Облік запасів підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Облік запасів підприємства

Для здійснення виробничого процесу кожне підприємство повинно мати у своєму розпорядженні достатніми виробничими запасами (сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, запасні частини і т.д.).

Бухгалтерський облік запасів з 01.01.2000 р. ведеться згідно з національним П (С) БО 9 «Запаси». Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

У стандарті 9 сформульовано визначення самого терміна.

Запаси - це активи, які:

  • утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

  • перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

  • утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також управління підприємством.

При визнанні запасів як активу повинні дотримуватися ті ж умови, які висуваються до визнання активів. Тобто, запаси визнаються як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Важливою передумовою для правильної організації їх обліку є їх класифікація за призначенням і у процесі виробництва і технічними ознаками.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Для цілей бухгалтерського обліку відповідно до стандарту 9 запаси включають такі групи:

  1. сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

  2. незавершене виробництво і вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незавершених виробничих процесів;

  3. готова продукція, що виготовлена ​​на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

  4. товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

  5. малоцінні і швидкозношувані предмети, використовувані терміном не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не більше одного року;

  6. молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до цього Положення (стандарту).

На практиці в бухгалтерському обліку в класифікаційних групах виробничих запасів згідно Плану рахунків виділяють більш детальну характеристику у зв'язку з необхідністю їх обліку та контролю.

Матеріальні ресурси можуть надходити на підприємства від постачальників, від підзвітних осіб і від власного виробництва.

Рух виробничих запасів оформляється первинними документами. Нижче перераховані п'ять основних етапів руху ТМЦ і відповідні первинні документи їх оформлення.

Етапи руху ТМЦ та їх документальне оформлення

1. Надходження ТМЦ

від постачальників

від підзвітних осіб

від власного виробництва

  • рахунок-фактура

  • товарний рахунок

  • накладні

  • товарно-транспортна накладна

  • податкова накладна

  • акт закупівлі ТМЦ

  • авансовий звіт


2. Отримання ТМЦ - за дорученням

3. Постановка на облік

  • прибуткова накладна

  • прибутковий ордер

  • акт про невідповідність ТМЦ супутнім документами або про відсутність документів

  • картка (журнал, відомість) складського обліку ТМЦ

  1. Витрачання ТМЦ

  • видаткові накладні

  • лімітно - забірні карти

  • вимоги (разові або групові)

  • акти списання ТМЦ за фактичними витратами

із зазначенням норм витрати і відхилень

5. Відвантаження ТМЦ

за видатковими накладними

Найважливішим питанням організації обліку матеріалів є їх оцінка. Питання оцінки запасів регламентуються П (С) БО 9 «Запаси».

а) Придбання (надходження) запасів.

Придбані, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Поняття первісної вартості значно змінилося і залежить від способу отримання.

Формування первісної вартості запасів

Спосіб отримання

Склад первісної вартості

Придбання за плату

Собівартість запасів, що включає витрати:

Виготовлення власними силами

Собівартість виробництва, яка визначається згідно зі Стандартом 16 «Витрати»

Внесення до статутного капіталу

Узгоджена з засновниками справедлива вартість. Підстава для оцінки - протокол зборів засновників, підстава для оприбуткування - акт прийому-передачі або накладні; вартість запасів у накладній повинна відповідати оцінці засновників.

Безоплатне отримання

Справедлива вартість. При відсутності іншої інформації справедливою вартістю можна вважати ціну, зазначену в документах на передачу.

Обмін на подібні активи

Балансова вартість переданих активів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю, отриманих активів є їх справедлива вартість. Різниця у вартості включається у витрати періоду.

Обмін на неподібні активи

Справедлива вартість переданих активів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) в процесі обміну.

Не включаються до первісної вартості запасів, а відносяться на витрати періоду, в якому вони були здійснені:

  • наднормативні втрати і нестачі запасів;

  • відсотки за користування позиками;

  • витрати на збут;

  • загальногосподарські та інші витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням, доставкою та приведенням запасів у придатний для використання стан.

    б) вибуття запасів.

    Особлива увага приділяється в бухгалтерському обліку відпуску матеріалів.

    Під вибуттям слід розуміти такі операції:

    • використання у виробництві;

    • використання для власних потреб;

    • продаж;

    • безоплатна передача;

    • внесення внеску до статутного капіталу інших підприємств;

    • списання недостачі;

    • списання через відсутність можливості отримання вигоди (тобто неможливість продати або використати у виробництві).

