Мотивація та оцінка діяльності персоналу в малому бізнесі 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Український державний морський технічний університет ім. АМД. Макарова.
Кафедра ВП і УП.
РЕФЕРАТ
З дисципліни «Мотивація і оцінка діяльності персоналу»
На тему: Мотивація та оцінка діяльності персоналу в малому бізнесі.
Виконала:
Перевірив:
Миколаїв - 2002

Зміст

Введення
1. Поняття кредитоспроможності та необхідність її оцінки.
2. Підхід українських банків до оцінки кредитоспроможності позичальника.
2.1 Метод фінансових коефіцієнтів.
2.2 Аналіз грошового потоку (cash flow) як спосіб оцінки кредитоспроможності позичальника.
3.Міровой досвід у питаннях оцінки кредитоспроможності позичальника.
Висновок.
Список літератури.

Введення
Завдання докорінного поліпшення функціонування кредитного механізму висувають на перший план необхідність обгрунтування і використання економічних методів управління кредитом і банками, орієнтованих на дотримання економічних меж кредиту. Це дозволить запобігти невиправдані з точки зору грошового обігу і народного господарства кредитні вкладення, їх структурні зрушення, забезпечити своєчасний і повне повернення позик, що має важливе значення для підвищення ефективності використання матеріальних і грошових ресурсів.
Сучасний стан банківської системи України досить складне. Причинами цього є як кризовий стан економіки в цілому, так і проблеми становлення та розвитку банківської системи. Головна мета банку, як комерційного підприємства - отримання прибутку. У нормально працюючій економіці, основне джерело прибутку для банку - надання в позичку своїх кредитних ресурсів, і їх прибутковість і ліквідність багато в чому залежать від фінансового стану клієнтів. Тому комплексне вивчення кретіпоспособності позичальників дозволить знизити ризик при здійсненні позичкових операцій, і одночасно організувати кредитування з урахуванням меж використання кредиту.
Все це обумовлює необхідність дослідження методів оцінки кредитоспроможності позичальників в умовах сучасної економіки Україні та ситуації на міжбанківському ринку, так як комплексне вивчення кретіпоспособності позичальників дозволить знизити ризик при здійсненні позичкових операцій, і одночасно організувати кредитування з урахуванням

