Зміст
Ведення
1. Теоретична частини
1.1 Комплексний аналіз як база комплексної оцінки ефективності бізнесу
1.2 Теоретичні основи комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності
1.3 Методика комплексної оцінки ефективності господарської діяльності
1.3.1 Динаміка якісних показників використання ресурсів
1.3.2 Співвідношення приросту ресурсів в розрахунку на 1% приросту обсягу продукції
1.3.3 Частка впливу екстенсивності та інтенсивності на приріст обсягу продукції, взятого за 100%
1.3.4 Відносна економія ресурсів
1.3.5 Методика порівняльної рейтингової оцінки емітентів
2. Практична частина
Задача 1
Задача 2
Задача 3
Задача 4
Висновок
Список використаної літератури
Комплексна оцінка господарсько-фінансової діяльності підприємства відіграє дуже важливу роль в системі комплексного фінансового аналізу за даними звітності.
Оцінка діяльності аналітичної роботи, тобто це попередня оцінка, і заключна, необхідна як для керівників підприємства, так і для економіста для підбиття підсумку роботи організації та її майбутніх перспектив.
Необхідно до комплексної оцінки господарсько-фінансової діяльності підходити з великою відповідальністю і з певними знаннями методів, які застосовуються до такої операції.
B цілому оцінка діяльності потрібна для визначення мінусів і плюсів роботи організації, виявлення відхилень у роботі і поліпшення виробництва.
Оцінюючи кожен етап роботи ми як би підводимо, підсумки своєї діяльності і робимо для себе певні висновки, що гірше, що краще і як пройшов певний етап роботи.
Методи, застосовувані до комплексної оцінки господарсько-фінансової діяльності різноманітні, основні з них розкрито нижче в теоретичній і практичній частині роботи.
Мета даної роботи - розповісти про теоретичні засади комплексно-фінансовій оцінці діяльності, про методику комплексної оцінки господарсько-фінансової діяльності. І в практичній частині закріпити і на прикладах показати методи, які застосовуються при комплексній оцінці діяльності та вплив різних факторів один на одного.
Теоретично ясно, що комплексний аналіз є базою комплексної оцінки ефективності господарської діяльності. В основі економічної ефективності лежить інтенсифікація використання виробничих і фінансових ресурсів. Інтенсифікація виступає причиною, а ефективність - проявом, тобто слідством. На рис.1 представлена схема взаємозв'язку факторів (причин) інтенсифікації, а отже, ефективності господарської діяльності (перший прямокутник схеми), джерел ефективності - виробничих і фінансових ресурсів, показників інтенсифікації використання ресурсів (прямих і зворотних) і показників ефективності, що має два напрямки: поточне споживання ресурсів, тобто собівартість, і застосування ресурсів, тобто авансування основного і оборотного капіталу (другий прямокутник схеми), і, нарешті, кінцевих результатів інтенсифікації та ефективності господарської діяльності (третій прямокутник схеми).
Рис.1 Схема чинників, показників і кінцевих результатів інтенсифікації та ефективності господарської діяльності
Управління зачіпає всі фактори інтенсифікації, відображені у верхньому прямокутнику схеми (рис.1). Всі ці безпосередні фактори (вірніше, групи факторів) підвищення інтенсифікації і ефективності виробництва прийнято називати узагальненим поняттям "техніко-організаційний рівень та інші умови виробництва". Аналіз факторів і шляхів підвищення техніко-організаційного рівня та інших умов виробництва, зазначених у першому прямокутнику схеми, - ключ до підвищення показників інтенсифікації й ефективності діяльності.
На відміну від факторів інтенсивності та ефективності виробництва виділяють безпосередні джерела ефективності, а отже, і резервів виробництва, якими можуть бути тільки виробничі та фінансові ресурси (середній прямокутник рис.1).
Кінцеві результати господарської діяльності (нижній прямокутник схеми (рис.1) складаються під впливом як інтенсивних, так і екстенсивних факторів, як якісних, так і кількісних показників використання ресурсів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так, брак робочої сили можна заповнити підвищенням продуктивності праці.
На показник обсягу господарської діяльності (продажів товарів) впливають як екстенсивні, так і інтенсивні фактори-показники, використання ресурсів. Тому про ефективність можна судити за часткою впливу інтенсифікації на приріст продукції.
На показник прибутку також впливають як екстенсивні, так і інтенсивні фактори-показники використання ресурсів, отже, в цілому по абсолютному показнику прибутку не можна судити про чисту ефективності, про ефективність можна судити тільки по тій частці прибутку, яка визначена показниками інтенсифікації.
Моделювання показника рентабельності капіталу підприємства забезпечує створення пятифакторную моделі рентабельності, що включає в себе всі п'ять показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів:
Р / K = P / N * N / K = (P: N) / (F: N + E: N) = (1 - S: N) / (F: N + E: N) = (1 - ( U: N + M: N + A: N) / (F: N + E: N).
Остання перетворення показника рентабельності капіталу дозволяє виділити п'ять факторів інтенсифікації:
U: N - оплатоемкость продукції, що відображає трудомісткість у вартісній формі;
M: N - матеріаломісткість продукції;
А: N - амортізаціеемкость продукції;
F: N - фондомісткість продукції по основному капіталу;
E: N - оборотність оборотного капіталу (коефіцієнт закріплення).
Показник рентабельності авансованого капіталу підприємства тому й називають самим узагальнюючим показником ефективності господарської діяльності, що він вбирає в себе результати всієї інтенсифікації використання виробничих ресурсів. Це головний регулятор конкуренції в ринковій економіці.
Фінансовий стан і платоспроможність, хоча і відчувають деяке, вплив екстенсифікації, але в основному відображають вплив факторів інтенсифікації, оскільки залежать від оборотності оборотних засобів і розмірів одержуваного прибутку.
1) без розрахунку інтегрального єдиного показника (евристичні методи) і 2) з розрахунком єдиного інтегрального показника.
Прикладами евристичних методів оцінки, заснованих на професійному досвіді аналітика, є динамічні порівняння (горизонтальний аналіз) показників, структурні порівняння (вертикальний аналіз), просторові порівняння, угруповання показників за різними ознаками та інші. У табл.1 може бути представлена зразкова зведення найважливіших показників господарської діяльності підприємства, яка дозволяє оцінити його діяльність у звітному році в порівнянні з планом і попереднім роком. Оцінка можлива, в основному, за типом "краще" чи "гірше" працювало підприємство в порівнянні з базою. Багато про що говорять темпи росту і приросту показників, але загальна кількісна оцінка цими методами не досягається.
