Члени групи беруть участь у всіх президент-
ських нарадах з питань діяльності конгресу.
У кркт, ическое періоди розгляду урядових
пропозицій у конгресі члени групи направляються
в Капітолій, щоб безпосередньо впливати на
опозиційність, але налаштованих конгресменів. Помічник-по
справах коцгресса, перетворюється на одного, з найбільш можу-
мадських лоббістов4 '. Не у, дів, мон тому; - що
він користується великим авторитетом як у правитель-
стве, так і в Капітолії.
Нако, нец, слід останоціться і на шостій групі
апарату Білого дому! на, 'секре'таріате президента, нд
чолі якого поставлено його спец, іально помічник,
Поряд з виконанням звичайних функцій заведующегс
секретаріатом, що включають такі важ.ние питання
як, наприклад, регулірова.ніе прийому президії, нтом офі
альних та інших осіб, сортування документів за їх
терміновості і важливості, орган'ізац, ия поїздок президент '
і т. п., цей помощнікотвечает за інші, мабуть
ще більш суттєві ділянки діяльності апарат;
Білого дому. На нього покладено, зокрема, практичні
ське здійснення вказівок президента щодо керівництва
своєї політичної партією. Спеціальний помічник
виконує ряд адміністративних функцій, і в част
ості руководі1 дея1ельностью слуиебного персоналу
апарату. Він стежить за строгим виконанням правил
: Екретного делопроізводстіа і підтримує контакт
: ФБР щодо лояльності співробітників апарати-
га. У силу характеру своїх функцій спеціальний
допомогу, нік є одним з найбільш близьких до пре-
зидента співробітників апарату. Він належить до уз-
кою групи так званих <універсальних радні-
ков>, з яким, і президент радиться з будь-яких по-
просимо.
Такі основні складові частини апарату Білого
будинку. Крім них можна виділити ще кілька груп,
мають більш вузьке призначення або більш непостійного-
ний характер ". Співробітники таких груп, як правило,
широко пріілекаются до виконання інших завдань.
Вони, однак, значною мірою поступаються пязванним
помічникам президента як щодо політичного
впливу, так і з точки зору важливості доручених їм
обов'язків.
3. БЮРО бюд) кета
Бюро бюджету має біль: шое значення в сі-
стем органів виконавчої влади. Будучи головним
зве, ном бюджетно-податкового механізму, воно є
одним з основних органі, нов щодо забезпечення дер-
1939 р., Ваіна з них - це складання проек-
тл бюджету, коптроль за виконанням бюджету та
лроверка законодавчих пропозицій міністерств і
відомств.
На чолі Бюро бюджету перебувають директор, його за-
заступники, три потужніший, но, виконавчий помічник,
генераль, ний радник і адміністративний іомощнік
Крім того, до помічників директора, прирівняні за
своїм становищем начальники чотирьох функціональних
управлінь (перевірки бюджету, законодавчих перед-
положень, адміністративного керівництва та організацій
ції, статистичних стандартів). Директору також непо
засобі, нно підпорядковані начальник п'ятого (фіна, нсового)
управління та начальники п'яти галузевих відділів (тор
говли і фінансів, міжнародного, праці та соціально
го забезпечення, військового, ресурсів і громадських
робіт.
Робота бюро організована таиім чином, що уп
ління займаються, в межах своєї компетенції
питаннями, що стосуються до всіх урядових
чрежденіям, тоді як відділи підтримують зв'язок
відомствами даної галузі з усіх питань компі
тепціі бюро в цілому. Якщо функціональні управління
. Дають узагальнений матеріал з даного кола питань
то отраслеіие відділи підтримують практичну пов
се, денну зв'язок з відповідними, в першу черго
бюдтетнимі, орга, нами міністерств і відомств даної
галузі і координують їх діяльність.
