Облік руху основних засобів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст.
Глава I. Основні засоби: економічна сутність, завдання, класифікація та оцінка.
1.1. Економічна сутність основних засобів їх склад і оцінка.
1.2. Аналітичний облік основних засобів.
1.3. Синтетичний облік основних засобів.
1.4. Оцінка та переоцінка основних засобів.
1.5. Облік амортизації основних засобів.
1.6. Облік ремонту основних засобів.
1.7. Інвентаризація основних засобів.
1.8. Основні нормативні документи, що визначають методичні засади, порядок організації та ведення бухгалтерського обліку.
Висновок.
II. Діюча практика обліку основних засобів на підприємстві.
2.1. Коротка характеристика ВАТ «Ардатовський світлотехнічний завод».
2.2. Техніко-економічні показники ВАТ «АСТЗ».
2.3.Документальное оформлення та облік надходження основних засобів.
2.4.Учет амортизації і відновлення основних засобів.
2.5.Документальное оформлення та облік вибуття основних засобів.
III. Шляхи підвищення економічної ефективності використання основних засобів.
3.1. Автоматизація основних засобів на ВАТ «АСТЗ».
3.2. 1: С Бухгалтерія. Діюча практика на ВАТ «АСТЗ».
Висновок.
Список використаної літератури.
Додаток.
Введення.

У Росії в останні роки відбулися великі зміни в економічному розвитку і управлінні народним господарством. Зараз стало зрозуміло, що перехід до ринкової економіки в Росії остаточний і повернення до старих методів господарювання вже не можливий.
При сучасному розвитку економіки в умовах обмеженості фінансових ресурсів і високого ступеня зношеності основних засобів важливе значення набуває формування організаціями облікової політики щодо залучення інвестицій та оновлення основного капіталу.
Проблема оцінки та обліку основних засобів є найбільш важливою для російських організацій при підготовки звітності, що відповідає міжнародним стандартам, що викликано високою часткою основних засобів у складі активів для більшості російських організацій.
Основною метою діяльності підприємства є отримання максимально можливого прибутку. Велике значення у досягненні цієї мети відіграє ефективне використання основних засобів і правильна організація їх обліку.
Відмінною рисою основних засобів є їх багаторазове використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду (форми) протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони поступово зношуються і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміну їх служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених термінів.
Протягом тривалого періоду використання кошти надходять на підприємство і передаються в експлуатацію; зношуються в результаті експлуатації; піддаються ремонту; переміщуються всередині підприємства; вибувають з підприємства внаслідок старості або недоцільність подальшого застосування.
Основні кошти промислових підприємств - це величезна кількість засобів праці, які незважаючи на свою економічну однорідність відрізняються цільовим призначенням, терміном служби. Звідси виникає необхідність класифікації основних засобів за певними групами, що враховує специфіку виробничого призначення різних видів.
Облік основних засобів ведеться в натуральних і грошових формах. При оцінці основних фондів у натуральній формі встановлюються число машин, їх продуктивність, потужність, розмір виробничих площ. Ці дані використовуються для розрахунку виробничої потужності підприємства, планування виробничої програми, резерви підвищення виробітку на обладнанні. Облік у грошовій формі проводиться для визначення загальної вартості основних засобів, їх динаміки, структури, а також для розрахунку амортизаційних відрахувань та економічної ефективності капітальних вкладень, тобто для того, без чого неможливо судити про стан економіки підприємства.
Важко переоцінити значення ефективного використання основних засобів. Вирішення цього завдання означає збільшення виробництва продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства. Більш повне використання основних фондів призводить також до зменшення потреб введення нових виробничих потужностей при зміні обсягу виробництва, а отже, до кращого використання прибутку підприємства.
Ринкова економіка передбачає конкурентну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій можуть ті з них, хто найбільш ефективно використовують всі види наявних коштів. Умови переходу до ринкової економіки спонукають підприємства до постійного пошуку резервів підвищення ефективності використання всіх матеріально-речових факторів виробництва, в тому числі і основних фондів.
Останнім часом серед кола завдань, що стоять перед трудовими колективами, незалежно від форм власності, важливе місце займають питання ефективності використання та обліку основних виробничих фондів, тому що при ринкових умовах господарювання є великі розбіжності в їх оцінці та врахуванні про раніше існуючих методів і форм.
Метою даної курсової роботи є вивчення економічної сутності основних засобів, діючу практику обліку основних засобів, проаналізувати ефективність використання основних засобів ВАТ «АСТЗ».
Мета курсової роботи формується завданнями:
1. вивчити теоретичну основу бухгалтерського обліку;
2. розглянути діючу практику на ВАТ «АСТЗ»;
3. дати коротку характеристику ВАТ «АСТЗ»;
4. визначити напрям удосконалення бухгалтерського обліку на ВАТ «АСТЗ».
Об'єктом даної роботи є Відкрите Акціонерне Товариство «Ардатовський світлотехнічний завод».

Глава I. Основні засоби: економічна сутність, завдання, класифікація та оцінка.
1.1. Поняття основних засобів, їх склад і оцінка.
Основні засоби - це частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконання робіт або надання послуг або при управлінні організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців.
Відповідно до ПБУ 6 / 01 (11), який введено в дію починаючи з бухгалтерської звітності 2001 р., після ухвалення до бухгалтерського обліку активів в якості основних засобів необхідно одноразове виконання наступних умов:
· Використання їх у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
· Використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання, тривалістю вище 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
· Організацією не передбачається подальший перепродаж цих активів;
· Здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.
Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта основних засобів приносить дохід організації. Для готельних груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсягу робіт у натуральному вираженні), очікуваного до отримання в результаті використання цього об'єкта.
В організаціях застосовується єдина типова класифікація основних засобів, відповідно до якої основні засоби групуються за такими ознаками: галузевому, призначенню, видам, приналежності, використання.
За галузевою ознакою (промисловість, сільське господарство, транспорт і ін) угруповання основних засобів дозволяє отримати дані про їх вартість у кожній галузі.
За призначенням основні засоби організації поділяються на виробничі основні засоби основної діяльності, виробничі основні засоби інших галузей, невиробничі основні засоби.
За видами основні кошти організацій поділяються на такі групи: будівлі, споруди, робочі та силові машини, і устаткування, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий, продуктивний і племінну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги.
До основних засобів ставляться так само капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель та орендовані об'єкти основних засобів.
У складі основних засобів враховуються перебувають у власності земельні ділянки, об'єкти природокористування.
За ступенем використання основні засоби поділяються на перебувають в експлуатації, запасі, стадії добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації, консервації.
У залежності від приналежності основні засоби поділяються на:
· Належать організації на праві власності;
· Перебувають у організації в оперативному управлінні або господарському віданні;
· Отримані організацією в оренду.
Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт, тобто закінчений пристрій, предмет або комплекс предметів з усіма пристосуваннями і приладдям, виконують в сукупності одну функцію.
Кожному інвентарному об'єкту привласнюють певний інвентарний номер, який зберігається за цим об'єктом на весь час його перебування в експлуатації, запасі або консервації. Інвентарний номер прикріплюється або позначається на враховувати предмети і обов'язково вказується в документах, пов'язаних з рухом основних засобів.
Інвентарні номери вибулих об'єктів можуть присвоюватися іншим, знову котрі вступили основних засобів не рані ніж через п'ять років після вибуття.
1.2. Аналітичний облік основних засобів.
Основним регістром аналітичного обліку основних засобів є інвентарні картки. На лицьовій стороні інвентарної картки вказують найменування та інвентарний номер об'єкта, рік випуску (побудови), дату та номер акта про приймання, місцезнаходження, первісну вартість, норму амортизаційних відрахувань, шифр витрат, суму нарахованої амортизації, внутрішнє переміщення і причину вибуття.
На зворотному боці інвентарних карток вказують відомості про дату і витратах з добудови, дообладнанні, реконструкції та модернізації об'єкту, виконаних ремонтних роботах, а так само коротку індивідуальну характеристику об'єкта.
Інвентарні картки складаються в бухгалтерії на кожний інвентарний номер в одному екземплярі. Вони можуть використовуватися для групового обліку однотипних предметів, що мають однакову технічну характеристику, однакову вартість, однакове виробничо-господарське призначення і надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці.
При розміщенні в одній будівлі кількох структурних підрозділів (цехів, відділів), за якими витрати плануються окремо, у доповненні до загальної інвентарній картці слід відкрити довідкові інвентарні картки окремо по кожному напрямку (коду) витрат з позначкою «для нарахування амортизації» відповідно до затвердженого розподілом площі та початкової вартості інвентарного об'єкта між відповідними користувачами.
Інвентарні картки заповнюються на основі первинних документів і передають під розписку у відповідний відділ організації.
За місцем знаходження основних засобів для контролю за їх збереженням можна вести інвентарні списки основних засобів. У них записують номер і дату інвентарної картки, інвентарний номер об'єкта, його повна назва, первісну вартість і дані про прибуття (переміщенні) - дату і номер документа, і причину вибуття. Дозволяється вести облік основних засобів за місцем їх знаходження в інвентарних картках. У цьому випадку інвентарні картки виписуються у двох примірниках, і другий примірник передають за місцем знаходження об'єкту. Облік об'єктів основних засобів за місцем знаходження здійснюють особи, відповідальні за збереження цих коштів.
1.3. Синтетичний облік наявності і руху основних засобів.
Синтетичний облік наявності і руху основних засобів, що належать підприємству на правах власності, здійснюється на наступних рахунках:
· 01 «Основні засоби» (активний);
· 02 «Амортизація основних засобів» (пасивний);
· 91 «Інші доходи і витрати» (активно-пасивний).
Рахунок 01 «Основні засоби» призначений для отримання інформації про наявність та рух належних організації на правах власності основних засобів, що знаходяться в експлуатації, запасі, на консервації або зданих в поточну оренду.
Вартість основних засобів, що надійшли в якості внеску до статутного капіталу, оформляють бухгалтерськими записами:
Дебет 08 «Вкладення у необоротні активи»
Кредит 75 «Розрахунки з засновниками»
Дебет 01 «Основні засоби»
Кредит 08 «Вкладення у внеооборотние активи».
Основні засоби, придбані за плату в інших організацій та осіб, а так само створені в самій організації, відображаються за дебетом рахунка 01 «основні засоби» і кредиту рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».
Безоплатні прийняті основні засоби прибуткують за дебетом рахунків 08 «Вкладення у необоротні активи» і кредиту рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів», субрахунок 2 «Безоплатні дарування». Вартість безоплатно отриманих основних засобів у міру нарахування амортизації із них списується з субрахунка 2 «Безоплатні надходження» рахунку 98 в кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати».
