Міжнародний досвід реформ у сфері оподаткування доходів населення

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ

ВСТУП

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД РЕФОРМ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ

ВИСНОВКИ ТА НАПРЯМКИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ДЖЕРЕЛА

ВСТУП

У роботі висвітлено міжнародний досвід реформ у сфері оподаткування доходів населення протягом періоду з початку 80-х років XX ст. до теперішнього часу в провідних державах світу - країнах ОЕСР, ЄС і Східноєвропейського регіону, проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні передумови для здійснення таких реформ і різні типи оподаткування, розглянуті поточні та майбутні тенденції змін у цій сфері.

Протягом останніх 25 років відбулися масштабні податкові реформи в багатьох країнах світу. Піонерами цього процесу стали Великобританія (1984 і 1990 рр..) І США (1986 р.). Згодом ця тенденція поширилася на інші провідні держави світу. У більшій чи меншій мірі відбулися також такі реформи у всіх без винятку країнах ОЕСР, а протягом останнього десятиліття - і практично у всіх країнах ЄС і Східноєвропейського регіону. З деякими застереженнями можна говорити про те, що процес податкового реформування в світі є перманентним, оскільки весь час відбуваються якщо не фундаментальні зміни, то постійний процес вдосконалення. Щорічний звіт Світового банку та аудиторської компанії "PriceV \ feterhouseCoopers" - "Paying Taxes" - дозволяє в цьому переконатися.

Система оподаткування доходів населення, яка є невід'ємною, а нерідко і найбільш важливою, складовою будь-якої системи оподаткування, теж змінюється під впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Демографічні тенденції, глобалізація, економічна інтеграція, системна економічна криза як ознака сьогоднішнього дня - це неповний перелік факторів, що обумовлюють необхідність реформ і змін в системах оподаткування доходів населення різних країн.

Отже, метою цієї роботи є визначення основних причин і чинників проведення реформ у сфері оподаткування доходів населення різних країн, дослідження специфіки існуючих моделей у цій сфері для формування адекватного уявлення про тенденції в розвитку податкових відносин у світі з урахуванням соціально-економічних обставин сьогоднішнього дня, а також перспектив соціально-економічного розвитку.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД РЕФОРМ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ

Характеризуючи основні причини і фактори, що обумовлюють необхідність проведення податкових реформ у різних країнах світу, слід зазначити, що їх можна класифікувати за двома великим групам.

Перша група - це об'єктивні фактори, серед яких:

- Економічна еволюція і соціально-економічний розвиток;

- Глобалізація і міжнародні інтеграційні процеси у світі. Друга група - це суб'єктивні фактори, серед яких:

- Наука і нові знання, що впливають на формування уявлень про ефективну систему оподаткування;

- Бажання країн вдосконалюватися і підвищувати свою конкурентоспроможність.

У реальному житті ці фактори іноді важко відокремити один від одного, оскільки кожен з них може мати ознаки як об'єктивного, так і суб'єктивного типу. Однак ця умовна класифікація сприяє складання більш повного уявлення про всі можливі інтенціях і причини реалізації реформ. Тому розглянемо стисло кожен з позначених факторів.

Немає ні найменшого сумніву, що вагомим об'єктивним чинником, що впливає на процес податкових перетворень у світі, виступають глобалізація та міжнародні інтеграційні процеси. Вони не завжди позитивно впливають на систему оподаткування, що, у свою чергу, обумовлює необхідність реформування і постійних змін у системах оподаткування різних країн.

Об'єктивні чинники реформ широко відомі й досить глибоко досліджені в науковій літературі. У силу цього можна стверджувати, що суб'єктивні фактори менш очевидні і досліджені. Звичайно, ними не можна нехтувати, оскільки іноді їх значення важко не тільки виділити, а й зіставити з об'єктивними тенденціями і процесами.

Таким важливим суб'єктивним фактором, який певною мірою ініціював проведення податкових реформ у різних країнах світу, були наукові досягнення вчених, що працювали і працюють у сфері теорії оптимального оподаткування. Хоча ця галузь науки і розглядає проблематику оподаткування виключно в нормативному контексті, все ж таки, як показує життя, її висновки і рекомендації на практиці і надалі слугують науковою основою важливих політичних рішень у сфері оподаткування. За висловом одного з відомих кембриджських професорів Ф. Хана, "... оптимальні податкові формули є або установкою до дії, або нічим взагалі".

