Облік продажу готової продукції рослинництва

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Зміст

Введення

1. Теоретичні основи обліку готової продукції та її продажу

2. Організаційно - економічна характеристика СПК - колгоспу «Нива»

2.1 Організаційна характеристика

    1. Економічна характеристика

3. Бухгалтерський облік готової продукції та її продажу в рослинництві

3.1 Нормативно - правова база та завдання обліку

3.2 Первинна документація з обліку готової продукції та її продажу

3.3 Синтетичний і аналітичний облік готової продукції

3.4 Організація бухгалтерського обліку продажу рослинницької продукції

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Введення

Готова продукція - кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою, технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів, у випадках, передбачених законодавством.

Обсяг проданої продукції - це один з основних показників, що характеризують діяльність підприємства. Цей показник дуже важливий і для обчислення цілого ряду податків - податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизів податку на користувачів автодоріг та інших. Він важливий для встановлення розмірів нормованих статей витрат - витрат на рекламу, представницьких витрат для цілей обчислення податку на прибуток.

За своїм економічним змістом продаж продукції характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання своїх зобов'язань перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку. Таким чином, від правильності визначення обсягу проданої продукції залежить багато чого.

Продана продукція являє собою суму вартості виробу, робіт, послуг, відвантажених покупцям, права власності, на які відповідно до договору перейшли до покупця.

Розрізняють особливості відображення в обліку готової продукції та її продажу на підприємствах агропромислового комплексу. Особливості визначаються з одного боку, дією природних факторів, з іншого боку - соціальних. Специфічність сільського господарства полягає, перш за все, в тому, що процес виробництва пов'язаний з землею і з живими організмами: тваринами і рослинами, які виступають в якості предметів праці. При цьому значна частина виробничого циклу - це цілеспрямований вплив на живі організми: вирощування їх до певних кондицій, часто з перервами, викликаними природними кліматичними умовами. Це, природно повинно відбиватися на організації бухгалтерського обліку.

Вплив соціальних факторів проявляється в тому, що в сільському господарстві можливі різні форми власності. Хвилі зрозуміло, що й бухгалтерський облік на таких підприємствах неоднозначний внаслідок специфіки відповідних форм власності та модифікації. Особливості організації бухгалтерського обліку готової продукції та її продажу на сільськогосподарських підприємствах в галузі рослинництва, представлені в даній курсовій роботі на прикладі сільськогосподарського виробничого кооперативу - колгоспу «Нива».

1.Теоретические основи обліку готової продукції та її продажу

Рослинництво - одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва. Для задоволення потреб населення в продовольстві в рослинництві повинен бути забезпечений значне зростання середньорічного валового збору зерна, підвищена врожайність зернових культур, збільшено виробництво основних видів сільськогосподарської продукції.

Готова продукція - кінцевий продукт виробничого процесу організації. Це виріб і предмети, повністю виконаною обробкою в даній організації, що відповідає вимогам стандартів і технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад готової продукції. Організації виготовляють продукцію виходячи з умов укладених з покупцями і замовниками договорів, що розробляються планових завдань по асортименту, кількості і якості підлягає випуску продукції, постійно приділяючи велику увагу питанням вивчення попиту та конкурентоспроможності продукції, розширення її асортименту, рівняючись на потреби ринку. Продукція за видами підрозділяється на:

  • валовий - повна вартість закінчених готових виробів, вироблених організацією за звітний період;

  • валовий оборот (валовий випуск) - вартість всіх виробів, напівфабрикатів, виконаних робіт і наданих послуг, включаючи незавершене виробництво;

  • реалізовану (продану) - валова продукція за вирахуванням залишків готової продукції, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, інструментів і запасних частин власного вироблення;

  • порівнянну - продукцію, що вироблялася організацією і в попередньому звітному періоді;

  • незрівняну - продукцію, яка у звітному періоді проводилася вперше.

У справжніх умовах основне значення надається реалізації продукції (товарів) за договорами-поставками - найважливішому економічному показнику роботи, що визначає ефективність, доцільність господарської діяльності організації. В обсяг реалізації включаються відвантажена і відпущена продукція, виконані роботи незалежно від того, зарахований чи ні платіж на розрахунковий рахунок організації або отримані векселі, аванси.

На основі наукової праці Бабаєва Ю.А., процес продажу завершує кругообіг господарських засобів організації, що дозволяє їй виконувати зобов'язання перед державним бюджетом, банками по позиках, персоналом, постачальниками і відшкодовувати інші виробничі витрати. Не виконання плану продажу викликає уповільнення оборотності оборотних коштів, штрафи за невиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримує платежі, погіршує фінансовий стан компанії.

Поряд з обсягом продажів організація планує суму прибутку. Згідно з коментарями Кондракова Н.П., це можливо тому, що при встановленні продажних цін на продукцію до складу її включається визначена сума або відсоток прибутку. Якщо кількість продукції, що підлягають продажу за договорами, помножити на договірну ціну, то одержимо її продажну вартість за бізнес-планом, а виходячи з відсотка прибутку, розраховується планова сума прибутку. Це бази розрахунку авансових платежів або щомісячних відрахувань до бюджету податку на прибуток.

Фактична сума прибутку визначається щомісяця як різниця між продажною вартістю проданої продукції і її повною фактичною собівартістю (виробнича собівартість плюс витрати на збут продукції) за мінусом суми ПДВ і акцизів.

При постановці бухгалтерського обліку в організаціях відповідно до виданням Козлової Є.П., особливе місце займає облік готової продукції, її відвантаження і продажу так як він безпосередньо впливає на фінансові показники діяльності організації. У завдання бухгалтерського обліку готової продукції входять:

  • систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах; обсягом виконаних робіт і послуг;

  • своєчасне і правильне документальне оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг), чітка організація розрахунків з покупцями;

  • контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом проданої продукції з метою оцінки роботи менеджера;

  • своєчасний і точний розрахунок сум за продану продукцію, фактичних витрат на її виробництво і збут, розрахунок сум прибутку.

Успішне виконання цих завдань залежить від ритмічності роботи організації, правильної організації збуту та складського господарства, своєчасності документального оформлення господарських операцій.

Згідно ПБУ-5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» під готовою продукцією розуміється «частина матеріально-виробничих запасів організації призначеної для продажу, що є кінцевим результатом виробничого процесу, закінчена обробкою (комплектацією) технічні та якісні характеристики якої відповідають умовам договору або вимогам інших документів, встановлених законодавством ». Готова продукція приймається до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю.

Фактичну собівартість готової продукції можна розрахувати тільки після закінчення звітного періоду (місяця). Рух ж продукції відбувається щоденно (випуск, відпустку, відвантаження, продаж), тому для поточного обліку необхідна умовна оцінка продукції. Поточний, щоденний облік руху готової продукції ведеться або за плановою виробничою собівартістю, або за договірними цінами організації, званим обліковими.

Кожна з них, тобто планова собівартість або договірна ціна одиниці продукції, розробляється організаціями самостійно. В кінці місяця планова собівартість повинна бути доведена до фактичної шляхом розрахунку сум і відсотків відхилень за групами готової продукції. Суми і відсотки відхилень розраховуються виходячи із залишку продукції на початок місяця і її надходження за місяць. Відхилення показують економію чи перевитрату, допущені організацією, і тому характеризують результати її роботи в процесі виробництва. Відхилення обліковуються на тих самих рахунках, що й готова продукція, і записують сторно (економія) або звичайною записом (перевитрата). Відсоток відхилень і планова собівартість відвантаженої продукції дозволяють розрахувати її фактичну собівартість і залишок на складах на кінець місяця. Велике значення для правильної організації обліку руху готової продукції має розробка її номенклатури-переліку найменувань видів виробів, вироблюваних цією організацією. За основу його складання береться класифікація готових виробів за певними ознаками, що дозволяє відрізняти один виріб від іншого (модель, точності, фасон, артикул марка сорт). Номенклатурний номер може мати різну кількість цифр.

Випущена готова продукція переходить зі сфери виробництва в сферу обігу. Цей процес фіксується у первинних документах - приймально-здавальних накладних, актах, відомостях та ін

Відпуск готової продукції та її відвантаження оформляються наказом накладній, до якої включено два документи: наказ складу і накладна на відпустку. Наказ складу виписує відповідна служба на підставі умов договору з покупцями із зазначенням найменування покупця, його коду, кількості і асортименту, терміну відвантаження. Матеріально відповідальна особа комплектує продукцію за кожною ознакою і передає експедитору для відправки, записуючи кількість у графі «Відвантажено». Документ підписується начальником служби, комірником і експедитором. Наказ-накладна оформляється у двох примірниках: перший передається експедитору для зазначення кількості відправлених місць, маси вантажу згідно з товарно-транспортної накладної та суми сплаченого залізничного тарифу за перевезення продукції до станції покупця, другий примірник залишається у комірника як підставу для відпуску. По ньому в картках складського обліку в графі "Видаток" проставляється кількість відпущеної продукції, документ передається бухгалтеру. Експедитор здає продукцію транспортної організації, отримує квитанцію про прийом вантажу. Наступний день після відвантаження продукції експедитор зобов'язаний наказ-накладну і квитанцію транспортної організації передати в бухгалтерію організації для виписки рахунку типової форми (або платіжної вимоги-доручення) та рахунки-фактури на ім'я покупця. При укладанні договору між постачальником і покупцем дається застереження про франко-місці, до якого всі витрати по відвантаженню продукції несе постачальник.

2.Організаційна-економічна характеристика СПК-колгоспу «Нива»

2.1 Організаційна характеристика

Землекористування сільськогосподарського виробничого кооперативу - колгоспу «Нива» Красногвардійського району лежить у зоні нестійкого зволоження Ставропольського краю. Господарство організовано в 1970 році. Центральна садиба господарства знаходиться в районному центрі с. Червоногвардійському, в 60 км. від залізничної станції Расшеватське і в 120 км. від крайового центру м. Ставрополя.

Територія СПК - колгоспу «Нива» відноситься до третього агрокліматичного району. Район посушливий з помірно жарким літом. Сума температур за період активної вегетації від 32 до 35 градусів. Господарство розташоване в зоні недостатнього зволоження, на першу половину вегетаційного періоду припадає близько 130-150 мм опадів, що позитивно позначається на рості і розвитку сільськогосподарських культур. Так само на територія господарства розташована в районі прояви пилових бур, за вегетаційний період налічується до 90 днів суховіями і в окремі роки відзначається до 130 днів. Територія СПК - колгоспу «Нива знаходиться в західній частині предкавказские грунтової провінції, де переважна поширення набули чорноземи каштанові і предкавказские. У цілому природні умови сприятливі для вирощування всіх культур районованих у цій зоні.

