Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
Кафедра економіки
РЕФЕРАТ
На тему:
«Методика розрахунку економічного ефекту від застосування ПС у користувача»
МІНСЬК, 2008
Створювані програмні засоби можуть призначатися як для зовсім нових, раніше не розв'язувалися або розв'язувалися ручним способом завдань, так і для традиційних завдань, що вирішуються за допомогою програмних засобів, які можна вдосконалювати. У даному прикладі розглядається задача застосування нового, більш ефективного програмного засобу порівняно з базовими.
У результаті застосування нового ПС користувач може понести значні капітальні витрати на придбання та освоєння ПС, доукомплектування ЕОМ новими технічними засобами і поповнення оборотних коштів. Однак, якщо придбане ПС буде в достатній мірі ефективніше базового, то додаткові капітальні витрати швидко окупляться. Ефект може бути досягнутий за рахунок скорочення обсягу ПС (зменшення кількості машинних команд, кількості рядків і т.д.), зниження трудомісткості підготовки даних, обробки інформації, аналізу результатів, зменшення витрат машинного часу і матеріалів.
Для визначення економічного ефекту від використання нового ПС у споживача необхідно порівняти витрати по всіх основних статтях кошторису витрат на експлуатацію нового ПС (витрати на заробітну плату з нарахуваннями, матеріали, машинне час) з витратами за відповідними статтями базового варіанту. При цьому за базовий варіант слід приймати аналогічне програмний засіб, що використовується в діючій автоматизованій системі. При порівнянні базового і нового варіантів ПС як економічного ефекту буде виступати загальна економія всіх видів ресурсів щодо базового варіанту. При цьому створення нового ПС виявиться економічно доцільним лише в тому випадку, якщо всі капітальні витрати окупляться за рахунок одержуваної економії в найближчі 1-2 роки.
Обсяг робіт залежно від функціональної групи і призначення ПС можна визначити за формулою:
А = Vпс ∙ Кпс,
де Vпс - обсяг ПС в натуральних одиницях виміру;
Кпс - коефіцієнт застосування ПС (див. додаток 4, табл.4.6).
Розрахунок капітальних витрат
Загальні капітальні вкладення (Ко) замовника (споживача), пов'язані з придбанням, впровадженням та використанням ПС, розраховуються за формулою:
Ко = Кпр + Кос + КТС + Коб,
де Кпр - витрати користувача на придбання ПС за відпускною ціною розробника з урахуванням вартості послуг з експлуатації і супроводу (тис.руб.);
Кос - витрати користувача на освоєння ПС (тис.руб.);
КТС - витрати на доукомплектацію ВТ технічними засобами у зв'язку з впровадженням нового ПС (тис.руб.);
Коб - витрати на поповнення оборотних коштів у зв'язку з використанням нового ПС (тис.руб.).
Розрахунок економії основних видів ресурсів у зв'язку з використанням нового ПС
Економія витрат на заробітну плату при використанні нового ПС в розрахунку на обсяг виконаних робіт (див. табл. 2 «Вихідні дані»):
Сз = СЗЕ ∙ А2,
де СЗЕ - економія витрат на заробітну плату при вирішенні завдань з використанням нового ПС в розрахунку на 100 КБ (тис.руб.);
А2 - обсяг виконаних робіт з використанням нового ПС (100 КБ).
Економія витрат на заробітну плату у розрахунку на 100 КБ (СЗЕ):
,
де Зсм - середньомісячна заробітна плата одного програміста (тис.руб.);
ТС1, ТС2 - зниження трудомісткості робіт у розрахунку на 100 рядків коду (людино-годин);
Тч - кількість годин роботи на день (ч);
Др - середньомісячна кількість робочих днів.
Обсяг виконаних робіт з використанням нового ПС (100 КБ):
,
де Ао - обсяг робіт необхідний для вирішення одного завдання (100 КБ);
Зт2 - кількість типових завдань, що вирішуються за рік (завдань).
Економія витрат на оплату машинного часу (См) у розрахунку на виконаний обсяг робіт у результаті застосування нового ПС:
,
де Сме - економія витрат на оплату машинного часу при вирішенні завдань з використанням нового ПС в розрахунку на 100 КБ.
Економія витрат на оплату машинного часу у розрахунку на 100 КБ (Сме):
,
де Цм - ціна одного машино-години роботи ЕОМ;
Мв1, Мв2 - середня витрата машинного часу у розрахунку на 100 КБ при застосуванні, відповідно базового і нового ПС.
