Зміст
Введення
1. Доходи підприємства
1.1 Поняття і класифікація доходів підприємства
1.2 Визнання доходів
1.3 Облік доходів майбутніх періодів
2. Витрати підприємства
2.1 Поняття про витрати підприємства, їх характеристика
2.2 Класифікація витрат підприємства за звичайними видами діяльності
2.3 Визнання витрат підприємства
2.4 Облік витрат майбутніх періодів
2.5 Облік надзвичайних доходів і витрат
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Вся господарська життя підприємства скрадається з двох груп фактів господарського життя - це доходи і витрати.
Доходи і витрати - це ті факти господарського життя, які з економічної, юридичної та бухгалтерської точок зору змінюють фінансовий результат господарської діяльності підприємства.
З економічної точки зору прибуток - це надходження коштів у розпорядження (господарський оборот) підприємства.
Витрата - в економічній трактуванні - це будь-яке вибуття коштів (активів) з розпорядження підприємства, тобто витрата - це зменшення активу.
З юридичної точки зору доходом визнається надходження речових активів або нематеріального майна (інтелектуальної власності), а також виникнення зобов'язань дебіторів, не пов'язане з виникненням зобов'язань перед кредиторами.
З юридичної точки зору витрати визначаються як вибуття речових активів або нематеріального майна (інтелектуальної власності), а також виникнення зобов'язань перед кредиторами, не пов'язане з виникненням зобов'язань дебіторів перед підприємством.
Бухгалтерське визначення доходів і витрат має на меті розкриття способів їх відображення в обліку і демонстрацію даних про них до бухгалтерської звітності підприємства. В основі його лежить синтез економічної та юридичної трактувань доходів і витрат. Порядок їх бухгалтерського обліку на даний час визначається двома нормативними документами: ПБО 9 / 99 «Доходи організації» та ПБО 10/99 «Витрати організації».
Згідно з п. 2 ПБУ 9 / 99 доходами організації визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) погашення зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасників (власників майна).
ПБО 10/99 визначає витрати організації як зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов'язань, що приводить до зменшення капіталу цієї організації за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна).
Виходячи з вищевикладеного, можна дати дещо спрощені бухгалтерські визначення доходів і витрат, згідно з якими під доходом розуміється бухгалтерська оцінка фактів господарського життя, збільшують фінансовий результат діяльності підприємства, а під витратою - зменшують його фінансовий результат.
У зв'язку з цим тема актуальна.
Основне завдання бухгалтерського обліку зводиться до визначення величини доходів і витрат. Але саме це завдання і вважається найважчою в економічній науці. Її рішення проходить три етапи: вибір фактів господарського життя, ідентифікованих як доходи і витрати, тобто визначення моменту виникнення (визнання) доходів і витрат; віднесення доходів і витрат до звітних періодів, за які обчислюється фінансовий результат; оцінка доходів і витрат.
Визначення моменту виникнення (визнання) доходів і витрат. Вирішення першого завдання передбачає відповідь на питання: в який момент підприємство отримало доходи або понесло витрати.
Виникнення (визнання) доходів у момент укладання договору. Доходи виникають вже з моменту укладення підприємством договору з клієнтом. По-перше, сам факт укладення договору в загальному випадку показує, що ймовірність виконання робіт у майбутньому і отримання виручки значно більше ймовірності розірвання угоди. Ціни укладених договорів фактично формують план продажів підприємства на визначені в них терміни.
Виникнення (визнання) доходів у момент виконання договору. Дохід від виконання робіт може бути визнаний в момент підписання акту, тобто у момент виконання укладеного договору підприємством-підрядником. З того моменту, коли замовник підпише акт, він формально визнає, що роботи виконані підрядником повністю і відповідно до договору. Тим самим його зобов'язання приймає характер боргу, тобто безумовної обов'язку сплатити підряднику ціну угоди.
Виникнення (визнання) доходів у момент отримання грошей за виконання договору. Моментом визнання доходу від виконання робіт за договором можна визначити і безпосередньо момент отримання грошей від замовника. Тільки після того, як замовник погасить борг, можна достовірно визначити, наскільки здійснена операція збільшила обсяг коштів фірми-продавця, тобто який був дохід підприємства.
Аналогічно питання визнання факту господарського життя, що визначає величину фінансового результату, відноситься і до обліку витрат.
Виникнення (визнання) видатків у момент укладання договору. Факт укладення договору, як визначальний обсяг майбутніх грошових виплат постачальнику, вже можна визнати витратою організації.
Виникнення (визнання) видатків у момент виконання договору. Витрати на придбання товарів можуть бути зафіксовані в бухгалтерському обліку після виконання договору постачальником, тобто з того моменту, як зобов'язання покупця за договором набуде характеру безумовного боргу. У цьому випадку до надходження товарів ніяких записів у бухгалтерському обліку не складається.