У цьому контексті слід відзначити Дж. Мірліза, який одним з перших актуалізував проблему оптимальних ставок прибуткового податку. Не вдаючись до аналізу наукових досягнень вченого, все ж таки слід привести основні результати фундаментальної роботи Дж. Мірліза "Дослідження з теорії оптимального оподаткування доходу", яка датована 1971. Його головний висновок полягає в тому, що замість прогресивного прибуткового податку з метою мінімізації спотворює вплив оподаткування необхідно вводити регресивний податок з доходів населення. Але таке твердження суперечило одному з основоположних принципів оподаткування, введеного ще А. Смітом. Саме ця робота вченого заклала фундамент для численних подальших досліджень, а політичні діячі під тиском висновків теоретиків почали замислюватися над тим, щоб скоротити широко поширену в провідних країнах світу практику прогресивного оподаткування доходів населення.

У таблиці 1 наведені основні заходи податкових реформ у сфері оподаткування доходів населення, здійснені, зокрема, протягом 80-х років XX ст. у Великобританії і США, де відбулося істотне зменшення податкового навантаження на доходи населення за рахунок зниження прогресивності прибуткового податку. Наскільки вагомо вплив вчених на дії урядів цих країн, визначити важко, але той факт, що воно присутнє, цілком очевидний.

Таблиця 1 Основні заходи з реформування податку з доходів населення у Великобританії і США протягом 80-х років XX ст.

Основні заходи податкової реформи

Реформа у Великобританії 1990

Реформа в США (Акт про реформу податків 1986 р.)

Шкала ставок податку після реформи

Базова ставка - 25% і підвищена - 40%

Зменшення граничної нормативної ставки податку з 50% до 28% (0, 15, 28, 31, 36, 39,6% **)

Шкала ставок податку до реформи

30,40,45,50, 55,60%

Прогресивна шкала ставок податку від 0 до 50% (всього 15 ставок)

Об'єкт

оподаткування

Розширення бази оподаткування та введення доходу, оподатковуваного податком за базовою ставкою з щорічним індексуванням на рівень інфляції

Розширення бази оподаткування та введення стандартних вирахувань на людину, які не обкладаються податком

Адміністрування податку

Істотне спрощення

Істотне спрощення

Діюча шкала ставок податку за станом на 2008 р.

10,22,40%

10, 15,25,28, 33,35%

* Складено на основі інформації: Aaron Н. J. Economic effects of fundamental tax reform. Washington, DC, The Brooking Institution Press, 1996, 521 p.; Jorgensen DW Tax reform and the cost of capital: an international comparison. Y & shington, DC, The Brooking Institution Press, 1993, 420p.; Http://www.taxfomidation.org/fues/federalindividualratehistory-200901021.pdf.

** У 1990 і 1993 рр.. Конгрес США підняв граничні ставки податку, відповідно, з 28% до 31% і з 36% до 39,6%.

Слід зазначити, що обидві країни протягом передостанній декади XX ст. здійснили податкову реформу, щонайменше, у три етапи, і зміни стосувалися не тільки системи оподаткування доходів населення, але й доходів корпорацій, непрямих податків, внесків на соціальне страхування і т. п.

Наслідуючи приклад провідних країн світу, в 90-х роках XX ст. фактично всі країни ОЕСР провели реформи своїх систем оподаткування, що було обумовлено такими факторами, які, до речі, теж можна віднести до категорії суб'єктивних:

1) надання податковим системам таких якостей, як більш високий рівень соціальної справедливості та рівномірності розподілу податкового навантаження;

2) ефективність і конкурентоспроможність систем оподаткування;

3) зменшення витрат на адміністрування податків з боку як фіскальних органів, так і платників податків;

4) захист навколишнього природного середовища за допомогою податкових механізмів і відповідних заходів, дотримання вимог концепції sustainable development.

З поширенням тенденцій до податкового реформування серед різних країн у 90-х роках XX ст. і 2000-х роках вчені стали виділяти також "ефект переслідування (або зараження)", існування якого доведено емпіричними дослідженнями з означеної проблематики. Зокрема, тестування "функції реакції" показало, що зниження середньої нормативної ставки податку на прибуток корпорацій, розрахованої поданим країн Східноєвропейського регіону, на 1% тягне за собою, відповідно, зменшення нормативної ставки податку в конкретній країні на 0,4-0,5 %. Така податкова конкуренція відбувається в процесі боротьби за капітал, за кваліфіковані трудові ресурси.

Дж. Шлемрод зазначає, що тенденція до податкової конвергенції і ефект "гонки вниз" є наслідками не тільки податкової конкуренції і, відповідно, глобалізації, а й впливу конвергенції самих факторів, що визначають рівень оподаткування капіталу і праці в різних країнах.

Таким чином, стає очевидно, що внаслідок кумулятивного дії різних об'єктивних і суб'єктивних факторів у світі відбуваються широкомасштабні зміни в сфері оподаткування доходів населення і в цілому в системах оподаткування різних країн. Звичайно, такі реформаційні заходи не обмежуються лише теперішнім часом, а матимуть місце і в майбутньому.

