Мале підприємництво як найважливіший фактор розвитку економіки Республіки Білорусь

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
на тему:
«Мале підприємництво як найважливіший фактор розвитку економіки Республіки Білорусь»
Мінськ, 2008

Роль малого підприємництва в економіці РБ

Республіка Білорусь надає великого значення розвитку малого підприємництва, вживає необхідних заходів щодо стимулювання, створення сприятливих умов для підвищення інвестиційної активності в даному секторі економіки, в т. ч. шляхом залучення іноземних інвестицій.
Підприємництво відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку країни, сприяючи формуванню конкурентного середовища, зростанню виробництва споживчих товарів, розширенню сфери послуг, створення нових робочих місць, наданню економіці додаткової стабільності.
Питома вага працюючих (з урахуванням індивідуальних підприємців) у сфері малого бізнесу становить близько 13% від зайнятих в економіці. На малих підприємствах республіки виробляється близько 6% від загального обсягу виробництва продукції (робіт, послуг). В обсязі ВВП питома вага малих підприємств становить 7,3%. (Рис. 1)
SHAPE \ * MERGEFORMAT
6,8
7,9
17,2
7,8
10,4
22,5
7,6
10,2
21,2
0
5
10
15
20
25
2006
2007рік
2008год
Випуск товарів та послуг
Облікова чисельність
працівників у середньому за
рік
товарів, продукції, послуг

Рис. 1. Питома вага малих підприємств в основних економічних
показниках

За останні роки в Республіці Білорусь спостерігається позитивна динаміка кількісного зростання суб'єктів малого підприємництва. Кількість малих підприємств в Білорусі за даними Міністерства статистики та аналізу РБ станом на 01.01.2008. становило 33 094 одиниць проти 32 824 на 01.01.2007 р. зростання за аналізований рік склав 0,8%. (Рис. 2)
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Число малихпідприємств (одиниць)
28310
33094
32824
27000
28500
30000
31500
33000
34500
2002
2006року
2007рік

Рис. 2. Динаміка зростання чисельності малих підприємств в РБ
На приватних малих підприємствах забезпечені більш високі темпи зростання за основними економічними показниками, ніж у цілому по галузях економіки. Це ще раз підтверджує, що суб'єкти малого бізнесу більш мобільні і є важливим джерелом економічного зростання країни.
Галузева структура малого підприємництва за останні роки суттєво не змінилася. Частка окремих видів галузей наочно показано на рис. 3.
Сфера малого підприємництва охоплює практично всі галузі і сфери діяльності. Так, основними видами діяльності малих підприємств є торгівля і громадське харчування (41,2%). На другому місці 23,6% промисловість, на третьому - будівництво-12, 3%. Галузева структура малого підприємництва за останні роки суттєво не змінилася. Частка окремих видів галузей наочно показано на рис. 3.
У промисловості малі підприємства представлені в основному в поліграфічна (33,9% всіх малих підприємств промислового сектору), у кольоровій металургії (24,9%), у лісовій, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості (20,2%), а також у харчової промисловості (19,1%).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
2002год
1,1%
11,5%
5,6%
42,7%
2,1%
16,2%
20,8%
Промисловість
Торгівля і громадське
Охорона здоров'я
Інші види діяльності

SHAPE \ * MERGEFORMAT
2006
15,1%
2,3%
41,3%
5,7%
11,9%
1%
22,7%
Промисловість
Сільське господарство
Торгівля і громадське
Охорона здоров'я
Інші види діяльності

SHAPE \ * MERGEFORMAT
2007
14,3%
2,1%
41,2%
5,5%
12,3%
1%
23,6%
Промисловість
Сільське господарство
Будівництво
Транспорт
Торгівля і громадське
харчування
Охорона здоров'я
Інші види діяльності

Рис. 3. Структура кількості малих підприємств по галузях економіки,%
(На кінець року)

Загальний обсяг продукції і послуг, вироблених малими підприємствами, становив у 2007 р . 10331,5 млрд. руб., Що (без поправки на інфляцію) перевищило показник 2006р. на 21,3%. У цілому за 2007р. (У порівнянні з 2000 р .) Обсяг виробництва малих підприємств зріс в 6,6 разів.