Економія витрат на матеріали (СМП) при використанні нового ПС в розрахунку на обсяг виконаних робіт:
,
де Смте - економія витрат на матеріали в розрахунку на 100 КБ при використанні нового ПС.
,
де СМ1, см2 - середня витрата матеріалів у користувача в розрахунку на 100 КБ при використанні відповідно базового і нового ПС (тис.руб.).
Загальна річна економія поточних витрат, пов'язаних з використанням нового ПС (З):
.
,
де Нп - ставка податку на прибуток (%).
З огляду на те, що в даному прикладі наукова організація користується податками та пільгами, вся отримувана прибуток залишається в її розпорядженні і виступає в ролі економічного ефекту.
У процесі використання нового ПС чистий прибуток у кінцевому підсумку відшкодовує капітальні витрати. Однак, отримані при цьому суми результатів (прибутку) і витрат (капітальних вкладень) за роками призводять до єдиного часу - розрахункового року (за розрахунковий рік прийнятий 2004 рік) шляхом множення результатів і витрат за кожний рік на коефіцієнт привиди (ALFAt), який розраховується за формулою:
,
де Ен - норматив привиди різночасних витрат і результатів;
tp - розрахунковий рік, tp = 1;
t - номер року, результати і витрати якого приводяться до розрахункового (2004-1, 2005-2, 2006-3, 2007-4).
Норматив приведення різночасних витрат і результатів (Ен) для програмних засобів ОТ в існуючій практиці приймається в межах 0,2-0,4. Наприклад, при нормативі 0,4 коефіцієнтами приведення (ALFAt) за роками будуть відповідати наступні значення:
- Розрахунковий рік;
- 2005 рік;
- 2006 рік;
- 2007 рік;
Дані розрахунку економічного ефекту доцільно звести в таблицю.
Додаток 1
Кафедра економіки
РЕФЕРАТ
На тему:
«Методика розрахунку економічного ефекту від застосування ПС у користувача»
МІНСЬК, 2008
Створювані програмні засоби можуть призначатися як для зовсім нових, раніше не розв'язувалися або розв'язувалися ручним способом завдань, так і для традиційних завдань, що вирішуються за допомогою програмних засобів, які можна вдосконалювати. У даному прикладі розглядається задача застосування нового, більш ефективного програмного засобу порівняно з базовими.
У результаті застосування нового ПС користувач може понести значні капітальні витрати на придбання та освоєння ПС, доукомплектування ЕОМ новими технічними засобами і поповнення оборотних коштів. Однак, якщо придбане ПС буде в достатній мірі ефективніше базового, то додаткові капітальні витрати швидко окупляться. Ефект може бути досягнутий за рахунок скорочення обсягу ПС (зменшення кількості машинних команд, кількості рядків і т.д.), зниження трудомісткості підготовки даних, обробки інформації, аналізу результатів, зменшення витрат машинного часу і матеріалів.
Для визначення економічного ефекту від використання нового ПС у споживача необхідно порівняти витрати по всіх основних статтях кошторису витрат на експлуатацію нового ПС (витрати на заробітну плату з нарахуваннями, матеріали, машинне час) з витратами за відповідними статтями базового варіанту. При цьому за базовий варіант слід приймати аналогічне програмний засіб, що використовується в діючій автоматизованій системі. При порівнянні базового і нового варіантів ПС як економічного ефекту буде виступати загальна економія всіх видів ресурсів щодо базового варіанту. При цьому створення нового ПС виявиться економічно доцільним лише в тому випадку, якщо всі капітальні витрати окупляться за рахунок одержуваної економії в найближчі 1-2 роки.