Таблиця 1 Форма зведеної таблиці основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність у звітному періоді
Методи розрахунку єдиного інтегрального показника ефективності господарської діяльності вельми різноманітні.
Існує "природний", даний самої ринкової економікою інтегральний показник ефективності у вигляді показника рентабельності активів. Але оскільки на цей показник впливає безліч різнопланових факторів, то потрібен глибокий факторний аналіз рентабельності активів. До того ж рентабельність активів не охоплює такі сторони діяльності підприємства, як ринкова стійкість, ліквідність, платоспроможність, тобто не повністю охоплює фінансовий стан підприємства, від якого, з одного боку, залежить сама рентабельність активів, а з іншого - рентабельність активів багато в чому визначає це фінансовий стан.
Для комплексної оцінки всієї господарської діяльності або її окремих сторін застосовують різні статистичні та економіко-математичні методи:
метод сум, коли, наприклад, підсумовуються темпи приросту відібраних показників;
середня арифметична зважена, наприклад, виходячи з тих же темпів приросту, але з урахуванням ваги кожного показника за будь-яким принципом;
метод суми місць, коли підсумовуються місця, досягнуті підприємствами з різних відібраним показниками: найменша сума місць означає перше місце у рейтингу підприємств і т.д.
метод бальної оцінки, коли кожен показник має свій ваговий бал, і в балах ж оцінюються збільшення показників за певною шкалою;
метод приросту сукупного ресурсу на 1% приросту продажів продукції (цей і наступні методи будуть надалі розглянуті докладно);
метод визначення частки впливу інтенсифікації на приріст продукції, взяте за 100%,
метод суми відносної економії по виробничих і фінансових ресурсів;
"Метод відстаней" для рейтингової оцінки об'єктів аналізу.
Теоретичною основою комплексної оцінки результатів фінансово-господарської діяльності може служити взаємозв'язок факторів, показників і кінцевих результатів інтенсифікації та ефективності бізнесу, представлена на рис.1.
Таблиця 2 Розрахунок основних показників по підприємству за два роки
Розрахунок показника інтенсифікації всіх сукупних ресурсів можна зробити двома методами:
1) за допомогою середньої зваженої величини або суми окремих показників, зважених за питомою вагою кожного ресурсу;
2) порівнянням продуктивності сукупного ресурсу за два роки.
Виконаємо розрахунок другим способом.
Сукупний ресурс 1-го року склав 160 524 тис. руб. (11 628 + 50 228 + 8311 + 74 350 + 16 007), звідси продуктивність (віддача) сукупного ресурсу 0, 496499 руб.79700/160524. Сукупний ресурс 2-го року - 167876 тис. руб. (11900 +52428 +8726 - 78581 +16241), звідси продуктивність сукупного ресурсу 0,498046. (83610/167876).
Коефіцієнт зростання продуктивності склав 1,003 (0,498046 / 0,49499), що і показано в таблиці 3. Ведення
1. Теоретична частини
1.1 Комплексний аналіз як база комплексної оцінки ефективності бізнесу
1.2 Теоретичні основи комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності
1.3 Методика комплексної оцінки ефективності господарської діяльності
1.3.1 Динаміка якісних показників використання ресурсів
1.3.2 Співвідношення приросту ресурсів в розрахунку на 1% приросту обсягу продукції
1.3.3 Частка впливу екстенсивності та інтенсивності на приріст обсягу продукції, взятого за 100%
1.3.4 Відносна економія ресурсів
1.3.5 Методика порівняльної рейтингової оцінки емітентів
2. Практична частина
Задача 1
Задача 2
Задача 3
Задача 4
Висновок
Список використаної літератури
Ведення
Метод - це спосіб досягнення мети, певним чином або упорядкована діяльність.Комплексна оцінка господарсько-фінансової діяльності підприємства відіграє дуже важливу роль в системі комплексного фінансового аналізу за даними звітності.
Оцінка діяльності аналітичної роботи, тобто це попередня оцінка, і заключна, необхідна як для керівників підприємства, так і для економіста для підбиття підсумку роботи організації та її майбутніх перспектив.
Необхідно до комплексної оцінки господарсько-фінансової діяльності підходити з великою відповідальністю і з певними знаннями методів, які застосовуються до такої операції.
B цілому оцінка діяльності потрібна для визначення мінусів і плюсів роботи організації, виявлення відхилень у роботі і поліпшення виробництва.
Оцінюючи кожен етап роботи ми як би підводимо, підсумки своєї діяльності і робимо для себе певні висновки, що гірше, що краще і як пройшов певний етап роботи.
Методи, застосовувані до комплексної оцінки господарсько-фінансової діяльності різноманітні, основні з них розкрито нижче в теоретичній і практичній частині роботи.
Мета даної роботи - розповісти про теоретичні засади комплексно-фінансовій оцінці діяльності, про методику комплексної оцінки господарсько-фінансової діяльності. І в практичній частині закріпити і на прикладах показати методи, які застосовуються при комплексній оцінці діяльності та вплив різних факторів один на одного.
1. Теоретична частини
1.1 Комплексний аналіз як база комплексної оцінки ефективності бізнесу
У системі комплексного фінансового аналізу за даними звітності важливе місце займає комплексна оцінка економічної ефективності організації і її фінансового стану. Оцінка діяльності проводиться на першому етапі економічного аналізу, коли визначаються основні напрямки аналітичної роботи (попередня оцінка), і на заключному, коли підводяться підсумки аналізу (остаточна, заключна, оцінка). Остаточна оцінка є важливим інформаційним джерелом для обгрунтування і прийняття оптимального управлінського рішення в конкретній ситуації.Теоретично ясно, що комплексний аналіз є базою комплексної оцінки ефективності господарської діяльності. В основі економічної ефективності лежить інтенсифікація використання виробничих і фінансових ресурсів. Інтенсифікація виступає причиною, а ефективність - проявом, тобто слідством. На рис.1 представлена схема взаємозв'язку факторів (причин) інтенсифікації, а отже, ефективності господарської діяльності (перший прямокутник схеми), джерел ефективності - виробничих і фінансових ресурсів, показників інтенсифікації використання ресурсів (прямих і зворотних) і показників ефективності, що має два напрямки: поточне споживання ресурсів, тобто собівартість, і застосування ресурсів, тобто авансування основного і оборотного капіталу (другий прямокутник схеми), і, нарешті, кінцевих результатів інтенсифікації та ефективності господарської діяльності (третій прямокутник схеми).
