Державна податкова адміністрація України
Національна Академія
Державної податкової Служби Україна
Кримський факультет
Курсова робота
з дисципліни "Податкова система України"
на тему: "Місцеві податки"
Робота виконана студентом
групи _____________
___________________________
Науковий керівник:
____________________________
Сімферополь - 2005
ЗМІСТ
Введення .. 3
Розділ 1. Місцеві податки в податковій системі Україні .. 4
1.1. Зміст системи оподаткування в Україні, основні види податків і зборів 4
1.2. Місцеві податки. Зміст і ставки оподаткування. 8
Розділ 2. Місцеві податки підприємства. 15
2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства. 15
2.2. Характеристика місцевих податків, сплачуваних підприємством. 22
Висновок .. 27
Список використаних джерел .. 28
Об'єктом дослідження в курсовій роботі слугують місцеві податки, які сплачуються в умовах реально діючого на ринку підприємства.
Мета курсової роботи - у відповідності з об'єктом і предметом пізнання на підставі вивченої методичної, нормативно-правової та навчальної літератури визначити сутність і основні характеристики оподаткування в розрізі місцевих податків.
Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити такі завдання:
· Вивчити відповідно до нормативно-правовими документами, періодичними публікаціями та методичною літературою суть місцевих податків;
· Охарактеризувати розглядається в роботі підприємство організаційно та економічно;
· Описати механізми справляння місцевих податків на прикладі даного суб'єкта господарювання;
· Узагальнити результати досліджень у роботі.
Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного фонду грошових ресурсів, необхідних для виконання державою її функцій [10, с.25].
Податки і збори - це обов'язкові платежі до бюджету і державні цільові фонди, здійснювані платниками в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України. Державні цільові фонди - це фонди, створені відповідно до Законів України, що формуються за рахунок встановлених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб, незалежно від форм власності, і внесків фізичних осіб [10, с.27].
Рис.1.1. Система оподаткування в Україні
Платникам податків є юридичні та фізичні особи, на які, відповідно до законодавчих актів, покладено обов'язок сплачувати податки.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету і державні цільові фонди, що стягуються у встановленому законами України порядку, складають систему оподаткування [12, с.328] (рис.1.1). (Відповідно до Закону України № 77/97-ВР від 18.02.97).
Основоположні принципи податкової політики держави сформульовано в Законі України "Про систему оподаткування".
Ці принципи включають в себе такі нормативні положення [1, с.5]:
· Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
· Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
· Обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
· Рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;
· Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичним та фізичним особам, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
· Соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
· Стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
· Економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
· Рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
· Компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
· Єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
· Доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).
Суть цих принципів забезпечує прозорість податкової політики держави щодо платників податків - юридичних і фізичних осіб. Юридичні особи - підприємства різних форм власності повинні формувати податкову політику підприємства, керуючись положеннями Закону України "Про систему оподаткування" в розрізі обов'язків і відповідальності платників податків (платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі)). При цьому облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у державному податковому органі, і в триденний термін повідомляють про це державний податковий орган [9, с.12 ].
Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами Україна про оподаткування [6, с.23].
Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України [5, с.28].
Місцеві збори (обов'язкові платежі) це такі збори [12, с.329]:
Готельний
За паркування автотранспорту
Ринковий
За видачу ордера на квартиру Курортний
За участь у бігах на іподромі
За виграш у бігах на іподромі
За участь у грі на тоталізаторі та на іподромі
За право використання місцевої символіки
За право проведення кіно - і телезйомок
За право проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей
За проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, який прямує за кордон
За видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі
З власників собак.
Розглянемо послідовно характеристику місцевих податків, що стягуються в Україну [12, с.331].
Податок з реклами належить до місцевих податків і зборів, що стягуються на території України. Об'єктом податку з реклами є вартість послуг зі встановлення та розміщення реклами. Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни.
Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу: на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспортах інших місцях.
Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 01% вартості послуг за розміщення разової реклами і 0,5% за розміщення реклами на тривалий час.
Комунальний податок.
Комунальний податок стягується з юридичних осіб, крім них установ, організацій, планово-дотаційних та господарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10% річного Фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного податком мінімуму громадян (17 грн).
До місцевих зборів (обов'язкових платежів) відносять [3, с.15]:
1. Готельний збір. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20% добової вартості знімається житла (без додаткових послуг). Готельний збір стягується і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.
2. Збір за паркування автотранспорту. Платниками збору є юридичні особи та громадяни. Ставка збору за паркування автотранспорту визначається з розрахунку за одну годину паркування, її граничний збір не повинен перевищувати 3% неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях і 1% - у відведених місцях. Збір за паркування автотранспорту сплачується водієм на місці паркування.
3. Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках у павільйонах, на відведених майданчиках для торгівлі з використанням критих та відкритих столів, кіосків, наметів, транспортних засобів, візків, ручних візків та інших видів торгових місць. Платниками ринкового збору є фізичні та юридичні кие особи. Ставки ринкового збору диференційовані в залежності мости від виду ринку (критий, відкритий), виду реалізованої продукції, товарів і не можуть перевищувати 20% мінімальної заробітної плати і трьох мінімальних плат для юридичних осіб. Відповідальність за повноту, правильність нарахування та своєчасність виплати ринкового збору накладається на платників збору та адміністрацію ринків відповідно до чинного законодавства.
4. Збір за видачу ордера на квартиру. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири. Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30% неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування.
5. Курортний збір. Платниками курортного збору є громадяни, які прибувають у курортну місцевість. Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Від сплати курортного збору звільняються (ст.7):
- Діти у віці до 16 років;
- Інваліди та особи, що їх супроводжують;
- Особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку.
6. Збір за участь у бігах на іподромі. Збір за участь у бігах на іподромі стягується з юридичних осіб і громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. Граничний розмір збору за участь у бігах на іподромі за кожного коня не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Збір за участь у бігах на іподромі стягується адміністрацією іподрому до початку змагань.
7. Збір за виграш у бігах. Збір за виграш у бігах стягується адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в тоталізатор на іподромі, під час видачі їм виграшу. Його граничний розмір не повинен перевищувати 6% від суми виграшу. Національна Академія
Державної податкової Служби Україна
Кримський факультет
Курсова робота
з дисципліни "Податкова система України"
на тему: "Місцеві податки"
Робота виконана студентом
групи _____________
___________________________
Науковий керівник:
____________________________
Сімферополь - 2005
ЗМІСТ
Введення .. 3
Розділ 1. Місцеві податки в податковій системі Україні .. 4
1.1. Зміст системи оподаткування в Україні, основні види податків і зборів 4
1.2. Місцеві податки. Зміст і ставки оподаткування. 8
Розділ 2. Місцеві податки підприємства. 15
2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства. 15
2.2. Характеристика місцевих податків, сплачуваних підприємством. 22
Висновок .. 27
Список використаних джерел .. 28
Введення
У сучасних умовах переходу України до нових економічних відносин значення податків та податкової системи в цілому важко переоцінити. Для того щоб будь-яка держава могла здійснювати свої функції, вона повинна мати фінансову базу. Фінанси держави формуються за рахунок податкових надходжень і тому для справляння податків необхідна ефективна податкова система, яка регулюється державою законодавчо і відповідно до умов ринкового розвитку. Місцеві податки і збори грають не менш важливу роль у фіскальній політиці держави.Об'єктом дослідження в курсовій роботі слугують місцеві податки, які сплачуються в умовах реально діючого на ринку підприємства.
Мета курсової роботи - у відповідності з об'єктом і предметом пізнання на підставі вивченої методичної, нормативно-правової та навчальної літератури визначити сутність і основні характеристики оподаткування в розрізі місцевих податків.
Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити такі завдання:
· Вивчити відповідно до нормативно-правовими документами, періодичними публікаціями та методичною літературою суть місцевих податків;
· Охарактеризувати розглядається в роботі підприємство організаційно та економічно;
· Описати механізми справляння місцевих податків на прикладі даного суб'єкта господарювання;
· Узагальнити результати досліджень у роботі.
Розділ 1. Місцеві податки в податковій системі України
1.1. Зміст системи оподаткування в Україні, основні види податків і зборів
Система оподаткування в Україні являє собою сукупність податків, зборів-платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що стягуються у встановленому порядку [9, с.7].Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного фонду грошових ресурсів, необхідних для виконання державою її функцій [10, с.25].
Система оподаткування в Україні |
Підсистема оподаткування юрілдіческіх осіб (підприємств) |
Внески до державних цільових фондів |
Підсистема оподаткування фізичних осіб |
Загальнодержавні податки і збори (ст.14) |
Місцеві податки і збори (ст.15) |
Місцеві податки і збори (ст.15) |
Загальнодержавні податки і збори (ст.14) |
Податки і збори - це обов'язкові платежі до бюджету і державні цільові фонди, здійснювані платниками в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України. Державні цільові фонди - це фонди, створені відповідно до Законів України, що формуються за рахунок встановлених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб, незалежно від форм власності, і внесків фізичних осіб [10, с.27].
Рис.1.1. Система оподаткування в Україні
Платникам податків є юридичні та фізичні особи, на які, відповідно до законодавчих актів, покладено обов'язок сплачувати податки.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету і державні цільові фонди, що стягуються у встановленому законами України порядку, складають систему оподаткування [12, с.328] (рис.1.1). (Відповідно до Закону України № 77/97-ВР від 18.02.97).
