Облік дебіторської заборгованості 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

1. Визначення та класифікація дебіторської заборгованості

2. Політика управління дебіторською заборгованістю

2.1 Управління дебіторською заборгованістю

2.2 Аналіз дебіторської заборгованості організації в попередньому періоді

2.3 Визначення можливої ​​суми фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість за товарним (комерційним) і споживчим кредитом

2.4 Забезпечення використання в організації сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості, побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасної інкасацією дебіторської заборгованості

3. Облік дебіторської заборгованості

3.1 Відображення дебіторської заборгованості в рахунках

3.2 Заходи цивільно-правової відповідальності: штрафи, пені, неустойки, відсотки

3.3 Резерв сумнівних боргів, списання заборгованості без створення резерву

3.5 Податковий облік списання дебіторської заборгованості, податковий облік штрафних санкцій

3.7 ПДВ при списанні дебіторської заборгованості

Висновок

Бібліографічний список

Введення

В умовах формування ринкових відносин практично неможливо управляти складним економічним механізмом господарюючого суб'єкта без своєчасної економічної інформації, основну частину якої дає чітко налагоджена система бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності. Дані бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності використовуються для оперативного керівництва роботою господарюючих суб'єктів та їх структурних підрозділів, для складання економічних прогнозів і поточних планів і, нарешті, для вивчення і дослідження закономірностей розвитку економіки країни.

Об'єкт курсової роботи - дебіторська заборгованість. Предмет - облік дебіторської заборгованості.

Метою даної курсової роботи є розгляд і вивчення обліку дебіторської заборгованості. Для досягнення даної мети необхідно вирішити такі завдання:

Теоретичною основою даної курсової послужили роботи таких вчених як: Абдіманапов, Юсупжанов, Алякін, Бабаєв.

Результати даної роботи можуть мати практичною значимістю для підприємств, що ведуть бухгалтерський облік.

1. Визначення та класифікація дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість 1 - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Під дебіторами слід розуміти юридичних і фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

З метою складання фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

  • у зв'язку з нормальним операційним циклом (нормальний операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг);

  • за терміном погашення;

  • по об'єктах, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів;

  • в залежності від своєчасності оплати боржником дебіторської заборгованості.

За першими двома ознаками виділяють довгострокову і поточну дебіторську заборгованість.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Поточної дебіторської заборгованістю вважається також сума дебіторської заборгованості, яка триває понад один рік, але очікується, що вона буде погашена в ході нормального операційного циклу підприємства.

Якщо такі випадки мають місце, необхідно, щоб підприємство розкривало для кожного активу, який об'єднує суми, очікувані до отримання як до, так і після 12 місяців від дати балансу, суму, що підлягає отриманню після 12 місяців від дати балансу.

Дебіторська заборгованість по об'єктах, по яких виникають зобов'язання дебіторів, класифікується як:

  • дебіторська заборгованість, пов'язана з нормальною діяльністю підприємства з реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

  • дебіторська заборгованість, яка не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, а виникає внаслідок здійснення інших операцій.

Дебіторську заборгованість, пов'язану з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, ділять на:

  • дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;

  • векселі, отримані в забезпечення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.

Поточна дебіторська заборгованість, пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, представлена ​​в Балансі у складі оборотних активів окремими статтями зазначених різновидів.

Дебіторську заборгованість, яка не пов'язана з реалізацією продукції, робіт, послуг, складають:

  • дебіторська заборгованість за виданими авансами;

  • дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;

  • дебіторська заборгованість за нарахованими доходами;

  • дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками.

Зазначені види поточної дебіторської заборгованості (в тому числі поточної частини довгострокової заборгованості), які не пов'язані з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, відображаються в Балансі як окремі статті.

Довгострокова дебіторська заборгованість представлена:

  • заборгованістю за майно, передане у фінансову оренду;

  • заборгованістю, забезпеченої довгостроковими векселями;

  • іншої довгострокової заборгованістю.

