МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ РФ
Державні освітні установи
ВИЩОЇ ОСВІТИ
«Кубанського державного університету»
Кафедра бухгалтерського обліку, аудиту та Егуд
Курсова робота
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
(На прикладі ТОВ «БЕЛНЕДРА»)
Краснодар 2008
Зміст
Введення
1. Теоретичні основи бухгалтерського обліку готової продукції в сучасних умовах
1.1 Сучасний етап реформування бухгалтерського обліку в Російській Федерації
1.2. Бухгалтерський облік готової продукції - предмет дослідження
1.3. Завдання та методичні основи організації бухгалтерського обліку готової продукції
2. ТОВ «Белнедра» - економічний суб'єкт дослідження
2.1. Техніко-економічна характеристика організації
2.2 Аналіз основних показників діяльності
2.3 Організація бухгалтерського обліку та аналіз облікової політики
3. Організаційно-методичне забезпечення бухгалтерського обліку готової продукції
3.1 Бухгалтерський облік випуску готової продукції та формування собівартості
3.2 Бухгалтерський облік продажу готової продукції
3.3 Облік відхилень готової продукції
Література
У ведення
Випуск та продаж готової продукції для організації є основним елементом підприємницької діяльності та одним з основних етапів досягнення головної мети - отримання прибутку.
Бухгалтерський облік готової продукції повинен забезпечувати систематичний контроль над виробництвом, відвантаженням і реалізацією продукції, пов'язаними з ними витратами і отриманими фінансовими результатами, станом розрахунків з покупцями і замовниками.
Актуальність бухгалтерського обліку готової продукції обумовлена тим, що обсяг виробництва і продажу готової продукції є найважливішим показником діяльності будь-якого виробничого підприємства. В умовах обмежених виробничих можливостей і щодо необмеженій попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ту продукцію і в такому обсязі, в якому воно може реально реалізувати.
Метою роботи є вивчення та оцінка методик бухгалтерського обліку готової продукції, визначення напрямків їх вдосконалення в умовах конкретного підприємства та розробка заходів з удосконалення бухгалтерського обліку. Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити ряд завдань:
- Вивчити цілі, завдання та нормативно - правове регулювання бухгалтерського обліку готової продукції;
- Розглянути організаційно-методичне забезпечення бухгалтерського обліку готової продукції;
- Розглянути особливості бухгалтерського обліку випуску і продажу готової продукції на конкретному підприємстві;
- Зробити аналіз основних фінансових показників діяльності та облікової політики підприємства;
- Дати рекомендації підприємству щодо вдосконалення обліку готової продукції.
Об'єктом дослідження даної роботи є готова продукція, економічним суб'єктом - товариство з обмеженою відповідальністю «Белнедра». Предметом дослідження є методика обліку готової продукції.
Методологічною базою даної роботи є праці видатних діячів науки, таких як, М. І. Кутер., М. І. Баканов, П. С. Безруких, Н. П. Кондраков та ін, навчальні та методичні посібники з бухгалтерського обліку, публікації в періодичній пресі по темі курсової роботи (журнали «Бухгалтерський облік», «Головбух», газета «Економіка і життя».
Практичною основою даної роботи є регістри синтетичного й аналітичного обліку випуску і продажу продукції, бухгалтерська і статистична звітність, облікова політика ТОВ «Белнедра» за 2007 рік.
1. Теоретичні основи бухгалтерського обліку готової продукції в сучасних умовах
1.1 Сучасний етап реформування бухгалтерського обліку в Російській Федерації
У сучасних умовах з переходом економіки нашої країни до умов ринкових відносин, поява у зв'язку з цим нових фактів господарської діяльності, передача підприємств з державної власності у приватну власність, зажадали відомих додатків, а за деякими операціями і радикальних змін у системі бухгалтерського обліку. Поява акцій та інших цінних паперів, використання іноземної валюти при виході на міжнародний ринок, інфляційні ознаки в економіці, відмова від централізованого регулювання ціноутворення, нові види розрахунків між організаціями і багато інших аспектів ринкових відносин зажадали відповідних змін до методології обліку.
У Росії протягом тривалого часу склалися свої традиції в постановці бухгалтерського обліку і зміст бухгалтерської звітності. Навіть в умовах централізованого керівництва у бухгалтерському обліку відображалися свого роду комерційні (ринкові) відносини між підприємствами (постачальниками і покупцями, підрядчиками і замовниками), підраховувалися фінансові результати (прибуток і збитки). Таким чином, в російському обліку були всі необхідні передумови для застосування позитивного досвіду практики фірм і компаній країн з розвиненою ринковою економікою.
Формування ринкової інфраструктури і розвиток російської економіки неможливі без належної організації системи бухгалтерського обліку. Недарма Урядом Російської Федерації в 1998 р . були прийняті рішення, присвячені комплексу заходів, пов'язаних з реформуванням бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності [4]. Ще у 1997р. найважливішою складовою реформи підприємства було визнано поліпшення постановки бухгалтерського обліку на господарюючих суб'єктах [3].
Серед прийнятих урядових рішень необхідно виділити затвердження Програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. При розробці даної Програми було визнано, що зміни, що відбуваються в ході загального процесу економічних реформ, вимагають адекватної трансформації бухгалтерського обліку. Тому в програмі була встановлена мета реформування бухгалтерського обліку як приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог ринкової економіки, міжнародними стандартами фінансової звітності та визначено завдання, поставлені для досягнення цієї мети:
- Сформувати систему стандартів обліку та звітності, що забезпечують корисною інформацією користувачів, у першу чергу інвесторів;
- Забезпечити ув'язку реформи бухгалтерського обліку в Росії з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні;
- Надати методичну допомогу організаціям у розумінні та впровадженні реформованої моделі бухгалтерського обліку.
При підготовці Програми та інших рішень Уряду РФ постало питання про те, щоб взяти за основу при проведенні роботи з реорганізації бухгалтерського обліку - правила бухгалтерського обліку якоїсь конкретної країни або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), що розробляються і приймаються Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вибір МСФЗ був зумовлений:
- Перетворенням економіки Росії в органічну складову світогосподарської системи (макроекономічна установка на залучення іноземних інвестицій, вихід російських господарюючих суб'єктів на світові ринки капіталу, спільний бізнес російських і зарубіжних організацій);
- Можливістю використовувати вже наявний у світі досвід формування правил, прийнятих державними органами або професійними організаціями, що регламентують національні правила бухгалтерського обліку в більшості країн, для створення в найкоротші терміни ефективно працюючої системи, що забезпечує потреби ринкової економіки.
При орієнтації на міжнародні стандарти фінансової звітності малося на увазі, що вони спочатку не призначені для регулювання обліку та звітності в окремих країнах, а також для безпосереднього використання на практиці. Мета їх розробки полягала у гармонізації національних систем обліку і звітності для підвищення споживчих якостей представленої фінансової звітності господарюючими суб'єктами в першу чергу транснаціональними корпораціями.
Виходячи з цього було визнано за доцільне використовувати міжнародні стандарти фінансової звітності:
а) при створенні концепції бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії для забезпечення порівнянності бухгалтерської інформації, що формується російськими та західними компаніями;
б) в процесі розробки національних положень (стандартів) з бухгалтерського обліку, - як відправну точку, зразка та критерію відповідності міжнародно-прийнятої практиці.
Даний підхід використовується більшістю економічно розвинених країн світу. Недарма структура побудови положень з бухгалтерського обліку, прийнятих в Росії, багато в чому аналогічна схемі побудови міжнародних стандартів.
Як свідчить світова практика, перехід до використання міжнародних стандартів фінансової звітності є поступовим і цілеспрямованим процесом. Неможливість швидкого переходу зумовлена необхідністю реалізації широкого кола заходів, що роблять цей перехід реальним. Зокрема, потрібні корективи в законодавстві, перш за все, у цивільному та податковому, а також перегляд практично всієї нормативної бази бухгалтерського обліку. Органи, що регулює облік, повинні підготувати і видати детальні інструкції з впровадження і застосування нових положень (стандартів). Податковим органам потрібно переглянути свої підходи до використання даних бухгалтерського обліку в звітності, включаючи серйозні зміни в податкових деклараціях.
Основні напрямки реформи обліку в країні визначені Концепцією бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії, схваленої методологічним радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів РФ та Інститутом професійних бухгалтерів Росії в грудні 1997р. і опублікованій у професійній пресі. У цій Концепції на основі проведеного аналізу російської та міжнародної практики, тенденцій розвитку бухгалтерського обліку були сформульовані підходи до побудови російської системи бухгалтерського обліку в найближчі 10 - 15 років.
Концепція бухгалтерського обліку, що існувала в умовах централізовано планованої економіки, була обумовлена суспільним характером власності. Головним споживачем інформації, що формується в бухгалтерському обліку, виступала держава в особі галузевих міністерств і відомств, плануючих органів. Діяла система державного контролю вирішувала завдання виявлення відхилень від приписаних моделей господарської поведінки економічних суб'єктів.
Зміна системи суспільних відносин, а також цивільно-правового середовища зумовило необхідність адекватної трансформації концепції бухгалтерського обліку і розроблюваних на її основі правил і норм постановки та ведення бухгалтерського обліку господарюючими суб'єктами, так само як і контролю за достовірністю та надійністю фінансової інформації.
Концепція бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії визначили основи побудови системи бухгалтерського обліку в умовах економічного середовища, що складається в країні. Вона була заснована на останніх досягненнях науки і практики, орієнтована на модель ринкової економіки, використовувала досвід країн з розвиненою ринковою економікою та відповідає міжнародно-визнаним принципам обліку і звітності.
Концепція є основою побудови системи бухгалтерського обліку в країні і покликана:
- Забезпечити зацікавлених фахівців інформацією про загальні підходи до організації та ведення бухгалтерського обліку;
- Бути основою поетапної розробки нових і перегляду діючих нормативних актів з бухгалтерського обліку;
- Бути в основі прийняття рішень з питань, ще не врегульованим нормативними актами;
- Допомагати споживачам бухгалтерської інформації в розумінні даних, що містяться в бухгалтерській звітності.