Основоположні принципи податкової політики держави сформульовано в Законі України "Про систему оподаткування".
Ці принципи включають в себе такі нормативні положення [1, с.5]:
· Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
· Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
· Обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
· Рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;
· Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичним та фізичним особам, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
· Соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
· Стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
· Економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
· Рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
· Компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
· Єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
· Доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).
Суть цих принципів забезпечує прозорість податкової політики держави щодо платників податків - юридичних і фізичних осіб. Юридичні особи - підприємства різних форм власності повинні формувати податкову політику підприємства, керуючись положеннями Закону України "Про систему оподаткування" в розрізі обов'язків і відповідальності платників податків (платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі)). При цьому облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у державному податковому органі, і в триденний термін повідомляють про це державний податковий орган [9, с.12 ].
Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами Україна про оподаткування [6, с.23].
Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України [5, с.28].
1.2. Місцеві податки. Зміст і ставки оподаткування
Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) стягуються відповідно до статті 15. Закону України "Про систему оподаткування" 77/97 від 18.02.97. Ставки податків (зборів) або їх граничний розмір можуть коригуватися з зміною неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян. До числа місцевих податків і зборів в Україні відносять такі податки і збори [3, с.27].Місцеві збори (обов'язкові платежі) це такі збори [12, с.329]:
Готельний
За паркування автотранспорту
Ринковий
За видачу ордера на квартиру Курортний
За участь у бігах на іподромі
За виграш у бігах на іподромі
За участь у грі на тоталізаторі та на іподромі
За право використання місцевої символіки
За право проведення кіно - і телезйомок
За право проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей
За проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, який прямує за кордон
За видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі
З власників собак.
Розглянемо послідовно характеристику місцевих податків, що стягуються в Україну [12, с.331].
Податок з реклами належить до місцевих податків і зборів, що стягуються на території України. Об'єктом податку з реклами є вартість послуг зі встановлення та розміщення реклами. Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни.
Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу: на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспортах інших місцях.
Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 01% вартості послуг за розміщення разової реклами і 0,5% за розміщення реклами на тривалий час.
Комунальний податок.
Комунальний податок стягується з юридичних осіб, крім них установ, організацій, планово-дотаційних та господарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10% річного Фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного податком мінімуму громадян (17 грн).
До місцевих зборів (обов'язкових платежів) відносять [3, с.15]:
1. Готельний збір. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20% добової вартості знімається житла (без додаткових послуг). Готельний збір стягується і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.
2. Збір за паркування автотранспорту. Платниками збору є юридичні особи та громадяни. Ставка збору за паркування автотранспорту визначається з розрахунку за одну годину паркування, її граничний збір не повинен перевищувати 3% неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях і 1% - у відведених місцях. Збір за паркування автотранспорту сплачується водієм на місці паркування.
3. Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках у павільйонах, на відведених майданчиках для торгівлі з використанням критих та відкритих столів, кіосків, наметів, транспортних засобів, візків, ручних візків та інших видів торгових місць. Платниками ринкового збору є фізичні та юридичні кие особи. Ставки ринкового збору диференційовані в залежності мости від виду ринку (критий, відкритий), виду реалізованої продукції, товарів і не можуть перевищувати 20% мінімальної заробітної плати і трьох мінімальних плат для юридичних осіб. Відповідальність за повноту, правильність нарахування та своєчасність виплати ринкового збору накладається на платників збору та адміністрацію ринків відповідно до чинного законодавства.
4. Збір за видачу ордера на квартиру. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири. Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30% неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування.
5. Курортний збір. Платниками курортного збору є громадяни, які прибувають у курортну місцевість. Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Від сплати курортного збору звільняються (ст.7):
- Діти у віці до 16 років;
- Інваліди та особи, що їх супроводжують;
- Особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку.
6. Збір за участь у бігах на іподромі. Збір за участь у бігах на іподромі стягується з юридичних осіб і громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. Граничний розмір збору за участь у бігах на іподромі за кожного коня не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Збір за участь у бігах на іподромі стягується адміністрацією іподрому до початку змагань.
8. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, справляється у вигляді відсоткової надбавки до плати, встановленої за участь у грі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 5% від суми плати, встановленої за участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Сума збору стягується адміністрацією іподрому з учасника гри під час придбання ним квитка на участь у грі.
9. Збір на право використання місцевої символіки. Збір на право використання місцевої символіки стягується з юридичних осіб і громадян, які використовують дану символіку з комерційною метою. Дозвіл видається органами самоврядування. Граничний, розмір збору не повинен перевищувати: з юридичних - 0,1% вартості виготовленої продукцні9 виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки; з громадян, які займаються підприємницькою діяльністю - 5 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.
