Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Федеральне агентство з освіти Російської Федерації
Державна освітня установа вищої професійної освіти
"Сибірська Державна Геодезична Академія"
(ГОУ ВПО СМДА)
курсова робота
з бухгалтерського обліку
на тему:
«Облік готової продукції»
Виконала: ст.гр. ЕП-31
Мальцева М.М.
Новосибірськ 2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
1.1 Поняття готової продукції, її оцінка
1.2 Завдання обліку і аналізу готової продукції, джерела інформації для аналізу
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1 Документальне оформлення та облік випуску готової продукції
2.2 Документальне оформлення та облік реалізації готової продукції
2.3 Звітність матеріально відповідальних осіб
РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу.
Рух готової продукції в організації складається з двох основних стадій:
- Надходження готової продукції на склад;
- Відвантаження (відпустки) готової продукції покупцям (замовникам) у порядку реалізації (продажу) або при іншому її вибутті.
Обсяг виробництва й обсяг реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту пріоритет віддається об'єму виробництва продукції, який визначає обсяг продажів. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а, навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реалізувати.
Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому облік готової продукції та аналіз виробництва та реалізації готової продукції є актуальним.
Метою даної курсової роботи є вивчення теоретичних основ, методики організації обліку випуску і реалізації готової продукції та аналізу її основних показників, розвиток аналітичного мислення, систематизації, закріплення і розширення теоретичних знань за фахом «Бухгалтерський облік». Для досягнення цілей курсової роботи необхідно вирішити наступні завдання:
- Вивчити теоретичні аспекти обліку і аналізу готової продукції;
- Дослідити існуючий порядок документального оформлення та обліку випуску і реалізації готової продукції;
- Вивчити звітність матеріально-відповідальних осіб;
- Здійснити аналіз виробництва та реалізації готової продукції.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
Готова продукція - це вироби і продукти, що пройшли всі стадії технологічної обробки, що відповідають чинним стандартам, затвердженим технічним умовам, прийняті технічним контролем організації і відповідають вимогам замовника.
Готова продукція, як правило, повинна здаватися на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі. Великогабаритні вироби, сипучі і рідкі продукти, які не можуть бути здані на склад з технічних причин, приймаються представником замовника на місці їх виготовлення, комплектації і збірки.
Продукція, що підлягає здаванню замовнику на місці і не оформлена актом приймання, залишається в складі незавершеного виробництва і до складу готової продукції не включається. У продукцію промислового виробництва не можуть бути включені відходи виробництва навіть у тому випадку, коли їх продають на сторону.
До готової продукції відносять також роботи і послуги промислового характеру, виконані на сторону, своєму капітальному будівництву і інші непромислові виробництвам і господарствам, вартість реалізованих або призначених для реалізації напівфабрикатів свого виробництва.
Облік готової продукції ведуть в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Згідно з Положенням про бухгалтерський облік та бухгалтерської звітності, затвердженого наказом Мінфіну РФ від 29.07.1998 р. № 34н, готова продукція повинна відображатися в балансі за фактичною виробничою собівартістю.
Фактична виробнича собівартість готової продукції - це сума всіх витрат на її виготовлення. Можуть застосовуватися й інші види оцінки:
за плановою (нормативною) виробничою собівартістю, коли окремо враховують відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції за звітний місяць від планової або нормативної собівартості;
за неповною (скороченої) виробничої собівартості (метод «директ-костинг»), що обчислюється за фактичними витратами без обліку загальногосподарських витрат;
за продажними цінами і тарифами (без податку на додану вартість та податку з продажу) при обліку товарів, реалізованих через роздрібну мережу;
за продажними цінами і тарифами, збільшеним на суму податку, додану вартість, - при виконанні одиничних замовлень і робіт.
В кінці місяця незалежно від того, за якою ціною здійснюється поточний облік, оцінка готової продукції доводиться до фактичної виробничої собівартості складанням спеціальних розрахунків розподілу відхилень між фактичною собівартістю і облікової ціною.