Концепція не замінює ніякі нормативні акти з бухгалтерського обліку. Якщо будь-яке положення Концепції суперечить положенню законодавчого або нормативного акту з бухгалтерського обліку, то виконанню підлягає положення законодавчого або нормативного акту. Концепція визначає основи організації та ведення бухгалтерського обліку організаціями всіх галузей господарства, видів діяльності та організаційно-правових форм.
Можна виділити ряд складнощів, що перешкоджають реформуванню:
- Постійне оновлення Міжнародних стандартів фінансової звітності - в останні кілька років Міжнародні стандарти фінансової звітності зазнають серйозні концептуальні зміни по суті являють щось на кшталт «рухомій мішені", потрапити в яку - завдання, нелегка навіть для дуже досвідченого стрільця. З одного боку, необхідно своєчасно адаптувати нові терміни Міжнародного стандарту фінансової звітності в російську юридичну термінологію. З іншого боку, для того, щоб уникнути морального старіння вітчизняних стандартів, в процесі їх розробки Мінфіну необхідно паралельно відслідковувати всі поточні проекти та розробки Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності.
- Необхідність зниження в окремих випадках статусу документу, що розробляється, - наприклад, замість Положення з довірчого управління Мінфін випустив Вказівки щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних із здійсненням договору довірчого управління майном та договору простого товариства, тобто замість документа другого рівня був прийнятий документ третього рівня системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Те ж саме відбулося відносно Положення «Прибуток на акцію». Поки ще не прийняті поправки до Федерального закону «Про бухгалтерський облік», покликані закріпити значні зміни, що відбулися останнім часом в російському обліку.
- «Людський фактор» - середній рівень знань бухгалтерів і аудиторів, які беруть участь у підготовці та вираженні думки про звітність, підготовленої відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, залишається низьким. По суті кваліфіковані аудиторські та консалтингові послуги в цій області можуть надавати лише компанії великий «четвірки», що працюють в Росії і кілька найбільших російських компаній. Керівники компаній часто також негативно ставляться до Міжнародних стандартів фінансової звітності, оскільки це може вимагати значних витрат.
- Недостатнє застосування на практиці нових стандартів обліку. У результаті опитування членів Інституту професійних бухгалтерів з'ясувалося, що низка прийнятих ПБО до цих пір не використовуються для підготовки звітності. Як правило, це ПБО розрахункового характеру, які потребують професійного судження з боку бухгалтера - ПБО 7 / 98 «Події після звітної дати», ПБО 8 / 01 «Умовні факти господарської діяльності», ПБО 11/2000 «Інформація про афільованих осіб», ПБО 12 / 2000 «Інформація за сегментами».
- Орієнтація бухгалтерського обліку на вимоги податкових органів залишається одним з головних перешкод на шляху реформування. Найчастіше керівники підприємств побоюються, що в результаті впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності та переходу на гранично прозору фінансову звітність у них не залишиться резерву для уникнення оподаткування. Необхідно остаточно розвести бухгалтерський облік та податкову звітність. Підприємства повинні робити податкову звітність виходячи з податкових законів, і виключно для цілей оподаткування, а бухгалтерський облік вести виключно у своїх інтересах. Тоді не виникає дуалізму обліку і з'явиться можливість глибокого всебічного аналізу діяльності власне підприємства.
- Відсутність галузевих вказівок щодо застосування нових правил бухгалтерського обліку - цей складний момент пов'язаний з недоліками самих міжнародних стандартів, до яких відносять узагальнений характер Міжнародних стандартів фінансової звітності та відсутність докладних інтерпретацій і конкретних прикладів застосування стандартів до конкретних ситуацій (наприклад, специфіка обліку в нафтогазовому секторі ). У ПБУ також наводиться лише загальний опис методів обліку тих чи інших операцій, а колишня практика, коли союзні міністерства і відомства розробляли на базі правил Мінфіну галузеві вказівки, відсутня. Ця прогалина повинен бути заповнений Інститутом професійних бухгалтерів та іншими об'єднаннями бухгалтерів і аудиторів.
Беручи до уваги сучасний стан бухгалтерського обліку, спостерігається тенденція постійного зближення з міжнародними стандартами, яка вносить свої корективи, так в Державні освітні установи
ВИЩОЇ ОСВІТИ
«Кубанського державного університету»
Кафедра бухгалтерського обліку, аудиту та Егуд
Курсова робота
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
(На прикладі ТОВ «БЕЛНЕДРА»)
Краснодар 2008
Зміст
Введення
1. Теоретичні основи бухгалтерського обліку готової продукції в сучасних умовах
1.1 Сучасний етап реформування бухгалтерського обліку в Російській Федерації
1.2. Бухгалтерський облік готової продукції - предмет дослідження
1.3. Завдання та методичні основи організації бухгалтерського обліку готової продукції
2. ТОВ «Белнедра» - економічний суб'єкт дослідження
2.1. Техніко-економічна характеристика організації
2.2 Аналіз основних показників діяльності
2.3 Організація бухгалтерського обліку та аналіз облікової політики
3. Організаційно-методичне забезпечення бухгалтерського обліку готової продукції
3.1 Бухгалтерський облік випуску готової продукції та формування собівартості
3.2 Бухгалтерський облік продажу готової продукції
3.3 Облік відхилень готової продукції
Література
У ведення
Випуск та продаж готової продукції для організації є основним елементом підприємницької діяльності та одним з основних етапів досягнення головної мети - отримання прибутку.
Бухгалтерський облік готової продукції повинен забезпечувати систематичний контроль над виробництвом, відвантаженням і реалізацією продукції, пов'язаними з ними витратами і отриманими фінансовими результатами, станом розрахунків з покупцями і замовниками.
Актуальність бухгалтерського обліку готової продукції обумовлена тим, що обсяг виробництва і продажу готової продукції є найважливішим показником діяльності будь-якого виробничого підприємства. В умовах обмежених виробничих можливостей і щодо необмеженій попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ту продукцію і в такому обсязі, в якому воно може реально реалізувати.
Метою роботи є вивчення та оцінка методик бухгалтерського обліку готової продукції, визначення напрямків їх вдосконалення в умовах конкретного підприємства та розробка заходів з удосконалення бухгалтерського обліку. Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити ряд завдань:
- Вивчити цілі, завдання та нормативно - правове регулювання бухгалтерського обліку готової продукції;
- Розглянути організаційно-методичне забезпечення бухгалтерського обліку готової продукції;
- Розглянути особливості бухгалтерського обліку випуску і продажу готової продукції на конкретному підприємстві;
- Зробити аналіз основних фінансових показників діяльності та облікової політики підприємства;
- Дати рекомендації підприємству щодо вдосконалення обліку готової продукції.
Об'єктом дослідження даної роботи є готова продукція, економічним суб'єктом - товариство з обмеженою відповідальністю «Белнедра». Предметом дослідження є методика обліку готової продукції.
Методологічною базою даної роботи є праці видатних діячів науки, таких як, М. І. Кутер., М. І. Баканов, П. С. Безруких, Н. П. Кондраков та ін, навчальні та методичні посібники з бухгалтерського обліку, публікації в періодичній пресі по темі курсової роботи (журнали «Бухгалтерський облік», «Головбух», газета «Економіка і життя».
Практичною основою даної роботи є регістри синтетичного й аналітичного обліку випуску і продажу продукції, бухгалтерська і статистична звітність, облікова політика ТОВ «Белнедра» за 2007 рік.
1. Теоретичні основи бухгалтерського обліку готової продукції в сучасних умовах
1.1 Сучасний етап реформування бухгалтерського обліку в Російській Федерації
У сучасних умовах з переходом економіки нашої країни до умов ринкових відносин, поява у зв'язку з цим нових фактів господарської діяльності, передача підприємств з державної власності у приватну власність, зажадали відомих додатків, а за деякими операціями і радикальних змін у системі бухгалтерського обліку. Поява акцій та інших цінних паперів, використання іноземної валюти при виході на міжнародний ринок, інфляційні ознаки в економіці, відмова від централізованого регулювання ціноутворення, нові види розрахунків між організаціями і багато інших аспектів ринкових відносин зажадали відповідних змін до методології обліку.
У Росії протягом тривалого часу склалися свої традиції в постановці бухгалтерського обліку і зміст бухгалтерської звітності. Навіть в умовах централізованого керівництва у бухгалтерському обліку відображалися свого роду комерційні (ринкові) відносини між підприємствами (постачальниками і покупцями, підрядчиками і замовниками), підраховувалися фінансові результати (прибуток і збитки). Таким чином, в російському обліку були всі необхідні передумови для застосування позитивного досвіду практики фірм і компаній країн з розвиненою ринковою економікою.
Формування ринкової інфраструктури і розвиток російської економіки неможливі без належної організації системи бухгалтерського обліку. Недарма Урядом Російської Федерації в
Серед прийнятих урядових рішень необхідно виділити затвердження Програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. При розробці даної Програми було визнано, що зміни, що відбуваються в ході загального процесу економічних реформ, вимагають адекватної трансформації бухгалтерського обліку. Тому в програмі була встановлена мета реформування бухгалтерського обліку як приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог ринкової економіки, міжнародними стандартами фінансової звітності та визначено завдання, поставлені для досягнення цієї мети:
- Сформувати систему стандартів обліку та звітності, що забезпечують корисною інформацією користувачів, у першу чергу інвесторів;
- Забезпечити ув'язку реформи бухгалтерського обліку в Росії з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні;
- Надати методичну допомогу організаціям у розумінні та впровадженні реформованої моделі бухгалтерського обліку.
При підготовці Програми та інших рішень Уряду РФ постало питання про те, щоб взяти за основу при проведенні роботи з реорганізації бухгалтерського обліку - правила бухгалтерського обліку якоїсь конкретної країни або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), що розробляються і приймаються Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вибір МСФЗ був зумовлений:
- Перетворенням економіки Росії в органічну складову світогосподарської системи (макроекономічна установка на залучення іноземних інвестицій, вихід російських господарюючих суб'єктів на світові ринки капіталу, спільний бізнес російських і зарубіжних організацій);
- Можливістю використовувати вже наявний у світі досвід формування правил, прийнятих державними органами або професійними організаціями, що регламентують національні правила бухгалтерського обліку в більшості країн, для створення в найкоротші терміни ефективно працюючої системи, що забезпечує потреби ринкової економіки.