10. Збір за право проведення кіно - і телезйомок. Збір за право проведення кіно - і телезйомок вносять комерційні кіно - і телеорганізації, включаючи організації з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що вимагають від місцевих органів державної виконавчої влади прийняття додаткових заходів (надання наряду міліції, оточення території зйомок). Граничний розмір збору за право проведення кіно - і телезйомок не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення зазначених заходів.
11. Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного продажу і лотерей. Платниками збору є юридичні особи та громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Об'єктом збору за право проведення даних заходів є вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея. Граничний розмір збору не повинен перевищувати 0,1% вартості заявлених до участі в місцевих аукціонах, конкурсного розпродажу товарів або суми, на яку випускається лотерея.
Граничний розмір збору за право проведення лотерей з кожного учасника не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних доходом мінімумів доходів громадян.
12. Збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Збір стягується з юридичних осіб і громадян України у розмірі до 0,5 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян залежно від марки і потужності автомобілів, а з юридичних осіб і громадян інших держав, у тому числі й колишнього Союзу РСР, у розмірі від 5 до 50 доларів США.
Збір не справляється за проїзд автотранспорту, який здійснює перевезення за кордон:
- Вантажів за державним замовленням і державним контрактом;
- Громадян України, які виїжджають у службові відрядження;
- Спортсменів, що виїжджають на міжнародні змагання;
- Громадян, що виїжджають у порядку культурного обміну, на лікування, оздоровлення (дітей) і по телеграмі на похорон близьких родичів.
13. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. Збір стягується з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.
Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян в день за одноразову торгівлю. Платниками податків з продажу імпортних товарів є громадяни, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів, зазначених у декларації, яка подається податкової інспекції в районі (місті) за місцем проживання суб'єкт підприємництва. Граничний розмір податку з продажу імпортних товарів не повинен перевищувати 3% виручки, отриманої від реалізації (Закон України № 3293-ХІ-ВР від 17.06.93 р).
14. Збір з власників собак. Платниками збору є громадяни - власники собак (крім службових), які проживають у будинках державного і громадського житлового фондів і приватизованих квартирах. Збір з власників собак стягується за кожний рік. Його граничний розмір за кожну собаку не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, але можливі корективи по відповідним постановам розмірів місцевих податків і зборів. Збір з власників собак стягується органами житлово-комунального господарства.
Оподаткуванню підлягають будівлі (житлові будинки або їх частини, садові будиночки, дачі, гаражі, квартири, тобто нерухомість, яка використовується в інших, не підприємницьких цілях) і (об'єкти першої групи основних фондів) (Закон України про оподаткування прибутку підприємств). Ставки оподаткування (встановлюються органом місцевого самоврядування при затвердженні бюджету на майбутній податковий рік) складають не менше 1% і не вище 3% від бази від бази оподаткування. База оподаткування споруд визначається на підставі сукупної балансової вартості споруди, що знаходиться у власності або користуванні платника податків (ст.4 Закону). Від оподаткування звільняються будівлі, що знаходяться у власності держави або територіальної громади, релігійних організацій, дипломатичних установ, розміщені в зонах відчуження або безумовного відселення.
Розділ 2. Місцеві податки підприємства
2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства
Підприємство Торгового Дому "Пальміра" є дочірнім підприємством однойменної фірми, з головним офісом, розташованим в місті Україна, Одесі.Дочірнє підприємство - це підприємство, створене в якості юридичної особи іншим підприємством шляхом передачі йому частини свого майна у повне господарське відання [10, c.118].
У світовій практиці дочірні підприємства широко поширені як традиційно гнучка і налагоджена у правовому відношенні організаційна форма підприємництва. Дочірні товариства можуть володіти акціями інших підприємств, які по відношенню до материнській фірмі стають внучатим товариствами. Товариства-онуки, у свою чергу, можуть володіти акціями інших фірм і т.д. Так, наприклад, транснаціональна корпорація Мobil Corparation на початку 80-х років мала 514 філій і дочірніх компаній у 76 країнах світу [7, c.182].
Засновник дочірнього підприємства - материнське підприємство - затверджує статут підприємства, призначає його керівника і здійснює щодо дочірнього підприємства інші права власника. Однак материнське підприємство не має права втручатися безпосередньо в господарську діяльність свого дочірнього підприємства, якщо інше прямо не передбачено статутом.
Дочірнє підприємство "Пальміра" за формою власності є приватним підприємством, тобто майно підприємства цілком з усіма активами належить одній фізичній особі, власнику материнської і дочірньої фірми.