Таблиця 1
Вихідні дані Найменування показників | Позначення | Одиниці виміру | Значення показника | Найменування джерела інформації | |
в базовому варіанті | в новому варіанті | ||||
1.Капітальние вкладення, включаючи вартість послуг із супроводу та адаптації ПС | Кпр | тис.руб. | Договір замовника з розробником | ||
2.Затрати на доукомплектування ВТ технічними засобами у зв'язку з впровадженням нового ПС | КТС | Кошторис витрат на впровадження | |||
3.Затрати на поповнення оборотних фондів, пов'язаних з експлуатацією нового ПС | Коб | Кошторис витрат на впровадження | |||
4.Чісленность програмістів, зайнятих освоєнням ПС | Чпо | чол. | Паспорт ПС | ||
5.Чісленность програмістів, зайнятих експлуатацією ПС | Чпе | чол. | Проект плану робіт користувача | ||
6.Продолжітельность освоєння | Тос | міс. | Паспорт ПС | ||
7.Расход машинного часу на освоєння ПС | Тмос | машино-годин | Паспорт ПС | ||
8.Среднемесячная ЗП одного програміста | Зсм | тис.руб. | Розрахункові дані користувача | ||
9.Коеффіціент нарахувань на зарплату | Кнз | Розраховується за даними користувача | |||
10.Среднемесячное кількість робочих днів | Др | день | Прийнято для розрахунку | ||
11.Колічество типових завдань, що вирішуються за рік | Зт2 | завдання | План користувача 2005-2007 | ||
12.Об'ем робіт, що виконується при вирішенні однієї задачі | Ао | 100 КБ | План користувача | ||
13.Средняя трудомісткість робіт у розрахунку на 100 КБ | ТС1 ТС2 | людино-година на 100 КБ | Розраховується за даними користувача | ||
14.Средній витрата машинного часу у розрахунку на 100 КБ | Мв1 Мв2 | машино-година на 100 КБ | Паспорт ПС | ||
15.Средній витрата матеріалів у розрахунку на 100 КБ | МТ1 Мт2 | тис.руб на 100 КБ | Паспорт ПС | ||
16.Цена одного машино-години роботи ЕОМ | Цм | тис.руб | Кошторис витрат ЕОМ користувача | ||
17.Колічество годин роботи в день | Тч | ч | Прийнято для розрахунку | ||
18.Ставка податку на прибуток | Нп | % |
А = Vпс ∙ Кпс,
де Vпс - обсяг ПС в натуральних одиницях виміру;
Кпс - коефіцієнт застосування ПС (див. додаток 4, табл.4.6).
Розрахунок капітальних витрат
Загальні капітальні вкладення (Ко) замовника (споживача), пов'язані з придбанням, впровадженням та використанням ПС, розраховуються за формулою:
Ко = Кпр + Кос + КТС + Коб,
де Кпр - витрати користувача на придбання ПС за відпускною ціною розробника з урахуванням вартості послуг з експлуатації і супроводу (тис.руб.);
Кос - витрати користувача на освоєння ПС (тис.руб.);
КТС - витрати на доукомплектацію ВТ технічними засобами у зв'язку з впровадженням нового ПС (тис.руб.);
Коб - витрати на поповнення оборотних коштів у зв'язку з використанням нового ПС (тис.руб.).
Розрахунок економії основних видів ресурсів у зв'язку з використанням нового ПС
Економія витрат на заробітну плату при використанні нового ПС в розрахунку на обсяг виконаних робіт (див. табл. 2 «Вихідні дані»):
Сз = СЗЕ ∙ А2,
де СЗЕ - економія витрат на заробітну плату при вирішенні завдань з використанням нового ПС в розрахунку на 100 КБ (тис.руб.);
А2 - обсяг виконаних робіт з використанням нового ПС (100 КБ).
Економія витрат на заробітну плату у розрахунку на 100 КБ (СЗЕ):
де Зсм - середньомісячна заробітна плата одного програміста (тис.руб.);
ТС1, ТС2 - зниження трудомісткості робіт у розрахунку на 100 рядків коду (людино-годин);
Тч - кількість годин роботи на день (ч);
Др - середньомісячна кількість робочих днів.
Обсяг виконаних робіт з використанням нового ПС (100 КБ):
де Ао - обсяг робіт необхідний для вирішення одного завдання (100 КБ);
Зт2 - кількість типових завдань, що вирішуються за рік (завдань).
Економія витрат на оплату машинного часу (См) у розрахунку на виконаний обсяг робіт у результаті застосування нового ПС:
де Сме - економія витрат на оплату машинного часу при вирішенні завдань з використанням нового ПС в розрахунку на 100 КБ.
Економія витрат на оплату машинного часу у розрахунку на 100 КБ (Сме):
де Цм - ціна одного машино-години роботи ЕОМ;
Мв1, Мв2 - середня витрата машинного часу у розрахунку на 100 КБ при застосуванні, відповідно базового і нового ПС.
