Навігаційний проект переходу судна типу Сормовський за маршрутом порт Анапа порт Порт-Саїд

Шляхові і приватні карти і плани

20

38170

Анапскій рейд і якірні місця біля мису Утріш

1:10000

1983

01.11.2005

21

32106

Від Анапи до Анапа

1:200000

1982

01.11.2005

22

32105

Від Феодосії до Анапи

1:200000

1983

01.11.2005

23

32104

Від Севастополя до Феодосії

1:200000

1982

01.11.2005

24

32125

Від 42 º 38'N - до 43 º 53'N. Від 31 º 44'Е - до 34 º 04'Е.

1:200000

1978

01.11.2005

25

32118

Від 42 º 10'N - до 43 º 25'N. Від 29 º 36'Е - до 31 º 56'Е.

1:200000

1978

01.11.2005

26

32114

Від порту Зонгулдак до мису Шіле

1:200000

1978

01.11.2005

27

32115

Від бухти Мічурін до мису Шіле

1:200000

1982

01.11.2005

28

34113

Від мису Шіле до мису Карабурун

1:100000

1971

01.11.2005

29

36127

Підходи до протоки Босфор

1:50000

1982

01.11.2005

30

36129

Протока Босфор

1:25000

1982

01.11.2005

31

32200

Мармурове море

1:200000

1978

01.11.2005

32

35201

Підходи до протоки Босфор

1:50000

1982

01.11.2005

33

33201

Мармурове море. Східна частина

1:100000

1978

01.11.2005

34

33202

Мармурове море. Середня частина

1:100000

1979

01.11.2005

35

33203

Мармурове море. Західна частина

1:100000

1978

01.11.2005

36

32201

Від порту Александруполіс до острова Лесбос з протокою Дарданелли

1:200000

1972

01.11.2005

37

33204

Протоку Дарданелли

1:100000

1978

01.11.2005

38

35212

Центральна частина протоки Дарданелли

1:50000

1974

01.11.2005

39

35213

Південна частина протоки Дарданелли

1:50000

1974

01.11.2005

40

32202

Від протоки Дарданелли до острова Скірос

1:200000

1972

01.11.2005

41

33205

Підходи до протоки Дарданелли

1:100000

1982

01.11.2005

42

33217

Підходь до порту Лесбос із заходу

1:100000

1982

01.11.2005

43

32206

Від о. Скірос до о. Ікарія

1:200000

1972

01.11.2005

44

32208

Від о. Ікарія до затоки Гекова

1:200000

1982

01.11.2005

45

33218

Від о. Родос до о. Крит

1:200000

1982

01.11.2005

46

32229

Від міста Ель-Аріш до мису Кавабурун

1:200000

1982

01.11.2005

47

36241

Підходи до Порт-Саїд

1:50000

1982

01.11.2005

48

39241

Порт Порт-Саїд

1:12500

1982

01.11.2005

Довідкові карти

30302-ДН-LC

Егейське і Мармурове моря SLO-Г SLO-Б SLO-X

1000000

1978

31016-LC

Північна частина Егейського моря

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1977

31017-LC

Південна частина Егейського моря

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1980

31018-LC

Від о. Кріт до затоки Анталья

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1983

31019-LC

Від мису Калеарди до порту Бейрут з о. Крит

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1982

31020-LC

Від порту Бейрут до порту Порт-Саїд

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1983

+31021-LC

Від о. Кріт до порту Порт-Саїд

7990-X; 7990-Y; 7990-Z;

500 000

1986

Допоміжні карти

90199

Номограму для визначення початкового курсу при плаванні по ДБК

91012

Карти для прокладки ДБК

90080

Карта часових поясів світу

50000000

1979

90102-Н-Z. 4 л.

Карта світу. Горизонтальна (H)

І вертикальна (Z) складові напруженості іомагнітного поля епохи ... 1975 р. (карта елементів земного магнетизму).

20000000

1978

90400

Широтної пояс 30 º 00 '- 31 º 23'

200 000

90401

Широтної пояс 31 º 10 '- 32 º 32'

200 000

90402

Широтної пояс 32 º 20 '- 33 º 41'

200 000

90403

Широтної пояс 33 º 30 '- 34 º 50'

200 000

90404

Широтної пояс 34 º 40 '- 35 º 59'

200 000

90405

Широтної пояс 35 º 47 '- 37 º 05'

200 000

90406

Широтної пояс 36 º 53 '- 38 º 10'

200 000

90407

Широтної пояс 37 º 58 '- 39 º 13'

200 000

90408

Широтної пояс 39 º 00 '- 40 º 14'

200 000

90409

Широтної пояс 40 º 03 '- 41 º 16'

200 000

90410

Широтної пояс 41 º 05 '- 42 º 17'

200 000

90411

Широтної пояс 42 º 06 '- 43 º 17'

200 000

90412

Широтної пояс 43 º 07 '- 44 º 17'

200 000

90413

Широтної пояс 44 º 06 '- 45 º 15'

200 000

90414

Широтної пояс 45 º 05 '- 46 º 12'

200 000

90415

Широтної пояс 46 º 02 '- 47 º 08'

200 000

Адміралтейський

№

Найменування посібники

Примітки,

Дата судновий коректури

Керівництва для плавання

1244

Лоція Чорного моря. Доповнення №

01.11.2005

1245

Лоція Мармурового моря і проток Босфор і Дарданелли. Доповнення №

01.11.2005

1247

Лоція Егейського моря. Доповнення №

01.11.2005

1250

Лоція Південно-Східної частини Середземного моря. Доповнення №

01.11.2005

2217

Вогні і знаки Чорного та Азовського морів

Перед виходом у рейс на судні перевіряється наявність основної штурманської документації згідно з вимогами РШСУ-98, до них відносяться:

- Судновий журнал;

- Реєстр суднових журналів;

- Формуляри, технічні паспорти та і / е на суднові ТСН;

- Журнал поправок хронометра;

- Журнал поправок компаса;

- Журнал замірів води в льялах і танках;

- Таблиця радіодевіаціі;

- Таблиця поправок лага;

- Схеми тіньових секторів і метрових зон РЛС;

- Інформація про маневрених характеристик судна;

- Каталоги карт і книг;

- Підшивки повідомлень мореплавцям і коректурних калік;

- Журнали приспів, НАВАРЕА, НАВТЕКС;

- Журнал прогнозів погоди;

- Наказ про оголошення переліку обов'язкової судновий колекції.

1.2 Поповнення, зберігання, коректура та списання карток і книг

Для забезпечення безпеки плавання на кожному судні повинні постійно бути в наявності необхідні карти і керівництва для плавання, обов'язковий перелік яких для судна визначається службою мореплавання судновласника з урахуванням типу судна, плану перевезень, закріплення судна на одній чи іншій судноплавної лінії, а також можливих варіантів зміни районів плавання.

Комплектування, підбір і коректура карт, керівництв і посібників на майбутній рейс виконується відповідно до вимог діючих Правил коректури.

Судова колекція карт повинна постійно підтримуватися на рівні сучасності.

Для отримання необхідних карт і посібників, для плавання, третій помічник капітана складає заявку за формою, у двох примірниках, підписує її у капітана і не пізніше ніж за 10 діб до отримання карт і посібників, здає її в ЕРНК. У разі подання заявки з іншого порту має бути врахований час, необхідне для пересилання. При подачі заявки з моря по радіо, така має бути надіслана не менше ніж за 10 діб, із зазначенням дати і часу прибуття судна в порт. Користування картами і посібниками дозволяється тільки особам, які мають безпосереднє відношення до цих документів, без винесення з спеціально відведених службових приміщень.

Карти судновий колекції повинні зберігатися в ящиках штурманського столу, або на спеціально пристосованих стелажах або в пеналах, а керівництва для плавання - в ​​шафах або на спеціальних полицях. Штурманська рубка (або інше приміщення, в якому зберігаються карти і керівництва) є службовим приміщенням, порядок доступу до якого визначається капітаном.

Отримувані судном карти і посібники заносять в Номерний покажчик Каталогу карт і книг. Кількісний облік карт і посібників ведуть в інвентарній книзі по палубної частини.

Періодично оголошуються номери застарілих карт і посібників, які підлягають вилученню з обігу. Як правило, такі оголошення робляться після випуску в світ нових видань на ті ж райони. З отриманням оголошення про вихід нових видань третій помічник зобов'язаний проінформувати капітана судна і з його дозволу подати заявку на отримання нових видань.