1. Поняття кредитоспроможності та необхідність її оцінки.
Кредитна угода передбачає взаємини двох суб'єктів - кредитора і позичальника, кредитор передає позичальникові об'єкт угоди - надану вартість - на умовах терміновості, зворотності, платності, але при цьому залишається власником об'єкта угоди. У кожної кредитної операції для кредитора присутній елемент ризику: неповернення позиченої вартості позичальником (з різних причин) несплати відсотків за позикою, порушення термінів повернення.
У дипломній роботі розглядається варіант, коли в якості кредитора виступає банківська установа, тобто мова йде про банківський кредит.
У світовій практиці кредитоспроможність клієнта є одним з основних об'єктів при визначенні доцільності та форм кредитних відносин з ним. Здатність до повернення боргу зв'язується з моральними якостями клієнта, його талантом і родом занять, ступенем вкладення капіталу в нерухоме майно, можливістю заробити кошти для погашення позики та інших зобов'язань в ході процесу виробництва та обігу.
Кредитоспроможність позичальника залежить від різних факторів, у тому числі від його фінансового становища - рівня забезпечення власними коштами, рівня рентабельності, наявності достатнього обсягу ліквідних активів, фінансової дисциплінованості позичальника і його контрагентів.
Для оцінки кредитоспроможності на перспективу потрібно, крім зазначеного, врахувати вплив майбутніх кон'юнктурних змін в економіці, що позначаються на діяльності позичальника, з урахуванням сум і термінів майбутніх надходжень доходів та їх використання, відповідно до зобов'язань за платежами (за матеріали, енергію, та ін ) та погашенням позичкової заборгованості. Додаткові складнощі у визначенні кредитоспроможності виникають і у зв'язку з таким чинником, як репутація позичальника, виміряти та оцінити відносне значення якої неможливо.
При визначенні кредитоспроможності треба враховувати і дані про різні сторони діяльності позичальника, умови його роботи. Поряд з цифровими показниками можна використовувати дані про репутацію позичальника, що не піддається вираженню в цифровому вигляді.
Таким чином, кредитоспроможність позичальника грунтується на моральних якостях клієнта і його здатності відтворити авансовані кошти для погашення боргу.
Основна мета вивчення кредитоспроможності - визначити здатність і готовність позичальника повернути запитувану суму відповідно до умов договору про видачу позики. Банк повинен у кожному випадку визначити ступінь ризику, який він готовий взяти на себе, і розмір кредиту, який може бути наданий у даних обставинах.
Складність оцінки кредитоспроможності позичальників зумовила застосування різноманітних підходів до такого завдання, в залежності від особливостей позичальників.
Один із підходів, що базується на правовій і фінансово-господарської спроможності позичальника одержати й повернути кредит, закріплений у положенні НБУ "Про кредитування". Тут кредитоспроможність визначається, як здатність позичальника в певному обсязі та у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за основним боргом і відсотками, які підлягають сплаті за користування кредитом у терміни, визначені в кредитному договорі.
Кредитоспроможність позичальника означає здатність юридичної чи фізичної особи повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Поняття кредитоспроможності включає правовий і господарсько-фінансовий стан позичальника, яке визначає наявність передумов для одержання ним кредитів, а також їх погашення у встановлені терміни.
Кредитоспроможність позичальника, на відміну від його платоспроможності, не фіксує неплатежі за поточний період або на будь-яку дату, а прогнозує його платоспроможність на найближчу перспективу. Оцінюється кредитоспроможність на основі системи показників, які відображають розміщення і джерела оборотних засобів, результати господарсько-фінансової діяльності позичальника. Вибір показників залежить від особливостей побудови балансу та інших форм звітності клієнтів, їх галузевих особливостей, форми власності.
При оцінці кредитоспроможності позичальника враховуються: правомочність, яку юридична особа отримує тільки з моменту державної реєстрації його статуту у виконавчих органах влади, фінансова стабільність, платоспроможність та інші показники (ліквідність балансу, стан активів, ефективність використання коштів, прибуток, наявність забезпечення або інші гарантії повернення кредиту, рейтинг).
Глибина аналізу кредитоспроможності залежить від наявності або відсутності в минулому кредитних відносин банку з конкретним позичальником, від результатів його господарсько-фінансової діяльності, розмірів та строків надання позик.
Конкретна методика оцінки кредитоспроможності вироблена і використовувана українськими банками на сьогоднішній день базується на багаторічному досвіді зарубіжних банків, з урахуванням специфіки національної економіки.

