Облік касових і розрахункових операцій на ВАТ Стаханівський вагонобудівний завод

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Облік касових і розрахункових операцій на ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»

Порядок прийому, зберігання, витрачання та обліку грошових коштів в касі ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» (ВАТ «СВЗ») регламентується Порядком ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.02.2005 № 21 в редакції постанови НБУ від 13.10 .07 № 334 з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами Правління НБУ.

ВАТ «СВЗ» має право здійснювати розрахунки як у готівковій, так і безготівковій формі.

Порядок встановлення ліміту залишку грошових коштів в касі ВАТ «СВЗ» регулюється Інструкцією НБУ № 4 «Про організацію роботи з готівковим обігом установами банків України'', затвердженої постановою правління НБУ від 20.06.05 № 149 в редакції постанови НБУ від 13.10.2008 № 335 . Ліміт залишку готівки в касі для ВАТ «СВЗ» встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунку.

Понад установлений ліміт ВАТ «СВЗ» має право зберігати в касі грошові кошти, призначені на оплату праці, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності протягом 3-х робочих днів. Після закінчення цього терміну кошти, не використані за призначенням, повертаються в банк для зарахування на розрахунковий рахунок.

Надходження грошей в касу і видача їх із каси, поза завісімосгі від використання касових апаратів, оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами (ф. № КО-1 і ф. № КО-2), які виписуються і реєструються бухгалтером. Нумерація прибуткових і видаткових касових ордерів на ВАТ «СВЗ» ведеться по порядку, починаючи з 1 січня і до кінця року. До передачі в касу прибуткові і витратні касові ордери реєструються бухгалтером в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, виписані на підставі платіжних відомостей на оплату праці та інших прирівняних до неї платежів, реєструються після видачі грошових коштів з каси.

У прибуткових касових ордерах вказується, від кого, за що або на що отримані в касу грошові кошти. На підтвердження отримання грошових коштів видається квитанція, підписана касиром і головним бухгалтером. У видаткових касових ордерах вказується, кому і для чого видані грошові кошти і також на підставі якого розпорядчого документа. Документи на видачу грошових коштів підписуються керівником і головним бухгалтером. Якщо на доданих до касових ордерів документах є дозвільний напис керівника, підпис його на видатковому касовому ордері не є обов'язковим.

Гроші, видані під звіт на службові відрядження, але не витрачені, повинні бути повернуті в касу підприємства не пізніше 3-х робочих днів після закінчення відрядження.

Ніякі підчистки або виправлення в касових документах не допускаються. У міру видачі або отримання грошей касир прибуткові і витратні касові ордери і додані до них документи погашає штампом (або надписом від руки) «Оплачено», «Отримано» із зазначенням дати. Це попереджає можливість повторного використання цих документів.

Облік касових операцій ведеться в Касовій книзі. Касова книга є регістром аналітичного обліку касових операцій (наявності та руху грошей у касі).

У зв'язку з автоматизованою обробкою облікової інформації з використанням комп'ютерної техніки Касова книга ведеться на ВАТ «СВЗ» автоматизованим способом, при якому її аркуші формуються у вигляді машинограми «Вкладний листок Касової книги» і одночасно до неї - машінорамма «Звіт касира». Обидві машинограми складаються до початку наступного робочого дня, включають всі реквізити, передбачені формою Касової книги, і мають однаковий зміст. Нумерація аркушів Касової книги в цих машинограмах здійснюється автоматично в порядку наростаючих номерів з початку року В останній за останній місяць машинограмме «Вкладний лист Касової книги» автоматично друкується загальна кількість аркушів Касової книжок і за кожен місяць, а в останній машинограмме за рік - загальна кількість аркушів Касової книги за рік.

При отриманні машинограм «Вкладний листок Касової книги» і «Звіт касира» касир перевіряє правильність їх складання, підписує і разом з прибутковими та видатковими касовими ордерами передасть бухгалтеру під розписку на вкладному аркуші Касової книга.

Машинограми протягом року зберігаються касиром окремо за кожний місяць, а в кінці року - брошуруються в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів завіряється підписом головного бухгалтера і керівника ВАТ «СВЗ» і скріплюється печаткою.

Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів у касі ведеться на рахунку 30 «Каса», записи на якому виробляють на підставі перевірених звітів касира загальними підсумками за день в журналі-ордері № 1 і відомості № 1. Рахунок 30 «Каса» на підприємстві ведеться за субрахунками: 301 «Каса в національній валюті» і 302 «Каса в іноземній валюті».

Надходження коштів у касу підприємства відображається за дебетом рахунка 30 «Каса» в кореспонденції з кредитом рахунків: 31 «Рахунки в банках», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» та ін Витрачання грошових коштів з каси відображається записом але кредитом рахунку 30 «Каса» і дебету рахунків: 31 «Рахунки в банках», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 372 «Розрахунки з підзвітними особами» і ін

У касі ВАТ «СВЗ» також зберігаються бланки суворого обліку та грошові документи (акції, облігації та інші цінні папери, путівки в будинки відпочинку і санаторії, поштові марки, марки держмита, проїзні квитки тощо). Надходження і видача цінних паперів здійснюється за прибутковими і видатковими касовими ордерами і обліковується на рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» (з подальшим складанням касиром звіту по руху цінних паперів). Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами. Бланки суворого обліку (довіреності, чекові книжки, шляхові листи автотранспортом тощо) обліковуються на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку».

Щоквартально комісією, призначеною керівником ВАТ «СВЗ», проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахунком готівки і перевіркою інших грошових коштів, що зберігаються в касі. Результати інвентаризації оформляються актом, в якому вказується виявлена ​​недостача або надлишки грошових коштів (якщо вони мали місце), їх сума, причини виникнення. За результатами інвентаризації керівник ВАТ «СВЗ» приймає рішення про стягнення недостачі грошових коштів з матеріально відповідальної особи (касира). На підставі прийнятого рішення в бухгалтерському обліку роблять відповідні записи: лишки грошових коштів оприбутковуються і зараховуються в дохід підприємства записом але дебетом рахунка 30 «Каса» і кредиту рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Виявлена ​​недостача грошових коштів у касі списується з кредиту рахунку 30 «Каса» на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» з подальшим віднесенням на рахунок касира записом за дебетом счега 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів ». Відшкодовані касиром суми нестачі грошових коштів відображаються записом за дебетом рахунка 30 «Каса» і кредиту рахунка 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

Облік коштів на рахунках ВАТ «СВЗ» у банках в національній валюті

Для зберігання вільних грошових коштів і проведення безготівкових розрахунків ВАТ «СВЗ» у банках відкриті поточні рахунки згідно з Інструкцією № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ від 04.02.08 № 36

З поточного рахунку здійснюються операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність ВАТ «СВЗ» - розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані й отримані послуги; сплата обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетні фонди; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб та інших операцій відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги але тимчасової непрацездатності та інші потреби.

Відповідно до постанови Правління НБУ № 473 від 11.11.08 «Зміни та доповнення до Порядку ведення касових операцій у Національній валюті України» всі розрахунки підприємства з іншими суб'єктами господарювання (крім мають податкову заборгованість), а також з громадянами здійснюються як за рахунок коштів, отриманих у банку, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації продукції та інших касових надходжень.

Прийом та видача грошових коштів або безготівкові перерахування банк здійснює по розрахунково-платіжними документами встановленої форми: оголошення на внесок готівкою, грошові та розрахункові чеки, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, заяви на виставлення акредитива і ін

Оголошення про внесок готівкою використовується при внесенні готівкових коштів у банк для зарахування на поточний або інший рахунок. Оголошення складається з трьох частин: перша - власне оголошення - залишається в банку, друга - квитанція - перелається вносителю грошових коштів і служить виправдувальним документом, третя - ордер - разом з випискою банку повертається підприємству і є підтвердженням зарахування внесеної суми на його рахунок.

Грошовий чек є наказом банку про видачу з поточного рахунку зазначеної в чеку суми готівкових грошових коштів. Розрахункові чеки застосовуються на ВАТ «СВЗ» при перерахуванні грошових коштів з поточного рахунку підприємства на рахунок одержувача.

