Леверидж поняття види сутність

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Московська фінансово-промислова академія
Реферат
З дисципліни: Фінансовий менеджмент
На тему: Леверидж, поняття, види, сутність.
Виконав:
Москва 2005
Зміст
Введення. 3
Глава 1. Леверидж основні поняття, види і значення для ринкової економіки 6
1.1. Поняття левериджа, його значення для ринкової економіки. 6
1.2. Особливості фінансового левериджу. 8
1.3. Операційний (виробничий) леверидж і його ефект .. 13
1.4. Особливості оперативно-фінансового левериджу. 17
Глава 2. Оцінка сукупного ризику, пов'язаного з особливостями підприємств. 18
Висновок. 21
Список використаної літератури .. 23

Введення

Створення і функціонування будь-якої комерційної організації спрощено представляють собою процес інвестування фінансових ресурсів на довгостроковій основі з метою отримання прибутку. Поточна діяльність пов'язана з ризиком, зокрема виробничим і фінансовим, який слід брати до уваги в залежності від того, з якої позиції характеризується компанія. Як легко бачити з балансу, ця характеристика може бути виконана або з позиції активів, якими володіє і розпоряджається підприємство, або з позиції джерел коштів. У першому випадку виникає поняття виробничого ризику, у другому - фінансового ризику. У цій роботі розглянута категорія ризику в контексті планування витрат, пов'язаних з поточною і частково з перспективною діяльністю фірми.
Виробничий (або бізнес) ризик - це ризик, більшою мірою обумовлений галузевими особливостями бізнесу, тобто структурою активів, в який фірма вирішила вкласти свій капітал. Досить очевидно, що виробництво основних продуктів харчування, без яких не може прожити людина і попит, на які порівняно легко передбачуваний, набагато менш ризиковий бізнес у порівнянні з пошиттям ультрамодного взуття, хоча, можливо, і не такий прибутковий. Виробничий ризик визначається багатьма факторами: регіональні особливості, кон'юнктура ринку, національні традиції, інфраструктура і т.п. Можна навести безліч прикладів, які характеризують залежність виробничого ризику від тих чи інших умов; обмежимося одним з них. Очевидно, що за інших рівних умовах оцінки ризику вкладення коштів в організацію виробництва парасольок від дощу у Великобританії і на Близькому Сході принципово різняться зважаючи неоднаковості кліматичних умов. Ризик, обумовлений структурою джерел, називається фінансовим. У цьому випадку мова вже не йде про те, куди вкладені грошові кошти - у виробництво одягу або автомобілів, а про те, з яких джерел отримано кошти і яким є співвідношення цих джерел.
Як відомо, джерела коштів підприємства можуть бути класифіковані різними способами, у даному випадку нас цікавить, насамперед, питання про те, як співвідносяться між собою власний і позиковий капітали. Ситуація, коли компанія (так само як і будь-який індивідуум) не обмежується власним капіталом, а залучає кошти зовнішніх інвесторів, цілком з'ясовна: завжди вигідно жити у борг, якщо цей борг обгрунтований і необременітелен. Залучаючи позикові кошти, власники компанії і її вищий управлінський персонал отримують можливість контролювати більші потоки грошових коштів і реалізовувати більш амбітні інвестиційні проекти, незважаючи на те, що частка власного капіталу в загальній сумі джерел може бути відносною невеликий. Компанія стає крупніше; володіти, управляти і працювати в такій компанії престижніше і вигідніше. Безумовно, при цьому мається на увазі наявність високого рівня організації виробничої та фінансової діяльності, що забезпечує ефективності використання залучених коштів.
З позиції фінансового ризику компанія, що здійснює свою діяльність лише за рахунок власних коштів, і компанія, 90% сукупного капіталу якої є банківські кредити, діаметрально розрізняються. Необхідно відзначити, що поняття фінансового ризику важливо не тільки і не стільки з позиції констатації сформованого положення, воно набагато важливіше з позиції можливості та умов залучення додаткового капіталу. Як було зазначено вище, ці умови можуть суттєво відрізнятися для наведених як приклад компаній.
Кількісна оцінка ризику і факторів, його зумовили, здійснюється на основі аналізу варіабельності прибутку. У термінах фінансів взаємозв'язок між прибутком і вартісною оцінкою витрат активів або фондів, понесених для отримання даного прибутку, характеризується за допомогою показника «леверидж». У буквальному розумінні леверидж означає дію невеликої сили (важеля), за допомогою якої можна переміщувати досить важкі предмети. У додатку до економіки він трактується як деякий фактор, невелика зміна якого може призвести до суттєвої зміни ряду результативних показників.
Перш за все, варто відзначити, що можна виділити кілька показників прибутку, завдяки чому вдається ідентифікувати і кількісно виміряти вплив тих чи інших факторів, у тому числі і факторів, що обумовлюють той чи інший вид ризику. Точно так само можливі різне уявлення витрат компанії і різна їх угруповання.
Глава 1. Леверидж основні поняття, види і значення для ринкової економіки
1.1. Поняття левериджа, його значення для ринкової економіки
Т Ермін «леверидж» представляє собою варваризми, тобто пряме запозичення американського терміна «l е v е rage», вже досить широко використовується у вітчизняній спеціальній літературі; відзначимо, що у Великобританії для тієї ж мети застосовується термін «Gearing» [4]. У деяких монографіях використовують термін "важіль", що навряд Чи слід визнати вдалим навіть у лінгвістичному сенсі, оскільки в буквальному перекладі в англійській важелем є «lever», але ніяк не «1е verege» [4].