2. Підхід українських банків до оцінки кредитоспроможності позичальників.
2.1 Метод фінансових коефіцієнтів.
Використовувана в практиці українських банків система оцінки кредитоспроможності позичальників базується на використанні фінансових коефіцієнтів, які характеризують співвідношення статей балансу, і їх динаміці. Найбільш активно використовуються показники ліквідності. До них відносяться: коефіцієнт абсолютної ліквідності (К 1), коефіцієнт покриттів балансу (К 2), коефіцієнт поточної ліквідності (К 3). Для аналізу фінансового стану Позичальника використовуються дані його балансу (форма 1), звіту про фінансовий стан (форма 2) та інші дані.
, Де
Ала - абсолютно ліквідні активи, до яких відносяться каса, розрахунковий рахунок, інші грошові кошти.
Окр - короткострокові зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.
Значення К 1 не повинно бути менше ніж 0,25. Це означає, що кожна гривня короткострокових зобов'язань підприємства повинна не менш ніж на чверть покриватися абсолютно ліквідними активами.
Банки повинні отримати відповідь на питання про платоспроможність підприємства, тобто про готовність повертати позикові кошти в строк. За рахунок чого підприємство буде повертати борги, у тому числі кредит, якщо воно отримає цей кредит в банку?
Кошти для погашення боргів - це перш за все гроші на рахунках підприємства.
Потенційним засобом для погашення боргів є дебіторська заборгованість, яка при нормальному кругообігу засобів повинна перетворитися в грошову готівку.
Засобом для погашення боргів можуть служити також наявні у підприємства запаси товарно-матеріальних цінностей. При їх реалізації підприємство отримає грошові кошти.
Іншими словами, теоретично погашення заборгованості забезпечується всіма оборотними коштами підприємства. Точно також теоретично можна було б припустити, що якщо у підприємства оборотні кошти перевищують суму заборгованості, то воно готове до погашення боргів, тобто платоспроможне. Однак, якщо підприємство справді спрямує всі оборотні кошти на погашення боргів, то в той же момент припиняється його виробнича діяльність, т.к. із засобів виробництва в нього залишаться тільки основні засоби, а грошей на придбання матеріальних оборотних коштів немає - вони цілком пішли на виплату заборгованості.
Тому платоспроможним можна вважати підприємство, у якого сума оборотних коштів значно перевищує розмір заборгованості.
Платоспроможність - Це готовність підприємства погасити борги у разі одночасного пред'явлення вимоги про платежі з боку всіх кредиторів підприємства. Ясно, що мова йде лише про короткострокових позикових коштах - за довгостроковими термін повернення відомий заздалегідь і не відноситься до даного періоду.
Платоспроможність - це наявність у підприємства коштів, достатніх для сплати боргів за всіма короткостроковими зобов'язаннями і одночасно безперебійного здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.
Показник, що характеризує рівень платоспроможності, це ставлення ліквідних оборотних коштів до суми короткострокової заборгованості. Ліквідні оборотні кошти включають дані 2 і 3 розділів активу балансу підприємства за вирахуванням витрат майбутніх періодів та інші активів, тому що кошти за цими двома статтями не можуть бути перетворені в гроші для погашення боргів.
Вище було зазначено, що чисельник показника має значно перевищувати знаменник. Відповідно рівень показника платоспроможності повинен значно вище одиниці. Ця якісна оцінка рівня показника платоспроможності на кожному підприємстві повинна бути оцінена кількісно.
У фінансовій теорії існують приблизні нормативи для цього показника, який називається загальний коефіцієнт покриття.
У 1990-91 рр.. вважалося, що він не повинен бути нижче 2-2,5. В даний час в умовах нестабільності в економіці його мінімальна величина оцінюється вище - 3-4.
Однак, саме нестабільність унеможливлює будь-яке нормування цього показника взагалі. Він повинен оцінюватися для кожного конкретного підприємства, за його балансовими даними. Для такої оцінки треба визначити скільки оборотних коштів має залишитися у розпорядженні підприємства після погашення поточних боргових зобов'язань на інші потреби - безперебійне ведення виробничого процесу, погашення довгострокових зобов'язань і т.п. Крім того слід врахувати, що при визначенні загального коефіцієнта покриття приймалося до уваги джерела погашення короткострокових зобов'язань всю дебіторську заборгованість. Але серед дебіторів є і неплатоспроможні покупці і замовники, які з різних причин не оплатять продукцію цього підприємства. Всі ці обставини і визначають, наскільки має бути вище одиниці
, Де
Ал - активи в ліквідній формі, корот складаються із запасів і затрат, грошових коштів, розрахунків та інших активів.
Значення К 2 повинно бути не менше 2. Це означає, що підприємство має можливість розрахуватися за поточними боргами тільки у разі перевищення ліквідних активів над короткостроковими зобов'язаннями.
, Де
Дс - грошові кошти.
Дз - дебіторська заборгованість.
Значення К 3 повинно бути не менше ніж 0,5, тобто зобов'язання позичальника повинні наполовину перекриватися його грошовими коштами і грошовими вимогами.
Існує цілий ряд інших показників, які розраховуються на основі балансу підприємства і допомагають оцінити його кредитоспроможність:
- Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (К 4);
- Коефіцієнт співвідношення між неліквідними і ліквідними активами (До 5);
- Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів (К 6).
, Де
Исс - джерела власних коштів підприємства.
Б - підсумок балансу підприємства.
Значення цього показника повинно бути не менше 0,5, тобто в загальній сумі коштів підприємства не менше половини має бути власних.
, Де
Нс - неліквідні кошти.
Лс - ліквідні кошти.
Неліквідними є основні фонди та інші необоротні активи. Нормальним вважається співвідношення, яке дорівнює 1.
, Де
Сс - власні кошти підприємства.
Зс - позикові кошти підприємства.
Значення показника вважається нормальним, якщо на кожну одиницю позикових коштів припадає половина одиниці фактично наявні власних коштів підприємства.
У практиці роботи комерційних банків України використовуються також показники, які дають можливість оцінити ефективність роботи потенційного позичальника:
- Рентабельність підприємствап);
- Рентабельність реалізованої продукції (Р пр);
- Рентабельність активів (Р а);
- Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу об) (або тривалості обороту капіталу).
, Де
Пч - чистий прибуток.
ОСФ - основні фонди (середньорічна вартість).
ОБФ - оборотні кошти (середньорічна вартість).
, Де
Р - реалізація продукції.
, Де
А - активи підприємства.
, Де
Вср - середній залишок оборотного капіталу.
Цей показник використовується в динаміці або в порівнянні з аналогічними за профілем виробництва підприємствами. Зменшення його, при інших рівних умовах, свідчить про поліпшення використання оборотного капіталу.

