Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Бердянськ Туніс

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: «Навігаційний проект переходу судна типу« Сормовський »за маршрутом порт Бердянськ - Туніс»

Введення

У початковий період мореплавання пересування суден відбувалося поблизу узбережжя з орієнтуванням з предметів та використанням особистого досвіду і пам'яті судноводія. Цей метод отримав назву лоцманського. Ним користуються до цього часу при плаванні в узкостях і на внутрішніх водних шляхах.

Політичний та економічний розвиток окремих країн, освоєння нових районів морів і океанів викликали необхідність тривалих морських переходів. З'явилися нові вимоги до судноводіння, нові засоби його забезпечення.

Першими засобами, які забезпечують мореплавання, були карти і лоції. Потім стали застосовуватися прилади та інструменти-Лоти, компаси, лаги, секстант, хронометри. Пізніше виникли теоретично обгрунтовані способи проводки суден з використанням приладів для визначення координат місця судна в море по берегових об'єктах і небесним світилам, що в кінцевому підсумку дозволило для вирішення практичних завдань судноводіння виробити розрахунково-інструментальний метод, званий штурманським.

Розвиток технічних засобів судноводіння в останні десятиліття характеризується широким впровадженням обчислювальної техніки і дослідженням нових принципів, що підвищують експлуатаційні можливості приладів. Кожен день кадри всесвітньо відомих суднобудівних монополій розробляють нові плани, схеми, проекти, відбувається комп'ютерна заготівля креслень, створюються макети, за якими в подальшому споруджуються прилади та системи майбутнього. Метою цього стрибка науки і техніки є зменшення розмірів навігаційного устаткування, значне збільшення терміну експлуатації і спрощення його використання судноводієм, а отже слід згадати таку річ як боротьба з конкуренцією між цими монополіями. Але незважаючи на сучасні методи судноводіння за допомогою високо технологічних приладів і систем, чисельність аварій, що завдають великої матеріальної шкоди, а в окремих випадках, що створюють реальну загрозу збереженню навколишнього середовища не знижується, а залишається на колишньому рівні, що за статистикою в середньому складає приблизно одне затонуле транспортне судно в день у всьому Світі. Частково цьому сприяє зростання тоннажу, збільшення швидкості, розмірів та інерційності сучасних суден, від чого істотно підвищуються вимоги до безпеки плавання. Але що саме жахливе, на жаль, близько половини всіх аварій судів відбувається не з вини навігаційного обладнання, а від некомпетентності, невпевненості, несвоєчасність певних коректних дій, а також халатності судноводія по відношенню до обраної спеціальності і відсутності навичок.

Цей курсова робота з дисципліни «Навігація та лоція» складено відповідно до програми цього предмета для спеціальності «Судноводіння на морських і внутрішніх водних шляхах» вищих навчальних закладів Міністерства морського флоту. У ньому описується один із переходів, за яким можливо коли-небудь нинішньому студенту доведеться проводити то судно, на якому він буде працювати в офіцерській посаді. Цей перехід опрацьовується студентом протягом багатьох днів для того, щоб придбати і закріпити найважливіші для себе навички як у попередньої безпечної прокладці, так і в навігації в цілому, у морехідній астрономії, лоції, а також морський гідрометеорології, без якої безпечне плавання є практично неможливим . Якщо судноводій не буде уявляти собі хоча б однієї з перерахованих вище наук, то такому судноводій не місце на транспортному судні. Цей судноводій буде являти собою реальну потенційну загрозу для свого судна, які перевозилися на ньому вантажу, інших суден, що оточують як берегових, так і водних об'єктів, не кажучи вже про життя екіпажу та інших людей. Майбутній судноводій зобов'язаний удосконалювати свої знання, в тому числі опрацьовуючи один з навігаційних переходів, адже досвід не приходить сам по собі

1. Відомості про судно

1.1 Загальні відомості

Тип судна: сталеве, однопалубні, двухвінтовая вантажне судно без седловатості, з подвійним дном і подвійними бортами, з баком і ютом, з машинним відділенням і рубкою, розташованої в кормі.

Призначено в основному, для перевезення генеральних вантажів, насипних не зміщуються вантажів і ліси. Перевезення сипучих вантажів повинна здійснюватися у суворій відповідності з існуючими правилами.

Район плавання: судно змішаного «ріка-море» плавання призначено для плавання на внутрішніх водних шляхах, а також у морських районах на хвилюванні не більше 6-ти балів при висоті хвилі не більше 5 м. з віддаленням від місця укриття:

у відкритих морях - Північному, Баренцевому, Середземному, Адріатичному, Егейському, Охотському, Японському - до 50 миль;

в закритих морях - Білому, Балтійському, Азовському, Каспійському і Чорному - до 100 миль;

допустима відстань між місцями укриття - не більше 200 миль.

1. Тип суховантаж

Назва «Сормовський-43»

Позивні EUSB

2. Рік побудови 1981

Місце споруди з-д «Червоне Сормово» м. Горький

Клас Регістру Україні КМ II СП

3. Довжина найбільша 114,2 м.

Довжина між перпендикулярами 110,5 м.

Ширина 13,0 м.

Висота борту 5,5 м.

Осадка у його вантажу:

в прісній воді 3,75 м.

в солоній воді 3,65 м.

Осадка порожньому:

в прісній воді 1,17 м.

в солоній воді 1,14 м.

Осаду в баласті:

в прісній воді 2,61 м.

в листкової воді 2,55 м.

4. Водотоннажність:

повне 4406 т.

порожньому 1271 т.

5. Регістровий тоннаж:

брутто 2466 рег. т.

нетто 1237 рег. т.

6. Дедвейт 3135 т.

7. Головні енергетичні установки:

тип 6NVD-48 AU

потужність 2х 660 л.с.

8. Експлуатаційна швидкість:

в вантажу 9,0 уз.

в баласті 10,6 уз.

9. Крок гвинта 1,856 м.

Дисковий ставлення 0,5

Частота обертання на повному передньому ходу 330 об / хв.

10. Тип керма здвоєний балансирний

Насадки поворотні зі стабілізатором

Площа пера керма 6,0 м 2

11. Тип рульової машини:

Р14, електрогідравлічна з системою управління АТР2-10, яка забезпечує автоматичне (авторульового), що стежить, просте дистанційне і ручне управління.

Потужність рульової машини: 4,2 кВт

12. Судова електростанція:

Тип МСС83-4

Сумарна потужність 4х50 кВт = 200 кВт

Вольтаж суднової мережі 220 В

13. Судова радіостанція:

Головний радіопередавач «Барк»

Потужність 70 Вт, УКХ до 70 км

Дальність дії 150-1500 км.

Головний приймач «Шторм»

Потужність 1 Вт

Дальність дії 2000 км

ГМЗЛБ

Потужність 30 Вт

Дальність дії 150 км.

Резервний автоматичний

передавач радіосигналу «Сирена»

Автоматичний передавач

радіосигналу тривоги «АПСТ»

Автоматичний прийом

радіотелеграфного і

радіотелефонного сигналу «Огляд-1»

Радіостанція метрових хвиль «Рейд-1»

Переносна радіостанція «Заклик»

Радіопеленгатор «Рибка-М»

Командно-мовна система «Горобина»

14. Екіпаж 15 осіб

    1. Навігаційне обладнання

Таблиця 1.1. Технічні засоби навігації, наявні на судні

Прилад, система

Тип, марка

Кількість

Рік випуску

Місце установки

Магнітний компас

«УКП-М1»

1

1986

Верхн. місток

Гірокомпас

«Амур-2М»

1

1987

Хід. місток

Радіопеленгатор

«Рибка-М»

1

1987

Хід. місток

Радіолокатор

основний

«Лиман»

1

1987

Хід. місток

Радіолокатор

допоміжний

«Міус»

1

1988

Хід. місток


Лаг

«ЛГ-2М»

1

1982

Хід. місток

Ехолот

«НЕЛ-5М»

1

1982

Хід. місток

ПІ РНС

«КПІ - 4»

1

1987

Хід. місток

ПІ СНС

«NAVOIR»

1

1999

Хід. місток

Таблиця 1.2 Таблиця девіації магнітного компаса УКП-М1 № 486 т / х Сормовський 43 (в вантажу)

КК про

d про

КК про

d про

0

0,0

180

-0,8

15

+0,9

195

-0,1

30

+1,8

210

+0,8

45

+2,2

225

+1,2

60

+2,2

240

+1,4

75

+2,0

255

+1,2

90

+1,3

270

+0,7

105

+0,6

285

-0,2

120

-0,2

300

-1,6

135

-0,5

315

-1,5

150

-0,8

330

-1,5

165

-0,8

345

-1,4

180

-0,8

360

0,0

Коефіцієнти: А = +0,3 про В = +0,3 о С = +0,4 про D = +0,35 про Е = +0,67 про

20 листопада 2001. Девіатор Астахов.

Гірокомпас «АМУР-2М» - двухгіроскопний маятниковий гірокомпас з рідинним підвісом чутливого елемента. Точність показань залежить від умов плавання і складає на прямому курсі ± 1,0 о. Облік швидкісний похибки проводиться за допомогою таблиць в планшет-коректорі або за допомогою спеціальної лінійки швидкісний девіації.

Гірокомпас має примусове повітряне охолодження, що забезпечує нормальну роботу приладу при температурі навколишнього середовища від -20 о С до +40 о С. Робоча температура підтримуючої рідини +39 о С - +40 о С. Гірокомпас приходить в меридіан через 4-6 годин з моменту його включення, тому необхідно завчасно включати його перед виходом у море. Живлення від мережі змінного струму напругою 220 В або постійного струму 110 або 220 В. Споживана потужність не більше 1,5 кВт.

Радіопеленгатор «Рибка-М»

Встановлюється на морських суднах різного призначення необмеженого району плавання в будь-яких широтах, і призначений для визначення пеленгів на навігаційні маяки і інші радіостанції кругового випромінювання, радіобуї, пеленгування суден у морі.

Технічні характеристики:

Радіопеленгатор № 0741650380 типу «Рибка-М»

Місце визначення: Таганрозька затока; спосіб визначення: азимутальний; об'єкт: Білосарайський РМК Т сер = 3,2 м.; корабельні антени вимкнені: «ізольовано»; знищений коефіцієнт l = f 300,5 м.

Таблиця 1.3. Таблиця радіодевіаціі т / х Сормовський 43 (в вантажу)

хвиля РКУ про

f про

хвиля РКУ про

f про

0

-0,8

180

-0,6

10

-0,2

190

0,0

20

+0,2

200

+0,1

30

+0,4

210

+0,6

40

+0,7

220

+0,8

50

+0,8

230

+0,6

60

+0,6

240

+0,5

70

+0,3

250

+0,4

80

+0,1

260

0,0

90

-0,2

270

-0,5

100

-0,6

280

-0,8

110

-0,8

290

-1,0

120

-1,0

300

-1,1

130

-1,1

310

-1,2

140

-1,1

320

-1,2

150

-1,0

330

-1,0

160

-0,4

340

-0,9

170

-0,5

350

-0,7

180

-0,6

360

-0,8

Залишкову радіодевіацію визначив: Кудасов В.І 11.01.2002.

Навігаційна радіолокаційна станція «Міус» призначена для підвищення безпеки мореплавання і вирішення навігаційних завдань судноводіння.

РЛС «Міус» видає радіолокаційну інформацію про надводну обстановку в зоні кругового огляду і дозволяє визначати координати берегових і надводних об'єктів (дальність, курсові кути і пеленги), місце розташування свого судна щодо берегових та надводних орієнтирів, курс свого судна.

Технічні характеристики:

  • максимальна дальність виявлення судна водотоннажністю 3000 т - не менше 10 миль, середнього морського буя не менше 2 миль;

  • мінімальна дальність виявлення (мертва зона) морського буя не більше 30 м.;

  • роздільна здатність по дальності на шкалі 0,4 милі - не більше 25 м., по ширині діаграми спрямованості антени в горизонтальній площині - не більше 1,0 о;

  • максимальна похибка далекомірного пристрою на шкалах дальності 0,4-1,6 милі - не більше 50 м., на шкалах дальності 4-24 милі - не більше 1% до відповідної шкалою дальності;

  • максимальна похибка кутомірного пристрою - не більше 1,0 о;

  • діаметр екрану індикатора-180 мм.;

  • час приведення станції в робочий режим з моменту її включення - не більше 4 хвилин.

Гідродинамічний лаг «ЛГ-2М» має боковий вівтар вимірювання від 3 до 25 вузлів. У лагу передбачена можливість введення відносних поправок в показання швидкості: постійної, відносної до 10% вимірюваної швидкості; змінної в межах від 0 до 10% вимірюваної швидкості.

Харчування лага здійснюється однофазним змінним струмом напругою 110 В, частотою 50 Гц. Харчування лага від бортових мереж з іншими даними здійснюється через відповідні перетворювачі. Лаг має внутріпріборную захист від створюваних ним радіпомех.

Конструкція лага забезпечує безперервну роботу приладу протягом не менше 2000 г. При цьому допускається заміна окремих електроелементів без подальшої регулювання лага.

Навігаційний ехолот «НЕЛ-5М» призначений для вимірювання та автоматичного запису профілю дна при швидкості ходу судна до 20 вузлів, бортовий хитавиці до 10 о, кільової - до 1,5 о. Ехолот розрахований на швидкість розповсюдження звуку у воді 1500 м / с. Діапазон вимірюваних глибин від 1 до 2000 м. Час, необхідний для готовності ехолота до роботи не більше 1 хвилини.

Приймально-індикаторна супутникова навігаційна система «NAVIOR» призначена для вирішення прямої і зворотної геодезичних задач на референцелліпсоіде. Рішення прямої і зворотної задач числення параметрів руху з оцінкою точності. Система призначена для обробки навігаційної інформації для отримання оптимальних оцінок параметрів руху, водіння об'єкта по лінії заданого шляху

Технічні характеристики:

  • сигнали, що приймаються: ГЛОНАСС, GPS NAVSTAR

  • точність визначення координат:

ГЛОНАСС - 15-20 м

GPS - 25-40 м

  • похибка визначення вектора швидкості:

ГЛОНАСС - 0,1 м / с

GPS - 0,3 м / с

  • темп оновлення видаваної інформації 1 раз на секунду

  • споживана потужність 25 Вт.

Малюнок № 1.3 План-схема судна типу "Сормовський»

    1. Транспортно-експлуатаційні характеристики судна

Тип судна: «Сoрмовскій» - суховантаж з подвійним дном і подвійними бортами, з МО і вирубками, розташованими в кормі.

Класифікаційне товариство і клас судна: Регістр судноплавства України

КМ II СП.

БРТ, реєстр. т. 2466

НРТ, реєстр. т. 988

Вантажопідйомність, т 3000

Обсяг трюмів, м березня 4297

Дедвейт, т 3135

Довжина макс., М 114,2

Ширина макс., М 13,0

Висота борту, м 5,5

Довжина між перпендикулярами., М 110,15

Осаду в баласт (ніс / корми), м 1,99 / 3,16

Осаду в вантажу (ніс / корми), м 3,5 / 3,5

Осадка максимальна, м 3,9

Абсциса центру ваги судна порожньому, м -9,85

Аппликата центру ваги судна порожньому, м 4,72

Розміри люків, м 17,60 * 9,35

18,15 * 18,15

18,15 * 18,15

18,15 * 18,15

Розміри трюмів, м 17,60 * 11,2

19,76 * 11,2

19,80 * 11,2

18,20 * 11,2

Обсяг трюмів, м березня 1136

1146

1064

951

Допустиме навантаження на палубу / кришку

трюму (мак, т / м 2) 4,5 / 1,4

Потужність гл. дизеля, к.с. / кВт 1320/971

Експлуатаційна швидкість судна, вузл.:

в вантажу 9,0

в баласті 10,6

Витрата палива на ходу (стоянці), т / добу 6,11 (0,73)

Витрата прісної води, т / добу 2,65

Екіпаж, чол. 15

Маневрові елементи

Таблиця 1.5 Інерційні характеристики судна

Маневр

Вибіг, м

Час гасіння швидкості, хв.

Повний вперед - стоп:

судно порожньому з баластом

судно в вантажу

Повний вперед - повний назад:

судно порожньому з баластом

судно в вантажу

Повний назад - стоп:

судно в вантажу


1330

1700


260

300


590


13

20


2

2


7

Таблиця 1.6 Маневрені режими роботи СЕУ

Об / хв

Швидкість у вузлах (в вантажу / в баласті)

110

1,5 / 3,0

125

2,1 / 4,0

150

2,9 / 5,1

175

3,2 / 5,5

200

4,1 / 6,3

250

7,2 / 8,0

290

8,2 / 9,2

330

9,5 / 10,5

ПЗ 250

- / -

Таблиця 1.7. Циркуляція судна при перекладці керма на 15 º і 35 º

Час циркуляції

У вантажу

У баласті

Δ КК

15 º

35 º

Δ КК

15 º

35 º

10 °

10 "

5 "

10 °

15 "

10 "

20 °

15 "

10 "

20 °

20 "

15 "

30 °

20 "

15 "

30 °

25 "

20 "

40 °

25 "

20 "

40 °

33 "

25 "

50 °

30 "

27 "

50 °

42 "

30 "

60 °

40 "

35 "

60 °

50 "

40 "

70 °

50 "

42 "

70 °

1'00 "

50 "

80 °

1'00 "

50 "

80 °

1'10 "

1'00 "

90 °

1'10 "

1'00 "

90 °

1'20 "

1'10 "

120 °

1'40 "

1'20 "

120 °

2'00 "

1'40 "

150 °

2'20 "

1'40 "

150 °

2'50 "

2'10 "

180 °

3'00 "

2'10 "

180 °

3'40 "

2'50 "

270 °

3'50 "

2'40 "

270 °

4'30 "

3'50 "

360 °

4'40 "

3'10 "

360 °

5'20 "

4'40 "

Д ц

1,6 кбт

1,1 кбт

Д ц

1,9 кбт

1,5 кбт

Небезпечна смуга руху ± 27,1 м від траєкторії руху.


