Облік фінансових результатів 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
Філія Федерального державного
Освітнього закладу
вищої професійної освіти
«Південний федеральний університет»
в м. Новошахтинськ Ростовської області
Курсова робота
З дисципліни
Фінансовий бухгалтерський облік
на тему: «Облік Фінансових результатів»
ВИКОНАВ: студент очної форми навчання
Спеціальність «»
Курс «»
Науковий керівник:
(Діл. ступінь, П.І.Б.)
НОВОШАТІНСК
2008 р .

ЗМІСТ
Ведення
1. Коротка характеристика підприємства
1.1 Структура і функції бухгалтерії
2. Поняття та класифікація доходів організації
3. Визнання доходів
4. Облік продажу продукції (робіт, послуг), пов'язаних із звичайними видами діяльності
4.1 Призначення рахунку «Продажі» і його структура
4.2 Варіанти обліку продажу продукції (робіт, послуг) для цілей
бухгалтерського обліку та оподаткування
4.3 Особливості обліку продажу продукції (товарів) в сільськогосподарських і торгових організаціях
5. Особливості обліку експортних операцій
6. Облік операційних і позареалізаційних доходів і витрат
6.1 Призначення рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Відкриття субрахунків по даному рахунку і порядок їх закриття
6.2 Облік операційних доходів і витрат
6.3 Облік доходів і витрат від продажу активів (за винятком готової продукції та товарів)
6.4 Облік інших операційних доходів і витрат
6.5 Облік позареалізаційних доходів і витрат
7. Облік нестач і втрат від псування цінностей
8. Облік резервів майбутніх витрат
9. Облік витрат майбутніх періодів
10. Облік доходів майбутніх періодів
11. Облік прибутків і збитків
11.1 Порядок закриття рахунку 99 «Прибутки та збитки»
12. Розкриття інформації про доходи в бухгалтерській звітності
Висновок
Список використаних джерел
Програми

ВСТУП
Актуальність обраної теми полягає у величезній важливості предмета дослідження для фінансової системи підприємства та її стабільного функціонування (у найбільш розвинених країнах світу, як то: Японія, Франція; процесу отримання прибутку шляхом перевищення доходів над витратами підпорядковані навіть ієрархічні структури підприємств - так званий реінтенерінг). З вище викладеного можна зробити висновок, що обраний об'єкт дослідження, тобто прибуток, процес її отримання та взагалі фінансові результати, є для організації, яка існує в економічному середовищі ринкових механізмів, категорією номер один.
Завданнями написання цієї роботи є опис облікового процесу формування результату діяльності, пояснення деяких особливостей притаманних предмету внаслідок невідповідності між бухгалтерським і податковим обліком. Об'єктом вивчення є ВАТ «Новошахтинськ механічний завод». Предмет дослідження - ведення бухгалтерської звітності на даному підприємстві, методи розрахунки фінансових результатів.
Мета написання роботи може бути легко виявлена ​​з розгляду завдань. Їй є висвітлення облікового процесу формування фінансового результату на конкретному господарюючим суб'єкті і виявлення резервів його вдосконалення.
Слід зазначити, бухгалтерський облік, тобто система взаємозв'язаних показників відображають діяльність організації у вартісному (грошовому) вираженні (фінансовий облік) існує, зрозуміло, не сам для себе і не для податкової інспекції. Кінцевим його виразом повинен стати процес вилучення через аналіз і синтез корисною для керівництва інформації. Однак, самі методи аналізу фінансового результату, тим більше настільки складним як трендовий (прогнозний) і кореляційний, тут розглядатися не будуть.
У даній роботі, облік доходів і фінансових результатів буде висвітлено скоріше як облік для реалізації функцій контролю, тобто через бухгалтерські записи і синтетичні регістри.
Слід так само відзначити, що процес обліку буде висвітлений у рамках діючих нормативних документів. У випадки введення в дію третій частині Податкового кодексу і нового Плану рахунків (особливо останнього) процес формування фінансового результату зміниться кардинально. Ймовірно, нові принципи формування собівартості спричинять за собою не тільки зміни номенклатури рахунків і асортименту регістрів, але і в перспективі, форм звітності.

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
ВАТ «НМЗ» є правонаступником державного підприємства «Новошахтинськ механічний завод» і діє з 1999 р . на підставі Статуту організації. Організаційно-правова форма згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію № 377 від 07.06.94 р., виданим Рішенням Адміністрації м. Новошахтинська, - відкрите акціонерне товариство, форма власності - приватна.
Юридична адреса: 346903, р . Новошахтинськ, вул. Трудова, 32а.
Товариство не має філій та представництв, створено без обмеження терміну діяльності.
ВАТ «НМЗ» представляє собою комерційну організацію, статутний капітал якої розділений на акції, які засвідчують права акціонерів по відношенню до суспільства. Засновником ВАТ «НМЗ» є Комітет з управління майном Ростовської області.
Кількість акціонерів товариства не обмежено. Розмір зареєстрованого статутного капіталу 6797 тис. руб. При установі ВАТ «НМЗ" в рахунок статутного капіталу були випущені звичайні акції номінальною вартістю 1000 рублів в кількості 6797 штук. Всі акції іменні, розміщені. На даний період розмір статутного капіталу 2719 тис. руб.
Акціонери не відповідають за зобов'язаннями ВАТ «НМЗ» і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, у межах вартості приналежних їм акцій. Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх акціонерів.
Цілями діяльності Товариства є найбільш повне та якісне задоволення громадян в продукції, роботах, послугах вироблених Товариством, а також отримання прибутку.
Предметом діяльності ВАТ «Новошахтинськ механічний завод», закріпленим Статутом, є:
а) виробництво і реалізація продукції виробничо-технічного призначення;
б) виготовлення хлібобулочних виробів;
в) виробництво антенних машин;
г) виготовлення гірничошахтного обладнання;
д) виробництво і реалізація товарів народного споживання;
е) жгутовой виробництво;
ж) переробка сільськогосподарської продукції;
з) випуск і реалізація будівельних матеріалів;
і) виконання будівельно-монтажних робіт;
к) торговельно-закупівельна та посередницька діяльність у відповідності з чинним законодавством;
л) вантажні перевезення;
м) інші види діяльності відповідно до Статуту ВАТ «НМЗ».
Основні види діяльності в сучасний період - виготовлення хлібобулочних виробів, борошномельне виробництво та реалізація борошна, виробництво антенних машин і тари (жерстяна банка під фарбу).
Вищим органом управління є Загальні збори акціонерів.
Органом управління в проміжках між Загальними зборами є Рада директорів, чисельністю 7 осіб. У період між засіданнями Ради директорів всією діяльністю ВАТ у межах своєї компетенції керує генеральний директор, який здійснює функції виконавчого органу товариства.
Відповідальність за організацію, стан і достовірність бухгалтерського обліку у ВАТ «НМЗ», своєчасне подання щорічного звіту та іншої фінансової звітності у відповідні органи, а також відомостей про діяльність товариства, які подаються акціонерам, кредиторам і в засоби масової інформації, несе виконавчий орган товариства.

1.1 СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ БУХГАЛТЕРІЇ
Бухгалтерська служба у ВАТ «НМЗ» має комбіновану структуру апарату бухгалтерії, коли частина працівників бухгалтерії безпосередньо підпорядковується головному бухгалтеру, а частина - старшому бухгалтеру, який очолює відповідне проміжне ланка управління (матеріальний відділ).
У ВАТ «НМЗ» до складу бухгалтерії входять такі відділи:
а) матеріал відділ, що відповідає за облік придбання матеріальних цінностей, їх надходження і витрачання, облік основних засобів та роздрібної торгівлі;
б) розрахунковий відділ, який здійснює облік витрат праці робітників, обчислення заробітної плати працівникам, контроль за використанням фонду оплати праці, облік всіх розрахунків з працівниками підприємств, бюджетом, Фондом соціального страхування та іншими відомствами, пов'язаними з оплатою праці;
в) відділ ХХН, який веде облік хлібобулочного виробництва, випуску та реалізації хлібобулочних виробів.
Касир - здійснює операції з приймання, обліку, видачі і зберіганню грошових коштів з обов'язковим дотриманням правил, що забезпечують їх збереження.
Заст. головного бухгалтера веде облік витрат на виробництво, калькулює собівартість продукції, виявляє результати виробничої діяльності, складає звітність про виробництво, здійснює облік готової продукції на складах та її реалізації (за винятком ХХН);
Головний бухгалтер веде облік інших операцій і Головну книгу, складає бухгалтерський баланс та інші форми фінансової звітності.
Функції, що виконуються бухгалтерією ВАТ «НМЗ», прямо випливають із завдань бухгалтерського обліку, визначених Законом про бухгалтерський облік. Виходячи з цих завдань, можна виділити наступні основні функції:
а) ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог чинного законодавства Російської Федерації та інших нормативних правових актів з метою формування повної та достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності;
б) організація документообігу та обміну даними обліку і бухгалтерської звітності з метою забезпечення інформацією, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства Російської Федерації при здійсненні організацією господарських операцій і їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами; для здійснення попереднього контролю за відповідністю укладених договорів чинному законодавству, наступного контролю за правильністю оформлення господарських операцій та первинних бухгалтерських документів з метою запобігання негативних результатів господарської діяльності організації;
в) оперативний і систематичний аналіз даних бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової стійкості.
Крім того, в обов'язки бухгалтерського апарату ВАТ «НМЗ» входить:
а) контроль за правильним і економним витрачанням грошових коштів, матеріальних і трудових ресурсів;
б) нарахування та виплата у встановлені терміни оплати праці працівникам; своєчасне проведення розрахунків, що виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності; з податковими органами;
в) участь у проведенні інвентаризації майна і фінансових зобов'язань; своєчасне і правильне визначення результатів інвентаризації та відображення їх в обліку;
г) широке застосування сучасних засобів автоматизації при виконанні обліково-обчислювальних робіт;
д) складання і подання в установленому порядку і в передбачені терміни бухгалтерської та податкової звітності; ведення масиву нормативних та інших документів з питань обліку та звітності, що відносяться до компетенції бухгалтерських служб;
е) зберігання документів відповідно до правил організації державного архівної справи.
Основні права і обов'язки головного бухгалтера визначені окремою статтею Закону про бухгалтерський облік. Головний бухгалтер у ВАТ «НМЗ» призначається на посаду і звільняється з посади генеральним директором організації.
Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо керівнику ВАТ «НМЗ» і несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської звітності. Він забезпечує відповідність здійснюваних господарських операцій законодавству Російської Федерації, контроль над рухом майна і виконанням зобов'язань.
Вимоги головного бухгалтера щодо документального оформлення господарських операцій і представлення в бухгалтерію необхідних документів і відомостей обов'язкові для всіх працівників організації. Без підпису головного бухгалтера грошові та розрахункові документи, фінансові і кредитні зобов'язання вважаються недійсними і не повинні прийматися до виконання.
Для виконання своїх обов'язків головний бухгалтер повинен знати вимоги законодавчих і нормативних актів у галузі бухгалтерського обліку та оподаткування, господарського законодавства, цивільного права. Крім того, ефективне виконання головним бухгалтером своїх функцій і обов'язків неможливо без знання структури організації, стратегії і перспектив її розвитку; економіки, організації виробництва, праці і управління; основ технології виробництва; ринкових методів господарювання; законодавства про працю; правил і норм охорони праці.
До головному бухгалтеру пред'являються підвищені вимоги по рівню освіти та стажу роботи - мінімальними вимогами для організацій, що не відносяться до малих підприємств, є вища професійна (економічна) освіта і стаж фінансово-бухгалтерської роботи, в тому числі на керівних посадах, не менше 5 років.
У штат бухгалтерії ВАТ «НМЗ» запроваджено посаду заступника головного бухгалтера, він виконує частину обов'язків головного бухгалтера відповідно до посадових інструкцій, затверджених генеральним директором, а за відсутності головного бухгалтера - всі його обов'язки.
У ВАТ «НМЗ» застосовується автоматизована форма обліку, яка створена на базі використання ЕОМ в системі програми «1С: Бухгалтерія».
Для відображення будь-яких подій, що відбуваються на підприємстві, а також для управління розрахунками і даними в системі «1С: Підприємство» використовуються документи. Набір документів «1С: Підприємства» співпадає з набором реальних первинних документів, що використовуються у ВАТ «НМЗ», які потрібно вводити в інформаційну базу: платіжне доручення, рахунок, прибутковий ордер, видаткова накладна, касові ордери і т.д.
Для перегляду документів у «1С: Підприємство» передбачені журнали документів. Результат введення операції відбивається в різних регістрах комп'ютерного обліку, як мінімум - у журналі операцій та журналі проводок.
Форми звітності щоквартально оновлюються фірмою «1С» і безкоштовно надаються ВАТ «НМЗ», як зареєстрованому користувачеві. [1]
Основними нормативними документами з бухгалтерського обліку та оподаткування у ВАТ «НМЗ» є:
1. Цивільний кодекс Російської федерації (частини перша, друга і третя) (з ізм. І доп. Від 20 лютого, 12 серпня 1996р., 24 жовтня 1997р., 8 липня, 17 грудня 1999р., 16 квітня, 15 травня, 26 листопада 2001р ., 21 березня, 14, 26 листопада 2002р., 10 січня, 26 березня 2003р.).
2. Федеральний закон від 6 серпня 2001р. № 110-ФЗ «Про внесення змін і доповнень у частину другу Податкового кодексу Російської федерації та деякі інші акти законодавства Російської федерації про податки і збори, а також про визнання такими, що втратили чинність окремих актів (положень актів) законодавства Російської федерації про податки і збори» ( з ізм. і доп. від 29, 31 грудня 2001р., 29 травня 1910, 24 липня, 31 грудня 2002р., 7 липня 2003р.).
3. Наказ Мінфіну РФ від 29 липня 1998р. № 34н "Про затвердження Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській федерації» (зі зм. І доп. Від 30 грудня 1999р., 24 березня 2000р.).
4. Наказ Мінфіну РФ від 31 жовтня 2000р. № 94н "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і інструкції по його застосуванню» (з ізм. І доп. Від 7 травня 2003р.).
5. Наказ Мінфіну РФ від 13.06.1995 № 49 «Про затвердження Методичних вказівок по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань».
6. Наказ Мінфіну РФ від 22 липня 2003р. № 67н «Про форми бухгалтерської звітності організацій».
7. Наказ Мінфіну РФ від 28 листопада 2001р. № 96н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Умовні факти господарської діяльності »ПБУ 8 / 01».
8. Наказ Мінфіну РФ від 6 травня 1999р. № 32н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку Доходи організації» ПБУ9/99 »(з ізм. І доп. Від 30 грудня 1999р., 30 березня 2001р.).
9. Наказ Мінфіну РФ від 6 травня 1999р. № 33н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Витрати організації »ПБУ 10/99» (з ізм. І доп. Від 30 грудня 1999р., 30 березня 2001р.).
10. Наказ Мінфіну РФ від 25 листопада 1998р. № 56н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Події після звітної дати »(ПБО 7 / 98)».
11 Федеральний закон від 26 грудня 1995р. № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» (зі зм. І доп. Від 13 червня 1996р., 24 травня 1999р., 7 серпня 2001р., 21 березня, 31 жовтня 2002р., 27 лютого 2003р.).
12. Наказ Мінфіну РФ від 21 березня 2000р. № 29н "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розкриття інформації про прибуток, що припадає на одну акцію». [2]

2. ПОНЯТТЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
Відповідно до ПБО 9 / 99 (14) «доходами організації визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) погашення зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасників (власників майна) ».
Не визнаються доходами організації надходження від інших юридичних і фізичних осіб:
• сум ПДВ, акцизів, податку із продажів, експортних мит і інших аналогічних обов'язкових платежів;
• за договорами комісії, агентськими та іншим аналогічним договорами на користь комітента, принципала тощо;
• у порядку попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;
• авансів в рахунок оплати продукції, товарів, робіт, послуг;
• завдатку;
• в заставу, якщо договором передбачена передача заставленого майна заставодержателю;
• в погашення кредиту, позики, наданого позичальнику.
Доходи організації в залежності від їх характеру, умови отримання і напрямки діяльності організації поділяються на:
а) доходи від звичайних видів діяльності;
б) інші надходження.
Доходи від звичайних видів діяльності - це виручка від продажу продукції і товарів, надходження, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг; відображаються на рахунку 90 «Продажі». До іншим надходженням відносяться доходи:
операційні;
• позареалізаційні;
• надзвичайні доходи.
В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату в тимчасове користування своїх активів за договором оренди, надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, участь у статутних капіталах інших організацій, виручкою вважаються надходження, отримання яких пов'язане з зазначеними видами діяльності. Доходи, одержувані організацією від зазначених видів діяльності, коли це не є предметом діяльності організації, ставляться операційних доходів. [3]

3. ВИЗНАННЯ ДОХОДІВ
Відповідно до п. 12 ПБУ 9 / 99 виручка визнається в бухгалтерському обліку при наступних умовах:
а) організація має право на отримання цієї виручки, що випливає з конкретного договору або підтверджений іншим відповідним чином;
б) сума виручки може бути визначена;
в) є впевненість у збільшенні економічних вигод в результаті конкретної операції;
г) право власності (володіння, користування, розпорядження) на продукцію (товар) перейшло до покупця або робота прийнята замовником (послуга надана);
д) витрати, які вироблені або будуть проведені у зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.
Якщо у відношенні грошових коштів або інших активів, отриманих організацією в оплату, не виконано хоча б одне з названих умов, то в бухгалтерському обліку визнається не виручка, а кредиторська заборгованість.
Для визнання доходу від надання за плату в тимчасове користування своїх активів і від участі в статутних капіталах інших організацій повинні бути одночасно дотримані умови підпунктів «а», «б» і «в» п. 12 ПБУ 9 / 99.
Виручка від виконання робіт, надання послуг, продажу продукції з тривалим циклом виготовлення може визнаватися у міру готовності роботи, послуги, продукції або по завершенні виконання роботи, надання послуги, виготовлення продукції в цілому.
Якщо сума виручки від продажу продукції (робіт, послуг) не може бути визначена, то вона приймається до обліку в розмірі визнаних в обліку витрат з виготовлення цієї продукції, виконання робіт, надання послуг, які будуть в подальшому відшкодовані організації.
Інші надходження визнаються в бухгалтерському обліку в наступному порядку:
• штрафи, пені, неустойки - у звітному періоді, в якому судом
винесено рішення про їх стягнення або вони визнані боржником;
• суми кредиторської і депонентської заборгованості, по якій
минув строк позовної давності, - в звітному періоді, в якому закінчився термін позовної давності;
• суми дооцінки активів - у звітному періоді до якого належить дата переоцінки;
• інші надходження - у міру освіти (виявлення). [4]