2.2 Аналіз грошового потоку (cash flow) як спосіб оцінки кредитоспроможності позичальника

Аналіз кредитоспроможності клієнта банку на основі фінансових показників проводиться на базі фінансової звітності і має досить суттєвий недолік, який полягає в тому, що аналізуються дані за минулий час. Безсумнівно, якщо не розглядати кризові ситуації, справи клієнта, в більшості випадків, не можуть погіршитися настільки різко, щоб весь аналіз виявився неправильним і ризик неповернення кредиту значно збільшився. Проте бажано оцінювати кредитоспроможність клієнта ще й у динаміці, прогнозувати її стан у майбутньому. Для цієї мети можна скористатися моделлю оцінки кредитоспроможності клієнта за допомогою аналізу його грошового потоку. Модель грошового потоку дозволяє якісно оцінити кредитоспроможність клієнта. Бажано, щоб приплив коштів забезпечувався за рахунок прибутку або приросту акціонерного капіталу, а не за рахунок нових кредитів.
Аналіз грошового потоку клієнта - це оцінка кредитного ризику на основі оборотних звітних показників. Він побудований на зіставленні припливу і відтоку коштів за певний період. Стійке перевищення припливу над відпливом коштів у минулі періоди дозволяє оцінювати клієнта як кредитоспроможного. При різких коливаннях такого перевищення або у випадку зворотного співвідношення - перевищення відтоку над припливом коштів - виникають сумніви в можливості клієнта своєчасно і повністю розрахуватися за кредитом.
Таким чином, аналіз грошового потоку суттєво доповнює висновок про кредитоспроможність клієнта на основі фінансових коефіцієнтів.
1. Виручка від реалізації розраховується на підставі Форми № 2 за формулою:
B i = ctp.010 - (стр.015 + стр.020 + стр.030),
де i = 0 ... 3
2. Загальна кредиторська заборгованість. Дані беруться з балансу.
K3 i = ctp.620
3. Грошовий потік.
Д i = B i - K3 i
4. Усереднений коефіцієнт зміни грошового потоку за три останні звітні періоди:

K = [(Д 1: Д 0) + (Д 2: Д 1) + (Д 3: Д 2)]: 3
5. Прогнозований грошовий потік:
ПД = Д 3 · До
Виходячи із прогнозованого грошового потоку підприємства, розраховується величина кредиту, який може бути виданий підприємству. Природно, величина видається короткострокового кредиту не повинна перевищувати величину прогнозованого грошового потоку.
Ефективна реалізація кредитної політики банку можлива лише у випадку постійного контролю за якістю кредитного портфеля з метою своєчасного реагування у випадку його погіршення. Реалізації цієї мети служить кредитний моніторинг.

