Морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів-первісток

1,86

18,50 ±

± 1,1

3,66

20,35 ±

± 1,28

4,79

Висота вимені над землею

59,75 ±

± 0,81

3,15

58,53 ±

± 1,27

4,76

52,36 ±

± 1,2

3,72

46,42 ±

± 0,82

3,06

Довжина сосків: передніх

6,00 ±

± 0,14

0,53

6,26 ±

± 0,24

0,89

5,54 ±

± 0,16

0,52

5,85 ±

± 0,17

0,62

задніх

5,33 ±

± 0,16

0,64

4,67 ±

± 0,22

0,82

4,90 ±

± 0,20

0,66

5,02 ±

± 0,17

0,64

Діаметр сосків: передніх

2,92 ±

± 0,03

0,12

2,89 ±

± 0,66

0,24

2,88 ±

± 0,12

0,41

2,76 ±

± 0,06

0,21

задніх

2,76 ±

± 0,04

0,15

2,80 ±

± 0,12

0,44

2,85 ±

± 0,13

0,43

2,64 ±

± 0,04

0,13

Відстань між сосками: передніми

13,03 ±

± 0,52

2,05

14,43 ±

± 0,62

2,32

15,18 ±

± 0,39

1,29

14,07 ±

± 0,52

1,95

задніми

6,97 ±

± 0,47

1,82

7,32 ±

У першому досліді довжина вимені перевищувала у досвідчених корів на 1,75 см або на 4,56%; ширина менше у дослідній групі на 1,02 см або 3,55%; обхват більше у дослідній групі на 3,46 см або 3, 33%; істотної різниці по глибині передньої частки між групами не спостерігалося, глибина задньої частки вимені була більше на 2,18 см або 9.69% у порівнянні з контрольною групою, відповідно більш глибоке вим'я було у корів опиной групи. Довжина передніх сосків була в межах 6,00-6,26 см задніх -4,97-5,33 см. Діаметр сосків і відстань між сосками вимені корів обох груп було в межах норми.

Зміни за промірами вимені спостерігалися і у другому досліді. Довжина вимені перевищувала у досвідчених корів на 0,85 см або 2,5%; ширина була на користь контрольної групи на 1,4 см або 4,64%. Обхват вим'я більше у дослідній групі на 7,12 см або 6,94%; глибина передньої частки - на 1,42 см або 6,60%; глибина задньої долі - на 1,85 см або 10,00%. Довжина передніх сосків була в межах 5,54-5,85 см, задніх - 4,90-5,02 см, діаметр сосків був у межах норми.

На збільшення промірів вимені корів-первісток дослідної групи позитивний вплив справила доїння їх доїльним апаратом «Нурлат», в порівнянні з ДА-2, який застосовувався в контрольних групах, хоча дані статистично недостовірні.

Вважається, що відстань від дна вимені до землі має бути 45-50 см, занадто отвисшие вим'я заважає вільному пересуванню корови, незручно при машинному доїнні, більше забруднюється. Високо розташоване вим'я підвищує продуктивність праці операторів при машинному доїнні.

У корів-первісток піддослідних груп вим'я мало ваннообразную або чашеобразную форму, середньої залозистого, добре виділені черевні й підшкірні вени, розвиток чвертей вимені симетричне, рівномірний, прикріплення до тулуба щільне, дно вимені горизонтальне, форма сосків циліндрична. Певний стандарт за цими ознаками дозволяє підвищити ефективність доїння апаратом. На думку Ф. Л. Гарькавого (1974), Л. К. Ернста, І. І. Жігачева (1979) найбільш зручні вертикально спрямовані соски циліндричної або конічної форми довжиною 6-8 см, причому передні соски бувають на 1-1,5 см довше задніх, бажано діаметром 2-3 см, відстань не менше 6 см, але не більше 20 см. Цим параметрам відповідали соски піддослідних корів-первісток.

Корови з більш високим індексом вимені видоюють швидше і мають більшу інтенсивністю молоковіддачі. Дана обставина має важливе значення для технології машинного доїння. Встановлено, що тривалість доїння в меншій мірі залежить від величини удою, ніж від інтенсивності молоковіддачі (Ф. Л. Гарькавий, 1969; В. І. Гукежев, 1970; Г. М. Тунік, 1974; Л. Ф. Карташов, .... .).

Функціональні властивості вим'я визначали за допомогою доїльного апарату дач-1. Причому в контрольних групах обох дослідів доїльний апарат використовувався без доопрацювання. При доїнні корів у дослідних групах у дач-1 для збереження режимів доїння використовували приймач, блок управління, пульсатор і камеру змінного вакууму колектора від доїльного апарату «Нурлат». Результати досліджень функціональних властивостей вимені наведені у таблиці 2

Таблиця 2

Функціональні властивості вим'я корів-первісток

Інтенсивність молоковіддачі у першому досліді вище у дослідній групі на 0,1 кг / хв або на 1,07%, у другому відповідно на 0,07 або 4,96%. Індекс вимені в першому досвіді вище у досвідчених корів на 0,84%, у другому - на 0,90%, дані статистично недостовірні. Тривалість доїння корів була в межах 4,28 - 4,85 хв, що сприяє дії гормону окситоцину, який надає позитивний вплив на процес доїння і звільнення вимені від молока при дотриманні правил машинного доїння корів. Соски корів у дослідній групі першого досвіду менше піддавалися холостому доїння, що становило 30 і 25 с, у другому досліді - 35 і 26 с.