0 2 Дц, кб.

Малюнок 1.1 - Циркуляція судна в баласті


2 Дц, кб.

Малюнок 1.2 - Циркуляція судна в вантажу

1.4 Забезпечення живучості та порятунку

Розробці і здійсненню заходів щодо зниження аварійності суден і підвищенню їх живучості приділяється велика увага. З цією метою вироблений ряд міжнародних документів, що регламентують вимоги щодо підвищення безпеки мореплавства та живучості судів. До числа найважливіших з них відносяться: Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі, міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів, міжнародна конвенція про вантажну марку та ін

Живучість судна забезпечується: запасом плавучості і остійності, пожежною безпекою, живучістю суднової техніки, підготовленістю екіпажу до боротьби за живучість судна і діями з її підтримання та відновлення.

Перелік документації для керівництва боротьбою за живучість судна:

Настанова з боротьби за живучість суден.

Розклади по тривогах (загальна і стояночное) або інструкція.

Креслення і схеми (якщо вони передбачені технічною документацією судна):

Баластної, осушувальної і перепускний систем.

Пожежно-контрольний формуляр (де це вимагається правилами пожежної безопесності).

Інформація про остійність і непотоплюваність судна в об'ємі, передбаченому правилами Регістру для даного судна.

Описи аварійного і протипожежного постачання.

На судні є станція пожежної сигналізації типу «ТОЛ 10/50с» панель управління якої знаходиться на ходовому містку на кормовий перебиранні, що відповідає вимогам СОЛАС-74 іі / 2

Правило 13 п. 1,5 (панель управління станцією повинна перебувати на ходовому містку або на центральному пожежному посту), а так само п. 1.6 (панелі сигналізації повинні вказувати промінь, в якому спрацював автоматичний або ручний сповіщувач). Промені, які вказують рід спрацьовує сповіщувача, забезпечені сигнальними лампочками. Поблизу панелі є чітка інформація про обслуговуваних приміщеннях по розташуванню променів згаданих правил. Інформація представлена ​​у вигляді таблиці.

Робота системи виявлення пожежі періодично перевіряється відповідно до пожежними правилами за допомогою пристроїв для отримання гарячого повітря відповідної температури, на яку повинен реагувати автоматичний сповіщувач. Тип сповіщувачів такий, що не вимагає заміни при спрацьовуванні в момент випробування і повертається в режим «Робота».

Конструкція сповіщувачів задовольняє вимогам СОЛАС-74 Правила 13 п. 3. Вони стійкі до впливу коливань напруги і перехідних режимів харчування, до зміни температури навколишнього середовища, вібрації, вологості, струсів, ударів і корозії (п. 3.1).

На димові сповіщувачі є сертифікат і акт, які підтверджують точність спрацювання сповіщувача до того, як щільність диму досягне величини, при якій ослаблення світла перевищить 12,5% на метр, але не раніше, ніж щільність диму досягає величини 2% на метр (п. 3.2).

Тепловые извещатели так же сертифицированны и имеют акт, который подтверждает их точность срабатывания (п. 3.3).

Согласно Правила 52 іі/2 система пожарообнаружения расположена так, что обепечивает обнаружение дыма и наличие ручных извещателей на всех трапах и коридорах на пути эвакуации из жилых помещений.

Система водотушения

Пожарный насос НЦВ-40/65

Количество 2

Производительность м3/ч 40

Напор, м вод. ст. 65

Электродвигатель АМ61–2

Мощность, квт 11

Управление из рулевой рубки

Система углекислотного тушения

Количество баллонов 30 шт.

Вместимость баллона, л 40

Возможность заполнения углекислотой 30% объема наибольшего трюма.

Система пенотушения

Предназначена для тушения небольших очагов пожара МО

Вместимость, л 45

Воздушно-пенный переносной ствол 2 шт.

Таблица 1.8. Станция звуковой сигнализации пожарообнаружения

п / п

Найменування приміщень

1

Левый борт 145 шп.

2

Помещениедизель-генераторной станции

3

Котельное отделение

4

Правый борт 145 шп.

5

Электроаппаратная

6

Под платформой по ДП 133 шп.

7

Румпельное отделение

8

Аккумуляторная

9

Радиорубка

10

Коридор левого борта 143–144 шп.

11

Коридор правого борта 143–144 шп.

12

Агрегатная

13

Гирокомпасная

14

Прачечная

15

Малярная

16

Шкиперская

17

Плотницкая

18

Комора

19

Электрогенераторная

20

Коридор

21

Выход из машинного отделения

22

Камбуз

РЛС «Лиман» РЛС «Миус»


97 97 97

Рисунок 1.5 Схема теневых секторов и мертвых зон РЛС.1 Предварительная подготовка

2. Подбор карт, руководств и пособий для маршрута перехода

Згідно РШСУ-98, підбір навігаційних морських карт, посібників, керівництв на майбутній перехід (рейс) виконується за каталогом карт і книг відповідно до вимог правил коректури, комплектування і зберігання карт та посібників, для плавання на судах цивільних відомств 9038.

Карти підбираються за відкоригованого каталогу карт і книг наступним чином:

в любой части каталога по листу «Нарезки частей каталога», который помещен в начале книги, определяет нужная часть каталога;

в выбранной части каталога по сборному листу сборных листов карт, помещенных в начале раздела «Карты», выписываются номера сборных листов предстоящего района плавания;

в том же разделе «Карты» по выписанным сборным листам, подбираются и выписываются номера необходимых карт по предстоящему маршруту плавания; первыми выписываются номера генеральных карт, на которых расположены пункты отхода и прихода, а затем номера планов, частных и путевых карт;

Для підбору лоцій і інших посібників для плавання користуються розділом «Книги» каталогу карт і книг. Межі лоцій, опис вогнів і знаків і інших посібників вказані на відповідних збірних аркушах в розділі «Книги», а цифри на цих аркушах позначають номери видань. Підбір карт, керівництв і посібників для плавання за маршрутом переходу виконуємо по каталогу карт і книг № 7202 (частина III. Середземне, Чорне, Азовське, Аральське моря і озеро Іссик - Куль).

Сведения о подобранных картах, руководствах и пособиях для плавания сведены в таблицу №1.1.1

Таблица №1.1.1 – Карты

Адмірал-Тейське номер карти

Заголовок (назва) карти

Масштаб

Рік видання

Дата судновий

коррек-тури

Генеральні карти

1

30301

Черное и Азовское море

1:1250000

1976






07.10.2007









2

31009

Східна частина Чорного моря

1:750000

1981


3

31008

Західна частина Чорного моря

1:750000

1980


4

30102

Чорне та Егейське моря

1:2000000

1969


5

30115

Східна частина Середземного моря

1:2000000

1969


6

30302

Эгейское и Мраморное море

1:1000000

1978


7

30304

Від Олександрії до Бенгазі з островом Кріт

1:1000000

1972


8

30305

Іонічне море

1:1000000

1976


9

30399

Тірренське море

1:1000000

1976


10

31015

Азовское море

1:500000

1979


11

31011

От Севастополя до Новоросийска



12

31013

От залива Орду до порта Амасра



13

31016

Північна частина Егейського моря

1:500000

1977


14

31017

Південна частина Егейського моря

1:500000

1980


15

31023

Від мису Тенарон до порту Бенгазі

1:500000

1980


16

31027

Район на південний схід від острова Сицилія

1:500000

1977


17

31026

Туніський протоку

1:500000

1979


Шляхові і приватні карти, плани

18

35139

Подходы к порту Бердянск

1:50000

1978












07.10.2007

19

32120

Западная часть Азовского моря

1:200000

1979


20

35130

Керченский пролив

1:50000

1979


21

38137

От мыса Ахиллеон до мыса Еникал

1:25000

1982


22

38136

Подходы к порту Керчь

1:25000

1977


23

32105

Від Феодосії до Анапи

1:200000

1971


24

32104

Від Севастополя до Феодосії

1:200000

1979


25

32125

От 42 0 38 ' N до 43 0 53 'N

1:200000

19 79


26

32115

Від бухти Мічурін до мису Шіле

1:200000

19 71


27

34113

Від мису Шіле до мису Карабурун

1:100000

1983


28

36127

Підходи до протоки Босфор

1:50000

1982


29

36129

Протока Босфор

1:25000

1982


30

35201

Підходи до протоки Босфор

1:50000

1982


31

32200

Мармурове море

1:200000

1978


32

33201

Мармурове море. Східна частина

1:100000

1978


33

33202

Мармурове море. Середня частина

1:100000

1979


34

33203

Мармурове море. Західна частина

1:100000

1978


35

32201

Від порту Александруполіс до острова Лесбос з протокою Дарданелли

1:200000

1972


36

33204

Протоку Дарданелли

1:100000

1875
























07.10.2007

37

35212

Центральна частина протоки Дарданелли

1:50000

1974


38

35213

Південна частина протоки Дарданелли

1:50000

1973


39

32202

Від протоки Дарданелли до острова Скірос

1:200000

1982


40

33205

Підходи до протоки Дарданелли

1:100000

1982


41

32202

Від протоки Дарданелли до острова Скірос

1:200000

1982


42

32206

Від острова Скірос до острова гикав

1:200000

1976


43

33262

Проливы Китира и Андикитира

1:100000

1978


44

32209

От острова Китнос до острова Анафи

1:200000

1978


45

33243

От острова Ярос до острова Наксос

1:100000

1969


46

33228

Протоки Кеос, Китнос і Серіфос

1:100000

1968


47

32215

Від затоки Арголікос до острова Крит

1:200000

1978


48

32214

От острова Андикитира до острова Саньендза

1:200000

1978


49

32213

От острова Саньендза до острова закинф

1:200000

1978


50

32212

Від острова Закінф до острова Лефкас

1:200000

1978


51

32313

Від Мессинского протоки до порту Сіракузи

1:200000

1978


52

32314

Мальтійська протоку

1:200000

1980


53

32316

От залива Джела до мыса Гранитола с островами Гаудеш

1:200000

1981


54

32317

Північно-західна частина Туніського протоки

1:200000

1978


55

32330

От мыса Рас-эт-Тиб до порта Бизерта

1:200000

1978


56

34300

Тунисский залив

1:100000

1968


57

32245

От залива Хаммамет до мыса Рас-эт-Тиб с островами Пантеллерия и Линоса

1:200000

1978


58

39301

Порты Тунис и Хальк – эль – Уэб

1:20000

1982


Справочные и вспомагательные карты


90199

Номограму для визначення початкового курсу при плаванні по ДБК

1962




07.10.2007


91012

Карти для прокладки ДБК




90080

Карта часових поясів світу

50000 000









07.10.2007


90102-Н- Z . 4 л.

Карта світу. Горизонтальна (H)

И вертикальная ( Z ) составляющие напряженности гомагнитного поля эпохи… 1975 г. (карта элементов земного магнетизма).


20000000



90400

Широтный пояс 30 º00' – 31º23'

200 000



90401

Широтный пояс 31 º10' – 32º32'

200 000



90402

Широтный пояс 32 º20' – 33º41'

200 000



90403

Широтный пояс 33 º30' – 34º50'

200 000



90404

Широтный пояс 34 º40' – 35º59'

200 000



90405

Широтный пояс 35 º47' – 37º05'

200 000



90406

Широтный пояс 36 º53' – 38º10'

200 000



90407

Широтный пояс 37 º58' – 39º13'

200 000



90408

Широтный пояс 39 º00' – 40º14'

200 000



90409

Широтный пояс 40 º03' – 41º16'

200 000



90410

Широтный пояс 41 º05' – 42º17'

200 000



90411

Широтный пояс 42 º06' – 43º17'

200 000



90412

Широтный пояс 43 º07' – 44º17'

200 000



90413

Широтный пояс 44 º06' –45º15'

200 000


Таблица №2.2.2 – Руководства и пособия

№ №

книги гриф

Назва керівництва (допомоги)

Рік видан-ня

Дата судновий кор-тури

А) Керівництва для плавання








07.10.2007

1 1243 лоция Азовского моря

ДСП

1974


2

1244

ДСП

Лоція Чорного моря

Доповнення № (...)

1976


3

1245

Лоція Мармурового моря і проток Босфор і Дарданелли. Доповнення № (...)

1980


4

1247

Лоція Егейського моря.

Доповнення № (...)

1982


5





6

2217

ДСП

Вогні і знаки Чорного та Азовського морів

1985


7

3001

Радіотехнічні засоби навігаційного обладнання Північного Льодовитого й Атлантичного океанів. Доповнення № (...)

1980


8

3003

ДСП

Радионавигационные средства навигационного оборудования европейской части РФ.

1984


9

3004

ДСП

Расписание передач навигационных и гидрометеорологических сообщений для мореплавателей радиостанциями РФ.

1982


10

3203

Радиотехнические средства навигационного оборудования Черного и Средиземного морей

1983


11

3213

Розклад передач навігаційних та гідрометеорологічних повідомлень радіостанціями Чорного, Азовського і Середземного морів

1984


12

3008

ДСП

Розклад факсимільних гідрометеорологічних радіопередач

1982


13

8028

ДСП

Атлас зон точности определения места корабля с помощью импульсно-фазовых радионавигационных систем РСДН-3, РСДН-4, Лоран-С

1981


14

9017

МППЗС-72

1973


15

9029

Керівництво МАМС

1979


16

4249

ДСП


Радіолокаційне опис узбережжя Чорного моря

1978


17

4228

Рекомендації для плавання протоками Босфор і Дарданелли

1984


Б) Довідкові посібники




07.10.2007




1

6237

Атлас поверхневих течій Чорного моря.

1983


2

6238

Атлас поверхневих течій Середземного моря.

1981


3

6242

Атлас хвилювання і вітру Середземного моря.

1974


4

6243

Гідрометеорологічні карти Середземного моря.

1974


5

7202

ДСП

Каталог карт та книг. Частина III. Середземне, Чорне, Азовське, Каспійське, Аральське моря і озеро Іссик-Куль.

1983


6

_

ДСП

Опис мірних ліній, девіаційні і радіодевіаціонних полігонів Чорного і Азовського морів.

1976


7

_

ДСП

Рекомендації з навігаційно-гідрографічного і гідрометеорологічного забезпечення плавання надводних кораблів у Середземному морі.

1971



8


-

Морський атлас


Том 1. Навігаційно-географічний

1950


9

9024

Умовні знаки, скорочення та зразки оформлення для морських карт і карт ВВП

1975


10

9037

Рекомендації для плавання в районах поділу руху

1975


11

9032

Порти світу

1976


12

-

Правила плавання по внутрішнім судноплавними шляхами



13

9027

Опис особливостей суднових вогнів військових кораблів і сигналів, що подаються кораблями, і суднами для

1978


14

4245

Режими плавання суден у Чорному та Азовському морях



15

3011

Розклад передач навігаційних попереджень



16

3012

Розклад передач гідрометеорологічних повідомлень для мореплавців



17

-

Морський атлас.

Том 2. Фізико-географічний

1953


18

9052

Збірник регіональних угод і законодавчих актів зарубіжних держав з питань мореплавання.

Том I I Черное и Средиземное моря. Доповнення № (...)

1980


19

9011

Збірник основних відомостей про ширину і методах відліку наближених морських вод зарубіжних держав.

1981


20

9010

Таблиці морських відстаней.

1958


21

9015

Океанські шляху світу.

1980


В) Обчислювальні посібники


1

9002

Морський астрономічний щорічник. МАЕ-2007

2007


2

-

Висоти і азимути світил. (ВАС-58) Том III для широт

40 ° -59 ° четверте видання.

1970


3

-

Таблиці для обчислень висоти та азимуту. (ТВА-57)

1957


4

9011

Морехідні таблиці. (МТ-75)

1975


5

6003

Таблиці припливів. Том 3 на 2007 г.

2007


Перед виходом у рейс на судні перевіряється наявність основної штурманської документації згідно з вимогами РШСУ-98, до них відносяться:

судовой журнал;

реестр судовых журналов;

формуляры, технические паспорта и и/э на судовые ТСН;

журнал поправок хронометра;

журнал поправок компаса;

журнал замеров воды в льялах и танках;

таблица радиодевиации;

таблица поправок лага;

схемы теневых секторов и метровых зон РЛС;

информация о маневренных характеристиках судна;

каталоги карт и книг;

подшивки извещений мореплавателям и корректурных калек;

журналы ПРИП, НАВАРЕА, НАВТЕКС;

журнал прогнозов погоды;

приказ об объявлении перечня обязательной судовой коллекции.

2.1 Пополнение, хранение, корректура и списание карт и книг

Для забезпечення безпеки плавання на кожному судні повинні постійно бути в наявності необхідні карти і керівництва для плавання, обов'язковий перелік яких для судна визначається службою мореплавання судновласника з урахуванням типу судна, плану перевезень, закріплення судна на одній чи іншій судноплавної лінії, а також можливих варіантів зміни районів плавання.

Комплектування, підбір і коректура карт, керівництв і посібників на майбутній рейс виконується відповідно до вимог діючих Правил коректури.