3. Світовий досвід у питаннях оцінки кредитоспроможності позичальника

Для з'ясування позитивних і негативних аспектів вітчизняної системи оцінки кредитоспроможності позичальника необхідно розглянути досвід економічно розвинених країн в даному питанні.
Банки розвинених капіталістичних країн застосовують складну систему великої кількості показників для оцінки кредитоспроможності клієнтів. Ця система диференційована залежно від характеру позичальника (фірма, приватна особа, вид діяльності), а також може грунтуватися як на сальдових, так і оборотних показниках звітності клієнтів.
На початку розглянемо показники кредитоспроможності, використовувані банками Сполучених Штатів Америки - найбільш економічно розвиненої країни світу.
Ряд американських економістів описує систему оцінки кредитоспроможності, побудовану на сальдових показниках звітності. Американські банки використовують чотири групи основних показників:
- Ліквідності фірми;
- Оборотності капіталу;
- Залучення коштів;
- Показники прибутковості.
До першої групи належать коефіцієнт ліквідності (К л) і покриття (К покр).
Коефіцієнт ліквідності К л - співвідношення найбільш ліквідних засобів і довгострокових боргових зобов'язань. Ліквідні кошти складаються з грошових коштів та дебіторської заборгованості короткострокового характеру. Боргові зобов'язання складаються з заборгованості за позикою короткострокового характеру, за векселями, неоплаченим вимогам та іншим короткострокових зобов'язаннях. Коефіцієнт ліквідності прогнозує здатність позичальника оперативно в термін погасити борг банку в найближчій перспективі на основі оцінки структури оборотного капіталу. Чим вище коефіцієнт ліквідності, тим вище кредитоспроможність.
Коефіцієнт покриття До покр - співвідношення оборотного капіталу і короткострокових боргових зобов'язань. Коефіцієнт покриття - показує межа кредитування, достатність усіх видів коштів клієнта, щоб погасити борг. Якщо коефіцієнт покриття менше 1, то межі кредитування порушені, позичальникові більше не можна надавати кредит: він є некредитоспроможним.
Показники оборотності капіталу, відносяться до другої групи відображають якість оборотних активів і можуть використовуватися для оцінки зростання коефіцієнта покриття. Наприклад, при збільшенні значення цього коефіцієнта за рахунок зростання запасів і одночасному уповільненні їх оборотності не можна робити висновок про підвищення кредитоспроможності позичальника.
Коефіцієнти залучення (До привл) утворюють третю групу оціночних показників. Вони розраховуються як ставлення всіх боргових зобов'язань до загальної суми активів або до основного капіталу, показують залежність фірми від позикових коштів. Чим вище коефіцієнт залучення, тим гірше кредитоспроможність позичальника.
З третьою групою показників тісно пов'язані показники четвертої групи, що характеризують прибутковість фірми. До них відносяться: частка прибутку в доходах, норма прибутку на активи, норма прибутку на акцію. Якщо зростає залежність фірми від позикових коштів, то зниження кредитоспроможності, оцінюваної на основі коефіцієнтів залучення, може компенсуватися зростанням прибутковості.
Далі розглянемо оцінку кредитоспроможності комерційними банками Франції - одній з найбільш розвинених європейських країн.
Оцінка кредитоспроможності клієнтів французькими комерційними банками включає 3 блоки:
1. Оцінка підприємства і аналіз його балансу, а також іншої звітності;
2. Оцінка кредитоспроможності клієнтів на основі методик, прийнятих окремими комерційними банками;
3. Використання для оцінки кредитоспроможності даних картотеки Банку Франції.
При оцінці підприємства банк цікавиться такими питаннями:
1. Характер діяльності підприємства і тривалість його функціонування;
2. Фактори виробництва:
- Трудові ресурси керівників, управлінців і персоналу (освіту, компетентність і вік керівника, наявність у нього наступників, частота пересування управлінців по робочих місцях, структура персоналу, показники простою, співвідношення оплати праці і доданої вартості (повинно бути в межах 70%);
- Виробничі ресурси (співвідношення амортизації і амортизуються коштів, рівень інвестицій);
- Фінансові ресурси;
- Економічне середовище (на якій стадії життєвого циклу перебуває що виходить продукція, чи є підприємство монопольним виробником, умови конкуренції, стадія розвитку ринку основний продукції підприємства, комерційна політика фірми, ступінь освоєння прийомів та способів маркетинга).
В активі балансу під час аналізу виділяються три складові частини:
- Іммобілізовані активи,
- Оборотні кошти (запаси, дебітори, інші);
- Готівка (каса, гроші на рахунку в банку, цінні папери). Пасив балансу ділиться на постійні ресурси, кредиторську заборгованість та грошову готівку (облік векселів та ін.) На основі рахунку результатів діяльності визначаються такі показники (таблиця 8).
Баланс та інші форми звітності використовуються, по-перше, для оцінки співвідношення сальдових показників і по-друге, для розрахунку коефіцієнтів кредитоспроможності на основі оборотних показників. Предметом аналізу є такі пропорції, як співвідношення довгострокової заборгованості та власних коштів, співвідношення стабільних власних ресурсів і суми активів, динаміка витрат і збитків у порівнянні з темпами зростання виробництва і т.д. Дані звітності фірми зіставляються з даними зведеного балансу, який складається на основі балансу однорідних підприємств. Одним з основних напрямків аналізу даних балансу є визначення банківського ризику.
Показники стану готівки оцінюються з урахуванням рівня розвитку підприємства, його рентабельності і якості потреби в оборотних коштах. Остання вивчається на основі показників швидкості обороту залишків сировини і готової продукції на складі, а також термінів розрахунків з постачальниками.
В якості одного з варіантів приватної методики оцінки кредитоспроможності клієнта комерційним банком можна навести методику банку Credit Lione. Ця методика являє собою систему оцінки, побудовану на 5 коефіцієнти:



