РЕФЕРАТ
ПО ГЕОГРАФІЇ Томської області
Тема: Ліси міста Томська
Міськими лісами є насадження, розташовані поза міською забудови, але знаходяться в межах юридичних меж міста. Враховуючи велике екологічне значення лісової рослинності на землях міських поселень, а також тривалість, витратність і проблематичність відтворення лісової рослинності в міських умовах особливо важливий ефективний контроль за їх станом та використання в залежності від їх властивостей та функціонального призначення.
Місто Томськ є одним з небагатьох міст Росії, де ліси займають близько 30% його території. Площа міських лісів на території м. Томська за даними лесоінвентарізаціі 2002 р. становить 8293 га [4].
Загальна площа міських лісів м. Томська складає 8293 га. До складу земель лісового фонду міста входять Міське, Кудровское, Богашевское, Вершінінское, Рибаловское, корниловское лісництва.
Територія міських лісів розділена на 93 кварталу, середня площа земель, вкритих лісовою рослинністю, що знаходяться в межах кварталу, складає 89 га.
Породний склад і вікова структура міських лісів
У лісовий фонд міських лісів входять 10 деревних порід, але їх участь у ньому нерівномірне. Основний фон лісів створюється наявністю в ньому трьох найбільш поширених порід - берези (33,2% лісової площі), осики (24,8%) та сосни (22,1%) - сукупна поширення яких охоплює чотири п'ятих земель, вкритих лісовою рослинністю ( 80,1% - 6597 га).
Незначне представництво (менше 1,0% на породу) мають клен, кедр (0,4%), модрина (0,5%) і тополя (0,6%), які в сукупності займають 126 га (1,5%) .
У міських лісу присутні також ялина (4,2%), ялиця (6,1%) і верба деревоподібна (8,1%); їх сукупна площа дорівнює 1520 га (18,4%).
За винятком клена, наявність інших порід зумовлене місцевими кліматичними і грунтовими умовами.
Насадження міських лісів змішані і мають досить складний породний склад. М'яколистяні породи є переважаючими, до них відносяться береза, осика, тополя, верба деревовидна. Хвойні породи (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр) займають менше площі.
Разом з тим відзначається наявність таких порід інтродуцентів, як: клен, в'яз, дуб, липа, яблуня, які не дивлячись на своє мала кількість, тим не менш є окрасою міських лісів. Найціннішою хвойної породою в природному та історичному відношенні є кедр.
У складі насаджень хвойного господарства 19% представлено листяними породами, а в складі насаджень м'яколистяних господарства присутність хвойних порід становить 7% [4].
Найстарші лісові культури були створені в 1931 році, які ще збереглися на території в 2,3 га. Сосновий бор в районі психіатричної лікарні був посаджений в 1953 році. У наступні роки аж до 1997 року тривали посадки культур.
Середній вік міських лісів 70 років, що вказує на відносну молодість. Відносна молодість насаджень та їх продуктивність дають досить високі показники середніх змін запасів на 1 га.
За віковою структурою половину земель лісового фонду (51,1%) займають середньовікові деревостани; ще третя частина (32,0%) припадає на стиглі і перестійні.
У хвойному господарстві більш як чотири п'ятих площі зайнято середньовікові (83,1%), а площі інших груп віку майже рівновеликі один одному (від 5,0% до 6,4%). Перестійні деревостани відсутні, а стиглих - 5,5%.
У м'яколистяних господарстві домінують стиглі і перестійні деревостани, займаючи майже половину площі господарства (45,3%), а третя частина (35,1%) зайнята середньовіковим. Площа молодняків (5,9%) майже в два рази менше, ніж площа пристигаючих (13,7%). Площа перестійних насаджень 10,4%.
Твердолистяні господарство представлено 2 га середньовікові насадження клена, що становить 0,02% площі насаджень і ніяк не впливає на загальну структуру лісового фонду.
Таким чином, загальний запас насаджень дорівнює 1466,4 тис.м 3, з них запас середньовікових - 827,9 тис.м 3 (56,4%), а стиглих і перестійних - 434,0 тис. м 3 (29,6 %). Запас насаджень хвойного господарства становить 666,2 тис.м 3, тобто 45,4% загального запасу.
Основні типи лісових ландшафтів
Для однієї з оцінок міського лісу використовується класифікація поділу його території по типології лісових ландшафтів (табл. 1).
Таблиця 1
Основні типи лісових ландшафтів
Лісовий фонд міських лісів р. Томська в основному представлений закритими типами лісових ландшафтів (70,9%); напіввідкритих просторів - 28,7%; відкритих просторів враховано 0,4% [4].
Рекреаційна цінність міських лісів
Рекреаційна цінність території лісів характеризується такими показниками, як стійкість насаджень, прохідність і оглядовість ділянок.
Показник стійкості характеризує загальний стан насаджень, якість зростання і розвитку, рівень природного поновлення, здатність насаджень протистояти несприятливим умовам (табл. 2).