Бюджетні повноваження бюро випливають з закон
про бюджет і звітності 1921 року, за яким при під
готуванні бюджету бюро <збирає, перевіряє, розгля
гяет, скорочує або збільшує кошторису деяких де
департамент і установ>. Виконання цих заду
покладено на управління перевірки бюджету і на отрс
зліва відділи. Управління включає відділ підготовки
бюджету, відділ бюджетних методів і групу юридиче
По-друге, Бюро бюджету являє собою один
з важелів воздействйя правлячих кіл на конгрес.
Воно не тільки підтримує зв'язок Білого дому з Капі-
толіем і практично здійснює законодавчу
ініціативу виконавчої влади, а й контролює
що вносяться до конгресу законопроекти і фактично на-
правляє діяльність бюджетних комісій конгресу,
забезпечуючи LE>
Серед-інших функцій управління слід зазначити,
що відповідно до заканом 1962 року про расширени
торговлі.управданію надано право проводити п
власної ініціативи або на прохання інших відомств
<Негайне розслідування для з'ясування воздействи
імпорту певних товарів на національну без
пеку> і приймати необхідні заходи, включг
предстлвлепіе відповідних рекомендацій президентові.
Управління науки і техніки було створено у відповідності
відно до схваленого конгресом реорганйзаціонниi
пляном 3 2, що вступив в силу 8 ію.ня 1962 р. У сопрс
водптсльном посланні президента від 29 березня 19б2 р
були наступним чином визначено мету створення але
вого управління: надавати допомогу президенту <в ра: -
розробці політики і в оцінці програм для забезпече
того, щоб наука і техніка використовувалися самим еф
лективним чином в інтересах національної безп <
ності і загального добробуту "і" в необхідно
координації діяльності федерального урядів
в галузі науки і техніки> ". Управління, крім того
орієнтує урядові установи, виявляючи
нові важливі науково-технічні проблеми і усуваючи
прогалини у їх вивченні. Воно здійснює долгосрочнс
планування науково-технічної діяльності прово
дит в життя д-вояки принцип <наука в політиці>
<Політика в науці>, тобто забезпечує належний уче
науково-технічних факторів при розробці правитель
жавної політики, з одного боку, і необхідне вм
шательство держави в наукову сферу - з друго
i Управління направляє основну науково-технічну
діяльність приватних фірм і наукових центрів, мобіл.
Зул їх на вирішення цікавлять уряд пробле:
Воно вживає заходів Для посилення науково-технічних
возмоіностей окремих відомств, допомагаючи їм, на годину
ності, в підборі кадрів, і забезпечує распростран
ня наукової інформації 'серед органів виконавці
ної влади, стежачи за належним використанням ними
такої інформації. Нарешті, управління підтримай
кість від імені уряду зв'язок з конгресом в обл
сти науки і техніки, і зокрема з постоянньп
комісіями конгресу, що займаються науковими під
просили.
Згідно виконавчому наказом 10807, федераль-
ний рада займається питаннями найбільш ефективного
планування і здійснення науково-технічних про-
грам уряду, визначає напрями наукових
досліджень, домагається більш раціонального викорис-
тання відомчих воаможнестей і ресурсів у про-
ласті науки і техніки та споеобсжует розвитку між-
народного співробітництва.
формально рішення військових питань було зосе-
гочено в міністерстві оборони (управління військових
досліджень і техніки) та в галузевих військових міні-
стерства, а розробка і здійснення всіх невійськових
космічних програм покладено на вйовь створене
Національне управління з аеронавтики і досліджень-
нію космічного простору. Для поддержачія
тісного контакту між військовими міністерствами і
НАСА був утворений спеціальний цивільно-військовий
коміхет зв'язку з представників названих уста-
деній.
В якості вищого координаційного органу був
створено Національну раду з аеронавтики і НКАУ-
ському простору.
Спочатку до складу ради увійшли 9 осіб: пре-
зидента, державний секретар, міністр оборони,
начальник НАСА, голова комісії з атомлой
енергії і чотири інших члена ради, що призначаються
президентом (один з числа урядових чинів-
ників і три з числа відомих вчених і громадських
діячів). У законі було передбачено створення при
раді, за рішенням президента, пострянного апарату під
чолі з виконавчим секретарем.
