Облік продажів продукції робіт і послуг та розрахунок з покупцями

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ФГТУ ВПО

«ОРЛОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Економічний факультет

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Курсова робота

на тему:

Облік продажів продукції, робіт і послуг та розрахунок з покупцями.

Виконав:

студент Б-301 групи

спеціальністю бухгалтерський облік

шифр

(П.І.Б.)

Керівник:

ст. викладач

(Посада) (П.І.Б.)

ОРЕЛ 2007

Рецензія

на курсову роботу

по дисциплине________________________________

студента______________________________________

1. Оцінка змісту і позитивних сторін работы_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Недоліки в роботі та її оформлении_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________3. Висновки і відповідність курсової роботи висуваються требованием______________________________________________________________________________________________________________________________________________

«_____»___________ 200 р. Рецензент_________________

Зміст

Введення

  1. Теоретичні та методологічні питання обліку операцій процесу продажів

    1. Економічний зміст господарських операцій процесу продажів. Завдання обліку

    1. Форми розрахунків з покупцями і замовниками

    2. Нормативні акти, що регулюють облік продажів

  1. Економічна характеристика підприємства та бухгалтерського обліку

    1. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства

    2. Характеристика організації обліку

    1. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

    2. Структура бухгалтерії ВАТ АПК «Нива-Колос»

  1. Облік продажів продукції та розрахунок з покупцями

    1. Первинний облік продажів продукції

    2. Аналітичний і синтетичний облік реалізації і розрахунків з покупцями

    3. Інвентаризація розрахунків з покупцями і замовниками та відображення даних у бухгалтерській звітності

  1. Удосконалення розрахунків з покупцями і замовниками

Висновки і пропозиції по товариству ВАТ АПК «Нива-Колос»

Список літератури

Введення

Підприємства постійно ведуть розрахунки з постачальниками за придбані в них основні засоби, сировина, матеріали та інші товарно - матеріальні цінності та надані послуги; з покупцями - за куплені ними товари; із замовниками - за виконані роботи та надані послуги.

В умовах нестабільної ринкової економіки ризик несплати або несвоєчасної оплати рахунків збільшується, це призводить до появи дебіторської і кредиторської заборгованості. Частина цієї заборгованості в процесі фінансово - господарської діяльності неминуча і повинна знаходиться в рамках припустимих значень.

Сумнівна дебіторська заборгованість і прострочена кредиторська заборгованість свідчать про порушення постачальниками і клієнтами фінансової та платіжної дисципліни, що вимагає негайного вжиття відповідних заходів для усунення негативних наслідків. Своєчасне вжиття цих заходів, можливо, тільки при здійсненні з боку підприємства систематичного контролю.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності розрахунків з дебіторами і кредиторами. Збільшення або зниження дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до зміни фінансового стану підприємства. Так, наприклад, значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською може привести до так званого технічного банкрутства [1, с. 246]. Це пов'язано зі значним відволіканням засобів підприємства з обороту і неможливістю гасити вчасно заборгованість перед кредиторами. На підставі цього необхідно проводити моніторинг та аналіз стану розрахунків. Для проведення аналізу використовуються дані бухгалтерського обліку і звітності, тому важливу роль відіграє правильна організація на підприємстві бухгалтерського обліку розрахункових операцій, яка вимагає своєчасного і повного відображення господарських операцій із розрахунків в первинних документах та облікових регістрах.

Метою даної курсової роботи є облік розрахунків з постачальниками і покупцями.

У відповідності з поставленою метою необхідно вирішувати наступні завдання:

  1. вивчити облік розрахунків з постачальниками і покупцями;

  2. охарактеризувати облік розрахунків, заснованих на заліку взаємних вимог;

  3. розглянути фінансовий стан підприємства;

  4. виявити шляхи поліпшення стану розрахунків.

Об'єктом дослідження в курсовій роботі є ВАТ АПК «Нива-Колос».

У процесі вивчення та опрацювання матеріалів застосовуються такі методи економічних досліджень: економічний, економіко-математичний. Методологічною і технічною основою для написання курсової роботи послужили: Федеральний Закон про бухгалтерський облік в РФ [2]; Положення щодо введення бухгалтерського обліку та звітності в РФ [3]; Постанови Уряду РФ та інструктивні матеріали з досліджуваних питань; навчальна література та праці вітчизняних і зарубіжних вчених.

Джерелами конкретної інформації для проведення дослідження є річний баланс підприємства, первинні документи, дані аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками.

1 Теоретичні та методологічні питання обліку операцій процесу продажів

1.1 Економічний зміст господарських операцій процесу продажів. Завдання обліку

Продажем продукції завершується кругообіг коштів організації, в результаті чого створюється можливість з отриманої виручки провести розрахунки з постачальниками матеріалів, з працівниками по оплаті праці, з бюджетом по податках і зборах, платежах до позабюджетних фондів, з банком по кредитах, іншими кредиторами.

Продаж продукції, робіт та послуг має дозволити не тільки відшкодувати витрати з їх виробництва та збуту, а й отримати прибуток - один з найважливіших джерел оновлення і розширення виробництва.

Продукція, роботи та послуги вважаю проданими при переході права власності на них від продавця до покупця, від виробника до споживача. З цього моменту їх вартість включається до обсягу виручки і дохід організації. Обсяг виручки від продажу продукції, виконаних робіт і наданих послуг є найважливішим показником, що характеризує виробничу і фінансову діяльність комерційної організації, виробничого підприємства.

У поточному обліку продається продукція оцінюється: за фактичною виробничою собівартістю (з включенням всіх витрат або тільки прямих витрат), планової (нормативної виробничої собівартості або продажними цінами). Якщо організація застосовує планову (нормативну) собівартість чи продажні ціни, то після закінчення звітного місяця обчислюється фактична собівартість проданої продукції, робіт, послуг. При розрахунку фактичної собівартості використовуються дані про залишок продукції на складі (у відвантаженні) і про випуск або її відвантаженні за місяць за обліковими цінами (планова чи нормативна собівартість продажні ціни) і по фактичній собівартості. При цьому обчислюється коефіцієнт відношення фактичної собівартості до вартості за обліковими цінами, який множиться на вартість за обліковими цінами проданої продукції.

Продаж продукції (робіт, послуг) здійснюється: за вільними відпускними цінами і тарифами, збільшеним на суму податку на додану вартість (ПДВ), за державними регульованими оптовими іенам (тарифами), збільшеним на суму ПДВ, і за державними регульованими роздрібними цінами, які мають у себе ПДВ. Вільні продажні ціни узгоджуються сторонами угоди, тобто продавцем і покупцем. Якщо в розрахунках використовуються вільні договірні ціни, то вони можуть бути перевірені з боку податкових органів. Перевірці піддаються ціни при відхиленні їх більш ніж на 20% від рівня ринкових цін на ідентичні вироби, ціни за договорами, укладеними між взаємозалежними організаціями, з товарообмінних операцій і зовнішньоторговельних операціях.

Перевірка цін, зазначених у договорі, здійснюється:

на основі документально підтвердженої інформації, отриманої з офіційних джерел про ринкові ціни. До офіційних джерел належить наступна інформація: про біржовими котируваннями і ринкових цінах, опублікованих у друкованих виданнях державними органами за статистикою і органами, які регулюють ціноутворення, а також висновки експертів, які мають право на здійснення оціночної діяльності;

методом ціни подальшого продажу. При цьому методі в основу перевірки береться ціна, за якою в подальшому продавалася продукція. Цей метод використовується у випадку відсутності на ринку угод по ідентичних або однорідним товарам;

витратним методом, при якому ринкова ціна розраховується як сума проведених витрат та звичайного прибутку для Даною сфери діяльності. Звичайний розмір прибутку дорівнює рівню рентабельності, що склався за аналогічним товарам. Відомості про рівень рентабельності отримують від органів статистики та органів ціноутворення.

До вартості продукції за продажними іенам додається акциз (по підакцизної продукції) і ПДВ, а при продажі її за готівковий розрахунок і податок з продажів. Сума акцизу визначається по відношенню до продажної ціни. З ПДВ в якості бази оподаткування береться вартість за продажними пенам, а по підакцизної продукції до піні додається акциз.

При визначенні податкової бази по податку з продажів у вартість продукції включаються податок на додану вартість та акциз для підакцизної продукції. З ПДВ і податку з продажів ставка встановлюється у відсотках, по підакцизної продукції залежно від її виду по адвалорних ставками (у відсотках) - ювелірні вироби, автомобілі легкові або за специфічними ставками (в рублях і копійках) - алкогольна продукції та тютюнові вироби.

У виписуються розрахунково-платіжних документах вказуються: ціна, кількість продукції, вартість продукції за продажними цінами, акциз, ПДВ, податок з продажів і загальна сума до отримання [4].

Важливою передумовою організації обліку продажу продукції, достовірного обчислення фінансових результатів є наявність своєчасно і правильно оформлених договорів продажів первинних документів, графіка документообігу, номенклатури-цінника на вироблену продукцію та ін

До завдань обліку продажів продукції відносяться:

  • контроль за своєчасним і правильним оформленням первинних документів по збуту і продажу продукції;

  • своєчасна виписка та надання покупцеві і банку розрахунково-платіжних документів;

  • забезпечення інформацією про наявність та рух продукції керівників відповідних підрозділів з ​​метою здійснення контролю за своєчасним оприбуткуванням, відвантаженням і збереженням готової продукції;

  • контроль за своєчасним надходженням грошових коштів: від продажу продукції, звірка взаємних розрахунків з покупцями. [5, с. 557]

1.2 Форми розрахунків з покупцями і замовниками

На жаль, на практиці не рідко виникають ситуації, коли одна зі сторін погано виконує або зовсім не виконує своїх зобов'язань за договором. Трапляється що підприємство уклавши договір на придбання необхідної продукції та оплати її вартість і доставку, не може не отримати цю продукцію не розшукати що зачинились фірму постачальника. Або ж на проти, постачальник, який відправив у відповідності з договором партію продукції покупцеві, протягом не може витребувати належні йому гроші.

Все це змушує шукати такі форми розрахунків і договорів, які дозволяли б уникнути подібні ситуації. Однією з таких форм є акредитив, який ставить покупця та постачальника практично в рівні умови.

Суть акредитиву - в особливому договірному порядку розрахунків між постачальником і покупцем.

Постачальник отримає гроші лише після того, як виконані заздалегідь обумовлені умови і настане подія, яка і буде служити сигналом до зарахування грошей на його рахунок. Ці умови і «сигнальне» подію сторони визначають заздалегідь за взаємною згодою і точно фіксують їх у договорі поставки.

