Cимптом безлічі захворювань, при якому відбувається мимовільне виділення сечі без позиву. Причиною нетримання сечі у чоловіків не завжди є вік, нерідко проблема виникає після перенесеної операції на передміхуровій залозі або будь-яких хвороб сечостатевого тракту.
Тяжкість симптому може бути різною: від виділення кількох крапель під час фізичного напруження до постійного підтікання сечі.
Виділяють кілька типів нетримання у чоловіків:
стресовий (виникає при сміху, кашлі, фізичному навантаженні, що призводить до мимовільного виділення сечі за рахунок підвищення тиску в сечовому міхурі);
ургентне (характеризується тим, що чоловік відчуває, що у нього позив, але не може його контролювати. Такий тип нетримання буває при цукровому діабеті, після інсульту, при хворобі Паркінсона).
Крім того, нетримання може бути:
первинним (анатомічні дефекти сфінктерів);
вторинним (функціональна недостатність анатомічно збережених сфінктерів).
Основні причини нетримання сечі у чоловіків:
наслідки операцій на простаті (найчастіше з приводу раку передміхурової залози);
інфекції сечового міхура та нижніх сечових шляхів;
неврологічні захворювання (хвороба Паркінсона, розсіяний склероз);
травми головного або спинного мозку;
високі дози седативних препаратів, що застосовуються для медикаментозного лікування;
інтоксикація організму (алкоголем);
психічні захворювання;
стрес.
Лікування нетримання сечі полягає в усуненні причин, які призвели до появи даного симптому.
Лікування нетримання сечі може проводитися медикаментозно або хірургічно. Раніше основу лікування становили фізичні вправи на зміцнення м'язів тазового дна. Однак вони не приносили особливої користі.
При наявності інфекції в сечостатевій системі призначають медикаментозну терапію, але вона допомагає лише чоловікам з легкою формою нетримання. В даний час за допомогою сучасних хірургічних методів можна позбавити від нетримання сечі більшість пацієнтів. Хірургічний метод лікування необхідний чоловікам з частковим або повним нетриманням після операції на передміхуровій залозі, з неврологічними захворюваннями, різними травмами головного або спинного мозку.
Така операція триває близько двох годин, під час яких через розріз на промежині встановлюють штучний сфінктер. Після операції проводиться антибактеріальна терапія для запобігання розвитку інфекції.
У лікарні пацієнт знаходиться близько тижня. Після виписки необхідно обмежити фізичну активність протягом 2-6 тижнів і повністю відмовитися від сексу, поки не відбудеться активація сфінктера (через 1-2 місяці після операції). Активацію сфінктера проводить лікар, який і пояснює, як ним користуватися.