Сільськогосподарський виробничий кооператив - колгосп «Нива», іменований далі кооператив, створений громадянами Російської федерації на підставі загального організаційних зборів членів кооперативу від 15 листопада 2000р.

Організаційно-правовою формою кооперативу є «Сільськогосподарський виробничий кооператив»

У своїй діяльності кооператив керується Конституцією і Цивільним кодексом Російської Федерації, Федеральним законом «Про сільськогосподарську кооперацію» № 193-ФЗ від 8 грудня 1995 р. (З наступними змінами та доповненнями).

Фінансовий рік кооперативу починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Офіційне повне найменування: «Сільськогосподарський виробничий кооператив - колгосп« Нива »». Скорочене найменування: «СПК-колгосп« Нива »». Місце знаходження кооперативу: Російська Федерація, 356030, Ставропольський край, Червоногвардійський район, с. Красногвардійське, вул. Червона, 264.

Кооператив є комерційною організацією, основною метою якого є задоволення громадських потреб для отримання прибутку.

Для досягнення своїх цілей кооператив здійснює такі основні види діяльності:

  • виробництво, зберігання, переробка та збут сільськогосподарської продукції;

  • матеріально-технічне постачання сільськогосподарського виробництва;

  • ремонт і технічне обслуговування сільськогосподарської техніки та автотранспорту;

  • транспортне обслуговування, вантажо-і пасажироперевезення;

  • виконання ремонтних та будівельних робіт;

  • виконання інших робіт і надання послуг, передбачених основними завданнями і що випливає з мети діяльності кооперативу.

Кооператив здійснює також інші, не заборонених чинним законодавством види діяльності в межах цілей, для досягнення яких кооператив освічений.

Управління кооперативом здійснюють загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених), правління кооперативу, голова кооперативу та спостережна рада кооперативу.

Кооператив веде Бухгалтерську звітність, річний звіт і бухгалтерський баланс кооперативу підлягають затвердженню загальними зборами членів кооперативу і представляється в податкові органи та органи державної статистики. Кооператив несе встановлену законодавством Російської Федерації відповідальність за достовірність інформації, що міститься в річному звіті та балансі.

У кооперативі застосовується журнально-ордерна форма обліку. В даний час її застосовує більшість організацій, не перейшли на комп'ютеризацію бухгалтерського обліку. Переваги даної форми полягають у тому, що вона зменшує трудомісткість за рахунок поєднання в одному регістрі синтетичного й аналітичного обліку, полегшує складання звітів і підвищує контрольне значення обліку. Недоліком є складність і громіздкість побудови журналу - ордера, який орієнтований на заповнення в ручну.

Малюнок 1 - Схема бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою

Структура апарату бухгалтерії СВК-кооперативу «Нива» представляє: головний бухгалтер, бухгалтер розрахункового відділу, бухгалтер матеріального відділу і касир, бухгалтер по рослинництва, бухгалтер по тваринництву, бухгалтера виробничих ділянок.

Рисунок 2 - Схема апарату бухгалтерії та розподілу обов'язків

2.2 Економічна характеристика

Розглянемо показники фінансово-господарської діяльності СПК - колгоспу «Нива». При аналізі будемо використовувати метод порівняльної оцінки фінансових показників за 2003, 2004 і 2005 рр..

Загальний рівень розвитку виробництва підприємства характеризують в першу чергу його розміри (таблиця 1).

Таблиця 1 - Розміри виробництва підприємства.

Показники

2004

2005

2006

2006 у% до 2004

Валова продукція за собівартістю, тис. руб.

28563

48690

47637

166,78

Середньорічна чисельність працівників, чол.

337

316

261

77,45

Основні виробничі засоби, тис. руб.

31356

39897

46518

148,35

Поголів'я худоби, ум. гол.

2119

1907

2157

101,79

Площа сільськогосподарських угідь, га

9453

9344

9024

95,46

в тому числі ріллі

8562

8465

8167

95,39

Проаналізуємо цю таблицю. З неї видно, що обсяг валової продукції зріс у 2006 р. на 66,78% в порівнянні з 2004 р., що пов'язано з підвищенням обсягу випуску продукції. Середньорічна чисельність працівників також схильна до коливань, вона поступово знизилася в порівнянні з 2004р на 22,55%. Детальніше склад і структуру працівників підприємства та причини змін розглянемо далі (таблиця 2)

Вартість основних засобів в 2006 р. значно збільшилася, а 48,35 у порівнянні з 2004 р., в 2005 р. також спостерігалося зростання вартості основних засобів. Збільшення вартості пов'язане в основному з придбанням нових машин і устаткування, і надходженням продуктивної худоби. Як видно з таблиці площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 4,54%, це сталося через скорочення пасовищ, а також в результаті зміни договору про оренду земель.

Таблиця 2 - Склад та структура працівників підприємства.

Категорії працівників

2004

2005

2006

2006 до 2004в%


чол.

уд. вага,%

чол.

уд. вага,%

чол.

уд. вага,%


Працівники зайняті, у сільськогосподарському виробництві з них:

276

81,9

263

83,23

230

88,12

83,33

Робочі постійні

208

61,72

196

62,03

170

65,13

81,73

Службовці

68

20,18

67

21,2

60

22,99

88,23

Працівники зайняті, у підсобних промислових підприємствах

48

14,24

45

14,24

26

9,96

54,17

Працівники торгівлі та громадського харчування

13

3,86

8

2,53

5

1,92

38,46

Разом

337

100

316

100

261

100

77,45

З даної таблиці випливає, що чисельність працівників за 2004 р.-2006 р. в СВК - колгоспі «Нива» змінилася значно - зменшилася на 76 осіб, що склало 22,5% по відношенню до 2004 р., причому це відбувалося за рахунок зміни кількості працівників як зайнятих в сільськогосподарському виробництві, так і працюючих у підсобних промислових підприємствах, торгівлі та громадського харчування. У 2006 р. в порівнянні з 2004 р. чисельність працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві зменшилася на 46 осіб або 16,7%, при цьому питома вага збільшилася на 6,22%. Число працівників у підсобних промислових підприємствах зменшилася на 45,83%, працівників торгівлі та громадського харчування на 61,54%, при цьому питома вага даних категорій так само значно зменшився.

З вище сказаного випливає що підприємство СПК - колгосп «Нива» протягом 2004-2006 рр.. проводило заходи пов'язані з оптимізацією своїх структурних підрозділів. Як видно з даної таблиці чисельність працівників зайнятих в непрофільному виробництві значно зменшилася, з одночасним зменшенням їх питомої ваги. Питома вага працівників зайнятих в сільськогосподарському основному (основному) виробництві збільшився, при зменшенні загальної кількості працівників, тобто керівництво СПК - колгосп «Нива» оптимізувавши чисельність працівників зайнятих у підсобних промислових підприємствах, торгівлі та громадського харчування, збільшило питому вагу працівників основного виробництва, що в кінцевому підсумку позитивно відбитися на результатах діяльності підприємства в цілому.

Таблиця 3 - Склад і структура основних засобів.

Види і групи основних засобів

2004

2005

2006

2006 у% до 2004


тис. руб.

уд. вага,%

тис. руб.

уд. вага,%

тис. руб.

уд. вага,%


Будинки

10264

32,73

11318

28,37

11887

25,55

115,81

Споруди

5259

16,77

5259

13,18

5164

11,10

98,19

Машини та обладнання

10711

34,16

17507

43,88

23339

50,17

в 2 рази

Транспортні засоби

2381

7,59

2399

6,01

2445

5,26

102,69

Виробничий і господарський інвентар

62

0,19

69

0,17

69

0,15

111,29

Робоча худоба

17

0,05

37

0,09

43

0,09

в 2,5 рази

Продуктивна худоба

2247

7,17

2839

7,12

3156

6,78

140,45

Багаторічні насадження

173

0,55

173

0,43

173

0,37

100

Інші види основних засобів

242

0,77

242

0,61

242

0,52

100

Всього

31356

100

39897

100

46518

100

148,35

Як видно з таблиці, склад і структура основних засобів СПК - колгоспу «Нива» за 2004-2006 роки значно змінилася їхня вартість зросла на 48,35%. Збільшилася вартість будівель підприємства на 15,81%, за рахунок придбання нових об'єктів, хоча їх питома вага за ці роки зменшився на 7,21%. Вартість споруд знизилася незначно на 1,81%, це так само супроводжувалося незначним зниженням їх питомої ваги. Різко збільшилася вартість машин і устаткування, за 2004-2006 рік вона зросла в 2 рази, що пов'язано з придбанням нових дорогих сільськогосподарських машин і устаткування. Так само відбулося збільшення його питомої ваги на 16%. Відбулося зростання частки транспортних засобів, але незначно на 2,69%, виробничого інвентарю на 11,29, хоча в 2005 і 2006 році їх вартість залишалася незмінною. Вартість робочої і продуктивної худоби значно збільшилася за 2004-2006 рр.. відповідно в 2,5 рази і на 40,45%. При такому збільшенні вартість робочої худоби їх питома вага лише трохи збільшився, а порівняно з 2005 р. З 2006 р. залишився незмінним, також незначно зменшилася питома вага продуктивної худоби. Таке збільшення вартості робочої і продуктивної худоби викликано придбанням великої кількості тварин. Вартість багаторічних насаджень та інших видів основних засобів залишилася незмінною, але зменшився їх питома вага в загальній структуру основних засобів. СПК - колгосп «Нива» збільшивши питому вагу сільськогосподарських машин та обладнання в загальному обсязі основних засобів, тим самим знизив питома вага інших об'єктів основних засобів у загальному обсязі, таким чином він робить ставку на вдосконалення технічного потенціалу господарства.

Розглянемо далі і проаналізуємо фінансові результати діяльності СПК - колгоспу «Нива»

Таблиця 4 - Фінансові результати діяльності підприємства, тис. руб.

Найменування показника

2004

2005

2006

2006 у% до 2004

Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції (робіт, послуг) за мінусом ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів

33575

57896

53645

159,78

Собівартість проданих товарів продукції (робіт, послуг)

28563

48690

47637

166,78

Прибуток від продажів

4782

9206

6008

125,64

Інші доходи

1676

1811

2972

177,33

Інші витрати

768

97

122

15,89

Прибуток (збиток) до оподаткування

3785

7777

2569

67,87

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

3785

7777

2569

67,87

Надзвичайні доходи

605

-

-


Надзвичайні витрати

1198

-

-


Чистий прибуток звітного періоду

3192

7777

2569

67,87

Проаналізуємо фінансові результати діяльності в СВК - колгоспу «Нива» динаміці. Виручка від продажу товарів зросла на 59,78% з 2004 по 2006 рр.. але в той же час збільшилася і собівартість проданих товарів на 66,78%, що пов'язано з подорожчанням цін на сировину, матеріали, енергоносії та послуги. У результаті прибуток від продажів в 2006 р. знизився на 34,74%, хоча за досліджуваний період вона зросла на 25,64%. Чистий прибуток в 2006 р. зменшилася в порівнянні з 2004 на 32,13%, хоча в 2005 р. спостерігалося її зростання на 143,64%, це пов'язано зі зниженням прибутку від продажів і підвищенням собівартості продукції в 2006 р, а також збільшенням витрат .