Покупець формує ці умові і «сигнальне» подію в заяві на відкриття акредитива в своєму банку. Відповідно до заяви та договором банку покупця перераховує кошти в банк, обслуговуючого постачальника. Але безпосередньо на рахунок постачальника ці кошти не зараховуються. Він отримає їх лише після того, як представить у свій банк документи, що доводять, що умови акредитива виконані «сигнальне» подія наступила.

Що є такими документами, сторони за раніше визначають у договорі поставки. Це можуть бути як, наприклад, залізнична накладна, що підтверджує факт відвантаження готової продукції, так і акт укладення (незалежного експерта) про відповідність фактичної якості відправленої готової продукції договірному.

Розрахунки за акредитивом регулюються частина 2 глави 46 Цивільного кодексу РФ [6]. Крім того, можуть застосовуватися Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів. Але треба пам'ятати, що ці правила на території РФ розглядаються лише як звичаї ділового обороту і застосовуються в частині, що не суперечить ТК РФ [7].

До розрахунком за кредітівом у всьому світі застосовується наступна термінологія: банк покупця називається банком-емітентом; покупець (платник) - наказодавцем або клієнтом банку-емітента; постачальник (одержувач) - бенефіціаром; банк постачальника - виконуючим банком.

Існують кілька видів акредитивів. Покритий і не покритий акредитиви зачіпають інтереси тільки покупця і не як не стосуються постачальника.

Акредитив вважається покритим, коли грошові кошти списуються з розрахункового рахунку покупця (або видаються йому в кредит) і депонуються банком для наступних платежів постачальнику. У результаті оборотні кошти покупця відволікаються на досить тривалий термін. Тому більш, вигідно використовувати для розрахунків не покритий (гарантований) акредитив. У цьому випадку банк постачальника спише грошові кошти прямо з відкритого у нього рахунки банку покупця. Кошти ж самого покупця будуть залишатися в обігу до моменту розрахунку з постачальником. Але вдаватися до розрахунком у формі не покритого акредитива можна лише в тому випадку, коли банк покупця і банк постачальника мають кореспондентські відносини один з одним. Крім того, покупець повинен значитися на доброму рахунку у банку - як сумлінного і чесного клієнта.

У непокритого (гарантованого) акредитива є й недолік - плата банку за непокритий акредитив значно перевищує плату за покритий.

Безвідкличний і відкличний акредитив представляють собою інтерес насамперед для постачальника. При відкличного акредитива банк покупця може в будь-який момент без повідомлення постачальника змінити умова провидіння розрахунків або ж і зовсім скасувати їх. Відповідно в разі без відкличного акредитива для змін умов розрахунком або скасування платежу потрібна згода постачальника малюнок 1.






Рисунок 1 - схема акредитивної форми розрахунків

  1. укладення договору - контракту з зазначенням акредитивної форми розрахунків;

  2. заяву на відкриття акредитива (сума, термін, умови використання його постачальником);

  3. виписка з розрахункового рахунку про відкриття акредитива;

  4. повідомлення про відкриття акредитива, його умови;

  5. повідомлення постачальнику умов акредитива;

  6. відвантаження готової продукції за умовами акредитива;

  7. постачальник надав платіжні документи на оплату за рахунок акредитиву;

  8. повідомлення про використання акредитива;

  9. виписка з розрахункового рахунку - зарахований платіж;

  10. виписка з рахунку акредитива про використання акредитива.

Порядок бухгалтерського обліку операцій по акредитиву безпосередньо залежить від того, на яких умовах відкривається акредитив, а так само від виду акредитива.

У покупця відкриття покритого акредитива відображається на субрахунку «Акредитиви» до сч.55 «спеціальні рахунки в банках». Для обліку не покритого акредитива використовується за балансовий рахунок 009 «Забезпечення зобов'язань і платежів видані».

Можуть бути зроблені бухгалтерські проводки відображені таблиця 1

Таблиця 1 - Бухгалтерські проводки

Зміст операцій

Кореспонденція рахунків


Дебет

Кредит

1

2

3

  1. депоновані кредитні кошти згідно з заявкою (підстава - банківська виписка)

  2. відображена оплата постачальнику згідно повідомленню банку про виконання акредитива

  3. відображення курсових різниць по депонованим коштам

  4. відображення курсових різниць за кредиторською заборгованістю


  1. з валютного рахунку утримана плата за обслуговування акредитива

  2. нараховані відсотки за користування кредитом


55



60


55


91 (1)


91 (2)


91 (2)


66



51


91


60


52


66

Згідно зі статтею 223 ЦК РФ, право власності у покупця виникає з моменту передачі готової продукції, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається не тільки вручення продукції безпосередньо покупцеві, а й здача перевізникові для відправлення покупцю. Як правило, виконання акредитива не збігається з моментом переходу право власності на відгороджену готову продукцію.

Постачальник для обліку відкритого на нього акредитива може використовувати за балансовий рахунок 008 «Забезпечення зобов'язань і платежів отримані». Крім цього можуть бути зроблені такі бухгалтерські записи таблиця 2

Таблиця 2 - Бухгалтерські проводки

Зміст операцій

Кореспонденція рахунків


Дебет

Кредит

1

2

3

  1. відображений фінансовий результат від реалізації

  2. зарахована на валютний рахунок оплата за продукцію

  3. зарахований отриманий аванс

  4. відображена курсова різниця при погашенні дебіторської заборгованості

90 (1)

52

60 (1)

91

99

62

60 (2)

60 (62)

У висновку відзначимо, що акредитив в рівній мірі враховує інтереси обох сторін договору. І в цьому його основна перевага перед іншими формами безготівкових розрахунків. Крім того, використання акредитива для розрахунків зменшує ризики як постачальника готової продукції, так і покупця. При цьому зберігається висока ступінь оперативності розрахунків. Особливо зручно використовувати акредитивну форму розрахунків якщо постачальник і покупець мають рахунки в одному банку. Тоді витрати за акредитивом будуть мінімальні. [8, с. 51]

Відродження ринковою економікою фінансового ринку призвело до відновлення вексельного звернення в Росії, і насамперед це стосується використання векселя за взаєминах покупця, замовника і продавця в угодах, пов'язаних з постачанням готової продукції. У цьому випадку застосовується товарний (комерційний) вексель, який має двоїстий характер, що виявляється в тому, що він функціонує і як цінний папір, і як засіб розрахунків, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Бухгалтерський облік векселів, що застосовуються при розрахунках між організаціями за поставлену продукцію здійснюється:

  • у векселедавця - на сч.60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або на сч.76 «Розрахунки з різними дебіторами кредиторами» субрахунок «Векселі видані» в сумі, зазначеній у векселі, в кореспонденції з дебетом рахунків урахуванням матеріальних цінностей або витрат виробництва ( звернення);

  • у векселедержателя - при отриманні векселя сума, вказана в ньому, відображається за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» субрахунок «Векселі одержані" в кореспонденції з кредитом рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг): різниця між сумою, зазначеній у векселі, і сумою заборгованості за поставлену готову продукцію, в рахунок оплати яких отримано вексель, відображається за кредитом рахунка 80 »« Прибуток і збитки »« Субрахунок »« Доходи за векселями ». [21, c. 34-36]

Векселедавець суму належних до сплати за векселем відсотків за отриману продукцію в залежності від конкретного змісту господарської операції відображає або в складі виробничих витрат, тобто за дебетом рахунків 20,23,25,26,44-якщо мова йде про придбання продукції, що мають виробничий характер, або відносить у дебет тих рахунків, на яких обліковуються одержувані ті чи інші матеріальні цінності.

У випадку, якщо векселедержатель отримує вексельну суму менше тієї, якої він повинен за векселем за відвантажену готову продукцію, різниця відноситься в дебет рахунку 84 «Нерозподілений прибуток» в кореспонденції з кредитом рахунку 62 або рахунки 76.

До настання терміну погашення товарний вексель може бути переданий векселедержателям третій особі, який може бути будь-яка юридична або фінансова особа. Передача може здійснюватися в порядку взаєморозрахунків за отриману готову продукцію, у якості засобів розрахунків за кредити і позики, надання фінансової допомоги або продаватися за гроші. З моменту отримання векселя третіми особами він втрачає властивість товарного, і його звернення буде регламентуватися правилами, які діють для фінансових векселів, тобто в залежності від терміну дії він буде обліковуватися на рахунку 58.

Розглянемо основні бухгалтерські проводки у покупця (векселедавця) та постачальника (векселедержателя).

Таблиця 3 - Бухгалтерські проводки

Зміст операцій

Кореспонденція рахунків


Дебет

Кредит

1

2

3

У векселедавця

оприбуткована продукція від постачальника згідно з накладною:

вартість продукції

Сума ПДВ

видано вексель

Відображені належні до сплати% за векселем



прийнятий на позабалансовий облік виданий вексель

перерахована постачальнику заборгованість за векселем

віднесена на розрахунки з бюджетом сума сплаченого постачальнику ПДВ

знятий з позабалансового обліку оплачений вексель

У векселедержателя

зроблена відвантаження продукції під вексель

відображені належні за векселем%

списані собівартість відвантаженої продукції

нарахований ПДВ від реалізації

«По відвантаженню»

«По оплаті»

отримані грошові кошти в оплату векселя

не сплачено вексель у встановлений термін

нараховані витрати з оформлення претензій

переданий вексель іншому підприємству в рахунок передоплати

відображений фінансовий результат

врахований вексель на позабалансовому рахунку

списаний вексель після повідомлення про його оплаті




40

19

62, 76

20, 23, 25, 26, 31, 44 або

41,12, 81

009

62


68


62 (3)


91 (1)

45


45

62


51

96

60,76

61

45

009




60, 76

60, 76

62, 76

62, 76,




51


19

009

45


62 (3)

20,23,25,26


68

68


62 (3)

62 (3)

96

62 (3)

90 (1)

009

Тепер розглянемо розрахунок чеками на схемі, рисунок 2





Рисунок 2 - Розрахунок чеками

Покупець називається трасат, постачальник-трасант. Перекладний вексель виписується в 2-х примірниках: перший (прима) передається в забезпечення трасанту, а другий (секунда) залишається у трасата. [9, с. 61.]

В даний час в російському діловому обороті переважають розрахунки платіжними дорученнями. Платіжне доручення являє собою доручення банку сплатити вказану суму з розрахункового рахунка платника і зарахувати її на розрахунковий рахунок одержувача платежу. При розрахунках платіжними дорученнями банк зобов'язується за доручення платника за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунках, перевести певну грошову суму на рахунок зазначеного платникам особи в цьому чи іншому банку у строк, передбачений законом або встановлюваний згідно з ним, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або не визначається застосовуваними у банківській практиці звичаєм і ділового обороту.