Таблиця 2
Шкала оцінки стійкості насаджень
Середня ступінь стійкості міських лісів визначена як 1,4, тобто досить висока, 95,6% насаджень мають 1 і 2 ступеня стійкості. Це свідчить про досить доброму загальному стані насаджень.
Для характеристики цінності ділянки використовується шкала оцінки прохідності (табл. 3).
Таблиця 3
Шкала оцінки прохідності ділянки
У міських лісах переважає середній ступінь прохідності виділив (74,0%) тобто пересування обмежене за деякими напрямками, хорошу прохідність мають 18,3% лісів. Погана прохідність на 7,7% площі об'єкта.
Просматриваемость або обозреваемость ландшафтного виділу є одним з найважливіших показників естетичного сприйняття. Просматриваемость залежить від наявності, висоти та густоти підросту або підліску, густоти і характеру розміщення дерев у деревостані, зімкнутості деревного полога і пов'язаної з цим освітленості ділянки.
Просматриваемость або обозреваемость визначається відстанню, при якому можна визначити по стовбуру породу дерева та інші елементи ландшафту (табл. 4).
У міських лісах м. Томська переважають ділянки із середнім ступенем просматриваемость (64,2%), тобто видимість у них не перевищує відстані більше 40 м. Хорошу просматриваемость мають 28,0% площі об'єкта, погану - 7,8% [4].
Таблиця 4
Шкала оцінки оглядовість ділянки
Охорона міських лісів м. Томська
Здійснення функцій та заходів з охорони, захисту, раціонального використання і відтворення міських лісів, згідно з Лісовим кодексом Російської Федерації, повинні виконуватися державної лісовою охороною, лісгоспами та спеціалізованими організаціями федерального органу управління лісовим господарством [8].
Лісовідновлювальні заходи. Відтворення міських лісів забезпечується своєчасним проведенням лісовідновлювальних заходів, що забезпечують появу лісової рослинності в місцях, де ліс повністю або частково зведено людиною або загинув в результаті природної катастрофи (на вирубках і інших, не покритих лісом землях), покращення породного складу в результаті проведення рубок, доглядом за лісом та іншими лісогосподарськими роботами; введенням деревних і чагарникових порід, стійких до рекреаційного навантаження [6].
Протипожежні заходи. Пожежа є одним з найнебезпечніших і дуже поширених ворогів лісу. Навіть при слабкому низовій пожежі гине лісової молодняк. Якщо при виникненні пожежі не прийняти ефективних заходів для її гасіння, вогонь може поширитися на великі площі, розвинутися до розмірів стихійного лиха і завдати величезної шкоди.
В основу оцінки ступеня пожежної небезпеки, яка визначається по кожному виділу, покладені типи лісу, переважаючі породи, характер підросту, ступінь захаращеності тощо [3].
У систему дбайливого використання і відтворення рекреаційних лісів входить їх охорона від незаконного відчуження, використання і забудови лісових земель, самовільних порубок, пошкоджень насаджень, пошкодження деревостанів пожежами.
Охорона лісів здійснюється з урахуванням їх біологічних та інших особливостей і включає в себе комплекс організаційних, правових та інших заходів щодо раціонального використання і збереження лісів [9].
Вся територія міських лісів є зоною наземної охорони лісів. Охорона лісів від пожеж забезпечується протипожежним облаштуванням території, попередженням лісових пожеж, їх виявленням, обмеженням поширення і гасіння [8].
Але основним засобом боротьби з різними видами порушень поведінки в лісі є їх профілактика, попередження. Необхідна систематична роз'яснювальна робота серед населення: замітки в місцевій пресі, виступи по місцевому радіо, бесіди в школах, організація наочної агітації та інші заходи з протипожежного пристрою:
1) Попереджувальні заходи: лесопожарних пропаганда (постійні стенди, попереджувальні аншлаги, проведення лекцій та бесід серед населення, поширення листівок, взяття підписок про дотримання правил пожежної безпеки у працюючих в лісі); лісова рекреація (організація місць відпочинку та куріння, пристрій майданчиків для стоянок туристів, будівництво стоянок для автотранспорту); контроль за дотриманням вимог правил пожежної безпеки в лісах (організації патрульних маршрутів лісової охорони, організація контрольних постів при в'їзді в ліс);
2) Заходи з обмеження поширення пожеж: пристрій мінералізованих смуг навколо культур, хвойних молодняків і вздовж доріг, будову мінералізованих смуг по квартальних просіках; догляд за мінералізованими смугами; створення протипожежні узлісь;
3) Організація зв'язку (придбання та оснащення лісової охорони радіотелефонами);
4) Заходи по боротьбі з пожежами: організація пунктів пожежного інвентарю; влаштування під'їзних шляхів до водойм [3].
Крім того, потрібне ведення постійного спостереження за санітарним станом лісів, своєчасне виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, проведення заходів щодо профілактики виникнення зазначених осередків, їх локалізації і ліквідації, ведення та інших лісозахисних заходів:
1) моніторинг всієї території міських лісів; вибірковий нагляд за появою осередків шкідників і хвороб лісу;
2) створення та організація роботи шкільних лісництв;
3) придбання лабораторного обладнання, наочних посібників, літератури; пропаганда лесозащіти [3].
