Облік товарних операцій у роздрібній торгівлі та тенденції його вдосконалення на ВАТ Оризон

2500

2200

+100

-300

Коефіцієнт маневреності

0,248

0,247

0,247

0,211

-0,001

-0,036

Коефіцієнт фінансової стійкості

0,851

0,863

0,863

0,893

-0,012

+0,03

Коефіцієнт співвідношення всього основного капіталу та власного

0,811

0,772

0,772

0,944

-0,039

+0,172

Частка реального основного капіталу у вартості майна

0,510

0,517

0,600

, 0600

+0,007

+0,083

Частка чистих мобільних коштів у загальній вартості мобільних коштів

0,512

0,591

0,585

0,585

+0,079

-0,006

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу

0,281

0,257

0,375

0,375

-0,024

+0,118

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,425

0,600

0,235

0,235

+0,175

-0,365

А

Б

1

2

3

4

5

6

Уточнений коефіцієнт ліквідності

0,811

0,900

0,529

0,529

+0,089

-0,371

Загальний коефіцієнт ліквідності, або коефіцієнт покриття

2,43

2,45

2,41

2,41

+0,02

-0,04

На початок 2010 р.

На кінець 2010 р.

Всього мобільних засобів

100

100

У тому числі:

Готівкові гроші

Процес обігу товарів вимагає постійної наявності товарних запасів. Товарні запаси, виступаючи в якості необхідної умови обороту товарів, створюються на всіх стадіях їх руху: на складах виробничих підприємств, на заготівельних пунктах, в дорозі, на складах оптових і роздрібних організацій і на роздрібних торгових підприємствах.

Товарні запаси мають кілька вимірників: вартісні (в рублях), в днях обороту і натуральні. Товарні запаси в нашій країні створюються планомірно. Їх величина залежить від розміру товарообігу і попиту населення і повинна бути такою, щоб постійно задовольняти попит. Загальною умовою раціонального співвідношення між роздрібним товарообігом і товарними запасами на всіх рівнях і у всіх ланках торгівлі при їх загальному збільшенні є більш високий темп зростання обсягу товарообігу. В інтересах економії фінансових і матеріальних ресурсів необхідно постійно прискорювати оборотність оборотних коштів.

Раціональна величина товарних запасів забезпечує виконання плану роздрібного товарообігу, задоволення попиту населення, скорочення частини витрат обігу. Щоб визначити її, потрібно проаналізувати стан і динаміку товарних запасів, їх нормування та розробити заходи щодо прискорення оборотності.

У товаристві з обмеженою відповідальністю «Оризон» оборотність оборотних коштів сповільнилася, одне із завдань аналізу оборотності оборотних коштів - виміряти вплив на цей показник тих чи інших факторів.

Методів ланцюгових підстановок (методом різниць) можна виміряти, який вплив на швидкість мала зміна обсягу товарообігу і розміру оборотних коштів. Для цього розраховується швидкість оборотності оборотних коштів при звітному обороті і базисних залишках оборотних засобів (додаток 4).

Зростання товарообігу прискорив оборотність оборотних коштів на 1,26 дні (96,24-97,5), а збільшення середніх залишків оборотних коштів уповільнило їх оборотність на 2.45 дня (98,69-96,4).

Прискорення чи уповільнення оборотності веде відповідно до вивільнення оборотних коштів або ж до додаткового їх вкладення в оборот. Розмір вивільняються або додатково вкладаються оборотних коштів визначається множенням кількості днів прискорення (або уповільнення) оборотності на середньоденний товарообіг звітного періоду.

Уповільнення оборотності оборотних коштів за товариству з обмеженою відповідальністю «Оризон» на 1,19 дня (98,69-97,5) означає додаткове відволікання обігових коштів в сумі 606 рублів (183263:360 * 1,19). Таким чином, напруженість фінансового положення торгу спричинилась та уповільненням оборотності оборотних коштів.

Характеризуючи платіжну готовність торгу, слід зауважити, що основним джерелом покриття термінових зобов'язань є кошти, що надходять від реалізації товарів. Значить, зміцнення платоспроможності залежить насамперед від виконання плану товарообігу.

Фінансовий стан торговельного підприємства залежить від роботи госпрозрахункових одиниць. Тому керівництву товариства з обмеженою відповідальністю «Оризон» важливо вивчити фінансові ресурси окремих магазинів, розподіл їх за величиною, групам, прибутковості, обсягу витрат, оборотності, рентабельності коштів.

2.3 Облікова політика підприємства

Облікова політика організації являє собою обрану сукупність способів ведення бухгалтерського обліку - первинного спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності. При цьому до способів ведення бухгалтерського обліку належать способи групування та оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, прийоми організації документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи регістрів бухгалтерського обліку, обробки інформації та інші відповідні способи, методи і прийоми.

Організації, керуючись нормативними актами органів, регулюючих бухгалтерський облік, повинні самостійно формувати свою облікову політику виходячи зі своєї структури, галузі та інших особливостей діяльності. Зміст облікової політики оформлюється спеціальним внутрішнім документом - наказом про облікову політику. Головний бухгалтер організації щорічно складає цей документ і несе відповідальність за його формування. Керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його зміст; саме його підпис робить наказ про облікову політику керівництвом до дії.

При формуванні облікової політики організації слід пам'ятати про те, що амортизація основних засобів для цілей оподаткування включається за нормами, затвердженими в установленому порядку. Виходячи з трактування даного розпорядження податковими органами для цілей оподаткування амортизація повинна нараховуватися тільки лінійним способом за діючими нормами.

При формуванні наказу про облікову політику метою може бути не тільки мінімалізація оподатковуваного прибутку, а й прикрашання фінансового становища, наприклад, для отримання кредиту, запевнення акціонерів у надійності підприємства. Коли подібні бухгалтерські хитрощі не є порушенням чинного законодавства, подання фінансового становища в більш вигідному варіанті може визначити долю юридичної особи.

Одним з таких елементів наказу про облікову політику є встановлення критеріїв віднесення майна організації до основних засобів.

Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації та Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» (ПБУ 6 / 97), затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.97 № 65н, встановлюють два критерії віднесення майна організації до основних засобів:

• термін служби, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл на підприємстві (якщо він більше 12 місяців),

• вартість на дату придбання більше 100-кратного (для бюджетних організацій - 50-кратного) встановленого законом розміру мінімальної місячної оплати праці за одиницю.

У пункті 50 Положення ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації встановлюється, що керівник організації має право встановити менший ліміт вартості предметів для прийняття до бухгалтерського обліку в складі засобів в обігу.

Іншими словами, в наказі про облікову політику в якості ліміту віднесення об'єктів до основних засобів може бути зазначений не 100-кратний, а, наприклад, 70-кратний мінімальний місячний розмір оплати праці.

Після того, як такий порядок віднесення майна до основних засобів буде прийнятий, більша кількість активів перейде в розряд основних засобів, відповідно збільшиться термін їхньої амортизації, отже, зменшаться витрати організації і величина прибутку зросте.

Згідно пункту 15 Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» (ПБУ 5 / 97), затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 15.06.98 № 25н, що відпускаються і вибувають матеріально-виробничі запаси (крім МШП і товарів, які обліковуються за продажної вартості ), а також залишок матеріальних цінностей на кінець звітного періоду оцінюється з допомогою одного з наступних методів:

• за собівартістю кожної одиниці;

• по середній собівартості;

• за собівартістю перших за часом придбання матеріально-виробничих запасів (метод ФІФО);

• за собівартістю останніх за часом придбання матеріально-виробничих запасів (метод ЛІФО).

Організації слід вибрати такий спосіб списання запасів, який збільшує вартість списаних цінностей на складі. Організація може застосувати протягом звітного року як елемент облікової політики один метод оцінки по кожному окремому виду (групі) матеріально-виробничих запасів, відбивши свій вибір у наказі про облікову політику відповідно до пункту 20 ПБО 5 / 98. Згідно пункту 15 ПБУ один з методів по конкретному найменування застосуються протягом звітного року. При оцінці запасів різних видів можуть використовуватися різні методи оцінки.

Облікова політика організації повинна відображати вибраний порядок визнання загальногосподарських витрат, тому що відповідно до пункту 20 ПБО 10/99 зазначений порядок підлягає розкриттю в бухгалтерській звітності організації у складі інформації про облікову політику.

Надавши організаціям можливість включати в собівартість управлінські та комерційні витрати повністю або в частині, що відноситься до реалізованої продукції, зазначене положення не вело нову норму. Згідно з пунктом 3.4 інструкції про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 12.11.96 № 97, використовуються два способи для відображення загальногосподарських витрат (рахунок 26 «Загальногосподарські витрати»).

Згідно з пунктом 2 статті 39 Податкового кодексу Російської Федерації місце і момент фактичної реалізації товарів, робіт або послуг визначаються відповідно до частини другої Податкового кодексу Російської Федерації, а до набуття нею чинності - відповідно до законодавства Російської Федерації про податки і збори.

В даний час одним з елементів податкової політики організації є вибір так званого «моменту реалізації», тобто моменту визнання доходу, а, отже, і фінансового результату від реалізації товарів для цілей оподаткування.

У наказі про облікову політику організація встановлює як моменту реалізації або «відвантаження», або «оплату».

Якщо організація визначає виручку для цілей оподаткування у міру оплати розрахункових документів, то відбувається відстрочка сплати податку на прибуток і податків з реалізації по залишку дебіторської заборгованості за відвантажені товари (роботи, послуги). У цьому випадку організація отримує податкову економію внаслідок того, що пізніше сплачує податки, пов'язані з реалізацією товарів, робіт, послуг. Проте в цей випадку при відображенні реалізації виникає розбіжність між даними бухгалтерського обліку, де реалізація товарів відображається вже після їх відвантаження, і порядком розрахунку податкових зобов'язань організації, коли товари визнаються реалізованими тільки після їх оплати покупцем.

Таке положення робить необхідним ведення так званого «подвійного» обліку, що істотно ускладнює роботу бухгалтера.

Приписи ПБУ 9 / 99 дозволяють уникнути зазначених суперечностей. У Положенні виділяються критерії, за якими організація повинна оцінювати можливість визнання виручки (доходу від реалізації), одержаної для цілей бухгалтерського обліку. Згідно пункту 12 зазначеного положення виручка визнається в бухгалтерському обліку якщо:

0. організація має право на отримання цієї виручки, яке випливає з господарського договору або підтверджується іншим відповідним чином. У ПБУ 9 / 99 перш за все підкреслюється прямий зв'язок бухгалтерських записів з правами і зобов'язаннями, що випливають з укладених організацією договорів. Згідно з цим розпорядженням саме договір служить основою відображення продажу товарів у бухгалтерському обліку, і саме ціна товарів зазначається в первинних документах на відвантаження товарів;

1. сума виручки може бути визначена;

2. право власності (володіння, користування і розпорядження) на продукцію (товар) перейшло від організації до покупця;

3. є впевненість в тому, що в результаті конкретної операції збільшаться економічні вигоди організації, тобто коли організація отримала в оплату актив або відсутня невизначеність щодо отримання активу.

Іншими словами, можна відображати в обліку реалізацію товарів при дотриманні перших трьох умов тільки після того, як продавець отримав гроші, або коли він абсолютно впевнений в їх отриманні. Якщо перший випадок очевидний, то другий - виключно суб'єктивний, адже законодавство не містить визначення «відсутності невизначеності щодо отримання активу». Отже, у кожному конкретному випадку визначити, «чи є невизначеність чи ні» щодо отримання грошей за відвантажений товар і які кількісні критерії цієї невизначеності, повинна організація, а отже, згідно статті 6 Федерального закону «Про бухгалтерський облік» - її керівник.