Судова колекція карт повинна постійно підтримуватися на рівні сучасності.

Для отримання необхідних карт і посібників, для плавання, третій помічник капітана складає заявку за формою, у двох примірниках, підписує її у капітана і не пізніше ніж за 10 діб до отримання карт і посібників, здає її в ЕРНК. У разі подання заявки з іншого порту має бути врахований час, необхідне для пересилання. При подачі заявки з моря по радіо, така має бути надіслана не менше ніж за 10 діб, із зазначенням дати і часу прибуття судна в порт. Користування картами і посібниками дозволяється тільки особам, які мають безпосереднє відношення до цих документів, без винесення з спеціально відведених службових приміщень.

Карти судновий колекції повинні зберігатися в ящиках штурманського столу, або на спеціально пристосованих стелажах або в пеналах, а керівництва для плавання - в ​​шафах або на спеціальних полицях. Штурманська рубка (або інше приміщення, в якому зберігаються карти і керівництва) є службовим приміщенням, порядок доступу до якого визначається капітаном.

Отримувані судном карти і посібники заносять в Номерний покажчик Каталогу карт і книг. Кількісний облік карт і посібників ведуть в інвентарній книзі по палубної частини.

Періодично оголошуються номери застарілих карт і посібників, які підлягають вилученню з обігу. Як правило, такі оголошення робляться після випуску в світ нових видань на ті ж райони. З отриманням оголошення про вихід нових видань третій помічник зобов'язаний проінформувати капітана судна і з його дозволу подати заявку на отримання нових видань.

Карти з суднової колекції замінюються на нові:

  • у разі оголошення в додатках до ІМ ГУН і МО або в II відділі випусків ІМ ГУН і МО про непридатність їх для навігаційних цілей.

  • У зв'язку з фізичним зносом їх внаслідок постійного вживання при плаванні в тому ж рейсі.

Ті, що прийшли в непридатність карти і книги і керівництва для плавання знищуються на судні спаленням або здаються на механічну переробку встановленим ЕРНК порядком.

Знищення карт і посібників для плавання провадиться лише після того як на судно надійдуть нові видання карт і посібників.

У всіх випадках списання карт і посібників здійснюється за актом, у якому вказуються номери списаних видань, загальна сума вартості, підстави або причина списання та примітки. Акт про списання, у двох примірниках, підписують члени команди на чолі зі старшим помічником капітана, затверджує акт капітан судна. Після цього роблять відповідні зміни в усіх документах з обліку суднових навігаційних посібників. Списання карток відбувається в тому випадку, коли крім Повідомлення про списання тієї або іншої карти на судно надходить нова карта, але вже з поліграфічними змінами, що не вимагає коригувань В іншому випадку слід приймати за робочу карту стару, що є в наявності карту і зберігати її разом з іншими придатними для плавання картками до того моменту, поки не буде отримана нова карта, повністю замінює вийшла з ужитку згідно Повідомлення мореплавцям ІМ ГУНіО її, який відпрацював свій термін, застарілий аналог.

Карти та керівництва періодично виправляють по коректурним документами.

Введено наступні види коректури карт:

  • нове видання, здійснюване в тих випадках, коли з-за великого числа

  • виправлень потрібне виготовлення нових оригіналів;

  • велика коректура: полягає у випуску нового тиражу без пересоставления оригіналів, але з урахуванням всіх змін в навігаційній обстановці;

  • вклейка знову віддрукованих окремих ділянок з необхідними

  • виправленнями;

  • мала коректура: випуск додаткового тиражу карт, коли попередній

тираж витрачений;

  • перевидання: здійснюється, коли обсяг виправлень, досягає 15% обсягу тиражу або тексту керівництва;

дополнение: издаётся периодически, по мере пополнения исправлений;

сводные корректуры: как правило, издаются ежегодно.

Керівництво для плавання коригують тільки за постійними Повідомлення мореплавцям, які виходять один раз на тиждень. Коректура карт в порту і в морі здійснюється третім помічником капітана. Якщо судно в море, то коректура карт виконується за допомогою радіоізвещеній або ж факсимільних повідомлень, в яких излогаются інформація про зміни навігаційної обстановки, що є строкової для мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям тільки простим олівцем, а після отримання штатних в залежності від інформації Повідомлення- простим олівцем або кульковою ручкою з пастою червоного кольору.

При получении на судне в порту извещений мореплавателям ИМ ГУНиО, если рядом с номером одного из извещений стоит дополнение «В» – Временно или «П» – Предварительно, тогда корректуру следует выполнять только простым карандашом, если рядом с номером извещения не имеется вовсе никаких обозначений, то изменение навигационной обстановки согласно такому извещению является постоянным и требует корректировки при помощи шариковой ручки с пастой в этой ручке красного цвета.

Починати необхідно з останнього, прийнятого до коректування повідомлення. Дані про зміни навігаційної обстановки, які необхідно терміново довести до відома мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям, передаються по радіо.

У порту навігаційні морські карти коригуються за извещениям ІМГУН і О, коректура проводиться червоним кольором, а тимчасова та попередня коректура наноситься простим олівцем. У морі коректура проводиться тільки простим олівцем по приспів, НАВІП, НАВАРЕА і повідомленням N А V ТЕХ.

Всесвітня служба радіонавігаційних попереджень (ВСРНП).

У рамках ВСРНП передаються три види навігаційних попереджень - районні, прибережні і місцеві.

1) Для координування радіопередачі районних попереджень Світовий океан розділений на 16 географічних районів. Там, де необхідно, для скорочення позначення району використовують термін НАВАРЕА (NAVAREA) з наступним номером району. Районні попередження представляють собою

радіонавігаційні попередження далекого радіусу дії, складені районним координатором і передані через потужну радіостанцію.

2) Прибережні попередження (COASTAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району чи частині району, які оголошуються національним координатором через національні берегові радіостанції.

3) Місцеві попередження (LOCAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району знаходиться в межах юрисдикції портової влади.

Навігаційні попередження в рамках ВСРНП забезпечують мореплавців усіх країн навігаційною інформацією англійською мовою.

НАВТЕКС – Международная автоматизированная система навигационной и метеорологической информации. Берегові станції працюють на частоті 518 кГц, і передають інформацію про навігаційних та гідрометеорологічних попереджень, льодової обстановки і прогнози погоди. Суда валовой вместимостью 300 рег. т и более, вводимые в эксплуатацию с 1990 г. должны иметь приемники НАВТЕКС.

3. Гидрометеорологические условия

Азовское море

Азовское море расположено в южной части умеренной климатической зоне, для которой осень – это переходной период.

Температура и влажность воздуха: температура воздуха повышается с севера на юг, температура воздуха в октябре составляет около 12 0 С. Относительная влажность в осенний период составляет 60–70%.

Ветры. В течение года в Азовском море преобладают ветры от NO и O , повторяемость их достигает 30–50%, скорость их 3–6 м/с, штили в море очень редки, среднее годовое число дней со штормом от 20 до 40, очень часты они с октября 2–4 в месяц.

Туманы. Среднее число дней с туманами около 30–50 в год, с октября по март от 4 до 10 дней в месяц.

Видимость. В Азовском море преобладает хорошая видимость около 10 миль.

Облачность и осадки. Средняя месячная облачность с октября по март составляет 5–8 балов, число пасмурных дней в году составляет 105–125, число дней с осадками в октябре 5–9 дней.

Колебания уровня и приливы. Колебания уровня в море обусловлены стоком речных вод, выпадением осадков, сгонами и нагонами воды с Черного моря. Сгонно нагонные колебания уровня моря чаще всего наблюдается осенью, что обусловлено штормовой деятельностью.

Течения. Режим течений в Азовском море обусловлен ветрами. Поэтому направление и скорость течений изменчивы, в Керченском проливе течение направлено из Азовского моря в Черное, скорость 0,5–0,7 уз., максимальная скорость 2–3 уз. При штормовых ветрах.

Волнения. С апреля по декабрь в Азовском море преобладает волнение 2–3 бала, повторяемость 50–55%.

Гидрометеорологические условия плавания с Азовском море с октября месяца менее благоприятны, в это время циклоническая деятельность активизируется, прохождение циклонов сопровождается штормами, создающие сильное волнение в открытом море.

Черное море

Температура и влажность воздуха:

Весной разница в температуре воздуха между северными и южными районами постепенно сглаживается. Если в марте средняя температура на побережье изменяется от 2 °С на северо-западе до 9 °С на юго-востоке, то в мае в открытом море и на побережье она составляет 15–17 °С.

Относительная влажность воздуха в течение года в среднем колеблется от 60 до 88%, причем с мая–июня по сентябрь она ниже, чем в остальные месяцы.

Вітри:

На северо-западном побережье с сентября по март господствуют ветры от NE и E (суммарная повторяемость до 51%), а с апреля по август – от SW (18–25%).

Ветры со скоростью 15 мс и более во всех районах моря наблюдаются ежегодно и во все сезоны. Особенно часты они с ноября по март в северных районах, повторяемость их в этот период достигает 10%.

Штормы от NW чаще всего наблюдаются весной и сопровождаются пасмурной погодой.

Туманы :

В открытой части Черного моря повторяемость туманов составляет в среднем 1–5% в течение года. У центральному районі моря тумани спостерігаються частіше, ніж в інших районах: повторюваність їх у середньому за рік становить тут 5%, а у вересні досягає 4%.

В годовом ходе туманы над морем наиболее часто наблюдаются весной. Видимість:

В описываемом районе преобладает видимость 5–10 миль и более. Наилучшие условия видимости отмечаются с апреля по октябрь – ноябрь. Зниження видимості спостерігається під час туману і опадів. У північній частині району у вересні можливе погіршення видимості через пилових бур.

Радіолокаційна наблюдаемость:

На Чорному морі протягом усього року переважає нормальна радіолокаційна наблюдаемость.

Облачность и осадки:

Средняя месячная облачность над значительной частью описываемого района составляет с апреля по октябрь 3–6 баллов.

Опадів у відкритій частині Чорного моря в середньому за рік випадає то 170 мм. на северо-западе.

Среднее годовое число дней с осадками на северо-западном побережье Черного моря составляет 80–112.

Гидрологическая характеристика:

Гідрологічний режим Чорного моря формується під впливом водообміну з Мармуровим і Азовським морями, стоку прісних вод з суші і кліматичних умов. Через протоку Босфор, поверхневі води Чорного моря потрапляють в Мармурове море, а глибинні води Мармурового моря вливаються в Чорне море і заповнюють його глибоководну частину.

Материковий стік обумовлює значне розподіл поверхневого шару води. В целом для гидрологического режима описываемого района характерны: высокая температура воды на протяжении всего года, преобладание волн высотой менее 2 м и система устойчивых течений.

Колебания уровня и приливы:

Рівень Чорного моря змінюється в основному під впливом згінно-нагінних і сейшевих коливань, а також стоку річкових вод. Сезонные колебания уровня Черного моря наиболее отчетливо выражены в районах влияния материкового стока; величина этих колебаний обычно не превышает 0,4 м. Понижение уровня наблюдается в октябре –
ноябре (в некоторых районах в январе-феврале), а повышение в мае – июле.

Течения:

Загальна схема течій Чорного моря являє собою єдину для всього моря систему замкнутих, переважно циклонічних потоків (кругообігів).

Скорость течения в среднем составляет 0,6–1,2 уз, а на оси течения увеличивается до 1,4 уз.

Хвилювання:

Местные ветры в районе порт Анапа – порт Туапсе и штормовые ветры от Е у порта Поти могут вызвать значительное волнение у побережья.

Температура, солоність і щільність води:

Температура поверхневого шару моря досить висока протягом усього року.

Солоність поверхневого шару моря в центральной части моря около 18 ‰, по мере приближения к берегам она уменьшается до 16 ‰. Щільність поверхневого шару моря складає близько 1,013 т / м 3.

Гидрометеорологические условия для плавания судов в Черном море в марте в целом благоприятные. Затруднения могут быть вызваны ветрами и ухудшением видимости из-за туманов.

Мармурове море, протоку Босфор і Дарданелли

Клімат описуваного району - субтропічному, для нього характерні: жарке, сухе літо. Весна і осінь короткочасні.

Температура и влажность воздуха:

Відносна вологість повітря протягом усього року значна. Зимой на большей части побережья она составляет 75–80%, а летом 60–70%.

Ветры: На значительной части описываемого района в течение всего года преобладают ветры от NE; из ветров других направлений наиболее вероятны ветры от N (повторяемость 15 – 20%) и SW . На окремих ділянках східного берега Мармурового моря з березня по серпень переважають вітри від NE і W.

Середня місячна швидкість вітру на узбережжях району коливається від 2 до 4 м / сек.

Штили наблюдаются довольно часто, повторяемость их на большей части побережья составляет 10 – 20%, местами 30 – 35%

Шторми бувають рідко. Середнє річне число днів з ними не перевищує 20.

Туманы:

Тумани на морі спостерігаються дуже рідко, особливо в теплий період року. Повторюваність їх протягом року не перевищує 2%.

На побережье Мраморного моря туманы наиболее вероятны с октября по март – апрель, когда среднее число дней с ними составляет 1–4 в месяц.

Видимость : Видимість в описуваному районі хороша. Повторяемость видимости 5 миль и более в течение года в основном составляет 80 – 90%, а летом достигает 95–100%.

Радіолокаційна наблюдаемость:

У даному районі у продовженні всього року переважає нормальна радіолокаційна наблюдаемость.

Облачность и осадки:

На значительной части побережья средняя облачность весной составляет до 5–6 баллов.

Середнє річне кількість ясних днів коливається від 70 до 115. Пасмурных дней в году в среднем бывает от 80 до 115.

У описуваному районі випадає в цілому значна кількість опадів від 570 мм на півдні до 840 мм на півночі. У річному ході опадів добре виражені дощовий і сухий періоди. На значительной части района дождливый период наблюдается с октября по март.

Средняя месячная сумма осадков в дождливый период, как правило, составляет 60–130 мм.

Гидрологическая характеристика:

Гідрологічний режим Мармурового моря визначається в основному водообміном з Чорним і Середземним морями, кліматичними умовами та фізико-географічними особливостями району.

Водообмін через протоку Босфор обумовлює потужний приплив менш солоних чорноморських вод, які не тільки распресняют поверхневий шар води в Мармуровому морі і протоках Босфор і Дарданелли, але і створюють у них добре виражену систему поверхневих течій. При обміні вод Середземного моря з водами Мармурового моря через протоку Дарданелли в Мармурове море і протоки надходять глибинні води східній частині Середземного моря.

Коливання рівня і припливи:

У Мармуровому морі прілівоотлівние коливання рівня невеликі і практичного значення не мають.

У протоці Босфор при сильних вітрах від S, а в протоці Дарданелли при сильних вітрах від SW, можливе підвищення рівня на 0,6 м відносно середнього рівня.

Течії:

Течії в описуваному районі обумовлені водообміном між Чорним і Середземним морями.

У протоку Босфор течія йде з Чорного моря, в протоці воно в цілому спрямовано вузькою смугою на S. З протоки Босфор протягом слід в Мармурове море, при виході з протоки воно ділиться на два потужних потоку, які спрямовуються на WSW і SSW.

Средняя скорость постоянного течения при входе в Босфор до 1 уз., а в проливе от 1–2 до 5 уз. В Мраморном море в центральной части, скорость течения 1 уз.

Волнение: В восточной части Мраморного моря в течении года преобладают волны высотой менее 1,5 м. В центральной и западной частях моря повторяемость волн высотой менее 1,5 м. в течении года колеблется около 90%.

Температура, соленость и плотность воды:

Температура поверхностного слоя составляет в среднем за месяц летом 15–24 С.

Соленость поверхностного слоя изменяется от 20–23 в восточной части до 24 – 28 ‰ в западной.

Щільність поверхневого шару становить від 1,014 до 1,016 т / м 3.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден в описуваному районі в цілому сприятливі. Труднощі можуть виникати через тумани і під час штормових вітрів зі шквалами.

Егейське море

Метеорологическая характеристика:

Розглянутий район розташований в субтропічній зоні, де різко виражені два сезони року: м'яка дощова зима та сухе спекотне літо. Летом (май – сентябрь) отмечается значительное ослабление циклонической деятельности и преобладание антициклонического режима.

Температура і вологість повітря:

В районе Эгейского моря самыми прохладными месяцами являются январь и февраль. Средняя месячная температура воздуха в эти месяцы колеблется от 4–6 °С в северной части моря до 10–12 °С в южной.

Відносна вологість повітря досить значна і має добре виражений річний хід. Наибольшие значения ее отмечаются с ноября по февраль и в среднем составляют 70–80%.

Вітри:

В открытом море и на небольших островах в течение года господствуют ветры от N и NЕ, общая повторяемость которых составляет 40 – 70%. Наряду с этими ветрами в северной части моря довольно часто наблюдаются ветры от S, SW и NW, а на островах центральной и южной частей моря – от W и NW .

Средняя месячная скорость ветра в открытом море и на островах центральной его части с ноября по март составляет 6–7 м/с.

Штормы в открытом море отмечаются в течение всего года, но наиболее вероятны они с ноября по март, когда повторяемость их 3–10%.

У районі Егейського моря спостерігаються місцеві вітри: мелт, спадні вітри, білі шквали і сироко.

Мелтем – устойчивые ветры северных направлений. Вони зазвичай бувають в теплий період року.