Апарат спеціального представника з торгових пе-
реговорам ппарат спеціального представника з тор-
говим переговорів був створений на основі закону про рас-
ширення торгівлі, який набрав чинності 11 жовтня 1962
Закон поставив перед урядом завдання - з по-
міццю торгових угод забезпечувати більш широ-
Електричні ринки для американських товарів, щоб стиму-
ровать економічний розвиток США, зміцнювати еконо-
Мініс відносини з країнами <вільного світу> та
Препятствоватькоммунистическому економічному
пронікновенйю>
Для виконання цього завдання було предусмотренс
створення нового урядового посту - спеціаль-
ного представника з торгових переговорів. Закон
встановив, що новий член уряду, який має ранг
посла і призначається президентом <за порадою і за узгод
ся сенату>, є головним представником США н;
міжнародних переговорах з торговельних питань або
з будь-яких другйм питань за вказівкою президента.
На бсйеьаіів закону 1962 року президент Кеннеді
видав 15 іьйбря 1963 виконавчий наказ 1107. "
згідно з яким торговий представник був непо
средственно підпорядкований президенту і разом зі своїм
помічниками вклвчен в еостав Виконавчого управ-
лення. Президент заснував посаду заступника перед-
ставники (також у ранзі посла), на якого було мож-
ложено практичне ведення торговельних переговорів.
Був освічений і міжвідомчий орган - консул'та-
івний комітет з питань закону про розширення тор-
овлі, через який спеціальний представник (перед-
. Едатель комітету) направляє зовнішньоторговельну діяль-
-Ельность урядових установ.
Зо чолі управління економічних можливостей
стоїть директор, який призначається президентом <за порадою
і за згодою сенату>. У складі управління - чотири
заступника директора, його помічники, виконавчі.
секретар і досить великий штат співробітників. Сог
ласно законом, при управлінні засновані під председа
давством директора дві поради: рада економічно:
можливостей, що складається з голови групи еко
номічного радників, восьми міністрів (оборони
юстиції, внутрішніх справ, сільського господарства, торговлг
праці, охорони здоров'я, проснещенія і соціальног
забезпечення, а також житлового будівництва і місто
ського розвитку), керівників деяких <неза
мих> агентств та інших вищих чиновників, і нацис
нальний консультативна рада, до складу якого (кром
голови і почесного голови - віце-пре
дента) 14 чоловік, що представляють <громадськість
і відповідні області діяльності, относящіес.
до цілей закону>. Консультативна рада, в якому під
виглядом представників громадськості зібрані ставлена
ники зацікавлених монополій, направляє діяч
ність нового урядового органу.,
1. КОНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ
КАБІНЕТУ І ЙОГО РОЛЬ У СУЧАСНОМУ
МЕХАНІЗМІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Американський кабінет відрізняється значною
вим своєрідністю в порівнянні-з кабінетами в інших
великих буржуазних країнах, особливо в парламентарії
них республіках. ОнГсуществует на основі звичаїв, име-
ет консультативні функції і не підзвітний парла
ту. Як, колективний орган кабінет не несе відповідальності
ності і позбавлений будь-якої самостійності.
З'явився в Англії в ХЧ11 столітті термін <кабінет>
був запозичений в США, для того щоб підкреслити
дорадчий характер цього органу. Але американський
кабінет не був скопійований з англійської або з кабінет;
іншої країни. При розробці конституції основне
увагу було приділено питанню створення сильної і не
залежною президентської влади. Наполегливі спроби
деяких делегатів обмежити повноваження президент;
шляхом створення ради при президенті не мали успіху
Американська буржуазія і її головні представники н-
конвенті - <батьки конституції>, - які розгля
вали в конституційному <комітеті 11> пропозиції
делегатів, боялися навіть натяку на можливе ослаблений
ня президентської влади.