В економіці, а точніше в менеджменті під словом леверидж розуміють - процес управління активами і пасивами підприємства, спрямований на зростання (збільшення) прибутку [1 c.130].
Основним результативним показником служить чистий прибуток компанії, яка залежить від багатьох факторів, і тому можливі різні факторні розкладання її зміни. Зокрема, її можна представити як різницю між виручкою і витратами двох основних типів: виробничого характеру та фінансового характеру. Вони не взаємозамінні, проте величиною і часток кожного з цих типів витрат можна управляти. Таке уявлення факторної структури прибутку є виключно важливим в умовах ринкової економіки і свободи у фінансуванні комерційної організації за допомогою кредитів комерційних банків, значно різняться по пропонованих ними відсотковими ставками.
C позиції фінансового управління діяльністю комерційної організації чистий прибуток залежить, по-перше, від того, наскільки раціонально використані надані підприємству фінансові ресурси, тобто у що вони вкладені, і, по-друге, від структури джерел коштів.
Перший момент знаходить відображення в обсязі і структурі основних і оборотних коштів та ефективності їх використання. Основними елементами собівартості продукції є змінні і постійні витрати, причому співвідношення між ними може бути різним і визначається технічною й технологічною політикою, обраною на підприємстві. Зміна структури собівартості може істотно вплинути на величину прибутку. Інвестування в основні засоби супроводжується збільшенням постійних витрат і, принаймні, теоретично, зменшенням змінних витрат. Однак залежність носить нелінійний характер, тому знайти оптимальне поєднання постійних і змінних витрат нелегко. Ось цей взаємозв'язок і характеризується категорією виробничого, або операційного, левериджу, рівень, якого визначає, крім того, величину асоційованого з компанією виробничого ризику.
Леверидж у додатку до фінансової сфери трактується як певний фактор, невелика зміна якого може призвести істотної зміни результуючих показників.
У фінансовому менеджменті розрізняють наступні види левериджа [6 c .98]:
- Фінансовий
- Виробничий (операційний)
- Виробничо-фінансовий
Будь-яке підприємство є джерелом ризику. При цьому ризик виникає на основі факторів виробничого та фінансового характеру. Ці чинники формують витрати підприємства. Витрати виробничого і фінансового характеру не є взаємозамінними, однак, величиною і структурою витрат виробничого та фінансового характеру можна керувати. Це керування відбувається в умовах свободи вибору джерел фінансування і джерел формування витрат виробничого характеру. У результаті використання різних джерел фінансування складається певне співвідношення між власними і позиковим капіталом, а, так як позиковий капітал є платним, і по ньому утворюються фінансові витрати, виникає необхідність виміру впливу цих витрат на кінцевий результат діяльності підприємства. Тому фінансовий леверидж характеризує вплив структури капіталу на величину прибутку підприємства, а різні способи включення кредитних витрат у собівартість впливають на рівень чистого прибутку і чисту рентабельність власного капіталу.
1.2. Особливості фінансового леверіджу а
Фінансовий леверидж - е то співвідношення між облігаціями і привілейованими акціями з одного боку і звичайними акціями - з іншого [2 c.67-68]. Він є показником фінансової стійкості акціонерного товариства. З іншого боку - це використання боргових зобов'язань (позикових коштів) з метою збільшення очікуваного прибутку на акціонерний капітал. У третій трактуванні фінансовий леверидж - це потенційна можливість впливати на чистий прибуток підприємства шляхом зміни обсягу та структури довгострокових пасивів: варіюванням співвідношення власних і позикових коштів для оптимізації процентних виплат [2 c.70]. Питання доцільності використання позикового капіталу пов'язаний з дією фінансового важеля: збільшенням частки позикових коштів можна підвищити рентабельність власного капіталу.
Іншими словами фінансовий леверидж характеризує взаємозв'язок між зміною чистого прибутку і зміною прибутку до виплати% і податків.
У фінансовому менеджменті існують дві концепції розрахунку та визначення ефекту фінансового левериджу. Ці концепції виникли в різних школах фінансового менеджменту.
Перша концепція: Західноєвропейська концепція.
Ефект фінансового левериджу трактують як приріст до рентабельності власного капіталу, що отримується завдяки використанню позикового капіталу. Розглянемо наступний приклад:
Таблиця 1.
Показники
Підприємство 1
Підприємство 2
Підприємство 3
1. Активи, тис. руб.
2. Пасиви, тис. руб., В т ч.
Власний капітал (СК)
Позиковий капітал (ЗК)
3. Прибуток до виплати% і податків
4. Економічна рентабельність активів ЕРА = (БП +%) / Аср .* 100
5. Витрати по виплаті% (25%)
6. Чистий прибуток, тис. руб.
ЧП = (БП-S%) * (1-н)
7. Чиста рентабельність СК
ЧРСК = ПП / СКср * 100
1 `000
1 `000
1 `000
-
400
40%
-
400 * (1-0,3) = 280
280 / 1 `000 * 100 == 28%
1 `000
1 `000
700
300
400
40%
75
(400-75) * (1-0,3) = 227,5
227,5 / 700 * 100 == 32,5%
1 `000
1 `000
300
700
400
40%
175
(400-175) * (1-0,3) = 157,5
157,5 / 300 * 100 == 52,5%