Виникнення (визнання) доходів у момент погашення зобов'язань. Момент перерахування грошей постачальнику може вважатися моментом виникнення (визнання) витрат. Законодавча ситуація. На даний момент визнання доходів і витрат пов'язують з так званим принципом нарахувань. Це означає, що дохід виникає (визнається) не тоді, коли отримані гроші, а тоді, коли з'явилося право їх вимагати, відповідно витрата утворюється, не тоді, коли виплачені гроші, а тоді, коли виникло зобов'язання їх виплатити.
Доходи і витрати, пов'язані з майбутнім періодами. Для обліку витрат, не пов'язаних з придбанням будь-якого майна, Планом рахунків виділяється рахунок 97 «Витрати майбутніх періодів». Він призначений для капіталізації витрат, понесених у даному звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів.
Враховані на цьому рахунку витрати рекапіталізуються і (або) декапіталізується за дебетом рахунків 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжні виробництва», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», 44 «Витрати на продаж» та ін
Для відображення сум доходів, отриманих підприємством у даному звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів, Планом рахунків виділяється спеціальний синтетичний рахунок 98 «Доходи майбутніх періодів».
Оцінка доходів і витрат у бухгалтерському обліку. Можливість вибору методів оцінки доходів і витрат, перш за все, залежить від визначення моменту їх виникнення (визнання) в бухгалтерському обліку.
Величина надходження і (або) дебіторської заборгованості визначається з урахуванням всіх наданих організації згідно з договором знижок (надбавок).
Величина надходження визначається також з урахуванням (збільшується або зменшується) сумовий різниці, що виникає у випадках, коли оплата виконується в рублях у величині, еквівалентній сумі в іноземній валюті (умовних грошових одиницях).
У разі зміни зобов'язання за договором первісна величина оплати і (або) кредиторської заборгованості коригується виходячи з вартості активу, що підлягає вибуття. Його вартість встановлюють виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних активів.
Величина оплати і (або) кредиторської заборгованості визначається з урахуванням всіх наданих організації згідно з договором знижок (накидок), а в разі виникнення сумових різниць, які виникають при оплаті в рублях - у величині, еквівалентній сумі в іноземній валюті (умовних грошових одиницях).
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими серед них є показники прибутку, яка в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного відтворення, рішення проблем соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За прибутком визначаються частка доходів засновників і власників, розміри дивідендів та інших доходів. За рахунок прибутку виконується частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами і організаціями. Показники прибутку є найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємств. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя.
1. Доходи підприємства
1.1 Поняття і класифікація доходів підприємства
Відповідно до ПБО 9 / 99 "доходами організації визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) погашення зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасників (власників майна)".
Не визнаються доходами організації надходження від інших юридичних і фізичних осіб:
сум ПДВ, акцизів, податку із продажів, експортних мит і інших аналогічних обов'язкових платежів;
за договорами комісії, агентськими та іншим аналогічним договорами на користь комітента, принципала тощо;
в порядку попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;
авансів в рахунок оплати продукції, товарів, робіт, послуг; завдатку;
в заставу, якщо договором передбачена передача заставленого майна заставодержателю;
в погашення кредиту, позики, наданого позичальнику.
Доходи організації в залежності від їх характеру, умови отримання і напрямки діяльності організації поділяються на:
а) доходи від звичайних видів діяльності (виручка від продажу продукції і товарів; надходження, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг). Доходи від звичайних видів діяльності відображають на рахунку 90 "Продажі";
б) інші надходження (операційні доходи, позареалізаційні доходи, надзвичайні доходи).
Доходами від звичайних видів діяльності є виручка від продажу продукції і товарів, надходження, пов'язані з виконанням робіт і наданням послуг.
До доходів за звичайними видами діяльності можна віднести доходи, безпосередньо пов'язані з основною статутною діяльністю підприємства; можуть включати:
виручку від продажу продукції, товарів, виконання робіт і послуг;
виручку від надання за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) своїх активів за договором оренди, якщо цей вид діяльності вважається основним (орендна плата);
надходження від надання за плату в тимчасове користування прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, якщо цей вид діяльності вважається основним (ліцензійні платежі (включаючи роялті) за користування об'єктами інтелектуальної власності);
надходження від участі в статутних капіталах інших організацій, якщо це є статутною діяльністю.
Доходи, одержувані організацією від надання за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) своїх активів, прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, і від участі в статутних капіталах інших організацій, коли це не є предметом діяльності організації, ставляться операційних доходів.
Виручка приймається до бухгалтерського обліку в сумі, обчисленої в грошовому вираженні, рівній величині надходження грошових коштів та іншого майна та (або) величини дебіторської заборгованості.
Операційними доходами є:
надходження, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації;
надходження, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності;
надходження, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій (включаючи відсотки та інші доходи за цінними паперами);
прибуток, отримана організацією в результаті спільної діяльності (за договором простого товариства);
надходження від продажу основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), продукції, товарів;
відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а також відсотки за використання банком грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цьому банку;
інші.
В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату в тимчасове користування своїх активів за договором оренди, надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, участь у статутних капіталах інших організацій, виручкою вважаються надходження, отримання яких пов'язано із зазначеними видами діяльності. Доходи, одержувані організацією від зазначених видів діяльності, коли це не є предметом діяльності організації, ставляться операційних доходів.