Економія витрат на матеріали (СМП) при використанні нового ПС в розрахунку на обсяг виконаних робіт:
де Смте - економія витрат на матеріали в розрахунку на 100 КБ при використанні нового ПС.
де СМ1, см2 - середня витрата матеріалів у користувача в розрахунку на 100 КБ при використанні відповідно базового і нового ПС (тис.руб.).
Загальна річна економія поточних витрат, пов'язаних з використанням нового ПС (З):
Розрахунок економічного ефекту
Впровадження нового ПС дозволить користувачеві заощадити на поточних витратах, тобто практично отримати на цю суму додатковий прибуток. Для користувача в якості економічного ефекту виступає лише чистий прибуток - додатковий прибуток, що залишається в його розпорядженні (ΔПч), які визначаються за формулою:де Нп - ставка податку на прибуток (%).
З огляду на те, що в даному прикладі наукова організація користується податками та пільгами, вся отримувана прибуток залишається в її розпорядженні і виступає в ролі економічного ефекту.
У процесі використання нового ПС чистий прибуток у кінцевому підсумку відшкодовує капітальні витрати. Однак, отримані при цьому суми результатів (прибутку) і витрат (капітальних вкладень) за роками призводять до єдиного часу - розрахункового року (за розрахунковий рік прийнятий 2004 рік) шляхом множення результатів і витрат за кожний рік на коефіцієнт привиди (ALFAt), який розраховується за формулою:
де Ен - норматив привиди різночасних витрат і результатів;
tp - розрахунковий рік, tp = 1;
t - номер року, результати і витрати якого приводяться до розрахункового (2004-1, 2005-2, 2006-3, 2007-4).
Норматив приведення різночасних витрат і результатів (Ен) для програмних засобів ОТ в існуючій практиці приймається в межах 0,2-0,4. Наприклад, при нормативі 0,4 коефіцієнтами приведення (ALFAt) за роками будуть відповідати наступні значення:
Дані розрахунку економічного ефекту доцільно звести в таблицю.
Таблиця 2
Розрахунок економічного ефекту від використання нового ПС
Показники | Од. вимірювання | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
Результати: | |||||
Приріст прибутку за рахунок економії витрат (Пч) | тис. руб | ||||
Те ж з урахуванням фактору часу | тис. руб. | ||||
Витрати: | . | ||||
Придбання, адаптація та освоєння ПС (Кпр) | тис. руб | ||||
Освоєння ПС (Кос) | тис. руб. | ||||
Доукомплектування ВТ технічних засобів (КТЗ) | тис. руб. | ||||
Поповнення оборотних коштів (Коб) | тис. руб. | ||||
Всього витрат | тис. руб. | ||||
Те ж з урахуванням фактору часу | тис. руб. | ||||
Економічний ефект: | . | ||||
Перевищення результату над витратами | тис. руб | ||||
Те саме з наростаючим підсумком | тис. руб. | ||||
Коефіцієнт приведення | одиниць | 1 | 0,714 | 0,510 | 0,364 |
Додаток 1
Класифікація типів програмних засобів ОТ
Код типу | Найменуваннятипу ПС ВТ | Склад і зміст типу ПС ВТ |
1 | 2 | 3 |
1.0 2.0 3.0 4.0 5.0 | ПС загальногопризначенняПС технології автоматизації програмування АСУПС методооріентірованних розрахунківПС організації обчислювального процесу ПС функціонального призначення | 1.1. ПЧС СУВД; 1.2. ПС систем ведення лінійних файлів; 1.3. ПС ведення баз даних та лінійних файлів; 1.4. ПС інформаційно-пошукових та інформаційно-довідкових систем; 1.5. ПС введення інформації; 1.6. ПС моніторів телеобробки і мереж ЕОМ; 1.7. ПС оточення СУБД, що розширюють можливості існуючих СУБД; 1.8. ПС, що розширюють можливості обробки; 2.1. ПС автоматизації проектування для автоматизації проектування різних АСУ; 2.2. ПС автоматизації програмування; 2.3. ПС технології програмування (для автоматизації процесів обробки і виведення інформації); 2.4. ПС, що розширюють існуючі мови програмування для підвищення їх компактності і простоти користування; 2.5. ПС загального призначення, функціонально-орієнтовані; Реалізують різні класи економіко-математичних методів і є системами загального призначення, які застосовуються в різних АСУ, для науково-технічних розрахунків і досліджень. 