Митна оцінка товарів нове законодавство

Митна оцінка товарів: нове в законодавстві
В кінці серпня вступили в силу Закон Республіки Білорусь від 16 липня 2008 р . № 402-З "Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь" Про Митний тариф "(далі - Закон № 402-З), Положення про порядок застосування системи визначення митної вартості товарів, ввезених на митний територію Республіки Білорусь, та контролю за правильністю визначення такої вартості, затверджене постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 29.08.2008 № 1246 (далі - Положення), а також Інструкція про порядок і умови заяви митної вартості товару, що ввозиться на митну територію Республіки Білорусь, затверджена Постановою Державного митного комітету Республіки Білорусь від 25.07 .2008 № 60 (далі - Інструкція), які встановили нові особливості порядку визначення митної вартості товарів.
Що ж нового внесено до чинного порядку? Розглянемо дане питання в цій публікації більш докладно.
Перш за все, Закон № 402-З визначив порядок митного оформлення товарів, щодо якого іноземним контрактодержателя надаються різноманітних знижки - при закупівлі товарів на певну суму (як при разової закупівлі, так і шляхом підсумовування вартостей товарів, придбаних протягом певного періоду часу) , при закупівлі певної кількості партій товарів протягом певного періоду часу, при проведенні першої закупівлі (тобто новачкові), у зв'язку з передоплатою, у зв'язку з розрахунком готівкою грошовими коштами і т.д. Раніше в Законі Республіки Білорусь від 03.02.1993 № 2151-XII "Про Митний тариф" (редакція від 16.07.2008) (далі - Закон № 2151-XII) (далі Митний тариф - Тариф) такий механізм прописаний не був. Розглянемо порядок відображення знижок при проведенні митної оцінки товару на конкретному прикладі.
Приклад
Між іспанською фірмою "У" (м. Мадрид) і білоруським РУП "Е" (м. Мінськ) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого фірма "У" поставляє РУП "Е" жіночі пальто з коміром із натурального хутра . Вартість контракту 12 000 євро. Умовами контракту передбачено, що при закупівлі товару на суму, що перевищує 10 000 євро, покупцеві надається знижка 3,5% від вартості товару, зазначеної в контракті. У рахунку-фактурі, яка виставлена ​​покупцю одночасно з відвантаженням товару зі свого складу, продавець пропонує оплатити за поставлений товар 11 580 євро з урахуванням наданої знижки. Умови поставки товару за контрактом EXW (Франко-завод). Вартість доставки товару до кордону Республіки Білорусь з Литовською Республікою складає 900 євро. Курс євро, що діє на день подання митної декларації на приміщення товару під митний режим вільного обігу, встановлений Національним банком Республіки Білорусь у розмірі 3 000 рублів.
Прошу роз'яснити порядок визначення митної вартості імпортованого товару, якщо умовами контракту передбачено, що оплата за нього здійснюється протягом 50 календарних днів з дня відвантаження зі складу продавця?
Закон № 2151-XII визначив, що надаються продавцем покупцеві знижки, мають вплив на ціну угоди, враховуються при визначенні митної вартості товару за умови, що такі знижки надані до факту митного оформлення товару. Під митним оформленням розуміється вчинення митними органами митних операцій, пов'язаних з приміщенням товарів під митний режим або під митну процедуру, завершенням митної процедури, а також з видачею дозволу митного органу на вибуття товарів з митної території (ст. 8 Митного кодексу Республіки Білорусь). Таким чином, знижка покупцеві повинна бути надана продавцем (як і в нашому випадку) до факту митного оформлення товару. При цьому в даній нормі спеціально не обумовлено, чи повинен бути розрахунок за поставлений товар вироблений до факту митного оформлення товару.
Законом № 402-З встановлено, що якщо умовами договору, на підставі якого товар ввезений до Республіки Білорусь, не передбачена оплата за товар до моменту його митного оформлення, факт відсутності оплати не може бути підставою для відмови в обліку наданої знижки при визначенні митної вартості товару (крім знижки за попередню оплату).
У свою чергу, п. 4 Положення про порядок застосування системи визначення митної вартості товару, що ввозиться на митну територію Республіки Білорусь, та контролю за правильністю визначення такої вартості, затвердженого постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 29.08.2008 № 1246, встановлено, що для обліку при визначенні митної вартості товару надаються продавцем покупцю знижок з ціни товару розмір та умови їх надання повинні бути зазначені в зовнішньоторговельному договорі (контракті), на підставі якого здійснюється ввіз товару. Розмір таких знижок також повинен бути зазначений в рахунку-фактурі (інвойсі).