Розглянемо склад і структуру капіталу і зобов'язань СПК - колгоспу «Нива»

Таблиця 5 - Склад і структура капіталу і зобов'язань організації.

Види капіталу і зобов'язань

2004

2005

2006

2006 у% до 2004


тис. руб.

уд. вага,%

тис. руб.

уд. вага,%

тис. руб.

уд. вага,%


Капітал і резерви всього в т.ч.

22001

32,06

27680

26,98

28586

21,65

129,93

статутний капітал

6837

9,96

6837

6,66

6837

5,18

100

додатковий капітал

9708

14,15

9708

9,46

9708

6,9

100

нерозподілений прибуток

5456

7,95

11135

10,85

12041

9,12

в 2 рази

Довгострокові зобов'язання

599

0,87

2604

2,54

4093

3,1

в 6 разів

Короткострокові кредити і позики

9554

13,92

14656

14,29

32606

24,7

в 3.5 рази

Кредиторська заборгованість з неї

10125

14,75

18452

17,99

20731

15,70

в 2 рази

розрахунки з постачальниками

4351

6,34

11513

11,22

17407

13,19

в 4 рази

Всього

68631

100

102585

100

132009

100

192,35

З даної таблиці видно, що загальний обсяг капіталу і зобов'язань в 2006 р. збільшився на 92,35%, капітал і резерви збільшилися на 29,93, в той час коли довгострокові зобов'язання збільшилися в 6 разів, короткострокові кредити і позики в 3.5 рази, кредиторська заборгованість в 2 рази, також збільшилася питома вага даних зобов'язань, отже, збільшується залежність підприємства від залучених позикових коштів, знижується його фінансова стійкість.

Таблиця 6 - Склад і структура активів організації.

Види активів

2004

2005

2006

2006 у% до 2004


тис. руб.

уд. вага,%

тис. руб.

уд. вага,%

тис. руб.

уд. вага,%


Необоротні активи:

31965

51,95

40477

50,42

47426

44,26

148,37

основні засоби

31356

50,96

39897

49,7

46518

43,42

148,36

незавершене будівництво

609

0,99

580

0,72

848

0,79

139,24

Оборотні активи:

29566

48,05

39798

49,58

59720

55,74

в 2 рази

запаси

28184

48,8

37752

47,03

55572

51,87

197,18

витрати в незавершеному виробництві

16009

26,02

17788

22,16

31650

29,54

197,7

готова продукція і товари для продажу

2888

4,69

4076

5,08

4070

3,8

140,93

сировину, матеріали та інші аналогічні цінності

5091

8,27

7895

9,83

7443

6,95

146,2

тварини на вирощуванні та відгодівлі

4196

6,82

7993

9,96

12409

11,58

2,96

Дебіторська заборгованість

1254

2,04

1970

2,45

3991

3,72

в 3 рази

Грошові кошти

76

0,12

24

0,03

105

0,01

138,16

Інші оборотні активи

52

0,08

52

0,06

52

0,05

100

Всього

61531

100

80275

100

107146

100

174,13

З даної таблиці випливає, що питома вага оборотних активів на початок досліджуваного періоду склав 48,05% до кінця аналізованого періоду вартість мобільних коштів, збільшилася на на 55,74%. При цьому на 38,16% збільшилися грошові кошти. Питома вага запасів збільшився на 3,07%, що може погіршити фінансовий стан підприємства. Необоротні активи за період 2004-2006 рр.. збільшилися на 48,37%, оборотні активи також збільшилися в 2 рази, що визначає тенденції до підвищення оборотності оборотних активів і свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства.

У наведеній нижче таблиці відображено розподіл сум витрат у СПК - колгоспі «Нива», які виникають при виробництві продукції рослинництва.

Таблиця 7 - Склад витрат при виробництві продукції рослинництва, тис. руб.

Найменування культури

2004

2005

2006

2006 у% до 2004

Зернові та зернобобові (озимі та ярі) без кукурудзи

20499

29005

27592

134,6

в тому числі:

озимі зернові

16851

23975

22235

131,95

ярові зернові

2841

1797

2205

77,61

зернобобові

807

3233

3152

в 3,5 рази

Кукурудза на зерно

86

3379

1740

в 20 разів

Соняшник на зерно

3667

6293

5220

142,35

Кукурудза на силос і зелений корм

484

1131

987

в 2 рази

Багаторічні трави

262

795

914

в 3,5 рази

Однорічні трави

1024

1143

760

74,21

Силосування

787

1408

1207

153,37

Сеножірованіе

160

454

288

180

Як показують дані таблиці сума витрат на виробництво зернових і зернобобових культур збільшилося на 34,6%, так само спостерігається збільшення витрат на виробництво інших культур в період з 2004-2006 рр.. Витрати на виробництво кукурудзи на зерно значно збільшилася в 20 разів, кукурудзи на силос і зелений корм в 2 рази, багаторічних трав у 3,5 рази, зростання витрат характеризується підвищенням вартість ПММ, а також придбанням дорогого посадкового матеріалу, проведення заходів з удобрення грунту. Зменшилися витрати на виробництво однорічних трав та ярої пшениці відповідно на 25,79% і 22,39%, це пов'язано із зменшення посівної площі, а отже зменшенням витрат на їх обробку.

3.Бухгалтерскій облік готової продукції та її продажу в рослинництві

3.1 Нормативно-правова база і завдання обліку

Основні нормативні документи діляться на чотири рівні.

Перший рівень - законодавчий:

1. Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина перша. Федеральний закон РФ від 30 листопада 1994 р. № 51 - ФЗ (зі змінами та доповненнями від 8 липня 1999 р.). Частина друга. Федеральний закон РФ від 26 січня 1996р. № 14-ФЗ (зі змінами від 26 грудня 1997 р.).

2. Податковий кодекс Російської Федерації. Частина перша. Федеральний закон РФ від 31 липня 1998 р. № 146-ФЗ (зі змінами на 2 січня 2000 р.). Частина друга. Федеральний закон РФ від 5 серпня 2000 р. № 118-ФЗ (зі змінами та доповненнями від 29 грудня 2000 р. № 166-ФЗ).

Другий рівень - нормативний:

1. Федеральний закон "Про бухгалтерський облік" від 21ноября 1996 р. № 129-ФЗ. Регулює основні положення бухгалтерського обліку в Російській Федерації: об'єкти, завдання, поняття в обліку, його сферу дії, порядок регулювання, організацію обліку, облікову політику, права і обов'язки головного бухгалтера, основні вимоги до бухгалтерського обліку, зміст первинної документації, регістрів бухгалтерського обліку, проведення інвентаризації, оцінку майна і зобов'язань, склад бухгалтерської звітності, адреси і строки її надання, порядок зберігання документів бухгалтерського обліку.

2. Становище ведення бухгалтерського обліку та звітності в Російській Федерації (затверджено Наказом Міністерства фінансів РФ від 29 липня 1998 р. № 34н, зі змінами та доповненнями від 24 березня 2000 р.).

3. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві (затверджені Міністерством сільського господарства наказом від 4 липня 1996 р. № П-4-24/2068 за погодженням Міністерством економіки і Міністерством фінансів Росії).

4. Про затвердження Правил ведення журналів обліку отриманих і виставлених рахунків-фактур, книг покупок і продажів при розрахунках з податку на додану вартість. Постанова від 2 грудня 2000 р. № 914 (зі змінами від 15 травня 2001 р. № 189).

5. Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально виробничих запасів» ПБУ 5 / 01 (затверджено Міністерством фінансів наказом від 9 червня 2001р. № 44н).

6. Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» ПБУ 9 / 99 (затверджено Міністерством фінансів наказом від 6 травня 1999р. № 32н зі змінами та доповненнями від 30 грудня 1999р.)

7. Порядок ведення журналів обліку рахунків-фактур при розрахунках з податку на додану вартість. Постанова Уряду РФ від 29 липня 1996р. № 914 (зі зміною від 19 січня 2000р.)

8. Про заходи щодо впорядкування державного регулювання цін (тарифів). Постанова Уряду РФ від 7 березня 1995р. № 239 (зі змінами на 28 грудня 1998р.).

У третій рівень входять:

1. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та інструкція щодо його застосування. Наказ Міністерства фінансів РФ від 31 жовтня 2000р. № 94н.

2. Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань (затверджені Наказом Міністерства фінансів РФ від 13 червня 1995р. № 49).

3. Вказівки про обсяг форм бухгалтерської звітності та Вказівки про порядок складання бухгалтерської звітності (затверджені Наказом Міністерством фінансів РФ від 13 січня 2000р.)

4. Методичні рекомендації з формування і застосування вільних цін і тарифів на продукцію, товари та послуги. Лист Міністерства економіки РФ від 6 грудня 1995р. № СІ-484/7-982.

5. Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість. Інструкція Державної податкової служби РФ від 11 жовтня 1995р. № 39 (зі змінами на 19 липня 1999р.).

Четвертий рівень - облікова політика підприємства:

1. Форми відомчих спеціалізованих первинних документів бухгалтерського обліку в сільському господарстві (затверджено Наказом Міністерства сільського господарства РФ № 215 від 26 липня 1996р.).

2. СПК-колгосп «Нива» в роботі керується робочим планом рахунків, затвердженим наказом Міністерства се6льского господарства і Міністерством фінансів РФ від 31 жовтня 2002р. № 94-Н.

3.Предпріятіе веде бухгалтерський облік господарських операцій, майна і зобов'язань шляхом подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку.

4.Оценка майна підприємства здійснюється за фактичними витратами, а безоплатно отримане за ринковою ціною, майно, вироблене на підприємстві за нормативною вартістю.

5.Готовая продукція відображається за нормативною виробничою собівартістю. Облік готової продукції знаходить відображення на рахунку 43 «Готова продукція».

До завдань бухгалтерського обліку готової продукції відносять:

  • систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах; обсягом виконаних робіт і послуг;

  • своєчасне і правильне документальне оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг), чітка організація розрахунків з покупцями;

  • контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом проданої продукції з метою оцінки роботи менеджера;

  • своєчасний і точний розрахунок сум за продану продукцію, фактичних витрат на її виробництво і збут, розрахунок сум прибутку.