Функціональне зонування території лісів м. Томська
В умовах урбанізованої міського середовища зберегти ліси можливо за умови організації специфічною форми ведення в них господарської діяльності, яка б враховувала в першу чергу їх екологічне та рекреаційне призначення. З метою підвищення ефективності такої діяльності міські ліси, у зв'язку з їх природної неоднорідністю, підлягають зонування за ознаками екологічної та рекреаційної цінності [1].
З моменту передачі місту значної площі земель, вкритих лісовою рослинністю, ці ліси стали об'єктом інтересу різних організацій [2].
Так, Комітет із земельних ресурсів та землеустрою м. Томська в 1999 р. в плані своїх робіт передбачав проведення еколого-рекреаційного зонування міських лісів з подальшою розробкою рекомендацій щодо господарської та природоохоронної діяльності в лісах міста.
У тому ж 1999 НІІББ за завданням Комітету екології м. Томська провів дослідження екологічного стану лісів міста і здійснив їх функціональне зонування (табл. 5).
Принципи, покладені в основу виділення функціональних зон, відображені в їх найменуваннях:
Особливо охоронювані природні території - це в основному насадження штучного походження і не зімкнулися лісові культури, а також території, що примикають до міста з півдня і далі до південному кордоні міської освіти в гирлі р.. Басандайка - місця, які традиційно використовуються для літнього відпочинку і частина охороняється природного території берегового схилу р. Томі між м. Томськ і с.Коларово, (відповідно до Постанови Адміністрації Томської області від 16.01.96г. № 7) [5].
Територія берегового схилу р. Томі між м. Томська, с. Коларова і автодорогою Томськ - Коларова оголошена особливо охороняється природного територією рекреаційного призначення на підставі наукових досліджень співробітників НІІББ при ТГУ.
Район приурочений до крайової частини межиріччя Томі і Басандайкі і являє собою зсувній ландшафт.
У місці перетину даної ділянки газопроводом утворилася серія зсувів і глибоких ярів, які створили аварійну ситуацію на об'єкті. Активувалися зсувні процеси в районі профілакторію «Енергетик». Під загрозою зсуву знаходяться мічурінські ділянки садового товариства «Синій скеля».
Розвинені тут лісові масиви внаслідок надрічкової та приміського розташування території, її ерозійної небезпеки й переважного розвитку схилового типу місцевості виконують величезну средозащітную і средообразующую навантаження.
Естетична привабливість і контрастність місцевих ландшафтів, хороша транспортна доступність зумовили інтенсивне рекреаційне використання цієї території.
ПО ГЕОГРАФІЇ Томської області
Тема: Ліси міста Томська
Міськими лісами є насадження, розташовані поза міською забудови, але знаходяться в межах юридичних меж міста. Враховуючи велике екологічне значення лісової рослинності на землях міських поселень, а також тривалість, витратність і проблематичність відтворення лісової рослинності в міських умовах особливо важливий ефективний контроль за їх станом та використання в залежності від їх властивостей та функціонального призначення.
Місто Томськ є одним з небагатьох міст Росії, де ліси займають близько 30% його території. Площа міських лісів на території м. Томська за даними лесоінвентарізаціі 2002 р. становить 8293 га [4].
Загальна площа міських лісів м. Томська складає 8293 га. До складу земель лісового фонду міста входять Міське, Кудровское, Богашевское, Вершінінское, Рибаловское, корниловское лісництва.
Територія міських лісів розділена на 93 кварталу, середня площа земель, вкритих лісовою рослинністю, що знаходяться в межах кварталу, складає 89 га.
Породний склад і вікова структура міських лісів
У лісовий фонд міських лісів входять 10 деревних порід, але їх участь у ньому нерівномірне. Основний фон лісів створюється наявністю в ньому трьох найбільш поширених порід - берези (33,2% лісової площі), осики (24,8%) та сосни (22,1%) - сукупна поширення яких охоплює чотири п'ятих земель, вкритих лісовою рослинністю ( 80,1% - 6597 га).
Незначне представництво (менше 1,0% на породу) мають клен, кедр (0,4%), модрина (0,5%) і тополя (0,6%), які в сукупності займають 126 га (1,5%) .
У міських лісу присутні також ялина (4,2%), ялиця (6,1%) і верба деревоподібна (8,1%); їх сукупна площа дорівнює 1520 га (18,4%).
За винятком клена, наявність інших порід зумовлене місцевими кліматичними і грунтовими умовами.
Насадження міських лісів змішані і мають досить складний породний склад. М'яколистяні породи є переважаючими, до них відносяться береза, осика, тополя, верба деревовидна. Хвойні породи (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр) займають менше площі.