Завдання обліку і аналізу готової продукції, джерела інформації для аналізу
Завдання обліку готової продукції:
контроль за правильним і своєчасним документальним оформленням випущених з виробництва та відвантажених (проданих) виробів і продуктів;
контроль за збереженням готової продукції на складах організації або в місцях зберігання;
отримання точних відомостей про кількість та вартість готової продукції, що знаходиться на складах, і контроль за відповідністю фактичних запасів цінностей встановленим нормативам;
своєчасне виявлення наднормативних і зайвих залишків готової продукції, що підлягають реалізації в порядку мобілізації внутрішніх ресурсів;
систематичний контроль за рівнем витрат на продаж;
контроль за виконанням договорів поставки за обсягом і асортиментом;
контроль за своєчасним надходженням платежів за продаж готової продукції;
виявлення фінансових результатів від продажу продукції.
Основні завдання аналізу:
• оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва і реалізації продукції;
• визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;
• виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;
• розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.
В якості джерел інформації для обліку і аналізу готової продукції використовуються: «Звіт про фінансові результати», місячні, квартальні та річні звіти організації про випуск продукції, відомість 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації», книга покупок та інші.
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Документальне оформлення та облік випуску готової продукції
Здача готової продукції з виробництва на склад організації оформляється приймально-здавальні накладними, специфікаціями, прийомними актами та ін У цих документах мають бути вказані номер (шифр) цеху, що здає готову продукцію, номер складу-одержувача, найменування і номенклатурний номер виробу, кількість. Приймально-здавальні накладні зазвичай виписують у двох примірниках: один призначений здавачеві готової продукції, інший передається на склад. Пріходуемих на склад вироби повинні вимірюватися, підраховуватися і зважуватися (при необхідності).
Приймально-здавальні накладні підписуються представниками цеху-здавальника, складу-одержувача і служби технічного контролю. В умовах ринкової економіки і розвитку організацій малого бізнесу важливе значення набуває підтвердження якості випущеної продукції. Відповідно до Федерального закону «Про сертифікації продукції та послуг» якість продукції підтверджується сертифікатом або іншими аналогічними документами.
Випуск готової продукції з виробництва на склад можна оформляти також відомістю здачі готової продукції з цеху на склад, а при здачі продукції замовнику (покупцеві) безпосередньо з цеху (минаючи склад) або при виготовленні складних і многокомплектних виробів замість накладної доцільно складати акт приймання-здачі. Приймально-здавальні акт має типову форму, в якій зазначається, що готові вироби пройшли всі стадії технологічної обробки, відповідають технічним умовам (вимогам замовника) та інші натуральні і вартісні показники випущеної продукції.
Відвантаження (відпуск) готової продукції виробляється за відповідними розпорядчими документами: це сертифікат, накладна, наказ на відпустку (відвантаження) готових виробів та ін Відвантаження (відпуск) готової продукції покупцям здійснюється відповідно до укладених договорів поставки, в яких визначено найменування і кількість по видами продукції, що поставляється, спосіб відвантаження або самовивезення, розмір партій, ціна, за якою реалізуються окремі вироби. У відповідності з договором поставки організація-постачальник виписує наказ-накладну, в якій об'єднуються два документи: наказ складу на відвантаження продукції і накладна на її відпуск зі складу. Дані наказу на відпустку заповнюють менеджери, які займаються збутом готової продукції, а фактична кількість відпущеної продукції - матеріально відповідальна особа, яка відпустила продукцію. Підібрані партії готової продукції передаються експедитору під розписку або здаються на місці представнику покупця (при самовивозі). Відправка вантажу оформляється транспортними накладними та квитанціями до них. На підставі цих документів складають накладну на відпуск готових виробів. Залізнична накладна (або накладна водного транспорту) передається станції залізної дороги (чи пристані) разом з вантажем. Накладна супроводжує вантаж на шляху прямування і разом з ним видається в пункті призначення вантажоодержувачу. Залізнична квитанція, видана транспортною організацією в момент прийняття вантажу до перевезення та оплати тарифу, видається вантажовідправнику і служить підставою для виписки рахунку-фактури і пред'явлення його до оплати покупцеві.