Карти з суднової колекції замінюються на нові:

• у разі оголошення в додатках до ІМ ГУН і МО або в II відділі випусків ІМ ГУН і МО про непридатність їх для навігаційних цілей.

• У зв'язку з фізичним зносом їх внаслідок постійного вживання при плаванні в тому ж рейсі.

Ті, що прийшли в непридатність карти і книги і керівництва для плавання знищуються на судні спаленням або здаються на механічну переробку встановленим ЕРНК порядком.

Знищення карт і посібників для плавання провадиться лише після того як на судно надійдуть нові видання карт і посібників.

У всіх випадках списання карт і посібників здійснюється за актом, у якому вказуються номери списаних видань, загальна сума вартості, підстави або причина списання та примітки. Акт про списання, у двох примірниках, підписують члени команди на чолі зі старшим помічником капітана, затверджує акт капітан судна. Після цього роблять відповідні зміни в усіх документах з обліку суднових навігаційних посібників. Списання карток відбувається в тому випадку, коли крім Повідомлення про списання тієї або іншої карти на судно надходить нова карта, але вже з поліграфічними змінами, що не вимагає коригувань В іншому випадку слід приймати за робочу карту стару, що є в наявності карту і зберігати її разом з іншими придатними для плавання картками до того моменту, поки не буде отримана нова карта, повністю замінює вийшла з ужитку згідно Повідомлення мореплавцям ІМ ГУНіО її, який відпрацював свій термін, застарілий аналог.

Карти та керівництва періодично виправляють по коректурним документами.

Введено наступні види коректури карт:

• нове видання, здійснюване в тих випадках, коли з-за великого числа

• виправлень потрібне виготовлення нових оригіналів;

• велика коректура: полягає у випуску нового тиражу без пересоставления оригіналів, але з урахуванням всіх змін в навігаційній обстановці;

• вклейка знову віддрукованих окремих ділянок з необхідними

• виправленнями;

• мала коректура: випуск додаткового тиражу карт, коли попередній

тираж витрачений;

• перевидання: здійснюється, коли обсяг виправлень, досягає 15% обсягу тиражу або тексту керівництва;

- Доповнення: видається періодично, у міру поповнення виправлень;

- Зведені коректури: як правило, видаються щорічно.

Керівництво для плавання коригують тільки за постійними Повідомлення мореплавцям, які виходять один раз на тиждень. Коректура карт в порту і в морі здійснюється третім помічником капітана. Якщо судно в море, то коректура карт виконується за допомогою радіоізвещеній або ж факсимільних повідомлень, в яких излогаются інформація про зміни навігаційної обстановки, що є строкової для мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям тільки простим олівцем, а після отримання штатних в залежності від інформації Повідомлення- простим олівцем або кульковою ручкою з пастою червоного кольору.

При одержанні на судні в порту повідомлень мореплавцям ІМ ГУНіО, якщо поряд з номером одного зі сповіщень варто доповнення «В» - Тимчасово або «П» - Попередньо, тоді коректуру слід виконувати строго тільки простим олівцем, якщо поряд з номером сповіщення не є зовсім ніяких позначень, то зміна навігаційної обстановки згідно такому повідомленню є постійним і потребує коригування назавжди за допомогою кулькової ручки з пастою в цій ручці червоного кольору.

Починати необхідно з останнього, прийнятого до коректування повідомлення. Дані про зміни навігаційної обстановки, які необхідно терміново довести до відома мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям, передаються по радіо.

У порту навігаційні морські карти коригуються за извещениям ІМГУН і О, коректура проводиться червоним кольором, а тимчасова та попередня коректура наноситься простим олівцем. У морі коректура проводиться тільки простим олівцем по приспів, НАВІП, НАВАРЕА і повідомленнями NАVТЕХ.

Всесвітня служба радіонавігаційних попереджень (ВСРНП).

У рамках ВСРНП передаються три види навігаційних попереджень - районні, прибережні і місцеві.

1) Для координування радіопередачі районних попереджень Світовий океан розділений на 16 географічних районів. Там, де необхідно, для скорочення позначення району використовують термін НАВАРЕА (NAVAREA) з наступним номером району. Районні попередження представляють собою

радіонавігаційні попередження далекого радіусу дії, складені районним координатором і передані через потужну радіостанцію.

2) Прибережні попередження (COASTAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району чи частині району, які оголошуються національним координатором через національні берегові радіостанції.

3) Місцеві попередження (LOCAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району знаходиться в межах юрисдикції портової влади.

Навігаційні попередження в рамках ВСРНП забезпечують мореплавців усіх країн навігаційною інформацією англійською мовою.

НАВТЕКС - Міжнародна автоматизована система навігаційної та метеорологічної інформації. Берегові станції працюють на частоті 518 кГц, і передають інформацію про навігаційних та гідрометеорологічних попереджень, льодової обстановки і прогнози погоди. Судна валовою місткістю 300 рег. т і більше, що вводяться в експлуатацію з 1990 р. повинні мати приймачі НАВТЕКС.

1.3 Гідрометеорологічні умови

Чорне море

Найбільш сильні й тривалі вітри у всіх районах моря наявні з жовтня по березень з більшою повторюваністю в північних районах моря.

Погіршення видимості через тумани відбувається головним чином восени і взимку; інтенсивні опади, що погіршують видимість, рідкісні. Восени Чорне море виявляється по впливом Сибірського антициклону, що поширюється на східну частину Європи, або циклонів, що виникають на середземноморській гілки полярного фронту і смещающихся на схід. При антициклонів циркуляції над морем, спостерігаються стійкі і сильні східні та північно-східні вітри, які обумовлюють переважанням холодної й сухої погоди.

Велику частину року середня температура повітря у відкритому морі вище, ніж на узбережжі. У листопаді спостерігається значна різниця між температурою повітря на північно-заході і південно-сході описуваного району.

Вітри від NE і NW найбільш часто спостерігаються в північній і західній частинах моря.

На узбережжі Кримського півострова від порту Ялта до порту Феодосія в протягом року переважають вітри від NW (повторюваність 22-62%) та від N (21-61%). В інших пунктах з вересня по березень-квітень найчастіше відзначається вітер від NE.

На західному узбережжі Чорного моря в більшості пунктів протягом всього року переважають вітри від N (18-41%) та від NW (12-26%).

Вітри зі швидкістю 15 м / с і більше у всіх районах моря спостерігаються щорічно і у всі сезони. Особливо популярні вони з жовтня по березень в північних районах, повторюваність їх у цей період досягає 10%.

Штормові вітри в район Чорного моря приходять частіше за все від N, N і NE, а також від S і SW. На значній частині узбережжя моря панує протягом усього року вітер NE (18-56%). Якщо цей вітер тримається протягом 2 діб, то нерідко спостерігається виникнення тягуни. Середньомісячна швидкість вітру змінюється від 2 до 8 м / с.

У цілому, для гідрологічного режиму описуваного району характерна, висока температура води протягом усього року, переважання хвиль висотою не більше 2 м і система стійких постійних течій. У відкритій частині моря повторюваність туманів складає в середньому 1-5% протягом року. У центральному районі моря тумани спостерігаються частіше, ніж в інших районах: повторюваність їх у середньому за рік становить тут 5%.

На узбережжі тумани мають той же річний хід, що і у відкритому морі. В осінній період року в більшості пунктів спостерігається от3 до7 днів з туманом в місяць, в деяких пунктах - до 10-12 днів.

У описуваному районі переважає видимість 5-10 миль і більше. Найкращі умови видимості відзначаються з квітня по листопад. Протягом доби найбільша видимість спостерігається вдень, найменша - вранці.

Може бути місячна хмарність над значною частиною описуваного району складає з жовтня по березень 7-8 балів. Може бути річне кількість ясних днів на більшій частині узбережжя змінюється від 65 до 92; на окремих ділянках північно-західного узбережжя воно не більше 60, а на західному узбережжі місцями збільшується до 134. середнє річне число похмурих днів (хмарність 8-10 балів) становить переважно 100-130.

Рівень Чорного моря змінюється в основному під впливом згінно-нагінних і сейшевих коливань, а також стоку річкових вод.

У західному районі моря нагони викликаються вітрами від NE і ENE, в північно-західному - вітрами від SE. Особливо великі згінно-нагінні коливання в західному і північно-західному районах Чорного моря наявні в жовтні-лютому. Їх величина перевищує 0,5 м, а іноді і більше. У рідкісних випадках на Чорному морі спостерігаються штормові нагони до 4 м.