| Фактори та шляхи інтенсифікації та ефективності господарської діяльності |
| Науково - технічний прогрес і науково-технічний рівень виробництва і продукції |
| Структура господарської системи і рівень організації виробництва і праці |
| Господарський механізм і рівень організації управління |
| Зовнішньоекономічні зв'язки та рівень їх розвитку |
| Соціальні умови використання людського фактора |
| Природні умови та рівень раціональності природокористування |
| Джерела (резерви) і показник динаміки інтенсифікації та ефективності | ||
| FПроізводственние ресурси (засоби і предмети праці, жива праця) | Продуктивність праці (N / R або N / U) або трудомісткість (N / R або U / N) | Споживання (витрати) ресурсів, тобто собівартість (S p / N = U / N + M / N + A / N) |
| Матеріаловіддача предметів праці (N / M) або матеріаломісткість (М / N) | ||
| Амортізаціеотдача засобів праці (N / A) або фондомісткість (N / F або F / N) | ||
| Віддача основних виробничих засобів або фондомісткість (N / F або E / N) | Застосування (авансування) ресурсів (величина основних виробничих і оборотних коштів) (K = F + E) | |
| Оборотність оборотних коштів (кількість оборотів або коефіцієнт закріплення) (N / E або E / N) | ||
| Кінцеві результати (прояви) інтенсифікації та ефективності господарської діяльності |
| Обсяг господарської діяльності (N = R * N / R = M * N / M = F * N / F) |
| Ефективність господарської діяльності: прибуток (P P = N - S P)? рентабельність активів (P / K) |
| Фінансовий стан та платоспроможність (EC E) |
Управління зачіпає всі фактори інтенсифікації, відображені у верхньому прямокутнику схеми (рис.1). Всі ці безпосередні фактори (вірніше, групи факторів) підвищення інтенсифікації і ефективності виробництва прийнято називати узагальненим поняттям "техніко-організаційний рівень та інші умови виробництва". Аналіз факторів і шляхів підвищення техніко-організаційного рівня та інших умов виробництва, зазначених у першому прямокутнику схеми, - ключ до підвищення показників інтенсифікації й ефективності діяльності.
На відміну від факторів інтенсивності та ефективності виробництва виділяють безпосередні джерела ефективності, а отже, і резервів виробництва, якими можуть бути тільки виробничі та фінансові ресурси (середній прямокутник рис.1).
Кінцеві результати господарської діяльності (нижній прямокутник схеми (рис.1) складаються під впливом як інтенсивних, так і екстенсивних факторів, як якісних, так і кількісних показників використання ресурсів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так, брак робочої сили можна заповнити підвищенням продуктивності праці.
На показник обсягу господарської діяльності (продажів товарів) впливають як екстенсивні, так і інтенсивні фактори-показники, використання ресурсів. Тому про ефективність можна судити за часткою впливу інтенсифікації на приріст продукції.
На показник прибутку також впливають як екстенсивні, так і інтенсивні фактори-показники використання ресурсів, отже, в цілому по абсолютному показнику прибутку не можна судити про чисту ефективності, про ефективність можна судити тільки по тій частці прибутку, яка визначена показниками інтенсифікації.
Моделювання показника рентабельності капіталу підприємства забезпечує створення пятифакторную моделі рентабельності, що включає в себе всі п'ять показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів:
Р / K = P / N * N / K = (P: N) / (F: N + E: N) = (1 - S: N) / (F: N + E: N) = (1 - ( U: N + M: N + A: N) / (F: N + E: N).
Остання перетворення показника рентабельності капіталу дозволяє виділити п'ять факторів інтенсифікації:
U: N - оплатоемкость продукції, що відображає трудомісткість у вартісній формі;
M: N - матеріаломісткість продукції;
А: N - амортізаціеемкость продукції;
F: N - фондомісткість продукції по основному капіталу;
E: N - оборотність оборотного капіталу (коефіцієнт закріплення).
Показник рентабельності авансованого капіталу підприємства тому й називають самим узагальнюючим показником ефективності господарської діяльності, що він вбирає в себе результати всієї інтенсифікації використання виробничих ресурсів. Це головний регулятор конкуренції в ринковій економіці.
Фінансовий стан і платоспроможність, хоча і відчувають деяке, вплив екстенсифікації, але в основному відображають вплив факторів інтенсифікації, оскільки залежать від оборотності оборотних засобів і розмірів одержуваного прибутку.
1.2 Теоретичні основи комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності
Існують дві групи методів комплексної оцінки ефективності діяльності:1) без розрахунку інтегрального єдиного показника (евристичні методи) і 2) з розрахунком єдиного інтегрального показника.
Прикладами евристичних методів оцінки, заснованих на професійному досвіді аналітика, є динамічні порівняння (горизонтальний аналіз) показників, структурні порівняння (вертикальний аналіз), просторові порівняння, угруповання показників за різними ознаками та інші. У табл.1 може бути представлена зразкова зведення найважливіших показників господарської діяльності підприємства, яка дозволяє оцінити його діяльність у звітному році в порівнянні з планом і попереднім роком. Оцінка можлива, в основному, за типом "краще" чи "гірше" працювало підприємство в порівнянні з базою. Багато про що говорять темпи росту і приросту показників, але загальна кількісна оцінка цими методами не досягається.
Таблиця 1 Форма зведеної таблиці основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність у звітному періоді
| Показники | Номер рядка | Попередній рік (фактично), тис. руб. | Звітний період | |||
| План, тис. руб. | Фактично, тис. руб. | Виконання плану,% | У відсотках до попереднього року | |||
| Обсяг продажів продукції в цілях підприємства, прийнятих у плані, і т.д. | 01 | |||||
Існує "природний", даний самої ринкової економікою інтегральний показник ефективності у вигляді показника рентабельності активів. Але оскільки на цей показник впливає безліч різнопланових факторів, то потрібен глибокий факторний аналіз рентабельності активів. До того ж рентабельність активів не охоплює такі сторони діяльності підприємства, як ринкова стійкість, ліквідність, платоспроможність, тобто не повністю охоплює фінансовий стан підприємства, від якого, з одного боку, залежить сама рентабельність активів, а з іншого - рентабельність активів багато в чому визначає це фінансовий стан.