Згідно з Інкотермс 2000 продавець вважається виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Даний термін покладає, таким чином, мінімальні обов'язки на продавця, і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Проте якщо сторони бажають, аби продавець узяв на себе обов'язок щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу. У розглянутому прикладі вартість доставки не включена до ціни контракту, відповідно, підлягає включенню до митної вартості товару окремою позицією.
Таким чином, враховуючи той факт, що виконуються умови для обліку наданої знижки, митна вартість товару, що поставляється становитиме 11 580 євро (у даному випадку врахована знижка, представлена ​​покупцю до дати митного оформлення) плюс 900 євро (вартість доставки товару до кордону Республіки Білорусь з Литовською Республікою). І це помножити на 3 000 рублів, що складе 37 440 000 рублів.
Деякі нововведення внесені в порядок визначення митної вартості товару на основі резервного методу. Нагадаємо, що даний метод визначення митної вартості застосовується лише в тому випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена в результаті послідовного застосування всіх раніше перерахованих в Тарифі методів визначення митної вартості товару.
Тепер законодавчо закріплено, що фундаментом застосування даного методу є принципи і загальні положення митної оцінки, встановлені Світовою організацією торгівлі, а саме:
· Базування оцінки в максимально можливою мірою на ціну угоди ввезеного товару;
· Уніфікація оцінки, забезпечення однаковості у здійсненні оцінки товару в митних цілях;
· Об'єктивність і неупередженість критеріїв оцінки;
· Сумісність оцінки з комерційною практикою, неприпустимість створення ситуацій або використання методів оцінки, які не зустрічаються в комерційній практиці;
· Використання найближчих еквівалентів (альтернативних вартостей) при неможливості застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезених товаром.
У разі визначення митної вартості товару на основі резервного методу допускається застосування елементів інших методів. Однак і тут має дотримуватися встановлена ​​послідовність застосування методів визначення митної вартості.
У той же час застосування резервного методу визначення митної вартості товару з елементами інших методів не допускається у разі, якщо причиною неможливості застосування попередніх методів було визнання митним органом Республіки Білорусь того факту, що відомості, подані декларантом, не базуються на достовірній, документально підтвердженої і кількісно визначної інформації. Так, наприклад, використання елементів методу визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезених товаром не допускається у разі, якщо декларантом не представлено документальне підтвердження величини заявленим ним митної вартості (відсутність документа, який є обов'язковим для застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезених товаром, або наявність не урегульованих з продавцем і (або) відправником товару протиріч і неточностей у поданих документах).
І тільки коли неможливо використовувати елементи інших методів при визначенні митної вартості товару на основі резервного методу визначення митної вартості товару, допускається використання реальних, обгрунтованих цінових даних, наявних у розпорядженні декларанта і (або) митного органу Республіки Білорусь.
Слід зазначити, що митна вартість товару шляхом застосування резервного методу може бути визначена на основі:
· Ціни товару на внутрішньому ринку країни експорту;
· Системи, яка передбачає використання для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
· Ціни товару, що поставляється з країни експорту в треті країни;
· Ціни товару на внутрішньому ринку Республіки Білорусь, що відбувається з Республіки Білорусь;
· Ціни товару довільно встановленої або документально не підтвердженої;
· Вартості ідентичного або однорідного товару, яка визначається на основі додавання витрат, не передбачених ст. 18 Тарифу;
· Гранично мінімальною (фіксованого) вартості товару.
У свою чергу в ст. 18 Тарифу обумовлені такі витрати:
· Вартість матеріалів і витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваного товару;
· Суми прибутку та загальних витрат, що включаються у ціну при продажі товару того ж класу або виду, що й оцінюваний товар, вироблений у країні експорту для поставки до Республіки Білорусь;
· Вартість доставки товару до аеропорту, порту або іншого місця ввезення товару на митну територію Республіки Білорусь, тобто вартість транспортування, витрати на навантаження, розвантаження, перевантаження і перевалки товару;
· Плата за страхування (страховий внесок).