    При відпуску матеріалів у виробництво повинні дотримуватися певних вимог:

    1. вони відпускаються за вагою, об'ємом і масою в суворій відповідності з витратними нормативами на заданий обсяг виробництва;

    2. відпустку здійснюється в межах чітко встановлених лімітів (лімітування здійснюється виробничим відділом чи відділом матеріально-технічного постачання виходячи з прогресивних норм витрати матеріалів);

    3. узгоджуються з головним бухгалтером коло осіб, яким надано право вимагати матеріали зі складів і беруться зразки їх підписів.

    Витрата матеріалів оформляється лімітно-забірними картами, актами-вимогами на заміну чи додатковий відпуск матеріалів, видатковими накладними, актами списання ТМЦ за фактичними витратами із зазначенням норм витрати і відхилень і ін

    Якщо при зарахуванні запасів визначено єдиний спосіб оцінки - за первісною вартістю, то для вибуття Стандартом 9 «Запаси» їх передбачено кілька.

    Списання у разі будь-якого вибуття здійснюється за одним з методів, встановлених Стандартом 9 «Запаси»:

    • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

    • середньозваженої собівартості;

    • собівартості перших у часі надходження запасів (ФІФО);

    • собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

    • нормативних витрат;

    • ціни продажу.

    Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

    Найважливішою умовою правильної організації обліку матеріалів та забезпечення їхньої цілісності служить хороший стан складського господарства. Приміщення складів повинні бути ізольовані, обладнані сигналізацією, необхідною кількістю стелажів, осередків, піддонів, засобами механізації та ваговимірювальними приладами. До кожного місця зберігання прикріплюється матеріал ярлик. Наказом керівника підприємства встановлюється матеріальна відповідальність осіб, що працюють на складах. З ними укладаються договори про матеріальну відповідальність. Облік матеріалів на складах ведеться безпосередньо цими особами. Такий облік називається кількісно-сортовим, або складським.

    Записи в картки виробляються на підставі оформлених у встановленому порядку документів по приходу і витраті матеріальних цінностей на день здійснення операцій. Після кожного запису виводиться новий залишок, що дозволяє на кожен момент часу знати наявність матеріальних цінностей на складі.

    Картки зберігаються на складі в спеціальних ящиках, вони розташовуються за групами та підгрупами матеріальних цінностей, а всередині них за номенклатурними номерами. Зберігання карток у розрізі груп і підгруп полегшує їх пошук і прискорює рознесення даних прибутково-видаткових документів.

    На складах з невеликою номенклатурою матеріалів замість карток складського обліку допускається використовувати книги сортового обліку, що містять необхідні реквізити карток.

    Усі первинні документи по приходу і витраті щоденно (або один раз на кілька днів), а лімітно-забірні картки по закінченні місяця (або в міру вибору ліміту) матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерії.

    Зв'язок кількісно-сортового обліку матеріалів на складі з їх обліком у бухгалтерії в сумовому вираженні забезпечується за допомогою відомості обліку залишків матеріалів на складі. Вона відкривається в бухгалтерії по кожному складу в розрізі груп, підгруп і номенклатурних номерів із зазначенням одиниць виміру, облікових цін і залишків у натуральному і грошовому виразі на кожне перше число на рік. Протягом місяця відомість знаходиться в бухгалтерії і використовується для довідкових цілей.

    В кінці місяця вона передається на склад для перенесення відомостей про залишки матеріалів на кінець місяця з карток складського обліку по кожному номенклатурному номеру. Матеріально відповідальні особи замість відомості залишків можуть щомісяця складати матеріальні звіти про рух цінностей по складу з додатком первинних документів.

    Для синтетичного обліку запасів у Плані рахунків бухгалтерського обліку призначені рахунки II класу. Усі матеріальні рахунки по відношенню до балансу активні. Обороти за дебетом відображають надходження цінностей протягом місяця за собівартістю. Обороти по кредиту відображають вибуття запасів на певні цілі за відповідною оцінкою в перебігу місяця.

    Надходження виробничих запасів

    № №

    Господарська операція

    Д-т рахунку

    К-т рахунку

    1.