На досліджуваному мною торговому підприємстві діє наступна облікова політика. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оризон» є юридичною особою, має самостійний баланс і діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності.

Бухгалтерський облік ведеться за журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності затвердженої Міністерством Фінансів Російської Федерації.

1. Вартість знаходяться в експлуатації МШП погашається шляхом нарахування зносу в розмірі 50% їх первісної вартості.

2. Облік витрат обігу здійснюється відповідно до Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції. Видається щомісяця аналітика витрат обігу а розрізі статей.

3. Виручка від реалізації продукції визначається в міру надходження грошових коштів у касу організації. Товари в роздрібній торгівлі обліковується на рахунку 41 за продажними цінами, тобто відпускна ціна плюс надбавка магазину в розмірі від 10 до 20%.

4. Різниця між ціною купівлі та продажу товару обліковується на рахунку 42 «Торгова націнка». Щомісяця складається розрахунок реалізованої торгової націнки, що відображається на рахунку 46 «Реалізація». Товарообіг, який реалізується за безготівковим розрахунком також відображається на рахунку 46.

5. Розрахунки з постачальниками здійснюються на рахунку 60. Аналітичний облік ведеться в розрізі постачальників.

6. Розрахунки з фінансовими і бюджетними підприємствами враховуються на рахунку 68, 69 по субрахунках у Головній книзі.

7. Розрахунки з персоналом з оплати праці ведеться у книзі з нарахування заробітної плати.

8. Розрахунки по комунальних послугах і іншим враховуються на рахунку 76. Аналітичний облік ведеться в розрізі постачальників.

Закупівля товарів виробляється до 10000 рублів за готівковий і безготівковий розрахунок, з підзвіту з каси підприємства.

3 ОРГАНІЗАЦІЯ І ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТОВАРНИХ ОПЕРАЦІЙ НА досліджуваних підприємств

3.1 Основи організації бухгалтерського обліку товарів, тари і товарообігу в роздрібній торгівлі

Торгівля продуктами і товарами - один з найбільш поширених видів діяльності. Як показує аудиторська практика, недоліком у роботі більшості торговельних підприємств є слабка система внутрішнього контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей.

Ця система зазвичай забезпечується керівництвом підприємства і його власниками. До складу системи внутрішнього контролю входять:

0. укладання договорів з матеріально відповідальними особами;

1. поділ обов'язків матеріально відповідальних осіб;

2. видача дозволів на відпуск матеріальних цінностей і перерахування грошових коштів;

3. використання документів стандартних форм і обов'язкова їх реєстрація в книгах з присвоєнням номера.

Приймаючи на роботу співробітників, які забезпечують зберігання, відпуск, підготовку до продажу та продаж товарно-матеріальних цінностей керівник зобов'язаний укласти з ними договір про матеріальну відповідальність. Матеріальна відповідальність може бути повною і неповною (обмеженою), індивідуальної та колективної (бригадної).

При роздрібній торгівлі товар переходить зі сфери обігу в сферу споживання і руху товарів завершується у споживачів.

Державний комітет Російської Федерації за статистикою постановою від 01.04.96 № 25 для проведення федерального державного синтетичного спостереження з торгівлі затвердив Інструкцію з визначення роздрібного товарообігу і товарних запасів юридичними особами, які здійснюють роздрібну торгівлю і громадське харчування.

Дія Інструкції поширюється на юридичних осіб, їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності, які здійснюють роздрібну торгівлю і громадське харчування (включаючи малі, юридичні особи з іноземною участю, іноземні юридичні особи).

Під роздрібним товарообігом, розуміється продаж споживчих товарів населенню за готівку незалежно від каналів їх реалізації, а саме:

0. юридичними особами, які здійснюють роздрібну торгівлю і громадське харчування, для яких торгова діяльність є основною;

1. юридичними особами, які здійснюють торгівлю, але для яких торгова діяльність не є основною;

2. фізичними особами, які здійснюють продаж товарів на речових, змішаних та продовольчих ринках.

До складу роздрібного товарообігу згідно з вищеназваною інструкції включається також продаж продовольчих товарів окремим юридичним особам (соціального призначення: лікарням, дитячим установам, будинкам інвалідів, людей похилого віку) за безготівковим розрахунком із роздрібної торгової мережі, дрібнооптових баз, мережі громадського харчування для організації харчування обслуговуваних ними контингентів населення , а також продаж товарів юридичних осіб, їх відокремленим підрозділам за готівковий розрахунок.

Раніше включається в роздрібний товарообіг реалізація за безготівковим розрахунком непродовольчих товарів юридичним особам, їх відокремленим підрозділам для власних потреб вважається оптовим продажем і в обсязі роздрібного товарообігу не враховується.

Роздрібний товарообіг відбивається в цінах фактичної реалізації суворо за звітний період на основі даних первинних документів: товарно-грошового звіту і доданих до неї документів.

Основними завданнями бухгалтерського обліку на підприємствах роздрібної торгівлі є:

• забезпечення збільшення роздрібного товарообігу на торговельному підприємстві; для цього необхідно, своєчасно перевіряючи товарні та касові звіти, забезпечити щоденну здачу виручки, контролювати правильність приймання товарів за кількістю та якістю, дотримання інтересів підприємства у разі поставки товарів неналежної якості своєчасним пред'явленням претензій до підприємств-постачальникам;

• контроль наявності товарних запасів на підприємстві наявності товарних запасів на підприємстві у відповідності з попитом на споживчому ринку шляхом аналізу при перевірці товарних звітів, інвентаризаційних описів та інших документів;

• контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей за допомогою правильної організації матеріальної відповідальності в торгівлі.

Товари, що надходять у роздрібну торгівлю (магазини, палатки, кіоски, лотки і так далі), обліковуються у вартісному вираженні, крім ювелірних виробів із золота, платини, срібла і дорогоцінних каменів, які враховуються за кількістю, ціною і сумою. Якщо в магазині введена автоматична система продажу товарів населенню, то змінюється натурально-вартісна система обліку товару (при використанні штрихових кодів).

3.2 Облік надходження товарів

У роздрібну торгівлю товари для продажу надходять від виробничих підприємств, оптових організацій, від фірм, провідних зовнішню торгівлю зі складів і так далі.

Товари, що надходять на підприємства роздрібної торгівлі, повинні мати супровідні документи (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, накладні та інші), передбачені умовами вступу товарів, а також правилами перевезення вантажів. Якщо товар надійшов на підприємство роздрібної торгівлі без супровідних документів або з їх частковою відсутністю, то він приймається комісією і оформляється приймальним актом.

В основному товар роздрібні підприємства торгівлі одержують від підприємств-постачальників. Товари, що відпускаються постачальниками зі своїх складів і баз, матеріально відповідальні особи роздрібних підприємств отримують за дорученням.

Матеріально відповідальні особи розписуються у прийманні товарів у товарно-транспортної накладної, оформленої постачальником, і відповідають за його збереження в процесі доставки.

Приймання товарів, за кількістю і якістю на роздрібних підприємствах здійснюється у відповідності з діючими нормативними документами на підставі супровідних документів. Реалізуються через роздрібну торгову мережу харчові продукти, продовольча сировина, повинні супроводжуватися відповідним документом підприємства-виробника, що підтверджує якість і безпеку продукції для здоров'я людини, з посиланням на дату і номер дозволу (гігієнічного сертифіката), виданого установами Держсанепідслужби. Документи на імпортну продукцію повинні містити позначку установ Державного санітарно-гігієнічної оцінки харчового продукту у встановленому порядку. Реалізація продуктів харчування і продовольчої сировини без наявності зазначених документів, що підтверджують їх якість і безпеку забороняється.

Якість харчових продуктів, що надходять на підприємства продовольчої торгівлі, перевіряється матеріально відповідальними особами (товарознавцями, комірниками, завідувачами або директорами підприємств). Приймання продуктів починають з перевірки супровідних документів, якості упаковки, відповідності харчових продуктів супровідним документам та маркуванню, позначеної на тарі (упаковці). Експертиза нестандартних продуктів, а також недоброякісних, зіпсованих продуктів, що не вимагає спеціальної медичної компетентності, здійснюється товарознавцями або інспекцією по якості, а за наявності спеціальних санітарно-епідеміологічних показань - центрами санепіднагляду.

Кількість прийнятих швидкопсувних та особливо швидкопсувних харчових продуктів повинне визначатися обсягом працюючого холодильного обладнання (для зберігання даного виду продуктів), наявного на підприємстві. Тара і упаковка харчових продуктів повинні бути міцними, чистими, сухими, без стороннього запаху і порушення цілісності.

При прийманні продовольчого товару враховується наступне:

• м'ясо приймається лише за наявності ветеринарного клейма і документа, що свідчить про огляд та укладанні ветнагляду;

• птах приймається у підприємства продовольчої торгівлі лише в непотрошеном вигляді, за винятком дичини;

забороняється прийом яйця без наявності ветеринарного свідоцтва на кожну партію яєць про благополуччя птахогосподарств по сальмонельозу та інших зоонозних інфекцій, а також яйця водоплавної птиці (качині, гусячі); курячі яйця, що були в інкубаторі (міражні), яйця з тріщинами («бій») , з порушенням цілісності оболонки («тік»), забруднені курячі яйця, а також меланж;

• молочні продукти повинні прийматися в чистій склотарі і непорушеною упаковці;

• риба охолоджена, риба гарячого копчення, кулінарні вироби та напівфабрикати з риби надходять до магазинів відразу для реалізації; зберігання цієї продукції на складі заборонено;

• забороняється прийом безалкогольних та слабоалкогольних напоїв з вичерпаним терміном реалізації, а також напоїв в пляшках без етикетки (крім пляшок з відповідними позначками), з пошкодженою укупоркой, опадами та іншими дефектами;

• хліб і хлібобулочні вироби повинні прийматися з перевіркою якості продукції за органолептичними показниками, маса кожного виду хлібної продукції повинна відповідати стандартам і технічним умовам.

Тканини, що надходять у стосах і шматках, до випуску в продаж можуть перемірювати. Перемірювання проводиться комісією у складі товарознавця, представника громадськості та матеріально відповідальної особи. Встановлена ​​довжина шматка тканини проставляється на фабричному ярлику і підписується членами комісії із зазначенням номера та дати складеного акту. При цьому надлишки тканини оприбутковуються, а при недостачі тканини пред'являються претензії до постачальника.

Товари, що надходять у роздрібну торгівлю, оприбутковуються в день надходження за їх фактичною наявністю. У разі неможливості оприбуткування товару датою його фактичного надходження (виклик експерта, перевірка ціни, якості, кількості) в текстовій частині товарного звіту за підсумком приходу робиться запис про надходження товару із зазначенням постачальника (продавця), загальної вартості товару в роздрібних цінах, а також причин неможливості оприбуткування.

Постачальником товару в роздрібне торговельне підприємство може виступати і фізична особа. Оформлення надходження товарів рекомендується проводити з укладанням договору між торговим підприємством та особою, що пропонує товар.

Приймання товару супроводжується складання матеріально відповідальною особою накладної на фактично приймається товар. Форма та умови розрахунків за товар можуть бути різні, вони вказуються в договорі. Однак необхідно відзначити, що в тому випадку, коли оплата товару проводиться готівкою (одночасно з прийманням товару або після його реалізації), може оформлятися в установленому порядку видатковий касовий ордер на ім'я матеріально відповідальної особи із зазначенням у графі «Підстава»: «У підзвіт для придбання товару »і суми виданих грошей прописом.

