О. Генрі - Смішне і сумне в новелах о. генрі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Американський письменник О. Генрі увійшов в історію літератури як чудовий майстер гумору та іронії. Переважна більшість оповідань О. Генрі, по суті, присвячені самим звичайним явищам життя так званих "маленьких американців". Його герої спонукувані почуттям любові, дружби, прагненням робити добро, здатні до самопожертви, тоді як негативні персонажі діють під впливом ненависті, злоби, користолюбства, кар'єризму. За незвичайним у О. Генрі в кінці кінців завжди ховається звичайне.
Письменникові властиве у більшості його оповідань глузливий або іронічний тон. Розвиток дії і поведінку героїв, а іноді і дуже серйозні явища в новелах О. Генрі завжди зводяться до жарту, до смішної розв'язки.
О. Генрі тонко помічає комічне в людях, в їх поведінці, в тих ситуаціях, які складаються в процесі зіткнень між героями. Сміх О. Генрі добродушний, у ньому немає грубості і цинізму. Письменник не сміється над фізичними недоліками своїх героїв, над їхніми реальними нещастями. Йому глибоко далекий той жорстокий гумор, який властивий іноді літераторам Заходу.
Сміх О. Генрі шляхетний, бо в його основі лежить глибока віра в людину, любов до нього, ненависть до всього, що спотворює життя і людей.
У О. Генрі є оповідання "Родинні душі", в якому йде мова про те, що грабіжник забирається вночі в будинок заможного обивателя і знаходить його лежачим в ліжку. Бандит наказує обивателю підняти руки вгору, але той пояснює, що через гострий приступ ревматизму зробити цього не може. І тут бандит згадує, що він теж страждає цією недугою. Він запитує хворого, якими засобами той користується. Так вони розмовляють, а потім відправляються разом випити: "Добре, - говорить злодій, - киньте це, я вас запрошую. На випивку вистачить".
Комічна ситуація, що зображає грабіжника і його можливу жертву йдуть під руку в шинок, не може не викликати посмішки. Смішно, звичайно, не те, що в героях О. Генрі несподівано виявляється людське. Смішно те, що людське виявляється в такій несподіваній, ненормальною формі. У гуморі О. Генрі є тому значна частка іронії по відношенню до того ладу життя, що породжує подібні невідповідності. За цією іронією ховається смуток, настільки властива гумору письменників-гуманістів, що зображують одночасно смішні і трагічні гримаси життя.
Ось приклад гумористичного оповідання, де та ж ідея постає в іншому варіанті. "Роман біржового маклера". Відмовившись на короткий час від атмосфери біржового ажіотажу, маклер пропонує своїй стенографістці вийти за нього заміж. Стенографістка повела себе дуже дивно. Спочатку вона начебто здивувалася, потім з її здивованих очей хлинули сльози, а потім вона сонячно посміхнулася крізь сльози. "... Я зрозуміла, - сказала вона м'яко, - це біржа витиснула в тебе з голови все інше". І вона повідомляє Гаррі, що вони з ним вчора повінчалися.
Ясніше сказати не можна: біржа витиснула в людини всі природні, нормальні почуття.
Отже, перед нами два оповідання, що викликають, здавалося б, усього лише легкий сміх. А між тим, як ми бачимо, в основі їх лежить глибоко гуманний і демократичний погляд на життя. Вдумуючись у зміст інших оповідань, ми виявимо той же погляд. Ось чому сміх О. Генрі - благородний сміх.
Винахідливість О. Генрі в створенні кінцівок новел і оповідань просто разюча. Іноді здається, що всі зусилля письменника спрямовані лише на те, щоб здивувати нас несподіваним фіналом. Кінцівка оповідань подібно яскравому спалаху блискавки опромінює все те, що раніше таїлося в темряві, і картина відразу стає зрозумілою.
Хоча О. Генрі в своїх оповіданнях постійно сміється, але буває, що він сміється в той час, як душа його обливається сльозами. Проте письменник вірив у життя, у людей, і його розповіді висвітлені вогником справжньої людяності.
О. Генрі - чудовий майстер гумору в американській літературі.
Переважна більшість оповідань О. Генрі, по суті, присвячено самим звичайним явищам життя. Його герої спонукувані почуттям любові, дружби, прагненням робити добро, здатність до самопожертви, тоді як негативні персоналки діють під впливом ненависті, злоби, користолюбства, кар'єризму. За незвичайним у О. Генрі в кінці кінців завжди ховається звичайне.
