РЕФЕРАТ
Випускна кваліфікаційна робота 115 з., Ілюстрацій 5, таблиць 28, джерел 29, додатків 9.
ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ, ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА, ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДИКИ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ.
Мета роботи - є дослідження організації бухгалтерського обліку, аналізу фінансового стану підприємства та ефективності використання основних засобів, проведення аудиту з метою виявлення порушень, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення діючої практики бухгалтерського обліку та аналізу.
Метод дослідження - аналітичний, дослідно-статистичні методи, методи порівняння.
Проведено аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності, фінансового стану аналізованого підприємства. Крім цього, розроблено методику проведення перевірки обліку основних засобів на підприємстві. На основі даної методики проведено аудит, і її результати свідчать про оптимальність даної розробки внаслідок зниження трудовитрат, поліпшення якості аудиту та виконання термінів проведення перевірки. Так дана методика дозволила провести аудит в короткі терміни і виявити суттєві порушення. Дана методика у вигляді детальної програми проведення аудиту несе рекомендаційний характер до практичного її застосування.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1. Облік основних засобів
1.2. Аналіз основних засобів
1.3. Аудит основних засобів
2. АНАЛІЗ ОБЛІКУ, СТАНУ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «КРАСПРІГОРОД»
2.1. Загальні відомості про підприємство ВАТ «КрасПрігород»
2.2. Аналіз фінансово-господарської діяльності
2.3. Аналіз наявності, структури, руху основних фондів та ефективності їх використання
3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
3.1. Пропонована методика по проведенню аудиту обліку основних засобів в організації
3.2. Практичне застосування пропонованої методики у ВАТ «КрасПрігород»
3.3. Оцінка ефективності запропонованої методики
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Основним документом, що регулює і регламентує бухгалтерський облік в РФ, є Федеральний закон "Про бухгалтерський облік" від 21.11.96 р. № 129-ФЗ, (у редакції від 03.11.2006г.)
Правильність обліку основних засобів визначає надання достовірної та повної інформації про основні засоби та їхній структурі. Дана інформація необхідна при аналізі використання основних засобів для розробки напрямків більш ефективного їх використання, що є необхідною умовою реалізації основної мети підприємництва - отримання прибутку
З активізацією діяльності індустрії магістрального пасажирського залізничного транспорту збільшується потреба у незалежному контролі достовірності бухгалтерського обліку в організаціях даної галузі.
Міцність економічного становища організації, результативність і привабливість її діяльності залежать від ефективності використання виробничих ресурсів, від правильності формування собівартості виконуваних робіт, послуг, що надаються від правильності і своєчасності розрахунків між підприємствами.
Тому доцільно приділяти особливу увагу першому з перерахованих вище розділів обліку - обліку основних фондів, які в принципі є основним масивом забезпечення безпосередньої діяльності підприємства.
Обліку та аналізу основних фондів в даній галузі властиве особливе увагу, отже, вони найбільш схильні до різних факторів ризику.
Фактори ризику, обумовлені наступними причинами:
- Відсутність багаторазового контролю над первинними документами на стадії їх створення та перевірки;
- Складність відновлення відсутніх і виправлення неправильно оформлених документів;
- Велика ймовірність несвоєчасного надходження підтверджуючих документів.
Фактори ризику, а також можливість різного роду зловживань обумовлюють необхідність дослідження організації та системи первинного обліку, оцінку стану внутрішнього контролю на ділянці обліку основних засобів.
Типові помилки і порушення за даним розділом обліку:
- Рахункові помилки при фіксації оперативного факту;
- Несвоєчасна реєстрація оперативного факту на носії інформації;
- Реєстрація господарських операцій в документах неуніфікованих форми;
- Відсутність необхідних реквізитів, які надають документа юридичну силу;
- Порушення, допущені при оформленні первинного документа (заповнення документів засобами, що не допускають їх довготривале зберігання, порушення при внесенні виправлень в первинний документ);
- Помилки при реєстрації документа;
- Несвоєчасна реєстрація документа в обліковому регістрі (або відсутність даних у обліковому регістрі за окремим первинним документам);
- Неправильне визначення та встановлення амортизаційної групи;
- Неправильне віднесення на витрати сум зносу;
- Порушення методології обліку в частині невірно складених кореспонденцій рахунків.
Виходячи з вищесказаного, видно потреба у проведенні аудиту за даним розділом обліку. Аудит важливий для отримання уточненої інформації, виявленні невідповідностей у виданих повідомленнях, чим підвищує якість прийнятих рішень, ефективність ринкових операцій і сприяє кращому розподілу активів.
Метою випускної кваліфікаційної роботи є дослідження організації бухгалтерського обліку, аналізу фінансового стану підприємства та ефективності використання основних засобів, проведення аудиту з метою виявлення порушень, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення діючої практики бухгалтерського обліку та аналізу. Для реалізації поставленої мети слід вирішити цілий ряд завдань, основними з яких є:
- Вивчення теоретичних і методологічних аспектів обліку та аналізу ефективності використання основних засобів,
- Вивчення діючої практики обліку і аналізу ефективності використання основних засобів,
- Проведення аудиту, і на основі його результатів, розробка рекомендацій щодо усунення виявлених порушень, для вдосконалення обліку та аналізу основних засобів.