У залежності від своєчасності оплати дебіторську заборгованість ділять на:

  • дебіторську заборгованість, термін оплати якої не настав (нормальна);

  • дебіторську заборгованість, не сплачену в строк (прострочена);

  • дебіторську заборгованість, по якій минув термін позовної давності (безнадійна).

2. Політика управління дебіторською заборгованістю

2.1 Управління дебіторською заборгованістю

На відміну від виробничих запасів і незавершеного виробництва, які не можуть бути різко змінені, дебіторська заборгованість являє собою досить варіабельний і динамічний елемент оборотних коштів, істотно залежить від прийнятої в організації політики щодо покупців продукції. Оскільки дебіторська заборгованість є знерухомлення власних оборотних коштів, тобто в принципі вона не вигідна організації, то з очевидністю напрошується висновок про її максимально можливе скорочення. Дебіторська заборгованість може бути зведена до мінімуму, тим не менше, цього не відбувається з багатьох причин, в тому числі й через конкуренції.

З позиції відшкодування вартості поставленої продукції продаж може бути здійснена одним з трьох способів:

  • передоплата (товар оплачується повністю або частково до передачі його продавцем);

  • оплата за готівковий розрахунок (товар оплачується повністю в момент передачі товару, тобто відбувається як би обмін товару на гроші);

  • оплата в кредит (товар оплачується через певний час після його передачі покупцю).

Виробляючи політику кредитування покупців своєї продукції, організація має визначитися щодо наступних ключових питань:

  • термін надання кредиту (частіше за все в організації існує кілька типових договорів, які передбачають граничний термін оплати продукції);

  • стандарти кредитоспроможності (критерії, за якими постачальник визначає фінансову спроможність покупця і що випливають звідси можливі варіанти оплати);

  • система створення резервів по сумнівних боргах (передбачається, що, як би не була налагоджена система роботи з дебіторами, завжди існує ризик неотримання платежу, хоча б по форс-мажорних обставин; тому, виходячи з принципу обережності, необхідно заздалегідь створювати резерв на втрати у зв'язку з неспроможністю покупця);

  • система збору платежів (сюди входять процедури взаємодії з покупцями у разі порушення умов оплати, сукупність показників, що свідчать про суттєвість порушень в оплаті, система покарання недобросовісних контрагентів тощо);

  • система знижок.

Як би не була ефективна система відбору покупців, в ході взаємодії з ними не виключаються усілякі накладки, тому організація змушена була створити деяку систему контролю за виконанням покупцями платіжної дисципліни.

Формування політики управління дебіторською заборгованістю організації (або її кредитної політики по відношенню до покупців продукції) здійснюється за наступними основними етапами.

  1. Аналіз дебіторської заборгованості організації в попередньому періоді.

  2. Формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців продукції.

  3. Визначення можливої ​​суми обігового капіталу, що направляється у дебіторську заборгованість за товарним (комерційним) кредитом.

  4. Формування системи кредитних умов.

  5. Формування стандартів оцінки покупців і диференціації умов надання кредиту.

  6. Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості.

  7. Забезпечення використання в організації сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

  8. Побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасної інкасацією дебіторської заборгованості.

2.2 Аналіз дебіторської заборгованості організації в попередньому періоді

Основним завданням цього аналізу є оцінка рівня і складу дебіторської заборгованості організації, а також ефективності інвестованих в неї фінансових коштів. Аналіз дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями проводиться в розрізі товарного (комерційного) і споживчого кредиту.

На першому етапі аналізу оцінюється рівень дебіторської заборгованості організації та його динаміка в попередньому періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на основі визначення коефіцієнта відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість, який розраховується за такою формулою:

КОАдз = ДЗ / ОА,

де КОАдз - коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість;

ДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості організації (або сума заборгованості окремо по товарному та споживчому кредиту);

ОА - загальна сума оборотних активів організації.