Платіжні доручення за домовленістю сторін можуть бути строковими, дострокові та відстрочені. Термінові платежі здійснюються в наступних варіантах: авансовий платіж, тобто платіж до відвантаження готової продукції; платіж після відвантаження готової продукції, тобто шляхом прямого акцепту готової продукції; часткові платежі при великих угодах малюнку 3.

Рисунок 3 - Схема розрахунку платіжними дорученнями

  1. Платіжне доручення направляється від покупця в обслуговуючий його банк.

  2. Відбувається списання суми з розрахункового рахунку покупця.

  1. Повідомлення в банк постачальника про списання суми з розрахункового рахунку покупця.

  2. Йде зарахування суми на розрахунковий рахунок постачальника.

  3. Виписка з розрахункового рахунка про зарахування суми платежу.

Дана форма розрахунків застосовується при розрахунках по не товарними операціями (податки до бюджету, суми штрафів), і тоді будуть зроблені такі бухгалтерські записи:

  1. Д-т сч.10 К-т сч.60 - оприбутковані платіжні документи постачальника за отриману готову продукцію;

  2. Д-т сч.19 К-Т сч.60 - виділено ПДВ;

  3. Д-т сч.60 К-т 51 - сплачено заборгованість постачальника;

  4. Д-т сч.68 К-т сч.19-ПДВ підлягає відшкодуванню з бюджету;

Також дана форма розрахунків може застосовуватися за товарними операціями за отриману готову продукцію або надану послугу. У

Бухгалтерський облік знайдуть відображення запису:

  1. Д-т рах. 69 К-т сч.51-перерахування суми до соціального фонду;

  2. Д-т сч.67 К-т сч.51-нарахована сума податку на користування доріг і т.д. [15]

Разом з тим організації не рідко стають учасниками інших форм розрахункових відносин, зокрема, розрахунків з використанням чеків.

Згідно ст.877 ГК РФ чеком визнається документ встановленої форми, що містить наказ або розпорядженні банку списати зазначену в чеку суму з розрахункового рахунка платника і зарахувати її на розрахунковий рахунок одержувача платежу.

Учасниками чекового обігу виступають три особи: чекодавець, платник по чеку і чекодержатель.

Діюча методологія бухгалтерського обліку не передбачає віднесення чеків до фінансових вкладень організацій. За існуючими правилами ці цінні папери для мети обліку та звітності розглядаються як засіб забезпечення депонованих на спеціальному рахунку грошових коштів і коштів забезпеченні дебіторської та кредиторської заборгованості.

Підставою для видачі чеків є угоди між чекодавцем і платником (чековий договір), згідно з яким останній зобов'язується оплатити чеки за умови наявності у чекодавця коштів на соціальному рахунку. Законодавство не регламентує форму такого договору, але доказом його наявності може бути факт видачі банком чекової книжки.

Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів, що у чекових книжках, чекодавець організує на сч.55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок 2 «Чекові книжки». Аналітичний облік ведеться за кожною отриманою чекової книжки і руху чеків. У другому випадку до субрахунку 55-2 рекомендується відкривати три аналітичні позиції:

  1. «Не використані чеки»;

  2. «Видані чеки»;

  3. «Анульовані чеки».

Т.ч., операція по депонуванню чекодавцем коштів супроводжується такими записами:

  1. Д-т сч.55-1-1 К-т сч.51, 52 - депоновані в чекову книжку власні грошові кошти;

  2. Д-т сч.55-1-1 К-т сч.90-депоновані в чекову книжку позикові кошти (короткострокова позика банку).

Чекодавець виписує чек для здійснення платежу за зобов'язанням, що зв'язує його з чекодержателем за договором. Однак сама по собі видача. Цього цінного паперу не допомагає існуючого грошового зобов'язання. Зобов'язання вважається виконаним тільки в момент отримання чекодержателем платежу по чеках. Тому для обліку операцій, пов'язаних з видачі чеків, чекодавець використовує синтетичні рахунки, призначені для формування інформації про зобов'язань організації, головним чином рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». До нього відкриваються спеціальні субрахунки для відображення кредиторської заборгованості, забезпеченої виданими чеками, наприклад, субрахунок 2 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками за виданими чеками, термін оплати яких не настав» і субрахунок 3 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками за простроченими оплатою чеком». Аналітичний облік тут ведеться за кожним виданим чеку.

Передача чекодержателю чека супроводжується внутрішньої записом на рахунку 60, при якій заборгованість, забезпечена чеком, переноситься з субрахунка 1 на субрахунок 2.

Чекодержатель організовує облік аналогічних операцій на рахунках, призначених для відображення інформації про вимоги організацій, і насамперед на сч.62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», попередньо відкривши до нього три додаткових субрахунки, наприклад: субрахунок 4 «Розрахунки з покупцями і замовниками за чеками, термін оплати яких не настав », субрахунок 5« Розрахунки з покупцями і замовниками за чеками, переданими на інкасо »і субрахунок 6« Розрахунки з покупцями і замовниками за чеками, грошові кошти за якими чеки надійшли в строк ». Операція з отримання від чекодержателя чека відображається за дебетом субрахунка 4 і кредитом субрахунка 1.

Отгрузив покупцеві готову продукцію і отримавши від нього чек, постачальник зробить такі записи:

  1. Д-т сч.62-1 К-т сч.45-відвантажена продукція покупцеві;

  2. Д-т сч.62-1 К-т сч.41-відвантажена тара покупцеві;

  3. Д-т сч.90-1 К-т сч.40-списується виробнича собівартість відвантаженої продукції;

  4. Д-т сч.90-3 К-т сч.68-нараховано заборгованість бюджету з ПДВ;

  5. Д-т сч.45 К-т сч.43-списані комерційні витрати, пов'язані з відвантаженої продукції

  6. Д-т сч.45 (80) К-т сч.90 (46) - відображений фінансовий результат (прибуток збиток) від реалізації продукції;

  7. Д-т сч.62-4 К-т сч.62-1 отриманий чек від покупця (на загальну суму дебіторської заборгованості).

Всі отримані чеки чекодержатель зобов'язаний зареєструвати у книзі обліку цінних паперів. Даний регістр повинен мати такі обов'язкові реквізити: найменування чекодавця, № і дату виписки чека, його суму, найменування платника. Книга обліку цінних паперів брошюруется, скріплюється печаткою організації та підписом її керівника і головного бухгалтера.

Чек представляється до платежу в робочий день і робочі години банку. Якщо останній термін подання збігається з неробочим днем в банку, то чек повинен бути наданий до платежу протягом наступного робочого дня. Надання чека до платежу можливо 2-ма способами: отримання його безпосереднього пред'явлення баку платнику і шляхом пред'явлення чека в банк, що обслуговує чекодержателя, на інкасо. У другому випадку оплата чека відбувається в порядку виконання інкасового доручення.

Платник за чеком зобов'язаний упевнитися в достовірності чека, а також у тому, що його пред'явник є законним власником чека. Після оплати чека платник в праві вимагати передачі йому чека з розпискою та отриманні платежу. У разі оплати запропонованого або викраденого чека може виникнути питання про розподіл виникли суб'єктів між чекодавцем і банком. Згідно ст.879 ТК РФ збитки покладаються на ту сторону, з чиєї вини вони були завдані.

Операції по оплаті чека чекодержатель відобразить наступним чином:

  1. Д-т сч.62-5 К-т сч.62-4 - пред'явлений чек в банк на інкасо;

  2. Д-т сч.51, 52 К-т сч.62-5 - зараховано на банківський рахунок дебіторська заборгованість чекодавця.

Чекодавець, сплативши чек, зробить такі записи:

  1. Д-т сч.60-2 К-т сч.55-2-2 - перераховано зі спеціального рахунку кредиторська заборгованість чекодержателю;

  2. Д-т сч.68 К-т рах. 19-3 - прийнято до заліку сума «вхідного» ПДВ.

Рисунок 4 - Схема розрахунків чеками

  1. Покупець представляє в обслуговуючий його банк заяви на отримання чеків і платіжне доручення на депонування сум або заяви до 2-х примірниках для придбання чеків і платіжне доручення чеків, оплата яких гарантована банком.

  2. У банку, що обслуговує покупця, бронюються кошти на окремому рахунку і заповнюються чеки, тобто проставляються найменування банку, номер особового рахунку, назви чекодавця сума чека.

  3. Покупцеві видаються чеки і чекова картка.

  4. Постачальник оголошує покупцеві документи на відвантажену продукцію.

  5. Покупець видає чек постачальнику.

  6. Постачальник пред'являє чек в банк, що обслуговує постачальника при реєстрі чеків.

  7. У банку, що обслуговує постачальника, зараховуються грошові кошти на рахунок постачальника.

  8. Банк постачальника пред'являє чек для оплати банку, обслуговуючому покупця.

  9. Банк, що обслуговує покупця, списує суму чека за рахунок раніше заброньованих сум.

  10. Банки видають клієнтам виписки з рахунків банку [10, с.34]

Облік розрахунків платіжними вимогами - дорученнями виникли на базі акцептной форми розрахунків і зводяться до наступного: постачальник, відвантаживши готову продукцію, заповнює першу частину (вимога), виписуючи платіжна вимога (додаток) на покупця - платника, відкликає йому або доставляє нарочним, чи передає в свій банк. Отримавши платіжні вимоги - доручення, платник зобов'язаний заповнити другу частину - платіжне доручення, доручаючи банку списати з його розрахункового зазначену суму, тому що зобов'язання постачальником виконані. Організація - платник здає цей повністю заповнений документ у банк для оплати. Банк після списання коштів пересилає документи в банк постачальника для зарахування на його розрахунковий рахунок.


Рисунок 5 - Схема розрахунків платіжними вимогами дорученнями

    1. Договір - угода з зазначенням форми розрахунків - платіжними вимогами - дорученнями;

    2. Відвантаження продукції;

    3. Документи на відвантаження та платіжні вимоги - доручення відправлені покупцю;

    4. покупець до оформив платіжні документи і здав у свій банк на оплату;

    5. документи про зарахування платежу передані покупцеві;

    6. виписка з розрахункового рахунка про зарахування платежу.

Згода на акцепт (оплату) платник зобов'язаний дати протягом 3 днів з моменту отримання платіжного документа. При цьому використовується принцип: «мовчання - знак згоди». В іншому випадку він має право відмовитися від оплати, але в письмовій формі. Платник має право повністю відмовитися від оплати, у випадку, якщо продукція не замовлена; продукція поставлена ​​достроково без згоди покупця; документально встановлена ​​не доброякісність або не комплектність продукції; неузгоджена ціна. Часткова відмова від акцепту дозволяється у випадках відвантаження на ряду з замовленими незаконної продукції або відвантаження в більшій кількості, ніж вказано в рахунку.