3.2 Первинна документація з обліку готової продукції рослинництва та її продажу

Сільськогосподарське виробництво характеризується різноманітністю умов надходження, зберігання та витрачання одержуваної продукції. Це призводить до необхідності використання досить численних форм первинних документів. Розглянемо організацію документального оформлення надходження і витрачання сільськогосподарської продукції галузі рослинництва. Продукція рослинництва надходить у господарство в стислий термін при різних погодних умовах. Тому правильна організація обліку її надходження і подальшого руху має особливо важливе значення. Ще до початку збирання врожаю повинна бути проведена велика підготовча робота. Необхідно перевірити, як підготовлені місця приймання та зберігання продукції, стан вагового господарства, підібрати і проінструктувати, завідувачів струмами, вагарів, комірників, сторожів та інших матеріально відповідальних осіб.

Головний бухгалтер повинен визначити обов'язки кожного з них з оформлення надходить від урожаю продукції первинними документами, підготувати достатню кількість бланків документів, пронумерувати їх і т. д.

Первинний облік зернової продукції отриманої від врожаю, можна вести, використовуючи три варіанти. У господарстві вибирають той, який найбільш відповідає усталеним у ньому конкретних умов.

При першому варіанті використовують реєстри відправки зерна та іншої продукції поля (ф. № 161-АПК). Перед початком збиральних робіт бухгалтерія господарства видає кожному комбайнеру під розписку блокноти реєстрів, у яких заздалегідь заповнені такі реквізити, як назва господарства, табельний (лицьовий) номер комбайнера, його прізвище, ім'я та по батькові, номер агрегату. Всі реєстри в блокноті повинні бути пронумеровані (під одним номером - кожні три екземпляри), підписані керівником і головним бухгалтером господарства (в кінці блокнота), скріплені печаткою. При видачі блокноти реєстрів реєструють у спеціальній відомості.

При користуванні реєстрами облік можна вести двома способами. Найбільш поширеним є наступний. На початку зміни комбайнер на кожну автомашину (трактор) при першій її завантаженні виписує реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля в трьох примірниках. У реєстрі комбайнер вказує дату, номер відділення (бригади, струму і т. п.), прізвище шофера (тракториста), найменування продукції.

Другий і третій примірники реєстру комбайнер передаємо шоферові (трактористу), а перший залишає у себе. Якщо від комбайна зерно відвозять кілька автомашин (тракторів), то в комбайнера буде стільки перших екземплярів реєстрів, скільки автомашин (тракторів) обслуговували агрегат протягом зміни. Шофер (тракторист), у свою чергу, третій примірник реєстру передає завідувачу током (вагарю), а в себе залишає другий. При цьому у нього за зміну може бути кілька других примірників реєстру в залежності від кількості комбайнів, від яких він відвозив зерно.

У осіб, що приймають зерно від шоферів (тракториста), так само може бути за зміну кілька третіх примірником документа. Їх кількість буде залежати від числа комбайнів, з яких зерно вивозяться на даний пункт приймання, і шоферів (трактористів), що доставляють зерно.

При розвантаженні зерна з комбайна у кузов автомашини (причепа) комбайнер записує в свій примірник реєстру номер автомашини та бункерну масу зерна (за відмітками в бункері) і при цьому шофер (тракторист) розписується в реєстрі комбайнера про прийом продукції. Шофер (тракторист) у примірнику реєстру, що знаходиться у нього, записує номер комбайна, від якого прийнята продукція, і бункерну масу зерна. Комбайнер розписується в цьому примірнику реєстру, підтверджуючи правильність записів.


При доставці зерна на тік, завідувач струмом (вагар) на підставі даних зважування продукції записує брутто і масу нетто в третьому примірнику реєстру. Завідувач струмом (вагар) розписується у примірнику реєстру шофера про прийом зерна, а шофер - у примірнику реєстру завідувача струмом (вагаря) про здачу продукції.

При другому способі ведення реєстрів даний документ (реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля) виписують не в трьох, а у двох примірниках. Перший примірник залишається у комбайнера, а другий - у шофера (тракториста).

Облік надходження зерна на току при цьому способі ведуть в реєстрі прийому зерна та іншої продукції (ф. № 162-АПК). Форма і ого документа на відміну від форми реєстру відправки зерна та іншої продукції з поля дозволяє враховувати зерно, яке надійшло на тік за день від декількох комбайнів і автомашин (причепів), в одному примірнику бланка, що скорочує кількість облікових бланків та економить працю працівників обліку при обробці і зведенні документів.

Завідувач струмом (вагар) записує масу нетто доставленого шофером зерна до свого реєстру, вказуючи прізвища шофера і комбайнера, від яких отримано зерно. У реєстрі відправлення зерна, що знаходиться у шофера, завідувач струмом (вагар) розписується в прийомі продукції. Порядок ведення реєстрів відправки зерна, що знаходяться в комбайнера і шофера (тракториста), залишається такою ж, як і при першому способі.

Реєстри щоденно здаються в бухгалтерію. При цьому перші екземпляри реєстрів здають комбайнери після записів даних про кількість зібраного зерна в облікові листи тракториста-машиніста (де враховується робота комбайна), другі примірники реєстрів здають шофери (трактористи) разом з дорожніми листами вантажного автомобіля (трактори), а третій - завідувач струмом (вагар) разом з відомістю руху зерна. При другому способі ведення реєстрів завідувач током (вагар) здає бухгалтерію разом з відомістю руху зерна примірник реєстру прийому зерна та іншої продукції.

При другому варіанті обліку як первинного документа застосовується путівка на вивезення продукції з поля (ф. № 164-АПК). Перед початком збиральних робіт комбайнер отримує в бухгалтерії блокноти путівок, оформлені так само, як і блокноти реєстрів.

Під час збирання врожаю комбайнер, вивантажуючи бункер комбайна в кузов автомашини (причепа), виписує путівку в трьох примірниках під копірку. У путівці зазначаються дата, місце відправлення продукції (струм, склад, комора), найменування продукції і бункерна маса, номер автомашини (причепа) та прізвище шофера (тракториста). Після розпису комбайнера у здачі, а шофера (тракториста) у прийомі вивантаженого з комбайна зерна два примірники путівки вручають шоферові (трактористу), а третій залишається в комбайнера.

На току зерно приймають від шофера (тракториста) завідувач струмом або вагар. Тут визначають точну масу зерна, яку і проставляють в путівці. Після розписки в обох примірниках путівок про прийом зерна завідувач струмом (вагар) залишає один примірник у себе, а другий віддає шоферові (трактористу). З цього моменту відповідальність за збереження зерна несе завідувач струмом (вагар).

При користуванні путівками протягом дня збирається велика кількість цих документів, як в комбайнера, так і в шоферів (трактористів) і завідувачів струмами (вагарів). Це ускладнює облік, робить його більш громіздким.

Путівки на вивіз продукції з поля щодня здають в бухгалтерію, як і реєстри відправки зерна та іншої продукції поля.

При третьому варіанті обліку врожаю зернової продукції застосовуються талони і спеціальні реєстри. Для оформлення відправки зерна від комбайнів на тік, в комори та інші місця тимчасового або постійного зберігання застосовують талони шофера (Ф. № 165-АПК) і комбайнера (Ф. № 165А-АПК), які виготовляються друкарським способом на щільному папері різної за кольором для талонів шоферів і талонів комбайнерів. Талони різного кольору полегшують подальшу облікову роботу з ними, кожен талон призначений для обліку одного бункера зерна, що відправляється від комбайна.

Відповідне пронумеровані талони із заздалегідь заповненими в бухгалтерії назвою господарства, табельною (лицьовим) номером і прізвищем присвоюють комбайнерам (шоферам, трактористам). Їх підписує головний бухгалтер господарства і скріплює печаткою. За тим їх реєструють за видами в журналі обліку виданих талонів (Ф. № 188) і видають кожному комбайнеру, шоферові (трактористу), зайнятого на вивезенні зерна, під розписку в зазначеному журналі.

При кожній відправці від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає шоферу (трактористу) один талон комбайнера. Одночасно шофер (тракторист) передає комбайнеру один талон шофера. Якщо від комбайна відправляють повний бункер зерна, ніякі записи в талонах комбайнера і шофера не робляться. У цьому велика перевага даного варіанта обліку. Коли комбайнер вивантажує в автомашину (причіп) половину або одну четверту бункера зерна, він на талоні, який передає шоферу (трактористу), робить запис про кількість відвантаженого зерна (наприклад, 0,5 бункера, 0,25 бункера), вказує дату і підтверджує своїм підписом. Аналогічні записи робить шофер (тракторист) на талоні, який передає комбайнеру.

Якщо шофер (тракторист) для повного завантаження автомашини (причепа) одночасно приймає зерно від декількох комбайнів, то він отримує талони від кожного комбайнера, що передав бункер зерна, і кожному комбайнеру вручає свої талони. Таким чином, у шофера (тракториста), що доставляє зерно, повинно бути стільки талонів комбайнера, від скількох комбайнів він одночасно відвозить зерно. У кожного комбайнера до кінця зміни повинно бути таке число талонів шофера (тракториста), скільки бункерів зерна він відправив від комбайна.

Зерно, яке надійшло на тік або склад господарства, обов'язково зважують. Потім шофер (тракторист) передає вагарю (завідувачу струмом) талони, отримані ним від комбайнерів, і реєстр приймання зерна від шофера (Ф. № 165в-АПК). Зазначений реєстр ведеться в одному примірнику і постійно знаходиться у шофера (тракториста). Зваживши автомашину (причіп) з зерном, завідувач струмом (вагар) записує номери талонів комбайнерів, прийнятих від шофера (тракториста), прізвище шофера (тракториста), що доставив зерно, номер автомашини (трактори) та інші дані в реєстр прийому зерна вагарем (ф. № 166-АПК), який також ведеться в одному примірнику.

Розвантаживши зерно, шофер (тракторист) повертається на вагову, де вагар (завідувач струмом) зважує автомашину (причіп), записує в своєму реєстрі масу тари, визначає масу нетто (зерна) і одночасно вказує, від якого комбайнера прийнято зерно (в окремих графах) . Кількість зданого зерна підтверджується в цьому реєстрі підписом шофера (тракториста). Реєстр приймання зерна вагарем відкривається щодня на кожну культуру (сорт) і служить підставою для оприбуткування зерна.

Одночасно завідувач током (вагар) фактичну масу прийнятого зерна записує в реєстр прийому зерна від шофера, підтверджує своїм підписом і передає його шоферові (трактористу). На підставі даних реєстру прийому зерна вагарем завідувач струмом (комірник) робить записи у відомість руху зерна та іншої продукції (Ф. № 167-АПК) і в книгу складського обліку (ф. № 40). Після закінчення робочого дня завідуючий струмом (вагар) підраховує в реєстрі прийому зерна загальну масу прийнятого зерна за день та окремо від кожного комбайнера.