На другому етапі аналізу визначаються середній період інкасації дебіторської заборгованості та кількість її оборотів в розглянутому періоді. Середній період інкасації дебіторської заборгованості характеризує її роль у фактичній тривалості фінансового й загального операційного циклу організації. Цей показник розраховується за такою формулою:

ПІдз = ДЗср / Оо,

де ПІдз - середній період інкасації дебіторської заборгованості;

ДЗср - середній залишок дебіторської заборгованості організації (в цілому або окремих її видів) в аналізованому періоді;

Оо - сума одноденного обороту з реалізації продукції в аналізованому періоді.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості характеризує швидкість обігу інвестованих в неї засобів протягом певного періоду. Цей показник розраховується за такою формулою:

Кодзі = ОР / ДЗср,

де Кодзі - кількість оборотів дебіторської заборгованості організації в розглянутому періоді;

ОР - загальна сума обороту з реалізації продукції в аналізованому періоді;

ДЗср - середній залишок дебіторської заборгованості організації (в цілому або окремих її видів) в аналізованому періоді.

На третьому етапі аналізу оцінюється склад дебіторської заборгованості організації за окремими її "віковими групами", тобто за передбаченими термінами її інкасації.

На четвертому етапі аналізу докладно розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості, виділяються сумнівна та безнадійна заборгованість. У процесі цього аналізу використовуються наступні показники:

  1. коефіцієнт простроченості дебіторської заборгованості:

КПдз = ДЗпр / ДЗ,

де КПдз - коефіцієнт простроченості дебіторської заборгованості;

ДЗпр - сума дебіторської заборгованості, неоплаченої у передбачені терміни;

ДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості організації;

  1. середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості:

ВПдз = ДЗпр / Оо,

де ВПдз - середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості;

ДЗпр - середній залишок дебіторської заборгованості, неоплаченої в термін (сумнівної, безнадійної), в аналізованому періоді;

Оо - сума одноденного обороту з реалізації в аналізованому періоді.

На п'ятому етапі аналізу визначають суму ефекту, отриманого від інвестування коштів в дебіторську заборгованість. У цих цілях суму додаткового прибутку, отриманої від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту, зіставляють із сумою додаткових витрат з оформлення кредиту та інкасації боргу, а також прямих фінансових втрат від неповернення боргу покупцями (безнадійна дебіторська заборгованість, списана в зв'язку з неплатоспроможністю покупців і закінченням строків позовної давності). Розрахунок цього ефекту здійснюється за такою формулою:

Едз = Пдз - ТЗдз - ФПдз,

де Едз - сума ефекту, отриманого від інвестування коштів в дебіторську заборгованість за розрахунками з покупцями;

Пдз - додатковий прибуток організації, отримана від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту;

ТЗдз - поточні витрати організації, пов'язані з організацією кредитування покупців і інкасацією боргу;

ФПдз - сума прямих фінансових втрат від неповернення боргу покупцями.

Поряд з абсолютною сумою ефекту в процесі цього етапу аналізу може бути визначений і відносний показник - коефіцієнт ефективності інвестування засобів у дебіторську заборгованість. Він розраховується за наступною формулою:

Кедз = Едз / ДЗрп,

де КЕдз - коефіцієнт ефективності інвестування засобів у дебіторську заборгованість за розрахунками з покупцями;

Едз - сума ефекту, отриманого від інвестування коштів в дебіторську заборгованість по розрахунках з покупцями у визначеному періоді;

ДЗрп - середній залишок дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями в аналізованому періоді.

Результати аналізу використовуються в процесі подальшої розробки окремих параметрів кредитної політики організації.

2.3 Визначення можливої ​​суми фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість за товарним (комерційним) і споживчим кредитом

При розрахунку цієї суми необхідно враховувати:

  1. плановані обсяги реалізації продукції в кредит;

  2. середній період надання відстрочки платежу за окремими формами кредиту;

  3. середній період прострочення платежів, виходячи з ситуації, господарської практики (він визначається за результатами аналізу дебіторської заборгованості в попередньому періоді);

  4. коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни реалізованої в кредит продукції.