В Егейському морі, особливо в його південній частині, часто спостерігаються вітри, відомі під назвою білих шквалів. Білі шквали виникають зазвичай при ясному небі і бувають іноді дуже сильними, але тривалість їх в більшості випадків невелика.

Сухой сирокко – это жаркий и очень сухой южный ветер, который наблюдается в Эгейском море в любое время года и распространяется иногда на обширные пространства.

Туманы:

Тумани у відкритому морі рідкісні, особливо в теплий період року. Повторюваність їх протягом року не перевищує 2%.

Тумани утворюються переважно вночі та вранці; тривалість їх незначна.

Видимость :

Видимість добра. В открытой части Эгейского моря повторяемость видимости 5 миль и в продолжение всего года составляет 90–95%.

Кроме туманов и осадков, ухудшающих видимость, в жаркие дни наблюдаются иногда сероватая дымка, которая несколько снижает видимость, и мгла.

Облачность и осадки:

Найбільша хмарність в районі Егейського моря спостерігається в холодний період року.

В открытой части моря с октября по апрель одинаково вероятно пасмурное (8–10 баллов), так и ясное (0–2 балла) небо. Повторяемость как того так и другого составляет 20–40%

Над побережьем Эгейского моря с октября по май преобладает средняя месячная облачность 4–6, местами 7–8 баллов.

С октября по май среднее месячное число ясных и пасмурных дней почти одинаково и составляет в среднем по 3–10.

Гидрологическая характеристика:

Гідрологічний режим Егейського моря визначається в основному водообміном з Чорним і Середземним морями, кліматичними умовами та фізико-географічними особливостями району.

Водообмін через протоки Босфор і Дарданелли обумовлює потужний приплив чорноморських вод, які створюють в Егейському морі добре виражену систему поверхневих течій. При обміні вод Середземного моря з водами Егейського і Мармурового морів в останні надходять глибинні води східній частині Середземного моря.

Кліматичні особливості району зумовлюють високу температуру води протягом усього року і переважання випаровування над опадами, що впливають на розподіл солоності і щільності води, а також на характер течій і вертикальну циркуляцію.

Физико-географические особенности района – относительно небольшая протяженность моря, сильная изрезанность берегов, обилие островов и отмелей – определяют характер течений, волнения и другие элементы гидрологического режима.

Колебания уровня и приливы:

В Егейському морі коливання рівня в більшості місць незначні і помітні лише у вершинах бухт, в затоках і протоках, де вони викликаються дією прілівоотлівних і згінно-нагінних явищ.

Припливи в Егейському морі мають півдобовий характер. Приливна хвиля в море заходить з південно-сходу.

Величина припливу в південній частині Егейського моря не перевищує 0,1 м, біля південно-східного узбережжя Греції 0,2 м і в північній частині моря 0,5 м. Найбільша величина припливу 0,8 м спостерігається в бухті Аталанді.

Згінно-нагінні коливання рівня в бухтах і затоках досягають 2 м.

Течения:

Режим течій Егейського моря характеризується циркуляцією вод проти годинникової стрілки, що обумовлено виходом вод з протоки Дарданелли і пануванням вітрів північних, північно-східних і південно-західних напрямків. Вследствие этого в западной и центральной частях моря преобладают течения южного направления, а у восточных берегов моря – северного направления.

Хвилювання:

В Эгейском море наличие множества островов в значительной мере препятствует развитию сильного волнения, тем не менее, при ветрах силой 7–8 баллов наблюдаются волны высотой до 5 м и длиной свыше 100 м. Средний период волн составляет 4–9 с. Саме сильне хвилювання спостерігається при північних і західних вітрах.

Температура, соленость и плотность воды:

Для Егейського моря характерна порівняно висока температура води на поверхні, що коливається протягом року від 11 до 25 ° С. В сентябре температура воды достигает 19 -24 °С.

Солоність води на поверхні в Егейському морі протягом року
изменяется мало и составляет в среднем 35–38 ‰.

Плотность воды на поверхности возрастает с севера на юг и изменяется летом от 1,0225 -1,0240 до 1,0260 – 1,0265т/м 3 .

Гидрометеорологические условия для плавания судов в районе Эгейского моря в марте в целом благоприятные. Но плавание судов могут затруднять местные шквалистые ветры «мелтем», «нисходящие ветры», «белые шквалы» и «сирокко».

Ионическое море

Гидрометеорологические условия для плаванья судов в Ионическом море и в районе острова Сицилия наиболее благоприятны с мая по сентябрь, когда преобладает ясная погода со слабыми ветрами и малым количеством осадков, а сильное волнение наблюдается редко.

С октября по апрель гидрометеорологические условия несколько увлажняются: увеличивается скорость ветра, часто выпадают ливневые дожди, с декабря по февраль возрастает повторяемость сильного волнения.

Безопасности плавания судов угрожают смерчи, которые наиболее вероятны в октябре – ноябре.

Затруднения для плавания могут возникнуть при ветре «сирокко», а на отдельных участках – при местных ветрах «бора», «этезии», «таранта», «тормента» и «григэл».

Описываемый район расположен в субтропической зоне, климат которой характеризуется теплой дождливой зимой и сухим жарким летом.

Зима отличается неустойчивой погодой с большой облачностью, повышенной влажностью, значительным количеством осадков и резким изменением температуры воздуха при смене ветров, особенно при переходе к северным ветрам. Осадки выпадают обычно в виде дождя, и только в отдельных пунктах района иногда отмечается снег; морозы бывают редко даже на севере района.

Весна – короткий сезон, когда повторяемость ветров северных направлений уменьшается, а южных – увеличивается. Скорость ветра по сравнению с зимой уменьшается, а температура воздуха повышается. На побережье устанавливается бризовая циркуляция.

Лето продолжительное и характеризуется ясной погодой с малым количеством осадков. Ветры слабые, неустойчивые. Температура воздуха высокая и мало изменяется от одного участка района к другому. Бризы достигают в это время года наибольшего развития.

Осень кратковременна. В этот сезон температура воздуха быстро понижается, северные и южные ветры усиливаются и скорость их иногда достигает 20 м/с и более, устойчивость бризов нарушается, облачность и количество осадков увеличиваются.

Температура воздуха сравнительно высокая. Среднее годовое значение ее почти повсеместно составляет 17–19 0 .

Относительная влажность воздуха в большинстве пунктов в среднем составляет 50–80% в месяц, причем с октября по март-апрель она больше, чем в остальное время года.

В открытом море в течение года преобладают ветры от NW и W , а к востоку от меридиана 16 0 вост. долг., кроме того, часты ветры от N и SW .

Скорость ветра почти во всем районе с ноября по апрель больше, чем с мая по октябрь.

Повторяемость штилей в открытом море с октября по февраль редко повышает 5%, с марта по сентябрь она колеблется от 5 до 15%.

На побережье и островах повторяемость штилей составляет 2–10% в течении всего года, но в отдельных пунктах северного и восточного побережий острова Сицилия и на острове Керкира она достигает 20–35%.

Штормы в описываемом районе нечасты. Наиболее вероятны они с октября-ноября по март-апрель. В открытом море повторяемость штормов не превышает 5%.

Штормовые ветры в открытом море наблюдаются преимущественно от SW , W и NW ; у берегов направление их обычно меняется.

Нередко шквалы, сопровождающиеся ливнями и градом, при которых значительно ухудшается видимость.

Туманы в описываемом районе крайне редки. На большей части побережья и островов среднее годовое число дней с туманами, как правило, не более 3.

Видимость 10 миль и более; повторяемость ее 60–85%. В прибережной зоне и на островах к северу от параллели 38 0 сев. шир. В отдельные месяцы она составляет 30–55%. Повторяемость видимости от 5 до 10 миль в большей части района колеблется от 10 до 35%, а в прибережной зоне и на островах к северу от параллели 38 0 сев. шир. Она может достигать 40–70%.

Значительное влияние на видимость оказывают ветры. Так, при сирокко видимость резко снижается (иногда до 0,5 мили и менее), а при боре, наоборот, увеличивается (до 10 миль и более).

На побережье видимость, кроме того, значительно ухудшается из-за дыма и пыли, приносимых ветром из промышленных городов.

В течение суток видимость неодинакова; днем она в большей части района лучше, чем утром и вечером.

Средняя месячная облачность в описываемом районе колеблется в основном от 1 до 3 баллов с июня по сентябрь и от 4 до 4 до 6 баллов с сентября по май.

Период октябрь-апрель дождливый, а май-сентябрь сухой.

Среднее годовое число дней с осадками изменяется преимущественно от 56 до 87, лишь местами достигая 101–117. в дождливый период среднее месячное число дней с ними колеблется от 5 до 14 (местами от 10 до 16), а в сухой период – от 1 до 7.

Осадки, как правило, ливневые. В отдельных случаях они очень интенсивные и могут вызвать наводнение.

Снегопады наблюдаются очень редко; они не ежегодны и бывают не во всех пунктах. Возможны снегопады обычно с декабря по февраль.

В описываем районе в среднем наблюдается от 4 до 20 дней с грозами в год. Среднее месячное число дней ними не превышает 2; наблюдаются они в основном с сентября – октября по февраль.

Смерчи могут быть в любое время года, но наиболее вероятны в октябре – ноябре. Смерч представляет собой сильный вихрь с приблизительно вертикальной, но часто изогнутой осью диаметром в несколько десятков метров. Давление воздуха в смерче понижено. Смерч имеет вид темного облачного столба; часто он опускается в виде воронки из нижнего основания кучево-дождевого облака, навстречу которой с поверхности земли может подниматься другая воронка из брызг и пыли. Наиболее узкая часть столба в середине, в месте соединения воронок. Из одного грозового облака может опускаться одновременно несколько смерчей; в этом случае из воронки имеют небольшой диаметр. Скорость ветра в смерче достигает 50–100 м/с. Смерчи нередко вызывают катастрофические разрушения, иногда бывают человеческие жертвы. Вращательное движение в смерче может происходить как по движению часовой стрелки, так и против него.

Гидрологический 15 режим района характеризуется преобладанием высот волн 1–2 м, довольно высокой температурой, значительной соленостью воды.

Из течений главная роль здесь принадлежит постоянным и ветровым течениям. Приливные течения являются преобладающими только в узких приливах, некоторых бухтах и заливах.

Основной поток постоянного течения Средиземного моря идет из Атлантического океана через Гибралтарский пролив вдоль берегов Африки в целом с запада на восток.

От основного потока отделяются три ветви. Одна ветвь отходит у мыса Трес-Форкас и направляется на запад вдоль берегов Марокко; другая ветвь отходит от основного потока юго-западнее острова Сардиния и, следуя на север, образует в западной части Средиземного моря круговорот против движения часовой стрелки; третья ветвь отделяется на проходах к Тунисскому проливу и направляется в Тирренское море.

Основной же поток продолжает идти на восток вдоль берегов Африки, а затем движется на север вдоль берега Аравийского полуострова а далее к острову Родос. У этого острова поток делится на две ветви, одна из которых идет на запад в Ионическое море, а другая на север и северо-запад в Эгейское море, где сливается с течением этого моря. Объединенный поток следует к полуострову Пелопоннес, где соединяется с ветвью, идущей в Ионическое море, и направляется вдоль берегов Греции в Адриатическое море. Совершив в нем круговорот против движения часовой стрелки, течение выходит Адриатического моря, направляется вдоль юго-восточного берега Апеннинского полуострова и восточного берега острова Сицилия и замыкает

Круговорот вод восточной части Средиземного моря.

Следует отметить, что на подходах к меридиану 20 0 вост. долг. от основного потока, идущего вдоль берегов Африки, отделяется ветвь, которая направляется вначале на юг, а затем на северо-запад, образуя вдоль побережья Африки на участке между меридианами 10 0 и 20 0 вост. долг. круговорот по движению часовой стрелки.

Средняя скорость постоянного течения в большей части Средиземного моря преимущественно менее 0,5 узла, местами 0,6–1 уз.

При устойчивых и сильных ветрах направление и скорость постоянного течения заметно меняется, в некоторых случаях направление меняется на 180 0 .

Соленость воды вследствие сильного испарения и малого стока рек значительна в течение всего года и составляет на поверхности в среднем 37,5–39%, причем увеличивается с запада на восток.

Плотность воды на поверхности наибольшая в феврале, в среднем 1,02800–1,02875 ‰, а наименьшая – в августе, в среднем 1,02550–1,02625. т/м 3

Юго-Западная часть Средиземного моря

Плавание вдоль берега между мысами Рас-эт-Тиб и Альмина трудностей не представляет, так как все опасности лежат вблизи береговой черты. Ориентирами при плавании могут служить горы, мысы и различные сооружения, в том числе форты и гробницы.

Вблизи берега материка, Мальтийских и Пелагских островов и острова Пантеллерия имеются бывшие опасные от мин районы, открытые для надводной навигации, районы, запретные и опасные для плавания, районы боевой подготовки и районы, запретные для постановки на якорь и лова рыбы. В бывших опасных от мин районах становиться на якорь рекомендуется только в специально отведенных местах; лов рыбы в этих районах допускается при условии строгого соблюдения требований специальных инструкций по противоминной безопасности.

В Тунисском проливе установлены рекомендованные пути для разделения движения судов. Рекомендованные пути и границы районов разделения движения судов показаны на картах.

Между мысами Рас-эт-Тиб и Альмина в берег вдаются заливы Тунисский, Аннаба, Скикда, Беджаия, Арзё и Оран, Алжирская бухта и бухта Алусемас. Кроме того, имеется много небольших бухт, которые доступны 20 только для малых судов.

Тунисский пролив, расположенный между северным берегом Африки и юго-западным берегом острова Сицилия, тянется примерно на 150 миль в направлении с 50 на NW; наименьшая ширина его 80 миль. Этим проливом пользуются суда, следующие от Гибралтарского пролива в восточную часть моря.

Плавание Тунисским проливом требует большой осторожности, так как в нем действуют сравнительно сильные приливо-отливные и постоянное течения. Свежие ветры изменяют направление постоянного течения и могут значительно увеличить его скорость; в тихую погоду течение обычно идет на О со скоростью до 1 уз. Особенно сильны течения вблизи банок.

Температура и влажность воздуха . Температура воздуха в рассматриваемом районе высокая: средняя годовая температура воздуха повсюду 18–20 О .

Наиболее теплыми месяцами года являются июль и август, когда средняя месячная температура воздуха изменяется от 23–24 О в западной части района до 25–27 О в восточной. Наибольшая температура воздуха аа побережье в эти месяцы достигает 45–48 О .

Самым прохладным месяцем года является январь. Средняя температура воздуха в январе 10–12 О . Наименьшая температура воздуха на побережье 0–2 О .

Ветры. Почти в течение всего года господствуют ветры от SW, W и NW , суммарная повторяемость которых достигает 50–75%. Кроме этих ветров, с мая по сентябрь довольно часты ветры от N и NO с общей повторяемостью около 40%.

В отдельных пунктах побережья и на острове Мальта из-за местных условий отмечаются некоторые отклонения от ветрового режима, характерного для района в целом.

Средняя скорость ветра в описываемом районе составляет преимущественно 3–6 м/сек. В большинстве пунктов побережья хорошо заметен суточный ход скорости ветра; наибольшие значения ее чаще всего наблюдаются в послеполуденные часы.

Штили здесь отмечаются часто: повторяемость их в среднем за месяц достигает 15–35%. Исключением является восточное побережье Туниса, повторяемость штилей редко превышает 100%, и остров Мальта, где повторяемость не более 4%. Следует отметить, что в течение суток штили на большей части побережья распределены неравномерно, но все чаще они наблюдаются в утренние часы.

Штормы по району распределяются неравномерно

Туманы бывают редко и, как правило, распространяются на незначительных участках района. На большей части побережья и на острове Мальта среднее месячное 50 число дней с туманом в течение года редко превышает 1. Дымка наблюдается чаще, чем туманы.

Температура, соленость и плотность воды. Описываемый район отличается довольно высокой температурой воды.

Наибольшие значения температуры воды на поверхности приходятся на июль – август, когда она в среднем в месяц колеблется от 21–24° на западе до 25–26° на востоке. Наименьшие значения температуры отмечаются в январе – феврале; в эти месяцы средняя месячная температура на поверхности 13–15°.

Метеорологическая таблица (на октябрь месяц)

Метеорологічні

елементи

Пункт спостережень


1

2

3

4

5

6

7

8


Повторюваність


ветра, %

N

30

12

15

19

38

4

9

18



NE

50

15

8

55

5

2

6

58



E

20

10

8

9

3

2

10

12



SE

0

10

7

1

3

7

19

0



S

10

15

4

8

0

9

11

1



SW

,,,

11

9

18

3

7

8

5



W

,,,

9

18

1

13

14

6

0



NW

,,,

18

19

5

25

54

9

2



Штиль

4

5

12

8

10

1

22

4


Середня швидкість вітру, м / с.

5

4,6

2,7

5,0

3,7

3,1

2,2

5


Число днів зі швидкістю вітру ≥ 15 м / с.

2

0

0

1

0

0

0

1


Кількість днів з туманом

4

0

1

1

0

0

1

0


Середня хмарність, бали

6

4

4

6

3

2

5

2


Число ясних днів,

(0÷2 балла)

3

10

15

6

21

15

6

14


Число похмурих днів,

(8÷10 баллов)

17

4

7

10

0

0

8

2


Середня кількість

опадів, мм

78

55

78

62

4

8

135

36


Максимальна кількість опадів за добу, мм

56

60

48

75

4

38

205

37


Кількість днів з опадами

15

7

7

10

20

2

11

3


Кількість днів з грозою

8

1

3

....