Позареалізаційними доходами є:
штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів;
активи, отримані безоплатно, у тому числі за договором дарування;
надходження до відшкодування заподіяних організації збитків;
прибуток минулих років, виявлена у звітному році;
суми кредиторської і депонентської заборгованості, по яких минув термін позовної давності;
курсові різниці;
сума дооцінки активів;
інші позареалізаційні доходи.
Надзвичайні доходи - надходження, що виникають як наслідок надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації і т.п.): страхове відшкодування, вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списання непридатних до відновлення і подальшого використання активів, і т.п .
Порядок формування доходів підприємства з метою розрахунку податку на прибуток наведено у ст. 248-251 гол. 25 Податкового кодексу РФ.
Укрупнене, всі виникаючі доходи розрізняють як:
пов'язані з виробництвом і реалізацією товарів (робіт, послуг);
позареалізаційні, тобто не пов'язані з основною діяльністю;
не враховуються з метою оподаткування.
Величина доходів визначається на підставі первинних документів по реалізації товарів (робіт, послуг) і з них виключаються суми непрямих податків (ПДВ, акцизів), пред'явлені платником податку покупцю товарів і виділені в рахунках-фактурах.
Згідно з податковим законодавством, реалізацією товарів, послуг визнаються:
передача права власності на товари однієї особи іншій;
виконання робіт однією особою для іншої;
надання послуг однією особою іншій, включаючи обмін товарами на оплатній або безоплатній основі.
Якщо підприємство всередині організації товари, роботи або послуги для власного споживання, вони також прирівнюються до реалізації, якщо не відносяться на витрати виробництва та обігу.
Позареалізаційні доходи - ті, що не пов'язані безпосередньо з основною діяльністю з виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг).
Доходи, що не враховуються при визначенні бази оподаткування, збільшують активи організації без відповідного збільшення податкової бази. До них відносяться:
майно і майнові права, отримані у формі завдатку, застави як забезпечення зобов'язань;
майно, отримане як внесків до статутного капіталу;
витрати з придбання та створення основних засобів;
повернення позик, застав;
безоплатна передача майна у вигляді безоплатної допомоги, у порядку, встановленому ФЗ «Про безоплатної допомоги (сприяння) до»;
кошти, що надійшли комісіонеру на користь комітента або іншого довірителя;
майно, отримане організаціями в рамках цільового фінансування;
кошти, отримані за договорами позики та кредиту;
деякі інші надходження.
Перелік операційних, позареалізаційних та надзвичайних доходів з економічної точки зору збігається з переліком цих доходів у ПБО 9 / 99 «Доходи організації».
За ознакою приналежності до звітних періодів доходи поділяються на:
доходи даного звітного періоду;
відкладені доходи (доходи майбутніх звітних періодів).
До першої групи належать доходи, зумовлені веденням господарської діяльності в даному звітному періоді і визнані в розрахунках прибутків і збитків цього періоду.
1.2 Визнання доходів
Відповідно до п.12 ПБО 9 / 99 виручка визнається в бухгалтерському обліку при наступних умовах:
1) організація має право на отримання цієї виручки, що випливає з конкретного договору або підтверджений іншим відповідним чином;
2) сума виручки може бути визначена;
3) є впевненість у збільшенні економічних вигод в результаті конкретної операції;
4) право власності (володіння, користування, розпорядження) на продукцію (товар) перейшло до покупця або робота прийнята замовником (послуга надана);
5) витрати, які вироблені або будуть проведені у зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.
Якщо у відношенні грошових коштів або інших активів, отриманих організацією в оплату, не виконано хоча б одне з названих умов, то в бухгалтерському обліку визнається не виручка, а кредиторська заборгованість.
Для визнання доходу від надання за плату в тимчасове користування своїх активів і від участі в статутних капіталах інших організацій повинні бути одночасно дотримані умови 1), 2) і 3).
Виручка від включення робіт, надання послуг, продажу продукції з тривалим циклом виготовлення може визнаватися у міру готовності роботи, послуги, продукції або по завершенні виконання роботи, надання послуги, виготовлення продукції в цілому.
Якщо сума виручки від продажу продукції (робіт, послуг) не може бути визначена, то вона приймається до обліку в розмірі визнаних в обліку витрат з виготовлення цієї продукції, виконання робіт, надання послуг, які будуть в подальшому відшкодовані організації.
Інші надходження визнаються в бухгалтерському обліку в наступному порядку:
штрафи, пені, неустойки - у звітному періоді, в якому судом винесено рішення про їх стягнення або вони визнані боржником;
суми кредиторської і депонентської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, - в звітному періоді, в якому закінчився термін позовної давності;
суми дооцінки активів - у звітному періоді, до якого належить дата переоцінки;
інші надходження - у міру освіти (виявлення).
1.3 Облік доходів майбутніх періодів
Для обліку доходів, отриманих у звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів, використовують пасивний рахунок 98 "Доходи майбутніх періодів". За кредитом рахунку враховують доходи, пов'язані з майбутнім періодам, майбутні надходження заборгованості, доходи, що виникають внаслідок перевищення стягуються з винуватців ті цінностей над їх балансовою вартістю. За дебетом рахунка відображають списання доходів майбутніх періодів на рахунку обліку майна, розрахунків, рахунок 91 "Інші доходи і витрати".
