Методи оцінки доходу та ризику фінансових активів

Недержавні освітні установи

ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОГО УСТАНОВИ

ЗАХІДНО-СИБІРСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ І ПРАВА

Економічний факультет

Кафедра фінанси і кредит

Контрольна робота

Дисципліна: Фінансовий менеджмент

Методи оцінки доходу та ризику фінансових активів

Виконала: Бабікова Т.І.

Перевірив: кандидат

е.н. Чубарова О.І.

Нижньовартовськ

2009

Зміст

1. Сутність, види та критерії ризику

2. Дохід і ризик фінансових активів. Методи оцінки доходу

3. Методи оцінки ризику

Завдання

Список використаної літератури

1. Сутність, види та критерії ризику

Ризик - це ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом.

Фінансові ризики - це комерційні ризики. Ризики бувають чисті і спекулятивні. Чисті ризики означають можливість отримання збитку або нульового результату. Спекулятивні ризики виражаються в можливості одержання як позитивного, так і негативного результату. Фінансові ризики - це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі тільки два види результатів - дохід або збиток. Особливістю фінансового ризику є імовірність настання збитку в результаті проведення яких-небудь операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондовими цінними паперами, тобто ризику, який витікає з природи цих операцій. До фінансових ризиків належать кредитний ризик, процентний ризик, валютний ризик, ризик упущеної фінансової вигоди

Кредитні ризики - небезпека несплати позичальником основного боргу і відсотків, належних кредитору.

Відсоткові ризики - небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними фондами в результаті перевищення процентних ставок, виплачуваних ними по залучених засобах, над ставками за наданими кредитами.

Валютні ризики являють собою небезпеку валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти по відношенню до іншої, в тому числі національній валюті при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій.

Ризик упущеної фінансової вигоди - це ризик настання непрямого (побічного) фінансового збитку (неодержаний прибуток) у результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування) чи зупинки господарської діяльності.

Інвестуванню капіталу завжди супроводжують вибір варіантів інвестування і ризик. Вибір різних варіантів вкладення капіталу часто пов'язаний зі значною невизначеністю. Наприклад, позичальник бере позику, повернення якої він буде робити з майбутніх доходів. Однак самі ці доходи йому невідомі. Цілком можливий випадок, що майбутніх доходів може і не вистачити для повернення позики. В інвестуванні капіталу доводиться також йти на певний ризик, тобто вибирати ту чи іншу ступінь ризику. Наприклад, інвестор повинен вирішити, куди йому потрібно вкласти капітал: на рахунок у банк, де ризик невеликий, але і доходи невеликі, або в більш ризикований, але значно дохідний захід (інвестування проектів, покупка акцій). Для вирішення цього завдання треба кількісно визначити величину фінансового ризику і порівняти ступінь ризику альтернативних варіантів.

Фінансовий ризик, як і будь-який ризик, має математично виражену ймовірність настання втрати, яка спирається на статистичні дані і може бути розрахована з досить високою точністю. Щоб кількісно визначити величину фінансового ризику, необхідно знати всі можливі наслідки якого-небудь окремої дії і ймовірність самих наслідків. Імовірність означає можливість отримання певного результату. Стосовно до економічних задач методи теорії ймовірності зводяться до визначення значень імовірності настання подій і до вибору з можливих подій самого кращого виходячи з найбільшої величини математичного очікування. Інакше кажучи, математичне очікування якої-небудь події дорівнює абсолютній величині цієї події, помноженої на ймовірність його настання.

Приклад. Є два варіанти вкладення капіталу. Встановлено, що при вкладенні капіталу в захід А отримання прибутку в сумі 12 тис. руб. - Ймовірність 0,7; в захід Б отримання прибутку в сумі 16 тис. руб. - Ймовірність 0,5. Тоді очікуване отримання прибутку від вкладення капіталу (тобто математичне очікування) складе:

- По заходу А 12 * 0,7 = 8,4 тис. руб.;

- По заходу Б 16 * 0,5 = 8 тис. руб.

Імовірність настання події може бути визначена об'єктивним методом або суб'єктивним. Об'єктивний метод визначення ймовірності заснований на обчисленні частоти, з якою відбувається дана подія. Наприклад, якщо відомо, що при вкладенні капіталу в яке-небудь захід прибуток у сумі 15 тис. руб. була отримана в 120 випадках з 200, то ймовірність отримання такого прибутку складає 0,6 (120: 200).

Суб'єктивний метод базується на використанні суб'єктивних критеріїв, які грунтуються на різних припущеннях. До таких припущень можуть ставитися судження оцінює, його особистий досвід, оцінка експерта, думку фінансового консультанта тощо

Величина ризику або міра ризику вимірюється двома критеріями:

1) середнім очікуваним значенням;

2) колеблемостью (мінливістю) можливого результату.

Середнє очікуване значення - це те значення величини події, яке пов'язане з невизначеною ситуацією. Середнє очікуване значення є середньозваженим для усіх можливих результатів, де ймовірність кожного результату використовується як частота або вага відповідного значення. Середнє очікуване значення вимірює результат, який ми очікуємо в середньому.