У результаті в конституцію було включено лише
таке положення: "Він (президент - С. М.) Може
вимагати від керівника кожного виконавчого
департаменту пйсьменного мненйя з будь-якого питання
відноситься до ето коміетенціі (ст. 11, РБД. 9, ~
Конституція наділила президента всієї повнотою використан
чої влади, одночасно підкресливши, що керів
водії департаментів можуть лише давати сові
президентові. Так було визначено консультативний Харга
тер майбутнього кабінету, що складається з глав департаментом
тов. Конституція вказала, що керівники департаментом
тов консультують президента лише за инициати
останнього. Тим самим майбутній кабінет був тільки
можливості робити самостійні действи
Встановивши, що президент радиться з Каїди руков
уря департаменту окремо та з питань е
компетенції, конституція визначила відсутність
будь-якої колективної відповідальності членів каб
нету чи спільної відповідальності президента і гол
департаментів. Це означає, що якщо, наприклад, одне
з міністрів скомпрометований, то виникає пит
лише про його відставку, а не про відставку кабінету в ціле
яка відбувається тільки після закінчення терміну повн
мочій призначив його президента.
денції у розвитку каоінета. ОРГАНІЗАЦІЯ <НЕЗАЛЕЖНИХ> АГЕНТСТВ
У число <незалежних> агентств входять самі
разпообразние установи як з точки зору їх призначають-
чення, повноважень, структури, так і з точки зору їх
місця в системі державного, ських органів. Вони наділяються-
ттся або чисто адміністратів.нимі, або квазізаконо-
тами, або подібною до судової повноваженнями, при-
ніж у багатьох випадках спостерігається поєднання цих ви-
дов повноважень. У той же час деякі <незавісч-
мі> агентства практично не можна відрізнити від інших
виконавчих органів. Наприклад, агентство з кон-
тролю над озброєннями і роззброєння та управління
мелждународ, ного розвинений, ия п.редставляют собою філії
державного департаменту, хоча перше має ста-
тус <незалежного> агентства, а друге - агентства в
складі государственно.го департаменту. Управління
Хоча <незалежні> агентства вважаються формально
не належать до. виконавчої влади, в прак-
тичної діяльності вони підпорядковуються главі прави-
тва й вищ, їм урядовим органам. Глави
багатьох <незалежних> агентств беруть участь у роботі кабіни-
нету. Агентства широко представлені в межведомствен-
них комісіях. Їх бюджетні та законодавчі перед-
лотенія в звичайному для виконавчих органів поряд-
ке контролюються Бюро бюджету. Для підзвітності
агентств характерно також те, що в законах про їх ство-
нии зазвичай передбачається подання ними коц-
гресу періодичних докладних доповідей про свою діяльність
ності (як правило через Каїди 6 або 12 місяців).
'<Незалежні> агентства можна розділити, хоча' і
, Вельми умовно, на три г, рупи: регулюючі агентства,
кожне з яких займається регулюванням визна-
ленній галузі економічної діяльності, правитель-
жавні корпорації, розпоряджаються власністю
федерального уряду, і інші агентства, кото-
які за суті позбавлені будь-якої специфіки за
порівнянні, скажімо, з управліннями міністерств (бюро). Відповідно централиние орга, ни військового уп
ління США можна розділити, на чотири основних
компоненти: об'едінениий комітет началь, ніків шта
бов, міністерство оборени, галузеві військові міні
стерства та військові азі, нтст.ва.
Обзедіненний комітет начальників штабів - ЕТС
головний колегіальний радник президента, Со.вета
націецальной безопааності і ми, ністерства облад: ни п:
військових питань. До його складу входять голова ко-
мітета (не голосує на засіданні Севас, пах) і, начальники
штабів армії, авіації, флоту. У засіданнях ком, ітетг
бере участь, на постійній основі командувач корпусож
морської піхоти, 'При розборі питань, що відносяться до
морській піхоті, о, н користується таіімі ж правами, як
та інші члени комітету. Хоча формально комітет, вхо-
входить до складу міністерства оборони, на ділі він має
визначення, н (ну автоном, ію .. Комітет, знаходиться під ко, нт-
ролем міністерст.ва оборони, але членвв ко, мітета призначають-
чає президент <за порадою і за згодою сенату>.