Для комплексної оцінки всієї господарської діяльності або її окремих сторін застосовують різні статистичні та економіко-математичні методи:
метод сум, коли, наприклад, підсумовуються темпи приросту відібраних показників;
середня арифметична зважена, наприклад, виходячи з тих же темпів приросту, але з урахуванням ваги кожного показника за будь-яким принципом;
метод суми місць, коли підсумовуються місця, досягнуті підприємствами з різних відібраним показниками: найменша сума місць означає перше місце у рейтингу підприємств і т.д.
метод бальної оцінки, коли кожен показник має свій ваговий бал, і в балах ж оцінюються збільшення показників за певною шкалою;
метод приросту сукупного ресурсу на 1% приросту продажів продукції (цей і наступні методи будуть надалі розглянуті докладно);
метод визначення частки впливу інтенсифікації на приріст продукції, взяте за 100%,
метод суми відносної економії по виробничих і фінансових ресурсів;
"Метод відстаней" для рейтингової оцінки об'єктів аналізу.
Теоретичною основою комплексної оцінки результатів фінансово-господарської діяльності може служити взаємозв'язок факторів, показників і кінцевих результатів інтенсифікації та ефективності бізнесу, представлена на рис.1.
1.3 Методика комплексної оцінки ефективності господарської діяльності
Запропонована методика комплексної оцінки ефективності господарської діяльності містить систему розрахунків. Проілюструємо ці розрахунки на прикладі підприємства за два роки: 1-й рік - базовий, 2-й рік - звітний. Вихідні дані представлені в табл.2. Результати аналізу інтенсифікації та ефективності у зведеному вигляді представлені в табл.3.1.3.1 Динаміка якісних показників використання ресурсів
У 2-му році в порівнянні з попереднім продуктивність праці склала в коефіцієнтах 1,046, або 104,6%. У ринковій економіці важливо розраховувати зарплатоотдачу - 1,025, під якою розуміється випуск продукції на 1 руб. оплати праці разом з нарахуваннями, матеріаловіддача - 1,005; амортізаціеотдачу - 0,999, фондовіддачу основних виробничих засобів - (-) 0,993, оборотність оборотних коштів - 1,034. У даному випадку розрахунок зроблений за прямими показниками інтенсифікації виробництва. Його можна виконати за зворотним показниками: трудомісткості, фондомісткості і рівнем запасів оборотних коштів на 1 руб. продукції (коефіцієнту закріплення оборотних коштів). Наведені дані показують, що якісний рівень використання ресурсів збільшився, крім амортізаціеотдачі і фондовіддачі основних виробничих засобів.Таблиця 2 Розрахунок основних показників по підприємству за два роки
| Показники | 1-й (базовий) рік (0) | 2-й (звітний) рік (1) | Відхилення,% |
| А. | 1 | 2 | 3 |
| 1. Продукція (продаж у відпускних цінах без | 79700 | 83610 | 104,9 |
| непрямих податків), тис. руб. | |||
| 2а. Виробничий персонал, людина. | 381 | 382 | 100,3 |
| 26. Оплата праці з нарахуваннями, тис. руб. | 11628 | 11900 | 102,3 |
| 3. Матеріальні витрати, тис. руб. | 50228 | 52 428 | 104,4 |
| 4. Амортизація, тис. руб. | 8311 | 8726 | 105,0 |
| 5. Основні виробничі фонди, тис. руб. | 74350 | 78581 | 105,7 |
| 6. Оборотні кошти у товарно-матеріальних | 16007 | 16 241 | , 101,5 |
| цінностях, тис. руб. | |||
| 7а. Продуктивність праці | 209 186 | 248874 | 104,6 |
| (Стор.1: стр.2а), грн. | |||
| 76. Продукція на 1 крб. оплати праці (стор.1: стор | 6,854 | 7,026 | 102,5 |
| 2б), грн. | |||
| 8. Матеріаловіддача (стор.1: стор.3), грн. | 1,587 | 1,595 | 100,5 |
| 9. Амортізаціеотдача (стор.1: стор.4), грн. | 9,590 | 9,582 | 99,9 |
| 10. Фондовіддача (стр.1: стор.5), грн. | 1,072 | 1,064 | 99,3 |
| 11. Оборотність оборотних коштів (стор.1: | 4,979 | 5,148 | 103,4 |
| стор.6), кількість обертів. | |||
| 12. Собівартість продажів (стор.2 + стор.3 + р. | 70167 | 73054 | 104,1 |
| 4), тис. руб.: | |||
| 13. Прибуток від продажів (стр.1 - стор.12), тис. руб. | 9533 | 10556 | 110,7 |
1) за допомогою середньої зваженої величини або суми окремих показників, зважених за питомою вагою кожного ресурсу;
2) порівнянням продуктивності сукупного ресурсу за два роки.
Виконаємо розрахунок другим способом.
Сукупний ресурс 1-го року склав 160 524 тис. руб. (11 628 + 50 228 + 8311 + 74 350 + 16 007), звідси продуктивність (віддача) сукупного ресурсу 0, 496499 руб.79700/160524. Сукупний ресурс 2-го року - 167876 тис. руб. (11900 +52428 +8726 - 78581 +16241), звідси продуктивність сукупного ресурсу 0,498046. (83610/167876).