Об'єктом дослідження у випускній кваліфікаційної роботи є ВАТ «Краспрігород».
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1 Облік основних засобів
Основними документами, що регламентують порядок обліку основних засобів, є Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» (ПБУ 6 / 01) та Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів.
Згідно з цими документами до основних засобів (ОС) належать об'єкти при одноразовому виконанні наступних чотирьох умов:
- Використання у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
- Використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців, вартістю більше 20000 крб.;
- Організацією не передбачається подальший перепродаж цих активів;
- Здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.
До основних засобів відносяться: будівлі, споруди та передавальні пристрої, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя; робочий, продуктивний і племінну худобу, багаторічні насадження , внутрішньогосподарські дороги та інші відповідні об'єкти.
У складі основних засобів враховуються також: земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси); капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель (осушувальні, зрошувальні та інші меліоративні роботи), капітальні вкладення в орендовані об'єкти основних засобів, якщо відповідно до укладеним договором оренди ці капітальні вкладення є власністю орендаря.
До основних засобів не відносяться машини, обладнання та інші аналогічні предмети, які значаться як готові вироби на складах організацій-виробників або як товари на складах торговельних організацій, предмети, здані в монтаж або які підлягають здачі в монтаж, що знаходяться в дорозі; капітальні та фінансові вкладення.
Операції по руху (надходження, внутрішнє переміщення, вибуття) основних засобів оформляються первинними обліковими документами. Первинні облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити, встановлені Федеральним законом № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік»: (найменування документа, дата складання документа; найменування організації, від імені якої складено документ; зміст господарської операції в натуральному і грошовому виразах; найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи вказаних осіб і їх розшифровки).
Крім того, в первинні облікові документи можуть бути включені додаткові реквізити в залежності від характеру господарської операції, вимог нормативних правових актів і документів з бухгалтерського обліку, а також технології обробки облікової інформації.
Первинні облікові документи можуть складатися на паперових або машинних носіях інформації. Програми кодування, ідентифікації і машинної обробки даних документів на машинних носіях повинні володіти системою захисту і зберігатися в організації протягом терміну, встановленого для зберігання відповідних первинних облікових документів. Державним комітетом статистики Російської Федерації затверджені уніфіковані форми первинної облікової документації з обліку основних засобів, основні форми яких вказані в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Первинні документи обліку основних засобів
Господарська операція | Документ | |
Найменування | Код | |
1 | 2 | 3 |
1. Надходження основних засобів | 1.1 Акт про приймання-передачі об'єкта основних засобів (крім будівель, споруд) | ОС-1 |
1.2.Акт про приймання-передачу будівлі (споруди) | ОС-1а | |
1.3. Акт про приймання-передачі груп об'єктів основних засобів (крім будівель, споруд) | ОС-1б | |
1.4. Накладна на внутрішнє переміщення об'єктів основних засобів | ОС-2 | |
1.5.Акт про приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих, об'єктів основних засобів | ОС-3 | |
Продовження таблиці 1.1 | ||
1 | 2 | 3 |
1.6. Акт про приймання-передачі обладнання у монтаж | ОС-14 | |
2. Вибуття основних засобів | 2.1. Акт про списання об'єкта основних засобів (крім автотранспортних засобів) | ОС-4 |
2.2. акт про списання автотранспортних засобів | ОС-4а | |
2.3. Акт про списання груп об'єктів основних засобів (крім автотранспортних) | ОС-4б | |
3. Наявність, інвентаризація | 3.1. Інвентаризаційний опис основних засобів | Інв-1 |
3.2.Слічітельная відомість результатів інвентаризації основних засобів | Інв-18 | |
3.3. Акт про виявлені дефекти устаткування | ОС-16 | |
3.4. Інвентарна картка обліку об'єктів основних засобів | ОС-6 | |
3.5. Інвентарна картка групового обліку об'єктів основних засобів | ОС-6а | |
3.6.Інвентарная книга обліку об'єктів основних засобів | ОС-6б | |
3.7. Інвентарний список | --- |
Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів є інвентарний об'єкт.
Інвентарним об'єктом основних засобів визнається об'єкт з усіма пристосуваннями і приладдям або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно зчленованих предметів, що становлять єдине ціле для виконання певної роботи.
У разі наявності у одного об'єкта декількох частин, що мають різний термін корисного використання, кожна така частина враховується як самостійний інвентарний об'єкт.
Строком корисного використання є період, протягом якого використання основних засобів приносить економічні вигоди (дохід) організації.
Капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель, по ділянці, що знаходиться у власності організації, враховуються у складі інвентарного об'єкта, до якого здійснено капітальні вкладення.