Рівень розвитку малого підприємництва в регіонах багато в чому залежить від таких факторів, як вигідне географічне положення, рівень доходів населення, наявність розвиненої інфраструктури, ставлення з боку місцевої влади.
Більше половини (54,1%) приватних малих підприємств і майже чверть індивідуальних підприємців без утворення юридичної особи (22,5%) сконцентровані в м. Мінську. В областях малий бізнес приблизно на 50% зосереджений в обласних центрах.
Державна політика в галузі розвитку і підтримки підприємництва стає невід'ємною частиною економічної політики країни. Система державної підтримки малого підприємництва почала формуватися після прийняття в 1996 р . Закону Республіки Білорусь "Про державну підтримку малого підприємництва в Республіці Білорусь". З 1997 р . розробляються і реалізуються річні програми державної підтримки малого підприємництва. Затверджено Програму державної підтримки малого підприємництва в Республіці Білорусь на 2007 р ., Метою якої є подальше формування сприятливих умов для сталого розвитку малого бізнесу на основі вдосконалення форм і методів державної підтримки даного сектора економіки.
До теперішнього часу склалася і функціонує єдина система підтримки підприємництва, що має наступну структуру: Департамент з підприємництва Міністерства економіки, як державний орган, відповідальний за проведення в життя державної політики щодо підтримки підприємництва, Білоруський Фонд фінансової підтримки підприємництва, обласні установи фінансової підтримки підприємців, суб'єкти інфраструктури підтримки підприємництва в регіонах (центри підтримки підприємництва, інкубатори малого підприємництва), некомерційні організації підприємців.
Для вирішення проблем, що стримують розвиток підприємництва, функціонує Рада з розвитку підприємництва в Республіці Білорусь, при Раді Міністрів - Міжвідомча комісія з підтримки і розвитку малого підприємництва, при Міністерстві економіки - робоча група, до складу якої включені представники некомерційних організацій підприємців, на обласному рівні - поради (комісії) з розвитку підприємництва. З метою підвищення рівня організації взаємодії індивідуальних підприємців, власників (орендодавців) торговельних місць, місцевих виконавчих і розпорядчих органів на ринках та інших торгових об'єктах республіки створені ради індивідуальних підприємців.
З метою забезпечення гарантій, дотримання прав і законних інтересів осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, розширення ринку товарів і послуг, формування в країні сприятливого економічного клімату Президентом Республіки Білорусь підписані Укази від 24 березня 2007 р . № 148 «Про невідкладні заходи щодо підтримки підприємництва» та від 18 червня 2007 р . № 285 "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності", 16 травня 2007 р . № 225 «Про деякі питання здійснення фізичними особами ремісничої діяльності».
У республіці щорічно проводиться республіканський конкурс «Кращий підприємець року», який сприяє підвищенню професіоналізму та ділової репутації керівників та колективів підприємницьких структур, створення позитивного іміджу підприємця, стимулювання підприємницької ініціативи населення для вирішення завдань соціально-економічного розвитку країни.
З метою вироблення нових напрямків та розширення сфери застосування заходів державної підтримки підприємництва розроблено проект Концепції державної підтримки та розвитку малого та середнього підприємництва на 2006-2010 рр.., Підготовлений проект закону «Про підтримку малого та середнього підприємництва», в якому визначені основні принципи, види та форми державної підтримки суб'єктів підприємництва.]