Висновок: підприємство 2 і 3 використовують власний капітал більш ефективно; про це свідчить показник чистої рентабельності власного капіталу (ЧРСК), а позиковий капітал (ЗК) використовують з більшою віддачею, ніж ціна його залучення. Таку стратегію залучення позикового капіталу називають стратегією спекуляції капіталу.
Показник прибутку до виплати% і податків є базовим показником фінансового менеджменту, який характеризує створюваний підприємством дохід на залучений капітал. Інакше він називається нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ) [10 c. 201-202]:
НРЕІ = БП-S%,
Розглянемо вплив фінансового левериджу на чисту рентабельність власного капіталу для підприємства, що використовує як позиковий капітал, так і власний капітал, і виведемо формулу, яка відображатиме вплив фінансового левериджу на економічну рентабельність активів (ЕРА) [10 c.211]:






Отже, ефект фінансового левериджу (ЕФЛ) по 1 концепції розрахунку визначається [10 c.220]:
,
де - Диференціал, - Плече важеля.
Друга концепція: Американська концепція розрахунку фінансового левериджу.
Ця концепція розглядає ефект у вигляді збільшення чистого прибутку (ПП) на 1 звичайну акцію на прирощення нетто-результату експлуатації інвестицій (НРЕІ), тобто цей ефект висловлює приріст чистого прибутку, отриманий за рахунок збільшення НРЕІ [10 c.249]:
;
;
;

;
З вищевикладеного слід [10 c.246]:
;
Ця формула показує ступінь фінансового ризику, що виникає у зв'язку з використанням ЗК, тому, чим більше сила впливу фінансового левериджу, тим більше фінансовий ризик, пов'язаний з даним підприємством [5 c. 306]:
а) для банкіра - зростає ризик невідшкодування кредиту:
б) для інвестора - зростає ризик падіння дивіденду та курсу акцій.
Т.ч. перша концепція розрахунку ефекту дозволяє визначити безпечну величину та умови кредиту, друга концепція дозволяє визначити ступінь фінансового ризику, і використовується для розрахунку сукупного ризику підприємства.
Розглянемо два варіанти фінансування підприємства - з власних коштів та з використанням власних коштів і позикового капіталу. Припустимо, що рівень рентабельності активів (РА) становить 20%. У другому варіанті за рахунок використання позикових коштів отримано ефект фінансового левереджу (важеля) - підвищилася рентабельність власного капіталу.
Таблиця 2.
Розрахунок рентабельності власного капіталу
Показники
Варіант 1
Варіант 2
Валюта балансу
1 `000` 000 руб.
1 `000` 000 руб.
Структура пасивів:
Власний капітал
Позиковий капітал
1 `000` 000 руб. - 100%
немає
500 `000 руб. - 50%
500 `000 руб. - 50%
Чистий прибуток за період
200 `000 руб.
200 `000 руб.
Плата за позиковий капітал (I = 15%)
немає
75 `000 руб.
Рентабельність активів
РА = 200 / 1 `000 = 20%
РА = 200 / 1 `000 = 20%
Рентабельність власного капіталу
РСК = 200 / 1 `000 = 20%
РСК = (200 - 75) / 500 = 25%
Рішення про використання позикових коштів у тій чи іншій пропорції становить предмет фінансового левериджу. Можливість управління джерелами фінансування для підвищення рентабельності власного капіталу вимірюється показником «рівень фінансового левериджу».
Рівень фінансового левериджу - це співвідношення темпу приросту чистого прибутку до темпу приросту валового доходу, характеризує чутливість, можливість управління чистим прибутком [8 c.363].