Разом з тим відзначається наявність таких порід інтродуцентів, як: клен, в'яз, дуб, липа, яблуня, які не дивлячись на своє мала кількість, тим не менш є окрасою міських лісів. Найціннішою хвойної породою в природному та історичному відношенні є кедр.
У складі насаджень хвойного господарства 19% представлено листяними породами, а в складі насаджень м'яколистяних господарства присутність хвойних порід становить 7% [4].
Найстарші лісові культури були створені в 1931 році, які ще збереглися на території в 2,3 га. Сосновий бор в районі психіатричної лікарні був посаджений в 1953 році. У наступні роки аж до 1997 року тривали посадки культур.
Середній вік міських лісів 70 років, що вказує на відносну молодість. Відносна молодість насаджень та їх продуктивність дають досить високі показники середніх змін запасів на 1 га.
За віковою структурою половину земель лісового фонду (51,1%) займають середньовікові деревостани; ще третя частина (32,0%) припадає на стиглі і перестійні.
У хвойному господарстві більш як чотири п'ятих площі зайнято середньовікові (83,1%), а площі інших груп віку майже рівновеликі один одному (від 5,0% до 6,4%). Перестійні деревостани відсутні, а стиглих - 5,5%.
У м'яколистяних господарстві домінують стиглі і перестійні деревостани, займаючи майже половину площі господарства (45,3%), а третя частина (35,1%) зайнята середньовіковим. Площа молодняків (5,9%) майже в два рази менше, ніж площа пристигаючих (13,7%). Площа перестійних насаджень 10,4%.
Твердолистяні господарство представлено 2 га середньовікові насадження клена, що становить 0,02% площі насаджень і ніяк не впливає на загальну структуру лісового фонду.
Таким чином, загальний запас насаджень дорівнює 1466,4 тис.м 3, з них запас середньовікових - 827,9 тис.м 3 (56,4%), а стиглих і перестійних - 434,0 тис. м 3 (29,6 %). Запас насаджень хвойного господарства становить 666,2 тис.м 3, тобто 45,4% загального запасу.
Основні типи лісових ландшафтів
Для однієї з оцінок міського лісу використовується класифікація поділу його території по типології лісових ландшафтів (табл. 1).
Таблиця 1
Основні типи лісових ландшафтів
| Група ландшафтів | Типи ландшафтів | Коротка характеристика ландшафтів | |||||
| 1. Закриті простору | а) Деревостани горізонтальнойсомкнутості, повнота 0,6-1,0 | Одноярусні, чисті і змішані деревостани з горизонтальною зімкнути крон і одно-мірним розміщенням дерев. | |||||
| б) Деревостани вертикальної зімкнутості, повнота 0,6-1,0 | Двоярусні, переважно різновікові і змішані деревостани з груповим розміщенням дерев. Добре виражені кра-соковитість поєднання листя і хвої, контрасти колірних і світлових поєднань. | ||||||
| 2.Полуоткри-ті простору | а) розріджені деревостани з рівномірним розміщенням дерев, повнота 0,3-0,5 | Розріджені деревостани з рівномірним розміщенням дерев. Гарна освітленість, розвинені крони. Важливу роль відіграє наземний покрив. | |||||
| б) розріджені деревостани з груповим розміщенням дерев, повнота 0,3-0,5 | Деревостани з нерівномірним розміщенням дерев у групах різної площі та вільної конфігурації кордонів. Наявність полян. Підлісок прикрашає узлісся. Покров різноманітний, добре розвинений. | ||||||
| 3. Відкриті простору | а) Ділянки з одиничними деревами | Непокриті лісом землі з одиничним розміщенням дерев і групами чагарника. | |||||
| б) Ділянки без деревної рослинності | Лісові і не лісові землі, водні простори та інші. | ||||||
Лісовий фонд міських лісів р. Томська в основному представлений закритими типами лісових ландшафтів (70,9%); напіввідкритих просторів - 28,7%; відкритих просторів враховано 0,4% [4].
Рекреаційна цінність міських лісів
Рекреаційна цінність території лісів характеризується такими показниками, як стійкість насаджень, прохідність і оглядовість ділянок.
Показник стійкості характеризує загальний стан насаджень, якість зростання і розвитку, рівень природного поновлення, здатність насаджень протистояти несприятливим умовам (табл. 2).
Таблиця 2
Шкала оцінки стійкості насаджень
| Ступінь стійкості | Характеристика ступеня стійкості та основні ознаки |
| 1 | Насадження абсолютно здорові, гарного росту; підріст, підлісок і живий напочвенний покрив хорошої якості і повністю покриває грунт. Здорових дерев у хвойних насадженнях не менше 90%, а в листяних - 70%. |
| 2 | Насадження з уповільненим зростанням, пухким будовою крони у частини дерев; забарвлення хвої і листя блідо-зелена; підріст відсутній або неблагонадійний; живої напочвенний покрив значною мірою витоптані; грунт ущільнений. Здорових дерев у хвойних насадженнях від 71 до 90%, а в листяних - 51-70%. |
| 3 | Насадження з різко ослабленим зростанням; підріст відсутня; підлісок і живий напочвенний покрив витоптані; грунт ущільнена ще більше; багато дерев мають механічні пошкодження або сліди дії шкідників, хвороб. Здорових дерев у хвойних насадженнях 51-70%, у листяних - 31-50%. |
| 4 | Насадження з припинилася зростанням. Підріст, підлісок і живий напочвенний покрив відсутні; грунт сильно втоптана. Лісова обстановка порушена, розпад лісового спільноти вступає в завершальну стадію. Здорових дерев у хвойних насадженнях менше 50%, у листяних - 30%. |
Для характеристики цінності ділянки використовується шкала оцінки прохідності (табл. 3).