Шофер (тракторист) на підставі свого реєстру прийому зерна записує щоденно кількість перевезеного зерна до дорожній лист вантажного автомобіля (шляховий лист трактора) і здає в кінці дня (або наступного дня) ці документи диспетчеру або в бухгалтерію господарства. Комбайнер після закінчення зміни передає завідувачу током (вагарю) всі талони, отримані від шоферів (трактористів), а від нього натомість отримує виписку з реєстру про намолот зерна і зібраної площі, попередньо звіривши кількість надісланих від комбайна та прийнятих на току бункерів зерна протягом дня .

Виписку з реєстру про намолот зерна підписує завідувач струмом (вагар). Комбайнер на підставі даних зазначеної виписки записує в обліковий лист тракториста-машиніста відомості про фактичне намолоту зерна і в кінці дня (або наступного дня) здає ці документи бригадира чи і бухгалтерію господарства.

При використанні на збиранні врожаю бункерів-накопичувачів для обліку зерна, що надходить від комбайна і відправляється на струм або інше місце зберігання, також застосовуються талони. Механізаторові, обслуговуючому бункер-накопичувач, перед початком роботи видають під звіт необхідну кількість талонів бункеріста (Ф. № 1656), пронумерованих та зареєстрованих в журналі обліку виданих талонів. Кожен талон бункеріста призначений для обліку одного бункера зерна. При вивантаженні зерна з комбайна у бункер-накопичувач комбайнер і механізатор-бункеріст обмінюються талонами. При відвантаженні зерна з бункера-накопичувача в автомашину (тракторний причіп) для відправлення його на струм (склад) обмін талонами відбувається між шофером (трактористом) і механізатором-бункерістом. Якщо автомашина (причіп) вміщує декілька бункерів зерна, то відповідно збільшується і кількість обмінюваних талонів.

У кінці робочого дня завідуючий струмом (вагар) приймає від механізатора-бункеріста талони шофера (тракториста) і повертає йому талони, здані комбайнерами. При цьому кількість талонів бункеріста, зданих в кінці дня комбайнерами завідувачу струмом (вагарю), повинна дорівнювати кількості талонів шофера, зданих механізаторам-бункерістам.

Талони комбайнера і талони шофера, здані наприкінці робочого дня завідувачу струмом (вагарю), разом з відомістю руху зерна і іншої продукції (Ф. № 167-АПК) і доданими до неї реєстрами прийому зерна вагарем (Ф. № 166-АПК) щодня передають до бухгалтерії господарства. На підставі цих документів роблять подальші записи в бухгалтерських регістрах.

У бухгалтерії господарства щоденно звіряють дані зазначених реєстрів та талонів комбайнера, шофера, бункеріста по кожному бункера зерна, прийнятого від комбайна і зданому на струм (склад). Після цього талони можуть бути видані під звіт комбайнерам, водіям та бункерістам для повторного використання. Талони, на яких зроблені позначки про відвантаження неповних бункерів зерна, повторному використанню не підлягають.

Облік врожаю зернових за допомогою талонів є в даний час найбільш прогресивним, але вимагає чіткої організації роботи всіх осіб, пов'язаних з урахуванням руху зерна (комбайнерів, шоферів, бункерістов, завідувачів струмом, вагарів та ін), і відповідно суворого дотримання документообігу.

Зерно, яке надійшло від комбайнерів на тік, у більшості випадків вимагає додаткової підсушування і сортування. Кожну партію зерна, відпущеного для очищення, сортування і сушіння, зважують. Після закінчення сортування і очищення визначають кількість і якість отриманої зернової продукції та встановлюють розмір усушки і невикористаних відходів. Якість вийшла після сортування продукції визначають за допомогою лабораторного аналізу, при цьому встановлюють натуру та вологість зерна до і після підробки, відсоток вмісту повноцінного зерна у зернових відходах і т. п. Результати процесу сортування відображають в акті на сортування і сушіння продукції рослинництва (Ф. № 169-АПК).

Акт складають в одному примірнику на кожну партію відсортованої продукції; його підписує завідувач струмом (вагар) і стверджують керівник господарства, агроном або особа, на те уповноважена. Не пізніше наступного дня після сортування акт передають до бухгалтерії господарства (відділення, ферми, бригади).

Значну частину зернової продукції відправляють безпосередньо з поля на хлібоприймальні підприємства, іншу - і комори господарства. На кожну партію зерна, що відправляється ні хлібоприймальне підприємство з струму, складу або безпосередньо але від комбайна, виписують товарно-транспортну накладну на відправку-приймання зерна, насіння олійних культур і трав [(Ф. № 190-АПК (зерно)]. Товарно-транспортні накладні в місці їх виписки (струм, склад і т. д.) реєструють в реєстрі документів на вибуття продукції (Ф. № 163-АПК).

Якщо при прийманні зерна на заготівельному пункті виявляються розбіжності між масою зерна, показаної в накладній, та масою, фактично прийнятою, то складається акт.

При відправці зернової продукції на склади господарства з струму на кожну відправляється партію виписують супровідний документ. Такими документами можуть бути путівка на вивезення продукції з поля, реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля або накладна. Накладну (внутрішньогосподарського призначення), (ф. № 264-АПК) оформляють приблизно так само, і путівку на вивезення продукції з поля. Зведеним документом про надходження та витрачання зерно-продукції на току є відомість руху зерна та іншої продукції (Ф. № 167-АПК). Її складає завідувач струмом (вагар) щодня після закінчення робочого дня по кожній культурі і сорту. У спеціальному розділі відомості "Реєстраційний лист на який надійшов або вибившую продукцію" записують номери всіх первинних документів (путівки на вивезення продукції з поля, реєстри відправки зерна та іншої продукції з, накладні, товарно-транспортні накладні, акти на сортування і сушіння продукції рослинництва) і зазначену в них масу зерна. Записи групують за об'єктами надходження та відправлення продукції. В кінці дня підраховують підсумки, і дані копії зерна відображають у першій частині відомості.

Відомість руху зерна разом з первинними документами, на підставі яких вона складена, наприкінці робочого дня передають до бухгалтерії господарства (підрозділу). Однак перш ніж здавати документи, завідувачі струмами (вагарі) відображають всі дані про рух зернової продукції в книзі (картках) складського обліку. Це дає можливість систематично контролювати рух зернової продукції на току та звіряти його з даними бухгалтерського обліку.

У встановлені графіком документообігу терміни підрозділ представляє в центральну бухгалтерію господарства зведені дані разом з документами про рух зернової продукції за день, п'ятиденку і наростаючим підсумком з початку збирання. У господарствах, де в підрозділах немає бухгалтерських працівників, документи обробляють безпосередньо в центральній бухгалтерії. У центральній бухгалтерії ведуть зведену відомість руху зерна по господарству в цілому, форма її така ж, як і форма накопичувальної відомості.

Окремі види продукції (наприклад, квасоля) господарств; можуть набувати у громадян, які її вирощують згоді укладеними з господарством договорами. Ця продукція оприбутковується на сільськогосподарських підприємствах на підставі спеціального документа - накладної на приймання (закупівлю) сільськогосподарської продукції від громадян за договорами.

Облік продукції овочівництва, садівництва, картоплі та баштанних культур. Первинним документом з обліку виходу продукції овочівництва, садівництва, картоплі та баштанних культур є щоденник надходження сільськогосподарської продукції (Ф. № 168-АПК).

У міру надходження продукції від робітників зайнятих на збиранні врожаю, приймальник (комірник) зважує зібрану продукцію і кожен схил записує в щоденник, вказуючи при цьому якість прийнятої продукції.

На кожен схил продукції, що здається робочим, приймальник видає робочого талон із зазначенням номера виска і маси зданої продукції. На підставі талонів бригадири виробляють запису в облікові листи вироблення кожного робітника (колгоспника) для визначення суми його заробітку.

З місця прибирання продукцію відправляють на пункти сортування, і сховища господарства, на пункти переробки і т. п. На кожну партію продукції виписують супровідний документ - путівку на вивезення продукції з поля або накладну. Оформляють ці документи в звичайному порядку. Щоденники надходження сільськогосподарської продукції з доданими накладними, путівками, актами щодня стають в бухгалтерії господарства (підрозділи) разом з узагальнюючої їх відомістю руху зерна та іншої продукції. На пунктах сортування, сушіння або переробки, а також у телець всю продукцію зважують і записують до книги (картки) складського обліку. Тут же складають і відповідне - акти на сортування, переробку овочів і фруктів, в яких вказують, скільки і якого сорту продукції прийнято на сортування (переробку), які отримані продукти, скільки і в яку тару вони упаковані. У цьому ж акті вказують кількість використовуваних відходів і окремо - відходів, непридатних до використання. Всі документи здають регулярно в бухгалтерію.

Після сортування значну частину овочів фруктів, ягід відправляють заготівельним організаціям, на кожну партію складають товарно-транспортну накладну (на відправку-приймання овочів, плодів, ягід, луб'яних та інших культур) [№ 193-АПК (овочі)]. У цій накладній вказують найменування продукції за видами і сортами, в якій тарі вона відправлена ​​і ряд інших показників. Накладну виписують у чотирьох примірниках. Перший примірник залишається у пункті відправлення. Він служить підставою для списання матеріальних цінностей з залишків. Другий, третій і четвертий екземпляри вручають водієві. Після приймання продукції в заготівельної організації другий примірник накладної залишається там, а третій і четвертий з позначкою про приймання продукції повертають в господарство. При цьому третій примірник товарно-транспортної накладної з розпискою про прийняття продукції надходить до бухгалтерії, де проводиться звірка прийнятої кількості з отруєним. Усі виявлені розбіжності повинні бути оформлені актом і розглянуті керівниками господарства. Четвертий примірник товарно-транспортної накладної залишається у водія і служить підставою для обліку транспортної роботи та нарахування оплати праці водієві і вантажникам.

Облік збору, сортування, переробки та продажу винограду, горіхоплідних, субтропічних і цитрусових культур здійснюється в тому ж порядку, що й облік продукції овочівництва та садівництва. Для оприбуткування продукції садівництва в спеціалізованих господарствах застосовується спеціальний документ - щоденник надходження продукції садівництва (Ф. № 171-АПК) і спеціалізованих овочівницьких господарствах для оприбуткування продукції закритого грунту застосовується також спеції спеціальний документ - щоденник надходження продукції закритого грунту (Ф. № 170-АПК).

Продукція сільськогосподарського виробництва, призначена на насіння, в обліку виділяється окремо. Для цих цілей передбачений ряд спеціалізованих документів.

При витраті насіння і садивного матеріалу на посів і посадку відповідних культур складають акт витрати насіння і садивного матеріалу (Ф. № 183-АПК), який є підставою для списання у витрату (з підзвіту) цих цінностей.

