Міністерство освіти і науки України
Харківський державний економічний університет
Кафедра правового регулювання економіки
Курсова робота
По курсу: «Трудове право»
На тему:
«Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю»
Харків 2004
ЗМІСТ
Введення
1. Сутність нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю
2. Органи, що здійснюють нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю
2.1 Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України.
2.2 Прокуратура і суд
2.3 Місцеві держадміністрації та Поради
2.4 Інші органи, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю
2.5 Громадський контроль
3. Відповідальність за невиконання законодавства про працю
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється ....
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом »(Конституція України, ст. 43).
Такі права гарантує Конституція України всім громадянам, які проживають на території Україні, в області охорони праці.
Так само громадяни мають і деякі інші права, зазначені в Кодексі законів про працю України (КЗпП).
«Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними» (КЗпП, ст. 9).
Нагляд за дотриманням всіх перерахованих вище прав і відповідністю договорів про працю з законодавством України є основним завданням деяких органів центральної та місцевої влади, мета яких - не допустити порушення Конституції, законів України, та інших нормативних актів у галузі охорони праці.
У зв'язку з тим, що дуже часто в усьому світі порушуються умови праці, внаслідок чого дуже часто бувають нещасні випадки на виробництвах, і навіть зі смертельним результатом, день 28 квітня Міжнародною організацією праці (МОП) проголошений Всесвітнім днем охорони праці і Днем пам'яті за загиблими на виробництві.
Нагляд і контроль - це різні форми перевірочної діяльності уповноважених на те державних, відомчих і громадських органів.
Нагляд - це здійснення спеціальними державними структурами цільового спостереження за дотриманням виконавчо-розпорядчими органами, підприємствами та громадянами правил, передбачених чинним законодавством та іншими нормативними актами.
Контроль - це перевірка і облік контролюючим органом того, як контрольований об'єкт (підприємство, організація, установа або фізична особа) виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функції.
Різниця між наглядом і контролем, на перший погляд непримітна, відчувається, в першу чергу, у функціях, компетенції відповідних різних органів.
Суб'єктами контролю є, з одного боку власники та керівники підприємств, а з іншого - контролюючі органи.
Згідно зі ст. 259 КЗпП, вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Центральні органи виконавчої державної влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що знаходяться у їх функціональному підпорядкуванні. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.
Державна інспекція здійснює контроль виконання трудового законодавства з таких основних питань:
- Про трудовий договір і ведення трудових книжок;
- Про оплату праці, гарантії та компенсації;
- Про робочий час і час відпочинку;
- Про укладання та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів;
- Про трудові відносини у разі банкрутства та приватизації підприємств;
- Про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;
- Про працю жінок, молоді, інвалідів та інших категорій громадян, які потребують соціального захисту;
- Про виплату працівникам допомоги державного соціального страхування;
- Про трудову дисципліну і матеріальну відповідальність працівників.
Свою діяльність державна інспекція здійснює при взаємодії з іншими органами державного управління охорони праці, податковою інспекцією, правоохоронними органами, місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, профспілковими об'єднаннями, представниками сторін, які підписали галузеві або регіональні угоди та колективні договори.
Відповідно до покладених на неї завдань Державна інспекція виконує наступні дії:
- Контролює дотримання законодавства про охорону праці на підприємствах, вимагає усунення виявлених порушень;
- Вносить на розгляд власника або керівника підприємства, а також органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю;
- Складає у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні порушення вимог законодавства про працю на підприємствах, організаціях, установах;
- Сприяє в організації правового навчання власників (керівників) підприємств та проведення роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю;
- Веде прийом громадян, розглядає листи, скарги громадян, підприємств з питань дотримання законодавства про працю.
При цьому посадові особи державної інспекції не виступають як посередники й арбітри під час розгляду індивідуальних трудових спорів, зберігають конфіденційність джерел інформації про порушення законодавства про працю. Їх завдання тільки зібрати й опрацювати інформацію про порушення у сфері дотримання законодавства про працю і давати при необхідності приписи власникам і керівникам підприємств, організацій, установ.
Посадовим особам державної інспекції надається право:
- Безперешкодно відвідувати підприємство з метою контролю за дотриманням законодавства про працю;
- Ознайомлюватися з документами і безперешкодно одержувати від міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, копії наказів, розпоряджень, протоколів, даних обліку і звітності та інформацію з питань дотримання законодавства про працю, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань;
- У разі виявлення порушень законодавства про працю, давати власнику (керівнику) підприємства приписи щодо їх усунення. Приписи посадових осіб інспекції підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням у місячний термін про вжиті заходи;
- Ставити перед власниками (керівниками) підприємств питання про накладення стягнення на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та зайнятість населення.
Розпорядження інспекції обов'язкові для виконання на підприємствах, організаціях та установах будь-якої форми власності, але дії працівників державної інспекції можуть бути оскаржені вищим посадовим службовою особою або вищим органом державної інспекції та до суду у порядку, встановленому законодавством.
Предметом нагляду є відповідність актів, які видаються підприємствами, організаціями, установами Конституції і законам, дотримання законів про соціально-економічні права і свободи громадян та їх захист в разі, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав.
При здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням законів прокурор має право:
- Безперешкодно входити на територію підприємств, організацій, установ усіх форм власності;
- Мати доступ до всіх матеріалів і документів, необхідних для проведення перевірки;
- Вимагати від керівників підприємства проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних підприємств і виділення спеціалістів для проведення перевірок і відомчих експертиз;
- Викликати посадових осіб та інших працівників, вимагати від них усних або письмових пояснень стосовно порушення закону.