При орієнтації на міжнародні стандарти фінансової звітності малося на увазі, що вони спочатку не призначені для регулювання обліку та звітності в окремих країнах, а також для безпосереднього використання на практиці. Мета їх розробки полягала у гармонізації національних систем обліку і звітності для підвищення споживчих якостей представленої фінансової звітності господарюючими суб'єктами в першу чергу транснаціональними корпораціями.
Виходячи з цього було визнано за доцільне використовувати міжнародні стандарти фінансової звітності:
а) при створенні концепції бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії для забезпечення порівнянності бухгалтерської інформації, що формується російськими та західними компаніями;
б) в процесі розробки національних положень (стандартів) з бухгалтерського обліку, - як відправну точку, зразка та критерію відповідності міжнародно-прийнятої практиці.
Даний підхід використовується більшістю економічно розвинених країн світу. Недарма структура побудови положень з бухгалтерського обліку, прийнятих в Росії, багато в чому аналогічна схемі побудови міжнародних стандартів.
Як свідчить світова практика, перехід до використання міжнародних стандартів фінансової звітності є поступовим і цілеспрямованим процесом. Неможливість швидкого переходу зумовлена необхідністю реалізації широкого кола заходів, що роблять цей перехід реальним. Зокрема, потрібні корективи в законодавстві, перш за все, у цивільному та податковому, а також перегляд практично всієї нормативної бази бухгалтерського обліку. Органи, що регулює облік, повинні підготувати і видати детальні інструкції з впровадження і застосування нових положень (стандартів). Податковим органам потрібно переглянути свої підходи до використання даних бухгалтерського обліку в звітності, включаючи серйозні зміни в податкових деклараціях.
Основні напрямки реформи обліку в країні визначені Концепцією бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії, схваленої методологічним радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів РФ та Інститутом професійних бухгалтерів Росії в грудні 1997р. і опублікованій у професійній пресі. У цій Концепції на основі проведеного аналізу російської та міжнародної практики, тенденцій розвитку бухгалтерського обліку були сформульовані підходи до побудови російської системи бухгалтерського обліку в найближчі 10 - 15 років.
Концепція бухгалтерського обліку, що існувала в умовах централізовано планованої економіки, була обумовлена суспільним характером власності. Головним споживачем інформації, що формується в бухгалтерському обліку, виступала держава в особі галузевих міністерств і відомств, плануючих органів. Діяла система державного контролю вирішувала завдання виявлення відхилень від приписаних моделей господарської поведінки економічних суб'єктів.
Зміна системи суспільних відносин, а також цивільно-правового середовища зумовило необхідність адекватної трансформації концепції бухгалтерського обліку і розроблюваних на її основі правил і норм постановки та ведення бухгалтерського обліку господарюючими суб'єктами, так само як і контролю за достовірністю та надійністю фінансової інформації.
Концепція бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії визначили основи побудови системи бухгалтерського обліку в умовах економічного середовища, що складається в країні. Вона була заснована на останніх досягненнях науки і практики, орієнтована на модель ринкової економіки, використовувала досвід країн з розвиненою ринковою економікою та відповідає міжнародно-визнаним принципам обліку і звітності.
Концепція є основою побудови системи бухгалтерського обліку в країні і покликана:
- Забезпечити зацікавлених фахівців інформацією про загальні підходи до організації та ведення бухгалтерського обліку;
- Бути основою поетапної розробки нових і перегляду діючих нормативних актів з бухгалтерського обліку;
- Бути в основі прийняття рішень з питань, ще не врегульованим нормативними актами;
- Допомагати споживачам бухгалтерської інформації в розумінні даних, що містяться в бухгалтерській звітності.
Концепція не замінює ніякі нормативні акти з бухгалтерського обліку. Якщо будь-яке положення Концепції суперечить положенню законодавчого або нормативного акту з бухгалтерського обліку, то виконанню підлягає положення законодавчого або нормативного акту. Концепція визначає основи організації та ведення бухгалтерського обліку організаціями всіх галузей господарства, видів діяльності та організаційно-правових форм.
Можна виділити ряд складнощів, що перешкоджають реформуванню:
- Постійне оновлення Міжнародних стандартів фінансової звітності - в останні кілька років Міжнародні стандарти фінансової звітності зазнають серйозні концептуальні зміни по суті являють щось на кшталт «рухомій мішені", потрапити в яку - завдання, нелегка навіть для дуже досвідченого стрільця. З одного боку, необхідно своєчасно адаптувати нові терміни Міжнародного стандарту фінансової звітності в російську юридичну термінологію. З іншого боку, для того, щоб уникнути морального старіння вітчизняних стандартів, в процесі їх розробки Мінфіну необхідно паралельно відслідковувати всі поточні проекти та розробки Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності.
- Необхідність зниження в окремих випадках статусу документу, що розробляється, - наприклад, замість Положення з довірчого управління Мінфін випустив Вказівки щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних із здійсненням договору довірчого управління майном та договору простого товариства, тобто замість документа другого рівня був прийнятий документ третього рівня системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Те ж саме відбулося відносно Положення «Прибуток на акцію». Поки ще не прийняті поправки до Федерального закону «Про бухгалтерський облік», покликані закріпити значні зміни, що відбулися останнім часом в російському обліку.
- «Людський фактор» - середній рівень знань бухгалтерів і аудиторів, які беруть участь у підготовці та вираженні думки про звітність, підготовленої відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, залишається низьким. По суті кваліфіковані аудиторські та консалтингові послуги в цій області можуть надавати лише компанії великий «четвірки», що працюють в Росії і кілька найбільших російських компаній. Керівники компаній часто також негативно ставляться до Міжнародних стандартів фінансової звітності, оскільки це може вимагати значних витрат.
- Недостатнє застосування на практиці нових стандартів обліку. У результаті опитування членів Інституту професійних бухгалтерів з'ясувалося, що низка прийнятих ПБО до цих пір не використовуються для підготовки звітності. Як правило, це ПБО розрахункового характеру, які потребують професійного судження з боку бухгалтера - ПБО 7 / 98 «Події після звітної дати», ПБО 8 / 01 «Умовні факти господарської діяльності», ПБО 11/2000 «Інформація про афільованих осіб», ПБО 12 / 2000 «Інформація за сегментами».
- Орієнтація бухгалтерського обліку на вимоги податкових органів залишається одним з головних перешкод на шляху реформування. Найчастіше керівники підприємств побоюються, що в результаті впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності та переходу на гранично прозору фінансову звітність у них не залишиться резерву для уникнення оподаткування. Необхідно остаточно розвести бухгалтерський облік та податкову звітність. Підприємства повинні робити податкову звітність виходячи з податкових законів, і виключно для цілей оподаткування, а бухгалтерський облік вести виключно у своїх інтересах. Тоді не виникає дуалізму обліку і з'явиться можливість глибокого всебічного аналізу діяльності власне підприємства.
- Відсутність галузевих вказівок щодо застосування нових правил бухгалтерського обліку - цей складний момент пов'язаний з недоліками самих міжнародних стандартів, до яких відносять узагальнений характер Міжнародних стандартів фінансової звітності та відсутність докладних інтерпретацій і конкретних прикладів застосування стандартів до конкретних ситуацій (наприклад, специфіка обліку в нафтогазовому секторі ). У ПБУ також наводиться лише загальний опис методів обліку тих чи інших операцій, а колишня практика, коли союзні міністерства і відомства розробляли на базі правил Мінфіну галузеві вказівки, відсутня. Ця прогалина повинен бути заповнений Інститутом професійних бухгалтерів та іншими об'єднаннями бухгалтерів і аудиторів.
Положення з бухгалтерського обліку ПБО 1 / 2008 «Облікова політика організації» було затверджено наказом Мінфіну Росії від 06.10.2008 № 10н. Таким чином, облікову політику на 2009 рік необхідно буде формувати відповідно до ПБО 1 / 2008, а проіснувало 10 років ПБУ 1 / 98 «Облікова політика організації» втрачає силу з 1 січня майбутнього року.
У ПБУ 1 / 2008 встановлені нові правила формування і розкриття облікової політики організацій. Окрім головного бухгалтера, право формувати облікову політику організації може бути надано й іншій посадовій особі організації, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку. Зміни в облікову політику можна вносити протягом поточного фінансового року. Також змінено формулювання, що стосується затвердження форм первинних документів: «затверджуються форми первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, а також документів для внутрішньої бухгалтерської звітності».
Наказом Мінфіну Росії від 24.10.2008 № 116н затверджено Положення з бухгалтерського обліку - ПБО 2 / 2008. Має застосовуватися:
- Юридичними особами, що є підрядниками / субпідрядниками за договорами будівельного підряду;
- Сторонами договору надання послуг в галузі архітектури, інженерно-технічного проектування в будівництві та інших послуг, нерозривно пов'язаних зі споруджуваними об'єктом, на виконання робіт з реконструкції, моделюванні, ремонту об'єктів основних засобів, щодо ліквідації їх, включаючи пов'язане з нею відновлення навколишнього середовища.
ПБО 2 / 2008 застосовується не всіма. Відповідно до пункту 1 і 2 ПБУ 2 / 2008 його повинні застосовувати згадані вище організації тільки в разі, якщо:
- Укладений договір носить довгостроковий характер - тривалість його виконання становить більше 1 звітного року;
- Термін початку і закінчення договору припадають на різні звітні дати.
Наказом Міністерства фінансів РФ від 29.04.2008 № 48 було затверджено та введено в дію положення по бухгалтерському обліку «Інформація про пов'язаних сторін" (ПБУ 11/2008), покликану замінити собою раніше діюче положення «Інформація про афільованих обличчях» (ПБУ 11/2000 ) Нове Положення розроблено в рамках реформування російського бухгалтерського обліку з метою його зближення з Міжнародними стандартами фінансової звітності. Нормами коментованого документа необхідно керуватися, починаючи з річної бухгалтерської звітності за 2008 рік. Тому всі нововведення ПБО «Інформація про пов'язаних сторін" (ПБУ 11/2008) необхідно враховувати лише в 2009 році.