Державна політика підтримки та розвитку малого підприємництва в 2007 р ., А також на середньострокову перспективу до 2010 р . буде спрямована на подальше вдосконалення регулювання підприємницької діяльності з метою створення сприятливих умов для динамічного і сталого розвитку даного сектора економіки. Особлива увага держави надається формуванню раціональної галузевої структури підприємницької діяльності, активізації діяльності даних суб'єктів господарювання в інвестиційній та інноваційній сферах, стимулювання розвитку підприємництва не тільки в столиці та обласних центрах, а й у містах районного підпорядкування, селищах міського типу, сільських населених пунктах. Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію заходів за такими основними напрямками:
- Мінімізація адміністративних та інших обмежень, що ускладнюють діяльність і стримуючих розвиток суб'єктів малого та середнього підприємництва;
- Створення сприятливих умов для доступу суб'єктів малого та середнього підприємництва до кредитно-фінансових, матеріально-технічним, інформаційних ресурсів, до науково-технічним розробкам, новим і високих технологій;
- Розвиток зовнішньоекономічної діяльності та нарощування експортного потенціалу суб'єктів малого та середнього підприємництва на основі підвищення рівня конкурентоспроможності виробленої ними продукції;
- Розвиток механізмів коопераційної співпраці між суб'єктами малого, середнього підприємництва та великими промисловими організаціями;
- Вдосконалення взаємодії органів державного управління всіх рівнів з некомерційними організаціями підприємців та порадами індивідуальних підприємців за допомогою їх залучення до вироблення пропозицій щодо вирішення проблемних питань підприємницької діяльності;
- Підвищення ефективності діяльності суб'єктів інфраструктури розвитку та підтримки малого підприємництва за допомогою розвитку їх базових центрів і створення нових, у т. ч. у сільській місцевості, а також на базі підприємств, що підлягають реструктуризації (реорганізації);
- Подальша популяризація та формування в суспільстві позитивного думки про вітчизняному малому підприємництві.
Аналіз показує, що в Білорусі підприємства недержавного сектора працюють з більш високою ефективністю, ніж державні. Це стосується, перш за все, таких показників, як темпи зростання прибутку, рівень рентабельності, приріст інвестицій в основний капітал і цілого ряду інших. Недержавний сектор вже сьогодні дає 18% податкових надходжень, у тому числі 5% з них припадають на долю суб'єктів малого підприємництва. А ось на підтримку так званого малого бізнесу з республіканського бюджету направляється всього 0,06% коштів, що на три порядки нижче частки його внеску у вигляді податків.
Міністерством підприємництва та інвестицій розроблено, а урядом підтримано і реалізується механізм інвестування суб'єктів підприємництва за участю засобів бюджету для активізації банківського капіталу. Один рубль бюджетних грошей спричиняє виділення трьох рублів власних коштів банків. Це дозволить піти з часом від бюджетного фінансування і, спираючись на стабільний банківський потенціал, нарощувати інвестування на розвиток виробництва та прямі послуги.
Відповідно до програми розвитку малих підприємств за підсумками 2007р. частка малого бізнесу в обсязі республіканського ВВП має досягти 23%, кількість малих підприємств до 34 тис., частка зайнятого активного населення до 15,3%. Основними сферами державного фінансування малих підприємства стане розвиток інфраструктури підприємництва і на пільгування банківських кредитів. Цими рішеннями держава намагається підтримати перспективи, які закладені в розвитку малого бізнесу, який є важливим чинником створення нових робочих місць і тим самим розширення зайнятості, зростання трудових доходів і скорочення безробіття.
Світовий досвід розвитку малого підприємництва
Мале підприємництво відіграє виключно важливу роль в економічному і соціальному житті промислово розвинених країн, де на його частку доводиться до 67% валового національного продукту.
Рівень розвитку малого та середнього підприємництва в деяких зарубіжних країнах
Країни
Кількість малих і середніх підпри-ємств, тис.
Кількість малих і середніх підприємств на 10 тис. жителів
Зайнято малих і середніх підпри-ємств,
млн. чол.
Частка малих та середніх підприємств у загальній чисельності ності,%
Частка малих та середніх підприємств у ВВП,%, (оціночно)
Великобританія
2630
460
13,6
49
50-53
Німеччина
2290
370
18,5
46
50-52
Ітаія
3920
680
16,8
73
57-60
Франція
1980
350
15,2
54
55-62
Країн ЄС
15770
450
68,0
72
63-67
США
19300
742
70,2
54
50-52
Японія
6450
496
39,5
78
52-55
Рівень розвитку малого та середнього підприємництва в деяких зарубіжних країнах показаний в табл. 1.
Однією з перших західноєвропейських країн, що звернула увагу на роль малого бізнесу, була Великобританія. Дослідження, проведені там, показали, що найбільш ефективні фірми з числом зайнятих 1-19 чоловік. Такі фірми становили 96% від загального числа дрібних фірм Великобританії (2,4 млн.). На початку 90-х років на частку малого бізнесу доводилося 21% загального товарообігу, в ньому було зайнято 36% всіх найманих працівників. Зараз у Великобританії кожен восьмий дорослий зайнятий власним бізнесом.