У разі виявлення порушення закону прокурор має право опротестувати акти органів державної виконавчої влади, акти роботодавця, вносити протест на рішення місцевих рад, а так само рішення посадових осіб, порушити кримінальну справу, стежити за виконанням наказів про усунення порушень законів, звертатися до суду з метою захисту прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Важливу роль у забезпеченні законності в трудових відносинах відіграють судові органи. Суди загальної юрисдикції вирішують питання про законність наказів і розпоряджень власника, розглядають індивідуальні та колективні трудові спори, вживають заходів щодо виявлення та усунення причин і умов, які призводять до порушення законодавства про працю.
- Забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
- Формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
- Здійснюють контроль щодо дотримання нормативних актів про охорону праці за допомогою створення місцевих інспекцій, комітетів і комісій;
- Організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування для ліквідації наслідків аварії на підприємстві.
Місцеві держадміністрації мають право проводити перевірки стану додержання Конституції та законів України, інших нормативних актів органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, організацій, установ, їх філій та відділень незалежно від форм власності.
Виконавчі органи місцевих Рад можуть здійснювати контроль щодо забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, організаціях, установах, за якістю проведення атестації робочих місць, за умовами праці та наданням працівникам пільг відповідно до законодавства за роботу зі шкідливими умовами праці. Так само вони можуть брати участь у веденні колективних переговорів та укладанні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів, реєструвати колективні договори та угоди, стежити за їх виконанням, здійснювати контроль за наявністю вільних робочих місць (посад).
- Комітет з нагляду за охороною праці України;
- Державна інспекція з охорони праці;
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;
- Органи державного пожежного нагляду управління пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;
- Органи і установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України;
- Органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики і електрифікації України.
Центральним органом виконавчої влади, підлеглим Міністерству праці та соціальної політики України, який безпосередньо здійснює державну політику у сфері охорони праці та нагляд за дотриманням вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з охорони праці, є Комітет з нагляду за охороною праці України. Так само він здійснює профілактику травматизму виробничого та невиробничого характеру Для виконання своїх функцій Комітет по нагляду за охороною праці за більш глобального вивчення ситуації в окремих галузях чи регіонах створює територіальні управління та державні інспекції.
Державна інспекція з охорони праці є структурним підрозділом Комітету з нагляду за охороною праці, що здійснює функції державного органу щодо організації управління охороною праці і здійснення нагляду за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці на підприємствах незалежно від форм власності. А також Державна інспекція з охорони праці стежить за виробничою діяльністю підприємців на території регіону. Ця інспекція є незалежною від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих органів виконавчої державної влади.
Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії здійснюють Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерство охорони здоров'я та інші органи виконавчої державної влади. До їх компетенції входить здійснення державного нагляду за дотриманням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки (перевезення і переробка відходів, використання ядерної енергії і т. д.).
Ці органи можуть створювати державні інспекції, які мають право безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації, застосовувати фінансові санкції до порушників, припиняти або зупиняти діяльність підприємств у разі порушення законодавства про ядерну та радіаційної безпеки, притягувати до відповідальності винних осіб.
Харківський державний економічний університет
Кафедра правового регулювання економіки
Курсова робота
По курсу: «Трудове право»
На тему:
«Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю»
Харків 2004
ЗМІСТ
Введення
1. Сутність нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю
2. Органи, що здійснюють нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю
2.1 Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України.
2.2 Прокуратура і суд
2.3 Місцеві держадміністрації та Поради
2.4 Інші органи, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю
2.5 Громадський контроль
3. Відповідальність за невиконання законодавства про працю
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
«Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється ....
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом »(Конституція України, ст. 43).
Такі права гарантує Конституція України всім громадянам, які проживають на території Україні, в області охорони праці.
Так само громадяни мають і деякі інші права, зазначені в Кодексі законів про працю України (КЗпП).
«Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними» (КЗпП, ст. 9).
Нагляд за дотриманням всіх перерахованих вище прав і відповідністю договорів про працю з законодавством України є основним завданням деяких органів центральної та місцевої влади, мета яких - не допустити порушення Конституції, законів України, та інших нормативних актів у галузі охорони праці.
У зв'язку з тим, що дуже часто в усьому світі порушуються умови праці, внаслідок чого дуже часто бувають нещасні випадки на виробництвах, і навіть зі смертельним результатом, день 28 квітня Міжнародною організацією праці (МОП) проголошений Всесвітнім днем охорони праці і Днем пам'яті за загиблими на виробництві.
1. СУТНІСТЬ НАГЛЯДУ І КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є особливою правозастосовчої діяльністю спеціально уповноважених органів, метою яких є забезпечення захисту трудових прав людини. Правові відносини з нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю на виробництві виступають, як адміністративно-правові і щодо трудових правовідносин виступають як зовнішні, пов'язані організацією роботи на підприємстві та застосуванням праці найманих працівників. Про адміністративно-правовий характер правовідносин з нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю свідчить зміст цих правовідносин, яке полягає в тому, що контролюючий орган може давати власнику підприємства або уповноваженому ним органу від імені держави владні розпорядження, які той повинен безумовно виконати, а в разі порушення законодавства про працю - застосувати заходи адміністративного стягнення і примусу.Нагляд і контроль - це різні форми перевірочної діяльності уповноважених на те державних, відомчих і громадських органів.