Розрахунок необхідної суми фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість, здійснюється за наступною формулою:

Ідз = Орк х Кс: ц х (ППКср + ПРСР): 360

де Ідз - необхідна сума фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість;

Орк - планований обсяг реалізації продукції в кредит;

Кс: ц - коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції, виражений десятковим дробом;

ППКср, - середній період надання кредиту покупцям, в днях;

ПРСР - середній період прострочення платежів за наданим кредитом, у днях.

Якщо фінансові можливості організації не дозволяють інвестувати розрахункову суму засобів у повному обсязі, то при незмінності умов кредитування повинен бути відповідно скоригований планований обсяг реалізації продукції в кредит.

2.4 Забезпечення використання в організації сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості, побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасної інкасацією дебіторської заборгованості

Забезпечення використання в організації сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

Розвиток ринкових відносин та інфраструктури фінансового ринку дозволяють використовувати в практиці фінансового менеджменту ряд нових форм управління дебіторською заборгованістю - її рефінансування, тобто прискорений переказ в інші форми оборотних активів організації: грошові кошти і високоліквідні короткострокові цінні папери.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості, використовуваними в даний час, є:

  1. факторинг;

  2. облік векселів, виданих покупцями продукції;

  3. форфейтинг.

Побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасної інкасацією дебіторської заборгованості.

Такий контроль організовується в рамках побудови загальної системи фінансового контролю в організації як самостійний його блок.

Критерієм оптимальності розробленої та здійснюваної кредитної політики будь-якого типу і з будь-яких форм кредиту, що надається, а відповідно і середнього розміру дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями за реалізовану їм продукцію, виступає така умова:

Дзо -> ОПдр ≥ ОЗдз + ПСдз,

де дзо - оптимальний розмір дебіторської заборгованості підприємства при нормальному його фінансовому стані;

ОПдр - додаткова операційний прибуток, яку підприємство отримує від збільшення продажу продукції в кредит;

ОЗдз - додаткові операційні витрати організації з обслуговування дебіторської заборгованості;

ПСдз - розмір втрат засобів, інвестованих у дебіторську заборгованість через несумлінність (неплатоспроможності) покупців.

3. Облік дебіторської заборгованості

3.1 Відображення дебіторської заборгованості в рахунках

Дебіторська заборгованість, з точки зору цивільного права, є майновим правом, тобто правом на отримання певної грошової суми (товару, послуги тощо) з боржника. Даний вид заборгованості відображається в бухгалтерській звітності у складі активів організації.

У бухгалтерському обліку дебіторська заборгованість відображається за дебетом рахунків:

  • 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (якщо організацією видано аванс у рахунок поставки);

  • 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" (у разі поставки товарів, робіт, послуг в рахунок подальшої оплати);

  • 68 "Розрахунки з податків і зборів" (у разі переплати до бюджету);

  • 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню" (у разі переплати при розрахунках із соціального страхування, пенсійного забезпечення, обов'язкового медичного страхування працівників організації);

  • 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" (при утриманні з працівника певних сум на користь організації);

  • 71 "Розрахунки з підзвітними особами" (у разі неповернення підзвітною особою виданих йому грошових коштів);

  • 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" (при наявності заборгованості працівників за наданими позиками, відшкодування матеріального збитку і т.п.);

  • 75 "Розрахунки з засновниками" (при наявності заборгованості засновників за внесками до статутного, складеного капіталу);

  • 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" (у випадку наявності заборгованостей по відшкодуванню збитку по страховому випадку; розрахунків за претензіями на користь організації; розрахунків за належними дивідендах та ін.)

В даний час нерідкі випадки невиконання боржниками своїх зобов'язань. За порушення умов договорів застосовуються такі заходи цивільно-правової відповідальності: штрафи, пені, неустойки, відсотки.