Статтею 276 Митного кодексу Республіки Білорусь визначено, що митні органи Республіки Білорусь здійснюють митний контроль виходячи з принципів цільової спрямованості митного контролю, вибірковості окремих операцій та об'єктів такого контролю. І це цілком обгрунтовано. Адже переважна більшість суб'єктів господарювання та не мають наміру свідомо порушувати норми законодавства. А необгрунтоване проведення операцій митного контролю тягне збільшення часу вчинення митних операцій і, відповідно, додаткові витрати імпортерів.
Відповідні норми знайшли відображення і в порядку контролю за достовірністю заяви в митних документах митної вартості.
Як і раніше, Законом № 402-З встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товару здійснюється митним органом Республіки Білорусь, який приймає рішення про правильність вибору та застосування методу визначення митної вартості товару, визначення величини та (або) структури заявленої митної вартості товару . Однак з метою спрощення митного оформлення та скорочення часу перевірки правильності визначення митної вартості товару на етапі митного оформлення Державний митний комітет Республіки Білорусь має право встановлювати особливості контролю за правильністю визначення митної вартості для окремих видів товарів і (або) категорій осіб, використовуючи попередню оцінку можливості і наслідків порушень митного законодавства, а також шляхом проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару після його приміщення під заявлений митний режим (наприклад, у процесі проведення такої форми митного контролю, як митна перевірка). Порядок проведення контролю більш детально описаний в Положенні і буде далі розглянуто в даній публікації.
Законом № 402-З змінені і окремі права декларанта. Так, якщо раніше декларант мав право отримати при виникненні необхідності в уточненні заявленої митної вартості товару товар, що декларується за умови надання забезпечення сплати мита відповідно до митною вартістю товару, визначеною митним органом Республіки Білорусь, а при необхідності уточнення заявленої митної вартості товару, не оподатковуваного митом, отримати товар, що декларується за наявності зобов'язання за поданням необхідних документів у строк, встановлений митним органом Республіки Білорусь, то тепер слід ще додатково надати і забезпечення сплати податків. Це обумовлено тим, що, як правило, зміна величини мита тягне за собою зміну величини і належних до сплати податків, що стягуються митними органами (ПДВ).
При цьому термін дії такого забезпечення сплати мит, податків припиняється з припиненням податкового зобов'язання зі сплати митних зборів, податків. Перш термін дії забезпечення сплати мита становив 90 календарних днів з дати випуску товару небудь, коли за умовами угоди термін платежу перевищував вказаний термін і в якості підтверджуючих заявлену митну вартість товару повинні були бути представлені платіжні документи, забезпечення сплати мита діяло до закінчення 10 - денного періоду після закінчення терміну платежу по угоді.
Вперше законодавчо визначено, що в разі неподання декларантом документів, що підтверджують спочатку заявлену митну вартість товару протягом встановленого терміну, податкове зобов'язання зі сплати митних зборів, податків, обчислених виходячи з різниці між остаточної митною вартістю і спочатку заявленої митної вартістю товару підлягає виконанню не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття митним органом Республіки Білорусь рішення про визнання митної вартості остаточною. Відповідно, у цьому випадку не виникає факту невиконання податкового зобов'язання (якщо, наприклад, в якості забезпечення сплати митних платежів надана банківська гарантія, застава і т.д.) і, відповідно, відсутній факт вчинення адміністративного правопорушення.
Далі розглянемо більш детально нововведення, які містяться в Положенні.
Пунктом 2 Положення встановлено, що при митному оформленні товару, поміщеного під один з митних режимів, митна вартість такого товару повторно не визначається. За митну вартість такого товару і метод визначення його митної вартості, відповідно, приймаються митна вартість товару і метод визначення митної вартості товару, прийняті митним органом Республіки Білорусь при приміщенні такого товару під перший митний режим, при приміщенні під який митна вартість товару визначалася після його останнього ввозу на митну територію Республіки Білорусь. Нагадаємо, що перш дана норма звучала наступним чином: "При митному оформленні товарів, раніше розміщується під один з митних режимів, відповідно до яких у відношенні ввезених товарів сплачувалися мито, і (або) акциз, і (або) податок на додану вартість (далі - митний режим), митна вартість повторно не визначається ". Таким чином, слід відповідально ставитися при заяві митної вартості не тільки при розміщенні товарів у митний режим вільного обігу, а й при розміщенні товарів у такі митні режими, як переробка на митній території, вільної митної зони і т.д. Введене правило застосовується за умови, що на момент митного оформлення у митного органу Республіки Білорусь відсутні відомості про невірне визначення митної вартості даного товару при приміщенні під перший митний режим після його останнього ввезення в Республіку Білорусь.