Таким чином, дослідження показали, що конструкція доїльних апаратів, застосовуваних в перші три місяці лактірованія корів, робить позитивний вплив на морфологічні та функціональні властивості вимені. Вважаємо, що в період роздоювання необхідно застосовувати доїльний апарат «Нурлат» ПАД-00.000.

Молочна продуктивність

На величину молочної продуктивності корів впливають багато чинників: генотип тварини, рівень і тип годівлі, технологія утримання і машинного доїння корів. При оптимальному рівні годівлі, з хорошою спадковістю можна не отримати від корови високі надої, якщо не дотримуються правила машинного доїння.

Мета дослідження - проаналізувати вплив конструкцій і режимів роботи доїльного апарата на молочну продуктивність корів-первісток в перші три місяці лактірованія. Для виконання мети були поставлені задачі:

• підбір корів-первісток в піддослідні групи;

• навчання доярки правилами машинного доїння корів, збирання та розбирання доїльних апаратів ДА-2М і «Нурлат» ПАД-00.000.

Експериментальні дослідження з молочної продуктивності корів-первісток за перші три місяці лактірованія проводилися в ФГТУ учхоза «Липневе» ІжГСХА в два етапи: у літній та осінній періоди 2001 року. Годівля і утримання корів було однакове в обох групах, різниця полягала у використанні різних доїльних апаратів. У контрольній групі в період роздоювання використовували доїльний апарат ДА-2М, в дослідній - «Нурлат» ПАД-00.000. Результати щодо молочної продуктивності, отримані при дослідженнях, представлені в таблиці 1.

У першому досліді в літній період за три місяці лактірованія удій у дослідній групі був вище на 102,8 кг або на 5,91%, ніж у контрольній групі, в осінній період (другий досвід), відповідно, - 63,2 і 3, 58. Різниця в кількості жиру в молоці обох дослідів була на користь досвідчених груп і склала 0,1%. Молочний жир у контрольній групі першого досліду був нижчим на 5,84 кг або 8,63%, ніж у дослідній групі. У другому досліді також молочний жир був нижче в контрольній групі на 4,39 кг або на 6,14% в порівнянні з досвідченою групою.

Таблиця 1

Молочна продуктивність корів-первісток за три місяці лактації

Вміст білка в молоці корів дослідної групи першого досліду було вище на 0,11%, ніж у контрольній. У другому досліді різниця у вмісті білка також була на користь дослідної групи на 0,09%. Молочний білок дослідної групи річного періоду був вище на 5,45 кг або на 9,40%, а осіннього періоду відповідно на 3,92 і 6,17.

У таблиці 2 наведена молочна продуктивність корів за 305 днів лактації.

Таблиця 2

Молочна продуктивність корів-первісток за 305 днів лактації

У першому досліді за 305 днів лактації удій у дослідній групі був вище на 374 кг або на 7,14%, ніж у контрольній групі, у другому досліді, відповідно - 246 і 4,6%. Різниця в кількості жиру в молоці першого досвіду була на користь дослідної групи на 0,1%, у другому досліді на 0,02 в порівнянні з контрольною групою. Молочний жир у контрольній групі першого досліду був нижчим на 15,37 кг або 7,41%, у другому досліді нижче на 8,35 кг або на 3,83% в порівнянні з досвідченою.

Істотних змін за вмістом білка за період 305 днів лактірованія не відбулося, він залишився на тому ж рівні - у першому досвіді 3,33 - 3,44, у другому - 3,60 - 3,69.

Молочний білок у дослідній групі першого досвіду був вище на 18,63 кг або на 10,68%, ніж у контрольній групі. У другому досліді різниця в молочному білку склала 13,87 кг або 7,21% на користь дослідної групи.

Коефіцієнт мінливості має найбільшу величину за величиною надою в порівнянні з вмістом жиру і білка в молоці, так як ці якісні показники в найбільшій мірі залежать від генетичного фактора, а удій - і від умов утримання та годування.

З метою вивчення лактаційної кривої нами були розраховані показників чи коефіцієнта повноцінності і постійності лактації, а також складені

Лактаційні криві

Таблиця 3

Характер лактаційної кривої більш стійкий у дослідних групах, де місячні надої зростають і досягають максимуму в перші три місяці лактації, тип лактаційної кривої в обох групах і дослідах високий стійкий, що дозволяє отримувати високі надої за лактацію.

Дані таблиці показують, що у всіх групах коефіцієнти високі, тобто генетичний потенціал корів щодо молочної продуктивності проявився завдяки створенню оптимальних умов годівлі та утримання і використання насіння биків голоштінской породи. Однак, у всіх групах коефіцієнт повноцінності і постійності був вищий у дослідних групах, так в першому досліді по повноцінності лактації вище на 2,87%, у другому - на 2,71% в порівнянні з контрольною; за коефіцієнтом постійності лактації відповідно - на 4 , 13 і 5,99. Ці дані підтвердилися на лактаційних кривих (рис. 1).

Таким чином, на величину надою, вміст жиру і білка в молоці вплинуло застосування доїльного апарату «Нурлат» у перші три місяці лактірованія, але несуттєве, оскільки дані недостовірні.