При транспортуванні готової продукції автомобільним транспортом постачальник виписує товарно-транспортну накладну у кількох примірниках. До товарно-транспортних накладних і наказам-накладними додаються специфікації, в яких наводиться докладний перелік відвантаженої продукції і дається її характеристика, технічні паспорти на конкретні вироби, сертифікати якості та інші документи, обумовлені договором поставки. Розрізняють оперативний і бухгалтерський облік готової продукції. Оперативний облік здійснюють працівники збутової, комерційної або планово-диспетчерської служб організації. Одночасно з метою посилення контролю за збереженням і випуском виробів можуть вести паралельний оперативний облік працівники випускають цехів Бухгалтерський облік ведуть працівники бухгалтерських служб.
Для обліку наявності і руху готової продукції призначений активний рах. 43 «Готова продукція». Він використовується організаціями, що здійснюють промислову, сільськогосподарську та іншу виробничу діяльність.
Готові вироби, придбані для комплектації (вартість яких не включається до собівартості продукції, що випускається організації) або в якості товарів для продажу, обліковуються на рах. 41 «Товари». Вартість виконаних робіт і наданих послуг на рах. 43 «Готова продукція» не відображається, а фактичні витрати з ним по мірі продажу списуються з рахунків обліку витрат на виробництво на рах. 90 «Продажі».
Прийняття до бухгалтерського обліку готової продукції, виготовленої для продажу, в тому числі і продукції, частково призначеної для власних потреб організації, відображається за дебетом рах. 43 «Готова продукція» в кореспонденції з рахунками обліку витрат на виробництво або рах. 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)». Якщо готова продукція призначена для використання в самій організації, то вона, минаючи рах. 43 «Готова продукція», може враховуватися на рах. 10 «Матеріали» та інших аналогічних рахунках в залежності від призначення цієї продукції.
При визнанні в бухгалтерському обліку виручки від продажу готової продукції її вартість списується з рах. 43 «Готова продукція» в дебет рах. 90 «Продажі». Якщо виручка від продажу відвантаженої продукції певний час не може бути визнана в бухгалтерському обліку (наприклад, при експорті продукції), то до моменту визнання виручки ця продукція враховується на рах. 45 «Товари відвантажені». При її фактичної відвантаження робиться запис по кредиту рах. 43 «Готова продукція» в кореспонденції з рах. 45 «Товари відвантажені».
При обліку готової продукції на рах. 43 «Готова продукція» за фактичною виробничою собівартістю в аналітичному обліку рух її окремих найменувань можливо відображати за обліковими цінами (планової собівартості, відпускними цінами і т. д) з виділенням відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.
При списанні готової продукції з рах. 43 «Готова продукція» відноситься до цієї продукції сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за цінами, прийнятим в аналітичному обліку, визначається за відсотком, обчисленого виходячи з відношення відхилень на залишок готової продукції на початок звітного періоду та відхилень по продукції, що надійшла на склад у протягом звітного місяця, до вартості цієї продукції за обліковими цінами.
Суми відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, пов'язані з відвантаженої та проданої продукції, відображаються за кредитом рах. 43 «Готова продукція» і дебетом відповідних рахунків додаткової або сторнировочной записом у залежності від того, представляють вони перевитрату чи економію.
Аналітичний облік за рах. 43 «Готова продукція" ведеться за видами готової продукції та за місцями зберігання. Аналітичний облік окремих видів готової продукції ведуть за обліковими цінами з виділенням відхилень фактичної собівартості від вартості готової продукції за обліковими цінами.
Готова продукція, передана з основного (допоміжного) виробництва на склад за обліковими цінами, протягом місяця оформлюється бухгалтерським записом:
Д-т рах. 43 «Готова продукція»
К-т рах. 20 «Основне виробництво»
К-т рах. 23 «Допоміжні виробництва».
