Анотація
Курсова робота на тему: "Облік випуску готової продукції та її реалізації" обсягом 37 сторінок містить вступ, два розділи, практичну частину, висновок і два додатки. Список літератури налічує 17 джерел.
Основними джерелами інформації з'явилися нормативно-правові документи та навчально-методична література з даної теми.
Теоретична частина присвячена особливостям обліку готової продукції та її реалізації.
Перший розділ описує поняття і документальне оформлення випуску та реалізації готової продукції.
У другому розділі опис відображення в бухгалтерському обліку випуску готової продукції та її реалізації.
У практичній частині по вихідним даним зроблені необхідні розрахунки, складені реєстри бухгалтерського обліку і заповнені основні форми бухгалтерської фінансової звітності.
На підставі виконаної роботи у заключній частині дається короткий узагальнення матеріалу.
Зміст
Введення
1. Поняття і документальне оформлення готової продукції
1.1 Поняття та оцінка готової продукції
1.2 Основні нормативні документи. Документальне оформлення готової продукції
2. Облік випуску готової продукції та її реалізації в організації
2.1 Особливості обліку випуску продукції
2.2 Облік готової продукції в місцях зберігання та в бухгалтерії. Облік і оцінка відвантаженої продукції
Практична частина
Висновок
Список літератури
Програми
Введення
Бухгалтерський облік являє собою систему збору, реєстрації, обробки, узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно організації та її зобов'язання; їх русі шляхом суцільного, безперервного документування всіх господарських операцій.
Об'єктами бухгалтерського обліку, відповідно, є майно підприємства, джерела коштів, зобов'язання, господарські операції, здійснювані в процесі діяльності.
Головними завданнями бухгалтерського обліку є:
забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до встановлених норм, нормативами і кошторисами;
формування повної і достовірної інформації про господарські процеси і фінансові результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва та управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, податковими і банківськими органами;
виявлення внутрішньовиробничих резервів, їх мобілізація та ефективне використання, своєчасне попередження негативних явищ в господарсько-фінансової діяльності.
Як відомо, господарська діяльність будь-якого підприємства складається з трьох безперервних взаємопов'язаних господарських процесів: постачання (заготовляння та придбання матеріально-технічних ресурсів), виробництва продукції та її збуту (реалізації). Ці процеси здійснюються одночасно.
Під готовою продукцією розуміються повністю готовий виріб, об'єкт будівництва, закінчені роботи чи надані послуги, що відповідають стандарту або технічним вказівкам і прийняті відділом технічного контролю або замовником.
Велику роль у досягненні головної мети діяльності будь-якого підприємства - отримання максимального прибутку при мінімальних витратах-грає чітка організація обліку готової продукції на підприємстві.
Завдання обліку: правильний і своєчасний облік наявності та руху готової продукції; оцінка готової продукції; контроль за збереженням готової продукції; контроль за процесом реалізації продукції, виявлення рентабельності всієї продукції та її окремих видів.
Метою курсової роботи:
вивчення поняття готової продукції, робіт і послуг;
вивчення нормативно-правової бази та документування обліку готової продукції, робіт, послуг;
теоретичне вивчення обліку випуску і реалізації готової продукції.
1. Поняття і документальне оформлення готової продукції
1.1 Поняття та оцінка готової продукції
Готова продукція - це вироби і напівфабрикати, повністю закінчені обробкою, що відповідають чинним стандартам чи затвердженим технічним умовам, прийняті на склад чи замовником.
У методичних вказівках з обліку матеріально-виробничих запасів готова продукція визначена як частина матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу, технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів у випадках, встановлених законодавством.
Роботи та послуги - це вартість різних робіт і послуг, виконаних і наданих стороннім організаціям та особам, а також працівникам організації на умовах оплати.
Основні завдання бухгалтерського обліку готової продукції:
правильний і своєчасний облік наявності та руху готової продукції на складах, холодильниках та інших місцях зберігання продукції;
контроль за виконанням планів за обсягом, асортиментом,
якістю випущеної продукції і зобов'язань щодо її постачання;
контроль за збереженням готової продукції та дотриманням
встановлених лімітів;
контроль за дотриманням плану з продажу продукції і своєчасністю оплати проданої продукції;
виявлення рентабельності всієї продукції та її окремих видів.