Здача сортового насіння на хлібоприймальні підприємства, а також міжгосподарський обмін або продаж їх іншим господарствам супроводжуються наступними документами: суперелітні та елітне насіння всіх культур і самозапилення ліній кукурудзи - атестатом на насіння, а сортове насіння і насіння гібридних популяцій першої та наступних репродукцій - свідоцтвом на насіння , якщо вони відповідають вимогам посівного стандарту, і сортовим посвідченням, якщо вони відповідають вимогам посівного стандарту за чистотою і вологості.

Сортове посвідчення виписують також при продажу товарного зерна сильних і твердих пшениці, пивоварних сортів ячменю і найбільш цінних сортів пшениці, ячменю та інших зернових культур, товарного насіння високоолійних сортів соняшнику. Для сортового насіння кукурудзи використовуються такі спеціалізовані форми: свідоцтво на гібридне насіння кукурудзи і посвідчення на насіння кукурудзи, що направляються на заводи з обробки насіння кукурудзи.

У всіх цих документах сортові якості показують на підставі актів апробації. Посівні якості в атестаті і свідоцтвах проставляють на підставі посвідчень про кондиційність насіння, що видаються районними насіннєвими державними інспекціями або районними контрольно-насіннєвими лабораторіями.

Сортові документи складаються у двох примірниках. Їх підписують керівник господарства, агроном, вагар або комірник. На сортових документах має бути печатка господарства. Облік збору врожаю і продажу державі насіння олійних культур і насіння трав ведуть аналогічно і з тих самих форм первинного обліку, що і зерна. У цих же документах відображають і врожай луб'яних культур (насіння і волокнистої продукції).

Значна кількість продукції рослинництва використовується в господарстві у вигляді кормів та підстилки для продуктивної і робочої худоби, птиці та інших сільськогосподарських тварин.

Корми, згодовані худобі без їх попередньої збирання (шляхом випасу), на складі і в бухгалтерських регістрах не доводиться. Кількість згодованих кормів визначають головний агроном і головний зоотехнік господарства розрахунковим порядком. Також розрахунковим порядком списують їх у витрати на ті групи тварин, які користувалися випасами; при цьому складають акт на оприбуткування пасовищних кормів (Ф. № 173 або 174-АПК).

Скошена зелена маса трав, а також бадилля коренеплодів, капустяний лист і інші культури, призначені на корм худобі, перед згодовуванням їх тваринам повинні бути обов'язково зважені. В кінці дня бригадир тваринників по схилу вагаря записує кількість зеленої маси у відомість обліку витрати кормів (Ф. № 175-АПК). Відомість складають у двох примірниках: перший (з розпискою в отриманні) ос шається в бригадира рослинників, а другий (з розпискою про o тпуске) - в бригадира тваринників. Після закінчення місяця бригадир рослинників підраховує кількість відпущеної зеленої маси за її видами (трави однорічні та багаторічні, кукурудза і т. п.) і спільно з агрономом і зоотехніком складає акт на оприбуткування продукції, який разом з відомостями витрати кормів здає в бухгалтерію. Акт служить основа їм для списання з підзвіту бригадира відпущеної зеленої маси.

Заготовлені грубі й соковиті корми приймає спеціальна комісія, що призначається директором радгоспу або правлінням колгоспу. Результати роботи комісія оформляє спеціальним актом прийому грубих і соковитих кормів (Ф. № 172-АПК) 1 у двох примірниках.

Всі прийняті за актами корму закріплюються за матеріально відповідальними особами. Крім того, після закінчення заготівлі всі грубі й соковиті корми повинні бути закріплені за ферма ми і передані за загального опису під відповідальність завідувачів фермами. Перший примірник опису кормів, закріплених за кожною фермою, зберігається в бухгалтерії господарства, а другий у завідувача фермою. Витрачати закріплені корми можна тільки з письмового дозволу керівника господарства.

При переміщенні кормів всередині господарства, наприклад з поля на ферму або до місць зимівлі худоби, виписують накладну (внутрішньогосподарського призначення), (Ф. № 264-АПК) у загальному порядку. Один примірник цього документа передають до бухгалтерії, він служить підставою для відображення переміщення кормів з одного місця зберігання до іншого.

Корми зі складів або інших місць зберігання для згодовування тваринам відпускають за відомістю обліку витрати кормів (Ф. № 175-АПК). Відомість виписує бухгалтерія на кожну групу худоби на підставі раціонів годування, складанні зоотехніком. Відомість обліку витрати кормів складають у двох примірниках, з них один передають особі, що відпускає корми, а другий - одержує.

Відомість обліку витрати кормів виписують також і у випадку, якщо на годівлю тварин відпускаються корми, що знаходяться безпосередньо біля місць зимівлі худоби та здані на відповідальне зберігання безпосередньо бригадирам тваринництва. При цьому один примірник відомості здають в бухгалтерію, а другий служить документом щоденного обліку кормів, виданих для згодовування тваринам. У даному випадку корми відпускаються під розписку старших робітників, які обслуговують худобу.

У відомості обліку витрати кормів ведуть щоденний облік фуражного поголів'я і кількості витрачених кормів, які потім в кінці місяця перераховують на кормові одиниці.

Після затвердження відомості обліку витрати кормів керівником господарства перший її примірник з розпискою одержувача кормів служить підставою для списання їх з підзвіту матеріально відповідальної особи. Другий примірник затвердженої відомості з розпискою особи, який відпустив корму, використовується як документ для списання вартості витрачених кормів на витрати виробництва. Цей облік ведуть в журналі обліку витрати кормів (Ф. № 303-АПК).

Всі документи по руху кормів після перевірки і запису їх даних в книгах складського обліку і в журналі обліку витрати кормів у встановлені терміни подають до бухгалтерії господарства. Працівники бухгалтерії повинні систематичними перевіряти витрачання кормів відповідно до затверджених норм і ретельно контролювати їх збереження, шляхом регулярної звірки наявності з даними бухгалтерського обліку.

Для документального оформлення операцій крім деяких вище вказаних по рахунку 90 «Продаж» у сільському господарстві через розмаїття видів продукції, що продається застосовується значне число найрізноманітніших документів.

За дебетом рахунка, по субрахунку 2 "Собівартість продажів", практично по кожному виду продукції (зважаючи на відмінність заповнюваних реквізитів при продажу продукції заготівельним організаціям) використовуються різні форми товарно-транспортних накладних.

При відправці продукції різним організаціям (крім заготівельних) сільськогосподарські організації заповнюють рахунки-фактури форми № 868.

Продукти на громадське харчування відпустки за накладною внутрігосподарського значення форми № 264-АПК та лімітно-забірними відомостями форми № 269-АПК. По субрахунку 3 «Податок на додану вартість» записи роблять на основі спеціалізованої форми рахунка-фактури з нарахування сум ПДВ.

За субрахунками 4 «Акцизи» та 5 «Експортні мита» записи роблять на основі спеціалізованих документів з нарахування сум акцизів і експортних мит. До цих пір мова йшла про документи, на основі яких роблять записи за дебетом рахунка 90 «Продажі». За кредитом рахунка «Продажі», субрахунок 1 "Дохід", при реалізації продукції заготівельним організаціям оформляються спеціалізовані форми приймальних квитанцій, оскільки майже кожен вид реалізованої продукції має свої специфічні реквізити, на підставі даних яких здійснюється оплата продукції та запис за кредитом рахунка 90. Перерахуємо найбільш важливі з цих документів.

Заготівельні організації, з приймання картоплі - приймальні квитанції на закупівлю картоплі (Ф. № ПК-5), з приймання овочів - приймальні квитанції на закупівлю овочів (Ф. № ПК-6), з приймання цукрових буряків - приймальні квитанції на закупівлю цукрових буряків (Ф. № ПК-8), з приймання зернових і олійних культур - приймальні квитанції на закупівлю зернових та олійних культур (Ф. № ПК-9), з приймання продукції льону, конопель - приймальні квитанції продукції льону, коноплі та іншої продукції (Ф. № ПК-16), з приймання насіння овочів - приймальня квитанції по закупівлі насіння овочів (Ф. № ПК-19).

Якщо документи з відправлення продукції (товарно-транспортні накладні тощо) є підставою для списання продукції з залишків по віднесенню на дебет рахунку 90, то приймальні квитанції є підставою для нарахування сум виручки за кредитом рахунку 90 і дебетом рахунка 62. Усі первинні документи надходять до бухгалтерії, в подальшому після перевірки їх групують і реєструють у відповідних накопичувальних регістрах.

3.3 Синтетичний і аналітичний облік готової продукції

Розглянемо найбільш характерні господарські операції з обліку сільськогосподарської продукції, насіння і кормів. На оприбуткування продукції рослинництва, отриманої з виробництва, роблять наступну бухгалтерський запис:

дебет рахунку 43 «Готова продукція» або 10 «Матеріали» (якщо ясно цільове призначення продукції - в якості насіння, кормів, добрив)

кредит рахунку 20 «Основне виробництво», субрахунок 1 «Рослинництво».

Зазвичай продукція рослинництва спочатку береться на облік в неочищеному вигляді. Наприклад, зерно при комбайнової прибирання оприбутковується в бункерній масі. Проте надалі продукція піддається очищенню і сортування, у результаті утворюються продукти різної сортності, відбувається усихання продукції, з'являються мертві невикористані відходи. Виявлена ​​усушка і мертві невживані відходи списують сторнировочной записом:

Дебет рахунку 43 «Готова продукція» або 10 «Матеріали»

Кредит рахунку 20 «Основне виробництво», субрахунок 1 «Рослинництво».

Якщо під час сортування зернової продукції виходять зернові відходи, то їх спочатку необхідно сторнувати, а потім оприбуткувати в новій оцінці (виходячи з відсотка змісту і них зерна). Якщо в новій оцінці оприбутковується і очищена продукція, то сторнують всю продукцію і зерновідходи.

У разі якщо при підробці зернової продукції на току справа обмежується лише відділенням від основної продукції мертвих відходів, їх сторнують по

Дебетом рахунка 43 «Готова продукція» кредиту рахунки 20, «Основне виробництво» субрахунок 1 «Рослинництво», тільки за кількістю.

При підробці та сортування продукції, що перейшла з минулого року, її списують в дебет рахунку 20 «Основне виробництво», субрахунок 3 «Промислове виробництво», і прибуткують після підробки з кредиту рахунку 20 «Основне виробництво», субрахунок 3 «Промислове виробництво» .. Зелену масу, згодованих худобі, прибуткують звичайної записом і одночасно відносять на витрати по тваринництву (дебет рахунку 10 «Матеріали» субрахунок 7 «Матеріали, передані в переробку на сторону», кредит рахунку 20 «Основне виробництво» субрахунок 1, дебет рахунку 20 «Основне виробництво »субрахунок 2« Тваринництво », кредит счета10« Матеріали »субрахунок 7« Матеріали, передані в переробку на сторону »).