До рахунку 98 "Доходи майбутніх періодів" можуть бути відкриті такі субрахунки:
98-1 "Доходи, отримані в рахунок майбутніх періодів";
98-2 "Безоплатні надходження";
98-3 "Майбутні надходження заборгованостей щодо недостач, виявлених за минулі роки";
98-4 "Різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей" та ін
На субрахунку 98-1 враховують доходи, отримані у звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів, - орендна і квартирна плата, плата за комунальні послуги, користування засобами зв'язку та ін Отримані або нараховані суми доходів відображають за кредитом рахунку 98, субрахунок 1 , і дебетом рахунків обліку грошових коштів і розрахунків; списання доходів на витрати настав звітного періоду - за дебетом субрахунка 98-1 і кредиту відповідних грошових або розрахункових рахунків.
На субрахунку 98-2 враховують вартість безоплатно отриманих активів. Безоплатно отримані активи відображають за ринковою вартістю за дебетом рахунків обліку майна (08 "Вкладення у необоротні активи", 10 "Матеріали" та ін) з кредиту субрахунка 98-2. Сума бюджетних коштів, спрямованих комерційної організації на фінансування витрат, записується в кредит субрахунку 98-2 і дебет рахунку 86 "Цільове фінансування".
Суми, враховані на кредиті рахунку 98, списують в дебет цього рахунку з кредиту рахунку 91 "Інші доходи і витрати":
по безоплатно отриманим основним засобам - по мірі нарахування амортизації;
з інших безоплатно отриманим матеріальних цінностей - у міру їх списання на виробництво або при продажу.
На субрахунку 98-3 враховують майбутні надходження, заборгованості по нестачах, виявлених за минулі роки. За кредитом субрахунка 98-3 відображають виявлені у звітному році за минулі роки суми недостач, визнаних винними особами або присуджені до стягнення з них судовими органами, в кореспонденції з рахунком 94 "Нестачі від втрати і псування цінностей". Одночасно на ці суми кредитують рахунок 94 і дебетують рахунок 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", субрахунок 2 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку".
У міру погашення заборгованості по нестачах кредитують субрахунок 73-2 і дебетують рахунки обліку грошових коштів або іншого майна. Одночасно оплачену заборгованість відображають за дебетом рахунка 98, субрахунок 3, та кредитом рахунку 91 "Інші доходи і витрати".
2. Витрати підприємства
2.1 Поняття про витрати підприємства, їх характеристика
Відповідно до ПБО 10/99 витратами організації визнаються зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів і (або) виникнення зобов'язань, що приводить до зменшення капіталу цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна).
Не належать до витрат організації витрати, пов'язані із здійсненням капітальних і фінансових вкладень, і невиробничі витрати.
Витрати організації залежно від їх характеру, умов здійснення та напрямки діяльності організації поділяються на такі види:
витрати по звичайних видах діяльності;
інші витрати, які, у свою чергу, поділяються на:
операційні витрати,
позареалізаційні витрати,
надзвичайні витрати.
Інші витрати не враховуються на рахунках обліку витрат на виробництво. У кінцевому підсумку їх відображають на рахунках 91 "Інші доходи і витрати" і 99 "Прибутки і збитки" (більш докладно в розділі 3 «Облік прибутків і збитків»).
Витрати по звичайних видах діяльності - це витрати, пов'язані з виготовленням та продажем продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також придбанням і продажем товарів:
витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг);
витрати на підготовку до виробництва продукції;
витрати з обслуговування основного виробничого процесу;
витрати на управління виробництвом;
витрати на підготовку кадрів і природоохоронні заходи;
витрати на відрахування в державні позабюджетні фонди;
витрати на відновлення основних засобів і нематеріальних активів у вигляді амортизаційних відрахувань;
податки, збори і обов'язкові відрахування, вироблені за рахунок собівартості відповідно до законодавства;
комерційні та управлінські витрати.
В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату в тимчасове користування своїх активів за договором оренди і прав, що виникають з патентів на винахід, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, а також участь у статутних капіталах інших організацій, витратами по звичайних видах діяльності вважаються витрати, здійснення яких пов'язане із зазначеними видами діяльності. Якщо зазначені види діяльності не є предметом діяльності організацій, то витрати щодо здійснення цих видів діяльності належать до операційних витрат.
У відповідності з Податковим кодексом РФ витратами зізнаються обгрунтовані й документально підтверджені витрати та збитки, здійснені (понесені) платниками податків (п.1 ст.252).
2.2 Класифікація витрат організації по звичайних видах діяльності
Велике значення для правильної організації обліку витрат має їх класифікація. Витрати по звичайних видах діяльності групують за місцем їх виникнення, видами продукції (робіт, послуг), видами витрат, економічної ролі в процесі виробництва, за складом, способом включення до собівартості продукції, періодичності, участі в процесі виробництва, відношенню до обсягу виробництва, складу виробничої собівартості і за ефективністю.