Отже, по безоплатно прийнятим основних засобів складаються такі бухгалтерські записи:
Дт 08 Кт 98 на первісну вартість
Дт 01 Кт 08 на первісну вартість
Дт 25, 26 Кт 02 щомісячно на суму амортизації
Дт 98 Кт 91 щомісячно на суму амортизації
При вибутті основних засобів накопичена амортизація по об'єкту списується у зменшення його первісної вартості. При цьому дебетують рахунок 02 «Амортизація основних засобів» і кредитують рахунок 01 «Основні засоби».
При вибутті основних засобів внаслідок продажу, через старості, морального зносу, безоплатної передачі залишкова вартість об'єкта списується з рахунку 01 «Основні засоби» в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Крім того, за дебетом рахунка 91 «Інші доходи і витрати» відображають всі витрати, пов'язані з вибуттям основних засобів, а по кредиту - всі надходження, пов'язані з вибуттям основних засобів.
При продажу основних засобів їх продажну вартість відображають за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» або 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Одночасно залишкову вартість основних засобів списують з кредиту рахунку 01 «Основні засоби» в дебет рахунку 91, а суму амортизації за проданими основних засобів в дебет рахунку 02 «Амортизація основних засобів» і кредит рахунку 01. в дебет рахунку 91 списують так само ПДВ за основними засобами (з кредиту рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів») та витрати з продажу основних засобів з кредиту рахунку 23 «Допоміжне виробництва».
Основні засоби, передані в рахунок внеску до статутного капіталу інших організацій і в рахунок вкладу у спільне майно за договором простого майна, списують за залишковою вартістю в дебет рахунку 58 «Фінансові вкладення» з кредиту рахунку 01 «Основні засоби», а суму амортизації за переданими основних засобів - з кредиту рахунку 01 в дебет рахунку 02 «Амортизація основних засобів».
Для обліку вибуття основних засобів до рахунку 01 «Основні засоби» може відкриватися субрахунок «Вибуття основних засобів». У дебет цього субрахунка переносять вартість вибулого об'єкта, а в кредит - суму накопиченої амортизації. Залишкова вартість об'єкта списується з рахунку 01 «Основні засоби» на рахунок 91 «Інші доходи і витрати».

1.4. Оцінка та переоцінка основних засобів.
Розрізняють первинну, залишкову і відновлювальну вартість основних засобів.
У бухгалтерському обліку основні засоби відображаються, як правило, за первісною вартістю, яка визначається для об'єктів:
· Виготовлених на самому підприємстві, а так само придбаних за плату в інших організацій та осіб - виходячи з фактичних витрат на будівництво і придбання цих об'єктів, включаючи витрати з доставки, монтажу, встановлення;
· Внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний капітал (фонд) - за домовленістю сторін;
· Отриманих від інших організацій та осіб безоплатно, а також неврахованих об'єктів основних засобів - за ринковою вартістю на дату оприбуткування;
· Придбаних за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами - за вартістю цінностей, переданих чи які підлягають передачі організацією.
Фактичні витрати на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів складаються з:
· Сум, сплачуваних організацією відповідно до договору купівлі-продажу, а так само за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами і за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням основних засобів;
· Реєстраційних зборів, державного мита та інших аналогічних платежів, зроблених у зв'язку з придбанням прав на об'єкт основних засобів;
· Митних податків та інших платежів;
· Невідшкодовуваний податків, що сплачуються у зв'язку з придбанням основних засобів;
· Винагород, сплачуваних посередницької організації, через яку придбаний об'єкт основних засобів;
· Інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням, спорудженням та виготовленням об'єкта основних засобів, та витрат по доведенню їх до стану, в якому вони придатні до використання.
Фактичні витрати на придбання та спорудження основних засобів визначаються з урахуванням сумових різниць, що виникають у випадках, коли оплата проводиться в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті. Під сумовий маржа є різницею між рубльової оцінкою, вираженої в іноземній валюті, кредиторської заборгованості з оплати об'єкта основних засобів, обчисленої за офіційним чи іншому узгодженим курсом на дату прийняття її до бухгалтерського обліку, і рублевої оцінкою цієї кредиторської заборгованості, обчисленої за офіційним чи іншому узгодженому курсом на дату її погашення.
Вартість основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерації.
Зміна первісної вартості основних засобів допускається також у випадках добудови, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації та переоцінки відповідних об'єктів.
Оцінка основних засобів, вартість яких при придбанні визначена в іноземній валюті, провадиться в рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Центрального банку Російської Федерації, що діє на дату прийняття до бухгалтерського обліку.
Залишкова вартість основних засобів визначається вирахуванням з первісної вартості амортизації основних засобів.
Відновлювальна вартість - це вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах (при сучасних цінах, сучасної техніки тощо).
До 01.01.99 р. Переоцінка фондів за відновною вартістю проводилася за відповідними рішеннями уряду Російської Федерації. Починаючи 01.01.99 р. Організації можуть не частіше одного разу на рік переоцінювати повністю або частково об'єкти основних засобів за відновною вартістю шляхом індексації (із застосуванням індексу дефлятора) або прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами.
При переоцінці основних засобів, що здійснюється в перший раз, сума дооцінки об'єкта основних засобів зараховується в додатковий капітал організації (Дт 01 Кт 83). Сума уцінки основних засобів відноситься на Дт 84 Кт 01.
Збільшення суми амортизації при дооцінку основних засобів відображаються по Кт 02 і Дт 83, а зменшення суми амортизації при уцінці основних засобів Дт 02 Кт 84.
При вторинної та подальших переоцінках сума дооцінки об'єкта основних засобів, що дорівнює сумі його уцінки, проведеної в попередні звітні періоди і віднесена на рахунок прибутків і збитків, відноситься на рахунок прибутків і збитків звітного періоду в якості прибутку. У цьому випадку суму дооцінки відображають за Дт01 Кт 84.
Сума уцінки об'єкта основних засобів відноситься на зменшення додаткового капіталу організації, утвореного за рахунок сум дооцінки цього об'єкта, проведеної в попередні звітні періоди (Дп 83 Кт01).
Перевищення суми уцінки об'єкта над сумою його дооцінки, зарахованої в додатковий капітал організації в результаті переоцінки, проведеної в попередні звітні періоди, відноситься на рахунок прибутків і збитків (Дт 84 Кт01).
При вибутті об'єкта основних засобів сума його дооцінки переноситься з додаткового капіталу організації в нерозподілений прибуток організації (Дт84 Кт83).
Результати переоцінки основних засобів, проведеної організацією в додатковому порядку, враховуються для цілей оподаткування.
Для цілей оподаткування сума додаткового капіталу, списаного при вибутті основних засобів, враховуватися не буде.
1.5. Облік амортизації основних засобів.
Амортизація об'єктів основних засобів здійснюється одним з наступних способів нарахування амортизаційних відрахувань:
· Лінійний спосіб;
· Спосіб зменшуваного залишку;
· Спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання;
· Спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт);
Річна сума нарахування амортизаційних відрахувань визначається:
· При лінійному способі - з початкової вартості об'єкта основних засобів і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта;
· При способі зменшуваного залишку - з залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта і коефіцієнта прискорення, встановленого відповідно до законодавства Російської Федерації;
· При способі списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання - з початкової вартості об'єкта основних засобів і річного співвідношення, де в чисельнику - число років, що залишаються до кінця строку служби об'єкта, а в знаменнику - сума чисел років терміну служби об'єкта;
· При способі списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт) - виходячи з натурального показника обсягу продукції в звітному періоді і співвідношення первинної вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції за весь строк корисного використання об'єкта основних засобів.
Приклад визначення місячної суми амортизації при лінійному способі:
Первісна вартість об'єкта - 120 000 рублів. Термін служби визначений у 10 років. Річна сума амортизації складе - 12 000 рублів (120 000 руб.: 10 років), а місячна - 1000 рублів. (12 000 руб.: 12 місяців).
Приклад визначення місячної суми амортизації при способі списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).
Первісна вартість вантажного автомобіля - 120 000 руб. пробіг автомобіля визначено в 120 000 км. Сума амортизації складе 1 крб. на 1 км.
(120 000 руб.: 120 000 км).
Приклад розрахунку річних сум амортизації за методом зменшуваного залишку представлений в таблиці 1.1.
Період
Річна сума, грн.
Накопичена амортизація, руб.
Залишкова вартість, грн.
Кінець 1-го року
100 000 * 40% = 40 000
40 000
60 000
Кінець 2-го року
60000 х 40% = 24 000
64 000
36 000
Кінець 3-го року
36000 х 40% = 14 400
78 400
21 600
Кінець 4-го року
21600 х 40% = 8640
87 040
12 960
Кінець 5-го року
7960
95 000
5 000
Первісна вартість об'єкта складає 100 000 рублів. Організація вирішила застосовувати подвоєну нору амортизації. Ліквідаційна вартість об'єкта - 5 000 руб.
При терміні служби у п'ять років норма амортизації при прямолінійному методі складає 20% на рік (100%: 5 років). При методі зменшуваного залишку з подвоєною нормою списання норма амортизації буде дорівнює 40%. Ця фіксована ставка в 40% відноситься до залишкової вартості в кінці кожного року. Передбачувана ліквідаційна вартість не приймається до уваги при розрахунку амортизації по роках, крім останнього року. В останній рік сума амортизації обчислюється відніманням з залишкової вартості на початок останнього року ліквідаційної вартості.
При методі зменшуваного залишку сума амортизації по роках зменшується. Приклад розрахунку річних сум амортизації при способі списання вартості об'єкта за сумою чисел років терміну корисного використання представлена ​​в таблиці (Додаток 1.2):
період
Річна сума, грн.
Накопичена амортизація, руб.
Залишкова вартість, грн.
Кінець 1-го року
150 00 * 5 / 15 = 50 000
50 000
100 000
Кінець 2-го року
150 000 * 4 / 15 = 40 000
90 000
60 000
Кінець 3-го року
150 000 * 3 / 15 = 30 000
120 000
30 000
Кінець 4-го року
150 000 * 2 / 15 = 20 000
140 000
10 000
Кінець 5-го року
150 000 * 1 / 15 = 10 000
150 000
-
Організація в праві вибирати спосіб нарахування амортизації. Однак для цілей оподаткування нарахування амортизаційних відрахувань за основними засобами здійснюється відповідно до ст.258 і 259 гол. 25 НК РФ:
· Амортизується майно розподіляється на 10 груп згідно з термінами його корисного використання;
· Платник податку нараховує амортизацію лінійним або нелінійним методом.
При лінійному методі сума амортизації за місяць визначається множенням початкової вартості об'єкта основних засобів на норму амортизації для даного об'єкта, а при нелінійному методі - множення залишкової вартості об'єкта на норму амортизації для відповідного об'єкта.