Таблиця 3.1. Господарські операції підприємства ТОВ «Оризон» у звітному IV кварталі 2010 року.

Товарно-транспортні накладні, акти та інші документи, на підставі яких матеріально відповідальні особи взяли товар, разом з товарними звітами передаються в бухгалтерію, де їх використовують для контролю за правильністю оприбуткування товару і записів в облікові регістри.

Розглянемо методичні питання розрахунку зміни прибутку (збитку) від реалізації продукції по підприємству товариству з обмеженою відповідальністю «Оризон», яке веде облік «по відвантаженню», а з метою оподаткування виручку визначають за моментом оплати.

Зміни величини прибутку від реалізації продукції складаються із зміни виручки від реалізації продукції (товарів) і зміни собівартості реалізованої продукції (товарів).

Таким чином, зміна величини собівартості реалізованих товарів слід розглядати як зміна купівельної вартості товарів і витрат обігу.

Таблиця 3.2. Звіт про прибутки та збитки підприємства ТОВ «Оризон» за звітний IV квартал 2010 року.

Для обліку надходження товару на підприємства роздрібної торгівлі активний рахунок 41 «Товари», субрахунки 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі», 41-3 «Тара під товаром і порожня». Оборот по дебету цього рахунку також свідчить про загальну вартість товарів, які надійшли в торгове підприємство, оборот по кредиту - вибуття товарів, дебетове сальдо відображає залишок товарів на кінець звітного періоду.

При журнально-ордерній формі обліку в журналі-ордері № 11 за рахунком 41-2 систематизуються кредитові записи, а дебетові обороти відображаються у відомості до нього. Ці записи зручніше проводити в об'єднаному обліковому регістрі, який містить і кредитові і дебетові сторони. На кожен кореспондентський рахунок виділяється окрема графа. Наприклад, можуть бути зроблені записи в кредитовій частині облікового регістру по дебету рахунку 41-2 в кореспонденції з рахунками 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 42 «Торгова націнка». Кредитується рахунок 41-2 в кореспонденції з рахунками 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)», 45 «Товари відвантажені», 44 «Витрати обігу».

У роздрібній торгівлі скляний посуд враховується разом з товарами на рахунок 41-2. При цьому, якщо одночасно з товаром підприємство отримує тару і повертає її постачальнику, то на товарно-транспортної накладної вказується «повернення тари» та сума. На зазначену суму провадиться залік розрахунків з постачальником за тарі проводкою:

Дебет 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Кредит 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі».

Всі транспортні витрати, що виникають в процесі придбання товарів, відносяться на витрати обігу, при цьому податок на додану вартість, включені в рахунки за надані транспортні послуги, відображається на рахунку 19 «Податок на додану вартість по придбаних цінностях".

Після оплати оприбуткованого товару постачальникам суми податку на додану вартість, враховані на рахунку 19, підлягають списанню в дебет рахунку 68 «розрахунки з бюджетом» субрахунок «Розрахунки з ПДВ» (Дебет рахунку 68, Кредит рахунку 19). З набранням чинності Федерального закону від 02.01.2000 № 36-ФЗ «Про внесення змін до закону Російської Федерації" Про податок на додану вартість "" підприємства роздрібної торгівлі та громадського харчування сплачують податок на додану вартість в тому ж порядку, що і організації оптової торгівлі. Тобто, дані підприємства повинні включати в оподатковуваний податок на додану вартість повну вартість реалізованих товарів без податку на додану вартість. Нарахування податку здійснюється за ставкою 20 або 10 відсотків до оподатковуваного обороту. Податок на додану вартість, сплачений постачальникам, в покупну вартість товарів не включається, а підлягає відшкодуванню (заліку) з бюджету. Сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного від покупців, та сумою податку на додану вартість по оприбуткованих і оплаченим цінностям, списаної у відшкодування (залік) з бюджету. Торгова націнка і продажна ціна товару в організаціях роздрібної торгівлі, до яких відноситься розглядається товариство з обмеженою відповідальністю «Оризон», повинні обчислюватись за формулою:

РЦ = ПЦ + ТН + (ПЦ + ТН) х ПДВ, (3.1.)

Де РЦ - роздрібна ціна;

ТН - торгова націнка;

ПЦ - покупна ціна без податку на додану вартість;

ПДВ - податок на додану вартість за ставкою 20% або 10%.

Розглянемо на прикладі придбання товариством з обмеженою відповідальністю «Оризон» товарів вартістю 12000 рублів (у тому числі податок на додану вартість - 2000 рублів). Торгова націнка на товар, без податку на додану вартість, була встановлена ​​в розмірі 25%. Реалізований товар обкладається податком на додану вартість за ставкою 20%. Ставка податку з продажів складає 5%.

Для того щоб привести товар до його роздрібній ціні (15600 рублів), торговельна націнка повинна скласти 30%. Тому роздрібна ціна сформована наступним чином:

10000 + 10000 х 30% + (10000 + 10000 х 30%) х 20% = 15 600 (рублів).

Продажна ціна партії товару, що включає в себе податок з продажів, становить:

15600 + 15600 х 5% = 16 380 (рублів), у тому числі:

10000 рублів - покупна ціна партії товару без податку на додану вартість;

3000 рублів - торгова націнка;

2600 рублів - податок на додану вартість, нарахований з обороту з реалізації партії товарів;

780 рублів - податок з продажів.

Розглянемо обчислення податку на додану вартість при обліку товарів. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оризон» придбало товари вартістю 24000 рублів (у тому числі податок на додану вартість 4000 рублів). Торгова націнка становить 25%. Продажна ціна партії товару, без податку на додану вартість, склала 30000 рублів (24000 + 24000 х 25%). Ставка з податку з продажів складає 5%. Так як на досліджуваному мною товаристві з обмеженою відповідальністю «Оризон» облік товарів ведеться в продажних цінах, то обчислення податку на додану вартість повинно проводиться таким чином:

Дебет 41 Кредит 60

20000 рублів - оприбуткований товар, що надійшов від постачальника;

Дебет 19 Кредит 60

4000 рублів - врахований податок на додану вартість за оприходованному товару;

Дебет 60 Кредит 51

24000 рублів - оплачений товар постачальнику;

Дебет 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ» Кредит 19

4000 рублів - податок на додану вартість за прибуткувати товару списаний у залік з бюджету.

Для приведення вартості товару до продажної ціни необхідно збільшити розмір торговельної націнки, яка повинна бути встановлена ​​в розмірі 30%. Роздрібна ціна на партію товару складе:

20000 + 20000 х 30% + (20000 + 20000 х 30%) х 20% = 31 200 (рублів)

Продажна ціна партії товару, що включає податок з продажів, становить:

31200 + 31200 х 5% = 32 760 (рублів), у тому числі:

20000 рублів - покупна ціна товару без податку на додану вартість;

6000 рублів - торгова націнка;

5200 рублів - податок на додану вартість, нарахований з обороту з реалізації товарів;

1560 рублів - податок з продажів.

При нарахуванні торговельної націнки і відображенні реалізації товару в обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Оризон» повинні бути зроблені такі записи:

Дебет 41 Кредит 42

11200 рублів (6000 + 5200) - нарахована торгова націнка з урахуванням податку на додану вартість;

Дебет 41 Кредит 42

1560 рублів - податок з продажів врахований у відпускній ціні товару;

Дебет 50 Кредит 46

32760 рублів - списана вартість реалізованого товару;

Дебет 46 Кредит 42

12760 рублів - Сторнувати реалізована торговельна націнка (у тому числі податок на додану вартість і податок з продажів);

Дебет 46 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»

5200 рублів - ((32760 - 1560) х 20%: 120%) - нарахований податок на додану вартість з обороту з реалізації товару;

Дебет 44 Кредит 67

150 рублів ((12760 - 1560 - 5200) х 2,5%) - нарахований податок на користувачів автомобільних доріг;

Дебет 46 Кредит 44

150 рублів - списано податок на користувачів автомобільних доріг на реалізацію;

Дебет 46 Кредит 80

5850 рублів (32750 - 1560 - 5200 - 20000 - 150) - відображає фінансовий результат від реалізації товарів;

Дебет 80 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на утримання житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери»

90 рублів ((12760 - 1560 - 5200) х 1,5%) - нарахований податок на утримання житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери.

Якщо товари від постачальників надійшли в різні торгові точки, а оплата здійснюється за одним платіжним документом, то в обліковому регістрі за рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» обороти за дебетом рахунка 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» можна додатково розшифрувати по готельним торговим точкам або на кожному первинному документі, доданому до платіжного документу, доцільно вказувати торговельну точку і вартість оприбуткованих товарів. Одночасно в товарному звіті вказується номер і дата платіжного документа.

Будь-який порядок ведення облікових регістрів за рахунками 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» і 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» повинен забезпечувати, з одного боку, контроль за надходженням товарів і своєчасним оприбуткуванням їх матеріально відповідальними особами, а з іншого боку - контроль за розрахунками з постачальниками.

У роздрібній торгівлі надходження товарів і тари від постачальників оформляється наступними записами.

Оприбуткування надійшли в магазин товарів і тари від постачальників відбивається проводкою на суму вартості за купівельними цінами разом з податком на додану вартість:

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі»

Дебет 41-3 «Тара під товарах і порожня»

Кредит 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

При цьому транспортні витрати відносяться на витрати обігу без податку на додану вартість:

Дебет 44 «Витрати обігу»

Дебет 19 «Податок на додану вартість по придбаним цінностям»

Кредит 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Тому що облік товарів у торговельній організації товаристві з обмеженою відповідальністю «Оризон» ведеться за продажними цінами, то на суму торгової націнки складається наступна запис:

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі»

Кредит 42-1 «Торгова націнка (знижка, накидка)».

3.3 Облік реалізації товарів

Підприємство роздрібної торгівлі товариство з обмеженою відповідальністю «Оризон» реалізують товари за готівку, за розрахунковими чеками, в кредит з розстрочкою платежу, за договором комісії.

Обсяг реалізації за готівковий розрахунок визначається сумою грошових коштів, отриманих від покупців за продані ним товари. Грошові розрахунки з населенням проводяться з обов'язковим застосуванням контрольно-касових машин. Виручка від покупців надходить в касу торговельного підприємства, її розмір визначають за показниками лічильників контрольно-касових машин, зареєстрованих в книзі касира-операціоніста (як різниця між показаннями лічильників на кінець дня і показаннями лічильника на початок дня). При цьому виручка зменшується на суму грошей, виданих покупцям з каси за повернутих чеках, які мають дозвільну напис керівника і оформленим актом.

Виручка від реалізації здається касиром-операціоністом касиру, що відбивається у квитанції до прибуткового касового ордеру. Правильність відображення отриманої виручки від реалізації товарів перевіряється порівнянням сум виручки, показаної в касовому і товарному звітах ..

Здача виручки в касу відбивається обліку наступної записом:

Дебет 50 «Каса»

Кредит 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)».

Торгова виручка може бути здана в банк представником підприємства по оголошенню на внесок готівкою або інкасатором. Операція передачі інкасаторам оформляється супровідною відомістю. Виручка, передана інкасатору або на пошту (яка буде зарахована на розрахунковий рахунок після закінчення певного часу), враховується наступній бухгалтерської записом:

Дебет 57 «Переклади їсти дорогою»

Кредит 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)».

Однією з форм реалізації за готівковий розрахунок є оплата покупцями товарів розрахунковими чеками банків. Отримані чеки магазини здають в банк, який і зараховує відповідну суму на рахунок торговельної організації. При розрахунку чеками робиться такий запис:

Дебет 56 «Грошові документи»

Кредит 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)».