Таблиця 3
Шкала оцінки прохідності ділянки
| Оцінка | Характер прохідності |
| Хороша | Пересування зручно в усіх напрямках |
| Середня | Пересування обмежено по деяких напрямках |
| Погана | Пересування утруднене у всіх напрямках |
Просматриваемость або обозреваемость ландшафтного виділу є одним з найважливіших показників естетичного сприйняття. Просматриваемость залежить від наявності, висоти та густоти підросту або підліску, густоти і характеру розміщення дерев у деревостані, зімкнутості деревного полога і пов'язаної з цим освітленості ділянки.
Просматриваемость або обозреваемость визначається відстанню, при якому можна визначити по стовбуру породу дерева та інші елементи ландшафту (табл. 4).
У міських лісах м. Томська переважають ділянки із середнім ступенем просматриваемость (64,2%), тобто видимість у них не перевищує відстані більше 40 м. Хорошу просматриваемость мають 28,0% площі об'єкта, погану - 7,8% [4].
Таблиця 4
Шкала оцінки оглядовість ділянки
| Оцінка | Відстань, м |
| Хороша | 41 і більше |
| Середня | 21-40 |
| Погана | менше 20 |
Здійснення функцій та заходів з охорони, захисту, раціонального використання і відтворення міських лісів, згідно з Лісовим кодексом Російської Федерації, повинні виконуватися державної лісовою охороною, лісгоспами та спеціалізованими організаціями федерального органу управління лісовим господарством [8].
Лісовідновлювальні заходи. Відтворення міських лісів забезпечується своєчасним проведенням лісовідновлювальних заходів, що забезпечують появу лісової рослинності в місцях, де ліс повністю або частково зведено людиною або загинув в результаті природної катастрофи (на вирубках і інших, не покритих лісом землях), покращення породного складу в результаті проведення рубок, доглядом за лісом та іншими лісогосподарськими роботами; введенням деревних і чагарникових порід, стійких до рекреаційного навантаження [6].
Протипожежні заходи. Пожежа є одним з найнебезпечніших і дуже поширених ворогів лісу. Навіть при слабкому низовій пожежі гине лісової молодняк. Якщо при виникненні пожежі не прийняти ефективних заходів для її гасіння, вогонь може поширитися на великі площі, розвинутися до розмірів стихійного лиха і завдати величезної шкоди.
В основу оцінки ступеня пожежної небезпеки, яка визначається по кожному виділу, покладені типи лісу, переважаючі породи, характер підросту, ступінь захаращеності тощо [3].
У систему дбайливого використання і відтворення рекреаційних лісів входить їх охорона від незаконного відчуження, використання і забудови лісових земель, самовільних порубок, пошкоджень насаджень, пошкодження деревостанів пожежами.
Охорона лісів здійснюється з урахуванням їх біологічних та інших особливостей і включає в себе комплекс організаційних, правових та інших заходів щодо раціонального використання і збереження лісів [9].
Вся територія міських лісів є зоною наземної охорони лісів. Охорона лісів від пожеж забезпечується протипожежним облаштуванням території, попередженням лісових пожеж, їх виявленням, обмеженням поширення і гасіння [8].
Але основним засобом боротьби з різними видами порушень поведінки в лісі є їх профілактика, попередження. Необхідна систематична роз'яснювальна робота серед населення: замітки в місцевій пресі, виступи по місцевому радіо, бесіди в школах, організація наочної агітації та інші заходи з протипожежного пристрою:
1) Попереджувальні заходи: лесопожарних пропаганда (постійні стенди, попереджувальні аншлаги, проведення лекцій та бесід серед населення, поширення листівок, взяття підписок про дотримання правил пожежної безпеки у працюючих в лісі); лісова рекреація (організація місць відпочинку та куріння, пристрій майданчиків для стоянок туристів, будівництво стоянок для автотранспорту); контроль за дотриманням вимог правил пожежної безпеки в лісах (організації патрульних маршрутів лісової охорони, організація контрольних постів при в'їзді в ліс);
2) Заходи з обмеження поширення пожеж: пристрій мінералізованих смуг навколо культур, хвойних молодняків і вздовж доріг, будову мінералізованих смуг по квартальних просіках; догляд за мінералізованими смугами; створення протипожежні узлісь;
3) Організація зв'язку (придбання та оснащення лісової охорони радіотелефонами);
4) Заходи по боротьбі з пожежами: організація пунктів пожежного інвентарю; влаштування під'їзних шляхів до водойм [3].