Лінійний метод нарахування амортизації застосовують по будівель, споруд, передавальним пристроям, що входять до групи 8-10 амортизується майна, до решти амортизується майну організація має право застосовувати будь-який з двох зазначених методів нарахування амортизації.
Не підлягають амортизації об'єкти основних засобів, споживчі властивості яких з часом не змінюються.
Об'єкти основних засобів вартістю не більше 10 000 руб. за одиницю або іншого ліміту, встановленого в обліковій політиці, а так само придбані книги, брошури та інші видання дозволяється списувати на витрати на виробництво у міру їх відпуску у виробництво або експлуатацію.
Суми амортизації організації розраховують щомісячно в розмірі 1 / 12 від річної норми і оформляють спеціальною разработочной таблицею «Розрахунок амортизації основних засобів». Ці регістри служать підставою для відображення амортизації основних засобів на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.
На практиці суму амортизації за звітний період визначають наступним чином: до суми амортизації, нарахованої минулого місяця, додають суму амортизації зі вартості які поступили основних засобів за минулий місяць і віднімають суму амортизації зі вартості основних засобів, які вибули в минулому місяці.
Амортизаційні відрахування по об'єкту основних засобів нараховуються з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття цього об'єкта до бухгалтерського обліку, і припиняються з першого числа місяця, наступного за місяцем повного погашення вартості об'єкта або його списання.
Для обліку амортизації основних засобів використовують пасивний рахунок 02 «Амортизація основних засобів». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про амортизацію, накопиченої за час експлуатації об'єктів основних засобів.
Нараховану суму за власними основних засобів виробничого призначення відображають за дебетом рахунків витрат виробництва та обігу (23 «Допоміжні виробництва», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», та ін) і кредиту рахунку 02 «Амортизація основних засобів».
Сума амортизації за повністю амортизованих основних засобів не нараховується.
При вибутті основних засобів суму амортизації по них списують в дебет рахунку 02 «Амортизація основних засобів" з кредиту 01 «Основні засоби».
Малі підприємства у відповідності з федеральним законом «Про державну підтримку малого підприємництва» від 14.06.95 р. № 88-ФЗ можуть застосовувати прискорену амортизацію основних виробничих фондів, у два рази перевищує норму, встановлена ​​для відповідних видів основних засобів. Поряд із застосуванням прискореної амортизації малі підприємства можуть списувати додатково як амортизаційні відрахування до 50% початкової вартості основних засобів з термінами служби вище 3 років.

1.6. Облік ремонту основних засобів.
За обсягом і характером вироблених ремонтних робіт ремонт основних засобів може бути капітальним і поточним. Ремонти основних засобів можуть здійснюватися господарським способом, тобто силами організації, або підрядним способом (силами сторонніх організацій).
В обох випадках на кожен ремонтується об'єкт складають відомість дефектів. У ній вказує роботи, що підлягають виконанню, терміни початку і закінчення ремонту, кошторисну вартість у постстатейном розрізі. Нормативними документами з бухгалтерського обліку дозволяється використовувати три варіанти обліку витрат на ремонт основних засобів.
При першому варіанті фактичні витрати, пов'язані з провидінням або оплатою робіт з ремонту основних засобів, організації можуть відносити на рахунки витрат виробництва та обігу з кредиту відповідних матеріальних, грошових і розрахункових рахунків.
При наявності ремонтних майстерень операції з обліку основних засобів, здійснюваного господарським способом, відображають за дебетом 23 рахунку - враховують фактичні витрати з проведеного капітального й технічному ремонту власних основних засобів, а з кредиту рахунку фактичну собівартість ремонтних робіт списують на рахунки обліку витрат на виробництво (20 , 23, 25).
На другому варіанті обліку витрат на ремонт основних засобів організації створюють резерв на здійснення ремонтних робіт. Для обліку створеного резерву доцільно відкрити субрахунок «Резерви на ремонт основних засобів» по ​​пасивному рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат». Фактичні витрати з ремонту основних засобів списують в дебет рахунку 96 з кредиту рахунків 10, 70, 69 та ін або рахунку 23.
На третьому варіанті витрати з ремонту основних засобів спочатку обліковують за дебетом рахунка 97 «Витрати майбутніх періодів» (з кредиту матеріальних, розрахункових та інших рахунків або рахунку 23), а з цього рахунку протягом року, як правило, рівномірно списують на рахунки витрат виробництва .
На капітальний ремонт, здійснюваний підрядним способом, організація укладає договір з підрядником. Приймання закінченого капітального ремонту оформляється актом приймання - здачі. Закінчена капітальна робота оплачується підряднику з розрахунку кошторисної вартості та фактичного обсягу.
1.7. Інвентаризація основних засобів.
При інвентаризації основних засобів комісія проводить огляд об'єктів і заносить в опису їх повне найменування, призначення, інвентарні номери та основні технічні або експлуатаційні показники.
При інвентаризації будівель, споруд та іншої нерухомості комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують перебування зазначених об'єктів у власності організації.
Перевіряється також наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що знаходяться у власності організації.
Основні кошти вносять в опису за найменуванням відповідно з основним призначенням об'єктів. Якщо об'єкт піддався відновленню, реконструкції, розширення чи переобладнання і внаслідок цього змінилося основне його призначення, то його вносять до опису під найменуванням, відповідним новим призначенням.
Основні засоби, які на момент інвентаризації перебувають поза місцем знаходження організації (в далеких рейсах морські та річкові судна, рухливий залізничний склад, автомашини; відправлені в капітальний ремонт машини і обладнання тощо), інвентаризуються до моменту тимчасового їх вибуття.
На основні засоби, що не підлягають відновленню, інвентаризаційна комісія складає окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели ці об'єкти до непридатності (псуванні, повного зносу та ін.)
Виявлені надлишки основних засобів прибуткують за ринковою вартістю за дебетом рахунка 01 «Основні засоби» з кредиту рахунку 91 «Інші доходи і витрати».
При недостачі і псування об'єктів основних засобів їх залишкову вартість списують з кредиту рахунку 01 «Основні засоби» в дебет рахунку 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей», а суму амортизації-з кредиту рахунку 01 в дебет рахунку 02 «Амортизація основних засобів».
Різницю між ринковою ціною і залишковою цінністю заснованих коштів відображають за дебетом рахунка 94 і кредиту рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів». У міру погашення заборгованості її винуватцем відповідну частину списують з рахунку 98 в кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати».
1.8. Основні нормативні документи, що визначають методичні засади, порядок організації та ведення бухгалтерського обліку в організаціях Російської Федерації.
Ведення бухгалтерського обліку здійснюється у відповідності з нормативними документами, що мають різний статус. Одні з них обов'язкові до застосування (Федеральний закон «Про бухгалтерський облік», положення з бухгалтерського обліку - ПБО), інші носять рекомендаційний характер (План рахунків бухгалтерського обліку, методичні вказівки, коментарі).
У залежності від призначення і статусу нормативні документи доцільно представити у вигляді такої системи:
· 1-й рівень: законодавчі акти, укази Президента і полстановленія Уряду Російської федерації, що регламентують прямо або побічно організацію та ведення бухгалтерського обліку в організації;
· 2-й рівень: стандарти (положення) з бухгалтерського обліку та звітності;
· 3-й рівень: методичні рекомендації (вказівки), інструкції, коментарі, листи Мінфіну Російської Федерації та інших відомств;
· 4-й рівень: робочі документи з бухгалтерського обліку самого підприємства.
1. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21. 11.96 р. № 129-ФЗ.
2. Федеральний закон «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва» від 29.12.95 р. № 222-ФЗ.
3. Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина I і II. - Мю: Проспект, 1998.
4. Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 р. № 34-н (під ред. Наказу Мінфіну РФ від 24.03.2000 р. № 31н), з подальшими змінами і доповненнями.
5. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31 жовтня 2000 р. № 94н.
6. Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації». ПБО 1 / 98. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 09.12.98 р. № 60н.
7.Положение з бухгалтерського обліку «Облік договорів (контрактів) на капітальне будівництво». ПБО 2 / 94. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 20.12.94 р. № 167.
6. Положення з бухгалтерського обліку «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті». ПБО 3 / 2000. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 10.01.2000 р. № 2н.
7. Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації». ПБО 4 / 99. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 06.07 1999 № 43н.
8. Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів». ПБО 5 / 01. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 09.06.01 р. № 44н.
9. Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів». ПБО 6 / 01. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 30.03.01 р. № 26н.
10. Положення з бухгалтерського обліку «Події послеотчетной дати». ПБО 7 / 98. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 25.11.98 р. № 56н.
11. Положення з бухгалтерського обліку «Умовні факти господарської діяльності». ПБО 8 / 01. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 28.11.01 р. № 96н.
12. Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації». ПБО 9 / 99. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 06.05.99 р. № 32н.
13. Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організацій». ПБО 10/99. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 06.05.99 р. № 33н.
14. Положення з бухгалтерського обліку «Інформація по афіновані особам». ПБО 11/200. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 13.01.200 р. № 5н.
15. Положення з бухгалтерського обліку «Інформація за сегментами». ПБО 12/2000. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 27.01.2000 р. № 11н.
16. Положення з бухгалтерського обліку «Облік державної допомоги». ПБО 13/2000. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 16.10.2000 р. № 92н.
17. Положення з бухгалтерського обліку «Облік нематеріальних активів». ПБУ 14/2000. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 16.10.2000 р. № 91н.
18. Положення з бухгалтерського обліку «Облік позик та кредитів і витрат з їх обслуговування». ПБУ15/01. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 02.08.01 р. № 60н.
19. Положення з бухгалтерського обліку «Інформація по діяльності, що припиняється». ПБО 16/02. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 02.07.2002 р. № 66н.
20. Положення з бухгалтерського обліку «Облік витрат на науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи». ПБО 17/02. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 19.11.2002 р. № 115н.
21. Положення з бухгалтерського обліку «Облік розрахунків з податку на прибуток». ПБО 18/02. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 19.11.2002 р. № 114н.
22. Положення з бухгалтерського обліку «Облік фінансових вкладень». ПБО 19/02. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 10.12.2002 р. № 126н.
23. Положення про особливості порядку обчислення середньої заробітної плати. Постанова Уряду РФ від 11.04.2003 р. № 213.
24. «Про форми бухгалтерської звітності організації». Наказ Мінфіну РФ від 13.01.2000 р. № 4н.
25. Методичні рекомендації щодо розкриття інформації про прибуток, що приходить на одну акцію. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 21.03.2000 р. № 29н.
26. Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових обставин. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 13.06.95 р. № 49.
27. Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 20.07.98 р. № 33н.
28. Методичні вказівки з бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 28.12.01 р. № 119.
29. Методичні вказівки з бухгалтерського обліку спеціального інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального обладнання та спеціального одягу. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 26.12.00 № 135н.
