Облік розрахунків з бюджетом 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство загальної та професійної освіти
Російської Федерації
Курганський державний університет
Кафедра "Фінанси та облік"
Тема: Облік розрахунків з бюджетом
Курсова робота
Дисципліна: Бухгалтерський фінансовий облік
Студент групи ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... / Брагін А.Ю. /
Напрямок Економіка
Спеціальність Бухгалтерський облік і аудит
Керівник
Доцент, канд. екон. наук ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... / Зотова Н.Н. /
Дата захисту ______________
Оцінка ___________________
Курган 2001
Зміст:
Введення ------------------------------------------------- ------------------------ 3
1. Облік розрахунків з бюджетом ---------------------------------------------- ---- 4
1.1. Податок на додану вартість -------------------------------------- 5
1.1.1. Порядок ведення бухгалтерського обліку з податку на додану вартість 5
1.1.2. Особливості організації аналітичного обліку ПДВ - 10
1.1.3. Оформлення первинних документів для заліку податку на додану вартість 14
1.1.4. Розрахунки з бюджетом по ПДВ на основі рахунків-фактур - 16
1.2. Податок на прибуток ----------------------------------------------- ---------- 19
1.2.1. Облік і розрахунок з бюджетом з податку на прибуток -------- 19
1.3. Податок на майно підприємства --------------------------------------- 22
1.3.1. Облік розрахунків з бюджетом з податку на майно ----- 22
2. Облік розрахунків з бюджетом на ВАТ "Зауральський домобудівний комбінат" 23
Висновок ------------------------------------------------- ------------------- 25
Література ------------------------------------------------- -------------------- 26

Введення

Будь-яка бухгалтерія, як серце підприємства, особливо чутлива до змін в податках. Від чіткості або не чіткості податкової системи безпосередньо залежить планування і прогнозування в організації, залежать взаєморозрахунки з бюджетом, в правильності, швидкості і своєчасності яких останній, на мій погляд, зацікавлений не менше першого.
Основи нині діючої податкової системи Російської Федерації закладені в 1992 р., коли було прийнято великий пакет законів РФ про окремі види податків. За шість з половиною минулих років було багато, мабуть навіть занадто багато, окремих приватних змін, але основні принципи обліку розрахунків з бюджетом зберігаються.
Мета даної роботи є опис методів відображення в бухгалтерському обліку підприємства розрахунків з бюджетом.

1. Облік розрахунків з бюджетом

Відповідно до законодавства Російської Федерації оподаткування підприємств припускає:
· Визначення розміру об'єкта оподаткування;
· Розрахунок суми належного з підприємства податку на основі сформованого в обліку показника бази оподаткування і встановленої податкової ставки (як правило, процентної);
· Здійснення розрахунків з бюджетом по нарахованих податкових платежах;
· Складання і подання до податкових органів податкових декларацій.
Переважна кількість показників, що складають базу оподаткування, у тому числі головні з них - обсяг реалізації продукції (товарів, послуг) і сума отриманого прибутку, відбиваються в системному бухгалтерському обліку підприємства.
Відповідно до Положення про бухгалтерський облік та звітність в РФ (п. 64) відображаються у звітності суми розрахунків з податковими органами і позабюджетними державними фондами повинні бути узгодженими з ними і тотожними. Залишення на балансі невідрегульованих сум за цими розрахунками не допускається.
У системі розрахункових взаємовідносин підприємств грошові розрахункові відносини з державним бюджетом і державними, позабюджетними фондами (соціальними, дорожніми, екологічними і ін) займають особливе місце.
Організація їх аналітичного обліку повинна будуватися таким чином, щоб отримати необхідну інформацію по кожному виду податків до бюджету і платежів до позабюджетних державних фондів. Тому кожне підприємство відкриває по відповідних синтетичних рахунках субрахунки в їх розвиток (див. Додаток).
Для обліку цих операцій використовується рахунок 68 "Розрахунки з бюджетом", до якого відкриваються субрахунки за видами податкових платежів. Рахунок 68 на кінець звітного місяця може мати розгорнуте сальдо (дебетове і кредитове) з податкових платежів. При складанні балансу дебетовий залишок по рахунку 68 відображається в активі балансу (стор. 246), а кредитовий - в пасиві (стор. 626).
Не допускається згортати сальдо. Так, якщо, в Головній книзі за дебетом (кредитом) рахунки 68 відображено сальдо 5000 тис. руб. (85000 тис. крб,), то в активі балансу повинне бути відображено 5000 тис. руб., А в пасиві - 85000 тис. руб. Грубою помилкою буде відображення в пасиві балансу згорнутого сальдо за рахунком 68 - 80000 тис. руб. (85000 - 5000). При цьому слід пам'ятати, що в балансі заборгованості за рахунком 68 повинні бути відображені в сумах, узгоджених з податковим органом, для чого необхідно вивірити взаємні розрахунки.
Загальні вимоги до розрахунків з бюджетам з податків і зборів. Залежно від джерел, за рахунок яких підприємства сплачують податки (дебет рахунки 68, кредит рахунків 51, 52), розрізняють податки і збори:
· Сплачуються споживачами продукції, робіт, послуг (дебет рахунки 46, кредит рахунку 68) - ПДВ і акцизи.
· Включаються до собівартості продукції, робіт, послуг (дебет рахунків 08, 20. 23, 25, 26, 29, 31, 43, кредит рахунку 68) - транспортний податок, земельна мито, мито, орендна плата за землю, податок на воду ;
· Сплачуються за рахунок балансового прибутку (дебет рахунки 80, кредит рахунку 68) до її оподаткування - податок на майно, на утримання житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери, збір на потреби освітніх установ, податок на рекламу, збір за паркування автомашин;
· Сплачуються з балансового прибутку (дебет рахунка 81 кредит рахунка 68) - податок на прибуток;
· Сплачуються за рахунок чистого прибутку (дебет рахунки 81, кредит рахунку 68) - збір за право торгівлі, за право винно-горілчаної торгівлі, збір з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, за використання найменувань ('Росія', "Російська федерація" і утворених на їх основі слів і словосполучень, збір за використання місцевої символіки, податок на перепродаж автомобілів, обчислювальної техніки і персональних комп'ютерів, цільові збори на утримання міліції, благоустрій територій, на потреби освіти та інші цілі.