3.1. ПС оптимізаційних розрахунків (забезпечують рішення різного класу задач оптимального планування та управління виробництвом); 3.2. ПС статистичного аналізу та прогнозування (для прогнозування ТЕП, попиту і т.д.); 3.3. ПС мережевого планування і управління; 3.4. ПС загальної математики; 3.5. ПС імітаційного моделювання; Автоматизація процесу ведення наборів даних, при забезпеченні їх надійного і систематизованого зберігання; Підвищення продуктивності ЕОМ і користувачів ПС ВТ; Формування і видача звітів про роботу ЕОМ; Оперативний контроль системи і ресурсів. Для автоматизації обробки економічних даних, при цьому виділяються ПС ВТ, які несуть функціональне навантаження в АСУ. ПС даного типу виконані в основному автономно. 5.1. ПС системи ППП ІСКП; 5.2. ПС ВТ оперативного управління основним виробництвом; 5.3. ПС ВТ управління технічною підготовкою виробництва; 5.4. ПС бухгалтерського обліку та управління фінансами; 5.5. ПС управління кадрами; 5.6. ПС ВТ, що не увійшли ні в один з перерахованих типів ПС ВТ; |
Додаток 2
Каталог функцій програмних засобів обчислювальної техніки
№ п / п | Найменування(Вміст) функцій | Обсяг функцій (умовних машинних команд) | ||||
ЄС ЕОМ ПВЕМ | СМ ЕОМ | З використанням середовища розробки додатків | ||||
Delphi (Borland) | C + + Builder (Borland) | Visual C + + (Microsoft) | ||||
1. Введення, аналіз вхідної інформації, генерація кодів і процесор вхідної мови | ||||||
101 | Організація введення інформації | 600 | 870 | 100 | 110 | 150 |
102 | Контроль, попередня обробка і введення інформації | 1810 | 2100 | 520 | 550 | 450 |
103 | Аналіз вхідної мови (синтаксичний і семантичний) | 3220 | 2900 | 630 | 660 | 660 |
104 | Перетворення операторів вхідної мови і команди іншої мови | 2350 | 3850 | 1050 | 1050 | 980 |
105 | Обробка вхідного замовлення і формування таблиць | 3675 | 1550 | 750 | 900 | 1340 |
106 | Перетворення вхідного мови в машинні команди (транслятор, препроцесор, макрогенератор) | 11250 | 3260 | 4300 | 4300 | 5100 |
107 | Синтаксичний і семантичний аналіз вхідної мови і генерація кодів команд | 18250 | 6800 | 8700 | 5400 | 5400 |
108 | Процесор мови | 23900 | 3260 | 3000 | 2300 | 2300 |
109 | Організація вводу / виводу інформації в інтерактивному режимі | 1085 | 1550 | 220 | 220 | 320 |
110 | Організація вводу / виводу інформації з мережі терміналів | 9660 | 2700 | 3680 | 3340 | 3200 |
111 | Управління вводом / виводом | * | 6450 | 2700 | 2900 | 2400 |
2. Формування, впровадження та обслуговування баз даних | ||||||
201 | Генерація структури бази даних | 11200 | 5500 | 3450 | 3950 | 4300 |
202 | Генерація подсхеми бази даних | 5350 | 3830 | 1540 | 1610 | 2060 |
203 | Формування баз даних | 6260 | 7312 | 1700 | 1750 | 2180 |
204 | Обробка наборів і записів бази даних | 7900 | 9650 | 2050 | 2350 | 2670 |
205 | Обслуговування бази даних в пакетному режимі | 5320 | 4700 | 1030 | 1100 | 1260 |
206 | Обслуговування бази даних в інтерактивному режимі | 15770 | 9900 | 3800 | 4400 | 6950 |
207 | Маніпулювання даними | 26300 | 7200 | 8400 | 8670 | 9550 |
208 | Організація пошуку і пошук у базі даних | 17270 | 17400 | 5230 | 5460 | 5480 |