Наказом Мінфіну Росії від 06.10.2008 № 107н затверджено Положення з бухгалтерського обліку ПБО 15/2008 «Облік витрат за позиками та кредитами». Таким чином, встановлений новий порядок формування в бухгалтерському обліку та звітності інформації про витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за отриманими позиками , включаючи залучення позикових коштів шляхом видачі векселів, випуску та продажу облігацій і кредитами юридичних осіб. У тому числі, він поширюється на безпроцентні договори позики та договори державної позики. Зокрема, виключені положення про необхідність включення витрат за кредитами і позиками у вартість матеріально-виробничих запасів. У той же час збережено вимога про включення відсотків, що належать до оплати позикодавцю, безпосередньо пов'язаних з придбанням, спорудженням та виготовленням інвестиційного активу, у вартість інвестиційного активу.
Згідно з останніми змінами, відбитим у ПБО 21/2008 «Зміни оціночних значень», вибір способу амортизації основних засобів, безсумнівно, впливає на фінансові показники діяльності організації.
У ПБУ 21/2008 уточнено перелік інформації, яку організація повинна розкривати при внесенні згаданих змін. Зокрема, організації зобов'язані розкривати не лише причину зміни облікової політики, але також зміст зміни і порядок відображення наслідків зміни облікової політики в бухгалтерській звітності. Таким чином, склад і обсяг інформації, що підлягає розкриттю, пропонується істотно розширити, що може зумовити виникнення передумов для помилок і неточностей, а також знизити привабливість застосування інших (відмінних від використовуваних у платника податків) способів і методів організації та ведення бухгалтерського обліку. Также урегулирован порядок отражения последствий изменения учетной политики в тех случаях, когда изменения связаны с первым применением нормативного правового акта или его изменением
Все принятые в
В этих условиях следует отметить, что соблюдение принципов гармонизации российского бухгалтерского учета с межнациональными идеями, заложенными МСФО, позволяет при разработке ПБУ использовать все положительное, что содержится в МСФО, и все рациональное, что имелось в прежних централизованных указаниях по организации учета. Безусловно, развитие международных экономических связей, возникновение мирового рынка, глобализация в мировом масштабе в последующем приведут к дальней гармонизации в методологии и постановке бухгалтерского учета и единообразию в содержании бухгалтерской (финансовой) отчетности всех стран мира.
1.2 Бухгалтерский учет готовой продукции — предмет исследования
Согласно Методическим указаниям по учету материально-производственных запасов, готовая продукция является частью материально-производственных запасов, предназначенных для продажи, технические и качественные характеристики которых соответствуют условиям договора или требованиям иных документов в случаях, установленных законодательством [10]. Работы и услуги — это стоимость различных работ (проектных, по ремонту техники и т.п.) и услуг (консультационных, транспортных и т.п.), выполненных и оказанных другим организациям и физическим лицам (в том числе работникам организации) на условиях оплаты. Готовая продукция, как правило, должна быть сдана из производства на склад в подотчет материально ответственному лицу.
Крупногабаритные изделия и продукция, которая не может быть сдана на склад по техническим причинам, принимаются представителем заказчика на месте их изготовления, комплектации и сборки.
Планирование и учет готовой продукции ведут в натуральных, условно-натуральных и стоимостных показателях [10]. Условно-натуральные показатели используют для получения обобщенных данных об однородной продукции.
В качестве учетных цен на готовую продукцию могут применяться:
— фактическая производственная себестоимость. Применяется в основном при единичном мелкосерийном производстве, а также при выпуске массовой продукции небольшой номенклатуры.
— нормативная себестоимость. В качестве учетных цен ее целесообразно использовать в отраслях с массовым и серийным характером производства и с большой номенклатурой готовой продукции. Преимуществами данных учетных цен являются удобство при осуществлении оперативного учета движения готовой продукции, стабильность учетных цен и единство оценки в планировании и учете.
— договорные цены применяются преимущественно при стабильности таких цен. При использовании в качестве учетных цен нормативной себестоимости, договорных и других видов цен необходимо по окончании месяца исчислять отклонение фактической производственной себестоимости продукции от стоимости ее по учетным ценам для распределения этого отклонения на отгруженную (проданную) продукцию и ее остатки на складах. С этой целью составляют специальный расчет с использованием средневзвешенного процента отклонений фактической себестоимости продукции от стоимости ее по учетным ценам [9].
Учет наличия и движения готовой продукции осуществляют на активном счете 43 «Готовая продукция». Этот счет используется организациями отраслей материального производства.
Готовые изделия, приобретенные для комплектации или в качестве товаров для продажи, учитывают на счете 41 «Товары». Стоимость выполненных работ и оказанных услуг на сторону также отражают на счете 43 «Готовая продукция». Продукция, не подлежащая сдаче на месте и не оформленная актом приемки, остается в составе незавершенного производства[6].
Синтетический учет готовой продукции может осуществляться в двух вариантах: без использования счета 40 «Выпуск продукции (работ, услуг)» и с использованием счета 40.
При первом варианте, являющемся традиционным для отечественной учетной практики, готовую продукцию учитывают на синтетическом счете 43 «Готовая продукция» по фактической производственной себестоимости. Однако аналитический учет отдельных видов готовой продукции осуществляют, как правило, по учетным ценам (плановой себестоимости, оптовым ценам и др.) с выделением отклонений фактической себестоимости готовой продукции от стоимости по учетным ценам отдельных изделий и учитываемых на отдельном аналитическом счете.
Синтетический учет готовой продукции отгруженной ведется на счете 45 «Товары отгруженные», который предназначен для обобщения информации о наличии и движении отгруженной продукции, выручки, от продажи которой определенное время не может быть признана в бухгалтерском учете (например, при экспорте продукции). На цьому рахунку враховуються також готові вироби, передані іншим організаціям для продажу на комісійних засадах. Готовая продукция отгруженная учитывается на счете 45 по стоимости, складывающейся из фактической производственной себестоимости и расходов по отгрузке продукции[11].
По окончании месяца исчисляют фактическую себестоимость оприходованной готовой продукции от стоимости ее по учетным ценам и списывают это отклонение.
Если готовая продукция полностью используется в самой организации, то ее можно приходовать по дебету счета 10 «Материалы» и других аналогичных счетов с кредита счета 20 «Основное производство».
При использовании для учета затрат на производство продукции счета 40 «Выпуск продукции (работ, услуг)» синтетический учет готовой продукции осуществляют на счете 43 по нормативной или плановой себестоимости.
По дебету счета 40 отражают фактическую себестоимость продукции (работ, услуг), а по кредиту — нормативную пли плановая себестоимость.
Фактическую производственную себестоимость продукции (работ, услуг) списывают с кредита счетов 20 «Основное производство», 23 «Вспомогательные производства», 29 «Обслуживающие производства и хозяйства» в дебет счета 40.
Нормативную или плановую себестоимость продукции (работ, услуг) списывают с кредита счета 40 в дебет счетов 43 «Готовая продукция», 90 «Продажи» и других счетов (10, 11, 21).
При использовании для учета затрат на производство продукции счета 40 «Выпуск продукции (работ, услуг)» синтетический учет готовой продукции осуществляют на счете 43 по нормативной или плановой себестоимости.
Сопоставлением дебетовых и кредитных оборотом по счету 40 на 1-е число месяца определяют отклонение фактической себестоимости продукции, от нормативной или плановой и списывают с кредита счёта 40 в дебет счета 90 «Продажи». При этом превышение фактической себестоимости продукции над нормативной или плановой списывают дополнительной проводкой, а экономию — способом «красное сторно». Счет 40 закрывают ежемесячно, и сальдо на отчетную дату он не имеет.
При использовании счета 40 отпадает необходимость в составлении отдельных расчетов отклонений фактической себестоимости продукции от стоимости ее по учетным ценам готовой, отгруженной и проданной продукции, поскольку выявленное отклонение по готовой продукции сразу списывают на счет 90 «Продажи».
Организации, производящие продукцию с длительным циклом изготовления или оказывающие комплексные услуги (строительные, научные, проектные, геологические и др.), могут признавать продажу продукции, работ и услуг (а следовательно, и прибыль):
а) в целом за законченную и сданную заказчику работу;
б) по отдельным этапам выполненной работы.
Первый вариант является традиционным, и учет продажи продукции осуществляется по одному из уже изложенных методов учета продажи продукции, работ, услуг [8].
При втором варианте расчет осуществляется по законченным этапам работ или комплексам, имеющим самостоятельное значение. При этом используется счет 46 «Выполненные этапы по незавершенным работам».
1.3 Задачи и методические основы организации бухгалтерского учета готовой продукции
Основными задачами бухгалтерского учета признаны:
— формирование полной и достоверной информации о деятельности организации и ее имущественном положении, необходимой внутренним пользователям бухгалтерской отчетности — руководителям, учредителям, участникам и собственникам имущества организации, а также внешним — инвесторам, кредиторам и другим пользователям бухгалтерской отчетности;
— обеспечение информацией, необходимой внутренним пользователям бухгалтерской отчетности для контроля над соблюдением законодательства Российской Федерации при осуществлении организацией хозяйственных операций и их целесообразностью, наличием и движением имущества и обязательств, использованием материальных, трудовых и финансовых ресурсов в соответствии с утвержденными нормами, нормативами и сметами;
— предотвращение отрицательных результатов в хозяйственной деятельности организации и выявление внутренних резервов обеспечения ее финансовой устойчивости;
— самой современной задачей является задача, рассматривающая бухгалтерский учет как инструмент перераспределения ресурсов в народном хозяйстве.
В задачи современного бухгалтерского учета готовой продукции входят:
— систематический контроль над выпуском готовой продукции, состоянием ее запасов и сохранностью на складах; объемом выполненных работ и услуг;
— своевременное и правильное документальное оформление отгруженной и отпущенной продукции (работ, услуг), четкая организация расчетов с покупателями;
— контроль над выполнением плана договоров-поставок по объему и ассортименту реализованной продукции с целью оценки работы менеджера; своевременный и точный расчет сумм за реализованную продукцию, фактических затрат на ее производство и сбыт, расчет прибыли.
Успешное выполнение этих задач зависит от ритмичности работы организации, правильной организации сбыта и складского хозяйства, своевременности документального оформления хозяйственных операций.