4. ОБЛІК ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ), ПОВ'ЯЗАНИХ З ЗВИЧАЙНИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ
Фінансовий результат (прибуток або збиток) є найголовнішим показником господарської діяльності організації за звітний період.
Крім того, від точності визначення фінансових результатів залежить правильність обчислення податку на прибуток, який, поряд з податком на додану вартість, становить для багатьох організацій найбільшу частина платежів до бюджету. Оподаткування прибутку підприємств та організацій є найважливішим елементом податкової політики держави. Одночасно з цим податок на прибуток є і основним регулюючим податком. У нормативні документи, що визначають порядок обчислення та сплати цього податку, досить часто вносяться зміни та доповнення, багато хто з яких зачіпають питання формування фінансових результатів.
Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) являє собою суму:
· Доходи та витрати від звичайних видів діяльності,
· Операційні доходи і витрати,
· Позареалізаційні доходи і витрати
· Надзвичайних доходів і витрат.
Доходами від звичайних видів діяльності є виручка від продажу товарів, продукції, виконання робіт і надання послуг.
Згідно ПБУ 9 / 99, виручка відображається в бухгалтерському обліку в сумі які поступили коштів та іншого майна або в розмірі дебіторської заборгованості. Якщо надійшли грошові кошти менше суми дебіторської заборгованості, виручка відображається в розмірі поступили коштів і неоплаченої частини дебіторської заборгованості. Це означає, що, навіть якщо відвантажена продукція (роботи, послуги) оплачена не повністю, виручка відбивається на всю суму відвантаженої продукції.
Виходячи з вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, ПБУ 9 / 99 затвердило правила, за якими визначається, є надходження доходом чи ні, і встановлюється, коли ці доходи відображати у бухгалтерському обліку.
Згідно з пунктом 12 ПБО 9 / 99, виручка визнається в бухгалтерському обліку при наявності таких умов:
1. Організація має право отримати цю виручку. Таке право має бути підтверджено конкретним договором або іншим відповідним чином.
2. Сума виручки може бути визначена.
3. Є впевненість у тому, що та чи інша господарська операція послужить поліпшенню фінансово-економічного стану організації. Ця впевненість у наявності, коли немає невизначеності, буде чи не буде отримана оплата, або коли організація вже отримала оплату (наприклад, грошовими коштами або товарно-матеріальними цінностями).
Невірно припускати, що якщо в результаті продажу продукції (робіт, послуг) організація отримує збиток, то надходження за цю продукцію не можна вважати виручкою, тобто визнавати доходом. Необхідно кваліфікувати як виручку будь-яке надходження незалежно від остаточного фінансового результату.
4. Право власності на продукцію перейшло від організації до покупця або робота прийнята замовником. Якщо умовами договору визначено особливий момент переходу права власності на відвантажену продукцію, наприклад, після оплати покупцем, то відвантажена, але неоплачена продукція обліковується на рахунку 45 «Товари відвантажені».
Виручка відображається в обліку тільки після надходження оплати.
5. Витрати, які вироблені або будуть проведені у зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.
Якщо вищезазначені умови не виконуються, виручка в обліку не відображається. Грошові кошти або товарно-матеріальні цінності, що надійшли від покупця в оплату продукції (робіт, послуг), враховуються в цьому випадку як кредиторська заборгованість.
Нововведенням є положення пункту 14 ПБУ 9 / 99. Згідно з цим пунктом, якщо сума виручки від продажу продукції (виконання роботи, надання послуги) не може бути визначена, то вона приймається до бухгалтерського обліку в розмірі витрат з виготовлення цієї продукції, які згодом будуть відшкодовані організації. Розмір витрат визначається за даними бухгалтерського обліку організації, яка виробляла цю продукцію (виконувала роботи, надавала послуги).
У Положенні з бухгалтерського обліку «Доходи організації» ПБУ 9 / 99 визначено, що доходами організації не є наступні надходження:
· Суми податку на додану вартість, акцизів, податку із продажів, експортних мит і інших аналогічних обов'язкових платежів;
· За договорами комісії, агентськими та іншим аналогічним договорами на користь комітента, принципала;
· В порядку попередньої оплати продукції (робіт, послуг);
· Аванси в рахунок оплати продукції (робіт, послуг);
· Завдаток;
· В заставу, якщо договором передбачено, що заставлене майно буде передано заставодержателю;
· В погашення кредиту або позики.
Витратами по звичайних видах діяльності є витрати, пов'язані з виготовленням продукції, придбанням і продажем товарів, виконанням робіт і наданням послуг. Витратами по звичайних видах діяльності вважається також відшкодування вартості основних засобів, нематеріальних активів та інших амортизованих активів, здійснюваними у вигляді амортизаційних відрахувань.
Витрати по звичайних видах діяльності формують:
· Витрати, пов'язані з придбанням сировини, матеріалів, товарів, та інших матеріально-виробничих запасів;
· Витрати, що виникають безпосередньо в процесі переробки (доопрацювання) матеріально-виробничих запасів для цілей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу, а також продажу (перепродажу) товарів (витрати по утриманню та експлуатації основних засобів та інших необоротних активів, а також підтримання їх у справному стані, комерційні витрати, управлінські витрати та ін.)
При формуванні витрат по звичайних видах діяльності повинна бути забезпечена їх угруповання по наступним елементам:
· Матеріальні витрати;
· Витрати на оплату праці;
· Відрахування на соціальні потреби;
· Амортизація;
· Інші витрати.
До доходів і витрат від звичайних видів діяльності належать, згідно даним Положенням з бухгалтерського обліку, також надходження і витрати, пов'язані:
· З наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації за договором оренди;
· З наданням за плату прав, що виникають з патентів за винахід, промислові зразки та інші види інтелектуальної власності;
· З участю в статутних капіталах інших організацій.
При цьому зазначені надходження і витрати повинні бути пов'язані з предметом діяльності організації.
До цих пір основний вид діяльності організації визначався за її статуту. Але зі статуту організації не завжди можна чітко визначити, який вид діяльності є основним, а який ні. Тому, на нашу думку, було б доцільно закріпити у своїй обліковій політиці, які із зазначених у статуті видів діяльності є основними, а які - другорядними. Зміни, що вносяться до облікової політики затверджуються наказами керівника підприємства.
Метод визначення виторгу від продажу продукції (робіт, послуг) встановлюється організацією в положенні про облікову політику на тривалий термін (кілька років) виходячи з умов господарювання і укладених договорів. При цьому не допускається зміна методу визначення виручки від продажу протягом звітного фінансового року. Зміна облікової політики в порівнянні з попереднім роком має бути пояснено в пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності.
Відповідно до вибраного організацією методом обліку провадиться і віднесення виручки від продажу до того чи іншого звітного періоду.
Рахунок 90 «Продажі)» призначений для узагальнення інформації про процес реалізації готової продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг, а також для визначення фінансових результатів від реалізації цих цінностей (робіт, послуг). На цьому рахунку відбиваються і собівартість і виручка (доходи). [5]
У більшості організацій, якою є ВАТ НМЗ, за кредитом рахунку 90 «Продажі)» відображається вартість закінчених робіт, виконаних за договорами підряду та субпідряду, яка визначається за документами, є підставою для розрахунків між замовниками та підрядниками або субпідрядниками (в кореспонденції з рахунком 62 « Розрахунки з покупцями і замовниками »), а за дебетом - фактична собівартість зданих робіт (в кореспонденції з рахунком 20« Основне виробництво »).
Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
Приклад. В організації «NNN» для обліку реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) ведеться рахунок 90 «Продажі». Зробити проводки методом «по оплаті».
За 2007 рік в обліку були відображені такі операції: [6]
Фактична собівартість відвантаженої покупцем продукції:
Дебет 45
Кредит 43
Зарахована виручка на розрахунковий рахунок від покупців:
Дебет 51
Кредит 90
У тому числі ПДВ (18%):
Дебет 90
Кредит 68
Фактична собівартість реалізованої продукції:
Дебет 90
Кредит 45
Списуються комерційні витрати:
Дебет 90
Кредит 44
Фінансовий результат від реалізації продукції:
Прибуток:
Дебет 90
Кредит 99
Збиток:
Дебет 99
Кредит 90
Приклад. В організації «NNN» для обліку реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) ведеться рахунок 90 «Продажі». Зробити проводки методом «по відвантаженню».
За 2007 рік в обліку були відображені такі операції: [7]
Фактична собівартість продукції:
Дебет 90 / 1
Кредит 43
Списуються комерційні витрати:
Дебет 90 / 2
Кредит 44
Пред'явлено покупцеві рахунок за відвантажену продукцію:
Дебет 62
Кредит 90 / 1
У тому числі ПДВ (18%):
Дебет 90 / 3
Кредит 68
Зарахована виручка на розрахунковий рахунок від покупця:
Дебет 51
Кредит 62
Фінансовий результат від реалізованої продукції:
Прибуток:
Дебет 90 / 9
Кредит 99
Збиток:
Дебет 99
Кредит 90 / 9
Приклад. Відобразити бухгалтерські проводки на визначення фінансового результату від списання обладнання.
За 2007 рік були проведені наступні операції:
Первісна вартість об'єкта:
Дебет 01 / 2
Кредит 01
Списано суму раніше нарахованого зносу:
Дебет 02
Кредит 01 / 2
Списано залишкова сума:
Дебет 91
Кредит 01 / 2
Сума, нарахована підрядникам за демонтаж:
Дебет 91
Кредит 60 (70)
Нараховано ЕСН:
Дебет 91
Кредит 69
Оприбутковані запасні частини:
Дебет 10
Кредит 91
Фінансовий результат від списання (у більшості випадків - збиток):
Дебет 99
Кредит 91
Доходи і витрати організацій в іноземній валюті враховуються у валюті, що діє на території Російської Федерації (рублях), у сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Центрального банку РФ, що діє на дату здійснення операції. [8]
Багатопрофільні організації, що здійснюють кілька видів діяльності, прибуток від яких за чинним законодавством підлягає оподаткуванню за різними ставками, зобов'язані забезпечити роздільний облік доходів і витрат по кожному з цих видів діяльності. При цьому загальновиробничі і загальногосподарські витрати розподіляються пропорційно розміру виручки, отриманої від даного виду діяльності, в загальній сумі виручки. Обчислення податку на прибуток проводиться окремо по кожному виду діяльності незалежно від інших і фінансового результату діяльності організації в цілому.
Відповідно до Положення про бухгалтерський облік та звітності (ПБУ 4 / 99), доходи, отримані у звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів, відображаються в обліку і звітності окремою статтею як доходи майбутніх періодів. Ці доходи підлягають віднесенню на фінансові результати при настанні звітного періоду, до якого вони відносяться. До цієї категорії доходів можуть бути віднесені: орендна або квартирна плата, плата за комунальні послуги, виручка за вантажні перевезення, за перевезення пасажирів за місячними і квартальними квитках, абонементна плата за користування засобами зв'язку та інші.
Різниця між обліковою вартістю переданого в обмін майна (собівартістю робіт, послуг), витрат за договором і сумою оцінки отриманого майна відображається в обліку як прибуток або збиток від даної операції.
Якщо організація обмінює знову освоєну продукцію, яка раніше не вироблялася, чи обмінює придбану продукцію, то для цілей оподаткування приймається фактична ринкова ціна на аналогічну продукцію, що склалася на момент виконання зобов'язань по угоді, але не нижче її фактичної собівартості.
У собівартість придбаної продукції включається вартість придбання, витрати на доставку, зберігання, реалізації та інші аналогічні витрати.
У всіх випадках визначення бази оподаткування за цінами, відмінними від цін фактичної реалізації, сума виручки визначається організацією на підставі розрахунку, який подається до податкової інспекції одночасно з бухгалтерською звітністю та розрахунком з податку на прибуток.
Останнім часом широкого поширення набуло комерційне кредитування покупця. За договором комерційного кредиту покупцеві надається відстрочка або розстрочка платежу за отримані товари.
Комерційний кредит може бути представлений і у вексельній формі. У цьому випадку за придбані товари покупець видає продавцю простий вексель. За погодженням сторони можуть передбачити, що за векселем буде виплачено винагороду. Винагорода може бути зазначено у векселі або в певній сумі, або у відсотках від суми векселя. При вказівці в векселі винагороди в обліку організації виникає різниця між сумою, зазначеною в векселі, і сумою заборгованості за поставлені товари. [9]
4.1 ПРИЗНАЧЕННЯ РАХУНКУ «ПРОДАЖУ» І ЙОГО СТРУКТУРА
Організації отримують основну частину прибутку від продажу продукції, товарів, робіт і послуг (реалізаційний фінансовий результат). Прибуток від продажу продукції (робіт, послуг) визначають як різницю між виручкою від продажу продукції (робіт, послуг) у діючих цінах без ПДВ і акцизів, експортних мит і інших відрахувань, передбачених законодавством Російської Федерації, і витратами на її виробництво і продаж.
Фінансовий результат від продажу продукції (робіт, послуг) визначають за рахунком 90 «Продажі». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про доходи та витрати, пов'язані зі звичайними видами діяльності організації, а також для визначення фінансового результату по них. До рахунку 90 «Продажі» можуть бути відкриті такі субрахунки:
• 1 "Дохід";
• 2 "Собівартість продажів»;
• З «Податок на додану вартість»;
• 4 «Акцизи»;
• 9 «Прибуток / збиток від продажу».
Сума виручки від продажу продукції, товарів, виконання робіт надання послуг та ін відображається за кредитом субрахунка 1 "Дохід" рахунку 90 «Продажі» і дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Одночасно собівартість проданих продукції, товарів, робіт та послуг та ін списується з кредиту рахунків 43 «Готова продукція», 41 «Товари», 44 «Витрати на продаж», 20 «Основне виробництво» та ін в дебет субрахунка 2 «Собівартість продажів »рахунки 90« Продажі ».
Нараховані за проданої продукції (товарів, робіт, послуг) суми ПДВ і акцизів відображають за дебетом субрахунків З «Податок на додану вартість» та 4 «Акцизи» рахунки 90 і кредиту рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів».
Організації - платники експортних мит можуть відкривати до рахунку 90 субрахунок 5 «Експортні мита» для обліку сум експортних мит.
Субрахунок 9 «Прибуток / збиток від продажу» призначений для виявлення фінансового результату від продажів за звітний місяць.
Записи за субрахунками 1-5 рахунку 90 виробляють накопичувально протягом звітного року. Щомісяця зіставленням сукупного дебетового обороту за субрахунками 2, 3, 4 і 5 і кредитового обороту по субрахунку 1 рахунку 90 визначають фінансовий результат від продажів за звітний місяць. Виявлену прибуток або збиток щомісячно заключними проводками списують з рахунку 90-9 на рахунок 99 «Прибутки та збитки». Таким чином, синтетичний рахунок 90 «Продажі» щомісячно закривається і сальдо на звітну дату не має.
Після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 90 «Продажі» (крім субрахунка 9), закриваються внутрішніми записами на рахунок 90-9 «Прибуток / збиток від продажу».
Аналітичний облік по рахунку 90 «Продажі» ведуть по кожному виду проданої продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг, а при необхідності і за іншими напрямами (по регіонах продажів і т.п.). [10]

4.2 ВАРІАНТИ ОБЛІКУ ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) ДЛЯ ЦІЛЕЙ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОПОДАТКУВАННЯ
1 січня 2002 р . вступила в силу гл.25 Податкового Кодексу РФ, яка регулює питання обчислення та сплати податку на прибуток. Відповідно, припинили дію (з деякими винятками) Закон № 2116-1 «Про податок на прибуток підприємств і організацій» від 27 грудня 1991 р ., А також підзаконні акти (інструкції), затверджені МНС РФ відповідно до Закону «Про податок на прибуток».
На відміну від попередньої системи законодавчого регулювання обчислення і сплати податку на прибуток, гл.25 НК є в багатьох своїх положеннях законом прямої дії. Тим не менше і вона потребує прийняття деяких підзаконних актів для свого застосування, таких як:
- Класифікація основних засобів, що включаються в амортизаційні групи (Постанова Уряду № 1 від 1 січня 2002 р .);
- Форми податкових декларацій (Наказ МНС РФ від 7 грудня 2001 р . № БГ-3-02/542);
- Норми природного убутку товарно-матеріальних цінностей при зберіганні і транспортуванні;
- Норми витрат на компенсацію за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів;
- Норми добових, що підлягають виплаті при направленні у відрядження.
Найбільш нагальна проблема практичного застосування нового законодавства з податку на прибуток - введення податкового обліку. Гл.25 НК передбачає необхідність для кожного підприємства вести податковий облік окремо від обліку бухгалтерського. При цьому текст глави містить хоча і великі, але, тим не менш, недостатні для практичного втілення правила щодо ведення податкового обліку. Заповнять цю прогалину Методичні рекомендації щодо ведення податкового обліку, видані МНС та опубліковані в Інтернеті на сайті МНС.
Однак рекомендації МНС не є обов'язковими для всіх платників податків, які можуть застосовувати й іншу систему обліку. Вона лише повинна відповідати гл.25 НК, хоча може і трохи відрізнятися з Методичними рекомендаціями.
Дана система потрібна не тільки для формального дотримання вимоги НК з ведення податкового обліку. Положення гл.25 НК передбачають використання та обчислення деяких даних, які не можуть бути вилучені безпосередньо з бухгалтерського обліку. Прикладами таких даних можуть служити суми нарахованої за податковими правилами амортизації (що відрізняється від бухгалтерської), суми резервів по сумнівних боргах, суми процентних витрат по кредитах (правила віднесення відсотків на витрати в податковому та бухгалтерському обліку різні). Цей список відмінностей може бути значно розширений.
З іншого боку, представлений МНС варіант системи податкового обліку може призвести до невиправданого ускладнення роботи бухгалтера. Мова йде про дублювання практично всіх операцій платника податку в податковому обліку та веденні занадто великої кількості регістрів податкового обліку.
Податковий Кодекс (ст.313) допускає використання даних бухгалтерського обліку для цілей формування податкової бази. Певна частина бухгалтерських даних може безпосередньо використовуватися для розрахунку податкової бази. Інші показники податкового обліку можуть бути сформовані на підставі бухгалтерських даних за умови введення спеціально створених аналітичних субрахунків бухгалтерського обліку, що в принципі вже роблять бухгалтери для лімітуються витрат. І тільки для податкових величин, які не можуть бути сформовані в рамках бухгалтерського обліку, необхідно використовувати окремі податкові регістри. Наприклад, нарахування амортизації для цілей оподаткування або створення резервів по сумнівних боргах.
Умовний витрата (умовний дохід) з податку на прибуток дорівнює величині, яка визначається як добуток облікового прибутку, сформованої у звітному періоді, на ставку податку на прибуток, встановлену законодавством Російської Федерації про податки і збори і діє на звітну дату.
Умовний витрата (умовний дохід) з податку на прибуток враховується в бухгалтерському обліку на відокремленому субрахунку з обліку умовних витрат (умовних доходів) з податку на прибуток до рахунку з обліку прибутків і збитків.
Сума нарахованого умовного витрати з податку на прибуток за звітний період відображається у бухгалтерському обліку за дебетом рахунка обліку прибутків і збитків (субрахунок з обліку умовних витрат з податку на прибуток) в кореспонденції з кредитом рахунка обліку розрахунків по податках і зборах.
Сума нарахованого умовного доходу з податку на прибуток за звітний період відображається у бухгалтерському обліку за дебетом рахунка обліку розрахунків за податками і зборами та кредитом рахунку обліку прибутків і збитків (субрахунок з обліку умовних доходів з податку на прибуток).
Поточний податок на прибуток (поточний податковий збиток) за кожний звітний період має визнаватися в бухгалтерській звітності як зобов'язання, що дорівнює сумі неоплаченої величини податку. [11]
Порядок синтетичного обліку продажу продукції залежить від обраного методу обліку продажу продукції. Організаціям дозволяється визначати виручку від продажу продукції для цілей оподаткування або з моменту оплати відвантаженої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, або з моменту відвантаження продукції та пред'явлення платіжних документів покупцеві (замовникові) або транспортної організації.
У бухгалтерському обліку продукція вважається реалізованою в момент її відвантаження (у зв'язку з переходом права власності на продукцію до покупця).
Саме тому при використанні обох методів продажу продукції для цілей оподаткування відвантажена або пред'явлена ​​покупцям готова продукція за цінами реалізації (включаючи ПДВ та акцизи) відображається за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредитом рахунку 90 «Продажі».
Одночасно собівартість відвантаженої або пред'явленої покупцю продукції списується в дебет рахунку 90 «Продажі» з кредиту рахунку 43 «Готова продукція».
З суми виручки організації обчислюють ПДВ і акцизний податок (за встановленим переліком товарів).
При методі продажу «по відвантаженню» сума обчисленого ПДВ відображається за дебетом рахунка 90 і кредиту рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів». Цією проводкою відображається заборгованість організації перед бюджетом з ПДВ, яка потім погашається перерахуванням грошових коштів бюджету (дебет рахунки 68, кредит рахунків грошових коштів).
При методі продажу «по оплаті» заборгованість організації перед бюджетом з ПДВ виникає після оплати продукції покупцем. Тому після відвантаження продукції покупцям організації відображають суму ПДВ з реалізованої продукції за дебетом рахунка 90 і кредиту рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».
Надійшли платежі за продану продукцію відображають за дебетом рахунка 51 «Розрахункові рахунки» та інших рахунків з кредиту рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Після надходження платежів організації, які застосовують метод продажу «по оплаті», відображають заборгованості з ПДВ перед бюджетом:
Дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»
Кредит рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів».
Погашення заборгованості перед бюджетом по ПДВ оформляють наступній проводкою:
Дебет рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах»
Кредит рахунків 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки» та ін
Таким чином, різниця в методах продажу продукції для цілей оподаткування полягає в наступному. При методі продажу «по відвантаженню» заборгованість перед бюджетом з ПДВ оформляється відразу однією проводкою: дебет рахунку 90, кредит рахунку 68. При продажу «по оплаті» по ПДВ складають дві проводки:
а) дебет рахунку 90, кредит рахунку 76 (відображена сума ПДВ по проданій продукції);
б) дебет рахунку 76, кредит рахунку 68 (відображена заборгованість з ПДВ перед бюджетом).
Особливості бухгалтерських записів по обох методів продажу продукції представлені у табл. 1 [12]
Таблиця 1 МЕТОДИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ
№ п / п
Операції
«По оплаті»
«За відвантаженню»
Дебет
Кредит
Дебет
Кредит
1
Відвантаження продукції за ціною продажу (включаючи ПДВ)
62
90
62
90
2
Списується виробнича собівартість відвантаженої продукції
90
43
90
43
3
Списуються витрати з продажу
90
44
90
44
4
Відображено суму ПДВ по відвантаженої продукції
90
76
90
68
5
Надійшли платежі за реалізовану продукцію
51, 52
62
51, 52
62
6
Нараховано заборгованість бюджету з ПДВ
76
68
-
-
7
Перераховано з розрахункового рахунку в погашення заборгованості перед бюджетом
68
51
68
51
8
Списується фінансовий результат від продажу продукції:
прибуток
збиток
90
99
99
90
90
99
99
90