    Надходження запасів від постачальників без урахування суми ПДВ

    201

    631

    2.

    Придбання виробничих запасів підзвітними особами за готівку


    372

    3.

    Оприбуткування бракованої продукції, що підлягає виправленню


    24

    4.

    Повернення невикористаних матеріальних цінностей у виробництві


    23

    5.

    Відображення вартості транспортних, посередницьких, комерційних та інших послуг з придбаним запасах


    631

    6.

    Нарахування зарплати з відрахуваннями до фондів на соціальні заходи з навантаження-розвантаження виробничих запасів


    66, 65

    7.

    Внесок виробничих запасів до статутного капіталу підприємства


    46

    8.

    Безоплатне отримання виробничих запасів


    745

    9.

    Надлишки виробничих запасів, виявлені під час інвентаризації


    719

    Виробничі запаси надходять на підприємства в основному від постачальників, з якими укладаються договори.

    У момент відвантаження постачальник обов'язково повинен виписати податкову накладну, яка дозволяє покупцеві відобразити податковий кредит у сумі сплаченого ПДВ та зменшити свої платежі до бюджету з ПДВ.

    Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу менше 20 грн., При продажу транспортних квитків, оплати постільних речей, оплати проживання в готелях. При цьому підставою для отримання податкового кредиту є самі первинні документи (товарний чек, квиток, квитанція).

    Для розрахунків з ПДВ в бухгалтерському обліку призначений пасивний балансовий рахунок 641 «Розрахунки за податками». Відповідно до нормативних та законодавчими документами, дата виникнення податкового кредиту наступає по 1-му з трапилися подій:

    • чи то з перерахування з поточного рахунку грошей постачальнику;

      • чи то з отримання товарно-матеріальних цінностей.

      Відображення ПДВ (податкового кредиту) за першою подією оплати грошей з поточного рахунку

      № №

      Господарська операція

      Д-т рахунку

      К-т рахунку

      Сума

      1.

      Перераховано постачальнику згідно рахунку-фактури постачальника

      371

      311

      1200

      2.

      Виникнення податкового кредиту

      641

      644

      200

      3.

      Отримання і оприбуткування матеріальних цінностей від постачальника (без ПДВ)

      201

      631

      1000

      4.

      Закриття розрахунків з постачальником за отриманим податкового кредиту

      644

      631

      200

      5.

      Зроблено залік заборгованостей

      631

      371

      1200

      Відображення ПДВ (податкового кредиту) за першою подією одержання матеріальних цінностей

      № №

      Господарська операція

      Д-т рахунку

      К-т рахунку

      Сума

      1.

      Оприбутковані матеріальні цінності від постачальника (без ПДВ)

      201

      631

      1000

      2.

      Відображення податкового кредиту по розрахунках з постачальником

      641

      631

      200

      3.

      Друга подія - оплата грошових коштів постачальнику

      631

      311

      1200

      Вибуття запасів відображається за кредитом рах. 20 «Виробничі запаси» в кореспонденції з дебетом рахунків:

      • Якщо підприємство застосовує рахунки класу 8 за елементами витрат, то вся сума вибулих запасів відображається бухгалтерським проведенням

      Д-т рах. 80 К-т рах. 20

      В кінці місяця рах. 80 «Витрати за елементами» закривається і списання виробничих запасів розподіляється по місцях виникнення списаних запасів, яке відображається в обліку:

      № №

      Господарська операція

      Д-т рахунку

      К-т рахунку

      1.

      Використання та відпуск запасів у виробництво

      23

      80

      2.

      Використання запасів персоналом на загальновиробничі потреби

      91

      80

      3.

      Використання запасів адміністративним персоналом для загальногосподарських потреб

      92

      80

      4.

      Використання запасів відділом маркетингу

      93

      80

      • Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 8, то вибуття запасів відображається за кредитом рах. 20 в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків:

      № №

      Господарська операція

      Д-т рахунку

      К-т рахунку

      1.

      Використання та відпуск запасів у виробництво

      23, 91, 92, 93

      20

      2.

      Відпустка запасів на утримання та експлуатацію обладнання

      91

      20

      3.

      Відпустка запасів на виправлення браку в основних і допоміжних цехах

      24

      20

      4.

      На видатки по підготовці і освоєнню виробництва

      39

      20

      5.

      На капітальне будівництво

      15

      20

      6.