При відмові від оплати покупець в тому випадки, якщо право власності на продукцію до нього не перейшло, приймає надійшла продукцію на відповідальне зберігання і по мірі надходження розпорядження постачальника відвантажує її в зазначену адресу.

З рахунків платника оплачують без його згоди вимоги за комунальні послуги, електроенергію, абонентську за телефон, відсотки за кредит і ін

Характерна особливість даної форми в тому, що вона спрямована на захист інтересів покупця в частині перевірки обсягу та якості вступника вантажу, його відповідності договірними зобов'язаннями, можливості відмови від оплати за вмотивованою причин. У бухгалтерському обліку слід розрізняти порядок обліку операцій у постачальника пред'явив вимоги, і платника, що одержує матеріальні цінності, платить за продукцію.

У постачальника враховується факт реалізації продукції: Д-т сч.62 К-т сч.46 в сумі договірної вартості, зазначеної у платіжному вимозі - дорученні. У міру зарахування платежу - згідно з випискою банку з розрахункового рахунку: Д-т сч.51 К-т сч.62 в сумі договірної вартості. У покупця враховується факт придбання продукції: Д-т сч.10 К-р сч.60 [15].

1.3 Нормативні акти регулюють облік продажів

Виручка від продажу продукції та надходження, пов'язані з виконанням робіт і послуг являють собою доходи від звичайних видів діяльності.

Порядок віднесення надходжень до доходів від звичайних видів діяльності визначено у ПБО 9 / 99 «Доходи організації» виходячи з предмета діяльності організацій 06.05.1999.

В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату своїх активів за договором оренди, виручкою вважаються надходження, отримання яких пов'язане з цією діяльність (орендна плата).

В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, виручкою вважаються надходження, отримання яких пов'язане з цією діяльністю (ліцензійні платежі (включаючи роялті) за користування об'єктами інтелектуальної власності).

Якщо перераховані вище послуги не є предметом діяльності організації, то надходження, одержувані організаціями від їх надання, відносяться до операційних доходів.

Вказаним положенням підкреслюється, що доходи за звичайними видами діяльності визнаються в бухгалтерському обліку при одночасному дотриманні наступних умов:

а) організація має право на отримання цієї виручки, що випливає з конкретного договору або підтверджений іншим відповідним чином;

б) сума виручки може бути визначена;

в) є впевненість в тому, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації;

г) право власності (володіння, користування і розпорядження) на продукцію (товар) перейшло від організації до покупця або робота прийнята замовником (послуга надана);

д) витрати, які вироблені або будуть проведені у зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.

Угоди з продажу продукції (робіт, послуг) здійснюються організаціями відповідно до договорів, оформленими виходячи з положень ЦК РФ [6]. До них належать договори купівлі-продажу, поставки, міни, комісії та ін незважаючи на різноманітні форми договорів у них обов'язково повинен бути сформульований предмет договору - конкретні найменування та кількість товарів або послуг, що підлягають реалізації (ст. 455 ГК РФ [4]) , а також строки і умови виконання договору.

У п. 13 Положення «Про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг)» вказано, що підприємство для цілей оподаткування може визначати виручку від реалізації продукції (робіт, послуг) або по мірі її оплати (при безготівкових розрахунках - по мірі надходження коштів за товари (роботи, послуги) на рахунки в установи банків, а при розрахунках готівкою - за надходженням коштів у касу), або по мірі відвантаження товарів (виконання робіт, послуг) і пред'явлення покупцю (замовнику) розрахункових документів. Метод визначення виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством на тривалий термін (ряд років), виходячи з умов господарювання і укладених договорів.

Як показує господарська практика, ціна товару являє собою істотну умову договору. Дотримання вимог, що пред'являються до оформлення договорів, вельми важливо, оскільки їх зміст зумовлює порядок документального оформлення і відображення операцій в системі бухгалтерського обліку.

Одним з найбільш істотних моментів у договорах купівлі-продажу є умова про перехід права власності на продукцію (роботи, послуги), передану організацією покупцеві. Іншими словами, момент відчуження майна обов'язково передбачається у договорі між сторонами угоди (статті 458, 459 ЦК України [6]), оскільки ця умова є визначальним для відображення вчинення факту продажу на рахунках бухгалтерського обліку. Якщо в договорі не вказуються умови переходу права власності, то в таких випадках право власності у покупця-контрагента виникає з моменту передачі продукції. При цьому моментом передачі продукції є не тільки момент її вручення безпосередньо набувачеві, а й здача її перевізникові для відправлення покупцю або підприємству зв'язку для пересилки (статті 223, 224 ЦК РФ [4]).

Згідно з главою 7, частини 1, статті 39 Податкового Кодексу РФ [11] реалізацією товарів, робіт або послуг організацією або індивідуальним підприємцем визнається відповідно передача на оплатній основі (у тому числі обмін товарами, роботами або послугами) права власності на товари, результатів виконання робіт однією особою для іншої особи, оплатне надання послуг однією особою іншій особі, а у випадках передбачених Кодексом, передача права власності на товари, результатів виконаних робіт однією особою для іншої особи, надання послуг однією особою іншій особі - на безоплатній основі.

Не визнається реалізацією товарів, робіт або послуг:

здійснення операцій, пов'язаних з обігом російської чи іноземної валюти;

передача основних засобів, нематеріальних активів та (або) іншого майна організації її право наступнику при реорганізації цієї організації;

передача майна, якщо така передача носить інвестиційний характер (зокрема, внески до статутного капіталу господарських товариств і товариств, внески за договором простого товариства (договору про спільну діяльність), пайові внески);

передача житлових приміщень фізичним особам у будинках державного або муніципального житлового майна при проведенні приватизації;

передача майна в межах початкового внеску учаснику договору про спільну діяльність або його правонаступника в разі виділу його частки із майна, що перебуває у спільній власності учасників договору, або розділу такого майна;

інші операції у випадках, передбачених цим Кодексом.

2 Економічна характеристика підприємства та бухгалтерського обліку

2.1 Фінансово-економічна характеристика діяльності

підприємства

ВАТ «Нива-Колос» розташоване в західній частині Орловського області в Шабликінском районі на відстані 60 км від обласного центру м. Орла. Адміністративним центром господарства є селище Шабликіно, на території якого знаходиться кілька панельних багатоповерхових будинків, а також приватні забудови та соціально значимі об'єкти, такі як: школа, дитячий сад, культурний цент, лазня та ін Переважає 6 населених пунктів. Всі внутрішньогосподарські дороги асфальтовані і знаходяться у благополучному стані.

Клімат, де розташовується господарства помірно-континентальний і характеризується нерівномірним розташуванням опадів, температури і вологості повітря за порами року, за теплозабезпечення і ступеня зволоження, що не заважає для ведення сільського господарства. Середньорічна кількість опадів 545 мм, найбільша кількість опадів випадає в червні - липні, найменше - у лютому - березні. Опади, що випали за період травень - вересень складають 312 мм, що цілком достатньо для забезпечення рослин вологою в вегетаційний період. Річний приплив сонячної радіації - 91Ккал / м. Найбільша тривалість світлового дня 17ч в 3 декаді червня, середньорічна температура повітря дорівнює +4,4 С. Тривалість безморозного періоду, в середньому становить 146 днів. Сніговий покрив з'являється в у кінці листопада, а сходить до середини квітня, тривалість залягання снігового покриву 107 -130 дня. Таким чином, кліматичні умови сприяють нормальному веденню сільськогосподарського виробництва. Тепло і волога впливає і на ефективність внесених мінеральних та органічних добрив. Вони швидко переходять в грунтовий розчин, більш доступні і ефективні в місцях кращою волого - і теплозабезпечення.

Грунтовий покрив представлений різними видами сірих лісових грунтів і дерново-підзолистих грунтів. Основна площа ВАТ «Нива-Колос» зайнята сірими лісовими грунтами - 95%, в тому числі сірі - 55%, темно-сірі - 30% та інші - 5%. Майно підприємства.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, бланки, фірмове найменування, товарний знак (знак обслуговування).

Підприємство діє на основі господарського розрахунку і самофінансування і несе відповідальність, встановлену законодавством РФ, за результати своєї виробничо-господарської діяльності, фінансової діяльності та виконання зобов'язань перед своїм власником майна, постачальниками, бюджетом, банками та іншими юридичним та фізичними особами.

Місце знаходження підприємства: Орловська область, Шабликінскій район п. Шабликіно, вул. Карачесвкая, 17.

Цілями створення підприємства є виконання робіт, виробництво продукції тваринництва, рослинництва, задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Для досягнення зазначених цілей підприємство здійснює в установленому законодавством України порядку такі основні види діяльності:

- Вирощування ВРХ, виробництво і реалізація продукції тваринництва,

- Впровадження у виробництво науково технічних досягнень,

- Забезпечення зростання врожайності і стійкості виробництва всіх сільськогосподарських культур, продукції тваринництва,

- Забезпечення переробки сільськогосподарської продукції.

Розмір статутного фонду підприємства 2665 тис.руб.

Вартість чистих активів підприємства 41395 тис. руб., В тому числі нерухоме майно.

Джерелом формування майна підприємства є:

- Прибуток, отриманий від виконання робіт, послуг, реалізації продукції, а також від інших видів господарської, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності,

- Цільове бюджетне фінансування,

- Добровільні внески організації, підприємств, установ і громадян,

- Дивіденди (доходи), що надходять від господарських товариств і товариств, у статутних капіталах в яких бере участь підприємство,

- Інші джерела, які не суперечать законодавству Російської Федерації.

Підприємство самостійно розпоряджається результатами виробничої діяльності, що випускається продукцією (крім випадків, встановлених законодавчими актами РФ), отриманим прибутком, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати встановлених РФ податків та інших платежів.

Підприємство встановлює ціни і тарифи на всі види виробничих робіт, послуг, що випускається і реалізовану продукцію відповідно до законодавства РФ.

Вищою посадовою особою підприємства є його керівник, який призначається на цю посаду за трудовим договором. Керівник самостійно визначає і затверджує структуру підприємства, його штатний і кваліфікаційний склад, наймає (призначає) на посаду і звільняє з посади працівників підприємства, згідно з трудовим договором (контрактом).