Приватне підприємство "Пальміра", створено Засновником 15 березня 1999 у відповідності з Законом України "Про підприємства в Україні" від 27.03.91., З метою задоволення громадських потреб у його продукції, роботах, послугах та реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу та інтересів власника майна Підприємства. Засновник є власником Підприємства та здійснює щодо його права, обов'язки і відповідальність, передбачені законодавством та Статутом. Місцезнаходження (юридична адреса) підприємства "Пальміра": вул. Кримська 4, м. Сімферополь, АРК, 95034. Код ЄДРПОУ 24396994. Підприємство здійснює розрахунки з бюджетом у встановленому законодавством порядку. Відносини Підприємства з іншими підприємствами, організаціями, установами, а також органами державної влади та управління, регламентуються чинним законодавством.
Предметом діяльності Підприємства є здійснення торговельної та посередницької діяльності на території України та за її межами, а також інші види не забороненої законодавством діяльності.
Управління Підприємством здійснюється на основі принципу поєднання централізованого керівництва і самоврядування трудового колективу. Підприємство очолюється Директором, який діє на основі єдиноначальності, керує всією діяльністю і організовує роботу Підприємства. Директор Підприємства вирішує самостійно всі питання діяльності Підприємства, за винятком питань, віднесених до компетенції Засновника та компетенції загальних зборів трудового колективу Підприємства. Директор Підприємства призначається (наймається) Засновником.
Колективним договором регулюються виробничі та трудові відносини на Підприємстві, питання охорони праці, соціального розвитку колективу і здоров'я його членів. При виникненні розбіжностей під час укладання або виконанні індивідуального договору вони вирішуються у порядку, встановленому законодавством.
Для нашого підприємства характерна лінійна організаційна структура управління. Лінійна організаційна структура управління підприємством - це одна з найпростіших організаційних структур управління. Вона характеризується тим, що на чолі кожного структурного підрозділу знаходиться керівник-єдиноначальник, наділений всіма повноваженнями, здійснює одноосібне керівництво підлеглими йому працівниками і сосредоточивающий в своїх руках всі функції управління.
У наочному зображенні ця структурна форма управління представлена рис 2.1.
Засновник |
Директор (керуючий) |
Служба маркетингу |
Відділ оптових закупівель |
Фінансово-економічна служба |
Головний бухгалтер |
Директор відділу маркетингових досліджень |
Керуючий з громадських зв'язків |
Менеджер по роботі з комерційними агентами |
Менеджер по роботі з оптовими замовниками |
Бухгалтер економіст |
Бухгалтер-аналітик |
Отелення доставки та зберігання |
Начальник відділу |
Менеджер з кадрів |
Відділ кадрів |
Рис.2.1. Організаційна структура управління
При лінійному управлінні кожна ланка і кожен підлеглий має одного керівника, через якого по одному одночасного каналу проходять всі команди управління. У цьому випадку управлінські ланки несуть відповідальність за результати всієї діяльності керованих об'єктів. Мова йде про по об'єктному виділення керівників, кожен з яких виконує всі види робіт, розробляє і приймає рішення, пов'язані з управлінням даним об'єктом.
Оскільки в лінійній структурі управління рішення передаються по ланцюжку "зверху вниз", а сам керівник нижньої ланки управління підпорядкований керівнику більш високого над ним рівня, формується свого роду ієрархія керівників даної конкретної організації (наприклад, зав. Секцією, начальник відділу, директор магазину; або майстер дільниці, інженер, начальник цеху, директор підприємства). У даному випадку діє принцип єдиноначальності, суть якого полягає в тому, що підлеглі виконують розпорядження тільки одного керівника. Лінійна структура управління є логічно більш стрункою і формально визначеною, але разом з тим і менш гнучкою. Кожен з керівників має всю повноту влади, але відносно невеликими можливостями рішення функціональних проблем, що вимагають вузьких, спеціальних знань.
Для безпосередньої роботи з кадрами на підприємстві створена
Розглянемо динаміку чисельності працівників за ряд років. Основою аналізу є статистичні звітності підприємства по праці, які щорічно складає підприємства до органів Державної статистики. Згрупуємо дані для аналізу в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1. Дані про чисельність і склад персоналу (2002, 2003, 2004 роки).
| Показник | Роки | Зміни 2004 року по відношенню до 2002 | |||||||
| 2002 | 2003 | 2004 | |||||||
| Чол | Уд вага,% | Чол. | Уд вага,% | Чол. | Уд вага,% | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 6-2 | 7-3 | |
| Загальні характеристики | |||||||||
| Загальна кількість працівників | 65 | 100,0 | 65 | 100,0 | 65,0 | 100,0 | 0,0 | 0,0 | |
| Службовці | 54 | 83 | 55 | 85 | 56 | 86 | +2 | +3 | |
Продовження таблиці.