4.3 ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ) У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ І ТОРГОВИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ
В організаціях, зайнятих виробництвом сільськогосподарської продукції, за кредитом рахунку 90 «Продажі» відображається виручка від продажу продукції в кореспонденції з рахунком 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
У дебет рахунку 90 списують фактичну собівартість продукції з кредиту рахунків обліку витрат на виробництво продукції. У тих галузях, де фактичну собівартість продукції визначають в кінці року (рослинництво та ін), протягом року на рахунок 90 списують планову собівартість продукції. Після закінчення року визначають відхилення фактичної собівартості продукції від планової, і виявлене відхилення списують в дебет рахунку 90 з кредиту рахунків обліку витрат на виробництво продукції (додаткової проводкою або способом «червоне сторно»).
В організаціях, зайнятих оптовою торгівлею, при визнанні в бухгалтерському обліку виручки від продажу вартість товарів списують з рахунку 41 «Товари» у дебет рахунку 90 «Продажі». Якщо виручка від продажу товарів протягом певного часу не може бути визнана в бухгалтерському обліку, то до моменту визнання ці товари обліковують на рахунку 45 «Товари відвантажені» (кредитується рахунок 41). Після моменту визнання виручки товари списуються з рахунку 45 у дебет рахунку 90.
В організаціях, що здійснюють роздрібну торгівлю і ведуть облік товарів за продажними цінами, за кредитом рахунку 90 «Продажі» відображається продажна вартість проданих товарів (у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів і розрахунків), а за дебетом - їх облікова вартість (у кореспонденції з рахунком 41 «Товари») з одночасним сторнуванням сум знижок (накидок), що відносяться до проданих товарів (в кореспонденції з рахунком 12 «Торгова націнка»).
Витрати, пов'язані з продажем товарів у торговельних організаціях, списують з рахунку 44 «Витрати на продаж» в дебет рахунку 90 «Продажі». [13]

5. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
Порядок обліку експортних операцій залежить від порядку реалізації товарів (безпосередньо самою організацією-виробником або через посередницьку зовнішньоекономічну організацію), а також від порядку оплати за реалізовані товари.
Оплата експортних товарів може здійснюватися за готівку, в рахунок державного кредиту Російської Федерації, наданого країні іноземного покупця, на умовах комерційного кредиту, у вигляді бартерної угоди. Експорт може проводитися також в рахунок надання допомоги.
Всі розрахунки за зовнішньоекономічними операціями між юридичними особами - резидентами здійснюються у вільно конвертованій валюті або у валюті Російської Федерації у порядку, встановленому ЦБ РФ, якщо інше не передбачено у міжнародних договорах за участю Російської Федерації.
Основними документами з експорту товарів є контракт на поставку товарів, паспорт угоди, досьє, відомість банківського контролю, вантажна митна декларація, облікові картки митно-банківського контролю, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні та ін
Паспорт угоди складається організацією-експортером у двох примірниках і передається для перевірки і підписання в уповноважений банк. У паспорті зазначається інформація, необхідна банку для здійснення валютного контролю за надходженням виручки за відповідним контрактом. Після підписання банком один примірник паспорта повертається організації.
По кожному паспортом угоди банк формує окреме досьє, в яке поміщаються оригінал паспорта угоди, копії контракту, копії дозволів, представлених експортером в банк, копії міжбанківських повідомлень, що підтверджують надходження на користь експортера грошових коштів за контрактом.
Відомість міжбанківського контролю містить відомості про операції за контрактом. Вона підписується відповідальною особою банку і завіряється печаткою банку.
Копія паспорта з вантажною митною декларацією подається організацією в митницю до пред'явлення товару до митного оформлення. При надходженні експортного товару митниця звіряє дані паспорта угоди та митної декларації і ставить на них особисту номерну печатку. Копію митної декларації передають експортеру. Протягом 15 днів з дати прийняття рішення про випуск товару з митниці копію митної декларації передають до уповноваженого банку.
На підставі даних митних декларацій, що надходять від митниць, державний митний орган складає облікові картки митно-банківського контролю, зміст відомостей з вироблених відвантаженнях експортних товарів, а такі про надходження виручки. Ці картки протягом ЗО календарних днів, наступних за датою прийняття рішення про випуск товарів, направляються у відповідні банки.
При реалізації товарів організацією-виробником в обліку відображають усі господарські операції з реалізації продукції, починаючи від визначення витрат на маркетингові дослідження до встановлення ціни за реалізований товар. При реалізації продукції через зовнішньоекономічну організацію найбільш важливим є встановлення розміру комісійної винагороди (бонусу) за послуги зовнішньоекономічної організації.
Аналітичний облік експортних товарів здійснюється організацією за партіями в розрізі країн і контрактів. Під облікової партією звичайно розуміють однорідні товари, отфактурованние одним рахунком, відправлені по одним або кількома транспортними документами в одному напрямку. Якщо не представляється можливість зберегти попередню партію, то встановлюють нову облікову партію по етапах руху товарів. У цьому випадку в обліку відкривають нові аналітичні рахунки.
На вартість відвантажених товарів організація виписує рахунок за контрактною вартістю, зазвичай з відстрочкою платежу.
Синтетичний облік експортних операцій здійснюється із застосуванням субрахунків першого і другого порядків.
Синтетичний облік відвантажених на експорт товарів здійснюється або на рахунку 45 «Товари відвантажені», або на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Рахунок 45 використовується для обліку відвантаженої продукції у випадках, коли договором поставки обумовлений відмінний від загального порядку момент переходу права володіння, користування і розпорядження відвантаженої продукцією і ризику її випадкової загибелі від організації до покупця.
При здійсненні експортних операцій через зовнішньоторговельну організацію остання завозить товари, що експортуються на свої склади і потім реалізує їх. Можливий інший варіант: постачальник сам відвантажує товар іноземному покупцеві, виписує на його адресу копію рахунку від імені посередника і направляє на його адресу відвантажувальні документи. Посередник акцептує надійшли документи і вже від своею імені виставляє платіжні документи іноземному покупцеві. Посередник може нести додаткові витрати (зі страхування вантажу тощо), які підлягають відшкодуванню експортерами.
Експортна виручка надходить на транзитний валютний рахунок. З виручки-брутто можуть оплачуватися накладні витрати з експорту в інвалюті.
Вирахуванням зазначених накладних витрат з виручки-брутто визначають чистий прибуток (виручку-брутто). Частина чистого виторгу підлягає продажу за курсом валютної біржі. Інша частина чистої виручки зараховується на поточний рахунок організації з кредиту транзитного валютного рахунку. [14]

6. ОБЛІК операційні і позареалізаційні доходи І ВИТРАТ
Крім реалізаційного фінансового результату організації отримують позареалізаційних фінансових результатів, що представляє собою різні доходи, витрати і втрати, що безпосередньо обліковуються на рахунку 99 «Прибутки та збитки»
Досить повний перелік позареалізаційних доходів і витрат у ПБО 9 / 99, ПБУ 10/99.
Доходи від участі в інших організаціях виникають при отриманні організацією частини прибутку інших організацій (від здачі частини майна в рахунок внеску до статутного капіталу інших організацій і дочірніх організацій), у вигляді дивідендів по придбаних, акцій, а також орендної плати за здачу в оренду майна. Нараховані доходи оформляють наступній бухгалтерської записом:
Дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» (на суму доходів від вкладів у статутний капітал інших організацій, орендної плати та дивідендів);
Кредит рахунку 99 «Прибутки, і збитки» (на всю суму нарахованих доходів).
Надійшли платежі по доходах відображають за дебетом рахунків обліку грошових коштів (50, 51,52, 55) і кредитом рахунка 76.
Доходи і витрати, збитки від фінансових операцій складаються з курсових валютних різниць, доходів від облігацій і відсотків за кошти, передані в позики, витрат з придбання облігацій.
Позитивні курсові різниці в залежності від об'єкта обліку оформляють такими бухгалтерськими записами:
Дебет рахунків 50 «Каса», 52 «Валютний рахунок» (на різницю за грошовими коштами у валюті);
Дебет рахунку: 71 «Розрахунки з підзвітними особами» (за операціями видачі валюти під звіт) та інших рахунків;
Кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати».
По заборгованості перед постачальниками і підрядниками позитивну курсову різницю відображають за кредитом рахунку 91 і дебетом рахунка 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Негативні курсові різниці оформляють зворотними бухгалтерськими проводками по відношенню до позитивної курсової різниці.
Доходи організацій за облігаціями оформляють бухгалтерськими записами в тому ж порядку, як і доходи від участі в інших організаціях. Інші позареалізаційні доходи, витрати і втрати списуються з дебету або кредиту відповідних рахунків у момент їх виявлення на рахунок 91 «Інші доходи і витрати»
Наприклад, з кредиту рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» у дебет рахунку 91 списують суму нарахованих підприємству штрафів, пені, неустойок.
Витрати за анульованими виробничими замовленнями списують в дебет рахунку 91 з кредиту рахунків 20 «Основне виробництво» (на вартість невикористаних напівфабрикатів, деталей і вузлів), 97 «Витрати майбутніх періодів» (на суму витрат з підготовки виробництва, що відносяться до анульованим замовленнями) та ін .
Прибуток минулих років, виявлену у звітному році, відображають за дебетом рахунків обліку грошових коштів або інших активів і кредитом рахунку 91; збитки оформляють зворотного бухгалтерським проведенням.
Надходження від сплати штрафів, пені, неустойок різних і інших видів санкцій відображають за кредитом рахунка 91 і дебету рахунків обліку грошових коштів і розрахунків з дебіторами.
Сплачені організацією суми штрафів, пені, неустойок та суми від інших санкцій відображають за дебетом рахунка 91 з кредиту рахунків обліку грошових коштів. При цьому суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій, до складу витрат від позареалізаційних операцій не включають, а відображають за дебетом рахунка 99 «Прибутки та збитки».
Приклад. ТОВ «NNN» продала верстат за 120 тис. руб., В тому числі ПДВ - 20 тис. руб. Первісна вартість верстата - 130 тис. руб., Сума нарахованої амортизації - 85 тис. руб.
Дебет 76 Кредит 91 / 1 - 120 000 руб.
Дебет 91 / 2 Кредит 68 - 20 000 руб.
Дебет 02 Кредит 01 - 85 000 руб.
Дебет 91 / 2 Кредит 01 - 45 000 руб.
У даному випадку фінансовий результат від продажу верстата визначається в цілому по рахунку 91 за даний місяць і списується після закінчення місяця у вигляді різниці між доходами та витратами на рахунок 99 "Прибутки і збитки".
До рахунками з обліку активів, що амортизуються (01, 03, 04) можуть відкриватися окремі субрахунки: "Вибуття основних засобів", "Вибуття дохідних вкладень в матеріальні цінності", "Вибуття нематеріальних активів", на яких виявляється залишкова вартість вибувають об'єктів, що списується на рахунок 91 "Інші доходи і витрати".
Офіційно цей субрахунок Інструкцією про застосування Плану рахунків не передбачений, однак вважаємо, що за аналогією з іншими видами активів, що амортизуються він може застосовуватися.
На підставі даних вищенаведеного прикладу покажемо порядок записів на бухгалтерських рахунках:
Дебет 76 Кредит 91 / 1 - 120 000 руб.
Дебет 91 / 2 Кредит 68 - 20 000 руб.
Дебет 01 / 2 "Вибуття основних засобів" Кредит 01 - 130 000 руб.
Дебет 02 Кредит 01 / 2 - 85 000 руб.
Дебет 91 / 2 Кредит 01 / 2 - 45 000 руб. [15]