Протягом досліджуваного періоду основні тенденції реформ в різних країнах у сфері оподаткування доходів населення такі:

1) зниження загального рівня податкового навантаження на платників податків за рахунок зниження граничних ставок і прогресивності прибуткового податку;

2) розширення бази оподаткування шляхом усунення розгалуженої системи відрахувань і податкових пільг, але зі збереженням для широких верств населення величини неоподатковуваного доходу, прив'язаного в різних пропорціях до прожиткового мінімуму;

3) інтеграція системи соціальних зборів і внесків до системи оподаткування, а також її реформування у зв'язку з демографічними тенденціями в світі (так званий "демографічний перехід").

Слід зазначити, що останній напрям податкової реформи є суперечливим щодо того, чи слід взагалі вважати систему соціальних зборів і внесків складовою системи оподаткування. Навіть у країнах ОЕСР по-різному ставляться до цього питання, і це, у свою чергу, проявляється в тому, що в окремих країнах ОЕСР ця система повністю імплементована в податкову структуру, а в інших - автономна. Незважаючи на такі розбіжності в сучасних демографічних умовах, саме цей напрям податкової реформи є одним з ключових. Насправді система соціального страхування та її ефективність безпосередньо впливають на податкову структуру країни, на прикладні питання адміністрування податків, зборів, внесків тощо

Звичайно, у кожному конкретному випадку специфіка та історичні традиції країни, рівень її соціально-економічного розвитку, менталітет народу і інші фактори накладають відбиток на усталені правила і підходи до оподаткування доходів населення. Тому виділяють кілька типів системи оподаткування доходів населення.

1. Комплексна система оподаткування (comprehensive income tax) всіх або майже всіх грошових доходів населення, за мінусом відрахувань (чистий дохід, до якого застосовуються однакові ставки або шкала ставок). Така система передбачає, що трудові та інвестиційні доходи оподатковуються за однаковими ставками (як правило, це прогресивний прибутковий податок), а роль податкових вирахувань зростає разом із зростанням валового доходу. Ця система передбачає також чітке і послідовне дотримання критеріїв горизонтального і вертикального рівності оподаткування.

2. Подвійний прибутковий податок (dual income tax, далі - DIT), згідно з яким накладається пропорційний податок на весь чистий дохід (інвестиційні доходи; заробітну плату; пенсії, за мінусом відрахувань) одночасно із застосуванням прогресивного податку на валовий трудовий дохід і пенсійні доходи. Це означає, що трудові доходи оподатковуються за вищими ставками, ніж доходи інвестиційні, а величина податкових відрахувань не залежить від суми валового доходу. Оподаткування капіталу за нижчими ставками застосовується, в основному, для запобігання експорту капіталу та послаблення стимулів до його вивезення за кордон.

3. Плоский прибутковий податок (flat tax), який є пропорційним і застосовується до всіх джерел доходу. Це означає, що трудові та інвестиційні доходи оподатковуються за однією ставкою, а податкові відрахування не залежать від суми валового доходу.

Важливо підкреслити, що представлене поділ за типами системи оподаткування доходів населення є досить умовним. Його умовність виявляється в тому, що в чистому вигляді ці типи не застосовуються практично в жодній країні світу. У більшості випадків це симбіоз, тобто поєднання двох або більшої кількості моделей, тому в жодному разі не слід сприймати їх як деякий самодостатній механізм, застосування якого дозволить вирішити проблему ефективності або рівності і справедливості оподаткування. Завжди існують виключення з системи правил, а тому подібна класифікація обумовлена ​​суто науковими цілями.

Кожен з представлених типів системи оподаткування доходів населення характерний для окремих груп країн, що, на нашу думку, обумовлено не тільки певними податковими традиціями, ефектом прямування досвіду інших держав або глобалізаційними процесами, але і в більшості випадків індивідуальними соціально-економічними умовами, що склалися в країні . У кожному конкретному випадку ці умови або рівень розвитку господарських відносин у країні є головним чинником, що обумовлює обрання тієї чи іншої альтернативи в частині вибору типу системи оподаткування.

Так, країнам ОЕСР притаманний переважно перший тип системи оподаткування доходів населення. Як відомо, по ОЕСР - це 30 найбільш розвинених країн світу з досить високим рівнем середнього доходу. У цих державах оподаткування доходів населення побудовано на концепції доходу Хайген - Сай-Монс, що передбачає трактування доходу як суми ринкової вартості прав на споживання і зміни вартості прав власності на багатство (нерухоме та інше майно), обрахованого на приростном основі (accruals basis).