Суспільство і його правове становище

1. Товариство є юридичною особою і має у власності

відокремлене майно на його самостійному балансі, включаючи майно, передане йому акціонерами в рахунок оплати акцій. Товариство може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті майнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

2. Товариство має право в установленому порядку відкривати банківські рахунки на території Російської Федерації і за її межами.

3. Суспільство повинно мати круглу печатку, що містить його повне фірмове найменування російською мовою і вказане місць його перебування.

Суспільство у праві мати штампи, власну емблему, а також зареєстрований у встановленому порядку товарний знак та інші засоби візуальної індектіфікаціі та бланки із своїм найменуванням.

4. Товариство здійснює всі види зовнішньоекономічної діяльності у встановленому законодавством порядку.

5. Реалізація продукції, виконання робіт і представлення послуг здійснюються за цінами і тарифами, установлюються суспільством самостійно, крім випадків передбачених законодавством.

2.2 Характеристика організації обліку

Розглянемо у вигляді таблиць наступні показники в динаміці за три роки ВАТ АПК «Нива-Колос».

Таблиця 4 - Розмір виробництва та його концентрація за 2004-2006 роки

Показники

2004

2005

2006

Відношення 2006 р. до 2004%

1

2

3

4

5

Вартість валової продукції по з / б, всього тис. руб.

- Рослинництво

-Тваринництво

18479

12246

13591

11390

18203

11134

98,5

90,9

Вартість товарної продукції всього т.руб.

-Рослинництво

-Тваринництво

11031

10364

9123

10364

5443

10757

0,49

103,7

3. Вартість основних виробничих фондів, тис. руб.

36664

38646

36619

99,8

4.Среднегодовая чисельність працівників, чол.

403

346

292

72,4

5. Енергетичних потужностей, л. с.

10831

9561

9561

88,2

6. Площа с / г угідь в т.ч. рілля, га

17332

9666

17298

9642

17298

9642

99,8

99,7


Вихідні дані (Додаток 1).

Проаналізувавши дану таблицю можна сказати те, що ВАТ АПК «Нива-Колос» є середнім за розміром підприємством. За розглянутий період ми помічаємо зниження показників. Так, наприклад, вартість валової продукції знизилася на 1388 тис. руб. в 2006 р. в порівнянні з 2004 р. Середньорічна вартість всіх основних засобів і вартість виробничих основних засобів знизилося на 45 тис. руб. У 2006 р. в порівнянні з 2004 р. чисельність працівників організації знизилося на 111 людини (27,6%).

При вивченні характеристики організації обліку ВАТ АПК «Нива-Колос» необхідно розглянути саме важливе в його діяльності - це фінансові результати (дивитися таблицю 5).

Таблиця 5 - Фінансові результати діяльності підприємства за 2004-2006 рр.

Показники

2004

2005

2006

%


тис. руб.

%

тис. руб.

%

тис. руб.

%


1.Виручка від продажу продукції, робіт, послуг, всього:

20490

100,0

19568

100

16763

100

81,8

в т. ч. від сільськогосподарської продукції

18609

90,8

18197

93,0

15659

93,6

84,1

товарів

373

1,8

26

0,2

0

0

0

робіт і послуг

1508

7,4

1345

6,8

1104

6,5

73,2

2. Собівартість проданих товарів, робіт, послуг

20126

100,0

19282

100,0

19189

100,0

95,3

в т. ч. сільськогосподарської продукції

18311

91

18012

93,4

18098

94,3

98,8

товарів

317

1,6

15

0,1

0

0

0

робіт і послуг

1498

7,4

1255

6,5

1091

5,7

72,8

3.Прібиль (збиток) від продажу звітного періоду

338

100,0

276

100,0

-2426

100,0

-

Вихідні дані (Додаток 1).

Про аналізував дану таблицю можна зробити висновок, що підприємство знизило прибуток, а 2006 рік закінчило зі збитками. Так виручка від продажу продукції знизилася з 20490 (2004) до 16763 (2006) тис. руб., При цьому собівартість проданих товарів склало з 20126 (2004) до 19189 (2006). Продаж товарів 2006 відсутня. З чого видно, що в 2003 році збиток склав 2426 тис. руб.

Розглянемо склад і структуру чисельності працівників ВАТ АПК «Нива-Колос» по підрозділах (таблиця 6).

Таблиця 6 - Склад і структура чисельності персоналу ВАТ АПК «Нива-Колос» за 2002-2004 рр..

Показники

2004

2005

2006


чол.

%

чол.

%

чол.

%

1

2

3

4

5

6

7

Чисельність працівників усього по підприємству

403

100

346

100

292

100

в т. ч.:

працівники, зайняті в с / г виробництві

378

93,7

318

92

268

91,7

з них:

робочі постійні

247

61,3

246

71,1

204

70

в т. ч.:

трактористи-машиністи

55

13,6

47

13,5

46

15,7

оператори машинного доїння, дояри

47

11,6

36

10,4

35

12

Показники

2004

2005

2006


чол.

%

чол.

%

чол.

%

1

2

3

4

5

6

7

працівники свинарства

11

2,7

12

3,4

3

1,0

Робітники сезонні і тимчасові

50

12,4

5

1,4

6

2,0

Службовці

81

20,0

67

19,3

58

19,8

з них:

керівники

29

7,19

20

5,7

18

6,1

фахівці

41

10,1

42

12,1

35

12

Працівники, зайняті в підсобних промислових виробництвах і промислах

16

4

18

5,2

17

5,8

Працівники торгівлі та громадського харчування

6

1,4

7

2,0

7

2,4

Працівники, зайняті на будівництві хозспособом

3

0,7

3

0,8

-

-

Вихідні дані (Додаток 1).

Про аналізував дану таблицю можна зробити висновки, що чисельність працівників з 2004 по 2006 рік скоротилася на 111. Скорочення чисельності працівників спостерігається в усіх галузях господарства, тільки без істотних змін в чисельності працівників зайнятих у підсобних промислових підприємствах і промислах, торгівлі та громадського харчування. Так чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві скоротилася з 2004 по 2006 рік на 110 осіб у тому числі робочих постійних на 43 людини, робочих сезонних і тимчасових на 44 людини, що служать на 23 людини.

Розглянувши структуру можна сказати, що працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві переважають робочі постійні - 70%, з них найбільша кількість службовців 19,8% і найменшу кількість працівників свинарства 1,0%. На частку сезонних і тимчасових робочих в 2004 припадало 50% від загальної чисельності працівників зайнятих сільськогосподарському виробництві, а 2006 - 2%. У 2006 не стало працівників зайнятих на будівництві хозспособом.

Для більш повної оцінки фінансовий стан підприємства потрібно розрахувати показники:

1. оцінка фінансового стану,

2. показники платоспроможності,

3. показники ділової активності,

4. показники рентабельності.

1. Оцінка фінансового стану

Економічною сутністю фінансової стійкості підприємства є забезпеченість його запасів і витрат джерелами їх формування.

Для аналізу фінансового стану необхідно розрахувати наступні показники:

Коефіцієнт автономії, показує яка частина оборот коштів забезпечена власним капіталом, оптимальне значення ≥ 0,5.

власний капітал (підсумок III)

Коефіцієнт автономії = __________________________________

оборотний активи (підсумок II)

Показує, на скільки може підприємство оперативно управляти оборотними засобами, оптимальне значення ≥ 1

оборотний активи (підсумок II)

Коефіцієнт маневреності =_________________________________

власний капітал (підсумок III)

2. Показники платоспроможності

Підприємство вважається платоспроможним, якщо наявні у нього грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери, тимчасова фінансова допомога іншими підприємствами) і активні розрахунки (розрахунки з дебіторами) покривають її короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К> 0,2). Показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена найближчим до моменту складання час:

грошові кошти

Коефіцієнт абсолютної ліквідності =____________________________

короткострокова заборгованість

Коефіцієнт ліквідності при мобілізації коштів (0,5 - 0,7):

Запаси

Коефіцієнт ліквідності = ______________________________

Короткострокові зобов'язання

Коефіцієнт загального покриття (≥ 2). Показує, в якій мірі поточні активи покривають короткострокові зобов'язання:

Оборотні кошти

Коефіцієнт загального покриття = _____________________________

Короткострокові зобов'язання

3. Показники ділової активності

Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу:

Виручка (10 стор Ф № 2)

Коефіцієнт оборач. оборот. кап = ________________________________

Середньорічна. ст-ть Обортів. кап (Підсумок II розділу)

Коефіцієнт оборотності власного капіталу:

Виручка (10 стор Ф № 2)

Коефіцієнт оборач. собств. кап = _________________________________________

Середньорічна. ст-ть власної. кап (Підсумок III розділу)

Період обороту власного капіталу:

360

Період обороту власної. кап = ________________________________

Коефіцієнт оборач. собств. кап

Період обороту оборотного капіталу:

360

Період обороту власної. кап = _________________________________

Коефіцієнт оборач. оборот. кап

4. Рентабельність реалізованої продукції

Рентабельність характеризує прибуток, одержуваний з кожної гривні коштів, вкладених у фінансові операції, або в інші підприємства.

Рентабельність реалізованої продукції:

Прибуток (50 стор Ф № 2)

Рентабельність реалізованої продукції = ___________________________

Собівартість (20 стор Ф № 2)

[17, с. 297]

Таблиця 7 - Оцінка показників фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності та ділової активності ВАТ АПК «Нива-Колос» за 2004-2006 рр..

Показники

2004

2005

2006

Оціночна графа,%

1

2

3

4

5

1. Показники фінансової стійкості

1. Коефіцієнт автономії

0,16

0,12

0,1

62,6

2. Коефіцієнт маневреності

6,1

8,0

9,9

162,3

2. Показники платоспроможності

1. Коефіцієнт термінової абсолютної ліквідності

0,004

0,004

0,005

125

2. Коефіцієнт ліквідності при мобілізації коштів

1,1

1,0

1,2

109

3. Коефіцієнт загального покриття

1,5

1,8

2,0

133

3. Показники ділової активності

1. Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу

0,8

0,8

1,0

125

2. Коефіцієнт оборотності власного капіталу

3,15

3,8

6,6

209

3. Період обороту власного капіталу

114,2

94,7

54,5

47,7

4. Період обороту оборотного капіталу

450

450

360

У 1 раз

4. Рентабельність реалізованої продукції

1. Рентабельність реалізованої продукції

0,01

0,01

-0,14

-

З таблиці 7 можна зробити наступні висновки.

Коефіцієнт автономії показує, що тільки десята частина оборотних коштів забезпечена власним капіталом, він показує, що підприємство не може гарантувати оплату за своїми рахунками, що для сільськогосподарського підприємства не дуже сприятливо, при цьому коефіцієнт зменшився на 37,4% з 2004 по 2006 р.