Основные правила ведения бухгалтерского учета состоят в следующем:
а) Организация ведет бухгалтерский учет имущества, обязательств и операций (фактов хозяйственной жизни) путем двойной записи на взаимосвязанных счетах бухгалтерского учета, включенных в рабочий план счетов.
б) Бухгалтерский учет имущества, обязательств и хозяйственных операций (фактов хозяйственной жизни) ведется в валюте Российской Федерации - рублях. Документирование имущества, обязательств и иных фактов хозяйственной жизни, ведение регистров бухгалтерского учета и отчетности осуществляются на русском языке. Первичные учетные документы, составленные на иных языках должны иметь подстрочный перевод на русский язык.
в) Для ведения бухгалтерского учета в организации формируется учетная политика, предполагающая имущественную обособленность непрерывность деятельности организации, последовательность применения учетной политики, а также временную определенность фактов хозяйственной жизни.
г) В бухгалтерском учете организации текущие затраты на производство продукции, выполнение работ, оказание услуг и затраты, связанные с капитальными и финансовыми вложениями, учитываются раздельно .
д) Основанием для записи в учетных регистрах признаются первичные учетные документы, фиксирующие хозяйственные операции. Они должны составляться в момент совершения хозяйственной операции или непосредственно после ее окончания и содержать обязательные реквизиты.
е) Имущество, обязательства и хозяйственные операции для отражения в бухгалтерском учете и отчетности подлежат оценке в денежном выражении (в рублях) путем суммирования фактически произведенных затрат, допускается применение и других видов оценок в соответствии с действующим законодательством.
ж) Обязательность проведения инвентаризации имущества и финансовых обязательств и отражения ее результатов в бухгалтерском учете. Приведенные правила ведения российского учета, с одной стороны, базируются на принятых в нашей учетной теории основных методологических приемах и способах организации и формирования учетной информационной системы, с другой -ориентируются на общепризнанные принципы и международные стандарты учета.
Готовая продукция сдается на склад, в подотчет материально ответственному лицу. Если изделия и продукция имеют слишком большие габариты или не могут быть сданы на склад по техническим причинам, то они принимаются представителем заказчика на месте изготовления, комплектации и сборки.
Планирование и учет готовой продукции осуществляется в натуральных, условно — натуральных и стоимостных показателях. Условно — натуральные показатели используют для получения общих данных однородной продукции.
Поступление из производства готовой продукции оформляется накладными, спецификациями, приемными актами и другими первичными документами.
Учет готовой продукции по видам и местам хранения обычно осуществляется аналогично учету материальных запасов. Сейчас многие организации применяют бескарточный метод учета готовой продукции: с помощью ЭВМ ежедневно составляют оборотные ведомости учета выпуска и движения готовой продукции относительно складов и других мест хранения. Остатки готовой продукции периодически инвентаризируют.
На автоматизированных складах вместо карточек складского учета используют оперативные машинограммы и видеограммы остатков и движения готовой продукции по каждому виду.
В бухгалтерском балансе готовую продукцию отражают:
— по фактической производственной себестоимости (если не используется счет 40);
— по нормативной или плановой себестоимости (если используется смет 40);
— по неполной (сокращенной) фактической себестоимости (по прямым статьям расходов), когда косвенные расходы списываются со счета 26 «Общехозяйственные расходы» в дебет счета 90 «Продажи»;
— по неполной нормативной или плановой себестоимости (при использовании счета 40 и списании общехозяйственных расходов со счета 26 на счет 90).
При журнально-ордерной форме учета сумма фактической себестоимости выпущенной продукции указывается в журнале-ордере № 10/1 в дебете счета 43 «Готовая продукция» и кредите счета 20 «Основное производство».
Счет 43 «Готовая продукция» — активный, инвентарный. Сальдо счета показывает фактическую себестоимость остатка готовой продукции на складах организации; оборот по дебету — фактическую себестоимость выпущенной продукции основного производства и прочих изделий, возвращенной покупателями продукции и полуфабрикатов собственного производства, отгруженных на сторону; оборот, но кредиту — фактическую себестоимость отгруженной в отчетном месяце продукции.
Для определения фактической себестоимости остатка готовой продукции на складах и отгруженной продукции на отчетный месяц используется ведомость № 16 «Движение готовых изделий в ценностном выражении».
В первом разделе ведомости № 16 формируются данные полной характеристики счета 43 «Готовая продукция» в двух оценках — фактической и учетной. Это необходимо для определения удельного веса (процента) фактических затрат в общем объеме готовой продукции, которой располагала организация в отчетном месяце (остаток на начало месяца плюс поступило из производства) к учетной (плановой) их стоимости.
Если этот процент составляет 100%, это означает, что фактические затраты соответствовали плановым затратам.
Если процент ниже 100, организация достигла снижения себестоимости продукции и в результате реализации данной продукций она получит сверхплановую прибыль; если процент выше 100, организация допустила перерасход по статьям калькуляции и превысила плановую норму затрат.
Это же процентное отношение фактической себестоимости всей продукции к ее учетной (плановой) себестоимости может использоваться бухгалтерией и для расчета фактической себестоимости продукции, отгруженной в отчетном месяце, возвращенной покупателями, и остатка готовой продукции на конец месяца. Остаток на конец месяца по фактической себестоимости необходим для последующей сверки с Главной книгой, а с книгами учета остатков складов сверяется остаток по учетным ценам [11].
Учет готовых изделий на складе организуется по оперативно-бухгалтерскому методу, т.е. на каждый номенклатурный номер изделий открывается карточка учета материалов (форма № М — 17). По мере поступления и отпуска готовых изделий кладовщик на основе документов записывает в карточках количество ценностей (приход, расход) и рассчитывает остаток после каждой записи.
Бухгалтер обязан ежедневно принимать на складе документы за истекшие сутки (приемо-сдаточные накладные, приказы-накладные, товарно-транспортные накладные). Правильность ведения складского учета подтверждается подписью бухгалтера в карточке складского учета.
На основе карточек складского учета материально ответственное лицо ежемесячно заполняет ведомость учета остатков готовых изделий в разрезе номенклатуры готовых изделий, единиц измерения, количества и передает ее в бухгалтерию. Здесь производится взаимосверка показателей складского и бухгалтерского учета в суммовом выражении (остаток по учетным ценам).
Выпущенная готовая продукция переходит из сферы производства в сферу обращения. Этот процесс фиксируется в первичных документах приемо-сдаточных накладных, актах, ведомостях, планах-картах и др.
Отпуск готовой продукции и ее отгрузка оформляются приказом -накладной, в который включены два документа: приказ складу и накладная на отпуск. Приказ складу выписывает соответствующая служба, на основе условий договора с покупателями, с указанием наименования покупателя, его кода, количества и ассортимента продукции, срока отгрузки.
Для того чтобы отразить продукцию или работы, услуги реализованные, бухгалтерия должна иметь документы, подтверждающие исполнение договора и в первую очередь переход прав собственности на них. Кроме указанной ранее приказа-накладной, это могут быть железнодорожные, авиа, товарно-транспортные накладные с отметками станции отправления или назначения, коносаменты, акты выполненных работ, и др.
При установлении отпускных цен указывается франко, т.е. за чей счет производится оплата расходов по доставке продукции от поставщика до покупателя. Франко-станция назначения означает, что расходы по доставке продукции покупателю оплачивает поставщик, и они включаются в отпускную цену. Франко-станция отправления означает, что поставщик оплачивает расходы только до погрузки готовой продукции в вагоны. Все же остальные расходы по перевозке готовой продукции (оплата железнодорожного тарифа, водного фрахта и т.д.) должны оплачиваться покупателем.
Основанием для отгрузки готовой продукции покупателям или отпуска ее со склада обычно служат приказы отдела сбыта (маркетинга) организации.
На основании товарно-транспортных, железнодорожных накладных и других документов на отпуск продукции на сторону в финансовом отделе или при его отсутствии в бухгалтерии выписывают в нескольких экземплярах платежные поручения или платежные требования для расчетов с покупателями через банк.
Данные платежных требований ежедневно записывают в ведомость учета и реализации продукции (работ, услуг). В ведомости указывают дату и номер платежного требования, наименование поставщика, количество отгруженной продукции по ее видам, суммы, предъявляемые по счетам, и отметку об оплате счетов. Ведомость является формой аналитического учета товаров отгруженных. Готовую продукцию в ведомости отражают по учетным и отпускным ценам.
2. ООО «Белнедра» — экономический субъект исследования
2.1 Техніко-економічна характеристика організації
Общество с ограниченной ответственностью «Белнедра», согласно действующему законодательству признается обществом с ограниченной ответственностью, которое действует на основании устава и законодательства Р.Ф.
ООО «Белнедра» учреждено в
Основная цель деятельности как коммерческой организации, является расширение рынка товаров и услуг, создание новых рабочих мест, а также извлечение прибыли.
Основным предметом деятельности экономического субъекта является –производство и продажа готовой продукции. Общество дополнительно осуществляет следующие виды деятельности :
-добыча камня для строительства;
-добыча известняка, гипсового камня и мела;
-добыча сланцев;
-разработка гравийных и песчаных карьеров;
-добыча глины и каолина;
-добыча прочих полезных ископаемых, не включенных в другие группировки;
-производство кирпича;
-производство гипса
-производство прочих изделий из бетона, гипса и цемента.
Организация вправе осуществлять любые другие виды деятельности, не запрещенные действующим законодательством Российской Федерации.
Основные технико-экономические показатели производственно хозяйственной деятельности ООО «Белнедра» за
Таблиця 2.1
Основные показатели деятельности ООО «Белнедра»
| Показники | 2006 | |
| 1.Выручка от продаж, тыс.р. | 40853 | 9865 |
| 2.Себестоемость проданной продукции, тыс. р. | 38869 | 9423 |
| 3.Прибыль от продаж, тыс.р. | 1211 | 150 |
| 4.Списочная численность персонала, чел. | 32 | 15 |
| 5.Фонд оплаты труда,.р. | 343706 | 85 |
| 6.Среднемесячная заработная плата, р. | 10741 | |
| 7.Фондоотдача,р | 23,1923 | |
| 8.Фондоемкость.р | 0,04311 | |
| 9.Рентабельность продаж, % | 22,7956 | |
| 10.Рентабельность продукции, % | 29,523 |
2.2 Анализ основных показателей деятельности
Профессиональное управление финансами неизбежно требует глубокого анализа, позволяющего более точно оценить неопределенность ситуации с помощью современных количественных методов исследования. В связи с этим существенно возрастает приоритетность и роль финансового анализа, т. е. комплексного изучения состояния предприятия.