Потрібно підкреслити, що системи оподаткування доходів населення в країнах ОЕСР характеризуються досить високою ефективністю практики стягування податків, високим рівнем добровільності сплати податків, усталеними податковими традиціями. Тому, як правило, в цих країнах застосовується система прогресивного оподаткування доходів населення. Персональний (індивідуальний) прибутковий податок (personal income tax, далі - PIT) виконує не тільки важливі фіскальні, а й перерозподільчі функції. У більшості випадків ці країни належать до категорії егалітарного типу, тобто намагаються всіма доступними і демократичними засобами уникати істотного нерівності доходів населення і, як наслідок, високого рівня майнового розшарування. Тому при побудові системи оподаткування доходів населення вони чітко дотримуються критеріїв його як горизонтального, так і вертикального рівності.

Однак ще раз акцентуємо увагу на тому, що це не означає повної уніфікації. Навпаки, слід констатувати, що в певних рамкових кордонах існують вагомі розбіжності, які ці країни намагаються подолати в майбутньому. Для аргументації цієї тези можна навести такі приклади відмінностей. По-перше, по-різному відбувається оцінка бази оподаткування податком з доходів населення. Так, близько половини країн ОЕСР оцінюють цю базу адміністративними засобами, а в інших країнах ця оцінка здійснюється самостійно платниками податків. По-друге, існують значні відмінності в позиціях щодо декларування річного доходу людини. Наприклад, в одних країнах у випадку справляння прибуткового податку роботодавцем необхідності подавати річну декларацію про доходи немає, в інших - це обов'язковий елемент адміністрування. По-третє, має місце глибока диференціація у рівнях податкового навантаження, що накладає відбиток на рівень добровільності сплати податків в різних країнах.

Основные характеристики PIT в некоторых странах ОЭСР приведены в таблице 2, из которой можно видеть, что именно благодаря высокому уровню доходов этот налог выполняет весомую фискальную функцию. Однако наблюдается четкая тенденция к снижению прогрессивности и, соответственно, сложности администрирования процесса налогообложения доходов населения. В тоже время в доходах налогоплательщиков возрастает удельный вес годовых вычетов, не подлежащих налогообложению. Особенно заметно этот показатель вырос в странах Западной Европы, тогда как в Азии и Тихоокеанском регионе - несколько уменьшился. Среди всех стран ОЭСР он является наибольшим у Скандинавских стран - "стран общественного благосостояния". В частности, в Швеции и Норвегии в 2002 г. объем затрат человека, не подлежащий налогообложению, составил, соответственно, 110,7 и 112,8% среднего по стране дохода на душу населения. Фактически это означает, что PIT платится лишь гражданами с превышающим средний и высоким уровнями доходов. Значительная часть среднего класса населения этих стран освобождена от такого обязательства.

Во всех представленных в таблице 2 странах ОЭСР отношения поступлений от уплаты PIT к налогам на потребление и к корпоративному подоходному налогу ( corporate income tax , далее - CIT ) в несколько раз выше, чем в Украине. Так, в 2002 г. коэффициент отношения PIT к налогам на потребление составил в среднем по приведенной выборке стран 2,4, а, соответственно, PIT к CIT - 3,7. Для сравнения: в Украине в течение продолжительного периода аналогичное отношение находится в диапазоне от 0,8 до 1.

Таблица 2 Основные характеристики PIT в некоторых странах ОЭСР за 1986—2006 гг.







Макси-

Міні-



Годовые базовые вычеты



Бюджетные поступления

мальная

мальная

Кількість



Країни

от уплаты налога (среднее за период, % ВВП)

предельная

ставка налога (%)

предельная

ставка налога (%)

ставок налога

(% дохода надушу населения)


Роки


1986-1990

1991-1995

1996

-2000

2001-2002

2004-2005

1986

2002

1986

2002

1986

2002

1986

2002

Північна














Америка

11,6

11,8

12,5

11,8

10,5

43,7

33,8

23,8

13,0

8

5

13,8

15,7

Канада

13,2

13,7

13,6

12,5

11,9

37,4

29,0

27,5

16,0

3

4

21,3

22,8

США

10,0

9,8

11,5

11,2

9,3

50,0

38,6

20,0

10,0

12

6

6,2

8,6

Азия и Тихо-














океанский














регіон.

10,4

13,3

9,6 11,5

9,2 12,6

8,8 12,1

8,9 12,4

62,8 60,0

39,8 47,0

20,3

25,0

13,9

17,0

9

4

18,5

10,4

Австралия.










5

4

25,9

16,5

Японія

7,2

6,9

5,4

5,1

4,9

70,0

37,0

30,0

10,0

9

4

15,3

8,4

Південна














Корея.

2,8

3,6

3,9

3,3

3,4

55,0

36,0

6,0

9,0

16

4

14,4

8,5

Новая














Зеландия.