Уздовж берега Чорного моря проходить основна течія, що охоплює все море замкнутим кільцем в зоні материкового схилу і рухається проти годинникової стрілки, паралельно берегової лінії, шириною 10-30 миль. Швидкість течії становить 0,6-1,2 вузла, а на осі вони збігаються з напрямком потоку, протягом збільшується до 1,4 вузла.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Чорному морі в цілому сприятливі.

Труднощі можуть бути викликані сильними вітрами, погіршенням видимості через туманів та іноді з-за інтенсивних опадів.

Мармурове море

Клімат Мармурового моря середземноморський. Для нього характерна спекотна осінь. Він формується під дією циклонічної діяльності.

Середньомісячна температура в листопаді становить 10-15 º С.

У більшій частині мармурового моря протягом усього року переважають вітри від NE (20-65%). Суха осінь, туманів немає, дощі дуже рідкісні.

У відкритому морі і на островах протягом року є сусідами вітри від NE і N, повторюваність яких 40-70% м / с. шторми у відкритому морі відрізняються протягом усього року, але найбільш популярні вони в період з жовтня по березень, повторюваність 3-10%. Як правило, їм супроводжують падіння тиску і велика хмарність.

В описаному районі видимість частіше всього 5 миль і більше, повторюваність її 80-100%. Повторюваність видимості менше 2 миль протягом року менше 4%.

Гідрологічний режим Мармурового моря визначається в основному водообміну з Чорним і Середземним морем, кліматичних і фізико-географічними особливостями району.

У Мармуровому морі приливні коливання невеликі і практичного значення не мають.

Коливання рівня спостерігаються в основному в бухтах, затоках і протоках.

У протоці Босфор при сильних вітрах від S, а в протоці Дарданелли при сильних вітрах від SW відзначалися випадки підвищення рівня на 0,6 м, від середнього рівня.

Середня швидкість постійного течії при вході в протоку Босфор до 1 вузла, в протоці вона збільшується з півночі на південь від 1-2 до 5 вузлів і більше. У Мармуровому морі, при виході з протоки Босфор середня швидкість течії 2-4 вузла, в центральній частині моря до 1 вузла, біля північного входу в протоку Дарданелли 1,2 вузла, на південь місцями збільшується до 2-4 вузлів.

Іноді при виході з протоки Дарданелли в Егейське море вітри від SW раптово переходять в шквали від NE, дуже небезпечні для малих суден.

Провісником сильних вітрів від NW служать білі хмари, що піднімаються над європейським берегом.

Шторми бувають рідко. Середнє річне число днів з ними не перевищує 5. Виключенням є деякі пункти, наприклад порт Чанаккале, де в середньому в рік спостерігається 53 дні зі штормом, а середньо місячне число днів з ними коливається від 2-4с квітня по грудень.

У районі Мармурового моря спостерігаються місцеві вітри «мелт». Мелтей - стійкий вітер північних напрямків. Швидкість мелт зазвичай 7-13 м / с днем ​​і 4 - 6 м / с вночі.

Тумани утворюються переважно вночі та вранці; тривалість їх не тривала.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Чорному морі в цілому сприятливі. Труднощі можуть бути викликані сильними вітрами, погіршенням видимості через туманів та іноді з-за інтенсивних опадів.

Егейське море

Для осіннього періоду характерна погода з переважанням циклонів, що проходять над південною частиною моря, переважають вітри від SE і SW, тривають до2-3 днів, іноді посилюються до штормової сили. У міру просування циклонів до острова Кіпр і далі на північний-схід спостерігаються вітри від W, які змінюються вітрами від NW; часто досягають штормової сили.

Середня місячна швидкість вітру у відкритому морі і на островах центральної його частини в листопаді становить 6-7 м / с. Штилі у відкритому морі рідкісні: протягом року повторюваність їх коливається від 2 до 10%.

В Егейському морі шторми від N і S зазвичай починаються раптово. Тумани бувають досить рідко. Видимість добра, так у відкритій частині Егейського моря повторюваність видимості 5 миль і більше становить 90-95%, а повторюваність видимості мене 5 миль не більше 5-10%. Також спостерігається велика хмарність в районі Егейського моря до 8-10 балів.

Гідрологічний режим Егейського моря визначається в основному водообміну з Чорним і Середземним морями, кліматичними та фізико-географічними особливостями району.

Коливання рівня в більшості місць непомітні і спостерігаються лише у вершинах бухт, в затоках і припливах де вони викликаються дією прілівоотлівних і згінно-нагінних явищ.

Режим циркуляції води характеризується перебігом проти годинникової стрілки, що обумовлено виходом вод з протоки Дарданелли і пануванням N, NE і SW вітрів.

Внаслідок цього у східних берегів переважають течії північного напрямку, швидкість їх не перевищує 1-1,2 вузла.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден в районі Егейського моря протягом року неоднакові. З жовтня по березень плавання суден не може у зв'язку з погіршенням метеорологічних умов, пов'язаних з проходженням циклонів. У цей час збільшується число днів з опадами до 10 - 15 в місяць і число днів з штормами до 3-4 на місяць, відзначається найбільша повторюваність хвилювання 5 балів і більше, особливо при вітрах від NW, з-за туманів і зливових опадів значно погіршується видимість, в осінній період посилюється вітер.

Південно-Східна частина Середземного моря

Труднощі виникають при проходженні циклонів (жовтень-березень), коли спостерігаються шторми, погіршується видимість і посилюється хвилювання. Восени температура бістро знижується, збільшується хмарність і кількість хмар. Тип погоди, характеризується переважанням південних циклонів в холодний період року, вона відрізняється пониженням температури повітря, випаданням рясних опадів і сильними вітрами. Температура повітря висока: середня річна температура становить близько 15 ^про у відкритому морі і на острові Кріт і 12 ^о - 18 ^о на узбережжі.

Відносна вологість повітря значна і в більшості пунктів у середньому на місяць коливається, як правило, від 50 до 80%. У відкритому морі протягом всього року переважають вітри від W, NW і N, SW, сумарна повторюваність їх складає в основному 40 - 75%.

На більшій частині узбережжя Туреччини протягом всього року панують вітри від NW; повторюваність їх у деяких пунктах досягає 90%. З вітрів інших напрямків часто спостерігається вітер від N (повторюваність 50%). Середня місячна швидкість вітру повсюдно становить 3 - 6 м / с, лише у відкритому морі з жовтня по квітень збільшується до 7 - 9 м / с.

Штилі у відкритому морі рідкісні; повторюваність їх протягом року не перевищує 5%. На південному узбережжі Туреччини панують вітри від N і NW (15-25%). У західній частині моря штилі відмічаються часто повторюваністю 25 - 45%.

Вітри зі швидкістю до 16 м / с у відкритому морі рідкісні.

Шторми пов'язані головним чином з проходженням циклонів і бувають рідко, в більшості пунктів не щорічно. Середнє число днів з ними зазвичай не перевищує 1 на місяць.

У відкритому морі, в західній його частині, найбільш вірогідні шторми від W і E, а в східній частині - NW, W, E, SE.

Тумани у відкритому морі спостерігаються дуже рідко, повторюваність їх протягом року становить не більше 1%.

Протягом всього року в Середземному морі переважає видимість більше 10 миль, повторюваність її досягає 90%. Іноді на узбережжі спостерігається імла, що викликається пилом, яку приносять берегові бризи; видимість в цей час погіршується до 0,5 кб.

Середньомісячна хмарність у відкритому морі протягом року змінюється від 1 до 6 балів. Середнє місячне число похмурих днів в більшості пунктів рідко перевищує 5. Середнє місячне число днів з грозою становить переважно 0,3 - 3. Смерчі в цьому районі рідкісні і зустрічаються найчастіше з жовтня по січень.

Припливи в описуваному районі переважно півдобові мілководні. Середня величина квадратурного припливу не перевищує 0,3 м, а сізігійного від 0,1 до 0,6 м.

Постійне протягом йде з Атлантичного океану через Гібралтарську протоку уздовж північного берега Африки на Є. Уздовж східного берега моря постійне течія йде на N, а потім, біля берегів Туреччини повертає на W. Приблизно на меридіані 30 º північної довготи спостерігається круговорот води проти годинникової стрілки. Середня швидкість його не перевищує 1 вузла.

Слід зазначити, що в описаному районі, майже всюди, спостерігається знос судів до SЕ. Також в цьому районі протягом всього року спостерігаються хвилі заввишки менше 1,75 м, їх повторюваність 65-95%.