3.2 Заходи цивільно-правової відповідальності: штрафи, пені, неустойки, відсотки

В даний час нерідкі випадки невиконання боржниками своїх зобов'язань. За порушення умов договорів застосовуються такі заходи цивільно-правової відповідальності: штрафи, пені, неустойки, відсотки.

Суми санкцій, визнаних боржником або щодо яких отримано рішення суду про їх стягнення, комерційні організації включають до складу позареалізаційних доходів 2. При цьому робиться запис: Д-т сч.76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", субрах. "Розрахунки за претензіями"; К-т сч.91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші доходи" - на суму нарахованого штрафу (пені, неустойки).

Суми штрафів, пені, неустойок до їх отримання відображаються в бухгалтерському балансі у складі дебіторської заборгованості (п.76 Положення ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затвердженого наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 № 34н).

Дебіторська заборгованість, не погашена вчасно і не забезпечена відповідними гарантіями, визнається сумнівною.

Безнадійними боргами (боргами, нереальними до стягнення) визнаються борги перед організацією:

  • за якими минув встановлений термін позовної давності;

  • по яких відповідно до цивільного законодавства зобов'язання припинене внаслідок неможливості його виконання на підставі акту державного органу або ліквідації організації.

Заборгованість, за якою минув строк позовної давності, та інші борги, нереальні для стягнення, підлягають списанню. Для проведення списання організації необхідно провести інвентаризацію дебіторської заборгованості.

Далі на підставі даних інвентаризації, письмового обгрунтування та наказу (розпорядження) керівника організації кожне окреме зобов'язання, нереальне до стягнення, погашається за рахунок резерву сумнівних боргів 3. Якщо резерв не створювався, суми дебіторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності, та інші борги, нереальні для стягнення, включаються до витрат організації 4.

3.3 Резерв сумнівних боргів, списання заборгованості без створення резерву

Створюючи резерв сумнівних боргів, організація заздалегідь зменшує свій прибуток (відбувається відстрочка сплати податку на прибуток). Суми відрахувань у резерв включаються до складу операційних витрат (п.11 ПБУ 10/99) на останній день звітного періоду.

При створенні та використанні резерву по сумнівних боргах необхідно враховувати наступні умови:

  1. створення резерву має бути обумовлено в обліковій політиці організації;

  2. резерв сумнівних боргів створюється тільки за розрахунками за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги;

  3. сума резерву по сумнівних боргах визначається за результатами проведеної на останній день звітного періоду інвентаризації дебіторської заборгованості;

  4. загальна сума створюваного резерву по сумнівних боргах не може перевищувати 10% від виручки звітного (податкового) періоду;

  5. сума резерву обчислюється окремо по кожному сумнівному боргу;

  6. сума резерву обчислюється в залежності від термінів виникнення заборгованості (див. таблицю - обчислення суми резерву в залежності від термінів виникнення заборгованості).

Таблиця 3.1 - обчислення суми резерву в залежності від термінів виникнення заборгованості

Термін виникнення сумнівної заборгованості

Сума створюваного резерву

Понад 90 днів

Повна сума виявленої на підставі інвентаризації заборгованості


Від 45 до 90 днів (включно)

50% від суми виявленої на підставі інвентаризації заборгованості


До 45 днів

Не збільшує суму створюваного резерву

Створення резерву на суму простроченої заборгованості відображається записом: Д-т сч.91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші витрати"; К-т сч.63 "Резерви по сумнівним боргах".