Коефіцієнт маневреності у підприємства не дуже великий, що погано характеризує підприємство з точки зору його фінансового стану, але при цьому він зріс з 62,3% відповідно з 2004 по 2006.

Показники фінансової стійкості говорять про зниження власних коштів і про збільшення позикових, при цьому підприємство може відповідати за своїми зобов'язаннями.

Коефіцієнт термінової абсолютної ліквідності показує, яку частина короткострокової заборгованості може погасити підприємство, так мінімальне значення рано 2, у а нас воно менше його, то підприємству складно погасити короткострокову заборгованість, якщо вона виникне, але він зріс на 25% з 2004 по 2006 р.

Коефіцієнт ліквідності при мобілізації коштів, він відображає можливість платежу підприємства при своєчасному розрахунку з дебіторами, показники підприємства за три роки відповідають нормі, що позитивно характеризує його, він збільшився на 9% з 2004 по 2006 р.

Коефіцієнт загального покриття показує, своєчасність розрахунку підприємство не тільки за умови оплати реалізованої продукції, а й у разі продажу частини оборотних активів, мінімальне значення 2. У нашому випадку, коефіцієнт у 2004 році 1,5, а в 2006 році дорівнює 2, він збільшився на 33%, що добре характеризує платіжні можливості підприємства.

Показники платоспроможності говорять, про збільшення платоспроможності ВАТ АПК «Нива-Колос».

Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу показує зростання обороту у підприємства, так в 2004 році він дорівнював 0,8, а 2006 дорівнює 1,0, зріс на 25%.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу так як у нас спостерігається зростання на 109% з 2004 по 2006, це говорить про зростання продажів.

Період обороту власного капіталу говорить про зростання швидкості обороту на 47,7%, а період обороту скоротився в 1 раз. [24, с. 253]

Доходами визнаються операції, пов'язані зі збільшенням економічної вигоди, що призводить до збільшення активів (грошові кошти, майно).

Не визнаються доходами надходження: сума ПДВ, податку з продажів; мита; попередня оплата продукції, товарів; аванси, отримані в рахунок оплати продукції, товарів, послуг; кошти, отримані в заставу; грошові кошти в погашення кредиту, позики.

У залежності від умов отримання доходу і спрямованої діяльності організації розрізняють:

1. Доходи від звичайних видів діяльності.

2. Операційні доходи.

3. Позареалізаційні доходи.

Склад доходів підприємства визначено ПБУ-9/99 «Доходи організації».

Доходи від звичайних видів діяльності - це виручка від продажу продукції, надання послуг.

Предметом діяльності окремих органів є представлення в оренду майна, патентів на винахід і дослідні зразки машинного обладнання.

Для інших підприємств видом діяльності є участь статутного капіталу в інших підприємствах.

Інші надходження включають в себе:

1. Операційні доходи.

2. Поза реалізаційні доходи.

3. Надзвичайні доходи.

До групи операційних доходів відносяться:

надходження плати за тимчасове володіння і користування активами підприємства і нематеріальними активами;

надходження від продажу основних засобів та інших активів;

відсотки, отримані за зберігання грошових коштів на рахунках у банках.

Поза реалізаційними доходами вважаються:

штрафи, пені, неустойки, отримані за порушення договірних умов;

активи, кошти, отримані безоплатно;

курсові різниці у валютних операціях;

прибуток минулих років, але виявлена ​​в поточному році;

сума до оцінки активів.

Надзвичайними доходами вважаються:

надходження, що виникли як наслідки надзвичайних обставин;

страхові відшкодування;

вартість матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації основних засобів і т. д. [12, с.375]

Фінансовий результат визначається за рахунком 99 «Прибули і збитки». Отримання прибутку, доходів відбивається кредитовими даними, а витрати, тобто використання прибутку та збитку, обліковуються за дебетом рахунка. При зіставленні дебетового і кредитового обороту (записів) визначається фінансовий результат діяльності організації за звітний період.

Для підвищення аналітичної інформації до рахунку 99 «Прибутки та збитки» можуть бути відкриті такі субрахунки:

99-1 - «Прибутки та збитки від звичайних видів діяльності»,

99-2 - «Прибутки та збитки від операційної діяльності»,

99-3 - «Прибутки і збитки від поза реалізаційних операцій»,

99-4 - «Надзвичайні доходи»,

99-5 - «Надзвичайні витрати».

99-6 - «Платежі з податку на прибуток і фінансових санкцій»,

99-7 - «Прибутки та збитки звітного року».

На субрахунку 99-1 відображають фінансові результати від звичайних видів діяльності: продажу продукції, товарів; надання послуг і виконаних робіт за стажем.

На субрахунку 99-2 відображають прибутки та збитки від операційної діяльності, виявлені на рахунку 91 «Інші доходи і витрати».

На субрахунку 99-3 фінансові результати від позареалізаційних операцій (штрафи, пені, неустойки за порушення договірних умов).

На субрахунку 99-4 відображають надзвичайні доходи за видами або групами (від пожеж, повеней та ін.)

На субрахунку 99-5 відображають списання загибелі майна, худоби в зв'язку з масовими захворюваннями; загибель посівів сільськогосподарських культур, а також не відшкодована сума збитків страховими органами.

На субрахунку 99-6 відображають операції з нарахування податку на прибуток і фінансових санкцій (суми податку на прибуток, штрафів і пені до бюджету).

На субрахунку 99-7 враховують прибуток або збиток звітного року, виявлений шляхом зіставлення сукупного прибутку і сукупного збитку на субрахунках 99-1, 99-2, 99-3, 99-4, 99-5, 99-6.

Аналітичний облік по рахунку 99 «Прибутки та збитки» повинен забезпечити формування даних, необхідних для складання звіту про прибутки та збитки. [13, с. 459]

2.3 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

У бухгалтерії ВАТ АПК «Нива-Колос» форма обліку журнально-ордерна. Всі журнали-ордери ведуться по кредиту відповідних рахунків. Ведуться також кілька типів відомостей. У господарстві широко використовуються накопичувальні відомості, відомості складаються з метою контролю за правильністю підсумкових показників інших відомостей та журналів-ордерів.

У складі регістрів журнально-ордерної форми обліку є листки-розшифровки, розроблювальні таблиці і Головна книга. Сукупність регістрів журнально-ордерної форми обліку передбачає певний порядок записів у них. Всі регістри журнально-ордерної форми обліку є листи. У деяких журналах-ордерах є таблиці для накопичення та групування показників за синтетичними та аналітичними рахунками, що необхідно для потреб контролю, аналізу та складання звітності. Побудова журналів-ордерів та інших регістрів і постачання їх видрукуваної друкарським способом кореспонденцією рахунків забезпечують контроль за відображенням господарських операцій, і створюють умови для попередження помилкових записів. У регістрах журнально-ордерної форми обліку наводяться відповідні планові та нормативні показники. Це забезпечує можливість використовувати дані облікових регістрів для контролю та аналізу господарської діяльності. Регістри журнально-ордерної форми обліку містять всю необхідну інформацію для складання поточної і річної бухгалтерської звітності. Підставою для записів у регістри журнально-ордерної форми обліку є типові первинні документи. Дані документів, що відбиваються масові господарські операції, попередньо групують або у відомостях, або в особових рахунках. В кінці місяця підраховують в цих регістрах підсумки, які використовуються для записів у журнали-ордери. Після підбиття підсумків за місяць в журналах-ордерах виробляють взаємну звірку даних журналів-ордерів, а також інших регістрів. Остаточні підсумки всіх журналів-ордерів переносять у головну книгу, на основі даних яких складають баланс. Кожен регістр в бухгалтерії заповнюється поступово протягом місяця.

У ВАТ АПК «Нива-Колос» для зберігання документів передбачена організація поточного архівного господарства. Для архіву відводиться спеціальне приміщення, яке ізольовано, забезпечено протипожежними засобами, обладнане стелажами. Для цього їх групують за тематичними розділами, в хронологічному порядку і брошур. Перелік і терміни зберігання типових документів затверджені в централізованому порядку. Згідно з цим переліком річні бухгалтерські звіти, баланси та пояснювальні записки до них зберігаються постійно, квартальні звіти і баланси-5років, листування про затвердження звітів і балансів - 5 років. Особові рахунки робітників і службовців зберігаються до досягнення ними 75 років, розрахунково-платіжні відомості-5 років. Термін зберігання 5 років передбачений для більшості видів бухгалтерських документів і регістрів: головних книг, журналів-ордерів, розроблювальні таблиць, допоміжних і контрольних книг, журналів, карток, касових книг, оборотних відомостей, документів про проведення інвентаризації, ревізій, актів перевірок каси, первинних документів і додатків до них. Термін зберігання 5 років встановлено для актів про проведення документальних ревізій фінансово-господарської діяльності, листування про паспортизацію будівель і споруд, договорів про матеріальну відповідальність. Деякі документи зберігаються до тих пір, поки мине потреба в них (але не менше 5 років): виконавчі листи, доручення-зобов'язання за товари, отримані в кредит, і листування з ним, документи (довідки, акти, зобов'язання, листування) по дебіторській заборгованості, недостач, розтрат, розкрадань, зразки підписів матеріально відповідальних осіб.

2.4 Структура бухгалтерії ВАТ АПК «Нива-Колос»


Малюнок 6 - Структура бухгалтерії ВАТ АПК «Нива-Колос»

3. Облік продажів продукції та розрахунок з покупцями



3.1. Первинний облік продажів продукції

Відвантаженням і відпуском продукції займається відділ збуту організації. Працівники цієї служби укладають договори з покупцями, оформляють документи на продукцію, що відвантажується, здійснюють оперативний облік руху продукції на складі, контролюють виконання договірних зобов'язань, своєчасність надходження коштів від покупців.

Відвантаження продукції здійснюється відповідно до договору купівлі-продажу (поставки), що укладаються між продавцем і покупцем. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати продукцію у власність покупцеві, а покупець - прийняти і оплатити її.

У договорі зазначаються найменування, кількість, асортимент, якість, комплектність продукції, що поставляється, ціна, порядок розрахунків, поштові та платіжні реквізити постачальника і покупця, відвантажувальні документи, наслідки порушення умов договору і т. д. Згідно з договором оплата продукції може здійснюватися попередньо до відвантаження або після її передачі одержувачу. При попередній оплаті в договорі вказується розмір перечисляемого авансу.