У описуваному районі протягом всього року переважають хвилі заввишки менше 1,75 м; повторюваність їх 65 - 95%. Часто спостерігаються хвилі заввишки 4 м, і більше. Найбільш сильне хвилювання біля берегів Туреччини, викликають вітри від SW.

Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Середземному морі в цілому сприятливі. Клімат його характеризується високою температурою повітря, сезонною зміною напрямку вітру і добре вираженим в річному ході опадів дощовим і сухим сезонами.

Табл № 1.3.1 - Метеорологічна таблиця на місяць листопад

2

4

5

SE

7

2

7

9

2

3

1

4

4

S

3

2

7

12

18

12

22

11

10

SW

6

5

13

12

23

8

1

18

6

W

11

16

16

2

2

4

1

2

1

NW

9

10

15

8

3

2

0

12

1

Штиль

27

35

14

11

10

8

55

15

61

Середня швидкість вітру, м / с.

3,1

2,9

4,6

3,1

5,1

4,2

2,2

3,4

1,8

Число днів зі швидкістю вітру ≥ 15 м / с.

3

2

3

0

2

1

0

0

0

Кількість днів з туманом

5

4

4

1

1

0

0

0

0

Середня хмарність, бали

6

6

6

7

6

8

5

5

5

Число ясних днів

(0 ÷ 2 бали)

7

6

8

3

3

7

7

10

6

Число похмурих днів (8 ÷ 10 балів)

14

16

16

11

10

11

6

6

6

Середня кількість опадів за добу, мм.

62

68

36

82

87

84

89

108

90

Максимальна кількість опадів за добу, мм.

94

92

67

88

92

...

45

183

105

Кількість днів з опадами

1) порт Євпаторія; 5) місто Чанаккале;

2) порт Бургас; 6) порт Александропуліс;

3) порт Констанца; 7) порт Ізмір;

4) місто Стамбул; 8) порт Анталья;

9) порт Мерсин.

Гідрометеорологічні умови плавання у Чорному, Мармуровому, Егейському, Середземному морях з жовтня місяця менш сприятливі, в цей час циклонічна діяльність активізується, проходження циклонів супроводжується штормами, що створюють сильне хвилювання в прибережній зоні і відкритому морі. Поэтому необходимо подготовится к плаванию в штормовых условиях.

1.4 Навігаційно-гідрографічні умови

Черное море

Общие сведения. Черное море – средиземное море Атлантического океана – является самым восточным из морей и представляет собой вытянутый с запада на восток глубокий водоем между Европой и Малой Азией. Наибольшая длина по параллели 42 ° 30 ¢ северной широты от вершины Бургасского залива до Кавказского берега севернее рейда Редут – Кале около 610 миль; наибольшая ширина между мысом Очаковский и мысом Баба (41 º 17 ΄ N, 31 º 24 ΄ E) примерно 330 миль. В наиболее узкой части южная оконечность Крымского полуострова, мыс Сарыч, удалена от мыса Керемпе (42 º 01 ΄ N, 31 º 24 ΄ E) на Анатолийском берегу вверху всего на 142 мили.

Плавание по Черному морю особых трудностей не составляет так как опасности расположены в близи берегов. На подходах к крупным портам и к проливу Босфор из-за растущей интенсивности движения судов следует принимать меры предосторожности. Для определения места положения можно использовать горы, мысы, различные строения, а в открытом море – радионавигационные и астрономические средства.

Берега. К западу от пролива Босфор берег сравнительно не высокий; он имеет красноватый цвет в местах, где образован песчаными осыпями, и более темный цвет в местах, покрытых растительностью. Миси на цій ділянці обривисті.

Острова. В Черном море острова лежат в близи брегов, крупных здесь островов нет. Исключением является остров Змеиный расположенный против дельты реки Дунай. В 19 милях от берега. Глубина между средней частью острова Змеиный и брегом 27,5 м; опасностей здесь не обнаружено.

В близи северо-западного берега Черного моря в Тендровском заливе расположена группа низких песчаных остовов. Несколько островков лежит в Бургасском заливе. Кроме того, вблизи берегов, имеются крупные надводные камни и скалы.

Глубины, рельеф дна и грунт. Черное море представляет собой глубоководный бассейн с крутыми склонами. Изобата в сто метров проходит почти параллельно берегу, 1,5–10 милях от него. Только в западной и северо-западной частях моря эта изобата отходит на 20 – 30 миль, а местами и на 80 миль от берега.

Наиболее мелководна северо-западная часть моря. Изобата 100 м проходит по прямой линии от мыса Емине по направлению к порту Евпатория, отделяя большой мелководный район с глубинами, постепенно уменьшающийся к северу. Ізобати 200, 500 і 1000 м паралельні ізобат 100 м, з-за крутих знижень дна вони проходять на дуже близькій відстані від неї.

В прибрежной полосе моря у скалистых берегов грунт преимущественно галька и гравий, а у низких участках берега песок. На глубинах 20–30 метров песок становится илистым, а на еще больших глубинах постепенно переходит в глинистый ил. До глубин 200 м во многих местах встречаются большие скопления раковин. В северо-западной части моря между устьем реки Дунай и мысом Тарханкут на глубинах 50–60 м огромные площади заняты водорослями.

Течения . Система течения Чёрного моря может быть представлена как единая для всего моря замкнутая циркуляция водных масс, имеющая в отдельных прибрежных районах существенные особенности.

У западного побережья моря (От мыса Емине до острова Змеиный) течение направлено в основном на юг со средней скоростью 0,5–0,7 узла. В заливах и бухтах имеют место довольно обширные круговороты течений антициклонического характера (По часовой стрелке) со скоростями 0,1–0,3 узла. Наиболее чётко эти круговороты выражены севернее порта Констанца, между мысом Калиакра и Варненским заливом и в Бургасском заливе.

Земной магнетизм. Магнитное склонение на эпоху 2005 г. изменяется от 4 º Е западной части до 5,3 º Е в его восточной части.

Среднегодовое изменение магнитного склонения изменяется от 3,3 º Е на западе района моря до 1,7 º W на востоке района. Магнитное наклонение изменяется от 64,2 º N на севере района (порт Одесса), до 58,1 º N на юге.

Магнитные аномалии. Значительную площадь имеет аномалия в районе Одесского залива; здесь магнитное склонение изменяется от 5 º W до 9 º Е.

Средства навигационного оборудования. На большинстве мысов, далеко выступающих в море, установлены светящие знаки и маяки с дальностью видимости 10 – 25 миль.

Кроме визуальных средств навигационного оборудования на берегу Черного моря установлены радиомаяки и оборудовано несколько радиосистем высокой частоты точности.

На отдельных участках Черного моря, как правило, на косах установлены береговые радиолокационные отражатели; для улучшения их опознавания они установлены группами. Дальность отражателя зависит от радиолокационной судовой станции.

В водах Черного моря действует система ограждения МАМС (регион А), приведенная №3203 и «Радиолокационные системы» №3010 изд. ГУНиО МО.

Режим плавания. У берегов Болгарии и Румынии и на подходах к ним имеются запретные и временно опасные районы для плавания, запретные районы для постановки на якорь, лова рыбы придонными орудиями лова, подводных и дноуглубительных работ, а также временно опасные для постановки на якорь и лова рыбы.

Для уменьшения опасности навигационных аварий плавание в районах, где сходятся потоки движения судов, в районах с большой интенсивностью движения и в районах, судоходство в которых затруднительно и опасно осуществляется по системам установленных путей и систем разделения движения.

Порты и якорные места. У берегов Черного моря расположено много портов и гаваней, в которых можно укрыться от ветров и волнения всех направлений.

Лоцманская служба. Во все крупные порты Черного моря лоцманская проводка обязательна. В случае необходимости можно вызвать лоцмана и для входа в те порты, в которых лоцманская проводка необязательна.

Для лоцманской проводки судов следующих в порты северо-западного направления Черного моря, создана Единая морская лоцманская служба.

Спасательская служба. На Черноморском бассейне организовано взаимодействие аварийно – спасательных морских пароходств Черноморского флота и гражданской авиацией и Военно – Воздушных сил.

Служба навигационной информации. В описываемом районе можно получить гидрометеорологическую информацию, а также прибрежные предупреждения.

Оповещения мореплавателей об изменениях обстановки осуществляется в рамках Всемирной службы навигационных предупреждений.

В портах Черного моря по запросу капитана можно получить сведения о глубинах у пирсов, на подходах к фарватеру, в каналах, а также другую навигационную информацию.