У США функціонує більше 15 млн. малих підприємств, які виробляють близько 40% ВВП і забезпечують зайнятість майже половини працездатного населення. Малий бізнес освоює в США вдвічі більше нововведень, ніж великі корпорації.
У Німеччині налічується близько 2 млн. малих і середніх підприємств (понад 99% всіх підприємств країни), які виробляють до 50% ВВП. У сфері малого і середнього бізнесу зайнято 2 / 3 всього економічно активного населення. За останнє десятиріччя на малих підприємствах (з чисельністю менше 20 чоловік) число зайнятих зросла на 600 тис. чоловік, тоді як на більш великих (з чисельністю 21-100 працюючих) - лише на 90 тис.осіб.
У Японії на початок 90-х рр.. малі та середні підприємства в галузях виробничої та невиробничої сфери становили 99,1%, а чисельність зайнятих на них - 79,2%. На частку подібних фірм припадає 78% річної виручки у роздрібній торгівлі і 62,1% - в оптовій торгівлі Малі підприємства відіграють важливу роль у механізмі саморегулювання ринкової економіки розвинених країн. Це обумовлено їх тісними зв'язками з крупним бізнесом як по лінії субпоставок, так і по лінії розробки нововведень. Серійне виробництво і організація збуту нового продукту, що вимагають великих капіталовкладень, відповідних виробничих потужностей і ресурсів, не під силу малому бізнесу, і вони передають їх для впровадження великим фірмам. Підраховано, що малий бізнес США дав близько 50% всіх нововведень і більшість новітніх технологій, які визначають обличчя сучасного науково-технічного прогресу. З 61 великого відкриття XX ст. 48 були зроблені в малих і середніх фірмах. Малі підприємства вперше розробили і впровадили: персональний комп'ютер, копіювальну техніку, крекінг нафти, кулькову ручку. За даними Національного наукового фонду США в розрахунку на 1 долар, вкладений в науково-дослідні роботи, малі підприємства дали в чотири рази більше новинок, ніж середні, і в 24 рази більше, ніж великі корпорації. На одного співробітника малого підприємства за статистикою доводиться в 2,5 рази більше інновацій, ніж на працівника великого підприємства.
У ринковій економіці розвинених країн підприємництво побудоване на принципі кооперування великих та малих підприємств, причому великі підприємства орієнтуються не на придушення малого бізнесу, а навпаки, на взаємовигідне співробітництво з ним. Тому великі і малі підприємства взаємодоповнюють один одного, особливо у сфері спеціалізації окремих виробництв і в інноваційних розробках. Якщо велике виробництво орієнтується на масовий щодо однорідний попит, випуск великих партій стандартної продукції, то малі підприємства функціонують на невеликих сегментах ринку, в обраних ними нішах з обмеженою номенклатурою виробів.
Широке поширення в співпраці великих і малих підприємств отримала в сучасних умовах система контрактних відносин на основі франчайзингу. Її суть полягає в тому, що велика фірма надає малій фірмі виняткове право використовувати свій технологічний досвід і знання, а також торгову марку. Велика фірма звичайно надає також кредит на пільгових умовах, надає різного роду консультаційні послуги і здає в оренду обладнання. Франчайзинг сприяє освоєнню малими фірмами нових технологій, розширення сфери малого бізнесу.
Особливістю малого бізнесу в розвинених країнах у сучасних умовах є його інтеграція у виробничі мережі великих промислових структур. Організаційними формами такої інтеграції є фінансований лізинг, франчайзинг, довгострокові контракти на поставки комплектуючих виробів під певні фінансові гарантії. Число дрібних і середніх підприємств, охоплених такою формою господарських відносин, склало в США в кінці 80-х років 50 тис. з об'ємом продажів 632 млрд. у.о. За оцінками оборот фірм на основі франчайзингу може зрости до 2008 р. до 1,5 трлн. у.о.
У малий бізнес інституційно організований і інтегрований в державні структури через спеціальні комітети Конгресу, Адміністрацію у справах малого бізнесу, систему регіональних асоціацій, інкубаторів малого бізнесу. У Японії регулююча роль держави відображена в законах про основи політики по відношенню до малих і середніх підприємств, сприяння їх модернізації, керівництві їх діяльністю; в Законі про Центральний кооперативний банк для торгівлі і промисловості та ряді інших. У Великобританії законодавчо прийнято ряд програм, зокрема, програма розширення бізнесу, що передбачає заходи з податкової підтримки малого підприємництва, і Програма гарантованого проекту, що полегшує малим фірмам доступ до банківських кредитів.
Державне сприяння розвитку малого підприємництва здійснюється за такими основними напрямками:
- Створення стабільних державних і недержавних джерел асигнувань на підтримку малого бізнесу;
- Використання раціональних механізмів контролю за витрачанням виділених коштів;
- Забезпечення діяльності контрольних і судових органів щодо захисту інтересів малих підприємств;
- Створення мережі спеціалізованих інститутів, що забезпечують
реалізацію державної політики сприяння малому підприємництву, що включає: державні органи влади;
- Неурядові об'єднання та організації; спеціалізовані організації інфраструктури; фонди, кредитні, страхові та гарантійні установи, технологічні парки, бізнес-інкубатори, промислові зони і полігони, навчальні, консультаційні, інформаційні і обслуговуючі структури;
- Здійснення прямого фінансування діяльності малих підприємств на основі спеціальних законів шляхом надання субсидій, дотацій, податкових і інвестиційних пільг, компенсацій, виплат з фондів підтримки підприємництва, розміщення державних замовлень;
- Розробка цільових програм державної підтримки малого бізнесу на довгострокову перспективу;
- Надання консультаційної допомоги підприємцям, організація системи підготовки та перепідготовки підприємців;
- Надання малим підприємствам в оренду на пільгових умовах приміщень, обладнання, земельних ділянок;
- Сприяння зовнішньоекономічної діяльності малих підприємств.

Проблеми розвитку малого підприємництва в Республіці Білорусь
Аналіз стану малого бізнесу в Білорусі виявив такі тенденції: скорочення основних параметрів розвитку, орієнтованість на торгово-посередницьку діяльність, нерівномірність розвитку по галузях та регіонах, скорочення кількості реально працюючих юридичних осіб та стійке зростання індивідуальних підприємців.
Малий бізнес не став альтернативним сектором економіки, здатним належним чином вирішувати завдання економічного зростання держави, підвищення рівня зайнятості та добробуту населення. На 1 тисячу жителів Білорусі припадає лише 2,7 організацій, що мають статус суб'єкта малого підприємництва, у той час як у Росії цей показник дорівнює 6, в країнах Євросоюзу - 30, в США-74.
Таким чином, ситуація, ситуація свідчить про необхідність зміни підходів до проведеної державою політиці щодо малого бізнесу, вдосконалення механізму його державної підтримки. У переліку основних напрямків удосконалення державної політики щодо малого бізнесу необхідно передбачити ревізію законодавчих актів з метою вироблення пропозицій про скорочення функцій органів держуправління щодо здійснення контролю за суб'єктами малого бізнесу. При цьому одним з головних напрямів державної політики має стати поступове зменшення будь-яких форм державного втручання в сферу малого бізнесу.
Прийнята в 2006 р . програма підтримки малого підприємництва передбачає вживання заходів щодо скасування актів законодавства, що перешкоджають розвитку малого бізнесу (у сферах ліцензування, сертифікації, державної реєстрації, оренди приміщень та землевідведення). У той же час планується встановити спрощену процедуру реєстрації та ліквідації суб'єктів малого підприємництва, ввести обмеження на призупинення їх діяльності контролюючими органами, скоротити види порушень, що тягнуть за собою застосування фінансових санкцій, і зменшити розмір цих санкцій.
Значна частина труднощів і перешкод на шляху становлення і розвитку малого підприємництва в нашій республіці лежить за рамками самої сфери малого підприємництва. На підставі наявних статистичних та аналітичних даних можна виділити ряд основних проблем, з якими стикаються у своїй діяльності представники малого підприємництва.