6.1 ПРИЗНАЧЕННЯ РАХУНКУ 91 «ІНШІ ДОХОДИ І ВИТРАТИ». ВІДКРИТТЯ СУБРАХУНКІВ ЗА ЦІЄЮ РАХУНКУ І ПОРЯДОК ЇХ ЗАКРИТТЯ
Для узагальнення інформації про операційні і позареалізаційні доходи та витрати використовують рахунок 91 «Інші доходи і витрати». До цього рахунку можуть бути відкриті такі субрахунки:
• 1 «Інші доходи»;
• 2 «Інші витрати»;
• 9 «Сальдо інших доходів і витрат».
На субрахунку 1 «Інші доходи» враховують надходження активів, визнаних іншими доходами (за винятком надзвичайних).
На субрахунку 2 «Інші витрати» враховують операційні і позареалізаційні витрати, визнані іншими витратами (за виключення надзвичайних).
Субрахунок 9 «Сальдо інших доходів і витрат» використовується для виявлення сальдо інших доходів і витрат за звітний місяць.
Записи за субрахунками 1 і 2 рахунку 91 виробляють накопичувально протягом звітного року. Щомісяця зіставленням дебетового обороту по субрахунку 1 і кредитового обороту по субрахунку 2 визначається сальдо інших доходів і витрат. Це сальдо щомісяця (заключними оборотами) списується з рахунку 91-9 на 99 Прибули і збитки ». Таким чином, на звітну дату рахунок 91 «Інші доходи і витрати» сальдо не має.
Після закінчення звітного року субрахунка 1 і 2 закриваються внутрішніми записами на субрахунок 9 рахунку 91. [16]
6.2 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ І ДОХОДІВ
Склад операційних доходів і витрат визначено ПБО 9 / 99 і ПБУ 10/99 (14 і 15).
Основну частину операційних доходів і витрат складають доходи і витрати від вибуття майна (крім продажу готової продукції (робіт, послуг і товарів)) і від участі в інших організаціях (надходження і витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організації, прав, виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, надходження і витрати, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій, прибуток або збиток від участі у спільній діяльності). [17]
З 1 січня 2000 року (у зв'язку з введенням ПБУ 9 / 99) до складу операційних доходів включені такі види доходів:
· Надходження від діяльності, пов'язаної з участю в статутних капіталах інших організацій, включаючи відсотки та інші доходи за цінними паперами. Раніше ці надходження враховувалися за статтею «Доходи від участі в інших організаціях» Звіту про прибутки та збитки;
· Відсотки, які організація отримала за те, що надала свої грошові кошти на користування стороннім організаціям або фізичним особам. Раніше ці доходи відображалися за статтею «Відсотки до отримання» Звіту про прибутки та збитки;
· Прибуток, отриманий організацією від спільної діяльності. Раніше цей прибуток відбивалася за статтею «Доходи від участі в інших організаціях» Звіту про прибутки та збитки.
Порівнюючи встановлений ПБУ 9 / 99 складу інших надходжень (куди віднесені операційні і позареалізаційні доходи) з переліком надходжень, що діяли до 1 січня 2000 року (він був встановлений Інструкцією про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності), можна зробити висновок про перегрупування доходів між статтями.
Таким чином, до операційних доходів, згідно з ПБО 9 / 99, відносять:
· Доходи, пов'язані зі здачею майна в оренду (якщо така діяльність не належить до звичайних видів діяльності);
· Доходи, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають на підставі патентів на винаходи, промислові зразки, та інших видів інтелектуальної власності (якщо така діяльність у конкретної організації не відноситься до звичайних видів діяльності);
· Надходження від продажу основних засобів, валюти, матеріальних запасів та інших активів (крім грошових коштів, товарів і готової продукції);
· Відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а також відсотки за використання банком грошових коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку організації.
Якщо організація обмінює основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношувані предмети, інше майно, то для цілей оподаткування приймається фактична ринкова ціна на аналогічне майно, що склалася на момент виконання зобов'язань по угоді, але не нижче балансової вартості цього майна. За основними засобами, нематеріальних активів, малоцінних і швидкозношуваних предметів приймається при цьому їх залишкова вартість.
Як операційні доходи організація стала з 1 січня 2000 року відображає суми відсотків, що нараховуються установами банків за користування вільними коштами організації (у тому числі відсотки, що нараховуються на середньомісячний залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку організації).
Доходи, отримані юридичними особами за державними цінними паперами не підлягають обкладенню податком на прибуток. [18]

6.3 ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ ОТПРОДАЖІ АКТИВІВ (ЗА ВИНЯТКОМ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І ТОВАРІВ)
При вибутті амортизується майна внаслідок продажу, списання у зв'язку із закінченням строку корисного використання та з інших причин, безоплатної передачі суму амортизації основних засобів і нематеріальних активів списують в дебет рахунків 02 «Амортизація основних засобів», 05 «Амортизація нематеріальних активів» з кредиту рахунків 01 «Основні засоби» і 04 «Нематеріальні активи». Залишкову вартість основних засобів і нематеріальних активів списують з кредиту рахунків 01 і 04 в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати». У дебет рахунка 91 списують також всі витрати, пов'язані з вибуттям амортизується майна (включаючи ПДВ по проданому майну).
При вибутті матеріалів та іншого неамортізіруемого майна внаслідок продажу, списання у зв'язку з псуванням, безоплатної передачі їх вартість списують в дебет рахунку 91. Суму заборгованості покупців за продане майно відображають за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредитом рахунка 91. [19]
6.4 ОБЛІК ІНШИХ ОПЕРАЦІЙНИХ ДОХОДІВ І ВИТРАТ
При здійсненні операцій по вкладах в статутні капітали інших організацій і за вкладами учасників простого товариства у спільне майно товаришів негрошовими засобами звичайно виникає різниця між вартістю переданого майна та узгодженої оцінкою вкладу. Ця різниця відображається в залежності від її значення по кредиту або дебету рахунку 91 (перевищення узгодженої вартості над облікової відображається за дебетом рахунка 58 «Фінансові вкладення» і кредитом рахунку 91; зворотне співвідношення - за дебетом рахунка 91 і кредиту рахунку 58).
Доходи від участі в інших організаціях можна враховувати:
1) за фактичним надходженням грошових коштів;
2) за попередньою нарахування доходів і записи на рахунках.
При першому варіанті в міру надходження грошових коштів дебетують рахунки 50, 51, 52, 55 і кредитують рахунок 91 «Інші доходи і витрати».
При другому варіанті нараховані доходи оформляють наступній бухгалтерської записом:
Дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» (на суму доходів від вкладів у статутний капітал інших організацій, орендної плати та дивідендів)
Кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати» (на всю суму нарахованих доходів).
Надійшли платежі по доходах відображають за дебетом рахунків обліку грошових коштів (50, 51, 52, 55) і кредитом рахунка 76.
Відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, оформляють бухгалтерськими записами в тому ж порядку, як і доходи від участі в інших організаціях. Відсотки, сплачені за надання в користування коштів організації, зазвичай списують в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати» з кредиту рахунків обліку грошових коштів.
Відрахування в оціночні резерви (під зниження вартості матеріальних цінностей, під забезпечення вкладень у цінні папери, за сумнівним боргах) відображають за дебетом рахунка 91 і кредиту рахунків 14 «Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей», 59 «Резерви під знецінення вкладень у цінні папери» і 63 «Резерви по сумнівним боргами». Невикористані резерви в періоді, що настає за періодом їх створення, списують в дебет рахунків 14, 59 і 63 із кредиту рахунка 91. [20]