Платіжні доручення є дорученням ВАТ «СВЗ» банку на перерахування з поточного рахунку підприємства належних коштів на рахунок одержувача.

Платіжні вимоги-доручення використовуються при розрахунках між підприємствами за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги). Крім зазначених на ВАТ «СВЗ» використовуються і інші банківські документи.

У встановлені терміни банк видає підприємству виписки з його поточного рахунку, тобто перелік проведених за звітний період операцій. До виписки додаються відповідні виправдувальні документи, на підставі яких були зараховані або списані кошти. Виписка банку фактично являє собою другий примірник особового рахунку підприємства, відкритого банком. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк на цю суму має кредиторську заборгованість. Виходячи з цього залишки коштів і надходження на поточний рахунок банк записує по кредиту рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видачу готівкою) - по дебету. Тому, на ВАТ «СВЗ» бухгалтер, обробляючи виписки банку, записує зараховані суми і залишок по дебету поточного рахунку, а списані - по кредиту. Виписка банку з поточного рахунку має строго певні показники, частина з яких кодується банком, і ці коди використовуються підприємством при обробці виписок.

Отримана з банку виписка перевіряється й обробляється на ВАТ «СВЗ»: підбираються всі виправдувальні документи, проставляються кореспондуючі рахунки. Всі додані до виписки документи погашаються штампом «Погашено».

На полях перевіреної виписки проти сум операцій та на документах вказуються коди рахунків, що кореспондують з поточним рахунком. Крім того, на документах також вказують порядковий номер його запису у виписці банку, з метою контролю за рухом грошових коштів на поточному рахунку.

Виписки банку є регістрами аналітичного обліку і служать обгрунтуванням для облікових записів по поточному рахунку.

Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів по поточному рахунку в національній валюті ведеться на активному рахунку 31 «Рахунки в банках» по субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

На суму зарахованих на поточний рахунок ВАТ «СВЗ» коштів в національній валюті в бухгалтерському обліку роблять запис за дебетом рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і кредиту рахунків:

301 «Каса» (на суми, внесені готівкою);

36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи, послуги);

37 «Розрахунки з різними дебіторами» (на суми, що надійшли від дебіторів у погашення заборгованості);

60 «Короткострокові позички» (на суми отриманих кредитів) та ін

Перераховані грошові кошти з поточного счега підприємства відображаються по кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» в кореспонденції з дебетом рахунків:

30 «Каса» (на суму виданих готівкою);

63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на суми, перераховані постачальникам і підрядникам у погашення заборгованості за отримані матеріальні цінності, виконані роботи і послуги);

64 «Розрахунки за податками й платежами» (на суми перерахованих податків та обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетні фонди);

68 «Розрахунки за іншими операціями» (на суми, перераховані різним кредиторам) та ін

Якщо при перевірці виписки банку встановлена ​​помилково списана з поточного рахунку суму, то в бухгалтерському обліку підприємства роблять запис за дебетом рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті». При відновленні банком на поточному рахунку підприємства помилково списаної суми робиться зворотний запис.

Помилково зарахована на поточний рахунок підприємства сума відображається записом за дебетом рахунка 311 'Поточні рахунки в національній валюті »в кореспонденції з кредитом рахунка 685« Розрахунки з іншими кредиторами ».

При журнально-ордерній формі облік наявності та руху грошових коштів на рахунку ведеться в журналі-ордері № 2 (за кредитом) і відомості № 2 (по дебету).

Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті

Режим здійснення операцій в іноземній валюті ВАТ «СВЗ» регламентуються Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.09 № 15-Ї зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України № 212 від 04.08.97, Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України та ін

Облік операцій в іноземній валюті регламентується Положенням про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті, затвердженому наказом Мінфіну України від 14.02.06 № 29 (із змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну України від 05.12.07 № 268).

Згідно з національним Планом рахунків синтетичний облік наявності і руху валютних коштів здійснюється на ВАТ «СВЗ» на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», який ведеться за субрахунками: 312-1 «Валютний рахунок в країні», 312-2 «Валютний рахунок за кордоном », 312-3 'Транзитний валютний рахунок». Записи на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та його субрахунках здійснюються на підставі виписок банку з цього рахунку і доданих до них розрахунково-платіжних документів.