Нагляд - це здійснення спеціальними державними структурами цільового спостереження за дотриманням виконавчо-розпорядчими органами, підприємствами та громадянами правил, передбачених чинним законодавством та іншими нормативними актами.
Контроль - це перевірка і облік контролюючим органом того, як контрольований об'єкт (підприємство, організація, установа або фізична особа) виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функції.
Різниця між наглядом і контролем, на перший погляд непримітна, відчувається, в першу чергу, у функціях, компетенції відповідних різних органів.
Суб'єктами контролю є, з одного боку власники та керівники підприємств, а з іншого - контролюючі органи.
Згідно зі ст. 259 КЗпП, вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Центральні органи виконавчої державної влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що знаходяться у їх функціональному підпорядкуванні. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.
2. ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
2.1 Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України
Найбільш широкі повноваження у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю на території України має Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України (далі Державна інспекція), яка здійснює контроль законодавства про працю на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності.Державна інспекція здійснює контроль виконання трудового законодавства з таких основних питань:
- Про трудовий договір і ведення трудових книжок;
- Про оплату праці, гарантії та компенсації;
- Про робочий час і час відпочинку;
- Про укладання та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів;
- Про трудові відносини у разі банкрутства та приватизації підприємств;
- Про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;
- Про працю жінок, молоді, інвалідів та інших категорій громадян, які потребують соціального захисту;
- Про виплату працівникам допомоги державного соціального страхування;
- Про трудову дисципліну і матеріальну відповідальність працівників.
Свою діяльність державна інспекція здійснює при взаємодії з іншими органами державного управління охорони праці, податковою інспекцією, правоохоронними органами, місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, профспілковими об'єднаннями, представниками сторін, які підписали галузеві або регіональні угоди та колективні договори.
Відповідно до покладених на неї завдань Державна інспекція виконує наступні дії:
- Контролює дотримання законодавства про охорону праці на підприємствах, вимагає усунення виявлених порушень;
- Вносить на розгляд власника або керівника підприємства, а також органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю;
- Складає у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні порушення вимог законодавства про працю на підприємствах, організаціях, установах;
- Сприяє в організації правового навчання власників (керівників) підприємств та проведення роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю;
- Веде прийом громадян, розглядає листи, скарги громадян, підприємств з питань дотримання законодавства про працю.
При цьому посадові особи державної інспекції не виступають як посередники й арбітри під час розгляду індивідуальних трудових спорів, зберігають конфіденційність джерел інформації про порушення законодавства про працю. Їх завдання тільки зібрати й опрацювати інформацію про порушення у сфері дотримання законодавства про працю і давати при необхідності приписи власникам і керівникам підприємств, організацій, установ.
Посадовим особам державної інспекції надається право:
- Безперешкодно відвідувати підприємство з метою контролю за дотриманням законодавства про працю;
- Ознайомлюватися з документами і безперешкодно одержувати від міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, копії наказів, розпоряджень, протоколів, даних обліку і звітності та інформацію з питань дотримання законодавства про працю, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань;
- У разі виявлення порушень законодавства про працю, давати власнику (керівнику) підприємства приписи щодо їх усунення. Приписи посадових осіб інспекції підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням у місячний термін про вжиті заходи;
- Ставити перед власниками (керівниками) підприємств питання про накладення стягнення на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та зайнятість населення.
Розпорядження інспекції обов'язкові для виконання на підприємствах, організаціях та установах будь-якої форми власності, але дії працівників державної інспекції можуть бути оскаржені вищим посадовим службовою особою або вищим органом державної інспекції та до суду у порядку, встановленому законодавством.
2.2 Прокуратура і суд
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Перевірка виконання законів проводиться за заявами і повідомленнями про порушення законів, які вимагають втручання прокурора, а за наявності інших підстав - також з власної ініціативи прокурора. При цьому прокуратура не замінює органи нагляду та контролю і не втручається в господарську діяльність підприємства, якщо вона не суперечить чинному законодавству.Предметом нагляду є відповідність актів, які видаються підприємствами, організаціями, установами Конституції і законам, дотримання законів про соціально-економічні права і свободи громадян та їх захист в разі, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав.
При здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням законів прокурор має право:
- Безперешкодно входити на територію підприємств, організацій, установ усіх форм власності;
- Мати доступ до всіх матеріалів і документів, необхідних для проведення перевірки;
- Вимагати від керівників підприємства проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних підприємств і виділення спеціалістів для проведення перевірок і відомчих експертиз;
- Викликати посадових осіб та інших працівників, вимагати від них усних або письмових пояснень стосовно порушення закону.
У разі виявлення порушення закону прокурор має право опротестувати акти органів державної виконавчої влади, акти роботодавця, вносити протест на рішення місцевих рад, а так само рішення посадових осіб, порушити кримінальну справу, стежити за виконанням наказів про усунення порушень законів, звертатися до суду з метою захисту прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Важливу роль у забезпеченні законності в трудових відносинах відіграють судові органи. Суди загальної юрисдикції вирішують питання про законність наказів і розпоряджень власника, розглядають індивідуальні та колективні трудові спори, вживають заходів щодо виявлення та усунення причин і умов, які призводять до порушення законодавства про працю.
2.3 Місцеві держадміністрації та Поради
Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів також здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю на відповідних територіях відповідно до КЗпП:- Забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
- Формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
- Здійснюють контроль щодо дотримання нормативних актів про охорону праці за допомогою створення місцевих інспекцій, комітетів і комісій;
- Організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування для ліквідації наслідків аварії на підприємстві.