      Списані за балансовою вартістю зіпсовані запаси в зв'язку зі стихійними лихами та надзвичайними подіями

      99

      20

      7.

      Реалізація виробничих запасів

      943

      20

      8.

      Безоплатна передача запасів

      949

      20

      Поняття та особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

      Відповідно до розроблених стандартів з обліку виробничих запасів і Плану рахунків, малоцінні і швидкозношувані предмети були розділені на дві частини:

      • малоцінні предмети, термін служби яких не перевищує одного року; вони повинні враховуватися як запаси по 2-му класу рахунків на активному балансовому рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» відповідно до стандарту 9 «Запаси»; синтетичний облік на рахунку 22 аналогічний синтетичному обліку по рахунку 20;

      • малоцінні предмети строком служби більше одного року, іменовані як малоцінні необоротні активи, які повинні враховуватися як необоротні активи по 1-му класу рахунків на активному балансовому рахунку 112 «Малоцінні необоротні активи» відповідно до стандарту 7 «Основні засоби»; синтетичний облік на рахунку 112 аналогічний синтетичному обліку за рахунком 10 «Основні засоби»

      Кожне підприємство відповідно до законодавства зобов'язана щорічно проводити інвентаризацію виробничих запасів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На практиці інвентаризації проводяться частіше у зв'язку зі зміною матеріально-відповідальних осіб або з метою контролю (вибіркові інвентаризації). Документи по проведеній інвентаризації передаються в бухгалтерію, де складаються порівняльні відомості і перевіряються з даними обліку. Після цього в бухгалтерії всі розбіжності регулюються.

      При регулюванні інвентаризаційних різниць може виявитися:

      а) пересортиця матеріальних цінностей;

      б) надлишок;

      в) недостача.

      Взаємний залік залишків і недостач внаслідок пересортиці може бути допущений:

      - Тільки по товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що залишки і нестачі утворилися за один і той же період і у однієї і тієї ж особи. В обліку відображення пересортиці оформляється бухгалтерської проводкою Д-т рах. 20, 22 К-т рах. 20, 22.

      Надлишок матеріалів повинен бути оприбуткований за обліковими цінами або за цінами можливого використання (з обов'язковим відображенням у валових доходах), що в обліку відображається записом:

      Д-т рах. 20, 22 К-т рах. 719.

      Якщо встановлена ​​недостача матеріалів, то повинен бути розрахований розмір шкоди, заподіяної підприємству винною особою, розрахованого згідно з Положенням 116, що в обліку відображається:

      Господарська операція

      Д-т рахунку

      К-т рахунку

      Відображені за балансовою вартістю відсутні і зіпсовані матеріали, виявлені при інвентаризації:

      1. в межах норм природного убутку

      2. понад норми природного убутку, якщо винні не встановлені одночасно

      3. понад норми природних втрат на винну особу

      • на суму ПДВ

      • на суму акцизного збору

      • відображення різниці між загальною сумою матеріального збитку і фактичними витратами (БС, АС, ПДВ)

      • на загальну суму відшкодування матеріального збитку

      • списання різниці в міру стягнення збитків



      91, 92


      947

      072

      716

      716

      716

      716

      375

      69



      20, 22


      20, 22

      -

      20, 22

      641

      641

      69

      716

      746

      Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства.

      Література

      1. Національні стандарти бухгалтерського обліку (все в одному номері) / Все про бухгалтерський облік. - 2009. - № 14 (802) (спецвипуск 94). - 13 лютого. - 80 с.

      2. Порядок подання фінансової звітності. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2009 р. № 419. / Баланс. -2000. - № 10. - С. 5.

      3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій / Наказ Мінфіну України від 30.11.2009 р. № 291.

      4. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 30.10.09 р. 7 № 90.

  • Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Реферат
    75.8кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Облік виробничих запасів підприємства
    Бухгалтерський облік і аудит виробничих запасів підприємства
    Облік матеріально виробничих запасів на прикладі підприємства Про
    Облік матеріально-виробничих запасів на прикладі підприємства ВАТ АвтоВАЗагрегат
    Облік аналіз і аудит виробничих запасів на прикладі транспортного підприємства
    Облік запасів
    Облік запасів
    Облік виробничих запасів
    Облік запасів з МСФЗ 2
    © Усі права захищені
    написати до нас