Резерв по сумнівних боргах може бути використаний організацією лише на покриття збитків від безнадійних боргів. Списання непогашеної заборгованості, нереальною для стягнення, за рахунок створеного резерву відображається записом: Д-т сч.63 "Резерви по сумнівним боргах"; К-т сч.62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і ін

Списана заборгованість не анулюється. Її сума відображається на позабалансовому рахунку 007 "Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів" протягом п'яти років з моменту списання. Такий порядок передбачено тому, що майновий стан боржника може змінитися і організації, можливо, вдасться стягнути заборгованість. Якщо сума створеного резерву менше суми безнадійних боргів, що підлягають списанню, різниця (збиток) підлягає включенню до складу позареалізаційних витрат. Проводиться запис: Д-т сч.91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші витрати"; К-т сч.62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" та ін - списана сума дебіторської заборгованості, що перевищує резерв.

Сума резерву по сумнівних боргах, не повністю використаний у поточному звітному періоді, може бути перенесена на наступний звітний період. При цьому сума новостворюваного за результатами інвентаризації резерву має бути скоригована на суму залишку резерву попереднього звітного періоду.

Якщо боржник погасив заборгованість, провадяться записи:

  • Д-т сч.51 "Розрахункові рахунки" і ін; К-т сч.62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" та ін - відображено повне (часткове) погашення заборгованості;

  • Д-т сч.63 "Резерви по сумнівним боргах"; К-т сч.91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші доходи" - сума невикористаного резерву включена до складу інших доходів.

Списання заборгованості без створення резерву. Якщо резерв не створювався, суми дебіторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності, та інші борги, нереальні для стягнення, включаються до витрат організації 5. При цьому робиться запис: Д-т сч.91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші витрати"; К-т сч.62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" та ін - списана сума дебіторської заборгованості.

Надалі, якщо боржник поверне раніше списаний борг, робиться запис: Д-т сч.51 "Розрахункові рахунки" і ін; К-т сч.91 "Інші доходи і витрати", субрах. "Інші доходи" - погашена заборгованість.

Списану заборгованість також необхідно відображати за дебетом позабалансового рахунку 007 "Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів" протягом п'яти років з моменту списання. При погашенні такого боргу проводиться запис по кредиту рахунка 007 "Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів".

3.5 Податковий облік списання дебіторської заборгованості, податковий облік штрафних санкцій

У податковому обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості є витратою, що зменшують оподатковуваний прибуток.

Відповідно до подп.7 п.1 ст.265 Податкового кодексу РФ до складу позареалізаційних витрат, не пов'язаних з виробництвом та реалізацією, включаються витрати організації, яка застосовує метод нарахування, на формування резервів по сумнівних боргах. Норма, що міститься в подп.2 п.2 ст.265 НК РФ, прирівнює до позареалізаційних витрат збитки, отримані організацією в звітному (податковому) періоді. Зокрема, суми безнадійних боргів, а в разі, якщо організація створює резерв по сумнівних боргах, суми безнадійних боргів, не покриті за рахунок коштів резерву. Для обгрунтування зменшення оподатковуваного прибутку безнадійність стягнення дебіторської заборгованості повинна бути підтверджена у належному порядку. Однією з підстав визнання боргу нереальним до стягнення - закінчення терміну позовної давності.

Позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено. Норми, що стосуються позовної давності, регулюються гл.12 Цивільного кодексу РФ. За загальним правилом, строк позовної давності дорівнює трьом рокам. В окремих випадках законом встановлюються спеціальні строки позовної давності (скорочені або більш тривалі). Підтвердженням безнадійності боргу є не будь-яка неможливість виконання зобов'язання з боку контрагента, а тільки неможливість, заснована на положеннях акта державного органу або виникла через ліквідацію організації. Так, якщо підставою для визнання безнадійності стягнення є закінчення строку позовної давності, то підтверджуючим документом може бути рішення суду, яким організації відмовлено в захисті її права у зв'язку із закінченням терміну позовної давності.

Норма, що міститься в ст.416 ГК РФ, визначає, що зобов'язання може бути припинено через неможливість його виконання, якщо ця неможливість викликана обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Наприклад, неможливість виконання зобов'язання може бути наслідком загибелі індивідуально-визначеної речі, нездійсненності дорученої роботи, смерті громадянина, що бере участь у зобов'язанні. Згідно п.3 ст.401 ГК РФ, якщо інше не передбачено законом або договором, особа, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання, несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов обставин.