За місцем виникнення витрати групують по виробництвам, цехам, ділянкам та іншим структурним підрозділам організації. Таке групування витрат необхідна для організації управлінського обліку та визначення виробничої собівартості продукції.
За видами продукції (робіт, послуг) витрати групують для обчислення їх собівартості.
За видами витрат витрати групують за елементами витрат і статтям калькуляції.
Відповідно до ПБО 10/99 (п.8) витрати організації по звичайних видах діяльності групуються за такими елементами:
матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів);
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні потреби;
амортизація;
інші витрати (поштово-телеграфні, телефонні, відрядження та ін.)
Це угрупування є єдиною і обов'язковою для всіх галузей народного господарства. Угрупування витрат за економічними елементами показує, що саме витрачено на виробництво продукції, яке співвідношення окремих елементів витрат у загальній сумі видатків.
Отримані за елементами витрат дані необхідні при розробці бізнес-планів, обсягу закупівель матеріальних ресурсів, визначенні фонду оплати праці та суми амортизаційних відрахувань, організації контролю за витратами, обчисленні показників ефективності використання ресурсів (матеріаломісткості, трудомісткості тощо) і ряду інших показників .
Слід зазначити, що при обліку витрат з їх елементам не здійснюється виділення витрат на закінчену виробництвом продукцію (роботи, послуги) і незавершене виробництво.
Податковим кодексом РФ (ст.253) передбачено виділення не п'яти, а чотирьох елементів витрат:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
сума нарахованої амортизації;
інші витрати.
В Основних положеннях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції на промислових підприємствах встановлена наступна типова угруповання витрат за статтями калькуляції:
1) "Сировина і матеріали";
2) "Зворотні відходи" (віднімаються);
3) "Покупні вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій";
4) "Паливо й енергія на технологічні цілі";
5) "Заробітна плата виробничих робітників";
6) "Відрахування на соціальні потреби";
7) "Витрати на підготовку і освоєння виробництва";
8) "Загальновиробничі витрати";
9) "Загальногосподарські витрати";
10) "Втрати від браку";
11) "Інші виробничі витрати";
12) "Витрати на продаж".
Підсумок перших 11 статей утворює виробничу собівартість продукції, а підсумок всіх 12 статей - повну собівартість проданої продукції.
Міністерства (відомства) можуть вносити зміни в наведену типову номенклатуру статей витрат на виробництво з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва.
За економічною роллю у процесі виробництва витрати діляться на основні і накладні.
Основними називаються витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виробництва: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали та інші витрати, крім загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
Накладні витрати утворюються у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Вони складаються з загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
За складом (однорідності) розрізняють одноелементні і комплексні витрати, а за способом включення у собівартість продукції - прямі і непрямі.
Одноелементні називаються витрати, що складаються з одного елемента, заробітна плата, амортизація та ін
Комплексними називаються витрати, що складаються з декількох елементів, наприклад цехові і загальнозаводські витрати, до складу яких входять заробітна плата відповідного персоналу, амортизація будівель та інші одноелементні витрати.
Прямі витрати пов'язані з виробництвом певного виду продукції і можуть бути прямо і безпосередньо віднесені на його собівартість: сировина і основні матеріали, втрати від браку та деякі інші.
Непрямі витрати не можуть бути віднесені безпосередньо в собівартість окремих видів продукції і розподіляються побічно (умовно): загальновиробничі, загальногосподарські та деякі інші. Розподіл витрат на прямі і непрямі залежить від галузевих особливостей, організації виробництва, прийнятого методу калькулювання собівартості продукції. Наприклад, у вугільній промисловості, де виробляється лише один вид продукції, всі витрати є прямими.
Залежно від періодичності витрати діляться на поточні та одноразові. До поточних витрат відносяться витрати, мають часту періодичність, наприклад витрата сировини і матеріалів; до одноразових (однократним) - витрати на підготовку і освоєння випуску нових видів продукції, витрати, пов'язані з пуском нових виробництв, та ін
По участі в процесі виробництва розрізняють виробничі витрати і витрати на продаж (позавиробничі).
До виробничих відносять всі витрати, пов'язані з виготовленням продукції і утворюють її виробничу собівартість.
Витрати на продаж (позавиробничі) пов'язані з реалізацією продукції покупцям. Виробничі та позавиробничі витрати утворюють повну собівартість проданої продукції.
Для планування і контролю собівартості продукції (робіт, послуг) важливе значення має групування витрат по відношенню до обсягу виробництва, складу виробничої собівартості і за ефективністю.
По відношенню до обсягу виробництва витрати поділяють на змінні, умовно-змінні і умовно-постійні. До змінних відносять витрати, розмір яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва продукції, - сировина і основні матеріали, заробітна плата виробничих робітників та ін Умовно-змінні витрати залежать від обсягу виробництва, але ця залежність не прямо пропорційна (загальновиробничі витрати). Розмір умовно-постійних витрат майже не залежить від зміни обсягу виробництва продукції; до них відносяться загальногосподарські витрати і деякі інші.