При обліку товарів за продажними цінами на досліджуваному підприємстві товаристві з обмеженою відповідальністю «Оризон» після відображення виручки по рахунку реалізації списуються реалізовані товари, що фіксується записом:

Дебет 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

Кредит 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі».

Кредитове сальдо по рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» при цьому є валовим доходом роздрібного торговельного підприємства.

Згідно з інструкцією Державної податкової служби Російської Федерації від 11.10.95 № 39 з урахуванням змін і доповнень в організацій роздрібної торгівлі оподатковуваним податком на додану вартість оборотом є:

0. по товарах, включаючи імпортні, що реалізуються за вільними ринковими (роздрібними) цінами, - сума різниці між цінами реалізації товарів і сумами, за якими вони оплачуються постачальникам, включаючи суму податку. Також обчислюється оподатковуваний оборот по товарах, що реалізуються за регульованими роздрібними цінами, сформованими з відпускних цін промисловості, з урахуванням податку та торговельної надбавки;

1. по товарах, що реалізуються, реалізованим за державними регульованими роздрібними цінами, придбаним за цінами з урахуванням податку, за вирахуванням торговельних знижок - сума торгових знижок.

Податок на додану вартість, таким чином, в основному обчислюється на підставі валового торгового доходу за ставками 9,09% (непідакцизні продовольчі товари) і 16.67% (по всіх інших товарів). При одночасній реалізації продукції за цінами з податком в розмірах 10 і 20% обчислення податку вироблялося за середньою розрахунковою ставкою. З 01.01.98 організації або повинні організовувати і вести окремий облік реалізованого торгового накладення за ставками 10 і 20%, або вести єдиний облік із застосуванням розрахункової ставки 16,67%.

Після розрахунку податку на додану вартість робиться проводка на його суму:

Дебет 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

Кредит 68-2 «Розрахунки з бюджетом по ПДВ».

При використанні купівельних цін позитивної фінансовий результат відображається наступним записом:

Дебет 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

Кредит 80 «Прибутки та збитки».

Відображення від'ємного фінансового результату фіксує запис за дебетом рахунка 80 в кореспонденції з рахунком обліку реалізації. Так як в обліку по товариству з обмеженою відповідальністю «Оризон» використовуються продажні ціни, то реалізовані товари списуються в дебет рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» на підставі товарних звітів, в яких вказується загальна сума реалізованих товарів за роздрібними цінами. Таким чином, за дебетом і кредитом рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)" відображається вартість реалізованих товарів в однаковій оцінці - за роздрібними цінами. Сума за кредитом (на підставі звітів касира) і за дебетом (на підставі товарних звітів) рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» повинні бути однаковими.

Облік реалізації товарів у товаристві з обмеженою відповідальністю «Оризон» за договором купівлі-продажу представлений у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Облік реалізації товарів у ТОВ «Оризон» за договорами купівлі-продажу

Коли в організації використовуються натурально-вартісний метод обліку товарів, є можливість списувати конкретні реалізовані товари за конкретним обліковими цінами. При обліку товарів за продажними цінами доцільно по кожній партії товарів складати відомість із зазначенням по кожному найменуванню ціною купівлі та продажу ціни і націнки, це дозволить списувати конкретну суму торгової націнки по кожному найменуванню реалізованого товару.

Коли в організаціях різної торгівлі не ведеться натурально-вартісної облік реалізації або неможливо визначити точний асортимент проданих товарів, виникає необхідність списання торгової націнки непрямим розрахунковим шляхом.

При обліку товарів за продажними цінами торгова націнка є валовим доходом по реалізованих товарах. Найбільш поширеними способами розрахунку валового торгового доходу є:

0. числення за загальним товарообороту;

1. числення за асортиментом товарообігу;

2. числення за асортиментом залишків товарів;

3. числення за середнім відсотком.

При способі розрахунку по загальному товарообігу валовий дохід визначається за формулою:

ВД = Т х РН: 100, (3.2.)

Де Т - загальний товарообіг;

РН - Розрахункова торгова надбавка;

ВД - валовий дохід.

У свою чергу, торгова надбавка розраховується за формулою:

РН = ТН: (100 + ТН), (3.3.)

де ТН - торгова надбавка у відсотках.

Спосіб розрахунку валового доходу за загальним товарообігу використовується в разі застосування до всіх товарів однакового відсотка торговельної надбавки протягом звітного періоду. Якщо відсоток торгової надбавки змінювався, то визначають приватні товарообіги по кожному періоду з однаковим відсотком торговельної надбавки.

В основі розрахунку валового доходу за середнім відсотком лежить розрахунок середньої торговельної націнки за реалізованими товарами. При цьому середня торговельна націнка розраховується за формулою:

П = (ТН _н + ТН _п - ТН _в): (Т + ОК) х 100, (3.4.)

де ТН _н - торгова надбавка на залишок товарів на початок звітного періоду;

ТН _п - торгова надбавка на товари, що надійшли за звітний період;

ТН _в - торгова надбавка по товарах, що вибули за обліковий період (повернення постачальнику, списання);

ОК - залишок товарів на кінець звітного періоду;

П - торгова націнка.

На основі розрахованої середньої націнки, враховуючи товарообіг за продажними цінами, можливо визначити валовий дохід:

ВД = Т х П: 100, (3.5.)

де ВД - валовий дохід;

Т - загальний товарообіг;

П - торгова націнка.

Розрахунок торгової націнки по товариству з обмеженою відповідальністю «Оризон». Залишок товарів на 01.01.2000 склав суму 1000 тисяч рублів.

Надійшло товару за січень на суму 10000 тисяч рублів.

Залишок товару на кінець місяця - 11000 тисяч рублів

Торгова націнка на залишок товару на початок місяця 800 тисяч рублів.

Торгова націнка за що надійшли за місяць товарах - 1000 тисяч рублів.

Підсумкова торгова націнка на товар - 1800 тисяч рублів.

Знаючи підсумкову суму товару на кінець місяця - 11000 тисяч карбованців і суму підсумкової націнки на даний товар - 1800 тисяч рублів, можна визначити середній відсоток валового доходу або торгового накладення:

1800: 11000 х 100 = 10.6%.

На досліджуваному підприємстві товаристві з обмеженою відповідальністю «Орізон» реалізовано товару за місяць на суму 2500 тисяч рублів, тоді залишок товару дорівнює 8500 тисяч рублів. У цьому випадку сума валового доходу або реалізованого торгового накладення склала:

2500 х 10,6: 100 = 265 тисяч рублів.

Реалізована торговельна націнка списується методом червоного сторно проводкою:

Дебет «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

Кредит 42-1 «Торгова націнка (знижка, накидка)».

Це пов'язано з тим, що по дебету і кредиту рахунку обліку реалізації відображаються реалізовані товари в одній і тій же оцінці (за продажними цінами). Коригування товарів за дебетом рахунка 46 до реальної ціни їх придбання дозволяє визначити виручку від реалізації (валовий дохід) товарів. Після списання торгової націнки. Після списання торгової націнки на рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» утворюється (як і при обліку за покупними цінами) кредитове сальдо, що показує валовий дохід від реалізації товарів.

Наведений спосіб розрахунку валового доходу простий, але не точний. Сума торгової надбавки виходить більше або менше дійсної величини. Уточнюють суму торговельної надбавки при проведенні інвентаризації, проставляючи проти кожного найменування товару розмір торговельної надбавки у відсотках. Помноживши розмір суми торгової надбавки по кожному найменуванню товарів і підрахувавши загальну суму по інвентаризаційного опису, зіставляють її з сумою, відображеної в обліку на рахунку 42-1 «Торгова націнка (знижка, накидка)». При цьому фактична знижка за описом менше, ніж відображено в обліку, то різниця коректують сторнировочной записом (червоне сторно):

Дебет «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

Кредит «Торгова націнка (знижка, накидка)».

Якщо ж фактична сума за описом більше, то суму перевищення торгової надбавки відображають за дебетом 42-1 «Торгова націнка (знижка, накидка)» і кредиту рахунку 80 «Прибутки та збитки».

Що стосується розрахунку валового доходу за асортиментом товарообігу, то він використовується, якщо для різних груп товарів застосовуються різні розміри торговельної надбавки. Цей спосіб передбачає обов'язковий облік товарообігу за групами товарів, кожна з яких складається з товарів з однаковою надбавкою.

Валовий дохід при цьому визначається за формулою:

ВД = (Т ₁ х РН ₁ + Т ₂ х РН ₂ + ... + Т _n x PH _n): 100, (3.6.)

де Т _n - товарообіг по групах;

ВД - валовий дохід;

РН _n - розрахункова торгова надбавка за групами товарів.

Найбільш точним у порівнянні з методом розрахунку за середнім відсотком є метод валового доходу за асортиментом залишку товарів. Але для цього необхідно на кінець кожного звітного місяця проводити інвентаризацію. Слід зазначити, що в роздрібній торгівлі можна вести облік товарів і за найменуваннями, але для цього при продажу товарів населенню. У роздріб необхідно складати документи із зазначенням найменування та кількості товарів, що на практиці недоцільно. Розрахунок валового доходу за асортиментом залишку товарів визначається за формулою:

ВД = ТН _н + ТН _п - ТН _в - ТН _до, (3.7.)

де ВД - валовий дохід;

ТН _н - торгова надбавка на залишок товарів на початок звітного періоду;

ТН _п - торгова надбавка на товари, що надійшли за звітний період;

ТН _в - торгова надбавка по товарах, що вибули за обліковий період (повернення постачальнику, списання);

ТН _до - торгова надбавка за товарами на кінець облікового місяця.

При обліку товарів у продажних цінах підприємствам необхідно провести інвентаризацію товарів за станом на 1 січня 2000 року. Для списання вартості і нарахування податку на додану вартість по товарах, придбаних до і після 1 січня 2000 року, на товаристві з обмеженою відповідальністю «Оризон» необхідно доповнити облікову політику підприємства становищем, відповідно до якого товари, куплені до 1 січня 2000 року, списуються в першу чергу. Розглянемо спосіб списання вартості товарів та визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

На 1 січня 2000 року на товаристві з обмеженою відповідальністю «Оризон», були наступні залишки товарів (без торгової націнки):

- Стільці на загальну суму 18000 рублів;

- Столи на загальну суму 24000 рублів.

Націнка, що включає в себе податок на додану вартість була встановлена ​​в розмірі 30% на стільці, а на столи - у розмірі 32%. Ставка податку з продажів складає 5%.

Продажна вартість стільців, що включає в себе податок з продажів, склала:

18000 + 18000 х 30% + (18000 + 18000 х 30%) х 5% = 24 570 (рублів)

Продажна вартість столів, що включає в себе податок з продажів, склала:

24000 + 24000 х 32% + (24000 + 24000 х 32%) х 5% = 33 264 (рублів)

Сальдо по кредиту рахунку 42 «Торгова націнка» на 1 січня 2000 року склало:

24570 - 18000 + 33264 - 24000 = 15834 (рублів)

Протягом першого кварталу 2000 року було придбано:

- 25 стільців за ціною 186 рублів за штуку на загальну суму 4650 рублів (у тому числі податок на додану вартість - 775 рублів). Вартість стільців без податку на додану вартість становить 3875 рублів;

- 32 столу за ціною 2640 рублів за штуку на загальну суму 84480 рублів (у тому числі податок на додану вартість - 14080 рублів). Вартість столів без податку на додану вартість становить 70400 рублів.

Націнка на що надійшли стільці була встановлена ​​в розмірі 151%, а на що надійшли столи - 144%. Дана націнка включає в себе податок на додану вартість.