1

,,,

1

1


Температура

воздуха, 0 С

Середня

7

19

19,3

8,0

20

23,6

10,3

20



абсол. max

20

26

41

21

27

26

23

34



абсол. min

-6

14

9

-9

13

12

-5

6


Відносна вологість,%

80

68

76

70

54

62

76

63













Пункт наблюдений : 1. Бердянск 2. Керч

3. Зонгулдаг 4Чанаккале 5 Ханья 6 о. Закинф 7. о. Керкира 8 город

4. Навигационно-гидрографические условия

Азовское море

Берега. Западный и Восточный берега преимущественно плоски и однообразны, берега окаймлены песчано-ракушечными пляжами. Южный берег приглубь, опасностей почти нет, здесь находится Керченский пролив берега, которого немного возвышены.

Глубины и рельеф дна. Азовское море мелководно, глубины в открытой части 10–13 м. Рельеф дна очень ровный, грунт в основном мягкий, у берегов может быть песок с примесью ракушки.

Земной магнетизм. Магнитное склонение от 4,2 0 Е в западной части Азовского моря (Арабатский залив) увеличивается до 5,6 0 Е в его северо-восточной части (приведено к 2005 г.). Среднее годовое уменьшение склонения 0,01 0 . В открытом море магнитных аномалий не обнаружено, аномалия небольшой интенсивности наблюдалась лишь в близи северного берега моря между Обиточной косой и городом Бердянск. В районе Азовского моря в течение года бывает от 5 до 40 магнитных бурь. Чаще они наблюдаются весной и осенью и реже зимой и летом.

Особые физико-географические явления. В Темрюкском заливе между Пересыпским гирлом и станцией Голубицкая наблюдается вулканическая деятельность, вследствие чего здесь периодически возникают небольшие грязевые острова, которые потом быстро размываются. В результате вулканической деятельности в Керченском проливе появились банки, на которые садились суда. Такие опасности невозможно сразу обнаружить и нанести на карту, поэтому при плавании в этих районах рекомендуется соблюдать осторожность.

Порты и якорные места. Наиболее крупными портами является порт Бердянск, Мариуполь, Керчь, Таганрог. Режим плавания, в которых регламентируется общими правилами торговых и рыбных портов. От южных ветров возможно укрыться в заливах южного берега, от всех ветров можно укрыться в Таганрогском заливе, грунт в Азовском море повсеместно держит хорошо.

Лоцмаская служба. Для всех судов лоцманская проводка обязательна, как по морю, так и по Керченскому проливу. Лоцмана имеются в портах: Керчь, Мариуполь, Таганрог, Бердянск.

Чорне море

Береги:

Береги Чорного моря відрізняються великою різноманітністю. Тут є високі гори, великі низовини і одноманітні, злегка горбисті рівнини.

Північно-східний берег Чорного моря гористий. Тут проходять відроги Головного Кавказького хребта. Прибережні гори підвищуються з північного заходу на південний схід.

Південний берег також гористий. Уздовж нього тягнуться високі Східні і Західні Понтійські гори, що утворюють один гірський хребет. На захід, гори знижуються і у протоки Босфор висота їх не перевищує 450 м. Майже на всьому протязі південний берег або обривистий і скелясті, або опускається до моря терасами. Схили Понтійських гір покриті лісом. Зрідка зустрічаються низькі і піщані ділянки з виступаючими в море скелястими мисами.

На захід від протоки Босфор берег порівняно невисокий, він має червонуватий колір у місцях, де утворений піщаними осипами, і більш темний колір в місцях, покритих рослинністю. Миси на цій ділянці обривисті.

Чорноморський берег Болгарії утворений східними відрогами гір Стара-Планіна.

Чорноморський берег Румунії, за винятком дельти річки Дунай, утворений східним схилом північній частині родючого плато Добруджа, яке представляє собою тут рівну степ з нахилом у бік моря.

Береги Чорного моря порізані незначно; тут немає великих заток і бухт.

Глибини, рельєф дна і грунт:

Чорне море є глибоководний басейн з крутими схилами. Изобата 100 м проходит почти везде параллельно берегу, в 1,5–10 милях от него. Ізобати 200, 500 і 1000 м паралельні ізобат 100 м, з-за крутих знижень дна вони проходять на дуже близькій відстані від неї. Ухил дна на цих глибинах місцями досягає 14 °. Перехід від глибин 1000 м до великих глибин поступовий. Центральная часть моря имеет глубины около 2000–2200 м; наибольшая глубина моря 2210 м (43° 17' N , 33°28' Е).

Поблизу мілини берега в рельєфі дна можуть виникати Загреба, є підводні вали у вигляді піскового невисоких гряд, що тягнуться паралельно берегової лінії.

У прибережній смузі моря в скелястих берегів грунт переважно галька та гравій, а в низьких ділянок берега пісок. На глубинах 20–30 м песок становится илистым, а на еще больших глубинах грунт постепенно переходит в глинистый ил.

Земний магнетизм:

Магнітна вивченість району задовільна. Магнітне відхилення змінюється від 4 ° Е в західній частині моря до 5,3 ° Е в його східній частині, магнітне збільшення 0,04. Напрямок ізогон північно-західне. Найбільше відхилення магнітної стрілки на схід спостерігається влітку близько 8 ч.

Горизонтальна складова напруженості магнітного поля змінюється від Горизонтальна складова напруженості магнітного поля змінюється від 0,248 Е на півдні до 0,215 Е на півночі.

Засоби навігаційного обладнання:

Засоби навігаційного обладнання, встановлені на берегах Чорного моря, забезпечують безпечне плавання біля берегів і підхід до портів та якірним місцях. Вхід в порти, а також до деяких бухти забезпечується створами що світять знаків і можливий у будь-який час доби. На большинстве мысов, далеко выступающих в море, установлены светящие знаки и маяки с дальностью видимости 10–25 миль.

Порти і якірні місця:

Біля берегів Чорного моря розташовано багато портів і гаваней, в яких можна сховатися від вітрів і хвилювання всіх напрямків.

Крупнейшими черноморскими портами Украины являются Усть-Дунайск, Ильичевск, Одесса, Южный, Николаев, Херсон, Севастополь и Феодосия, России – Новороссийск, Туапсе и Сочи, а Грузии – Поти и Батуми. Великими морськими портами Туреччини є порти Самсун, Трабзон, Гіресун, Ереглі і Зонгулдак. У західного берега Чорного моря розташовані болгарські порти Варна і Бургас і румунські порти Констанца та Суліна.

Від усіх вітрів, крім північно-західного, який, однак, не розводить тут сильного хвилювання, можна сховатися в Тендрівській затоці. Хорошим притулком є затока Ігнеада. При вітрах з берега можна спокійно відстоюватися у вершині Караджинська бухти (біля мису Тархан-кут), в Геленджікской бухті, біля мису Піцунда, в бухтах Різе, Самсун і Ереглі, в Бургаської і Варненськом затоках, на захід від мису Каліакра, на Євпаторійському і Портіцком рейдах.

Служба навігаційної інформації:

У описуваному районі є радіостанції, що передають гідрометеорологічні відомості (МЕТЕО), а також прибережні попередження (приспів). Оповіщення мореплавців про зміни навігаційної обстановки та режиму плавання здійснюється в рамках Всесвітньої служби навігаційних попереджень (ВЗНП). Навігаційні попередження (НАВІП) на район Чорного моря передаються радіостанціями портів Констанца, Варна і Самсун.

У портах Чорного моря за запитом капітана судна можна отримати відомості про глибини у пірсів, на підхідних фарватерах, в каналах, а також іншу навігаційну інформацію.

Мармурове море, протоку Босфор і Дарданелли

Береги:

Північний берег Мармурового моря утворений грядою невисоких гір, відроги яких спускаються до моря. На більшій своєму протязі цей берег обривистий і крутий. Уздовж берега тягнеться вузька, переважно кам'яниста мілина. Північний берег затоки високий н обривистий; небезпек поблизу нього немає.

У східний берег Мармурового моря глибоко вдається Ізмітської затоку.

Південний берег затоки менш високий і облямований зручними для висадки піщаними пляжами. Південний берег Мармурового моря гористий і більше звивистий, ніж північний. У нього вдаються великі затоки: Гемлікскій, Бандирма і Ердек. Схили прибережних гір переважно круті і порослі лісом. Де-не-де поблизу берега є підводні і надводні скелі.

Глибини, рельєф і грунт:

Центральна та східна частини Мармурового моря глибоководні, в них є западини глибиною близько 1200 м. Південна частина моря порівняно мілководна; глибини в ній майже всюди менше 100 м. Небезпек в Мармуровому морі трохи і розташовуються вони головним чином поблизу берегів.

В северной части Мраморного моря грунт – песок, ил, ракушка и коралл, в средней части моря – серый ил, а в южной части – ил, песок и ракушка. Скелі зустрічаються біля північно-західного берега моря, в затоці Ердек, у півострова Капидаг, біля острова Мармара і біля острова Імрали.

Земний магнетизм:

Магнітна вивченість описуваного району слабка. Магнітне відхилення в описуваному районі східне і змінюється від 2,3 ° до 2,7 °. Середнє річне збільшення відмінювання 0,05 °. Точность карт эпохи 1965 г. 0,5°–0,7°.

Магнітне поле в межах описуваного району спокійне.

Магнітне нахилення змінюється від 57 ° 50 'на півдні району до 58 ° 30' на півночі. Горизонтальна складова напруженості магнітного поля зростає від 248 МЕ на півночі району до 259 МЕ на півдні.

Засоби навігаційного обладнання:

Береги Мармурового моря і проток Босфор і Дарданелли засобами навігаційного обладнання забезпечені задовільно.

На большинстве мысов, далеко выступающих в море, некоторых островах и скалах установлены маяки, светящие знаки и огни с дальностью видимости 2–25 миль.

Порти і якірні місця:

В проливе Босфор расположен крупнейший порт Турции – Стамбул. Важливими портами в Мармуровому морі є порти Ізміт і Гельджюк в Ізмітської затоці і порт Бандирма в затоці Бандирма. Найбільш великим портом протоки Дарданелли є порт Чанаккале.

У протоці Босфор є багато зручних якірних місць. Кращі якірні місця в Мармуровому морі знаходяться в бухті Ереглі, на рейді Текирдаг, у вершині Ізмітської затоки, в бухті Топчу, у вершині Гемлікского затоки, в затоках Бандирма і Ердек, в бухтах Килазак і Пашалімани, на рейді Екінлік. У протоці Дарданелли кращі якірні місця знаходяться в бухтах, що вдадуться в його азіатський берег.

Лоцманская служба: Лоцманская проводка через проливы Босфор и Дарданеллы необязательна. Судна, що йдуть з Чорного моря, можуть прийняти лоцмана біля мису Філь. Судна, що йдуть з Егейського моря, повинні викликати лоцмана, перебуваючи між світять знаками Кепез і Чанаккале.

Навігаційна інформація:

На описуваний район поширюються гідрометеорологічні відомості (МЕТЕО) і навігаційні повідомлення мореплавцям (НАВІМ).

Протока Босфор

Протока Босфор веде з Чорного моря в Мармурове. Длина пролива около 15 миль, а с подходами около 25 миль; наибольшая ширина его 4 мили; наименьшая 4 кбт.; глубины 20–106 м. Пролив Босфор напоминает извилистую реку с высокими и обрывистыми берегами, образованными крутыми склонами прибрежных гор. Протока Босфор глибоководді і переважно чистий від небезпек. Внаслідок звивистості берегів протоки, невеликий його ширини, труднощі впізнання входу в протоку з боку Чорного моря і сильних течій умови плавання у протоці Босфор складні. У протоці є багато зручних, добре захищених якірних місць.

Обривисті береги протоки Босфор, а також безліч виступаючих мисів і глибоко вдаються бухт дають характерні зображення на екрані радіолокатора.

При плаванні протокою Босфор зважаючи сильних течій у ньому необхідно постійно контролювати місце судна.

Протоку Дарданелли

Протоку Дарданелли веде з Мармурового моря в Егейське. Длина пролива около 65 миль; наибольшая ширина его 10 миль, наименьшая 7 кбт.; глубины 29–106 м.

Європейський берег протоки утесістий; висота його досягає 275 м. Азіатський берег низький і облямований мілинами. Вид берегів одноманітний.

В проливе Дарданеллы находятся два сравнительно крупных порта – Гелиболу и Чанаккале.

При проходженні протокою Дарданелли на екрані радіолокатора з'являється досить чітке зображення обох берегів, особливо в найбільш вузьких його місцях. Тому з використанням блоку суміщення радіолокаційного зображення з картою плавання протокою труднощів не представляє.

Егейське море

Береги:

Східний берег Егейського моря гористий; гірські хребти спрямовані

перпендикулярно береговій межі. Північний, лісистий берег Егейського моря утворений відрогами гір.

Західний берег Егейського моря сильно розчленований гірськими хребтами. Гірські відроги утворюють кілька далеко виступають у море півостровів, витягнутих у південно-східному напрямку і закінчуються характерними мисами.

Береги Егейського моря, крім його північній і північно-східної частин, дуже сильно порізані. Вони приглубі, небезпек поблизу них мало.

Глибини, рельєф дна і грунт:

Дно Егейського моря відрізняється великою нерівністю.

В северной части Эгейского моря вблизи берегов грунт – песок, ил. и камень, в заливе Стримоникос – ил, в заливе Термаикос – ил, песок и камень, у острова Лемнос – ил и песок, между полуостровом Халкидики и островами Лемнос и Имроз – глина и ил.

Земний магнетизм:

Магнітна вивченість описуваного району задовільна. Магнітне відхилення в межах району східне і змінюється від 2,2 ° на північному сході до 0,7 ° на південно-заході (епоха 2006 р.). Середнє річне зміна магнітного відхилення +0,03 °. Максимальне значення магнітної відміни влітку спостерігається близько 8 год за місцевим часом. Минимальное значение магнитного склонения бывает летом около 13 ч.

Магнітне нахилення змінюється в межах району від 57 ° N на півночі до 50 ° N на півдні.

Горизонтальна складова напруженості магнітного поля изменяется от 246 м на севере до 280 м на юге.

Засоби навігаційного обладнання:

Засоби навігаційного обладнання забезпечують плавання по Егейського моря і підходи до портів і найважливішим бухт. На большинстве мысов, далеко выступающих в море, и на островах установлены светящие знаки и маяки с дальностью видимости 10–20 и даже 27 миль. У портах і в більшості гаваней на молах і хвилелому запалюються вогні. Однак мореплавець повинен пам'ятати, що положення віх і буїв, а також характеристика вогнів можуть змінюватися, тому повністю покладатися на них не слід.

Порти і якірні місця:

В Егейському морі найбільш великими і важливими є порти: Ізмір, Пірей, Салоніки, Халкис, Нафпліон і Кушадаси і гавані: Саламіс, Волос, Сірое, Іракліон, Кавала і Александруполіс. Судна можуть знайти укриття від вітрів і хвилювання в численних бухтах і на якірних місцях, як біля берега материка, так і у островів. До таких місць відносяться бухта Айдинджік (острів Гекчеада), бухта Айос-Ніколаос (острів Кітіра), бухта Мілос (острів Мілос), бухта Айос-Ніколаос (острів Кеос), бухта Науса (острів Парос), бухта Айос-Прокопіос (острів Наксос ), бухта Тюрк (затока Гюллюк), бухта Калони (острів Лесбос), якірне місце в Саросском затоці (40 ° 36 'N. 26 ° 44' Е). Хороші якірні місця є також в численних затоках і протоках між островами.

Лоцманська служба:

Туреччина. Лоцманська проводка судів обов'язкове тільки при заході у внутрішню частину порту Ізмір і в порт Кушадаси.

Греція. При заходженні в порти і гавані Греції лоцманська проводка обов'язкова для всіх судів та іноземних військових кораблів, крім малих.

Судна повинні викликати лоцмана за Міжнародним зводом сигналів. Лоцманська станція є в кожному порту. Але, навіть якщо судно не користується послугами лоцмана, воно зобов'язане платити лоцманський збір, який стягується через лоцманську контору в морському агентстві.

Навігаційна інформація:

На берегах Егейського моря є радіостанції, регулярно передають гідрометеорологічні відомості (МЕТЕО) і навігаційні повідомлення мореплавцям (НАВІМ). Кроме того, в некоторых портах имеется служба портовой информации, радиостанции которой передают по запросу мореплавателей навигационную информацию на район порта и подходов к нему (ограждение, глубины, движение судов и т.п.).

Ионическое море Ионическое море омывает западные берега Греции от мыса Тенарон до мыса Стило с прилегающими к этому берегу Ионическими островами; берега Албании от мыса Стило до мыса Кефали; юго-восточный берег Италии от мыса Санта-Мария-ди-Леука до мыса Пачи.

Условия плавания в Ионическом море относительно несложные. Глубины здесь в основном большие.

Берега. Западный берег Греции – это южный и западный берега острова Пелопоннес и южная часть западного берега Балканского полуострова. Вдоль северной части западного берега Греции, примерно в 80 – 90 милях от него, тянутся горы Пинд; вершина их – гора Змоликас высотой 2637 м.

Западный берег Греции преимущественно высокий и обрывистый. Наиболее обширные низменности, местами болотистые, выходят к заливу Патраикос и к северному берегу залива Амвракикос. Вблизи западного берега Греции лежат гористые Ионические острова. Высота гор 800 – 1000 м.