Крім того, потрібне ведення постійного спостереження за санітарним станом лісів, своєчасне виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, проведення заходів щодо профілактики виникнення зазначених осередків, їх локалізації і ліквідації, ведення та інших лісозахисних заходів:
1) моніторинг всієї території міських лісів; вибірковий нагляд за появою осередків шкідників і хвороб лісу;
2) створення та організація роботи шкільних лісництв;
3) придбання лабораторного обладнання, наочних посібників, літератури; пропаганда лесозащіти [3].
Функціональне зонування території лісів м. Томська
В умовах урбанізованої міського середовища зберегти ліси можливо за умови організації специфічною форми ведення в них господарської діяльності, яка б враховувала в першу чергу їх екологічне та рекреаційне призначення. З метою підвищення ефективності такої діяльності міські ліси, у зв'язку з їх природної неоднорідністю, підлягають зонування за ознаками екологічної та рекреаційної цінності [1].
З моменту передачі місту значної площі земель, вкритих лісовою рослинністю, ці ліси стали об'єктом інтересу різних організацій [2].
Так, Комітет із земельних ресурсів та землеустрою м. Томська в 1999 р. в плані своїх робіт передбачав проведення еколого-рекреаційного зонування міських лісів з подальшою розробкою рекомендацій щодо господарської та природоохоронної діяльності в лісах міста.
У тому ж 1999 НІІББ за завданням Комітету екології м. Томська провів дослідження екологічного стану лісів міста і здійснив їх функціональне зонування (табл. 5).
Принципи, покладені в основу виділення функціональних зон, відображені в їх найменуваннях:
Особливо охоронювані природні території - це в основному насадження штучного походження і не зімкнулися лісові культури, а також території, що примикають до міста з півдня і далі до південному кордоні міської освіти в гирлі р.. Басандайка - місця, які традиційно використовуються для літнього відпочинку і частина охороняється природного території берегового схилу р. Томі між м. Томськ і с.Коларово, (відповідно до Постанови Адміністрації Томської області від 16.01.96г. № 7) [5].
Територія берегового схилу р. Томі між м. Томська, с. Коларова і автодорогою Томськ - Коларова оголошена особливо охороняється природного територією рекреаційного призначення на підставі наукових досліджень співробітників НІІББ при ТГУ.
Район приурочений до крайової частини межиріччя Томі і Басандайкі і являє собою зсувній ландшафт.
У місці перетину даної ділянки газопроводом утворилася серія зсувів і глибоких ярів, які створили аварійну ситуацію на об'єкті. Активувалися зсувні процеси в районі профілакторію «Енергетик». Під загрозою зсуву знаходяться мічурінські ділянки садового товариства «Синій скеля».
Розвинені тут лісові масиви внаслідок надрічкової та приміського розташування території, її ерозійної небезпеки й переважного розвитку схилового типу місцевості виконують величезну средозащітную і средообразующую навантаження.
Естетична привабливість і контрастність місцевих ландшафтів, хороша транспортна доступність зумовили інтенсивне рекреаційне використання цієї території.
Перспектива розвитку ООПТ визначається збереженням типових та унікальних природних компонентів і екосистем (біорозмаїття) [5].
Водоохоронна зона - зона лісів, виділена з метою збереження умов живлення підземних джерел води (водозабірних свердловин і самовиливними джерел підземної води); берегозахисні ділянки лісу, сформовані в основному видами роди Іва з заплавно-трав'яним рослинним покривом, приурочені до берегів рр.Ушайка, Киргизькі та ін, основною функцією екологічної, яких-захист берегів річок від розмиву особливо під час весняних паводків.
Захисні смуги уздовж доріг - виділені в насадженнях, розташованих уздовж основних автомобільних шосейних доріг.
Захисні смуги (нерестовищ) - призначені для захисту нерестовищ цінних промислових риб в лівобережній заплаві р.Томі (виділені на підставі Постанови Уряду РРФСР 554 від 26.10.73.), Виділені верболози по південній частині озера Сінна Кур'ян.
Захисна зона СХК - зона лісів, розташована в безпосередній близькості до земель ЗАТЕ р.Сіверський, займає собою весь простір Кузовлевской лісової дачі і поширюється від північної межі міста на південь на відстань до 18 км. Призначена для захисту населення міста і міського середовища від забруднення атмосферного повітря радіоактивними і хімічними речовинами. Насадження захисного поясу СХК повинні мати низьким класом пожежної небезпеки, оскільки вони можуть бути серйозною причиною вторинного забруднення навколишнього середовища радіонуклідами в разі виникнення лісових пожеж. Масиви навколо СХК повинні мати густу мережу мінералізованих смуг та протипожежних розривів. У пожежонебезпечний період доступ населенню в ці масиви повинен припинятися. Головними породами в цій зоні повинні бути листяні породи, хвойні насадження тут не доречні через підвищену пожежну небезпеку.
