Методика організації проектної діяльності школярів у процесі навчання математики

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Методика організації проектної діяльності школярів у процесі навчання математики
Випускна кваліфікаційна робота
за спеціальністю 050201 «Математика»

Введення

ГЛАВА I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

1.1 Суть методу проектів, його роль, значення і місце в процесі навчання

1.2 Аналіз можливостей та особливостей застосування методу проектів у педагогічній та методичній літературі

1.3 Методика організації проектної діяльності школярів у процесі навчання

Висновки по першому розділі

РОЗДІЛ II. ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ У 9-му класі

2.1.Організація проектної діяльності на прикладі проекту «Будівництво дачі»

2.2. Аналіз занять гуртка «Будівництво дачі»

2.3. Результати гуртка, присвяченого організації проектної діяльності

Висновки по другому розділі

Висновок

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

Додаток 8

Додаток 9

Додаток 10

Додаток 11

Додаток 12

Додаток 13

Додаток 14

Додаток 15

Додаток 16

Додаток 17

Додаток 18


Введення

Актуальність теми дослідження. Процеси глобалізації, становлення постіндустріального, інформаційного суспільства поставили перед шкільною освітою нові завдання. «Концепція модернізації російської освіти на період до 2010 р . »Орієнтує педагогів на формування у школярів ключових компетенцій, що спираються на фундаментальні знання, універсальні уміння, досвід творчої діяльності і особистої відповідальності.
Роль школи у вирішенні цих завдань визначена в сучасних освітніх стандартах і зразкових програмах основної загальної та середньої (повної) загальної освіти з усіх навчальних предметів. Сьогодні вчитель покликаний не тільки сформувати в учнів системні знання, а й навчити застосовувати засвоєні знання і вміння в практичній діяльності та повсякденному житті, створити умови для всебічного розвитку особистості.
Для успішного вирішення завдань модернізації освіти необхідні нові підходи до конструювання змісту шкільних предметів, вдосконалення технологій і методик навчання.
Одним із варіантів комплексного вирішення завдань сучасної шкільної освіти є навчальні проекти, що дозволяють формувати в учнів здатність до здійснення практичної діяльності - здатність визначати мету діяльності та планувати шляхи її досягнення, аналізувати і оцінювати результати.
Цей метод сприяє формуванню в учнів наступних умінь: складати план роботи з виконання проекту, розбиватися на групи, розподіляти ролі всередині групи, визначати терміни виконання проекту, визначати необхідні для реалізації проекту матеріали, дані і з'ясовувати місця, звідки вони будуть братися, узагальнювати отриману інформацію , представляти результат виконаної роботи.
Метод проектів активно використовується в системі додаткової освіти та у позаурочній діяльності.
За останні десять років метод проектів як загальнопедагогічна технологія став предметом багатьох досліджень. Інформація за цим методом є у педагогічній та методичній літературі.
У роботах Н. Ю. Пахомової, Є. С. Полат, І. Д. Чечель, І.К. Баталіна. М.А. Борсукової, С. Шишова розкрито педагогічний потенціал проектної діяльності школярів; Г.В. Нариковой, Є. А. Гільова, Ю.С. Єгоровим, Є.В. Клоковим Н. Мансуров охарактеризовано етапи навчального проекту, роль вчителя на кожному з них; І.Д. Чечель, С. Лернер запропонували різні підходи в оцінюванні проектної діяльності. Нарешті, Є.С. Полат, М.В. Ігнатьєвим, М.А. Борсукової, Н.І. Заїкіна, Е.А. Адарічевой розглянуті особливості проектної діяльності на уроках математики.
Аналіз стану шкільної практики формування проектної діяльності учнів, у тому числі при вивченні інформатики, дозволяє зробити висновок про те, що сучасна школа не повною мірою реалізує педагогічний потенціал методу проектів як особистісно орієнтованої технології навчання.
Актуальність обраного нами напрямку дослідження підтверджується протиріччями, виявленими в сфері шкільної освіти. Це протиріччя між необхідністю формування у школярів умінь, які розвиваються в процесі здійснення проектної діяльності, та недостатнім рівнем освітленості цього матеріалу в методичної та педагогічної літератури.
Проблема, поставлена ​​в даному дослідженні, полягає в необхідності виявлення педагогічних умов формування умінь, необхідних для здійснення проектної діяльності школярів у навчанні математики.
Об'єкт нашого дослідження - процес організації навчальної проектної діяльності школярів 9-х класів.
Предмет дослідження - педагогічні умови організації проектної діяльності школярів під час навчання математики у 9-му класі.
Мета дослідження: розробити методику організації проектної діяльності школярів 9-х класів, що сприяє розвитку вмінь, що формуються в ході роботи над проектами.
Для досягнення мети дослідження нами поставлені такі завдання:
¾ з'ясувати ступінь вивченості питання в методичної та педагогічної літератури;
¾ охарактеризувати метод проектів, як форму організації проектної діяльності;
¾ описати методику організації проектної діяльності;
¾ розкрити методику проектної діяльності над проектом «Будівництво дачі», організованої на заняттях математичного гуртка;
¾ проаналізувати заняття проведеного гуртка;
¾ описати результати проведеної роботи
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: аналіз педагогічної та методичної літератури; теоретичні методи для розробки методики організації проектної діяльності та безпосередньої реалізації цієї розробки; емпіричні методи для впровадження розробленої методики в організацію математичного гуртка; математичні методи для обробки даних, отриманих в ході впровадження розробленої методики.
Практична значимість роботи полягає в розробці програми математичного гуртка, присвяченого організації проектної діяльності.
Теоретична значимість проведеного дослідження полягає у проведенні аналізу педагогічний та методичної літератури, в результаті якого виділені основні складові організації проектної діяльності школярів; розроблена методика організації проектної діяльності учнів у процесі навчання математики 9 класу, розроблена структура проектної діяльності при вивченні математики у 9 класі.
Робота складається з двох розділів, вступу, висновків та додатків. Перша глава спрямована на розкриття сутності проектної діяльності та методу проектів, як форми організації проектної діяльності, розробленість цих питань у методичної та педагогічної літератури, включає три параграфа. Другий розділ також містить три параграфи, в яких описується розроблена нами методика організації проектної діяльності в процесі навчання математики на заняттях гуртка «Будівництво дачі», аналізується її впровадження у навчальний процес і аналізуються результати проведеної роботи. Додатки містять теоретичний матеріал, який ми порахували доцільніше не включати в основну частину роботи, зважаючи на його великого обсягу, розробки проектів з математики, програму гуртка і матеріал до занять цього гуртка.

ГЛАВА I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Існує дві точки зору на зв'язок проектної діяльності та методу проектів, так Г.В. Терехова [60] говорить у своїй доповіді, що метод проектів і проектна діяльність - це два поняття, які не можна змішувати, вони існують незалежно один від одного. Більшість же авторів дотримуються думки, що метод проектів і проектна діяльність існують в тісному зв'язку один з одним.
Ми будемо розглядати в нерозривному зв'язку проектну діяльність учнів і метод проектів, як форму організації проектної діяльності учнів.

1.1 Суть методу проектів, його роль, значення і місце в процесі навчання

В даний час в освітню діяльність шкіл вводять нові педагогічні технології, використовують активні методи навчання, в тому числі і метод проектів. Це відбувається тому, що звичайна школа, в якій учень виступає об'єктом навчання, втрачає свою актуальність. На її місце приходить інша школа, в якій учні можуть проявити свої таланти та індивідуальність, навчитися вибирати і приймати рішення.
О.В Рибіна [51] вважає, що перед такою школою стоять нові завдання. Педагог повинен створити середовище, яка б мотивувала учнів самостійно здобувати, обробляти інформацію, обмінюватися нею, а також швидко і вільно орієнтуватися в навколишньому інформаційному просторі. Для учнів повинні бути створені умови, які сприяють їх розвитку з різних предметів, але в той же час необхідно знизити навантаження учнів. Для здійснення цих завдань необхідно зробити навчальний процес більш захоплюючим і цікавим, розкрити значення одержуваних у школі знань та їх практичне застосування в житті.
Т. Громова та О. Бикова [15] стверджують, що відповідно до вимог нової парадигми освіти головним завданням школи є підготовка освіченої, творчої особистості, здатної до безперервного розвитку та самоосвіти. Це передбачає пошук нових форм і методів навчання, оновлення змісту освіти, в тому числі використання поряд з традиційними, методів навчання і, в першу чергу, методу проектів.
Метод проектів має давню історію. Над цим питанням працювали такі вчені, як Б. Валясек [10], В.А. Кальней, Т.М. Матвєєва, Е.А. Міщенко, С.Є. Шишов [23], І. Трухін [61], О.М. Бренчугіна-Романова [8], Є.С. Полат [37], В. Рухля [49], Л.О. Філатова [62], І.А. Колесникова, М.П. Горчакова-Сибірська [26], В.А. Кальней, Т.М. Матвєєва, Е.А. Міщенко, С.Є. Шишов [28], В. Рухля [49], Г.В. Нарикова [34], В.М. Рязанова, Н.К. Солопова [52]. З результатами їхніх досліджень можна познайомитися в Додатку 1.
З часом ідея методу проектів змінилася, відзначає В. Рухля [49]. З компонента вільного виховання вона стає важливою частиною цілком розробленої і структурованої системи освіти. Але суть її залишається колишньою - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачає володіння певною сумою знань через проектну діяльність. У сучасній педагогіці метод проектів розглядають як одну з особистісно орієнтованих технологій навчання, інтегруючу в собі проблемний підхід, групові методи, рефлексивні, презентативних, дослідницькі, пошукові та інші методики. Він використовується не замість систематичного предметного навчання, а поряд з ним як компонент системи освіти.
На сайті Інтернет [30] говоритися, що формування проектної діяльності учнів необхідно для озброєння їх універсальним умінням вирішення різних проблем, в тому числі і освітніх. У сучасній педагогіці проектна діяльність повинна використовуватися не замість класно - урочної системи навчання, а поряд з нею, як компонент системи освіти, як на уроці, так і в позаурочній діяльності. При цьому педагогічна ефективність методу навчального проекту може бути представлена ​​схемою:
Реалізує діяльнісний підхід у навчанні
Заснований на принципі індивідуально сконцентрованого навчання
Побудований на принципах проблемного навчання
 

                                                                                        
 


Педагогічні можливості проектного методу
Овал: Педагогічні віз-можности проектного методу                                            
                                           
                                           
Сприяє розвитку внутрішньої мотивації до навчання
Сприяє розвитку конструктивного критичного мислення школярів
Забезпечує формування основних компетенцій учнів, тобто умінь:
-Проблематизації;
-Визначення мети;
-Планування діяльності;
-Самоаналізу та рефлексії;
- Порівняння, аналізу, синтезу, прогнозування;
-Самостійного пошуку, зберігання та практичного застосування необхідної інформації (у т.ч. з використанням електронних носіїв);
-Презентації ходу самостійної діяльності
та її результатів;
-Комунікативності та толерантності.
 

                                                                                                
                                      
Схема 1. Педагогічна ефективність методу проектів

Метод навчального проекту сприяє розвитку самостійності учня, всіх сфер його особистості, забезпечує суб'єктність учня в освітньому процесі, отже, проектне навчання може розглядатися як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, засіб підвищення якості освітнього процесу. Таким чином, сьогодні метод проектів розуміється не тільки як один із способів організації взаємопов'язаної діяльності вчителя та учнів («метод навчання»), але і як цілісна «педагогічна технологія», яка:
а) передбачає можливість діагностичного цілепокладання, планування і проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобів і методів з метою корекції результатів;
б) включає в себе обгрунтовану систему прийомів і форм діяльності вчителя та учнів на різних етапах реалізації навчального проекту, сформульовані критерії оцінки результатів цієї діяльності;
в) застосовується при вивченні різних шкільних предметів в освітніх установах різного типу.
В даний час автори дають різні визначення проекту (див. Додаток 2).
Л. Іванова [20] дає наступне визначення. Проект - це самостійна творча робота учня, виконана від ідеї до її втілення в життя з допомогою консультацій вчителя.
У нашому дослідженні за робоче визначення приймемо визначення проекту, дане Л. Іванової.
Процес виконання творчих проектів на кожному з етапів навчання передбачає не тільки комплексне використання учнями вивченого на якомусь певному предметі, але й опору на знання і вміння, отримані з інших шкільних дисциплін, а також свій особистий досвід. Це створює сприятливі умови для здійснення особистісно-орієнтованого підходу в навчанні, формування у школярів таких ціннісних якостей, як самостійність, відповідальність, критичність і вимогливість до себе та інших, наполегливість у досягненні поставленої мети, вміння працювати в команді.
Під проектною діяльністю будемо розуміти таку діяльність, в основі якої лежить активізація пізнавальної та практичної складових, в результаті якої школяр виробляє продукт, що володіє суб'єктивною (іноді об'єктивної) новизною. [54]
Проектне навчання - організація освітнього процесу, спрямована на вирішення учнями навчальних завдань на основі самостійного збору за даними ознаками та інтерпретації інформації, обов'язкового обгрунтування і коригування подальшої продуктивної навчальної діяльності, її самооцінки та презентації результату. Навчання при цьому бере великий особистісний сенс, що помітно підвищує мотивацію власне вчення.
5. Проект заздалегідь спланований, сконструйований, але разом з тим допускає гнучкість і зміни в ході виконання.
6. Проект орієнтований на вирішення конкретної проблеми, його результат має споживача. Цілі проекту звужені до розв'язуваної задачі.
7. Проект реалістичний, орієнтований на наявні в розпорядженні школи ресурси.
Н.М. Чумічева [66] виділяє наступні вимоги до проекту:
¾ необхідна наявність соціально значимої завдання (проблеми);
¾ виконання проекту починається з планування дій з вирішення проблеми, зокрема з визначення виду продукту і форми презентації;
¾ кожен проект обов'язково потребує дослідницької роботи учнів, відмінна риса проектної діяльності - пошук інформації, яка буде оброблена, осмислена і представлена ​​учасниками проектної групи;
¾ результатом роботи над проектом є продукт. У загальному вигляді це засіб, який розробили учасники проектної групи для вирішення поставленої проблеми;
¾ підготовлений продукт повинен бути переконливо представлений замовнику як найбільш прийнятне засіб вирішення проблеми. Таким чином, проект вимагає на завершальному етапі презентації свого продукту.
Рязанова В.М., Солопова Н.К. [52], призводять вимоги, запропоновані І.С. Сергєєвим: це «п'ять П»: Проблема - Проектування (планування) - Пошук інформації - Продукт - Презентація. Аналогічні вимоги висуває Н. В. Івочкіна [21].

Додаток 7

Н.В. Івочкіна [21] у своїй роботі говорить, що перша класифікація проектів була проведена ще на початку XX століття Коллінгса. Учений розглядав три групи навчальних проектів. "Проекти ігор» - це дитячі заняття, мета яких - участь у груповій діяльності (різні ігри, народні танці, драматичні постановки, різного роду розваги і так далі). «Екскурсійні проекти», для доцільного вивчення проблем , пов'язаних з навколишньою природою і суспільним життям. «Розповідні проекти», розробляючи які діти отримували задоволення від оповідання в різноманітній формі - усній, письмовій, вокальної, художньої, музичної.
В даний час в літературі можна зустріти масу класифікацій навчальних проектів за різними підставами. Так В.А. Кальней, Т.М. Матвєєва, Е.А. Міщенко, С.Є. Шишов [23] свою класифікацію представляють у вигляді таблиці.
Автор
Підстава класифікації
Типи проектів
У. Х. Кілпатрик
Вид цільової установки
1. Творчий - мета: практичне виконання і використання.
2. Споживчий - мета: розвиток споживчих якостей особистості.
3. Інтелектуальний - мета: розвиток мислення.
4. Проект - вправа, спрямоване на вироблення определеннихуменій і навичок.
А. Стівенсон
Рівень інтеграції навчального матеріалу
1. Простий.
2. Комплексний.
М. Уельс
За обсягом навчального матеріалу і часу його опрацювання
1. Великий - виконується протягом навчального року.
2. Малий - розробка окремих етапів великого проекту.
Є. Когаров
Тривалість
1. Хронологічний. 2. Сезонний. З. датів.
Форма організації
1. Структивно, які планують та підсумкові.
2. Індивідуальні та групові.
3. Групові.
М. Рубінштейн
За способами виконання та завершення
1. Ручний. 4. Незавершений.
2. Інтелектуальний. 5. Закінчений.
3. Комплексний.
А. І. Парамонов
За ступенем реалізації
1. Навчальний - не передбачається реалізація проекту або ідея про єкта нереалізована.
2. Длітельностний - є реальний план реалізації або вже зроблені спроби реалізації.
В. І. Воропаєв
Тип проекту (за основними сферами діяльності)
1. Технічний. 4. Соціальний.
2. Організаційний. 5. Змішаний.
3. Економічний.
Клас проекту (щодо складу проекту, за його структурі і по його предметної області)
1. Монопроект - окремий проект різних типів, видів, масштабів.
2. Мультипроектом - комплексний проект, що складається з ряду монопроект, що вимагає многопроектного управління.
3. Мегапроект - цільові програми розвитку галузей, регіонів та інших утворень, які включають до свого складу ряд монопроект і мультипроектам.
Вид проекту (характером предметної області проекту)
1. Інвестиційний.
2. Інноваційний.
3. Науково-дослідний.
4. Навчально-освітній.
Масштаб проекту (за розміром самого проекту, кількістю учасників та ступенем впливу на навколишній світ)
1. Міждержавний. 6. Міжгалузевий.
2. Міжнародний. 7. Галузевий.
3. Національний. 8. Корпоративний.
4. Міжрегіональний. 9. Відомчий.
5. Регіональний.
Тривалість проекту (по тривалості періоду здійснення)
1. Довгостроковий (більше 5 років).
2. Середньостроковий (від 3 до 5 років).
3. Короткостроковий (до 3 років).
Н. В. Матяш
За рівнем складності проектних завдань
1. Репродуктивні завдання відтворення за зразком.
2. Пошукові завдання.
3. Творчі завдання, спрямовані на створення нових об'єктів.
За змістом
1. Проекти для вирішення конструктивно-технічних завдань.
2. Проекти для розробки нових видів технологій.
3. Проекти як рішення завдань виробничо-комерційного характеру.
4. Проекти як рішення дизайн-завдань.
Є.С. Полат [44], Н.В. Івочкіна [21] і Л. Рулевская [50] пропонують класифікацію, яка проведена у відповідності з типологічними ознаками.
Общедидактический принцип

Типи проектів

Коротка характеристика

Домінуючий у проекті метод або вид діяльності.
Дослідницький
Вимагає добре продуманої структури, позначених цілей, актуальності предмета дослідження
Творчий
Передбачає творче оформлення результатів, не має детально відпрацьованої структури спільної діяльності учасників, яка розвивається, підкоряючись кінцевому результату
Ролево-ігровий
Передбачає розподіл учасниками певних ролей: літературні персонажі, вигадані герої, що імітують соціальні чи ділові відносини. Структура намічається і залишається відкритою до закінчення роботи
Інформаційний (ознайомчо-орієнтовний)
Передбачає збір інформації про якийсь об'єкт, явище; її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Вимагає добре продуманої структури: мета проекту (предмет інформаційного пошуку), способи обробки інформації (аналіз, синтез ідей, аргументовані висновки) результат інформаційного пошуку (стаття, доповідь реферат), презентація
Предметно-орієнтовний
Передбачає чітко позначений із самого початку результат діяльності орієнтований на соціальні інтереси самих учасників. Вимагає добре продуманої структури, сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функції кожного з них
Предметно-змістовна область
Монопроект
Проводиться в рамках одного навчального предмета. При цьому вибираються найбільш складні розділи програми, вимагає ретельної структуризації по уроків з чітким позначенням цілей, завдань проекту, тих знань, умінь, які учні в результаті повинні придбати
Міжпредметний
Виконується, як правило, в позаурочний час. Вимагає дуже кваліфікованої координації з боку фахівців, злагодженої роботи багатьох творчих груп, добре відпрацьованої форми проміжних і підсумкової презентацій
Характер координації проекту
З откритойй координацією (безпосередній)
Передбачає консультаційно-координуючу функцію керівника проекту
З прихованої координацією (телекомунікаційних ний проект)
Координатор виступає як повноправний учасник проекту. Передбачає спільну навчально-пізнавальну діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп'ютерних телекомунікацій і спрямовану на досягнення загального результату спільної діяльності. Міжпредметні проекти вимагають залучення інтегрованого знання, більшою мірою сприяють діалогу культур
Характер контактів
Внутрішній (регіональний)
Організовують всередині школи, між школами, класами всередині регіону однієї країни
Міжнародний
Передбачає участь школярів з різних країн
Кількість учасників проекту
Особистісний
Проводиться індивідуально, між двома партнерами
Парний
Проводиться між парами учасників
Груповий
Проводиться між групами.
Тривалість проведення
Короткостроковий
Проводиться для вирішення невеликої проблеми або частини більш значущої проблеми
Середньої тривалості (1-2 міс).
Міждисциплінарний, містить досить значиму проблему
Довгостроковий (до року)
Міждисциплінарний. Містить досить значиму проблему
І.А. Колесникова і М.П. Горчакова-Сибірська [26] до перерахованих вище класифікацій додають класифікацію по підставі ступінь новизни, серед проектів даної класифікації виділяються раціоналізаторські, винахідницькі, евристичні, новаторські (інноваційні) та інші проекти.
Т. Громова, О. Бикова [15] пропонують до розгляду класифікацію за А.Г. Раппопорта, яка проведена по підставі тип об'єкта проектування. Тут виділяються три групи проектів, кожна з яких характеризується.
Морфологічні. Припускають проектування речей.
Соціальні. Своїм результатом мають проектування організацій, норм, складних соціально-морфологічних об'єктів.
Екзистенціальні. Це проектування особистісного розвитку людського «Я» у процесі побудови власної долі.
Додаток 8
С.Н. Поздняк [43] виділяє три фази здійснення проектної діяльності:
Проектувальна фаза є найбільш складною і передбачає послідовне здійснення таких стадій як: концептуальна (виявлення протиріч, формулювання проблеми, визначення цілей майбутньої діяльності); моделювання; конструювання; технологічна підготовка реалізації проекту. Тут велику роль відіграє прогнозування. Прогноз грунтується на дії відомих причин.
Технологічна фаза включає в себе реалізацію проекту та оформлення результатів.
Рефлексивна фаза це підведення підсумків, контроль отриманих результатів, їх оцінка, рефлексія.
Б. Валясек [10] вважає, що реалізація проектної діяльності проходить у п'яти фазах. Він наводить таку їх характеристику. Перша фаза - виступ з ініціативою проекту, причому ініціатором може бути будь-який суб'єкт (учень, учитель, батьки). Найголовніше, щоб все відбувалося спонтанно, неорганізовано. Друга фаза - методом дискусії визначається правило гри, що стосується обговорення пропозицій першої фази. Це може бути лекція, під час якої вибираються (таємним голосуванням) голова, секретар, а також встановлюються час і спосіб роботи над вибором теми проекту. Ця фаза закінчується прийняттям проекту і попереднім ескізом. Третя фаза - фаза розробки плану проекту. Тут докладно вирішуються організаційні питання, фінансові кошти, матеріали, визначається так само, як буде виглядати заключний проект і за який час він буде виконаний. Особливо важлива на цьому етапі підготовка учнів до групової роботи. Четверта фаза - робота над проектом, яку здійснюють учні в груповій формі. Ця фаза триває найдовше, і в її ході повинна проводитися оцінка. Тут є установка на індивідуалізацію освіти, запровадження нового матеріалу, закріплення отриманих знань. П'ята фаза - це закінчення проекту. Якщо з'явився задуманий продукт, то настає спільна оцінка придбання нових знань і вмінь або більш широка його презентація. Може статися так, що кінцевий продукт не з'явиться. Закінчення проекту в такому випадку полягає у порівнянні результатів з намірами і пошук чинників, які заважали виконанню роботи.
Г.В. Степанова на сайті Інтернет [58] розглядає 7 фаз роботи над проектом.
Фаза 1. Представлення теми проекту: відбувається виявлення наявних знань дітей, пошук ідей, проблем. Головний метод на цій фазі - «Мозковий штурм».
Фаза 2. Обрання проблеми: з'ясування спільно з дітьми головної проблеми роботи проекту. Тут задаються точні та актуальні питання, спрямовані на визначення проблем, після того, таким чином, відбувається самостійне формулювання проблем, вибір головної. Ця ж фаза передбачає визначення цілей дослідження.
Фаза 3. Формулювання підтем (проблем): визначення підтем і проблем в групах та визначення кола питань у підтема, відбувається консультування груп.
Фаза 4. Планування роботи: обговорення в групах плану майбутньої роботи, головних питань та шляхів пошуку інформації, прийняття рішень, в якій формі буде представлений проект.
Фази 1 - 4 автор об'єднує в єдину групу «Запуск проекту».
Фаза 5. Здійснення проекту: учасники проекту самостійно працюють за групами (здійснюють збір і відбір інформації, працюють над дослідженням проблеми, відбирають варіанти вирішення проблеми, оформляють роботи). У разі необхідності звертаються за консультацією до вчителя.
Фаза 6. Представлення проекту (захист) включає в себе: демонстрацію результатів дослідницької діяльності; пропозиції щодо вирішення проблем; презентацію результату, готового до впровадження. Не виключається на цій фазі поява нових питань і прогнозування нових проблем.
Фаза 7. Оцінка проекту: передбачає оцінювання планування, процесу, діяльності, відносини кінцевого результату, самооцінку, визначення рівня знання предмета і виявлення успіхів і невдач роботи над проектом.
Фази 6 - 7 «Результат проекту».