Рівень фінансового левериджу зростає при збільшенні частки позикового капіталу в структурі активів. Але, з іншого боку, великий фінансовий "важіль" означає високий ризик втрати фінансової стійкості:
Із зростанням рівня фінансового левериджу зростає леверажний ризик.
Леверажний (фінансовий ризик) - це можливість потрапити в залежність від кредитів і позик у разі не достатку коштів для розрахунків за кредитами, це ризик втрати ліквідності / фінансової стійкості [6 c.127].
1.3. Операційний (виробничий) леверидж і його ефект
Операційний (виробничий) леверидж залежить від структури витрат виробництва і, зокрема, від співвідношення умовно-постійних та умовно-змінних витрат у структурі собівартості [9 c.135]. Тому виробничий леверидж характеризує взаємозв'язок структури собівартості, обсягу випуску і продажів і прибутку. Виробничий леверидж показує зміна прибутку в залежності від зміни обсягів продажів.
Операційний леверидж - це потенційна можливість впливати на балансовий прибуток шляхом зміни структури собівартості та обсягу випуску продукції (постійні та змінні витрати, оптимізація) [5 c.211].
Поняття операційного левериджу пов'язане зі структурою собівартості і, зокрема, із співвідношенням між умовно-постійними та умовно-змінними витратами [5 c.212]. Розгляд в цьому аспекті структури собівартості дозволяє, по-перше, вирішувати завдання максимізації прибутку за рахунок відносного скорочення тих чи інших витрат при прирості фізичного обсягу продажів, а, по-друге, розподіл витрат на умовно-постійні та умовно-змінні дозволяє судити про окупність витрат і надає можливість розрахувати запас фінансової міцності підприємства у разі труднощів, ускладнень на ринку, по-третє, дає можливість розрахувати критичний обсяг продажів, що покриває витрати і забезпечує беззбиткову діяльність підприємства.
Вирішення цих завдань дозволяє прийти до наступного висновку: якщо підприємство створює певний обсяг умовно-постійних витрат, то будь-яка зміна виручки від продажів породжує ще більш сильну зміну прибутку. Це явище називається ефектом операційного левериджу.
Наприклад: Припустимо у звітному році виручка від реалізації склала 10 млн. руб. при сукупних змінних витратах 8.3 млн. руб. і постійних витратах 1.5 млн. руб. Прибуток = 0.2 млн. руб.
Припустимо, що в плановому році планується збільшення виручки за рахунок фізичного обсягу продажів на 10%, тобто 11 млн. руб. Постійні витрати = 1.5 млн. руб. Змінні витрати збільшуються на 10%, тобто 8.3 * 1.1 = 9.13 млн. руб. Прибуток від реалізації = 0.37 млн. руб., Тобто 11-9.13-1.5. Темп зростання прибутку (370/200) * 100 = 185%. Темп зростання виручки = 110%. На кожен приріст виручки ми маємо приріст прибутку 8.5%, тобто ЕОЛ = 85% / 10% = 8.5%
Т.ч. силу (ефект) оперативного левериджу можна розглядати як характеристику ділового ризику підприємства, що виникає в даній сфері бізнесу або у зв'язку з його галузевою належністю. А виміряти цей ефект можна як відсоткове зміна прибутку від реалізації після відшкодування змінних витрат (або НРЕІ) при даному відсотку зміни фізичного обсягу продажів [10 c.299]:
,
,
,
де Q - фізичний обсяг продажів, р - ціна, - Виручка від реалізації,
- Ставка змінних витрат на випуск продукції, - Постійні витрати
1) ,