Аналітичний облік по рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» забезпечує достовірну інформацію про наявність та рух грошових коштів по кожному з відкритих у банку рахунків в іноземних валютах: «Валютний рахунок у доларах США», «Валютний рахунок в англійських фунтах», «Валютний рахунок у німецьких марках »та ін Для систематизації та узагальнення інформації про господарські операції у різних валютах у бухгалтерському обліку здійснюється перерахунок іноземних валют у національну валюту України за курсом, встановленим НБУ на дату оформлення розрахунково-платіжних документів, якою є дата виписки платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення експортно-імпортних операцій та ін

При обробці первинних документів, вартісні показники яких вказані в іноземних валютах, облікові працівники ВАТ «СВЗ» в знаменнику вказують еквівалент цих показників у гривнях за курсом НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій в іноземній валюті. Бухгалтерський облік операцій в іноземних валютах ведеться в тій же системі рахунків, що й облік операцій у національній валюті.

Наявність і рух готівкової іноземної валюти в касі підприємства відображається на рахунку 30 «Каса», субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті». Облік здійснюється в загальноприйнятому порядку на підставі звітів касира з доданими до них прибутковими і видатковими касовими ордерами.

Постановою Правління НБУ від 14.09.08 № 349 «Про введення обов'язкового продажу надходжень іноземної валюти на користь резидентів-юридичних осіб» встановлено, що для стабілізації ситуації на валютному ринку України 50% надходжень в іноземній валюті на користь резидентів-юридичних осіб підлягають обов'язковому продажу через уповноважені банки на Українській Міжбанківській валютній біржі (УМВБ).

Постановою Правління НБУ від 24.07.07 № 248 передбачено, що валютні надходження на адресу резидента - ВАТ «СВЗ» підлягають зарахуванню на розподільчий валютний рахунок. Банк зобов'язаний не пізніше наступного дня повідомити власника рахунка про надходження валюти на розподільчий рахунок, і якщо підприємство протягом 5 банківських днів не дасть йому доручення на перерахування валютних коштів з розподільчого рахунку, то банк на 6-й банківський день самостійно перераховує ці кошти на валютний рахунок підприємства.

Валютні кошти, зараховані на розподільчий рахунок, у бухгалтерському обліку відображаються записом за дебетом рахунка 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», субрахунок 312-3 «Транзитний валютний рахунок» у кореспонденції з кредитом рахунка 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» та ін

Перерахування банком коштів з розподільчого (транзитного) валютного рахунку на валютний рахунок ВАТ «СВЗ» відображається записом за дебетом рахунка 312, субрахунок 312-1 »Валютний рахунок в країні» (або субрахунок 312-2 «Валютний рахунок за кордоном») і кредиту рахунку 312, субрахунок 312-3 «Транзитний валютний рахунок».

При обов'язковому продажу іноземної валюти, а також якщо ВАТ «СВЗ» приймає рішення про продаж залишився в його розпорядженні частини отриманої валюти на УМВБ, воно представляє банку про це заяву у встановленій формі. Валютні кошти, перераховані банком на рахунок УМВБ для продажу в сумі, обчисленої за курсом НБУ на дату здійснення операції, відображаються записом:

Д-т рах. 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті'';

К-т рах. 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті''

Надійшла на рахунок підприємства національна валюта (за вирахуванням суми, утриманої банком як винагорода за послуги з продажу валюти) зараховується в доход від реалізації іноземної валюти на біржовому ринку записом:

Д-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

К-т рах. 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти».

Одночасно робиться запис на списання проданої на Міжбанківській валютній біржі іноземної валюти:

Д-т рах. 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти»;

К-т рах. 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».

На дебет рахунку 942 з кредиту рахунки 334 списується також сума утримання ВАТ «СВЗ» з продажу іноземної валюти на валютній біржі.

У кінці звітного періоду дохід від реалізації іноземної валюти списується на фінансові результати записом:

Д-т рах. 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти»;

К-т рах. 791 «Результат основної діяльності».

На дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності» з кредиту рахунку 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти» списується собівартість проданої на Міжбанківській валютній біржі іноземної валюти. Шляхом зіставлення отриманого доходу від реалізації іноземної валюти з собівартістю проданої валюти визначають фінансовий результат від реалізації іноземної валюти на Міжбанківській валютній біржі, який списують на рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)».

ВАТ «СВЗ» може набувати на Міжбанківській валютній біржі іноземну валюту з метою:

- Забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами з імпорту товарів (робіт, послуг);

- Покриття витрат на службові відрядження за кордон у межах норм, встановлених Мінфіном України;

- Інші цілі, передбачені чинним законодавством.

Банк приймає до виконання заяву клієнта на придбання на УМВБ іноземної валюти під зареєстрований у цьому банку контракт на імпорт товарів (робіт, послуг) і за наявності необхідної суми на поточному рахунку ВАТ «СВЗ» на момент складання угоди про придбання іноземної валюти. Проте за відсутності таких коштів, в окремих випадках, банк має право надати короткостроковий кредит.

Майно, набуте ВАТ «СВЗ» за рахунок коштів в іноземній валюті (кошти, інші нсоборотние матеріальні активи, нематеріальні активи, товари, виробничі запаси та ін), при складанні звітності не підлягає переоцінці. Не підлягають переоцінці також пасиви (крім кредиторської заборгованості в іноземних валютах та заборгованості за кредитами банків і інших позиках, а також залишку цільового фінансування з бюджету в іноземній валюті), тобто курсові різниці не визначаються по рахунках: 10 «Основні засоби», 11 «Інші нсоборотние матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари», 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 42 «Додатковий капітал», 46 «Неоплачений капітал», 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» та ін Вони відображаються в поточному обліку і звітності в сумах, визначених перерахунком інвалюти в діючу на території України національну грошову одиницю України за відповідним курсом НБУ на дату зарахування цих активів і пасивів на баланс ВАТ «СВЗ».

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи, отримані або нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, не перераховуються у валюту України (гривні) за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату отримання цих доходів, і не перераховуються у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого періоду.

Контроль за валютними операціями, здійснюваними ВАТ «СВЗ» через уповноважені банки, забезпечують ці банки, а податкові органи здійснюють фінансовий контроль за валютними операціями підприємства.

Відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95 збиток, заподіяний працівниками, які виконують валютні операції і винними в розкраданні, недостачі валютних цінностей, а також втрати платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті, визначається в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за курсом НБУ на день виявлення заподіяного збитку. При цьому збиток, заподіяний працівниками підприємству, відшкодовується незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності.

Облік безготівкових розрахунків

Загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообігу, що застосовуються в господарському обороті, регламентуються Інструкцією № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженої постановою правління НБУ від 02.08.06 № 204 (з наступними змінами та доповненнями) . Безготівкові розрахунки між ВАТ «СВЗ» і контрагентами підприємства здійснюються в національній валюті України через банк шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою таких форм розрахункових документів: платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; розрахункові чеки; акредитиви; векселі; платіжні вимоги , інкасові доручення (розпорядження).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами НБУ.

Розрахунки платіжними дорученнями є однією з найбільш поширених форм розрахунків як при іногородніх, так і одногородних формах розрахунку. Платіжне доручення є письмовим розпорядженням платника обслуговуючому банку про перерахування з його рахунку зазначеної суми на рахунок одержувача. За допомогою платіжних доручень на ВАТ «СВЗ» здійснюються розрахунки по платежах як товарного, так і нетоварного характеру: за відвантажену продукцію (виконані роботи і послуги); в порядку попередніх платежів; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств; за розрахунками з бюджетом але податках та інших платежах, з Пенсійним фондом. Фондом соціального страхування та ін

Платіжні доручення приймаються банком до виконання а протягом 10 календарних днів з дня виписки. До всіх примірників платіжного доручення додається належно оформлений список одержувачів переказів.

В окремих випадках можуть застосовуватися інкасові платіжні доручення на безспірне списання коштів з поточного рахунку підприємства без його згоди (стягнення недоїмки по платежах до бюджету та ін.)