1.1. Податок на додану вартість

1.1.1. Порядок ведення бухгалтерського обліку з податку на додану вартість
1. Для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, пов'язаних з податком на додану вартість, використовуються рахунок 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" і рахунок 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість".
За дебетом рахунка 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" (за відповідними субрахунками "Податок на додану вартість по придбаних матеріальних ресурсів", "Податок на додану вартість по придбаних малоцінних і швидкозношуваних предметів", "Податок на додану вартість по придбаних нематеріальних активів "," Податок на додану вартість по роботах (послугах) виробничого характеру "," Податок на додану вартість при здійсненні капітальних вкладень "," Податок на додану вартість по придбаних товарах "та іншим субрахунками, які вводяться у разі необхідності) організація відображає суми податку за придбаних матеріальних ресурсів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, основних засобів, нематеріальних активів та інших цінностей, робіт і послуг в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та ін
Суми податку на додану вартість, фактично отримані (що підлягають отриманню) від покупців (замовників) за реалізовані їм товари, продукцію, роботи, послуги та інші цінності, відображаються за кредитом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість "і дебетом рахунків обліку реалізації.
Суми податку на додану вартість, фактично отримані (що підлягають отриманню) від покупців за реалізовані їм товари, продукцію, роботи, послуги та інші цінності і відображаються за кредитом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом", зменшуються на суми податку по придбаних (оприбуткованих) цінностям, враховуються за дебетом рахунка 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" (за відповідними субрахунками) у міру їх оплати постачальникам (підрядникам) або при настанні відповідних підстав шляхом списання сплачених (зараховуваних) сум податку з кредиту рахунку 19 в кореспонденції з дебетом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом".
У випадку, якщо для цілей оподаткування виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) приймається по мірі її оплати (при безготівкових розрахунках - по мірі надходження коштів за товари (роботи, послуги) на рахунки в установи банків, а при розрахунках готівкою - по надходження коштів у касу), сума податку на додану вартість, що підлягає отриманню від покупців (замовників) щодо реалізованих товарів (робіт, послуг), основних засобів і іншому майну та обрахована за кредитом рахунків 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)", 47 "Реалізація і інше вибуття основних засобів" і 48 "Реалізація інших активів" у частині, що перевищує суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету за розрахунком згідно з податковим законодавством, враховується по кредиту рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" на окремому субрахунку .
2. Суми податку за основними засобами, нематеріальних активів, іншому майну, а також з товарів і матеріальних ресурсів (робіт, послуг), що підлягає використанню на невиробничі потреби, списуються з кредиту рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям", відповідних субрахунків на дебет рахунків обліку джерел їх покриття (фінансування).
Суми податку за основними засобами, нематеріальних активів, іншому майну, а також з товарів і матеріальних ресурсів (робіт, послуг), підлягає використанню при виготовленні продукції та здійсненні операцій, звільнених від податку, списуються на дебет рахунків обліку витрат на виробництво (20 "Основне виробництво ", 23" Допоміжні виробництва "та ін), а за основними засобами та нематеріальними активами враховуються разом з витратами на їх придбання.
3. У разі використання товарно-матеріальних цінностей не тільки на виробничі, але і на невиробничі потреби сума податку за раніше придбаним і оплаченим товарно-матеріальних цінностей, що підлягає списанню з кредиту рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" в дебет рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", визначається розрахунковим шляхом виходячи з кількості та вартості списаних на виробничі або невиробничі потреби товарно-матеріальних цінностей. У разі відпуску товарно-матеріальних цінностей на невиробничі потреби після списання податку з рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" проводиться відновлення відповідних сум податку за кредитом рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" в кореспонденції з рахунками обліку джерел їх покриття (фінансування) (див. п. 15).
4. Сума податку, виділена окремо у первинних документах з поставленої (відвантаженої) продукції (виконаних робіт, послуг), інших цінностей, у складі виручки від реалізації відображається за кредитом рахунків обліку реалізації в кореспонденції з рахунками розрахунків з покупцями і замовниками. Одночасно зазначена сума податку відображається за дебетом рахунків 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)", 47 "Реалізація і інше вибуття основних засобів", 48 "Реалізація інших активів" і кредитом рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість ".
У разі повернення покупцем (замовником) продукції (без її заміни) дані, раніше відображені на рахунках бухгалтерського обліку операцій з реалізації продукції та сум податку на додану вартість, повинні бути уточнені шляхом внесення виправних записів на відповідні рахунки.
5. Організації роздрібної торгівлі та громадського харчування відображають на кредиті рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" відповідного субрахунка суму податку, що відноситься до різниці між продажною і купівельною вартістю товарів (до торговельну надбавку або знижку), в кореспонденції з дебетом рахунка 46 "Реалізація продукції ( робіт, послуг) ".
6. У разі реалізації товарів за договорами комісії або доручення з участю в розрахунках сума, що підлягає оплаті за товари покупцями (замовниками) з урахуванням податку на додану вартість по цих товарах, відбивається комісіонером або повіреним на дату відвантаження товарів покупцям (замовникам) за кредитом рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" на окремому субрахунку в кореспонденції з рахунком 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
У бухгалтерському обліку комітента (довірителя) виручка від реалізації товарів і суми податку на додану вартість відображаються за часом отримання повідомлення від комісіонера чи повіреного про відвантаження товарів покупцеві (замовникові). При цьому час отримання повідомлення не повинно перевищувати розумний термін проходження таких документів.
Сума податку на додану вартість, що підлягає внеску до бюджету комісіонером або повіреним і визначається відповідно до податкового законодавства, списується комісіонером або повіреним з дебету рахунків 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг) у частині винагороди за надані послуги з реалізації товарів і (або) 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" у частині заборгованості комітенту за товар, оплачений покупцем, в кредит рахунку 68, субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість".
Сума податку на додану вартість, сплачена комісіонером або повіреним при наданні послуги з реалізації товарів, відображається за дебетом рахунка 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям", відповідного субрахунка в кореспонденції з кредитом рахунків обліку витрат (заборгованості), пов'язаних з наданням послуги. Списання цих сум у дебет рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість" проводиться в порядку, встановленому в пункті 1.
7. При отриманні авансів (попередньої оплати) при поставці товарів, продукції, інших цінностей або під виконання робіт (послуг), а також при оплаті продукції і робіт, вироблених для замовників з часткової готовності, вся сума, зазначена в документах з одержаних авансів ( оплаті), відображається за дебетом рахунків обліку грошових коштів і кредиту рахунку 64 "Розрахунки за авансами одержаними".
Одночасно сума податку на додану вартість, обчислена за встановленою ставкою на підставі документів про отримані аванси (оплаті), відображається у бухгалтерському обліку за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за авансами одержаними" і кредитом рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість ". При відвантаженні продукції, виконання робіт (послуг) на суму раніше врахованого податку на додану вартість коригується раніше зроблений запис (методом "червоне сторно") і відображаються всі операції, пов'язані з реалізацією продукції (робіт, послуг) у порядку, встановленому в пункті 1 цього листи.
8. Сума податку на додану вартість, що підлягає одержанню (отримана) орендодавцем від орендаря в складі орендної плати, списується в кредит рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість" з дебету рахунку 80 "Прибутки і збитки" . Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті (сплачені) орендодавцем по господарським операціям, що зі здачею майна в оренду і витрати по яких відносяться в дебет рахунку 80 "Прибутки і збитки", відображаються за дебетом рахунка 19 "Податок на додану вартість по придбаних цінностей ", відповідного субрахунка. Списання цих сум податку з рахунку 19 проводиться відповідно до податкового законодавства.
Оскільки витрати, пов'язані зі здачею майна в оренду, не підлягають віднесенню до складу витрат виробництва та обігу, а враховуються у складі позареалізаційних витрат підприємства, що відображаються по рахунку 80, підприємству не надається можливості списати ПДВ в залік відповідно до п. 2 ст. 7 Закону про ПДВ з відображенням за дебетом рахунка 68. У такій ситуації доцільно відобразити суми ПДВ по придбаних матеріальних ресурсів, робіт, послуг, пов'язаних зі здачею майна в оренду, за дебетом рахунка 80.
9. При отриманні організацією сум грошових коштів, якщо його здійснення пов'язане з розрахунками по оплаті товарів (робіт, послуг), зазначені суми відображаються в бухгалтерському обліку за дебетом рахунків обліку грошових коштів і кредиту рахунків відповідних джерел (рахунки 87 "Додатковий капітал", 88 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)", 96 "Цільові фінансування й надходження").
Одночасно по кредиту рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" в кореспонденції з дебетом рахунків обліку відповідних джерел відображається сума податку на додану вартість, належна відповідно до податкового законодавства до сплати в бюджет з розрахунку із цих сум.
10. При оплаті праці (включаючи видачу премій, винагород) товарами власного виробництва, при передачі товарів власного виробництва безоплатно або за цінами нижче ринкових (в тому числі своїм працівникам) податок на додану вартість (в частині перевищення над сумами, відображеними через рахунки обліку реалізації ) за такими товарами, продукції, робіт, послуг відображається по кредиту рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" (відповідного субрахунку) в кореспонденції з рахунками обліку відповідних джерел.