Додаток 9

Г. В. Нарикова [34] виділяє пошуково-дослідний, технологічний і заключний етапи протікання проектної діяльності. Автор дає характеристику діяльності учнів на кожному з виділених етапів. Так, на пошуково-дослідному етапі відбувається: коротке формулювання завдання, пошук та аналіз проблеми або теми запропонованого проекту (об'єкта проектній діяльності); збір, вивчення, дослідження і обробка необхідної інформації, опрацювання оптимальної ідеї, планування проектної діяльності. На технологічному: складання документації; виконання запланованих тренувальних вправ і технологічних операцій, необхідних для якісного виготовлення; практична реалізація проекту, підбір необхідних матеріалів, інструментів, пристосувань і устаткування згідно з можливостями та наявними ресурсами; внесення, при необхідності, змін у конструкцію і технологію ; дотримання технологічної дисципліни, культури праці; поточний контроль якості виконання вироби, операцій. На заключному: оцінка якості реалізації проекту, включаючи його вплив на навколишнє середовище; аналіз результатів виконання проекту, випробування його на практиці, захист; вивчення можливостей використання результатів проектної діяльності, реального попиту на ринку товарів, участь у конкурсах і виставках проектів.
Е.А. Гільова, Ю.С. Єгоров [13] відзначають, що до перерахованих вище етапів необхідно додати оцінку необхідних матеріальних і фінансових витрат, інтелектуальних зусиль; розгляд можливих варіантів виконання проекту та відбір найбільш оптимального варіанта; розподіл обов'язків; самооцінку якості виконаної роботи (відповідність стандарту задуманої конструкції); «попередню захист »проекту в колективі.
М.А. Агафонова [1] радить у хід виконання проектної діяльності включити етап аналізу виконаного проекту, який слідує безпосередньо після захисту проекту. На цьому ж етапі рекомендується розкрити причини вдалого і невдалого виконання проекту.
Є.В. Клоков, А.В. Денисов [25] виділяють п'ять етапів роботи над проектом, кожному з них дають характеристику. Перш за все, учнями визначається актуальна проблема, над якою протягом певного часу, індивідуально або в групі, вони будуть працювати. На цьому етапі формуються вміння виявляти проблеми в різних галузях знань. Як правило тема майбутньої презентації вибирається відповідно до особистих переваг старшокласників (улюблений предмет, цікаві факти і т.д.). Але іноді вчитель рекомендує попрацювати над будь-якої темою на випередження, щоб потім, у відповідності з навчальною програмою весь клас міг подивитися презентацію. Постановка завдання і складання плану роботи розвиває вміння шукати можливі шляхи розв'язання обраної проблеми, визначати об'єкти дослідження. Цей етап виконується разом з учителем-предметником, який рекомендує, який матеріал необхідно використовувати в презентації, як найбільш грамотно з методичної точки зору його розташувати. Виконання проекту відповідно до поставлених завдань. У навчаються розвиваються вміння висувати гіпотези, систематизувати та узагальнювати дані, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел. Таким джерелом є навчальна, наукова і популярна література. Проте значний обсяг інформації хлопці можуть знайти в мережі Інтернет. Навчаються удосконалюються в пошуку різної інформації, використовуючи для цього різні можливості, освоюють різні методики пошуку інформації, вчаться працювати з різними джерелами інформації, аналізувати й обробляти знайдену інформацію різного характеру. Підведення підсумків роботи, цей етап дає можливість вчителю виробити у хлопців вміння робити аргументовані висновки , обробляти дані експериментальної і дослідної роботи, оформляти отримані результати, навчить вирішувати пізнавальні та творчі завдання, працювати у співпраці. Підготовка презентації проекту. Даний етап має на меті представлення результатів практичної діяльності з вивчення конкретної проблеми, способів її рішення, докази правильності рішення, що дозволяє розвивати у школярів уміння володіти мистецтвом і культурою комунікації. Хлопці самостійно готують презентації проекту для товаришів по навчанню, вчителів. Захист роботи проходить в різних формах. Автори проектів обгрунтовують вибір теми, дають пояснення, розповідають про те, як технічно виконувалася робота, представляють її і відповідають на запитання.
У загальному вигляді під час здійснення проектної діяльності Н.Ю. Пахомова [38] виділяє також 4 етапи:
1. Занурення в проект. Цей етап роботи над проектом починається з його колективного обговорення. Це обмін думками і узгодження інтересів учнів; висунення первинних ідей на основі вже наявних знань і розв'язання проблемних питань. Потім запропоновані учнями теми проектів виносяться на обговорення.
2. Організація діяльності. Це етап самостійного проведення дослідження, одержання й аналізу інформації. Тут членам групи необхідно домовитися про розподіл роботи і формах контролю роботи над проектом.
3. Здійснення діяльності На цьому етапі здійснюються структурування отриманої інформації та інтеграція отриманих знань, умінь, навичок. Відбувається безпосередня робота над виконанням проекту. На цьому етапі учні осмислюють отримані проекти і способи досягнення результату; обговорюють і готують підсумкове представлення результатів роботи над проектом (у школі, окрузі, місті).
4.. Презентація Учні представляють не тільки результати і висновки проекту, але і описують прийоми, за допомогою яких вони були отримані і проаналізовані; демонструють набуті знання та вміння; розповідають про проблеми, з якими довелося зіткнутися в роботі над проектом. Т. Громова, О. Бикова [15] виділяють наступні етапи роботи над проектом:
підготовка (визначення теми і цілей проекту, його вихідного положення; підбір робочої групи);
планування (визначення джерел необхідної інформації; визначення способів збору і аналізу інформації; визначення способу подання результатів (форми проекту); встановлення процедур та критеріїв оцінки результатів проекту; розподіл завдань (обов'язків) між членами робочої групи);
дослідження (збір та уточнення інформації (основні інструменти: інтерв'ю, опитування, спостереження, експерименти і т.д.); виявлення («мозковий штурм») та обговорення альтернатив, що виникають у ході виконання проекту; вибір оптимального варіанту ходу проекту; поетапне виконання дослідницьких завдань);
висновки: аналіз інформації; формулювання висновків
уявлення (захист) проекту та оцінка його результатів: підготовка звіту про хід виконання проекту з поясненням отриманих результатів (можливі форми звіту: усний звіт з демонстрацією матеріалів, письмовий звіт); аналіз виконання проекту, досягнутих результатів (успіхів та невдач) і причин цього.
І.А. Колесникова і М.П. Горчакова - Сибірська [26] в ході роботи над проектом виділяють наступну послідовність етапів:
1. Передпроектний етап включає в себе: діагностику, проблематізацію, концептуалізацію, форматування проекту, його попередню соціалізацію);
2. Етап реалізації проекту;
3. Рефлексивний етап;
4. Післяпроектний етап.

Додаток 10

Проект «Заходи довжини, ваги, площі»
Цей проект запропонувала І.В. Ромашко.
Предмет: математика.
Клас: п'ятий.
Тип проекту: інформаційний, міжпредметний, груповий, середня тривалість 1-2 місяці.
Мета проекту: поглиблення і систематизація знань з історії походження старовинних і сучасних мір довжини, ваги, площі в Англії, Франції, Німеччини, Росії.
Завдання проекту: вивчити історичні відомості про походження назв старовинних і сучасних заходів вимірювання довжини, ваги, площі; ознайомитися із заходами в ряді країн у даний час (Англія, Франція, Німеччина, Росія).
Етапи роботи над проектом
1. Підготовчий. Вибір теми і цілей проекту (див. вище); визначення кількості учасників проекту, складу груп (чотири групи, що представляють країни: Англію, Францію, Німеччину, Росію).
Учні обговорюють тему з вчителем, отримують при необхідності додаткову інформацію, встановлюють цілі.
Учитель знайомить учнів з суттю проектної діяльності, мотивує учнів, допомагає в постановці цілей.
2. Планування роботи. Визначення джерел інформації; планування способів збору і аналізу інформації, планування підсумкового продукту (форми представлення результату): випуск газети, усний звіт з демонстрацією матеріалів та інших; встановлення критеріїв оцінки результатів; розподіл обов'язків серед членів команди.
Учні виробляють план дій.
Учитель пропонує ідеї, висловлює припущення, визначає терміни роботи.
3. Дослідницька діяльність. Збір інформації. Вивчення історичного матеріалу.
Учні проводять дослідження.
Учитель спостерігає, радить, керує роботою, організовує та координує у разі потреби діяльність учнів.
4. Результати. Формування висновків: оформлення результату.
Учні оформляють результати.
Учитель спостерігає, радить.
3. Представлення готового продукту. Урок конференція.
Перший етап уроку присвячений темі «Міра вимірювання довжини».
Від кожної групи виступає один представник. Хлопці розповідають про заходи вимірювання довжини в Англії, Франції, Німеччини, Росії. Розповідь учнів супроводжується показом ілюстративного матеріалу за допомогою ТСО. По ходу виконання учні заповнюють листи бліц-опитування. Після закінчення виступу задаються питання групі, що захищає відповідь. Після виступу всіх груп перевіряється виконання завдання бліц-опитування. Правильна відповідь показується за допомогою кодоскопа. Кожна група заносить до оціночного лист набрану кількість балів за результатами бліц-опитування.
На наступних етапах уроку аналогічно розглядаються теми: «Заходи вимірювання ваги», «Заходи вимірювання площ», «Заходи виміру сипучих тіл».
Між етапами проводиться «розминка». Групи отримують завдання з математики, представлені на одному з трьох іноземних мов: англійською, французькою, німецькою.
Протягом усього уроку група, складена з представників кожної команди, виконує практичне завдання з допомогою комп'ютера, зіставляє різноманітні заходи вимірювання.
6. Оцінка процесу і результатів роботи. В кінці уроку-конференції були присутні експерти (вчителі, батьки) оцінюють роботу хлопців.
Учні беруть участь в оцінці шляхом колективного обговорення та самооцінки.
Учитель оцінює зусилля учнів, якість джерел, якість звіту.
Лист оцінки проекту
Назва проекту
Прізвище та ім'я учня
Критерії оцінки проекту:
1. актуальність теми;
2. джерела інформації;
3. якість розробки ідеї;
4. оригінальність і творчий підхід;
5. оформлення роботи;
6. захист проекту;
7. участь у бліц-опитуванні.
Підсумкова оцінка
Таблиці, які заповнює група, що працює на комп'ютері
Міри довжини

Росія
Англія
Франція
Фут 30,48 см
Ярд 91,44 см
Дюйм 2,54 см
Пье 324,8 мм
Льє 5168,75 м
Туаз 194,9 см
Він
118,8 см
1
Аршин
71,12 см
2
Сажень
2,13 м
3
Верста 1,0668 км
Міри ваги

Росія
Англія
Франція
Фунт 453,59 г
Тонна 1016,047 кг
Унція 28,35 г
Лівр 489,5 г
Деньє 1,27 г
Унція 30,59 г
1
Берковець
163,8 кг
2
Золотник
1,27 г
3
Пуд
13,38 кг
Заходи об'єму рідин

Росія
Англія
Франція
Галон 4,546 л
Барель 158,088 дм
Пінта 0,568 л
За
1,86 л
Фельетта 134,1 л
Кварт 67,05 л
1
Відро
12,3 л
2
Чверть
3,08 л
3
Четверик
26,24 л
Варіанти завдань бліц-опитування
(Виділений текст повинні вставити учні)
Міри ваги
1. Пуд - міра ваги, відома з XII століття, існувала у вигляді основної одиниці торгового ваги до прийняття метричної системи заходів.
1 пуд = 16,38 кг .
2. Фунт (Від англійського pound - вага, вага) - основна міра ваги з кінця XVII століття до прийняття метричної системи заходів в Росії.
1 фунт = 96 золотникам = 409,51 г .
3. Вага людини в Англії до цих пір вимірюють у Стоуна.
1 стоун = 6,35 кг .
4. «LB» - скорочене позначення фунта в Англії.
1 фунт = 373,2 г .
5. Лівр або піду досить довгий час вживали для зважування металів, пряжі, іноді масла.
1 лівр = 489 г .
6. У Франції в унціях вимірювали вагу.
1 унція = 30 г .
7. Для визначення ємності трюму на кораблі німецькому купцеві необхідно було використовувати ласт корабельний.
1 ласт = 3049,7 кг .
Заходи обсягу
1. Анкерок (від голландського anker - бочонок, що застосовується на шлюпках для зберігання прісної води, а також в якості баласту).
1 анкерок був місткістю від 30 до 40 літрів .
2. Пляшка (від французького bouteille - посудина, пляшка) - міра ємності рідин, відома з XVIII століття.
1 пляшка винна = 1 / 16 відра = 0,7687 л .
3. Потл - горщик з кераміки або металу, старовинна міра ємності рідин в Англії.
1 потл = 2,27 л .
4. Галон - Міра рідини, головним чином вина і пива, а також міра сипучих тіл.
1 галон = 4,546 л .
5. Для визначення невеликих об'ємів рідин у Франції використовують по (глеки).
1 по = 1,86 л .
6. Фельетта - бочонок, міра ємності рідких тіл у Франції.
1 фельетта = 134,1 л .
7. Шеффель - посудина у формі циліндра, міра ємності рідин та сипучих тіл у Німеччині, при вживанні якої використовують лінійку.
1 Шеффель = 34,77 л .
Міри довжини
1. Лікоть - міра довжини, спочатку дорівнює відстані від ліктя до кінця середнього пальця. Цей захід використовується для вимірювання тканини.
2. Про цю міру співається у відомій пісні: «Чужої землі ми не хочемо ні п'яді ...»
3. Дюймовочка - з одиницею виміру якої країни пов'язана її ім'я? Англія.
1 дюйм = Інч = 2,54 см .
  Що визначають у дюймах? Діаметри труб.
4. Спочатку він був дорівнює відстані від кінчика носа короля Генріха I до кінця пальців витягнутої в бік руки.
Це ярд, він дорівнює 91,44 см .
У якій країні застосовували цю одиницю виміру з XII століття? У Англії.
5. Він - лікоть, застосовувався у Франції.
Його застосовували для вимірювання для виміру товарів.
1 він = 118 см .
6. Льє - найбільша дорожня міра.
1 льє = 5168 м .
7. Ель - лікоть, застосовувався в Німеччині для вимірювання тканин.
1 ель = 0,57 м .

Додаток 11

Проект "Планування міського парку"
Предмет: математика, природничі науки.
Клас: 6-7-ї середньої школи.
Планований результат: учні розробляють план міського парку, створюють його проект і представляють його класу комерційний продукт з метою продати його потенційним "замовникам".
Навчальна мета: надати учням практику в розробці досить великого проекту, залишаючись в рамках запланованої суми грошей, використовуючи при цьому знання в галузі математики, економіки (бізнесу), біології, ботаніки, географії, фізики і т.д.
Матеріали:
Матеріали та прайслист: один на групу
Ватман 16x20: один на групу
Комплект рольових карт: один на групу
Час роботи: три уроки (по одному на тиждень). Тип групи: чотири учасники.
Завдання для груп: вчитель передбачає завдання для однієї відмінно встигає, двох успішних і одного слабкого учня.
Ролі:
1. бухгалтер - виробляє всі розрахунки і складає підсумкову кошторис проекту;
2. архітектор - завдає спільно обговорений креслення проекту на ватман;
3. керуючий - стежить, щоб кожен учасник групи брав активну участь у розробці проекту на всіх його стадія стимулюючи до співпраці;
4. менеджер - зачитує всі інструкції, доповідає проект групи і його вартість з відповідним обгрунтуванням всьому класу в кінці кожного уроку і позначає план групи на наступний урок.
Робота над проектом (3 заняття)
Урок 1. Ваше завдання - розробити проект міського парку Золотий Долині, штат Міннесота. Вирішіть, що ви хочете мати в цьому парку і опишіть, як ваша задумка співвідноситься з критеріями, наведеними на Листі Завдання. Всі рішення повинні бути сформульовані в результаті консенсусу, що означає, що ви всі згодні з таким рішенням. В кінці кожного уроку ви повинні покласти матеріали свого проекту в спеціальну папку на моєму столі.
Урок 2. Сьогодні вам доведеться покласти свої ідеї на ватман заданого розміру. Увімкніть п'ять дерев, ландшафт з камінням або скелями і один струмок. Ви повинні вирішити, як розташувати всі ці частини екстер'єру в проекті. Виконуйте ті ж ролі, що і на першому уроці. В кінці уроку менеджер повинен доповісти про ваше рішення проекту класу. А потім ви повинні дати оцінку, наскільки успішно ви просувається у своїй роботі.
Урок 3. А тепер ваші завдання - 1) закінчити планування парку; 2) написати доповідь, що обгрунтовує проект; 3) скласти і обгрунтувати кошторис, щоб продати проект всьому класу, 4) представити ваш проект класу так, щоб всі учні вашої групи брали у презентації активну участь .
Після цього клас проголосує (таємне голосування), який проект краще.
Взаємодопомога: я хочу, щоб ви представили один проект від усієї групи, з яким всі згодні, і хай у кожного буде своя роль у його розробці.
Індивідуальна відповідальність: кожен з вас отримає свою роль, яка є дуже суттєвою для успіху роботи всієї групи. Для успішної розробки проекту парку необхідно, щоб кожен відчував свою відповідальність.
Критерії успіху: ваша група успішно виконає завдання, якщо ви розробите проект такого парку, до якого всі згодні і який повністю відповідає представленої кошторисі; якщо ваша доповідь буде чітко сформульований і повідомлений; якщо ваші аргументи в обгрунтування кошторису будуть переконливими.
Очікуване поведінка: Я очікую побачити, як ви працюєте спільно, допомагаючи один одному, відповідально виконуючи доручення кожному ролі. Якщо у вас виникнуть проблеми, постарайтеся вирішити їх у себе в групі.

Додаток 12

Проектна діяльність на уроках геометрії на тему: «Види трикутників»
Цей проект запропонувала Н. І. Заїкіна.
Тема уроку: види трикутників.
Пояснювальна записка. Дана тема відноситься до розряду короткострокових проектів. Завдання на проект полягає в розробці плакату (наочного посібника з геометрії) «Види трикутників». Плакат повинен бути не тільки красивим і зручним для читання, але і доказовим з точки зору вивченого матеріалу. Така тема як «Види трикутників» немає у сьомому класі при вивченні геометрії, але учні знайомляться з різними видами трикутників протягом всього курсу геометрії. Тому доцільно запропонувати дітям підготувати проект після закінчення вивчення всього курсу геометрії в сьомому класі. При виконанні даної роботи в учнів не тільки систематизуються та узагальнюються отримані знання на уроках, а й розвивається увагу.
Цілі уроку:
- Повторити основні поняття теми;
- Розвивати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;
- Сприяти пізнавальної активності учнів та інтересу до досліджуваних понять за допомогою інформаційних технологій.
Вибір виконавця: комп'ютер - навчальні програми - «Жива Геометрія». Даний виконавець обраний тому, що жоден інший відомий виконавець не дозволяє робити вимірювання геометричних величин.
Обладнання: комп'ютерний клас, мультимедіа приставка, програма «Жива геометрія».
Хід уроку
Організація класу: формулювання теми уроку вчителем, постановка цілей і завдань перед учнями.
Постановка завдання: розробити плакат "Види трикутників" з необхідними доказами.
Практична робота учнів за заданими алгоритмами.
Вихідні дані:
· Трикутник ABC, АВ, АВ = НД
· Трикутник EFG, кут EFG = 90 °.
· Трикутник KLM, KL, KL = LM = МК.
· Трикутник XYZ, кут XYZ <90 °.
· Трикутник QIJ, кут QIJ> 90 °.
Формулювання завдання: розробити документ «Плакат« Види трикутників », що містить підтвердження відповідного виду.
Алгоритм вирішення задачі:
1. Написати заголовок «Види трикутників».
2. Побудувати рівнобедрений трикутник: а) побудувати довільний трикутник ABC, б) виміряти бік АВ; в) виміряти бік ПС; г) змінити трикутник таким чином, щоб АВ = ВС; д) підпис трикутника.
3. Побудувати прямокутний трикутник: а) побудувати довільний трикутник EFG, б) виміряти кут EFG; в) змінити трикутник таким чином, щоб кут EFG став рівний 90 градусам; г) підпис трикутника.
4. Побудувати рівносторонній трикутник: а) побудувати довільний трикутник KLM, б) виміряти бік KL; в) виміряти бік LM; г) виміряти бік МК; д) змінити трикутник таким чином, щоб KL = LM = МК; е) підпис трикутника.
5. Побудувати гострокутий трикутник: а) побудувати довільний трикутник XYZ, б) виміряти кут XYZ, б) виміряти кут YZX; б) виміряти кут YXZ; в) змінити трикутник таким чином, щоб всі кути стали менше 90 градусів; г) підпис трикутника.
6. Побудувати тупокутний трикутник: а) побудувати довільний трикутник QIJ; б) виміряти кут QIJ; в) змінити трикутник таким чином, щоб кут QIJ став більше 90 градусів; г) підпис трикутника.
Підведення підсумків роботи
- Яку фігуру називають трикутником?
- За якими ознаками можна визначити, що це ...
а) рівнобедрений трикутник; б) гострокутий трикутник, в) рівносторонній трикутник.
- Якого умови достатньо, щоб цей трикутник був ...
а) прямокутним, б) тупоугольние.
Підведення підсумків роботи.
· Яку фігуру називають трикутником?
· За якими ознаками можна визначити, що це ...
а) рівнобедрений трикутник, б) гострокутий трикутник, в) рівносторонній трикутник.
· Якого умови достатньо, щоб цей трикутник був ...
а) прямокутним, б) тупоугольние.

Додаток 13

Навчальний проект: екологічне дослідження «Автотранспорт і повітря міста»
Цей проект запропонувала Є.А. Адарічева.
Якість повітря - один з найважливіших показників якості навколишнього середовища, що впливає на здоров'я людини, стан зелених насаджень, архітектурних споруд, пам'ятників. Проект є дослідницькою діяльністю і має на увазі використання інтерактивних методів. Проектно-дослідницька діяльність дозволяє школярам практично застосувати знання, отримані на уроках математики, біології, екології.
При роботі за проектом школярам пропонується вивчити транспортне навантаження на вулицях, оцінити кількість чадного газу, що потрапляє в навколишнє середовище з вихлопними газами автомобілів. Передбачається, що на основі отриманих даних учасники проекту вироблять пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації.
Учням запропонували розділити машини на чотири групи: легкові; вантажні; автобуси; мікроавтобуси. Також нами була спрощена формула за розрахунком викиду до наступного вигляду: M = m. N, де m - кількість чадного газу, що викидається одним автомобілем певного типу, г / км (в цьому коефіцієнті ми заздалегідь врахували вплив середнього віку автомобілів і технічного стану машин ), n - середня кількість автомобілів певного типу, що проїхали за одну годину, М - маса чадного газу, що викидається автомобілями певного типу протягом одного кілометра шляху.
Мета: формування екологічної свідомості та екологічної культури у школярів.
Завдання:
1. Залучення уваги дітей до проблеми забруднення атмосфери. 2. Виявлення шляхів вирішення проблеми забруднення повітря. 3. Реалізація міжпредметних екологічних зв'язків. 4. Формування активної позиції школярів з питань захисту навколишнього середовища. 5. Розвиток комунікативних здібностей хлопців. 6. Розвиток навичок співпраці. 7. Закріплення навичок дій з дробовими виразами, застосування цих дій при вирішенні практичних завдань. 8. Формування навичок читання та складання стовпчастих діаграм.
Етапи екологічного дослідження
1. «Занурення» в проблему. На цьому етапі учні знайомляться з однією з глобальних екологічних проблем - забрудненням атмосфери. Тут же хлопцям зачитується лист від відділення ГИБДД МО з проханням провести оцінку викидів автотранспорту, розподіляються завдання між усіма учнями класу.
2. Організація діяльності.
1. Підрахувати кількість машин, що проїжджають в годину по проспекту Червоної Армії міста Сергієв Посад і селищу Загорський Далі, розділивши їх на такі типи: легкові; вантажні; автобуси, мікроавтобуси. Підрахунок вести два рази за день: з 10 до 11 годин (час затишшя) і з 17 до 18 (час-пік).
2. Підготувати плакат з девізом уроку і плакати, що ілюструють проблему забруднення атмосфери, повідомлення по темі.
3. Підготувати відеосюжет про стан повітря на досліджуваних вулицях з опитуванням громадської думки.
3. Здійснення діяльності і підведення підсумків (презентація результатів)
Заключний етап проводиться у формі позакласних заходів (одне або два заняття, за потребою), в ході яких учні завершують виконання завдань у робочому аркуші, формулюють висновки, заповнюють експертну довідку. Учні класу діляться на групи: перша - проспект Червоної Армії, друга - Загорський дали. На дошці заготовлені ватмани для складання порівняльних діаграм, накреслені таблиці, які заповнюють представники груп в ході заняття.
Хід заняття
1. Вступне слово про цілі і завдання. Відеосюжет.
2. Повідомлення про проблеми, пов'язаних із забрудненням атмосфери.
3. Діяльність по робочому листу (рішення задач, складання діаграм).
4. Підведення підсумків, обговорення даних.
5. Складання експертної довідки.
6. Слово на захист повітря.
Завдання для груп на позакласному занятті
Завдання 1. Заповнити таблицю № 11 (кожна група за своєю вулиці)
Завдання 2. Використовуючи дані таблиці, побудувати порівняльні діаграми: викид чадного газу автомобілями різних типів (для кожної вулиці); викид чадного газу на різних вулицях.
Завдання 3. Припустити, що весь автотранспорт перевели на газ і будь-який тип автомобіля викидає в середньому 25 г / км чадного газу. Як зміниться стан повітряного середовища? Заповнити таблицю № 12 на робочому листі і добудувати діаграми.
Завдання 4 (усно). Відповісти на запитання: на якій з обстежених вулиць стан повітряного середовища найбільш сприятливо і чому; зробити висновок про використання стисненого газу у вигляді палива.
Завдання 5. Розробити в групах пропозиції щодо поліпшення якості повітряного середовища і заповнити експертну довідку.
Програми
Ф. І. заповнюють: ______________________
Робоча формула: М = m. N, де m - кількість чадного газу, що викидається одним автомобілем певного типу (г / км), n - середня кількість автомобілів певного типу, що проїхали за одну годину.
m
(Назва вулиці)
n
М
вантажні автомобілі
89
легкові автомобілі
24,7
автобуси
82,6
мікроавтобуси
56,8
Усього:

m
n
М
всі типи автомобілів
25
Діаграми



Експертна довідка про стан повітряного середовища проспекту Червоної Армії і селища Загорський дали
__ 2004 учні ____ класу школи ______________
1. Результати розслідування (де n - кількість автомобілів певного типу, m - викид чадного газу одним автомобілем певного типу, М = m. N)
m (г / км)
пр-т Червоної Армії
Загорськіє дали
n
М
n
М
вантажні автомобілі
89
легкові автомобілі
24,7
автобуси
82,6
мікроавтобуси
56,8
Усього:
2. Пропозиції щодо поліпшення якості повітряного середовища

Додаток 14

Урок проект «На будмайданчику селища Буздяк»
Автор проекту Р. Вагапова
Предмет: геометрія
Клас: 8
Тема: Рішення задач на обчислення площ плоских фігур.
Цілі проекту:
Освітня: сприяти формуванню вміння застосовувати отримані знання в нестандартних практичних завданнях.
Розвиваюча: сприяти розвитку розумових операцій.
Виховна: сприяти підтримці інтересу до предмета, формування вміння працювати в колективі.
Завдання:
1. Ознайомитися з рішеннями поставлених завдань для кожної з бригад.
2. Охарактеризувати результати діяльності кожної бригади та дати їх оцінку.
3. Узагальнити отримані результати, підвести підсумки.
Підготовча робота:
За тиждень до уроку учні класу були розбиті на сім бригад: столярів, теслярів, постачальників, штукатурів-малярів, проектувальників, шляховиків, бухгалтерів. Кожна бригада отримала завдання з підготовки проекту:
¾ вивчити особливості професії, яку вона представляє;
¾ познайомитися з кваліфікаційними характеристиками і обов'язками працівників будівельного управління;
¾ вивчити навчальний матеріал на тему уроку.
Протягом тижня кожна бригада збирала в папці матеріали, виконані членами бригади, готувала презентації вирішення поставлених завдань.
Захист проекту
Вчитель: Перед вами будівельний об'єкт - дитячий садок (на проекторі показаний будівельний об'єкт). Сьогодні вам необхідно виконати наступні види робіт:
¾ пофарбувати підлоги в музичному залі;
¾ виготовити рами для їдальні;
¾ встановити стовпи на ігровому майданчику;
¾ обштукатурити стіни ігрової кімнати;
¾ виконати необхідні грошові розрахунки;
¾ підготувати необхідний будматеріал для завтрашньої роботи теслярів;
¾ виготовити сходи - драбину для штукатурів;
¾ заасфальтувати двір;
¾ підготувати пісочницю.
І зараз кожна бригада познайомить нас зі своїм рішенням поставленого завдання.
Учні: (Кожна бригада знайомить зі своїм рішенням поставленого завдання, захист супроводжується презентацією.)
Вчитель і учні разом обговорюють представлені рішення задач, дають оцінку діяльності кожної з бригад, узагальнюють отримані результати, роблять висновки, підводять підсумки.
Приклади завдань, які можуть бути запропоновані бригадам:
Штукатури - малярі:
1. Потрібно пофарбувати підлоги в музичному залі (кімната має форму прямокутника, довжина якого 7,2 м, а ширина-6,5 м.). За нормативами на фарбування 1м підлоги необхідно 0,2 кг фарби. Скільки фарби потрібно отримати у завсклад?
2.
2,4 м
0,3 м
Потрібно пофарбувати 3 підвіконня, що мають форму рівнобедрених трапецій і наступні розміри
SHAPE \ * MERGEFORMAT


За нормативами на фарбування 1м підвіконня необхідно 0,2 кг фарби. Скільки фарби потрібно отримати у завсклад?
3. Потрібно обштукатурити стіни ігрової кімнати (кімната має стіни прямокутної форми: дві бічні стіни мають розміри 3,4 х6, а передня і задня-3, 4х7; вікна мають розміри 1,35 х2, 1). Скільки розчину необхідно, якщо на 1м стіни потрібно 2,5 кг розчину?
Столяри:
1. Приготувати чотири прямокутних бруска для виготовлення віконних рам.
2. Закрити фанерою круглу діру в стіні.
3. Перевірити придатність віконних рам, підготовлених для їдальні.
Постачальники:
1. Підібрати колоди одного діаметра.
Теслярі:
1. Зробити сходи - драбину для штукатурів, щоб, піднявшись на неї, закласти щілини на стелі.
2. Встановити на подвір'ї дитсадка два стовпи у вертикальному положенні на відстані 4м один від одного.
Проектувальники:
1. Зробити круглу пісочницю, діаметром 4м. Скільки знадобиться піску, якщо на 1м потрібно 100кг піску?
Шляховики:
1. Заасфальтувати двір, що має форму рівнобедреної трапеції.

14м

SHAPE \ * MERGEFORMAT
Скільки асфальту знадобиться, якщо на 1м двору потрібно 0,75 т асфальту?
Бухгалтерія:
1. Підрахувати суму податку на землю, відведену під дитячий садок. Дитячий сад має двір такої форми:
SHAPE \ * MERGEFORMAT

Додаток 15

Т. Громова, О. Бикова [15] процес роботи над створенням творчого проекту представляють у вигляді таблиці
Етап роботи над проектом
Зміст роботи
Діяльність учнів
Діяльність вчителя
1. Підготовка
а) Визначення теми і цілей проекту, його вихідного положення;
б) Підбір робочої групи
Обговорюють тему проекту з учителем і одержують при необхідності додаткову інформацію. Визначають цілі проекту.
Знайомлять зі змістом проектного підходу і мотивує учнів. Допомагає у визначенні мети проекту. Спостерігає за роботою учнів.
2. Планування
а) Визначення джерел необхідної інформації;
б) Визначення способів збору і аналізу інформації;
в) Визначення способу представлення результатів (Форми проекту);
г) Встановлення процедур та критеріїв оцінки результатів проекту;
д) Розподіл завдань (обов'язків) між членами робочої групи
Формулюють завдання проекту. Виробляють план дій. Вибирають і обгрунтовують критерії успіху проектної діяльності.
Пропонує ідеї, висловлює пропозиції. Спостерігає за роботою учнів.
3. Дослідження
а) Збір і уточнення інформації
(Основні інструменти: інтерв'ю, опитування, спостереження, експерименти і т.д.);
б) Виявлення («мозковий штурм») та обговорення альтернатив, що виникають у ході виконання проекту;
в) Вибір оптимального варіанту ходу проекту;
г) поетапне виконання дослідницьких завдань
Поетапно виконують завдання проекту.
Спостерігає, радить, керує діяльністю учнів.
4. Висновки
а) Аналіз інформації;
б) Формулювання висновків
Виконують дослідження і працюють над проектом. Аналізуючи інформацію. Оформляють проект.
Спостерігає, радить (на прохання учнів).
5. Представлення (захист) проекту та оцінка його результатів
а) Підготовка звіту про хід виконання проекту з поясненням отриманих результатів (можливі форми звіту: усний звіт з демонстрацією матеріалів, письмовий звіт);
б) Аналіз виконання проекту, досягнутих результатів (успіхів та невдач) і причин цього
Представляють проект, беруть участь у його колективному аналізі та оцінці.
Слухає, задає питання в ролі рядового учасника. При необхідності направляє процес аналізу. Оцінює зусилля учнів, якість звіту, креативність, якість використання джерел, потенціал продовження проекту.
І у вигляді послідовності шістнадцяти кроків, на кожному з яких виділена провідна роль учнів і вчителя.
Формулювання вчителем теми проекту (вчитель) → Вибір вікової категорії учнів (учитель) → Формулювання основоположного питання і проблемних питань навчальної теми (вчитель) → Формулювання дидактичних цілей проекту (вчитель) → Формулювання дидактичних завдань (вчитель) → Формулювання проблеми або вибір теми індивідуальних досліджень учнів (учні) → Висування гіпотез рішення проблеми (учні) → Визначення творчого назви проекту (учні разом з учителем) → Формування груп для проведення досліджень і визначення форми представлення результатів (учні) → Обговорення плану роботи учнів індивідуально або в групі (учні) → Обговорення зі школярами можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав (вчитель спільно з учнями) → Самостійна робота учнів у групах, обговорення завдання кожного в групі (учні, вчитель - консультант) → Самостійна робота груп (учні, вчитель - консультант) → Підготовка учнями презентації щодо звіту про виконану роботу (учні) → Захист отриманих результатів та висновків (учні) → Оцінювання результатів проекту школярами і вчителем (учні з учителем).
Пахомова Н.Ю. [39], діяльність кожного учасника проектної роботи на різних етапах представляють також у вигляді таблиці.
Учитель
Учні
1-й етап - занурення в проект
Формулює: (формулювання навчального проекту проводиться з урахуванням віку учнів)
Здійснюють
1) проблему проекту;
1) особистісне привласнення проблеми;
2) сюжетну ситуацію;
2) вживання в ситуацію;
3) мета і завдання;
3) прийняття, уточнення і конкретизація мети і завдань;
2-й етап - організація діяльності
Організовує діяльність - пропонує (оснащує всім необхідним і створює умови для самостійної роботи):
Здійснюють:
4) організувати групи;
4) розбивку на групи;
5) розподілити амплуа в групах;
5) розподіл ролей у групі;
6) спланувати діяльність щодо вирішення завдань проекту;
6) планування роботи;
7) можливі форми презентації результатів.
7) вибір форми і способу презентації передбачуваних результатів.
3-й етап - здійснення діяльності
Не бере участь, але:
Працюють активно і самостійно:
8) контролює учнів з потреби;
8) кожен відповідно до свого амплуа і спільно;
9) ненав'язливо контролює;
9) консультуються з потреби;
10) дає нові знання, коли в учнів виникає в цьому необхідність;
10) «видобувають» відсутні знання;
11) репетирує з учнями майбутню презентацію результатів.
11) готують презентацію результатів.
4-й етап - презентація
Приймає звіт
Демонструють
12) узагальнює і резюмує отримані результати;
12) розуміння проблеми, мети і завдань;
13) підводить підсумки навчання;
13) уміння планувати і здійснювати роботу;
14) оцінює вміння: спілкуватися, слухати, обгрунтовувати свою думку, толерантність і т.д.
14) знайдений спосіб розв'язання проблеми;
15) акцентує увагу на виховному моменті: умінні працювати в групі на загальний результат і т.д.
15) рефлексію діяльності і результату;
16) дають взаємооцінювання діяльності та її результативності.
Автор у своїй роботі докладно розглядає весь хід здійснення проектної діяльності. Особливу увагу приділяє розгляду організації першого етапу здійснення проектної діяльності, оскільки саме в ході реалізації цього етапу у вчителя виникають найбільші труднощі.

Додаток 16

Оцінювати проектну діяльність І.Д. Чечель пропонує за двома напрямками:
1. Індивідуальний проект. Перед захистом на кожного учня складається індивідуальна карта. У ході захисту вона заповнюється педагогом і однокласниками. Після цього підраховується середньоарифметична величина з розрахунку балів, виставлених в таблиці.
Досягнутий результат
Оформлення
(З 15 балів)
Захист
Процес проектування
Представлення
(З 15 балів)
Відповіді на питання
(З 15 балів)
Інтелектуальна активність
(З 10 балів)
Творчість
(З 10 балів)
Практична діяльність
(З 10 балів)
Уміння працювати в команді
(З 10 балів)
Самооцінка
Педагог
Колеги по команді (класу)
Підсумовування у цьому випадку виглядає наступним чином:
85 - 100 балів - «5»;
70 - 85 балів - «4»;
50 - 70 балів - "3";
менше 50 балів - «2».
Якщо учень отримує двійку, то, звичайно ж, проектування повторити неможливо, немає часу, але залишати таку прогалину просто неприпустимо. Підсумковий проект можна і потрібно запропонувати переробити, доробити, замінити диференційованим заліком з оцінкою. У будь-якому випадку необхідно разом з учнем ретельно розібратися, що сталося, хто і де допустив помилку. Учень чи не зрозумів або педагог не зміг пояснити?
Уникнути таких наслідків можна, якщо в ході проектування проводити проблемні семінари, «відкриті» консультації, використовувати інші інтерактивні види навчання, насичуючи навчальну діяльність елементами самостійного пізнання і отримання інформації.
2. Для старшокласників І.Д. Чечель пропонує більш складний рейтинговий підхід, де виділені і оцінюються 10 критеріїв на 4 рівнях (0, 5, 10, 20 балів). Складність полягає не в оцінці, а в підвищених критеріях, що наближаються до вузівським.

Сама оцінка складається з суми середньоарифметичної величини колективної оцінки, самооцінки і оцінки викладача (природно, для отримання середньої величини сума ділиться на три). Виділяються 5 критеріїв виконання та 5 критеріїв захисту проекту, і кожен з них оцінюється окремо. Правда, при такому підході виключена оцінка власне діяльності учнів у процесі проектування.
Ось як виглядають критерії оцінки.

Оформлення та виконання проекту:
1. Актуальність теми і пропонованих рішень, реальність, практична спрямованість і значимість роботи.
2. Обсяг і повнота розробок, самостійність, закінченість, підготовленість до опублікування.
3. Рівень творчості, оригінальність розкриття теми, підходів, пропонованих рішень.
4. Аргументованість пропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитованість.
5. Якість записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубріцірованіе і структура тексту, якість ескізів, схем, малюнків; якість і повнота рецензій.
Захист:
1. Якість доповіді: композиція, повнота подання роботи, підходів, результатів; аргументованість, обсяг тезауруса, переконливість і переконаність.
2. Обсяг і глибина знанні по темі (або предмету), ерудиція, міжпредметні зв'язки.
3. Педагогічна орієнтація: культура мови, манера, використання наочних засобів, почуття часу, імпровізаційне початок, утримання уваги аудиторії.
4. Відповіді на питання: повнота, аргументованість, переконливість і переконаність, дружелюбність, прагнення використовувати відповіді для успішного розкриття теми і сильних сторін роботи.
5. Ділові та вольові якості доповідача: відповідальне рішення, прагнення до досягнення високих результатів, готовність до дискусії, здатність працювати з перевантаженням, доброзичливість, контактність. Сумарна оцінка роботи та захисту:
відмінно-155-200 балів
добре-100-154 бали
задовільно - менше 100 балів.
Тепер викладачеві слід лише підготувати спрощену експертну таблицю, позначивши критерії номерами від 1 до 10.
У другому випадку мова йде не про оцінку виконаного проекту, а про виконання ряду творчих завдань з курсу «Праця людини», який пропонує П.С. Лернер. Оцінюється не конкретне завдання, а загальний вплив дослідницької пошукової діяльності на освітній процес. Тут також пропонується комплексний варіант, інтегруючий об'єктивну частину (колективне оцінювання експертів-учнів даного класу) і частина суб'єктивну, що формується самим учням і викладачем по всіх 12 позиціям. Отриману суму, природно, слід розділити на три (за числом експертних груп).
Об'єктивна частина:
¾ Повнота присутності на заняттях, де обговорювалися творчі завдання.
¾ Уважність на заняттях, виконання встановлених вимог.
¾ Рівень пізнавальної активності (виступи, запитання, пошуки відповідей на питання).
¾ Якість виконання основних і додаткових творчих завдань.
¾ Рівень навченості, сприйнятливості.
¾ Вольові якості у вченні, устремління до особистих досягнень у навчанні.
Суб'єктивна частина:
¾ Уважність на заняттях, якість виконання встановлених вимог.
¾ Рівень пізнавальної активності (участь у пошуковій та дослідницькій діяльності на заняттях).
¾ Якість виконання основних, додаткових і спеціальних творчих завдань.
¾ Рівень інтересу до змісту занять, запровадження нових педагогічних технологій.
¾ Вплив занять з курсу з творчими завданнями на поліпшення успішності з інших предметів.
¾ Ступінь розширення кругозору.
Оцінювання за всіма критеріями проводиться за 10-бальною системою.
Колективна експертна оцінка проектів та творчих завдань дозволяє зняти суб'єктивність, проте ще не дає повного педагогічного ефекту від проектної діяльності. Для цього необхідно дати можливість кожному школяреві поміркувати, що дало виконання цього навчального завдання йому особисто, що не вдалося з власної вини і в чому саме це полягало (нерозуміння, брак інформації, неадекватне сприйняття своїх можливостей і т.п.). Виявивши об'єктивні причини невдач, слід подумати про те, як уникнути їх у майбутньому. Далі розглядаються складові успіху. Важливо, що таке міркування вчить учнів адекватно оцінювати себе й інших.

Додаток 17

Рішення проблеми
Постановка проблеми
Рівень I
§ називає причини, за якими він приступив до роботи над конкретним проектом
Рівень II
§ описує ідеальну з його точки зору (бажану) ситуацію
§ вказує на те, що треба змінити в реальній ситуації
Рівень III
§ самостійно формулює протиріччя між реальною та ідеальною ситуацією, звертаючи його в проблему з допомогою вчителя
Рівень IV
§ самостійно формулює проблему на основі аналізу ситуації
§ вказує на можливі наслідки існування проблеми
§ називає тих суб'єктів, які можуть бути зацікавлені у вирішенні проблеми.
Цілепокладання і планування
Рівень I
§ демонструє розуміння мети проекту, виробленої спільно з учителем
§ розставляє в хронологічній послідовності кроки (дії), які необхідно зробити для досягнення мети проекту
§ дає опис продукту, який буде одержано в результаті реалізації проекту
Рівень II
§ самостійно ставить завдання на основі мети, сформульованої з допомогою вчителя
§ дає повну характеристику продукту своєї діяльності в рамках проекту
§ контролює дотримання послідовності дій
Рівень III
§ самостійно ставить мету проекту на підставі проблеми
§ самостійно визначає, які дії слід зробити для вирішення завдань на основі загального підходу (стратегії, технології), виробленого спільно з учителем
§ визначає зовнішню (соціальну, наукову тощо) потреба в планованому продукті
§ оцінює проміжні результати
Рівень IV
§ пропонує стратегію (технологію, процедуру) досягнення мети на основі аналізу альтернатив;
§ аналізує необхідні ресурси,
§ прогнозує наслідки появи продукту,
§ коректує план на підставі оцінки проміжних результатів
Оцінка результату
Рівень I
§ порівнює отриманий продукт з його описом
§ визначає, які нові знання він отримав в рамках реалізації проекту
§ визначає, які дії за проектом викликали труднощі і чому
Рівень II
§ визначає відповідність отриманого продукту запланованому, на основі заздалегідь заданих критеріїв
§ визначає як змінилися його інтереси, які новіше знання та вміння він отримав у ході реалізації проекту
§ обгрунтовує, що зі свого задуму йому вдалося реалізувати повністю, в чому не досяг успіху, чому
Рівень III
§ розробляє критерії оцінки якості отриманого продукту, оцінює продукт за цими критеріями
§ дає рекомендації з використання отриманого продукту
§ визначає, які нові способи діяльності він освоїв при реалізації проекту
§ обгрунтовано вказує на сильні сторони своєї роботи, аналізує причини невдач
Рівень IV
§ визначає можливі подальші дії, пов'язані з отриманим продуктом
§ визначає, в чому полягають його основні особисті досягнення при роботі над проектом
§ пропонує шляхи подолання труднощів і зниження ризику невдачі в подальшому
§ оцінює ступінь досягнення мети виступу на основі зворотного зв'язку з аудиторією
Робота з інформацією
Пошук інформації
Рівень I
§ задає питання, що вказують на відсутність інформації, необхідної для того чи іншої дії в рамках проекту
§ слід технології роботи з конкретним джерелом інформації, запропонованої вчителем
Рівень II
§ визначає, які його знання можуть бути використані при роботі над проектом
§ визначає «білі плями» в наявній інформації
§ демонструє володіння технологіями пошуку інформації в джерелі певного типу (джерело задає вчитель)
§ використовує паперові та електронні каталоги
Рівень III
§ визначає загальний напрямок пошуку та можливі джерела недостатньої інформації
§ прогнозує мінімальний і максимальний обсяг інформації з того чи іншого питання, необхідний для виконання проекту
§ формує тематичні каталоги будь-яким способом, на будь-якому носії
Рівень IV
§ вказує протиріччя або неповноту інформації, яку він має на предпроектном етапі
§ обгрунтовує свій вибір джерел інформації з того чи іншого питання, дає їх характеристику
§ виробляє критерії для відбору та первинної систематизації інформації
Обробка інформації
Рівень I
§ структурує отриману інформацію у формі і на носіях, запропонованої вчителем
§ висловлює своє ставлення до отриманої інформації на основі наявного досвіду
§ робить висновки, що стосуються теми проекту, аргументуючи їх на основі отриманої інформації
Рівень II
§ систематизує і структурує отриману інформацію відповідно до принципів, визначених спільно з учителем
§ висловлює своє розуміння (інтерпретує) самостійно отриманих даних (статистичних даних, свідчень, розрахунків тощо)
§ вказує на свою згоду або незгоду з наявними відомостями
§ визначає необхідність тієї чи іншої інформації для реалізації проекту
§ використовує отриману інформацію для аргументації (спростування) ідей, що лежать в основі проекту, уточнення або зміни плану діяльності
Рівень III
§ самостійно визначає структуру для розміщення отриманих даних та відомостей
§ інтерпретує отриману інформацію в контексті теми проекту
§ дає пояснення виявленим суперечностям в інформації і які входять із загального ряду даними
§ зіставляють інформацію, отриману з різних джерел
§ робить самостійні висновки на основі отриманої інформації з використанням основних логічних операцій (аналіз, синтез, аналогія)
Рівень IV
§ пропонує і реалізує способи перевірки нової для себе або суперечливої ​​інформації,
§ робить аргументований висновок на основі інформації, отриманої з усієї сукупності джерел
Комунікація
Публічний виступ
Рівень I
§ готує виступ і грамотно розповідає про мету, хід або результати роботи за проектом
§ відповідає на уточнюючі питання
Рівень II
§ готує за зразком (жанр, форма), запропонованого вчителем, і робить публічний виступ про мету, хід, зміст отриманої інформації або результати проекту
§ звертає аудиторію до наочним матеріалами
§ відповідає на питання, націлені на розуміння змісту виступу.
Рівень III
§ самостійно ставить мету публічного виступу
§ самостійно вибирає жанр публічного виступу, у відповідності з його метою і характером інформації
§ використовує загальноприйняті засоби невербального впливу на аудиторію
§ відповідає на питання, спрямовані на розвиток змісту виступу
Рівень IV
§ демонструє володіння способами (риторичні, невербальні, логічні і т.п.) впливу на аудиторію
§ відповідає на питання, спрямовані на дискредитацію його позиції,
§ організовує зворотний зв'язок з аудиторією
Групова комунікація
Рівень I
§ приймає і виконує правила групового обговорення, запропоновані вчителем
§ пропонує групі свої ідеї
§ висловлює своє ставлення до чужих ідей
§ виконує доручену частину роботи, розуміючи її значення для загального результату
Рівень II
§ домовляється про правила обговорення у групі
§ переконується в тому, що його ідея правильно зрозуміла іншими членами групи
§ задає питання, спрямовані на розуміння ідей інших членів групи
§ самостійно визначає свою зону відповідальності в роботі групи, бере на себе певні обов'язки і ділянки робіт
Рівень III
§ висловлює свої очікування від групового обговорення
§ використовую ефективну процедуру групового обговорення
§ розгорнуто аргументує свої висловлювання
§ піддає аргументованій критиці ідеї інших членів групи
§ вказує співрозмовнику на точки збігу та розбіжності думок
§ використовує ідеї інших членів групи для розвитку своїх ідей
§ узгодить розподіл зон відповідальності в роботі над проектом
§ оцінює успішність роботи групи
Рівень IV
§ визначає мету групового обговорення, оцінює її досягнення
§ коригує мета і зміст комунікації в залежності від отриманого зворотного зв'язку
§ оцінює ефективність процедури групового обговорення і пропонує нову процедуру, в разі необхідності
§ використовує висловлювання співрозмовника для побудови своїх аргументів
§ усвідомлено виконує свою роль у групі
§ оцінює ефективність розподілу ролей і внесок кожного учасника в результат роботи групи
Письмова комунікація
Рівень I
§ дотримується правил оформлення документів (матеріалів, висновків тощо), запропоновані вчителем
Рівень II
§ демонструє володіння способами подання інформації в різних формах (текст, графіки, схеми, таблиці тощо)
§ дотримується жанр, норми і правила оформлення документа, погоджені з учителем
Рівень III
§ визначає мету й аудиторію для пред'явлення інформації
§ використовує ясну структуру і допоміжні засоби (довідковий апарат, анонси, посилання, резюме)
Рівень IV
§ самостійно визначає адекватні форму і структуру подання інформації та носії інформації, в залежності від мети її пред'явлення і передбачуваних споживачів продукту.

Додаток 18

Робоча програма гуртка
Пояснювальна записка
Мої здібності виявлялися лише тоді,
коли розумовий процес йшов від мене, коли я
був у активному, творчому стані
Н.А. Бердяєв «Самопізнання»
Концепція модернізації загальної середньої освіти вимагає створення в процесі навчання умов для розвитку соціальних, творчих, комутативними здібностей учнів для реалізації їхніх можливостей відповідно до підготовки та індивідуальними особливостями. У зв'язку з цим проектування та організація навчального процесу повинні бути спрямовані на відбір і конструювання змісту, методів і засобів навчання, які сприяють формуванню у школярів умінь знаходити і вирішувати навчальні проблеми, висувати гіпотези на основі самостійного пошуку та аналізу інформації конструювати свої знання, прогнозувати і аналізувати результати дослідницької діяльності з точки зору поставлених проблем. Для реалізації зазначених завдань великим потенціалом володіє проектна діяльність, яка сприяє розвитку інтересу учнів до сучасних методів наукового пізнання, індивідуалізації пізнавальної діяльності учнів, об'єднанню теоретичних і практичних знань предметної області, а також інтеграції знань різних предметних областей, комунікативних здібностей. Метод проектів, як форма організації проектної діяльності, сприяє підтримці інтересу учнів до предмета математика, сприяє формуванню рефлексивних, пошукових (дослідницьких), комунікативних умінь, умінь і навичок роботи у співпраці, менеджерських та презентаційних умінь і навичок.
Запропонована програма розрахована на учнів 9 класів.
Запропонована програма свом змістом зможе привернути увагу учнів 9 класів, яким цікава математика. Програма спрямована на розширення знань учнів, підвищення рівня їх математичної компетенції.
Основне завдання навчання математики - забезпечення міцного оволодіння учнями системою математичних знань і вмінь. Поряд з нею дана програма передбачає формування стійкого інтересу до предмета, виявлення і розвиток математичних здібностей, застосування математичних знань у повсякденному житті учнів.
Мета курсу: сприяти формуванню наступних умінь: ставити проблеми, виділяти мету і завдання своєї роботи, а також оцінювати результат, здійснювати пошук інформації, обробляти її, сприятиме оволодінню навичками письмовій, групової комунікації. Вчити не боятися публічних виступів.
Завдання:
1) Розглянути сутність проектної діяльності;
2) Організувати ознайомчу роботу над проектом «Витрати на харчування в сім'ї»;
3) Організувати самостійну роботу школярів над проектом «Будівництво дачі»;
4) Підвести підсумки проектної діяльності учнів.
Для вирішення поставлених завдань в програму курсу включено такий зміст:
1.Описание методу проекту, як форми організації проектної діяльності учнів;
2. Розробки проектів «Автотранспорт і повітря міста», «Розрахунок витрат на їжу в місяць сім'єю з 3 чоловік» і «Будівництво дачі»;
Основна увага має бути приділена формуванню в учнів рефлексивних, пошукових (дослідницьких), комунікативних умінь, умінь і навичок роботи у співпраці, менеджерських та презентаційних умінь і навичок.
Даний курс розрахований на 9 годин. Курс передбачає чітке виклад теорії питання, ознайомчу роботу з проектом, самостійну роботу. У програмі приводиться приблизна розподіл навчального часу.
Зміст програми

Тема
Всього годин
1
Вступне заняття
1
2
Проект «Автотранспорт і повітря місто», планування проекту «Розрахунок витрат на їжу в місяць сім'єю з 3 чоловік»
1
3
Робота над проектом «Будівництво дачі». Етап планування.
1
4
Робота над проектом «Будівництво дачі». Аналітичний етап
2
5
Робота над проектом «Будівництво дачі». Етап узагальнення інформації.
1
6
Робота над проектом «Будівництво дачі». Етап подання результатів виконаної роботи (презентація)
2
7
Самостійна робота над проектом «Завдання бригадира»
1
Плановані результати
Навчити учнів створювати макет власного садової ділянки, розраховувати витрати на його забудову, застосовувати математичні знання для вирішення завдань практичного характеру.
Матеріал до занять гуртка
На кожному занятті хлопцям пропонується анкета, що складається з трьох пунктів:
1. Чи сподобалося вам займатися проектною діяльністю?
2. Що нове вам дали заняття?
3. Ваші пропозиції.
Заняття 1.
Учитель знайомить хлопців з необхідним теоретичним матеріалом, грунтуючись на брошурі «Проектне портфоліо», яка пропонується учням в кінці заняття. Метод, переважний на занятті - бесіда.
Питання, які були задані учням:
1. Що таке проекти? Чи приймали ви коли-небудь у них участь? Наведіть приклади.
2. Як ви думаєте, як організовується робота над проектом?
3. Які види проектів бувають?
ПРОЕКТНЕ ПОРТФОЛІО
I. Що таке проектна робота?
Проект - самостійна творча робота учня, виконана від ідеї до її втілення в життя з допомогою консультацій вчителя.
Хотілося б, щоб в результаті роботи над проектом ви отримали задоволення, змогли проявити самостійність, фантазію, творчий підхід. Крім того, подібна робота допоможе вам зміцнити дружні та товариські відносини. Ви, сподіваємося, будете в роботі підтримувати один одного, підказувати шляхи вирішення виникаючих проблем, зумієте розподілити обов'язки, взаємодіяти один з одним.
Дуже хотілося б, щоб в процесі роботи ви навчилися
· Планувати свою роботу, заздалегідь прораховувати можливі результати;
· Використовувати різні джерела інформації, а також самостійно відбирати і накопичувати матеріал;
· Аналізувати відібраний матеріал, зіставляти факти;
· Аргументувати свою точку зору, відстоювати її;
· Розподіляти обов'язки усередині групи;
· Представляти створений проект перед аудиторією;
· Оцінювати себе та інших;
· Краще оволодіти вміннями і навичками роботи з сучасними інформаційно-технічними засобами
II. Як ти будеш працювати над проектом? (Короткий екскурс)
Робота буде включати в себе послідовність етапів.
Перший етап - етап планування. Це етап підготовки проекту. Перш за все необхідно визначитися з темою проекту. Причому тему треба вибрати таку, щоб вона була цікава кожному учаснику проекту. Після необхідно визначити мету проекту, і те, як ми цю мету будемо досягати, тобто завдання нашого проекту. Тут необхідно точно уявляти собі обсяг і кінцевий результат проекту. Після цього складається план виконання проекту. Далі, з опорою на наявний план, формуються групи і розподіляються ролі (обов'язки) всередині кожної з груп. Тут же визначаються матеріали та засоби, необхідні для реалізації проекту, обговорюються терміни виконання кожного з етапів діяльності, форма представлення готового результату.
Другий етап - етап виконання проекту. Зазвичай цей етап розбивається на два: аналітичний етап і етап узагальнення інформації. На аналітичному етапі відбувається самостійне дослідження, пошук і обробка інформації. Як правило, для виконання проекту необхідно досить багато різного матеріалу, тому можна розподілити обов'язки усередині групи. Розподілити між учасниками фронт роботи. Коли вся необхідна інформація для виконання проекту отримана, її необхідно обробити. Тобто настає етап узагальнення інформації. Тут необхідно привести отримані дані в систему, узагальнити їх.
На останньому етапі роботи над проектом необхідно попрацювати над тим, як представити результат всієї роботи іншим учасникам. Тут треба описати всі етапи роботи, методи і прийоми, які використовувалися. Виявити труднощі, з якими зіткнулися, як вони були подолані.
III. Проекти бувають:
а) короткострокові проекти (це можуть бути проекти, передбачені для проведення на уроці чи в позаурочний час для вирішення невеликий проблеми);
б) довгострокові, що передбачають вирішення досить складної проблеми, яка потребує тривалого спостереження, постановки експериментів, дослідів, збір даних, їх обробка. Такі проекти можуть передбачати серію підпроектів, які можуть утворювати цілу програму. Тривалість таких проектів може бути від місяця до року і навіть більше.
IV. Які бувають типи проектів? (Якщо тобі важко розуміти зміст тексту читай тільки жирний шрифт та приклади).
а) дослідницькі. Такі проекти вимагають добре продуманої структури, позначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, продуманих методів, у тому числі експериментальних і дослідних робіт, методів обробки результатів. Приклад: проекти для старшокласників: есе, дослідницькі реферати.
б) творчі. Такі проекти, як правило, не мають детально відпрацьованої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись логіці та інтересам учасників проекту. Приклад: газета, відеофільм, спортивна гра, підготовка виставки.
в) ігрові. У таких проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, що імітують соціальні чи ділові відносини, що ускладнюється вигаданими учасниками ситуаціями. Результати таких проектів можуть намічатися на початку проекту, а можуть вимальовуватися лише до його кінця. Ступінь творчості тут дуже висока, але домінуючим видом діяльності все-таки є рольової-ігрова, пригодницька. Приклад: сценарій свята епохи, фрагмент уроку, кросворди.
г) інформаційні проекти. цей тип проектів початку спрямований на збір інформації про якийсь об'єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Приклад: різні повідомлення, доповіді.
д) практико-орієнтовані. Ці проекти відрізняє чітко позначений із самого початку предметний результат діяльності учасників проекту. Причому цей результат обов'язково орієнтований на інтереси самих учасників. Такий проект потребує добре продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чіткі висновки та участь кожного в оформленні кінцевого продукту. Тут особливо важлива гарна організація координаційної роботи. Приклад: проект закону, довідковий матеріал, програма дій, спільна експедиція, наочне приладдя.
V. Як краще організувати роботу над проектом?
Якщо ти працюєш у групі, то ви можете розподілити обов'язки між собою:
1. Проект-менеджер (адміністратор проекту): керівництво розробкою проекту та діяльністю групи, зв'язок з науковим керівником;
2. Розробник ідей: генерування, концепція, оригінальні пропозиції;
3. Дизайн-менеджер: складання та оформлення дизайн-проекту;
4. Технолог: оформлення описової частини проекту;
5. Фахівці з рішенням конкретних завдань: і виконання завдань (підбір матеріалів за певними розділами, комп'ютерний набір).

VI. Критерії оцінки проектної діяльності
Критерії оцінки
Оцінка
Актуальність теми
Реальність проекту
Оригінальність та різноманітність підходів розробки і реалізації проекту
Розкриття теми, виконання поставлених завдань
Якість оформлення
Результат, його аналіз, що ще можна зробити?
Повнота подання роботи, наочність, культура мови, вміння відповідати на запитання, підтримувати інтерес до пропонованої роботи.
Загальна оцінка
Заняття 2
На даному занятті учні ближче знайомляться з проектною діяльністю, пробують себе в ній.
Діяльність вчителя
Діяльність учнів
- Здрастуйте, хлопці. Перш ніж приступити до розробки свого проекту, пропоную вам подивитися на організацію проекту «Автотранспорт і повітря міста».
Розповідає можливий варіант роботи над цим проектом з метою формування в учнів розуміння процесу протікання роботи над проектом.
- Тепер пропоную вам самостійно попрацювати над проектом «Розрахунок витрат на їжу в місяць родиною з 3 осіб».
Якщо в учнів виникають труднощі, то можливий варіант спільного розбору роботи над запропонованим проектом.
- Перший етап - етап планування. Давайте разом попрацюємо над ним.
- Яка мета?
- А як ми це будемо робити? Давайте визначимося з завданнями.
- Таким чином, що нам треба знати?
- На цьому перший етап завершується. Який етап тепер?
- Тут ми з вами розбиваємося на групи і ділимо обов'язки усередині кожної з груп. Стежить, щоб групи були рівними за здібностями, допомагає у розподілі ролей, якщо учні не можуть. Тут можна запропонувати наступні ролі: дієтолог (складає меню, визначає продукти харчування), економіст (дізнається ціни на продукти), бухгалтер (посчітивает вартість продуктів). І виконуємо свої завдання.
- Тепер настає етап узагальнення отриманої інформації. Спробуйте проаналізувати і узагальнити свої результати, порівняйте їх з реальністю.
- Зараз ви маєте самий відповідальний момент у роботі. Необхідно представити свої результати товаришам. Продумайте відповіді на можливі запитання.
Слухають вчителя.
- Провести підрахунок суми, яка витрачається в сім'ї за один місяць.
- Необхідно визначити що їдять в сім'ї. У якій кількості. Дізнатися ціни на продукти. І підрахувати суму на харчування.
- Що їдять в сім'ї, скільки і вартість продуктів.
- Аналітичний етап.
Діляться на 2 групи, розподіляють ролі всередині групи.
Виконують завдання у відповідності зі своїми ролями.
Виконують завдання вчителя.
Працюють над презентацією своєї роботи. Представляють свої результати іншим учасникам проекту.
Заняття 3
Діяльність вчителя
Діяльність учнів
- На цьому занятті ми з вами приступимо до виконання свого проекту, тема якого «Будівництво дачі». У всіх вас у дитинстві були конструктори, з яких ви будували будиночки. Сьогодні ми з вами теж почнемо будувати, але наша будівництво буде проходити у нас в голові, на папері. Ми з вами можемо пофантазувати.
- Ось уявіть, ви виграли у телешоу можливість побудувати собі дачу. Але є умови. Вам дається дощок на 200 метрів паркану (причому ні більше, ні менше використовувати не можна), вам необхідно захистити цими дошками ділянку так, щоб його площа була максимальною, під дачу і «забудувати» його. Після чого підрахувати витрати на це будівництво, але сума всіх витрат не повинна перевищувати 1 млн. рублів. Оплата праці робітникам не входить в цю суму. І організатори конкурсу висунули:
Вимоги до дачній ділянці: наявність будиночка з вікнами та дверима.
Завдання: обчислити площу і об'єм будиночка, кожної його кімнати; визначити площу і об'єм стін.
Організатори конкурсу просили показати їм отриману ділянку на кресленні, схемою, макеті або в будь-якому іншому вигляді.
Текст завдання видається кожній дитині
- Яка мета стоїть перед нами?
- А як ми будемо досягати цю мету? Давайте визначимо план виконання нашого проекту.
- Тепер, коли план роботи намічено, пропоную вам розбитися на дві групи. Необхідно проконтролювати равносильность груп.
- Далі, обговоріть всередині кожної групи форму, в якій ви будете представляти результат своєї роботи.
- Давайте визначимося з термінами виконання проектів. При обговоренні цього врахуйте, будь ласка, обсяг майбутньої роботи.
Вислуховує хлопців.
- Добре, 3 заняття на виконання проекту (2 - аналітичний етап, 1 - узагальнення інформації) та 2 заняття на етап представлення результатів. Значить у нас попереду ще 5 занять. Давайте спробуємо визначитися, які матеріали нам потрібні.
- Усім зрозумілий хід виконання проекту? Відповідають на виниклі питання.
Слухають вчителя.
Слухають вчителя. Читають текст завдання.
Розробити план дачі у відповідності до вимог, виконавши завдання.
- Знайдемо боку ділянки з умови, що його периметр 200 метрів і площа максимальна, забудує дачу, підрахуємо витрати на будівництво. Після чого виконаємо завдання і надамо презентацію своєї ділянки.
Розбиваються на дві групи.
Визначаються з формою презентації результату. Як варіанти можуть бути: план, схема, макет, опис ділянки.
Пропонують свої варіанти.
Слухають вчителя.
- Ватман, картон, ножиці, лінійка, олівці, циркуль, клей, маркери.
Задають питання, якщо щось незрозуміло.
Заняття 4
На цьому занятті важливо дати можливість хлопцям самостійно попрацювати над проектом, але в той же час не допустити стихійної самостійності.
На допомогу учням приходити тільки в разі, якщо вони самі за неї звернулися.
Рекомендується не повідомляти школярам готову відповідь, а підштовхнути їх до міркування за допомогою навідних запитань.
Діяльність вчителя
Діяльність учнів
- Ми з вами на минулому занятті вже намітили план наших подальших дій. Давайте згадаємо його.
- Тобто ми приступаємо до аналітичного етапу.
- Пропоную вам розбити роботу всередині кожної з груп, розподілити ролі. І після цього приступити до виконання проекту.
Ми з вами зараз не зможемо підрахувати витрати на будівництво, оскільки ціни на матеріал нам не відомі, пропоную вам в якості домашнього завдання знайти ціни на матеріал, і витрата матеріалу на обробку, щоб на наступному занятті продовжити роботу над проектом. Необхідно простежити за тим, щоб хлопці, які виконують розрахунки, на цьому занятті також були задіяні, їм можна запропонувати згрупуватися з іншими членами. Наприклад, з дизайнерами та іншими.
- Треба знайти боку ділянки з умови, що його периметр 200 метрів і площа максимальна, забудує дачу, розрахувати кількість витраченого матеріалу, підрахувати витрати на будівництво. Після чого виконати завдання і представити презентацію своєї ділянки.
Ділять ролі всередині груп. Приступають до роботи над проектом. Визначають боку ділянки (повинно вийти 50 на 50), проводять «забудову» ділянки, визначають кількість витраченого матеріалу.
Слухають, якщо необхідно роблять записи.
Заняття 5
Діяльність вчителя
Діяльність учнів
- Ви вдома попрацювали і сьогодні принесли ціни на матеріали. Пропоную вам приступити до подальшої роботи над проектом.
Тут також необхідно проконтролювати, щоб кожна дитина був задіяний в роботі.
Слухають вчителя. Продовжують роботу над проектом.
Підраховують витрати на будівництво. Після чого виконують завдання.
Заняття 6
Діяльність вчителя
Діяльність учнів
- На минулих заняттях ви зробили все, що було заплановано. Аналітичний етап роботи над проектом завершено, настає етап узагальнення інформації. На цьому занятті об'єднайте всю інформацію, проаналізуйте, порівняйте результати. Ви можете внести корективи.
Слухають вчителя. Аналізують і узагальнюють отримані результати робіт.
Заняття 7
Діяльність вчителя
Діяльність учнів
- Основна частина роботи над проектом завершена. І нам залишилося здійснити останній етап. Який?
- Молодці. Що нам треба зробити?
- Тоді побажаю вам успіху! Приступайте до роботи. Хочеться відзначити, що на захисті вашого проекту вам можуть поставити питання і з теоретичної частини нашого курсу.
- Етап представлення отриманих результатів роботи.
-Ми вже вибрали форму, в якій будемо представляти результат, тепер будемо працювати над ним.
Займаються оформленням результатів своєї проектної діяльності. Продумують текст захисту, відповіді на можливі запитання.
Заняття 8
Діяльність вчителя
Діяльність учнів
- Ми приступаємо з вами до завершення нашого проекту. Сьогодні ви представите результати своєї роботи, покажете всі сильні сторони вашої ділянки, розповісте, з якими труднощами зустрілися в процесі виконання роботи. Може бути, запропонуйте теми проектів, над якими ви б хотіли попрацювати. А оцінюватися ваші роботи будуть за тими критеріями, які вам вже відомі. Оцінювати запропоновані вами проекти будуть: вчитель малювання, вчитель математики, ваші колеги по роботі над проектом, і ви самі.
- Приступаємо до захисту.
Задає питання по проведеній проектної діяльності. Журі оцінює проекти за запропонованими критеріями.
- Ви добре впоралися з поставленим завданням. Кожен з вас попрацював на славу. І ви отримуєте диплом «Кращий будівельник дачі».
Слухають вчителя. Готуються до захисту.
Демонструють результати своєї діяльності. Відповідають на виниклі питання.
Таблиці оцінювання проектної діяльності
Група 1
Критерії оцінки
Оцінка
Актуальність теми
5,5,5
Реальність проекту
5,5.5
Розкриття теми, виконання поставлених завдань, відповідність результату вимогам
4,4,5
Оригінальність та різноманітність підходів розробки і реалізації проекту
5,4,5
Результат, його аналіз, що ще можна зробити?
4,4,4
Повнота подання роботи, наочність, культура мови, вміння відповідати на запитання, підтримувати інтерес до пропонованої роботи.
4,5,4
Якість оформлення
5,5,5
Загальна оцінка
5,5,5
Група 2
Критерії оцінки
Оцінка
Актуальність теми
4,5,4
Реальність проекту
5,5,4
Розкриття теми, виконання поставлених завдань, відповідність результату вимогам
4,5,4
Оригінальність та різноманітність підходів розробки і реалізації проекту
5,5,5
Результат, його аналіз, що ще можна зробити?
5,5,5
Повнота подання роботи, наочність, культура мови, вміння відповідати на запитання, підтримувати інтерес до пропонованої роботи.
4,5,4
Якість оформлення
5,5,5
Загальна оцінка
5,5,5
Заняття 9
Проект «Завдання бригадира». Бригадир дав завдання теслі: зі шматка фанери випиляти фігуру максимальної площі прямокутної форми таким чином, щоб обидві її сторони були парними і в сумі становили не більше 13 сантиметрів . Після чого з цього шматка фанери зробити підставку за гаряче, оформити її геометричними фігурами.
На цьому занятті кожного учня в індивідуальному порядку видається проект «Завдання бригадира», над яким він повинен буде попрацювати. Йому необхідно самостійно здійснити всі етапи роботи, представити результати і захистити свій проект перед колегами по роботі. Мета цього заняття: визначити наскільки сформовані вміння ставити проблеми, виділяти мету і завдання своєї роботи, а також оцінювати результат, здійснювати пошук інформації, обробляти її; навички письмовій, групової комунікації, вміння вести себе в публічному виступі.
Основною формою проектного навчання є метод проектів, якому в літературі даються різні визначення. Розглянемо їх докладніше в Додатку 3.
Л. О. Філатова [62] представляє визначення В. В. Копилової: «Метод проектів - цілеспрямована, в цілому самостійна діяльність учнів, здійснювана під гнучким керівництвом вчителя, спрямована на вирішення дослідницької або соціально значимої прагматичної проблеми і на одержання конкретного результату у вигляді матеріального і (або) ідеального продукту ». Приймемо його в якості основного.
У методичній літературі існує дві точки зору на те, що лежить в основі методу проектів.
Перша точка зору представлена ​​на одному із сайтів Інтернету [30] [24]. В основі методу проектів лежить ідея про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який досягається завдяки рішенню тієї або іншої практично або теоретично значущої для учня проблеми. Зовнішній результат можна буде побачити, осмислити, застосувати на практиці. Внутрішній результат - досвід діяльності - надбання учня, що з'єднує знання та вміння, компетенції та цінності.
Друга, точка зору представлена ​​у Т. Громової та О. Бикової [15], Г. В. Нариковой [34], Л. Іванової [20] і на сайті Інтернет http://school33.gorono.ru/p5.php [ 33]. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, розвиток критичного і творчого мислення, вміння побачити, сформулювати і вирішити проблему. Говориться саме про рішення якоїсь проблеми, яка передбачає з одного боку, використання різноманітних прийомів, з іншого - інтегрування знань і умінь з різних галузей науки, техніки, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто якщо це теоретична проблема, то її конкретне рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.
Суть методу проектів теж неоднозначна. Перейдемо до її розгляду.
У своїй роботі Г.В. Нарикова призводить точки зору авторів В. В. Гузєєва та Г. К. Селевко на основи проектного методу. В. В. Гузєєв зазначає, що технологія навчання на основі методу проектів представляє один з можливих способів проблемного навчання. На думку автора, суть даної технології полягає в наступному. Учитель ставить школярам навчальне завдання, представляючи тим самим вихідні дані і окреслюючи плановані результати. Все інше учні виконують самостійно: намічають проміжні завдання, шукають шляхи їх вирішення, діють, порівнюють отримане з необхідним результатом, коригують діяльність. Такої ж думки дотримується і Н.Ю. Пахомова. [38] Г.К. Селевко [55] розглядає метод проектів як системоутворюючий компонент при описі і характеристиці різних технологій. Він цей метод представляє так:
· Варіант технології проблемного навчання;
· Комплексний навчальний метод, що дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, що дає можливість учню виявити самостійність у плануванні, організації і контролі своєї діяльності;
· Спосіб групового навчання;
· Альтернативна технологія вільної праці;
· Технологія розвиваючого навчання із спрямованістю на розвиток творчих якостей особистості;
· Технологія саморозвивається навчання.
Таким чином, Г.К. Селевко ширше визначає сутність методу проектів в умовах сучасної освіти, ніж В.В. Гузєєв.
У проектній діяльності можна виділити ряд позитивних факторів, які наведені в Додатку 4. Більшість авторів відзначають, що використання методу проектів сприяє розвитку самостійності у школярів, вчить об'єктивно оцінювати свою діяльність, розвиває комунікативні навички, в процесі роботи над проектом у школярів розвиваються організаційні та рефлексивні здібності.
Н.В. Матяш [29] і В.А. Кальней, Т.М. Матвєєва, Е.А. Міщенко, С.Є. Шишов [23] вважають, що в процесі проектна діяльність сприяє розвитку таких здібностей у школярів:
· Комунікативних, які розвиваються в процесі обговорення творчих завдань, організації консультації з учителем, захисту в спілкуванні з однолітками найсміливіших ідей;
· Особистісних, а саме самобутності та гнучкості мислення, фантазії, допитливості, здорових творчих амбіцій;
· Соціальних: здатність до колективної діяльності, готовності дотримуватися самодисципліну, терпимості до думки інших;
· Літературно-лінгвістичних: опис ідеї, розробка рекламного прайс-листа, імпровізація в процесі захисту;
· Математичних: розрахунок витрат, співвіднесення форми та об'єму, простору і часу;
· Художньо-соматичних: розробка виробів, їх дизайн;
· Маніпулятивних: вміння користуватися інструментами та пристосуваннями, координація рухів;
· Технологічних: наочно-образна пам'ять, абстрактно-логічне мислення.
С. Герасимова [11] каже, що поряд з перерахованими вище здібностями в учнів розвиваються операційні структури розумової діяльності (здатність до аналізу, синтезу, конкретизації і т.д.).
Е.А. Гільова, Ю.С. Єгоров [13] відзначають, що метод проектів сприяє формуванню в учнів почуття відповідальності за прийняті ними рішення, здатність працювати в групі (при колективному проекті), а також навчання аналізу своєї діяльності та її результатів, при цьому у школярів формується вміння описати процес своєї діяльності , здатність застосовувати на практиці отримані знання з базових предметів. У той же час в учнів розвиваються організаційні та рефлексивні здібності. Таким чином, метод проектів дозволяє формувати технологічну культуру і елементи проектного мислення та проектної культури учнів.
Можна помітити, що метод проектів сприяє розвитку різноманітних здібностей в учнів, заощадження з здоров'я.
Але в методичної та педагогічної літератури є матеріал, у якому описані причини, що заважають успішному впровадженню методу проектів в педагогічну практику школи, а також проблеми, що виникають при впровадженні даного методу. Це питання висвітлюють у своїх роботах Т.М. Гуленко [18], І.С. Сергєєв [56], С. Шишов [68], Н.В. Матяш [29], В. Рухля [49] (див. Додаток 5).
В. Стрільців [59] зазначає, що метод проектів варто застосовувати на різних етапах становлення особистості учня, починаючи з молодшого шкільного віку. На його думку, проектну діяльність слід організовувати для молодших учнів у позаурочний час. Це теж не завжди можливо.
На думку О.В. Швецова [67], молодший шкільний вік є початковим етапом входження в проектну діяльність, що закладають фундамент подальшого оволодіння нею. Проектна діяльність у молодшій школі повинна здійснюється поетапно. На кожному етапі слід використовувати певні методи навчання. Автор говорить про сутність методу демонстрації зразків раніше виконаних проектів, методу інформаційної підтримки, методу мозкової атаки, методу міні-маркетингового дослідження, методу міні-маркетингового порівняння, методу інформаційної підтримки, методу дизайну, методу морфологічного аналізу, методу фокальних об'єктів, алгоритмічного методу дослідження проектованого об'єкта, методу вправ і інших.
Незважаючи на перераховані труднощі впровадження методу проектів, деякі вчителі застосовують його в своїй освітній практиці. Для залучення вчителів до оволодіння методом проектів існує система проведення конкурсів проектів. В. А. Кальней, Т. М. Матвєєва, Е. А. Міщенко, С. Є. Шишов [23] відзначають, що міністерство освіти РФ в 2000 році направило органам управління освітою суб'єктів Російської Федерації, інститутам підвищення кваліфікації працівників освіти методичний лист «Про використання методу проектів в освітній галузі« Технологія », в якому говориться, що метод проектів має особливу значущість у навчально-виховному процесі технологічної підготовки учнів. Він дозволяє школярам у системі опанувати організацією практичної діяльності по всій проектно-технологічному ланцюжку - від ідеї до її реалізації в моделі, виробі (продукті праці). Очевидно, що метод проектів відрізняється від традиційних методів навчання, Б. Валясек [10] представляє точку зору Мирослава С. Шиманський, який виділив категорії, за якими можна відрізнити метод проектів від інших методів навчання:
1. Прогресивна роль вчителя, який керує діяльністю учнів, надає їм допомогу і втручається лише тільки в тому випадку, якщо в цьому є необхідність;
2. Суб'єктивність учня. У проектах, над якими він працює, важливий не його результат (кінцевий продукт), а сам процес роботи над проектом, коли учні освоюють нові знання, вміння, вчаться самостійності, відповідальності, співробітництва;
3. Зведення нанівець кордону між шкільною та позашкільної життям. Проекти, які учні вирішують у соціальному середовищі, вчать цілісного бачення світу, оскільки учні в процесі виконання проекту повинні самостійно оволодіти змістом різних областей знань за допомогою розумової та фізичної роботи, а також за допомогою емоцій;
4. Відсутність традиційної оцінки. Сама участь у здійсненні проекту свідчить про прогрес учня, і оцінка стає зайвою. Ми вважаємо, що метод проектів по ряду ознак перевершує традиційні методи навчання. Він дозволяє показати школярам не тільки теоретичні аспекти досліджуваного предмета, а й навчити їх застосовувати свої знання на практиці, в житті.

1.2 Аналіз можливостей та особливостей застосування методу проектів у педагогічній та методичній літературі

Метод проектів у методичної та педагогічної літератури висвітлено досить повно, але можливість його реалізації в процесі навчання математики порушено лише деякими авторами.
Виходячи з природи проектування, слід усвідомлювати факт відсутності однозначних рішень у педагогічних проектах, тобто змістовну і технологічну варіативність проектної діяльності. При впровадженні методу проектів в освітню практику слід враховувати деякі принципи.
Є.С. Полат [44] під принципами проектної діяльності має на увазі загальні регулятиви, які нормують проектну діяльність. Він формулює і розкриває їх наступним чином.
Принцип прогностичності обумовлений самою природою проектування, орієнтованого на майбутній стан об'єкта. Особливо яскраво він виявляється при використанні проектування для створення інноваційних зразків. У цьому сенсі проект може бути визначений як покрокове здійснення потрібного майбутнього.
Принцип покроково. Природа проектної діяльності передбачає поступовий перехід від проектного задуму до формування образу мети і способу дій. Від нього - до програми дій та її реалізації. Причому кожне наступне дію грунтується на результатах попереднього.
Принцип нормування вимагає обов'язковості проходження всіх етапів створення проекту в рамках регламентованих процедур, у першу чергу пов'язаних з різними формами організації миследіяльності.
Принцип зворотного зв'язку нагадує про необхідність після здійснення кожної проектної процедури отримувати інформацію за її результативності та відповідним чином коригувати дії.
Принцип продуктивності підкреслює прагматичність проектної діяльності, обов'язковість її орієнтації на отримання результату, що має прикладну значимість. Іншими словами, на «продуктна оформленість» результатів процесу проектування.
Принцип культурної аналогії вказує на адекватність результатів проектування певним культурним зразкам. Небезпека одержання проектного результату, що лежить поза культурного поля, знімається, якщо в учасників проектної діяльності є розуміння того, що індивідуальна творчість учня чи педагога не є самодостатнім. Щоб бути включеним в культурний процес, необхідно навчитися розуміти і відчувати своє місце в ньому, формулювати власний погляд на досягнення людства на основі вивчення культурно-історичних аналогів. При цьому одержання наукових знань та знайомство з культурними цінностями важливо здійснювати в зіставленні з власними думками і результатами пізнавальної діяльності.
Принцип саморозвитку стосується як суб'єкта проектування на рівні ветвящейся активності учасників, так і породження нових проектів в результаті реалізації поставленої мети. Рішення одних завдань і проблем призводить до постановки нових завдань і проблем, що стимулюють розвиток нових форм проектування.
Розглянемо дидактичні принципи, про які говорить Л. Іванова [20].
Принцип дітоцентризму. У центрі творчої діяльності перебуває учень, який проявляє активність. У проектному навчанні у нього є можливості реалізувати себе, відчути успіх, продемонструвати іншим свою компетентність.
Принцип кооперації. У процесі роботи над проектом організується і здійснюється широка взаємодія учнів з вчителем і між собою у проектних групах; можливе залучення консультантів з різних сфер діяльності.
Принцип опори на суб'єктний досвід учнів. Кожен школяр, працюючи над проектом, має хороші можливості застосувати вже наявні у нього власний досвід і знання.
Принцип обліку індивідуальності учнів. У роботі важливо враховувати інтереси учнів, темп роботи, рівень навчання.
Принцип вільного вибору. Учні мають право вибирати теми проекту, підтеми, партнерів, джерела та способи отримання інформації, методи дослідження, форми представлення результатів. Можливість вибору сприяє підвищенню відповідальності учнів, їх мотивації і пізнавальної активності.
Принцип зв'язку дослідження з реальним життям. Відбувається з'єднання академічних знань і практичних дій. Передбачається, що проектна робота в тій чи іншій мірі спрямована на поліпшення навколишнього світу; проект має прагматичну спрямованість на результат.
Принцип важкою мети. Цей принцип важливо враховувати, оскільки легко досяжний результат не є для багатьох учнів мобілізуючим фактором. Цих же принципів дотримується і Є.В. Пєтухова [41].
Н.А. Бєломєстнова [6] також говорить про існування певних принципів проектної діяльності:
· Варіативності (використання індивідуальної, парної, групової форм роботи, вибір теми та різних форм представлення результатів);
· Вирішення проблеми (проблема змушує учнів думати, а значить - вчитися);
· Самостійності (уточнення формулювання задачі, вибір форми проекту, розподіл завдань в групі, систематизація проміжних матеріалів);
· Створення комфортної обстановки на уроці (відсутність страху перед спілкуванням математики допомагає краще засвоювати важкі теми програми);
· Навчання з захопленням (засвоєння матеріалу йде легше, якщо процес учням подобається);
· Особистісного фактора (проектна робота надає дітям можливість думати і говорити про себе, своє життя, свої інтереси, захоплення);
· Адаптації завдань (не можна пропонувати учневі завдання, з яким він не зможе впоратися, при виборі завдання слід враховувати вікові особливості, навчальні можливості, етап роботи над проектом).
За основу приймемо принципи, запропоновані Є.С. Полат.
Автори Рязанова В.М., Солопова Н.К. [52], Н.М. Чумічева [66], А.В. Хуторський, Є.С. Полат [44] у своїх дослідженнях крім принципів відзначають також вимоги до використання методу проектів.
Є.С. Полат [44] виділяє наступні вимоги:
1. Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми (завдання), що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення;
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
4. Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів);
5. Використання дослідницьких методів, які передбачають певну послідовність дій: визначення проблеми та похідних від неї завдань дослідження (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу»); висунення гіпотез та їх вирішення; обговорення методів дослідження (статистичних методів, експериментальних, спостережень тощо); обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів, переглядів тощо); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підведення підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки, висування нових проблем дослідження .
За основу приймемо вимоги, які висуває Є.С. Полат. З вимогами інших вчених можна познайомитися в Додатку 6.
Автори відзначають, що в процесі реалізації проектної діяльності врахування принципів і вимог необхідний і обов'язковий.
У літературі існують різні класифікації проектів. Опишемо деякі з них в Додатку 7.
В якості основної приймемо класифікацію, запропоновану Є. С. Полат.
У реальній практиці найчастіше зустрічаються змішані типи проектів. Кожен тип проекту характеризується тим чи іншим видом координації, термінами виконання, етапністю, кількістю учасників. Тому, розробляючи проект, треба мати на увазі ознаки та характерні особливості кожного з них.
У ході здійснення проектної діяльності в дослідженнях деяких авторів виділені фази проектної діяльності. Наприклад, С.М. Поздняк [43] виділяє такі фази здійснення проектної діяльності, як проектувальна, технологічна, рефлексивна, Б. Валясек [10] виділяє п'ять фаз, а Г.В. Степанова [58] - 7 (див. Додаток 8).
У методичній літературі автори поряд з фазами проектної діяльності виділяють етапи організації проектної діяльності. Розглянемо їх докладніше.
На сайті Інтернет [46] пропонуються розгляду етапи організації проектної діяльності аналогічні тим, яких дотримуються Н. Мансуров, Т. Герасимова, В. Рухля [49]. Розглянемо їх докладніше.
1. Планування починається з його колективного обговорення. Це, перш за все обмін думками і узгодженнями інтересів учнів; висунення первинних ідей на основі вже наявних знань і вирішення спірних питань. Потім запропоновані учнями теми проектів виноситься на обговорення.
2. Аналітичний етап. Цей етап самостійного проведення дослідження, одержання й аналізу інформації. На цьому ж етапі членам групи необхідно домовитися про розподіл роботи і формах контролю роботи над проектом. Кожен учень може вести «індивідуальний журнал», в якому він буде записувати хід роботи. Можна вести загальний журнал для всіх учасників проекту. Це допоможе вчителю (та й самому учневі) оцінити індивідуальний внесок кожного в роботу над проектом, а також полегшити контроль. Введення індивідуального журналу для учня, на наш погляд, залежить від конкретних ситуацій і не є обов'язковим.
3. Етап узагальнення інформації. На цьому етапі здійснюються структурування отриманої інформації та інтеграції отриманих знань, умінь, навичок.
4. Етап представлення отриманих результатів роботи над проектом (презентація). На цьому етапі учні осмислюють отримані дані і способи досягнення результату; обговорюють і готують підсумкове представлення результатів роботи над проектом (у школі, окрузі, місті і т.д.). Учні представляють не тільки отримані результати та висновки, але і описують прийоми, за допомогою яких була отримана та проаналізована інформація; демонструє набуті знання та вміння; розповідають про проблеми, з якими довелося зіткнутися в роботі над проектом.
Ми за основу приймемо етапи, запропоновані на сайті Інтернет http://bg-divstige.narod.ru/proekt/index.html і Н. Мансуровим, Т. Герасимової, В. Рохловим.
У методичній літературі і на сайтах Інтернет є інформація про застосування методу проектів у загальноосвітній практиці школи на уроках математики. Проаналізуємо літературу, яка містить дану інформацію.
І.К. Баталіна і М.В. Ігнатьєв [5] говорять, що найбільші проблеми впровадження методу проектів виникають у викладанні математики. Справа в тому, що сучасна «шкільна» математика, на перший погляд, представляє з себе звід жорстких непорушних правил і методів, точне і акуратне дотримання яких породжує у школярів ілюзію успіху. Але найцікавіше і найважче виникає тоді, коли учень стикається зі складною нестандартної завданням, з умови якої не видно, яка саме комбінація стандартних прийомів призведе до правильного рішення. І головною перешкодою для пошуку рішення такого завдання є результат важкої вчительської праці: набір шаблонів і стереотипів, неминуче вироблений на уроках, а також страх зробити помилку, що паралізує фантазію і природне прагнення дитини до творчості.
М.А. Барсукова [4] стверджує, що використання методу проектів на уроках математики дозволяє реалізувати діяльнісний підхід у навчанні учнів, інтегрувати знання та вміння, отримані ними при вивченні різних шкільних дисциплін на різних етапах навчання.
Головна мета організації проектної діяльності - розвиток в учнів глибоких, стійких інтересів до предмету математики, на основі широкої пізнавальної активності і допитливості. У досягненні цієї мети можна виділити тактичні завдання, такі, як мотивація навчальної діяльності з домінуванням мотивів її вдосконалення, розвиток пізнавальної самостійності; формування та розвиток творчих здібностей; засвоєння узагальнених та раціональних способів діяльності; формування досвіду самоосвіти і т. д.
Однак необхідно відзначити, що якщо буде розвиватися тільки прагнення до пізнання, то це може призвести до негативних результатів. Люди, у яких розвинена лише ця мотивація і не розвинена потреба в праці, можуть відчувати небажання працювати. Один із засобів вирішення цих завдань на уроках математики - творчі проекти учнів.
У літературі дуже мало розроблених проектів. Статті, в яких є методика проведення проектів з математики, включають в себе опис організації проектної діяльності. Розглянемо деякі з них.
І.А. Цуканова [64] пропонує розробку уроку проекту з математики в початковій школі за темою «Прийоми додавання і віднімання виду + ​​1, - 1 в межах 20». Але за змістом урок більше нагадує не проект, а урок-подорож. Його метою є повторення складу чисел 9, 10, узагальнення прийомів поповнення і віднімання числа 1, відпрацювання навичок вирішення простих завдань, які розкривають зміст додавання і віднімання, множення числа на кілька одиниць.
І.В. Ромашко [48] наводить приклад методу проектів на уроці математики в п'ятому класі (тема «Заходи довжини, ваги, площі»). Мета проекту: поглиблення і систематизація знань з історії походження старовинних і сучасних мір довжини, ваги, площі в Англії, Франції, Німеччини, Росії. З розробкою цього проекту можна познайомитися в додатку 10.
У своїй роботі Є.С. Полат [37] розглядає приклади проектів з різних предметів, у тому числі і з математики. Серед них «Планування міського парку». Робота над цим проектом розписана. Мета: надання учням практики в плануванні великого проекту, залишаючись в рамках запланованої суми, використовуючи при цьому знання в галузі математики, економіки, біології, ботаніки, географії, дизайну. Познайомитися з цим проектом можна в Додатку 11.
У Додатку 12 є проект, запропонований Н.І. Заїкіна [19]. Автор пропонує застосовувати проектну діяльність на уроках геометрії і пропонує до розгляду проект «Види трикутників». Даний проект автор відносить до розряду короткострокових проектів. Завдання на проект - розробка плакату (наочного посібника з геометрії) «Види трикутників». В якості вимог виділяється: плакат повинен бути не тільки красивим і зручним для читання, але і доказовим з точки зору вивченого матеріалу. Тема «Види трикутників» немає у 7-му класі при вивченні геометрії, учні знайомляться з різними видами трикутників протягом всього курсу геометрії. Тому доцільно запропонувати школярам підготувати проект після закінчення вивчення всього курсу геометрії в 7-му класі. При виконанні даної роботи в учнів систематизуються та узагальнюються отримані знання на уроках, розвивається увага. У цьому проекті етапи роботи в явному вигляді не виділені.
Перераховані вище проекти можна використовувати безпосередньо на самих уроках математики. Проект «Планування міського парку» можна організувати як на уроці, так і в позаурочний час.
Розглянемо проекти, які потребують реалізації в позаурочний час.
Е.А. Адарічева [2] вважає, що проекти на матеріалі математики можна використовувати в позакласній роботі, включаючи в них матеріал з інших предметів. Автор пропонує розробку навчального проекту: екологічне дослідження «Автотранспорт і повітря міста». Дана проектно-дослідницька діяльність дозволяє школярам практично застосувати знання, отримані на уроках математики, біології, екології. При роботі над проектом школярам пропонується вивчити транспортне навантаження на вулицях, оцінити кількість чадного газу, що потрапляє в навколишнє середовище з вихлопними газами автомобілів. Передбачається, що на основі отриманих даних учасники проекту вироблять пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації. Розробка цього проекту знаходиться у Додатку 13.
О. В. Симонова [57] вважає застосовувати метод проектів для організації позакласної роботи. У статті описана підготовка до проекту «Математика +» і представлений докладний сценарій. У ході проекту перевіряються знання учнів не тільки з математики, але і по російській мові, біології, історії, літературі. Форма проекту - гра.
У методичній літературі є матеріал, де даються рекомендації для організації проектної діяльності, або описані проекти, в яких опущені деякі етапи їх проходження. У цих статтях автори діляться власним досвідом проведення проектної діяльності. Розглянемо такі статті.
Н.М. Чумічева [66] пропонує увазі проект «Подільність натуральних чисел» і описує його перебіг. Автор каже, що, займаючись за підручником Н.Я. Виленкина, у першому півріччі значно більше часу можна приділяти роботі над проектами на уроках. Працюючи над проектами за підручником Г.В. Дорофєєва, Л.Г. Петерсона, автор зауважує ефективність короткострокових проектів, оскільки багато нового матеріалу і на уроці дуже важко виділити час для консультацій. Застосування короткострокових проектів, на її погляд, найбільш вдало при закріпленні нових понять і визначень. У цій же стати автор оглядово знайомить читачів з проектами "Трохи логіки" і «Досконалі і дружні числа».
Л.М. Кримова [28] наводить теми, на матеріалі яких можна успішно здійснювати підготовку учнів 5-6 класів до проектної діяльності (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Теми уроків, на матеріалі яких можна здійснити проектну діяльність
Тема уроку
Діяльність учнів
Геометричні конструктори з паперу
Знайомство з конструкторами з паперу (на прикладі «Танграм-ма» і «Колумбовой ігри»). Створення власного конструктора.
Трикутник. Піраміда
Виготовлення моделей пірамід з розгорток. Виконання макета комплексу «Єгипетські піраміди».
Прямокутник. Паралелепіпед
Виготовлення паперових моделей паралелепіпедів. Розробка і будівництво із них макета Стародавнього Вавилону.
Геометричні тіла
Розробка плану будівництва та виготовлення з моделей геометричних тіл (пірамід, циліндрів і ін) макета дитячого містечка.
Дзеркальна симетрія
Конструювання і виготовлення з дзеркал, скотчу і гудзиків дитячої іграшки калейдоскоп.
Симетрія
Розробка малюнків орнаментів, виготовлення з паперу бордюрів. Знаходження їм різних застосувань.
Автор вважає, що можна поєднати традиційний і особистісно орієнтований підхід у навчанні через включення елементів проектної діяльності в звичайний урок.
Навчальний проект за темою: "Тригонометричні рівняння з кінцевим числом рішень" пропонують увазі Є.М. Піменова і Т.М. Голубятникова [42]. Автори вважають, що існує суперечність між рівнем підготовки випускника середньої школи у відповідності з програмою з математики і вимог, що пред'являються до абітурієнта при вступі до ВНЗ за темою «Рішення тригонометричних рівнянь». Для вирішення даного протиріччя був створений розглянутий проект. У ньому автор говорить про два етапи: підготовчий та практичний.
Є.Л. Касьяк [24] вважає, що в курсі математики метод проектів може використовуватися в рамках програмного матеріалу практично з будь-якої теми. Кожен проект співвідноситься з певною темою і розробляється протягом декількох уроків. Здійснюючи цю роботу, школярі можуть складати завдання з різними героями. Це можуть бути казкові завдання, «мультяшні» завдання, завдання з життя класу, пізнавальні завдання і так далі.
Т. Бабакіна, А. Солопова, Л. Пєтухова [3] розглядають організацію проектної діяльності учнів при вивченні проблемних питань теми «Трансцендентні нерівності». Автори вважають, що рішення трансцендентних нерівностей викликає у школярів труднощі при підготовці до випускних і вступних іспитів. Автори представляють хід цієї проектної діяльності, якій передувала робота факультативу на тему «Різні способи вирішення алгебраїчних і трансцендентних нерівностей».
Р. Вагапова [9] пропонує увазі урок-проект «На будмайданчику селища Буздяк», який присвячений вирішенню завдань на обчислення площ плоских фігур. З роботою можна познайомитися в Додатку 14.
І.А. Кажарова [22] каже, що проектною роботою на позакласних заняттях з математики може стати підсумок будь-якої творчої та дослідницької діяльності. І наводить приклад творчого проекту «Висота гори і швидкість поїзда», познайомитися з цим проектом можна в Додатку
У методичній літературі є проекти, спрямовані на інтеграцію математики та інформатики.
Так, А.Г. Білоусова [7] свідчить про проект "Математика і Гармонія", який необхідно було виконати в електронному із застосуванням програми створення мультимедійних презентацій Power Point.
М.А. Барсукова [4] при вивченні теми «Многогранники» предлагаеь учням розробити проекти у вигляді презентацій PowerPoint: «Історія багатогранників - від найдавніших часів до наших днів», «Неймовірний світ Ешера», «Многогранники в мистецтві», «Кристали - природні багатогранники», «Ці цікаві камінці», «Багатогранний світ геометрії» і т. д.
Проаналізувавши літературу, можна відзначити, що в ній докладно висвітлено вимоги до проектів, наведено різні класифікації проектів, виділені різні етапи і фази проходження проектної діяльності, вказано можливі «підводні камені» Менше уваги приділено принципам, які необхідно враховувати при організації проектної діяльності, проблем впровадження методу проектів в школу, проектам на різних ступенях навчання. Також недостатньо матеріалу по здійсненню цього методу на уроках математики. У наступному параграфі розкриємо методику організації проектної діяльності.

1.3 Методика організації проектної діяльності школярів у процесі навчання

Як вже зазначалося вище, метод проектів відрізняється від класичних методів навчання. Розглянемо докладніше організацію проектної діяльності школярів у процесі навчання курсу математики.
Основна мета методу проектів полягає в наданні учням можливості самостійного придбання знань в процесі вирішення практичних завдань чи проблем, що вимагає інтеграції знань з різних предметних областей. [69]
М. А. Агафонова [1] і О. В. Рибіна [51] виділяють наступні основні цілі методу проектів:
- Навчити самостійного досягнення наміченої мети, а також конструювання отриманих знань;
- Навчити передбачити міні-проблеми, які належить вирішити;
- Сформувати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі: знаходити джерела, з яких можна почерпнути інформацію;
- Отримати навички обробки інформації;
- Сформувати навички проведення досліджень; сформувати навички роботи й ділового спілкування у групі;
- Сформувати навички передачі та презентації отриманих знань і досвіду.
На думку Є.Л. Касьяк [24] проектна методика заснована на циклової організації навчального процесу. Окремий цикл розглядається як закінчений самостійний період навчання, спрямований на вирішення певної задачі у досягненні спільної мети опанування навчального предмета.
Автор рекомендує перед використанням проектної технології навчання точно визначити цілі, до яких буде прагнути обраний вид діяльності. Автор виділяє головні мети введення методу проектів у шкільну практику:
- Показати вміння окремого учня чи групи учнів використовувати придбаний в школі дослідний досвід;
- Реалізувати свій інтерес до предмету дослідження, примножити знання про нього;
- Продемонструвати рівень навченості з предмету;
- Піднятися на вищий щабель, освіченості, розвитку, соціальної зрілості.
Б.Р. Ніязова [35] і С.І. Горлицька [15] виділяють наступні цілі: сприяти формуванню системи знань і вмінь, втілених у кінцевий інтелектуальний продукт; сприяти вмінню логічно мислити; бачити проблеми і приймати рішення; займатися плануванням; розвивати грамотність та багато іншого.
Н.Ю. Пахомова [39] головною метою використання методу проектів називає навчання умінням і навичкам проблематизації, цілепокладання, висунення гіпотез, структурування та систематизації, планування та організації мислення і діяльності з вирішення різноманітних теоретичних та практичних завдань.
На сайті Інтернет [46] пропонується вважати метою проектної діяльності розуміння і застосування учнями знань, умінь і навичок, набутих при вивченні різних предметів.
До опису організації роботи над проектами існують різні підходи. Але більшість авторів вважають важливим описати діяльність вчителя та учнів на кожному їх етапів організації проектної діяльності. Наведемо приклади таких описів у Додатку 15.
Узагальнимо методику роботи над проектами, запропоновану Н. Мансуровим, Т. Герасимової, В. Рохловим, на сайті Інтернет http://bg-divstige.narod.ru/proekt/index.html і Н.Ю. Пахомової.
I. Планування.
Пропонується почати роботу над проектом з обговорення теми майбутнього проекту. При цьому, як уже зазначалося вище, відбувається обмін думками між учасниками проектної діяльності, висуваються перші гіпотези, і тільки після цього запропоновані учнями теми проектів виноситься на обговорення. Цілі первинного обміну думками:
1. Стимулювання потоку ідей. Для стимулювання потоку ідей актуальний метод мозкової атаки. Вчителю слід по можливості утриматися від коментарів, записувати на дошці ідеї, напрямок роботи у міру їх висловлювання, а також висунуті учнями заперечення. Учитель пропонує хлопцям проблемну ситуацію або завдання, вирішення якої важливо для певного кола людей, тим самим мотивуючи проектну діяльність. Тут будуть доречні креслення, схеми, плакати та інші види наочних посібників. Наступним кроком, хлопці виділяють проблему, вчитель їм у цьому допомагає навідними питаннями, і намагаються знайти можливі способи вирішення цієї проблеми. Коли таких способів запропоновано достатньо для вирішення поставленого завдання, вчитель пропонує проаналізувати кожну з ідей.
2. Визначення загального напрямку дослідницької роботи. Коли визначені всі можливі напрями досліджень, вчитель пропонує учням висловити своє ставлення кожного з них. Потім вчитель пропонує учням попрацювати над найбільш вдалими напрямками; визначає терміни, необхідні для отримання кінцевих результатів; допомагає учням сформулювати 5-6 пов'язаних один з одним підтем.
Вчителю необхідно продумати варіант об'єднання виділених підтем в єдиний проект для класу (паралелі, кілька паралелей і так далі). Кожен учасник проекту вибирає ту підтему для майбутнього дослідження, робота над якою буден йому найбільш цікава. Таким чином формуються групи, що працюють за однією подтеме. Завдання вчителя на даному етапі - простежити, щоб у кожній створюваній групі працювали учні з різним рівнем знань, творчим потенціалом, різними вподобаннями й інтересами.
Далі учні спільно з учителем виявляють потенційні можливості кожного (комунікативні, артистичні, публіцистичні, організаторські, спортивні і т. д.). Вчителю слід побудувати роботу так, щоб кожен міг проявити себе і завоювати визнання оточуючих. Можна також вибрати консультантів, тобто хлопців, які будуть допомагати дослідницьким групам у вирішенні тих чи інших завдань на тих чи інших етапах роботи.
Для успішної організації цього етапу вчителю рекомендується: підготувати проблемне завдання, яка б підштовхнула хлопців до обговорення; розглянути можливі способи і засоби для підтримки мотивації учнів (завдання практичного характеру, наочні посібники і т.д.), продумати питання, які підштовхнули б хлопців до нової ідеї, необхідної для здійснення проекту. В якості таких питань можуть бути питання, представлені в таблиці 2.
Таблиця 2
Питання, які може задати вчитель учасникам проектної діяльності на етапі планування
Для виявлення вже наявних знань:
§ Що ви можете сказати з цієї теми (проблеми)?
§ Що ви читали (чули, вивчали на уроках, самостійно) по цій темі, проблемі?
§ Як ви ставитеся до цієї теми (проблеми)?
§ Які способи вирішення цієї проблеми ви знаєте?
§ Що, на вашу думку, необхідно для цього зробити?
§ Що ще ви б хотіли вивчити (зрозуміти), щоб знайти спосіб вирішення цієї проблеми?
Для виявлення схильності і інтересів учнів:
§ Що ще цікаво вам було б дізнатися у цій області?
§ У чому ви хотіли б краще розібратися?
§ Ваше улюблене заняття поза школою?
§ Чому ви найбільше хотіли б навчитися?
§ Ким би ви хотіли стати? У чому ви хотіли б розбиратися професійно?
§ Що б ви хотіли зробити для здійснення вашого задуму? За яких умов це було б можливо?
Для виявлення труднощів в учнів:
§ Про що (або про кого) ви б хотіли отримати більш детальну інформацію?
§ Що нового вам було б цікаво дізнатися?
§ У яких питаннях ви б хотіли стати більш компетентними?
Для визначення теми проекту:
§ Які з запропонованих тем найбільше відповідають вашим схильностям, інтересам?
§ Чому ви віддали перевагу саме цю тему?
§ Яким чином ви могли б допомогти класу (групі) розкрити цю тему?
§ Які, на вашу думку, існують критерії підсумкової оцінки роботи над проектом? Як можна визначити «програму-максимум» і «програму-мінімум»?
Також вчитель повинен познайомити учнів з умовами роботи над проектом (кількість осіб в групах, терміни виконання проекту), якщо в роботі над проектом бере участь велика кількість людей, то необхідно продумати і організувати кілька напрямів роботи, при цьому обов'язково позначивши область розгляду кожного з них . Деякі методисти рекомендують завести журнал проекту для запису заходів, термінів виконання певної діяльності, що виникли питання, труднощі, примітки. При цьому вчитель виступає в ролі консультанта і наставника для хлопців.
II. Аналітичний етап.
Цей етап самостійного проведення дослідження, отримання та аналізу інформації, під час якого кожен учень уточнює і формулює власну задачу, виходячи з мети проекту в цілому і завдання своєї групи зокрема, шукає і збирає інформацію, враховуючи:
§ власний досвід;
§ результат обміну інформацією з іншими учнями, вчителями, батьками, консультантами і т.д.;
§ відомості, отримані зі спеціальної літератури, Інтернету тощо;
А також аналізує та інтерпретує отримані дані.
На цьому ж етапі членам групи необхідно домовитися про розподіл роботи і формах контролю роботи над проектом. Кожен учень може вести «індивідуальний журнал», в якому він буде записувати хід роботи. Можна вести загальний журнал для всіх учасників проекту. Це допоможе вчителю (та й самому учневі) оцінити індивідуальний внесок кожного в роботу над проектом, а також полегшити контроль. Ми вважаємо, що ведення індивідуального журналу для учня залежить від конкретних ситуацій і не є обов'язковим.
Пропонується наступна послідовність роботи:
1. Уточнення і формулювання завдань.
Правильне формулювання завдання проекту (тобто проблеми, що треба вирішити) зумовлює результативність роботи групи. Тут необхідна допомога вчителя. Спочатку члени кожної групи обмінюються вже наявними знаннями за обраним ними напрями роботи, а також міркуваннями про те, що ще, на їх погляд, необхідно дізнатися, дослідити, зрозуміти. Потім вчитель за допомогою проблемних питань підводить учнів до формулювання завдання. Якщо учні апріорно знають рішення поставленої проблеми і легко відповідають на запитання вчителя, завдання для групи поставлені не правильно, тому що не відповідають основній меті проекту - навчання навичкам самостійної роботи та дослідницької діяльності.
Під час роботи над проектом вчителю необхідно стежити, щоб кожна група і кожен її член чітко розуміли своє власне завдання, тому рекомендується оформити стенд, на якому були б вивішені: загальні теми проекту, завдання кожної групи, списки членів груп, консультантів, відповідальних і т . д. Такий стенд сприяє також усвідомлення кожним учнем відповідальності за виконувану роботу перед іншими учасниками проекту.
2. Пошук і збір інформації. Тут учні визначають, де і які дані їм належить знайти. Потім починається безпосередньо збір даних і відбір необхідної інформації. Цей процес може здійснюватися різними способами, вибір яких залежить від часу, відведеного на даний етап, матеріальної бази і наявності консультантів. Учні (з допомогою вчителя) вибирають спосіб збору інформації: спостереження, анкетування, соціологічне опитування, інтерв'ювання, проведення експериментів, робіт із засобами масової інформації, з літературою. Завдання вчителя - забезпечити, в міру необхідності, консультації з методики проведення такого виду роботи. Тут необхідно приділити особливу увагу навчанню учнів навичкам конспектування. На даному етапі учні отримують навички пошуку інформації її порівняння, класифікації; встановлення зв'язків і проведення аналогій; аналізу та синтезу; роботи в групі, координації різних точок зору за допомогою:
- Особистих спостережень і експериментів;
- Спілкування з іншими людьми (зустрічі, інтерв'ювання, опитування);
- Роботи з літературою та засобами масової інформації.
Вчитель відіграє роль активного спостерігача: стежить за ходом досліджень, відповідністю меті та завданням проекту; надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих учасників; узагальнює проміжні результати дослідження для підведення підсумків на кінцевому етапі.
3. Обробка отриманої інформації.
Необхідна умова успішної роботи з інформацією - ясне розуміння кожним учнем мети роботи та критеріїв відбору інформації. Завдання вчителя - допомогти групі визначити ці критерії. Обробка отриманої інформації - її розуміння, порівняння, відбір найбільш значущою для виконання поставленого завдання. Учням потрібні вміння інтерпретувати факти, робити висновки, формувати власні судження. Саме цей етап є дуже нелегким для учнів, особливо якщо вони звикли знаходити в книгах готові відповіді на всі запитання вчителя. Вчителю можуть допомогти в роботі питання, наведені в Таблиці 3.
Таблиця 3
Питання, які може задати вчитель на аналітичному етапі
Визначення завдань:
§ Що вам вже відомо про тему?
§ Чим конкретно вам буде цікаво займатися у роботі над цим проектом?
§ З яких питань ви могли б проконсультувати свою групу (іншу групу, весь клас)?
§ Яку допомогу ви можете надати в процесі роботи над проектом?
§ Спробуйте сформулювати завдання так, щоб всі члени вашої групи зрозуміли, які дослідження необхідні для успішної реалізації проекту.
Пошук і збір інформації:
§ Які способи пошуку і збору інформації ви знаєте?
§ Де можна знайти необхідну інформацію? Хто може в цьому допомогти? Кого можна запросити для консультації?
§ В які організації можна звернутися за консультацією? Які конкретно відомості ви там запросите?
§ Які документи можуть містити потрібну вам інформацію? Де їх можна знайти? Подумайте, що буде займатися кожен член групи?
§ Які роботи можуть виконуватися паралельно?
§ Які дослідження вимагають більше (менше) часу?
§ Чим необхідно зайнятися в першу чергу? У якому порядку буде виконуватися робота?
§ Як розподілити роботу між членами групи?
§ Хто і за що буде відповідати?
§ Де буде проводитися робота? В які терміни?
Інтерпретація отриманих даних:
§ Яка інформація необхідна для вирішення поставленого завдання?
§ Без якої інформації можна обійтися? Обгрунтуйте вашу думку.
§ Які критерії оцінки отриманої інформації?
§ Встановіть зв'язок (якщо вона є) між зібраними даними.
III. Етап узагальнення інформації.
На цьому етапі здійснюються структурування отриманої інформації та інтеграції отриманих знань, умінь, навичок. При цьому учні: систематизують отримані дані; об'єднують в єдине ціле отриману кожною групою інформацію; вибудовують загальну логічну схему висновків для підведення підсумків. (Це можуть бути: реферати, доповіді, проведення конференцій, показ відеофільмів, вистав; випуск стінгазет, шкільних журналів, презентація в інтернеті і т.д.).
Вчителю необхідно простежити, щоб учні обмінювалися знаннями та вміннями, отриманими в процесі різних видів робіт з інформацією (анкетування та обробка отриманих знань, проведення соціологічного опитування, інтерв'ювання, експериментальна робота тощо). Всі необхідні заходи даного етапу повинні бути спрямовані на узагальнення інформації, висновків та ідей кожної групи. Учні повинні знати порядок, форми і загальноприйняті норми подання отриманої інформації (правильне складання конспекту, резюме, реферату, порядок виступу на конференції і т.д.). І на цьому етапі вчителеві необхідно надати учням максимальну самостійність вибору форм представлення результатів проекту, підтримувати такі, які дадуть можливість кожному учневі розкрити свій творчий потенціал. Якщо трапиться так, що хлопці відчувають труднощі в процесі вирішення якої-небудь проблеми, вчитель повинен прийти їм на допомогу, але тільки з особистого запрошення хлопців. Не слід втручатися в їх творчий дослідний процес без їх згоди. У той же час слід пам'ятати, що пускати все на самоплив, допускати стихійну самостійність не можна. Процес узагальнення інформації важливий тому, що кожен з учасників проекту як би «пропускає через себе» отримані всією групою знання, вміння, навички, так як в будь-якому випадку він повинен буде брати участь в презентації результатів проекту.
Варіанти запитань:
§ Які дані і висновки доцільно узагальнити і винести на презентацію?
§ Кому, по - вашому, буде цікава проблема, над якою ви працювали?
§ В якій формі ви хотіли б представити підсумки вашої роботи? Складіть план.
§ У чому ви могли б допомогти (виходячи з особистих схильностей, інтересів, здібностей) при підготовці презентації підсумків проекту?
§ У чому буде полягати «родзинка» вашої презентації?
§ Які форми презентації ви вважаєте найбільш прийнятними, і з огляду на зміст, мета проекту, вік і рівень знань передбачуваної аудиторії, а також ваші здібності та інтереси?
§ Які витрати передбачає вибрана форма презентації?
§ Скільки часу буде потрібно на підготовку обраної вами форми презентації?
§ Чим необхідно зайнятися в першу чергу? У якому порядку буде виконуватися робота? Як вона буде розподілятися між учасниками заходу? Хто і за що буде відповідати?
IV. Представлення отриманих результатів роботи (презентація).
На цьому етапі учні осмислюють отримані дані і способи досягнення результату; обговорюють і готують підсумкове представлення результатів роботи над проектом (у школі, окрузі, місті і т.д.). Учні представляють не тільки отримані результати та висновки, але і описують прийоми, за допомогою яких була отримана та проаналізована інформація; демонструє набуті знання та вміння; розповідають про проблеми, з якими довелося зіткнутися в роботі над проектом. Будь-яка форма презентації також є навчальним процесом, у ході якого учні набувають навичок представлення підсумків своєї діяльності. Основні вимоги до презентації кожної групи і до загальної презентації: вибрана форма повинна відповідати цілям проекту, віком та рівнем аудиторії, для якої вона проводиться. У процесі роботи з узагальнення матеріалу і підготовки до презентації в учнів, як правило, з'являються нові питання, при обговоренні яких може бути навіть переглянутий хід досліджень. Завдання вчителя - пояснити учням основні правила ведення дискусій і ділового спілкування; навчити їх конструктивно ставитися до критики своїх суджень; визнавати право на існування різних точок зору вирішення однієї проблеми. Працюючи над проектом, вчителеві не слід забувати, що основними критеріями успішності є радість і почуття задоволення у всіх його учасників від усвідомлення власних досягнень і набутих навичок. Як видно з вищесказаного ступінь активності учнів і вчителя на різних етапах різна. У навчальному проекті учні повинні працювати самостійно. Ступінь активності та самостійності учнів можна представити у вигляді схеми (див. рис.1).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Учитель
Учитель
2-й і 3-й етапи
1 й етап
Учень
Учень
Учитель
Учень
Останній етап

Рис. 1. Ступінь активності і самостійності учнів при здійсненні проектної діяльності
Як бачимо, роль вчителя, безсумнівно, велика на першому і останньому етапах, і від того, як учитель виконає свою роль на першому етапі - етапі занурення в проект, - залежить доля проекту в цілому. Тут є загроза звести роботу над проектом до формулювання і виконання завдання по самостійній роботі учнів. На останньому етапі роль учителя велика, оскільки учням не під силу зробити узагальнення всього того, що вони дізналися або досліджували, протягнути місток до наступної теми, прийти, може бути, до несподіваних висновків, які допоможе зробити вчитель з його багатим життєвим досвідом, науковим кругозором , аналітичним мисленням.
Як зазначає І.Д. Чечель [65], на останніх етапах проектування і учень, і педагог аналізують і оцінюють результати діяльності, які часто ототожнюються лише з виконаним проектом. Насправді при використанні методу проектів існують, принаймні, два результати. Перший (прихований) - це педагогічний ефект від включення школярів у «добування знань» та їх логічне застосування: формування особистісних якостей, мотивація, рефлексія й самооцінка, вміння робити вибір і осмислювати як наслідки такого вибору, так і результати власної діяльності. Саме ця результативна складова часто залишається поза сферою уваги вчителя, і до оцінки пред'являється тільки сам проект. Тому Чечель радить починаючому керівнику проектування записувати короткі резюме за результатами спостережень за учнями, це дозволить бути більш об'єктивними на самій захисту.
Друга складова оцінки результату - це сам проект. Причому оцінюється не обсяг освоєної інформації (що вивчено), а її застосування в діяльності (як застосовано) для досягнення поставленої мети.
Таким чином, звичайна п'ятибальна система не дуже підходить для оцінювання проектів. Для оцінювання проектів І.Д. Чечель радить використовувати рейтингову оцінку. Автор розглядає два варіанти оцінки, критерії оцінки.
Цікавий спосіб оцінки, розроблений доцентом МПГУ П.С. Лернером, який представляє І.Д. Чечель [65]. З обома варіантами процесу оцінювання можна познайомитися в Додатку 16.
У ході аналізу методичної та педагогічної літератури нами проаналізовано та визначено параметри оцінки результатів проектної діяльності та критерії оцінки захисту проекту.
Параметри оцінки результатів проектної діяльності:
· Значимість і актуальність висунутих проблем і пропонованих рішень, адекватність їх досліджуваної тематики;
· Реальність, практична спрямованість і значущість роботи;
· Коректність використовуваних методів дослідження та обробки отриманих результатів;
· Необхідна і достатня глибина проникнення в проблему, залучення знань з інших областей;
· Відповідність змісту цілям, завданням і темі проекту;
· Логічність і послідовність викладу;
· Чіткість формулювань, узагальнень, висновків;
· Аргументованість пропонованих рішень, підходів, висновків;
· Стилістична і мовна культура викладу;
· Повнота бібліографії;
· Наявність власних поглядів на проблему і висновків;
· Активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;
· Характер спілкування, взаємодопомоги учасників у ході виконання проекту;
· Доказовість прийнятих рішень, вміння аргументувати свої висновки;
· Авторство;
· Вміння відповідати на запитання опонентів, коректність у дискусії;
· Перспектива доопрацювання (потенціал);
· Естетичність оформлення результатів виконаного проекту, якість ескізів, схем, малюнків;
· Відповідність оформлення проекту стандартним вимогам.
Критерії оцінки захисту проекту:
§ якість доповіді: композиція, повнота подання роботи, підходів, результатів; його обсяг;
§ обсяг і глибина знань по темі, ерудиція, міжпредметні зв'язки;
§ культура мовлення;
§ почуття часу;
§ використання наочних засобів;
§ вміння утримувати увагу аудиторії;
§ уміння відповідати на питання: повнота, аргументованість, коректність у дискусії;
§ готовність до дискусії;
§ доброзичливість, контактність.
На сайті Інтернет [31] є перелік загальнонавчальних умінь і навичок, які розвиваються у проектній діяльності.
1. Рефлексивні уміння: уміння осмислювати завдання, для вирішення якої недостатньо знань, уміння відповідати на запитання: чого потрібно навчитись для вирішення поставленого завдання?
2. Пошукові (дослідницькі) уміння: уміння самостійно генерувати ідеї, тобто винаходити спосіб дії, залучаючи знання з різних областей; вміння самостійно знаходити інформацію, якої бракує в інформаційному полі; вміння запитувати необхідну інформацію у експерта (вчителі, консультанта, спеціаліста); вміння знаходити декілька варіантів вирішення проблеми; вміння висувати гіпотези; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки .
3. Уміння та навички роботи у співпраці: навички колективного планування; вміння взаємодіяти з будь-яким партнером; навички взаємодопомоги в групі у вирішенні загальних завдань; навички ділового партнерського спілкування; вміння знаходити і виправляти помилки в роботі інших учасників групи.
4. Менеджерські уміння і навички: вміння проектувати процес (виріб); вміння планувати діяльність, час, ресурси; вміння приймати рішення і прогнозувати їх наслідки; навички аналізу власної діяльності (її ходу і проміжних результатів).
5. Комунікативні вміння: вміння ініціювати навчальний взаємодія з дорослими - вступати в діалог, задавати питання і т.д.; вміння вести дискусію; вміння відстоювати свою точку зору; вміння знаходити компроміс; навички інтерв'ювання, усного опитування і т.д.
6. Презентаційні уміння і навички: навички монологічного мовлення; уміння впевнено тримати себе під час виступу; артистичні вміння; вміння використовувати різні засоби наочності при виступі; вміння відповідати на незаплановані питання.
Видно, що організація проектної діяльності вимагає від учителя ретельної підготовки, великих тимчасових витрат. У ході її підготовки необхідно дотримуватися принципи, вимоги до проектів, особливу увагу приділити інтересам і нахилам учнів, виходячи з усього цього, підібрати такий тип проекту, який максимально задовольнить потреби, схильності, інтереси і допитливість учнів. Але в той же час вчитель повинен створити умови, які сприятимуть розвитку різних якостей і здібностей у школярів.
У ході аналізу літератури, нами виявлено, що для успішної реалізації проектної діяльності учнів повинні володіти такими якостями: вміння ставити проблеми, виділяти мету і завдання своєї роботи, а також оцінювати результат, здійснювати пошук інформації, обробляти її, володіти навичками письмовій, групової комунікації, не боятися публічних виступів. Проаналізувавши наявну інформацію в літературі, нами узагальнено і уточнено критерії сформованості вищевказаних якостей, результати виконаної роботи представлені в Додатку 17.

Висновки по першому розділі

1. В даний час в системі освіти відбуваються зміни, спрямовані на створення середовища, яка б мотивувала учнів самостійно здобувати, обробляти інформацію, обмінюватися нею, а також швидко і вільно орієнтуватися в навколишньому інформаційному просторі. Метод проектів дозволяє вирішити поставлені завдання.
2. У сучасній педагогіці метод проектів розглядають як одну з особистісно орієнтованих технологій навчання, інтегруючу в собі проблемний підхід, групові методи, рефлексивні, презентативних, дослідницькі, пошукові та інші методики. Він використовується не замість систематичного предметного навчання, а поряд з ним як компонент системи освіти.
3. Метод проектів у літературі вивчено недостатньо глибоко і повно, про що засвідчує розбіжності ряду вчених на визначення проекту, методу проектів, історію його розвитку. Автори також не сходяться в єдиній думці при розгляді того, що лежить в основі проектної діяльності, сутності методу проектів, його достоїнства і недоліки, етапах і фазах перебігу проектної діяльності, класифікаціях і принципах.
4. Застосування методу проектів у процесі навчання математики недостатньо висвітлено в методичної та педагогічної літератури.
5. Для того щоб успішно організувати проектну діяльність вчителю необхідно повною мірою вивчити сутність методу проектів, етапи роботи над ним, принципи, знати критерії оцінки проектної діяльності і те, які знання, уміння і навички формуються в учасників такої діяльності.

Глава II. Впровадження проектної діяльності в процес навчання математики у 9-му класі

На основі аналізу педагогічної та методичної літератури, досвіду викладання математики в школі нами розроблена структура проектної діяльності при вивченні математики у 9 класі.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Мета: розвиток в учнів глибоких, стійких інтересів до предмету математики, на основі широкої пізнавальної активності і допитливості
Завдання:
· Мотивація навчальної діяльності з домінуванням мотивів її вдосконалення;
· Розвиток пізнавальної самостійності;
· Формування і розвиток творчих здібностей;
· Засвоєння узагальнених та раціональних способів діяльності;
· Формування досвіду самоосвіти і т. д
Принципи:
§ покроково.
§ нормування
§ зворотного зв'язку
§ продуктивності
§ культурної аналогією
§ саморозвитку
Вимоги:
1. наявність значущої у дослідницькому плані проблеми (завдання),
2. практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
3. самостійна діяльність учнів;
4. структурування змістовної частини проекту;
5. використання дослідницьких методів.
Етапи: планування → аналітичний етап → етап узагальнення інформації → етап подання отриманих результатів роботи над проектом (презентація)
Оцінка:
Постановка проблеми
Цілепокладання та планування
Оцінка результату
Пошук інформації
Обробка інформації
Публічний виступ
Групова комунікація
Письмова комунікація


2.1.Організація проектної діяльності на прикладі проекту «Будівництво дачі»
Проектну діяльність можна здійснювати як в урочний час, так і в позаурочний. Складність для реалізації під час уроків становлять теми з великим інформаційним обсягом, оскільки учневі освоїти весь матеріал за одну навчальну годину буде досить важко, тут можливий варіант спарених уроків або виконання проекту у вигляді домашнього завдання. Але організувати проектну роботу на уроках можна, так, наприклад, працюючи над темою «Рішення задач на обчислення площ плоских фігур» пропонує учням роботу над проектом «На будмайданчику селища Буздяк». І.А. Кажарова [22] наводить приклад проектної діяльності, проведеної під час вивчення розділу «Похідна функції». Автор повідомила учням, що наприкінці року замість підсумкової контрольної роботи буде оцінювати їхні проекти по цьому розділу. Реалізація проектної діяльності в позаурочний час здійснюється набагато легше, найчастіше організовуються факультативи, гуртки, елективні курси, на яких учні освоюють проектну діяльність.
У будь-якому випадку ця робота повинна включати в себе зв'язок з математикою (це буде сприяти підтримці інтересу до предмета, вивчення матеріалу, що виходить за рамки шкільної програми), реалізацію творчого потенціалу учнів, обов'язково самостійну роботу школярів, спрямовану на придбання нових знань і умінь.
Ми розглянемо організацію проектної діяльності в позаурочний час, оскільки її організація в урочний час вважається нами недоцільною з огляду на брак годин, виділених навчальним планом на математику.
Як показує практика і дослідження багатьох учених найбільший інтерес в учнів викликає діяльність практичного характеру. Дітям подобається працювати з тим математичним матеріалом, який вони можуть перенести в реальне життя, який знайде безпосереднє застосування в їхньому житті.
Вважаю актуальним впровадження проектної методики в процес навчання математики 9 класу. Розглянемо методику організації проекту «Будівництво дачі» на заняттях гуртка. Програма гуртка з конспектами всіх занять представлені в Додатку 18.
Думаємо доцільним здійснювати проектну діяльність покроково.
На першому кроці організуємо підготовчу роботу, мета якої ознайомити школярів із суттю проектної діяльності, її етапами, критеріями оцінки. Тут необхідно зібрати весь багаж знань, необхідних для успішної роботи над майбутнім проектом. Щоб учні краще усвідомили методику майбутньої ним роботи, запропонуємо їх розгляду проект «Розрахунок витрат на їжу в місяць родиною з 3 осіб». Таким чином, формуємо в учнів уявлення про хід проектної діяльності. Пропонуємо хлопцям самостійно продумати хід роботи над цим проектом.
На другому кроці відбувається безпосередня робота над проектом «Будівництво дачі». Дамо характеристику даного проекту.
Предмет: математика
Клас: 9
Тип проекту: практико-орієнтований, міжпредметний, короткостроковий.
Тривалість: 9 занять
Цілі проекту:
Освітня: сприяти формуванню вміння застосовувати математичні знання в нестандартних практичних завданнях.
Розвиваюча: сприяти розвитку розумових операцій: аналогія, систематизація, узагальнення, спостереження, планування.
Виховна: сприяти підтримці інтересу до предмета, формування вміння працювати в колективі.
Планований результат: навчити учнів створювати макет власного садової ділянки, розраховувати витрати на його забудову, застосовувати математичні знання для вирішення завдань практичного характеру.
Учні повинні навчитися: ставити цілі і завдання проекту, складати план роботи з виконання проекту, розбиватися на групи, розподіляти ролі всередині групи, визначати терміни виконання проекту, визначати необхідні для реалізації проекту матеріали, дані і з'ясовувати місця, звідки вони будуть братися, узагальнювати отриману інформацію, представляти результат виконаної роботи.
Кількість учасників: 10 осіб
Матеріали: ватман, картон, ножиці, лінійка, олівці, циркуль, клей, маркери.
Розглянемо роботу над цим проектом на кожному етапі.
Етап планування.
Пропонуємо учням проблемну ситуацію: «У вас є дощок на 200 метрів забору, вам необхідно захистити цими дошками ділянку так, щоб його площа була максимальною, під дачу і «забудувати» його. Після чого підрахувати витрати на це будівництво, причому сума всіх витрат не повинна перевищувати 1 млн. рублів ». Вимога до дачній ділянці: наявність будиночка з вікнами та дверима. Завдання: обчислити площу і об'єм будиночка, кожної його кімнати, визначити площу і об'єм стін .
У ході загального обговорення хлопці повинні побачити, що їм у процесі виконання проекту належить визначити боку ділянки, так щоб вони задовольняли умові завдання, провести «забудову» ділянки, підрахувати вартість виконаної роботи. В якості допоміжних елементів їм потрібно буде розробити плани садового будиночка, ділянки, список матеріалів з вартістю і кількістю. Тут вчитель може їм допомогти навідними питаннями. Таким чином, учням необхідно побачити весь масштаб майбутньої роботи.
Особливу увагу слід приділити підведенню учнів до питання: «Ділянка, з якими сторонами нам треба взяти?». Але з завданнями такого роду вони ще не зустрічалися, і як вирішити це завдання не знають, оскільки завдання такого роду вирішуються в курсі «Алгебра і початки аналізу». Таким чином, поставлено проблему перед учнями, що підштовхне їх до пошуку і дослідженню.
Аналітичний етап. Учні діляться на творчі групи, виходячи з здібностей, інтересів, симпатій. Учитель повинен проконтролювати, щоб, групи були рівними за своїми здібностями. Коли групи сформовані, всередині кожної з них відбувається розподіл ролей. Амплуа школярі обирають собі самостійно, але важливо, щоб всі види майбутньої роботи були виконані. Можна прийти на допомогу хлопцям і запропонувати можливі ролі: архітектор, бухгалтер, дизайнер і т.д. Можливий варіант, що в групі не буде розподілу ролей, тоді кожен вид роботи школярі виконують разом.
Насамперед учні повинні визначити розміри ділянки. Тут задіяні знання формул обчислення площі та периметра прямокутника. Аналізуючи їх, хлопці помічають, що їх величина залежить тільки від довжини і ширини. Вони будуть розкладати напівпериметр (в нашому завданні це 100) на складові, потім знаходити твір цих доданків і серед них вибирати максимальна (таких операцій буде 50). У підсумку ділянка повинна мати розміри 50 на 50.
Розміри визначені, тепер необхідно «забудувати» ділянку. Що буде на ньому, залежить тільки від фантазії хлопців, але результат має відповідати вимогам. Необхідно підрахувати вартість забудови, для цього розглянути матеріали, з яких складається забудова, знайти їх кількість, і обчислити витрати на їх придбання. Причому ціни на матеріали хлопцям не надаються. Їм необхідно самостійно їх знайти. Якщо у хлопців виникли труднощі, необхідно прийти їм на допомогу.
Наступним пунктом цього етапу є виконання завдань. Учні самостійно визначаються з вибором потрібної формули, самі проводять розрахунки і вимірювання. Тут є необхідне врахувати, що стіни мають товщину. Як учасники проекту будуть обчислювати обсяг стін, вчителем не обмовляється, і тут можливі два варіанти:
1. із загального об'єму будинку відняти обсяги кімнат;
2. підрахувати обсяг як суму обсягів кожної стіни окремо.
Етап узагальнення інформації. Після того, як всі розрахунки проведені, знайдена сума витрат порівнюється з обмеженням, якщо сума перевищує, учасникам доведеться редагувати свою роботу. Якщо отримані результати задовольняють вимогам, то можна переходити до наступного етапу. Але у хлопців ще є можливість подивитися на результат своєї роботи «зі сторони», тим самим побачити недоліки, вади і відкоригувати їх.
Етап представлення отриманих результатів роботи над проектом (презентація). Учасники проекту готують свою роботу до захисту. Вони вибирають форму, у вигляді якої донесуть свій проект до решти учасників. Хлопцям треба згадати весь хід роботи, щоб представити його на захисті. Вони виявляють важкі і значущі місця в ході виконання проекту, вказують на засоби, способи і методи роботи над проектом. Демонструють свій результат і показують його універсальність з точки зору висунутих вимог, відповідають на виниклі в ході презентації питання. Представляють увазі всіх учасників виконання завдання. Вчителю необхідно заздалегідь продумати питання до учасників проекту.
Вище викладений весь матеріал, який використовувався при організації позакласної роботи з математики у вигляді гуртка. Щоб організувати проектну діяльність необхідна спеціальна підготовка. Учитель повинен точно знати сутність проектної методики, інтереси і схильності хлопців, володіти хорошими організаторськими якостями, він сам повинен мати уявлення про результати проектної діяльності хлопців.
Третій крок. Проаналізуємо виконану роботу з впровадження проектної методики в процес навчання математики у 9 класі.