| Види ресурсів | Динаміка якісних показників, коефіцієнт | Приріст ресурсу на 1% приросту продукції,% | Частка на 100% приросту продукції,% | Відносна економія ресурсів, тис. руб. | |
| Екстенсивність | Інтенсивності | ||||
| 1а. Продуктивний персонал | 1,046 | 0,053 | + 5,3 | + 94,7 | - 561 |
| 1б. Оплата праці з нарахуваннями | 1,025 | 0,477 | + 47,7 | + 52,3 | - 298 |
| 2. Матеріальні витрати | 1,005 | 0,893 | + 89,3 | + 10,7 | - 264 |
| 3. Амортизація | 0,999 | 1,018 | + 101,8 | - 1,8 | + 7 |
| 4. Основні виробничі засоби | 0,993 | 1,160 | +116,0 | - 16,0 | + 583 |
| 5. Оборотні кошти | 1,034 | 0,298 | + 29,8 | + 70,2 | - 551 |
| 6. Комплексна оцінка інтенсифікації | 1,003 | 0,934 | + 93,4 | + 6,6 | - 523 |
1.3.2 Співвідношення приросту ресурсів в розрахунку на 1% приросту обсягу продукції
У нашому прикладі на кожен відсоток приросту продукції потрібно збільшити чисельність працюючих на 0,053% (0,3: 4,9), оплату праці - на 0,477%, споживання матеріальних ресурсів - на 0,893%, амортизацію - на 1,018%, основні виробничі засоби - на 1,160% і матеріальні оборотні кошти - на 0,298%.Ці дані свідчать, що для оплати праці персоналу і оборотних коштів на підприємстві характерно переважно інтенсивне використання, для матеріальних спожитих ресурсів - переважно екстенсивне використання, а для амортизації і основних виробничих засобів - повністю екстенсивне використання при негативній інтенсифікації, тобто погіршення якісного рівня використання амортизації і фондовіддачі. Цей висновок більш наочно ілюструється розрахунком частки впливу екстенсивності та інтенсивності на приріст продукції.
Для комплексної оцінки важливо підрахувати приріст сукупного ресурсу на 1% приросту продукції. Темп зростання сукупного ресурсу за два роки склав 104,580%, (167876/160524), а уточнений темп росту продукції - 104,906%, звідси темп приросту сукупного ресурсу на 1% приросту продукції склав 0,934% (4,580 / 4,906). У кожному 1% приросту продукції частка екстенсивності становить 0,934, а отже, частка інтенсивності - 0,066.
1.3.3 Частка впливу екстенсивності та інтенсивності на приріст обсягу продукції, взятого за 100%
Використовуючи індексний метод, вплив кількісного фактора визначимо розподілом темпу приросту ресурсу на темп приросту результативного показника і множенням на 100%. Для визначення частки впливу якісного чинника отриманий результат вираховується з 100%.Покажемо цей розрахунок на прикладі продуктивності праці (якісний фактор) і чисельності працюючих (кількісний фактор), частка впливу чисельності працюючих:
0,3: 4,9 = 0,53 * 100,% = +5,3%
частка впливу продуктивності праці: 100% - 5,3% = + 94,7%.
У розрахунках весь приріст продукції приймається за 100%.
Дані по екстенсивності та інтенсивності у використанні кожного ресурсу представлені в гр.3 та 4 табл.3, а по стор.6 зроблений розрахунок частки екстенсивності та інтенсивності за сукупним ресурсу. Підприємство характеризується переважно екстенсивним розвитком; частка інтенсивності склала всього 6,6%.
1.3.4 Відносна економія ресурсів
Комплексна оцінка ефективності господарської діяльності - одна з найскладніших завдань економічного аналізу. З одного боку, є створений ринковою економікою показник рентабельності активів (капіталу), в динаміці якого проявляється всебічна характеристика ефективності господарської діяльності, з іншого - важливо абсолютне вираження цієї ефективності, що дозволяє більш наочно в'яве позитивні і негативні причини і фактори, що визначають цю комплексну оцінку.Коротко викладемо методику комплексної оцінки ефективності господарської діяльності, заснованої на розрахунках відносних відхилень по кожному виду ресурсів, за даними підприємства за два роки (табл.2)
1. Відносне відхилення по виробничому персоналу.
382 - 381 * 1,049 = - 18
Така економія досягнута за рахунок зростання продуктивності праці в другому році в порівнянні з першим. Оскільки належить підрахувати сумарний ефект по всіх ресурсах у вартісній формі, то потрібно висловити цю економію в грошовій формі, помноживши відносне відхилення по виробничому персоналу на середню заробітну плату в другому році (тридцять одна тисяча сто п'ятьдесят два руб. * (-18) = - 561 тис. руб ). Але така оцінка відносної економії за рахунок зростання продуктивності праці не є реальною для підприємства, так як враховує приріст заробітної плати персоналу. Реальна економія по елементу оплати праці досягається за рахунок. перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами росту середньої заробітної плати і визначається розрахунком відносного відхилення по фонду оплати праці.
2. Відносне відхилення по фонду оплати праці:
11 900 тис. руб. - 11 628 тис. руб. * 1,029 = - 298 тис. руб.
3. Відносне відхилення по матеріальних ресурсів:
52 428 тис. руб. - 50 628 тис. руб. * 1,049 = - 264 тис. руб.
4. Відносне відхилення по амортизації:
8726 тис. руб. - 8311 тис. руб. * 1,049 = + 7 тис. руб.
5. Відносне відхилення по основних виробничих фондів.
78 581 тис. руб. - 74 350 тис. руб. * 1,049 = + 583 тис. руб.
6. Відносне відхилення по оборотних коштів:
16 241 тис. руб. - 16 007 тис. руб. * 1,049 = - 551 тис. руб.
Комплексної економічний ефект (економія) від інтенсифікації використання всіх виробничих ресурсів як за споживання (собівартість), так і по застосуванню (основні і оборотні кошти) склав:
298 тис. руб. - 264 тис. руб. + 7 тис. руб. + 583 тис. руб. - 551 тис. руб. = - 523 тис. руб.
Ефект від Зниження собівартості:
298 тис. руб. - 264 тис. руб. + 7 тис. руб. = - 555 тис. руб.
Ефект (в даному випадку негативний) від використання авансованих основних виробничих і оборотних коштів:
+ 583 тис. руб. - 551 тис. руб. = + 32 тис. руб.
Дана методика дозволяє визначити сукупний ефект, отриманий завдяки більш інтенсивному використанню виробничих і фінансових ресурсів, і оцінити вплив на нього окремих факторів. Прибуток в абсолютному вираженні не володіє властивістю сукупного ефекту, вона вбирає в себе такі чинники, як собівартість продукції, приріст обсягу продукції, її якість і асортимент і т.д., але не відображає результати застосування ресурсів, тобто авансування капіталу, що проявляється тільки в показнику рентабельності.
Методика комплексного аналізу та оцінки ефективності господарської діяльності займає важливе місце в управлінському аналізі. Її застосування забезпечить:
1) об'єктивну оцінку минулої діяльності, пошук резервів підвищення ефективності господарювання;
2) техніко-економічне обгрунтування переходу на нові форми власності і господарювання;
3) порівняльну оцінку товаровиробників в конкурентній боротьбі і виборі партнерів.