11. Податок на додану вартість, сплачений при придбанні основних засобів, враховується за дебетом рахунка 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям", субрахунок "Податок на додану вартість при здійсненні капітальних вкладень" і кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" , 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". У момент прийняття на облік основних засобів суми податку, що підлягають відповідно до встановленого законодавством Російської Федерації порядком відшкодування, списуються з кредиту рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям", субрахунок "Податок на додану вартість при здійсненні капітальних вкладень" в кореспонденції з дебетом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість".
При виконанні робіт з будівництва об'єкта господарським способом сума нарахованого відповідно до встановленого порядку податку на додану вартість протягом будівництва відображається за кредитом рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість" в кореспонденції з дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення ". У міру введення об'єкта витрати, пов'язані з його будівництвом (з урахуванням раніше нарахованих сум податку на додану вартість), списуються з кредиту рахунку 08 "Капітальні вкладення" в дебет рахунку 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)". Одночасно по дебету рахунку 01 "Основні засоби" у кореспонденції з кредитом рахунка 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" відображається первісна вартість об'єкта з урахуванням податку на додану вартість, обчисленого після закінчення будівництва. У разі виникнення різниці між сумами податку, обчисленими в період будівництва об'єкта і в міру введення об'єкта в дію, різниця підлягає списанню з дебету рахунку 46 в кредит рахунку 68, субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість".
12. Податок, сплачений при придбанні нематеріальних активів, враховується за дебетом рахунка 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям", субрахунок "Податок на додану вартість по придбаних нематеріальних активів" у кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню відповідно до встановленого законодавством Російської Федерації порядком, списується з кредиту рахунку 19, субрахунок "Податок на додану вартість по придбаних нематеріальних активів" в дебет рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість ".
13. У випадку нестачі, псування або розкрадань матеріальних ресурсів до моменту відпуску їх у виробництво (експлуатацію) і до моменту оплати сума зазначеного у первинних документах при їх придбанні податку на додану вартість і не підлягає відповідно до податкового законодавства заліку списується з кредиту відповідних субрахунків рахунки 19 в дебет рахунку обліку нестач матеріальних цінностей. У випадку виявлення недостачі, псування або розкрадання матеріальних ресурсів до моменту відпуску їх у виробництво (експлуатацію) після їх оплати суми податку на додану вартість, не підлягає відповідно до податкового законодавства заліку, але раніше вже відшкодовані з бюджету, відновлюються за кредитом рахунка 68 " Розрахунки з бюджетом ", субрахунок" Розрахунки з податку на додану вартість "в кореспонденції з дебетом рахунків нестач матеріальних цінностей, використання прибутку звітного періоду.
14. Суми податку на додану вартість, перераховані до бюджету, відображаються за дебетом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки з податку на додану вартість" в кореспонденції з кредитом рахунків обліку грошових коштів.
15. Якщо підприємство набуває матеріали, які будуть використовуватися для проведення ремонту будівлі невиробничого призначення, що фінансується за рахунок власних джерел підприємства (фонд розвитку виробництва), то вартість цих матеріалів на витрати виробництва і обігу не відноситься. Тому, враховуючи положення п. 19 Інструкції N 39, суми ПДВ за вказаними матеріалами відшкодування з бюджету не підлягають, звідси випливає, що матеріали, що використовуються для ремонту, слід розглядати як матеріали, відпущені на невиробничі потреби підприємства. У цьому випадку, суми ПДВ за вказаними матеріалами підлягають віднесенню за рахунок фонду розвитку виробництва (джерела фінансування). У бухгалтерському обліку підприємства це відображається таким чином:
1) Д-т рахунка 10 - К-т рахунки 60 - оприбутковано матеріали, закуплені для проведення ремонту;
2) Д-т рахунки 19 - К-т рахунки 60 - ПДВ з закупленим матеріалами;
3) Д-т рахунки 88 - К-т рахунки 19 - ПДВ віднесено за рахунок власних джерел (фонду розвитку виробництва) (див. п. 2 листа Мінфіну РФ від 12.11.96 N 96 "Про порядок відображення в бухгалтерському обліку окремих операцій, пов'язаних з податком на додану вартість і акцизами ").
Якщо ПДВ за матеріалами, які використовуються на невиробничі потреби, раніше був пред'явлений до відшкодування з бюджету, то підприємству необхідно зробити в тому звітному періоді, в якому проводиться відпуск матеріалів на невиробничі потреби (в даному випадку - на ремонт приміщень), такі проводки:
4) Д-т рахунки 68 - К-т рахунку 19 - "червоне сторно" відновлено ПДВ за матеріалами, які використовуються на проведення ремонту;
5) Д-т рахунки 88 - К-т рахунки 19 - ПДВ віднесено за рахунок власних джерел.
Якщо підприємство замість віднесення на витрати виробництва та обігу суми ПДВ, сплаченої за товарами, які мають пільги, поставило відповідну суму до відшкодування з бюджету.
Подібне порушення платника податків тягне такі наслідки, що впливають на подальший хід оподаткування:
1. Фактично внесена до бюджету сума податку виявляється менше суми, яка повинна була б бути обчислена і відображена в бухгалтерських, облікових і податкових розрахункових документах.
2. У підприємства виявляється перекрученою собівартість продукції (робіт, послуг), внаслідок чого до бюджету надходить сума податку на прибуток у більшому, ніж має місце в дійсності, розмірі.
Щодо першого наслідки потрібно сказати, що єдина санкція, яка може бути застосована до підприємства за допущене порушення, складається у стягненні з нього пені в розмірі 0,3% несплаченої суми податку за кожний день прострочення, згідно подп. "В" п. 1 ст. 13 Закону РФ "Про основи податкової системи в Російській Федерації".
Бухгалтерський облік платника податків у цьому випадку буде будуватися наступним чином:
1) Д-т рахунки 19 - К-т рахунку 60 (76) - виділено ПДВ по придбаних товарах;
2) Д-т рахунки 68 - К-т рахунки 19 - ПДВ представлений до відшкодування;
Виправні проводки:
3) Д-т рахунки 81 - К-т рахунки 68 - нараховані фінансові санкції (пені);
4) Д-т рахунки 68 - К-т рахунки 19 - червоним сторно проводки 2;
5) Д-т рахунку 44 - К-т рахунки 19 - ПДВ віднесено на витрати виробництва.
Тим платникам податків, які допустили аналогічні порушення, але самостійно виявили їх, з метою уникнення застосування фінансових санкцій як у вигляді штрафів, так і у вигляді пені, необхідно здійснити такі заходи:
- Внести виправлення в бухгалтерський облік і звітність, зробивши відповідні виправні проводки:
1) Д-т рахунки 19 - К-т рахунку 60 (76) - виділено ПДВ по придбаних товарах;
2) Д-т рахунки 68 - К-т рахунки 19 - ПДВ представлений до відшкодування;
3) Д-т рахунки 19 - К-т рахунки 68 - зворотний запис проводки 2;
4) Д-т рахунку 44 - К-т рахунки 19 - ПДВ віднесено на витрати виробництва;
- Скласти і подати до податкових органів виправні податкові розрахунки (п. 63 Інструкції N 39). При цьому в них вказується тільки сума виявленої різниці в порівнянні з раніше представленими розрахунками;
- Перерахувати належні суми податків до бюджету.
16. Часто на підприємствах виникає ситуація, коли підприємства надавши послуги сторонньої організації, отримує в оплату товар, який йде на виплату заробітної плати. Нижче показується як же при цьому враховується ПДВ.
Необхідними умовами прийняття ПДВ в залік є:
1) придбання та оприбуткування матеріальних ресурсів (виконаних робіт, наданих послуг);
2) оплата постачальникам за матеріальні ресурси (роботи, послуги);
3) оформлення первинних та розрахункових документів належним чином;
4) наявність правильно оформленого рахунки-фактури типової форми, затвердженої Постановою Уряду РФ від 29.07.96 N 914 (починаючи з 1 січня 1997 р.)
При цьому слід враховувати, що ці умови, на підставі яких ПДВ взято до заліку, будуть прийняті у тому випадку, якщо вартість придбаних матеріальних ресурсів (робіт, послуг) буде надалі списано на витрати виробництва та обігу. В іншому випадку, тобто в тому випадку коли ці матеріальні ресурси (роботи, послуги) використані на невиробничі потреби, що мають спеціальні джерела фінансування, підприємство на підставі п. 50 Інструкції N 39 має зробити відновну бухгалтерську проводку: Д-т рахунка 81 (88, 96) - К-т рахунку 68.
Виходячи з вищевикладених умов, стосовно аналізованої ситуації слід сказати наступне.
Так як підприємством було отримано та оприбутковано товар в оплату за реалізовану послугу, то були виконані 1-е і 2-е умови, на підставі яких підприємство мало право прийняти ПДВ в залік.
Надалі, оскільки товар був направлений на виплату заробітної плати працівникам, тобто відбулася його фактична реалізація і він не був використаний на невиробничі потреби, можна сказати, що було виконано і третє із зазначених умов. Таким чином, у підприємства були всі підстави для прийняття ПДВ до заліку.
У бухгалтерському обліку ця операція буде відображена наступним чином:
1) Д-т рахунки 60 - К-т рахунки 46 - надана послуга сторонньої організації;
2) Д-т рахунки 46 - К-т рахунки 68 - нарахований ПДВ на надану послугу, що підлягає сплаті до бюджету.
При обліковій політиці підприємства з оплати для цілей оподаткування замість 2-ї проводки робиться третій проводка:
3) Д-т рахунки 46 - К-т рахунки 76 - відображено суму неоплаченого ПДВ (при обліковій політиці для цілей оподаткування з оплати - п. 1 листа Мінфіну РФ N 96);
4) Д-т рахунки 41 - К-т рахунку 60 оплата за надані послуги;
5) Д-т рахунки 19 - К-т рахунки 60 - ПДВ за надані послуги;
6) Д-т рахунки 76 - К-т рахунки 68 - відображено суму ПДВ за сплаченими послуг (при обліковій політиці для цілей оподаткування за оплатою);
7) Д-т рахунки 68 - К-т рахунки 19 - ПДВ списано в залік;
8) Д-т рахунки 20 - К-т рахунку 70 - нарахована заробітна плата;
9) Д-т рахунку 70 - К-т рахунки 46 - видана натуральна оплата праці;
10) Д-т рахунку 70 - К-т рахунки 68 - нарахований прибутковий податок (виходячи з ринкових цін - п. 6 інструкції Державної податкової служби РФ від 29.06.95 N 35 "По застосуванню Закону РФ" Про прибутковий податок з фізичних осіб "";
11) Д-т рахунки 46 - К-т рахунки 68 - нарахований ПДВ (при реалізації за ціною не вище фактичної собівартості для цілей оподаткування приймається ринкова ціна на аналогічну продукцію - п. 9 Інструкції Державної податкової служби РФ від 11.10.95 N 39);
12) Д-т рахунки 46 - К-т рахунка 41 - списана собівартість реалізованого товару.
1.1.2. Особливості організації аналітичного обліку ПДВ
Облік ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету
Складаючи робочий план рахунків, наказ про облікову політику, положення про документообіг в організації, необхідно пам'ятати, що інформація повинна бути достовірною, її отримання має займати мінімум часу, а бухгалтерський облік треба вести так, щоб при незначних трудових витратах можна було б трансформувати його дані в інформацію для управлінського обліку та податкових розрахунків.