| Робітники | 11 | 17 | 10 | 15 | 9 | 14 | -2 | -3 | |||||
| Гендерні характеристики | |||||||||||||
| Чоловіки | 48 | 74 | 47 | 72 | 49 | 75 | +1 | +1 | |||||
| Жінки | 17 | 26 | 18 | 28 | 17 | 25 | 0 | -1 | |||||
| Вікові характеристики персоналу | |||||||||||||
| Особи до 25 років | 32 | 49 | 35 | 54 | 35 | 54 | +3 | +5 | |||||
| Особи від 26 до 45 років | 26 | 40 | 24 | 37 | 25 | 38 | -1 | -2 | |||||
| Старше 45 років | 7 | 11 | 6 | 9 | 5 | 8 | -2 | -3 | |||||
| Освітній рівень персоналу | |||||||||||||
| Закінчена вищою освітою | 21 | 32 | 22 | 34 | 23 | 35 | +2 | +3 | |||||
| середня спеціальна | 36 | 54 | 35 | 54 | 35 | 53 | -1 | -1 | |||||
| Загальна середня | 8 | 12 | 8 | 12 | 7 | 12 | -1 | 0 | |||||
Економічні показники роботи підприємства. Господарська діяльність підприємства за 2000-2002 роки характеризується позитивними темпами зростання основних фінансово-економічних показників по їх абсолютній величині. Для характеристики роботи фірми розглянемо в динаміці товарообіг, валові витрати, прибуток діяльності і рентабельності торговельної діяльності фірми за послідовний ряд звітних періодів. Дані для аналізу представимо в табличному вигляді (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2. Фінансово-економічні показники роботи підприємства ДПТП "Пальміра" 2002-2004 рік.
| Показники | 2002 | 2003 | 2004 | Зростання 2004/2002г., % |
| Товарообіг, тис. грн. | 3924,1 | 4829,8 | 6058,3 | 154% |
| Дохід від торговельної діяльності, тис. грн. | 2000,1 | 2829,9 | 3774,5 | 189% |
| Валові витрати, тис. грн | 1008,9 | 1897,5 | 2356,3 | 78% |
| Прибуток від торгової діяльності, тис. грн | 657,85 | 460,75 | 789,1167 | 120% |
Продовження таблиці.
| Податок на прибуток, тис. грн | 197,355 | 138,225 | 236,735 | 120% |
| Чістаяпрібиль, тис. грн. | 460,495 | 322,525 | 552,3817 | 120% |
| Рентабельність,% | 46% | 17% | 23% | - |
Рис.2.2. Товарообіг підприємства за 2002-2004 роки, тис. грн.
Перейдемо до розгляду валових витрат підприємства. Витрати підприємства у 2003 році зросли у порівнянні з 2002 роком на 888, 6 тис. грн. або на 88,7% (((-1008,9) / 1008,9) '100%). Очевидно, що витрати зростали швидше рівня зростання товарообігу. У 2004 році відбулася зміна валових витрат підприємства, вони зросли на 460,8 тис грн. або на 24% в порівнянні з попереднім 2003 роком (((2356,3-1897,5) / 1897,5) '100%). За аналізований період підприємству вдалося скоротити валові витрати, застосовуючи систему контрактних закупівель і використовуючи послуги комерційних агентів. У цілому, в порівнянні з базисним 2002 роком у 2004 році рівень витрат підприємства виріс на 78%, що є зрозумілим фактом. Розглянемо динаміку зростання показників витратності фірми і представимо проаналізовані показники у вигляді діаграми (рис.2.3).
Рис.2.3. Валові витрати підприємства за 2002-2004 роки.
Проаналізуємо зміну прибутку підприємства за 2002-2004 роки. У 2002 році чистий прибуток підприємства склав 460,495 тис. грн. У 2003 році сума чистого прибутку дорівнювала 322,525 тис. грн. Сума прибутку у даному році порівняно з попереднім значно знизилася, але в 2003 році вищими були витрати, підприємство шукало нові форми реалізації товарів на кримському ринку і це пояснює зниження прибутковості. У 2004 році ситуація стабілізувалася. Виросла абсолютна сума прибутку і в порівнянні з 2003 років і в порівнянні з базисним 2002 роком. В абсолютному вираженні сума прибутку склала 552,381 тис. грн., Ріст від базового року склав 20%. Уявімо наочно прибуток за аналізований період у вигляді діаграми (рис.2.4).
Рис.2.4. Чистий прибуток підприємства за 2002-2004 роки.
Рентабельність торговельної діяльності показує, наскільки підприємства окупає вкладені кошти шляхом отримання прибутку. Рентабельність торговельної діяльності підприємства у 2002 році становила 46%, а в 2003 році тільки 17%. У 2004 році показник рентабельності зріс на 5% в порівнянні з 2003 роком, однак все також його рівень майже в 2 рази нижче, ніж у 2002 році. Підприємство потребує і в подальшому зниженні витрат і підвищення частки прибутку, або за рахунок зміни цін закупівлі, пошуку нових партнерів, або за рахунок зміни структури торгової діяльності. Розглянемо рентабельність у вигляді діаграми за ряд аналізованих періодів (рис.2.5).