Місцеві держадміністрації мають право проводити перевірки стану додержання Конституції та законів України, інших нормативних актів органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, організацій, установ, їх філій та відділень незалежно від форм власності.
Виконавчі органи місцевих Рад можуть здійснювати контроль щодо забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, організаціях, установах, за якістю проведення атестації робочих місць, за умовами праці та наданням працівникам пільг відповідно до законодавства за роботу зі шкідливими умовами праці. Так само вони можуть брати участь у веденні колективних переговорів та укладанні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів, реєструвати колективні договори та угоди, стежити за їх виконанням, здійснювати контроль за наявністю вільних робочих місць (посад).
2.4 Інші органи, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю
До іншим спеціальним державним органам, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві відносяться:- Комітет з нагляду за охороною праці України;
- Державна інспекція з охорони праці;
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;
- Органи державного пожежного нагляду управління пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;
- Органи і установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України;
- Органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики і електрифікації України.
Центральним органом виконавчої влади, підлеглим Міністерству праці та соціальної політики України, який безпосередньо здійснює державну політику у сфері охорони праці та нагляд за дотриманням вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з охорони праці, є Комітет з нагляду за охороною праці України. Так само він здійснює профілактику травматизму виробничого та невиробничого характеру Для виконання своїх функцій Комітет по нагляду за охороною праці за більш глобального вивчення ситуації в окремих галузях чи регіонах створює територіальні управління та державні інспекції.
Державна інспекція з охорони праці є структурним підрозділом Комітету з нагляду за охороною праці, що здійснює функції державного органу щодо організації управління охороною праці і здійснення нагляду за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці на підприємствах незалежно від форм власності. А також Державна інспекція з охорони праці стежить за виробничою діяльністю підприємців на території регіону. Ця інспекція є незалежною від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих органів виконавчої державної влади.
Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії здійснюють Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерство охорони здоров'я та інші органи виконавчої державної влади. До їх компетенції входить здійснення державного нагляду за дотриманням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки (перевезення і переробка відходів, використання ядерної енергії і т. д.).
Ці органи можуть створювати державні інспекції, які мають право безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації, застосовувати фінансові санкції до порушників, припиняти або зупиняти діяльність підприємств у разі порушення законодавства про ядерну та радіаційної безпеки, притягувати до відповідальності винних осіб.
Специфіка діяльності цієї інспекції відбивається вже в самій назві, що свідчить про те, що владні повноваження цієї інспекції поширюються на всі організації та особи, які використовують ядерні установки, незалежно від їх відомчої належності та форми власності.
Державний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах, незалежно від форм власності, здійснює Управління державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ в Україну (постанова Кабінету Міністрів від 26.07.1994). Органи державного пожежного контролю здійснюють контроль щодо дотримання законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів виконавчої державної влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами.
Державні інспектори з пожежного нагляду мають право:
- У будь-який час проводити в присутності господаря або його представника пожежно-технічні огляди і перевірки підприємств, організацій, будівель, споруд і т. д.;
- Посилати керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівникам підприємств, організацій, установ усіх форм власності і громадянам обов'язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень і недоліків у питаннях пожежної безпеки;
- Здійснювати контроль за виконанням цих наказів;
- Притягувати до адміністративної відповідальності всіх осіб, винних у порушенні правил пожежної безпеки;
- Застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ, організацій за порушення правил пожежної безпеки, встановлених законом.
Міністерство охорони здоров'я України є уповноваженим центральним органом виконавчої державної влади, що здійснює нагляд і контроль за додержанням санітарного законодавства. Основні завдання міністерства:
- Нагляд за організацією і проведенням підприємствами, установами, організаціями санітарних і протиепідемічних заходів;
- Нагляд за дотриманням роботодавцями санітарного законодавства;
- Проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи умов праці, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.
Міністерству охорони здоров'я України підпорядковується Державна санітарно-епідеміологічна служба, яку очолює головний державний лікар України - перший заступник міністра охорони здоров'я України. Її основні напрямки діяльності наступні:
- Здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах, організаціях, установах;
- Визначення пріоритетних заходів у профілактиці професійних захворювань;
- Підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя працівників;
- Вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я працівників залежно від стану середовища праці, встановлення факторів навколишнього середовища, які шкідливо впливають на здоров'я працівників;
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється за допомогою вибіркових перевірок дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ і організацій Державної санітарно-епідеміологічної служби, а так само позапланово залежно від санітарно-епідеміологічної ситуації та за заявами громадян.
Державний нагляд за споживанням електричної та теплової енергії здійснюється Державною інспекцією з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії. Державним інспекторам по електричному нагляду, зокрема, надається право припиняти роботи, пломбувати електричні й тепловикористовуючі установки, якщо їх стан загрожує аварією, пожежною небезпекою для життя обслуговуючого персоналу або може призвести до значних збитків, і передавати відповідні матеріали правоохоронним органам.
Метою державного нагляду за режимами споживання енергії є:
- Проведення єдиної державної політики у сфері енергопостачання;
- Забезпечення безаварійного постачання енергії;
- Організація контролю з експлуатації та технічному стані електро-і тепловикористовуючого обладнання та теплових мереж споживачів;
- Забезпечення виконання заходів з управління режимами споживання електричної і теплової енергії;
- Здійснення контролю щодо дотримання споживачами і виробниками умов якості енергії, договірних умов енерговикористання.
Всі перераховані вище органи державного нагляду і контролю щодо дотримання законодавства про працю мають право притягати порушників законодавства до адміністративної відповідальності.
Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, які будуються, проектуються або знаходяться в експлуатації з метою визначити їх відповідність нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків на виробництві та давати висновки про них.
У разі загрози життю або здоров'ю працівників, профспілки мають право вимагати від роботодавців негайного припинення роботи на окремих робочих місцях, виробничих ділянках або підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників. Таким же правом вони володіють у разі нещасного випадку з метою визначення причин події і недопущення таких НП в майбутньому.
Профспілкові комітети підприємств, установ і організацій мають право створювати комісії з питань охорони праці та вибирають громадських інспекторів з охорони праці. Характерною особливістю перелічених повноважень профспілок є те, що вони носять рекомендаційний характер, а прийняті рішення не є обов'язковими для власника (керівника) підприємства. Але державна інспекція праці може залучати представників громадськості, профспілок шляхом їх оформлення, за їх згодою, громадськими інспекторами праці. Такі громадські інспектори працюють у взаємодії з державними інспекторами праці та під їх керівництвом. І розпорядження цих громадських інспекторів праці підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням інспекції у місячний термін про вжиті заходи.
Функції громадського інспектора:
- Перевірка стану безпеки праці та виробничої санітарії на робочих місцях;
- Перевірка дотримання працівниками інструкцій з техніки безпеки та ін нормативних актів;
- Контроль наявності і повноти інструкцій з техніки безпеки;
- Інформування керівника дільниці (цеху і т. д.) про кожний нещасний випадок на виробництві;
- Прийняття участі у розслідуванні обставин і причин нещасного випадку, професійного захворювання.
Для здійснення цивільного контролю щодо дотримання законодавства про працю на підприємствах, організаціях, установах створюється інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
Уповноважені трудових колективів вибираються простою більшістю на загальних зборах колективу підприємства або окремого цеху відкритим голосуванням.
Уповноважені особи здійснюють контроль над відповідністю законодавству умов праці, безпеки технологічних процесів, машин і устаткування, стану засобів колективного та індивідуального захисту, які використовуються працівниками, санітарно-побутових умов і т. д.
Уповноважені трудових колективів мають право безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, вносити пропозиції роботодавцю щодо поліпшення умов праці.
Рішенням трудового колективу підприємства з кількістю працівників понад 50 може створюватися Комісія з питань охорони праці підприємства. Ця комісія є постійно діючим консультативним органом роботодавця і трудового колективу, формується на принципах рівного представництва від колективу та роботодавця. Вона має право здійснювати контроль над дотриманням законодавства про охорону праці безпосередньо на робочих місцях забезпеченням працівників засобами захисту, знезаражувальні та ін засобами, необхідними для більшої безпеки роботи на даному підприємстві.
Цивільний контроль над дотриманням актів з питань пожежної безпеки здійснюється добровільними пожежними дружинами в межах їх компетенції.
Комітет з нагляду за охороною праці України може залучати на цивільних засадах позаштатних державних інспекторів з нагляду за охороною праці.
Основними завданнями позаштатного інспектора є проведення профілактичної роботи з попередження аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань, крадіжки вибухонебезпечних матеріалів, забезпечення раціонального використання мінеральних ресурсів під час їх переробки і т. д.
Позаштатний інспектор може:
- Попередньо попередивши керівника, безперешкодно в будь-який час проводити планові та позапланові перевірки об'єктів з питань, що входять до його компетенції;
- Давати керівникам обов'язкові для виконання розпорядження встановленої форми для ліквідації порушень охорони праці;
- Пропонувати керівникам підприємств зупиняти експлуатацію об'єктів, окремих виробництв, цехів і т. д. до усунення порушень в галузі охорони праці, якщо ці порушення створюють загрозу для життя і здоров'я працівників (про такі порушення він зобов'язаний повідомляти державному інспектору з охорони праці);
- Вносити пропозиції про притягнення винних у порушенні законодавства про працю осіб до адміністративної відповідальності.
Дійсно, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), за порушення законодавства про працю передбачені різні заходи адміністративного стягнення. (Розд. 5 і 8 КпАП):
- За порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, оплату її в неповному обсязі на порушників (посадових осіб підприємств, організацій, установ усіх форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності) накладається штраф від 15 до 50 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян; порушення вимог законодавства і будь-яких інших нормативних актів, що стосуються охорони праці, веде до накладення штрафу від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на працівника і від 5 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян на посадових осіб підприємств, організацій, установ всіх форм власності (ст . 41);
- Ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи, а так само профспілки або інші об'єднання трудового колективу або окремих працівників від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку укладання таких договорів або не забезпечення роботи комісій сторін або примирної комісії у визначений сторонами переговорів строк тягнуть за собою накладення штрафу від 3 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 41-1);
- У разі порушення чи невиконання зобов'язань за колективним договором однієї із сторін (власником (уповноваженим органом) або трудовим колективом (профспілкою)) на порушників накладається штраф від 50 до 100 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 41-2);
- Ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілками або іншими уповноваженими трудовим колективом органами, або представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і укладення та дотримання колективного договору тягне за собою штраф від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 41-3);
- Порушення на підприємстві санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил і норм веде до накладення штрафу на працівника від 1 до 12 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб та власників підприємств - від 6 до 25 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 42 );
- Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт на об'єктах, підконтрольних органам виконавчої влади в галузі охорони праці, тягне за собою накладення штрафу на працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств, організацій і установ і на громадян - власників підприємств від 5 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 93);
- Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання та використання вибухових речовин на підприємстві, підконтрольному органам виконавчої влади в галузі охорони праці, тягне за собою штраф для працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб та власників підприємств - від 10 до 14 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 94);
- Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій усіх форм власності та громадянами - власниками підприємств правил і норм ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання тягне за собою накладення штрафу від 10 до 14 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 95). З 7.06.2004 набуває чинності нова редакція цієї статті, згідно з якою, порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій всіх форм власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання тягне за собою накладення штрафу від 10 до 100 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення штрафу тягнуть за собою накладення штрафу про 100 до 200 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян;
- Експлуатація паливо-і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання і т. д. або в разі їх несправності тягне за собою попередження або накладення штрафу на керівників, їх заступників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ та організацій від 5 до 8 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 102).