Розглянемо один з можливих варіантів організації обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ.
Припустимо, що ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, формується на субрахунку 68-5 "Розрахунки з бюджетом по ПДВ". Спробуємо визначити, облік яких аналітичних даних потрібно вести на цьому субрахунку.
Для звірки розрахунків з бюджетом, аналізу сплачених податків, штрафних санкцій по податках, пені треба знати не тільки загальну суму заборгованості бюджету, але і її розшифровку з податку (подсубсчет 001), штрафів (002) та пені (003). Аналітичний облік у такому розрізі можна вести за допомогою сучасних систем автоматизації бухгалтерського обліку.
Для аналітичного обліку деяких даних немає необхідності вводити окремі субрахунки або подсубсчета до рахунку 68. Їх можна отримати, знаючи обороти в кореспонденції з певними рахунками. Наприклад, нас цікавить не просто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, а скільки складає сума ПДВ зі ставкою 10% і зі ставкою 20%. Тому що облік реалізації товарів з різними ставками ПДВ необхідно вести окремо, можна відкрити субрахунки до рахунку 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" з різними ставками ПДВ. Оборот за дебетом рахунка 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)", субрахунок " Зі ставкою ПДВ 10% "і кредитом рахунку 68, субрахунок 5, подсубсчет 001 показує реалізацію зі ставкою ПДВ 10%. Оборот за дебетом рахунку 46, субрахунок" Зі ставкою 20% "і кредитом рахунку 68, субрахунок 5, подсубсчет 001 визначає суму реалізації зі ставкою ПДВ 20%.
Базою оподаткування для ПДВ є вартість реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відображається за кредитом рахунків 46, 47, 48. Тому проаналізуємо, як можна організувати аналітичний облік на рахунку 46, щоб за його дебетовим оборотами і кредитовим оборотами за рахунком 68 отримувати необхідну інформацію.
Рахунок 46 призначений для узагальнення інформації про реалізацію готової продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг, а також для визначення фінансових результатів від їх реалізації як на експорт, так і всередині країни (перший рівень аналітичних даних). Другий рівень - це реалізація всередині країни в розрізі ставок ПДВ (16,67, 9,09, 20, 10%). Облік можна вести за видами продукції (третій рівень аналітичних даних), договорами постачання (четвертий рівень), місць реалізації (п'ятий рівень) і т. п. Деякі економісти вважають, що на кожен рівень аналітичних даних можна завести свій субрахунок до рахунку 46 і отримувати необхідну інформацію. На думку інших, користуватися субрахунком з номером в п'ять і більше знаків незручно, крім того, іноді треба отримати інформацію, витікаючу з іншої. Наприклад, для управлінського обліку, в першу чергу, важливо знати, як проходить реалізація в кожному підрозділі, щоб проаналізувати, який підрозділ (відділ) організувало збут продукції краще, і тільки потім управлінський облік буде цікавити, скільки продукції підрозділ реалізувало зі ставкою ПДВ 10 і 20%. Для обліку податків перш за все важливо знати, скільки продукції реалізовано зі ставкою ПДВ 10% і скільки зі ставкою 20%, а тільки потім - який підрозділ і скільки реалізувало продукції. Так, і не всі системи автоматизованого бухгалтерського обліку дозволяють мати код субрахунка більше трьох (двох) знаків. Тому, продумуючи план рахунків підприємства, треба чітко уявляти, яка інформація буде акумулюватися на субрахунках будь-якого рахунку, а яка буде збиратися як аналітичні дані певного субрахунки, скільки знаків буде використано для кодування номера субрахунку. Наприклад, субрахунок буде мати код з трьох цифр, перша з яких буде означати, що продукція реалізована на експорт (1), всередині країни (2) або в межах СНД (3). Друга цифра субрахунка покаже, з якою процентною ставкою ПДВ реалізована та чи інша продукція. Третя цифра може означати місце реалізації, а аналітичні дані на такому субрахунку можна групувати в розрізі видів продукції, договорів поставок, паспортів угод і т. п.
Якщо перша цифра показує, що реалізація здійснена всередині країни, то за другою цифрі субрахунка можна визначили з якою ставкою ПДВ. Знаючи суму реалізації (кредитовий оборот цього субрахунку) і ставку податку, можна перевірити правильність визначення обороту з ПДВ.
Для зменшення штрафних санкцій необхідно також організувати облік і контроль за нарахуванням ПДВ з матеріальних ресурсів, списаних на невиробничі потреби та реалізованих на сторону; при безоплатній передачі майна іншим підприємствам; на кошти, отримані від інших організацій і підприємств (за винятком коштів, що зараховуються до статутних капітали організацій (підприємств) їх засновниками в порядку, встановленому законодавством Російської федерації; коштів на цільове бюджетне фінансування, а також на здійснення спільної діяльності); доходу, отримані від передачі у тимчасове користування фінансових ресурсів (фінансової допомоги) при відсутності ліцензій на здійснення банківської діяльності , а також кошти від стягнення штрафів, пені, виплати неустойок, отримані за порушення зобов'язань, передбачених договорами поставки товарів (виконання робіт, надання послуг); нарахуванням ПДВ при реалізації продукції (робіт, послуг) за цінами не вище фактичної собівартості, так як для цілей оподаткування приймається ринкова ціна на аналогічну продукцію (роботи, послуги), що склався на момент реалізації, але не нижче фактичної собівартості; за авансами і предоплатам отриманим; ПДВ обчисленого з авансів і передоплат у попередньому періоді, зараховуються при реалізації.
Облік ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету
Розглянемо, які аналітичні дані потрібно отримувати на дебеті рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок 5 "По ПДВ". Усі проводки по дебету цього субрахунку можна розділити на два типи.
Перший - це оплата податку, пені та штрафів безпосередньо з розрахункового рахунку підприємства або за рахунок переплати по інших податках. Ці проведення не викликають труднощів у бухгалтерів, оскільки перерахування робляться в розрізі трьох подсубсчетов: податок (001), штраф (002), пеня (003), таких же, як і в кредитовом обороті. Тому аналітичний облік можна вести у розрізі цих подсубсчетов. Правда, необхідні додаткові аналітичні дані для дебетового обороту, зокрема за який період перераховується податок: авансовий платіж за поточний квартал або оплата податку з розрахунку за попередній квартал. Ця інформація наводиться в платіжному дорученні. Щоправда, ці дані стосуються тільки дебетового обороту за рахунком 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок 5 "По ПДВ". Тому недоцільно вводити окремий подсубсчет для обліку таких даних, а можна обійтися їх аналітичним обліком, причому вони можуть бути закодовані або описані текстом.
Другий тип - це проведення з обліку ПДВ, висунутого бюджету до заліку, тобто враховують суми ПДВ, сплачені підприємством його постачальникам і підрядникам, відшкодовуються бюджетом. Частіше за все при таких проведеннях використовуються дані кредиту рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок 5 "По ПДВ", подсубсчет 001 "Податок" і дебету рахунку 19. Також необхідно мати аналітичні дані для заповнення "Розрахунку (податкової декларації) з податку на додану вартість". Так, для заповнення п. 1а розрахунку потрібно знати суму ПДВ по оприбуткованих оплаченим цінностям, в тому числі по: матеріальних ресурсів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, робіт, послуг виробничого характеру, нематеріальних активів, основних засобів, а також суму ПДВ, сплаченого митним органам підприємствами та організаціями, що формують ціни на імпортні товари (продукцію). Перераховані аналітичні дані можна враховувати на рахунку 68, субрахунок 5, але вони відображають обороти тільки по дебету цього рахунку. Тому доцільніше отримувати їх, виходячи з конкретної кореспонденції рахунків. Наприклад, дебет субрахунка 68-5/001 і кредит певного субрахунки рахунку 19 "ПДВ по придбаних цінностях". Для цього при складанні робочого плану рахунків потрібно визначити, які субрахунки будуть відкриті до рахунку 19 і в розрізі яких аналітичних даних потрібно буде вести облік.
Пред'являти ПДВ до заліку слід тільки після оплати матеріалів постачальнику і оприбуткування їх на склад. Значить, необхідно вести облік ПДВ припадає на оприбутковані, але неоплачені матеріальні цінності, а також на оприбутковані та оплачені матеріальні цінності. Тому можна одну цифру номеру субрахунки до рахунку 19 відвести для сплачених або неоплачених матеріальних цінностей, що полегшить контроль головному бухгалтеру та внутрішнім аудиторам, так як проводки з кредиту рахунку 19 в дебет субрахунка 68-5/001 можуть бути тільки з кредиту субрахунка до рахунку 19 , що має ознаку "оплачено". Проте необхідні дані не тільки в розрізі сплачених або неоплачених оприбуткованих матеріальних цінностей, але і по групах матеріальних цінностей, на які доводиться та чи інша сума ПДВ, зокрема, на: придбані матеріальні ресурси, МШП, роботи, послуги) виробничого характеру, нематеріальні активи, основні засоби.
Залежно від можливостей програми автоматизації бухгалтерського обліку підприємство саме вирішує, буде воно виділяти окремий субрахунок для збору аналітичних даних по вище перерахованих груп чи буде збирати цю інформацію в аналітичному розрізі.
Облік на рахунку 19 "ПДВ по придбаних цінностях" можна організувати таким чином.
Перша цифра номера субрахунку буде позначати, сплачені (2) або не сплачені (1) оприбутковані матеріальні цінності; ПДВ, сплачений на митниці (3).
Друга цифра буде показувати групу матеріальних цінностей, до якої відноситься ПДВ: 1. ПДВ з матеріальних ресурсів, що враховуються на рахунку 10 "Матеріали". 2. ПДВ з матеріальних ресурсів, що враховуються на рахунку 41 "Товари". 3. ПДВ по МБП. 4. ПДВ по роботах (послугах) виробничого характеру. 5. ПДВ по нематеріальних активах. 6. ПДВ при здійсненні капітальних вкладень. Таким чином, рахунок 19 "ПДВ по придбаних цінностях" матиме такі субрахунки: 19-11 "ПДВ за неоплаченими, але оприбуткованих матеріалами", 19-12 "ПДВ за неоплаченими, але оприбуткованих товарах", 19-13 "ПДВ за неоплаченими, але оприбуткованих МШП ", 19-14" ПДВ по роботах (послугах виробничого характеру) прийнятим, але неоплачених ", 19-15" ПДВ по придбаних, але неоплачених нематеріальних активів ", 19-16" ПДВ по придбаних, але неоплачених капіталовкладень ", 19-21 "ПДВ за оплаченим і оприбуткованих матеріалами", 19-22 "ПДВ по оплачених товарах", 19-23 "ПДВ, сплачений за МШП", 19-24 "ПДВ, сплачений за роботи (послуги) виробничого характеру", 19 -25 "ПДВ, сплачений по нематеріальних активів", 19-26 "ПДВ, сплачений при здійсненні капіталовкладень", 19-30 "ПДВ, сплачений на митниці". Усередині кожного субрахунка можна вести аналітичний облік за видами матеріалів, договорами, рахунками, постачальникам і т.п.
Наявність таких аналітичних даних дозволить, по оборотах дебету рахунку, 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок 5 "По ПДВ", подсубсчет "Податок" і кредиту відповідного субрахунка до рахунку 19 заповнювати "Розрахунок (податкову декларацію) з податку на додану вартість" та робити необхідні вибірки для аналізу діяльності організації.