18,3

16,5

15,0

14,6

15,1

66,0

39,0

20,0

19,5

6

3

н. д.

8,2

Європа

8,9

9,2

8,7

9,2

9,1

62,5

48,5

20,0

12,0

8

5

18,0

32,8

Франція

4,8

5,2

6,9

7,8

7,5

н. д.

52,75

н. Д.

7,5

н. Д.

6

н. д.

17,1

Німеччина

10,5

10,3

9,3

9,5

8,1

56,0

51,17

н. Д.

21,06

н. д.

н. д.

1,8

28,7

Італія

9,9

10,9

10,9

11,0

10,5

62,0

46,4

12,0

18,25

9

5

3,9

30,1

Нидер-














ланды

9,4

103

6,5

6,9

6,5

72,0

52,0

18,0

2,95

9

4

29,9

60,0

Велико-














британия.

9,9

9,5

9,8

10,9

10,4

60,0

40,0

30,0

10,0

6

3

36,5

28,2


Составлено на основе систематизации и обработки данных: Fundamental Reform of Personal Income Tax . "OECD Tax Policy Studies" № 13, 2006, 144 p.; Z ee H. Указ . труд .

В таблице 2 прослеживается много интересных тенденций, и одна из основных заключается в том, что во всех странах падает прогрессивность PIT - за счет как снижения предельных ставок этого налога, так и уменьшения количества его ставок. По состоянию на 2002 г., количество положительных ставок PIT в среднем для стран ОЭСР составило 4, тогда как в 1986 г. - 8. Но если характеризовать эту тенденцию в целом по миру, то можно увидеть, что наиболее сложную эволюцию прошли США, где в начале XX в. (например, в 1919 г.) количество ставок федерального PIT достигало свыше 60, а в 2009 г. - только 6 (10, 15, 23, 28, 33 и 35%), которые применяются в разных границах для налогоплательщиков с разным социальным статусом.

Если говорить о недостатках первого типа системы налогообложения доходов населения, то основной из них заключается в сложности администрирования. При этой системе в значительных масштабах применяется практика предоставления многочисленных налоговых кредитов и налоговых скидок. Основная цель использования таких инструментов налогового механизма заключается во влиянии на поведение налогоплательщиков и принимаемые ими решения. Их применяют в большинстве случаев с целью соблюдения принципа равенства и справедливости. Практика и история показали, что для соблюдения этого общего принципа налогообложения применения лишь прогрессивной шкалы ставок налогообложения не достаточно. Поэтому налоговые кредиты, которые напрямую уменьшают налоговые обязательства налогоплательщиков, - в отличие от вычетов или освобождения определенных затрат от налогообложения - широко применяются во всех странах мира и многочисленны. В частности, в США насчитывается около двух десятков видов налоговых кредитов. Основательный анализ опыта применения налоговых льгот (и в частности - налоговых кредитов) в международной практике проведен украинскими учеными, в силу чего нет необходимости подробно рассматривать этот вопрос.

Особый случай среди стран ОЭСР представляют четыре Скандинавские страны (Норвегия, Швеция, Финляндия и Дания), которые в начале 90-х годов ввели второй тип системы налогообложения - DIT . Характеристики основных элементов системы налогообложения доходов населения в этих странах приведены в таблице 3.

Таблица 3 Сравнительные характеристики DIT в Скандинавских странах по состоянию на 2002 г.

Характеристики

Країни


Фінляндія

Норвегія

Данія

Швеція

Годы реформы

1993

1992

1994

1991

Ставка корпоративного подоходного налога ( CIT ) (%)

29

28

30

28

Ставка индивидуального подоходного налога ( PIT ) (%) на:


- заработную плату

30-59

28-48

33-59

28-56

- проценты

29

28

облагаются налогом вместе с заработной платой

30

- дивиденды

-

-

28-43

30

- доход от продажи акций

29

28

облагается налогом вместе с заработной платой для краткосрочных инвестиций (<3 лет)

30

- другие инвестиционные доходы

29

28

облагаются налогом вместе с заработной платой

30

Интеграция CIT и PIT

полностью интегрированы

полностью интегрированы

немає

немає.

* Источник SorensenP. В . Recent innovation in Nordic tax policy: from the global income to the dual income tax. Macmillan Press , 1998, p . 41.

Из таблицы 3 мы видим, что в Дании и Швеции налогообложение дивидендов происходит отдельно от налогообложения прибыли корпораций, тогда как в Финляндии и Норвегии они не облагаются налогами. Иначе говоря, эти страны избегают двойного налогообложения фактически одной его базы. Конечно, при таких обстоятельствах инвестиционная привлекательность Финляндии и Норвегии, а также стимулы к сбережениям и инвестициям у резидентов этих государств значительно выше.