На суму оплачених платіжних вимог, прикладених до виписки банку з поточного рахунка підприємства, в бухгалтерському обліку робиться запис по кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» і дебету відповідних рахунків: 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 64 «Розрахунки за податками», 65 «Розрахунки зі страхування», 68 «Розрахунки за іншими операціями» та ін

Розрахунки за допомогою платіжних вимог-доручень. Платіжне вимога-доручення є комбінований розрахунковий документ, що складається з двох частин: верхня - вимога постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість поставлених йому за угодою товарно-матеріальних цінностей; нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку належну постачальнику суму.

Платіжна вимога-доручення виписується постачальником і надсилається разом з розрахунковими і відвантажувальними документами безпосередньо покупцеві (або в обслуговуючий його банк) з вимогою сплатити вартість відвантажених за договором товарно-матеріальних цінностей та наданих послуг.

Платіжне вимога-доручення приймається до виконання банком покупця (платника) тільки за наявності грошових коштів на його рахунку і письмової згоди оплатити повністю або частково вимогу-доручення, що повинно бути підтверджено підписами осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком і печаткою платника.

Терміни подання платником вимоги-доручення до банку визначаються угодою сторін. У випадку обгрунтованої відмови покупця від оплати вимогу-доручення разом з доданими відвантажувальними документами і повідомленням про відмову повертаються постачальнику.

Розрахунки за допомогою акредитивів. При акредитивній формі розрахунків підприємство-покупець перераховує частину коштів до установи банку за місцем знаходження постачальника для майбутньої оплати відвантажених на адресу покупця товарів на умовах, передбачених в акредитивній заяві. Зазначені кошти зберігаються на акредитиві до виконання постачальником своїх зобов'язань перед покупцем.

Акредитиви на ВАТ «СВЗ» можуть відкриватися як за рахунок власних коштів (покритий акредитив), так і за рахунок кредитів банку (непокритий акредитив) і призначені для розрахунків тільки з одним постачальником. Вони можуть бути відзивні і безвідзивні. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з постачальником. Безвідзивний акредитив не може бути анульований чи змінений без згоди постачальника, на користь якого він відкритий.

Термін дії акредитива встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття (не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками). Керівник установи банку-емітента має право на продовження терміну дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано змінами умов поставки і відвантаження продукції.

У бухгалтерському обліку на суму акредитива, виставленого у національній валюті, ВАТ «СВЗ» робить запис:

Д-т рах. 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»);

К-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (якщо акредитив відкритий за рахунок власних коштів);

К-т рах. 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (якщо акредитив відкритий за рахунок кредиту, наданого банком).

Депонування грошових коштів в обслуговуючій постачальника установі банку гарантує своєчасну оплату рахунків постачальника за відвантажені товарно-матеріальні цінності (виконані роботи, надані послуги). Якщо умовами акредитива передбачено акцепт уповноваженого покупця, то банком перевіряється наявність акцептной написи (надписаних уповноваженим покупця із зазначенням дати акцепту), відповідність підписів уповноваженої посадової особи поданою ним зразком. При цьому уповноважені особи повинні представити банку постачальника паспорт або замінюючий його документ, посвідчення про відрядження і довіреність, видані підприємством, що відкрив акредитив.

Виплата з акредитива готівкою не дозволяється.

При отриманні повідомлення виконуючого банку про списання грошових коштів з акредитива в оплату рахунків постачальника підприємство-покупець робить запис:

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

К-т рах. 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», субрахунок «Акредитиви».

Після закінчення терміну, передбаченого в акредитивній заяві, акредитив закривається, а невикористаний залишок коштів перераховується на поточний рахунок покупця або звертається на погашення банківського кредиту, що оформляється записом:

Д-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті» або 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»;

К-т рах. 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитив»).

Закриття акредитива в банку постачальника може здійснюватися також за заявою постачальника про відмову в подальшому використанні акредитива до закінчення терміну, а також за заявою покупця про відкликання акредитива.

Розрахунки чеками. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також юридичними та фізичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітента), який веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму грошових коштів.