ПДВ, сплачений на митниці, підлягає відшкодуванню після його сплати та оприбуткування матеріальних цінностей на склад, незалежно від того, були вони сплачені чи ні. На підставі митної декларації на отримання матеріальних цінностей потрібно дебетувати субрахунок 19-30 "ПДВ, сплачений на митниці" і кредитувати, субрахунок 68-9 "Розрахунки з бюджетом по митниці. (Імпортне мито, ПДВ)", а на підставі приймального акта - дебетувати субрахунок 68-5 "Розрахунки з бюджетом по ПДВ", подсубсчет 001 "Податок" і кредитувати субрахунок 19-30 "ПДВ, сплачений на митниці". Виконувати такі проводки можна на комп'ютерах із застосуванням різних пакетів бухгалтерських програм, які дозволяють робити відразу кілька бухгалтерських проводок.
При такій постановці обліку фінансова служба та керівники організації будуть мати всю інформацію, необхідну для аналізу; спроститься підготовка даних для складання "Розрахунку (податкової декларації) з податку на додану вартість", ф. 2 додатка до балансу при складанні квартальної звітності; легше контролювати правильність пред'явлення бюджету сплаченого ПДВ за матеріальні ресурси, що буде сприяти зменшенню штрафних санкцій при. Проведенні податкових перевірок.
1.1.3. Оформлення первинних документів для заліку податку на додану вартість
Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону РФ від 6 грудня 1991 року "Про податок на додану вартість" в розрахункових документах на реалізовані товари (роботи, послуги) сума податку вказується окремим рядком, а відповідно до п. 2 згаданої статті сума податку на додану вартість, що підлягає внесенню до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманими від покупців за реалізовані їм товари (роботи, послуги), і сумами податку, фактично сплаченими постачальникам за матеріальні ресурси (роботи, послуги), вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу.
Значить, для зарахування суми податку на додану вартість, сплаченої постачальникам, потрібно виділення цього податку в розрахункових документах. Відповідно до п. 16 Інструкції Державної податкової служби РФ від 11 жовтня 1995 року N 39 "Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість" до розрахункових документів віднесені доручення, вимоги-доручення, вимоги, а також до них прирівняні реєстри чеків, реєстри на отримання коштів з акредитива, прибуткові касові ордери. Вказівка ​​п. 16 згаданої Інструкції про виділення сум ПДВ у цих розрахункових і прирівняних до них документах відповідає Закону.
Цей же пункт вимагає виділення сум податку на додану вартість у первинних облікових документах (рахунках, рахунках-фактурах, накладних, актах виконаних робіт тощо), якщо розрахунки зроблені без використання платіжних доручень, вимог-доручень, вимог, реєстрів чеків, акредитивів і прибуткових касових ордерів. Необхідно зазначити, що згадані розрахункові та прирівняні до них документи не завжди застосовуються при розрахунках з використанням векселів і шляхом заліку взаємних вимог, а також при бартерних поставках товарів (робіт, послуг). Наприклад, при бартерних поставках (при товарообміні) можуть бути складені наступні первинні документи, що підтверджують виконання зобов'язань за договором:
- Постачальниками матеріальних ресурсів - акти і накладні на відпуск товарів і матеріалів, акти на приймання-передачу основних засобів;
- Підрядниками та виконавцями робіт і послуг - акти приймання-передачі робіт; акти, що підтверджують виконання послуг.
Можуть бути складені і уніфіковані документи, що включають в себе як накладні, так і рахунки (наприклад, товарно-транспортні накладні на вантажні автоперевезення). Уніфіковані документи можуть включати в себе і замовлення-наряди, висновків і т.д. Якщо згадані первинні документи не містять показників, обов'язкових для рахунків-фактур, тобто відпускну ціну одиниці і всіх відпущених товарів (робіт, послуг), надбавки, збори та податки, загальну суму до платежу, додатково складається рахунок (рахунок-фактура) або платіжне вимога до специфікації.
При бартерних поставках і при розрахунках з використанням векселів зазвичай складаються рахунки-фактури або рахунку. При розрахунках шляхом заліку взаємних вимог до актів (протоколів, листів) про залік прикладаються рахунки (рахунки-фактури) або платіжні вимоги.
Тому порядок заповнення первинних документів при бартерних угодах та заліку взаємних вимог, а також при використанні векселів, встановлений п. 16 Інструкції N 39, відповідає традиціям оформлення первинних документів та необхідності правильного обчислення податку на додану вартість.
У той же час, для великих підприємств буквальне тлумачення вимог п. 16 Інструкції N 39 неприпустимо, оскільки це позбавить їх оперативності у діяльності, посилить бюрократизм апарату управління.
У великих підприємств підрозділи, які відпускають товар, розкидані, тому керівництво підприємств в накладних вказує кількість товарів, дозволених до відпустки, тобто максимально допустиме значення (ліміт). Фактично може бути відпущене меншу кількість товару або товар іншої модифікації і якості, що задовольняють покупця. І великі підприємства на підставі накладних, що містять такі показники, як найменування покупця, найменування товару, сорт, облікова ціна і облікова сума відпущеного товару, складають рахунки-фактури або розрахункові документи (платіжні вимоги, вимоги-доручення), що включають всю інформацію, що відповідає потребам як покупців, так і податкових органів.
Якщо після відпустки товарів змушувати покупців дооформляє накладні у фінансово-збутовому відділі чи бухгалтерії постачальника, це призведе до простоїв транспорту та нераціонального використання робочого часу. Тому якщо в рахунку-фактурі або в платіжній вимозі сума податку на додану вартість виділена, необов'язково виділяти її в накладній або в акті, так як в цьому випадку залік взаємних вимог, розрахунки при бартерних поставках і з застосуванням векселів здійснюються на підставі рахунків-фактур або платіжних вимог, а самі накладні та акти є лише документом, що підтверджує відпуск (передачу) товару (робіт) або надання послуг.
У тих випадках, коли неможливо точно визначити суму податку на додану вартість, у платіжних дорученнях виділяється сума податку виходячи з розрахункових ставок (9,09 відсотка - по продовольчих та дитячим товарах; 16,67 відсотка - по інших товарах).
Постачальник товарів (робіт, послуг) зобов'язаний виділити фактичну суму податку в рахунку-фактурі, а якщо рахунок-фактура не виписано - в накладних або в акті. Залік податку на додану вартість проводиться на підставі одного зі згаданих документів, що містять фактичну суму податку.
Накладні і акти, що одночасно є рахунками-фактурами, до 1 січня 1997 року повинні мати назви "рахунок-накладна", "рахунок-акт", оскільки бухгалтерський облік заборгованості ведеться в розрізі кожного пред'явленого до оплати рахунку. З 1 січня 1997 виписка рахунків-фактур обов'язкова на підставі Указу Президента РФ від 8 травня 1996 року N 685.
Вимоги п. 19 Інструкції N 39, відповідно до яких заборонено виділяти в розрахункових документах суму податку на додану вартість у платіжному дорученні у тих випадках, коли в рахунку-фактурі або в платіжній вимозі сума податку виділена, а в накладній або в акті не виділена , суперечать не тільки Закону РФ від 6 грудня 1991 року "Про податок на додану вартість" та п. 16 цієї ж Інструкції, а й здоровому глузду.
Крім того, п. 19 Інструкції містить внутрішні протиріччя. Так, якщо у прибутково-касовому ордері не виділена сума податку, відповідно до цього пункту забороняється виділяти податок і в платіжному дорученні, хоча два розрахункових документи для оплати одного і того ж вимоги ніколи не можуть бути застосовані. Якщо ж вони будуть використані, по-перше, один з розрахункових документів викликає переплату і тому не призведе до зайвого заліку податку на додану вартість, по-друге, ніякого зв'язку між прибутковим касовим ордером та платіжним дорученням не існує, так як платіжне доручення оформляється на підставі вимог контрагента, оформлених у вигляді претензій, рахунків-фактур, рахунків-накладних, платіжних вимог і т. д., по-третє, прибутковий касовий ордер Інструкцією N 39 в одних випадках прирівняний до розрахункового документу, а в інших - до первинного документа , на підставі яких складаються розрахункові документи.
У зв'язку з вищепереліченим, п. 19 Інструкції N 39 підлягає коригуванню. Крім того, він повинен застосовуватися з урахуванням норм чинного законодавства, не тільки забороняє, але і вимагає виділення в розрахункових документах сум податку на додану вартість при розрахунках за товари (роботи, послуги), що обкладаються податком на додану вартість.
Чинні нормативні акти (Указ Президента РФ від 8 травня 1996 року N 685 "Про основні напрями податкової реформи в Російській Федерації та заходи щодо зміцнення податкової та платіжної дисципліни" (в ред. Від 03.04.97 N 283) та постанову Уряду РФ від 29 липня 1996 року N 914 "Про затвердження Порядку ведення журналів обліку рахунків-фактур при розрахунках з податку на додану вартість" (зі змінами та доповненнями від 2 лютого 1998 р. N 108) вимагають видачі покупцям рахунків-фактур під розписку в самому бланку рахунку.
Ця вимога не завжди можна здійснити, оскільки при здачі товарів перевізнику (наприклад, для доставки вантажу покупцю, що знаходиться за сотні кілометрів) представник покупця не присутній. У ряді випадків і представники покупців, особисто приймають товари на складах постачальника, не завжди мають можливість розписатися в отриманні рахунків-фактур, оскільки робочий час на складах, у фінансових відділах і бухгалтеріях закінчується в один і той же час.
Для виписки рахунків-фактур згаданим Указом встановлено 10-денний термін, але представники покупців не можуть перебувати у прийомних постачальників протягом 10 днів чинності лімітування витрат на відрядження та економічної недоцільності. Як правило, покупці і працівники самих підприємств тривалий час стоять у чергах за отриманням віз на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Повторне ж участь у цьому "процесі" призведе лише до нераціонального використання робочого часу. Виходячи з цього, рахунки-фактури можуть бути вручені двома способами: під розписку на бланку рахунку або рекомендованим листом. У протилежному випадку значно збільшаться непродуктивні витрати, пов'язані з оформленням рахунків-фактур, і буде порушений принцип однократності оподаткування одного і того ж об'єкта.
1.1.4. Розрахунки з бюджетом по ПДВ на основі рахунків-фактур
Відповідно до Указу Президента РФ від 8 травня 1996 р. № 685 підприємства всіх організаційно-правових форм з 1 січня 1997 р. перейшли на розрахунки з бюджетом по ПДВ на основі застосування рахунків-фактур.
Постановою Уряду РФ від 29 липня 1996 р. № 914 затверджено: типова форма рахунку-фактури, порядок ведення журналів обліку рахунків-фактур двох видів: журналу обліку видавали покупцеві рахунків-фактур та журналу обліку отриманих від постачальників рахунків-фактур, форма книги продажів і книги покупок і вимоги до їх відання.