Различия заключаются также в том, что в Финляндии и Норвегии PIT и CIT полностью интегрированы, тогда как в Дании и Швеции - нет. Как видим, в Дании инвестиционные доходы, в основном, облагаются налогами вместе с заработной платой. Интересно, что в этой стране средне- и долгосрочные (то есть на срок свыше 3 лет) инвестиции облагаются налогами как дивиденды, однако для установленного правительством перечня акций существуют льготы и исключения.

Как известно, в Скандинавских странах система налогообложения доходов населения на основе DIT была введена, главным образом, по мотивам налоговой конкуренции за мобильные факторы производства, которая, как мы отмечали, происходит с разной степенью проявления в течение длительного периода во всем мире.

Весомой альтернативой тому направлению реформ в сфере налогообложения доходов населения, по которому пошли ведущие страны мира, является применение третьего типа системы налогообложения доходов населения. Это -подоходный пропорциональный налог, или налог с единой (плоской) ставкой. В последнее десятилетие в этом направлении происходят реформы в большинстве случаев в странах с переходной экономикой и в странах постсоветского пространства.

Сторонники введения этого типа системы налогообложения доходов населения отмечают, что он наиболее прост для применения на практике и администрирования по сравнению даже с DIT , но, как мы видим, даже вместе с введением PIT с плоской ставкой избежать применения системы налоговых льгот не удается. При этом следует заметить, что в случае применения безвозвратного налогового кредита для налогоплательщиков создаются равные возможности и равные стартовые условия деятельности, а не происходит выравнивание доходов.

При применении PIT с плоской ставкой и для трудовых, и для инвестиционных, и для предпринимательских доходов исчезают возможности и вообще стимулы к перемещению доходов между разными его источниками. В таком перемещении нет необходимости, ведь возможности налогового арбитража на законодательном уровне устранены. Отсутствие возможностей для перемещения налоговых обязательств непосредственно повышает эффективность администрирования налога, поскольку возрастает уровень налоговой дисциплины и создаются предпосылки для подъема налоговой культуры. Однако применение PIT с плоской ставкой не означает "автоматического" решения всех возможных проблем, поскольку, как считают специалисты, уровень добровольности уплаты налогов, налоговая культура и дисциплина все-таки больше зависят не от количества ставок налога, а от совокупного уровня налоговой нагрузки, а также в значительной мере - от традиций и менталитета, сложившихся в обществе.

Общей чертой большинства реформ в странах с переходной экономикой, направленных на введение PIT с плоской ставкой, является также параллельное проведение реформы системы социальных взносов и сборов, пенсионной реформы путем введения накопительной системы пенсионного страхования, а также реформы косвенных налогов.

Параллельно с реформой PIT осуществлялось реформирование CIT , которое заключалось в большинстве случаев также в снижении нормативных ставок CIT и было направлено, главным образом, на устранение возможностей минимизации налоговых обязательств за счет искусственного манипулирования источниками дохода: инвестиционными доходами или трудовыми. Исключение из этого правила составляла только Россия, где одновременно с введением в 2001 г. PIT с плоской ставкой на уровне 13% была увеличена нормативная ставка CIT - с 30% до 35% (вместе с муниципальными надбавками к налогу - до 37%). При этом ставка налогообложения дивидендов повышалась вдвое - с 15% до 30%. Между тем Россия является исключением, которое обусловлено специфической политической обстановкой, законными и неформальными условиями, существующими институтами ведения бизнеса в этой стране. Показательный процесс в 2003 г., предметом которого стали схемы минимизации налоговых платежей крупнейшей российской нефтяной корпорации "ЮКОС", на длительное время служит наглядным примером того, что налоги должны платить все, независимо от своего социального и имущественного статуса. Оставляя за рамками нашего исследования политические обстоятельства, этические и моральные характеристики этого процесса, можно констатировать очевидный факт: уровень налоговой дисциплины в стране существенно вырос, ведь в ходе его была доказана целенаправленность действий корпорации на уклонение от уплаты налогов.

Во время реформы PIT реформа косвенных налогов в большинстве случаев была направлена на минимизацию фискальных рисков бюджета, поскольку трудно было предположить, как именно отреагируют налогоплательщики на уменьшение налоговой нагрузки на доходы. Вместе с тем налогообложение потребления, на что, в основном, нацелены косвенные налоги, при высокой ценовой эластичности совокупного спроса в странах с переходной экономикой, гарантировало расширение базы налогообложения и, соответственно, дополнительные налоговые поступления в бюджеты.

В таблице 4 приведены данные относительно фискальной значимости основных налогов за год до реформы и в год реформы PIT (в каждой стране он разный, поэтому см. таблицу 5).