Для організації бухгалтерського обліку та забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному інвентарному об'єкту основних засобів повинен присвоюватися при прийнятті їх до бухгалтерського обліку відповідний інвентарний номер.
У тих випадках, коли інвентарний об'єкт має кілька частин, що мають різний термін корисного використання і враховуються як окремі інвентарні об'єкти, кожній частині привласнюється окремий інвентарний номер. Якщо по об'єкту, що складається з декількох частин, встановлений загальний для об'єктів строк корисного використання, вказаний об'єкт значиться за одним інвентарним номером.
Інвентарний номер, присвоєний інвентарному об'єкту основних засобів, зберігається за ним на весь період його перебування в даній організації.
Інвентарні номери вибулих інвентарних об'єктів основних засобів не рекомендується привласнювати знову прийнятим до бухгалтерського обліку об'єктам протягом п'яти років після закінчення року вибуття.
При наявності великої кількості об'єктів основних засобів за місцем їх знаходження в структурних підрозділах їх облік може здійснюватися в інвентарному списку або іншому відповідному документі, який містить відомості про номер і дату інвентарної картки, інвентарному номері об'єкта основних засобів, повну назву об'єкта, його первісної вартості та відомості про вибуття (переміщення) об'єкта.
Інвентарні картки на прийняті до бух. обліку об'єкти основних засобів, а також на ті, що вибули об'єкти основних засобів протягом місяця можуть знаходитися до кінця місяця відокремлено від інвентарних карток інших основних засобів.
Дані інвентарних карток щомісячно сумарно звіряються з даними синтетичного обліку основних засобів.
На основі відповідних даних бухгалтерського обліку, а також технічної документації в організації здійснюється контроль за використанням основних засобів.
До числа таких показників відносяться дані про наявність основних засобів з підрозділом їх на власні або орендовані; діючі і невикористовувані; дані про робочий час і простоях за групами основних засобів; дані про випуск продукції (робіт, послуг) у розрізі об'єктів основних засобів та ін
1.1.1 Оцінка основних засобів
У бухгалтерському обліку основні засоби відображаються за первісною, відновною, поточної, залишкової, ліквідаційної й оподатковуваної вартості.
Первісна (балансова) вартість основних засобів складається в момент вступу об'єкта в експлуатацію в даній організації.
Відновлювальна вартість - Це вартість їх відтворення на певний період, яка визначається шляхом проведення переоцінки. Згідно ПБУ 6 / 01 організаціям надано право здійснювати переоцінку на початок звітного року з використанням індексації або прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами.
Поточна ринкова вартість - ця сума грошових коштів, яка може бути отримана в результаті продажу зазначеного активу на дату прийняття до бухгалтерського обліку.
Залишкова вартість - первісна або відновна вартість за вирахуванням накопиченої суми амортизації.
Ліквідаційна вартість - це вартість продажу об'єктів при банкрутстві або ліквідації організації на основі вільного аукціону і відкритого продажу об'єктів за поточною ринковою вартістю.
Оподатковуваний вартість - вартість об'єктів, що визначається за правилами бухгалтерського обліку податків.
Переоцінка об'єктів основних засобів проводиться з метою визначення реальної вартості об'єктів основних засобів шляхом приведення первісної вартості об'єктів основних засобів у відповідність з їх ринковими цінами і умовами відтворення на дату переоцінки.
Вартість основних засобів, у якій вони прийняті до бух. обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерації та Положенням по бухгалтерському обліку «Облік основних засобів» ПБУ 6 / 01. Зміна первісної вартості об'єктів основних засобів, у якій вони прийняті до обліку допускається у випадках добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації, часткової ліквідації та переоцінки об'єктів основних засобів.
Переоцінка об'єкта основних засобів проводиться шляхом перерахунку його первісної вартості або поточної (відновної) вартості, якщо даний об'єкт переоцінювався раніше, та суми амортизації, нарахованої за весь час використання об'єкта.
1.1.2 Синтетичний та аналітичний облік надходження і вибуття основних засобів
Для синтетичного обліку основних засобів використовуються балансові рахунки: 01 «Основні засоби», 03 «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності», 02 «Амортизація основних засобів», 99 «Прибутки та збитки», а також позабалансові рахунки (при необхідності) - «Орендовані основні засоби», «Знос житлового фонду», « Знос об'єктів зовнішнього благоустрою »та інших аналогічних об'єктів.
Аналітичний облік являє собою пооб'єктний облік основних засобів і ведеться в інвентарних картках за формою № ОЗ-6. Інвентарна картка відкривається на кожен інвентарний об'єкт або групу однотипних об'єктів, яким присвоюється інвентарний номер.
Інвентарні картки можуть групуватися в картотеці стосовно класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи, затверджений постановою Уряду Російської Федерації від 1 січня 2002
Інвентарні картки (індивідуальні та групові) складаються в одному примірнику і зберігаються в бухгалтерії організації. У разі коли в результаті реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, часткової ліквідації та переоцінки об'єкта ОЗ проведені зміни, відображення яких у старій картці неможливо, заповнюється нова інвентарна картка, а стара зберігається як довідковий документ.