Обставинами непереборної сили є:

  • природні стихійні лиха (землетруси, повені, пожежі, тайфуни, урагани, шторми, снігові замети, різкі температурні коливання, що тягнуть загибель врожаю або пізніше дозрівання хлібів, і т.д.);

  • певні обставини суспільного життя (воєнні дії, епідемії, національні та галузеві страйки, розпорядження компетентних органів влади, що забороняють здійснювати дії, передбачені зобов'язанням, і т.д.).

Доказом наявності таких обставин є документи, видані відповідними компетентними органами (міністерствами, відомствами).

Втрати від надзвичайних ситуацій, а також витрати, пов'язані з їх запобіганням або ліквідацією, включаються до складу позареалізаційних витрат відповідно до подп.6 п.2 ст.265 НК РФ.

Зобов'язання може бути припинено повністю або частково в результаті видання акта державного органу (ст.417 ЦК України). Таким актом, зокрема, може бути рішення органів державної влади про реквізицію майна (ст.242 ЦК України). Зобов'язання припиняються також у разі ліквідації юридичної особи (ст.419 ЦК України).

Доказом буде довідка податкових органів про виключення організації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. У разі ліквідації організації вимоги кредиторів, не задоволені через недостатність майна юридичної особи, вважаються погашеними. У свою чергу кредитори змушені визнавати заборгованість ліквідованої організації нереальною для стягнення.

Ліквідація організації-боржника може відбутися у випадку її банкрутства 6. При цьому підставою для списання дебіторської заборгованості є визначення арбітражного суду про завершення конкурсного виробництва. Аналогічним підставою для визнання боргу нереальним до стягнення можна вважати "зависання грошей" у проблемному (збанкрутілому) банку.

При реорганізації організації-боржника забезпечується правонаступність зобов'язань (ст.58 ЦК України), тому списання заборгованості не проводиться.

Документом, що підтверджує неможливість стягнення боргу, може бути акт судового пристава-виконавця, складений у відповідності зі ст.26 Федерального закону від 21.07.97 № 119-ФЗ "Про виконавче провадження". Акт складається при визнанні неможливості виконання судового рішення про стягнення боргу і затверджується старшим судовим приставом.

Однією з причин визнання неможливості виконання судового рішення може бути перешкоджання (дією або бездіяльністю) з боку самого стягувача. Акт судового пристава-виконавця складається також і в разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника. При неможливості виконання судового рішення даний документ не може прийматися як доказ безнадійності боргу. Відповідно на суму цього боргу не може бути зменшена база оподаткування податку на прибуток.

Податковий облік штрафних санкцій. Порядок податкового обліку доходів у вигляді штрафів, пені або інших санкцій за порушення договірних зобов'язань закріплений у ст.317 НК РФ. Дані види доходів є позареалізаційними.

Платники податків, що визначають доходи за методом нарахування, відображають належні суми відповідно до умов договору. Якщо умовами договору не передбачено штрафних санкцій або відшкодування збитків, у платника податків-одержувача не виникає обов'язку. При стягненні боргу в судовому порядку обов'язок щодо нарахування цього позареалізаційного доходу у платника податків виникає на підставі рішення суду.

3.7 ПДВ при списанні дебіторської заборгованості

У організацій, які затвердили в обліковій політиці для цілей оподаткування момент визначення податкової бази по ПДВ в міру відвантаження і пред'явлення покупцю розрахункових документів (по відвантаженню), обчислення та сплата ПДВ проводиться в день відвантаження (передачі) товару (робіт, послуг) з урахуванням переходу права власності відповідно до положень ЦК РФ. У таких організацій не виникає питання, коли обчислювати ПДВ із простроченої дебіторської заборгованості, так як вони нарахували цей податок, відвантаживши товари (виконавши роботи, надавши послуги).