Механізм застосування рахунків-фактур викладено в листі Державної податкової служби та Мінфіну РФ від 25 грудня 1996р. № ВЗ-6-03/890, № 109 "Про застосування рахунків-фактур при розрахунках з ПДВ з 1 січня 1997 р.". Вже перші місяці роботи показали, що деякі питання, що стосуються практичної організації роботи з реалізації положень, встановлених цим нормативним документом, потребують додаткових роз'яснень. Зі змісту листа (п.1) випливає, що рахунки-фактури є інструментом додаткового контролю за повнотою збору ПДВ і не відміняють (а отже, зберігають) всі діючі форми розрахункових і первинних документів, включаючи рахунки та рахунки-фактури типової форми 868 м 868а при застосуванні рахунків фактур відпадає сама собою (наприклад, при методі розрахунку ПДВ на основі пред'явлених розрахункових документів). Однак якщо, як вважає державна податкова служба, рахунки-фактури призначені тільки для цілей контролю, то виникає необхідність крім рахунків-фактур для здійснення безпосередньо розрахункових операцій виписувати форми 868 і 868а. У цьому випадку це різко збільшує обсяг роботи за рахунок її невиправданого дублювання.
Листом Державної податкової служби (п.9) передбачено, що бланки рахунків-фактур повинні бути заздалегідь пронумеровані, а на підприємстві повинен бути налагоджений достовірний кількісний та номерний облік незаповнених бланків рахунків-фактур. Це викликає певні труднощі у тих підприємств, які мають філії, які не перебувають на окремому балансі. Як видається, в цьому випадку доцільно вести окрему нумерацію рахунків-фактур: для філії 1 з № 10001, філії 2 з № 20001 і т.д., що дозволить більш чітко здійснити контроль за використанням рахунків-фактур філіями і не порушить загальна вимога обов'язкової нумерації.
Філії та підрозділи підприємств, що знаходяться на окремому балансі самостійно реалізують товари (роботи, послуги), як видається, повинні самостійно здійснювати всю процедуру обліку рахунків-фактур для цілей оподаткування.
Підприємствам дозволений (п. 9) комп'ютерний варіант формування рахунків-фактур при обов'язковому дотриманні послідовності розташування і показників форми рахунка-фактури. Форма рахунка-фактури затверджена постановою Уряду і тому є уніфікованою і міжвідомчої. Вона обов'язкова до застосування підприємствами всіх організаційно-правових форм без будь-яких змін.
Разом з тим у листі уточнено (п. 7), що при завершенні розрахункового періоду до закінчення десятиденного терміну складання рахунків та їх реєстрація повинні бути зроблені в тому ж звітному періоді, в якому зроблена реалізація товару (робіт, послуг). Так, якщо товари відвантажені після 21 числа, то всі рахунки-фактури повинні бути виписані поточним місяцем і зареєстровані в поточному місяці.
Листом (п. 3) передбачена як обов'язкова норма складання рахунків-фактур в одному примірнику (для своїх цілей) при отриманні авансів (Д-т 51, К-т 64) і коштів від стягнення штрафів (Д-т 51, К-т 64) та пені (К-т субрахунку 80-3), а також у двох примірниках при безоплатній передачі товарів, робіт, послуг (Д-т рахунок 81 і рахунка 88, К-т 46), основних засобів (К-т 47 ), нематеріальних активів та іншого майна (К-т 48). Хоча в листі Державної податкової служби і немає прямих на те вказівок, але, як видається, дана процедура повинна бути дотримана при відпуску продукції (робіт, послуг) власного виробництва на внутрішнє споживання для невиробничих цілей (дебет рахунки 81, 84, 88, 96, кредит рахунки 46), для розрахунків з працівниками з оплати праці (дебет 70, кредит 46), а також при бартерних операціях (дебет 60, кредит 46).
Існує думка, що при відображенні операцій використання товарів (робіт, послуг) на власні цілі для розрахунків по оплаті праці, при безоплатній передачі і при договорі міни (за бартером) необхідно змінити методологію обліку і відображати зазначені операції з використанням рахунку 62 в загальновстановленому порядку з реєстрацією зазначених операцій у книзі продажів.
Кожне підприємство здійснює реєстрацію виписаних рахунків-фактур покупцям в книзі продажів, а отриманих від постачальників - у книзі покупок. До книг обох форм пред'являються загальні вимоги: вони повинні бути прошнуровані, їх сторінки пронумеровані і скріплені печаткою підприємства; книги підлягають зберіганню протягом 5 років. Контроль за правильністю ведення здійснює керівник підприємства або уповноважена ним особа. Книги ведуться для того, щоб забезпечити отримання повної і достовірної інформації з ПДВ, нарахованого за реалізовані товари, роботи і послуги (дебет рахунків 46, 47, 48, кредит рахунки 68) на основі книги продажів і підлягає заліку (дебет рахунки 68, кредит рахунки 19), на основі книги покупок або відновлення (дебет рахунків 20, 29, рахунки 81, рахунків 84, 88, 96, кредит рахунки 68) з ПДВ, сплаченого (дебет рахунки 19, кредит рахунків 60, 76) у відповідності до вимог Інструкції 39 ДПС.
Ведення книги продажів має особливості залежно від того, яку облікову політику взяло підприємство для обліку процесу реалізації - принаймні відвантаження продукції, робіт, послуг (за пред'явленими рахунками) або за касовим методом (по сплачених рахунків).
При обліку процесу реалізації в міру відвантаження (за пред'явленими рахунками) у книзі продажів реєструються в хронологічній послідовності виписані рахунки-фактури, вручені покупцям за відвантажену продукцію (роботи, послуги) і товари (дебет рахунку 62, кредит рахунки 46), основні засоби (дебет рахунки 76, кредит рахунки 47) та інше майно (дебет рахунку 62, кредит рахунку 48).
При використанні касового методу рахунки-фактури виписуються і реєструються в книзі продажів у міру надходження грошей в касу, на розрахунковий або валютний рахунок підприємства. У разі часткової оплати товарів (робіт, послуг) у книзі продажів здійснюється реєстрація кожної суми, що надійшла при частковій оплаті із зазначенням реквізитів рахунку-фактури, складеного на відвантаження цього товару (робіт, послуг) з поміткою "часткова оплата".
Таким чином, підсумкові суми книги продажів за звітний період призначені для визначення що підлягає до нарахування ПДВ (дебет рахунків 46, 47, 48, кредит рахунку 68). У книзі продажів також повинні бути зареєстровані і всі авансові надходження (дебет рахунків 50, 51, 52, кредит рахунку 64), а також складені підприємством рахунки-фактури при безоплатній передачі товарів (робіт, послуг) (дебет субрахунка 81, рахунки 88, кредит рахунки 46), основних засобів і НМА (кредит рахунки 47) та іншого майна (кредит рахунку 48), передача майна в якості внеску до статутного капіталу (дебет рахунки 06, кредит рахунків 46, 47, 48), вкладу у спільну діяльність (дебет рахунків 06, 58). Надалі в міру фактичного відпуску товарів, виконання робіт, надання послуг, суми передоплати (авансів) відображаються повторно в книзі продажів сторнировочной записом і реєструють новий рахунок-фактуру на всю поставку.
У ній же підлягають реєстрації підсумкові дані за день контрольно-касової машини при реалізації підприємством товарів, робіт, послуг населенню за готівковий розрахунок, а також бланки суворої звітності замість рахунків-фактур в підприємствах, де послуги населенню виявляються без застосування контрольно-касових машин. Можливо, доцільно в даному разі за підсумками роботи за день скласти один загальний рахунок-фактуру для його реєстрації в книзі продажів, хоча така процедура листом Державної податкової служби не передбачена.
За запропонованою в листі схемою ведення книги продажів, розміщених у ній явно недостатньо для того, щоб її підсумкові дані будуть використані для нарахування до бюджету ПДВ (дебет рахунки 46, кредит рахунку 68). Так, у книзі продажів не передбачено відображення операцій з внутрішнім використанням продукції (робіт, послуг) на невиробничі цілі (дебет рахунку 81, рахунків 88, 96, кредит рахунки 46), спрямованої на оплату праці (дебет рахунки 70, кредит рахунки 46), при виконанні господарським способом робіт з капітального будівництва. У зазначених випадках нараховується ПДВ; представляється необхідним також скласти рахунки-фактури на загальну суму за місяць і зареєструвати їх у книзі продажів. Це дозволить уникнути необхідних додаткових вибірок і зосередити в повному обсязі відомості про звий реалізації продукції.
У книзі покупок реєструються оплачені рахунки-фактури постачальників (дебет рахунків 60, 76, кредит рахунків 50, 51, 52) за придбані основні засоби та нематеріальні активи (дебет рахунків 07, 08, кредит рахунку 60 або 76), що надійшли виробничі запаси (дебет рахунки 10), МШП (дебет рахунку 12), товари (дебет рахунку 41) і надані послуги, спожиті на виробничі цілі (дебет рахунків 20, 25, 26, 29, 31, 43, 89) і невиробничі (дебет субрахунка 81, рахунків 88, 96).
Підсумкові дані книги покупок служать підставою для заліку ПДВ сплаченого (дебет рахунки 68, кредит рахунку 19). Вироблені підприємством авансові платежі в порядку попередньої оплати товарів (робіт, послуг) не відображаються в книзі покупок, тому що по них не проводиться залік ПДВ входить (сплаченого). Це пов'язано з тим, що прийняття до заліку ПДВ по придбаних товарах і матеріальних ресурсів здійснюється при дотриманні двох обставин - оплаті рахунків-фактур і оприбуткуванні товарів.
Як видається, з метою отримання більш повної і достовірної інформації про суми ПДВ, що підлягають заліку в книзі покупок, повинні бути зареєстровані також всі рахунки-фактури та чеки касових апаратів при наявності товарних чеків за матеріали, роботи та послуги, сплачені готівкою з каси (дебет рахунків 60, 76, кредит рахунки 50) або з підзвітних сум (кредит рахунки 71).
Про порядок ведення журналів обліку рахунків-фактур. Постановою Уряду передбачено наявність на кожному підприємстві двох видів журналів обліку рахунків-фактур: журналу обліку видавали покупцям рахунків-фактур та журналу обліку отриманих від постачальників рахунків-фактур. Всі рахунки-фактури, що зберігаються в журналах обліку рахунків-фактур, повинні бути пронумеровані з початку року. Така необхідність зумовлена ​​тим, що у зазначених журналах крім рахунків-фактур передбачено зберігання та інших документів, зареєстрованих у книзі продажу та книзі покупок, зокрема митні декларації або їх копії.
Зазначені журнали слід розглядати не як самостійні (додаткові) реєстраційні журнали, а як встановлену форму обов'язкового окремого зберігання всіх рахунків-фактур виданих покупцям (отриманих від постачальників) в хронологічному порядку їх видачі (отримання) в спеціальних папках (швидкозшивачах).
З усього вищесказаного можна зробити декілька висновків:
1. Запропонована в листі схема ведення рахунків-фактур та їх реєстрації у книзі продажу та покупок значно ускладнила роботу підприємства, породили дублювання.
2. За запропонованою схемою дані книги продажів і книги покупок не можуть бути використані для обчислення податку, так як в них не міститься всій вичерпної інформації для нарахування ПДВ за товари, роботи і послуги і заліку ПДВ сплаченого.
3. Державної податкової служби Росії спільно з Мінфіном, випустивши лист "Про застосування рахунків-фактур при розрахунках з податку на додану вартість" (яке, до речі, не зареєстрована в Мін'юсті Росії, "поправила" закон, зобов'язавши дотримуватися норму, в ньому не передбачену. До заліку з ПДВ нарахованого не будуть прийматися суми ПДВ сплаченого у разі, якщо підприємством не ведеться книга покупок і журнал. Це слід розуміти так, що якщо підприємство не допустило помилок у розрахунках з бюджетом по ПДВ (правильно нарахувало і правильно зарахували ПДВ вхідний), але не веде книгу покупок, то у нього, по-перше, буде виключена сума ПДВ вхідного і, по-друге, воно сплатить штраф у тому ж розмірі, хоча інтереси бюджету дотримані і не порушені.