1.3.5 Методика порівняльної рейтингової оцінки емітентів
Нижче пропонується методика комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану організацій. Етапами вказаної методики є: збір та аналітична обробка вихідної інформації за оцінюваний період; обгрунтування системи показників, використовуваних для рейтингової оцінки фінансового стану організацій, та їх класифікація; розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки; класифікація (ранжування) організацій за рейтингом. Підсумкова рейтингова оцінка враховує найважливіші параметри (показники) фінансової діяльності організації. При її побудові використовуються дані про виробничий потенціал організації, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих і фінансових ресурсів, стан і розміщення коштів, про їх джерела та ін Точна й об'єктивна оцінка фінансового стану не може базуватися на довільному наборі показників. Тому вибір та обгрунтування вихідних показників діяльності повинні здійснюватися виходячи з цілей оцінки, потреб суб'єктів управління в аналітичній оцінці.У загальному вигляді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану організації може бути представлений послідовністю таких дій.
1. Вихідні дані представляються у вигляді матриці (а ij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i = 1,2,3 ,..., п), а по стовпцях - номери організацій (у = 1,2,3 ... т).
2. За кожним показником знаходиться максимальне значення, яке заноситься у стовпець умовної еталонної організації (m +1).
3. Вихідні показники матриці а ij стандартизуються у відношенні відповідного показника еталонної організації за формулою
х ij = а ij / (max j * а ij),
де х ij - стандартизовані показники j-й організації.
4. Для кожної аналізованої організації значення її рейтингової оцінки визначається за формулою
p j = (1 +-X 1 j) 2 + (1 +-X 2 j) 2 + .... + (1 +-X nj) 2, де X 1 j, X 2 j, ...., X nj -
стандартизовані показники j-й аналізованої організації.
5. Організації упорядковуються (ранжуються) у порядку убування рейтингової оцінки.
Найвищий рейтинг має організація з мінімальним значенням порівняльної оцінки, отриманої за останній формулі. Для застосування даного алгоритму на практиці ніяких обмежень на кількість порівнюваних показників і організацій не накладається.
Викладений алгоритм отримання рейтингової оцінки фінансового стану організації може застосовуватися для порівняння організацій на дату складання балансу (за даними на кінець періоду або в середньому за період) або в динаміці. У другому випадку вихідні показники розраховуються як темпові коефіцієнти росту; дані на кінець періоду діляться на значення відповідного показника на початок періоду або середнє значення показника звітного періоду ділиться на середнє значення відповідного показника попереднього періоду (або іншої бази порівняння). Таким чином, отримуємо оцінку не тільки поточного фінансового стану організації на певну дату, але і її зусиль і здібностей по зміні цього стану в динаміці, на перспективу. Така оцінка є надійним вимірником зростання конкурентоспроможності організації в даній галузі діяльності. Оцінка поточного фінансового стану організації також визначає більш ефективний рівень використання усіх її виробничих і фінансових ресурсів.
Можливе включення в таблицю вихідних даних одночасно як моментних, так і темпових показників (тобто подвоєння кількості вихідних показників), що дозволяє отримати узагальнену рейтингову оцінку, яка характеризує як стан, так і динаміку діяльності організації.
Дані вихідних показників можуть бути розширені за рахунок включення до них додаткових показників із довідок, що подаються організаціями в банки і податкові інспекції, з форм статистичної звітності та з інших джерел інформації. Особливістю пропонованої системи показників є те, що не всі вони мають однакову спрямованість. У більшості випадків чим вище рівень показника або чим вищий темп його роса, тим краще фінансовий стан оцінюваної організації. Але можливі випадки, коли найкращий показник буде мінімальним.
2. Практична частина
Задача 1
Розрахувати відсутні показники, визначити вплив на зміну оборотності наступних факторів:випуску продукції,
середнього товарного запасу.
Таблиця 1 Вихідні дані
| Показники | План 0 | Факт 1 | Відхилення, + - | |
| ВП | Випуск продукції, тис. руб. | 2800 | 2950 | + 150 |
| СТЗ | Середній товарний запас, тис. руб. | 52 | 60 | + 8 |
| ЧО | Оборотність, число оборотів | 54 | 49 | - 5 |
Оборотність обчислюється за формулою: ЧВ = ВП / СТЗ,
Знайдемо вплив випуску продукції і середнього товарного запасу на оборотність наступними методами:
1) Метод ланцюгових підстановок
Визначимо вплив фактора випуску продукції (ВП) на оборотність (ЧЕ):
Вплив ВП = ВП 1 / СТЗ 0 - ВП 0 / СТЗ 0 = 2950/52 - 2800/52 = 56,7 - 53,8 = 2,9
Визначимо вплив фактора середнього товарного запасу (СТЗ) на оборотність (ЧЕ):
Вплив СТЗ = ВП 1 / СТЗ 1 - ВП 1 / СТЗ 0 = 2950/60 - 2950/52 = 49,2 - 56,7 = - 7,5
2) Метод процентних різниць
Визначимо вплив фактора випуску продукції (ВП) на оборотність (ЧЕ):
Вплив ВП = Δ% ВП * ЧО 0 = 5,4 * 54 = 2,9
100 100
% ВП = ВП 1 / ВП 0 * 100 = 2950/2800 * 100 = 105,4
Δ% ВП =% ВП - 100 = 105,4 - 100 = 5,4
Визначимо вплив фактора середнього товарного запасу (СТЗ) на оборотність (ЧЕ):
Вплив СТЗ = Δ% СТЗ * ЧО 0 = - 14 * 54 = - 7,5
100 100
% ВП СТЗ = ВП 1 / СТЗ 1: ВП 0 / СТЗ 0 * 100 = 2950/60: 2800/52 * 100 = 91,4
Δ% СТЗ =% ВП СТЗ -% ВП = 91,4 - 105,4 = - 14
Висновок: Оборотність, являє собою показник, який розраховується як відношення випущеної продукції до середнього товарному запасу. Можна зробити висновок про те, що при збільшенні випуску продукції на 150 тис. руб., І збільшенні середнього товарного запасу на 8 тис. руб., Оборотність за фактом знизилася в порівнянні з планом на 5 оборотів.
Це пов'язано з тим, що збільшення випуску продукції впливає на оборотність в розмірі 2,9 рази, а при одночасному збільшенні товарного запасу, товарний запас впливає на оборотність негативно і зменшує її в 7,5 разів.