Финансовое состояние предприятия характеризуется системой показателей, определяющих способность субъекта хозяйствования финансировать свою деятельность и своевременно рассчитываться по своим обязательствам.
Главная цель финансовой деятельности предприятия — наращивание собственного капитала и обеспечение устойчивого положения на рынке. Для этого необходимо постоянно поддерживать платежеспособность и рентабельность предприятия , а также оптимальную структуру актива и пассива баланса.
Анализ финансовых показателей деятельности основывается главным образом на относительных показателях, так как абсолютные показатели баланса в условиях инфляции очень трудно привести в соответствующий вид.
Результативность финансового анализа положения субъекта во многом зависит организации и совершенства его информационной базы. Основными источниками информации о финансово-хозяйственной деятельности ООО «Белнедра» послужила годовая отчетность (форма №1 «Бухгалтерский баланс», форма №2 «Отчет о прибылях и убытках», форма №5 «Приложение к бухгалтерскому балансу»). Также использовалась статистическая отчетность, учетные регистры, аналитическая информация и прочие данные.
Важной аналитической процедурой является вертикальный анализ и горизонтальный, с помощью которого можно увидеть вклад каждой статьи баланса в общий итог. Но существует еще и сравнительный аналитический баланс, который фактически включает показатели как горизонтального, так и вертикального анализа(табл. 2.2.).
Таблица 2.2 Сравнительный аналитический баланс
| Наіменова- ние статей | Абсолютные величины, тис. руб. | Відносні величини,% | ||||||
| на початок року | на кінець року | зміна (+,-) | На початок року | на кінець року | зміна (+,-) | у% к величине на початок року | у% к изменению итога балансу | |
| I.Внеоборот- ные активы 1.1.Основные кошти | 28868 | 50327 | +21459 | 62,3 | 86,53 | +24,23 | +74,33 | +181,90 |
| РАЗОМ по разделу I | 28868 | 50327 | +21459 | 62,3 | 86,53 | +24,23 | +74,33 | +181,90 |
| II.Оборотные активы 2.1.Запаси | 7947 | 4700 | -3247 | 17,13 | 8,08 | -9,05 | -40,85 | -27,52 |
| 2.2.Н.Д.С. по приобретен- ным ценностям | 2430 | 1314 | -1116 | 5,24 | 2,26 | -2,98 | -45,93 | -9,46 |
| 2.3.Дебиторская задолжен- ность,(платежи до 12 месяцев) | 7016 | 1322 | -5694 | 15,13 | 2,3 | -12,83 | -81,16 | -48,27 |
| 2.4.Денежные кошти | 105 | 500 | 395 | 0,23 | 0,86 | +0,63 | +476,19 | +3,35 |
| РАЗОМ по розділу II | 17498 | 7836 | -9662 | 37,7 | 13,5 | -24,2 | -55,22 | -81,90 |
| Баланс | 46366 | 58163 | +11797 | 100 | 100 | 0 | +125,44 | 100 |
| III.Капитал и резервы 3.1.Уставный капітал | 10 | 10 | 0 | 0,02 | 0,02 | 0 | 0 | 0 |
| 3.2.Нерас- пределенная прибыль(непокрытый убыток) | 114 | 1006 | +892 | 0,25 | 1,73 | +1,48 | +782,46 | 7,56 |
| РАЗОМ по розділу III | 124 | 1016 | +892 | 0,27 | 1,75 | +1,48 | +719,35 | 7,56 |
| IV.Долгосрочные обязательства 4.1.Займи і кредити | 24122 | 47361 | +23239 | 52 | 81,43 | +29,43 | +96,34 | 197 |
| РАЗОМ по разделу IV | 24122 | 47361 | +23239 | 52 | 81,43 | +29,43 | +96,34 | 197 |
| V.Краткосрочные обязательства 5.1.Займи і кредити | -17500 | - | -17500 | 37,74 | - | -37,74 | 0 | -148 |
| 5.2.Кредиторская задолженность | 4620 | 9786 | +5166 | 9,96 | 16,83 | +6,83 | 111,81 | 43,8 |
| РАЗОМ по разделу V | 22120 | 9786 | -12334 | 47,7 | 16,83 | -30,87 | -55,76 | 104,55 |
| Баланс | 46366 | 58163 | +11797 | 100 | 100 | 0 | +125,44 | 100 |
Говоря об источниках образования, то она характеризуется преобладающим удельным весом заемных средств, причем их доля увеличилась 29,43%:если на начало года их доля была равна 52% ,то на конец года составила 81,43%.Но необходимо обратить внимание на тот факт, что активная часть баланса значительно увеличилась за счет внеоборотных активов, а пассивная уменьшилась за счет краткосрочных обязательств, т.е источником образования основных средств являются займы и кредиты.
В значительно меньшем объеме увеличились капитал и резервы: если на начало отчетного периода они составляли 0,27%, то на конец отчетного периода их доля равна 1,75%, т.е. увеличилась на 1,48%.
Хотя при стабильной финансовой устойчивости у организации должна увеличиваться в динамике доля собственного оборотного капитала, темп роста собственного капитала должен быть выше темпа роста заемного капитала, а темпы роста дебиторской и кредиторской задолженностей должны уравновешивать друг друга.
Задача анализа ликвидности баланса возникает в связи с необходимостью давать оценку платежеспособности организации, т.е. ее способности своевременно и полностью рассчитываться по всем своим обязательствам за счет наличия готовых средств платежа (остатка денежных средств) и других ликвидных активов(табл.2.3)
Ликвидность баланса определяется как степень покрытия обязательств организации ее активами, срок превращения которых в деньги соответствует сроку погашения обязательств.
Анализ ликвидности баланса заключается в сравнении средств по активу, сгруппированных по степени их ликвидности и расположенных в порядке убывания ликвидности, с обязательствами по пассиву, сгруппированных по срокам их погашения и расположенными в порядке возрастания сроков.
В зависимости от степени ликвидности, т.е скорости превращения в денежные средства, активы предприятия разделяются на следующие группы:
А1. Наиболее ликвидные активы — к ним относятся все статьи денежных средств предприятия и краткосрочные финансовые вложения (ценные бумаги).
Таблица 2.3 Анализ ликвидности баланса
| АКТИВ | на початок року | на кінець року | ПАСИВ | на початок року | на кінець року | Платіжний надлишок | |
| или недостаток(+/-) | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| А1 Найбільш ликвидные активы | 105 | 500 | П1 Наиболее срочные обязательства | 4620 | 9786 | -4515 | -9286 |
| А2 Швидко реалізованих активи | 7016 | 1322 | П2 Короткострокові пасиви | 17500 | - | -10484 | -1322 |
| А3 Повільно реалізовані активи | 10377 | 6014 | П3 Довгострокові пасиви | 24122 | 47361 | -13745 | -41347 |
| А4 Важкореалізовані активи | 28868 | 50327 | П4 Постійні пасиви | 124 | 1016 | -28744 | -49311 |
| БАЛАНС | 46366 | 58163 | БАЛАНС | 46366 | 58163 | - | - |
А3. Медленно реализуемые активы — статьи раздела II актива баланса, включающие запасы, налог на добавленную стоимость, дебиторскую задолженность (платежи по которой ожидаются более чем через 12 месяцев после отчетной даты) и прочие оборотные активы.
А4. Трудно реализуемые активы — статьи раздела I актива баланса — внеоборотные активы.
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати.
П1. Наиболее срочные обязательства — к ним относится кредиторская задолженность.
П2. Краткосрочные пассивы - это краткосрочные заемные средства, задолженность участникам по выплате доходов, прочие краткосрочные пассивы.
П3. Долгосрочные пассивы - это статьи баланса, относящиеся к разделам IV и V, т.е. долгосрочные кредиты и займы, а также доходы будущих периодов, резервы предстоящих расходов и платежей.
П4. Постоянные, или устойчивые, пассивы — это статьи раздела III баланса «Капитал и резервы».
Сумма групп П1 и П2 составляет показатель «текущие обязательства».
Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення:
А1>=П1; А2>=П2; А3>=П3; А4<=П4
Если не выполняются первые три неравенства в данной системе, то это влечет выполнение и четвертого неравенства, поэтому важно сопоставить итоги первых трех групп по активу и пассиву. Выполнение четвертого неравенства свидетельствует о соблюдении одного из условий финансовой устойчивости — наличия у предприятия оборотных средств.
В случае, когда одно или несколько неравенств системы имеют знак, противоположный зафиксированному в оптимальном варианте, ликвидность баланса в большей или меньшей степени отличается от абсолютной. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі у вартісній оцінці, у реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.
Зіставлення ліквідних коштів і зобов'язань дозволяє обчислити наступні показники:
— текущую ликвидность, которая свидетельствует о платежеспособности или неплатежеспособности организации на ближайший к рассматриваемому моменту промежуток времени.
— перспективную ликвидность — это прогноз платежеспособности на основе сравнения будущих поступлений и платежей.
Сопоставление итогов группы 1 по активу и пассиву, т.е.А1 и П1(сроки до 3 месяцев), отражает соотношение текущих платежей и поступлений. Сравнение итогов группы 2 активу и пассиву, т.е А2 и П2 (сроки от 3 до 6 месяцев), показывает тенденцию увеличения или уменьшения текущей ликвидности в недалеком будущем. Сопоставление итогов по активу и пассиву для групп 3 и 4 отражает соотношение платежей и поступлений в относительно отдаленном будущем. Анализ, проводимый по данной схеме, достаточно полно представляет финансовое состояние с точки зрения возможностей современного осуществления расчетов.
Результаты расчетов по данным анализируемой организации показывают, что в этой организации сопоставление итогов групп по активу и пассиву имеет следующий вид:
А1 < П1; А2 < П2; А3 < П3; А4 < П4.