При відхиленні фактичної собівартості від облікової ціни роблять запис:
а) у разі перевищення:
Д-т рах. 43 «Готова продукція»
К-т рах. 20 «Основне виробництво»
К-т рах. 23 «Допоміжне виробництво»;
б) у разі зменшення різницю списують способом «червоне сторно». Готова продукція використовується для власних потреб самої організації:
Д-т рах. 10 «Матеріали»
Д-т рах. 21 «Напівфабрикати власного виробництва».
К-т рах. 20 «Основне виробництво»
К-т рах. 23 «Допоміжні виробництва».
Відвантажену або здану представнику покупця на місці готову продукцію списують за обліковими цінами і роблять запис:
Д-т рах. 45 «Товари відвантажені»
Д-т рах. 90 «Продажі»
К-т рах. 43 «Готова продукція».
У кінці звітного місяця при виявленні відхилень фактичної собівартості відвантаженої (реалізованої) продукції від вартості її за обліковими цінами роблять або додаткову проводку (аналогічну вищевказаної), або способом «червоне сторно».
Якщо облік готової продукції на рах. 43 «Готова продукція" ведеться за плановою або нормативною собівартістю з використанням рах. 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)», то робляться такі записи:
при оприбуткуванні готової продукції на склад за плановою собівартістю:
Д-т рах. 43 «Готова продукція»
К-т рах. 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)»;
в кінці звітного місяця визначена фактична собівартість готової продукції, що надійшла з основного (допоміжного) виробництва:
Д-т рах. 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)»
К-т рах. 20 «Основне виробництво»
К-т рах. 23 «Допоміжні виробництва»;
списуються відхилення фактичної собівартості готової продукції від нормативної чи планової:
а) у разі перевищення
Д-т рах. 90 «Продажі»
К-т рах. 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)»;
б) у разі зменшення - різницю списують способом «червоне сторно».
2.2 Документальне оформлення та облік реалізації готової продукції
В умовах ринкової економіки організації реалізують свою продукцію відповідно до укладених договорів поставок або шляхом вільного продажу через роздрібну мережу. Продукція реалізується як іногороднім і місцевим покупцям, так і за кордоном. Однак по окремих видах продукції постачальник зобов'язаний мати спеціальні ліцензії, в яких визначені квоти на реалізацію продукції за кордоном.
У договорі на поставку продукції зазначаються найменування продукції, що поставляється, кількість за видами, спосіб відвантаження або відпустку на місці, розмір партії, ціна, за якою реалізуються окремі вироби, строки виконання зобов'язань та умови платежу, умови упаковки, страхування, принципи переходу права власності і порядок відшкодування збитків.
Відвантажуючи продукцію, постачальник несе витрати по її доставці на станцію відправлення, навантаження в транспортні засоби, перевезення залізницею або іншим видом транспорту. При відвантаженні продукції ці витрати оплачує постачальник, але не завжди за свій рахунок. У договорі має бути обумовлено, за чий рахунок здійснюється оплата цих витрат: постачальника або покупця. Розподіл витрат по відвантаженню готової продукції між постачальником і покупцем встановлюється певним видом «франко-ціни», який передбачається у договорі поставки.
Слово «франко» в перекладі з італійської означає «вільний», тобто з якого місця відвантаження продукції постачальник (покупець) звільняється від відповідних витрат. Розрізняють такі види «франко-цін»:
- Франко-склад постачальника означає, що всі витрати, пов'язані з відвантаженням продукції, оплачує покупець;
- Франко-станція відправлення означає, що постачальник оплачує витрати тільки з навантаження готової продукції у вагони, інші витрати несе покупець;
- Франко-вагон станція відправлення, коли постачальник оплачує всі витрати щодо завантаження готової продукції до станції відправлення і навантаженні її у вагони, а в рахунок постачальнику включає окремою сумою тільки вартість залізничного тарифу від станції відправлення до станції призначення;
- Франко-станція призначення, коли всі витрати по відвантаженню продукції до станції призначення постачальник включає у відпускну ціну готової продукції;
- Франко-склад покупця, коли постачальник оплачує всі витрати з транспортування, навантаження та розвантаження продукції аж до складу покупця.