Відпустка зі складу продукції оформляється первинними документами. Відділ збуту (маркетингу) на підставі договору поставки та графіка відвантаження виписує товарну накладну (Додаток 2), де вказуються покупець, найменування виробів, кількість продукції, що підлягає відпуску і фактично відпущеної, договірна ціна, сума, вартість упаковки, оплачуваної понад ціни на продукцію. Після оформлення товарної накладної передається на склад. Відпуск продукції зі складу підтверджується в товарній накладній підписом комірника і одержувача або експедитора відділу збуту, якщо продукція відправляється залізничним або автомобільним транспортом. При відвантаженні продукції по залізниці виписується також залізнична накладна. Для документального оформлення продажів в сільському господарстві через розмаїття видів продукції, що продається застосовуються такі документи. [20, c. 43-46]

Для відображення відвантаження продукції використовуються різні форми товарно-транспортних накладних: при реалізації зерна, насіння, олійних культур і трав - форма № 90-АПК (зерно); при реалізації зерна з сортових посівів до товарно-транспортної накладної докладають сортове посвідчення;

при реалізації тварин використовують товарно-транспортну накладну форми № 191-АПК (тварини);

молока та молочних продуктів - форма № 192-АПК (молсирье);

овочів, фруктів, ягід, продукції луб'яних та інших культур - форма № 193-АПК (овочі);

при реалізації вовни - форма № 194-АПК (вовна);

іншої продукції - форма № 1-Т (товари).

При відправці продукції різним організаціям (крім заготівельних) сільськогосподарські організації заповнюють рахунки-фактури форми № 868.

Продукти на громадське харчування відпускають за накладними внутрішньогосподарського призначення форми № 264-АПК та лімітно-забірними відомостями форми № 269-АПК.

При реалізації продукції заготівельним організаціям оформляються спеціалізовані форми приймальних квитанцій (до 20 форм), оскільки майже кожен вид реалізованої продукції має свої специфічні реквізити, на підставі даних яких здійснюється оплата продукції.

Заготівельні організації на приймання тварин виписують приймальні квитанції на закупівлю худоби, птиці та кролів (ф. № ПК-1), молокозаводи і відповідні приймальні пункти - приймальні квитанції на закупівлю молока та молочних продуктів (ф. № ПК-3), з приймання яєць - приймальні квитанції на закупівлю яєць (ф. №. ПК-4), з приймання картоплі - приймальні квитанції на закупівлю картоплі (ф. № ПК-5), з приймання овочів - приймальні квитанції на закупівлю овочів (ф. № ПК-6 ), з приймання цукрових буряків - приймальні квитанції на закупівлю цукрових буряків (ф. № ПК-8), з приймання зернових і олійних культур - приймальні квитанції на закупівлю зернових та олійних культур (ф. № ПК-9), з приймання продукції льону , конопель - приймальні квитанції продукції льону, коноплі та іншої продукції (ф. № ПК-16), з приймання насіння овочів - приймальня квитанція із закупівлі насіння овочів (ф. № ПК-19). Кожна з перелічених форм включає в себе відповідні реквізити, що відображають особливі характеристики з вимірювання якості, маси, інші необхідні параметри того або іншого виду продукції (наприклад, по молоку - жирність, охолодженої, кислотність і т. п.).

У бухгалтерії виписується рахунок-фактура (Додаток 3). У рахунку-фактурі вказують:

- Найменування організації,

- Реквізити підприємства,

- Найменування організації покупця,

Даний документ підписують: керівник підприємства, головний бухгалтер і бухгалтер з реалізації, що видав рахунок-фактуру.

Даний документ складається у двох примірниках: 1 - залишається в бухгалтерії, 2 - віддають покупцеві для оплати.

Усі первинні документи, що надійшли в бухгалтерію в подальшому після перевірки групуються і реєструються у відповідних облікових регістрах.

3.2 Аналітичний і синтетичний облік реалізації і розрахунків з покупцями

Аналітичні рахунки служать для обліку кожного виду і навіть сорти матеріальних цінностей, боргу кожної організації та особи, відображення кожного процесу виробництва, реалізації кожного виду продукції та формування кожного джерела коштів. На цих рахунках облік ведеться в грошовому, натуральному і трудовому вимірі. Відображення господарських операцій на аналітичних рахунках називається аналітичним обліком.

Синтетичні рахунки узагальнюють дані аналітичних рахунків; їх ведуть тільки у грошовому вимірі. Відображення господарських операцій на цих рахунках називається синтетичним обліком.

У ВАТ АПК «Нива-Колос» урахуванням реалізації продукції займається бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера.

Обробку первинної документації перевіряє головний бухгалтер.

Облік проданої продукції ведеться в Журналі-ордері по кредиту рахунку 90 «Продаж» і в журнал-ордер № 62-АПК (Додаток 4,5). Журнал-ордер складається за місяць. У ньому вказують:

найменування організації покупця;

вартість товарів придбаних протягом місяця;

суми сплати.

Рахунок 90 «Продажі» призначений для узагальнення інформації про доходи та витрати, пов'язані зі звичайними видами діяльності організації, та визначення за ними фінансового результату. На відображаються виручка і собівартість проданої готової продукції, робіт, послуг, а також операції з продажу прийнятих від населення продукції, худоби, птиці, з передачі індивідуальних житлових будинків, натуральні видачі сільськогосподарської продукції [18, c. 22-31].

За дебетом цього рахунку враховують повну (комерційну) собівартість проданої продукції, товарів, виконаних робіт.

У сільськогосподарських організаціях за дебетом рахунка 90 "Продажі"

протягом року відображають планову собівартість продукції (робіт, послуг).

За підсумками року визначається різниця між фактичною і плановою виробничою собівартістю, та суми різниці списуються в дебет рахунку 90 «Продажі» (якщо планова собівартість виявилася нижче фактичної) або сторнуються (якщо фактична собівартість виявилася нижче планової) у кореспонденції з рахунками 43 «Готова продукція», 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)», 23 «Допоміжні виробництва».

За кредитом рахунку 90 «Продажі» відбивають при таїмо н бухгалтерському обліку суми виручки від продажу продукції товарів виконаних робіт, наданих послуг з урахуванням ПДВ, акцизів (на тютюнові, винно-горілчані та інші вироби), податку з продажів. Суми цих податків, що не належать організації, враховують на дебеті рахунку 90 «Продажі» в кореспонденції з кредитом рахунка 68 «Розрахунки з податків і зборів».

Аналітичний облік по рахунку 90 «Продажі» ведеться по кожному виду проданої продукції, товарів, виконуваних робіт, наданих послуг; крім того, окремі аналітичні рахунки можуть відкриватися по регіонах продажів, видів платних послуг населенню, для обліку витрат, що відшкодовуються заготівельними організаціями, і т . д. В аналітичному обліку сільськогосподарські організації відображають кількість, якість, залікову масу і вартість продукції.

Сільськогосподарські організації мають право вибору угруповання аналітичних рахунків з продажу продукції за субрахунками, що повинно бути зафіксовано в обліковій політиці.

До рахунку 90 «Продажі» рекомендується відкривати такі субрахунки:

90 / 1 «Продаж продукції рослинництва»;

90 / 2 «Продаж продукції тваринництва»;

90 / 3 «Продажі продукції промисловості і підсобних виробництв»;

90 / 4 «Продаж продукції допоміжних, обслуговуючих та інших виробництв»;

90 / 5 «Виконання будівельно - монтажних робіт»;

90 / 6 «Продаж продукції і тварин населення";

90 / 7 «Продаж житлових будинків працівникам організації»;

90 / 8 «Продаж іншої продукції, товарів, робіт і послуг»;

90 / 9 «Прибуток (збиток) від продажу».

Сільськогосподарські організації на субрахунках 90 / 1 та 90 / 2 відображають виручку від продажу продукції (Дт. 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками" Кт 90 / 1 «Продаж продукції рослинництва», 90 / 2 «Продаж продукції тваринництва»), а також се бестоімость проданої продукції в кореспонденції з креди тому рахунку 43 «Готова продукція» (субрахунки 43 / 1 «Продукція рослинництва», 43 / 2 «Продукція тваринництва»)

На субрахунку 90 / 3 відображають продаж продукції промислових і підсобних виробництв сільськогосподарських організацій.

На субрахунку 90 / 4 враховують операції з продажу продукції, виготовлених на допоміжних і обслуговуючих виробництвах і господарствах, а також виконання ними робіт і послуг на сторону. За дебетом субрахунка також відображають витрати з продажу, а по кредиту суму відшкодування заготівельними організація.

Субрахунок 90 / 5 використовується сільськогосподарськими організаціями, що здійснюють підрядні будівельно - монтажні роботи для відображення результатів від здачі замовникам виконаних об'єктів будівництва або робіт, виконуваних ними за домовленістю будівельного підряду чи субпідряду. Ні субрахунку 90 / 6 у сільськогосподарських організаціях відображають продані продукцію, c до o т і птицю, прийняті від населення для продажу за договорами.

Але дебету субрахунок 90 / 7 показують фактичну вартість житлових будинків проданих працівникам господарства, за кредитом - їх кошторисну вартість.

Субрахунок 90 / 8 призначений для обліку продажу іншої продукції, робіт, послуг не увійшли в інші субрахунки.

На субрахунку 90 / 9 виконують фінансовий результат (прибутки чи збиток) від продажів за звітний місяць (квартал). [7, с. 458].

Розрахунки сільськогосподарських підприємств з заготівельними організаціями та іншими покупцями за продану продукцію враховують на балансовому рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками». На ньому враховується заборгованість заготівельних організацій і інших покупців на користь господарства. [18, c .22-31]

Були проведені записи за рахунком 90.

1. Реалізовано товар за вересень на суму 293 768 рубля

Дебет рах. 90 і кредит ст. 62

2. Реалізовано товар за вересень 1036020,41 рубля

Дебет рах. 90 і кредит ст. 62

3. Реалізовано транспортні послуги на суму 1300 рубля

Дебет рах. 90 і кредит ст. 62

За рахунком 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» залежно від видів розрахункових операцій виділяються субрахунки:

62 / 1 «Розрахунки за державними контрактами»

62 / 2 «Розрахунки в порядку інкасо»

62 / 3 «Розрахунки плановими платежами»

62 / 4 «Векселі одержані"

62 / 5 «Розрахунки з іншими покупцями і замовниками»

На субрахунку 62 / 1 враховують розрахунки з заготівельними організаціями за реалізовану сільськогосподарську продукцію в порядку виконання державних контрактів (договорів) за поставку продукції.

На субрахунку 62 / 2 враховують розрахунки з покупцями при акцептной формі; на субрахунку 62 / 3 - при розрахунках у порядку планових платежів.