У яких же випадках можна застосовувати метод визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезених товаром? Розглянемо це на конкретному прикладі.

Приклад
РУП "Т" ввезло на таможенную территорию Республики Беларусь в соответствии с условиями товарообменного контракта товар: метизные изделия в ассортименте, стоимость которого составляет в эквиваленте 1 500 евро. Для целей помещения товара под таможенный режим свободного обращения в подтверждение заявленной таможенной стоимости имеются товарообменный договор, инвойс, банковские платежные документы на проведение оплаты нашему контрагенту по сделке за поставленный товар. Можно ли в данном случае заявить таможенную стоимость по первому методу (методу определения таможенной стоимости товара по цене сделки с ввозимым товаром)?
Пунктом 4 Положения определено, что метод определения таможенной стоимости товара по цене сделки с ввозимым товаром применяется при определении таможенной стоимости товара, ввозимого на таможенную территорию Республики Беларусь в соответствии с внешнеторговыми сделками купли-продажи, имеющими стоимостную основу. При этом ценой сделки с товаром, ввозимым на таможенную территорию Республики Беларусь, т.е. ценой фактически уплаченной или подлежащей уплате, является общая сумма всех платежей, осуществленных или подлежащих осуществлению прямо или косвенно в любой форме покупателем непосредственно продавцу и (или) третьему лицу в пользу продавца за ввозимый товар. Таким образом, метод определения таможенной стоимости товара по цене сделки с ввозимым товаром не может быть применен при определении таможенной стоимости товаров, ввозимых по договорам мены, дарения и т.п., где не происходит движения денежных средств между сторонами сделки.
Следует обратить внимание, что несколько изменился порядок определения таможенной стоимости в тех случаях, когда страна происхождения и страна отправления различны.
Приклад
РУП "Т" ввезло на таможенную территорию Республики Беларусь в соответствии с условиями договора купли-продажи товар: метизные изделия в ассортименте, стоимость которого составляет в эквиваленте 8 000 евро. Для целей помещения товара под таможенный режим свободного обращения в подтверждение заявленной таможенной стоимости имеются товарообменный договор, инвойс, документы, подтверждающие размер произведенной оплаты за доставку товара, банковские платежные документы на проведение оплаты нашему контрагенту по сделке за поставленный товар, иные документы, необходимые для заявления метода определения таможенной стоимости товара по цене сделки с ввозимым товаром. Страна происхождения товара - Китайская Народная Республика, страна отправления - Литовская Республика. Однако у нас отсутствуют декларации (их копии) страны происхождения и страны отправления. Можно ли в данном случае заявить таможенную стоимость по первому методу (методу определения таможенной стоимости товара по цене сделки с ввозимым товаром)? Могут ли у нас быть истребованы декларации страны происхождения и страны отправления и в каких случаях?
Да, можно. Это обусловлено тем, что в Положении не нашла отражения норма, согласно которой для применения метода 1 при определении таможенной стоимости товаров, страна происхождения и страна отправления которых различны, декларантом в обязательном порядке должны быть представлены таможенные декларации (либо их заверенные копии) страны происхождения, страны отправления и стран транзита товаров, если их заполнение предусмотрено законодательством этих стран.
Однако это вовсе не означает, что данный документ в настоящее время таможенный орган истребовать не может ни при каких обстоятельствах.
Так, в соответствии с п. 35 Положения, требуется уточнение заявленной декларантом при таможенном оформлении товара таможенной стоимости, если с учетом проводимых операций контроля за правильностью определения таможенной стоимости товара:
· в документах, представленных декларантом, в результате контроля установлено несоответствие сведений, влияющих на таможенную стоимость товара;
· имеются основания полагать, что представленные декларантом документы и (или) сведения не являются достоверными и (или) достаточными для принятия решения в отношении заявленной таможенной стоимости товара;
· имеются основания полагать, что взаимосвязанность участников сделки повлияла на ее цену;
· заявленная декларантом таможенная стоимость товара меньше (на 20 % и более) ценовой информации, имеющейся в распоряжении таможенного органа Республики Беларусь, за исключением случая, определенного абз. 6 указанного пункта;
· заявленная декларантом таможенная стоимость товара меньше ценовой информации, направленной Государственным таможенным комитетом для целей сравнения;
· по условиям сделки, в соответствии с которой оцениваемый товар ввезен на таможенную территорию Республики Беларусь, предусмотрено положение о пересмотре цен и окончательная цена ввозимого товара не может быть определена на момент таможенного оформления и (или) на момент таможенного оформления неизвестна величина добавлений, предусмотренных ч. 3 ст. 14 Закона № 2151-XII, подлежащих включению в таможенную стоимость оцениваемого товара.