Юго-восточный берег Италии выше и круче, чем западный берег Греции. Вдоль него тянутся южные отроги Апеннинских гор, несколько вершин которых, расположенных всего лишь в 8 – 10 милях от береговой черты, достигают 2000 м и более.

Растительность описываемого района носит средиземноморский характер.

Гористый рельеф обуславливает изрезанность берегов. Особенно извилисты те участки, где направление горных хребтов не совпадает с направлением береговой черты.

Острова и проливы. Район изобилует большими и малыми островами.

Вдоль западного берега Греции на 140 миль тянутся Ионические острова. К ним относятся острова Закинф, Кефалиния, Итака, Лефкас, Керкира и прилегающие к ним островки и скалы. Между Ионическими островами и берегом материка расположены острова Эхинадес, Драгонера и два больших острова: Кастос и Каламос.

Проливы, отделяющие Ионические острова друг от друга и от западного побережья Греции, глубоководные и в основном безопасны для плавания.

В самой узкой части Коринфского перешейка, соединяющего южную часть Балканского полуострова с полуостровом Пелопоннес, прорыт Коринфский канал, который сократил путь из Ионического моря в Эгейское примерно на 150 миль.

Глубины, рельеф дна и грунт . Ионическое море глубоководно. Изобата 100 м проходит на расстоянии не более 5 миль от берега.

В расстоянии около 10 миль от берега глубины резко увеличиваются до 1500 м, а дальше рельеф дна становится относительно ровным. Отдельные впадины имеют глубины 3500 м и более. Максимальная глубина в Ионическом море 5121 м и находится в 67 милях к W от мыса Тенарон.

Грунт вдоль берегов Ионического моря преимущественно песок и ил; местами глина и камень.

Земной магнетизм. Магнитная изученность района хорошая.

Максимальное значение магнитного склонения зимой около 9 ч. Минимальное значение магнитного склонения зимой около 13 ч.

Особые физико-географические явления . На юго-восточном берегу Италии. На острове Сицилия и прилегающих к нему Эгадских и Липарских островах наблюдается вулканическая деятельность.

Средства навигационного оборудования. Безопасность плавания в описываемом районе обеспечивается достаточным количеством средств навигационного оборудования. В наиболее важных пунктах установлены маяки с дальностью видимости более 20 миль; при некоторых маяках имеются радиомаяки.

Районы с особым режимом плавания . Вблизи берегов Греции и Италии имеются районы, запретные для плавания, лова рыбы и постановки на якорь, а также бывшие опасные от мин районы.

Порты и якорные места. Наиболее значительными портами Греции в Ионическом море являются Керкира, Аргостолион и Закинтос на Ионических островах, порт Патры и гавань Каламе у полуострова Пелопоннес.

У юго-восточного берега Италии и острова Сицилия имеется много больших и малых портов; некоторые из них, такие, как Таранто, Мессина, Катания и Палермо, относятся к крупнейшим портам Средиземного моря.

Ремонтные возможности и снабжение. Капитальный ремонт судов можно произвести в порту Палермо, а средний – в порту Мессина. Для мелкого ремонта суда могут зайти в порты Катания, Кротоне, Марсала и Трапани.

Жидкое топливо можно получить в портах Патры, Керкира, Галлиполи, Кротоне, Катания, Мессина, Аугуста, Марсала, Палермо и в гаванях Реджо-ди-Калабрия, Термини-Имересе, Ликата.

Лоцманская служба. Лоцманская проводка почти во все порты описываемого района обязательна; исключение, как правило, делается для судов валовой вместимостью до 1415 м 3 (500 р.т.).

Греция. Как правило, лоцманская проводка судов во все порты, имеющие лоцманские станции, обязательна.

Італія. По прибытии в район, в котором установлена обязательная лоцманская проводка, на судна должен быть поднят сигнал для вызова лоцмана.

Спасательная служба у западного побережья Греции организуется портовыми властями в портах Керкира, Патры, Превеза, в гаванях Каламе и Пилос, а также в районе больших островов.

У побережья Италии спасательная служба имеет своих представителей во всех итальянских портах и осуществляет спасательные работы совместно с рыболовными и другими судами.

Навигационная информация. В описываемом районе имеются радиостанции, передающие гидрометеорологические сведения и навигационные извещения мореплавателям.

Сообщение и связь. Сообщение между портами, гаванями и некоторыми населенными пунктами Греции и Италии поддерживается местными каботажными судами.

Юго-Западная часть Средиземного моря

Глубины, рельеф дна и грунт . Вокруг Пелагских островов и вблизи острова Пантеллерия рельеф дна ровный, и глубины от их берегов увеличиваются постепенно. В северной части Тунисского пролива и у берегов Африки глубины неравномерные. К SO от острова Пантеллерия находится впадина с глубинами более 1000 м . Среди больших глубин имеется много банок кораллового или вулканического происхождения, глубины над которыми незначительные; отдельные банки покрыты песком. Наибольшую опасность для судов представляет обширная банка Скерки, с наименьшей глубиной 0,3 м, находящаяся на подходе к Тунисскому проливу с запада.

Между мысом Рас-эт-Тиб и меридианом 8°30' вост. долг. рельеф дна очень неровный; здесь среди больших глубин имеется много скалистых и коралловых банок. На участке от меридиана 8°30' вост. долг. до мыса Альмина берег приглуб: в 3 милях от береговой черты глубины почти всюду более 50 м, а в отдельных местах превышают 1000 м.

Грунт на больших глубинах преимущественно желтый ил и желтая глина, а вблизи берега ил, песок, ракушка, местами коралл и камень. У берега между мысами Рас-Ашдир и Рас-эт-Тиб на глубинах менее 30 м дно почти везде покрыто водорослями.

Земной магнетизм. Магнитная изученность района удовлетворительная. В данном районе наблюдения произведены советской немагнитной шхуной «Заря» в 1957–1959 гг. и в 1969 г. Редкая сеть пунктов наблюдения имеется на Африканском побережье.

Магнитное склонение в пределах всего района западное и изменяется от 7°, 6 на западе до 0°, 9 на востоке (эпоха 1970 г.). Среднее годовое уменьшение магнитного склонения 0°, 1 на западе района и 0°, 07 на востоке. По сведениям французской лоции изд. 1968 г., у западного берега залива Оран наблюдалась магнитная аномалия.

Данные о магнитном склонении помещены на морских картах с точностью + 0,5.

Максимальное значение магнитного склонения летом наблюдается около 8 ч по местному времени, а зимой в начале суток и около 9 ч. Минимальное значение магнитного склонения бывает летом около 13 ч, а зимой около 15 ч.

Величина суточных колебаний магнитного склонения летом составляет около 10', а зимой около 5'. Величина суточных колебаний в годы максимума солнечной активности бывает в полтора раза больше, чем в годы ее минимума.

Магнитные бури . Количество магнитных бурь в этом районе в раз – личные годы неодинаково. 50

Максимальная амплитуда колебаний магнитного склонения во время магнитных бурь достигает 1°. Наибольшее количество магнитных бурь наблюдается около равноденственных месяцев (март, сентябрь).

Магнитное наклонение изменяется в пределах района от 54° N на северо-востоке до 47° N на юго-западе.

Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля возрастает от 254 мэ на северо-востоке района до 286 мэ на юго-западе.

Особые физико-географические явления. Северный берег Африки является районом сейсмической деятельности. На побережье Алжира довольно часто происходят землетрясения, иногда очень сильные. В 1855 г. в результате землетрясения был разрушен город Джиджелли. Особенно сильное землетрясение наблюдалось в 1885 г. в 70 милях к SSW от порта Беджаия. В 1899 г. несколько подземных толчков большой силы отмечалось вблизи порта Бизерта.

Средства навигационного оборудования. В районе имеется достаточное количество маяков, светящих знаков и буев, обеспечивающих безопасное плавание. В наиболее важных пунктах установлены маяки с дальностью видимости более 20 миль; при некоторых маяках имеются радиомаяки. Подходы к портам и гаваням также обеспечены средствами навигационного оборудования. Но на надежность местоположения вех и буев, а также на строгое постоянство характеристик огней полностью полагаться нельзя. В некоторых пунктах побережья установлены аэрорадиомаяки, которые можно использовать в целях морской навигации. Однако следует иметь в виду, что аэрорадиомаяки могут временно прекращать свою работу или изменять ее режим, о чем мореплаватели извещениями не предупреждаются.

Для определения места судна можно использовать радионавигационную систему Лоран-С.

Порты и якорные места. В данном районе оборудовано сравнительно много портов, предназначенных главным образом для вывоза руды. нефти, газа, вина и сельскохозяйственных продуктов.

Главнейшими портами, доступными для больших судов, являются: Валлетта, Сфакс, Бизерта, Аннаба, Скикда, Веджаия, Алжир, Мостаганем, Арзё, Оран, Бени-Саф, Газавет, Мелилья, Хальк-эль-Уэд, Тунис. Перед входом в каждый порт имеются рейды.

Якорная стоянка возможна во всех заливах и больших бухтах. У восточного берега Туниса большие суда могут становиться на якорь в заливах Габес, Хаммамет и в бухте Монастир, но якорная стоянка здесь при восточных ветрах, а в бухте Монастир и при северных ветрах, опасна. Благодаря густым водорослям, покрывающим дно моря у этого берега, волнение на якорных местах значительно уменьшается.

К W от мыса Рас-эт – Тиб якорные места имеются во всех заливах и бухтах, но они открыты ветрам северной половины горизонта. Единственное якорное место, хорошо защищенное от северных ветров, имеется южнее островов Чафаринас. От западных и восточных вегроз можно укрыться, став на якорь у подветренных берегов бухт и заливов. Хорошие якорные места находятся в заливах Тунисском, Беджаия, Скикда, Оран, Арзё и в бухтах Алжирской, Алусемас и Трамонтана.

При плавании в бывших опасных от мин районах безопасная якорная стоянка возможна только в специально отведенных местах, описанных в лоции и показанных на картах. Использовать другие якорные места, указанные в лоции, без крайней необходимости не следует.

Ремонтные возможности и снабжение. Капитальный ремонт механизмов и корпуса судна можно произвести в портах Валлетта, Алжир, Оран, Мерс-эль-Кебир и Сфакс, а средний ремонт – в портах Бизерта и Бени-Саф. Мелкий ремонт механизмов и корпуса судна производится в портах Тунис, Аннаба, Скикда, Джиджелли, Беджаия, Мостаганем, Арзё, Газавет, Мелилья и в ряде других небольших портов и гаваней.

Жидкое топливо, смазочные масла, предметы судового снабжения, воду и продовольствие можно приобрести в портах Валлетта, Тунис, Бизерта, Алжир, Оран, Анна ба, а жидкое топливо, воду и продовольствие – в портах Мерс-эль-Кебир, Сфакс, Скикда, Мостаганем, Арзё, Бени-Саф, Газавети Беджаия.

В порту Хальк-эль-Уэд имеются жидкое топливо и вода, а в порту Мелилья – смазочные масла, вода и продовольствие.

Получить воду и продовольствие можно в порту Джиджелли. Пополнить запасы угля можно в портах Валлетта, Хальк-эль-Уэд, Бизерта, Алжир, Сфакс, Беджаия и Мелилья.

Лоцманская служба. Лоцманская проводка обязательна во все порты и гавани, за исключением портов Шершель, Тенес, Бени-Саф и гавани Деллис. Вызов лоцмана в любое время суток производится сигналами, предусмотренными Международным сводом сигналов.

Опознавательные сигналы лоцманских судов. Лоцманские суда, обслуживающие порты Туниса и Алжира, окрашены в черный цвет с белой полосой по бортам. С обеих сторон Дымовой трубы изображены якорь и начальная буква лоцманской станции; кроме того, эти же буквы накрашены на скулах и корме судна.

Лоцманские суда, обслуживающие порты Марокко, окрашены в белый цвет; на скулах судов нанесено по одной черной букве Р.

Днем лоцманские суда несут синий флаг с белой буквой Р посредине. Ночью они показывают сигналы, предусмотренные Правилами для предупреждения столкновений судов в море.

Спасательная служба. Спасательные станции, имеющие аппараты для выстреливания спасательного линя, находятся в портах: Сфакс, Беджаия, Бени-Саф, Газавет, Типаза, Мелилья и гаванях Габес, Деллис и Эль-Хосейма. Станции в Портах Валлетта, Алжир и Бизерта располагают спасательными судами, а в портах Мостаганем и Мелилья и гавани Эль-Хосейма – спасательными моторными ботами.

Навигационная информация. На район, описанный в данной лоции, некоторыми радиостанциями регулярно передаются гидрометеорологические сведения (МЕТЕО) и навигационные извещения мореплавателям (НАВИМ). В портах Валлетта и Оран имеется служба портовой информации.

Сообщение и связь. Морское сообщение между портами, гаванями и некоторыми населенными пунктами Туниса, Алжира и Марокко поддерживается местными каботажными судами. Крупные порты, такие как Валлетта, Тунис, Бизерта, Аннаба, Скикда, Джиджелли, Алжир и Оран имеют регулярное морское сообщение с портом Марсель и другими портами Средиземного моря, а также с некоторыми портами Англии и Северной Европы. Установлено регулярное морское сообщение между портом Мелилья и некоторыми портами Испании. Между портами Туниса, Алжира и Марокко имеется автомобильное и железнодорожное сообщение. Главная железнодорожная магистраль, начинающаяся от гавани Гавес, проложена вдоль восточного берега Туниса до порта Тунис, а оттуда идет к портам Алжир и Оран. От главной магистрали отделяется много веток, которые направлены к другим портам и гаваням, а также в глубь материка.

Система счета времени, нерабочие дни. Пелагские острова и остров Пантеллерия, Мальта и Тунис находятся в первом часовом поясе к О от гринвичского меридиана. В Алжире и Марокко принято время нулевого 15 часового пояса.

Таблица №1.4.1 – СНО


Наименова-ние

маяка (знака)

Место установки

Дальность

Мили

Примечание (стр.)



Широта N

Долгота Е



1

Залізний-Ріг

45 о 06,7 ¢

36 о 44,5´

23,6

123

2

Киз-Аул

45 о 03,6 ¢

36 о 22,4´

22,6

121

3

Ай-Тодор

44 о 25,7 ¢

34 о 07,4 ´

25,6

117

4

Анадолу

41 º 13,0

29 º 09,0 '

21,6

158

5

Масло-Ніс

42 о 18,5 ¢

27 о 47,8´

18,6

160

6

Румелі

41 º 14,0

29 º 07,6 '

19,6

38

7

Філь

41 о 12,0 ¢

29 о 07,0´

7,6

38

8

Бююкліман

41 о 12,0 ¢

29 о 06,0´

6,6

38

9

Скала Дікілікая

41º11,0 ¢

29 º 05,0 '

7,6

38

10

Бююкдере

41º10,0 ¢

29 º 03,0 '

10,6

39

11

Кіреч

41º09,0 ¢

29 º 03,0 '

9,6

39

12

Інджіркей

41º08,0 ¢

29 º 06,0 '

8,6

39

13

Канлиджа

41º06,0 ¢

29 º 04,0 '

9,6

39

14

Румелі-Хисарі

41º05,0 ¢

29 º 03,0 '

9,6

39

15

Канділлі

41º04,0 ¢

29 º 03,0 '

8,6

39

16

Бебек

41º05,0 ¢

29 º 03,0 '

6,6

40

17

Арнавуткей

41º04,0 ¢

29 º 03,0 '

11,6

40

18

Бейлербеін

41º03,0 ¢

29 º 03,0 '

10,6

40

19

Ортакей

41º03,0 ¢

29 º 02,0 '

6,6

40

20

Кизкулесі

41º01,0 ¢

29 º 00,0 '

11,6

41

21

Салипазари

41º02,0 ¢

28 º 59,0 '

9,6

41

22

Кадикей

41º00,0 ¢

29 º 01,0 '

14,6

42

23

Геліболу

40 о 25.0 ¢

26 о 41.0 ¢

16,6

52

24

Чаннакале

40 º 09,0

26 º 23,0 '

11,6

54

25

Сигри

39º13,0 ¢

25º50,0 ¢

21,6

57

26

Папас

37 о 31,0

25 о 58,0 ¢

26,6

71

27

Прасонісі

35 о 53,0

27 о 45,0 ¢

20,6

89

28

Іпсілі

36 º 06,0 '

29 º 38,0 '

21,6

354

29

Ташлик

36 º 13,0 '

30 º 25,0 '

16,6

356

30

Аланья

36 о 32.0 ¢

32 о 01,0 ¢

21,6

357

31

Анамур

36 º 02,0 '

32 º 49.0 '

16,6

357

32

Інджекум

36 о 14.0 ¢

33 о 57,0 ¢

10,6

358

33

Рас-Ет-Тін

31º12,0 ¢

29º52,0 ¢

29,6

380

34

Сіді-Баррані

31º37,0 ¢

25º54,0 ¢

11,6

383

35

Тобрук

32º05,0 ¢

23º59,0 ¢

16,6

384

36

Ет-Тін

32 о 38.0 ¢

23 о 07.0 ¢

11,6

385

























Таблица №1.4.2 – Радиомаяки

№ №

Назва

Місце установки

Дальність (милі)

Робоча

частота (до Гц)

Розклад роботи

Позивні


Примітка

1

Залізний Ріг

45 ° 07 '

36 ° 44 '

25

315,5

24 (V)

ЖР


2

Киз-Аульський

45 ° 04 '

36 ° 22 '

150

315,5

24 (III)

КА

Метод.каз

3

Іллінський

45 ° 01 '

35 ° 25 '

150

315,5

24 (II)

ІЛ

Метод.указ

4

Айтодорська

44 ° 26 '

34 ° 07 '

150

315,5

24 (I)

АТ

Метод.указ

5

Євпаторійський

45°09'

33 ° 16 '

150

309,5

24 (I)

ЕЯ


6

Зміїний

45 ° 15 '

36 ° 12 '

100

291,5

24 (I)

ЗМ

Метод

7

Маслей Ніс

42 ° 18 '

27 ° 50 '

100

291,5

24 (VI)

МН


8

Стамбул

41 ° 01 '

28 ° 54 '

50

370

24 ч

ТОП

Мето. ука

9

Румелі

41 ° 14 '

29 ° 07 '

150

301,1

24 ч

РБ

Ст. 133

10

Кефкен

41 ° 13 '

30 ° 17 '

150

301,1

24 ч

КФ

Ст. 133

11

Текірдаг

40 ° 57 '

27 ° 26 '

50

325

24 ч

ЕКІ

Ст. 133

12

Лемнос

39 ° 55 '

25 ° 15 '

150

270

24 ч

ЛМН

Ст. 133

13

Родос

36 ° 25 '

28 ° 07 '

150

339

24 ч

РДС

Ст. 135

14

Скопелос

39 ° 07 '

23 ° 44 '

50

314

24 ч

СКЛ

Ст. 136

15

Фініку

36 ° 17 '

30 ° 10 '

300

297

Туман

Непр

Ясно

Н +00. 30

ФР

Ст. 133

16

АРМк Керкира

150

403

А2

КРК

24 ч

136


17

РМк Санта-Мария де-Леука

100

305,7

А2

МЦ

24 ч

143

Ст. 133

Таблица №1.4.3 – Радионавигационные системы (РНС)

п / п

Назва РНС

Назва ланцюжка

Номер ланцюжка

Стор. РТСО

1

Кантандзоро (Італія)

Лампедузи (Італія)

Середземне море

SL1-X

SL1-X

18

18

2

Кантандзоро (Італія)

Карга (Туреччина)

Середземне море

SL 1- Y

SL 1- Y

18

18

3

Кантандзоро (Італія)

Ель-Етартіт (Іспанія)

Середземне море

SL 1- Z

SL 1- Z

19

19

Вывод: По маршруту перехода гидрометеорологические условия в целом благоприятны. Следует обращать внимание на достаточную высоту волн, достигающую 11 метров в Черном море, а также Цунами в других морях. Следует также учитывать естественный водообмен между Атлантическим океаном, Средиземным и Черным морями, который вызывает сильные неправильные течения в местах слияния различных потоков.