Рис.2.5. Рентабельність підприємства за 2002-2004 роки.
У цілому роботу підприємства можна оцінити, як ефективну і цілеспрямовану. Фінансові показники діяльності підприємства та організаційні положення складають хороший потенціал для подальшого зростання даного комерційного підприємства.
2.2. Характеристика місцевих податків, сплачуваних підприємством
З місцевих загальнодержавних податків можна виділити два податки - це комунальний податок і податок на рекламу.Комунальний податок - це найважливіший місцевий податок, що стягується на практично на всіх підприємствах. Орган місцевого самоврядування встановив комунальний податок у розмірі 10%. На підприємстві працює 65 працівників, з яких 10 - за сумісництвом.
При нарахуванні комунального в середньоспискову чисельність штатних працівників спискового складу сумісники не включаються, таким чином, комунальний податок обчислюється від чисельності 55 працівників, або розрахунок чисельності працівників, що підлягають обкладенню податком комунальним складає в разі нашого підприємства
Чпер = 65-10 = 55 (осіб)
Потім визначаємо ставку податку в розрахунку на одного працівника 17,00 * 10% = 17 * 0,1 = 1,70 (грн.) де 17,00 - неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян на місяць.
Наступним кроком визначаємо суму комунального податку по даному підприємству 1,70 * 55 = 93,55 (грн.) де 1,70 - ставка податку в розрахунку на одного працівника, 55 - середньооблікова чисельність працівників даного підприємства.
Таким чином, сума комунального податку по даному підприємству складає 93,5 грн. і включається до складу валових витрат (п. п.5.2.5. ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97 - ВР зі змінами та доповненнями). Обчислення та сплата комунального податку визначено декретом КМУ від 20.05.93 № 56 -93 "Про місцеві податки і збори", законом України від 18.02.97. № 77/97-ВР "Про систему оподаткування".
Звернемося до розрахунку другого за значенням місцевого податку, що сплачується підприємством.
Для залучення покупців (в основному роздрібні підприємства) підприємство торгового дому "Пальміра" постійно розміщує інформацію в періодичних виданнях, газетах і журналах, які на території Автономної республіки Крим, до числа постійних партнерів підприємства в області реклами належить рекламне агентство "ВВВ". Періодичні видання в яких розміщується інформація про підприємство "Пальміра" це газета "Все для Всіх" та журнал "Маркет". У даних виданнях підприємство має постійні площі для розміщення, є інформація також і в прайс-листах.
Згідно Закону об'єктом податку з реклами є вартість послуг зі встановлення та розміщення реклами. При цьому податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою. Основним місцем розміщення реклами нашого підприємства є преса. Реклама розміщується на тривалий термін. Одна подача на сторінках газети коштує підприємству на місяць 550 грн, а в журналі 480 грн. Загальна сума коштів підприємства, виділена на рекламу в 2005 році складе (550 * 12 +480 * 12 = 5760 +6600 = 12360 грн.). З урахуванням ставки цього податку при розміщення реклами на тривалий час у 0,5% з суми, виділеної на комерційну рекламу в грошовому вираженні сума податку складе 61,8 грн. Таким чином, місцеві податки в загальній сумі для даного підприємства в грошовому вираженні не становлять великих фінансових витрат. У порівнянні з податком на прибуток підприємства суми виглядають досить малими. У таблиці 2.3. проведемо порівняльну характеристику сум місцевих податків по відношенню до суми такого загальнодержавного податку, як податок на прибуток.
Таблиця 2.3. Порівняння сум місцевих податків до суми податку на прибуток.
| Вид податку | Процентна ставка | Роки | |||||
| 2002 | 2003 | 2004 | |||||
| Сума, тис. гр | Уд вага в загальній сумі,% | Сума, тис. гр | Уд вага в загальній сумі,% | Сума, тис. гр | Уд вага в загальній сумі,% | ||
| Податок на прибуток підприємства | Ставка податку змінювалася від 30% до 25% | 197,355 | 48,8 | 138,22 | 32,0 | 236,7 | 28,3 |
| Місцеві податки | |||||||
| Комунальний податок | Не більше 10% від Повного фонду оплати праці | 1,122 | 0,2 | 1,122 | 0,25 | 1,122 | 0,8 |
Продовження таблиці.
| Податок на рекламу | не повинен перевищувати 2001% вартості послуг за розміщення разової реклами і 0,5% за розміщення реклами на тривалий час | 0,0483 | 0,008 | 0,050 | 0,008 | 0,061 | 0,008 |
| Разом сума місцевих податків | 1,17 | 1,172 | 1,183 | ||||
| Співвідношення податку на прибуток та місцевих податків,% | 0,59 | 0,84 | 0,49 | ||||
Рис.2.6. Співвідношення податку на прибуток та місцевих податків,%.