Исходя из данных баланса ООО «Белнедра», можно охарактеризовать ликвидность баланса как недостаточную. Зіставлення перших двох нерівностей свідчить про те, що в найближчий до розглянутого моменту проміжок часу організації не вдасться поправити свою платоспроможність. Но необходимо отметить, что за анализируемый период уменьшился платежный недостаток наиболее ликвидных активов для покрытия наиболее срочных обязательств. В начале анализируемого периода соотношение было 0,02 к 1, хотя теоретически достаточным значением для коэффициента срочности является соотношение 0,2 к 1. В результате, в конце отчетного периода организация могла оплатить 5% своих краткосрочных обязательств, что свидетельствует о стесненном финансовом положении, т.к. 5% < 20%. При цьому, виходячи з даних аналітичного балансу, можна зробити висновок, що причиною зниження ліквідності стало те, що короткострокова заборгованість збільшилася більш швидкими темпами, ніж грошові кошти.
Проведений за викладеною схемою аналіз ліквідності балансу є приблизними. Більш детальним є аналіз платоспроможності за допомогою фінансових коефіцієнтів. Они рассчитываются парами - на начало и конец анализируемого периода. Если фактическое значение коэффициента не соответствует нормальному ограничению, то оценить его можно по динамике.
Для комплексной оценки платежеспособности предприятия в целом следует использовать общий показатель платежеспособности.
С помощью данного показателя осуществляется оценка изменения финансовой ситуации в организации с точки зрения ликвидности. Данный показатель также используется при выборе наиболее надежного партнера из множества потенциальных на основе отчетности.
Исходя из данных баланса в анализируемой организации коэффициенты, характеризующие платежеспособность, имеют значения, приведенные в таблице 2.4
Таблица 2.4 Финансовые коэффициенты платежеспособности
| Коефіцієнти платоспроможності | На початок періоду | На кінець періоду | Відхилення |
| 1.Общий показатель ликвидности(L1) | 0,326 | 0,123 | -0,203 |
| 2.Коэффициент абсолютной ликвидности(L2) | 0,322 | 0,187 | -0,135 |
| 3. Коэффициент «критической ликвидности» (L3) | 0,322 | 0,186 | -0,135 |
| 4. Коэффициент текущей ликвидности(L4) | 0,8 | 0,8 | - |
| 5. Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу (L5) | -2,245 | -3,084 | -0,84 |
| 6.Доля оборотных средств в активах (L6) | 0,377 | 0,135 | -0,24 |
| 7. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (L7) | -1,64 | -6,292 | -4,65 |
Коэффициент текущей ликвидности (L4) позволяет установить, в какой кратности текущие активы покрывают краткосрочные обязательства. Это главный показатель платежеспособности . Нормальным значением для данного показателя считаются соотношения от 1,5 до 3,5. Тобто если исходить из данных анализируемого предприятия, то оно не в состоянии оплатить краткосрочные обязательства, мобилизовав все оборотные средства.
Коэффициент маневренности функционирующего капитала (L5) показывает, какая часть функционирующего капитала обездвижена в производственных запасах и долгосрочной дебиторской задолженности. Причем уменьшение показателя в динамике — положительный факт. Когда как показатель доли оборотных средств в активах зависит от отраслевой принадлежности организации, принято считать, что он должен быть больше либо равен 0,5.
Коэффициент обеспеченности собственными средствами (L6) характеризует наличие у организации собственных оборотных средств, необходимых для ее текущей деятельности.
2.3 Організація бухгалтерського обліку та аналіз облікової політики
Бухгалтерский учет на ООО «Белнедра» ведется в соответствии с Федеральным законом «О бухгалтерском учете» №129-ФЗ от 21.11.96 г., Положением по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в РФ, утвержденным Приказом Минфина РФ от 29.07.98 г. №34н [5] и Планом счетов бухгалтерского учета финансово-хозяйственной деятельности и Инструкцией по его применению, Приказ №94н от 31.12.00 г.[6].
Бухгалтерия ООО «Белнедра» является важным элементом в функционировании предприятия: предоставляет информацию руководителю организации о функционировании хозяйствующего субъекта, которая является главным составляющим в оперативном принятии решений, ведет бухгалтерию, согласно установленным требованиям, дает рекомендации по улучшению показателей работы организации.
Ведение бухгалтерского учета ООО «Белнедра» осуществляет отдел бухгалтерии, возглавляемый главным бухгалтером, организационная схема которой представлена на рисунке 2.1.
Головний бухгалтер |
Заступник головного бухгалтера |
Касир |
Рис 2.1 Организационная структура бухгалтерии
На главного бухгалтера возлагаются следующие функции:
— Руководство ведением бухгалтерского учета и составлением отчетности на предприятии.
— Формирование учетной политики с разработкой мероприятий по ее реализации.
— Оказание методической помощи работникам подразделений предприятия по вопросам бухгалтерского учета, контроля и отчетности.
— Обеспечение составления расчетов по зарплате, начислений и перечислений налогов и сборов в бюджеты разных уровней, платежей в банковские учреждения.
— Выявление внутрихозяйственных резервов, осуществление мер по устранению потерь и непроизводительных затрат..
— Контроль за своевременным и правильным оформлением бухгалтерской документации.
— Обеспечение здоровых и безопасных условий труда для подчиненных исполнителей, контроль за соблюдением ими требований законодательных и нормативных правовых актов по охране труда.
Заместитель главного бухгалтера подчиняется главному бухгалтеру и несет ответственность за:
— осуществление возложенных на него должностных обязанностей;
— организацию своей работы, своевременное и квалифицированное выполнение приказов, распоряжений и поручений руководства, нормативно-правовых актов по своей деятельности;
— соблюдение правил внутреннего распорядка, противопожарной безопасности и техники безопасности;
— ведение документации, предусмотренной должностными обязанностями;
— обеспечение соблюдения трудовой и исполнительской дисциплины и выполнения функциональных обязанностей подчиненных ему работников (при их наличии);
— оперативное принятие мер, включая своевременное информирование руководства, по пресечению выявленных нарушений правил техники безопасности, противопожарных и иных правил, создающих угрозу деятельности учреждения (предприятия, организации), его работникам и иным лицам.
За нарушение законодательных и нормативных актов бухгалтер может быть привлечен в соответствии с действующим законодательством в зависимости от тяжести проступка к дисциплинарной, материальной, административной и уголовной ответственности.
Кассир непосредственно подчиняется заместителю главного бухгалтера фирмы.
Кассир назначается на должность и освобождается от должности приказом Генерального директора фирмы по согласованию с Главным бухгалтером.
Кассир в своей деятельности руководствуется действующим законодательством, Положением о бухгалтерии, должностной инструкцией, а также распоряжениями Генерального директора фирмы.
Основная функция — это осуществление расчетов с организациями и отдельными лицами.должностные обязанности:
— Выдавать сотрудникам фирмы в установленное время все виды выплат.
— Выдавать сотрудникам фирмы по распоряжениям и указаниям Генерального директора и Главного бухгалтера денежные средства на хозяйственные расходы, командировки, разъезды, представительские расходы.
— Осуществлять наличные расчеты в установленном порядке с организациями и отдельными лицами при оплате работ и услуг фирмы.
Кассир несет ответственность за:
— Ошибки в расчетах с организациями и отдельными лицами при оплате работ и услуг фирмы.
— Несоответствие записей в кассовых документах наличным денежным средствам в кассе.
— Недостачи и хищения денежных средств фирмы.
— Потерю чеков, платежных документов и другой находящейся в его распоряжении документации фирмы.
— Получение фальшивых денег и документов, а также документов, неверно оформленных.
— Невыполнение распоряжений и указаний Главного бухгалтера фирмы.
Учетная политика организации сформирована главным бухгалтером в соответствии с ПБУ 1/98 [7] и утверждается руководителем организации. При цьому затверджуються:
а) типовой план счетов бухгалтерского учета финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Устанавливается, что при пользовании рабочим планом счетов руководствоваться Налоговым кодексом РФ №129 ФЗ от 21.11.1996 «О бухгалтерском учете» [2];
б) режим налогообложения, условие признание выручки;
в) порядок начисления амортизации, проведение переоценки;
г) счета формирования затрат на производство;
д) порядок распределения прибыли;
е) другие решения, необходимые для организации бухгалтерского учета.
Учетная политика касается деятельности всех структурных подразделений организации ООО «Белнедра» и утверждается генеральным директором непозднее 31.12.текущего года.
Згідно з п. 4 ст. 6 Закона № 129-ФЗ[2] изменение учетной политики может производиться в случаях:
— изменения законодательства РФ;
— изменение нормативных актов органов, осуществляющих регулирование бухгалтерского учета;
— разработки организацией новых способов ведения бухгалтерского учета;
— существенного изменения условий деятельности организации.
З метою забезпечення порівнянності даних бухгалтерського обліку зміни облікової політики повинні вводитися з початку фінансового року. При цьому особливий акцент робиться на те, що прийнята організацією облікова політика застосовується послідовно з року в рік.
3. Организационно-методическое обеспечение бухгалтерского учета готовой продукции
3.1 Бухгалтерский учет выпуска готовой продукции и формирование себестоимости
Учет наличия и движения готовой продукции в ООО «Белнедра» ведется на счете 43 «Готовая продукция» по фактической себестоимости. По дебету счета отражается оприходование готовой продукции, по кредиту — ее списание в результате отгрузки, недостач, возврата в производство.
Для выпуска готовой продукции предприятию необходимо нести определенные затраты, так, например, для производства таких фракций как «Песок 0— 5», «Гравий 5 — 20», «Щебень» и др., которые формируют ее себестоимость.
Для процесса производства необходимо:
а) сырье, т.е для того, чтобы в результате получилась готовая продукция, согласно определению готовой продукции, необходимо, чтобы оно прошло технологический процесс. Но организация должна закупать его у поставщиков и подрядчиков. Учет материально-производственных запасов ведется на счете 10 «Материалы». Причем, при отпуске материально-производственных запасов в производство, их оценку производят по средней себестоимости по каждому виду запасов.