По складу виробничої собівартості розрізняють виробничу собівартість без загальногосподарських витрат і з загальногосподарськими витратами. При першому варіанті загальногосподарські витрати списують з рахунку 26 на рахунок 90 "Продажі" і вони не входять до складу виробничої собівартості. При другому варіанті загальногосподарські витрати списують на рахунки 08, 20, 23, 29 та ін, тобто вони включаються у виробничу собівартість продукції.
По ефективності розрізняють продуктивні і непродуктивні витрати. Продуктивними вважаються витрати на виробництво продукції встановленої якості при раціональній технології та організації виробництва. Непродуктивні витрати є наслідком недоліків у технології та організації виробництва (втрати від простоїв, брак продукції, оплата понаднормових робіт тощо).
Продуктивні витрати плануються, тому вони називаються планованими. Непродуктивні витрати, як правило, не плануються, тому їх вважають неплановані.
2.3 Визнання витрат підприємства
Відповідно до ПБО 10/99 витрати визнаються в бухгалтерському обліку при наявності таких умов:
1) витрата проводиться відповідно до конкретного договором, вимогою законодавчих і нормативних актів, звичаями ділового обороту;
2) сума витрат може бути визначена;
3) є впевненість в тому, що в результаті конкретної операції відбудеться зменшення економічних вигод організації (тобто коли організація передала актив або відсутня невизначеність щодо передачі активів).
Якщо відносно будь-яких витрат організації не виконано хоча б одне із зазначених умов, то в обліку ці витрати визнаються дебіторською заборгованістю.
Амортизація визнається як витрати виходячи з величини амортизаційних відрахувань, яка визначається на основі вартості активів, що амортизуються, строку корисного використання та прийнятих організацією способів нарахування амортизації.
Витрати визнаються в бухгалтерському обліку незалежно від наміру отримати виручку, операційні або інші доходи і від форми здійснення витрат (грошової, натуральної та іншої).
Відповідно до допущенням тимчасової визначеності фактів господарської діяльності витрати визнаються у тому звітному періоді, в якому здійснені, незалежно від часу фактичної виплати коштів і іншої форми здійснення.
Якщо організацією прийнятий порядок визнання виручки після надходження грошових коштів і іншої форми оплати, то й витрати визнаються після здійснення погашення заборгованості.
Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки:
з урахуванням зв'язку між зробленими витратами і надходженнями (відповідність доходів і витрат);
шляхом їх обгрунтованого розподілу між звітними періодами, коли витрати зумовлюють отримання доходів протягом кількох звітних періодів і коли зв'язок між доходами і витратами не може бути визначена чітко чи визначається непрямим шляхом;
по видатках, визнаним у звітному періоді, коли по них стає певним неотримання економічних вигод або надходження активів;
незалежно від того, як вони приймаються для цілей розрахунку бази оподаткування;
коли виникають зобов'язання, не обумовлені визнанням відповідних активів.
2.4 Облік витрат майбутніх періодів
Витрати майбутніх періодів - це витрати, вироблені в звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів. Основну частину витрат майбутніх періодів в організаціях становлять витрати на підготовку і освоєння виробництва. Крім того, до витрат майбутніх періодів відносять: витрати з ремонту основних засобів в сезонних галузях промисловості (коли не створюється ремонтний фонд); витрати з оплати оренди об'єктів основних засобів або їх окремих частин (приміщень); витрати на рекламу; на придбання ліцензій; витрати , пов'язані з оплатою послуг телефонного і радіозв'язку, що перераховується за наступні періоди, та ін
Облік витрат майбутніх періодів здійснюють за дебетом активного рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" з кредиту відповідних матеріальних, розрахункових та інших рахунків (10, 50, 51, 69, 70, 76 та інших). Щомісяця або в інші терміни враховані на дебеті рахунку 97 витрати списують в дебет рахунків 20, 23, 25, 26, 44 та ін Терміни списання витрат майбутніх періодів, а також відповідні витрати чи інші джерела, на які списуються зазначені видатки, регламентуються законодавчими та іншими нормативними актами або визначаються самими організаціями. Наприклад, витрати з ремонту основних засобів, враховані на початку року на рахунку 97, списують щомісяця або пропорційно обсягу виробництва по місяцях, або пропорційно плановим витратам на ремонт основних засобів, або рівномірно по місяцях.
Із загального складу витрат майбутніх періодів окремої калькуляційної статті по рахунку 20 "Основне виробництво" відображають лише витрати з підготовки та освоєння виробництва. Інші витрати майбутніх періодів списують з рахунку 97 у дебет збірно-розподільчих (25, 26) або інших рахунків.
Витрати на рекламу, пов'язані з майбутнім періодам, також враховуються за дебетом рахунка 97 і кредиту рахунку 76, з подальшим списанням витрат з кредиту рахунку 97 у дебет рахунків обліку витрат на виробництво і витрати на продаж.