У картотеці бухгалтерії інвентарні картки розташовуються по галузевим групам основних засобів (промисловість, транспорт, будівництво та ін), а всередині цих груп - за місцем знаходження об'єктів (цех, відділ), за видами (будівлі, споруди тощо) з підрозділами на виробничі і невиробничі.
Надходження основних засобів є не що інше, як введення в експлуатацію та оприбуткування знову отриманих об'єктів основних засобів.
Основні засоби обліковуються на активному рахунку 01 «Основні засоби». Дебетове сальдо відображає суму первісної вартості основних засобів. За дебетом записується інформація про первісну вартість які поступили основних засобів та їх дооцінку, а по кредиту - про вибуття основних засобів та їх уцінку.
Джерелами придбання основних засобів є:
Власні (сума накопиченої амортизації, доходи організації, включаючи внески засновників у статутний капітал, дарування, безоплатне надходження від юридичних і фізичних осіб та субсидії урядового органу):
Позикові (кредити, позики й кредиторська заборгованість).
При надходженні основних засобів в організацію складаються проводки, основні з яких представлені у таблиці нижче 1.3.
Таблиця 1.3
Записи на рахунках бухгалтерського обліку операцій надходження основних засобів
Зміст господарської операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
Придбання основних засобів виробничого призначення від постачальників: | ||
1.1 Надійшли основні засоби за первісною вартістю | 08 | 60 (76) |
1.2. Перераховано юридичним особам за основні засоби | 60 (76) | 51 |
1.3. На суму нарахованого ПДВ по придбаних основних засобів | 19 | 60 (76) |
2. Надходження основних засобів як внеску в статутний капітал | ||
2.1 Визначено розмір внесків до КК після державної реєстрації | 75 | 80 |
2.2. Оприбутковані основні засоби, внесені засновниками в рахунок їх вкладів у КК | 08 | 75 |
2.3. Передано основні засоби в експлуатацію | 01 | 08 |
3. Різні випадки надходження основних засобів | ||
3.1. Оприбутковано невраховані основні кошти, виявлені під час інвентаризації | 01 | 99 |
Вартість об'єкта основних засобів, що вибуває або постійно не використовується для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг або для управлінських потреб організації, підлягає списанню з бухгалтерського обліку.
Вибуття об'єкта основних засобів визнається в бухгалтерському обліку організації на дату одноразової припинення дії чотирьох умов прийняття їх до бухгалтерського обліку.
Вибуття об'єкта основних засобів може мати місце у випадках:
Продажі;
Списання в разі морального і фізичного зносу;
Ліквідації при аваріях, стихійних лих та інших надзвичайних ситуаціях;
Передачі у вигляді внеску до статутного (складеного) капіталу інших організацій, пайовий фонд;
Передачі за договорами міни, дарування;
Передачі дочірньому (залежному) товариству від головної організації;
Нестачі і псування, виявлених при інвентаризації активів і зобов'язань;
Часткової ліквідації при виконанні робіт з реконструкції;
На підставі оформленого акта на списання основних засобів, переданого бухгалтерській службі організації, в інвентарній картці робиться відмітка про вибуття об'єкта основних засобів. Відповідні записи про вибуття об'єкта виробляються також у документі, що відкривається за місцем його перебування.
Вибуття об'єкта основних засобів, переданого в рахунок внеску до статутного (складеного) капітал, пайовий фонд у розмірі його залишкової вартості, відображається в бухгалтерському обліку за дебетом рахунка 75-1 «Розрахунки з засновниками» і кредитом рахунку 01 «Основні засоби».
Доходи і витрати від вибуття об'єкта основних засобів підлягають зарахуванню на рахунок прибутків і збитків як операційних доходів і витрат і відображаються в бух. Обліку в тому звітному періоді, до якого вони відносяться.
Порядок обліку вибуття основних засобів розглянуто по одному з видів - продаж основних засобів.
Відображаються наступними бухгалтерськими проводками:
Д - т 01 субрахунок «вибуття основних засобів»
К - т 01 - на суму первісної (відновної) вартості об'єкта.
Д - т 02 «амортизація основних засобів»
К - т 01 субрахунок «Вибуття основних засобів» - на суму накопиченої амортизації.
Д-т 99 «прибутки й збитки» субрахунок «Вибуття основних засобів»
К - т 01 «основні засоби», субрахунок «вибуття основних засобів» - на залишкову вартість об'єкта.
Надалі в дебет рахунку 99, субрахунок «Вибуття основних засобів» записуються всі витрати, пов'язані з вибуттям основних засобів, а в кредит - доходи від їх вибуття.
Д - т 99
К - т 23 «допоміжні виробництва», 44 «Витрати на продаж», - списання витрат, пов'язаних з продажем основних засобів.
Д - т 99
К - т 68 - заборгованість бюджету з ПДВ.