2)
Ці формули дозволяють відповісти на питання, наскільки чутливий маржинальний дохід (МД) до зміни обсягу виробництва і продажів, і наскільки вистачило б МД не тільки на покриття постійних витрат, але і формування прибутку.
У зв'язку з поняттям ефекту виробничого левериджа виникає поняття запасу фінансової міцності (ЗФП), який забезпечує отримання прибутку підприємства, і поняття межі безпеки (беззбитковий обсяг виробництва і продажів або критичний обсяг продажів) [10 c.278]:
,
,
,
,
де ВРФ - виручка від реалізації (фактична), - Критичний обсяг у вартісному вираженні, ЗФП - запас фінансової міцності.
Дія оперативного левериджу пов'язане з різною природою і поведінкою поточних витрат на виробництво і реалізацію продукції. У залежності від зміни обсягу виробництва Х розрізняють змінні витрати і умовно-постійні витрати, дослідження яких становить предмет аналізу беззбитковості.
Аналітичне представлення моделі беззбитковості - це формула беззбитковості:
Виручка = Витрати
З цієї формули виводяться всі базові параметри [7 c.195]:
- Критичний (беззбитковий) обсяг виробництва = поріг рентабельності;
- Критичне значення ціни реалізації;
- Критичне значення постійних витрат;
- Критичне значення змінних витрат.