ПБУ 14/2000 не включає до складу нематеріальних активів витрати, пов'язані з придбанням ліцензій. У зв'язку з цим витрати з придбання ліцензій доцільно враховувати на рахунку 97 як витрати майбутніх періодів. З кредиту рахунку 97 вартість ліцензій протягом терміну їх дії списується рівномірно по місяцях на рахунок 26 "Загальногосподарські витрати" або 44 "Витрати на продаж".
2.5 Облік надзвичайних доходів і витрат
До надзвичайних доходів ПБУ 9 / 99 відносить надходження, що виникають як наслідки обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації і т.п.): страхове відшкодування, вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списання непридатних до відновлення і подальшого використання активів, і т.п.
Надходження, що виникають як наслідки надзвичайних обставин, прибуткують за дебетом матеріальних, розрахункових та інших рахунків з кредиту рахунку 99 "Прибутки і збитки". Наприклад, вартість матеріальних цінностей, що залишилися від списання стало непридатним з надзвичайних обставин майна, прибуткують за дебетом рахунка 10 "Матеріали" з кредиту рахунку 99.
Відповідно до ПБО 10/99 у складі надзвичайних витрат відображаються витрати, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації майна тощо).
Втрати і витрати, пов'язані з надзвичайними обставинами, списуються в дебет рахунку 99 з кредиту рахунків матеріальних цінностей (втрачених або витрачених при ліквідації наслідків надзвичайних обставин), розрахунків з персоналом з оплати праці (за працівникам, зайнятими ліквідацією наслідків стихійних лих), грошових коштів і т.п.
При списанні вартості майна, втраченого в результаті надзвичайних обставин, амортизується майно відносять в дебет рахунку 99 за залишковою вартістю (з кредиту рахунків 01 і 04), а інше майно - за фактичною собівартістю (з кредиту рахунків 08, 10, 11, 20, 21 , 23, 29, 41, 43, 50, 58 та ін.) При цьому організації, що враховують матеріали за обліковими цінами, до бухгалтерського запису щодо списання матеріалів за обліковими цінами (дебет рахунку 99, кредит рахунки 10) становлять додаткову бухгалтерську запис на списання відхилень, що припадають на втрачені матеріали. Суми відхилень списують на рахунок 99 з рахунку 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей" прийнятим в організації способом.
У дебет рахунку 99 списують не компенсовані страховими відшкодуваннями втрати від страхових випадків (з рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"), а також вартість тварин, що загинули або забитих у зв'язку з епізоотією, стихійними лихами та іншими надзвичайними обставинами (з кредиту рахунку 11 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі").
Доходи і збитки від фінансових операцій складаються з курсових валютних різниць, доходів від облігацій і відсотків на кошти, передані в борг, а також витрат, пов'язаних з придбанням облігацій, валютних, інших фінансових цінностей. За діючим в РФ положенню витрати за відсотками за кредит та інші позики відносяться на собівартість продукції.
Курсові валютні різниці виникають у зв'язку з перерахуванням за діючим курсом готівкової валюти на банківських рахунках і розрахунків, здійснюваних в іноземній валюті (тобто боргів і зобов'язань, оплачуваних у валюті). Курсові валютні різниці можуть бути позитивними, якщо сума рублевого еквівалента зростає і підприємство отримує від цього прибуток.
Негативні валютні різниці виникають, коли мінливий курс тієї чи іншої конвертованої валюти призводить до зменшення рублевого еквівалента валюти, і підприємство змушене відображати в бухгалтерському обліку збиток на різницю між рублевих еквівалентом старого і нового курсів валют. Суми курсових різниць відносяться або безпосередньо на балансовий рахунок 80 «Прибутки та збитки» в кореспонденції з рахунками обліку майна і зобов'язань, або протягом року накопичуються на рахунку 83 «Доходи майбутніх періодів» і відносяться на рахунок 80 в кінці року.
Доходи від відсотків по облігаціях і інших позиках відображаються в обліку так само, як доходи з дивідендів.
Висновок
Нові поняття про доходи та витрати були вперше розкриті для цілей ведення бухгалтерського обліку в Концепції бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії, схваленої 29 грудня 1997р. Методичною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів РФ і Президентським Радою Інституту професійних бухгалтерів. З 1 січня 2000р. реалізуються на практиці два нових Положення з бухгалтерського обліку: ПБО 9 / 99 «Доходи організації» та ПБО 10/99 «Витрати організації».
Доходами організації, як підкреслюється в ПБО 9 / 99, визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (грошових коштів та іншого майна) чи погашення зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу організації. Сюди, проте, не включаються вклади учасників (власників) у статутний капітал. Доходи містять такі статті: виручку від продажу товарів, продукції (робіт, послуг); відсотки і дивіденди до отримання; орендну плату; надходження від продажу основних засобів та іншого майна; надзвичайні доходи і т.п. Не можуть визнаватися доходами організації, як вказується у ПБО 9 / 99, різні надходження від інших юридичних і фізичних осіб:
сум ПДВ, акцизів, податку із продажів, експортних мит та інших аналогічних зобов'язань, платежів;
авансів в рахунок оплати продукції, товарів і послуг;
завдатку;
застави, якщо договором передбачена передача заставленого майна заставодержателю;
за договорами комісії, агентськими та іншим аналогічним договорами на користь комітента, принципала.