Д - т 83
К - т 84 «нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - списання суми дооцінки по об'єктах основних засобів, з яких проводилася переоцінка;
Д - т 10
К - т 99 - обліковуються матеріали, брухт, утиль, отримані при ліквідації об'єктів (за ринковими цінами).
Після закінчення звітного періоду визначається фінансовий результат від продажу основних засобів. Якщо кредитова сума рахунку 99, субрахунок «Вибуття основних засобів» більше дебетової, організація отримала прибуток, якщо навпаки - збиток.
1.1.3 Облік амортизації основних засобів
Амортизація є поступове перенесення (погашення) вартості основних засобів у процесі їх експлуатації на вартість готової продукції, робіт і послуг.
Об'єктами для нарахування амортизації є об'єкти основних засобів, що знаходяться в організації на правах власності, господарського відання, оперативного управління (включаючи об'єкти основних засобів, передані в оренду, безоплатне користування, довірче управління).
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів протягом звітного періоду проводиться незалежно від застосовуваного способу нарахування амортизації в розмірі 1 / 12 нараховується річної суми.
Нарахування амортизаційних відрахувань призупиняється за переведеним за рішенням керівництва організації основних засобів на консервацію тривалістю понад три місяці, на реконструкцію і модернізацію - понад 12 місяців (п. 23 ПБУ 6 / 01).
Нарахування амортизації об'єктів основних засобів здійснюється одним з наступних способів:
лінійний спосіб;
спосіб зменшуваного залишку;
спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання;
спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).
Застосування одного зі способів нарахування амортизації по групі однорідних об'єктів основних засобів виробляється протягом усього строку корисного використання об'єктів, що входять в цю групу.
Річна сума амортизаційних відрахувань визначається:
- При лінійному способі - з початкової вартості або (поточної (відновної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта;
- При способі зменшуваного залишку - з залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта і коефіцієнта не вище 3, встановленого організацією;
- При способі списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання - з початкової вартості або (поточної (відновної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і співвідношення, в чисельнику якого - число років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта , а в знаменнику - сума чисел років терміну корисного використання об'єкта.
За основними засобами, які використовуються в організаціях з сезонним характером виробництва, річна сума амортизаційних відрахувань по основних засобах нараховується рівномірно протягом періоду роботи організації у звітному році.
При способі списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт) нарахування амортизаційних відрахувань проводиться виходячи з натурального показника обсягу продукції (робіт) у звітному періоді і співвідношення первинної вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції (робіт) за весь строк корисного використання об'єкта основних засобів.
Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається організацією при прийнятті об'єкта до бухгалтерського обліку.
Визначення терміну корисного використання об'єкта основних засобів провадиться виходячи з:
очікуваного терміну використання цього об'єкта відповідно до очікуваної продуктивністю або потужністю;
очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (кількості змін), природних умов і впливу агресивного середовища, системи проведення ремонту;
нормативно-правових та інших обмежень використання цього об'єкта (наприклад, термін оренди).
У випадках поліпшення (підвищення) спочатку прийнятих нормативних показників функціонування об'єкта основних засобів в результаті проведеної реконструкції або модернізації організацією переглядається строк корисного використання по цьому об'єкту.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів починається з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття цього об'єкта до бухгалтерського обліку, і проводиться до повного погашення вартості цього об'єкта або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем повного погашення вартості цього об'єкта або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів проводиться незалежно від результатів діяльності організації в звітному періоді і відображається у бухгалтерському обліку звітного періоду, до якого воно відноситься.
Сума нарахованих амортизаційних відрахувань відображається в бухгалтерському обліку шляхом накопичення відповідних сум на окремому рахунку, як правило, за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво в кореспонденції з кредитом рахунка обліку амортизації.
Для обліку амортизаційних відрахувань використовують пасивний рахунок 02 «Амортизація основних засобів». Кредитове сальдо рахунку 02 відображає: суму нарахованої амортизації за що надійшли та чинним основних засобів, суму відшкодованої (накопиченої) вартості основних засобів з моменту вступу їх в експлуатацію до звітного періоду або до повного вибуття. За дебетом рах. 02 відображається сума амортизації по вибулим основним засобам. Нарахована сума амортизації відноситься до витрат на виробництво і продаж.
Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку амортизації основних засобів представлений в табл. 1.4.
Таблиця 1.4.
Записи на рахунках бухгалтерського обліку амортизації основних засобів
Господарська операція | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
Нарахування амортизації власних основних засобів (включаючи безоплатно отримані) | 20, 23, 25, 26, 44 | 02 |
Нарахування амортизації орендодавцем по основних засобів, зданих в оренду на умовах повернення | 91, 91-2 | 02 |
При вибутті основних засобів: На суму накопиченої амортизації | 02 | 01 |
На залишкову вартість основних засобів | 1 вересня | 01 |
1.1.4 Податковий облік основних засобів
Амортизируемим майном визнаються майно, результати інтелектуальної діяльності та інші об'єкти інтелектуальної власності, які знаходяться у платника податків на праві власності використовуються ним для отримання прибутку і вартість яких погашається шляхом нарахування амортизації. Амортизируемим майном визнається майно зі строком корисного використання більше 12 місяців і первісною вартістю більше 20 000 рублів.