За перший квартал 2000 року була отримана виручка від реалізації товарів на суму 138953 рубля. При оприбуткуванні товарів куплених у першому кварталі 2000 року, в обліку робляться записи:

Дебет 41 Кредит 60

88355 рублів - оприбутковано стільці в кількості 25 штук і столи в кількості 32 штук;

Дебет 19 Кредит 60

14855 рублів - врахований податок на додану вартість за оприходованному товару;

Дебет 60 Кредит 51

130980 рублів - товар оплачений постачальнику;

Дебет 68 субрахунок «Розрахунок з ПДВ» Кредит 19

14855 рублів - податок на додану вартість за оприходованному і оплаченого товару списаний у залік з бюджету;

Дебет 41 Кредит 42

159888 рублів - нарахована торгова націнка на товар, що надійшов;

Дебет 41 Кредит 42

13452 рублів - податок з продажної вартості товарів.

Після проведення інвентаризації залишків товарів, врахованих на рахунку 41 «Товари» за станом на 1 січня 2000 року виділяється їх вартість на окремий субрахунок рахунку 41. Також на окремий субрахунок виділяється торгова націнка по них. При цьому в обліку робляться такі записи:

Дебет 41-1 Кредит 41

57834 рублів - вартість залишків товарів, що значаться на 1 січня 2000 року, врахована на окремому субрахунку;

Дебет 42 Кредит 42-1

15834 рублів - націнка на товари, придбані до 1 січня 2000 року, враховано на готельному субрахунку;

Дебет 41-2 Кредит 41

282490 рублів - вартість товарів, придбаних після 1 січня 2000 року, врахована на окремому субрахунку;

Дебет 42 Кредит 42-2

173340 рублів - націнка на товари, придбані після 1 січня 2000 року, врахована на окремому субрахунку.

Розглянемо списання вартості товарів та визначення податку на додану вартість, при цьому облікові записи виглядають:

Дебет 50 Кредит 46

138953 рублів-надійшли грошові кошти від реалізації товару;

Дебет 46 Кредит 41-1

57834 рублів - списана вартість товару, придбаного до 1 січня;

Дебет 46 Кредит 42-1

15384 рублів - Сторнувати реалізована торговельна націнка по товару, що надійшов до 1 січня;

Дебет 46 Кредит 41-2

81119 рублів - списана вартість товару, придбаного після 1 січня.

Розрахуємо реалізовану торгову націнку на товари, придбані після 1 січня 2000 року. Середній відсоток валового доходу по товарах, купленим після 1 січня, складе:

173340: (81119 + 201371) * 100 = 61,36, де

173340 рублів - торгова націнка на товари, що надійшли у звітному періоді;

81119 рублів - виручка від реалізації товарів, придбаних після 1 січня 2000 року;

201371 рублів - залишок товарів, куплених після 1 січня.

Сума валового доходу становитиме:

81119 * 61,36:100 = 49775 (рублів)

При списанні реалізованої торговельної надбавки та нарахування податків в обліку робляться записи:

Дебет 46 Кредит 42

49775 рублів - Сторнувати реалізована торговельна націнка по товару, придбаного після 1 січня;

Дебет 46 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки по податку з продажів»

6617 рублів - нарахований податок з продажів сплаті до бюджету.

Сума податку з продажів, врахована у продажній ціні товарів, куплених до 1 січня 2000 року складе:

(24570 + 33264) * 4,762% = 2754 (рубля)

Нарахування податку на додану вартість по товарах придбаних до 1 січня, здійснюється виходячи з реалізованої торгової націнки, зменшеної на суму податку з продажів. При цьому в обліку робиться запис:

Дебет 46 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»

2180 рублів - нарахований податок на додану вартість по товарах придбаним до 1 січня 2000 року.

Сума податку з продажів, врахована у продажній ціні, куплених після 1 січня і реалізованих у першому кварталі 2000 року складе:

81119 * 4,762% = 3863 (рублів)

Нарахування податку на додану вартість по товарах, придбаних після 1 січня, здійснюється виходячи з виручки від їх реалізації, зменшеної на суму податку з продажів. При цьому в обліку робиться запис:

Дебет 46 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»

13876 рублів - нарахований податок на додану вартість з обороту з реалізації товарів, придбаних після 1 січня 2000 року.

Оборот, оподатковуваний податком на користувачів автомобільних доріг, складе:

15834 +49775-6617-2180-12876 = 43936 (рублів), де

15384 рубля - реалізована торговельна націнка по товарах, придбаних до 1 січня;

49775 рублів - реалізована торговельна націнка по товарах, придбаних після 1 січня;

6617 рублів - податок з продажів, що надійшов у складі виручки від реалізації;

2180 рублів - сума податку на додану вартість, нарахована до сплати в бюджет по товарах, придбаних до 1 січня;

12875 рублів - сума податку на додану вартість, нарахована до сплати в бюджет по товарах, придбаних після 1 січня.

Нарахування податків і визначення фінансового результату відображається в обліку записами:

Дебет 44 Кредит 67

1098 рублів - нарахований податок на користувачів автомобільних доріг;

Дебет 46 Кредит 44

1098 рублів - списано податок на користувачів автомобільних доріг на реалізацію;

42838 рублів - відображено фінансовий результат від реалізації товарів;

Дебет 80 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з податку на утримання житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери»

659 рублів - нарахований податок на утримання житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери.

Розрахунок (податкова декларація) з податку на додану вартість представлений в додатку 3.

3.4 Облік товарних втрат, завісу тари і переоцінки товарів

При списанні нестач і втрат від природних втрат слід пам'ятати, що згідно з листом Державної податкової служби Російської Федерації від 24.09.97 № ВП-6-13-675, списання втрат товарів від природних втрат на витрати обігу в торговельних організаціях було припинено. Враховуючи також роз'яснення Департаменту методології бухгалтерського обліку та звітності Міністерства Фінансів Російської Федерації від 26.08.97 № 16-00-17-50 і департаменту податкової політики Міністерства Фінансів Російської Федерації від 18.09.97 № 04-02-11 / 1, підприємствам та організаціям усіх форм власності необхідно було, щоб уникнути штрафних санкцій внести відповідні виправлення і перерахунки по платежах до відповідних бюджетів. Але наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі від 19.12.97 № 631 встановлено дію наведених у додатку до нього норм з 1997 року.

Природний спад в роздрібній торгівлі на відміну від оптової обчислюється тільки з реалізованих товарів (за наявності норм). Оборот з реалізації окремих видів товарів у роздрібній торгівлі безпосередньо виявити неможливо, оскільки аналітичний облік товарів за видами зазвичай не ведеться. Тому оборот по реалізації того чи іншого товару на основі показників товарного балансу, при цьому до наявного залишку товару на початок міжінвентаризаційний період додають надходження товару на даний період і коригують на вибуття товару за міжінвентаризаційний період і залишок товару на кінець даного періоду.

При цьому:

0. залишок товару на початок міжінвентаризаційний період береться за даними попередньої інвентаризації;

1. кількість надходження товару за міжінвентаризаційний період визначається за даними прибуткових документів;

2. кількість вибулого товару за міжінвентаризаційний період відстежується на підставі даних видаткових документів;

3. залишок відповідного товару на кінець міжінвентаризаційний період береться за даними останньої інвентаризації.

Визначивши оборот по реалізації того чи іншого товару за міжінвентаризаційний період і помноживши його на норму природного убутку, можна отримати суму природних втрат для цього товару. Розрахувавши суму природних втрат по кожному товару, можна визначити загальну суму природних втрат по всіх товарах, реалізованих за міжінвентаризаційний період. Цей розрахунок має сенс при наявності відповідних норм.

Необхідно враховувати втрати і надлишки, які можуть виникнути внаслідок завісу тари, - різниці між фактичною масою порожньої тари і її масою по маркуванню. Наявність завісу тари означає, що товару надійшло менше, ніж оприбутковано. Про факт недостачі складається у двох примірниках акт про завіс тари, який разом з товарним звітом передається до бухгалтерії (перший примірник додається до товарного звіту, другий разом з рекламаційними актом постачальнику). При цьому може бути складена проводка:

Дебет 63 «Розрахунки за претензіями»

Кредит 41 «Товари».

При списанні завісу тари за рахунок постачальника йому повинні бути спрямовані претензія і акт виявлення завісу тари. В інших випадках завіс тари списують на винних осіб, що відображається записом:

Дебет 73-3 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку»

Кредит 41 «Товари».

Акт на завіс тари складається в термін, передбачений договором з постачальником, але не пізніше 10 днів після її звільнення. Якщо тара з-під вологих товарів (повидло, варення, соки і так далі), акт складається негайно після її звільнення. Незмивною фарбою на тарі робиться відмітка про актування завіса, зазначаються дата і номер акта.

Виявлена ​​при інвентаризації недостача товарів внаслідок завісу тари списується з матеріально відповідальних осіб за умови, що відсутня сума перевищує природне зменшення (за наявності норм).

Акти на завіс риби та рибопродуктів (крім ікри) не складаються. Завіс тари по цих товарах списується за рахунок додаткової знижки, наданої постачальником.

Завіс тари списують в залежності від умов договору з постачальником. При списанні за рахунок постачальника йому направляють претензійний лист разом з примірником акта про завіс тари.

Якщо пред'явити претензію постачальнику неможливо, втрати товарів від завісу тари відносять на винних осіб. Лише у виняткових випадку (коли встановити винних не можна) втрати від завісу тари можуть списані за рахунок торговельної організації.

За деякими товарах постачальники можуть надавати магазинах спеціальну знижку на завіс тари. При надходженні товарів цю знижку записують на кредит рахунку 42 «Торгова націнка» (на аналітичний рахунок «Знижка на завіс тари»). За таких товарів акти на завіс тари не складають і претензій постачальникам не пред'являють, а фактичний завіс тари списують за рахунок наданої знижки.

Завіс тари за рахунок знижки списують тільки в тому випадку, якщо при інвентаризації буде виявлена ​​недостача товарів понад норми природних втрат. Спочатку списують суму отриманої знижки на завіс тари (за вирахуванням знижки, що відноситься до залишку затарених товарів), а потім у відповідній сумі природне зменшення.

Після рішення керівника організації про порядок списання завісу тари на вартість товарів за купівельними цінами кредитується рахунок 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» і дебетуються рахунки: 63 «Розрахунки за претензіями» - при списанні за рахунок постачальника; 42 «Торгова націнка» (аналітичний рахунок «Знижка на завіс тари») - при списанні за рахунок спеціальної знижки; 88 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" - при списанні за рахунок торговельної організації (віднесення втрат від завісу тари на витрати обігу діючими нормативними документами не передбачено).

Так як товари обліковують за продажними цінами, то одночасно на суму торгової надбавки, що відноситься до завісу тари, робиться запис:

Дебет 83-5 «Різниця між ціною купівлі та оціночною вартістю»

Кредит 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

При списанні втрат від завісу тари за рахунок винної особи на вартість товарів за обліковими цінами робиться запис:

Дебет 73-3 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку»

Кредит 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Слід зазначити, що для запобігання повторних завісів тару, що має різницю між фактичною масою і маркувальної, позначають.

Вступники в торговий зал товари ретельно перевіряються за якістю і розсортовують. До вступу в торговельний зал продукти готуються до продажу (звільняються від тари, паперової обгортки, ув'язувальні матеріалів, зачищаються забруднені поверхні, завітриться зрізи, верхній пожовклий шар у жирів, ковбасні вироби та сири сиружние протираються тканиною). При цьому утворюються відходи, що підлягають списанню.