5. Сведения о портах

Порт Бердянск

Порт Бердянск расположенный в северо-восточной части Бердянского залива, состоит из внешнего и внутреннего рейдов. Внутренний рейд порта, где расположены основные причальные сооружения, защищен молом и волноломом. К входу на внутренний рейд, находящемуся между северо-западной оконечностью волнолома и оконечностью мола, ведет канал на протяжении 12 км. От входа в порт, шириной 8,4 м и 7,8 м на остальной части канала. Указанная глубина на 0.2 м больше глубины, приведенной к нулю порта Бердянск. Опасностей на рейде нет, грунт преимущественно ил и ракушка. При подходе к рейду с востока следует остерегаться отмели с глубинами менее 5 м, окаймляющей Бердянскую косу.

Приметные пункты . При подходе к порту Бердянск в качестве ориентиров могут быть использованы телевизионная мачта, стоящая к северу от заднего створного знака, трубы заводов и отдельные здания города Бердянск.

Ограждения. Подходный канал порта Бердянск, а также акватория внутреннего рейда ограждаются светящими буями и вехами.

Предупреждение . При входе в порт с подходного канала и при выходе из порта на канал судну приходится делать крутой поворот, поэтому следует соблюдать осторожность и следить за тем, чтобы не оказаться за бровкой канала.

Маяк Бердянский – Верхний установлен на возвышенном берегу у севро-западной окраины города Бердянск. Днем на фоне больших домов башня маяка опознается плохо.

Створ светящих знаков ведет по оси подходного канала порта Бердянск.

Передний знак створа установлен вблизи основания широкого мола, задний – на обрыве возвышенной части города.

Огни. По одному огню установлено на северо-западной и юго-восточной оконечностях волнолома.

Следует иметь ввиду, что вначале отк4рываются электрические огни на набережной и на территории порта, а затем навигационные огни на оконечностях волнолома и Узкого мола.

Якорные места в порту имеются на внутреннем и внешнем рейдах.

Малые суда могут использовать для якорной стоянки две небольшие бухты, расположенные с западной стороны Бердянской косы.

Город Бердянск, являющийся районным центром, известен как грязевой и климатический приморский курорт, функционирующий круглый год. В 4-х милях от него расположено приметное поселение Луначарское.

Порт Тунис

Порт Тунис оборудован у западного берега озера Тунис в 4,3 милях к WSW от порта Хальк – эль – Уэд и доступен для судов с осадкой до 6,5 м. Порт включает в себя 4 бассейна: Центральный, Рудный, Мадагаскар и бассейн для яхт.

В порту имеется 3 буксира мощностью 1200, 700 и 240 л.с. и два лихтера грузоподъемностью по 2000 т. Для выполнения погрузочно-разгрузочных работ используются 7 плавучих кранов грузоподъемностью по 8 т.

В порту можно принять жидкое топливо, смазочные масла и воду, в летнее время отпуск воды ограничено. В порту можно приобрести продовольствие.

Санитарно-карантинная служба. В порту можно получить свидетельства о проведении дератизации и об освобождении от нее.

Порт Тунис имеет морское сообщение с портом Марсель. Имеется железнодорожное сообщение с портами Бизера и Алжир.

Центральный бассейн, расположенный против выхода из Тунисского канала, углублен до 7,5 м (1965 г.). Вдоль южной, западной и северной сторон бассейна сооружены набережные, к которым могут швартоваться суда с осадкой до 5 м.

Предупреждение. Вход в Центральный бассейн для судов длиной более 110 м ночью сложен из-за плохого освещения набережных и малой их высотой над водой. При швартовки к причалам центрального бассейна следует соблюдать осторожность, так как глубины у причалов и на расстоянии 8 м от них могут быть менее 7,5 м. Поэтому при швартовке к этим причалам судов с осадкой более 5 м между судном и стенкой следует ставить понтон или баржу.

Светящий знак Тунис установлен на западной набережной Центрального бассейна.

Рудный бассейн, углубленный до 6,5 м, расположен непосредственно к S от Центрального бассейна. Набережная имеется только на западной стороне Рудного бассейна, к ней подведены железнодорожные пути. В северной части набережной оборудован причал, к которому швартуются суда с генеральными грузами, на остальных причалах Рудного бассейна производится погрузка на суда навалочных грузов.

Входить в Рудный бассейн ночью невозможно.

Бассейн Мадагаскар находится к О от Рудного бассейна и отделен от него обширной засыпкой, бассейн имеет выход непосредственно в канал.

Бассейн для яхт с глубиной до 4,5 м расположен непосредственно к северу от Центрального бассейна. На западной стороне сооружены 2 металлических пирса.

Из бассейна для яхт в озеро Тунис ведет проход шириной около 50 м, через который построен мост.

Город Тунис находится на западном берегу мелководного озера Тунис.

Город опознается по белым зданиям, которые видны из Туниской бухты над песчаной косой, отделяющей эту бухту от озера, особенно видна крепость.

Таблица №1.5.1. Сведения о портах, местах укрытия и якорных стоянках

Наимен. порту, місця укриття або якірної стоянки

Адміралт. № картки

Посилання на лоцію або ін посібники.

Місцеві правила плавання, особливості системи огорожі, штормові сигнали

1

Порт Керчь

38139

Лоція

Черного и Азовского моря

1244

На акватории порта скорость хода не должна превышать 4 уз., на подходах канала обгон запрещен, при выходе из порта запас воды под килем судна должен быть не менее 20 см., система разделения движения установлена на подходах к Керченскому проливу.

2

Порт Феодосія

38135

Лоція

Чорного моря

1244

При північно-східних вітрах на Зовнішньому рейді порту утворюються хвилі заввишки більше 1,5 м. Стоянка суден у цей час з північного боку Широкого молу небезпечна.

Від краю Захисного молу на 15 м тягнеться його підводне продовження, що представляє небезпеку для плавання.

В гавани на Внешнем рейде лежат многочисленные подводные препятствия (бочки, металлическая арматура) с глубиной над ним 6–15,8 м.

Портові правила Всі суду, крім рухомих по головному фарватеру, зобов'язані в усіх випадках поступатися шлях танкерам, маневруючому на зовнішньому рейді.

Всі судна, які прямують з бічних фарватерів на головний, зобов'язані в усіх випадках поступатися шлях судам, що рухаються по головному фарватеру

Постановкою судів на якір на зовнішньому рейді і на акваторії порту керує черговий капітан портового нагляду.

3

Зонгулдаг

34110

Лоція

Чорного моря

1244

Район запретный для постановки на якорь, расположен перед входом во внутреннюю гавань, суда, которым необходимо войти в порт, необходимо поднять на топе мачты флаг F (фокстрот) МСС и подать два продолжительных и один короткий звуковой сигнал.

4

о. Лемнос

п. Мудрос в

бухті

Мудрос

33205


38214


1247

Лоція

Егейського моря


У гавань входити середнім проходом. Ширина на фарватере 2 кб, глубина 11 м. Идти курсом 330° на оконечность о. Яскраво-червоного. Як тільки світив знак Сограда прийде на пеленг 273 ° потрібно лягти на курс 25 °, привівши прямо по носі мис Калойракі.

5

Ханья

38292

1247

Лоція

Егейського моря

Суда, которые становятся на якорь ближе к берегу, должны избегать скалистой банки с глубинами 31–33 м, расположенной в 5 кбт., от оконечности внешнего мола к NNW . Огни зажигаются на оконечностях северного и южного молов

6

О. Закинф

32213

Лоція Іонічного моря

1248

Якорные места находятся в заливе Кери, вдающиеся в юго-восточный берега острова Закинф и Алинтос у его северо-восточного берега

7

Порт Сиракузы


Лоція Іонічного моря

1248

Лоцмана имеющиеся в порту постоянной вахты не несут, поэтому надлежит заранее сообщать о своем прибытии. В порту можно произвести мелкий ремонт и пополнить продовольствие.

6. Выбор пути на морских участках

Вибір шляху виконується на підставі аналізу всіх умов плавання з урахуванням осадки судна, його морехідних якостей та експлуатаційних вимог.

Вибраний шлях повинен задовольняти правовим обмеженням (територіальні води інших держав, заборонені та небезпечні райони тощо), забезпечувати навігаційну безпеку плавання і запобігання загрози зіткнення з іншими судами. Серед варіантів, що задовольняють цим вимогам, вибирається найбільш економічний шлях.

Цей етап роботи оформлений на генеральних картах, які включають і порт виходу і порт призначення.

В практике морского судоходства наивыгоднейшим (оптимальным путем) между двумя заданными точками является тот путь, который данное конкретное судно при сложившейся гидрометеорологической обстановке проходит за кратчайшее время при минимальной затрате ресурсов, обеспечении безопасности мореплавания и сохранности перевозимых грузов.

У той же час при виконанні конкретних переходів можуть задаватися приватні критерії оптимальності.

Вибір критеріїв оптимального маршруту переходу визначається поставленою перед судном завданням.

За навігаційним і метеорологічним допомогами і картками вивчається район майбутнього переходу, особливо - його гідрометеорологічні характеристики, ймовірні погодні умови, вірогідність небезпечних явищ (сильний шторм, погана видимість і ін), глибина і навігаційні небезпеки, система передачі навігаційної і гідрометеорологічної інформації, радіотехнічні СНТ, основні шляхи руху суден, організація проведення суден береговими гідрометеоцентру (БГМЦ) або науково-дослідними судами погоди (НІСП). На основі цих даних і кваліфікованої оцінки всіх факторів проводиться вибір найвигіднішого маршруту переходу.

7. Підготовка технічних засобів навігації

Таблица 1.7.1 – Технические средства навигации

Тип,

Марка ТСН

Умови

Вимірюваний

параметр

СКП

Одного виміру

Модуль градієнта параметра

Радиопеленгатор «Рыбка – М»

Вдень,

вночі візир

Радіопеленгах пеленг

± 1,0 °

± 2,1 °

1

ПІ РНС

КПІ - 5Ф

Вимірювання радіонавігації. параметрів

± 0,1–0,3 мкс


Вспомогательная РЛС «МИУС»

Ел. візир Шкали 4 8 Шкали 8 12

Пеленг Дистанція Дистанція

± 1,2 °

± 1,2% від Д

± 1,0% від Д

1

Основная РЛС «Донец – 2»

Ел. візир Шкали 4 8 Шкали 8 12

Пеленг Дистанція Дистанція

± 0,7 °

± 1,0% Д

± 0,7% Д

1

Гирокомпас «АМУР – 2М»

Курс

Пеленг

1 °


Лаг «ЛГ-2М»

0 5 уз.

Більше 5 уз.

Швидкість Швидкість

0,1 уз

0,3 уз


Магнітний комп. «УКП М – 3»

КУРС

Пеленг

± 1,5 °



Спутниковая навигационная система GPS – «ГЛОНАСС»

контроль руху (швидкість, пройдена відстань)

позиціонув-ня дистанція до точки повороту

± 30 м

± 5 м (у диференціальному режимі)



Эхолот «НЭЛ –5М»

До 5 м

5 10 м

10 20 м

Більше 20 м

Глибина

Глибина

Глибина

Глибина

± 0 м.

0,3 м

0,7 м

0,9 м


Кожне судно повинно бути оснащене технічними засобами навігації відповідно до вимог класифікаційного товариства, що здійснює за ним технічний нагляд, а їх стан має забезпечувати можливість визначення місця розташування судна, числення шляху судна, визначення напрямку руху та швидкості судна, вимірювання глибини, приладового спостереження за навколишнім навігаційної обстановкою і зустрічними судами.

Подготовка судна к рейсу включает подготовку и проверку в работе технических средств навигации и при необходимости их ремонт, пополнение ЗИП ов , определение (проверку) их параметров и поправок.

Забороняється вихід судна в плавання у випадках:

  • несправності гірокомпас, радіопеленгатора, радіолокаційної станції;

  • відсутність або несправність головного або шляхового магнітних компасів (якщо для даного судна передбачено наявність шляхового компаса), несправності лага;

  • відсутність або несправність секстант і хронометра;

  • несправності хоча б одного сигнально-відмітного вогню;

  • несправності гудка або Тифона;

  • несправності машинного телеграфу;

  • при виході з ладу дзвінків гучного бою або ревунів.

Состояние навигационно-штурманского имущества и предметов снабжения должна обеспечивать возможность: осуществления полного технологического процесса судовождения, выполнения Международных Правил предупреждения столкновений судов в море;

  • здійснення візуального зв'язку з іншими суднами і берегом; ведення гидрометеостеження;

  • документування навігаційних і основних судових процесів; вказівки національної приналежності судна.

Суднові технічні засоби навігації повинні бути підготовлені до роботи до виходу судна в море у відповідності з інструкціями щодо їх застосування та експлуатації. Прибор считается в рабочем состоянии, если его параметры соответствуют техническим условиям завода изготовителя и определены поправки. Магнитный компас . Недоліком магнітного компаса є те, що девіація змінюється зі зміною широти району плавання і вантажем, що перевозиться. Правильність табличних значень девіацій контролюється шляхом звірення показань магнітного і гіроскопічних компасів. Девіація знищується по необхідності (з обов'язковим складанням таблиці девіації), як правило, не рідше одного разу на рік. Остаточная девиация у главного магнитного компаса не должна превышать – 3 ° , а у путевого – 5 ° .

Гирокомпас. Основным недостатком гирокомпаса является возможность неожиданного ухода из меридиана при маневрировании. Достовірність інформації гірокомпас слід систематично контролювати шляхом звірення його показань з показаннями магнітного компаса. Звірення виконуються кожну годину, а при наближенні до небезпеки - частіше. Постійна поправка гірокомпас визначається після: тривалої стоянки судна; ремонту периферійних приладів; виявлення зміни поправок; періодично, під час плавання судна. Розбіжність часу по курсограмме не повинно перевищувати 10 хвилин за вахту. Якщо при разовому визначенні поправки у рейсі її величина відрізняється від обліковується більш ніж на 2 ° або середня величина 4 - 5-ти визначень поправок відрізняється від постійної поправки більш ніж на 1 °, слід вжити заходів до з'ясування причин такої розбіжності.

Лаг . Лаг як і будь-прилад дає показання з деякою помилкою. Для того чтобы измерить действительное расстояние с помощью лага, пройденное судном, показания лага следует исправлять соответствующей поправкой. Поправка лага називається величина виражена у відсотках, і служить для переходу від відстані, показаного лагом, до фактично пройденого судном відстані щодо води.

Радиолокационная станция . РЛС має великі систематичні похибки кутомірного пристрою. Також недоліком РЛС є значний розкид дальності виявлення об'єктів залежно від гідрометеоумов і наявності тіньових секторів. Якщо тіньові сектори знаходяться попереду траверзу, необхідно періодично відвертати з курсу для їх перегляду. Поправки кутомірного і далекомірного пристрою визначаються на стоянці судна по точкових орієнтирів. Радіодевіація визначається і компенсується не рідше одного разу на рік.

