Поширеність невралгії трійчастого нерва (НТН) досить велика і становить до 30 - 50 хворих на 100 000 населення, а захворюваність за даними ВООЗ знаходиться в межах 2 - 4 чоловік на 100 000 населення.
Найчастіше НТН зустрічається у жінок 50 - 69 років і має правобічну латералізації. Розвитку захворювання сприяють різні судинні, ендокринно-обмінні, алергічні розлади, а також психогенні чинники.
Вважається, що НТН ідіопатичне захворювання (невідома причина, яка його викликає). Однак існує й інші думки. Найбільш ймовірна причина НТН полягає в компресії трійчастого нерва як всередині черепа, так і зовні .. Це може бути об'ємний процес (невринома слухового нерва, менінгіома), зміна розташування і розширення звивистих артерій, аневризма (розширена артерія), (здавлення 2 і 3 гілочок трійчастого нерва в спеціальних кісткових каналах при вродженій їх вузькості і приєднання судинних захворювань в літньому віці) , в результаті місцевого запального процесу (зуби, вухо).
Захворювання може розвинутися після видалення зуба, в результаті порушення кровообігу в стовбурі мозку, в результаті герпетичної інфекції.
Біль при НТН має такі характеристики:
1. Нападоподібний характер, тривалість атаки не більше 2 хвилин. Між двома нападами завжди є "світлий" проміжок.
2. Значна інтенсивність, раптовість, що нагадують удар електричним струмом.
3. Локалізація суворо обмежена зоною іннервації трійчастого нерва, частіше 2 (від брови до верхньої губи) або 3 гілки (нижня щелепа) та у 5% випадків 1-а гілка (вище брови).
4. Наявність тригерних (пускових) точок (зон), слабке подразнення яких викликає типовий напад (можуть перебувати в больовий або безбольової зоні). Найбільш часто пускові зони розташовуються в області обличчя, при ураженні першої галузі у внутрішнього кута ока.
5. Наявність пускових факторів, найчастіше це умивання, розмова, їжа, чищення зубів, рух повітря, простий дотик.
6. Типове болюче поведінку. Хворі, намагаючись перечекати напад, завмирають в тій позі, в якій застав їх больовий напад. Іноді розтирають зону болю або чинять чмокаючі руху. У період нападу хворі відповідають на питання односкладово, ледь відкриваючи рот. На висоті пароксизму можуть бути посмикування лицьової мускулатури.
Зазвичай, невропатолог в таких випадках не знаходить випадання тих чи інших функцій.
Захворювання тече із загостреннями і поліпшеннями. У період нападів болю можуть групуватися залпами. Залпи можуть тривати годинами, а періоди нападів тривають дні і тижні. У важких випадках значно порушується повсякденна активність хворих. У деяких випадках проміжки між окремими залпами відсутні. Можливі спонтанні ремісії, на тлі яких захворювання зазвичай прогресує. Покращення стану тривають місяці й роки, але в міру виникнення рецидивів, хворі починають відчувати біль, зберігається і між нападів.
Необхідно проводити Дифдіагностика з іншими захворюваннями:
- Мігрень;
- Кластерні головні болі;
- Синдром крилонебного вузла;
- Невралгія язикоглоткового нерва;
- Невропатія трійчастого нерва;
- Міофасціальний лицьовій синдром.
Швидше за все, всі перераховані терміни будуть вам незрозумілі, але я і не ставив собі таке завдання. Суть в тому, що під назвою "Невралгія" може ховатися маса різних захворювань, диференціювати, які має фахівець.
Мало того, сьогодні в більшості випадків не відома причина невралгії трійчастого нерва. Тільки тоді, коли однозначно на підставі досліджень (МРТ, МРА) встановлено, що причина в сусідує з нервом артерією, тільки тоді пропонується оперативне лікування. Виконується воно в умовах нейрохірургічної клініки. Взагалі, МРТ часто дозволяє виключити й інші причини (пухлина, аневризма і т.д.).
В основному зараз застосовується медикаментозне лікування: карбамазепін, фінлепсін, тегретол, дифенін, баклофен, фенібут, транквілізатори, нейролептики, антидепресанти. Я спеціально не зупиняюся на окремих препаратах, так як це вже завдання лікаря. Це робиться з урахуванням показань і протипоказань.
Певний ефект у лікуванні НТН має застосування голкорефлексотерапії, лазеропунктури, імпульсних струмів низької напруги і низької частоти, магнітних і електромагнітних полів, інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання, ультразвуку, електрофорезу лікарських речовин.