2. Дохід і ризик фінансових активів. Методи оцінки доходу

Дохід і ризик у фінансовому менеджменті розглядаються як дві взаємопов'язані категорії. Будь-яке підприємство може розглядатися як сукупність деяких активів (матеріальних і фінансових), що перебувають у певному поєднанні. Володіння будь-яким з цих активів пов'язане з певним ризиком в плані впливу цього активу на величину загального доходу підприємства.

Ризиковість активу характеризується ступенем варіабельності доходу (або прибутковості), який може бути отриманий завдяки володінню цим активом. Так, державні цінні папери мають відносно невеликим ризиком, оскільки варіація доходу за ним в умовах стабільної, не схильною до кризою економіці практично дорівнює нулю. І навпаки, звичайна акція будь-якої компанії являє собою значно більш ризиковий актив, оскільки дохід по таких акціях набагато вище.

Активи, з якими асоціюється щодо більший розмір можливих втрат, розглядаються як більш ризиковані; цілком природно, що до таких активів пред'являються і великі вимоги щодо прибутковості.

Дохід, який забезпечується яких-небудь активом, складається з двох компонентів - отриманих дивідендів і доходу від зміни вартості активу. Дохід, обчислений у відсотках до первісної вартості активу називається прибутковістю даного активу, або нормою прибутку.

Дохід - це абсолютний показник, його можна підсумовувати в просторі і часу (в даному випадку не враховується часова вартість грошей); прибутковість (рентабельність) - показник відносний.

r = поточний дохід + підвищення (зниження) вартості активу (1)

первісна вартість активу

Приклад. ТОВ «Актив» рік тому придбало акції ТОВ «Пасив» за ціною 20 рублів за 1 акцію. Поточна ринкова ціна 1 акції - 22 рубля, отримані дивіденди склали 1,60 рублів. Тоді сумарний дохід дорівнює 3,60 рублів, а загальна прибутковість даного виду активів для ТОВ «Актив» складає:

r = (1,60 + (22 - 20)): 20 = 0,18 або 18%

Якщо фінансовий актив використовується більше одного періоду, то розраховується середня рентабельність. Для розрахунку використовується два методи:

1. Спрощений (середньоарифметичне)

2. Точний (среднегеометрической)

r аріф = 1: n * Σ ri (2)

r геом = (1 + r 1) * (1 + r 2) * (1 + r 3) - 1 (3)

Рентабельність інвестицій залежить від стану ринку, тому розраховується очікувана (середня) рентабельність як функцію цього стану.

r = Σ ri * qi (4)

де r - середня очікування рентабельності,

n - число станів економіки,

ri - рентабельність у кожному стані економіки,

qi - ймовірність стану економіки

3. Методи оцінки ризику

Оскільки ризик є ймовірнісної оцінкою, його кількісний вимір не може бути однозначним і визначеним. Кількісно ризик може бути охарактеризований як якийсь показник, що вимірює варіабельність рентабельності.

Для цих цілей використовується ряд статистичних коефіцієнтів, зокрема: розмах варіації, дисперсія, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації.

Розмахом варіації називається різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки даного ряду:

R = r max - r min (5)

Цей показник має багато недоліків. По-перше, він дає грубу оцінку ступеня варіацій значень ознаки. По-друге, він є абсолютним показником і тому його застосування в порівняльному аналізі обмежена. По-третє, його величина занадто залежить від крайніх значень рангового ряду.

Дисперсія є середнім квадратом відхилень значень ознаки від його середньої і розраховується за формулою:

δ = Σ (ri - r) * qi (6)

Середнє квадратичне відхилення показує середнє відхилення значень варьирующего ознаки щодо центру розподілу, в даному випадку середньої арифметичної. Цей показник розраховується за формулою:

δ = √ δ (7)

Найбільше застосування має коефіцієнт варіації, який розраховується за формулою:

Кв = δ: r (8)

Приклад. Розрахувати очікувану рентабельність інвестицій за двома фінансовими активами.

Рішення.

Rа = (0,3 * -0,1) + (0,5 * 0,2) + (0,2 * 0,3) = -0,03 + 0,1 + 0,06 = 0,13

rB = (0,3 * 0,05) + (0,5 * 0,1) + (0,2 * 0,15) = 0,015 + 0,05 + 0,03 = 0,09

δ А = (-10% - 13%) * 0,3 + (20% - 13%) * 0,5 + (30% - 13%) * 0,2 = 158,7 + 24,5 + 57, 8 = 241

δ В = (5% - 9%) * 0,3 + (10% - 9%) * 0,5 + (15% -9%) * 0,2 = 4,8 + 0,5 + 1,2 = 6,5

δ А = √ 241 = 15,52

δ В = √ 6,5 = 2,55

Кв А = 15,52: 13 = 1,19

Кв В = 2,55: 9 = 0,28

Висновок: У даному випадку більш дохідним є актив А, але він же є і більш ризикованим. Актив У менш ризикований, але й менш прибутковий.

Завдання

Задача 1

Фінансовому менеджеру потрібно вибрати кращий з двох альтернативних фінансових активів А і В на підставі наступних даних: