(1911-73), російський математик, член-кореспондент АН СРСР (1964). Автор праць з теорії множин, математичним питань кібернетики, математичній лінгвістиці.
Один з перших вітчизняних вчених, які оцінили значення кібернетики. Під його керівництвом почалися перші в нашій країні роботи з кібернетики. В кінці 1950-х років Ляпунов сформулював основні напрямки розвитку кібернетики, на основі яких у наступні десятиліття отримали розвиток загальні та математичні основи кібернетики, обчислювальні машини, програмування та інші напрямки науки, розробив математичну теорію керуючих (кібернетичних) систем. У 1954-64 роках Ляпунов організував і вів семінар з кібернетики в МДУ.
Ляпунов створив перші навчальні курси програмування і розробив операторний метод програмування. Заклав основи машинного перекладу і математичної лінгвістики, біологічної кібернетики та математичних методів у біології.
З 1958 року керував виходом збірника "Проблеми кібернетики", серії книг "Кібернетика в монографіях", випуском російською мовою зарубіжних праць з цієї проблематіке.Последніе роки життя працював в Новосибірському Академмістечку, брав участь у становленні Новосибірського університету, викладав там кібернетику і математику.