Готова продукція, як правило, повинна бути здана на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі. Великогабаритні вироби та продукція, яка не може бути здана на склад з технічних причин, приймаються представником замовника на місці їх виготовлення, комплектації і збірки.
Планування і облік готової продукції ведуть в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках.
Умовно-натуральні показники використовують для отримання узагальнених даних про однорідну продукції.
Оцінка готової продукції
Облік наявності та руху готової продукції здійснюють на активному рахунку 43 "Готова продукція". Готові вироби, придбані для комплектації або в якості товарів для продажу, враховують на рахунку 41 "Товари". Вартість виконаних робіт і наданих послуг на сторону на рахунку 43 "Готова продукція" не відображають, оскільки їх не оприбутковують на склад.
У балансі відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності готова продукція підлягає оцінці за фактичною або нормативної (планової) виробничої собівартості або за прямими статтями витрат. Фактична собівартість, а також прямі витрати також можуть бути обчислені лише після закінчення місяця після інвентаризації та відповідної оцінки незавершеного виробництва. Рух готових виробів і їх реалізація відбуваються безперервно. Питання про оцінку створеної продукції в поточному обліку повинен вирішуватися в обліковій політиці організації.
Можливі такі варіанти оцінки у поточному обліку. Протягом місяця використовують облікові ціни, що розробляються організацією самостійно. Записують їх при синтетичному обліку на рахунок 43. Після закінчення місяця обчислюють фактичну собівартість випущеної продукції і відхилення її в облікових цінах. Ці показники фіксують по групах виробів в регістрах аналітичного обліку за рахунком 43, тобто фактична собівартість і її відхилення в бухгалтерських проводках по дебету і кредиту рахунку 43 не беруть участь.
У великих організаціях поточний облік продукції ведуть за нормативною (плановою) виробничою собівартістю з використанням або без застосування рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)".
Після визначення фактичної собівартості готової продукції обчислюють різницю (відхилення) між нормативною (плановою) і фактичною собівартістю. Ці відхилення відображають на бухгалтерських рахунках синтетичного обліку. Перевитрата, тобто перевищення плану (норми), записують звичайної проводкою, економію - негативними числами ("червоне сторно"). Загальна вартість готової продукції тим самим доводиться до її оцінки за фактичною собівартістю.
Можлива оцінка готової продукції за прямими статтями витрат з додаванням загальновиробничих (цехових) витрат, тобто за неповною виробничої собівартості. При цьому методика поточного обліку готової продукції аналогічна викладеної стосовно обліку за нормативною (плановою) виробничою собівартістю.
За будь-яких цінах, що використовуються для поточного обліку випущеної продукції, по закінченні місяця виникає необхідність у розрахунку середнього відсотка відхилень між обліковою ціною та фактичною собівартістю готової продукції. Його використовують для встановлення фактичної собівартості реалізованої (при експортних поставках - відвантаженої) продукції.
При обчисленні зазначеного відсотка відхилень слід приймати до уваги і вхідне сальдо, тобто залишок на початок місяця як по готовій продукції, так і за відхиленнями.
1.2 Основні нормативні документи. Документальне оформлення готової продукції
Основними регулюючими нормативними документами обліку готової продукції та її реалізації є:
"Про бухгалтерський облік". Федеральний закон від 21.11.96 р.
№ 129-ФЗ.
Закон має велике значення для розвитку бухгалтерського обліку в країні, оскільки він підвищує юридичний статус норм бухгалтерського обліку для комерційних і некомерційних організацій; закріплює обов'язок ведення бухгалтерського обліку в юридичних особах; підвищує статус норм бухгалтерського обліку до рівня статусу норм іншого законодавства.
Цивільний кодекс Російської Федерації. Частини I та П. - М:
Проспект, 1998.
Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської
звітності в Російській Федерації. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 р. № 34н (в ред. Наказу Мінфіну РФ від 24.03.2000 р. № 31н).
Положение слід віднести до нормативних документів другого рівня. Воно покликане конкретизувати ФЗ "Про бухгалтерський облік".
План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н.
План рахунків бухгалтерського обліку представляє собою схему реєстрації та групування фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку. У ньому наведено найменування і номери синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку).
Порядок ведення аналітичного обліку встановлюється організацією, виходячи з положень Інструкції про застосування Плану рахунків та нормативних актів з окремих розділів обліку: ПБО та Методичних вказівок.
Положення з бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів - ПБО 5 / 01. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 09.06.01 р. № 44н.
Положення з бухгалтерського обліку "Доходи організації" -
ПБО 9 / 99. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 06.05.99 р. № 32н.
Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 13.06.95 р. № 49.
Методичні вказівки з бухгалтерського обліку матеріально-
виробничих запасів. Затверджено наказом Мінфіну РФ
від 28.12.01 р. № 119н.
Загальноросійський класифікатор продукції. Затверджений постановою Держстандарту Росії від 30.12.93 р.
Методичні рекомендації з формування і застосування
вільних цін і тарифів на продукцію, товари та послуги.
Затверджено Мінекономіки Росії 06.12.95 р. № СН-484/7-982.
Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку витрат,
включаються у витрати обігу і виробництва, і фінансових результатів на підприємствах торгівлі та громадського харчування. Затверджено наказом Комітету Російської Федерації з торгівлі від 20.04.95 р. № 1-55/32-2.
Методичні рекомендації в системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку належать до документів третього рівня. Вони покликані конкретизувати основні положення, викладені в нормативних документах першого і другого рівнів, тобто Федеральному законі "Про бухгалтерський облік" та ПБО.
Надходження з виробництва готової продукції оформляється накладними, специфікаціями, прийомними актами та іншими первинними документами.
Відпуск готової продукції покупцям оформляється, як правило, накладними. В якості типової форми накладної можна використовувати форму № М-15 "Накладна на відпуск матеріалів на сторону". У залежності від галузевої специфіки організації можуть застосовувати спеціалізовані форми накладних та інших первинних документів із зазначенням у них обов'язкових реквізитів. Підставою для виписки накладних є розпорядження керівника організації або уповноваженої ним особи, а також договір з покупцем (замовником). Методичними вказівками з обліку МПЗ рекомендується наступний порядок обліку відпуску готової продукції. Накладні форми М-15 виписуються на складі або у відділі збуту у чотирьох примірниках і передаються в бухгалтерію для реєстрації в журналі реєстрації накладних на відпуск готової продукції і підписи їх головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою.
З бухгалтерії підписані накладні повертаються у відділ збуту (або інше аналогічне підрозділ організації). Один примірник накладної передається комірнику (або іншій матеріально відповідальній особі), другий служить підставою для виписки рахунку-фактури, третій і четвертий передаються одержувачу готової продукції. На всіх примірниках накладної одержувач зобов'язаний розписатися в отриманні продукції. При вивезенні продукції через пропускний пункт один примірник накладної (четвертий) залишається у служби охорони, а третій примірник передається одержувачу як супровідного документа на вантаж.
Служба охорони записує накладні до журналу реєстрації вантажів і потім передає їх до бухгалтерії за описом, де роблять відмітки про вивезення в журналі реєстрації накладних на вивіз (продаж) готової продукції.
Рахунки-фактури виписуються у двох примірниках: перший примірник не пізніше 10 днів з дати відвантаження продукції висилається або передається покупцеві, а другий залишається в організації-постачальника для відображення в книзі продажу та нарахування ПДВ.
2. Облік випуску готової продукції та її реалізації в організації
2.1 Особливості обліку випуску продукції
У балансі відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності готова продукція підлягає оцінці за фактичною або нормативної (планової) виробничої собівартості або за прямими статтями витрат. Фактична собівартість, а також прямі витрати також можуть бути обчислені лише після закінчення місяця після інвентаризації та відповідної оцінки незавершеного виробництва. Рух готових виробів і їх реалізація відбуваються безперервно. Питання про оцінку створеної продукції в поточному обліку повинен вирішуватися в обліковій політиці організації.