Чекові книжки, виготовляються на спеціальному папері та брошуруються по 10, 20 і 25 листків. Термін дії чекової книжки - один рік. За погодженням з установою банку термін дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя не пізніше 10 календарних днів (день виписки чека не враховується). Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека готівкою юридичним особам не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється до отримання чекодержателем із суми чека готівкою, але не більше 20% від суми чека. Якщо сума здачі більше 20% від суми чека, чекодавець має звернутися до установи банку для переоформлення чека. Невикористаний чек його власник може повернути до банку для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек за готівку.

Чекові книжки (розрахункові чеки) видаються установами банків за умови перерахування ВАТ «СВЗ» відповідної суми з його рахунку на спеціальний рахунок у банку (у порядку депонування, резервування коштів для оплати в подальшому надходять розрахункових чеків). Тому одночасно із заявою на отримання чекової книжки підприємство представляє банку платника доручення на депонування ліміту.

У бухгалтерському учеге на суму ліміту чекової книжки, придбаної за національну валюту, роблять запис:

Д-т рах. 331 «Грошові документи в національній валюті» (субрахунок «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки»);

К-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

На суму виписаних ВАТ «СВЗ» і оплачених банком розрахункових чеків, пред'явлених до оплати за товари і послуги роблять запис:

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями», 93 «Витрати на збут» та ін;

К-т рах. 331 «Грошові документи в національній валюті» (субрахунок «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки»).

На ВАТ «СВЗ», видані під звіт уповноваженим посадовим особам для розрахунків чекові книжки відображаються записом за дебетом рахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» і кредиту рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». У міру пред'явлення посадовими особами звіту на суму використаних чеків робиться зворотний запис: дебет рахунка 685 і кредит рахунка 372. ВАТ «СВЗ» на суму отриманих розрахункових чеків у рахунок оплати за реалізовані товари та послуги робить запис по дебету рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» і кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». При отриманні виписки банку про зарахування грошових коштів по розрахункових чеках роблять на ВАТ «СВЗ» запис за дебетом рахунка 31 «Рахунки в банках» і кредитом рахунка 331 «Грошові документи в національній валюті».

Облік операцій з векселями

Облік розрахунків за допомогою векселів регламентується Постановою Верховної Ради України «Про застосування векселів в господарському обороті України» від 17.06.02, Указом Президента України «Про розширення сфери обігу векселів» від 26.07.95, листом Міністерства фінансів України «Про бухгалтерський облік вексельного обігу» від 12.08.02 № 18-4116 (з наступними доповненнями і змінами) та листом ДПА України від 17.01.07 № 15-0214 (10-372). Вексель являє собою письмове боргове зобов'язання векселедавця сплатити векселедержателю (власнику векселя) у встановлений термін певну суму, зазначену у векселі.

Вексель є не тільки зручною формою розрахунків, а й видом комерційного кредиту, оскільки оплата за векселем відбувається не відразу, а через певний час, протягом якого сума за векселем є у розпорядженні векселедавця. Вексель може бути переданий перший векселедавцем іншому липу, боржником якої він є.

Розрізняють векселі прості і переказні-У простому векселі беруть участь дві сторони: векселедавець і векселедержатель. У ньому фіксується безумовне зобов'язання векселедавця сплатити вказану суму пред'явнику векселя або особі, зазначеної у векселі, через певний час. Переказний вексель (тратта) виписується кредитором, тобто трасантом. Він містить наказ векселедавця платнику (трасату) сплатити пред'явнику векселя певну суму у вказаний у векселі термін. Переказний вексель повинен бути акцептований платником (трасатом), і лише в цьому випадку він набуває юридичної сили.

При отриманні ВАТ «СВЗ» векселів від покупців за відвантажені і відпущені товари (виконані роботи, послуги) у бухгалтерському обліку ВАТ «СВЗ» роблять запис по дебету рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані" і кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками'' . Одночасно роблять запис на списання товарів оточених (робіт, послуг) за дебетом рахунка 90 «Собівартість реалізації» в кореспонденції з кредитом рахунків 26 «Готова продукція», 28 'Товари "та ін Погашення покупцями заборгованості, забезпеченої векселями, в бухгалтерському обліку ВАТ« СВЗ "відображається записом за дебетом рахунка 31« Рахунки в банках »і кредитом рахунку 34« Короткострокові векселі одержані ".