Організації, що ухвалили в обліковій політиці для цілей оподаткування момент визначення податкової бази по мірі надходження грошових коштів (за оплату), обчислюють і сплачують ПДВ в день оплати відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг). Визначення дати нарахування і сплати податку при невиконанні контрагентом своїх зобов'язань до закінчення терміну позовної давності здійснюється відповідно до норм п.5 ст.167 НК РФ. Датою оплати товарів (робіт, послуг) визнається найбільш рання з дат:

  1. день закінчення зазначеного терміну позовної давності;

  2. день списання дебіторської заборгованості.

Організація, яка визначає виручку "по оплаті", списуючи безнадійну дебіторську заборгованість, повинна сплатити до бюджету ПДВ, що значиться в бухгалтерському обліку на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", субрахунок "Розрахунки по неоплаченному ПДВ".

Висновок

У рамках підготовки даного дослідження були вирішені такі завдання: розглянуто визначення та класифікація дебіторської заборгованості; розглянута політика управління дебіторською заборгованістю; вивчений облік дебіторської заборгованості.

У результаті курсової роботи можна зробити наступні висновки:

  • Оскільки дебіторська заборгованість є знерухомлення власних оборотних коштів, тобто в принципі вона не вигідна організації, то з очевидністю напрошується висновок про її максимально можливе скорочення. Дебіторська заборгованість може бути зведена до мінімуму, тим не менше, цього не відбувається з багатьох причин, в тому числі й через конкуренції.

  • У процесі здійснення діяльності підприємства виникає необхідність обліку взаєморозрахунків з дебіторами та кредиторами. Правильне відображення в обліку дебіторської і кредиторської заборгованості має виключно важливе значення, оскільки суми балансових залишків за цими заборгованостями і періоди оборотності кожної з них впливають на оцінку фінансового стану організації.

Бібліографічний список

  1. Бухгалтерський облік і аудит. / А.А. Абдіманапов, А.К. Юсупжанов - М.: Владос, 2002. - 345с.

  2. Бухгалтерський облік: Підручник для вузов. / під ред. проф. Ю.А. Бабаєва - М:. ЮНИТИ Данді, 2003. - 705с.

  3. Класифікація та методи вимірювання грошових потоків / С.Б. Алтинбаев - М.: Владос, 2000. - 605с.

  4. Податкова система. / А.Д. Байдусенов - М.: інфа, 1999. - 625с.

  5. Організація облікової роботи банку. / А.А. Алякін - М.: інфа, 1994. - 512с.

1 Дебіторська заборгованість - сума боргів, належних підприємству, від юридичних або фізичних осіб у результаті господарських взаємовідносин з ними. Зазвичай борги утворюються від продажів у кредит.

2 п. 8 Положення з бухгалтерського обліку "Доходи організації" (ПБУ 9 / 99), затвердженого наказом Мінфіну РФ від 06.05.99 № 32н

3 п. 77 Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації

4 п. 14.3 Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" (ПБУ 10/99), затвердженого наказом Мінфіну РФ від 06.05.99 № 33н

5 п. 14.3 Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" (ПБУ 10/99)

6 Див Федеральний закон від 26.10.02 № 127-ФЗ "Про неспроможності (банкрутство)", Федеральний закон від 25.02.99 № 40-ФЗ "Про неспроможності (банкрутство) кредитних організацій".


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
80.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік дебіторської заборгованості
Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості
Облік дебіторської заборгованості 2 Теоретичні та
Бухгалтерський облік дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства
Облік і аудит дебіторської заборгованості ТОО Корпорація Сайман
Облік і аналіз дебіторської заборгованості ТОО Авто Альянс
Бухгалтерський облік аналіз і аудит дебіторської та кредиторської заборгованості
Облік і аналіз дебіторської заборгованості ТОО Авто-Альянс
Синтетичний та аналітичний облік дебіторської заборгованості на ВАТ Стахановський вагонобудівний
© Усі права захищені
написати до нас