2.2. Аналіз занять гуртка «Будівництво дачі»

Впровадження організації проектної діяльності в процес навчання математики здійснювалося на базі Покчінской ЗОШ (Чердинський район) у 9 класі. Був організований гурток з 9 занять, на яких учні познайомилися з проектною діяльністю, розробили свій власний проект. Гурток відвідувало 10 учнів. Заняття проводилися один раз на тиждень. Проведемо аналіз занять гуртка.
Заняття 1
Метою заняття було формування в учнів уявлень про сутність проектної діяльності. У ході цього заняття учні ознайомилися з правилами, етапами роботи над проектами, з видами проектів і критеріями їх оцінювання. Для реалізації був обраний метод бесіда, учні опановували нову для них інформацію, відповідаючи на запитання вчителя.
Першим питанням було: Що таке проект? Учні відповідали абсолютно несподівано. Одні говорили, що це схема (наводячи як приклад проект будинку), інші, що це шоу з телебачення (маючи на увазі «Фабрику зірок»), треті - що це план виконання якихось дій. Узагальнюючи і доповнюючи отримані «визначення», спільно прийшли до висновку. Що проект - це самостійна творча робота учня, виконана від ідеї до її втілення в життя з допомогою консультацій вчителя.
Чи приймали ви коли-небудь у них участь? Це було друге запитання до хлопців. Школярі сказали, що ніколи не брали участь в організації проекту, тобто у них не було досвіду проектної діяльності. Але їм були знайомі деякі проекти з повсякденного життя. В якості прикладів наводили різні проекти телебачення.
Відповідаючи на питання, як організовується робота над проектом, учні випробували труднощі. Спочатку ми разом з ними з'ясували, що існує декілька етапів. Їх життєвий досвід підказував, що спочатку треба спланувати всю роботу. У ході бесіди, відповідаючи на запитання, учні наступним етапом назвали роботу над виконанням проекту. Тут було запропоновано розбити цей етап на два: аналітичний та етап узагальнення отриманої інформації. Виходячи з назв етапів, хлопці змогли самостійно визначити вид діяльності на кожному з них. І останнім етапом учні назвали етап представлення результатів. Вони спробували самостійно запропонувати можливі варіанти презентацій. На цьому етапі заняття труднощів не виникло.
Наступним кроком розглянуті види проектів. Хлопцям були запропоновані підстави для класифікацій та учні пробували самостійно визначити ці проекти. У них не завжди це виходило, тоді пропонувалися самі назви видів проекту, і учні міркували про сутність цього виду.
На цьому теоретичний блок заняття закінчився. Учням були видані брошури «Проектне портфоліо», в яких зафіксовано основний теоретичний матеріал з проектної діяльності. Молодята познайомилися з критеріями оцінювання.
Аналізуючи проведене заняття, можна сказати, що в учнів виник інтерес. Вони активно брали участь у бесіді, цікавилися, що саме будуть вони робити на наступних заняттях, розповідали про своє минуле досвіді проектної діяльності.
Завдання 2
Мета заняття: сформувати в учнів уміння описувати роботу над проектом на кожному етапі. На цьому занятті учні спробували себе у проектній діяльності з математики. Вони застосували отримані на минулому занятті теоретичні знання на практиці. Щоб успішніше це зробити, з хлопцями була проведена робота по теоретичному блоку, тут вони могли звернутися за допомогою до брошури, якщо відчували труднощі.
Спочатку разом зі школярами розглянуто етапи проекту «Автотранспорт і повітря міста». Учні висловили своє ставлення до проекту, варіанту його рішення. Подивилися, яка саме діяльність присутня на кожному етапі.
Наступним кроком було самостійне визначення етапів діяльності для проекту «Розрахунок витрат на їжу в місяць родиною з 3 осіб». Тут учні спробували самостійно розпланувати роботу над запропонованим проектом. Сам процес здійснення проекту учні визначили досить точно, утруднень з визначення етапів не виникло, це пов'язано, перш за все, з віком школярів, їх життєвим досвідом. Після того як планування роботи було завершено, хлопцям запропоновано здійснити цей проект самостійно. Хлопці вирішили, що будуть виконувати роботу в групах, тут відпрацювали момент розподілу ролей у групі. Школярі побачили, яким чином діляться обов'язки, переконалися в тому, що роль кожного учасника велика і важлива для спільної справи.
До подання результату своєї роботи школярі підійшли серйозно і відповідально. Вони ретельно продумали зовнішній вигляд своєї роботи. Одна група запропонувала увазі плакат, на якому зображена таблиця з продуктами, їх кількістю, вартістю і загальною сумою. Друга підійшла до вирішення на наш погляд більш творчо, хлопці зобразили продукти, під кожним зображенням написали його вартість, кількість. На плакаті також була інформація про витрати на продукти. Тим не менше, кожна група впоралася із завданням.
Слід зауважити, що всі учасники проектної діяльності проявили інтерес та зацікавленість у вирішенні поставленого завдання.
В кінці заняття з хлопцями ще раз обмовилися етапи здійснення проекту, основні види діяльності на кожному з етапів. По тому, як хлопці відповідали на питання, можна сказати, що мета заняття досягнута, школярі знають етапи проектної діяльності і можуть самостійно розпланувати роботу над запропонованим проектом.
Заняття 3
Мета заняття: організувати роботу над проектом «Будівництво дачі». Вибір такої теми проекту обумовлений, перш за все, інтересом школярів до завдань практичного характеру (як відомо тема проекту повинна бути цікава учасникам проектної діяльності), досить великим потенціалом представлення результатів, у проекті такого характеру учні можуть проявити фантазію і творчість, що є важливим у формуванні і підтримці інтересу до предмета математика.
Щоб не створювати строгості в постановці завдання, було вирішено використовувати таку форму занурення у проблему, як «проживання». Учням запропоновано представити, що вони брали участь в телешоу, і виграли можливість побудувати собі дачу. Але є умови. Дощок всього на 200 метрів паркану (причому ні більше, ні менше використовувати не можна), цими дошками необхідно захистити ділянку так, щоб його площа була максимальною, під дачу і «забудувати» його. Після чого підрахувати витрати на це будівництво, але сума всіх витрат не повинна перевищувати 1 млн. рублів. Оплата праці робітникам не входить в цю суму. І організатори конкурсу висунули:
Вимога до дачній ділянці: наявність будиночка з вікнами та дверима.
Завдання: обчислити площу і об'єм будиночка, кожної його кімнати; визначити площу і об'єм стін.
Організатори конкурсу просили показати їм отриману ділянку на кресленні, схемою, макеті або в будь-якому іншому вигляді.
Як вже зазначалося в попередньому параграфі, до завдань на оптимізацію учні 9 класу не зустрічалися, і в принципі не знають, як з ними працювати. Але поставлена ​​задача цілком посильна хлопцям, вирішити її можуть перебором, важливо щоб вони це усвідомили. Процес вирішення нового завдання, підштовхне учнів до дослідницької діяльності.
Оскільки формулювання завдання досить об'ємна кожному школяреві виданий текст завдання.
Проаналізувавши умова поставленої задачі, деякі школярі виявили бажання негайно приступити до роботи. Тут їм вказали, що необхідно попрацювати над проектом «Будівництво дачі», а значить, вся діяльність повинна йти поетапно.
Перш ніж приступити до етапу планування, було запропоновано учням визначити мету роботи для того, щоб сформувати у них уявлення про кінцевий результат проведеної діяльності. У ході обговорення, аналізу умови поставленого завдання, визначено мету: розробити план дачі у відповідності до вимог, виконавши завдання. Тобто учні зрозуміли, що результатом їхньої праці має бути кінцевий продукт (план дачі) і виконання завдання.
Виділивши мета, учням було задано питання: «Як будемо досягати цю мету?». Таким чином, підведено до роботи безпосередньо над плануванням проекту. Знову ж таки проаналізувавши завдання, учні прийшли до висновку, що, перш за все, необхідно визначити розміри ділянки, оскільки саме від його розмірів буде залежати те, що на ньому буде розташовуватися. Після того, як розміри визначені, забудувати дачу, порахувати матеріали, які витрачені, підрахувати витрати на будівництво, виконати завдання і розробити презентацію своєї ділянки. Тобто учні, розглянувши завдання «зсередини», склали план своєї проектної діяльності.
На цьому ж занятті було запропоновано розбитися на дві групи, щоб визначитися з формою подання результату, матеріалами, необхідними для презентацій, та термінами виконання проекту. Визначаючи терміни роботи над проектом, учні врахували обсяг майбутньої роботи.
На проведеному занятті учні проявили самостійність, уміння планувати, ставити цілі. Було помітно, що їм цікавий процес роботи над запропонованим проектом. Вважаємо, що поставлена ​​мета заняття досягнута.
Заняття 4
Мета заняття: організувати роботу школярів над проектом «Будівництво дачі» на аналітичному етапі. Це заняття було першим із двох, присвячених роботі на аналітичному етапі.
Заняття почалося з відновлення плану проекту, який було отримано в ході міркувань на минулому занятті.
Проаналізувавши обсяг роботи, учням було запропоновано організувати роботу по ролях. Але обидві групи вирішили, що будуть всю роботу виконувати разом, оскільки кожний наступний етап роботи над проектом безпосередньо пов'язаний з попереднім.
Першим ділом школярі приступили до визначення сторін ділянки. Виходячи з умов, вони згадали формули для розрахунку цих величин. Проаналізувавши формули, хлопці прийшли до висновку, що можна розглянути напівпериметр. Розкладаючи його на складові, учасники проекту отримали 50 пар чисел. Тут вони розбили роботу на всіх, кожен член групи розглядав по 10 пар чисел, знаходив їх твір, після чого, з'єднавши отримані результати та проаналізувавши їх, хлопці прийшли до висновку, що сторони ділянки будуть рівні 50 метрам .
Труднощі на цьому етапі були пов'язані зі способом знаходження сторін. Навідні запитання допомогли хлопцям самостійно прийти до потрібного результату.
Наступну частину заняття учні присвятили «забудові» ділянки. Тут у них виявилася фантазія, вміння творчо мислити і оцінювати, оскільки вони повинні були робити прикидку на вартість забудови. Реалізувавши свої архітектурні та дизайнерські ідеї на папері, хлопці кілька разів розглядали план самого будиночка. Їм хотілося створити ідеальний, зручний і комфортний будиночок. Причому кожна група намагалася тримати отриману інформацію в секреті і не ділитися своїми ідеями з колегами по роботі над проектом. Цей процес їм сподобався, судячи з бурхливим обговоренням і емоціям.
Отримавши в результаті вихідний план дачної ділянки, хлопці взялися за підрахунок необхідних матеріалів. Було вирішено, що на цьому занятті вони підрахують тільки кількість матеріалів, витрачених на безпосереднє будівництво будиночка.
В якості домашнього завдання учні отримали завдання знайти ціни на матеріали, і витрати матеріалів на обробку.
Вважаємо, що мети досягнуто, результати проведеного заняття дозволяють судити про успішну організації проектної діяльності школярів на першій частині аналітичного етапу роботи над проектом «Будівництво дачі».
Заняття 5
Мета заняття: організувати роботу школярів над проектом «Будівництво дачі» на аналітичному етапі. На цьому занятті аналітичний етап учнями був завершений.
Продовживши роботу, розпочату на минулому занятті, учні розбили весь обсяг роботи на частини. Так, одні з них вважали кількість і вартість матеріалів, витрачених на будівництво дачі, інші вважали кількість матеріалів на обробку. Обсяг роботи був великий, учні працювали з принесеними цінами. Усі розрахунки і вимірювання хлопці проводили самостійно. Відповідально поставилися до виконання завдань.
До кінця заняття всі необхідні розрахунки були виконані. Вирішено, що аналізувати і узагальнювати їх школярі будуть на наступному занятті.
Заняття пройшло у спокійній робочій обстановці, учні були захоплені роботою над розрахунками. На проведеному занятті хлопці завершили аналітичний етап роботи над проектом, що дозволяє судити про досягнення поставленої мети.
Заняття 6
Мета: організувати роботу учасників над проектом на етапі узагальнення інформації.
Хлопці самостійно працювали на цьому етапі. У ході аналізу і узагальнення інформації, отриманої на минулих заняттях, вони склали загальну картину отриманого, зіставили знайдені елементи і вихідними, доповнили відсутню інформацію (одна з груп забула підрахувати вартість вікон і дверей). Роль вчителя була мінімальна протягом всього заняття.
Учні працювали захоплено, з інтересом, постійно співвідносячи результати виконаної роботи з вимогами й обмеженнями. Всі виникаючі питання вирішувалися всередині груп.
В кінці заняття, коли вся інформація була оброблена і систематизована, учні приступили до обговорення оформлення результатів своєї діяльності. Вони визначилися з необхідними матеріалами.
У ході проведеного заняття хлопці успішно провели аналіз і узагальнення отриманої інформації, це говорить про те, що поставлена ​​мета заняття досягнута.
Заняття 7
Мета: організувати роботу учнів на етапі подання отриманих результатів роботи.
У ході цього заняття у учнів було сформовано вміння оформляти готовий результат проектної діяльності, оскільки кожен учасник взяв активну участь у створенні презентації свого садової ділянки.
Хлопці працювали самостійно. Кожна група працювала над створенням своєї презентації. Ніяких труднощів у хлопців на цьому занятті не виникло. В кінці заняття у кожної групи був готовий продукт до захисту, обидві групи написали текст захисту. Хлопці були попереджені на занятті, що їм можуть поставити питання з теоретичного заняття нашого курсу (перше заняття), що навело їх на думку про необхідність повторити теоретичний матеріал і продумати відповіді на можливі запитання.
Мета заняття досягнута.
Заняття 8
Мета: організація захисту проектів. Це заняття було завершальним по роботі над проектом «Будівництво дачі».
Учасники проектної діяльності представили свої роботи своїм колегам, вчителям малювання і математики.
Перша група представила об'ємний макет своєї роботи, друга запропонувала увазі схему з зображенням садової ділянки, обидві роботи супроводжувалися коментарями та описом внутрішнього дизайну будиночка. Від кожної групи виступав один учень, який розповів про проведену роботу, про труднощі, з якими зустрілися на шляху створення проекту. Всі учасники висловили своє ставлення до проведеного проектом. По закінченню виступу кожної групи задавалися питання по ходу організації, проведення роботи, по теоретичному блоку курсу. Слід зауважити, що хлопці впевнено трималися і гідно відповідали на запитання.
Були запропоновані варіанти продовження роботи над проектом «Будівництво дачі», хлопці запропонували благоустроїти ділянку, зробити басейн, альтанку та інші додаткові елементи.
Результати оцінювання проектної діяльності показали, що учні відповідально і серйозно підійшли до роботи над проектом.
Можна відзначити, що учні залишилися задоволені своєю роботою, їм сподобалося створювати проекти.
Мета заняття досягнута.
Заняття 9
Мета заняття: визначити наскільки сформовані вміння ставити проблеми, виділяти мету і завдання своєї роботи, а також оцінювати результат, здійснювати пошук інформації, обробляти її; навички письмовій, групової комунікації, вміння вести себе в публічному виступі.
Кожному учню було запропоновано для індивідуальної роботи проект «Завдання бригадира».
Учащееся самостійно провели всі етапи роботи над запропонованим проектом, оформили свої думки в письмовому вигляді, представили результат своєї роботи іншим учасникам.
Труднощів на цьому занятті не виникло, хлопці ще раз повторили і закріпили свої знання з проектної діяльності, здійснили всі етапи роботи над проектами.
У ході обговорення, школярі висловили свою зацікавленість запропонованої діяльністю, побажали, щоб роботи такого виду були на уроках.
Аналізуючи діяльність кожного учня на цьому занятті, можна говорити про досягнення поставлених цілей і завдань курсу.

2.3. Результати гуртка, присвяченого організації проектної діяльності

Розглянемо результати роботи, описаної в попередніх пунктах.
Кожен крок організації проектної діяльності мав цілком певну мету. Так, метою першого кроку було познайомити школярів із суттю проектної діяльності, її етапами, критеріями оцінки, провести закріплення отриманого теоретичного блоку знань на практиці. Ця мета була досягнута і зреалізована, оскільки учні успішно самостійно організували роботу над проектом «Розрахунок витрат на їжу в місяць родиною з 3 осіб», на презентації усвідомлено оперували отриманими теоретичними знаннями. Але тут не можна говорити про те, що учні оволоділи міцними вміннями і навичками, так як тривалість цього етапу мала, і він не включав в себе весь обсяг матеріалу по проектній діяльності. Теоретичний блок матеріалу. Викладеного на даному етапі містив лише необхідні дані для організації проектної діяльності в рамках гуртка з математики.
Мета другого кроку нашої роботи полягала в здійсненні роботи над проектом «Будівництво дачі». Мета була досягнута, оскільки учнями виконаний запропонований проект на досить високому рівні. Діяльність школярів носила самостійний і творчий характер. Учитель на цьому етапі виступав в ролі консультанта, наставника, його завданням на даному етапі була організація діяльності учнів відповідно до етапів проектної діяльності і не допустити стихійний характер самостійності учнів. Додатковою метою для себе ми висунули: визначити, наскільки сформовані вміння ставити проблеми, виділяти мету і завдання своєї роботи, а також оцінювати результат, здійснювати пошук інформації, обробляти її; навички письмовій, групової комунікації, вміння вести себе в публічному виступі. Ця мета була реалізована на останньому дев'ятому занятті гуртка.
Третій крок виконаної роботи - проаналізувати проведену роботу математичного гуртка «Будівництво дачі».
На кожному занятті учням пропонувалася анкета, за відповідями на яку отримано такі результати.
Всім учасникам гуртка сподобалося здійснювати проектну діяльність. Можна подивитися тенденцію розвитку інтересу школярів до проектної діяльності на запропонованій нижче діаграмі. Причому, якщо учень відповідав не впевнене «так», то ми вважали відповідь негативним.
Діаграма «Розвиток інтересу школярів до проектної діяльності»

Відповідаючи на друге запитання анкети, хлопці казали, що проведені заняття дали їм:
1. Можливість ознайомитися з процесом розробки плану садової ділянки;
2. Знання та вміння з області проведених розрахунків;
3. Дозволили побачити реальність здійснення ідеї проекту;
4. Знання з рішення задачі, не знайомі раніше;
5. Знання з проектної діяльності;
6. Уміння складати план майбутньої роботи;
7. Втілювати ідеї в реальність;
8. Уміння працювати з інформацією.
В якості пропозицій хлопці висунули ідеї про організацію проектної діяльності під час уроків, запропонували теми проектів.
Критерії ефективності проведеної роботи визначалися на основі формування умінь, представлених в таблиці.

Критерії сформованості умінь
Рішення проблеми
Постановка проблеми
Рівень I
§ називає причини, за якими він приступив до роботи над проектом
Рівень II
§ описує ідеальну з його точки зору (бажану) ситуацію
Рівень III
§ самостійно формулює протиріччя між реальною та ідеальною ситуацією, звертаючи його в проблему з допомогою вчителя
Рівень IV
§ самостійно формулює проблему на основі аналізу ситуації
Цілепокладання і планування
Рівень I
§ демонструє розуміння мети проекту, виробленої спільно з учителем
Рівень II
§ самостійно ставить завдання на основі мети, сформульованої з допомогою вчителя
Рівень III
§ самостійно ставить мету проекту на підставі проблеми, оцінює проміжні результати
Рівень IV
§ пропонує стратегію (технологію, процедуру) досягнення мети на основі аналізу альтернатив;
Оцінка результату
Рівень I
§ порівнює отриманий продукт з його описом
Рівень II
§ визначає відповідність отриманого продукту запланованому, на основі заздалегідь заданих критеріїв
Рівень III
§ дає рекомендації з використання отриманого продукту, обгрунтовано вказує на сильні сторони своєї роботи, аналізує причини невдач
Рівень IV
§ визначає можливі подальші дії, пов'язані з отриманим продуктом, оцінює ступінь досягнення мети виступу на основі зворотного зв'язку з аудиторією
Робота з інформацією
Пошук інформації
Рівень I
§ слід технології роботи з конкретним джерелом інформації, запропонованої вчителем
Рівень II
§ визначає, які його знання можуть бути використані при роботі над проектом, визначає «білі плями» в наявній інформації,
Рівень III
§ визначає загальний напрямок пошуку та можливі джерела недостатньої інформації
Рівень IV
§ вказує протиріччя або неповноту інформації, яку він має на предпроектном етапі
Обробка інформації
Рівень I
§ робить висновки, що стосуються теми проекту, аргументуючи їх на основі отриманої інформації
Рівень II
§ визначає необхідність тієї чи іншої інформації для реалізації проекту
Рівень III
§ робить самостійні висновки на основі отриманої інформації з використанням основних логічних операцій (аналіз, синтез, аналогія)
Рівень IV
§ робить аргументований висновок на основі інформації
Комунікація
Публічний виступ
Рівень I
§ готує виступ і грамотно розповідає про мету, хід або результати роботи за проектом, відповідає на уточнюючі питання
Рівень II
§ робить публічний виступ про мету, хід, результати проекту, звертає аудиторію до наочним матеріалами, відповідає на питання, націлені на розуміння змісту виступу.
Рівень III
§ самостійно ставить мету публічного виступу, використовує засоби невербального впливу на аудиторію, відповідає на запитання
Рівень IV
§ демонструє володіння способами впливу на аудиторію, відповідає на питання, спрямовані на дискредитацію його позиції, організовує зворотний зв'язок з аудиторією
Письмова комунікація
Рівень I
§ дотримується правил оформлення документів (матеріалів, висновків тощо), запропоновані вчителем
Рівень II
§ демонструє володіння способами подання інформації в різних формах (текст, графіки, схеми, таблиці тощо)
Рівень III
§ Визначає мету і аудиторію для пред'явлення інформації
Рівень IV
§ Самостійно визначає адекватні форму і структуру подання інформації та носії інформації, в залежності від мети її пред'явлення і передбачуваних споживачів продукту.
Рішення завдання практичного характеру
Рівень I
§ вміння не сформовано. Завдання не вирішена
Рівень II
§ завдання виконане, учень не може обгрунтувати рішення або дані вірні міркування, але відповідь завдання невірний
Рівень III
§ завдання виконане вірно, надаються пояснення по ходу рішення не завжди вірні
Рівень IV
§ завдання виконане вірно, дані пояснення всім етапам розв'язку
До запропонованих критеріям нами доданий критерій сформованості розв'язання задачі практичного характеру на оптимізацію.
Аналізуючи останнє заняття гуртка, його результати та роботи учнів отримані наступні результати:

Сформованість уміння ставити проблему

Сформованість уміння визначати мету і завдання роботи

Сформованість уміння визначати результат проектної діяльності:


Сформованість уміння здійснювати пошук інформації

Сформованість уміння обробляти інформацію

Якість публічного виступу

Якість письмового оформлення проекту

Рішення задач практичного характеру

З вищенаведених діаграм видно, що всі учасники проектної діяльності в тій чи іншій мірі оволоділи вміннями, що формуються в процесі реалізації проектної діяльності. У всіх учнів сформувалося вміння вирішувати прості завдання на максимізацію. Таким чином, можна сказати, що організована проектна діяльність дала позитивні результати. Для повного формування розглянутих умінь вважаємо за необхідне, включати елементи проектної діяльності в процес навчання математики, це зручніше реалізувати в циклі позакласних заходів.
Проведена нами робота має логічне продовження, оскільки сприяє розвитку таких умінь і якостей особистості учня, які необхідно знайдуть застосування у повсякденному практичному житті дитини, в курсі вивчення багатьох інших дисциплін. Як варіант, можна розглянути застосування ЕОМ у процесі організації проектної діяльності школярів з математики.

Висновки по другому розділі

1. Організація проектної діяльності повинна включати в себе зв'язок з математикою (це буде сприяти підтримці інтересу до предмета, вивчення матеріалу, що виходить за рамки шкільної програми), реалізацію творчого потенціалу учнів, обов'язково самостійну роботу школярів, спрямовану на придбання нових знань і вмінь
2. Організація проекту «Будівництво дачі» вимагає від учителя ретельної підготовки. Сам організатор повинен володіти навичками педагогічного проектування та його складовими (вміла організація навчального процесу, управлінські навички та рефлексивні здібності).
3. Проектну діяльність доцільніше здійснювати в три етапи. Перший етап - знайомство з проектною діяльністю, другий - безпосередня самостійна робота над проектом, третій - аналіз проведеної роботи, виявлення рівня оволодіння навичками проектної діяльності, визначення рівня сформованості «проектних умінь».
4. Проведений аналіз занять і результатів гуртка показав, що проведена робота на математичному гуртку «Будівництво дачі» дала позитивні результати. У ході проведених занять учні придбали нові знання про сутність методу проектів, його реалізації, оволоділи навичками проектної роботи, навчилися виділяти цілі і завдання проекту, тим самим складати план всієї роботи, розбиватися на групи, всередині групи ділити обов'язки (розподіляти ролі), здійснювати роботу з пошуку і узагальнення інформації, за поданням результату своєї діяльності.
5. Необхідно організувати постійну роботу над проектами з метою розвитку та поглиблення набутих знань, умінь, навичок.