Графік беззбитковості [2 c.306]

Виручка
Повні витрати




Постійні витрати

Рис. 1
По кожному з цих параметрів розраховується маржа безпеки - це процентне співвідношення планової, або фактичної і критичної величини параметра. Для обсягу виробництва ця маржа називається запас фінансової міцності підприємства. Він показує, на скільки відсотків при зміні ситуації на ринку може впасти обсяг виробництва аж до критичного.
Важливими поняттями в управлінні обсягом виробництва є:
Контрибуційної маржа (маржинальний дохід) - це різниця між ціною і питомими перемінними витратами [2 c.310].
Критичний обсяг виробництва - це кількість продукції сумарний маржинальний дохід від реалізації, якої покриває умовно-постійні витрати [6 c.347].
Обсяг реалізації в натуральних одиницях (Х1), який забезпечує заданий валовий дохід, розрахований за формулою [6 c.354]:
,
де FC - постійні витрати, - Заданий валовий дохід, КМ - контрибуційної маржа.
1.4. Особливості оперативно-фінансового леверіджу а
Оперативно-фінансовий леверидж - це узагальнююча категорія, яка описує взаємозв'язок виручки, витрат виробничого та фінансового характеру і чистого прибутку [8 c.478].
Поряд з ефектом зростання рентабельності власного капіталу в результаті зростання обсягу реалізації і залучення позикових коштів, відображає також загальний ризик зниження рентабельності та отримання збитків.
Схема Формування прибутку під впливом виробничих
і фінансових факторів [8 c.488]
Виручка (стр.010)
Мінус
Оперативний Собівартість реалізованої продукції
л еверідж Плюс
Сальдо внереал-х і оперативних доходів
і витрат
Так само
Прибуток до виплати відсотків і податків
Оперативно - фінансовий леверидж
Мінус
                                 Відсотки за довгостроковими кредитами,
позиках, позикам
Фінансовий Так само
леверидж Прибуток до оподаткування       
Мінус
Податок на прибуток
Так само
Чистий прибуток
Рис. 2.
Глава 2. Оцінка сукупного ризику, пов'язаного з особливостями підприємств.
Поняття сукупного ризику пов'язано з двома видами ризиків, які генерує практично будь-яке підприємство, тобто з ризиком підприємницьким (діловим) і ризиком фінансовим, пов'язаних зі структурою джерел фінансування [3 c.167].
- Підприємницький ризик пов'язаний з конкретним бізнесом підприємства, гнучкістю економічної стратегії, що дозволяє нівелювати негативний вплив високого рівня умовно-постійних витрат і використовувати його як важіль для збільшення прибутку від продажів.
- Фінансовий ризик спирається на структуру капіталу і пов'язаний з нестійкістю фінансових умов кредитування, коливаннями економічної рентабельності, що виникають бажаннями власників підприємства на використання (виплату) всієї НП на дивіденди, а також часто фінансовий ризик обумовлений умовами оподаткування підприємства.
Підприємницький і фінансовий ризик взаємопов'язані між собою, і в результаті кожен з них впливає на прибуток підприємства, тобто прибуток формується як під впливом структури витрат виробничого характеру, так і під впливом структури витрат, що виникають у зв'язку з фінансуванням діяльності. Тому виробничий і фінансовий ризики мультиплікуються і формують сукупний ризик підприємства.
Сукупний ризик - ризик, пов'язаний з можливим браком коштів, необхідних для покриття поточних витрат і витрат на обслуговування зовнішніх джерел фінансування [9 c.220].
Рівень сукупного ризику показує, на скільки% зміниться ПП підприємства на 1 акцію при зміні обсягу продажів на 1%.
Тобто рівень сукупного ризику може бути визначений як добуток ефекту фінансового левериджу, розрахованого по другій концепції, і ефекту операційного левериджу [10 c.310]:
,
,

Рівень сукупного ризику відображає одночасне вплив ділового і фінансового ризику, і тому при розробці фінансової стратегії необхідно враховувати наступні вихідні моменти [6 c.401]:
♦ поєднання високого виробничого ризику з потужним фінансовим левериджем буде згубно для підприємства, так як мультиплікуються одночасно несприятливі ефекти;
♦ задача зниження сумарного впливу цих двох левериджем або зниження сукупного ризику зводиться до вибору одного з трьох варіантів поведінки;
♦ високий рівень ефекту виробничого левериджу може поєднуватися з середнім і слабким рівнем ЕФЛ;
♦ низький рівень ЕПЛ дозволяє проводити агресивну політику запозичень і генерувати високий рівень ЕФЛ;
♦ помірний ЕОЛ і помірний ЕФЛ.
Оптимізація ризиків може бути досягнута за допомогою збільшення ділової активності підприємства, тобто збільшення швидкості обороту всіх активів підприємства [10 c.331]:
,