Эхолот . Поправка эхолота определяется путём сличёния глубин измеренных эхолотом с глубинами, измеренными ручным лотом по обоим бортам судна в районе установки вибраторов. Перед вимірюванням глибин перевіряють частоту обертання виконавчого двигуна ехолота і розміреність ручного лота.

Хронометр . За послідовним значенням поправок хронометра щодоби вводиться хід хронометра, який не повинен перевищувати 4-х секунд при добовій вібрації ходу до 2,5-ї секунд. Хід секундоміра перевіряється за хронометром. Годинники і стрічка ріверсографа узгоджуються з хронометром один раз на добу. Допустиме розходження не більше 20 секунд.

Приёмоиндикаторы РНС . При работе приёмоиндикаторов РНС любого типа не исключена возможность потери ним одной или нескольких дорожек. При этом обсервации на карте хорошо согласуются со счислениями по компасу и лагу, препятствуя обнаружению ошибки. Правильність інформації приемоиндикаторе РНС контролюється обсервації, періодично виконуваними за допомогою інших технічних засобів. При цьому можливо перевірка індикатора кожного каналу РНС шляхом визначення ліній положення, паралельних ізоліній радіонавігаційного параметра нанесених на радіонавігаційну карту.

Приёмоиндикаторы СНС . В приёмоиндикаторах СНС точность спутниковой обсервации зависит от погрешности вводимого вектора скорости судна. Також, необхідно враховувати похибку, яка обумовлена ​​відмінністю систем координат, в яких працює СНС і складена навігаційна карта.

Обслуговування суднового навігаційного обладнання включає в себе комплекс заходів спрямованих на забезпечення в період навігації постійної готовності до дії «безвідмовної роботи».

При зовнішньому технічному огляді перевіряють стан і справність дверцят, блокувань, кріплення, забарвлення і амортизації.

При внутрішньому огляді перевіряють стан і справність монтажних проводів, і їх кріплення, механічної міцності, деталей вузлів, і блоків систем, контактів поверхонь і інших роз'ємів.

Під час технічних оглядів, виконуваних при включеній апаратурі, перевіряють відповідність показань усіх вимірювальних приладів номінальним значенням, контролюють справність ламп і напівпровідникових приладів, і додатково повинні бути визначені всі поправки кожного ТСС, а також до кожного ТСС має бути передбачено запасні інструменти та прилади (ЗІП ).

8. Проектування переходу

8.1 Подъём карт

При підйомі карт виконується як мінімум наступне:

обводятся красным карандашом опасные для данного судна изобаты и отдельные опасности с учётом его осадки, приливоотливных и сгонно-нагонных колебаний уровня моря;

наносятся границы территориальных вод, запретных для плавания и постановки на якорь районов и районов действия местных правил;

приводится к году правил магнитное склонение;

пересчитываются для высоты мостика своего судна и отличаются на карте дугами окружностей от маяков дальность видимости огней маяков;

намечаются приметные ориентиры для визуальных и радиолокационных обсерваций;

отмечаются границы действия радиомаяков вдоль пути судна, надписываются их позывные и частоты;

8.2 Предварительная прокладка

Після вивчення та аналізу всіх умов плавання виконується попередня прокладка. Така прокладка спочатку виробляється на генеральних картах, що дає загальну орієнтування і дозволяє намітити протяжність і тривалість плавання по ділянках, виявити місце і час проходження складних і небезпечних ділянок, де буде потрібно тимчасова вахта на містку. Після закінчення роботи на генеральних картах попередню прокладку переносять на шляхові і часті карти з виконанням необхідних розрахунків, результати яких заносяться в таблицю:

Таблица №2.2.1 Предварительные расчёты перехода

п / п



ІК

(град.)

Плавання

S мили

V (уз)

Вре-мя

На курсі

Точки повороту

Орієнтир, ІП (Д)

в момент повороту







Дата и

Т суд.

φ с. ( N )

λ c (Е)


1

Выход из порта

07.10.2007

14:00



Порт Бердянск

2

180,0 0

75

9

08:20

22:20

45,0 0 6,0

36,0 0 40,0


3

201,0 0

24


02:40

08.10.07

00:59

45,0 0 5,0

36,0 0 38,0

М. Кыз-Аул 267,0/0,8

4

235,0 0

394


43:46

09.10.07

21:53

45,0 0 04,0

36,0 0 34,0

МК Румели 235 0 / 0,93 м. Анадолу 139 0 / 1,31

5

208,0 0

2,05


00:13

22:06

41,0 0 14,1

29,0 0 08,0

Мк. Чалы 297,0 0 /0,33

Мк. Филь 126,0 0 /0,4

6

223,0 0

1,9

9

00:12,6

22:18

41,0 0 12,3

29,0 0 6,5

Мк. Дикиликая 302,0 0 /0,2

Мк. Кавак 123,0 0 /0,3

7

219,0 0

1,7


00:11,3

22:29

41,0 0 10,9

29,0 0 5,1

Мк. Киреч 198,0 0 /0,7

Мк. Сельви 194,0 0 /1,12

8

177,5 0

0,4


00:2,6

22:32

41,0 0 9,4

29,0 0 3,6

Мк. Киреч 226,0 0 /0,25

Мк. Сельви 122,0 0 /0,81

9

146,0 0

1,9


00:12,6

22:44

41,0 0 9,0

29,0 0 3,4

Мк. Пашабахче 134,0 0 /0,59

Мк. Истинье 238,0 0 /1,0

10

221,0 0

1,35


00:09

22:53

41,0 0 7,4

29,0 0 4,8

Мк. Балталиманы 206,0 0 /0,5

Мк. Калнлиджа 98,0 0 /0,3

11

180,0 0

1,2


00:08

23:01

41,0 0 6,3

29,0 0 3,4

Мк. Ашиен 271,0 0 /0,18

Мк. Кандилли 110,0 0 /0,3

12

228,0 0

0,6


00:04

23:05

41,05 0 ,01

29,0 0 3,4

Мк. Арнавюткоей 198,05 0 /0,5

Мк. Кандилли 110,0 0 /0,3

13

180,0 0

0,4


00:2,6

23:09

41,0 0 4,5

29,0 0 3,01

Мк. Арнавуткей 256,0 0 /0,15

Мк. Ченгелькей 172,0 0 /0,85

14

205,0 0

1,15


00:7,6

23:16

41,0 0 4,1

29,0 0 3,01

Мк. Дефтердар 271,0 0 /0,25

Мк. Бейлербейи 162,0 0 /0,4

15

235,0 0

2,35


00:15,6

23:32

41,0 0 3,1

29,0 0 2,3

Мк. Салыпазары 280,0 0 /0,44

Мк. Кызкулеси 136,0 0 /0,5

16

188,0 0

1,9


00:12,6

23:44

41,0 0 1,5

28,0 0 59,8

Мк. Ахыркапы 351,0 0 /1,2

Мк. Инджи 73,0 0 /1,2

17

219,0 0

0,6


00:04

23:48

40,0 0 59,6

28,0 0 59,4

м. Фенер 107,0 0 /3,0

18

279, 0 0

64


07:06

10.10.

07

06:55

40,0 0 42,0

27,0 0 27,0

Мк Текирдаг 312,0 0 /18,0

19

244,0 0

32


03:33,3

10:28

40,0 0 26,0

26,0 0 48,0

М к Пр10 с 7М 124,0 0 /1,3

20

226,0 0

48


05:19

15:48

39,2 0 18,0

26,0 0 14,0

М к Пр11 с 8М 194,0 0 /1,2


207,0 0

136


15:6,6

11.10.07

05:55

39,0 0 57,0

25,0 0 58,0

Мк. Годжук 163,0 0 /0,6


222,0 0

56


06:13,3

12:08

38,0 0 04,0

24,0 0 44,0

Мк. Нарра 244,0 0 /1,5


198,0 0

78


08:39,9

20:48

37,0 0 24,0

23,0 0 57,0

Мк. Нарра 108,0 0 /0,7


250,0 0

34


03:46,6

12.10.07

00:35

36,0 0 08,0

23,0 0 28,0

Мк. Намазгях 126,0 0 /0,3


312,0 0

147


16:19,9

16:55

37,0 0 36,0

20,0 0 26,0

Скинари /1,8


331,0 0

96


10:39,9

13.10.07

03:34,9

39,0 0 0,0

19,0 0 26,0

АРМк Керкира /6,9


289,0 0

60


06:39,9

10:15



РМК Санта-Мария-де-Лука


218,0

212

9

23:33,3

14.10.07

09:48



РМК Коццо-Спадари


285,0 0

224


24:53,3

15.10.07

10:41

37,0 0 11,0

11,0 0

РМК Эт-Тиб


219,0 0

42


04:39,9

15:21,5



Пр(3) 12с11 м


207,0 0

2,4


00:16

15:37



Изо4с4 м

=1741,9 миль

=193ч30 мин.

V ср. =9 уз.

8.3 Приливные явления

Враховуючи те, що величини прілівоотлівних явищ на всій акваторії Чорного моря, незначні, розрахунок припливів виконується тільки для портів призначення на 5 діб планованої стоянки. Час настання повних і малих вод та їх висоти для основних і додаткових пунктів визначаються за таблицями припливів, а результати розрахунку заносяться в таблицю.

Таблиця № 2.3.1 - Припливи. Порт Тунис

Дата

Ранкові води

Вечірні води


ПВ

МВ

ПВ

МВ


Тс

h

Тс

h

Тс

h

Тс

h














































8.4 Оценка точности места

Навігаційна безпека мореплавання забезпечується числення шляху судна та періодичними обсервації тільки з урахуванням їх точності, яка традиційно оцінюється середньоквадратичної похибкою СКП (М), імовірність якої становить Р = 63%.

Однак «Стандартами точності судноводіння» ІМО для оцінки точності поточного (зчисленому) місця судна прийнята ймовірність Р = 95%. Цій вимозі практично задовольняє коло радіусом R = 2 М.

Требования к точности судовождения при плавании в любой зоне (стеснённого плавания, прибрежная зона, зона открытого моря), допустимое время плавания по счислению, значения СКП измерения возможных на переходе навигационных параметров, а также формулы для расчёта СКП счисления(М с t ), СКП счислимого места (М сч ), СКП возможных обсерваций (М о ) приведены в таблицах №2.4.1 – №2.4.6. Керуватися їх даними необхідно при веденні виконавчої прокладки.

Таблица 2.4.1 – Количественные параметры Международного стандарта точности плавания.

Зона судна

плавання

Радіальна СКП визначення місця

Частота обсервацій

Допустимий час обробки параметрів

Зона обмеженого плавання

акватория портов, гаваней

5 ¸ 20 м


безперервно


миттєво



узкие (100 ¸ 200 м) каналы, фарватеры

0,15 їх ширини

1 ¸ 5 хв

0,5 ¸ 1 хв

Прибережна зона

-фарватеры шириной 2 ¸ 20 кб

0,2 їх ширини


1 ¸ 5 хв.


0,5 ¸ 1 хв.



СРДС

0,2 ширины полосы движения (1 ¸ 5 кбт)

10 ¸ 30 хв.

1 ¸ 3 хв.


рекомендованные пути до 25 миль от берега

2% від відстані до берега, але не> 2 миль

20 ¸ 30 хв.

1 ¸ 3 хв.


рекомендованные пути в расстоянии > 25 миль от берега

не> 2 миль

1 ¸ 2:00

5 ¸ 10 хв.

Зона відкритого моря

2% від відстані до наві. небезпеки, але не> 2 миль

2 ¸ 4:00

10 ¸ 15 хв.

Таблица 2.4.2 – Допустимое время плавания по счислению (мин.)

Найкоротша відстань до навігаційної небезпеки, (милі)

Допустима Р = 95 ° похибка місця М д (милі)

Погрешность последней обсервации М o (Р = 95%) мили.



<0,1

0,1

0,25

0,5

1,0

2,0

10

0,4

12

12

9

-

-

-

20

0,8

28

28

27

22

-

-

30

1,2

48

48

47

44

27

-

40

1,6

72

72

71

68

56

-

50

2,0

100

100

97

97

99

-

60

2,4

132

132

131

129

120

73

70

2,8

168

168

167

165

157

118

80

3,2

208

208

207

206

198

162

90

3,6

252

252

251

250

242

210

100

4,0

300

300

300

298

291

260

Таблица 2.4.3 – Вероятность обнаружения подходного буя в зависимости от точности места и расстояния до буя

СКП місця, М (милі)

Дальність виявлення буя (милі)


2,5

3,0

3,5

4,0

4,5

5,0

0,5

1

1

1

1

1

1

1,0

0,956

0,989

0,9982

0,9997

1

1

1,5

0,753

0,865

0,934

0,973

0,989

0,9963

Таблица 2.4.4 – Значение коэффициента К р2 в зависимости от заданной вероятности (Р зад ) при неизвестных элементах эллипса погрешностей.

Р зад.

0,950

0,990

0,993

0,997

0,999

До р2

1,73

2,15

2,23

2,41

3,0

Таблица 2.4.5 – Расчёт Средней квадратичной погрешности места судна

Характеристика місця судна

Формула для розрахунку радіальної (кругом) СКП місця судна

Примітка

Зчисленому місце судна

М рах = (Милі)

М о-СКП останньої обсервації (милі)

М с t -СКП числення (милі)

СКП числення шляху судна


М с t =0,7 x К с x t ч(мили), при t <2 ч

М с t = К з x ч(мили), при t > 2 ч

К с – коэффициент счисления в районе

t – время плавания по счислению (час.)


Обсервованое місце за двома пеленга

М о = (Милі)

m n ° – C КП измерения пеленга (град.);

θ – разность пеленгов на ориентиры;

D 1 , D 2 -расстояния до ориентира (мили)

Обсервованое місце за трьома пеленга


М о =

m n ° – СКП измерения пеленга (град.);

D 1,2,3 – расстояния до ориентира (мили);

α , β – углы между пеленгами (град.)

«Крюйс-пеленг»


М з = (Милі)

М о – СКП в определении места по двум пеленгам

М ot – СКП с счислениями за время между П 1 и П 2

θ – разность пеленгов

Обсервованое місце за пеленгу і дистанції до одного орієнтира

М о = (Милі)

m n o – СКП измерения пеленга (град)

m D – СКП измерения расстояния до ор-ра (кб)

D – расстояние до ориентира (кб)

Обсервованое місце за двома дистанцій

М о = (Милі)

θ – угол между направлениями на ор-ры (град)

m D1,2 – СКП измерения расстояния (мили)

При m D1 = m D2 = m D – М 0 = 1,4 m D

sin θ

Висновок

В настоящей работе рассмотрен вопрос о навигационной подготовке перехода по маршруту порт Бердянск – порт Тунис

Общая протяжённость маршрута 1741,9 мили Переход осуществляется в октябре месяце. Складними ділянками на переході є: протоки Босфор і Дарданелли, райони між островами в Егейському морі.

Проведено огляд навігаційних гідрографічних умов з подальшою оцінкою точності визначення місця.

На складних ділянках найбільш точними способами визначення місця були: «за трьома Пеленг», «за трьома дистанцій». Кроме традиционных способов определения места на маршруте возможна обсервация по РНС «Лоран С» и СНС «НАВСТАР» и «ГЛОНАСС».

Маршрут переходу проходить через територіальні води Туреччини та Греції. При проходженні територіальних вод використовується принцип мирного проходу.

Список використаної літератури

1. Рекомендации по организации штурманской службы на судах (РШС-89). – М.: ЦРИА «Морфлот», 1989. – 186 с.

2. Лєсков М.М., Баранов Ю.К., Гаврюк М.І. Навігація 2-е видання, перероб. і доп. – М.: Транспорт, 1986–247 с.

3. Єрмолаєв Г.Г. Морская лоция – 4-е изд. – М.: Транспорт, 1982. - 392 с.

4. Єрмолаєв Г.Г. Судноводіння в морях з приливами 2-е вид. - М.: Транспорт, 1986. – 254 с.

5. Єрмолаєв Г.Г Довідник капітана далекого плавання. – М.: Транспорт, 1988. - 143 с.

6. Кондрашіхін В.Т. Определение места судна – 2-е изд. – М.: Транспорт, 1989. – 169 с.

7. Красенів Б.І. Морехідна астрономія - 3-е вид. – М: Транспорт, 1986. – 302 с.

8. Баранов Ю.К., Гаврюк М.І. та ін Навігація - 3-тє вид. Підручник для ВУЗів. С.-П. Лань 1997. - 512 с.

9. Статут служби на суднах морських пароплавств Україні. – Одесса: ДМРФ МТ 1994. - 124 с.

10. Международная конференция по подготовке и дипломированию моряков – 1978-М: ЦРИА «Морфлот» 1982. - 145 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Транспорт | Диплом
627кб. | скачати


Схожі роботи:
Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Анапа порт Порт-Саїд
Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Ялта порт Неаполь
Навігаційний проект переходу судна типу Орель за маршрутом порт Новоросійськ порт Трапані
Навігаційний проект переходу судна типу ДЕСНА за маршрутом порт Скадовськ порт Марсель
Навігаційний проект переходу судна типу Буг за маршрутом порт Феодосія порт Палермо
Навігаційний проект переходу судна типу Волго - Балт за маршрутом порт Одеса порт Трієст
Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом Євпаторія Алжир
Навігаційний проект переходу судна типу Волго-Балт за маршрутом порт Анапа порт Тріполі Лівія
Навігаційний проект переходу судна типу Дніпро за маршрутом Поті-Ізмір
© Усі права захищені
написати до нас