209 | Реорганізація бази даних | 1575 | * | 130 | 190 | 220 |
210 | Завантаження бази даних | 12350 | * | 3150 | 2950 | 2780 |
3. Формування і обробка файлів | ||||||
301 | Формування послідовного файлу | 2500 | 2600 | 340 | 360 | 290 |
302 | Сортування файлу | 2100 | 1270 | 340 | 360 | 290 |
303 | Автоматичне сортування файлів | 5200 | 1040 | 1150 | 930 | |
304 | Обслуговування файлів | 2950 | 2900 | 520 | 540 | 420 |
305 | Обробка файлів | 3670 | 2420 | 750 | 800 | 720 |
306 | Обробка файлів в діалоговому режимі | 11830 | 5130 | 2400 | 2600 | 3050 |
307 | Спільна обробка групи файлів | 26700 | 6660 | 4900 | 5300 | 6180 |
308 | Управління файлами | 21700 | 4100 | 5130 | 5380 | 5750 |
309 | Формування файлу | 7400 | 1200 | 1100 | 1080 | 1020 |
4. Генерація програм та ПС ВТ, а також налаштування ПС ВТ | ||||||
401 | Генерація робочих програм | 7440 | 3680 | 4120 | 3360 | |
402 | Генерація програм з опису користувачів | 16570 | 40000 | 10870 | 12330 | 9880 |
403 | Формування службових таблиць | 3690 | 4010 | 570 | 620 | 1070 |
404 | Система генерації ПС ВТ | 7880 | 5350 | 5120 | 5340 | 4980 |
405 | Система настроювання ПС ВТ | 1080 | 3000 | 250 | 300 | 370 |
5. Управління ПС ВТ, компонентами ПС ВТ і зовнішніми пристроями | ||||||
501 | Монітор ПС ВТ (управління роботою компонентів) | 4610 | 3110 | 350 | 360 | 740 |
502 | Монітор системи (управління роботою комплексу ПС ВТ) | 14530 | 9100 | 3750 | 3880 | 7740 |
503 | Управління зовнішніми пристроями та об'єктами | 14560 | 6500 | 6850 | 7340 | 5900 |
504 | Обробка переривань | 6500 | 3850 | 890 | 730 | 540 |
505 | Управління зовнішньою пам'яттю | 1430 | * | 250 | 210 | 200 |
506 | Обробка помилкових і збійних ситуацій | 5200 | * | 430 | 410 | 410 |
507 | Забезпечення інтерфейсу між компонентами | 6860 | * | 730 | 750 | 970 |
6. Налагодження прикладних програм, обмін інформацією між МД і МЛ, допоміжні програми функції | ||||||
601 | Налагодження прикладних програм в інтерактивному режимі | 10180 | * | 4500 | 4700 | 4300 |
602 | Обмін інформацією між магнітним диском (МД) і магнітною стрічкою (МЛ) | 3450 | 900 | * | * | * |
603 | Копіювання наборів даних на МЛ та відновлення | 5400 | 6600 | * | * | * |
604 | Довідка та навчання | 4450 | 450 | 680 | 680 | 720 |
605 | Допоміжні та сервісні програми | 2430 | 850 | 460 | 490 | 580 |
7. Розрахункові задачі, формування і виведення на зовнішні носії (АЦПУ) документів складної форми і файлів | ||||||
701 | Математична статистика і прогнозування | 11180 | 9970 | 8370 | 9570 | 9320 |
702 | Розрахункові завдання (розрахунок режимів обробки) | 34500 | * | 12600 | 15300 | 14800 |
703 | Розрахунок показників | 2625 | 3720 | 410 | 500 | 460 |
704 | Процесор звітів | 12550 | 7410 | 1070 | 1230 | 3200 |
705 | Формування та виведення на зовнішні носії | 11400 | 6200 | 2650 | 2850 | 3500 |
706 | Попередня обробка і друк файлів | 2160 | 2070 | 540 | 560 | 470 |
707 | Графічний висновок результатів | 2030 | * | 300 | 310 | 480 |
708 | Інтерактивний редактор тексту | 8400 | 4750 | 3800 | 3910 | 4540 |
709 | Вимірювання стану ресурсів в інтерактивній системі | 2000 | * | 650 | 440 | 480 |
* - Об'єм для даного типу ЕОМ визначається експертним шляхом
від уточненого обсягу ПС ВТ (Vnc)
і групи складності ПС ВТ (чол.-днів)
* При розробці ПС з використанням сучасних ПЕОМ норми часу застосовуються з поправочний коефіцієнтом 0,7
Додаток 4
Таблиця 4.1
* Значення Кпс відсутні, так як величина програм конкретних завдань АС і СОД не залежить від обсягу програмних засобів в даній групі.