30. Типові рекомендації щодо організації бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва. Затверджено наказом РФ від 21.12.98 р. № 64н.
31. Типові методичні рекомендації з планування та обліку собівартості будівельних робіт. Затверджено наказом Міністерства будівництва РФ від 04.12.95 р. № БЕ - 11-260/7 за погодженням з Мінекономіки РФ і Мінфіном РФ від 28.11.95 р.
32. Альбом нових уніфікованих форм первинної облікової документації. Затверджено постановою Держкомстату Росії від 30.10.97 р.
№ 71.
Висновок.
Основні засоби - це частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконання робіт або надання послуг або при управлінні організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців.
Кожному інвентарному об'єкту привласнюють певний інвентарний номер, який зберігається за цим об'єктом на весь час його перебування в експлуатації, запасі або консервації. Розрізняють первинну, залишкову і відновлювальну вартість основних засобів.
Фактичні витрати на придбання та спорудження основних засобів визначаються з урахуванням сумових різниць, що виникають у випадках, коли оплата проводиться в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті.
Для оформлення приймання комісійні в одному примірнику акт (накладну) приймання - передачі основних засобів на кожен об'єкт окремо. Надійшло на склад обладнання для встановлення оформляють актом про приймання обладнання.
При інвентаризації основних засобів комісія проводить огляд об'єктів і заносить в опису їх повне найменування, призначення, інвентарні номери та основні технічні або експлуатаційні показники.
Після закінчення звітного року витрати на ремонт основних засобів повинні бути списані на витрати виробництва або обігу в сумі фактично зроблених витрат.
Основні засоби, які на момент інвентаризації перебувають поза місцем знаходження організації (в далеких рейсах морські та річкові судна, рухливий залізничний склад, автомашини; відправлені в капітальний ремонт машини і обладнання тощо), інвентаризуються до моменту тимчасового їх вибуття.

Глава II. Діюча практика обліку основних засобів на підприємстві.
2.1. Коротка характеристика ВАТ «Ардатовський світлотехнічний завод».
За рішенням Ради Міністрів СРСР від 6 квітня 1949 року в корпусах колишньої Тургенєвській млини був створений світлотехнічний завод Міністерства електропромисловості.
Основним завданням було створення заводу з профілем продукції, що випускається світлотехнічного напрямку, з першими основними виробами: переносна лампа ПЛТМ -36, світильник РН-100, патрон Сван-Міньйон типу 2с15.
Відповідно до наказу Міністерства електротехнічної промисловості СРСР за № Е-205 від 1 серпня 1949 Ардатовському светотехническому заводу було присвоєно назву «Державний союзний світлотехнічний завод Міністерства електропромисловості».
Восени 1949 року в корпусу млинового заводу прийшли робітники. Вони почали демонтувати застаріле млинове обладнання, розчищати територію, приводити в порядок склади та підсобні приміщення. Для демонтажу млинового обладнання, ремонту виробничих приміщень, встановлення нового обладнання був створений ремонто-будівельний цех.
У перший день будівництва заводу працювало 39 осіб робітників, а на 1 січня 1950 року вже працювало 129 чоловік, з них 38 жінок.
Йшла четверта п'ятирічка. Всю країну охопило змагання за дострокове виконання п'ятирічного плану. Цей рух значно посилився у зв'язку з підготовкою до святкування 20-річчя Мордовської автономії.
До 12 листопада 1949 повністю були закінчені всі роботи по організації цехів.
На завод йшли люди ніколи раніше не мали справи з виробництвом. Кадри кувалися безпосередньо на підприємстві. Пройшовши курси техмінімуму, виробничого групового або індивідуального навчання, вони ставали слюсарями-збирачами, штампувальник, налагоджують верстатів, напівавтоматів і пресів.
Станом на 1 січня 1951 року чисельність робітників становила 252 особи, тобто збільшення за рік відбулося в 2 рази.
У жовтні 1952 року відбувся XIX з'їзд КПРС, який затвердив директиви по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1951-1955 роки.
П'ятирічний план колектив заводу виконав за 4 роки 8 місяців. План 1955 роки виконано на 105%.
Після XX з'їзду КПРС господарство Мордовської АРСР стало розвиватися ще більш високими темпами. Основні завдання були визначені в "Проекті шостого п'ятирічного плану розвитку народного господарства Мордовської АРСР на 1956-1960 роки». Так за I і II квартали 1956 року, завод зайняв перше місце між учасниками змагання заводами: Ардатовський світлотехнічний завод і Саранський завод «Електровипрямітель».
Особливо бурхливими темпами почав розвиватися Ардатовський світлотехнічний завод в роки сьомий п'ятирічки, до кінця якої він став найбільшим заводом Радянського Союзу, що спеціалізується з випуску освітлювальної арматури.
Ардатовський светозавод встановив творчі зв'язки з іншими світлотехнічними підприємствами нашої країни. ІТП, передовики заводу виїжджали у творчі відрядження, знайомилися з технічними новинками, передовими методами організації праці.
Напружено йшла підготовка до XXII з'їзду КПРС. Відповідно до рішення з'їзду і наступними постановами партіями та уряду на підприємствах нашої країни здійснювався переведення робітників і службовців на скорочений робочий день з одночасним упорядкуванням заробітної плати. Ардатовський светозавод перейшов на 7-годинний робочий день.
Навесні 1966 року відбувся XXIII з'їзд КПРС, який прийняв Директиви по п'ятирічному плану розвитку 1966-1970 років. Однією з головних завдань було підвищення ефективності виробництва. Випущені перші партії промислових світильників, впроваджені інструменти із штучних алмазів.
Вступивши на рік п'ятирічки, трудівники заводу домагалися великих успіхів не тільки в розвитку і зростанні підприємства, але і в подальшому підвищенні ідейності, соціалістичної свідомості, що ще більше зміцнило почуття патріотизму та гордості за країн.
Відповідно до Указу Президента Російської Федерації «Про організаційні заходи щодо перетворення державних підприємств в акціонерні товариства» від 1 липня 1992 року № 721 на заводі почалася підготовча робота з акціонування. Прийнято рішення колективу заводу вибрати другий варіант приватизації: акціонерне товариство відкритого типу.
27 жовтня 1992 був затверджений план приватизації і Статут акціонерного товариства відкритого типу «Лисма-АСТЗ».
2.2. Техніко-економічні показники ВАТ «АСТЗ».
Збільшення обсягів промислової продукції досягається за рахунок:
1) введення в дію нових основних засобів і виробничих потужностей;
2) збільшення використання діючих основних засобів і виробничих потужностей.
Приріст основних засобів і виробничих потужностей промисловості досягається завдяки новому будівництву, а так само реконструкції та розширення діючих заводів. Реконструкція і розширення діючих заводів, є джерелом збільшення основного капіталу і виробничих потужностей цих підприємств.
У таблиці 1 представлені основні техніко-економічні показники діяльності організації
Таблиця 1.
Основні техніко-економічні показники діяльності
ВАТ «АСТЗ»
Показники
2004р.
2005
2006
2005 р. в
% До 2004
р.
2006 р. в
% До 2005
р.
1. Виручка від реалізації
продукції в порівнянних
цінах, тис. крб.
159687
193254
194043
135,7
110,3
2.Себестоімость
реалізованої
продукції, тис. руб.
50097
101074
124145
158,4
120,5
3. Прибуток від реалізації
продукції, тис. руб.
35354
36046
23075
78,6
68,7
4.Чістая прибути, тис.
руб.
34214
27936
14245
743
57,4
5. Витрати на 1 руб.
реалізованої
продукції, грн.
0,43
0,54
0,67
114,6
115,7
6.Среднегодовая
чисельність працівників,
чол.
1467
1675
1555
98,5
106,2
7.Средняя заробітна
плата, руб.
2385
3544
3359
129,8
100,7
З. Середньорічна
вартість ОПФ,
тис. руб.
77795
82615
91276
105,7
110,6
9.Фондовооруженность,
руб. / чол.
54,7
62,8
52,4
105,9
102,8
10. Продуктивність
праці, руб. на 1 роб.
82987,63
140708,86
130929,21
1367
95,7
11. Рентабельність
продукції,%
59,5
31,8
21,3
45,7
68,7
12. Рентабельність
продажів,%
29,8
17,7
231
52,4
67,4
ВАТ «АСТЗ» має в своєму розпорядженні основними коштами на загальну суму 220, 3 млн. руб., Яка щорічно збільшується. Звідси зрозуміло, що постійна турбота про поліпшення їх використання - одна з найважливіших завдань працівників заводу, з метою досягнення найбільшої ефективності виробництва. Виручка від реалізації має тенденцію до зростання. Але одночасно з цими збільшилася собівартість продукції. У порівнянні з 2005 роком темпи її зростання перевищили темпи зростання виручки, що негативно позначилося на величині прибутку як від продажів, так і чистого прибутку. Середньорічна чисельність незначно збільшилася в порівнянні з минулими роками відповідно 98,5% і 106,2%. Відбулося незначне зростання заробітної плати, продуктивність праці знизилася в порівнянні з 2005 роком на 6,5%. Протягом трьох років відбувається зростання фондоозброєності в 2005 році на 9,9%, в 2006 - на 2,9%. Це пов'язано зі збільшенням вартості основних виробничих фондів.
Виробництво та продаж продукції є рентабельними. Рентабельність продукції, розрахована за величиною прибутку від продажу має досить високе значення у 2004 році, але значно знизилася в 2006 році.
2.3. Документальне оформлення та облік надходження основних засобів.
В умовах ринкової економіки завданнями обліку є правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття та переміщення основних засобів.
При створенні підприємства вводиться в дію будівлі, споруди, обладнання та інші необхідні об'єкти основних засобів. У наслідку, як правило, підприємства поповнюють свої основні засоби з метою нарощування своїх виробничих потужностей, заміни зношених і з інших причин. Цей процес і розглядається як надходження основних засобів. Порядок відображення в обліку основних засобів залежить від того, яким чином і на яких підставах вони придбані.
Надходження основних засобів на підприємство відбувається в наступних випадках:
· В порядку нового будівництва;
· На умовах оренди;
· У результаті придбання за плату;
· Як внесок до статутного капіталу;
· Безоплатного отримання або дарування;
· Шляхом виявлення, як неврахованих за матеріалами інвентаризації;
· Іншими способами, що не суперечать чинному законодавству.
Прийняття в експлуатацію основних засобів здійснюється комісією, призначеною для цих цілей наказом чи розпорядженням керівника. Як правило, на підприємствах створюються постійно діючі комісії. До їх складу включають: бухгалтера, головного механіка, представника технічного відділу, фахівця з будівництва, начальника цеху або відділу, якому здається об'єкт основних засобів.