При этом уточнение заявленной декларантом таможенной стоимости товара производится путем запроса у декларанта дополнительных документов, перечень которых определяется с учетом невыясненных или спорных обстоятельств сделки, необходимых для подтверждения заявленной таможенной стоимости товара, физических характеристик, качества и репутации на рынке ввозимых товаров, оказавших влияние на его цену. Соответственно, Положение определило перечни категорий документов, которые подтверждают таможенную стоимость товаров либо которые могут быть истребованы таможенными органами для проверки достоверности заявленных сведений.
Так, в рассматриваемой ситуации Положением определены следующие два перечня документов, которые может таможенный орган затребовать у декларанта:
1. Перечень документов, подтверждающих, что взаимосвязанность участников сделки не повлияла на ее цену:
1.1. Договоры (контракты) купли-продажи, заключенные между лицами, не являющимися взаимосвязанными, в отношении товаров, идентичных или однородных оцениваемым, проданных для ввоза в Республику Беларусь.
1.2. Свидетельства о помещении товаров под заявленный таможенный режим, согласно которым таможенная стоимость идентичных или однородных товаров была принята таможенным органом Республики Беларусь по методу определения таможенной стоимости товара по цене сделки с ввозимым товаром.
1.3. Бухгалтерская и банковская документация покупателя в отношении реализации оцениваемых, идентичных или однородных оцениваемым на территории Республики Беларусь товаров.
1.4. Документы, содержащие сведения об участии продавца в распределении прибыли от деятельности покупателя (в случае, если продавец является владельцем акций (долей, вкладов, паев) покупателя.
1.5. Документы, содержащие сведения о финансовых взаимоотношениях участников сделки, кроме расчетов по договору куплипродажи, на основании которого производится перемещение через таможенную границу Республики Беларусь оцениваемых товаров.
1.6. Бухгалтерская и банковская документация производителя товаров, если она может быть проверена таможенными органами Республики Беларусь.
2. Перечень документов, запрашиваемых для уточнения заявленной декларантом таможенной стоимости:
2.1. Упаковочные листы.
2.2. Документы, касающиеся лицензирования любой перепродажи или использования товара.
2.3. Документы, отражающие расходы на маркировку или упаковку товара, на проведение его тестирования или инспектирования.
2.4. Декларации страны происхождения, страны отправления и стран транзита товара, если их заполнение предусмотрено законодательством этих стран. При этом, если в стране отправления товар или сырье, из которого он изготовлен, помещались предварительно под какой-либо таможенный режим, - таможенная декларация, оформленная в соответствии с предшествующим экспорту таможенным режимом.
2.5. Сертификаты качества, безопасности и др.
2.6. Имеющие отношение к сделке контракты с третьими лицами.
2.7. Счета за платежи третьим лицам в пользу продавца.
2.8. Счета за комиссионные, брокерские услуги, имеющие отношение к сделке с оцениваемым товаром.
2.9. Бухгалтерская документация.
2.10. Лицензионные или авторские соглашения.
2.11. Складские квитанции.
2.12. Заказы на поставку.
2.13. Каталоги, Спецификации, Прейскуранты цен (прайс-листы) фирм-изготовителей (если они имеются).
2.14. Калькуляция фирмы-изготовителя на оцениваемый товар.
2.15. Другие документы, которые могут быть использованы в зависимости от обстоятельств сделки для подтверждения сведений в отношении заявленной таможенной стоимости.
Таким образом, несмотря на то, что исключена норма, согласно которой в ряде случаев для заявления таможенной стоимости по первому методу требовалось предоставление декларации страны происхождения, страны отправления и стран транзита товара, однако, таможенный орган вправе затребовать данный документ с целью уточнения заявленной декларантом таможенной стоимости.