Не підлягають амортизації земля і інші об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси), а також матеріально-виробничі запаси, товари, об'єкти незавершеного капітального будівництва, цінні папери, фінансові інструменти термінових угод (у тому числі форвардні, ф'ючерсні контракти, опціонні контракти )
Не підлягають амортизації наступні види майна, що амортизується:
1. Майно бюджетних організацій, за винятком майна, придбаного у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності і використовується для здійснення такої діяльності;
2. Майно некомерційних організацій, отримане в якості цільових надходжень або придбане за рахунок коштів цільових надходжень і використовується для здійснення некомерційної діяльності;
3. Майно, придбане (створене) з використанням бюджетних коштів цільового фінансування. Зазначена норма не застосовується щодо майна, отриманого платником податку при приватизації;
4. Об'єкти зовнішнього благоустрою (об'єкти лісового господарства, об'єкти дорожнього господарства, спорудження яких здійснювалось із залученням джерел бюджетного або іншого аналогічного цільового фінансування, спеціалізовані споруди судноплавної обстановки) та інші аналогічні об'єкти;
5. Придбані видання (книги, брошури та інші подібні об'єкти), твори мистецтва. При цьому вартість придбаних видань та інших подібних об'єктів, за винятком творів мистецтва, включається до складу інших витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією, в повній сумі у момент придбання зазначених об'єктів;
6. Майно, придбане (створене) за рахунок коштів, що надійшли відповідно до підпунктів 14, 19, 22, 23 і 30 пункту 1 статті 251 НК, а також майно, вказане в підпункті 6 і 7 пункту 1 статті 251.
7. Придбані права на результати інтелектуальної діяльності та інші об'єкти інтелектуальної власності, якщо за договором на придбання зазначених прав оплата повинна проводитися періодичними платежами протягом терміну дії зазначеного договору.
Зі складу майна, що амортизується виключаються основні засоби:
- Передані (отримані) за договорами в безоплатне користування;
- Перекладені за рішенням керівництва організації на консервацію тривалістю понад три місяці;
- Перебувають за рішенням керівництва організації на реконструкції і модернізації тривалістю понад 12 місяців.
- При розконсервації об'єкта основних засобів амортизація по ньому нараховується в порядку, що діяв до моменту його консервації, а термін корисного використання продовжується на період перебування об'єкта основних засобів на консервації.
Амортизується майно розподіляється по амортизаційних групах відповідно до термінів його корисного використання. Строком корисного використання визнається період, протягом якого об'єкт основних засобів або об'єкт нематеріальних активів служить для виконання цілей діяльності платника податків. Строк корисного використання визначається платником податку самостійно на дату введення в експлуатацію даного об'єкта амортизується майна відповідно до положень і з урахуванням класифікації основних засобів, затверджуваної Урядом Російської Федерації. Платник податків має право збільшити строк корисного використання об'єкта основних засобів після дати введення його в експлуатацію у разі, якщо після реконструкції, модернізації або технічного переозброєння такого об'єкта збільшився термін його корисного використання. При цьому збільшення строку корисного використання основних засобів може бути здійснено в межах строків, встановлених для тієї амортизаційної групи, в яку раніше було включено таке основний засіб.
Амортизується майно об'єднується в наступні амортизаційні групи:
Перша група - все недовговічне майно зі строком корисного використання від 1 року до 2 років включно;
Друга група - майно зі строком корисного використання понад 2 років до 3 років включно;
третя група - майно зі строком корисного використання понад 3 років до 5 років включно;
Четверта група - майно зі строком корисного використання понад 5 років до 7 років включно;
П'ята група - майно зі строком корисного використання понад 7 років до 10 років включно;
Шоста група - майно зі строком корисного використання понад 10 років до 15 років включно;
Сьома група - майно зі строком корисного використання понад 15 років до 20 років включно;
Восьма група - майно зі строком корисного використання понад 20 років до 25 років включно;
Дев'ята група - майно зі строком корисного використання понад 25 років до 30 років включно;
Десята група - майно зі строком корисного використання понад 30 років.
1.2 Аналіз основних засобів
Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва
Одним з найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті та ефективне їх використання.
Завдання аналізу:
1.Визначення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівня їх використання по узагальнюючих і приватним показниками;
2.Виявлення причин зміни їх рівня;
3.Расчет впливу використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники;
4.Ізученіе ступеня використання виробничої потужності підприємства і обладнання;
5.Установленіе резервів підвищення ефективності використання основних засобів.
Джерела інформації: бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, форма № 1 «Баланс підприємства», форма № 5 «Додаток до балансу підприємства», форма № 11 «Звіт про наявність та рух основних засобів», форма БМ «Баланс виробничої потужності» , дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація та ін
Аналіз починається з вивчення обсягу основних засобів їх динаміки і структури.
Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма № 5). Для цього розраховуються наступні показники:
Коефіцієнт відновлення (До обн), що характеризує частку нових основних засобів у загальній їх вартості на кінець року:
До обн = вартість які поступили основних засобів / вартість основних засобів на кінець періоду
Також розраховуються показники: термін оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, коефіцієнт зносу, коефіцієнт технічної придатності
Перевіряється виконання плану з впровадження нової техніки, введення в дію нових об'єктів, ремонту основних засобів. Визначається частка прогресивного обладнання в його загальній кількості і по кожній групі машин і устаткування, а також частка автоматизованого обладнання.
Забезпеченість підприємства окремими видами машин, механізмів, устаткування, приміщеннями встановлюється порівнянням фактичного їх наявності з плановою потребою, необхідною для виконання плану з випуску продукції.
Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими фондами є фондоозброєність і технічна озброєність праці.
1.2.2 Аналіз інтенсивності та ефективності використання основних виробничих фондів
Для узагальнюючої характеристики ефективності т інтенсивності використання основних виробничих фондів (ОПФ) використовуються наступні показники:
Фондорентабельность ь (відношення прибутку від основної діяльності до середньорічної вартості основних засобів);
Фондовіддача ОПФ (Відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості ОПФ);
Фондовіддача активної частини ОПФ (Відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості активної частини основних засобів);
Фондомісткість (відношення середньорічної вартості ОПФ до вартості виробленої продукції за звітний період);
Відносна економія ОПФ
У процесі аналізу вивчаються динаміка перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, проводяться міжгосподарські порівняння. Після цього вивчають фактори зміни величини Фондорентабельность та фондовіддачі (Мал. 1.1). найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондорентабельность. Її рівень залежить не тільки від фондовіддачі, а й від рентабельності продукції.
1.2.3 Методика визначення резервів збільшення випуску продукції, фондовіддачі і Фондорентабельность
На закінчення аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі. Ними можуть бути введення в дію нового обладнання, скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, більш інтенсивне його використання.
Резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають множенням його додаткового
кількості на поточний рівень середньорічної виробки або на фактичну величину всіх чинників, які формують її величину.
Рис. 1.1. Структурно-логічна модель факторного аналізу Фондорентабельность і фондовіддачі
Скорочення цілоденних простоїв обладнання призводить до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожною його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозована) кількість одиниць обладнання та фактичну середньоденну вироблення одиниці в поточному періоді.
Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст останнього помножити на плановану кількість днів роботи всього парку устаткування і на поточний рівень змінної виробки.
Резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв визначають множенням планованого приросту середньої тривалості зміни на фактичний рівень середньогодинної виробки і на можливу кількість відпрацьованих змін всім його парком - СМ (твір можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання та можливого рівня коефіцієнта змінності)
Для визначення резервів збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинного виробітку обладнання необхідно спочатку виявити можливості зростання останньої за рахунок оновлення та модернізації устаткування, більш інтенсивного його використання, впровадження досягнень науково-технічного прогресу і т.д. потім виявлений резерв підвищення виробітку за 1 машино-годину треба помножити на можливу кількість годин роботи обладнання (твір можливої кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнта змінності, тривалості зміни).
Після цього визначають резерви зростання фондовіддачі.
Для визначення резервів зростання Фондорентабельность необхідно приріст фондовіддачі помножити на фактичний рівень рентабельності продукції в звітному періоді.
За підсумками аналізу розробляють конкретний захід щодо освоєння виявлених резервів і здійснюють контроль за їх проведенням.
1.3 Аудит основних засобів
Аудит представляє собою незалежну експертизу і аналіз публічної фінансової звітності господарюючого суб'єкта уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою визначення її достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству і вимогам, пропонованим до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також включає інші види контрольної роботи . У сучасному розумінні «аудит» - це процес перевірки ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємствах з різними формами господарювання і власності з точки зору їх достовірності та відповідності чинному законодавству. Аудит, як вид діяльності полягає в зборі й оцінці фактів, що стосуються функціонування і положення економічного суб'єкта і здійснюється компетентним незалежною особою, яке, виходячи із встановлених критеріїв вносить висновок про якісну сторону цього функціонування положення або інформації.
Головними завданнями аудиту збереження, обліку та використання основних засобів є перевірки:
1. Забезпечення контролю наявністю і збереженням основних засобів;
2. Правильності віднесення предметів до основних засобів, їх угруповання за класифікацією, приналежності й за характером участі у виробничому процесі;
3. Правильності оцінки основних засобів в обліку;
4. Правильності оформлення і відображення в обліку операцій з надходження і вибуття основних засобів;
5. Правильності нарахування та відображення в обліку зносу і ремонтів основних засобів;
6. Правильності відображення даних про наявність та рух основних засобів у бухгалтерському обліку та звітності.
Зміст аудиторських процедур по основних засобів наступне:
1. Отримати облікові регістри за основними засобами і погодити їх з Головною книгою та фінансовою звітністю. Переконатися, що склад основних засобів, що знаходяться на балансі підприємства, в цілому відповідає його специфіці та предмету його діяльності.