6.5 ОБЛІК Позареалізаційні доходи і витрати
Відповідно до ПБО 9 / 99 та ПБО 10/99 позареалізаційними доходами та витратами є:
• штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, отримані і сплачені;
• активи, отримані і передані безоплатно, у тому числі за договором дарування;
• надходження у відшкодування та відшкодування заподіяних організації збитків;
• прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному році, і збитки минулих років, визнані у звітному році;
• суми кредиторської, депонентської та дебіторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності;
• курсові різниці;
• перерахування коштів, пов'язаних з благодійною діяльністю, витрати на здійснення спортивних заходів, відпочинку, розваг, заходів культурно-просвітницького характеру та інших аналогічних заходів;
• інші позареалізаційні доходи і витрати.
Надходження від сплати штрафів, пені, неустойок різних і інших видів санкцій відображають за кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати» і дебету рахунків обліку грошових коштів і розрахунків з дебіторами.
Сплачені організацією суми штрафів, пені, неустойок та суми від інших санкцій відображають за дебетом рахунка 91 «Інші доходи і витрати» з кредиту рахунків обліку грошових коштів. При цьому суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій, до складу витрат від позареалізаційних операцій не включають, а відносять на зменшення прибутку (тобто на рахунок 99 «Прибутки та збитки»).
Прибуток минулих років, виявлену у звітному році, відображають за дебетом рахунка 51 «Розрахункові рахунки" та кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати»; збитки оформляють зворотного бухгалтерським проведенням.
Суми кредиторської і депонентської заборгованості, щодо яких термін позовної давності минув, списують в дебет рахунку 76 і кредит рахунка 91. Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується з кредиту рахунку 76 на рахунок коштів резерву сумнівних боргів (рахунок 63) або в дебет рахунку 91.
Позитивні курсові різниці в залежності від об'єкта обліку оформляють такими бухгалтерськими записами:
Дебет рахунку 58 «Фінансові вкладення» (на різницю за операціями з фінансовими вкладеннями)
Дебет рахунків 50 «Каса», 52 «Валютні рахунки» (на різницю за грошовими коштами у валюті)
Дебет рахунку 71 «Розрахунки з підзвітними особами» (за операціями видачі валюти під звіт) та інших рахунків
Кредит рахунку 91.
По заборгованості перед постачальниками і підрядниками позитивну курсову різницю відображають за кредитом рахунку 91 і дебетом рахунка 60 («Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Негативні курсові різниці оформляють зворотними бухгалтерськими проводками по відношенню до позитивної курсової різниці. У дебет рахунка 91 з кредиту різних рахунків списують витрати, пов'язані з благодійною діяльністю, здійсненням заходів спорту, відпочинку, розваг, культурно-просвітницького характеру та інших аналогічних заходів.
Інші позареалізаційні витрати і втрати списуються з дебету або кредиту відповідних рахунків у момент їх виявлення на рахунок 91.
Наприклад, витрати за анульованими виробничими замовленнями списують в дебет рахунку 91 з кредиту рахунків 20 «Основне виробництво» (на вартість невикористаних напівфабрикатів, деталей і вузлів), 97 «Витрати майбутніх періодів» (на суму витрат з підготовки виробництва, що відносяться до анульованим замовленнями) та ін
Аналітичний облік по рахунку 91 ведеться по кожному виду інших доходів і витрат. При цьому побудова аналітичного обліку за іншими доходами і видатками, які належать до однієї і тієї ж фінансової, господарської операції, повинно забезпечувати можливість виявлення фінансового результату по кожній операції. [21]
У зв'язку з прийняттям ПБО 9 / 99 до позареалізаційних доходів тепер належать курсові різниці, що виникають при здійсненні організацією в установленому порядку операцій з іноземною валютою у зв'язку зі зміною курсу рубля за рахунками в іноземній валюті та по поточному валютних операцій, які раніше відображалися за статтею « Інші операційні доходи »Звіту про прибутки та збитки. В связи с вступлением в силу Федерального закона от 31.03.99 № 62-ФЗ «О внесении изменений и дополнений в закон Российской Федерации от 27.12.91 № 2116-1 «О налоге на прибыль предприятий и организаций» был изменен порядок налогообложения курсовых разниц.
Налогообложение курсовых разниц осуществляется теперь в следующем порядке:
· в случае если сумма положительных курсовых разниц превышает сумму отрицательных курсовых разниц, указанное превышение в целях налогообложения не учитывается;
· в случае если сумма отрицательных курсовых разниц превышает сумму положительных курсовых разниц, возникающий убыток уменьшает налогооблагаемую прибыль в общеустановленном порядке.
Указанный порядок налогообложения курсовых разниц применяется всеми организациями независимого от положений их учетной политики, устанавливающий их порядок отражения курсовых разниц в бухгалтерском учете (то есть на счете 83 «Доходы будущих периодов» с последующим их списанием в конце года на счет 80 «Прибыли и убытки» или непосредственно на счете 80).
Для уменьшения налогооблагаемой прибыли бухгалтеру необходимо отразить сумму образовавшейся положительной разницы по вписываемой строке 5.7 Справки о порядке определения данных, отражаемых по строке 1 «Расчета налога от фактической прибыли». При этом никаких дополнительных записей в бухгалтерском учете организации не делается.
В составе внереализационных операций учитываются в бухгалтерском учете организации присужденные или признанные организацией-должником штрафы, пени, неустойки и другие виды санкций за нарушение условий хозяйственных договоров, а также по возмещению причиненных убытков. При этом в бухгалтерском учете организации производятся записи по счету 99 «Прибыли и убытки» в корреспонденции со счетами учета расчетов или денежных средств.
При этом необходимо отметить, что речь идет о санкциях, применяемых за нарушение условий хозяйственных договоров. Суммы, внесенные в бюджет и внебюджетные фонды в виде санкций в соответствии с законодательством Российской Федерации, в состав расходов от внереализационных операций не включаются, а относятся за счет прибыли, остающейся в распоряжении предприятия (пункт 9 Инструкции Госналогслужбы РФ «О порядке исчисления и уплаты в бюджет налога на прибыль предприятий и организаций» в редакции изменений и дополнений в Закон РФ «О налоге на прибыль организаций и предприятий» № 62-ФЗ).
В состав доходов от внереализационных операций включаются также суммы средств, полученные безвозмездно от других организаций при отсутствии совместной деятельности (за исключением средств, зачисляемых в уставные капиталы организаций их учредителями в порядке, установленном законодательством и учредительными документами организаций).
При этом следует учитывать, что в соответствии с разъяснениями, связанными с применением налогового законодательства о налогообложении прибыли (дохода) юридических лиц, под «средствами», полученными безвозмездно, понимаются не только денежные средства, но и другие виды средств (основные средства, товары, другое имущество).
В соответствии с новой редакцией Плана счетов бухгалтерского учета финансово-хозяйственной деятельности предприятия, оприходовании имущества, полученного от организаций и лиц безвозмездно, отражается по кредиту счета 83 «Добавочный капитал».
У организаций, получившей безвозмездно от другой организации основные средства, товары и иное имущество, налогооблагаемая прибыль увеличивается на стоимость этих средств и имущества, но не ниже их балансовой (для основных средств – остаточной) стоимости, числящейся по данным бухгалтерского учета у передающей организации. При этом их стоимость по данным бухгалтерского учета передающей стороны указывается в документах о передаче.
Перечень безвозмездно полученного организациями оборудования и объектов (в том числе в рамках целевого финансирования), не учитываемых при налогообложении прибыли, приведен в пункте 9 Инструкции Госналогслужбы РФ «О порядке исчисления и уплаты в бюджет налога на прибыль предприятий и организаций».
Как внереализационные доходы учитываются суммы, поступившие в погашение дебиторской задолженности, списанной в прошлые годы убыток как безнадежной к получению. При этом производятся записи по кредит счета 99 «Прибыль и убытки» в корреспонденции со счетами учета денежных средств.
На счете 99 «Прибыли и убытки» отражаются убытки от списания дебиторской задолженности, безнадежной к получению из-за пропуска срока исковой давности (если по этой задолженности ранее не был создан резерв по сомнительным долгам) в корреспонденции со счетами учета соответствующих расчетов.
При этом необходимо отметить следующее. В соответствии с Положением по бухгалтерскому учету «Бухгалтерская отчетность организации» организация может на основе результатов проведенной в конце отчетного года инвентаризации дебиторской задолженности создавать резервы сомнительных долгов по расчетам с другими организациями и гражданами за продукцию, товары, работы и услуги с отнесением сумм резервов на финансовые результаты организации.
Сомнительным долгом признается дебиторская задолженность организации, которая не погашена в сроки, установленные договорами, и не обеспечена соответствующими гарантиями. Величина резерву визначається окремо по кожному сумнівному боргу залежно від фінансового стану (платоспроможності) боржника і оцінки ймовірності погашення боргу повністю або частково.
При списании с баланса невостребованных долгов, ранее признанных организацией сомнительными, записи производятся по дебету счета 82 в корреспонденции с соответствующими счетами учета расчетов с дебиторами:
Дебет 82
Кредит 76 (60).
Если до конца года, следующего за годом создания резерва сомнительных долгов, этот резерв в какой-либо части не будет использован, то неизрасходованные суммы присоединяются к прибыли соответствующего года:
Дебет 82
Кредит 80.
На счете 99 «Прибыли и убытки» отражаются также следующие убытки, учитываемые при формировании финансовых результатов деятельности организации:
· некомпенсируемые потери от стихийных бедствий (уничтожение и порча производственных запасов, готовых изделий и других материальных ценностей, потери от остановки производства и прочее), включая затраты, связанные с предотвращением или ликвидацией последствий стихийных бедствий, за вычетом стоимости полученного при этом металлолома, топлива и других материалов;
· некомпенсируемые убытки в результате пожаров, аварий, других чрезвычайных событий, вызванных экстремальными ситуациями. При этом необходимо учитывать, что компенсации потерь помимо выплаты страхового возмещения следует относить использование резервного фонда, образуемого организациями в соответствии с Положением о бухгалтерском учете и отчетности в Российской Федерации, предоставление государственных и других субсидий т.п.;
· затраты по аннулированным производственным заказам, а также затраты на производство, не давшие продукции (за исключением потерь, возмещаемых заказчиками), за вычетом стоимости используемых материальных ценностей;
· затраты на содержание законсервированных производственных мощностей и объектов;
· судебные издержки и арбитражные сборы;
· убытки по операциям с тарой;
· убытки от хищений, виновники которых по решениям суда не установлены;
· налоговые платежи, относимые в соответствии с законодательством на финансовые результаты деятельности организации.
В соответствии с законом РФ «Об основах налоговой системы в Российской Федерации» на финансовые результаты деятельности организации относятся следующие налоги сборы:
· целевые сборы на содержание милиции, на благоустройство территорий и другие цели;
· налог на содержание жилищного фонда и объектов социально-культурной сферы;
· налог на рекламу;
· сбор за парковку автотранспорта;
· сбор за право проведения кино- и телесъемок;
· налог на имущество предприятий.
Отражение в бухгалтерском учете организации начисления указанных налогов и сборов производится следующим образом:
Дебет 99
Кредит 67 (68)
на сумму начислений.
Кроме того, дополнительные платежи в бюджет, исчисленные исходя из сумм доплат налога на прибыль и авансовых взносов налога на прибыль и скорректированные на учетную ставку Центрального банка РФ за пользование банковским кредитом, также относятся на финансовые результаты организации.
В результате финансово-хозяйственной деятельности организации за отчетный год включаются также прибыль или убыток прошлых лет, выявленные в отчетном году.
В таком порядке учитываются, в частности, дополнительные суммы, поступившие от поставщиков по перерасчетам за услуги и материальные ценности, полученные и израсходованные в прошлом году; суммы, полученные от покупателей, заказчиков по перерасчетам за реализованную в прошлом году продукцию. При этом следует подчеркнуть, что принадлежность указанных средств к прошлым отчетным периодам должна быть подтверждена документально.
К прочим поступлениям стали относиться чрезвычайные доходы и расходы (с момента введения ПБУ 9/99).
К чрезвычайным доходам относятся поступления (согласно п.9 ПБУ 9/99), возникшие как последствия каких-либо чрезвычайных обстоятельств хозяйственной деятельности (стихийных бедствий, пожаров, аварий, наводнений и т.п.):
· страховое возмещение;
· стоимость металлолома, утиля, запчастей и других материальных ценностей, остающихся от списания активов, пришедших в негодность в результате чрезвычайных обстоятельств;
· другие аналогичные поступления, явившиеся следствие чрезвычайных обстоятельств.
Чрезвычайные расходы – это расходы, возникающие как последствия чрезвычайных обстоятельств (стихийного бедствия, пожара, аварии, национализации имущества и т.п.).
По строке 190 формы №2 отражается общая сумма чистой прибыли (убытка), полученной предприятием за отчетный период. Она определяется как сумма прибыли (убытков) от обычной деятельности (строка 160) и чрезвычайных доходов (строка 170), уменьшенная на чрезвычайные расходы (строка 190).
Кредитовое сальдо счета 80 «Прибыли и убытки» представляет собой балансовую прибыль организации, являющуюся исходной величиной для исчисления налогооблагаемой прибыли. В бухгалтерской отчетности данная величина показывается по строке 470 (графа 4) «Прибыль отчетного года» баланса организации (форма №1).
Используемая в целях налогообложения валовая прибыль организации отличается от балансовой тем, что в неё помимо данных бухгалтерского учета включается ряд величин, определяемых расчетным путем (например, в рассмотренных выше случаях прямого обмена продукции или реализации продукции по ценам ниже себестоимости).
Скорректированная с учетом этих положений балансовая прибыль представляет собой валовую прибыль организации, которая показывается по строке 1 расчета налога от фактической прибыли организации.
Следует отметить, что Справку заполняют как организации, определяющие выручку от реализации продукции (работ, услуг) для целей налогообложения по мере поступления денежных средств или зачета взаимных требований (то есть «по оплате»), так и организации, определяющие выручку от реализации по мере отгрузки продукции и предъявлении покупателям расчетных документов (т.е. «по отгрузке»).
Организации, определяющие выручку для целей налогообложения «по отгрузке», отражают в Справке корректировку прибыли, подлежащую налогообложению, на суммы:
· сверхнормативных расходов (по затратам организации, которые учитываются для целей налогообложения в пределах утвержденных норм;
· убытков от реализации и выбытия имущества;
· безвозмездно полученных ценностей.
При заполнении Справки по строке 1 «Прибыль (убыток) по данным бухгалтерского учета» отражается финансовый результат деятельности организации за отчетный период. Этот показатель совпадает с прибылью (убытком), отраженным по строке 140 формы №2 «Отчет о прибылях и убытках» (В случае если оплата за отгруженную и реализованную продукцию (работы, услуги) не поступила или поступила не полностью, организация заполняет пункты «а» и «б» строки 2.1 Справки.[22]

