Митрополит Володимир

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Митрополит Київський і всієї України, предстоятель Української Православної Церкви

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Митрополит Володимир (у миру Віктор Маркіянович Сабодан) народився 23 листопада 1935 року в с. Марківці Летичівського району Хмельницької області Україна в сім'ї селянина.
У 1954 році, після закінчення середньої школи, вступив до Одеської духовної семінарії. Вищу богословську освіту здобув у Ленінградській Духовній Академії, яку закінчив у 1962 році зі званням кандидата богослов'я за курсову роботу з догматичного богослов'я "Христос Спаситель-Начальник світу". У тому ж році був направлений на викладацьку роботу до Одеської Духовної Семінарії.
14 червня 1962 посвячений у диякона, 15 червня-на священика, 26 серпня прийняв чернечий постриг. Посвячення і постриг здійснив Митрополит Херсонський і Одеський Борис (+ 1965).
У семінарії ієромонах Володимир був викладачем і старшим помічником інспектора, одночасно займав посаду секретаря Одеського єпархіального управління.
У 1965 році ієромонах Володимир закінчив аспірантуру при Московській Духовній Академії і був призначений ректором Одеської Духовної Семінарії з возведенням у сан архімандрита.
У 1966 році призначений заступником начальника Руської духовної місії в Єрусалимі.
23 червня 1966 архімандриту Володимиру визначено бути єпископом Звенигородським, вікарієм Московської єпархії, представником Руської Православної Церкви при Всесвітній Раді Церков у Женеві та настоятелем Женевської парафії на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
8 липня 1966 в залі засідань Священного Синоду відбулося наречення архімандрита Володимира на єпископа Звенигородського.
9 липня 1966 в Троїце-Сергієвій Лаврі архімандрит Володимир був хіротонізований на єпископа Звенигородського. Хіротонію очолив Митрополит Крутицький і Коломенський Пимен, згодом Патріарх Московський і всієї Русі.
У 1968 році преосвященний Володимир отримав призначення на Переяслав-Хмельницьку кафедру, став вікарним єпископом Митрополита Київського і Галицького, Патріаршого Екзарха України.
У 1969 році був визначений на Чернігівську і Ніжинську кафедру, з одночасним призначенням тимчасово керуючим Сумською єпархією.
З грудня 1970 року по квітень 1973 обіймав посаду відповідального редактора журналу Екзархату Україна "Православний вісник".
Ухвалою Священного Синоду від 18 квітня 1973 року преосвященний Володимир був призначений єпископом Дмитровським, вікарієм Московської єпархії, ректором Московських Духовних Академії та Семінарії.
9 вересня 1973 преосвященний Володимир возведений у сан архієпископа.
18 квітня 1978 архієпископу Володимиру було присвоєно звання професора Московської Духовної Академії. 5 червня 1979 архієпископ Володимир захистив в Московській Духовній Академії дисертацію "Екклезіологія у вітчизняному богослов'ї". Постановою Ради Академії, затвердженим Святійшим Патріархом Пимоном, архієпископу Володимиру присвоєно вчений ступінь магістра богослов'я. Ухвалою Священного Синоду від 16 липня 1982 архієпископ Дмитревский Володимир був призначений на Ростовську та Новочеркаську кафедру з возведенням у сан митрополита. 28 березня 1984 митрополит Володимир був призначений Патріаршим Екзархом Західної Європи, 15 квітня 1986 року, до уваги до церковних заслуг, удостоєний права носіння другого панагії. Митрополит Володимир нагороджений орденами Російської Православної Церкви-Святого Рівноапостольного князя Володимира 1 ступеня та Преподобного Сергія Радонезького 1 ступеня, орденом Української Православної Церкви - Преподобних Антонія і Феодосія Печерських 1 ступеня, а також орденами Помісних Православних Церков. Постановою Святійшого Патріарха і Священного Синоду від 30 грудня 1987 Митрополит Ростовський і Новочеркаський Володимир, Патріарший Екзарх Західної Європи, був призначений Керуючим справами Московської Патріархії і постійним членом Священного Синоду. 27 травня 1992 Архієрейським Собором Української Православної Церкви владика Володимир обраний Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви. 11 червня 1992 рішення Архієрейського Собору УПЦ було підтверджено Архієрейським Собором РПЦ. За визначенням Архієрейського собору РПЦ 25-27 жовтня 1990 року про незалежність і самостійність в управлінні УПЦ Митрополиту Київському і всієї України "в межах УПЦ усвояєт титул" Блаженніший ", має право носіння двох панагій і предносіння Хреста під час богослужіння". На Архієрейському Соборі РПЦ у лютому 1997 року титул "Блаженніший" закріплений за Предстоятелем УПЦ на всій канонічній території РПЦ. У березні 1996 року був обраний почесним головою Міжнародного комітету при ООН з відзначення 2000-річчя Різдва Христового. Митрополит Володимир також обраний дійсним членом Міжнародної академії інформатизації (при Екологічній і соціальній раді ООН). У березні 1998 року прийняв запрошення ізраїльської влади стати членом Міждержавної комісії, яка буде координувати і очолювати підготовку до святкування 2000-річчя у Святій Землі. Має світську юридичну освіту. Пише прозу і вірші. Володіє французькою мовою. Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.orthodox.org.ua/

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Різне | Біографія
10кб. | скачати


Схожі роботи:
Митрополит Андрій Шептицький
Платон Левшин митрополит
Святитель Іларіон митрополит Київський
Георгій Грек митрополит Київський
Митрополит і господар Чорногорії Данило Петрович-Негош
Ідеал любові і трагедія влади митрополит Антоній Храповицький
Вітчизняні історики про государя Івана IV Грозного митрополит Макарій Булгаков
Митрополит Андрей Шептицький і Уніатська церква в Росії в роки Першої світової війни 19141918 рр.
Володимир Лобов
© Усі права захищені
написати до нас