Таким чином, середнє щорічне значення відрахувань на місцеві податки не більше 1% сум податку на прибуток. Тому можна зробити висновок, що місцеві податки не обмежують фінансовий розвиток підприємств, а сприяють здійснення соціальної політики.
До числа місцевих зборів, що перераховуються підприємством "Пальміра" у місцеві бюджети належить збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, так як підприємство реалізує товари. Так ка в основному товари для реалізації носять імпортний характер, то для досліджуваного підприємства діє положення про те, що граничний розмір податку з продажу імпортних товарів не повинен перевищувати 3% виручки, отриманої від реалізації (Закон України № 3293-ХІ-ВР від 17.06. 93 г). Згідно з цим положенням підприємство за останні три роки перерахували наступні суми збору до місцевого бюджету (рис.2.7).
Рис.2.7. Сума податку за торгівлю імпортними товарами (тис. грн) по підприємству "Пальміра".
Таким чином, податок з реалізації імпортних товарів, що стягується як місцевий збір безумовно великий, в середньому в місяць складає від 6 до 13 тис. грн., Що сплачуються підприємством "Пальміра". Звичайно, держава прагне заохочувати торгівлю товарами національного виробництва і це правильно. Але багато підприємств оптової торгівлі працюють з імпортними товарами і цей збір для них досить високий по оплаті.
Законодавчі положення щодо місцевих податків і зборів потребують удосконалення і можливо це буде реалізовано в новому Податковому Кодексі України.
Висновок
У процесі роботи над темою курсового проекту мною були зроблені наступні висновки та узагальнення.1. Місцеві податки і збори відіграють важливу роль у фіскальній політиці держави. Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного фонду грошових ресурсів, необхідних для виконання державою її функцій. Принципи оподаткування (Закон України "Про систему оподаткування") забезпечують прозорість податкової політики держави щодо платників податків - юридичних і фізичних осіб. Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) стягуються відповідно до статті 15. Закону України "Про систему оподаткування" 77/97 від 18.02.97. Ставки податків (зборів) або їх граничний розмір можуть коригуватися з зміною неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян. До числа місцевих податків і зборів в Україні відносять податок з реклами та комунальний податок.
В даний час Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 01% вартості послуг за розміщення разової реклами і 0,5% за розміщення реклами на тривалий час. А по комунальному податку граничний розмір не повинен перевищувати 10% річного Фонду оплати праці, обчисленого з розміру неоподатковуваного податком мінімуму громадян (17 грн.).
2. Ця у роботі підприємство займається оптовими закупівлями і реалізацією продуктів харчування на території АРК (в основному кава і чай). Організаційно структура підприємства відповідає поставленим завданням господарської діяльності. Фінансово-економічні показники діяльності підприємства є позитивними і мають тенденцію до зростання.
3. Підприємство сплачує місцеві податки, сума відрахувань на ці податки невелика в порівнянні з сумами податків, що перераховуються підприємством за податками.
Список використаних джерел
1. Система оподаткування в Україні (Закон України № 77/97-ВР від 18.02.97);2. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 № 727/98 в редакції Указу Президента України від 28.06.99 № 746/99 / / Все про бухгалтерський облік. - 1999. - № 103;
3. Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації / / Настільна книга платника податків. Бізнес № 37 від 11 вересня 2004 року;
4. Бухгалтерський облік для малому підприємстві. - Харків: Фактор, 2000;
5. Вишневський В.П., Місцеві податки і збори / / Фінанси України № 9, 2004;
6. Загорський В.С., Податки у системі доходів бюджету / / Фінанси України № 10, 1999;
7. Каракоз М.І., Економічна аналіз роботи підприємств та об'єднань: Учеб. - К.: Виша школа;
8. Кучерявенко М.П. Основи податкового права. - Харків: Константа, 1996;
9. Кучерявенко М.П., Перепелиця М.А. Науково-практичний коментар Закону України "Про оподаткування". - Харків: Консум, 1997;
10. Податки В.В. Буряковский, В.Я. Кармазін та ін - Дніпропетровськ: Пороги, 1998;
11. Партін.Р.О., Фінанси підприємств, Л: ЛБІ НБУ, 2003;
12. Саніахметова Н.О., Юридичний довідник підприємця, - 3-е вид. - Харків: Одіссей, 2004;
13. Фінансова діяльність підприємств / / під ред. Бандурка О.М., К: Либідь, 1998;
14. Фінанси підприємств / / під ред. Проф. Кірейцева К. ЦУЛ, 2002.