Так само передбачені штрафи за невиконання вказівок комісій, прокуратури, судів та інших органів, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, основні з яких написані далі (Гл. 15):
- Невжиття заходів посадовою особою до усунення зазначених у постановах і визначеннях судів порушень закону тягне за собою накладення штрафу від 5 до 8 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 185-6);
- Невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки або ревізії діяльності підконтрольних підприємств, організацій і установ або не надання матеріалів, необхідних для перевірки, чи не виділення для неї фахівців, тягне за собою штраф від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 185-8);
- Невиконання посадовою особою, яка користується правом прийому на роботу та звільнення, розпорядження виконавчого органу місцевої ради або державної адміністрації або рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких покладено на ці органи, тягне за собою накладення штрафу від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 188-1);
- Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади в галузі охорони праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів тягнуть за собою накладення штрафу на працівників від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб від 10 до 14 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-4);
- Не виконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі радіаційної і ядерної безпеки, не надання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб від 5 до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-5);
- Невиконання законних вимог посадових осіб Державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України про усунення порушень законодавства про працю спричиняє накладення штрафу на посадових осіб від 5 до 9 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-6);
- Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до 7 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян на працівників і від 2 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян на посадових осіб (ст . 188-8);
- Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на працівників від 1 до 12 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб від 6 до 25 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-11);
- Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або подання неправдивої інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 10 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення штрафу тягнуть за собою накладення штрафу про 100 до 200 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-18);
Звичайно ж, існують і інші види адміністративних стягнень, і навіть кримінальна відповідальність і інші причини для них в області охорони праці та дотримання законодавства про працю. У цій роботі були розглянуті лише основні, найбільш часто вживані.
У цій роботі я спробував розглянути сутність нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про працю, права і обов'язки всіх цих органів у сфері забезпечення дотримання законодавства про працю, заходи адміністративного примусу при невиконанні законодавства і при непокорі цим спеціальним органам.
2. Кодекс законів про працю України;
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення;
4. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року;
5. Венедиктов В.С. «Теоретичні проблеми юридичної відповідальності в трудовому праві». - Х: «Консум», 1995 р. - 136 с.;
6. Понікаров В.Д. «Трудове право. Конспект лекцій ». - Х: ХДЕУ, 2002 р. - 108 с.;
7. Понікаров В.Д. «Ревізія підпріємств. Навч. посібник ». - Х: ХДЕУ, 2000 р. - 116 с.;
8. Прокопенко В.І. «Трудове право України». - Х: «Консум», 1998 р. - 360 с.;
9. «Трудове право України: Навч. Посібник для студентів юрид. спец. ВНЗ »/ Пилипенко П.Д. та ін. - К: ВД «Ін Юре», 2003 р. - 536 с.;
10. «Трудове право України: Підручник» / за ред. Н.Б. Болотіної, Т.І. Чанішевої - К: «Знання», КОО, 2001 р. - 564 с.
Державний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах, незалежно від форм власності, здійснює Управління державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ в Україну (постанова Кабінету Міністрів від 26.07.1994). Органи державного пожежного контролю здійснюють контроль щодо дотримання законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів виконавчої державної влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами.
Державні інспектори з пожежного нагляду мають право:
- У будь-який час проводити в присутності господаря або його представника пожежно-технічні огляди і перевірки підприємств, організацій, будівель, споруд і т. д.;
- Посилати керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівникам підприємств, організацій, установ усіх форм власності і громадянам обов'язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень і недоліків у питаннях пожежної безпеки;
- Здійснювати контроль за виконанням цих наказів;
- Притягувати до адміністративної відповідальності всіх осіб, винних у порушенні правил пожежної безпеки;
- Застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ, організацій за порушення правил пожежної безпеки, встановлених законом.
Міністерство охорони здоров'я України є уповноваженим центральним органом виконавчої державної влади, що здійснює нагляд і контроль за додержанням санітарного законодавства. Основні завдання міністерства:
- Нагляд за організацією і проведенням підприємствами, установами, організаціями санітарних і протиепідемічних заходів;
- Нагляд за дотриманням роботодавцями санітарного законодавства;
- Проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи умов праці, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.
Міністерству охорони здоров'я України підпорядковується Державна санітарно-епідеміологічна служба, яку очолює головний державний лікар України - перший заступник міністра охорони здоров'я України. Її основні напрямки діяльності наступні:
- Здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підприємствах, організаціях, установах;
- Визначення пріоритетних заходів у профілактиці професійних захворювань;
- Підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя працівників;
- Вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я працівників залежно від стану середовища праці, встановлення факторів навколишнього середовища, які шкідливо впливають на здоров'я працівників;
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється за допомогою вибіркових перевірок дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ і організацій Державної санітарно-епідеміологічної служби, а так само позапланово залежно від санітарно-епідеміологічної ситуації та за заявами громадян.