Мармурове море

Общие сведения. В настоящей лоции описываются пролив Босфор, Мраморное море и пролив Дарданеллы от Черного моря до Эгейского моря (участок протяженностью около 160 миль); они отделяют Европу от Азии.

Длина пролива Босфор 16,2 мили; наибольшая ширина его 2 мили, наименьшая 4 кб. Мраморное море простирается с востока на запад на 120 миль и с севера на юг на 40 миль. Длина пролива Дарданеллы около 65 миль; наибольшая ширина его 14,6 мили, наименьшая 7 кб.

Берега. Обрывистые берега пролива Босфор образованы крутыми склонами гор. Північний берег Мармурового моря утворений грядою невисоких гір, відроги яких спускаються до моря. На большем своём протяжении этот берег обрывист. Обращенные к морю склоны гор покрыты травой, местами на склонах простираются обрабатываемые поля, а в долинах – сады и виноградник. Вдоль береговой линии тянется узкая, преимущественно каменистая отмель. Берег прорезан множеством пересыхающих летом речек и ручьёв.

Течения . В проливе Босфор течение идёт из Чёрного моря, в целом направленное узкой полосой на S. Из пролива Босфор течение следует в Мраморное море, при выходе из пролива оно делится на два мощных потока, которые направляются на SW и W.

На отдельных участках вдоль берегов течения имеют направления, противоположные направлению основных потоков течения.

В прибрежной части проливов почти повсеместно скорость течения почти 2,0 узла. В южной части пролива Босфор средняя скорость течения 2–4 узлов.

В самом проливе течение в основном направлено на юг. Основное южное течение из Чёрного моря направляется к западной стороне пролива у мыса Ганиче со скоростью 0,5–1,0 узла занимая всю ширину пролива Босфор.

Средняя скорость постоянного течения на поверхности в Мраморном море у пролива Босфор 0,5–2,0 узла, в центральной части моря до 1,0 узла, у северного входа в пролив Дарданеллы 1,0–1,5 узла.

В Мраморном море течения более слабые, чем в проливах Босфор и Дарданеллы. Средняя скорость течения 0,5–0,8 узла.

Входя в Мраморное море из пролива Босфор, течение расходится веером и замедляется, образуя три потока. В районе Измитского залива в долинах возникают шквалы, особенно при ветрах от W и иногда достигают вершины Измитского залива.

Европейский берег пролива Дарданеллы преимущественно высокий и приглубый, а азиатский берег – низкий, но местность в этом районе холмистая, постепенно повышающаяся в глубь материка.

Глубины, рельеф дна и грунт. Пролив Босфор глубоководен, глубины в его южной части достигают 110 м. Грунт в проливе ил.

В северной части Мраморного моря грунт – песок, ил и ракушка. Скелі зустрічаються біля північно-західного берега моря, в затоці Ердек, у півострова Капидаг, біля острова Мармара і біля острова Імрали. На глубинах до 60 м у берегов растет много водорослей; на глубинах до 80 м встречаются губки.

Пролив Дарданеллы глубоководен. Глубины в северо-восточной его части 20–110 м, а в центральной и юго-западной 20–95 м. Грунт в проливе Дарданеллы преимущественно ил, местами песок и ил, песок и ракушка, скала.

Особые физико – географические явления. К особым физико-географическим явлениям, которые следует учитывать при плавании в описываемом районе, нужно отнести сейсмическую деятельность и миражи.

Лоцманская служба. Лоцманская проводка для судов, следующих транзитом через проливы Босфор и Дарданеллы, необязательна, однако ввиду большого количества судов, сильного течения, а также множества береговых огней, из-за которых трудно обнаружить огни средств навигационного оборудования, рекомендуется брать ночью, в плохую погоду, в ограниченную видимость, а также всем большим судам.

Заявку на лоцмана нужно подавать за 24 часа до подхода к проливам Босфор и Дарданеллы.

В Турции для вызова лоцмана пользуются обычными сигналами по Международному своду сигналов и по телефонной радиосвязи.

Эгейское море

Общий обзор. Описываем Эгейское море, расположенное в северо-восточной части бассейна Средиземного моря. На востоке Эгейское море омывает берега полуострова Малая Азия, а на севере и западе – Балканского полуострова. С юга Эгейское море ограничено линией, соединяющей мысы Тенарон (36 º 23 ΄ N, 22 º 29 ΄ Е) и Акьяр (36 º 41 ΄ N, 28 º 14 ΄ Е) и проходящей через острова Китира, Андикитира, Крит, Карпатос и Родос.

Протяженность береговой линии с островами свыше 8000 миль. С севера на юг и с востока на запад Эгейское море простирается соответственно почти на 350 и 180 миль.

Берега. Западный берег Эгейского моря сильно расчленен горными хребтами. Склоны гор покрыты вечно зелеными кустарниками, местами на них разбиты фруктовые сады; выше в горах растут сосновые и дубовые леса.

Острова и проливы. Многочисленные острова, расположенные в Эгейском море, высокие. Значительное их количество вулканического происхождения.

Плавание среди островов Эгейского моря несложно, так как они опознаются хорошо. Глубины вблизи островов большие, и подводных опасностей в многочисленных проливах и проходах между ними почти нет. Около островов находится много якорных мест, где можно укрытся от ветров и волнения.

Глубины, рельеф дна и грунт. Дно Эгейского моря отличается большой неровностью. Рельеф его в настоящее время не остается постоянным вследствие непрекращающихся тектонических колебаний. Хотя неровный рельеф дна Эгейского моря и не создает непосредственной опасности для плавания. Грунт – ил, песок, глина и коралл.

Особые физико-географические явления. К особым физико-географическим явлениям, которые следует учитывать при плавании в Эгейском море, следует отнести сейсмическую и вулканическую деятельность и миражи.

Миражи возникают в тех случаях, когда наблюдается резкое расслоение атмосферы и на границах слоев происходит скачок плотности.

Юго-восточная часть Средиземного моря

Общие сведения. Плавание вдоль берегов описываемого в лоции района особых трудностей не представляет, так как большинство опасностей находится вблизи них.

Берега. Вдоль южного берега полуострова Малая Азия тянется горный хребет Тавр высотой более 3700 м. На значительном протяжении высокие горы подходят к морю почти вплотную; у заливов Анталья, Искендерун и некоторых других горы отходят от моря, уступая место низменности, образующей песчаные берега.

З гір у море стікають річки, гирла яких, як правило, перегороджуючи барами. На прибрежных низменностях расположены соленые озера и многочисленные болота.

Описываемый берег полуострова Малая Азия, особенно его западная часть, сильно изрезан и изобилует заливами и бухтами, в которых суда могут укрыться от непогоды.

В него вдаются широкие заливы Анталья, Искендерун, небольшие заливы Фетхие, Кастелоризон, Финике и Ташуджу, а также бухты Мар-марис, Караагач, Кёйджегиз, Юмурталык и другие. Заливы и бухты разделены высокими скалистыми мысами, приметными с большого расстояния; дальше других выступают в море мысы Курдоглу, Иблис, Бунда, Ташлык и Инджекум. Берег на всем протяжении приглуб; в некоторых местах вблизи него лежат скалы и банки.

Вдоль восточного берега Средиземного моря в небольшом расстоянии от береговой линии тянутся высокие горные хребты, отдельные вершины которых хорошо видны с моря. В северной части этого побережья поднимаются горы Гявур высотой около 1900 м, а в средней части – длинный хребет Ливан высотой около 3000 м. Далее к югу горы постепенно понижаются и отходят от моря. Рек в этом районе немного и они мелководны.

Восточный берег Средиземного моря изрезан сравнительно мало. В его северную часть вдается несколько широких заливов (северный из них называется Анталья) и большое количество бухт, разделенных выступающими далеко в море высокими скалистыми мысами, но хороших мест для укрытия судов здесь мало.

Острова и проливы. Одним из наиболее крупных в восточной части Средиземного моря является остров Кипр, отделенный от полуострова Малая Азия и восточного берега моря глубоководными и удобными для плавания проливами шириной соответственно 37 и 54 мили.

В расстоянии не более 5 миль от полуострова Малая Азия находится еще несколько небольших гористых и приглубых островов; самые крупные из них – острова Мейисти и Дана. Проливы между этими островами и берегом материка узкие, но судоходные.

Глибини, рельєф дна і грунт. Берега северной части Средиземного моря преимущественно приглубы. Дно в прибережній смузі рівне, але в безпосередній близькості від берега є небезпеки.