Протиерозійна зона - ділянки лісів, розташовані на схилах крутизною більше 10 градусів. Основне екологічне спрямування цих
лісів - захист схилів від небезпечного розвитку ерозійних процесів.
І, нарешті, санітарна зона, куди увійшли території в якійсь мірі не відповідали функціям перерахованих вище зон. Вона об'єднує дрібні мозаїчно розкидані ділянки в середній і південній частині міських лісів [6].
У загальній системі лісівничих заходів щодо раціонального використання лісів для відпочиваючих важливе місце займає рекреаційне районування. Воно має розроблятися на основі загальної характеристики лісів Томська, груп типів лісу з використанням схеми їх розміщення. При цьому повинні враховуватися дані по оцінки клімату, грунтів, водних ресурсів, урбанізація, комфортність літнього та зимового відпочинку, стан транспортної мережі, рекреаційна оцінка лісових земель, їх стійкість т ін [9].
Таблиця 5
Розподіл площі міських лісів за функціональним зонам
На підставі вище викладеного по рекреаційним ознаками виділяються наступні категорії:
1. Зони комплексної рекреації загальною площею 623 га, виконують такі функції - оздоровчу, заняття фізичною культурою, організований довгостроковий відпочинок, пікнікового відпочинок, збиральництво грибів та пізнавальну. У цих зонах знаходяться піонерські табори і спеціалізовані установи для оздоровлення та відпочинку населення.
2. Зони комплексної рекреації з переважанням занять фізичною культурою і спортом площею 479,3 га.
3. Зони активного відпочинку населення. Включають ділянки лісу, що прилягають до окремих населених пунктів та житлових кварталах м. Томська. Ширина цих ділянок, згідно з нормативом, по Томської області складає до 1 км. Загальна їх площа 1716,6 га.
4. Лікувальна зона навколо Обласної клінічної лікарні площею 126 га, у відповідності до Постанови від 06.06.1995 р. Мерії м. Томська, наділена статусом особливо охороняється оздоровчої території. Основні призначення цих земель - це формування здорового навколишнього середовища для профілактики та лікування населення.
5. Інші - це ділянки міської території з низьким рекреаційним потенціалом: ділянки навколо міських кварталів; ділянки вздовж річок; ділянки вздовж доріг [4].
Рекреаційне районування дозволяє розробити стратегію лісогосподарської діяльності. Воно є важливим елементом при розробці схем рекреаційного використання міських лісів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Базанов В.А., Сохань К.В. Еколого-рекреаційне зонування лісового фонду м. Томська. Матеріали. Всерос. конфер. «Проблеми регіональної екології». Вип. 8 .- Новосибірськ, 2000.-с.115-120.
2. Закон Томської області «Про віднесення земель до власності Томської області» від 23.10.98 р.
3. Ліс і охорона природи / За ред. Сініціна С.Г. - М.: Лісова промисловість, 1980 .- 287с.
4. Лесоінвентарізація міських лісів муніципального освіти «Місто Томськ». Пояснювальна записка. Томськ, 2003.
5. Особливо-охоронювані природні території області: Навчально - справоч. посіб. / Адам А.М., Ревушкіна Т.В., Нехорошев О.Г., Бабенко А.С. -Томськ.: Вид-во НТЛ, 2001.-252с.
6. Реймерс Н.Ф. Природокористування. Справ .- слів., М.: Думка, 1990 .- 637с.
7. Реймерс Н.Ф., Штільмарк Ф.Р. Особливо охоронювані природні території .- М.: М, 1978.-295с.
8. Рішення Державної думи Томської області від 01.07.1999г. (№ 324)''Про затвердження порядку ведення лісового господарства в лісах, розташованих на землях міських поселень Томської області''.
9. Таран І.В. Рекреаційні ліси Західного Сибіру. - Новосибірськ.: Наука, 1985.-232с.
Водоохоронна зона - зона лісів, виділена з метою збереження умов живлення підземних джерел води (водозабірних свердловин і самовиливними джерел підземної води); берегозахисні ділянки лісу, сформовані в основному видами роди Іва з заплавно-трав'яним рослинним покривом, приурочені до берегів рр.Ушайка, Киргизькі та ін, основною функцією екологічної, яких-захист берегів річок від розмиву особливо під час весняних паводків.
Захисні смуги уздовж доріг - виділені в насадженнях, розташованих уздовж основних автомобільних шосейних доріг.
Захисні смуги (нерестовищ) - призначені для захисту нерестовищ цінних промислових риб в лівобережній заплаві р.Томі (виділені на підставі Постанови Уряду РРФСР 554 від 26.10.73.), Виділені верболози по південній частині озера Сінна Кур'ян.