Державний нагляд за споживанням електричної та теплової енергії здійснюється Державною інспекцією з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії. Державним інспекторам по електричному нагляду, зокрема, надається право припиняти роботи, пломбувати електричні й тепловикористовуючі установки, якщо їх стан загрожує аварією, пожежною небезпекою для життя обслуговуючого персоналу або може призвести до значних збитків, і передавати відповідні матеріали правоохоронним органам.
Метою державного нагляду за режимами споживання енергії є:
- Проведення єдиної державної політики у сфері енергопостачання;
- Забезпечення безаварійного постачання енергії;
- Організація контролю з експлуатації та технічному стані електро-і тепловикористовуючого обладнання та теплових мереж споживачів;
- Забезпечення виконання заходів з управління режимами споживання електричної і теплової енергії;
- Здійснення контролю щодо дотримання споживачами і виробниками умов якості енергії, договірних умов енерговикористання.
Всі перераховані вище органи державного нагляду і контролю щодо дотримання законодавства про працю мають право притягати порушників законодавства до адміністративної відповідальності.
2.5 Громадський контроль
Відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року, профспілки здійснюють громадський контроль: а) з виплати заробітної плати; б) дотримання законодавства про працю та про охорону праці; в) зі створення безпечних і нешкідливих умов праці; г) створення належних виробничих та санітарних умов; д) забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, які будуються, проектуються або знаходяться в експлуатації з метою визначити їх відповідність нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків на виробництві та давати висновки про них.
У разі загрози життю або здоров'ю працівників, профспілки мають право вимагати від роботодавців негайного припинення роботи на окремих робочих місцях, виробничих ділянках або підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників. Таким же правом вони володіють у разі нещасного випадку з метою визначення причин події і недопущення таких НП в майбутньому.
Профспілкові комітети підприємств, установ і організацій мають право створювати комісії з питань охорони праці та вибирають громадських інспекторів з охорони праці. Характерною особливістю перелічених повноважень профспілок є те, що вони носять рекомендаційний характер, а прийняті рішення не є обов'язковими для власника (керівника) підприємства. Але державна інспекція праці може залучати представників громадськості, профспілок шляхом їх оформлення, за їх згодою, громадськими інспекторами праці. Такі громадські інспектори працюють у взаємодії з державними інспекторами праці та під їх керівництвом. І розпорядження цих громадських інспекторів праці підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням інспекції у місячний термін про вжиті заходи.
Функції громадського інспектора:
- Перевірка стану безпеки праці та виробничої санітарії на робочих місцях;
- Перевірка дотримання працівниками інструкцій з техніки безпеки та ін нормативних актів;
- Контроль наявності і повноти інструкцій з техніки безпеки;
- Інформування керівника дільниці (цеху і т. д.) про кожний нещасний випадок на виробництві;
- Прийняття участі у розслідуванні обставин і причин нещасного випадку, професійного захворювання.
Для здійснення цивільного контролю щодо дотримання законодавства про працю на підприємствах, організаціях, установах створюється інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
Уповноважені трудових колективів вибираються простою більшістю на загальних зборах колективу підприємства або окремого цеху відкритим голосуванням.
Уповноважені особи здійснюють контроль над відповідністю законодавству умов праці, безпеки технологічних процесів, машин і устаткування, стану засобів колективного та індивідуального захисту, які використовуються працівниками, санітарно-побутових умов і т. д.
Уповноважені трудових колективів мають право безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, вносити пропозиції роботодавцю щодо поліпшення умов праці.
Рішенням трудового колективу підприємства з кількістю працівників понад 50 може створюватися Комісія з питань охорони праці підприємства. Ця комісія є постійно діючим консультативним органом роботодавця і трудового колективу, формується на принципах рівного представництва від колективу та роботодавця. Вона має право здійснювати контроль над дотриманням законодавства про охорону праці безпосередньо на робочих місцях забезпеченням працівників засобами захисту, знезаражувальні та ін засобами, необхідними для більшої безпеки роботи на даному підприємстві.
Цивільний контроль над дотриманням актів з питань пожежної безпеки здійснюється добровільними пожежними дружинами в межах їх компетенції.
Комітет з нагляду за охороною праці України може залучати на цивільних засадах позаштатних державних інспекторів з нагляду за охороною праці.
Основними завданнями позаштатного інспектора є проведення профілактичної роботи з попередження аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань, крадіжки вибухонебезпечних матеріалів, забезпечення раціонального використання мінеральних ресурсів під час їх переробки і т. д.
Позаштатний інспектор може:
- Попередньо попередивши керівника, безперешкодно в будь-який час проводити планові та позапланові перевірки об'єктів з питань, що входять до його компетенції;
- Давати керівникам обов'язкові для виконання розпорядження встановленої форми для ліквідації порушень охорони праці;
- Пропонувати керівникам підприємств зупиняти експлуатацію об'єктів, окремих виробництв, цехів і т. д. до усунення порушень в галузі охорони праці, якщо ці порушення створюють загрозу для життя і здоров'я працівників (про такі порушення він зобов'язаний повідомляти державному інспектору з охорони праці);
- Вносити пропозиції про притягнення винних у порушенні законодавства про працю осіб до адміністративної відповідальності.