На прийняті в експлуатацію об'єкти комісія оформляють, акт (накладну) приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № ОЗ -1 в одному примірнику (49). У цьому документі записується детальна характеристика об'єкта, джерело придбання, рік випуску або будівництва, дата введення в експлуатацію, результати випробування, його відповідність технічним умовам, висновок комісії. Вказуються також, хто прийняв, хто здав і необхідні відомості для нарахування зносу по ньому.
Даний акт (накладна) складає на кожний окремий об'єкт основних засобів. До нього додається необхідна технічна документація, що відноситься до принимаемому об'єкту (паспорта, специфікації, комплектувальні відомості), яка потім передається матеріально-відповідальній особі за місцем експлуатації основних засобів. Повністю оформлений акт разом з доданою технічною документацією передається на затвердження керівнику підприємства, а потім у бухгалтерію.
Накладна на внутрішнє переміщення об'єктів основних засобів (форма № ОЗ-2) застосовується для оформлення та обліку переміщення об'єктів основних засобів всередині організації з одного структурного підрозділу (цеху, відділу, дільниці тощо) в іншій.
Виписується здавачем (передавальною стороною) у трьох примірниках, підписується відповідальними особами структурних підрозділів одержувача і здавальника. Перший примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у особи відповідальної за збереження об'єкта основних засобів здавальника, третій примірник передається одержувачу. Дані про переміщення об'єктів основних засобів вносяться в інвентарну картку (книгу) обліку об'єктів основних засобів (форми № ОЗ-6, № ОЗ-6а, № ОЗ-6 б).
Аналітичний облік основних засобів ведеться в розрізі окремих інвентарних об'єктів.
Аналітичний по об'єктний облік основних засобів ведеться бухгалтерією підприємства в інвентарних картках форми № ОЗ-6. При одночасному надходженні декількох однакових об'єктів допускається відкриття даної груповий інвентарної картки із зазначенням у ній інвентарних номерів, присвоєних кожному об'єкту. Інвентарні картки відкриваються в кожному примірнику. Обов'язкові реквізити інвентарних карток - найменування об'єкта, його інвентарний номер, завод-виробник, номер акта і дата прийому, первісна вартість, джерело придбання, коротка характеристика.
При переміщенні об'єктів усередині підприємства, ремонті, вибуття в картках робиться відповідні позначки. Підстава для цього служать дані документів про переміщення, ремонті, ліквідації основних засобів.
Інвентарні картки реєструються в описах інвентарних карток з обліку основних засобів у формі № ОЗ-7 і зберігаються в картотеки бухгалтерії, де вони групуються за класифікаційними групами, а всередині їх - за місцем знаходження і видами об'єктів. При вибутті основних засобів з картотеки вилучаються відповідні картки.
Інвентарні картки на надходження і вибуття об'єктів основних засобів до кінця місяця зберігаються окремо. На їх підставі складаються картки обліку руху основних засобів у формі № ОЗ - 8 за місяць за видами. Картки відкриваються на початку року. У них по кожному виду основних засобів відображається: наявність на початок року, надходження і вибуття за місяць, наявність на початок відповідного місяця. Підсумки записів за рік використовуються для заповнення звітності про рух основних засобів. Інвентарні картки та картки обліку руху основних засобів, звіряються з даними синтетичного обліку основних засобів.
Для синтетичного обліку основних засобів у Плані рахунків передбачено активний синтетичний рахунок 01 «Основні засоби». Дебетове сальдо по цьому рахунку показує розмір знаходиться у розпорядженні організації даного виду майна, включаючи його наявність в запасі, на консервації і передачу іншим організаціям на умовах господарського ведення, тобто без передачі права власності на нього. Витрати з придбання конкретного об'єкта збираються на рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи», до якого можуть бути відкриті субрахунки:
08-1 "Придбання земельних ділянок»;
08-2 "Придбання об'єктів природокористування»;
08-3 «Будівництво об'єктів основних засобів»;
08-4 «Придбання окремих об'єктів основних засобів» і пр.
Відповідно до п.1 ст.257 НК РФ первісною вартістю основного засобу визначається як сума витрат на його придбання, спорудження, виготовлення, доставку та доведення до стану, в якому вона є придатною для використання, за винятком сум податків, що підлягають вирахуванню або враховуються в складі витрат відповідно до НК РФ.
В даний час відрахування підлягає тільки один податок - ПДВ. Розглянемо загальний порядок обліку сум ПДВ при визначенні первісної вартості об'єктів основних засобів (для цілей податкового обліку).
Об'єкт основних засобів може бути придбаний платником податку у продавця, отриманий безоплатно або у вигляді внеску в статутний капітал, влаштований при виконанні капітального будівництва або робіт по збірці як самим платником податку, так і підрядником, виготовлений платником податку у власному виробництві. Слід розрізняти виготовлення основного засобу у власному виробництві зі спорудженням основного засобу в результаті виконаних будівельно-монтажних робіт для власного споживання. Всі способи придбання мають свої особливості оподаткування - як при визначенні їх первісної вартості для обчислення податку на прибуток, так і при обліку сум ПДВ.
Якщо при придбанні основного засобу підприємство оплачувало послуги стороннім особам, наприклад за його доставку, то до відрахування приймаються і суми ПДВ, сплачені платником податку перевізникам. Первісна вартість основного засобу в цьому випадку формується із сум, сплачених постачальнику і виконавцям робіт, пов'язаних з придбання основного засобу. Виняток становлять деякі витрати з придбання основних засобів, що є нерухомим майном.
Суми ПДВ, пред'явлені продавцям при придбанні основних засобів, підлягають податковому вирахуванню при обчисленні сум ПДВ, що підлягають до сплати в бюджет, в повному обсязі після прийняття на облік основних засобів згідно з п.1 ст.172 НК РФ.
Фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів є:
· Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику;
· Суми, що сплачуються за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами;
· Суми, що сплачуються за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням об'єкта основних засобів;
· Реєстраційні збори, державне мито та інші аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням права на об'єкт основних засобів;
· Митні збори і митні збори; (підпункт доповнено митними зборами Методичними вказівками з бухгалтерського обліку основних засобів 2003 року, в ПБО 6 / 01 йдеться тільки про митні збори).
· Невідшкодовуваний податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням об'єкта основних засобів;
· Винагороди, що сплачуються посередницькою організацією та іншими особами, через яку придбаний об'єкт основних засобів.
Не включаються до фактичні витрати на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням, спорудженням або виготовленням основних засобів.
В обліку на суму зроблених витрат з придбання основних засобів складається бухгалтерська проводка:
Дт 08 «Вкладення у необоротні активи»
Кт 19 «ПДВ по придбаних цінностей»;
Дт 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
По об'єктах нерухомості суму заборгованості по платі за реєстрацію такого роду угоди потрібно відобразити в обліку записом:
Дт 08 «Вкладення у необоротні активи»
Кт 68 «Розрахунки з бюджетом за іншими зборів і мита».
Погашення заборгованості за зобов'язаннями, пов'язаними з придбанням основних засобів, показується так:
Дт 60 »Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
Кт 51 «Розрахунковий рахунок».
Приклад: на ВАТ «АСТЗ» здійснюється поставка основних засобів заводу - виробника згідно з договором вартістю 200 000 руб. і оплата проведена за рахунок позикових коштів. Нараховано постачальником податок на додану вартість у розмірі 18% на суму 36 000 крб. Оплачено витрати з доставки основних засобів сторонньою організацією на суму 5 000 грн. і ПДВ на суму 900 крб. Нараховано витрати по сплаті стороннім організаціям за послуги, пов'язані з придбанням основних засобів на суму 7 000 руб. і ПДВ на суму 1260 крб. Оплачені страхової організації страхові платежі на суму 10 000 руб. Оплачені послуги посередницької організації, через яку придбаний об'єкт основних засобів, на суму 20 000 руб. і ПДВ на суму 3600 крб. Нараховано відсотки за позиковими коштами, взятими на оплату постачальникові за основні засоби та інші витрати, пов'язані з придбанням основних засобів на суму 30 000 руб. Нараховано інші витрати, пов'язані з доставкою і установкою основних засобів (матеріали на суму 5 000 грн.; Оплата праці працівників з доставки та встановлення - 20 000 руб.; Нарахування єдиного соціального податку - 5300 руб. Та інші витрати як послуги допоміжних цехів на суму 15 000 руб.).
У бухгалтерському обліку зазначені операції повинні бути відображені в такий спосіб:
1. оприбуткували надійшли основні засоби
Дт 08-4 Кт 60 200 000 руб.
2.оплата поступили основних засобів за рахунок взятого кредиту
Дт 60 Кт 51 200 000 руб.
3. оплата витрат з доставки основних засобів транспортом сторонньої організації
Дт 08-4 Кт 76 5 000 руб.
Дт 76 Кт 51 5 000 руб.
4. нараховані витрати за надані послуги, пов'язані з придбанням основних засобів
Дт 08 Кт 76 7 000 руб.
5. проведена оплата страхових платежів
Дт 76, субрахунок «Розрахунки по майновому і особистому страхуванню»
Кт 51 «Розрахунковий рахунок».
Дт 08 Кт 76 10 000 руб.
6. оплата послуг посередницької організації, через яку купувалися основні засоби
Дп 08 Кт76
Дт 76 Кт 51 20 000руб.
7. нараховані відсотки за позиковими коштами
Дт 08 Кт 66 30 000 руб.
8. відображення сплачених і нарахованих сум на додану вартість по операціях, пов'язаних з придбанням основних засобів:
- В частині сплати заводу виробника
Дт 19 Кт 60 3600 руб.
Дт 60 Кт 51 3600 руб.
- Щодо доставки транспортних засобів
Дп 19 Кт 76 900 руб.
Дт 76 Кт 51 900 руб.
- В частині оплати послуг сторонніх організацій
Дп 19 Кт 76 1260 руб.
- В частині оплати послуг посередницької організації
Дп 19 Кт 76 3600 руб.
Дт 76 Кт 51 3600 руб.
Нарахування інших витрат з доставки та встановлення основних засобів:
- В частині списання матеріалів
Дп 08 Кт 10 5000 руб.
- В частині нарахування єдиного соціального податку на фонд оплати праці
Дп 08 Кт 69 5300 руб.
- У частині нарахування фонду оплати праці
Дт 08 Кт 70 20 000 руб.
- В частині послуг допоміжних цехів
Дт 08 Кт 23 15 000 руб.
9.Отражена вартість основних засобів, введених в експлуатацію
Дт 01 Кт 08317300 руб.
10. списано та відшкодовано сплачений податок на додану вартість по введених основних засобів на суму 46 400 руб.
Фактичні витрати на придбання та спорудження основних засобів при прийнятті їх до бухгалтерського обліку зменшуються або збільшуються з урахуванням сумових різниць, що виникають у випадках, коли оплата проводиться в сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті.