Ряд товарів можливе прибуткувати за мінусом відходів за встановленими нормами (птах без упаковки, ковбасні вироби без мотузок). У цьому випадку суму відходів розраховують на документах на надходження товару і списують за рахунок додаткової знижки постачальника або за рахунок торговельної організації (залежно від умов, визначених у договорі). Разом з тим деякі відходи (кістки і так далі) реалізуються за встановлюються торговим підприємством цінами.

Крім того, ряд відходів здається в переробку (зачищення жирів і так далі) спеціальним організаціям, які оплачують їх за договірними цінами. Зачистка і крихта списується на підставі накладних, за якими вони здаються на переробку.

Підприємства можуть зменшувати суму товарів, що надійшли на величину нормованих втрат (при наявності затверджених норм) з віднесенням відходів на рахунок постачальника або за свій рахунок. При цьому частина втрат може бути відшкодована при реалізації відходів.

Списання втрат при підготовці товарів до продажу відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку витрат, що включаються у витрати обігу і виробництва, і фінансових результатів на підприємствах торгівлі та громадського харчування, затверджених листом Комітету Російської Федерації з торгівлі від 20.04.95 № 1-55 - / 32-2, повинно проводитися за рахунок витрат обігу та відображатися за статтею "Втрати товарів і технологічні відходи». До них відносяться нормовані відходи (за наявності затверджених норм), які утворюються при підготовці до роздрібного продажу ковбас, м'ясокопченостей і риби чистої масою; втрати від зачищення вершкового масла крошения карамелі обсипних та цукру-рафінаду. При відсутності норм втрати списуються за рахунок прибутку підприємства.

Відображення в обліку втрат по підготовці товарів до продажу може бути відображено проводкою на прикладі списання зачисток жиру:

Дебет «Розрахунки з покупцями і замовниками» - на продажну вартість зачисток;

Дебет 83-4, субрахунок "Різниця між купівельною ціною і оціночною вартістю» - на суму торгової надбавки на зачистки;

Дебет 44 «Витрати обігу» - на різницю між ціною купівлі та продажу зачисток

Кредит 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - на вартість зачисток за обліковими цінами.

У магазинах (секціях, відділах) самообслуговування і з відкритою викладкою, крім втрат при зберіганні та реалізації товарів, присутні втрати через неповну оплату товару з боку покупців. Слід зазначити, що при реальності даних втрат прямої вказівки щодо списання їх немає в діючих нормативних документах.

Роздрібні торгові підприємства відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації проводять переоцінку товарів зі зниженням цін (товари, що втратили свою якість, застарілі фасони, моделі повинні переоцінюватися). Переоцінка товарів відображається на рахунках на рахунках бухгалтерського обліку, якщо в організації облік ведеться за продажними цінами.

3.5 Облік товарних запасів і тари

Товарні запаси в роздрібній торгівлі показуються в роздрібних цінах, в овоче-, картопле-, фруктосховища - в цінах собівартості або купівельних цінах.

У товарні запаси роздрібної мережі включаються:

0. товари, що є в наявності в роздрібній мережі (магазинах, наметах, аптеках, кіосках, розносної і розвізний мережі), а також на базах, складах, овоче-, картопле-, фруктосховища, що належать юридичним особам, їх відокремленим підрозділам незалежно від форм власності, значаться на їх балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування, зокрема: поточного (нормального зберігання), що забезпечують повсякденну продаж товарів, а також запаси товарів сезонного зберігання (включаючи картоплю, овочі і фрукти, що створюються для забезпечення торгівлі по сезонах року) і дострокового завезення у віддалені та важкодоступні райони;

1. товари, закуплені та оплачені, залишені на відповідальному зберіганні та постачальників, а також здані в переробку;

2. товари, прийняті на комісію юридичними особами, які здійснюють роздрібну торгівлю, від фізичних і юридичних осіб та не продані на дату спостереження.

В обсяг товарних запасів не включаються:

0. товари в дорозі;

1. тара всіх видів, м'яка, жорстка, скляна, як зайнята під товарами, так і вільна;

2. запаси на складах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, що займаються заготівельної діяльністю.

Отримання і реалізація товару на роздрібному підприємстві відображаються в товарному звіті, що оформляє результати за одну або декілька днів роботи, який є підставою для ведення бухгалтерських записів. При використанні в обліку продажної ціни товарів вартість списаних реалізованих товарів за товарним звіту повинна дорівнювати сумі отриманої виручки, яка відображена в касовій книзі.

В адресній частині товарного звіту зазначаються найменування організації, торгової одиниці і структурного підрозділу, прізвище та ініціали матеріально відповідальної особи, ліміт залишку товарів, номер звіту, період, за який складає товарний звіт.

У прибуткової частини товарного звіту фіксуються у вартісному вираженні залишок товарів (на дату складання попереднього товарного звіту) і надходження товарів і тари за супровідними документами. Кожен прибутковий документ (джерело надходження товарів, номер і дата документа, сума надійшли товарів) записується окремо. Тут же, в прибутковій частині, розраховують загальну суму оприбуткованих товарів за звітний період і підсумок приходу із залишком на початок періоду.

У видатковій частині товарного звіту підраховують загальну суму витрат товарів за звітний період.

Кожному видатковим документом відводиться окремий рядок.

Матеріально відповідальні особи складають товарні звіти у двох примірниках.

Перший примірник звіту разом з документами, що підтверджують надходження або вибуття товарів, представляється в бухгалтерію організації, а другий з розпискою бухгалтера про прийом звіту залишається у матеріально відповідальної особи.

Всі прибуткові та видаткові документи, на підставі яких складаються товарні звіти, слід розташовувати в хронологічному порядку. Нумеруються товарні звіти послідовно з початку і до кінця року з першого номера.

Товарні звіти матеріально відповідальних осіб, приступили до роботи протягом року, нумеруються з початку їх роботи.

У тексті та цифрових даних товарних звітів необумовлені виправлення і підчистки не допускаються. Помилкові записи закреслюються однією рисою, потім надписується правильний текст або цифрові дані.

Виправлення помилки в товарному звіті повинно бути обумовлено написом «Виправлено» і підтверджує підписом відповідальної особи і бухгалтера із зазначенням дати виправлення.

Якщо дата проведення інвентаризації в торгівлі не збіглася з установленим періодом звітності, то складаються два звіти: одні - з початку встановленого періоду до початку інвентаризації, другий - від дати закінчення інвентаризації до встановленого терміну представлення товарного звіту.

Наприклад, встановлений період звітності з 1 по 10 число місяця. Інвентаризація проведена 7 числа. Значить, один товарний звіт складається з 1 по 7 число, а другий - з 8 по 10.

У товарний звіт, складений після інвентаризації, залишки товарів і тари записуються з «Інвентаризаційному опису товарів, матеріалів, тари і грошових коштів в торгівлі», форма № інв.-13.

На підставі товарного звіту (додатки 2) розглянемо відображення його даних у бухгалтерському обліку. Націнка на товари, отримані від оптової організації, склала 25%. Товари від магазину надійшли за продажною ціною.

На підставі даних товарного звіту складається проводка на суму оприбуткованого від оптової бази товару:

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» 6400

Кредит 60 «Розрахунки з постачальниками» 6400

При цьому сума торгової націнки також відбивається на рахунках (25%):

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» 1600

Кредит 42-1 «Торгова націнка (знижка, накидка)» 1600

Інвентарна тара оприбутковується бухгалтерським записом:

Дебет 41-3 «Тара під товаром і порожня» 70

Кредит 60 «Розрахунки з постачальниками» 70

Оплата скляного посуду, прийнятої від населення, відображається у звичайному порядку через рахунок обліку готівкових грошових коштів:

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» 200

Кредит 50 «Каса» 200

Оприбуткування товарів від магазину спричиняє зміни на субрахунках рахунку 41:

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» 1500

Кредит 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» 1500

Повернення тари оптової організації відбивається проводкою:

Дебет 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 70

Кредит 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» 70

При цьому списується вартість реалізованих товарів записом:

Дебет 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» 10200

Кредит 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» 10200

Відомості з товарних звітів протягом місяця групуються в накопичувальну відомість. Дані з накопичувальної відомості звіряються з відповідними регістрами з рахунками 50 «Каса», 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Надійшла тару приймають матеріально відповідальні особи і прибуткують в ті ж терміни, що і товари. При цьому перевіряється відповідність якості тари технічним умовам, правильність маркування і цін.

Дерев'яна тара, мішки оприбутковуються і обліковуються за цінами, зазначеним у супровідному документі (при відсутності розбіжностей з якості) або в акті приймання. При прийомі мішків слід враховувати категорію мішків (нові чи старі).

Інвентарна тара (фляга, ящики з цвяхами і тому подібні), що належить постачальникам, враховується за заставними цінами. За цими ж цінами вона повертається постачальникам.

Таблиця 3.4. Схема кореспонденції рахунків за основними операціями з тарою на ТОВ «Оризон»

Тара, не показується окремо у рахунках постачальників, вартість якої включена в ціну товару, також повинна бути оприбуткована в момент її надходження в с товаром. Така тара оприбутковується на підставі акту за ціною можливої ​​реалізації.

Операції з повернення тари постачальникам оформляються товарно-транспортними накладними.

Матеріально відповідальні особи ведуть облік тари в натуральному вираженні за найменуваннями та цінами в товарних книгах або на зворотному боці товарного звіту.

Рух тари в сумовому вираженні відображається в товарному звіті по окремій графі. Тут вказується залишок тари на початок звітного періоду, надходження та витрачання за кожним документом і залишок тари на кінець звітного періоду.

Бухгалтерський облік тари ведеться на підставі перевірених товарних звітів і прикладених до них документів на рахунку 41-3. На підприємствах роздрібної торгівлі до яких відноситься товариство з обмеженою відповідальністю «Оризон» продаж населенню порожньої тари населенню оформляється наступними записами.

Надійшли кошти в касу в сумі продажної вартості тари:

Дебет 50 «Каса»

Кредит 48 «Реалізація інших активів".

Облікова вартість тари списується на рахунок реалізації:

Дебет 48 «Реалізація інших активів"

Кредит 41-3 «Тара під товаром і порожня».

3.6 Інвентаризація товарів і тари на підприємствах роздрібної торгівлі

Інвентаризації в роздрібній торгівлі проводиться у строки, встановлені керівником торговельного підприємства, але не рідше двох разів на рік.

Одночасно з проведенням інвентаризації в магазині вона здійснюється і в прикріплених до нього наметах, кіосках, павільйонах і інших. Якщо магазин має комори відділи та секції, філії з роздільним матеріальною відповідальністю, то інвентаризацію. У них можна проводити окремо, без закриття всього магазину.

Перед початком інвентаризації магазин закривають, обслуговують лише покупців, що знаходяться в торговому залі. При цьому операції з товарно-матеріальними цінностями припиняються. Всі підсобні приміщення пломбують. Разом з тим за згодою керівника і представника комісії можуть відпущені до початку інвентаризації товари першої необхідності для продажу з лотків або дрібнороздрібної мережі.

Таблиця 3.5. Облік результатів інвентаризації товарів у магазині № 26 ТОВ «Оризон»

Інвентаризація на роздрібних торгових підприємствах починається з перевірки грошових коштів у касі, а при її відсутності - на руках у продавців. Таку перевірку оформляють актом зняття залишків каси в магазині і фіксують на титульному аркуші інвентаризаційного опису. Касир на момент інвентаризації становить касовий звіт і передає його для перевірки і візування документів голові комісії. Визначають результат по касі (нестачу, надлишок), який відображають в акті.

Голова комісії та рахунковий працівник перевіряють і візують товарні звіти і всі прибуткові і витратні документи, додані до нього. І ставлять штамп «До інвентаризації». З матеріально відповідальної особи беруть підписку приблизно наступного змісту: «Усі цінності, пойменовані в цій інвентаризаційного опису № ___ по № _____, комісією перевірені в натурі в моїй присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, перераховані в описі, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні ».