Додаток 5
Оцінка значень середньої витрати матеріалів на розробку і налагодження 100 рядків коду застосування ПС
Коефіцієнт зниження середньої витрати матеріалів на розробку і налагодження 100 рядків коду при використанні ПС рекомендується використовувати в межах від 0,4 до 0,7.
Примітка. При застосуванні ПС для налагодження програм на комп'ютерах рекомендується використовувати понижуючі коефіцієнти (від 0,3 до 0,6).
ЛІТЕРАТУРА
1. Горбуші А.М. Економічний ефект програмного продукту, Мн: ВШ, 2007р., 275с.
2. Хлібів П.П. Аналіз економії ресурсів від впровадження програмних продуктів, Мн: Лiчба, 2007р., 305с.
Додаток 3
Укрупнені норми часу на розробку ПС ВТ (Тн) залежновід уточненого обсягу ПС ВТ (Vnc)
і групи складності ПС ВТ (чол.-днів)
Обсяг ПС ВТ (рядків усл.маш.команд) | 1 група складності ПС ВТ | 2 група складності ПС ВТ | 3 група складності ПС ВТ | Номер норми |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
200 300 400 500 600 700 800 900 1000 1200 1400 1600 1800 2000 2200 2400 2600 2800 3000 3200 3400 3600 3800 4000 4200 4400 4600 4800 5000 5500 6000 6500 7000 7500 | - - - - - - - - 51 54 57 60 64 68 73 76 81 86 91 97 103 110 117 124 133 141 151 160 170 182 194 206 220 235 | - - - - 33 36 38 40 43 45 48 50 54 57 61 64 68 72 76 81 86 92 98 104 111 118 126 134 142 152 162 172 184 196 | 21 23 25 27 28 30 32 34 36 38 40 42 45 48 51 54 57 60 64 68 72 77 82 87 93 99 105 112 119 127 135 144 154 164 | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 |
8000 8500 9000 9500 10000 11000 12000 13000 14000 15000 16000 18000 20000 22000 24000 26000 28000 30000 32000 34000 36000 38000 40000 42000 44000 46000 48000 50000 | 252 268 288 307 327 349 374 399 427 456 487 520 556 595 636 679 727 775 830 888 950 1016 1087 1161 1242 1328 1420 1620 | 210 224 240 256 273 291 312 333 356 380 406 434 464 496 530 566 606 646 692 740 792 847 906 968 1035 1107 1184 1267 | 175 187 200 214 228 243 260 278 297 317 339 362 387 414 442 472 505 540 577 617 660 706 755 807 863 923 987 1056 | 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 |
Додаток 4
Таблиця 4.1
Характеристики груп складності ПС ВТ
Група складності | Характеристика ПС ВТ |
1 | ПС ВТ, що володіють однією або декількома з наступних характеристик: 1.Наличие складного інтелектуального мовного інтерфейсу з користувачем; 2.Режим роботи в реальному часі; 3.Забезпечення телекомунікаційної обробки даних та управління віддаленими об'єктами; 4.Машінная графіка; 5.Многомашінние комплекси; 6.Обеспечение істотного розпаралелювання обчислень. |
2 | ПС ВТ, що володіють однією або декількома з наступних характеристик: 1.Оптімізаціонние розрахунки; 2.Обеспеченіе налаштування ПС ВТ на зміни структур вхідних і вихідних даних; 3.Настройка ПС ВТ на нестандартну конфігурацію технічних засобів; 4.Забезпечення переносимості ПС ВТ; 5.Реалізація особливо складних інженерних і наукових розрахунків. |
3 | ПС ВТ, що не володіють перерахованими вище характеристиками. |
Таблиця 4.2
Додаткові коефіцієнти складності ПС ВТ Характеристика ПС ВТ | Значення Кслi |
1.Функціонірованіе ПС ОТ у розширеній операційному середовищі (зв'язок з іншими ПС ВТ) | 0,08 |
2.Інтерактівний доступ | 0,06 |
3.Забезпечення зберігання, ведення та пошуку даних у складних структурах | 0,07 |
4.Наявність у ПС ВТ одночасно декількох характеристик по табл.4.1: 2 характеристики 3 характеристики понад 3 характеристик | 0,12 0,18 0,26 |
Таблиця 4.3
Значення коефіцієнтів питомих ваг трудомісткості стадії в загальній трудомісткості розробки ПС ВТКод | Ступінь новизни | ||
А | Б | У | |
ТЗ ЕП ТП РП ВН Разом | 0,11 0,09 0,11 0,55 0,14 1,00 | 0,10 0,08 0,09 0,58 0,15 1,00 | 0,09 0,07 0,07 0,61 0,16 1,00 |