Внаслідок дії двох факторів оборотність зменшилася на 5 оборотів.
Задача 2
Розрахувати відсутні показники, визначити вплив на зміну витрат виробництва пекарні наступних факторів:випуску продукції,
ціни,
рівня витрат.
Таблиця 2 Вихідні дані
| Показники | План 0 | Факт 1 | % Виконання | |
| ІП | Витрати виробництва, руб. | 24276 | 28510,9 | 117,4 |
| УІ | Рівень витрат,% | 85 | 84 | 98,8 |
| Обсяг виробництва, руб. | 28560 | 33941,6 | 118,8 | |
| Ц | Ціна за 1 од., Руб. | 10,2 | 11,02 | 108,0 |
| ВП | Випуск продукції (випічка), ум. од. | 2800 | 3080 | 110,0 |
Витрат виробництва за планом і за фактом відрізняються на
ІП 1 - ІП 2 = 28510, - 24276 = 4234,9 руб.
Витрати виробництва розраховуються за формулою:
ІП = ВП * ЦЄ * УІ.
Знайдемо вплив випуску продукції, ціни та рівня витрат на витрати виробництва наступними методами:
1) Метод ланцюгових підстановок
Вплив ВП = ВП 1 * Ц 0 * УІ 0 - ВП 0 * Ц 0 * УІ 0 = 3080 * 10,2 * 0,85 - 2800 * 10,2 * 0,85 = 26703,6 - 24276,0 = 2427 , 6
Вплив ЦЄ = ВП 1 * Ц 1 * УІ 0 - ВП 1 * Ц 0 * УІ 0 = 3080 * 11,02 * 0,85 - 3080 * 10,2 * 0,85 = 28850,4 - 26703,6 = 2146 , 8
Вплив УІ = ВП 1 * Ц 1 * УІ 1 - ВП 1 * Ц 1 * УІ 0 = 3080 * 11,02 * 0,84 - 3080 * 11,02 * 0,85 = 28510,9 - 28850,4 = - 339,5
2) Метод абсолютних відхилень
Вплив ВП = (ВП 1 - ВП 0) * Ц 0 * УІ 0 = (3080 - 2800) * 10,2 * 0,85 = 2427,6
Вплив Ц = ВП 1 * (Ц 1 - Ц 0) * УІ 0 = 3080 * (11,02 - 10,2) * 0,85 = 2146,8
Вплив УІ = ВП 1 * Ц 1 * (УІ 1 - УІ 0) = 3080 * 11,02 * (0,84 - 0,85) = - 339,5
3) Метод процентних різниць
Вплив ВП = Δ% ВП * ІП 0 = 10,0 * 24276 = 2427,6
100100
% ВП = ВП 1 / ВП 0 * 100% = 3080/2800 * 100 = 110,0
Δ% ВП =% ВП - 100 = 110,0 - 100 = 10,0
Вплив Ц = Δ% Ц * ІП 0 = 8,8 * 24276 = 2146,8
100 100
% ВП Ц = (ВП 1 * Ц 1) / (ВП 0 * Ц 0) * 100 = (3080 * 11,02) / (2800 * 10,2) * 100
Δ% Ц =% ВП Ц -% ВП = 118,8 - 110,0 = 8,8
Вплив УІ = Δ% УІ * ІП 0 = - 1,4 * 24 276 = - 339,5
100 100
% ВП Ц УІ = ВП 1 * Ц 1 * УІ 1 * 100 = (3080 * 11,02 * 0,84) / (2800 * 10,2 * 0,85) * 100
ВП 0 * Ц 0 * УІ 0
= 117,4
Δ% УІ =% ВП Ц УІ -% ВП Ц = 117,4 - 118,8 = - 1,4
Підсумок зміни склав ВП + Ц + УІ = ІП, ІП = 2427,6 +2146,8 - 339,5 = 4234,9 руб.
Висновок: Витрати виробництва являють собою твір, що випускається, ціни за 1 од. та рівня витрат. При проведенні аналізу, було виявлено, що випуск продукції збільшився на 10,0%, ціна збільшилася 8,0%, а ось рівень витрат виробництва зменшився на 1,2% за фактом в порівнянні з планом. Витрати виробництва зросли на 17,4%. на це вплинули - ціна, рівень витрат і випуск продукції. Випуск продукції вплинув на витрати виробництва в розмірі 2427,6 руб, ціна за 1 од. в 2146,8 руб., а рівень витрат надав негативний вплив на зміну витрат у розмірі - 339,5 руб. Під впливом трьох факторів витрати виробництва зросли на 4334,9 руб.
Задача 3
Розрахувати відсутні показники, визначити вплив на зміну витрат виробництва наступних факторів:випуску продукції,
середньої ціни,
рівня витрат.
Таблиця 3 Вихідні дані
| Показники | План 0 | Факт 1 | % Виконання | |
| ІП | Витрати виробництва, тис. руб. | 39177,6 | 43849,9 | 111,9 |
| УІ | Рівень витрат,% | 63,6 | 64,5 | 101,4 |
| Обсяг виробництва, тис. руб. | 61600 | 67984,3 | 110,4 | |
| Ц | Середня ціна за 1 л., Руб. | 22 | 24,7 | 112,1 |
| ВП | Випуск продукції за рік (молочної продукції в перерахунку на молоко (випічка), т | 2800 | 2752,4 | 98,3 |
Витрат виробництва за планом і за фактом відрізняються на
ІП 1 - ІП 2 = 43849,9 - 39177,6 = 4672,3 руб.
Витрати виробництва розраховуються за формулою:
ІП = ВП * ЦЄ * УІ.