3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
«Особи, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством» (ст. 265 КЗпП)Дійсно, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), за порушення законодавства про працю передбачені різні заходи адміністративного стягнення. (Розд. 5 і 8 КпАП):
- За порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, оплату її в неповному обсязі на порушників (посадових осіб підприємств, організацій, установ усіх форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності) накладається штраф від 15 до 50 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян; порушення вимог законодавства і будь-яких інших нормативних актів, що стосуються охорони праці, веде до накладення штрафу від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на працівника і від 5 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян на посадових осіб підприємств, організацій, установ всіх форм власності (ст . 41);
- Ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи, а так само профспілки або інші об'єднання трудового колективу або окремих працівників від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку укладання таких договорів або не забезпечення роботи комісій сторін або примирної комісії у визначений сторонами переговорів строк тягнуть за собою накладення штрафу від 3 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 41-1);
- У разі порушення чи невиконання зобов'язань за колективним договором однієї із сторін (власником (уповноваженим органом) або трудовим колективом (профспілкою)) на порушників накладається штраф від 50 до 100 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 41-2);
- Ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілками або іншими уповноваженими трудовим колективом органами, або представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і укладення та дотримання колективного договору тягне за собою штраф від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 41-3);
- Порушення на підприємстві санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил і норм веде до накладення штрафу на працівника від 1 до 12 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб та власників підприємств - від 6 до 25 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 42 );
- Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт на об'єктах, підконтрольних органам виконавчої влади в галузі охорони праці, тягне за собою накладення штрафу на працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств, організацій і установ і на громадян - власників підприємств від 5 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 93);
- Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання та використання вибухових речовин на підприємстві, підконтрольному органам виконавчої влади в галузі охорони праці, тягне за собою штраф для працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб та власників підприємств - від 10 до 14 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 94);
- Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій усіх форм власності та громадянами - власниками підприємств правил і норм ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання тягне за собою накладення штрафу від 10 до 14 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 95). З 7.06.2004 набуває чинності нова редакція цієї статті, згідно з якою, порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій всіх форм власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання тягне за собою накладення штрафу від 10 до 100 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення штрафу тягнуть за собою накладення штрафу про 100 до 200 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян;
- Експлуатація паливо-і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання і т. д. або в разі їх несправності тягне за собою попередження або накладення штрафу на керівників, їх заступників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ та організацій від 5 до 8 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 102).
Так само передбачені штрафи за невиконання вказівок комісій, прокуратури, судів та інших органів, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, основні з яких написані далі (Гл. 15):
- Невжиття заходів посадовою особою до усунення зазначених у постановах і визначеннях судів порушень закону тягне за собою накладення штрафу від 5 до 8 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 185-6);
- Невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки або ревізії діяльності підконтрольних підприємств, організацій і установ або не надання матеріалів, необхідних для перевірки, чи не виділення для неї фахівців, тягне за собою штраф від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 185-8);
- Невиконання посадовою особою, яка користується правом прийому на роботу та звільнення, розпорядження виконавчого органу місцевої ради або державної адміністрації або рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких покладено на ці органи, тягне за собою накладення штрафу від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 188-1);
- Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади в галузі охорони праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів тягнуть за собою накладення штрафу на працівників від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб від 10 до 14 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-4);
- Не виконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі радіаційної і ядерної безпеки, не надання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб від 5 до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-5);
- Невиконання законних вимог посадових осіб Державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України про усунення порушень законодавства про працю спричиняє накладення штрафу на посадових осіб від 5 до 9 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-6);
- Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до 7 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян на працівників і від 2 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян на посадових осіб (ст . 188-8);
- Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на працівників від 1 до 12 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб від 6 до 25 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-11);
- Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або подання неправдивої інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 10 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення штрафу тягнуть за собою накладення штрафу про 100 до 200 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-18);
Звичайно ж, існують і інші види адміністративних стягнень, і навіть кримінальна відповідальність і інші причини для них в області охорони праці та дотримання законодавства про працю. У цій роботі були розглянуті лише основні, найбільш часто вживані.
ВИСНОВОК
На Україну, де далеко не завжди дотримується законодавство про працю, дуже важливим є нагляд і контроль за його дотриманням. Виконують цей нагляд і контроль різні органи: прокуратура, суди, місцеві ради та адміністрації, Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України, Комітет з нагляду за охороною праці України, Державна інспекція з охорони праці, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України , органи державного пожежного нагляду управління пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України, органи і установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики і електрифікації України, профспілки, громадські інспектори і інУ цій роботі я спробував розглянути сутність нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про працю, права і обов'язки всіх цих органів у сфері забезпечення дотримання законодавства про працю, заходи адміністративного примусу при невиконанні законодавства і при непокорі цим спеціальним органам.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України;2. Кодекс законів про працю України;
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення;
4. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року;
5. Венедиктов В.С. «Теоретичні проблеми юридичної відповідальності в трудовому праві». - Х: «Консум», 1995 р. - 136 с.;
6. Понікаров В.Д. «Трудове право. Конспект лекцій ». - Х: ХДЕУ, 2002 р. - 108 с.;
7. Понікаров В.Д. «Ревізія підпріємств. Навч. посібник ». - Х: ХДЕУ, 2000 р. - 116 с.;
8. Прокопенко В.І. «Трудове право України». - Х: «Консум», 1998 р. - 360 с.;
9. «Трудове право України: Навч. Посібник для студентів юрид. спец. ВНЗ »/ Пилипенко П.Д. та ін. - К: ВД «Ін Юре», 2003 р. - 536 с.;
10. «Трудове право України: Підручник» / за ред. Н.Б. Болотіної, Т.І. Чанішевої - К: «Знання», КОО, 2001 р. - 564 с.