Таблиця 4.4
Поправочні коефіцієнти, що враховують новизну ПС ВТ (Кн) Група новизни ПС ВТ | Ступінь новизни | Використання | Значення Кн | |
нового типу ЕОМ | нової ОС | |||
А | Принципово нові ПС ВТ, що не мають аналогів доступних | + - + - | + + - - | 1,75 1,6 1,2 1,0 |
Б | ПС, які є розвитком певного параметричного ряду ПС ВТ | + - + | + + - | 1,0 0,9 0,8 |
У | ПС, які є розвитком певного параметричного ряду ПС, розроблених на раніше освоєних типах ЕОМ і ОС | - | - | 0,7 |
Таблиця 4.5
Значення поправочного коефіцієнта, що враховує використання типових програм Ступінь охоплення функцій, що реалізовуються розроблюваного ПС ВТ типовими (стандартними) програмами та ПС ВТ | Значення Кт |
1.От 60% і вище 2.От 40% до 60% 3.От 20% до 40% 4.До 20% 5.Тіповие програми та ПС ЗТ нічого не використовуються для реалізації функцій розроблюваного ПС ВТ | 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 |
Таблиця 4.6
Коефіцієнти застосування програмних засобів БПС в АС і СОД (статистичні оцінки) Найменування групи програмного засобу | Значення коефіцієнта застосування програмного засобу (Кпс) |
1.Программние кошти загального призначення | 0,3-0,9 |
2.Программние кошти технології та автоматизації програмування та автоматизації проектування АСУ * | - |
3.Программние кошти методо-орієнтованих розрахунків | 0,3-0,7 |
4.Программние засоби організації обчислювального процесу | 0,5-1,0 |
5.Программние засоби функціонального призначення | 0,2-0,9 |
Додаток 5
Оцінка значень середньої витрати матеріалів на розробку і налагодження 100 рядків коду застосування ПС
Найменування підсистеми АС і СОД | Середня витрата матеріалів руб./100 рядків коду |
1.Общесістемние завдання: ведення лінійних файлів, інформаційно-пошукові системи та інформаційно-довідкові системи, збір інформації, введення інформації, розширення можливостей засобів обробки даних, організація обчислювального процесу. | 380 |
2.Задачі розрахункового характеру. | 460 |
3.Оператівное управління виробництвом, розрахунки по ціноутворенню. | 220 |
4.Техніческая підготовка виробництва, транспортне, ремонтне, енергетичне та інструментальне обслуговування виробництва. | 250 |
5.Бухгалтерскій облік, фінансові розрахунки, облік пенсій та допомог, облік страхових операцій, якість продукції. | 410 |
6.Управленіе кадрами. | 410 |
7.Техніко-економічне планування. | 430 |
8.Матеріально-технічне постачання, реалізація і збут готової продукції. | 430 |
Додаток 6
Оцінка значень середнього машинного часу на налагодження 100 рядків вихідного коду без застосування ПС Найменування підсистеми АС і СОД | Середня витрата машинного часу, ч/100 рядків коду |
1. Загальносистемні завдання: ведення лінійних файлів, інформаційно-пошукові системи та інформаційно-довідкові системи, збір інформації, введення інформації, розширення можливостей засобів обробки даних, організація обчислювального процесу | 12 |
2. Завдання розрахункового характеру | 15 |
3. Оперативне управління виробництвом, розрахунки по ціноутворенню. | 7 |
4. Технічна підготовка виробництва, транспортне, ремонтне, енергетичне та інструментальне обслуговування виробництва. | 8 |
5. Бухгалтерський облік, фінансові розрахунки, облік пенсій та допомог, облік страхових операцій, якість продукції. | 13 |
6. Управління кадрами | 13 |
7. Техніко-економічне планування | 13 |
8. Матеріально-технічне постачання, реалізація і збут готової продукції | 13 |
ЛІТЕРАТУРА
1. Горбуші А.М. Економічний ефект програмного продукту, Мн: ВШ, 2007р., 275с.
2. Хлібів П.П. Аналіз економії ресурсів від впровадження програмних продуктів, Мн: Лiчба, 2007р., 305с.