7. УЧЕТ НЕДОСТАЧ И ПОТЕРЬ ОТ ПОРЧИ ЦЕННОСТЕЙ
Для обобщения информации о суммах недостач и потерь от порчи материальных и иных ценностей используют счет 94 «Недостачи и потери от порчи ценностей». На этом счете учитывают недостачи и потери от порчи материальных и иных ценностей, выявленные в процессе их заготовления, хранения и продажи, подлежащие отнесению на счета учета затрат на производство, расходов на продажу и на виновных лиц. Потери ценностей, возникающие в результате стихийных бедствий, относят на счет 99 «Прибыли и убытки».
В дебет счета 94 с кредита счетов недостающих или полностью испорченных ценностей списывается их фактическая себестоимость (по товарно-материальным ценностям) или остаточная стоимость (по основным средствам и нематериальным активам). По частично испорченным материальным ценностям в дебет счет 94 списывают сумму определившихся потерь.
При выявлении недостач или порчи при приемке материальных ценностей от поставщиков сумму недостачи в пределах предусмотренных в договоре величин покупатель относит при оприходовании ценностей в дебет счета 94 с кредита счета 60 «Расчеты с поставщиками и подрядчиками».
Сумму потерь сверх предусмотренных в договоре величин покупатель предъявляет поставщику или транспортной организации и учитывает по дебету счета 76 «Расчеты с разными дебиторами и кредиторами» (субсчет «Расчеты по претензиям») и кредиту счета 60. При отказе судом во взыскании сумм потерь с поставщиков или транспортных организаций эти суммы списывают со счета 76 на счет 94. Если суд принял решение о взыскании с поставщика сумм недостач и потерь ценностей сверх предусмотренных в договоре величин, то поставщик сторнирует ранее отраженную сумму продажи на сумму недостач и потерь (дебетует счет 62 «Расчеты с покупателями и заказчиками» и кредитует счет 90 «Продажи»), а также обороты по дебету счета 90 «Продажи» и кредиту счета 43 «Готовая продукция». Восстановленная таким образом на счете 43 сумма недостач списывается затем в дебет счета 94 с кредита счета 43.
С кредита счета 94 недостачи и потери от порчи ценностей списывают следующим образом:
• недостачи и порчи ценностей в пределах предусмотренных в договоре величин - на счета учета материальных ценностей (когда они выявлены при заготовлении);
• недостачи и порчи ценностей в пределах норм естественной убыли - на затраты на производство и расходы на продажу (когда они выявлены при хранении или продаже);
• недостачи ценностей сверх величин (норм) убыли, потери от порчи в дебет счета 73 «Расчеты с персоналом по прочим операциям» (субсчет «Расчеты по возмещению материального ущерба»);
• недостачи ценностей сверх величин (норм) убыли и потери от порчи ценностей при отсутствии конкретных виновников, а также недостач, во взыскании которых отказано судом вследствие необоснованности исков,- на счет 91 «Прочие доходы и расходы».
По кредиту счета 94 отражаются суммы в размерах и величинах, принятых по дебету данного счета. На счетах учета затрат и расходов на продажу недостающие или испорченные материальные ценности списывают по их фактической себестоимости.
При взыскании с виновных лиц стоимости недостающих ценностей разница между их стоимостью, зачисленной на счет 73, и их стоимостью, отраженной на счете 94, учитывается на счете 98 «доходы будущих периодов». По мере взыскания с виновных лиц причитающихся сумм эти суммы списывают в дебет счета 98 и кредит счета 91 «Прочие доходы и расходы».
Недостачи ценностей, выявленные в отчетном периоде, но относящиеся к прошлым отчетным периодам, признанные материально ответственными лицами или на которые имеются решения суда о взыскании с виновных лиц отражаются по дебету счета 94 и кредиту счета 98. Одновременно на эти суммы дебетуют счет 73 (субсчет «Расчеты но возмещению материального ущерба») и кредитуют счет 94. По мере погашения задолженности дебетуют счет 98 и кредитуют счет 91.[23]

8. УЧЕТ РЕЗЕРВОВ ПРЕДСТОЯЩИХ РАСХОДОВ
Резервы предстоящих расходов создаются в организациях в целях равномерного включения предстоящих расходов в издержки производства или обращения.
Организации могут создавать следующие резервы: на предстоящую оплату отпусков работникам, на выплату ежегодного вознаграждения за выслугу лет, на покрытие расходов по ремонту основных средств, на возмещение производственных затрат по подготовительным работам в связи с сезонным производством, на покрытие затрат по ремонту предметов проката, на выплату вознаграждений по итогам работы за год и другие цели, предусмотренные законодательством, нормативными документами Минфина РФ или отраслевыми особенностями состава затрат, утвержденными соответствующими ведомствами по согласованию с Минэкономики РФ и Минфином РФ.
Порядок создания указанных резервов регулируется соответствующими законодательными и другими нормативными актами.
Для получения информации о состоянии и движении резервов предстоящих расходов используют пассивный счет 96 «Резервы предстоящих расходов».
Операции по начислению резервов отражают по кредиту счета 96 и дебету счетов учета затрат на производство и издержек обращения (20, 23, 25, 26 и т.п.).
Фактические расходы и платежи, осуществленные за счет резервных сумм, списывают на уменьшение резервов (дебетуют счет 96) с кредита счетов по учету списываемых расходов (10 «Материалы», 70 «Расчеты с персоналом по оплате труда» и т.п.).
Для создания соответствующих резервов организация должна предусмотреть их создание в учетной политике на соответствующий год, составить расчет ежемесячных отчислений на текущий год и остатка резерва на начало следующего года.
Например, если организация предоставляет отпуска за текущий год в следующем году, то она может иметь остаток резерва на начало года. Сумму резерва уточняют исходя из количества дней неиспользуемого отпуска, среднедневных сумм оплаты труда работников и обязательных отчислений на социальные нужды.
Остаток резерва на ремонт основных средств на конец года допускается в случаях, предусмотренных отраслевыми особенностями состава затрат, включаемых в себестоимость продукции (работ, услуг). В конце года после инвентаризации расчетов начисленные суммы резервов доводят до величины фактических расходов. При этом если фактические расходы превышают суммы начисленных резервов, то на разницу составляют дополнительную проводку по доначислению резервов. Обратная разница оформляется сторнировочной записью.
Аналитический учет по счету 96 ведется по отдельным резервам.[24]

9. УЧЕТ РАСХОДОВ БУДУЩИХ ПЕРИОДОВ
Расходы будущих периодов - это затраты, произведенные в отчетном периоде, но относящиеся к будущим отчетным периодам.
Основную часть расходов будущих периодов в организациях составляют расходы на подготовку и освоение производства. Кроме того, к расходам будущих периодов относят расходы по ремонту основных средств в сезонных отраслях промышленности (когда не создается ремонтный фонд), расходы по оплате аренды объектов основных средств или их отдельных частей (помещений), расходы на рекламу, на приобретение лицензий, расходы, связанные с оплатой услуг телефонной и радиосвязи, перечисляемой за последующие периоды, и др.
Учет расходов будущих периодов осуществляют по дебету активного счета 97 «Расходы будущих периодов» с кредита соответствующих материальных, расчетных и других счетов (10, 50, 51, 70, 69, 76 и др.). Ежемесячно или в другие сроки учтенные на дебете счета 97 расходы списывают в дебет счетов 20, 23. 25, 26, 44 и других счетов. Сроки списания расходов будущих периодов, а также соответствующие издержки или другие источники, на которые списываются указанные расходы, регламентируются законодательными и другими нормативными актами или определяются самими организациями.
Например, расходы по ремонту основных средств, учтенные в начале года на счете 97, списывают ежемесячно, либо пропорционально объему производства по месяцам, либо пропорционально плановым затратам на ремонт основных средств, либо равномерно по месяцам.
Из общего состава расходов будущих периодов отдельной калькуляционной статьей по счету 20 «Основное производство» отражают лишь расходы по подготовке и освоению производства. Остальные расходы будущих периодов списывают со счета 97 в дебет собирательно-распределительных (25, 26) или других счетов.
Расходы на рекламу, относящиеся к будущим периодам, также учитываются по дебету счета 97 и кредиту счета 76, с последующим
списанием расходов с кредита счета 97 в дебет счетов учета затрат на производство и расходов на продажу.
ПБУ 14/2000 не включает в состав нематериальных активов расходы, связанные с приобретением лицензий. В связи с этим расходы по приобретению лицензий целесообразно учитывать на счете 97 в качестве расходов будущих периодов. С кредита счета 97 стоимость лицензий в течение срока их действия списывается равномерно по месяцам на счета 26 «Общехозяйственные расходы» или 44 «Расходы на продажу».[25]

10.
УЧЕТ ДОХОДОВ БУДУЩИХ ПЕРИОДОВ
Для учета доходов, полученных в отчетном периоде, но относящихся к будущим периодам, используют счет 98 «Доходы будущих периодов», который является пассивным. За кредитом рахунку враховують доходи, пов'язані з майбутнім періодам, майбутні надходження заборгованості, доходи, що виникають внаслідок перевищення стягуються з винуватців ті цінностей над їх балансовою вартістю.
По дебету счета отражают списание доходов будущих периодов на счета учета имущества, расчетов, счет 91 «Прочие доходы и расходы», К счету 98 «доходы будущих периодов» могут быть открыты следующие субсчета:
• 1 «Доходы, полученные в счет будущих периодов»;
• 2 «Безвозмездные поступления»;
• З «Предстоящие поступления задолженностей по недостачам, выявленным за прошлые годы»;
• 4 «Разница между суммой, подлежащей взысканию с виновных лиц, и балансовой стоимостью по недостачам ценностей» и др.
На субсчете 1 «Доходы, полученные в счет будущих периодов» учитывают доходы, полученные в отчетном периоде, но относящиеся к будущим отчетным периодам,- арендная и квартирная плата, плата за коммунальные услуги, пользование средствами связи и др. Полученные или начисленные суммы доходов отражают по кредиту счета 98, субсчет 1, и дебету счетов учета денежных средств и расчетов; списание доходов на расходы наступившего отчетного периода — по дебету субсчета 1 и кредиту соответствующих денежных или расчетных счетов.
На субсчете 2 «Безвозмездные поступления» учитывают стоимость безвозмездно полученных активов.
Безвозмездно полученные активы отражают по рыночной стоимости по дебету счетов учета имущества (08 «Вложения во внеоборотные активы», 10 «Материалы» и других счетов) с кредита счета 98-2.
Сумма бюджетных средств, направленных коммерческой организации на финансирование расходов, записывается в кредит счета 98-2 и дебет счета 86 «Целевое финансирование».
Суммы, учтенные на кредите счета 98, списывают в дебет этого счета с кредита счета 91 «Прочие доходы и расходы»:
• по безвозмездно полученным основным средствам - но мере начисления амортизации;
• по иным безвозмездно полученным материальным ценностям - по мере их списания на производство или при продаже.
На субсчете З «Предстоящие поступления задолженностей по недостачам, выявленным за прошлые годы» счета 98 учитывают предстоящие поступления, задолженности по недостачам, выявленным за прошлые годы. По кредиту счета 98-3 отражают выявленные в отчетном году за прошлые годы суммы недостач, признанных виновным лицами или присужденные к взысканию с них судебными органами, в корреспонденции со счетом 94 «Недостачи от потери и порчи ценностей». Одновременно на эти суммы кредитуют счет 94 и дебетуют счет 73 «Расчеты с персоналом по прочим операциям», субсчет 2 «Расчеты по возмещению материального ущерба».
По мере погашения задолженности по недостачам кредитуют счет 73-2 и дебетуют счета учета денежных средств или другого имущества. Одновременно оплаченную задолженность отражают по дебету счета 98, субсчет 3, и кредиту счета 91 «Прочие доходы и расходы».
На субсчете 4 «Разница между суммой, подлежащей взысканию с виновных лиц, и балансовой стоимостью по недостачам ценностей» учитывают разницу между взыскиваемой с виновных лиц суммой за недостающие ценности и их учетной стоимостью.
Выявленную разницу отражают по кредиту счета 98, субсчет 4, и дебету счета 73, субсчет 2. При погашении задолженности по выявленной разнице кредитуют счет 73-2 и дебетуют счет учета денежных средств или другого имущества. Одновременно погашенную часть разницы списывают в дебет счета 98-4 и кредит счета 91.
Аналитический учет по счету 98 осуществляют:
• по субсчету 1 — по каждому виду доходов;
• по субсчету 2 — по каждому безвозмездному поступлению ценностей;
• по субсчету З — по каждому виду недостач;
• по субсчету 4 — по видам недостающих ценностей.[26]