Эта продукция хранится до определенного времени, а потом поступает в производство. Данный факт хозяйственной жизни оформляется следующей записью:
Дебет 10 «Материалы».
Кредит 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Параллельно делается запись:
Дебет 19 «Налог на добавленную стоимость по приобретенным ценностям».
Кредит 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Электроэнергия. Расходы по использованию электроэнергии также включаются в стоимость готовой продукции, здесь уместна следующая запись:
Дебет 20 «Основное производство».
Кредит 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
б) выпуск продукции не настолько автоматизирован, чтобы обходиться без человеческого фактора, поэтому в стоимость готовой продукции должна включаться заработная плата работникам. В зависимости от их структурного подразделения, расходы по оплате труда списываются также в дебет 20 счета «Основное производство»;
в) социальные налоги;
г) для процесса производства необходимо оборудование, например, дробильный завод.;
д) прочие расходы.
Все расходы собираются по дебету 20 счета «Основное производство»:
Дебет 20 «Основное производство».
Кредит 10 «Материалы».
Кредит 25 «Общепроизводственные расходы».
Кредит 26 «Общехозяйственные расходы».
Кредит 28 «Брак в производстве».
Могут кредитоваться и другие счета.
Следующий шаг — это отнесение всех затрат со счета 20 «Основное производство» на счет 43 «Готовая продукция».
Например, организация ООО «Белнедра» оприходовала готовую продукцию по фактической производственной себестоимости на сумму 1051558,95 тыс. руб.:
Дебет 43 «Готовая продукция». 1051558,95 тыс. руб.
Кредит 20 «Основное производство» 1 051558,95 тыс. руб.
Однако аналитический учет отдельных видов готовой продукции осуществляют по учетным ценам (нормативной себестоимости)
Оприходована готовая продукция, фактическая себестоимость которой равна 1051558,95 тыс. руб., а нормативная себестоимость равна 1051459,95 тыс. руб.:
Дебет 43 «Готовая продукция» 1051459,95 тыс. руб.
Кредит 20 «Основное производство» 1051459,95 тыс. руб.
Но при этом, по окончании месяца исчисляют фактическую себестоимость оприходованной готовой продукции от стоимости ее по учетным ценам и списывают это отклонение способом дополнительной бухгалтерской проводки или способом «красное сторно». В нашем случае, необходимо списать отклонение дополнительной проводкой:
Дебет 43 «Готовая продукция» 99 руб.
Кредит 20 «Основное производство » 99 руб.
3.2 Бухгалтерский учет продажи готовой продукции
Согласно принятой учетной политике ООО «Белнедра» признает выручку по отгрузке продукции и выполнении работ, и предъявлении расчетных документов к оплате.
Для сопоставления в бухгалтерском учете доходов и расходов с целью исчисления финансового результата от продаж предназначен счет 90 «Продажи». По кредиту этого счета накапливаются суммы выручки (доходов от продажи), а по дебету — суммы расходов, связанных с продажей. Сопоставлением сумм дебетовых и кредитовых оборотов по счету мы получаем величину финансового результата (прибыли или убытка) от реализации.
Например, ООО «Белнедра» был предъявлен счет к оплате ЗАО «УМиАТ» на сумму 30694,58 р. — включая налог на добавленную стоимость в сумме 4682,22 р. Нормативная себестоимость готовой продукции составляет 20326,41р.
Организацией ООО «Белнедра» будут сделаны следующие записи:
а) сумма выручки от продажи продукции:
Дебет 62 «Расчеты с покупателями и заказчиками» 30694,58 р .
Кредит 90 — 2 «Продажи» 30694,58 р .
б) исчислен налог на добавленную стоимость:
Дебет 90 — 3 «Продажи» 4682,22 р.
Кредит 68 «Расчеты по налогам и сборам » 4682,22 р.
в) списывается себестоимость проданной продукции:
Дебет 90 — 2 «Продажи» 20326,41р.
Кредит 43 «Готовая продукция» 20326,41р
3.2 Учет отклонений готовой продукции
Согласно ПБУ 5/01 «Учет материально-производственных запасов» под готовой продукцией понимается «часть МПЗ организации, предназначенной для продажи, являющаяся конечным результатом производственного процесса, законченная обработкой (комплектацией), технические и качественные характеристики которой соответствуют условиям договора или требованиям других документов, установленных законодательством». Готовая продукция принимается к бухгалтерскому учету по фактической себестоимости [13].
Фактичну собівартість готової продукції можна розрахувати тільки після закінчення звітного періоду (місяця). движение же продукции происходит ежедневно (выпуск, отпуск, отгрузка, реализация), поэтому для текущего учета необходима условная оценка продукции. Текущий, ежедневный учет движения готовой продукции по нормативной себестоимости.
Відхилення показують економію чи перевитрату, допущені організацією, і тому характеризують результати її роботи в процесі виробництва. Отклонения учитываются на тех же счетах, что и готовая продукция, и записываются сторно — экономия или обычной записью перерасход. Відсоток відхилень і планова собівартість відвантаженої продукції дозволяють розрахувати її фактичну собівартість і залишок на складах на кінець місяця.
В кінці місяця планова собівартість повинна бути доведена до фактичної шляхом розрахунку сум і відсотків відхилень за групами готової продукції. Суммы и проценты отклонений рассчитываются исходя из остатка продукции на начало месяца и ее поступления за месяц:
На примере ООО «Белнедра», процент отклонений за отчетный период по продукции «Щебень 5-20» (табл.3.1):
Таблиця 3.1
| Показник | Стоимость готовой продукции по учетной цене | Відхилення |
| Остаток на начало периода,р. | 0,00 | 0,00 |
| Поступило за период, р. | 25691 | -118 |
| Итого, р. | 25691 | -118 |
| Процент отклонений, % | - | -0,46 |
| Отгружено, р. | 21324 | -9809 |
| Остаток на конец периода, р. | 4367 | 2009 |
Списание отклонений будет отражено следующим образом:
а) по продукции, принятой на склад:
Дебет 43 —2 «Отклонение фактической себестоимости готовой продукции от учетной цены» -118 р.
Кредит 20 «Основное производство» -118 р.
б) по продукции отгруженной:
Дебет 90 —2 «Себестоимость продаж» -9809 р.
Кредит 43 —2 «Отклонение фактической себестоимости готовой продукции от учетной цены» -9809 р.
Список використаних джерел
1. Цивільний Кодекс Російської Федерації (частина перша): Федеральний закон № 51-ФЗ від 30.11.94 р. (в ред. Від 26.06.07).
2. Податковий кодекс Російської Федерації (частина друга): Федеральний закон № 117-ФЗ від 05.08.00 р. (в ред. Від 24.07.07 р.)
3. Про бухгалтерський облік: Федеральний закон № 129-ФЗ від 21.11.96 р. (в ред. Від 03.11.06 р.)
4. Про товариства з обмеженою відповідальністю: Федеральний закон № 231-ФЗ від 28.01.98 р. (в ред. Від 18.12.06)
5. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації: Наказ Мінфіну РФ № 34н від 29.07.98 р. зі змінами від 18.09.06 р.
6. Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» (ПБУ 1 / 98): Наказ Мінфіну РФ № 60н від 01.12.98 р. (в ред. Від 30.12.99 р.)
7. Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» (ПБУ 1 / 08): Наказ Мінфіну РФ № 106н від 06.10.2008 р.
8. Положення з бухгалтерського обліку «Облік договорів (контрактів) на капітальне будівництво» (ПБО 2 / 94): Наказ Мінфіну РФ № 167н від 20.12.94 р.
9. Положення з бухгалтерського обліку «Облік договорів будівельного підряду» (ПБО 2 / 08): Наказ Мінфіну РФ № 116н від 24.10.08 р.
10. Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організацій» (ПБУ 4 \ 99): Наказом Мінфіну РФ № 43н від 06.07.99. р.
11. Положення з бухгалтерського обліку «Облік позик та кредитів і витрат з їх обслуговування» (ПБУ 15/01): Наказ Мінфіну РФ № 115н від 02.08.01 р. (в ред. Від 27.11.06 р.)
12. Положення з бухгалтерського обліку «Облік витрат за позиками та кредитами» (ПБУ 15/2008): Наказ Мінфіну РФ № 107н від 06.10.08 р.
13. Положення з бухгалтерського обліку «Зміни оціночних значень» (ПБУ 21/2008): Наказ Мінфіну РФ № 106н від 06.10.08 р.
14. Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і інструкції по його застосуванню (зі змінами від 18.09.06 р.): Наказ Мінфіну РФ № 94н від 31.10.00 р.
15. Б ородина Е.И. Финансы предприятий. - М.: Юніті, 2005 .- 258 с.
16. Бухгалтерський облік: Підручник / За ред. П.С. Безруких. - 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: Бухгалтерський облік, 2004. - 736 с.
17. Бухгалтерський облік: Підручник / За ред. Я.В. Соколова. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Проспект, 2008. - 771 с.
18. Гізатулін М. І. Будівництво бухгалтерський та податковий облік. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Російський Бухгалтер, 2008. - 276 с.
19. Донцова Л.В., Никифорова Н. А. Аналіз фінансової звітності. - 6-е вид., Перераб. і доп. - М.: Справа та сервіс, 2008. - 368 с.
20. Ковальов В. В. Фінансовий облік і аналіз: концептуальні основи. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 720 с.
21. Козлова Е.П., Бабченко Т.Н., Галаніна Є. М. Бухгалтерський облік в організаціях. - 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 767 с.
22. Кондраков Н. П. Бухгалтерський (фінансовий, управлінський) облік: Підручник. - М.: Проспект, 2006. - 448 с.
23. Кутер М. І. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистики, 2007. - 592с.
24. Основи нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Росії. / Под ред. і з коментарями А.С. Бакаєва. - М.: Бухгалтерський облік, 2004р. - 291с.
25. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА - М, 2007. - 345 с.
26. Облікова політика організацій на 2008 рік. / Под ред. А.В. Касьянова. - М.: Російський Бухгалтер, 2008. - 284 с.
27. Фінансовий облік: Підручник / За ред. В.Г. Гетьман. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 784 с.
28. Шуляк П. М. Фінанси підприємств. - М.: Видавничий Дім «Дашков і К», 2003 .- 697 с.