У разі продажу векселів банку роблять запис по дебету рахунків 31 «Рахунки в банках» (на суму, сплачену банком за продані векселі), 94 «Інші витрати операційної діяльності» (на суму дисконту) і кредиту рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» (на вексельну суму).

Аналітичний облік розрахунків за отриманими векселями на ВАТ «СВЗ» ведеться на підставі одержаних векселів і платіжних доручень, за якими погашається заборгованість за векселем. Облік ведуть в розрізі покупців-векселедавців за заборгованостями, забезпеченими векселями. При цьому окремо на підприємстві виділяються векселі, дисконтовані в банку, і векселі, по яких не погашена заборгованість в строк.

Заборгованість за розрахунками з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, забезпечена виданими векселями, обліковується на пасивному рахунку 62 «Короткострокові векселі видані». На суму виданих векселів підприємство-покупець робить запис по дебету рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», кредитом рахунка 62 «Короткострокові векселі видані». При погашенні заборгованості за виданими векселями покупець робить запис по дебету рахунку 62 «Короткострокові векселі видані" і кредитом рахунку 31 «Рахунки в банках».

У разі необхідності, покупець і постачальник можуть домовитися про відстрочення платежу (із сплатою договірного відсотка за відстрочення платежу). У цьому випадку сума доходу, отримуваного за векселем продавцем (векселедержателем) за відстрочку платежу, відображається в доходах від операційної діяльності (кредит рахунку 71 «Інший операційний дохід»), а покупцем (векселедавцем - у витратах операційної діяльності (дебет рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

Аналітичний облік по рахунку 62 «Короткострокові векселі видані" ведеться за кожним виданим векселем та векселедержателю з виділенням векселів, не погашених в строк. Оперативний контроль за платежами за отриманими і виданими векселями ведеться за допомогою картотеки, організованої за строками погашення заборгованості.

Векселі, що знаходяться на ВАТ «СВЗ», зберігаються в його касі разом з готівкою відповідно до Порядку ведення касових операцій. На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складається опис, де вказуються найменування платника, сума і строк погашення заборгованості за векселем. При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в опису робиться відповідна відмітка із зазначенням дати виписки банку або іншого належного документа. Якщо отримані підприємством векселі здаються на зберігання в банк, то в регістрах аналітичного обліку робиться позначка про відповідному документі, отриманому від банку. Оплата банку винагороди за послуги зі зберігання векселів відноситься на витрати операційної діяльності.

Синтетичний облік по рахунку 32 «Короткострокові векселі одержані" ведеться в журналі-ордері № 3, по рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» - у журналі-ордері № 8.

Література

  1. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні: Навчальний посібник / 5-е вид., Доп. і перераб. - К.: А.С.К., 2009. - 847 с.

  2. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку: нормативна база. Нова редакція. - Харків: Курсар, 2003. - 214 с.

  3. Огійчук М. Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарськіх підпріємствах: Підручник. - 2-ге вид., Перероб. І допов. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред. іроф. М.Ф. Огійчука. - К.: Вища освіта, 2008. - 849 с.

  4. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: фінансовий та внутрішньогосподарській - навч. посібник. К. Фенікс, 2003. - 468 с.

  5. Ткаченко І. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Підручник: д л я студ. вищ. навч. за вед. екон. спец. - 7-е вид. Додатк. і перераб. - К.: А.С.К., 2004. - 864 с.

  6. Усач Б.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібн. - К.: «Знання». - 2004. - 301 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Контрольна робота
103.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік власного капіталу та забезпечення зобов`язань ВАТ Стаханівський вагонобудівний завод
Калькулювання собівартості продукції на ВАТ Стаханівський вагонобудівний завод
Облік касових операцій на прикладі ВАТ Зерноградагрохімсервіс Ростов
Облік касових операцій на прикладі ВАТ Зерноградагрохімсервіс Ростовської області
Фінансовий аналіз ВАТ Стахановський вагонобудівний завод
Аудит дебіторської заборгованості на ВАТ Стахановський вагонобудівний завод
Особливості обліку розрахунків з дебіторами на ВАТ Стахановський вагонобудівний завод
Облік розрахункових операцій 2
Облік розрахункових операцій
© Усі права захищені
написати до нас