На севере района материковый склон крутой и большие глубины подходят близко к берегу. У берега полуострова Малая Азия изобата 200 м проходит в расстоянии около 1 мили от береговой линии; исключением является залив Искендерун, в котором глубины менее 100 м. От восточного берега Средиземного моря изобата 200 м удалена на расстояние до 10 миль.

Остров Кипр окружен большими глубинами, изобата 200 м проходит в 1–3,5 мили от его берегов Берега острова окаймлены узкой полосой опасностей

На шельфе, а также вокруг острова Кипр грунт преимущественно cкaлa. От североафриканского побережья грунт меняется от песчаного и скалисто-песчаного до илистого на больших глубинах.

Земной магнетизм (на эпоху 2005 г.) Магнитная изученность района, описываемого в данной лоции, удовлетворительная

Среднегодовое изменение магнитного склонения колеблется от +0,09° на западе райбна до +0,02° на востоке

Особые физико-географические явления. В описываемой части моря довольно часто наблюдаются миражи. Возникают они в тех случаях, когда образуется резкое расслоение атмосферы и на границе слоев происходит скачок плотности.

Средства навигационного оборудования. Описываемый в настоящей лоции район обеспечен средствами навигационного оборудования весьма неравномерно. Относительно хорошо обеспечены остров Кипр и восточный берег моря.

Для ориентировки при ограниченной видимости в некоторых местах имеются звукосигнальные установки.

Режим плавания. В юго-восточной части Средиземного моря имеются районы, запретные для плавания, якорной стоянки, районы опасные для плавания, районы военно-морских учений и полигоны подводных лодок.

У острова Кипр находятся порты Кирения, Пафос, Лимасол, Ларнака и Фамагуста, а также гавани Лодзи, Каравостаси, Ксёрос и другие.

Ремонтные возможности и снабжения. Почти во всех портах и крупных гаванях, расположенных в описываемом районе, можно принять топливо, воду, приобрести продовольствие и предметы судового снабжения.

Лоцманская служба. В каждом значительном порту или гавани описываемого в лоции района имеются лоцманские станции с дипломированными лоцманами.

Таблица №1.4.1 – СНО

Бююкдере

41 ° 10 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

6,6

-

-

-

-

39

8

Киреч

41 ° 09 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

9

Пашабахче

41 ° 07 ¢ N

29 ° 05 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

10

Истинье

41 ° 07 ¢ N

29 ° 04 ¢ E

6,6

-

-

-

-

39

11

Конлыджа

41 ° 06 ¢ N

29 ° 04 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

12

Румели – Хисары

41 ° 05 ¢ N

29 ° 04 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

13

Кандилли

41 ° 04 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

8,6

-

-

-

-

39

14

Вебек

41 ° 05 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

8,6

-

-

-

-

40

15

Арнавуткей

41 ° 04 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

11,6

-

-

-

-

40

16

Ченгелькей

41 ° 04 ¢ N

29 ° 03 ¢ E

10,6

-

-

-

-

40

17

Хайдарпаша

40 º 59,6 ¢

29 º 01,0 ¢

14,5

-

-

60,5 º

03.17

43

18

Домуз

40 º 40,0 ¢

27 º 38,0 ¢

10,5

46 º

04.23

274,9

05.18

50

19

Інджебурун

40 º 32,0 ¢

27 º 00,0 ¢

13,5

71,5 º

15.32

61 º

16.43

52

20

Махметчик

40 º 03,0 ¢

26 º 11,0 ¢

11,5

-

-

77 º

23.25

55

21

Геліболу

38 º 52,0 ¢

26 º 54,0 ¢

7,5

42 º

00.22

86 º

02.19

62

22

Чанаккале

39 º 50,0 ¢

25 º 58,0 ¢

16,5

41 º

00.57

49 º

02.56

56

23

Домуз

40 º 40,0 ¢

27 º 38,0 ¢

10,5

46 º

04.23

274,9

05.18

50

24

Інджебурун

40 º 32,0 ¢

27 º 00,0 ¢

13,5

71,5 º

15.32

61 º

16.43

52

25

Махметчик

40 º 03,0 ¢

26 º 11,0 ¢

11,5

-

-

77 º

23.25

55

26

Пыраса

38 º 52,0 ¢

26 º 54,0 ¢

7,5

42 º

00.22

86 º

02.19

62

27

Бати

39 º 50,0 ¢

25 º 58,0 ¢

16,5

41 º

00.57

49 º

02.56

56

28

Сигри

39 º 13,0 ¢

25 º 50,0 ¢

21,5

158 º

15.42

251 º

15.21

57

29

Папас

37 º 54,0 ¢

24 º 57,0 ¢

26,5

124 º

02.33

49°

06,17

146

30

Левита

37 º 56,0 ¢

24 º 32,0 ¢

16,5

128 º

08.07

348 º

12.51

114

31

Кондилиуса

37 º 39,0 ¢

24 º 06,0 ¢

20,5

113 º

12.16

352 º

16.22

117

32

Прасониси

37 ^о 46,0 ¢

23 ^о 46,0 ´

18,5

126 º

18.54

302 º

01.09

121

33

33 ^о 50,0 ¢

35 ^о 40,0 ´

24,5

98°

13.48

62°

15.12

123

34

31 ^о 41,0 ¢

32 ^о 00,0 ´

18,5

227°

17.04

136°

17.22

128

35

31 ^о 50,0 ¢

31 ^о 10,0 ´

21,5

241°

00.45

36 °

04.31

138

№

Назва та № по РТСНО

Позивний

Частота

(L) кГц

Характеристика

Дальність

Розклад роботи

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Кыз – Аульский 17

КА

315,5

А2

150

24 ч

№ 3203

2

Ильинский 16

ІЛ

315,5

А2

150

24 ч

№ 3203

3

Херсонеский 14

СВ

309,5

А2

150

24 ч

№ 3203

4

Тарханкуцкий 12

ТР

309,5

А2

150

24 ч

№ 3203

5

Еникальский 19

ЄП

300,5

А2А

150

24 ч

№ 3203

6

Дообский 26

ДБ

315,5

А2

150

24 ч

№ 3203

7

Бердянский ниж. 23

300,5

А2

150

24 ч

№ 3203

8

Инеболу АРМк 1675

ІНБ

335

А2А

100

Непр

Ясно

№ 3001 Стр. 99

9

Кефкен РМк

1680

КФ

301.1

А2А

150

Туман

Непр

Ясно

Н+0.2; 0.8; 32; 38.

№ 3001 Стр. 99

10

Тюркели РМк

1685

РБ

301,1

А2А

150

Туман

Непр

Ясно

Н+0.2; 0.8; 32; 38.

№ 3001 стр. 99

11

Стамбул АРМк 1715

ТОП

370,0

А2А

50

За запитом

№ 3001 стр. 101

12

Текирдак АРМк

1725

ЕКІ

360

А2А

50

За запитом

№ 3001 стр. 101

13

Лемнос АРМк 1775

ЛИО

429

А2А

150

Туман

№ 3001 стр. 102

14

Кумкале 8000 (отв)

Т

-

-

13–23

Непр

№ 3001 стр. 259

15

Самос АРМк 1750

СМО

375

А2А

80

За запитом

№ 3001 стр. 101

16

Кос АРМк 1775

КОС

311

А2А

25

Непр

Ясно

№ 3001 стр. 101

17

Даламан АРМк 1730

ДАЛ

346

NONA2A

25

Туман

№ 3001 стр. 101

18

Родос АРМк 1770

РОС

339

А2А

150

Туман

Непр

Ясно

Н+00. 30

№ 3001 стр. 102

Таблица №1.4.3 – РНС.

Вывод: В Черном, Мраморном, Эгейском, Средиземном море количество маяков, радиомаяков достаточное, и это позволяет производить определение места с требуемой точностью и периодичностью. Что касается Радионавигационных систем, то на переходе встречается станция Кантандзоро (Италия) – Карча (Турция). Судовая коллекция карт содержит достаточное количество карт с изолиниями системы LORAN-C, это облегчает судоводителю работу по обсервациям в Эгейском, Средиземном море, и также обеспечивает определение места судна с требуемой точностью и периодичностью.

1.5 Відомості про порти

Порт Анапа

Порт Анапа. Анапская бухта вдается в берег между устьем реки Королис-Цкали и находящимся в 1,9 мили к WSW от него мысом Анапский. С юго-восточной и южной сторон бухты в 1–2 милях от берега поднимаются высокие горы. Западный берег бухты низкий. Берег в районе порта Анапа – башня нефтеперегонного завода; – маяк Анапский на 220° в 3,7 мили. Большая часть бухты занята отмелью с глубинами менее 10 м. Вдоль ее западного берега тянется желоб шириной 3 кб; глубины здесь 20–100 м. На набережной находятся управление порта и управление портового надзора. В порту Анапа есть два рейда: внешний и внутренний.