Касаясь далее вопросов контроля, осуществляемого таможенными органами, за правильностью определения таможенной стоимости товара, ввозимого на таможенную территорию Республики Беларусь, следует отметить, что Положение установило, что он может осуществляться как при таможенном оформлении, так и после помещения товара под заявленный таможенный режим, в том числе при проведении таможенной проверки.
При этом впервые регламентировано, что данный контроль осуществляется путем проведения основных и дополнительных операций.
Основные операции:
· контроль за правильностью выбора и применения метода определения таможенной стоимости товара, ввозимого на таможенную территорию Республики Беларусь;
· контроль за правильностью определения декларантом структуры заявленной таможенной стоимости товара;
· контроль за документальным подтверждением заявленной таможенной стоимости товара. При этом ответственность за достоверность сведений, указанных в документах, представленных в подтверждение заявленной таможенной стоимости товара, несет декларант.
Дополнительные операции:
· контроль за правильностью определения декларантом величины заявленной таможенной стоимости товара;
· сравнение величины заявленной декларантом таможенной стоимости товара с имеющейся в распоряжении таможенного органа Республики Беларусь ценовой информацией.
Категории товаров, в отношении которых при таможенном оформлении контроль за правильностью определения таможенной стоимости осуществляется путем проведения основных и дополнительных операций, определяются с использованием системы управления рисками таможенными органами Республики Беларусь на основании объема ввоза товаров, объема уплачиваемых таможенных платежей, репутации импортера (экспортера), наличия установленных фактов недостоверного декларирования таможенной стоимости и иных сведений, позволяющих судить о недостоверном декларировании таможенной стоимости.
В отношении иных категорий товаров при таможенном оформлении контроль за правильностью определения таможенной стоимости осуществляется путем проведения основных операций. После помещения таких товаров под заявленный таможенный режим таможенными органами Республики Беларусь проводится контроль за правильностью определения их таможенной стоимости исходя из принципов целевой направленности, выборочности отдельных операций и объектов такого контроля в соответствии с Таможенным кодексом Республики Беларусь.
Какие же изменения внесены Инструкцией ?
Как и прежде, декларирование таможенной стоимости производится с использованием таможенных документов "декларация таможенной стоимости" формы ДТС, которые представляются декларантом при декларировании товара одновременно с таможенной декларацией и другими необходимыми для таможенных целей документами.
Форма ДТС-1 предназначена для использования при заявлении таможенной стоимости, определяемой по методу 1 или по методу 6 с применением элементов метода 1.
Форма ДТС-2 предназначена для использования при заявлении таможенной стоимости, определяемой по методам 2-6 без применения элементов метода 1.
Для сведения: Инструкция ввела следующую нумерацию наименований методов определения таможенной стоимости:
· метод определения таможенной стоимости по цене сделки с ввозимым товаром - метод 1;
· метод определения таможенной стоимости по цене сделки с идентичным товаром - метод 2;
· метод определения таможенной стоимости по цене сделки с однородным товаром - метод 3;
· метод определения таможенной стоимости на основе вычитания стоимости - метод 4;
· метод определения таможенной стоимости на основе сложения стоимости - метод 5;
· резервный метод определения таможенной стоимости метод 6.
При корректировке таможенной стоимости в связи с окончательной таможенной оценкой, в том числе после помещения товара под заявленный таможенный режим, декларантом самостоятельно заполняется и предоставляется в таможенный орган ДТС (в том числе повторно).
Для корректировки таможенной стоимости и таможенных платежей используются таможенные документы корректировки таможенной стоимости и таможенных платежей (далее - КТС) форм КТС-1 и КТС-2.
При этом Инструкция существенно расширила перечень случаев, когда таможенная стоимость декларируется непосредственно в таможенной декларации без заполнения декларации таможенной стоимости. Так, таможенная стоимость заявляется в таможенной декларации (без заполнения ДТС) в случаях, если:
1) в отношении декларируемого товара не уплачиваются таможенные пошлины, налоги;
2) таможенная стоимость ввозимой партии товара не превышает суммы, эквивалентной 10 000 долларов США, за исключением многоразовых (два и более раза) поставок в рамках одного договора (контракта), а также повторяющихся поставок одного и того же товара одним отправителем в адрес одного и того же получателя по различным договорам (контрактам);
3) товар ранее был помещен под один из таможенных режимов, при помещении под который таможенная стоимость товара была определена и принята таможенным органом;
4) к основе для расчета таможенной стоимости не подлежат добавления, установленные ч. 3 ст. 14 Закона № 402-З и не производятся вычеты из цены сделки, предусмотренные ч. 7 ст. 14 Закона № 402-З;
5) в иных случаях, установленных нормативными правовыми актами Государственного таможенного комитета Республики Беларусь.