Письменникові властиве у більшості його оповідань глузливий або іронічний тон. Розвиток дії і поведінку героїв, а іноді і дуже серйозні явища в новелах О. Генрі завжди зводяться до жарту, до смішної розв'язки.
О. Генрі помічає смішне в людях, в їх поведінці, в тих ситуаціях, які складаються в процесі зіткнень між героями. Сміх О. Генрі добродушний, у ньому немає грубості і цинізму. Письменник не сміється над фізичними недоліками своїх героїв, над їх дійсними нещастями. Йому глибоко далекий той жорстокий похмурий гумор, який властивий іноді літераторам Заходу.
Сміх О. Генрі шляхетний, бо в основі гумору письменника лежить глибока віра в людину, любов до нього, ненависть до всього, що спотворює життя і людей.
У О. Генрі є оповідання "Родинні душі", в якому розповідається про те, що грабіжник забирається вночі в будинок багатого обивателя і знаходить його лежачим в ліжку. Бандит наказує обивателю підняти руки вгору. Обиватель пояснює, що через гострий приступ ревматизму зробити цього не може. Бандит відразу згадує, що він теж страждає цією недугою. Він запитує хворого, якими засобами той користується. Так вони розмовляють, а потім відправляються разом випити: "Добре, - говорить злодій, - киньте це, я вас запрошую. На випивку вистачить".
Комічна ідилія, зображує грабіжника і його можливу жертву йдуть під ручку в шинок, не може не викликати посмішки. Смішно, звичайно, не те, що в героях О. Генрі несподівано виявляється людське. Смішно те, що людське виявляється в такій несподіваній, ненормальною формі. У гуморі О * Генрі є тому значна частка іронії по відношенню до того ладу життя, що породжує подібні невідповідності. За цією іронією ховається смуток, настільки властива гумору письменників-гуманістів, що зображують смішні гримаси життя.
Ось приклад гумористичного оповідання, де та ж ідея постає в іншому варіанті, - "Роман біржового маклера". Відмовившись на короткий час від атмосфери біржового ажіотажу, маклер пропонує своїй стенографістці вийти за нього заміж. Стенографістка повела себе дуже дивно. Спочатку вона начебто здивувалася, потім з її здивованих очей хлинули сльози, а потім вона сонячно посміхнулася крізь сльози. "... Я зрозуміла, .- сказала вона м'яко, - це біржа витиснула в тебе з голови все інше". І вона повідомляє Гаррі, що вони з ним вчора повінчалися.
Ясніше сказати не можна: біржа витиснула в людини всі природні, нормальні почуття.
Отже, перед нами два оповідання, що викликають, здавалося б, усього лише "легкий сміх". А між тим, як ми бачимо, в основі їхнього гумору лежить глибоко гуманний і демократичний погляд на життя. Вдумуючись у зміст інших оповідань, ми виявимо той же погляд. Ось чому сміх О. Генрі - благородний сміх.
Винахідливість О. Генрі в створенні кінцівок новел і оповідань просто разюча. Іноді здається, що всі зусилля письменника спрямовані лише на те, щоб здивувати нас несподіваним фіналом. Кінцівка оповідань подібно яскравому спалаху блискавки опромінює все те, що раніше таїлося в I темряві, і картина відразу стає зрозумілою.
Хоча О. Генрі в своїх оповіданнях постійно сміється, але буває, що він сміється в той час, як душа його обливається сльозами. Але письменник вірив у життя, у людей, і його розповіді осяяні вогником справжньої людяності.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Різне | Твір
15.2кб. | скачати


Схожі роботи:
О. Генрі Смішне і сумне в новелах о. генрі
О. Генрі Затвердження вічних людських цінностей у новелі о. генрі «дари волхвів»
О. Генрі - Затвердження вічних людських цінностей у новелі о. генрі дари волхвів
О. Генрі - Затвердження вічних людських цінностей у новелі о. генрі дари волхвів
О. Генрі Затвердження вічних людських цінностей у новелі о. генрі «дари волхвів»
Гоголь н. в. - Смішне і сумне в комедії
Чехов а. п. - Смішне і сумне в оповіданні а. п. чехова
Смішне і сумне в комедії Н У Гоголя Ревізор
Генрі Нестле
© Усі права захищені
написати до нас