Комітет розробляє стратег, іческі, ие пла, ни іс-
користування збройних сил і відповідно керівників-
дит військами; шредставляет міністру оборони реко-
мендації щодо ше, нного бюджету, програм
військової допомоги, планів промисло! нной мобілізації,
наукових, досліджень і т. п.; забезпечує участ, ие
СШЛ у військово-штабному комітеті ООН.
Міністсрства оборони було створено, в 1949 році
після прийняття поправок до закану про національну без
небезпеки 1947 року, метою яких була інтегр:.
політики та діяльності хв, істерств і відомств у про-
ласті ня, цио, нальної 'безпеки. В умовах сущест-
вованія галузевих, воениих хв; істерств міністерство
оборони не зані, мається жо: н, Крет, ними питаннями управ-
лення військами, а виконує деякі фунжціі, каса
ющиеся збройних сил в цілому, і координує діяль-
ність галузевих міністерств і воєн! них агентств
а також Друпа установ., i
Міністерство оборони де.літся на шість упраіле-
ний - воєн: досліджень та техніки, бюджетно-фі-
на, фінансових, соаружен.ій і матеріально-техн, іческого забезпе-
печення, по вонросам міжнародних стандартів, дной безпеки, ності,
особистого ссста, ва і по зв'язку з громадськістю, які
очолюються помічниками. хв, Істра о'борони. Виняток-
чення становить управління військових ис, ліджень і
техніки, що знаходиться на осіб; му положення, н, ії і очолювана-
неушкодженої директором. У складі міністерства є
також спеціальні відділи з атомної енергії, і, по по-
просам законодавства та у справах загально, національної
системи зв'язку, во, чолі яких стоять спеціальні па-
мощника міяістра. ',
Міністерство армії належить до числа старій
ших міністерств. Воно явл.яется иаследніком бившег '.
військового м, іністерства, оозда: нного в серпні 1789
Поряд із законами 1947, і 1949 років "юридичну ос
Нову ми, ністерства армії становить закон 1950
про організацію армі, і.
Крім бойової підготовки су,; опутних військ, і.
постачання і адміістратівно-господарської делталь
ності міністерсгво армії здійснює функції грома
данського управ, ня в деяких райопах за кордоном.
Міністерство армії ділиться на ряд управлінь, керованих, як правило,
омощнікамі міністра армії
(Фінансів, досліджень і розвитку, соорутепій і ти-
ла, цивільної оборони). До складу міністерства вхо-
дит штаб сухопутних військ,, що знаходиться г подвій, ном
підпорядкуванні. Началинік штабу безпосередньо підпорядкованих-
вується міністру оборони і Президенту чсрез об'едл-
ненний комітет началь: н, іков штабол, одповреманно
будучи гол, им радником міністра армії з військових питань.
Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) і
органи військової разведкіГ Центральне розвідувальні-
ве управління - гланого орган американської розвідки-
ки, створене в 1947 році для координації всієї рязведи-
вательцой деятельнасті урядових установ.