11. УЧЕТ ПРИБЫЛЕЙ И УБЫТКОВ
Для обобщения информации о формировании конечного финансового результата деятельности организации в отчетном году используют счет 99 «Прибыли и убытки». По кредиту этого счета отражают доходы и прибыли, а по дебету – расходы и убытки.
Господарські операції відображають на рахунку 99 по так званому кумулятивного принципом, тобто нарастающим итогом с начала года. Сопоставлением кредитового и дебетового оборотов по счету 99 определяют конечный финансовый результат за отчетный период. Превышение кредитового оборота над дебетовым отражается в качестве сальдо по кредиту счета 99 и характеризует размер прибыли организации, а превышение дебетового оборота над кредитовым записывается как сальдо по дебету счета 99 и характеризует размер убытка организации. Рахунок 99 має односторонній сальдо.
Конечный финансовый результат организации складывается под влиянием:
• финансового результата от продажи продукции (работ, услуг); • финансового результата от продажи основных средств, нематериальных активов, материалов и другого имущества (части операционных доходов и расходов);
• операционных доходов и расходов (за вычетом результатов от продажи имущества);
• внереализационных прибылей и убытков;
• чрезвычайных доходов и расходов.
Различие между этими составными частями прибыли или убытков состоит в том, что финансовый результат от продажи продукции (работ, услуг) первоначально определяют по счету 90 «Продажи». Со счета 90 прибыль или убыток обычной деятельности списывается на счет 99 «Прибыли и убытки».
Финансовый результат от продажи имущества, операционные и внереализационные доходы и расходы вначале отражают на счете 91 «Прочие доходы и расходы», с которого затем ежемесячно списывают на счет 99.
Чрезвычайные доходы и расходы сразу относят на счет 99 без предварительной записи на промежуточных счетах в корреспонденции со счетами учета материальных ценностей, расчетов с персоналом по оплате труда, денежных средств и т.п.
Кроме того, по дебету счета 99 отражают суммы начисленного расхода по налогу на прибыль, постоянных обязательств и суммы причитающихся налоговых санкций в корреспонденции со счетом 68 «Расчеты по налогам и сборам». Платежи по перерасчетам по налогу на прибыль также отражаются на счетах 99 и 68.
К чрезвычайным доходам ПБУ 9/99 относит поступления, возникающие как последствия обстоятельств хозяйственной деятельности (стихийного бедствия, пожара, аварии, национализации и т.п.): страховое возмещение, стоимость материальных ценностей, остающихся от списания непригодных к восстановлению и дальнейшему использованию активов и т.п.
Поступления, возникающие как последствия чрезвычайных обстоятельств приходуют по дебиту материальных, расчетных и других счетов с кредита счета 99 «Прибыли и убытки». Например, стоимости остаточных ценностей, оставшихся от списания пришедшего в негодность по чрезвычайным обстоятельствам имущества, приходуют по дебету счета 10 Материалы» с кредита счета 99.
В соответствии с ПБУ 10/99 в составе чрезвычайных расходов отражают расходы, возникающие как последствия чрезвычайных обстоятельств хозяйственной деятельности (стихийного бедствия, пожара, аварии, национализации имущества и т.п.).
Потери и расходы, связанные с чрезвычайными обстоятельствами, списывают в дебет счета 99 с кредита счетов материальных ценностей (утраченных или израсходованных при ликвидации последствий чрезвычайных обстоятельств), расчетов с персоналом по оплате труда (по работникам занятым ликвидацией последствий стихийных бедствий), денежных средств и др.
При списании стоимости имущества, утраченного в результате чрезвычайных обстоятельств, амортизируемое имущество относят в дебет счета 99 по остаточной стоимости (с кредита счетов 01 и 04), а остальное имущество - по фактической себестоимости (с кредита счетов 08, 10, 11, 20, 21, 23, 29, 41, 43. 50, 58 и др.). При этом организации, учитывающие материалы по учетным ценам, к бухгалтерской записи по списанию материалов по учетным ценам (дебет счета 99, кредит счета 10) составляют дополнительную бухгалтерскую запись на списание отклонений, приходящихся на утраченные материалы. Суммы отклонений списывают на счет 99 со счета 16 «Отклонение в стоимости материальных ценностей» принятым в организации способом.
В дебет счета 99 списывают не компенсируемые страховыми возмещениями потери от страховых случаев (со счета 76 «Расчеты с разными дебиторами и кредиторами»), а также стоимость животных, павших или забитых в связи с эпизоотией, стихийными бедствиями и иными чрезвычайными обстоятельствами (с кредита счета 11 «Животные на выращивании и откорме»).[27]
11.1 ПОРЯДОК ЗАКРЫТИЯ СЧЕТА 99 «ПРИБЫЛИ И УБЫТКИ»
По окончании отчетного года счет 99 «Прибыли и убытки» закрывают. Заключительной записью декабря сумму чистой прибыли списывают с дебета счета 99 в кредит счета 84 «Нераспределенная прибыль (непокрытый убыток)». Сумму убытка списывают с кредита счета 99 в дебет счета 84.
Аналитический учет но счету 99 должен обеспечить формирование данных, необходимых для восстановления отчета о прибылях и убытках.[28]

12. РАСКРЫТИЕ ИНФОРМАЦИИ О ДОХОДАХ В БУХГАЛТЕРСКОЙ ОТЧЕТНОСТИ
В соответствии с ПБУ 9/99 в составе информации об учетной политике организации в бухгалтерской отчетности подлежит раскрытию как минимум следующая информация:
• о порядке признания выручки организации;
• о способе определения готовности работ, услуг, продукции; выручка от выполнения, оказания продажи которых признается по мере готовности.
Выручка, операционные и внереализационные доходы, составляющие 5% и более от общей суммы доходов за отчетный период, показываются по каждому виду деятельности. Соответственно доходам по каждому виду деятельности должны быть отражены в отчетности и расходы по видам деятельности (требования ПБУ 10/99).
По выручке, полученной в результате выполнения договоров, предусматривающих исполнение обязательств неденежными средствами, должна быть раскрыта следующая информация:
• общее количество организаций, с которыми заключены указанные договоры, с указанием организаций, на которые приходится основная часть такой выручки;
доля выручки, полученной по указанным договорам со связанными организациями;
• способ определения стоимости продукции (товаров), переданной организацией.
Прочие доходы организации за отчетный период, незачисляемые на счет прибылей и убытков, подлежат раскрытию в бухгалтерской отчетности обособленно.
Построение бухгалтерского учета должно обеспечить возможность раскрытия информации о доходах организации в разрезе текущей, инвестиционной и финансовой деятельности.
Основные составляющие финансового результата организации приведены в отчете о прибылях и убытках. Операционные и внереализационные доходы могут отражаться в отчете о прибылях и убытках за вычетом расходов, относящихся к этим доходам, когда:
* соответствующие правила бухгалтерского учета предусматривают или не запрещают такое отражение доходов;
* доходы и связанные с ними расходы, возникающие в результате одного и того же или аналогичного по характеру факта хозяйственной деятельности, не являются существенными для характеристики финансового положения организации.[29]

ВИСНОВОК
Как было рассмотрено в данной работе, в условиях рыночной экономики значение прибыли огромно. Стремление к получению прибыли ориентирует товаропроизводителей на увеличение объема производства продукции, нужной потребителю, снижение затрат на производство. При розвинутій конкуренції цим досягається не тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери. Свою роль грають і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки в напрямку засобів, організації виробництва і збуту продукції.
Для підвищення ефективності роботи підприємства першорядне значення має виявлення резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), зростання прибутку. К факторам, необходимым для определения основных направлений поиска резервов увеличения прибыли относятся природные условия, государственное регулирование цен, тарифов и др. (внешние факторы); изменение объема средств и предметов труда, финансовых ресурсов (внутренние производственные экстенсивные факторы); повышение производительности оборудования и его качества, ускорение оборачиваемости оборотных средств и др.(интенсивные); снабженческо-сбытовая деятельность, природоохранная деятельность и др.( внепроизводственные факторы).
В работе анализируется: состав и структура балансовой прибыли, анализ факторов формирования балансовой прибыли предприятия и анализ оценки ее динамики; факторный анализ прибыли от реализации продукции (работ, услуг) и от прочей реализации; анализ прибыли (убытки) от внереализационных операций, анализ факторов формирования прибыли от финансово-хозяйственной деятельности, анализ состава и структуры налогооблагаемой прибыли.
Теория бухгалтерского учета нашей страны и устоявшаяся учетная практика, отражает мнение большинства отечественных экспертов, о том, что в РФ главной формой бухгалтерской отчетности является бухгалтерский баланс. В условиях России это вполне объяснимо. Сложные экономические реалии, невозможность рынка ссудного капитала, кризис неплатежей, приводит к тому, что на первый план выдвигается информация о структуре капитала и финансовой устойчивости, а не об экономической привлекательности для инвестора и кредитора. В стране со стабильно работающей экономикой важнейшее значение имеет информация о процессе формирования финансового результата в самых разных разрезах деятельности. И на первый план выходит не сокрытие прибыли, а доказательство своей конкурентоспособности и умение быстрыми темпами наращивать свои и чужие капиталы.

СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ИСТОЧНИКОВ:
1. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- М.ИНФРА-М, 2006.- 592с.- (Высшее образование)
2. Астахов В.П. Бухгалтерський (фінансовий) облік: Навчальний посібник. Серія «Економіка та управління». Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2004.-936с.
3. Астахов В.П. Бухгалтерський (фінансовий) облік: Навчальний посібник. Серія «Економіка та управління». Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2002.
4. Булатов М. Стандарты бухгалтерского учета в схемах. На основе приказов Минфина РФ с учетом положений НК РФ. - М.: Іспит, 2003.
5. Зевайкіна О.М. Правовая природа аудиторской деятельности: предпринимательство или финансовый контроль? - Журнал "Аудитор", № 4, 2004.
6. Авдеев В.Ю. Глава 25 Налогового кодекса РФ. Налоговый и бухгалтерский учет: сходства и различия. - М.: Издательско-консультационная компания Статус-Кво 97, 2003
7. Гершун А., Петрова О., Тенденции в развитии международных стандартов финансовой отчетности "Финансовая газета. Региональный выпуск", N 35, август 2003 г.
8. Гиляровская Л.Т., Вехорева А.А, Анализ и оценка финансовой устойчивости коммерческого предприятия. - СПб.: Пітер, 2003.
9. Годовой отчет -2003 / под ред. Селіванова А.М. М.: Главбух, 2003.
10. Дыбаль С.В. Финансовый анализ: теория и практика: Учебное пособие. СПб.: Издательский дом Бизнес-пресса, 2004.
11. Лапина О.Г. Годовой отчет за 2003 год с учетом требований налоговых органов. М.: АКДИ Экономика и жизнь 2003.
12. Макарьева В.І. Анализ финансово-хозяйственной деятельности организации для бухгалтера и руководителя. М.: "Налоговый вестник", 2003.
13. Макарьева В.І. Практические советы по применению ПБУ 1 - ПБУ 16. М.: "Налоговый вестник", 2003
14. Медведєв М.Ю. ПБУ (положения по бухгалтерскому учету): постатейные комментарии. М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2003.
15. Новіков Д.Ю. Расходы организации: бухгалтерский и налоговый учет. М.: Бератор, 2004.
16. Новодворский В.Д., Сабанин Р.Л. Бухгалтерский и налоговый учет доходов и расходов. СПб.: Пітер. 2003.
17. Особенности заполнения Баланса и Отчета о прибылях и убытках за 2003 год О. Лапина, Бухгалтерское приложение к газете "Экономика и жизнь", выпуск 4, январь 2004 г.
18. Палий В.Ф Современный бухгалтерский учет. М.: Изд-во Бухгалтерский учет, 2003.
19. Рожнова О.В. Международные стандарты бухгалтерского учета и финансовой отчетности: Учебное пособие. М.: Іспит, 2003.
20. Руденко Н.В. Как применять ПБУ 18/02. М.: МЦФЭР, 2003.
21. Финансовый учет: Учебник/Под редакцией проф. В.Г.Гетьмана.- М.: Финансы и статистика, 2002г.- 640с.:ил.
22. Богаченко В.М., Донченко Н.Б., Кириллова Н.А. Практикум по бухгалтерскому учету: Учебное пособие для студентов средних профессиональных и высших учебных заведений.- Ростов н/Д: Феникс, 2004г.- 352с. (Серія «Середня професійна освіта»)
23. Электронная библиотека НШФ ЮФУ
24. http://revolution.allbest.ru/economy/00006443.html
25. http://www.zadatcha.ru/33595.html
26. http://www.zadatcha.ru/33597.html
27. http://www.zadatcha.ru/33590.html
28. http://www.allbest.ru/material.html
29. http://www.student.ru/html
30. http://www.kniga.ru/html
31. http://www.ECONOMIKA.ru/html


[1] Электронная библиотека НШФ ЮФУ
[2] Астахов В.П. Бухгалтерський (фінансовий) облік: Навчальний посібник. Серія «Економіка та управління». Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2004г.- стр. 846-847
[3] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 377-378
[4] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФА-М, 2006г.- стр.378-379
[5] http://revolution.allbest.ru/economy/00006443.html
[6] http://www.zadatcha.ru/33595.html
[7] http://www.zadatcha.ru/33597.html
[8] http://www.zadatcha.ru/33590.html
[9] http://www.allbest.ru/material.html
[10] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 379-380
[11] http://www.student.ru/html
[12] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 380-382
[13] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 382-383
[14] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 383-385
[15] http://www.kniga.ru/html
[16] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 385-3386
[17] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 386
[18] http://www.student.ru/html
[19] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 386
[20] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 386-387
[21] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 387-389
[22] http://www.ECONOMIKA.ru/html
[23] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 389-391
[24] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 391-392
[25] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 392-393
[26] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 393-394
[27] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 394-396
[28] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 396-397
[29] Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебник.- ИНФРА-М, 2006г.- стр. 397-398
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
236.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік фінансових результатів
Бухгалтерський облік фінансових результатів
Облік і аналіз фінансових результатів
Облік фінансових результатів 2 Прибуток як
Облік і аналіз фінансових результатів підприємства
Облік доходів витрат і фінансових результатів
Облік фінансових результатів страхової організації
Облік фінансових результатів і використання прибутку
Облік фінансових результатів в ТОВ Теплострой
© Усі права захищені
написати до нас