Комісія починає інвентаризацію з підсобних приміщень магазину. У цей час у торговому залі члени бригади матеріально відповідальних осіб підбирають і групують товари за найменуваннями, сортами, артикулами, розмірами і цінами в порядку, зручному для перерахунку, перемірювання. Підготовка товарів до перерахунку і переважування проводиться в присутності членів комісії, які переважують, перераховують, перемірювати всі товари. Нерозпаковані товари розпаковують. Якщо розпакування товару може викликати зниження його якості, то масу товару визначають за трафаретом (за масою брутто) з вибірковою перевіркою ряду товарних місць. Встановлене комісією фактична кількість товару відображається в інвентаризаційному описі - акті.

Товари, що мають відходи при їх підготовці до продажу (ковбасні вироби, м'ясокопченості, бита птиця), записуються в інвентаризаційний опис із позначкою «очищені» або «неочищені». Масу неочищених товарів вказують у графі «Маса брутто», а очищених (за мінусом відходів за встановленими нормами) - у графі «Маса нетто».

Окремими описами оформляють виявлені під час інвентаризації неходові і залежані товари, а також тару. Бій, шлюб, псування актируйте в звичайному порядку. Попередній результат інвентаризації визначають на місці відразу ж після її закінчення, зіставивши залишки товарів і тари за товарного звіту з інвентаризаційною описом. При виявленні великих розбіжностей комісія зобов'язана взяти письмове пояснення з матеріально відповідальних осіб, опломбувати магазин і повідомити про це керівника торгового підприємства.

Остаточні результати інвентаризації визначаються в бухгалтерії і оформляються порівнювальної відомістю результатів інвентаризації товарів, матеріалів, тари і грошових коштів у торгівлі (у дрібнороздрібній мережі - не пізніше наступного дня після її закінчення; по магазинах - у триденний термін).

При виявленні недостачі розраховують і списують за нормами природне зменшення (за наявності норм) і втрати (у межах фактичних нестач). Згідно з листом Державної податкової служби Російської Федерації від 24.09.97 № ВП-6-13/675 списання втрат товарів від природних втрат на витрати обігу в торговельних організаціях було припинено (про що також повідомлено у листі Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Російської Федерації від 25.07 .97 № 45-09/364). Але наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Російської Федерації від 19.12.97 № 631 підтверджено дію норм з 1997 року.

Недостача, не перекрита сумою нормованих втрат, підлягає стягненню з винних осіб у встановленому порядку. Надлишки товарів і тари оприбутковуються з віднесенням на доходи підприємства. Результат інвентаризації тари оформляється складання порівнювальної відомості в кількісно-вартісному виразі по кожному виду тари окремо.

Таблиця 3.6. Відображення результатів інвентаризації, а також операцій по стягненню заподіяних збитків на рахунках бухгалтерського обліку по ТОВ «Оризон»

Зі порівнювальної відомістю бухгалтер зобов'язаний ознайомить матеріально відповідальна особа під розписку у відомості.

За розпорядженням керівника виявлена ​​недостача товарів і тари норм природних втрат у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку працівника (кожного члена бригади за колективної відповідальності), стягується шляхом утримання її з заробітної плати працівника. Збиток, що перевищує середній місячний заробіток працівника, стягується шляхом подання позову до суду, якщо працівник відмовився погасити його добровільно.

3.7 Аудит товарних операцій

Контроль за оприбуткуванням цінностей здійснюється шляхом аналізу розрахункових документів, що надходять від постачальників. До таких документів відносяться платіжні вимоги, рахунки-фактури, товаротранспортні накладні з різного роду додатками. Прибулі на підприємство цінності повинні своєчасно оприбутковуватися на відповідний склад або оформлятися як надійшли на склад і відпущені в магазин (цех), про що в документах робиться відповідний запис.

Недостача цінностей понад норми втрат і втрати від псування цінностей, коли конкретні винуватці недостачі і псування не встановлені, незалежно від суми можуть списані самим підприємством з віднесенням витрати виробництва (обігу) або зменшення фінансування (фондів).

Найважливішою складовою частиною фінансових ресурсів підприємства є його оборотні активи. Оборотні активи включають запаси (сировина, матеріали, малоцінні і швидкозношувані предмети, готова продукція, товари відвантажені, незавершене виробництво та інші); грошові кошти (кошти на поточних і валютних рахунках, в касі та інші); короткострокові фінансові вкладення (цінні папери, надані короткострокові позики та інші); дебіторську заборгованість (заборгованість покупців і замовників, дочірніх і залежних товариств, засновників за внесками до статутного капіталу, векселя за дорученням та інші).

Від стану оборотних активів залежить успішне здійснення виробничого циклу підприємства. Недолік оборотних коштів паралізує виробничу діяльність підприємства, перериває виробничий цикл і призводить підприємство до відсутності можливості оплачувати за своїми зобов'язаннями і до банкрутства.

Велика увага на стан оборотних активів надає їх оборотність. Від неї залежить не тільки розмір мінімально необхідних для господарської діяльності оборотних коштів, але і розмір витрат, пов'язаних з володінням і зберіганням запасів. У свою чергу це відбивається на собівартості продукції і в кінцевому підсумку на фінансові результати підприємства. Все це обумовлює необхідність постійного контролю за оборотними активами та аналізу їх оборотності.

Аналіз оборотності оборотних активів включає аналіз:

0. оборотності активів підприємства;

1. оборотності дебіторської заборгованості;

2. оборотності товарно-матеріальних запасів.

При цьому головна увага приділяється розрахунку та аналізу зміна наступних показників:

0. швидкості обороту оборотних активів (кількість оборотів активів за певний період часу);

1. періоду обороту (строк повернення підприємству вкладених у господарську діяльність засобів).

Перевірка збереження матеріальних цінностей починається з інвентаризації. Метою такої перевірки є забезпечення схоронності, правильне їх використання та належна організація обліку. При аудиті поставленої мети необхідно ретельно аналізувати документи на списання матеріальних цінностей. Цінності відображаються в описах за номенклатурою в одиницях виміру, прийнятих в обліку.

За результатами ревізії матеріальних цінностей та перевірки товарних операцій керівнику підприємства і головному бухгалтеру легко зробити висновки про правильність використання коштів підприємства для отримання прибутку.

3.8 Комп'ютерне моделювання даних

Сьогодні в світі немає жодної галузі науки і техніки, яка розвивалася б так стрімко, як інформатика. Кожні два роки відбувається зміна поколінь апаратних і програмних засобів обчислювальної техніки. Щоб встигнути за розвитком засобів обчислювальної техніки, необхідно безперервне самоосвіта і самовдосконалення. Для бухгалтера дана проблема найбільш актуальна, тому що в даний час залишилося зовсім небагато підприємств на яких облік ведеться без використання комп'ютерів. Тому знання основ роботи з електронними обчислювальними машинами і використання їх для планування та обліку його діяльності є необхідністю.

При організації багатокористувацької обробки даних розробники програм використовують три основні технології:

• локальне функціонування робочих місць;

• обробка інформації на основі технології файл-сервер;

• обробка інформації на основі технології клієнт-сервер.

До поширення персональних комп'ютерів Багатокористувальницьке функціонування системи здійснювалося на основі повністю централізованої обробки інформації однієї великої електронної обчислювальної машини, до якої підключалися термінали. Такий спосіб роботи має певні переваги, проте на даний момент повністю централізована обробка інформації практично не використовується.

Технологія локального функціонування робочих місць полягає в тому, що комп'ютерів на кожному робочому місці повністю автономні і кожному робочому місці повністю автономні і в кожному з них зберігається своя база даних. Для об'єднання даних необхідні фрагменти інформаційних масивів з кожного комп'ютера вивантажуються на дискеті та з них завантажуються в базу даних іншого комп'ютера.

Наприклад, при узагальненні даних синтетичного обліку та складання звітності дані, сформовані на кожному робочому місці, переписуються на дискету, а потім завантажуються в той комп'ютер, на якому передбачається вести зведений облік.

Для цього програми повинні підтримувати як функцію вивантаження даних, так і функцію вивантаження даних, так і функцію їх прийому. Практично всі поширені бухгалтерські програми ці можливості надають. Але при такому функціонуванні автоматизованої системи бухгалтерського обліку немає оперативності в отриманні узагальнюючої інформації, оскільки дані розділені між окремими комп'ютерами і для їхнього зведення потрібне виконання окремої технологічної процедури. Крім того, необхідно усувати дублювання однакових проводок, введених на різних робочих місцях, можлива і неоднозначність в кодуванні однакових об'єктів аналітичного обліку.

При використанні мережі з'являється можливість повної інтеграції інформації. Це означає, що різні складові частини єдиної бази даних можуть зберігатися на різних комп'ютерах, але доступ до них стає можливим з будь-якого робочого місця системи.

При створенні мереж для невеликих робочих груп часто використовуються так звані однорангові мережі. У них всі комп'ютери вважаються рівноправними. Дані рознесені по окремим робочим місцям, але при необхідності можуть бути оперативно затребувані з інших комп'ютерів, якщо користувачам дозволений доступ до них. Для того, щоб дані комп'ютера були доступні іншим користувачам мережі, він повинен бути підключено до мережі за допомогою спеціального програмного забезпечення.

При великому числі робочих місць застосовуються так звані мережі з виділеним сервером - комп'ютером, який виконує функції обслуговування мережі. Загальні для всіх користувачів дані зазвичай зберігаються саме на сервері.

Сучасні комп'ютерні технології запропонували більш повну мережа - глобальна мережа Інтернет. Її переваги є: оперативність будь-якої інформації, робота з партнерами в реальному часі - укладення угод за лічені хвилини, пересилання будь-яких документів, полегшена і розширена система пошуку будь-якої інформації, що цікавить (не тільки в нашій країні, але і за кордоном) дозволяє відслідковувати всі зміни в законодавчій базі, біржових угодах і тому подібні. Головним недоліком є незахищеність інформації, неможливість роботи з клієнтами не підключеними до мережі Інтернет, поки досить висока вартість послуг фірм, які здійснюють обслуговування та підключення до мережі Інтернет.

При аналізі діяльності підприємства та можливості прогнозування велике значення надається графіками виконання плану у вигляді наростаючих підсумків. Для їх побудови в прямокутній системі координат по осі абсцис відкладаються відрізки, що зображують послідовні періоди часу, а по осі ординат по зв'язаних шкалах - наростаючі підсумки абсолютних розмірів планових даних (за однією шкалою) і відсотки наростання плану (за іншою шкалою). Розроблено велику кількість програмних продуктів, що дозволяють вирішити ці завдання. Найбільш поширеними є пакет прикладних програм Office 97 (Office 2000 - остання версія даного продукту, яка тільки почала своє поширення) розроблений фірмою Microsoft.

При аналізі діяльності підприємства в цій дипломній роботі використовувалася програма Exel 7.0

Малюнок 3.1. Прогноз товарообігу по ТОВ «Оризон» на 2000 р.

Легенда:

1 - готівка;

2 - цінні папери;

3 - дебіторська заборгованість;

4 - запаси товарно-матеріальних цінностей.

Малюнок 3.2. Порівняльна характеристика структури мобільних засобів ТОВ «Оризон» на початок і коні 2010 року.