Коордіпаціонная роль ЦРУ виражається насамперед
в тому, що в ньому соаредсточен збір та обробка рязведи-
вательно інформації, пеступающей по различ, вим ка-
налам. Маючи в своєму розпорядженні найбільш повною інформацією, ЦРУ
явллется розділів, ним консуль'татівним орга, ном Ради
національної безопаснвсті, а директор управління -
головним радником президента з питань розвідки
(Робочий день президента. Починається з чте, ня щоденна-
ної зведення ЦРУ). Пами, мо цього, ЦРУ з санкції ради
виполіяет ряд функцій, п, редставляет <загальний інте-
рес> "'4 для разведивателиних установ СШЛ. Створене в 1789 році міні =
стерство фінансів відноситься до ч, і, слу старій, ших міні-
міністерств. Воно п, редставляет собою основ, 'ної орган фінан-
сово-податкового механізму, що здійснює політ, іку
уряду. в області фінансових, в, що забезпечує збір
податків,. контролюючий виконання, бюджету, відаю-
щий державними валютними запасами, займаю-
щийся питаннями державного боргу, що вста-
ющ, ий порядок і форми фінансової звітності Феде-
ральних установ і т. п. Крім пов, їх завдань, які
слід віднеси до внутрішньоекономічної функції дер-
дарства, міністерство бере участь і в його л: нешнееко, номі-
діяльнос. О, але представ, вляет СШЛ в ряді
міжнародних фінансових організацій (у Міжнарод-
рідному валютному фо! нде, Міжнародному банку рекон-
струкції і розвинений, ия, Межамер, іка'нском банку розви-
ку), тобто практичне здійснює експорт амери-
ка нскіх державно-монополістичних капіталів.,
Міністерство торгівлі "- один з основних оргяпов
економічного в, мешательства і в, нешнееконом, ическое
експансії, Створив, няое в 1903, році як міністерство тор-
лю, і та праці, воно в 1913 році було розділено на два
самостоятел'них мі! ністерства. Міністерство торгівлі
відає вепросамі внутрішньої і зовнішньої торгівлі, і, доби-
вающей, обробної, суднобудівної, рибної та
інших галузей промисловості, а також транспортом.
О, але бере участь у постачанні, та деяких підприємств
стратепіческімі матеріалами, і в розподілі <стра-
стратегічно изл, Ішков>, надає технічну допомогу
п, редпрін, імателям у створенні нових галузей промисло-
льон, ності і-диверсифікації, і про, ництва, які проводить пе-
репіаі, які встановлюються, кість ізмерітелиние стандарти, видано-
ет паті, нти: і т. д.
Міністерство сільського господарства забезпечує ши-
99Я
рокое втручання держави в сферу сільськогосподарської
ного виробництва та контролює використання
пріродиих, ресурсів країни '
Воно за, приймається питаннями про-
виробництва та збуту сільськогосподарської проду, к'цйі, го-
Державному закупівлями, використаний, ием <, изл, іш-
ков>, регулював! ием цін, фінансуванням сільського
господарства, охороною грунтів, лісів і вод, боротьбою з шкодите-
лями, науковими досліджень, нями і т. д
Ра'ботой міністерства керують Крім міністра його
заступник, і чотири помічника, генеральний радник,
генеральний інспектор і начальники улравленій. Помі-
мо відділів генералиного рада, ника і генерального ін-
спектора до складу централиного апарату (власне
міністерства) входять упр'авленія розвитку сельск, їх
районів і ко, нсерваціі; по меідународним справах, збу-
та і споживання, адміюістрат, ивное (очолювані по-
иощнікамі міністра), е, кономікі сільського господарства
і по науці 'і освіти. У систему хв, істерства, кро-
ме того, входить близько 20 різних служб, управлінь,
адміні, ністрацією, корпорацій і т. п. ' Поряд з виконанням-
ням звичайних управлінських функцій міністерство ви-
ступає як орган адміністративної юстиції і подібно
регулюючим агентст, вам має арбітражні повноважень щодо захисту
чия. У складі администрат, верб, ного управління є
спеціальний відділ, який, проводить слухання і раз-
вирішує спори за договорами про збут, зберігання, сортної-
сти. Керують міиістерством крім міністра його замі-
стітель. 'і п'ять памощніков., Останні очолюють
великі функціоналиние управління - мінеральних
ресурсів, государстванних земель, освоєний, ия. водних і
енергеМіческіх ресурсів, рибного господарства та фауни,
адміністративне. Крім них у систему міністерства
входить ряд бюро, служб, адміні, ністращій і т. п.
Велике значення міністерства можна проіллюст) ри-
ро'вать на прикладі управлен, ия мінераль ~ родних ресурсів.
по совету>Независимые>независимых>независимые>независимого>независимых>НЕЗАВИСИМЫХ>комитете>отцы>кабинет>свободного мира>политика в>наука в>