Висновок
При написанні даної курсової роботи були описані основні поняття левериджу, його завдання, функції, а так само обгрунтовано його застосування на підприємствах в ринковій економіці. Коротко опишемо головне:
Леверидж - це складна система управління активами і пасивами підприємства. Будь-яке підприємства прагнуть до досягнення двох основних цілей своєї діяльності, тобто:
♦ збільшення прибутку;
♦ збільшення вартості самого підприємства.
У цих умовах леверидж ставати тим самим інструментом, який дозволяє досягти дані цілі, за допомогою впливів на зміни співвідношень і рентабельності власного і позикового капіталу.
Леверидж ділитися на три основних види:
♦ фінансовий;
♦ оперативний;
♦ фінансово-оперативний.
У залежності від поставлених на підприємстві завдань, спрямованих на поліпшення фінансового становища підприємстві, використовується той чи інший вид важеля.
При виконанні даної курсової роботи були зроблені наступні висновки, виявлені певні недоліки та запропоновано наступні рекомендації.
Підприємство може частково залучити позиковий капітал при фіксованій рентабельності активів і тим самим підвищити рентабельність власного капіталу, шляхом найбільшою раціональності використання власних коштів (капіталу). Але у фінансового левериджу є й істотні недоліки, так як існують фінансові (леверіджние) ризики, які можуть поставити підприємство в залежність від позикових коштів (кредитів, позик, позик) в разі нестачі коштів для розрахунків за кредитами.
У такому випадку у підприємства відбувається втрата ліквідності або фінансової стійкості, що поступово може призвести до банкрутства підприємства, але це буває досить рідко, і частіше за все із-за не правильної структури управління підприємством і фінансами в цілому.
Список використаної літератури
1. Александер Г.Д., Бейлі Д.В., Шарп У.Ф. Інвестиції. М.: ИНФРА-М, 2004, с. 1028;
2. Аркін Н.А., Аркін В.Г. Фінансовий менеджмент. Підручник видання 2, М.: Юнити-Дана, 2004, с. 416;
3. Басовский Л.Є. Фінансовий менеджмент. М.: ИНФРА-М., 2005, с.240;
4. Бізнес-словник: www.businessvoc.ru;
5. Брігхем Юджин Ф. Енциклопедія фінансового менеджменту. / / За ред. Пенькова Б.Є. М.: РАГС, 2000, с.341;
6. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. М.: Фінанси і статистика, 2005, с.768;
7. Крейнина М.М. Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки. М.: ІКЦ «ФІС». 1997. - С. 224;
8. Семенов Н.К. Фінансовий менеджмент. Теорія і практика. Підручник видання 5, М.: Перспектива, 2002, с.656;
9. Уілсон П. Фінансовий менеджмент у малому бізнесі. Переклад з англійської. Під редакцією Мікрюкова В.А., М.: Аудит, 1995 (не перевидавався);
10. Царьов В.В. Оцінка економічної ефективності інвестицій. Спб.: Пітер, 2004, с. 464.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
72.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Сутність та види інвестицій Поняття левериджа і його види
Сутність та види інвестицій Поняття левериджа і його види
Поняття економічна сутність і види непрямих податків
Поняття сутність і види ситуацій досліджуваних криміналістикою
Поняття і види культури Сутність науки Структура природничо-наукового пізнання
Контроль поняття і сутність етапи контролю види контролю
Поняття і види вільних економічних зон Види підприємницької діяльності здійснюється в
Поняття і сутність держави 2 Сутність соціальне
Фінансовий леверидж
© Усі права захищені
написати до нас