Як відомо, фінансова підтримка з боку кредитно-банківської системи та органів влади відіграє вкрай незначну роль як під час створення підприємств, так і на етапі їх розвитку.
Так виключно вклади засновників стали джерелом стартового капіталу 86% малих підприємств; менше 2% підприємств змогли отримати фінансову підтримку від органів влади або програм розвитку підприємництва.
На думку керівників малих підприємств, отримання банківського кредиту, перш за все, ускладнюють дуже високі відсотки, нереальні вимоги з приводу застави і гарантій повернення кредиту, обмеженість строків кредитування, тривалість процедури прийняття рішень, труднощі, пов'язані з оформленням відповідних документів, необхідність особистих зв'язків у банку .
Утруднений доступ до фінансових ресурсів, відсутність державної системи гарантування кредитів для малих підприємств істотно знижують підприємницьку активність населення, не дають стимулу до розвитку малих виробництв.
Найбільшим фінансовим ресурсом володіють банківські структури.
Але в даний час банківський капітал не працює на ринку малого підприємництва. На старті своєї діяльності суб'єкти малого підприємництва не мають ліквідного забезпечення взагалі, або це забезпечення не достатньо для банківського кредиту. У свою чергу це створює додаткові проблеми для банків в частині необхідності резервування, збільшує витрати банку.
Сьогодні виробничі галузі малого підприємництва і мала інноваційна діяльність розвиваються поки не в достатній мірі. Пов'язано це з тим, що для розвитку таких підприємств необхідні довгострокові і порівняно недорогі кредитні ресурси, оскільки велика частина суб'єктів малого підприємництва відчуває гостру потребу в оновленні обладнання, придбання нових і сучасних технологій. З урахуванням сформованої тенденції потреба інноваційних малих підприємств в інвестиційних ресурсах понад їх власних ресурсів складе понад 1, 9 млрд. р.. на рік.
Загальна потреба діючих суб'єктів малого підприємництва тільки в мікрокредитах в даний час складає близько 2 трил. р.
Проте сьогодні, за даними проведених досліджень, доступ до зовнішніх фінансових ресурсів щорічно мають лише близько 1-1,5 тис. підприємців.
Забезпечити доступ підприємців до кредитів - значить не тільки підтримати існуючий сектор малого підприємництва та вивести його з тіні, але і стимулювати появу нових підприємств, забезпечити розвиток існуючих, у тому числі їх технічне переозброєння.
Варто зазначити, що відповідно до державної підтримкою малих і середніх підприємств у 2007 р . обсяг мікрокредитів для фінансування подібних компаній планується збільшити до 1 трил. р. (2-х кратний приріст до 2006р.). При цьому обсяг прямої державної підтримки малого бізнесу з республіканського бюджету в 2007 р . складе 206,4 млн. р., а також з республіканського бюджету буде виділено 192 млн. р. Білоруському фонду фінансової підтримки підприємництва. На рівні місцевих бюджетів на підтримку малого підприємництва планується виділити в 2007р. 972 млн.р.
Досить гнучким і доступним для малого підприємництва фінансовим інструментом, альтернативним банківському кредитуванню, міг би стати лізинг - дуже ефективний спосіб залучення інвестицій в реальний сектор економіки, особливо в умовах нестачі капіталу.
З огляду на більш високу фондовіддачу малих підприємств, лізинг, як засіб оновлення основних фондів, саме в малому підприємництві може забезпечити найбільш швидкий інвестиційний дохід, знизити терміни окупності інвестиційного проекту, підвищити ефективність використаних фінансових коштів.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що однією з основних проблем розвитку малого підприємництва в Республіці Білорусь є недостатня фінансова підтримка і відсутність реальних фінансово-кредитних механізмів забезпечення такої підтримки.
Податкове законодавство все ще залишається суперечливим і складним. Податкова система, що сприяє розвитку підприємництва, повинна бути простою, справедливою, стабільною, а процедура її застосування прозорою.
Незважаючи на заходи держави щодо вдосконалення податкового законодавства, податковий прес на підприємницьку діяльність залишається все ще важким.