1.2. Податок на прибуток

1.2.1. Облік і розрахунок з бюджетом з податку на прибуток
Одним з основних податків, які сплачують підприємства (дебет рахунки 68 кредит рахунки 51), є податок на прибуток (дебет субрахунка 81, кредит рахунку 68). Порядок його справляння регулюється Законом "Про податок на прибуток підприємств і організацій" від 27 грудня 1991 р. і Інструкцією № 37 "Про порядок обчислення і сплати до бюджету податку на прибуток підприємств і організацій", затвердженою Державною податковою службою Російської федерації 10 серпня 1995 р . з доповненнями та змінами.
В основу розрахунку береться виявлений на рахунку 80 "Прибутки і збитки" фінансовий результат - валовий прибуток (кредитове сальдо) або збиток (дебетове сальдо).
Положенням про бухгалтерський облік та звітність в РФ № 170 встановлено, що:
· Фінансовий результат організації визначається відповідно до допущенням тимчасової визначеності фактів господарської діяльності (принципом нарахування).
· Прибутки або збитки, виявлені у звітному році, але які відносяться до операцій минулих років, включаються у фінансовий результат звітного року.
· Доходи, отримані у звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів, відображаються в обліку і звітності як доходи майбутніх періодів.
Бухгалтерський облік фінансового результату (прибутку) можна умовно розділити на чотири етапи.
Перший етап складають операції з обліку фінансового результату, отриманого організацією в звітному році.
Другий етап складають операції з обліку використання прибутку звітного року протягом року.
Третій етап складають операції з обліку прибутку минулих років.
Четвертий етап складають операції з обліку фондів спеціального призначення, утворених як за рахунок прибутку звітного року, так і прибутку минулих років.
Розглянемо перші два етапи.
Перший етап обліку фінансового результату полягає в його виявленні на бухгалтерських рахунках.
Показник, що характеризує фінансовий результат діяльності підприємства, формується вигляді згорнутого залишку по рахунку 80 "Прибутки і збитки": дебетовий залишок - збиток, кредитовий - прибуток. Для обчислення суми оподатковуваного прибутку, відповідно до чинної інструкції з податку на прибуток, дані бухгалтерського обліку коректують як у бік збільшення, так і зменшення на довгий перелік сум, які відображаються в аналітичному обліку за відповідними бухгалтерськими рахунками.
Фінансовий результат (прибуток або збиток) у звітності підприємства складається з реалізаційного результату від основної діяльності (рах. 46) та результату від реалізації основних засобів і іншого майна (рах. 47 і 48). На підставі вже згадуваного постанови Уряду Російської Федерації від 01.07.95 № 661 і відповідно до діючої інструкції про складання річної бухгалтерської звітності обсяг реалізації і реалізаційну прибуток (збиток) відображають у ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" з моменту відвантаження (відпустки) продукції і послуг, тобто за методом нарахування. Якщо підприємство у своїй обліковій політиці передбачив визначення обсягу реалізації по моменту оплати (касовий метод), то в податковій декларації "Розрахунок податку фактичної прибутку" прибуток за даними бухгалтерського обліку перераховується з методу нарахувань на касовий метод шляхом коригування, з одного боку, обсягу виручки від реалізації продукції (послуг) і майна та, з іншого боку, собівартості реалізованої продукції (послуг) і майна.
Далі скоригована на касовий метод розрахунку отримана підприємством прибуток відповідно до інструкції про оподаткування прибутку збільшується на різницю між ринковою ціною і фактичною ціною реалізації продукції, робіт і послуг (п. 2.5 інструкції) на підставі спеціальних розрахунків, які подаються до податкового органу.
При оподаткуванні прибутку з неї виключається прибуток від реалізації сільськогосподарської та охотохозяйственной продукції, а також реалізації виробленої та переробленої на даному підприємстві сільськогосподарської продукції власного виробництва (рах. 46 і 80).
Оподатковуваний прибуток збільшується на суму збитків і втрат від реалізації і безоплатній передачі основних засобів та іншого майна; списання та іншого вибуття не повністю амортизованих основних засобів; прискореної амортизації основних засобів у разі їх дострокового вибуття; реалізації або безоплатної передачі основних засобів та об'єктів незавершеного будівництва ( за залишковою вартістю) протягом 2 років з моменту отримання пільги з прибутку, спрямованої на фінансування капітальних вкладень.
З оподатковуваного прибутку віднімається прибуток від реалізації основних засобів і іншого майна, що звільняється від оподаткування в результаті - застосування індексу-дефлятора (рах. 47 і 80).
Постановою Уряду Російської Федерації про внесення змін і доповнень до Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг) з метою обмеження окремих видів витрат і був введений (за версією Мінфіну РФ нібито вперше) так званий "режим їх регулювання через механізм оподаткування ".
Проте цей "механізм" існував і до зазначеної постанови, тільки він по іншому втілювався в життя. "Наднормативні" витрати не включали в собівартість продукції, а відносили на прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, і тому оподатковуваний прибуток уже в бухгалтерському обліку відбивалася за вирахуванням таких витрат. Згідно зазначеної вище постанови всі вироблені підприємством витрати (включаючи так звані "наднормативні") стали, в повній відповідності з загальноприйнятим і світовій практиці принципу нарахування, відображати в бухгалтерському обліку на витратах виробництва та обігу.
Однак тепер реалізаційна прибуток за даними бухгалтерського обліку для цілей оподаткування повинна збільшуватися на суму перевитрати нормованих Мінфіном РФ статей витрат, що включаються до собівартості продукції. Тому до прибутку за даними бухгалтерського обліку потрібно додати: наднормативні витрати з обслуговування банківських кредитів (відсотки); наднормативні витрати на відрядження, добровільне страхування, підготовку кадрів, рекламу, представницькі витрати, компенсації) за використання особистих автомобілів. Інформація про ці витрати у фактичному та нормативному розмірі повинна розжарює в аналітичному обліку до рахунків обліку витрат виробництва та обігу.
Крім реалізаційною частини, фінансовий результат складається з позареалізаційних доходів і витрат. При цьому слід мати на увазі, що реалізаційний фінансовий результат у торговельних підприємствах, на відміну від виробничих, формується безпосередньо на рахунку 80 при зіставленні валового доходу від реалізації товарів (к-т рах. 80) і витрат обігу на реалізований товар (д-т рах. 80).
Якщо від реалізації отримано прибуток, то вона збільшується на позареалізаційні доходи, відображаються на рахунку 80 "Прибутки і збитки" (кредит субрахунка 80-3), і зменшується на позареалізаційні витрати, відображаються на дебеті субрахунка 80-3. Якщо отриманий реалізаційний збиток, то він збільшується на позареалізаційні витрати і зменшується на позареалізаційні доходи. При цьому не всі позареалізаційні доходи та збитки враховуються при оподаткуванні прибутку.
Для обліку операцій, що відображаються на рахунку N 80 "Прибутки і збитки", призначений журнал-ордер N 15. У постачальницьких і збутових організаціях для цієї мети застосовується журнал-ордер N 15-сн.
На лицьовій стороні цього регістра відображаються обороти за кредитом зазначених рахунків в кореспонденції з відповідними рахунками. Запис операцій, за винятком сум, що відображаються в кореспонденції з рахунками N 50 "Каса" та N 51 "Розрахунковий рахунок", проводиться на підставі відповідних первинних бухгалтерських документів. Операції в кореспонденції з рахунками N 50 та N 51 відображаються підсумками за місяць за даними, виявленим у відомостях до цих рахунків.
У таблиці "Аналітичні дані до рахунку N 80" операції по дебету і кредиту зазначених рахунків відображаються підсумками за місяць за статтями аналітичного обліку. На підставі цих даних і сальдо на початок місяця визначається сальдо на кінець місяця по кожній статті. З метою отримання даних, необхідних для заповнення звітності, в цій таблиці дебетові та кредитові обороти наводяться, крім того, наростаючими підсумками з початку року по звітний місяць.
Записи по рахунку N 80 за звітний місяць в цій таблиці відображаються в порядку, викладеному в загальних вказівках до інструкції.
Другий етап обліку фінансового результату складають операції з обліку використання прибутку, отриманого організацією протягом звітного року. Облік використаної прибутку ведеться на рахунку 81 "Використання прибутку", на якому відкривають спеціальні субрахунки для обліку використання прибутку на платежі в бюджет і обліку інших напрямів використання (відволікання) прибутку.
Використання прибутку на платежі до бюджету відображається бухгалтерським проведенням:
ДЕБЕТ 81 КРЕДИТ 68
на кожну дату виникнення у організації заборгованості бюджету по податках і платежах. При цьому відповідно до податкового законодавства організація сплачує до бюджету:
- Податок на прибуток - за рахунок валового прибутку, отриманої організацією в звітному періоді;
- Інші види податкових платежів, встановлені законодавством (крім окремих платежів, що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), у дебет рахунків обліку реалізації або в дебет рахунку 80 "Прибутки і збитки"), - за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні організації ( чистого прибутку).
Таким чином, відволікання прибутку на податкові платежі обліковується на рахунку 81 як використання прибутку, але за структурою її використання покриття цих витрат проводиться за рахунок різних видів прибутку.
При оподаткуванні прибуток приймається в розмірі, врахований на рахунку 80, але скоригована в установленому законодавством порядку на ряд витрат і надходжень.

1.3. Податок на майно підприємства

1.3.1. Облік розрахунків з бюджетом з податку на майно
Облік розрахунків підприємств із бюджетом з податку на майно підприємств ведеться на балансовому рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" на окремому субрахунку "Розрахунки з податку на майно". Сума податку, розрахована у встановленому порядку, відображається за кредитом рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" і дебетом рахунка 80 "Прибутки і збитки".
Перерахування суми податку на майно до бюджету відображається в бухгалтерському обліку за дебетом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом" і кредиту рахунку 51 "Розрахунковий рахунок".
Для визначення бази оподаткування податку на майно приймаються відображаються в активі балансу залишки за такими рахунками бухгалтерського обліку:
· 01 "Основні засоби" і 03 "Прибуткові вкладення в матеріальні цінності" (за мінусом суми зносу);
· 04 "Нематеріальні активи" (за мінусом суми зносу, який обліковується на рахунку 05 "Амортизація нематеріальних активів");
· 10 "Матеріали";
· 11 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі";
· 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (за мінусом суми зносу, який обліковується на рахунку 13 "Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів");
· 15 "Заготівельні і придбання матеріалів";
· 20 "Основне виробництво";
· 21 "Напівфабрикати власного виробництва";
· 23 "Допоміжні виробництва";
· 29 "Обслуговуючі виробництва та господарства";
· 30 "Некапітальні роботи";
· 31 "Витрати майбутніх періодів";
· 36 "Виконані етапи по незавершених роботах";
· 40 "Готова продукція";
· 41 "Товари" (купівельна ціна);
· 44 "Витрати обігу";
· 45 "Товари відвантажені";
· 16 "Відхилення у вартості матеріалів";
У оподатковуваної базі враховуються також інші запаси і витрати, що відображаються за статтею "Інші запаси й витрати" розділу II активу балансу.

2. Облік розрахунків з бюджетом на ВАТ "Зауральський домобудівний комбінат"

Відповідно до Федерального закону "Про бухгалтерський облік" № 129-ФЗ від 21.11.96 р. ст.6 п.1 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку в "Товаристві", дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несе генеральний директор Аристов С.А.
На підставі ст.6 пункту 2а заснована бухгалтерська служба, очолювана головним бухгалтером Неустроєва Г.В.
Згідно обліковій політиці визнання прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) з метою нарахування та сплати податку на прибуток і метод визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) - за сплаченими рахунками покупцям (готівкою (сч.50); ​​безготівково: на р \ с (сч.51), на в \ с (сч.52); взаємозаліками; товарообмінними операціями).
Стан розрахунків по окремих видах платежів докладно характеризується в аналітичних оборотних відомостях до рахунків 67, 68, 69. Такі відомості обов'язково заповнюються перед складанням балансу, в якому заборгованість за рахунками з бюджетом та позабюджетними фондами повинна бути показується розгорнуто, тобто кредитові залишки за вказаними рахунками відображаються в пасиві балансу, а дебетові, що означають переплати за податками, зборами та іншими платежами до бюджету, - у активі балансу за статтею "Інші дебітори".
Податок на прибуток:
Для обліку операцій, що відображаються на рахунку N 80 "Прибутки і збитки", використовується журнал-ордер N 15.
На лицьовій стороні цього регістра відображаються обороти за кредитом зазначених рахунків в кореспонденції з відповідними рахунками 46 (реалізація товарів) - 2408,12 р., 48 (реалізація інших активів) - 16767,61 р., 76 (орендна плата) - 6753р., 60 ( кредиторська заборгованість) - 452,92 р., 62 (кредиторська заборгованість) - 1591,42 р. Запис операцій, за винятком сум, що відображаються в кореспонденції з рахунками N 50 "Каса" та N 51 "Розрахунковий рахунок", проводиться на підставі відповідних первинних бухгалтерських документів. Операції в кореспонденції з рахунками N 50 та N 51 відображаються підсумками за місяць за даними, виявленим у відомостях до цих рахунків.
У таблиці "Аналітичні дані до рахунку N 80" операції по дебету і кредиту зазначених рахунків відображаються підсумками за місяць за статтями аналітичного обліку. На підставі цих даних і сальдо на початок місяця визначається сальдо на кінець місяця по кожній статті. З метою отримання даних, необхідних для заповнення звітності, в цій таблиці дебетові та кредитові обороти наводяться, крім того, наростаючими підсумками з початку року по звітний місяць. Отриманий результат за поточний рік за кредитом рахунку 80 (502530,8 грн.), Згідно з даними рядка "Разом", заноситься до Довідки про порядок визначення даних, що відображаються по рядку 1 "Розрахунок податку фактичної прибутку" як збиток за даними бухгалтерського обліку (- 502530,8 грн.). Потім проводиться коригування (зменшення) отриманого збитку на:
- Різницю між ринковою ціною і фактичною ціною реалізації, отриманої при реалізації продукції (робіт, послуг) за ринковою ціною, нижчою від фактичної собівартості в сумі 468575,33 грн.
- Втрат від уцінки сировини, матеріалів, готової продукції і товарів у сумі 48517,34 руб.
У результаті отримуємо валовий прибуток у сумі -14561,87 руб., Тобто підприємство спрацювало в збиток. Дану суму вносять до рядка 1 Розрахунку податку фактичної прибутку, але оскільки прибутку немає, то відповідно і самого податку на прибуток немає.
Податок на додану вартість:
Відповідно до Указу Президента РФ від 8 травня 1996 р. № 685 ВАТ "ЗДСК" з 1 січня 1997 р. перейшло на розрахунки з бюджетом по ПДВ на основі застосування рахунків-фактур. Підприємство здійснює реєстрацію виписаних рахунків-фактур покупцям в книзі продажів, а отриманих від постачальників - у книзі покупок (оплачені рахунки-фактури). Прикладом рахунки-фактури, зареєстрованим в книзі покупок є рахунок-фактура № 619. Їй відповідають наступні проводки в бухгалтерському обліку: Д10К60 - на суму 19404р., Д19К60 - на суму 3880,80 р., Потім йде її оплата: Д60К51, 62,76 - на суму 23284р., І ПДВ до відшкодування: Д68К19 - на суму 3880 , 80р. Прикладом рахунки-фактури, зареєстрованим в книзі продажів є рахунок-фактура № 595. Їй відповідають наступні проводки в бухгалтерському обліку: Д62К46 - на суму 98055,58 р., Д46К68 - на суму 16342,60 р.
Потім щомісяця на підприємстві складається податкова декларація з податку на додану вартість. У 1 рядку в 3 графі вказується оборот за місяць по придбаних цінностей (пісок) - 19404р., І сума ПДВ (оборот за місяць за дебетом рахунку 19) - 3880,80 р., Тому що отримана продукція оплачена, то аналогічно заповнюється рядок 1а. Вартість реалізованих товарів (збірний залізобетон) відображається в рядку 3 графа 3 - 81712,98 р., А сума отриманого ПДВ у графі 5 - 16342,60 р.
У рядку 6 вказується сума ПДВ підлягає до сплати, рівна 16342,60-3880,80 = 12461,80 р.
Податок на майно підприємства:
За даними бухгалтерського балансу на 1 жовтня 1998 проводиться розрахунок податку на майно підприємства за 9 місяців 1998 року. Згідно з Інструкцією Державної податкової служби РФ від 8 червня 1995 р. N 33 "Про порядок обчислення і сплати до бюджету податку на майно підприємств" (із змінами від 12 липня, 9 жовтня 1995 р., 5, 13 червня 1997 р., 2 квітня 1998 р .) проводиться розрахунок середньорічної вартості майна, дані беруться з квартальної звітності, і отримана сума (67181руб) заноситься до рядка 1 Розрахунку податку на майно підприємства. Для підприємства діє знижена ставка податку 1,3% відповідно до Закону № 14 від 10.02.97. Звідси сума податку на майно підприємства дорівнює 873,4 руб. Розрахунок сум пільг з податку на майно та звіт про використання пільг з податку на майно направляються до Адміністрації Курганської області, а також в державну податкову інспекцію по м. Кургану.
Облік розрахунків з податку на майно підприємства ведеться на рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" на окремому субрахунку "Розрахунки з податку на майно". Сума податку, розрахована у встановленому порядку, відображається за кредитом рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" і дебетом рахунка 80 "Прибутки і збитки". Перерахування суми податку на майно до бюджету відображається в бухгалтерському обліку за дебетом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом" і кредиту рахунку 51 "Розрахунковий рахунок".