Переконатися в тому, що організація облікових регістрів дозволяє отримати угруповання основних засобів за характером їх використання або їх місцезнаходженням (у цехах основного виробництва, в користуванні управлінського персоналу, здані в оренду тощо).
2. Зробити вибірку і перевірити правильність обліку надходження основних засобів за період, зіставити дані обліку з первинними документами. Переконатися в наявності актів приймання-передачі основних засобів.
3.Убедіться в правильності формування інвентарної вартості основних засобів (використовувати дані перевірки по розділу «Капітал»).
4.Убедіться у правильності відображення в обліку безоплатно отриманих основних засобів. Їх вартість повинна бути відображена за кредитом рахунків: 83 «Додатковий капітал» у разі отримання основних засобів, що відносяться до виробничої сфери, або 84 «нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», у разі отримання основних засобів, що відносяться до невиробничій сфері.
5.Сделать вибірку і перевірити облік вибуття основних засобів за період, порівняти дані обліку з первинними документами, перевірити правильність визначення фінансового результату. Перевірити порядок відображення зазначених операцій у фінансовій звітності.
6.Сделать вибірку основних засобів і для них узгодити використовувані норми амортизації. Оцінити достовірність суми зносу, нарахованої за рік.
7.Убедіться в тому, що:
- За що надійшли основних засобів знос нараховується, починаючи з місяця, наступного за місяцем їх введення в експлуатацію;
- По вибулим основним засобам припинялося нарахування зносу з місяця, наступного за місяцем вибуття;
- Знос не нараховувався за повністю амортизованих основних засобів.
8.Убедіться в тому, що за основними засобами невиробничого призначення знос ставився на рахунки обліку власних коштів організації.
9. Перевірити правильність обліку основних засобів, зданих в оренду
10.Проверіть відповідність порядку обліку орендованих основних засобів встановленому в законодавстві.
11.Получіть відомість з переоцінки основних засобів за станом на 01.01.200 ... р. і зробити наступні дії:
- Зробити вибірку і перевірити правильність розрахунку, застосування коефіцієнтів зміни вартості основних фондів;
- У разі проведення переоцінки шляхом прямого перерахунку балансової вартості основних засобів перевірити наявність підтвердних документів та експертних висновків про ринкову вартість зазначених основних засобів;
- Упевнитися, що всі групи основних засобів були враховані при проведенні переоцінки: всі види діючих основних засобів, а також перебувають на консервації, в резерві, запасі або незавершеному будівництві; основні засоби, підготовлені до списання зважаючи на їх фізичного або морального зносу, але не оформлені у встановленому порядку актами на списання;
- Перевірити правильність відображення результату переоцінки у Головній книзі, фінансової звітності, розрахунку з податку на майно.
12.Ознакоміться з результатами інвентаризації основних засобів. Переконатися в тому, що вона була проведена своєчасно і охоплювала всі групи основних засобів. Перевірити правильність відображення в обліку результатів інвентаризації.
13.Сделать вибірку і перевірити правильність відображення ПДВ за основними засобами, як при їх придбанні, так і при їх реалізації.
2. АНАЛІЗ ОБЛІКУ, СТАНУ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «КРАСПРІГОРОД»
2.1. Загальні відомості про підприємство
Відкрите акціонерне товариство «КрасПрігород» створено відповідно до Федерального закону «Про акціонерні товариства».
Товариство є юридичною особою і свою діяльність організує на снованіі статуту та чинного законодавства РФ.
Основними предметами діяльності товариства є:
- Діяльність магістрального пасажирського залізничного транспорту;
- Приміське сполучення;
- Надання послуг з підготовки та екіпіровці потягів «Експрес»;
- Надання сервісних послуг;
- Агентування, надання послуг агента;
- Надання послуг з продажу і перевірці ж / д квитків;
- Торгівля;
- Надання послуг з прибирання платформ;
- Інші види діяльності, що не суперечать законодавству Росії.
Статутний капітал товариства складає 100 000,00 руб.
2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «КрасПрігород»
2.2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників
Головними критеріями ділової активності підприємства є:
- Широта ринку збуту;
- Ступінь виконання плану за основними показниками;
- Забезпечення заданих ростов основних показників діяльності;
- Рівень ефективності використання ресурсів.
Основними показниками діяльності підприємства є:
- Собівартість;
- Прибуток;
- Обсяг реалізації;
- Величина активів.
При оцінці їх динаміки оптимальним співвідношенням є:
Темп зростання прибутку> Темп зростання реалізації> Темп зростання капіталу> 100%.
Дане співвідношення у світовій практиці одержало назву: «Золоте правило економіки підприємства».
У таблиці 2.1 представлена динаміка зазначених показників.
Виходячи з даних таблиці, при проведенні співвідношення значень показників можна зробити висновок, що підприємство працює неефективно.
Таблиця 2.1
Аналіз основних показників діяльності підприємства
Показники |