Таблица 4 Баланс поступлений от уплаты основных налогов до и после реформ PIT (% ВВП)


PIT

СП-

Непрямі податки

Податкові надходження


Країни

год до

рік

год до

рік

год до

год до

год до

рік

Баланс


реформы

реформы

реформы

реформы

реформы

реформы

реформы

реформы



PIT

PIT

PIT

PIT

PIT

PIT

PIT

PIT


Естонія.

8,5

8,1

4,8

3,5

11,1

13,3

24,4

24,9

0,5

Грузия.

2,7

2,5

1,6

1,9

8,1

11,0

12,4

15,4

3,0

Латвия.

5,4

5,6

2,0

2,4

12,6

12,5

20,0

20,5

0,5

Литва.

5,0

5,4

5,3

2,5

6,2

6,3

16,5

14,2

-2,3

Румунія

3,0

2,3

2,7

2,4

10,2

10,9

15,9

15,6

-0,3

РФ

2,4

2,9

5,5

5,8

8,6

9,9

16,5

18,6

2,1

Словаччина

3,3

2,6

2,8

2,4

9,8

11,4

15,9

16,4

0,5

України

5,1

3,8

5,0

4,7

8,8

8,6

18,9

17,1

-1,8

Середнє










арифмети-










тичне

4,4

4,2

3,7

3,2

9,4

10,5

17,6

17,8

0,3

* Составлено по данным: Keen M ., KimY ., VarsanoR . The "Flat Tax(es)": Principles and Evidence. " IMF Working Paper " № 218, 2006, 48 p .

Из таблицы 4 мы видим, что в наибольшей степени налоговые поступления (в относительном выражении) от уплаты подоходного налога упали только в Украине - на 1 ,3% ВВП. Уменьшение этого показателя произошло также в Эстонии, Грузии, Румынии и Словакии, что в среднем обусловило его уменьшение по приведенной выборке стран только на 0,2% ВВП. Баланс поступлений от уплаты всех основных налогов претерпел наибольшие изменения в сторону уменьшения в Украине и Литве. При этом необходимо отметить: в Украине наибольший вклад в такое уменьшение был обусловлен введением PIT с плоской ставкой, тогда как в Литве - снижением почти вдвое (с 29% до 15%) нормативной ставки CIT .

Таблица 5 Основные характеристики реформ PIT в странах с переходной экономикой

Країни

Роки

Ставки

Ставки PIT до

Ставки CIT

Ставки CIT

PIT

CIT


реформы

РП

реформы


до реформы

2007 г.

2007 г.

Естонія

1994

26

16,24, 33

26

35

22

22

Литва

1994

33

Шкала ставок от 18 до 33

29

29

27

15

Латвія

1997

25

10,25

25

25

25

15

Росія

2001

13

12,20, 30

37

30

13

24

Словаччина

2004

19

Шкала ставок от 10 до 38

19

25

19

19

України

2004

13

10,20, 30,40

25

30

15

25

Грузія

2005

12

12,15,17,20

20

20

12

20

Румунія

2005

16

Шкала ставок от 18 до 40

16

25

16

16

Кыргызстан

2006

10

Шкала ставок от 10 до 20

10

20

10

10

Македонія

2007

12

Шкала ставок от 15 до 24

12

15

12

12

Ісландія

2007

35,7


18

18

35,6

18

Монголія

2007

10

10,20,40

25

15, 30

10

10, 25

Монтенегро

2007

15

15,19, 23

9

9

15

9

Казахстан

2007

10

5-20

30

30

10

30

Албанія

2007

10

1-20

20

20

10

20

Чехія

2008

15

12-32

22

24

12-32

24

Болгарія

2008

10

20-24

10

10

20-24

10

Білорусь

2009

12

9,15,20,25,30

24

24

12**

24

* Составлено на основе систематизации данных: Keen M ., KimY ., VarsanoR . Указ. труд; База даних про податки в ЄС ( http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/gen_info/info_docs/tax_ inventory / indexen . htm ).

** По состоянию на начало 2009 г.

Согласно таблице 5, в странах с переходной экономикой реформы в сфере налогообложения доходов населения были направлены, в основном, на существенное уменьшение налоговой нагрузки и упрощение процедур налогообложения. Кроме того, большинство реформ PIT стали составляющей других масштабных налоговых преобразований, а также фискальных реформ.