При оприбуткуванні покупної продукції, отриманої від постачальників, рахунок 43 "Готова продукція" дебетують у кореспонденції з рахунком 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» з відображенням суми ПДВ по рахунку 19 «Податок на додану вартість по придбаних цінностях". Якщо при придбанні сільськогосподарської продукції господарство несе транспортні витрати, то вони відносяться на збільшення вартості цієї продукції; при цьому дебетують рахунок 43 «Готова продукція» і кредитують рахунок 23 «Допоміжні виробництва» на вартість послуг, наданих живої тягловою силою, автотранспортом, тракторним парком господарства , і рахунок 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» - на суму нарахованої оплати праці вантажникам.

Сільськогосподарські підприємства обмінюють зерно на комбікорм і зерно різнойменних культур з розрахунку 1ц, комбікормів за 1ц, зерна у заліковій масі. Оплата зерна, переданого в обмін, і прийом комбікормів здійснюються за діючими цінами. Відпуск зерна державних ресурсів в обмін на зерно різнойменних культур проводиться з розрахунку центнер за центнер у заліковій масі з виплатою або утриманням різниці у вартості зерна за сформованими заготівельним цінами. Транспортні витрати сільськогосподарських підприємств відшкодовуються за єдиними тарифами на автомобільні перевезення. Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з обміну зерна на комбікорми і зерно різнойменних культур наступний.

Зерно виробництва минулого року, здане в обмін на комбікорми і зерно різнойменних культур, списують за фактичною собівартістю, а зерно виробництва поточного року - за плановою собівартістю (С наступним корегуванням у кінці року до фактичної собівартості) з кредиту рахунку 43 «Готова продукція» в дебет рахунку 90 «Продажі». Обмінні операції на рахунку 90 «Продаж» відображають на аналітичних рахунках «Реалізація продукції рослинництва» за кожним видом продукції, що реалізовується як інша реалізація.

У дебет зазначених аналітичних рахунків, крім собівартості зерна, відносять заробітну плату (оплату праці) за затарюванню і навантаженні зерна, нарахування на соціальне страхування й у резерв по відпустках, інші витрати і послуги, пов'язані з обміном (крім транспортних витрат, що відшкодовуються заготівельними організаціями) .

Розрахунки з підприємством хлібопродуктів за здане зерно та обмін на комбікорми і зерно різнойменних культур враховують на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», по дебету якого відображають вартість зерна, зданого господарствами (з кредиту рахунку 90 «Продажі»), а за кредитом - суму, перераховану господарству підприємством хлібопродуктів за здане зерно (із записом за дебетом рахунка 51 «Розрахункові рахунки»).

Комбікорми й зерно різнойменних культур, отримані та порядок обміну, прибуткують за фактичною вартістю придбання в дебет рахунків 10 «Матеріали» і 43 «Готова продукція» (включаючи витрати з доставки в господарство в кореспонденції з кредитом рахунків: 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - на суми оплати рахунків цих організацій; 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» - на суми заробітної плати (оплати праці), нарахованої за навантаження і розвантаження отриманих комбікормів і зерна різнойменних культур, та 69 Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню "- на суми з відрахувань на соціальні потреби і інших рахунків.

Аналітичний облік сільськогосподарської продукції, насіння, кормів в господарстві повинен бути організований оперативно-бухгалтерським (сальдовим) методом. Як вже зазначалося, всі матеріально відповідальні особи щомісячно здають в бухгалтерію господарства отче6ти про рух матеріальних цінностей. Ці звіти містять відомості про залишки на початок місяця кожного виду сільськогосподарських продуктів, про надходження та витрачання цих цінностей і про залишки їх на кінець звітного періоду. Дані в звітах доцільно приводити як в натуральному, так і у вартісному вимірі в оцінці за плановою собівартістю. Таким чином, у звітах, по суті, міститься аналітичний облік готової продукції. У більшості випадків матеріально відповідальні особи поки приводять у звітах тільки кількісні показники. Вартість матеріальних цінностей у таких випадках визначається в бухгалтерії.

У бухгалтерії звіти про рух матеріальних цінностей звіряють з іншими регістрами. Дані про надходження продукції з виробництва і витрачання її на виробництво звіряють з показниками особових рахунків (виробничих звітів) підрозділів; дані про продажі продукції звіряють з показниками відомостей № 62-АПК та ін Підраховані в звіті залишки на кінець звітного місяця по кожному виду матеріальних цінностей повинні відповідати залишкам на цю дату, які значаться у матеріально відповідальних осіб у картках чи книгах складського обліку.

Потім дані всіх звітів узагальнюються в грошовому виразі в цілому по господарству. Для цієї мети використовують відомість 46-АПК обліку матеріальних цінностей, товарів і тари. У цьому регістрі систематизуються по кореспондуючих рахунках дебетові і кредитові обороти за рахунками обліку товарно-матеріальних цінностей.

Відомості відкриваються на місяць у розрізі синтетичних рахунків, а при необхідності і по субрахунках. Оскільки рух матеріальних цінностей у відомості відбивається у твердих цінах, на першій сторінці наводиться розрахунок відхилень фактичної вартості від облікових цін. У відомості відображають залишки матеріальних цінностей на початок місяця по кожному складу і їх надходження, виводять підсумок надходження по всіх складах і обліковими групами.

У другій половині відомості (права сторона) відображають витрати матеріальних цінностей в кореспонденції з дебетом рахунків за напрямами їх витрати. Після підрахунку загальної суми витрати виводять залишок на кінець місяця.

Оскільки записи про рух товарно-матеріальних цінностей у відомості на підставі звітів відображені, як правило, в планово-облікових цінах, бухгалтерія робить розподіл сум відхилень фактичної вартості товарно-матеріальних цінностей від планово-облікових цін, що відносяться до витраченим матеріальним цінностям і підлягають списанню на рахунки обліку витрат або продажу пропорційно вартості цих цінностей за постійними планово-обліковими цінами. Суми розподілених відхилень від постійних планово-облікових цін відображають у кінці відомості по окремому рядку (по кожному каналу витрати). Шляхом додавання всіх сум витрат за планово-обліковими цінами і відхилень визначають фактичну собівартість матеріальних цінностей в розрізі всіх кореспондуючих рахунків і в цілому по підприємству. Після цього фактичну собівартість використаних матеріальних цінностей в розрізі кореспондуючих рахунків переносять з відомості № 46-АПК в журнал ордер № 10-АПК за кредит рахунку 43 «Готова продукція». При веденні відомості № 46-АПК за субрахунками або групами матеріальних цінностей перед занесенням кредитового обороту в журнал-ордер даних окремих відомостей попередньо узагальнюють у цілому по синтетичному рахунку. Кредитовий оборот журналу-ордера № 10АПК за рахунками товарно-матеріальних цінностей в установленому порядку переносять в головну книгу.

Підсумки оборотів звіряють з даними інших регістрів. Вартість витрачених на рослинництво, тваринництво насіння і кормів повинна в сумі оборотів по кредиту рахунку 10 «Матеріали» і дебету рахунків з обліку витрат в журналі-ордері № 10-АПК; вартість продукції, що надійшла з виробництва за дебетом рахунка 40 «Випуск готової продукції», відображена у відомості, також звіряється з даними журналу-ордера № 10-АПК.

Після звірки даних регістрів і звітів про рух матеріальних цінностей залишки кожного виду матеріальних цінностей на початок наступного місяця записують у сальдові відомості (ф. № 41 або 41а).

Таким чином, при сальдовому методі обліку обертів по дебету і кредиту рахунків матеріальних цінностей у вартісному вираженні відображають у відомості № 46-АПК та журналі ордері № 10-АПК.

3.4 Організація бухгалтерського обліку продажу рослинницької продукції

Основну масу виробленої продукції організації агропромислового комплексу продають, і ця стадія завершує кругообіг коштів. У процесі її організації відшкодовуються у грошовій формі кошти, витрачені на виробництво продукції та її продаж, і тим самим завершується повний цикл кругообігу. Отримана виручка за умови рентабельного ведення повинна перевищувати суму витрат на виробництво продукції та її продаж, тобто організація повинна отримати прибуток.

Облік продажу готової продукції рослинництва ведеться на рахунку 90 «Продажі» субрахунок 1 по дебету якого враховуються витрати по продажу готової продукції, а по кредиту доходи (виручка).

Необхідно відзначити, що протягом року в дебет рахунку 90 «Продажі» організації агропромислового комплексу продукцію списують за плановою собівартістю, а після обчислення фактичної собівартості в кінці звітного року планова собівартість доводиться до фактичної (суми економії сторнуються, а суми перевитрати проводяться додаткової записом).

Згідно з нормативними документами з бухгалтерського обліку, продукція вважається проданою (реалізованої) з моменту її відвантаження (відпустки) покупцям і пред'явлення ним розрахункових документів. Перехід права власності відбувається в момент передачі продукції покупцю або транспортної організації.

Синтетичний облік продажу продукції залежить від обраного методу обліку продажу продукції.

Організаціям для цілей оподаткування дозволяється визначати виручку від продажу продукції (робіт, послуг) або по моменту оплати відвантаженої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), або з моменту відвантаження і пред'явлення платіжних документів покупцеві. Обраний момент продажу для цілей оподаткування повинен бути відображений у їх облікову політику.

На рахунку 90 «Продажі» передбачено відкриття окремих субрахунків:

90-1 "Дохід" - призначений для обліку виручки від продажу продукції, товарів, робіт, послуг;

90-2 "Собівартість продажів» - призначений для обліку собівартості проданої продукції;

90-3 «Податок на додану вартість» - призначений для обліку ПДВ, включеного до ціни проданої продукції;

90-4 «Акцизи» - призначений для обліку суми акцізон, що включені до ціни проданої продукції (товарів);

Аналогічно може передбачатися субрахунок для обліку на логу з продажів та інших цільових платежів, складових ціни;

90-9 - «Прибуток / збиток від продажу» - призначений дли визначення фінансового результату (прибуток або збиток) від продажів за звітний місяць.

Записи за субрахунками 90-1 "Дохід", 90-2 "Собівартість продажів», 90-3 «Податок на додану вартість», 90-4 «Акцизи» виробляються накопичувально протягом від парного року.