Підставою для відвантаження готової продукції покупцям або відпустки її зі складу служать накази відділу збуту організації.
На підставі товарно-транспортних, залізничних накладних та інших документів на відпуск продукції на сторону у фінансовому відділі або за його відсутності в бухгалтерії виписуються в кількох примірниках платіжні доручення або платіжні вимоги для розрахунків з покупцями через банк.
У платіжному дорученні або вимозі вказують найменування і місцезнаходження постачальника і покупця, номер договору поставки, вид відправки, суму платежу за договором, вартість додатково оплачуваних тари та упаковки, транспортні тарифи, що підлягають відшкодуванню покупцям, суму ПДВ, що виділяється окремим рядком.
Дані платіжних вимог щодня записують у відомість обліку та реалізації продукції (робіт, послуг) (ф. № 16 або 16а). у відомості вказують дату і номер платіжного вимоги, найменування постачальника, кількість відвантаженої продукції за її видами, суми, які пред'являються за рахунками, і відмітку про сплату рахунків. Відомість є формою аналітичного обліку товарів відвантажених. Готову продукцію відображають за обліковими і відпускними цінами. Відомість ф. № 16 використовують при визначенні виручки по відвантаженню, а № 16а - при визначенні виручки по оплаті.
Продукція вважається проданою при переході права власності на неї від продавця до покупця, від виробника до споживача. Момент переходу права власності на продукцію, товари та послуги визначається умовами договору, укладеного між постачальником і покупцем.
Порядок обліку продажу продукції залежить від обраного організацією методу обліку. Конкретний метод обліку продажу продукції організація визначає самостійно у відповідності зі своєю обліковою політикою. Це або по моменту оплати відвантаженої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, або з моменту відвантаження продукції та пред'явлення платіжних документів покупцеві (замовникові) або транспортної організації.
Синтетичний облік продажу продукції здійснюється на активно-пасивному рах. 90 «Продажі». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про доходи та витрати, пов'язані зі звичайними видами діяльності організації, а також для визначення фінансового результату по них. На цьому рахунку відображаються, наприклад, виручка і собівартість по:
готової продукції та напівфабрикатів власного виробництва;
робіт і послуг промислового характеру;
робіт і послуг непромислового характеру;
покупним виробам (набутим для комплектації);
будівельним, монтажним, проектно-вишукувальним, геолого-розвідувальних, науково-дослідним і подібних робіт;
товарах;
послуг з перевезення вантажів і пасажирів;
транспортно-експедиційним і вантажно-розвантажувальних операцій;
послуг зв'язку та ін
До рах. 90 «Продажі» можуть бути відкриті такі субрахунки:
90 / 1 "Дохід" - для обліку надходження виручки від продажу продукції, товарів, робіт і послуг;
90 / 2 «Собівартість продажу» - для обліку собівартості продажів, по яких на субрахунку 90 / 1 "Дохід" визнана виручка;
90 / 3 «Податок на додану вартість» - для обліку суми податку на додану вартість, належної до одержання від покупця (замовника);
90 / 4 «Акцизи» - для обліку сум акцизів, що включені до ціни проданої продукції, товарів, робіт і послуг;
90 / 5 «Експортні мита» - відкривають організації-платники сум експортних мит;
90 / 9 «Прибуток / збиток від продажу» - для виявлення фінансового результату (прибуток або збиток) від продажів за звітний місяць.
Записи обороту за дебетом рах. 90 «Продажі» відображають:
- Вартість проданої продукції за обліковими цінами (планова чи нормативна собівартість, відпускна ціна);
- Різницю між фактичною собівартістю та вартістю за обліковими цінами;
- Витрати на продаж;
- Управлінські витрати;
- Акциз;
- Податок з продажів;
- Прибуток від продажу продукції (при перевищенні вартості за продажними цінами над собівартістю проданої продукції).