Захисна зона СХК - зона лісів, розташована в безпосередній близькості до земель ЗАТЕ р.Сіверський, займає собою весь простір Кузовлевской лісової дачі і поширюється від північної межі міста на південь на відстань до 18 км. Призначена для захисту населення міста і міського середовища від забруднення атмосферного повітря радіоактивними і хімічними речовинами. Насадження захисного поясу СХК повинні мати низьким класом пожежної небезпеки, оскільки вони можуть бути серйозною причиною вторинного забруднення навколишнього середовища радіонуклідами в разі виникнення лісових пожеж. Масиви навколо СХК повинні мати густу мережу мінералізованих смуг та протипожежних розривів. У пожежонебезпечний період доступ населенню в ці масиви повинен припинятися. Головними породами в цій зоні повинні бути листяні породи, хвойні насадження тут не доречні через підвищену пожежну небезпеку.
Протиерозійна зона - ділянки лісів, розташовані на схилах крутизною більше 10 градусів. Основне екологічне спрямування цих
лісів - захист схилів від небезпечного розвитку ерозійних процесів.
І, нарешті, санітарна зона, куди увійшли території в якійсь мірі не відповідали функціям перерахованих вище зон. Вона об'єднує дрібні мозаїчно розкидані ділянки в середній і південній частині міських лісів [6].
У загальній системі лісівничих заходів щодо раціонального використання лісів для відпочиваючих важливе місце займає рекреаційне районування. Воно має розроблятися на основі загальної характеристики лісів Томська, груп типів лісу з використанням схеми їх розміщення. При цьому повинні враховуватися дані по оцінки клімату, грунтів, водних ресурсів, урбанізація, комфортність літнього та зимового відпочинку, стан транспортної мережі, рекреаційна оцінка лісових земель, їх стійкість т ін [9].
Таблиця 5
Розподіл площі міських лісів за функціональним зонам
| № | Функціональні зони | Загальна площа, (га) | % |
| 1. | Особливо охоронювані природні території | 1092 | 13,2 |
| 2. | Водоохоронна зона | 895 | 10,2 |
| 3. | Захисні смуги уздовж доріг | 680 | 8,2 |
| 4. | Захисні смуги (нерестовищ) | 22 | 0,2 |
| 5. | Захисна зона СХК | 3602 | 43,4 |
| 6. | Протиерозійна зона | 669 | 8,1 |
| 7. | Санітарна зона | 1333 | 16,1 |
| Всього | 8293 | 100,0 |
1. Зони комплексної рекреації загальною площею 623 га, виконують такі функції - оздоровчу, заняття фізичною культурою, організований довгостроковий відпочинок, пікнікового відпочинок, збиральництво грибів та пізнавальну. У цих зонах знаходяться піонерські табори і спеціалізовані установи для оздоровлення та відпочинку населення.
2. Зони комплексної рекреації з переважанням занять фізичною культурою і спортом площею 479,3 га.
3. Зони активного відпочинку населення. Включають ділянки лісу, що прилягають до окремих населених пунктів та житлових кварталах м. Томська. Ширина цих ділянок, згідно з нормативом, по Томської області складає до 1 км. Загальна їх площа 1716,6 га.
4. Лікувальна зона навколо Обласної клінічної лікарні площею 126 га, у відповідності до Постанови від 06.06.1995 р. Мерії м. Томська, наділена статусом особливо охороняється оздоровчої території. Основні призначення цих земель - це формування здорового навколишнього середовища для профілактики та лікування населення.
5. Інші - це ділянки міської території з низьким рекреаційним потенціалом: ділянки навколо міських кварталів; ділянки вздовж річок; ділянки вздовж доріг [4].
Рекреаційне районування дозволяє розробити стратегію лісогосподарської діяльності. Воно є важливим елементом при розробці схем рекреаційного використання міських лісів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Базанов В.А., Сохань К.В. Еколого-рекреаційне зонування лісового фонду м. Томська. Матеріали. Всерос. конфер. «Проблеми регіональної екології». Вип. 8 .- Новосибірськ, 2000.-с.115-120.
2. Закон Томської області «Про віднесення земель до власності Томської області» від 23.10.98 р.
3. Ліс і охорона природи / За ред. Сініціна С.Г. - М.: Лісова промисловість, 1980 .- 287с.
4. Лесоінвентарізація міських лісів муніципального освіти «Місто Томськ». Пояснювальна записка. Томськ, 2003.
5. Особливо-охоронювані природні території області: Навчально - справоч. посіб. / Адам А.М., Ревушкіна Т.В., Нехорошев О.Г., Бабенко А.С. -Томськ.: Вид-во НТЛ, 2001.-252с.
6. Реймерс Н.Ф. Природокористування. Справ .- слів., М.: Думка, 1990 .- 637с.
7. Реймерс Н.Ф., Штільмарк Ф.Р. Особливо охоронювані природні території .- М.: М, 1978.-295с.
8. Рішення Державної думи Томської області від 01.07.1999г. (№ 324)''Про затвердження порядку ведення лісового господарства в лісах, розташованих на землях міських поселень Томської області''.
9. Таран І.В. Рекреаційні ліси Західного Сибіру. - Новосибірськ.: Наука, 1985.-232с.