Портовые средства и оборудование. На акватории порта выставляются швартовные бочки. Погрузочно-разгрузочные работы механизированы; к важнейшим причалам подведены железнодорожные пути.

Ремонт . В порту Анапа можно произвести мелкий ремонт корпуса и механизмов малых судов.

Снабжение . В порту Анапа можно приобрести продовольствие. Пресная вода подведена ко всем причалам.

Определение девиации. В порту можно произвести определение радиодевиации. Радиодевиационный полигон находится в 2,2 мили к NNW от мыса Анапский.

Станции и сигналы. Сигнальный пост, поддерживающий связь с судами, стоящими на рейдах порта Анапа, находится к SW от северной оконечности мыса Анапский. На мачте сигнального поста могут подниматься штормовые сигналы.

Сообщение и связь . Порт Анапа имеет регулярное морское сообщение с портами Черного моря. Город Анапа связан с общей железнодорожной сетью страны; имеется воздушное сообщение. В порту Анапа есть портовая радиостанция.

Якорные места. Район якорных мест №425 находится на внешнем рейде порта Анапа в 8 кб к NNE от восточной оконечности мыса Анапский. Глубины в этом районе 9,2–20 м, грунт – ил с песком. Вблизи границ района выставляются вехи. Район якорных мест №426, предназначенный для стоянки малых судов, расположен в восточной части внутреннего рейда в 2,2 кб к N от основания Нефтяного мола.

Портовые правила. Ниже приводятся выдержки из Обязательных постановлений по морскому торговому порту Анапа изд. 1984 г. Копию действующих портовых правил мореплавателям следует получить у администрации порта.

1. Общие положения:

1.1.5. Акватория морского порта включает в себя Нефтяную гавань, внутренний рейд, фарватер и внешний рейд.

2. выход судов из порта:

1. Вход судов в порт и выход из порта производятся круглосуточно, за исключением неблагоприятной погоды или иных обстоятельств, когда вход и выход могут быть запрещены. Об этом суда предупреждаются.

2. Сигнальный пост расположен в 70 м к SW от светящего знака Бурун-Табия.

2.3 Общий порядок входа в порт и выхода из порта:

2.3.1. При подходе к порту Анапа, при постановке на якорь и съемке с якоря всем судам следует соблюдать осторожность, а при плавании руководствоваться лоцией, Правилами МППСС-72 и хорошей морской практикой.

Прием и высадка лоцмана на рейде осуществляются с подветренного борта при волнении моря не более 4 баллов. Во время ливневого дождя прием и высадка лоцмана запрещаются.

5. Судно, принимающее на борт или высаживающее лоцмана, обязано остановить главный двигатель и погасить инерцию. При невозможности выполнения этого маневра из-за неблагоприятной гидрометеорологической обстановки суда должны уменьшить ход до минимального, обеспечивающего управляемость.

2.4. Регулирование движения судов:

1. Старшим должностным лицом, обеспечивающим регулирование движения судов по акватории порта и внешнему рейду, является капитан порта.

2. При необходимости постановки судна к причалу запрос на выделение причала подается диспетчеру порта на УКВ, позывной «Анапа-2», заблаговременно, но не позднее чем за 24 ч до прибытия в порт.

2.4.5. Военному кораблю предоставляется преимущество входа и выхода, за исключением аварийных случаев.

2.5.8. Сброс твердых, жидких и радиоактивных отходов запрещен.

3. Плавание судов в портовых водах:

3.1. О режиме плавания:

1. Вход в порт и выход из порта всех судов без разрешения инспекции портового надзора запрещается.

2. Суда, входящие в порт, обязаны уступить дорогу судам, выходящим из порта. Одновременный вход или выход из порта нескольких судов запрещаются.

4. Во время входа в порт и выхода из порта транспортных и пассажирских судов малые суда (рыбопромысловые, спортивные, любительские) и другие плавсредства обязаны держаться в стороне от пути движения этих судов, не мешать их маневрированию.

1. Вход и выход из порта допускаются для судов с осадкой, оставляющей под килем не менее 30 см и при малой воде.

Порт Порт-Саид

Порт Порт-Саид, самый большой по грузообороту порт Египта, расположенный в западной части Суэцкого канала.

Приметные пункты: при входе в порт Порт-Саид хорошо приметны гора Мимас в гавани Порт-Саид; два пика, возвышающие к SW от мыса Эт-Тин.

Режим плавання. Районы запретные для якорной стоянки, находятся к Е от восточного мола и непосредственно у вход во Внутреннюю гавань.

Лоцманская служба. Лоцманская проводка для судов более 150 рег. т обязательна. Суда должны сообщать свой приход за 24 ч по УКВ, лоцман встречает суда в 5 милях к NW от северного входа в гавань Порт-Саид, а также на якорных местах обозначенных на карте.

Снабжение. Жидкое топливо набирают из цистерн, в городе можно пополнить запасы продовольствия, пресная вода подведена к причалам.

Портовые средства и оборудования: на причалах порта установлены краны грузоподьемностью до 6,5 т и краны с ручным приводом грузоподьемностю 1 и 2т, порт располагает буксирами, лихтерами и понтонами.

Якорные места : суда с разрешения портовых властей становятся на якорь во внешней, средней и во внутренней частях порта. Перед входом в порт Порт-Саид на внешнем рейде находится район ожидания Северный и Южный; глубины в нем 15–17 м, грунт якоря держит хорошо. Карантинное место находится во Внешней гавани в 5 милях к N от сигнальной станции Камария.

Таблица №1.5.1 – Сведения о портах, местах укрытия и якорных стоянках

1.6 Вибір шляху на морських ділянках

Вибір шляху виконується на підставі аналізу всіх умов плавання з урахуванням осадки судна, його морехідних якостей та експлуатаційних вимог.

Вибраний шлях повинен задовольняти правовим обмеженням, забезпечувати навігаційну безпеку плавання і запобігання загрози зіткнення з іншими судами. Серед варіантів, що задовольняють цим вимогам, вибирається найбільш економічний шлях.

Также, выполняется расчёт плавания по дуге большого круга из точки с координатами j _н =48 ^о 56,0 ¢ N, l _н = 05 ^о 23,0 ¢ W в точку с координатами j _к = 12 ^о 40,0 ¢ N, l _к =58 ^о 36,0 ¢ W.

1) Произведём расчёт разности широт и разности долгот:

– РШ = j _к - j _н = 12 º 40,0 ´ – 48 º 56,0 = -36 º 16,0 ´ кS=-2176 ´ ;

– РД = l _к - l _н = -58 º 36,0 ´ – (-5 º 23,0 ´ ) = 53 º 13,0 ´ кE=3193 ´ ;

2) Из таблицы №26, «МТ-75», по значениям начальной и конечной широты, определяем значение меридианальных частей и рассчитываем их разность по формуле:

МЧ _к = (12 º 40,0 ´ )=761,2

МЧ _н = (48 º 56,0 ´ )= 3358,6

РМЧ = 2597,4

– с помощью таблиц 2 и 5 _а «МТ-75» рассчитаем значение «К _лок »:

lg РД (3193) = 3,50420

lg РМЧ (2597,4) = 3,41454

lg tg К _лок = 0,08966 К _лок = 50 º 52,6 ´ SW = в круговом счете 230 º 52,6

lg РШ (2176 ´ ) = 3,33766

lg sec К _лок (50 º 52,6 ´ ) = 0,19998

lg S _лок = 3,53764 S _лок = 3448,8 миль.

3) Произведём расчёт элементов ДБК:

– расстояние, пройденное по ортодромии, рассчитаем по формуле:

cos D = sin φ _Н · sin j _к + cos φ _Н · cos j _к · cos РД

cos D =0,75395 · 0,21928 + 0,65694 · 0,97566 · 0,59879;

cos D = 0,54912 D = 56 º 41,6 ´ = 3401,6 миль.