Необходимо обратить внимание, что данная норма не применяется для п. 2 и 4 в случае наличия одного из следующих условий:
· взаимосвязанности участников сделки;
· зависимости продажи или цены сделки от соблюдения условий, влияние которых невозможно исчислить;
· ограничений в отношении прав покупателя на распоряжение оцениваемым товаром или на его использование.
Однако таможенный орган при необходимости вправе потребовать заполнения ДТС, даже в тех случаях, когда ДТС не заполняется.
В качестве отступления напомним, что ст. 14 Тарифа предусмотрено, что при определении таможенной стоимости товара по цене сделки с ввозимым товаром к цене сделки, если ранее в нее не были включены, должны быть добавлены:
а) стоимость доставки товара до аэропорта, порта или иного места ввоза товара на таможенную территорию Республики Беларусь, т.е. стоимость транспортировки, расходы по погрузке, разгрузке, перегрузке и перевалке товара;
б) плата за страхование (страховой взнос);
в) расходы, понесенные покупателем:
комиссионные и брокерские вознаграждения, за исключением комиссионных по закупке товара;
стоимость контейнеров или другой многооборотной тары, если в соответствии с Товарной номенклатурой они рассматриваются как единое целое с оцениваемым товаром;
стоимость упаковки, включая стоимость упаковочных материалов и работ по упаковке;
г) соответствующая часть стоимости прямо или косвенно предоставленных продавцу покупателем бесплатно или по сниженной цене для использования в связи с производством и продажей оцениваемого товара на экспорт в Республику Беларусь следующих товаров и услуг:
сырья, материалов, деталей, полуфабрикатов и других комплектующих изделий, являющихся составной частью оцениваемого товара;
инструментов, штампов, форм и других подобных предметов, использованных при производстве оцениваемого товара;
материалов, израсходованных при производстве оцениваемого товара (смазочных материалов, топлива и др.);
инженерной проработки, опытно-конструкторских работ, дизайна, художественного оформления, эскизов и чертежей, выполненных вне территории Республики Беларусь и непосредственно необходимых для производства оцениваемого товара;
д)роялти и лицензионные платежи за использование объектов интеллектуальной собственности, связанных с оцениваемым товаром, подлежащие уплате покупателем прямо или косвенно как условие продажи оцениваемого товара, если такие роялти и платежи за использование объектов интеллектуальной собственности не включены в цену сделки, фактически уплаченную или подлежащую уплате за оцениваемый товар. Такие роялти и платежи уплачиваются за пользование правами:
· на изготовление ввозимого товара;
· на продажу на экспорт ввозимого товара;
· на использование или перепродажу ввозимого товара;
· иными правами на использование объектов интеллектуальной собственности, связанных с оцениваемым товаром.
Платежи за право копирования (воспроизводства) оцениваемого товара в Республике Беларусь не добавляются к цене сделки, фактически уплаченной или подлежащей уплате за оцениваемый товар;
е) величина части прямого или косвенного дохода, причитающаяся продавцу от последующих перепродаж, передачи или использования оцениваемого товара.
Одновременно эта же статья Тарифа предусматривает, что таможенная стоимость товара, определяемая по цене сделки с ввозимым товаром, не должна включать в себя следующие платежи и расходы при условии, что они выделены из цены, фактически уплаченной или подлежащей уплате за ввозимый товар:
· расходы на строительство, монтаж, сборку, наладку оборудования или оказание технической помощи после ввоза такого оборудования на таможенную территорию Республики Беларусь;
· расходы по доставке товара после его ввоза на таможенную территорию Республики Беларусь;
· налоги, сборы (пошлины), взимаемые в соответствии с законодательством Республики Беларусь.
Немного изменился порядок заполнения ДТС и КТС.
Если прежде ДТС и КТС заполнялись:
· декларантом, если таможенная стоимость корректируется декларантом;
· должностным лицом таможенного органа, если таможенный орган самостоятельно корректирует таможенную стоимость, то теперь заполнение данных документов относится исключительно к компетенции декларанта.
Не существенно изменился порядок заполнения отдельных граф ДТС и КТС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