Знайдемо вплив випуску продукції, ціни та рівня витрат на витрати виробництва наступними методами:
1) Метод ланцюгових підстановок
Вплив ВП = ВП 1 * Ц 0 * УІ 0 - ВП 0 * Ц 0 * УІ 0 = 2752,4 * 22 * 0,636 - 2800 * 22 * 0,636 = 38511,6 - 39177,6 = - 666
Вплив Ц = ВП 1 * Ц 1 * УІ 0 - ВП 1 * Ц 0 * УІ 0 = 2752,4 * 24,7 * 0,636 - 2752,4 * 22 * 0,636 = 43238,0 - 38511,6 = 4726,4
Вплив УІ = ВП 1 * Ц 1 * УІ 1 - ВП 1 * Ц 1 * УІ 0 = 2752,4 * 24,7 * 0,645 - 2752,4 * 24,7 * 0,636 = 43849,9 - 43238,0 = 611 , 9
2) Метод абсолютних відхилень
Вплив ВП = (ВП 1 - ВП 0) * Ц 0 * УІ 0 = (2752,4 - 2800) * 22 * 0,636 = - 666
Вплив Ц = ВП 1 * (Ц 1 - Ц 0) * УІ 0 = 2752,4 * (24,7 - 22) * 0,636 = 4726,4
Вплив УІ = ВП 1 * Ц 1 * (УІ 1 - УІ 0) = 2752,4 * 24,7 * (0,645 - 0,636) = 611,9
3) Метод процентних різниць
Вплив ВП = Δ% ВП * ІП 0 = - 1,7 * 39177,6 = - 666
100100
% ВП = ВП 1 / ВП 0 * 100% = 2752,4 / 2800 * 100 = 98,3
Δ% ВП =% ВП - 100 = 98,3 - 100 = - 1,7
Вплив Ц = Δ% Ц * ІП 0 = 12,1 * 39177,6 = 4726,4
100 100
% ВП Ц = (ВП 1 * Ц 1) / (ВП 0 * Ц 0) * 100 = (2752,4 * 24,7) / (2800 * 22) * 100 = 110,4
Δ% Ц =% ВП Ц -% ВП = 110,4 - 98,3
Вплив УІ = Δ% УІ * ІП 0 = 1,5 * 39177,6 = 611,9
100 100
% ВП Ц УІ = ВП 1 * Ц 1 * УІ 1 * 100 = (2752,4 * 24,7 * 64,5) / (2800 * 22 * 63,6) * 100
ВП 0 * Ц 0 * УІ 0
= 111,9
Δ% УІ =% ВП Ц УІ -% ВП Ц = 111,9 - 110,4 = 1,5
Підсумок зміни склав ВП + Ц + УІ = ІП, ІП = - 666 +4726,4 +611,9 = 4672,3 руб.
Висновок: У цьому завданню спостерігається зменшення випуску продукції на 1,7%, це призвело до того, що середня ціна реалізації збільшилася на 12,1%, і одночасно виріс рівень витрат на 1,4%. найбільший вплив на витрати виробництва справила середня ціна реалізації +4726,4 руб., рівень витрат справила вплив у розмірі +611,9 руб., а так як випуск продукції зменшився за рік за фактом в порівнянні з планом він вплинув в загальному розмірі - 666 руб. Ц цілому по впливом трьох факторів витрати виробництва збільшилися на +4672,3 руб.
Задача 4
Розрахувати відсутні показники, визначити вплив на зміну фондоозброєності наступних факторів:вартості основних фондів,
чисельність працівників.
| Показники | План 0 | Факт 1 | Відхилення + - | |
| СОФ | Вартість основних фондів, тис. руб. | 21000 | 19850 | - 1150 |
| ЧР | Чисельність працівників, чол. | 81 | 83 | + 2 |
| ФВ | Фондоозброєність, руб. / Чол. | 259,3 | 239,2 | - 20,1 |
Фондоозброєність за планом і за фактом відрізняються на
ФВ 1 - ФВ 0 =
19850 - 21000 = - 1150 руб.
Фондоозброєність розраховується за формулою
ФВ = СОФ / ЧР, знайдемо вплив вартості основних фондів і чисельності працівників на фондоозброєність.
1) Метод ланцюгових підстановок
Вплив СОФ = СОФ 1 / ЧР 0 - СОФ 0 / ЧР 0 = 19850/81 - 21000/81 = 245,1 - 259,3 = - 14,2. Вплив ЧР = СОФ 1 / ЧР 1 - СОФ 1 / ЧР 0 = 19850/83 - 19850/81 = - 5,9
2) Метод процентних різниць
Вплив СОФ = Δ% СОФ * ФВ 0 = (-5,5 * 259,3) / 100 = - 14,2
100
% СОФ = СОФ 1 / СОФ 0 * 100 = 19850/21000 * 100 = 94,5
Δ% СОФ =% СОФ - 100 = 94,5 - 100 = - 5,5
Вплив ЧР = Δ% ЧР * ФВ 0 = (- 2,3 * 259,3) / 100 = - 5,9
100
% СОФ ЧР = СОФ 1 / ЧР 1: СОФ 0 / ЧР 0 * 100 = 19850/83: 21000/81 * 100 = 92,2
Δ% ЧР =% СОФ ЧР -% СОФ = 92,2 - 94,5 = 2,3
Висновок: Фондоозброєність - це відношення вартості основних фондів до чисельності працівників. При зміні вартості основних фондів на - 1150 руб., Фондоозброєність зменшилася на - 14,2 руб. / Чол, при зміні чисельності працівників на + 2 людини фондоозброєність зменшилася на - 5,9 руб. / Чол. B цілому під впливом двох факторів фондоозброєність зменшилася на - 20,1 руб. / Чол
Висновок
У даній роботі я розповіла про методи комплексної оцінки господарсько-фінансової діяльності.У системі комплексного фінансового аналізу за даними звітності важливе місце займає комплексна оцінка економічної ефективності організації і її фінансового стану. Оцінка діяльності проводиться на першому етапі економічного аналізу, коли визначаються основні напрямки аналітичної роботи (попередня оцінка), і на заключному, коли підводяться підсумки аналізу (остаточна, заключна, оцінка). Остаточна оцінка є важливим інформаційним джерелом для обгрунтування і прийняття оптимального управлінського рішення в конкретній ситуації.
Методи, перераховані в роботі застосовуються, для підведення підсумків роботи, виявлення закономірності між різними факторами та показниками.
У теоретичній частині я розповіла про комплексному аналізі як про базу комплексної оцінки ефективності бізнесу, про основи комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності та про методику комплексної оцінки ефективності, у практичній частині на прикладах показала вплив одних показників на інші, і як вони між собою взаємодіють, який зв'язок між ними.
Список використаної літератури
1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Учеб. Изд.4-е. - М.: Фінанси і статистика, 2005 р.2. Ковальов В.В., Волкова О.М. Аналіз господарської діяльності підприємства: навч. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2007 р.
3. Ігнатов В.Г. Економіка соціальної сфери. Ростов-на-Дону. - Вид-во Проспект, 2005 - 315 с.