Можливі такі варіанти оцінки у поточному обліку. Протягом місяця використовують облікові ціни, що розробляються організацією самостійно. Записують їх при синтетичному обліку на рахунок 43. Після закінчення місяця обчислюють фактичну собівартість випущеної продукції і відхилення її в облікових цінах. Ці показники фіксують по групах виробів в регістрах аналітичного обліку за рахунком 43, тобто фактична собівартість і її відхилення в бухгалтерських проводках по дебету і кредиту рахунку 43 не беруть участь.
У великих організаціях поточний облік продукції ведуть за нормативною (плановою) виробничою собівартістю з використанням або без застосування рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)".
Після визначення фактичної собівартості готової продукції обчислюють різницю (відхилення) між нормативною (плановою) і фактичною собівартістю. Ці відхилення відображають на бухгалтерських рахунках синтетичного обліку. Перевитрата, тобто перевищення плану (норми), записують звичайної проводкою, економію - негативними числами ("червоне сторно"). Загальна вартість готової продукції тим самим доводиться до її оцінки за фактичною собівартістю.
Можлива оцінка готової продукції за прямими статтями витрат з додаванням загальновиробничих (цехових) витрат, тобто за неповною виробничої собівартості. При цьому методика поточного обліку готової продукції аналогічна викладеної стосовно обліку за нормативною (плановою) виробничою собівартістю.
За будь-яких цінах, що використовуються для поточного обліку випущеної продукції, по закінченні місяця виникає необхідність у розрахунку середнього відсотка відхилень між обліковою ціною та фактичною собівартістю готової продукції. Його використовують для встановлення фактичної собівартості реалізованої (при експортних поставках - відвантаженої) продукції.
При обчисленні зазначеного відсотка відхилень слід приймати до уваги і вхідне сальдо, тобто залишок на початок місяця як по готовій продукції, так і за відхиленнями.
Облік наявності та руху готової продукції здійснюють на активному рахунку 43 "Готова продукція". Цей рахунок використовується організаціями галузей матеріального виробництва.
Готові вироби, придбані для комплектації або в якості товарів для продажу, враховують на рахунку 41 "Товари". Вартість виконаних робіт і наданих послуг на сторону також не відображають на рахунку 43 "Готова продукція". Фактичні витрати по них списують з рахунків обліку витрат на виробництво в дебет рахунку 90 "Продажі". Продукція, що не підлягає здачі на місці і не оформлена актом приймання, залишається в складі незавершеного виробництва і на рахунку 43 "Готова продукція" не враховується.
Синтетичний облік готової продукції може здійснюватися у двох варіантах: без використання рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" та з використанням рахунку 40.
При першому варіанті, який є традиційним для нашої облікової практики, готову продукцію враховують на синтетичному рахунку 43 "Готова продукція" за фактичною виробничою собівартістю. Однак аналітичний облік окремих видів готової продукції здійснюють, як правило, за обліковими цінами (нормативною собівартістю, договірними цінами та ін) з виділенням відхилень фактичної собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінами окремих виробів, які враховуються на окремому аналітичному рахунку.
Оприбуткування готової продукції за обліковими цінами оформляють бухгалтерським записом за дебетом рахунка 43 "Готова продукція" і кредитом рахунку 20 "Основне виробництво".
Після закінчення місяця обчислюють фактичну собівартість оприбуткованої готової продукції, визначають відхилення фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами і списують це відхилення з кредиту рахунку 20 "Основне виробництво" у дебет рахунку 43 "Готова продукція" способом додаткової бухгалтерської проводки або способом "червоне сторно ".
Якщо готова продукція повністю використовується в самій організації, то її можна оприбутковувати за дебетом рахунка 10 "Матеріали" та інших аналогічних рахунків з кредиту рахунку 20 "Основне виробництво".
Сільськогосподарські організації враховують рух сільськогосподарської продукції протягом року за плановою собівартістю, а по закінченні року її доводять до фактичної собівартості.
Відвантажену або здану на місці готову продукцію в залежності від умов поставки, зазначених у договорі на поставку продукції, списують за обліковими цінами з кредиту рахунку 43 "Готова продукція" в дебет рахунків 45 "Товари відвантажені" або 90 "Продажі". Після закінчення місяця визначають відхилення фактичної собівартості відвантаженої (реалізованої) продукції від вартості її за обліковими цінами і списують з кредиту рахунку 43 додаткової проводкою або способом "червоне сторно" в дебет рахунків 45 або 90.
Готову продукцію, передану іншим організаціям для реалізації на комісійних засадах, списують з кредиту рахунку 43 у дебет рахунку 45 "Товари відвантажені".
При використанні для обліку витрат на виробництво продукції рахунка 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" синтетичний облік готової продукції здійснюють на рахунку 43 за нормативною або плановою собівартістю.
За дебетом рахунка 40 відображають фактичну собівартість продукції (робіт, послуг), за кредитом - нормативну або планову собівартість.
Фактичну виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) списують з кредиту рахунків 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства" в дебет рахунку 40.
Нормативну або планову собівартість продукції (робіт, послуг) списують з кредиту рахунку 40 в дебет рахунків 43 "Готова продукція", 90 "Продажі" та інших рахунків (10, 11, 21, 28,41 та ін.)
Зіставленням дебетових і кредитових оборотів за рахунком 40 на 1-е число місяця визначають відхилення фактичної собівартості продукції від нормативної чи планової і списують з кредиту рахунку 40 в дебет рахунку 90 "Продажі" та інших рахунків. При цьому перевищення фактичної собівартості продукції над нормативною або плановою списують додаткової проводкою, а економію - способом "червоне сторно". Рахунок 40 закривають щомісяця, і сальдо на звітну дату він не має.
При використанні рахунка 40 відпадає необхідність у складанні окремих розрахунків відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами за готовою, відвантаженої та проданої продукції, оскільки виявлене відхилення по готової продукції відразу списують на рахунок 90 "Продажі".
У бухгалтерському балансі готову продукцію відображають:
за фактичною виробничою собівартістю (якщо не використовується рахунок 40);
нормативної чи планової собівартості (якщо використовується
рахунок 40);
неповної (скороченої) фактичної собівартості (за прямими
статтями витрат), коли непрямі витрати списуються з рахунку 26 "Загальногосподарські витрати" в дебет рахунку 90 "Продажі";
неповної нормативної чи планової собівартості (при використанні рахунку 40 і списання загальногосподарських витрат з рахунку 26 на рахунок 90).
2.2 Облік готової продукції в місцях зберігання та в бухгалтерії. Облік і оцінка відвантаженої продукції
Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання зазвичай здійснюється аналогічно обліку матеріальних запасів, тобто в картках обліку матеріалів.
Останнім часом багато організацій застосовують бескарточний метод обліку готової продукції: за допомогою ЕОМ щодня складають оборотні відомості обліку випуску з виробництва і руху готової продукції щодо складів (інших місць зберігання). Залишки готової продукції періодично інвентаризують.
На автоматизованих складах замість карток складського обліку використовують, як правило, оперативні машинограми та відеограми залишків і руху готової продукції по кожному найменуванню та виду.
За готової продукції складають номенклатуру-цінник, а також довідники продукції, в яких містяться відомості про оподатковуваної і не оподатковуваної різними видами податків продукції, про платників та вантажоодержувачів, среднеквартальной і середньорічної собівартості та ін
Рух готової продукції в бухгалтерії враховують також аналогічно обліку матеріалів.
Крім того, дані платіжних вимог щодо відвантаженої продукції щодня записують у відомість обліку та реалізації продукції (робіт, послуг) (ф. № 16 або 16а). У відомості вказують дату і номер платіжного вимоги, найменування постачальника, кількість відвантаженої продукції за її видами, суми, які пред'являються за рахунками, і відмітку про сплату рахунків. Відомість є формою аналітичного обліку товарів відвантажених. Готову продукцію у відомості відображають за обліковими і відпускними цінами. Відомість ф. № 16 використовують при визначенні виручки по відвантаженню, а № 16а - при визначенні виручки по оплаті.
Як вже зазначалося, готова продукція і товари відвантажені можуть відображатися в обліку і балансі:
за повної фактичної виробничої собівартості (якщо в обліку не використовується рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" і загальногосподарські витрати списуються на рахунки 20, 23, 29);
за неповною фактичної виробничої собівартості (якщо в обліку не використовується рахунок 40 і з рахунка 26 витрати списуються на рахунок 90);
за повною нормативною або плановою собівартістю (якщо в обліку використовується рахунок 40 і з рахунка 26 витрати списуються на рахунки 20, 23, 29);
за неповною нормативною або плановою собівартістю продукції (за прямими статтями витрат, коли використовується рахунок 40 і витрати списуються з рахунку 26 на рахунок 90).
Відвантажена або пред'явлена покупцям готова продукція за цінами реалізації (включаючи ПДВ та акцизи) відображається за дебетом рахунка 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і кредитом рахунку 90 "Продажі". Одночасно собівартість відвантаженої або пред'явленої покупцю продукції списується в дебет рахунку 90 "Продажі" з кредиту рахунку 43 "Готова продукція".
Якщо виручка від продажу відвантаженої продукції протягом певного часу не може бути визнана в бухгалтерському обліку (наприклад, при експорті продукції), то для обліку такої відвантаженої продукції використовують рахунок 45 "Товари відвантажені". При відвантаженні зазначеної продукції вона списується з кредиту рахунку 43 "Готова продукція" в дебет рахунку 45 "Товари відвантажені". Після отримання повідомлення про визнання виручки від продажу продукції постачальник списує її з кредиту рахунку 45 "Товари відвантажені" в дебет рахунку 90 "Продажі". Одночасно вартість продукції за ціною реалізації (включаючи ПДВ та акцизи) відображається за кредитом рахунку 90 і дебетом рахунка 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
На рахунку 45 "Товари відвантажені" вказуються також готові вироби та товари, передані іншим підприємствам для продажу на комісійних та інших подібних засадах. При відпуску таких виробів вони списуються з кредиту рахунку 43 "Готова продукція" в дебет рахунку 45 "Товари відвантажені". При надходженні повідомлення від комісіонера про продаж переданих йому виробів вони списуються з кредиту рахунку 45 "Товари відвантажені" в дебет рахунку 90 "Продажі" з одночасним відображенням за дебетом рахунка 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і кредитом рахунку 90 "Продажі".
Вартість зданих робіт і наданих послуг списується за фактичною або нормативною (плановою) собівартістю з кредиту рахунку 20 "Основне виробництво" або 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" в дебет рахунку 90 "Продажі" по мірі пред'явлення рахунків за виконані роботи і послуги . Одночасно суму виручки відображають за кредитом рахунку 90 "Продажі" і дебетом рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
Практична частина
На підставі вихідних даних необхідно скласти журнал реєстрації господарських операцій пропонованої форми, де в залежності від впливу на баланс господарських операцій вказати їх тип.
Використовуючи вихідні дані про залишки коштів організації та джерел їх утворення на 01.12. 2009р., Відкрити рахунки навчальної форми, зробити в них рознесення сум господарських операцій відповідно до журналу реєстрації, підрахувати обороти по кожному рахунку і визначити сальдо на кінець звітного періоду.
Для контролю облікових записів необхідно використовувати форму оборотно-сальдової відомості за синтетичними рахунками.
Після виконання необхідних розрахунків скласти бухгалтерський баланс встановленої форми і звіт про прибутки та збитки.
Вихідні дані:
Згідно головної книги ТОВ "Корвет" сальдо на 01.12.2009 р по рахунках синтетичного обліку складають:
Номер рахунку / субрахунка | Найменування рахунку / субрахунку | Сальдо на 1.12.2009 р. | |
дебет | кредит | ||
01 | Основні засоби |