Кожен з показників оцінюється в межах чотирьох балів, визначається загальний підсумок в балах. Сума балів визначає рівень кредитоспроможності клієнта.
Враховуються також і дані картотеки банку Франції. Ця картотека має чотири розділи У першому підприємства поділяються на 10 груп залежно від розміру активу балансу. Кожній групі присвоюються літери від А до К. Другий розділ є розділом кредитної котирування, виражає довіру, яке може бути допущено стосовно підприємств. Ця котирування грунтується на вивченні фінансової ситуації та рентабельності, а також на оцінці керівників, власників капіталів і підприємств, з якими клієнт має тісні комерційні зв'язки. Кредитна котирування ділить підприємства на 7 груп, яким присвоюються шифри від 0 до 6.
Третій розділ класифікує підприємства з їх платоспроможності. Банк Франції фіксує всі випадки неплатежів і залежно від цього поділяє клієнтів комерційних банків на три групи, яким присвоюються шифри 7, 8 або 9. Шифр 7 означає пунктуальність в платежах, відсутність реальних труднощів у грошових коштах протягом року. Шифр 8 дається при тимчасових утрудненнях, пов'язаних з наявністю грошових коштів, які не ставлять під серйозну загрозу платоспроможність підприємства. Шифр 9 означає, що платоспроможність підприємства сильно скомпроментірована.
Четвертий розділ картотеки ділить всіх клієнтів на дві групи: підприємства, векселі та цінні папери яких можуть бути переучтени чи ні в Банку Франції.
Таким чином, існуючі методики оцінки кредитоспроможності позичальника комерційними банками економічно розвинених країн мають позитивні аспекти. Їх часткове застосування може дати позитивні результати. Українським комерційним банкам варто звернути увагу на вищевказані методики та активно застосовувати їх на практиці, зокрема:
- Аналіз фінансових коефіцієнтів за методикою банків США дозволяє більш повно оцінити фінансовий стан потенційного позичальника з точки зору зовнішнього користувача інформації;
- Оцінка кредитоспроможності позичальника за методикою банків Франції дає уявлення про показники, що не піддаються кількісному вимірюванню, але мають важливе значення для кредитного інспектора комерційного банку.
Зважаючи на зацікавленість банку в просуванні послуг кредитування, а також у своєчасності повернення позички - доцільно рекомендувати позичальнику, як поліпшити свій фінансовий стан з метою підвищення його кредитоспроможності.