3.9 Тенденції вдосконалення обліку товарних операцій

За останні роки покращилася методологія і організація бухгалтерського обліку. Видано нові нормативні документи, що регламентують постановку бухгалтерського обліку в різних галузях і відомствах. Основні напрямки вдосконалення організації бухгалтерського обліку визначені з урахуванням переходу на міжнародні стандарти обліку. Активну участь підприємств у зовнішньоекономічній діяльності, широке залучення іноземного капіталу в народне господарство, створення вільних економічних зон зумовлюють необхідність приведення вітчизняної практики бухгалтерського обліку в порівнянність з практикою західних країн з ринковою економікою. Необхідно створити національну систему, засновану на міжнародних стандартах. Бухгалтерський облік повинен забезпечувати більш економне використання матеріальних запасів, що призведе до вивільнення ресурсів, дозволить поповнити ринок засобами виробництва.

Важливим є вдосконалення бухгалтерського обліку, активне впровадження прогресивних форм і методів обліку: таблично-автоматизованої форми, нормативного методу обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу обліку матеріалів та інші.

Враховуючи умови, що змінюються виробництва, необхідно підвищувати аналітичність обліку витрат на виробництво, забезпечуючи локалізацію їх за окремими видами продукції (замовлень), центрам витрат, видами діяльності.

Щоб удосконалити організацію бухгалтерського обліку, слід підвищити його оперативність і аналітичність. Для цього треба впорядкувати, уніфікувати і стандартизувати процес документування з урахуванням вимог автоматизованої обробки на електронно-обчислювальної машини. Необхідно ліквідувати невідповідність системи документації засобів автоматизації обліку, максимально спростити первинні документи, поєднати з машинними носіями, вибрати оптимальну періодичність їх складання. Скорочення витрат часу і праці на збір, реєстрацію, накопичення, зберігання, обробку та передачу інформації в умовах автоматизації досягається завдяки широкому застосуванню новітніх технічних засобів безпосередньо в процесі вдосконалення господарських операцій. Створені засоби обчислювальної техніки і розроблені спеціальні методики реєстрації первинної інформації дозволяють здійснювати збір вихідних даних, минаючи стадію виписки паперового документа.

Автоматизація обліку вимагає подальшого розвитку його методології, застосування більш досконалих форм бухгалтерських регістрів, розробки технологічного процесу введення і обробки економічних даних, скорочення документообігу, створення масивів постійної інформації.

Важливу роль у нових умовах господарювання відіграє оперативний облік і контроль виконання планових завдань по реалізації, прибутку. Це вимагає впровадження більш дієвих форм обліку та контролю випуску і постачання продукції покупцям, обумовленої в договорах і нарядах, своєчасності оплати рахунків, дотримання норм витрат сировини і матеріалів.

Радикальної перебудови вимагає стандартизована система звітності. Бажано скоординувати звітність таким чином, щоб однаковість бухгалтерських звітів ззовні поєднувалося з їх гнучкістю у межах підприємств, застосуванням більш досконалих показників, диференційованих з урахуванням специфіки галузі, виключенням з відповідних форм показників, які потребують для управління, використанням засобів механізації.

Торговельні підприємства повинні оперативно реагувати на вивчення кон'юнктури ринку, поліпшувати роботу. У цих умовах значно зростає роль бухгалтерського обліку в управлінні торгівлею. Облік повинен забезпечувати органи управління та торгові точки необхідною інформацією, здійснити строгий контроль за виконанням плану роздрібного товарообігу. Оформлення надходження товарів в роздрібне торговельне підприємство рекомендую проводити обов'язково з укладенням договору між торговим підприємство та особою, що пропонує товар.

Удосконалення журнально-ордерної форми обліку на досліджуваному підприємстві повинно здійснюватися в напрямку спрощення застосовуваних облікових регістрів і зберігаються облікових регістрів і скорочення їх числа з метою усунення дублювання записів. Це повинно здійснюватися в товаристві з обмеженою відповідальністю «Оризон» шляхом об'єднання кількох журналів-ордерів в один. Практика показала також доцільність скорочення кількості дебетових відомостей, які ведуться на додаток багатьох журналів-ордерів.

Значний ефект дасть об'єднання журналів-ордерів з товарним, касовим та іншими звітами матеріально відповідальних осіб. Отримані від них звіти після ретельної перевірки використовуються бухгалтерією в якості облікових регістрів шляхом заповнення спеціально передбачених в цих документах граф. Такий порядок позбавить від необхідності переписувати містяться у звітах дані про численні операції в журнали-ордери. Це різко скоротить обсяг роботи та усуне можливість помилок при веденні облікових записів.

ВИСНОВОК

Торговельна діяльність підприємств є однією з найдавніших форм діяльності підприємств. З розвитком економічних відносин торговельні підприємства отримали державну підтримку. На сучасному етапі торговельні підприємства приносять значний прибуток до бюджету держави, тим самим формуючи його стабільність на світовому ринку.

Негативними сторонами розвитку торгових підприємств в нашій країні є нестійке фінансове становище в країні, інфляції, нестабільність внутрішньої грошової валюти - рубля, недолік конкурентно здатних на світовому рівні товарів. Серпнева криза 2009 року негативно позначився на розвитку торгівлі в нашій країні. Однак багато торгових підприємств змогли швидко оговтатися від потрясінь і знову стати прибутковими.

За період 2009-99 років було прийнято багато документів прийнятих Урядом Російської Федерації відповідно до програми реформування бухгалтерського обліку Росії для відповідності з міжнародними стандартами фінансової звітності.

Метою цієї дипломної роботи є аналіз та облік товарних операцій проводяться в торговельних підприємствах на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «Оризон». Також розглядаються тенденції розвитку торговельних операцій. Даються рекомендації щодо спрощення ведення обліку товарів і пов'язаних з ними операцій, згідно з положеннями і наказам Міністерства Фінансів Російської Федерації, а також Федерального законодавства Російської Федерації.

Ефективність використання оборотних коштів торговельного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Оризон» залежить насамперед від уміння керувати ним, покращувати організацію торгівлі, підвищувати рівень комерційної та фінансової роботи. Від стану оборотних активів залежить успішне здійснення виробничого циклу підприємства. Недолік оборотних коштів паралізує виробничу діяльність підприємства, перериває виробничий цикл і призводить підприємство до відсутності можливості оплачувати за своїми зобов'язаннями і до банкрутства.

Велика увага на стан оборотних активів надає їх оборотність. Від неї залежить не тільки розмір мінімально необхідних для господарської діяльності оборотних коштів, але і розмір витрат, пов'язаних з володінням і зберіганням запасів. У свою чергу це відбивається на собівартості продукції і в кінцевому підсумку на фінансові результати підприємства. Все це обумовлює необхідність постійного контролю за оборотними активами та аналізу їх оборотності.

Торговельні підприємства повинні оперативно реагувати на вивчення кон'юнктури ринку, поліпшувати роботу. У цих умовах значно зростає роль бухгалтерського обліку в управлінні торгівлею. Облік повинен забезпечувати органи управління та торгові точки необхідною інформацією, здійснити строгий контроль за виконанням плану роздрібного товарообігу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про бухгалтерський облік: Федеральний закон від 21.11.96 № 129-ФЗ; в редакції від 23.07.98 / / Нормативні акти для бухгалтера. - 2009. - № 9. - С.4-13

2. Інструкція з визначення роздрібного товарообігу і товарних запасів юридичними особами, їх відокремленими підрозділами незалежно від форми власності, які здійснюють роздрібну торгівлю і громадське харчування від 01.04.96 № 25 / / нормативні акти для бухгалтера. - 1996. - № 5. - С.17-19.

3. Методичні рекомендації з обліку й оформлення операції прийому, зберігання та відпуску товарів в організаціях торгівлі від 10.07.96 № 1 - 794/32 - 5 / / Бухгалтерський облік в нормативних документах. - М.: Фінанси і статистика, 1997. - 176 с.

4. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку витрат, що включаються у витрати обігу і виробництва, і фінансових результатів на підприємствах торгівлі та громадського харчування від 20.04.95 № 1 - 550/32-2 / / Бухгалтерський облік в нормативних документах. - М.: Фінанси і статистика, 1997. - 176 с.

5. Про дію норм природного убутку продовольчих товарів / / Облік в торгівлі. Нормативна база. - М.: ПРІОР, 2009. - 80 с.

6. Власова В.М. Бухгалтерський облік в торгівлі. - М.: Фінанси і статистика, 2009. - 189 с.

7. Вещунова Н.Л., Фоміна Л.Ф. Бухгалтерський облік в торгівлі і громадському харчуванні: Практичний посібник. - М.: Магіс, 2009. - 150 с.

8. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - 2-е вид. - М.: ИНФРА-М, 2010. - 584 с.

9. Наумова Н.А. Основи бухгалтерського обліку: Навчальний посібник для вузів / Під ред. Проф. Соколова Я.В. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2009. - 304 с.

10. Миколаєва Г.А., Бліцау Л.П. Бухгалтерський облік в торгівлі. - М.: Пріор, 2010. - 384 с.

11. Практика оподаткування в торгівлі. - М.: Пріор, 2009.

12. Бухгалтерський облік. - 2000. № 1. с.5.

13. Бухгалтерський облік. - 2000. № 2. с.17

14. Головбух. - 2000. № 2. с. 15

15. Фінансова Росія. - 2000. № 7. с. 11

ДОДАТКИ

Додаток 1

НАКАЗ

ТОВ «Оризон»

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оризон» є юридичною особою, має самостійний баланс і діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності.

Бухгалтерський облік ведеться на основі плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності затвердженої Міністерством Фінансів Російської Федерації.

Бухгалтерський облік здійснюється за журнально-ордерною формою обліку на бланках довільної форми.

1. Вартість знаходяться в експлуатації МШП погашається шляхом нарахування зносу в розмірі 50% їх первісної вартості.

2. Облік витрат обігу здійснюється відповідно до Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції. Видається щомісяця аналітика витрат обігу а розрізі статей.

3. Виручка від реалізації продукції визначається в міру надходження грошових коштів у касу організації. Товари в роздрібній торгівлі обліковується на рахунку 41 за продажними цінами, тобто відпускна ціна плюс надбавка магазину в розмірі від 10 до 20%.

4. Різниця між ціною купівлі та продажу товару обліковується на рахунку 42 «Торгова націнка». Щомісяця складається розрахунок реалізованої торгової націнки, що відображається на рахунку 46 «Реалізація». Товарообіг, який реалізується за безготівковим розрахунком також відображається на рахунку 46.

5. Розрахунки з постачальниками здійснюються на рахунку 60. Аналітичний облік ведеться в розрізі постачальників.

6. Розрахунки з фінансовими і бюджетними підприємствами враховуються на рахунку 68, 69 по субрахунках у Головній книзі.

7. Розрахунки з персоналом з оплати праці ведеться у книзі з нарахування заробітної плати.

8. Розрахунки по комунальних послугах і іншим враховуються на рахунку 76. Аналітичний облік ведеться в розрізі постачальників.

9. Закупівля товарів виробляється до 10000 рублів за готівковий і безготівковий розрахунок, з підзвіту з каси підприємства.

Додаток 2

ТОВАРНИЙ ЗВІТ № 105

за 6 -11 серпня 2010

Організація: магазин «Альтернатива»

Секція Намет № 1

Прізвище: Соколова А.П.

^{(Матеріально відповідальна особа)}

Додаток три документів

Матеріально відповідальна особа Соколова

Звіт з докум. прийнятий 12.08. 2010 Бухгалтер Володін

Перевірив 13.08. 2010 Бухгалтер Володін

З виправленнями згоден і залишки товару і тари

Р 4600 к.____ підтверджую:

Матеріально відповідальна особа Соколова

Додаток 3

Розрахунок (податкова декларація) з податку на додану вартість за 1 квартал 2000 року по ТОВ «Оризон»