У сільському господарстві за рахунком 90 «Продажі» є особливості в кореспонденції рахунків, що випливає з особливостей галузі. У зв'язку з особливостями виробленої продукції з дебетом рахунка 90 «Продажі»

кореспондує рахунок 10 «Матеріали» - на вартість реалізованих насіння, кормів, добрив, які обліковуються на рахунку 10 «Матеріали»; рахунок 11 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» - на вартість реалізованих вирощуваних і відгодовуваних тварин, дорослої птиці, кроликів, звірів, сімей бджіл; рахунок 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства» - на вартість реалізованих виробів і страв їдальні та ін

За кредитом рахунка відображається видача продукції своїм працівникам (комбайнерам, трактористам, тваринникам і ін) в рахунок оплати праці в кореспонденції з дебетом рахунка 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»; при продажу продукції на ринку дебетують рахунок 71 «Розрахунки з підзвітними особами »та ін

Протягом місяця на рахунку 90 «Продажі» вартість відвантаженої (відпущеної) продукції (включаючи ПДВ, акцизи, податок з продажів і інші аналогічні платежі) відображається записом:

Дебет 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Кредит 90 «Продажі», субрахунок "Дохід".

Одночасно собівартість відвантаженої або пред'явленої покупцю продукції списується:

Дебет 90 «Продажі», субрахунок «Собівартість продажів»

Кредит 43 «Готова продукція», субрахунок «Рослинництво».

На суму ПДВ та інших аналогічних платежів, отриманих у складі виручки при методі продажу «по відвантаженню», робиться запис:

Дебет 90 «Продажі», субрахунок «Податок на додану вартість»

Кредит 68 «Розрахунки з податків і зборів».

При методі продажу «по оплаті» заборгованість організації перед бюджетом з ПДВ виникає після оплати продукції покупцем. У цьому випадку сума ПДВ відображається за:

Дебет 90 «Продажі», субрахунок «Податок на додану вартість»

Кредит 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».

Надійшли платежі за продану продукцію обліковують за:

Дебет51 «Розрахункові рахунки»

Кредит 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Заборгованість по ПДВ перед бюджетом -

Дебет 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»

Кредит 68 «Розрахунки з податків і зборів».

При погашенні заборгованості перед бюджетом по ПДВ роблять запис:

Дебет 68 «Розрахунки по податках і зборах»

Кредит 51 «Розрахункові рахунки».

Грошові платежі, що надійшли в порядку попередньої оплати до відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг), відображаються в бухгалтерському обліку як кредиторська заборгованість на рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками». При цьому роблять запис:

Дебет 51 «Розрахункові рахунки»

Кредит 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», субрахунок «Аванси отримані»

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг):

Дебет 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», субрахунок «Аванси отримані»

Кредит 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

і одночасно:

Дебет 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Кредит 90 «Продажі» субрахунок "Дохід".

Вартість оплаченої, але не вивезеної з території організації-виробника продукції включається в обсяг продажу і в тих випадках, коли вона може бути залишена на відповідальне зберігання у постачальника. Передача виробів на відповідальне зберігання повинна бути оформлена відповідними документами.

Після закінчення кожного місяця зіставляють суму підсумком дебетових оборотів за субрахунками 90-2, 90-3, 90-4 і т.д. з підсумком кредитових оборотів по субрахунку 90-1. Отриманий результат буде представляти собою прибуток або збиток від продажів за місяць. Цю суму заключним обігом звітного місяця списують проводкою:

якщо отримана прибуток -

Дебет 90 «Продажі», субрахунок 9 «Прибуток / збиток від продажу»

Кредит 99 «Прибутки та збитки»;

якщо отримано збиток -

Дебет 99 «Прибутки та збитки»

Кредит 90 «Продажі», субрахунок 9 «Прибуток / збиток від продажу».

Таким чином, синтетичний рахунок 90 «Продажі» після закінчення кожного місяця сальдо не має.

Висновки і пропозиції

Ця курсова робота присвячена організації бухгалтерського обліку готової продукції та її продажу в рослинництві. У процесі дослідження були проаналізовані цілі, які стоять перед організацією, бухгалтерський облік готової продукції на підприємстві, і завдання які він повинен виконувати, а так Готова продукція ж були виявлені особливості обліку готової продукції рослинництва.

1.Готовая продукція - це вироби і напівфабрикати, повністю закінчені обробкою, що відповідають чинним стандартам або технічним умовам, прийняті на склад чи замовником (покупцем), а також виконані роботи та надані послуги.

2.Проізводство готової продукції рослинництва має ряд особливостей, перш за все пов'язаних з впливом біологічних особливостей вирощуваних культур, сезонністю виробництва особливим порядком оцінки продукції.

3.Для успішного вирішення завдань обліку готової продукції підприємства повинні правильно організовувати складське господарство; розташовувати раціональної системою первинних і зведених документів і добре налагодженим документообігом; забезпечити підбір і підготовку кадрів матеріально відповідальних осіб та осіб, пов'язаних з обліком; раціонально вести аналітичний та синтетичний облік готової продукції.

4.Первічние документи з надходження і витрачання готової продукції є основою для матеріального обліку.

5.В галузі рослинництва продукція надходить в стислі строки збирання і при різних погодних умовах, тому заздалегідь повинні бути підготовлені місця приймання та зберігання продукції, перевірено стан вагових вимірювальних приладів, а також проінструктовані всі матеріально відповідальні особи.

6. Отримана виручка від продажу продукції за умови рентабельного ведення повинна перевищувати суму витрат на виробництво продукції, її продаж, тобто організація повинна отримувати прибуток.

У ході аналізу виробничої діяльності СПК - колгоспу «Нива» виявлено результати діяльності підприємстві. Незважаючи на наявну негативні моменти в діяльності підприємства, що знайшли своє відображення у збільшенні запасів (на 3,07%), зростання кредиторської заборгованості (15,7%), збільшення позикових коштів (короткострокові кредити і позики). У цілому можна зробити висновок, що підприємство має стійкий фінансовий стан та існуючі тенденції окремих показників - збільшення оборотних активів на 101,9%, необоротних активів 48,37%, свідчать про зростання виробничих можливостей підприємства.

Необхідно розробляти заходи спрямовані на підвищення оборотності оборотних активів і зниження виробничих запасів. Проводити виважену політику залучення позикових коштів, вивчити динаміку погашення дебіторської заборгованості.

Всі вище перераховані заходи дозволяють поліпшити платоспроможність підприємства, і відповідно спрямовані на поліпшення фінансової стійкості підприємства.

У майбутньому СПК - колгосп «Нива» планує перехід і часткова відмова від галузі тваринництва на користь рослинництва, зважаючи на низьку рентабельність, даної галузі. Таким чином, він вже в даний час нарощує технічний потенціал підприємства.

Список використаної літератури

  1. Російська Федерація. Закони. Конституція Російської Федерації: прийнята всенародним голосуванням 12 1993 року: офіційний текст. - М.: ИНФРА-М - НОРМА, 2004. - 80 с.

  2. Російська Федерація. Закони. Цивільний кодекс Російської Федерації. Офіційний текст. Частина 1 і 2. - М.: ИНФРА-М - НОРМА, 2004. - 148 с.

  3. Російська Федерація. Закони. Кодекс законів про працю Російської Федерації. Офіційний текст. - М.: Проспект, 2004. - 96 с.

  4. Російська Федерація. Закони. Податковий кодекс Російської Федерації. Офіційний текст. Частини 1 і 2. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 480 с

  5. Російська Федерація. Закони. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік»: 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ (В редакції від 23.07.1998 № 123-ФЗ) - М.: Проспект, 2004.

  6. Російська Федерація. Міністерство фінансів. Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально - виробничих запасів» ПБУ 5 / 01: затверджено наказом Мінфіну РФ від 9 червня 2001р. № 44н - М.: Проспект, 2006. - 49 с.

  7. Російська Федерація. Міністерство фінансів. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкція по його застосуванню. Затверджено Наказом Мінфіну РФ від 31.10.00 р. № 94н. - М.: ІПБ-БІНФА, 2006. - 176 с.

  8. Андросов, А. М. Бухгалтерський облік. - М.: «Справа», 2000. - 231 с.

  9. Астахов, В. П. Бухгалтерський (фінансовий) облік: навчальний посібник. - М.: «Видавництво ПРІОР», 2001.

  10. Пизенгольц, М. З. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Т. 1. Ч. 1. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 488 с.

  11. Лисович, Г.М. Бухгалтерський облік в сільськогосподарських організаціях: підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 488с.

  12. Бабаєв, Ю. А. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 476 с.

  13. Безруких, П. С. Бухгалтерський облік / П. С. Безруких, В. Б. Івашкевич, С. М. Кашаєв. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 456 с.

  14. Багата, І. М. Основи бухгалтерського обліку: екзаменаційні відповіді. Серія "Здаємо іспит". - Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2002 - 512 с.

  15. Глушков, І. Є. Бухгалтерський облік на сучасному підприємстві: Підручник. - М.: КНОРУС, 2000. - 830 с.

  16. Козлова, Є. П. Бухгалтерський облік в організаціях: підручник / Є.П. Козлова, Т.М. Бабченко, Є.М. Галаніна. - М.: Фінанси і статистика, 2006 - 768 с.

  17. Кондраков, Н. П. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 640 с.

  18. Ламикін, І. А. Бухгалтерський облік / І. А. Ламикін. - М.: "Філін", 2000. - 520 с.

  19. Ларіонов, А. Д. Бухгалтерський облік: навчально-методичний посібник - М.: Проспект, 2003. - 117 с.

  20. Лебедєв, О. Т. Основи бухгалтерії: навчальний посібник / О. Т. Лебедєв. - СПб.: ВД Мім, 2005. - 224 с.

  21. Мизиковский, Є. А. Бухгалтерський облік: кореспонденція рахунків / Є. А. Мизиковский. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 544 с.

  22. Захар'їн. Бухгалтерський облік готової продукції / Консультант бухгалтера 2002 р. № 8 (стор.24-51)

  23. Палій, В. Ф. Фінансовий облік: навчальний посібник / В. Ф. Палій, В. В. Палій. - 2-е вид., Перераб., Доп. - М.: ІДФБК - ПРЕС, 2002. - 288 с.

  24. Савицька, Г. В. Аналіз господарської діяльності: підручник. / Г. В. Савицька. - М.: Нове знання, 2002. - 687 с.

  25. Соколов, Я. В. Бухгалтерський облік: від витоків до наших днів. - М.: «Аудит, ЮНИТИ», 2001. - 638 с.

  26. Кир'янова В.В. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для вузів. - М.: Фінанси і статистика, 2000 .- 256 с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Курсова
    263.5кб. | скачати

    Схожі роботи:
    Облік готової продукції та її продажу
    Облік готової продукції та її продажу Документальне оформлення
    Основи обліку готової продукції рослинництва
    Облік готової продукції та аналіз реалізації продукції на виробничих підприємствах
    Облік готової продукції та аналіз реалізації продукції на виробництв
    Облік собівартості продукції рослинництва
    Облік витрат на виробництво продукції рослинництва
    Облік готової продукції
    Облік готової продукції
© Усі права захищені
написати до нас