Згідно з п. 6.6. Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» ПБУ 10/99, затвердженого Наказом Мінфіну Росії від 06.05. 1999 року № 33 Н., під сумовий маржа є різницею між рубльової оцінкою фактично проведеної оплати, вираженої в іноземній валюті, обчисленої за офіційним чи іншому узгодженим курсом на дату прийняття до бухгалтерського обліку відповідної кредиторської заборгованості, і рублевої оцінкою цієї кредиторської заборгованості, обчисленої за офіційним чи іншому узгодженим курсом на дату визнання витрат у бухгалтерському обліку.
Приклад: 15 січня 2004 р. ВАТ «АСТЗ» придбав верстат вартістю 826 У.о., в тому числі ПДВ (18%) - 126 у.о. згідно з умовами договору поставки оплата здійснювалася у тижневий строк після надходження верстата (23 січня), а одна умовна одиниця відповідала 1 дол США. Верстат введений в експлуатацію 29 січня 2004
Курс банку Росії склав на 15.01.2004 р. - 29,7453 руб. за 1 дол США. На 22.01.2004 р. - 29, 7502 руб.
У бухгалтерському обліку були зроблені такі записи:
15 січня:
1. визнані у складі вкладень у необоротні активи фактичні витрати на придбання верстата
Дт 08-4 Кт60 20821,71 руб. (700 дол США 29,7453 руб.)
2.отражена сума ПДВ
Дт19-1 Кт 60 3747,91 руб. (126 дол США * 29,7453 руб.)
29 січня 2004:
1.проіведена оплата вартості верстата згідно з умовами договору
Дт 60 Кт 51 24573,67 руб. (826 дол США * 29,7502 руб.)
2. визнана у складі фактичних витрат на придбання верстата позитивна сумова різниця (до прийняття верстата до обліку):
Дт08-4 Кт60 3,43 руб. (700 дол США * (29,7502 руб.-29, 7453 руб.))
3. відображена сума ПДВ за сумовий різниці
Дт 19-1 Кт 60 3,43 руб. (700 дол США * (29,7502 руб.-29, 7453 руб.))
29 січня 2004
1. відображено прийняття до обліку верстата в якості
Дт 01 Кт 08-4 20825,14 руб. (20821,71 грн. +3,43 Руб.)
2. прийнята до відрахування сума ПДВ по придбаному і виплаченому верстата
Дт 68 Кт 19-1 3748,53 руб. (3747,91 + 0,62 руб.).
Первісною вартістю основних засобів, внесених в рахунок внеску до статутного капіталу організації, визнається його грошова оцінка, узгоджена засновниками організації, якщо інше не передбачено законодавством РФ.
Прийняття до бухгалтерського обліку основних засобів, що надійшли в рахунок внеску до статутного капіталу, відображається за дебетом рахунка обліку основних засобів в кореспонденції з кредитом рахунка обліку вкладень у необоротні активи.
2.4. Облік амортизації і відновлення основних засобів.
Амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів, прямо або побічно беруть участь у процесі виробництва продукції (виконанні робіт, наданні послуг) або підготовки товарів до продажу та реалізації (виробничі основні засоби), включаються у витрати обігу, а сума амортизації відображається в журналі господарських операцій на інвентарних картках: Дт 20,23, 25, 26, 44 Кт 02.
Якщо об'єкт основних засобів за договором поточної оренди передано для використання іншої організації, можливі два варіанти обліку в залежності від того, до якого виду діяльності підприємства відносяться операції по здачі майна в оренду:
1) сума амортизаційних відрахувань відбивається в собівартості послуг по здачі об'єктів (будівель і споруд) в оренду;
2) сума амортизаційних відрахувань враховується у складі операційних витрат.
Відповідно до Положення по бухгалтерському обліку «Доходи організації» ПБУ 9 / 99 і «Витрати організації» ПБУ 10/99 орендні відносини між підприємствами можуть здійснюватися в рамках звичайної та операційної діяльності.
Амортизаційні відрахування на основні засоби, які значаться на балансі в орендодавця, у його бухгалтерському обліку оформлюються наступним чином:
1. нарахована амортизація основних засобів, якщо надання предметів в оренду-звичайна діяльність підприємства
Дт 20, 23, 25, 26, 44 Кт 02
2. нарахована амортизація основних засобів, якщо надання об'єктів в оренду - операційна діяльність підприємства
Дт 91 Кт02
Капітальні вкладення, здійснювані орендарями в орендовані ними об'єкти і підлягають передачі орендодавцю після закінчення термінів оренди, амортизуються щомісячно протягом терміну оренди виходячи з застосовуваного способу амортизації. У бухгалтерському обліку орендаря ці операції відображаються таким чином:
1. відображені у вигляді капітальних вкладень матеріальні і трудові витрати, а так само відрахування в соціальні фонди;
Дт 08 Кт 10, 70, 69
2. враховані амортизаційні відрахування на капітальні вкладення
Дт 20, 23, 25, 26, 44 Кт 02
3. списані суми капітальних вкладень при їх передачі орендодавцю
Дт 91 Кт 08
4. списані суми амортизації при передачі капітальних вкладень
Дт02 Кт 91
У податковому обліку поняття операційної діяльності відсутня. Регулярна передача об'єкта в оренду відноситься до категорії звичайних господарських операцій. Тому в установчих документах підприємства, що веде господарську діяльність, має бути чітко визначено, чи є надання своїх активів за договором оренди предметом його діяльності.
Амортизаційні відрахування на відновлення невиробничих основних засобів списуються до складу позареалізаційних витрат, які не повинні враховуватися при оподаткуванні прибутку:
Дт 29 Кт 02
Дт 91 Кт 29,
де рахунок 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства».
При цьому сума на рахунку 91 «Інші доходи і витрати» при проведенні щомісячних підсумків (Дт 91 Кт 99 або Дт 99 Кт 91), не повинна зменшувати розмір оподатковуваної бази з податку на прибуток.
Розрахунок амортизації при журнально-ордерній формі обліку провадиться в розробленій таблиці форми № ОЗ -14 "Розрахунок зносу основних засобів» для промислового підприємства. Таблиця побудована таким чином, що в неї з аналогічної таблиці записується нарахована амортизація за минулий місяць у цілому по підприємству і по цехах, і підрозділам, де вони працюють. Потім нараховується амортизація за що надійшли і вибули в минулому місяці, і відповідно, від першого віднімається другий і різниця додається до амортизації минулого місяця. Враховуючи специфіку нарахування амортизації по автотранспорту, його розрахунок проводиться в разработочной таблиці № ОС - 16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту», ​​з якої підсумкові суми переносяться в разработочной таблицю № ОС -14 «Розрахунок амортизації основних засобів».
Так само щомісячно за даними разработочной таблиці № ОС -14 в залежності від експлуатації від місця експлуатації об'єктів основних засобів бухгалтерія займається складанням проводок, які відображаються у відомостях аналітичного обліку витрат на виробництво № 12, 13, 15 і в журналах-ордерах № 10 і № 10 / 1. накопичувальний знос на рахунку 02 служить джерелом погашення первісної вартості вибулих основних засобів.
У зв'язку з реформуванням російського бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності порядок нарахування амортизації за обсягами основних засобів регулюється положенням по бухгалтерському обліку «Облік основних засобів» (ПБУ 6 / 01) розділ 3, і Положенням ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ.
На основі цих Положень робляться такі бухгалтерські записи по амортизації основних засобів, які представлені в таблиці
(Додаток 2.1.).
Зміст операцій
Кореспондуючі рахунки
дебет
кредит
1
2
3
Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів (включаючи об'єкти основних засобів, коли здача майна в оренду є предметом діяльності організації)
20,23,25,26,44,
29
02
Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів, зданих в оренду, коли здача не є предметом діяльності організації
91
02
Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів орендним підприємством
20,23,25,26,29,
44
02
Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів, отриманим безоплатно, у тому числі за договором дарування
20,23,25,26,
44,29
02
Одночасно з вищенаведеної записом при кожному нарахуванні амортизації в сумі нарахованої амортизації
98-2
91
Збільшення суми накопиченої амортизації в результаті переоцінки об'єктів основних засобів
83
02
Зменшення суми накопиченої амортизації в результаті уцінки об'єктів основних засобів
02
83
Відображення виявленої після подання річної бухгалтерської звітності суми надміру нарахованої амортизації
02
91
Не збігається і опис процесу прийняття на баланс основних засобів, внесених засновниками до статутного капіталу організації. У бухгалтерському обліку балансова вартість таких об'єктів визначається за домовленістю між засновниками, а іноді за допомогою професійного оцінювача. У податковому обліку такі об'єкти слід приймати на баланс за залишковою вартістю. Різниця може бути істотною. Якщо в податковому обліку використовувати діючий бухгалтерський план рахунків, то відбити цей випадок можна наступними двома варіантами проводок.
1 варіант:
1. виділена частка засновника за його внеску в статутний капітал у розмірі залишкової вартості основного засобу (Дт 75 Кт 80);
2. взяті на облік капітальні вкладення засновника на суму залишкової вартості основного засобу (Дт 08 Кт 75);
3. врахована в якості додаткового капіталу організації сума перевищення оціночної вартості основних засобів над його залишковою вартістю
(Дт 08 Кт 83);
4оставлен акт приймання основного засобу (на суму залишкової вартості);
(Дт 01 Кт 08);
5. нарахована щомісячна сума амортизації основного засобу
(Дп 25 Кт 02);
6. списана частка перевищення оціночної вартості основних засобів над його залишковою вартістю
(Дт 83 Кт 08)
варіант 2.
1. виділена частка засновника за його внеску в статутний капітал у розмірі оціночної вартості основного засобу (Дт 75 Кт 80)
2. прийняті на рахунок капітальні вкладення я засновника на суму оціночної вартості основного засобу (Дт 08 Кт 75);
3. складений акт приймання основного засобу (на суму залишкової вартості)
(Дт 01 Кт 08);
4. нарахована щомісячна сума амортизації основного засобу
(Дп 25 Кт 02);
5. списана частка перевищення оціночної вартості основних засобів над його залишкової вартості
(Дт 84 (91) Кт 08);
У першому варіанті в податковому обліку величина статутного капіталу організації не збігається з його розміром у бухгалтерському обліку, що відповідає формальним вимогам глави 25 НК РФ. При цьому виникає додатковий капітал, за рахунок якого поступово погашається сума перевищення оціночної вартості основних засобів над його залишковою вартістю. По - друге зберігається ідентичність статутних капіталів, а частка перевищення оціночної вартості основних засобів над його залишковою вартістю списується за рахунок чистого прибутку. Другий варіант більш відповідає економічній суті обліку.
У податковому обліку величина амортизаційних відрахувань конкретного об'єкта основних засобів теж визначається на основі двох його характеристик: первісної вартості та строку корисного використання. Строки корисного використання основних засобів підприємств представлені у таблиці (Додаток 2.2.).