На субрахунку 62 / 4 відображають векселі, отримані від покупців замість прямої оплати за продану продукцію.

На субрахунку 62 / 5 враховують розрахунки з різними підприємствами та організаціями за продану сільськогосподарську та іншу продукцію, розрахунки з населенням (продаж продукції робітникам радгоспів, іншим громадянам), інші розрахунки з покупцями і замовниками за виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік по рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» ведуть в розрізі кожної заготівельної організації або іншого покупця. [14, c .481]

3.3 Інвентаризація розрахунків з покупцями і замовниками та відображення даних у бухгалтерській звітності

Інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і зобов'язань організації з метою забезпечення достовірних даних бухгалтерського обліку.

Інвентаризація розрахунків проводиться у відповідності з наступними документами:

  1. Наказ про облікову політику;

  2. «Відомість обліку результатів виявлених інвентаризацією», затверджена Постановою Держкомстату РФ від 27.03.2000 р. № 26;

  3. Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затверджені наказом Міністерства Фінансів РФ від 13.06.1995 р. № 49.

Інвентаризація розрахунків з покупцями полягає у виявленні за відповідними документами залишків і ретельної перевірки обгрунтованості сум, що значаться на цих рахунках. Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості по рахунках дебіторів, реальність її та осіб, винних у пропуску строків позовної давності, якщо це має місце.

При перевірці слід звернути увагу:

- Чи є заборгованість з минулим терміном позовної давності, чи вживаються заходи до її стягнення;

  • чи є договору на відпуск продукції (виконання робіт, послуг) і правильність їх оформлення;

за наявності дебіторської та кредиторської заборгованості необхідно встановити дату виникнення і причину виникнення.

При перевірці обліку розрахунків з покупцями важливо визначити:

  • правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 62;

  • чи проводилася інвентаризація розрахунків. Важливим і необхідним моментом контролю обліку розрахунків з покупцями є проведення звірки розрахунків зі складанням актів звірок;

  • правильність складання бухгалтерських проводок по рахунках розрахунків.

  • правильність встановлення цін на продукцію, що відпускається, чи відповідають вони цінами, зазначених у договорах відвантаження;

  • відповідність даних синтетичного та аналітичного обліку за рахунком 62 даним, зазначеним у головній книзі і балансі.

За результатами інвентаризації, виявлена ​​дебіторська заборгованість може бути як прострочена, так і в межах терміну.

За сумами дебіторської заборгованості, за якими минули строки позовної давності вказуються особи, винні в пропуску цих строків. [22, с. 24-26]

Списання заборгованості оформляється наказом керівника і такими бухгалтерськими записами:

а) Дебет 91.2. «Інші витрати»

Кредит 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

б) Дебет 63 «Резерви по сумнівним боргами» Кредит 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Списана дебіторська заборгованість не вважається анульованою. Вона відбивається на позабалансовому рахунку 007 «Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів» протягом 5 років з моменту списання для спостереженням за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржниками [23, c. 22-25].

Необхідною умовою для такого списання є наявність наступних документів:

  • документи про відвантаження продукції (робіт, послуг);

  • договору на постачання продукції (робіт, послуг);

  • визначення арбітражного суду про прийняття справи до провадження.

У цілому, при перевірці правильності операцій особливу увагу потрібно звернути на:

  1. наявність виправдувальних документів при здійсненні цих операцій і правильність їх оформлення;

  2. правильність оплати сум за відвантажену продукцію;

  3. на повноту відвантаженої продукції.

4 Удосконалення розрахунків з покупцями і замовниками

Відкрите акціонерне товариство Агро Промислова Компанія "Нива-Колос" є юридичною особою і має у власності відокремлене майно, отражаемое на його самостійному балансі.

Підприємство має цивільні права і несе обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законом.

Основним видом діяльності є виробнича.

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється у відповідності з нормативними документами, що мають різний статус. Одні з них обов'язкові до застосування (Закон "Про бухгалтерський облік", положення з бухгалтерського обліку), інші носять рекомендаційний характер (план рахунків, методичні вказівки, коментарі).

ВАТ АПК "Нива-Колос" застосовує автоматизовану форму обліку, створену на базі використання ЕОМ.

У минулому застосовувалося ручне оформлення документів, що призводило до великої кількості помилок і відповідно виправлень, але з використанням АРМБ і спеціалізованих комп'ютерних програм, кількість нераціонального використання праці працівників бухгалтерії скоротилося.

Були проведені наступні етапи вирішенні АРМБ:

На першому етапі передбачалося створення в підрозділах облікового апарату окремих АРМБ на основі засобів організаційної та обчислювальної техніки.

На другому етапі всередині облікового апарату були створені локальні мережі АРМБ (багатотермінальні системи).

На третьому етапі локальні мережі документування та опрацювання облікової інформації були об'єднані в одну систему із засобами організаційної та обчислювальної техніки. Це привело в перспективі до створення безпаперовій технології обробки інформації.

У рішенні АРМБ була використана «1 С: бухгалтерія» - універсальна бухгалтерська програма, що застосовується при веденні як простого, так і подвійного обліку. За рахунок повної настроюваності вона успішно використовується на підприємстві.

При проведенні документів автоматично формуються бухгалтерські проведення за рахунками 62, 90, 99 і ін

Висновки і пропозиції по товариству ВАТ АПК «Нива-Колос»

Вивчивши фінансовий стан підприємства ВАТ АПК «Нива-Колос» було встановлено, що виручка від реалізації товарів, послуг і робіт з 2004 по 2006 рік постійно знижувалася, що становила в 2006 році 81,8% від виручки 2004, що в рублях 3727 тис.

Виручка від продажу сільськогосподарської продукції знизилася в 2006 році в порівнянні з 2004 на 15,9% або 2950 тис. руб., А товарів і послуг відповідно на 100% і 26,8% або 373 і 404 тис. руб.

Собівартість проданих товарів, робіт, послуг знизилася і становила в 2006 році в порівнянні з 2004 роком 95,3% або на 937 тис. руб.

Собівартість сільськогосподарської продукції знизилася і склала 1,2% або 231 тис. руб., В 2006 році в порівнянні з 2004, а собівартість товарів і послуг також знизилася на 100% і 27,2%, що в рублях 317 і 407 тис. руб .

Організація закінчила фінансовий рік 2006 зі збитками 2426 тис. руб.

Організація, провела великий обсяг заходів і роботи з виправлення ситуації і поліпшенню фінансових показників в 2007 році.

Аналізуючи роботи підприємства та бухгалтерії зокрема, можна сказати, що там враховують сучасні принципи ведення бухгалтерського обліку, тобто використовуючи автоматизовану бухгалтерію, залишаючи паперову форма обліку лише там, де це потрібно. Відповідно з цим, проходять курси підвищення кваліфікації працівників, відлежується вся оперативна інформація з бухгалтерського обліку в друкованих виданнях (книги, журнали, газети) та інтернет.

Оновлюються всі комп'ютерні програми, вивчається система взаємодії бухгалтерії підприємства з податковими органами.

Список літератури

  1. Ентоні Р. Облік: ситуації і приклади. - М.: Фінанси і статистика, 2002.

  2. Федеральний закон "Про бухгалтерський облік" від 21 листопада 1996 р. № 129 - Ф3 (зі змінами та доповненнями).

  3. Положення з бухгалтерського обліку "Доходи організації" ПБУ 9 / 99. Затверджено Наказом Міністерства Фінансів РФ від 6 травня 1999 р. № 32н. (Із змінами і доповненнями).

  4. Консультант плюс осінній семестр 2007

  5. Фінансовий облік: Підручник / В. Г. Гетьман, В. А. Терехова, Л. З. Шнейдман, ін; Під. ред. В. Г. Гетьман .- М.: Фінанси і статистика, 2002

  6. Цивільний кодекс Російської Федерації.

  7. Трудовий кодекс Російської Федерації.

  8. Бубеннов С.М. Застосування акредитиву для розрахунків з партнерами / / головбух. - 2003 - № 11. С.51

  9. Рабинович А.М Розрахунки з використанням переказних векселів / / головбух. - 2003 - № 5 - с.61

  10. Жуков В.М. Облік розрахунків чеками / / Бухгалтерський облік .- 2000 - № 2 - с. 34

  11. Податковий кодекс Російської Федерації.

  12. М. П. Кондраков, «Бухгалтерський облік», Москва, ИНФРА-М, 2002 рік.

  13. Бухгалтерський облік: Підручник / А.С. Бакаєв, П. С, Безруких, Н. Д. Врублевський, ін; Под.ред. П.С. Безруких. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Бухгалтерський облік, 2002.

  14. Бухгалтерський облік: Підручник / за ред. П.С. Безруких - 5-е видання, перероб. і доп. - М.: Бухгалтерський облік, 2003 р. - 624 с.

  15. www.buhgalteria.ru;

  16. www.afb-audit.ru

  17. Економіка підприємства: Підручник для вузів. 2-е вид. / Під. ред. Є. Кантора. - СПБ.: ПИТЕР, 2007

  18. Захар'їн В. Р. Облік продажів при застосуванні нового Плану рахунків / / Сучасний бухучет.-2001 .- № 3.-С.22-31

  19. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності оргнізацій.-Москва: Омега-Л, 2006

  20. Чиркова М. Б. Облік продажів товарів у роздрібній торгівлі / / Бухгатерскій учет.-2001 .- № 11.-С.43-46

  21. Шерман А.П. Вексель вам на допомогу / / Консультант - 2004 - № 17 c .34-36

  22. Голомазова Л.А. Списання незатребуваною дебіторської заборгованості. / Бухгалтерський облік, 2002р. - № 6 - 24-26 с.

  23. Мещеріна Г.В. Резерв по сумнівним боргами / / Податковий вісник - 2003 - № 3 c. 22-25.

  24. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е вид. перераб. і доп. - Мінськ: ТОВ "Нова будівля", 2002 - 688 с.

Посилання (links):
  • http://www.buhgalteria.ru/
  • http://www.afb-audit.ru/
  • Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Курсова
    262кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Уч т продажів продукції робіт і послуг та розр т з покупцями
    Облік і аналіз продажів продукції робіт послуг
    Облік реалізації продукції робіт послуг розрахунків з покупцями і замовниками
    Облік реалізації продукції робіт послуг та розрахунків з покупцями та замовниками
    Уч т реалізації продукції робіт послуг розр тов з покупцями і замов
    Організація обліку готової продукції робіт послуг та розрахунків з покупцями і замовниками
    Облік продажу продукції робіт послуг 2
    Облік продажу продукції робіт послуг
    Облік витрат на виробництво продукції робіт послуг
    © Усі права захищені
    написати до нас