Висновок

Підіб'ємо підсумки проведеної роботи.
Розглянуто історію розвитку проектної діяльності, різні точки зору на визначення проекту, методу проектів, вивчені позитивні аспекти використання методу проектів, можливі труднощі, що виникають в ході організації проектної діяльності.
Виявлено рівень розробленості досліджуваного питання у методичної та педагогічної літератури. Визначено принципи та вимоги організації проектної діяльності, мети. Розглянуто класифікації проектів за різними підставами.
Розглянуто методику організації проектної діяльності в літературі.
У ході аналізу літератури, встановлено, що можливість організації проектної діяльності в процесі навчання математики в літературі висвітлена недостатньо повно.
Розроблена і впроваджена в процес навчання математики 9 класу методика організації проектної діяльності (гурток «Будівництво дачі»). Проведено аналіз занять гуртка, виявлено позитивні результати проведеного впровадження. Заняття гуртка сприяли формуванню умінь, виділених в дипломній роботі.
Завдання дослідження вирішені. Мета роботи досягнута.
Для подальшого розвитку вмінь вважаємо за необхідне організацію проектної діяльності в подальшому навчанні школярів. В якості продовження роботи пропонуємо розглянути можливість встановлення міжпредметних зв'язків навчальних предметів у процесі організації проектної діяльності, методику організації проектної діяльності із застосуванням ЕОМ.

Додаток 1

Б. Валясек [10] зазначає, що проектний метод має давню історію. Ще в Римській академії мистецтв створювалися роботи, які називалися ргоgetti, то є проекти. Їх фундаментальними ознаками були: орієнтація на учнів (бо їх робота була самостійною); орієнтація на дійсність (так як предметом роботи служили практичні проблеми); орієнтація на кінцевий продукт (так як розроблялися план, ескіз, модель). Розробки студентів зазвичай не впроваджувалися, тому можна вважати, що це було перше розуміння проекту в педагогічному контексті. Метод проектів, народжена в результаті практичних потреб у системі вищої освіти в технічних дисциплінах, був перенесений до школи. Проектний метод розвивався як неоднозначне явище. Один з його видів грунтувався на розвитку теоретичних знань та дослідницьких умінь (місце роботи над проектом були креслярський зал і лабораторія, а сам метод закінчувався технічними кресленнями, зведенням даних, розрахунками, аналізами; надавалося значення освітньої цінності проекту; на його успіх впливали професора). Інший тип проектного методу включав в себе практичні знання і ремісничі вміння (проекти створювалися в майстернях, їх закінченням був матеріальний продукт; важливою вважалася комерційна цінність проекту, так як його успіх оцінювався ринком).
В.А. Кальней, Т.М. Матвєєва, Е.А. Міщенко, С.Є. Шишов [23] говорять, що вперше термін «проект» вжив у 1908 році Д. Снедзен - завідувач відділом виховання сельхозшкол в США. На початку XIX століття образ життя фермерів не дозволяв їх дітям регулярно відвідувати школу, так як вони залучалися до сільськогосподарських робіт навесні та восени. Американські педагоги вважали, що практичне навчання є основою навчання майбутніх фермерів. Учні отримували в школі ряд завдань для виконання на дому, що носили узагальнена назва «домашній проект». Так виник метод проектів. У 1911 році Бюро виховання США узаконило термін «проект».
І. Трухін [61] стверджує, що автором методу проектів є американський педагог Е. Паркхарст. Метод проектів почав розроблятися з 1919 року в місті Дальтон, він відомий також під назвою «Дальтон-план». Його основна особливість полягає у складанні особистого навчального плану та індивідуальної організації навчального матеріалу для кожного учня. Дитина могла рухатися в зручному темпі, в потрібні моменти кооперуючись з іншими учнями і звертаючись до вчителя за консультацією. Як правило, першу половину дня учні працювали самостійно, без розкладу, на основі робочих посібників з окремих навчальних предметів. У другій половині дня - заняття в групі за інтересами, причому групи створювалися за бажанням самих учнів. В цілому, кожен учень працював за індивідуальним планом (проектом), складеним ним спільно з педагогами. Через певні проміжки часу він звітував, «захищав» свій проект. У рамках Дальтон-плану метою освіти залишалося придбання суми знань без врахування їх нагальної потреби дитини.
Більшість авторів О.М. Бренчугіна-Романова [8], Є.С. Полат [37], В. Рухля [49], Л.О. Філатова [62] та інші вважають, що теорія та практика проектного навчання почала активно розвиватися в кінці XIX - початку XX століть. На їхню думку метод проектів зародився в другій половині Х1Х століття в сільськогосподарських школах США і грунтувався на теоретичних концепціях «прагматичної педагогіки», основоположником якої був американський філософ-ідеаліст Джон Дьюї (1859-1952гг), який розглядав дитинство як самостійний і самоцінний період людського буття .
Навчання в школі грунтувалося на ідеї про те, що знання є побічним продуктом діяльності. Те, що вивчався, має бути корисним, значущість кожного елементу була вбудована в саму систему. Школа поставала як активна життєдіяльність в сьогоденні, а не підготовка до майбутнього. Надалі прихильники методу проектів, грунтувалися на поглядах Джона Дьюї.
У педагогічній енциклопедії [4о], у І.А. Колесникової, М.П. Горчаковой-Сибірської [26] і у Б. Валясек [10] вважається, що в широкий педагогічний контекст проектна діяльність була введена послідовником Джона Дьюї В.Х. Кілпартиком (1871-1965), який позначив його як від усього серця проведену доцільну діяльність, що виробляється у відомих суспільних умовах, узята, як типова риса шкільного вжитку. В. Х. Кілпатрик визначив програму школи, що працює за методом проектів як ряд дослідів, пов'язаних між собою таким чином, що відомості, отримані від одного досвіду, служать до розвитку і збагачення цілого потоку інших дослідів. Таким властивістю може володіти тільки діяльність, яка пов'язана з навколишньою реальністю і грунтується на актуальних інтересах. А це можливо тільки в тому випадку, коли програма навчання не загальна для всіх шкіл, а індивідуальна, розроблена у спільній роботі вчителя і учня. В.Х Кілпатрик виділяв три основних компоненти нової педагогічної системи: навчальний матеріал, що випливає з природи та інтересів учнів; доцільна діяльність; навчання як безперервна перебудова життя і піднесення її на найвищі щаблі. Фактично метод проектів на цьому етапі представляв собою навчання через організацію «цільових актів», які давали можливість учням орієнтуватися в конкретних ситуаціях. Метою навчання було озброєння учнів методами вирішення проблем, пошуку, дослідження. На думку Кільпатріка, педагог повинен ставити перед собою мету підтримати і використовувати властиву дітям любов до розроблення планів. Зв'язок набутих знань з новою метою - один із плідних джерел нових інтересів, особливо інтересів інтелектуального властивості. У цьому аспекті і був використаний термін «проект». Проектом (за В. Кільпатріку) є будь-яка діяльність, виконана «від щирого серця», з високим ступенем самостійності групою дітей, об'єднаних в даний момент спільним інтересом. В. Кільпатрік виділив чотири типи проектів: 1. Втілення думки під зовнішню форму. II. Отримання естетичної насолоди. III. Рішення завдання, дозвіл розумового утруднення, проблеми. IV. Отримання нових даних, посилення ступеня пізнання, таланту.
На думку В. Кільпатріка, проектом може бути постановка п'єси в шкільному театрі (I тип проекту), розгляд і обговорення картини (II тип проекту), освоєння будь-якої діяльності, наприклад листи на рівні старшокласників (IV тип проекту). Таким чином, всі інтереси учнів знаходять відображення в різноманітних проектах. Однак виконання таких проектів не завжди пов'язане з придбанням учнями нових знань і вмінь, тобто з їх вченням. З іншого боку, інтереси учнів можуть бути дуже різноманітними і не завжди відповідати вимогам життя. Отже, ідея В. Кільпатріка про побудову навчального процесу з урахуванням тільки з інтересів дитини не доцільна.
В Інтернеті на сайті www.likt590.ru [47] є інформація про те, що американці Джон Дьюї, В. Х. Кілпатрик, Е. Колінз та інші на початку XX століття почали використовувати активну пізнавальну та творчу спільну діяльності дітей, які вимагали знань з різних областей, і були направлені на вирішення однієї загальної проблеми.
І.Ф. Колеснікова І М.П. Горчакова-Сибірська [26] говорять, що ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом С.Т. Шацького в 1905 р . організована невелика група співробітників, які намагалися активно використовувати різні види проектування в практиці роботи з дітьми. На рубежі XIX і XX ст. у вітчизняній методиці початкової математики і природознавства формується новий підхід, згідно з яким учень у своїй роботі повинен виходити з факту його сприйняття. Спостереження та експеримент при цьому складають основну і обов'язкову рису викладання. У пошуках найбільш відповідного назви педагоги використовували такі визначення, як практичний (В. А. Герд), дослідно-дослідний (А. П. Пінкевич), дослідницький (Б. Є. Райков), дослідно-показовий метод, метод лабораторних уроків (До . П. Ягодовський). За своєю суттю вони багато в чому перегукувалися з методом проектів. Після переведення в Росії в 1925 р . перекладу книги В.Х. Кілпатріка навчальне проектування отримало широке поширення як специфічна форма педагогічної діяльності.
«Метод проектів» і його варіант «дальтон-план» придбали популярність в різних країнах, у тому числі і в Росії, де використовувалися в шкільному та вузівському навчанні в 20-х роках ХХ століття. Вони добре були відомі С.Т. Шацькому, В.М. Сороці-Росинський, А.С. Макаренка та багатьом іншим. Найбільш повно ідеї Дж. Дьюї були реалізовані в педагогічній практиці А.С. Макаренко. П. П. Блонський, В. В. Ігнатьєв, Є. Г. Каганов, П. Ф. Каптерев, М. В. Крупенина, А. С. Макаренко, С. Т. Шацький, В. М. Шульгін та інші вважали , що не можна створити раціональну організацію шкільного життя учня без проектної діяльності.
У літературі немає єдиної точки зору на те, хто є автором проектної діяльності в російській школі. В.А. Кальней, Т.М. Матвєєва, Е.А. Міщенко, С.Є. Шишов [28], В. Рухля [49] вважають, що основоположником методу проектів є С.Т. Шацький. Він у систему проектної діяльності включав «пристосування» учня до матеріалу (вибір відповідного матеріалу для тієї чи іншої мети) і до інструменту (вміння користуватися інструментами).
Г.В. Нарикова [34] одним з основоположників проектного методу навчання називається П.П. Блонського. Вчений надавав соціальний зміст навчання з реалізацією даного методу. Саме в проектному навчанні вчитель стає не головним джерелом знань, а консультантом, помічником, «супутником» учнів у їх творчій перетворювальної діяльності.
Л. О. Філатова [62] дотримується думки, що в нашій країні метод проектів вперше почав впроваджувати в освіту П. Ф. Каптерев.
В.Н. Рязанова, Н.К. Солопова [52] пов'язують розвиток методу проектів у школах Росії з іменами таких педагогів, як В. М. Шульгін, М. В. Крупенина, Б. В. Ігнатьєв.
Після революції метод проектів у Росії застосовувався в школах за особистим розпорядженням Н. К. Крупської [69]. У 1930 році Наркомпрос затвердив програми для початкової школи і для шкіл ФЕС, в яких рекомендувалося застосовувати метод проектів, замінювати шкільні класи ланками і бригадами. Метод проектів тоді називали ще й методом проблем. Автори пропонували будувати навчання на основі доцільної діяльності учня, пов'язуючи з його особистим інтересом. Спочатку передбачалося, що дуже важливо викликати особисту зацікавленість учнів у придбанні конкретних знань, які можуть знадобитися їм у житті. Проблема, на вирішення якої необхідно було докласти знання або придбати нові, була взята з реального життя, була значущою для учня. Самостійна робота над вирішенням проблеми, отримання конкретного результату та його публічне пред'явлення носили характер проектної діяльності [39]. Учням давали лише ті знання, які могли знайти практичне застосування в їхньому житті.
Працюючи таким чином, школа не могла забезпечити учням необхідного обсягу систематичних знань: закінчили школу не мали достатньої підготовки для успішних занять у вузах. Тому комплексно-проектні програми і пов'язаний з ними метод проектів не отримали тоді широкого застосування в практиці масової школи [33].
Т.А. Новікова [36] каже, що в СРСР у перші роки радянської влади метод проектів частково застосовувався в практиці досвідчених і деяких приватних шкіл, проте був засуджений у постанові ЦП ВКП (б) від 5 вересня 1931 р . «Про початковій і середній школі» так як не давав можливості учням оволодіти системою знань в області конкретних навчальних курсів. Однак за радянських часів в рамках позаурочної суспільно корисної діяльності проводились іноді заходи, по суті представляють собою реалізацію проектів. [17] І тільки в 80-і роки в педагогічну практику нашої країни метод проектів знову прийшла з-за кордону разом з технологією комп'ютерної телекомунікації.

Додаток 2

Слово «проект» (в буквальному перекладі з латинської - «кинутий вперед») тлумачиться в словниках як «план, задум, текст або креслення чого-небудь, що випереджає його створення». Це тлумачення отримало свій подальший розвиток: «Проект - прототип, прообраз якого-небудь об'єкта, виду діяльності і т.п. Н. Ю. Пахомова [38] визначає проект, як спільну навчально-пізнавальну, творчу або ігрову діяльність учнів, що має загальну мету, узгоджені методи, способи діяльності, і спрямовану на досягнення загального результату діяльності.
Рязанова В.М., Солопова Н.К. [53] дотримуються визначення, даного І.С. Сергєєвим: проект - це «п'ять П»: Проблема - Проектування (планування) - Пошук інформації - Продукт - Презентація. Шосте «П» проекту - його Портфоліо, тобто папка, в якій зібрані всі робочі матеріали проекту, в тому числі чернетки, денні плани, звіти та ін (Портфоліо (папка) проекту - підбірка всіх робочих матеріалів проекту).
Г.В. Нарикова [34] визначає проект, як самостійну, творчу, завершену роботу учня, яка відповідає його віковим можливостям і виконана у відповідності з узагальненим алгоритмом проектування від ідеї до її втілення в реальність.
Н.В. Івочкіна [21] дотримується думки, що проект - це метод навчання, який може бути використаний у вивченні будь-якого предмета, може застосовуватися на уроках та в позакласній роботі. Він орієнтований на досягнення цілей самих учнів та формує велику кількість вмінь і навичок. Проект дає необхідний школярам досвід діяльності.
О.В. Рибіна [51] під проектом розуміє спеціально організований вчителем і самостійно виконується учнями комплекс дій, де вони можуть бути самостійними при прийнятті рішення і відповідальними за свій вибір і результат праці, створення творчого продукту.

Додаток 3

І.А. Кажарова [22], Є.М. Ябстребцева [70], Г.В Нарикова дотримуються визначення, даного І.Д. Чечель. Автор визначає метод проектів як педагогічну технологію, орієнтовану не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових (часом і шляхом самоосвіти).
С.І. Горлицька у своїй статті «Історія методу проектів» на сайті [14] визначення методу проектів призводить з Російської педагогічної енциклопедії. Метод проектів - система поглядів, при якій учні набувають знань в процесі планування та виконання поступово ускладнюються практичних завдань - проектів.
Л. Іванова [20] вважає, що метод проектів - це система навчально-пізнавальних прийомів, рішення конкретної задачі, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння (пізнання) дійсності.
А.А. Хромов [63] і Н.В. Матяш [29] визначають метод проектів, як систему навчання, гнучку модель організації навчального процесу, яка орієнтована на самореалізацію особистості учня шляхом розвитку його інтелектуальних та фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей. Все це відбувається в процесі створення під контролем вчителя нових товарів і послуг, що мають суб'єктивної або об'єктивною новизною і мають практичну значимість.
Н.В. Івочкіна [21] та О.В. Рибіна [51] під методом проектів розуміють освітню технологію, націлену на набуття учнями нових знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок за допомогою системної організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.
С. Полякова [45] і В. А. Кальней, Т. М. Матвєєва, Е. А. Міщенко, С. Є. Шишов [23] дотримуються думки, що метод проектів (від грецького - «шлях дослідження») - це система навчання, за якої учні набувають знання в процесі планування та виконання поступово ускладнюються практичних завдань - проектів.
В Інтернеті дається таке визначення метод проектів - це сукупність прийомів, дій учнів у їх певній послідовності для досягнення поставленого завдання - вирішення певної проблеми, значущої для учнів і оформленої у вигляді якогось кінцевого продукту [69].

Додаток 4

Т. Громова та О. Бикова [15] виділяють наступні достоїнства методу проектів:
· Учні бачать перед собою кінцевий результат - річ, яку вони зробили своїми руками, вклали в неї душу;
· Ведення уроків методом творчих проектів дозволяє виявити і розвинути творчі можливості та здібності учнів, навчити вирішувати нові, нетипові завдання, виявити ділові якості;
· Професійне самовизначення. Саме при виконанні творчого проекту учні замислюються над питаннями: н що я здатний, де застосувати свої знання?
· При виборі теми проекту враховуються індивідуальні здібності учнів;
· Навчання за методом проектів розвиває соціальний аспект особистості учня за рахунок включення його в різні сфери діяльності в реальних соціальних і виробничих відносинах, прищеплює учням життєво необхідні знання та вміння у сфері ведення домашнього господарства та економіки сім'ї.
Ю.В. Герцик [12] зазначає, що метод проектів дозволяє освоювати не тільки освоювати предметний зміст, але і формувати багато особистісні якості учнів.
І.К. Баталіна і М.В. Ігнатьєв [5] дотримуються думки, що метод проектів, будучи доповненням до урочної практиці, надає вчителю математики унікальну можливість подолати негативне ставлення до математики і допомагає: розширення математичного кругозору учнів; формуванню позитиву у ставленні до продуктивної, творчої помилку; придбання власного досвіду у вирішенні математичних проблем завдань; виробленню навику до пізнання, розширення системи понять шляхом виходу за межі «понятійної Всесвіту» дитини; виникнення здатності самостійно генерувати ідеї і методи, грунтуючись і використовуючи типовий, шаблонний інструментарій.
О.В. Рибіна (51) говорить про позитивний моменті використання методу проектів, оскільки він підвищує мотивацію учнів; сприяє розвитку здібностей до активної творчої діяльності; створює умови для відносин співробітництва між вчителем та учнем; задовольняє інтереси учнів; дозволяє вирішити значущих особистісних проблем; сприяє формуванню досвіду спілкування з іншими людьми, вирішення навчальних утруднень; стимулює особистісний зростання і розвиває індивідуальність.
Н.В. Матяш (29) до вищесказаного додає: метод проектів у сучасних умовах є засобом зміцнення здоров'я учнів. В експериментальних школах відносно здорових дітей нараховується від 70% до 78%. Саме у проектній діяльності кожен школяр знаходить собі роботу «душевну», експерименти дітей з «неслухняними інструментами» зміцнюють їх емоційно-вольову сферу, а проектування і виготовлення виробу розвивають наочно-образну пам'ять, абстрактно-логічне мислення. Також відмічено, що змінюється структура уроку. Якщо на кожному з 6-8 уроків традиційного типу учень 45 хвилин знаходиться в сидячому положенні і навантаження на м'язово-скелетний систему розподілені не рівномірно, що приводить до порушення постави, то при виконанні проектів учні 15-20 хвилин слухають вчителя, решту часу проводять в вільному режимі, виконуючи обрану ними роботу. Гордість за результати праці, успішний пошук раціональних варіантів вирішення проблеми - все це підвищує імідж учнів, позбавляючи від синдромів байдужості, безвідповідальності та неповноцінності.

Додаток 5

В. Рухля [49] виділяє об'єктивні і суб'єктивні причини.
До об'єктивних причин він відносить класно-урочну форму навчання, що займає близько 98% навчального часу. У цьому випадку гармонійна інтеграція методу проектів скрутна через завантаженість виконавців проекту поточними уроками і надмірними домашніми завданнями. Добре успішних школярі одночасно із засвоєнням обов'язкового програмного змісту змушені займатися ще й проектною діяльністю. У переважній більшості випадків така робота йде за рахунок вільного часу учня, і в результаті синхронізація виконання робіт нерідко порушується, що призводить до загальної дезорганізації. Також на роботу вчителя-предметника, лягає велика, дуже складна додаткове навантаження по керівництву проектом. Часто така робота за ступенем інтелектуальної напруги, значно перевершує те, ніж учитель займається на звичайному уроці.
Серед суб'єктивних причин автор виділяє проблему постановки вчителями цілей навчання, розвитку та виховання (цілепокладання). Педагогічна практика показує, що вчителі часто не можуть сформулювати цілі власної діяльності, а тому мало уявляють, якими можуть бути цілі школярів, які оволодівають не лише змістом, а й новими вміннями. Це демонструє низьку мотивацію до постановки цілей самих вчителів.
Н.В. Матяш [29] вважає, що багато вчителів (40%) не освоюють проектний метод. Це проявляється, в тому, що, формулюючи цілі уроків, головне вони бачать, як і раніше у формуванні знань, умінь і навичок. Причини різні: недооцінка переваг методу проектів, брак методичної літератури, відсутність цієї проблематики в системі семінарів і курсової перепідготовки. У цілому присутній затруднительность педагогів-практиків у їх технологічної готовності до роботи в умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти, яка передбачає застосування методу проектів як одного із засобів її реалізації.
У літературі це позначено є таке поняття, як «підводні камені проектної діяльності», це можливі труднощі і приховані негативні моменти проектної діяльності. С. Шишов [68] виділяє чотири «підводних каменів»:
¾ спрощення і банальна трактування проекту як деякого алгоритму, автоматично веде до розвитку творчої особистості, так кЯ сама реалізація проектів у рамках навчальної діяльності не вирішує проблем розвитку творчого мислення, не прищеплює навичок самоосвіти, саморозвитку та самоаналізу;
¾ догматизм, який може проявитися в тому, що метод проектів буде розглядатися в якості єдиного засобу навчання, що невірно, тому що залишається необхідним саме індивідуальний підхід, облік місцевих, а часто і національних особливостей (усе це може бути включено в проект). І тільки могутня дидактична методична підготовка вчителя дозволяє розширити перспективу і результативність проектного методу;
¾ необхідність проведення міждисциплінарних проектів, оскільки цінності виховуються в процесі вивчення різних предметів, облік цієї обставини веде до використання міжпредметних зв'язків з іншими навчальними дисциплінами.
¾ перебільшений оптимізм, облік виключно нових позитивних можливостей, що відкриваються методом проектів, але в цьому випадку існує небезпека зниження почуття відповідальності перед однокласниками: при неправильній методиці проведення занять і використання виключно індивідуальних проектів може розвинутись індивідуалізм, тому необхідно в рівній мірі приділяти увагу і колективним проектам .
І.С. Сергєєв на сайті Інтернет [56] каже, що, приступаючи до впровадження методу проектів у загальноосвітню практику школи необхідно врахувати «підводні камені», які неминуче виникнуть на цьому шляху:
1. Небезпека переоцінити результат проекту і недооцінити його процес. Це пов'язано з тим, що оцінка дається за результатами презентації, а презентується саме результат проекту. Щоб оцінка була максимально об'єктивною та різнобічною, необхідно уважно поставитися до складання та подальшого аналізу портфоліо проекту («проектної папці»). Грамотно складений портфоліо характеризує хід проекту, коли сам проект уже завершений.
2. Головна небезпека - перетворення дослідного проекту в реферат. Взагалі, реферативна частина зазвичай присутня в будь-якому дослідженні, і вміння писати реферати необхідно. Недостатньо вивчити якісь проблеми і грамотно викласти їх зміст. Проектант повинен мати власну точку зору на дане явище, власний кут зору. Під яким він буде розглядати реферовані джерела. Необхідно і використання різноманітних методів наукового дослідження, крім аналізу літературних джерел.
3. При організації системи проектів в школі не завжди вдається забезпечити змістовне єдність тем. Ця проблема особливо характерна при надлишку в колективі творчих педагогів і «зоряному» типі корпоративної культури.
4. Одним з найбільш складних є питання про реалізацію виховних завдань у ході проектної діяльності. У традиційній системі навчання виховні питання розглядаються, як правило, з інтелектуальної боку, і лише потім - з емоційної. Моральні принципи повинні бути зрозумілі. У філософії освіти, заснованої на проектній діяльності, основні моральні принципи - чуйність, вірність обов'язку, відповідальність за прийняті рішення - грунтуються на дії, вони повинні бути прожиті.
Т.М. Гуленко [18] вважає, що при впровадженні методу проектів можуть виникнути наступні проблеми:
· Вчитель не володіє проектної методикою, його не вчили цьому в інституті, і сама технологія проектів ще до кінця не визначена;
· Сам учитель не навчався по цій системі в школі;
· Застосування методу проектів вимагає нових форм навчальної діяльності, таких як «мозковий штурм», «мозкова атака», які принципово відрізняються від традиційних;
· Для природничих проектів необхідно не тільки знання навчального предмета, а й уміння вирішувати питання інженерного характеру;
· Метод проектів вимагає застосування нових інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних;
· Середній вік вчителя становить 47 років, що створює певні труднощі для оволодіння новими технологіями.
До цього можна додати брак кадрів і перевантаження вчителів. Тому стає зрозумілим бажання вчителя опанувати методом і небажання долати ці труднощі.
При впровадженні методу проектів в школу складності виникають також в учнів. Це пов'язано з тим, що в даний час багато вчителів починають вводити проектну діяльність тільки на середній і старшій ступені навчання, що викликає труднощі в учнів, так як раніше вони не стикалися з цією діяльністю.

Додаток 6

На сайті Білоруського державного університету [53] представлені вимоги по А.В. Хутірському:
1. Проект розробляється з ініціативи учнів. Тема проекту для всього класу може бути одна, а шляхи його реалізації в кожній групі - різні. Можливо одночасне виконання учнями різних проектів.
2. Проект є значущим для найближчого й опосередкованого оточення учнів - однокласників, батьків, знайомих.
3. Робота за проектом є дослідницькою, моделює роботу в науковій лабораторії або іншої організації.
4. Проект педагогічно значущий, тобто учні здобувають знання, будують відносини, опановують необхідними способами мислення і дії.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Диплом
638.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Використання комп`ютерно-інформаційних технологій в організації проектної діяльності з математики
Розвиток молодших школярів у процесі навчання математики
Методика використання цікавих завдань в процесі навчання математики
Активізація пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання математики
Домашня робота як одна з форм організації навчальної діяльності молодших школярів з математики
Методика організації колективної форми навчальної діяльності учнів на уроках математики в середній
Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів
Розвитку допитливості у дітей середнього дошкільного віку в процесі проектної діяльності
Індивідуалізація у процесі навчання математики
© Усі права захищені
написати до нас