Конечно, результаты этих изменений различны. В одном случае можно констатировать некоторую успешность реформ PIT , поскольку удалось достичь расширения базы налогообложения за счет детенизации доходов населения (что важно для переходных экономик), увеличения стимулов к труду, повышения налоговой дисциплины и уровня добровольности уплаты налогов. В другом случае наблюдается падение объема налоговых поступлений, не пропорциональное уменьшению налоговой нагрузки. Возможно, из-за этого запланированные меры в других сферах налогообложения осуществлены не были. Это позволяет вести речь о неполноценности реформы PIT и недостижении желаемого результата. Однако даже наличие различий и контрастность полученных результатов наталкивают на вывод, что реформы системы налогообложения доходов населения имели весомое положительное влияние на социально-экономическое развитие каждой из стран. Тем государствам, которым не удалось достичь желаемого результата, следует усматривать причины этого в примененных формах и методах реализации запланированных мер.

ВЫВОДЫ И НАПРАВЛЕНИЯ ДАЛЬНЕЙШИХ ИССЛЕДОВАНИЙ

В ближайшем будущем в большинстве стран мира реформирование системы налогообложения доходов населения будет происходить в направлении дальнейшего уменьшения налоговой нагрузки и упрощения администрирования налогов. Ученые отмечают, что будет происходить постепенное приближение к системе DIT или к системе PIT с плоской ставкой. Однако отказ от системы налогообложения первого типа (то есть комплексной) актуализирует важные, с социально-экономической точки зрения, проблемы, порождаемые особенностями обозначенной тенденции.

Во-первых, комплексная система налогообложения предполагает применение глобального подхода при определении базы налогообложения, что в большинстве случаев делает невозможным существование многочисленных схем минимизации налоговых обязательств, то есть "законного" уклонения от уплаты налогов. Уже общепризнано, что такая система, хотя и является более сложной для администрирования, все же при недостаточном уровне добровольности уплаты налогов эффективна.

Во-вторых, отказ от применения прогрессивных ставок налога с доходов населения означает некоторое пренебрежение его перераспределительными функциями. В случае применения пропорционального налога иерархия доходов до и после налогообложения не изменяется, а следовательно - один из важных государственных инструментов предотвращения усиления имущественного расслоения в обществе остается незадействованным.

В условиях нынешнего кризиса мировая экономическая конъюнктура изменилась заметно. Анализ последних событий и новые тенденции, разворачивающиеся на наших глазах, позволяют поставить под сомнение устойчивость и долговременность процесса ослабления расслоения населения по доходам в результате продолжительного экономического роста. Поэтому, на наш взгляд, рано отказываться от перераспределительных свойств PIT , хотя именно подобную практику мы сегодня в массовом порядке наблюдаем во многих странах мира.

ИСТОЧНИКИ

  1. http://www.pwc.com/extweb/home.nsf/

  2. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи. Монографія. К., "Знання України", 2008,675 с.

  3. Швабій К. І. Вплив глобалізації на систему оподаткування та податкову політику України. "Стратегічні пріоритети" № 1, 2009, с. 137—144.

  4. М і г 1 ее s JAAn Exploration in the Theory of Optimum Income Taxation. " Review of Economic Studies " № 38, 1971, p . 175-208.

  5. Piatkowski М ., Jarmuzek М . Zero Corporate Income Tax in Moldova: Tax Competition and Its Implication for Eastern Europe. "IMF Working Paper" № 203, August, 2008, p. 7.

  6. S 1 em го d J. Are corporate tax rates, or countries, converging? "Journal of Public Economics" Vol. 88, 2008, p. 1169-1186.

  7. Шва бі й К. Застосування концепції доходу Хайга - Саймонса при оподаткуванні трансакцій на фінансових ринках. В кн.: Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік: матеріали науково-практичної конференції. Ч. II. Ирпень, Национальный університет ГНС Украины , 2009, с . 309-311.

  8. Z ее Н . Personal Income Tax Reform: Concepts, Issues, and Comparative Country Developments. " IMF Wbrking Paper " № 87, 2005, p . 46.

  9. http://wvw.taxfoundation.org/ffles/federaUndivdduato

  10. Willis E.,Maloney D. М ., Hoffman Jr.WH,Raabe WA WestFederal Taxation Comprehensive Шите. 2003 Edition. Thomson, South-Western, 2003, 2522 p.

  11. Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду. К., НИФИ,2006, 316с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Фінанси, гроші і податки | Контрольна робота
    131.1кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Міжнародний досвід і співробітництво в сфері боротьби з відмиванням грошей і фінансування тероризму
    Оподаткування доходів фізичних осіб Спрощена система оподаткування субєктів малого підприємництва
    Оподаткування доходів фізичних осіб Спрощена система оподаткування суб єктів малого підприємництва
    Зарубіжний досвід структурних реформ на залізничному транспорті
    Банківський нагляд міжнародний досвід
    Банківський нагляд Міжнародний досвід 3
    Банківський нагляд (міжнародний досвід)
    Міжнародний досвід формування наукоградів
    Гарантії для вкладників міжнародний досвід 2
© Усі права захищені
написати до нас