Висновок

На початковому етапі становлення банківської системи для аналізу кредитоспроможності позичальників використовувався вельми обмежений набір інструментів, що було пов'язано з відсутністю досвіду такої роботи, недостатніми обчислювальними потужностями що були в розпорядженні банків, недоліком необхідної інформації про позичальника. На сучасному етапі існують можливості для вирішення такого роду проблем, що сприяє успішній реалізації кредитної політики комерційного банку.
Для вирішення ключового завдання кредитної політики - поліпшення оцінки кредитоспроможності позичальника необхідно:
1. Використовувати розширений набір фінансових коефіцієнтів, оскільки застосування обмеженої їхньої кількості знижує якість проведеного аналізу;
2. Аналізувати динаміку зміни фінансового положення позичальника протягом кількох звітних періодів, а не по останньому балансу;
3. Використовувати для аналізу кредитоспроможності, на додаток до аналізу на основі фінансових коефіцієнтів, аналіз грошового потоку клієнта;
4. Крім традиційного аналізу фінансового положення підприємства-позичальника необхідно аналізувати моральні якості клієнта і його здатність заробити гроші для погашення кредиту, оскільки від цього, як показує досвід, в значній мірі залежить своєчасність та повнота повернення позикових коштів;
5. Необхідно ретельно вивчати кредитну історію клієнта, для з'ясування попереднього досвіду його спілкування з іншими банками та фінансовими установами;
З метою найбільш повного збору інформації про позичальника і його репутації банк використовує вивчення його фінансових звітів і документів, виїзди співробітників на місця для особистого інтерв'ю з клієнтом, запити в банки, підприємства, страхові компанії та інші установи про досвід їх спілкування з даним клієнтом, використання можливостей міжбанківських структур (як приклад можна привести міжбанківську службу безпеки, яка займається збором, обробкою і наданням інформації про позичальників).
Вивчення кредитоспроможності клієнта є одним з найбільш важливих методів зниження кредитного ризику і успішної реалізації кредитної політики, оскільки дозволяє уникнути необгрунтованого ризику ще на етапі розгляду заявки на надання кредиту.

Список літератури.
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" № 878-12 від 20 березня 1991 р. / / Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25.
2. Рекомендації з приводу оцінки комерційними банками кредитоспроможності і фінансової стабільності позичальника. Національний банк України. № 23011/79 від 02.06.94 р.
3. Банківська справа. Під редакцією Лаврушина О.І. - М.: Банківський і біржовий науково-консультаційний центр. 1992. - 236 с.
4. Банківська справа і фінансування інвестицій. Том 1: Теорія і концепції. Частина 1. Під ред. Н. Брука. Інститут Економічного розвитку Світового банку, 1995. - 564 с.
5. Веселовський А. "Удосконалення нагляду за діяльністю комерційних банків": Вісник НБУ, лютий 1997. № 4. З 28-32.
6. Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз. - М.: "Пріор", 1996. - 332с.
7. Масленченков Ю.С. Фінансовий менеджмент у комерційному банку. Книга 2: Технологічний уклад кредитування. 1996. - 443с.
8. Степаненко А. "Системна перебудова банківських установ і робота з проблемними банками": Банківська справа, січень 1997 року. № 1. З 12-15.
9. Усоскин В.М. Сучасний комерційний банк: Управління та операції. - К.: ІВЦ "вазарі-Ферро", 1994 .- 365с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Реферат
64.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Мотивація та оцінка діяльності персоналу в малому бізнесі
Мотивація трудової діяльності персоналу на малому підприємстві
Оцінка персоналу Мотивація і стимулювання персоналу
Мотивація трудової діяльності персоналу
Мотивація трудової діяльності персоналу організації
Мотивація діяльності персоналу підприємницької організації
Бюджетування в малому бізнесі
Інновації в малому бізнесі
Реклама в малому бізнесі
© Усі права захищені
написати до нас