Доходи класифікуються на чотири групи:
доходи від звичайних видів діяльності;
операційні доходи;
позареалізаційні доходи;
надзвичайні доходи.
Витратами організації визнається зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (майна, грошових коштів) або виникнення зобов'язань, що зменшують капітал організації, за винятком зменшення внесків до статутного капіталу власників майна щодо їх вирішення.
Згідно ПБУ 10/99 не визнається витратами організації вибуття активів, пов'язане з:
придбанням необоротних активів;
вкладеннями в статутний капітал інших організацій;
придбанням акцій АТ та інших цінних паперів не для перепродажу;
перерахуванням коштів і внесків, пов'язаних з благодійною діяльністю;
витратами на здійснення спортивних заходів, відпочинку, розваг;
попередньою оплатою матеріально-виробничих запасів та інших цінностей (робіт і послуг);
погашенням кредиту, позики;
договорами комісії, агентськими та аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо
Витрати також класифікуються на чотири групи:
витрати по звичайних видах діяльності;
операційні витрати;
позареалізаційні витрати;
надзвичайні витрати.
Основне завдання бухгалтерського обліку зводиться до визначення величини доходів і витрат. Її рішення проходить три етапи:
вибір фактів господарського життя, ідентифікованих як доходи і витрати, тобто визначення моменту виникнення (визнання) доходів і витрат;
віднесення доходів і витрат до звітних періодів, за які обчислюється фінансовий результат;
оцінка доходів і витрат.
Існує дві класифікації доходів і витрат: бухгалтерська і податкова.
Класифікація, прийнята в бухгалтерському обліку. Відповідно до п. 4 ПБУ 9 / 99 всі доходи і витрати діляться на дві групи:
1) від звичайних видів діяльності;
2) інші, до яких відносяться:
- Операційні;
- Позареалізаційні;
- Надзвичайні.
Класифікація, прийнята в податковому обліку. Податкове законодавство також встановлює класифікацію доходів і витрат; метою, якої є визначення їх впливу на розмір оподатковуваного прибутку. Тут, перш за все всі доходи і витрати діляться на дві групи:
1) доходи і витрати, що враховуються при обчисленні оподатковуваного прибутку;
2) доходи і витрати, що не враховуються при її обчисленні.
Перша з названих груп, у свою чергу, поділяється на:
1) доходи і витрати, пов'язані з реалізацією товарів (робіт, послуг);
2) позареалізаційні доходи і витрати.
Витрати, що враховуються при обчисленні оподатковуваного прибутку як пов'язані з реалізацією товарів (робіт, послуг), за способами включення їх сум у розрахунок оподатковуваної бази також діляться на дві групи:
1) прямі;
2) непрямі.
Аналіз доходів і витрат організації проводиться за даними форми № 2 «Звіт про прибутки і збитки». У ній міститься інформація про всі види доходів і витрат, за звітний та попередній періоди в поквартальному, піврічному, дев'ятимісячному і річному розрізах.
Список використаних джерел
Астахов В.П. Бухгалтерський (фінансовий) облік / [Текст] / М.: Ростов н / Д, 2004 р. № 3. 124с. - ISBN 5-201-14433-0.
Бухгалтерський облік / [Текст] / М.: Під ред. Є.П. Козлова, Н.В. Парашутін, Т.М. Бабченко, Є.М. Галаніна. - М.: Фінанси і статистика, 2003 р. 324с.
- ISBN 5-230-10656-5.
Бухгалтерський облік / [Текст] / М.: Під ред. П.П. Новиченко. 2-е вид., - М.: Фінанси і статистика, 2003р. 264с. - ISBN 5-230-10656-5.
Бухгалтерський облік / [Текст] / М.: Під ред. Безруких П.С. - М., 2001р. 98с. - ISBN 5-230-10656-5.
Землянченко С.В. Облікова політика організації / [Текст] / М.: Главбух - № 2 - 56с. - ISBN 5-201-14433-0.
Козлова Е.П. Бухгалтерський облік. / [Текст] / М.: «Вятка», 2004р. 154с. - ISBN 5-201-14433-0.
Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік / [Текст] / М.: «ІПБ-БІНФА», -2002 р. № 2.134с .- ISBN 5-201-14433-0.
Пекур А.В. Формування фінансових результатів діяльності організації / [Текст] / М.: Бух. облік - № 8 - 2005р. 125с. - ISBN 5-300-02821-5.
Сотникова Л.В. Облік і звітність операцій з реалізації продукції / [Текст] / М.: Бух. облік - № 1 - 2001р. 150с. - ISBN 5-300-02821-5.
Теорія бухгалтерського обліку / [Текст] / М.: Під ред. Кир'янова З.В. - М., Бух. облік - № 7 - М., 2000 р. 105с. - ISBN 5-201-14433-0.
Щербініна Ю.В. Аналіз прибутку / [Текст] / М.: Бух. облік - № 7 - 2001р. 155с. - ISBN 5-201-14433-0.