Δ S = · 100% = [(3448,8–3401,6) / 3448,8)] ·100% = 1,4% > 0,5%, а значит плавание по ортодромии выгодно;

– начального курса плавания по ортодромии (от. т. А):

ctg К _н = cos j _н · tg j _к · cosec ( l _к – l _н ) + sin j _к · ctg( l _к – l _н )

ctg К _н = 0,65694 · 0,22475 ·1,24859+0,75395 · 0,74764

ctg К _н = 0,37933 К _н = 69 º 13,5 ´ SW= в круговом счете 249 º 13,5;

– конечного курса плавания по ортодромии:

ctg К _к = – tg j _н · cos j _к · cosec ( l _к – l _н ) + sin j _к · ctg ( l _к – l _н );

ctg К _к = – 1,14767 · 0,97066 · 1,24859 + 0,21928 · 0,74764;

ctg К _к = -1,23414 К _к = 39 º 01,0 ´ SW = в круговом счете 219 º 01,0;

4) Произведём проверку правильности расчёта «D» и «К _н » при помощи таблицы «ТВА-57»:

Таблица №1.6.1

5) Рассчитаем значения «К _о » и « l _о »:

а) = -31 º 59 ´ ;

б) = -26 º 36 ´ ;

в) j _н + j _к = 48 º 56,0 ´ +12 º 40,0 ´ = 61 º 36,0 ´ ;

г) j _к – j _н = 12 º 40,0 ´ – 45 º 56,0 ´ = -33 º 16,0 ´ ;

= 26 º 36 ´ tg = 9,69963

( j _н + j _к ) = 61 º 36 ´ sin = 9,94424

( j _к – j _н ) = 33 º 16 ´ cosec = 0,26079

lg tg (-31 º 59 ´ – l _o ) 9,90466 38 º 45,6' ®

® l _о = 70 ° 44,6 ´ W

д) ( l _н – l _о ) = -5 º 23,0 ´ – (-70°44,6') = 65°21,6'

lg tg j _н (48 º 56,0 ´ ) 0,05982

lg cosec (65°21,6) 0,04147

lg ctg K _o 0,10129

К _о = 38 º 22,7 ´ SW 218°22,7

Таким образом, определили значения « l _о » и «К _о »:

l _о =70 ° 44,6 ´ W; К _о = 218°22,7

6) Задаваясь значениями « l _i » (через 10 º ) рассчитаем значения широт промежуточных точек ( j _i ). Данные расчётов сводим в таблицу №1.6.2.

Таблица №1.6.2

7) Расчитываем значения координат вертекса:

j _v =90 º -К ₀ =90 º -38 º 22,7 ´ =51 º 37,3 ´ N

l _v = l ₀ + 90 º =70 º 44,6 ´ -90 º =20 º 44,6 ´ E

Таблица №1.6.3

Широта проміж. точек ( j _i )

1

10 º 44,6 ´

30 º

9,93753

0,10129

0,03882

47°33,5 ´ N

2

20 º 44,6 ´

40 º

9,88475

0,10129

9,98554

44 º 02,3 ´ N

3

30 º 44,6 ´

50 º

9,80807

0,10129

9,90936

39 º 03,5 ´ N

4

40 º 44,6 ´

60 º

9,69897

0,10129

9,80019

32 º 15,5 ´ N

5

50 º 44,6 ´

70 °

9,53405

0,10129

9,63534

23 º 21,6 ´ N

6

60 º 44,6 ´

80 °

9,23967

0,10129

9,34096

12 º 22,0 ´ N

Тип,

Марка ТСН

Умови

Измеряемый

параметр

СКП

Одного виміру

Модуль градієнта параметра

Радиопеленгатор «Рыбка – М»

Вдень, вночі візир

Радіопеленгах пеленг

± 1,0 °

± 2,1 °

1

ПІ РНС

КПІ - 5Ф

Вимірювання радіонавігації. параметрів

0,1–0,3 мкс

Допоміжна РЛС «Міус»

Ел. візир Шкали 4 8 Шкали 8 12

Пеленг Дистанція Дистанція

1,2°

1,2% от Д

1,0% от Д

1

Основная РЛС «Печора»

Ел. візир Шкали 4 8 Шкали 8 12

Пеленг Дистанція Дистанція

0,7 °

1,0% Д

0,7% Д

1

Гірокомпас «ВЕГА»

Курс

Пеленг

1 °

-

Лаг «МГЛ-25М»

0 5 уз.

Більше 5 уз.

Швидкість Швидкість

0,1 уз

0,3 уз

-

Магнітний комп. «КМО-Т»

КУРС

Пеленг

± 1,5 °

-

Спутниковая навигационная система GPS – «ГЛОНАСС»

контроль руху (швидкість, пройдена відстань)

местоположения дистанция до точки поворота

± 30 м

± 5 м (у диференціальному режимі)

Эхолот «НЕЛ -5»

До 5 м

5 10 м

10 20 м

Більше 20 м

Глибина

Глибина

Глибина

Глибина

0 м.

0,3 м

0,7 м

0,9 м

-

№

п / п

ІК

Плава-ние

S милі

V (уз)

Вре-мя

На курсі

Точки повороту

Орієнтир, ІП (Д)

в момент повороту

Т суд.

φ _с. (N)

λ _c (Е)

1

Вихід з порту

17.00

01.11.

2005

44 ° 54,1

37 ° 17,3

Мк Анапский 123 ° (2,1)

2

239 °

422

9,0

46.53

15.53

03.11.

2005

44° 18,0

29 ° 08,0

Мк Анадолу176° (6,6)

3

184 °

6,0

9,0

00.40

16.33

41 ° 14,0

29 ° 08,0

Мк Румели270° (0,9)

Мк Анадолу140° (1,3)

4

209°

2,0

9,0

00.13

16.46

41 ° 12,3

29 ° 07,5

Мк Филь 123°(0,4)

Мк Чалы303° (0,3)

5

223 °

1,8

9,0

00.12

16.58

41 10,9

29 05,0

Мк Кавак122° (0,2)

Мк Дикиликия302° (0,1)

6

219 °

1,8

9,0

00.12

17.10

41 ° 09,4

29 ° 03,5

Мк Бююкдере 302° (0,6)

Мк Сельвы139° (1,0)

7

180 °

0,55

9,0

00.04

17.14

41 ° 08,9

29 ° 03,5

Мк Киреч 246° (0,2)

Мк Сельвы116° (0,8)

8

146 °

1,9

9,0

00.12

17.26

41 ° 07,4

29 ° 04,8

М. Гюмюшсую 63° (0,8)

Мк Истинье243° (0,9

9

226 °

1,3

9,0

00.09

17.35

41 ° 06,3

29 ° 03,6

Мк Канлыджа 97° (0,3)

10

180 °

1,1

9,0

00.07

17.42

41 ° 05,0

29 ° 03,6

Мк Ашиян 270° (0,1)

11

225 °

0,6

9,0

00.04

17.46

41 ° 04,5

29 ° 03,0

Мк Кандили 113° (0,3)

Мк Бебек293° (0,2)

12

180 °

0,4

9,0

00.03

17.49

41 ° 04,1

29 ° 03,0

Мк Арнавуткей 270° (0,2)

13

207 °

1,2

9,0

00.08

17.57

41 ° 03,0

29 ° 02,3

Мк Дефтердар316° (0,2)

Мк Бейлербейн136° (0,4)

14

232 °

2,4

9,0

00.16

18.13

41 ° 01,6

28 ° 59,7

Мк Салыпазары 302° (0,4)

Мк Кызкулеси122° (0,4)

15

184 °

1,8

9,0

00.12

18.25

40 ° 59,6

28 ° 59,5

Мк Инджы 90°(1.0)

Мк Ахыркапы340° (0,9)

16

182 °

6,7

9,0

00.45

19.10

40 ° 55,2

28 ° 52,8

Мк Емількей 322 ° (3,0)

17

255 °

78,0

9,0

08.40

03.50

04.11.

2005

40 ° 46,2

27 ° 37,0

Мк Домуз 170.5° (6,0)

18

244°

35,0

9,0

03.57

07.47

40 ° 25,9

26 ° 44,6

Мк Геліболу 246 ° (3.0)

19

232.5 °

3,3

9,0

00.22

08.09

40 ° 23,9

26 ° 41,2

Мк Геліболу 348 ° (0,8)

20

219 °

6.4

9,0

00.43

08.52

40 ° 18,2

26 ° 36,0

Мк Каракова 300 ° (0,6)

21

230 °

8,2

9,0

00.55

09.47

40 ° 13,6

26 ° 22,8

Мк Акбаш 258 ° (1,8)

22

243 °

4.2

9,0

00.28

10.15

40 ° 11,6

26 ° 22,8

Мк Эджедбад 244° (1.4)

23

174 °

3.3

9,0

00.22

10.37