Висновок

На закінчення своєї роботи, розглянувши принципи й особливості ведення обліку розрахунків з бюджетом, пропоную на підприємстві складати для контролю за повним і достовірним нарахуванням усіх податкових платежів за кожний звітний період накопичувальну зведену відомість.
Така накопичувальна відомість являє собою своєрідний звід податкових декларацій. Тільки за двома видами платежів (ПДВ і податку на рекламу) декларації побудовані не за накопичувальним принципом - в них немає наростаючих підсумків з початку року. На мій погляд, доцільно уніфікувати форми податкових декларацій.
Їх потрібно складати за даними накопичувальної зведеної відомості нарахування податків, можна і навпаки. Щоб перевірити повноту і достовірність нарахування податків, треба порівняти дані податкових декларацій та накопичувальної зведеної відомості, а потім зіставити показники гр. 9 зведеної відомості по кожному податку з показниками нарахування податків в оборотній відомості. За оборотної відомості можна проаналізувати і своєчасність погашення заборгованості по кожному податку.
Зіставлення даних про нараховані податки у деклараціях, зведеної відомості і аналітичної оборотної відомості за розрахунками з бюджетом характеризує ступінь відповідності даних бухгалтерського обліку та податкової звітності у вигляді декларацій (розрахунків).
Графа 8 накопичувальної зведеної відомості призначена для контролю за відповідністю нарахованого ПДВ сумі зарахованого і своєчасно перерахованого платежу. В ідеалі дані гр. 8 і гр. 7 повинні збігатися. Якщо сума в гр. 8 більше, ніж у гр. 7, це свідчить про переплату податку; якщо ж менше, то про прострочену заборгованість з ПДВ.
Про хороше стан розрахунків за іншими податками (на прибуток, майно, рекламу та ін) буде свідчити рівність сум у трьох суміжних графах оборотної відомості - кредитовий оборот, кредитовий залишок і дебетовий оборот.
Показники оборотної відомості за розрахунками підприємства з бюджетом потрібно хоча б раз на рік звіряти з даними бухгалтерії податкової інспекції для усунення можливих розбіжностей в обліку надходження платежів підприємства.
Накопичувальна зведена відомість
№ п / п
Найменування податкових платежів
Джерело інформації про оподатковуваної базі
Оподатковуваний база наростаючим підсумком з початку року, тис. руб.
Ставка податку,%
Нараховано податок наростаючим підсумком з початку року (гр.4-гр.5)
Податок з гр.6 попередньої накопичувальної відомості
Зарахований і перерахований ПДВ за попередні звітні періоди року
Податок, що підлягає нарахуванню за звітний період (гр.6-гр.7)
Джерело покриття податкового платежу
Кореспонденція рахунків
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
Діюча в Росії вже п'ять з половиною років податкова система викликає безліч нарікань з боку підприємців, економістів, депутатів, державних чиновників, журналістів і пересічних платників податків.
Податкова реформа, слідуючи загальному ходу всієї економічної реформи, є невід'ємним її ланкою. До того ж фінансова ситуація в країні продовжує залишатися складною. Податкова система покликана протистояти економічній і фінансовій кризі. Все це зумовило необхідність запровадження низки змін, доповнень, поправок у податкове законодавство. Податкова реформа триває. Істотним етапом її буде введення Податкового Кодексу Російської Федерації.

Література

1. Постанова від 29 липня 1996 р. N 914 "Про затвердження порядку ведення журналів обліку рахунків - фактур при розрахунках з податку на додану вартість"
2. Указ від 8 травня 1996 року N 685 "Про основні напрями податкової реформи в Російській Федерації та заходи щодо зміцнення податкової та платіжної дисципліни (в ред. Від 03.04.97)"
3. Інструкція від 11 жовтня 1995 р. N 39 "Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість" (в ред. Змін і доповнень Державної податкової служби РФ N 1 від 23.01.96, N 2 від 14.03.96, N 3 від 22.08.96, N 4 від 12.03.97, N 5 від 29.12.97)
4. Наказ від 7 серпня 1998 р. N БФ-3-03/170 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції податкової служби Росії від 11.10.95 № 39" Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість ""
5. Інструкція від 8 червня 1995 р. N 33 "Про порядок обчислення і сплати до бюджету податку на майно підприємств"
6. Лист від 27 жовтня 1997 р. N ВЗ-6-04/757 "Про податок на майно підприємств"
7. Наказ від 2 квітня 1998 р. N АП-3-04/63 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції податкової служби Росії від 08.06.9" Про порядок обчислення і сплати до бюджету податку на майно підприємств ""
8. Лист від 25 грудня 1996 року "Про застосування рахунків-фактур при розрахунках з податку на додану вартість з 1 січня 1997 року"
9. Постанова від 2 лютого 1998 р. N 108 "Про внесення змін і доповнень до Постанови Уряду Російської Федерації від 29 липня 1996 р. N 914" Про затвердження Порядку ведення журналів обліку рахунків-фактур при розрахунках з податку на додану вартість ""
10. Федеральний Закон від 31 липня 1998 року N 141-ФЗ "Про внесення доповнень до статті 2 Закону Російської Федерації" Про податок на прибуток підприємств і організацій ""
11. Постанова від 11 вересня 1998 р. N 1095 "Про внесення зміни до Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку "
12. Інструкція щодо застосування єдиної журнально-ордерної форми рахівництва (затв. Мінфіном СРСР 7 березня 1960)
13. Лист Мінфіну РФ від 24 липня 1992 р. N 59 "Про рекомендації по застосуванню облікових регістрів бухгалтерського обліку на підприємствах"
14. Лист Мінфіну РФ від 12 листопада 1996 р. N 96 "Про порядок відображення в бухгалтерському обліку окремих операцій, пов'язаних з податком на додану вартість і акцизами"
15. Журнал "Бухгалтерський облік" № 5, 1998 рік
16. Журнал "Бухгалтерський облік" № 4, 1998 рік
17. Журнал "Головний бухгалтер" № 3, 1998 рік
18. Журнал "Головний бухгалтер" № 5, 1998 рік
19. Журнал "Головний бухгалтер" № 2, 1998 рік
20. Журнал "Податки і платежі" № 3, 1998 рік
21. Журнал "Бухгалтерський облік" № 6, 1998 рік
22. Журнал "Бухгалтерський облік" № 1, 1997 рік
23. Журнал "Бухгалтерський облік" № 2, 1997 рік
24. Журнал "Бухгалтерський облік" № 3, 1997 рік
25. Журнал "Консультант бухгалтера" № 4, 1997 рік
Додаток 1.
Рахунок 67 "Розрахунки з позабюджетних коштів"
Рахунок 68 "Розрахунки з бюджетом"
Рахунок 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню"
67-1 Розрахунки з податку на реалізацію ПММ
68-1 Прибутковий податок
69-1 Розрахунки по соціальному страхуванню
67-2 Розрахунки з податку не користувачів автомобільних доріг
68-2 Акцизи
69-2 Розрахунки з пенсійного забезпечення
67-3 Розрахунки з податку з власників автотранспортних засобів
68-3 Податок на майно
69-3.1 Розрахунки з федеральним фондом медичного страхування
67-4 Розрахунки з податку на придбання автотранспортних засобів
68-4 Податок на прибуток
69-3.2 Розрахунки з територіальним фондом медичного страхування
67-5 Відрахування до позабюджетного фонду НІІОКР
68-5 Податок на додану вартість
69-4 Розрахунки фонду зайнятості
67-6 Розрахунки з екологічними фондами
68-6 Транспортний податок
68-7 Збір на потреби освітніх установ
68-8 Податок на рекламу і далі за видами податків
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
187.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік розрахунків з бюджетом
Облік розрахунків з бюджетом по оподаткуванню
Фінансовий облік розрахунків з бюджетом 2
Фінансовий облік розрахунків з бюджетом
Облік розрахунків з бюджетом за податками
Податок на додану вартість облік розрахунків з бюджетом
Облік розрахунків з бюджетом по податках комерційних банків
Облік розрахунків сільгосппідприємства з бюджетом по ПДФО на прикладі ТОВ Д
Облік розрахунків з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб
© Усі права захищені
написати до нас