№ групи
Строк корисного використання
1
Від 1 року до 2 років включно
2
Від 2 років до 3 років включно
3
Від 3 років до 5 років включно
4
Від 5 років до 7 років включно
5
Від 7 років до 10 років включно
6
Від 10 років до 15 років включно
7
Від 15 років до 20 років включно
8
Від 20 років до 25 років включно
9
Від 25 років до 30 років включно
10
Понад 30 років
На ті основні засоби, які не потрапляють у відповідні групи, строки корисного використання встановлюється відповідно до технічних умов та рекомендаціями організацій-виробників. Якщо основні засоби вже деякий час експлуатувалися до прийняття класифікатора, то їх слід перевести до відповідної групи. З метою визначення бази оподаткування від прибутку при перекладі слід керуватися наступними правилами:
- Якщо амортизація на основний засіб буде нараховуватися лінійним способом, то як його балансової вартості приймається відновлювальна вартість;
- Якщо амортизація на основний засіб буде нараховуватися нелінійним способом, то як його балансової вартості приймається залишкова вартість;
- Для основних засобів, що переводяться у групи 8-10, обов'язковий лінійний спосіб нарахування амортизації.
При придбанні організацією основних засобів, що були у вжитку, термін їх корисного використання може бути призначений з урахуванням кількості років експлуатації у попередніх власників або визначений самостійно, виходячи з вимог техніки безпеки та інших факторів.
Підприємство має право збільшувати термін корисного використання конкретного об'єкта основних засобів після введення його в експлуатацію в межах його амортизаційної групи, якщо була проведена його реконструкція чи модернізація, реально збільшує цей термін.
Амортизація основних засобів у податковому обліку може здійснюватися двома способами: лінійним і нелінійним. Лінійний спосіб нарахування амортизації збігається з лінійним способом, що застосовуються у бухгалтерському обліку. Місячна норма відрахувань обчислюється у відсотках від первинної (відновної) вартості за формулою:
k = 1 / n * 100% (2.1)
де k-норма амортизації у відсотках до первісної вартості активу; n-кількість місяців корисного використання.
Слід звернути увагу, що в податковому обліку законодавство, оперує не річними, а місячними нормами амортизаційних відрахувань.
Нелінійний спосіб нарахування амортизації в податковому обліку близький до способу зменшуваного залишку, що використовується в бухгалтерському обліку. Він полягає в тому, що місячна норма амортизаційних відрахувань обчислюється в подвоєних відсотках від залишкової вартості активу за формулою:
k = 2 / n * 100%, (2.2.)
де k-норма амортизації у відсотках до залишкової вартості активу; n - поточна кількість місяців корисного використання.
Як зазначалося вище, метод зменшуваного залишку безпосередньо запозичений з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, де він носить назву методу «подвійний залишковості». Він припускає по закінченню терміну корисного використання об'єкта наявність у нього певної залишкової вартості, за якою він може бути реалізований на сторону. Залишкова вартість включає в себе вартість матеріальних цінностей, які можуть бути вилучені при розробці об'єкта. У російському обліку це поняття зараз не вживається. Тому для забезпечення повної амортизації в податковому обліку використовується наступний підхід. Як тільки залишкова вартість об'єкта, яка амортизується за лінійним методом, досягне величини 20% від первісної вартості, то вона приймається за базову вартість, а величина наступних щомісячних сум амортизаційних відрахувань визначається шляхом ділення базової вартості на кількість залишилися місяців корисного використання:
a = b <0, 2 * B / no,
де a-сума амортизаційних відрахувань на останньому етапі корисного використання активу;
B - первісна вартість активу;
b - залишкова вартість активу, що досягла величини, яка дорівнює або меншою 20% від первісної вартості;
no - кількість місяців корисного використання.
При підвищеній змінності роботи організації для визначення сум амортизаційних відрахувань в податковому обліку модно застосовувати підвищуючий коефіцієнт, значення якого не повинно бути вище 2.
Для основних засобів, що відносяться до амортизаційних групах 4-10, і є предметами оренди або лізингу, можна застосовувати підвищуючий коефіцієнт у межах до 3 одиниць. Для легкових автомобілів, первісна вартість яких перевищує суму 300 000 руб. і для пасажирських мікроавтобусів первісної вартості більше 400 000 руб. до основної норми амортизації застосовується понижуючий коефіцієнт 0,5. це відноситься до випадків, коли подібні об'єкти є предметами оренди або лізингу.
Відновлення об'єкта основних засобів на ВАТ «АСТЗ» здійснюється посредствам ремонту, модернізації та реконструкції. Перед початком ремонту оформляються інженерно-технічними службами організаційно-розпорядчі документи, що підтверджують необхідність проведення ремонтних робіт:
-Наказ на огляд виробничих будівель і споруд;
- Наказ про створення комісії, що виробляє даний огляд;
- Акт комісії про проведений огляд із зазначенням виявлених дефектів, заходів щодо їх усунення та термінів виконання.
Методичні вказівки 2003 року по бухгалтерського обліку основних засобів № 91н не дають визначення ремонту, модернізації та реконструкції і крім того не поділяють ремонт на поточний, середній і капітальний.
Аналітичний облік витрат на капітальний ремонт ведеться на картці многографной форми, що відкривається на окреме замовлення, якому присвоюється свій шифр (код). Під цим шифром в постатейному розрізі формуються витрати в процесі здійснення даного ремонту: вартість запасних частин, матеріалів; заробітна плата ремонтних робітників; нарахування на цю заробітну плату; загальновиробничі і загальногосподарські витрати.
ВАТ «АСТЗ», відповідно до затвердженої облікової політики, не створює резерв для ремонту основних засобів. При здійсненню ремонтних робіт фактичні витрати відображаються в обліку записом:
1. Дт 23 Кт 10, 70, 69.
Прийняті і оформлені у встановленому порядку ремонтні роботи відносяться на витрати з обслуговування цехів або організації в цілому:
2. Дт 25, 26 Кт 23
при нерівномірному проведенні ремонтних робіт протягом року витрати по закінченому ремонту основних засобів можуть попередньо списуватися на рахунок 97 «Витрати майбутніх періодів»:
- Дт 97 Кт 23
У подальшому вказані суми рівними частинами відносяться на рахунки замовників:
- Дт 20, 25, 26, 44 Кт 94
2.5. Документальне оформлення та облік вибуття основних засобів.
Основні засоби в разі необхідності переміщаються з одного підрозділу в інший, а так само вибувають з підприємства. На об'єкти, передані з одного підрозділу в інший, бухгалтерські проводки не складаються, а в картотеці аналітичного обліку картка переставляється з підрозділу, де знаходився об'єкт, в підрозділ, куди він переведений. Відповідним чином вносяться корективи і в нараховану амортизацію.
Порядок відображення вибуття основних засобів залежить від причини. Найчастіше основні засоби вибувають з наступних причин: при реалізації, безоплатної передачі їх іншим підприємствам або особам; часткової або повної ліквідації, нестачі виявлених інвентаризацією. В умовах ринкових відносин у випадках, коли той чи інший об'єкт стає підприємству непотрібним, воно має спробувати його продати. З покупцем обговорюють умови продажу-купівлі, продажну ціну. Вона залежить від величини залишкової вартості об'єкту, що продається, його якісного стану, попиту і пропозиції на ринку на такі товари. Ціна, за якою підприємство реалізує основні засоби, може бути на рівні залишкової вартості, вище або нижче її. Відпустка об'єкта основних засобів у порядку реалізації проводиться у встановленому порядку. Матеріально-відповідальна особа, в підзвіті якої він перебуває, виписує товарно-транспортну накладну (форма № М-6), отримавши від представника покупця довіреність на право здійснення цієї операції. У товарно-транспортної накладної в бухгалтерії вказують необхідні дані по об'єкту (первісну або відновну вартість, нараховану за час експлуатації амортизацію, відпускну ціну.), В необхідних випадках до неї може бути додана має на підприємстві технічна та інша документація. Коли підприємство не може знайти покупця на реалізований об'єкт, воно може передати його іншому підприємству або особі безоплатно. У цьому, як і в попередньому випадку, з покупцем обговорюють умови передачі, після чого вона здійснюється і оформляється документально. При безоплатній передачі на переданий об'єкт складається акт (накладна) приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) (форма № ОЗ-1), до якої додаються паспорт та інші супровідні документи на нього. В акті вказується первісна вартість і якщо об'єкт перебуває в експлуатації, сума зносу, нарахованого за нього.
Якщо ж об'єкт основних засобів став непридатним і реалізувати його безоплатно іншому підприємству або особі для подальшого використання неможливо, він підлягає списування. На пред'явлений до списання об'єкт комісія складає «Акт на списання основних засобів» (форма № 0С-4). У ньому вказується найменування об'єкта, рік виготовлення, дата надходження і введення в експлуатацію, інвентарний номер, місце експлуатації, первісна вартість, амортизація, обгрунтування необхідності списання з балансу.
Постійно діюча комісія:
1. проводить безпосередньо огляд об'єкта, що підлягає списанню, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію, дані бухгалтерського обліку і встановлює неможливість відновлення і подальшого використання;
2. встановлюють конкретні причини списання об'єкта (знос, реконструкція, порушення умов експлуатації, аварій);
3. виявляють осіб, з вини яких відбулося попереднє вибуття основних засобів з експлуатації, вносять пропозиції про притягнення цих осіб до відповідальності;
4. визначають можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку;
5. складають такі акти на списання окремих об'єктів основних засобів: «Акт про ліквідацію основних засобів» за типовою формою № ОЗ - 4; «Акт про ліквідацію автотранспортних засобів» за типовою формою № ОЗ - 4а.
При списанні з балансу підприємства основних засобів, що вибувають внаслідок аварії, до ату про списання додається копія акта про аварію, а також пояснюються причини, що викликають аварію
В умовах ринкової економіки з'явилася можливість продавати цілі підрозділи підприємств або окремі підприємства разом з обладнанням, спорудою. Такі продажі відображаються на рахунках також, як і реалізація окремих об'єктів. Ліквідація основних засобів часто вимагає різних матеріальних і трудових витрат.
Висновок.
В умовах ринкової економіки завданнями обліку є правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття та переміщення основних засобів, контроль за їх наявністю і збереженням у місцях експлуатації.
Аналітичний облік основних засобів ведеться в розрізі окремих інвентарних об'єктів. Під інвентарним об'єктом розуміються окремий предмет (або комплекс предметів), призначений для виконання певних функцій.
При переміщенні об'єктів усередині підприємства, ремонті, вибуття в картках робиться відповідні позначки. Підстава для цього служать дані документів про переміщення, ремонті, ліквідації основних засобів.
Обов'язкові реквізити інвентарних карток - найменування об'єкта, його інвентарний номер, завод-виробник, номер акта і дата прийому, первісна вартість, джерело придбання, коротка характеристика.
При визначенні основних засобів в постачальника на території РФ відрахування підлягають суми податку, пред'явлені постачальниками основних засобів і сплачені при ввезенні основних засобів на митну територію РФ.
У зв'язку з реформуванням російського бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності порядок нарахування амортизації за обсягами основних засобів регулюється положенням по бухгалтерському обліку «Облік основних засобів» (ПБУ 6 / 01) розділ 3, і Положенням ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ.
Слід звернути увагу, що в податковому обліку законодавство, оперує не річними, а місячними нормами амортизаційних відрахувань
Основні засоби в разі необхідності переміщаються з одного підрозділу в інший, а так само вибувають з підприємства. На об'єкти, передані з одного підрозділу в інший, бухгалтерські проводки не складаються, а в картотеці аналітичного обліку картка переставляється з підрозділу, де знаходився об'єкт, в підрозділ, куди він переведений.

Глава III. Шляхи підвищення економічної ефективності використання основних засобів.
3.1. Автоматизація основних засобів на ВАТ «АСТЗ».
В умовах ринкової економіки у всіх трудових колективів, поряд з багатьма першорядними завданнями, такими як: матеріальне забезпечення, ціноутворення, формування портфеля замовлень стоїть питання ефективності використання основних засобів.
У цій роботі відображені питання обліку стану і використання основних засобів на прикладі ВАТ «АСТЗ». Точний облік основних засобів у сучасних умовах дає можливість промисловим підприємствам більш ефективно їх використовувати. Підприємства отримали повне право самим розпоряджатися основними засобами: продавати, передавати безоплатно, списувати і т.д. в залежності від економічної ефективності основних засобів та фінансового стану підприємства. Змінився і порядок перенесення вартості основних засобів на знов створений продукт, порядок фінансування, ремонту, і т.д. Технічний прогрес на підприємстві, впровадження досягнень науки і техніки на кожному його ділянці мають вирішальний вплив на підвищення ефективності фінансування виробничого процесу.
У таких умовах зростає роль і значення обліку основних засобів. Необхідний комплексний підхід до обліку як органічної частини єдиного органічного процесу.
Систематизуючи аналітичні дані складу та руху основних засобів можна зробити висновок, що за період з 2002 по 2004 рр.. вартість основних засобів заводу збільшилася на 44671 тис. руб. В даний час при роботі в умовах жорсткої конкуренції для оперативності управління, як процесом виробництва, так і комерційної діяльності, необхідно мати сучасну комп'ютерну техніку, засоби інформації та обчислювальної техніки. На заводі ведеться робота в цьому напрямку і працює спеціальний комп'ютерний відділ. Необхідно так само відзначити, що на заводі дуже мало уваги приділяється вантажно-розвантажувальних робіт. Цехи в даний час розкидані і немає єдиної технологічної ланцюга, при переміщенні деталей усередині цехів і між ними, використовуються примітивні кошти, а навантаження готової продукції у вагони проводиться за допомогою ручної праці. Такий стан справ спричиняє за собою збільшення на допоміжні роботи. Провівши дослідження показників використання основних засобів можна зробити висновок, що використання їх на ВАТ «АСТЗ» постійно підвищується через наявність замовлень на продукцію, і з-за придбання матеріалів і комплектуючих виробів. Коефіцієнт змінності на заводі досить-таки середній і не перевищує 1,71.
На підставі проведених досліджень можна виділити наступні напрямки вдосконалення обліку та використання обладнання з метою ліквідації невиробничих витрат і втрат. Ця робота повинна вестися у двох основних напрямах.
По-перше, слід працювати над тим, щоб якомога швидше і найбільш повно отримувати необхідну інформацію за основними засобами. Так як на підприємстві використовується велика кількість основних засобів, то без використання сучасної обчислювальної техніки своєчасно отримувати точні і достовірні дані неможливо. Наприклад, важко розрахувати без використання ЕОМ аналітичні показники за основними засобами.
Другим напрямком є ​​вдосконалення діючої методології обліку. З метою поліпшення обліку основних засобів на заводі, можна запропонувати до реалізації таких заходів:
· З метою основного виробництва необхідно завести журнал обліку простоїв обладнання із зазначенням причин і винуватців простою.
· Підвищити відповідальність за якість роботи на кожному робочому місці, будь то робочий чи інженерно-технічний працівник. Ввести матеріальну відповідальність винуватців простоїв обладнання, з метою їх не повторення.
· Необхідно провести заміну застарілого і малопродуктивного обладнання на автоматизоване, а так само механізувати вантажно-розвантажувальні роботи, особливо у залізничному цеху на вантаженні готової продукції і вивантаження надійшли матеріалів і комплектуючих виробів, де задіяна велика кількість людей.
· Автоматизувати облікову, аналітичну та інформаційні роботи з метою накопичення інформації, її централізованого та оперативного використання, скорочення первинної облікової роботи.
3.2. 1: С Бухгалтерія, діюча практика на ВАТ «АСТЗ».

Висновок.
Основні засоби - це частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконання робіт або надання послуг або при управлінні організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців.
Кожному інвентарному об'єкту привласнюють певний інвентарний номер, який зберігається за цим об'єктом на весь час його перебування в експлуатації, запасі або консервації. Розрізняють первинну, залишкову і відновлювальну вартість основних засобів.
Фактичні витрати на придбання та спорудження основних засобів визначаються з урахуванням сумових різниць, що виникають у випадках, коли оплата проводиться в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті.
Для оформлення приймання комісійні в одному примірнику акт (накладну) приймання - передачі основних засобів на кожен об'єкт окремо. Надійшло на склад обладнання для встановлення оформляють актом про приймання обладнання.
При інвентаризації основних засобів комісія проводить огляд об'єктів і заносить в опису їх повне найменування, призначення, інвентарні номери та основні технічні або експлуатаційні показники.
Після закінчення звітного року витрати на ремонт основних засобів повинні бути списані на витрати виробництва або обігу в сумі фактично зроблених витрат.
Основні засоби, які на момент інвентаризації перебувають поза місцем знаходження організації (в далеких рейсах морські та річкові судна, рухливий залізничний склад, автомашини; відправлені в капітальний ремонт машини і обладнання тощо), інвентаризуються до моменту тимчасового їх вибуття.
В умовах ринкової економіки завданнями обліку є правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття та переміщення основних засобів, контроль за їх наявністю і збереженням у місцях експлуатації.
Аналітичний облік основних засобів ведеться в розрізі окремих інвентарних об'єктів. Під інвентарним об'єктом розуміються окремий предмет (або комплекс предметів), призначений для виконання певних функцій.
При переміщенні об'єктів усередині підприємства, ремонті, вибуття в картках робиться відповідні позначки. Підстава для цього служать дані документів про переміщення, ремонті, ліквідації основних засобів.
Обов'язкові реквізити інвентарних карток - найменування об'єкта, його інвентарний номер, завод-виробник, номер акта і дата прийому, первісна вартість, джерело придбання, коротка характеристика.
При визначенні основних засобів в постачальника на території РФ відрахування підлягають суми податку, пред'явлені постачальниками основних засобів і сплачені при ввезенні основних засобів на митну територію РФ.
У зв'язку з реформуванням російського бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності порядок нарахування амортизації за обсягами основних засобів регулюється положенням по бухгалтерському обліку «Облік основних засобів» (ПБУ 6 / 01) розділ 3, і Положенням ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ.
Слід звернути увагу, що в податковому обліку законодавство, оперує не річними, а місячними нормами амортизаційних відрахувань
Основні засоби в разі необхідності переміщаються з одного підрозділу в інший, а так само вибувають з підприємства. На об'єкти, передані з одного підрозділу в інший, бухгалтерські проводки не складаються, а в картотеці аналітичного обліку картка переставляється з підрозділу, де знаходився об'єкт, в підрозділ, куди він переведений

Список використаної літератури.
1. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11. 1996 р. № 129-ФЗ
2. Податковий кодекс РФ (частина друга) від 05.08.2000 р. № 117-ФЗ.
3. Наказ Мінфіну РФ від 30.03. 2001 р. № 26н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Облік основних засобів (ПБУ 6 / 01) ».
4. Наказ Мінфіну РФ від 24.03.2000 р. № 31н "Про внесення змін у нормативні правові акти з бухгалтерського обліку».
5. Наказ Мінфіну від 13.10.2003 № 91н "Про затвердження методичних вказівок з бухгалтерського обліку основних засобів.
6. Лист Мінекономіки РФ від 06.01.2000 р. № МВ-6/6-17 «Роз'яснення про застосування єдиних норм амортизаційних відрахувань».
7. Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів від
20. 06.1998 р.
8. Наказ Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н "Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і інструкції по його застосуванню».
9. Астахов В.П. Основні засоби: бухгалтерський облік та оподаткування / М:. ВД ФБК - ПРЕС, 2002. - 248 с.
10. Бакаєв О.С. Деякі питання обліку основних засобів / / Бухгалтерський облік. - 2002. - № 3-С. 6-10.
11. Віщунів Н.Л., Фоміна Л.Ф. Бухгалтерський облік. - М.: Фінанси і статистика, 2003. 186с.
12. Єфремова О.О. Списання та ліквідація основних засобів / / Податковий вісник. - 2002. - № 2 - с. 95-102.
13. Іонова О.М. та ін Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій пов'язаних з вибуттям основних фондів / / Податковий вісник. 2002 .- № 1-С. 143-149.
14. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Підручник. - М.: ИНФРА - М, 2006. -592 С. - (Вища освіта).
15. Козлова Е.П. та ін Бухгалтерський облік у промисловості / За ред. Є.П. Козлова, Н.В. Паршутін, Т.М. Бабченко - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 428 с.
16. Новодворський В.Д. Про оцінку основних засобів / / Бухгалтерський облік. - 2003. - № 5 - с.24-28.
17. Облік основних засобів: російські правила наближаються до міжнародних стандартів / / Бухгалтерський додаток до річної звітності / / Економіка і життя. -2004. - № 4-С. 5-12.
18. Прискорена амортизація основних засобів / / Бухгалтерський практикум .- 2004. - № 7 - С. 4-8.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
244.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік руху основних засобів 2
Облік і аналіз руху власних основних засобів
Пошук інформації в Інтернеті по темі Облік руху основних засобів
Облік і аудит руху основних засобів на прикладі ТОВ Камасервіс
Облік руху основних засобів їх переоцінка на прикладі ТОВ Новий будинок
Бухгалтерський облік основних засобів їх склад і класифікація Оцінка основних засобів ПБО 601
Уч т руху основних засобів
Аудит руху основних засобів
Бухгалтерський облік основних засобів 2 Поняття основних
© Усі права захищені
написати до нас