Аналіз має в останні три роки місце практики оподаткування суб'єктів малого підприємництва, в тому числі із застосуванням спрощених систем оподаткування, виявляє численні суперечності у нормативних та законодавчих актах, відсутність цілісності законодавчих актів, що регулюють оподаткування малого підприємництва.
Негативний вплив на розвиток малого підприємництва надає відсутність диференціації розмірів штрафів щодо великих і малих підприємств у бік їх зменшення для останніх (питома вага витрат від штрафних санкцій для малих підприємств незрівнянно вище, ніж для великих).
Недосконалість податкової системи поглиблюється, як вже було сказано, надмірною бюрократизацією і зайвим адмініструванням розвитку малого підприємництва з боку держави.
Перешкоди, пов'язані з необхідністю виконання підприємцями обов'язкових правил і процедур, передбачених підзаконними актами, істотно ускладнюють підприємницьку діяльність. Всі нормативні документи, що регламентують діяльність малих підприємств, готувалися тими чи іншими владними структурами, і кожен з цих нормативних актів, що розглядаються окремо, містить логічні вимоги, однак у сукупності вони створюють труднопреодолімие бар'єри на шляху здійснення Підприємницької діяльності.
Відсутність або суперечливість законодавчих актів, можливість їх неоднозначного тлумачення і застосування, бюрократична заплутаність процедур реєстрації бізнесу, ліцензування діяльності, сертифікації продукції, оформлення прав власності тощо, а також пов'язані з цим значні фінансові витрати залишаються головними проблемами в діяльності малого підприємства.
Однак навіть вирішило завершити підприємницьку діяльність мале підприємство не в змозі зробити це юридично коректно. Чинним законодавством встановлено зайве ускладнена процедура добровільної ліквідації юридичних осіб. У результаті є значна кількість непрацюючих фірм, які існують лише формально.
Інноваційна діяльність є одним з вирішальних факторів підвищення ефективності економіки та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, створення умов нормального функціонування промисловості в цілому, реструктуризації галузей. При цьому малі підприємства є найбільш ефективними об'єктами для розвитку наукових досліджень.
Основний напрямок державної інноваційної політики в цій сфері полягає в тому, щоб зберегти накопичений науково-технологічний потенціал і розвивати необхідну інфраструктуру та економічні механізми, які стимулюють інноваційні процеси. Особливість поточної ситуації полягає в наявності значного обсягу фундаментальних і технологічних заділів, висококваліфікованих кадрів у поєднанні з недостатньою реалізацією конкретних інновацій в силу відсутності у підприємств власних і залучених коштів, важкодоступність позикових коштів, відсутність системи гарантування високоризикованих наукових проектів, низького попиту на науково-технічну продукцію .
Недооцінка державою значення малого підприємництва викликає недовіру до влади з боку підприємницьких кіл, призводить до загострення існуючих проблем, до зниження динаміки його розвитку, а можливо і до згортання приватного сектора підприємництва з одночасним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруженості в країні.
Підприємці в цілому вважають зацікавленість органів влади всіх рівнів у розвитку малого підприємництва меншою, ніж це потрібно в даний час. Виражене представниками малого підприємництва ставлення до позиції влади переноситься і на їх оцінку результатів зусиль органів влади щодо зміни умов для підприємництва в кращу сторону.

ЛІТЕРАТУРА
1. Воловик, Е. М. Оподаткування власного бізнесу у Великобританії / / НЕГ. 2008. № 4 (14) с.5
2. Герчикова, І. М. Регулювання підприємницької діяльності: державне і межфирменное. Учеб. посібник. - М.: Консалтбанкір, 2008.
3. Лапуста, М. Г. Підприємництво: Навчальний посібник. М.ІНФА-М, 2008.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
93.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Мале підприємництво і його роль у реформуванні економіки та зміцненні місцевих бюджетів
Інвестиції як найважливіший фактор сталого розвитку підприємства
Підприємництво - сутність форми спільне і мале підприємництво
Науково-технічний прогрес - найважливіший фактор раціонального розміщення та розвитку продуктивних
Ефективність національної економіки Республіки Білорусь
Мале підприємництво
Мале підприємництво 3
Мале підприємництво 4
Мале підприємництво
© Усі права захищені
написати до нас