Записи обороту по кредиту рах. 90 «Продажі» відображають:
- Суму до одержання від покупців (вартість продукції за продажними цінами, акциз, податок на додану вартість, податок з продажу);
- Збиток (при перевищенні собівартості над вартістю за продажними цінами).
Після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рах. 90 «Продажі» (крім субрахунка 90 / 9 «Прибуток / збиток від продажу»), закриваються внутрішніми записами на субрахунок 90 / 9 «Прибуток / збиток від продажу».
Аналітичний облік за рах. 90 «Продажі» ведеться по кожному виду проданих товарів, продукції, виконаних робіт, наданих послуг і т. д.
2.3 Звітність матеріально відповідальних осіб
Облік матеріалів на складі здійснює завідуючий складом (комірник), що є матеріально відповідальною особою. Його приймають на роботу за погодженням з головним бухгалтером організації. З комірником укладається за встановленою формою типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Якщо в штатному розкладі організації відсутня посада завідуючого складом, то його обов'язки можуть бути покладені на будь-якого працівника організації за його згодою з обов'язковим укладенням договору про індивідуальну матеріальну відповідальність. Від займаної посади комірник може бути звільнений тільки після суцільної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і передачі їх за актом, затвердженим керівником організації.
На кожен номенклатурний номер матеріалів комірник заповнює матеріал ярлик і прикріплює його до місця зберігання готової продукції. В ярлику вказують найменування продукції, номенклатурний номер, одиницю виміру, ціну та ліміт наявності продукції.
Облік руху та залишків готової продукції здійснюють у картках обліку матеріалів. На кожен номенклатурний номер відкривають окрему картку, тому облік називають сортовим обліком і здійснюють його тільки в натуральному вираженні.
Картки відкривають у бухгалтерії або обчислювальному центрі і записують у них номер складу, найменування матеріалу, марку, сорт, профіль, розмір, одиницю виміру, номенклатурний номер, облікову ціну і ліміт. Після цього картки передають на склад, і комірник заповнює колонки приходу, витрат і залишку готової продукції.
Запис в картках комірник робить на підставі первинних документів (прибуткових ордерів, вимог, накладних тощо) у день здійснення операцій. Після кожного запису виводять залишок готової продукції. Завдяки цьому склад своєму розпорядженні оперативними відомостями про стан запасів.
Ведення обліку готової продукції допускається також в книгах обліку матеріалів, які містять ті ж реквізити, що і картки складського обліку.
В умовах автоматизації облікових робіт і автоматизованого складського господарства замість карток складського обліку застосовують систематично складаються машинограми-відомості руху і залишків готової продукції. У них на підставі первинних документів відображають ті ж дані, що і в картках складського обліку. Однак на відміну від численних карток машинограми-відомості ведуть лише по складах і матеріально відповідальним особам. Машинограми використовуються для контролю за рухом і станом готової продукції на складі і оперативного управління виробництвом.
Первинні документи після запису їх даних в картки обліку передають до бухгалтерії. Здачу документів оформляють реєстром, в якому вказують найменування і номери документів, що здаються.
У цехах, що мають комори, а також у підзвітних підприємствах (пункти, відділення, заводи) матеріально відповідальні особи (завідуючі пунктами і відділеннями, майстри заводів) складають місячні звіти про наявність руху матеріальних цінностей і представляють їх в бухгалтерію.
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Завдання № 1
Здійснити угруповання джерел утворення майна організації за схемою:
№ п / п | Склад капіталу | Сума руб. |
1. | Довгостроковий у т.ч. Кредити Позики - п.12, 14 | 7 500 |
2. | Короткостроковий в т.ч. |
Кредити
Позики
Кредиторська заборгованість
п. 3,4,5,6,8,9,11
Доходи майбутніх періодів
п. 13