Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації
Бєлгородський юридичний інститут
Кафедра російської та іноземних мов
співробітника ОВС »
Підготував:
Слухач 342 групи
Коптєв Є.А.
Перевірив:
професор кафедри
РіІЯ
Антонова І.Т.
Білгород 2008
Культура мовної поведінки і мовний етикет
співробітника ОВС
Культура людини найбільш яскраво і безпосередньо проявляється в його мові. Перше уявлення про людину, як правило, формується на підставі враження, яке виникає від мовної манери співрозмовника. Тому для працівника органів внутрішніх справ, однією із основних обов'язків якого є виховний вплив на людей, культура мови набуває величезне значення. Висока культура мови - це вміння правильно, точно і виразно передати свої думки засобами мови. Вона полягає також в умінні знайти найбільш дохідливе і найбільш доречне, відповідне для кожного конкретного випадку засіб для вираження своєї думки. Культура мови зобов'язує людину дотримуватися деяких обов'язкових норм і правил, серед яких найважливішими є:
а) змістовність - продуманість і гранична інформативність виразів; істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що потрібно, але не більше того;
б) логічність - обгрунтованість, несуперечливість і послідовність викладу, в якому всі провідні положення взаємопов'язані і підпорядковані єдиній думці; логіка - фундамент переконання і докази;
в) доказовість - достовірність, зрозумілість і обгрунтованість доказів, які повинні наочно показати співрозмовнику, що все, про що йдеться, існує в реальній дійсності і носить об'єктивний характер;
г) переконливість - здатність переконати співрозмовника і добитися того, щоб це переконання міцно вкоренилося в його свідомості; в цих цілях слід враховувати психологічну характеристику співрозмовника, ілюструвати свої положення яскравими прикладами;
д) ясність - кожен вираз має бути чітким і ясним; занадто швидка мова важко сприймається, надто повільна - викликає роздратування; тьмяна і невиразна мова здатна погубити найглибші думки;
е) зрозумілість - користування словами та термінами, зрозумілими співрозмовнику, не слід зловживати іноземними і рідко вживаними словами і виразами; неприпустиме вживання вульгарних слів і жаргонних виразів.
Мовний етикет
Якщо етикет як усталений у суспільстві звід правил регулює нашу поведінку відповідно до соціальних вимогами, то мовленнєвий етикет можна визначити як регулюючі правила мовної поведінки. Це широка зона одиниць мови й мови, яка словесно виражає етикет поведінки, дає нам в руки ті мовні багатства, які накопичилися в кожному суспільстві для вираження неконфліктного, "нормального" ставлення до людей, а це значить - відносини доброзичливого.
З іншого боку, етикет регулює складний вибір найбільш підходящого, найбільш доречного кошти саме даними людиною, для її конкретного адресата, у даному конкретному випадку, в даній ситуації та обстановці спілкування. В одному випадку виходить текст: Тань, а Тань, збігаємо в кіно!, А в іншому: Шановна Тетяна Сергіївна, дозвольте запросити вас на новий фільм. Хтось вибере і пошле когось: Привіт!, А по відношенню до іншого це виявиться неможливим, одна людина може сказати: Дозвольте відкланятися!, а іншому це зовсім не властиво. Ми кожен день і по багато разів вживаємо вираження мовного етикету: звертаємося до людей, вітаємо їх, прощаємося, дякуємо, перепрошуємо, вітаємо з святом, бажаємо успіхів - і т.д. і т.п. Ми співчуваємо і співчуваємо, схвалюємо і робимо комплімент, ми щось радимо, кого-то запрошуємо, про щось просимо - і все це так, що враховуємо і офіційну або неофіційну обстановку спілкування, і свої власні ролі щодо ролей співрозмовника, і конкретну ситуацію спілкування, і національні звички і звичаї.
Таким чином, етикет і мовний етикет - це прийняті в тому чи іншому суспільстві, колі людей правила, норми поведінки, в тому числі і мовної поведінки (відповідно до розподілу соціальних ролей в офіційній і неофіційній обстановці спілкування), які, з одного боку, регулюють, а з іншого боку, виявляють, показують відносини членів суспільства за такими приблизно лініях: свій - чужий, вищий - нижчий, старший - молодший, далекий - близький, знайомий - незнайомий і навіть приємний - неприємний. Ось прийшов у гурток хлопчак, каже своїм приятелям: Чудово, хлопці! У даному випадку він обрав такі знаки мовної поведінки, які ставлять його нарівні з іншими, демонструють грубувато-фамильярную тональність спілкування, так властиву підліткам, ці знаки говорять оточуючим: "Я свій, близький". Керівнику ж гуртка, навіть молодому, він не може сказати: Чудово, хлопець, що у цьому випадку будуть порушені норми рольових відносин - адже старшому по положенню треба віддати знаки уваги, відповідні старшинством.
"Чарівна сила" мовного етикету в тому, що він відображає особливий рівень інформації, якою ми обмінюємося зі спілкуванням.
Мовний етикет реалізується у ситуації безпосереднього спілкування, коли "тут" (у точці зустрічі) і "зараз" (в момент зустрічі) "я" і "ти" відкрито обмінюються "погладжуваннями". Саме тому висловлювання мовного етикету зачіпають нас особисто (тішить "виконання" і засмучує "невиконання" по відношенню до нас). Дякую вам! - У фразі, в її структурі, граматиці, семантикою відбиті "я" і "ти", фраза дорівнює доброго вчинку "тут" і "зараз". А передана інформація носить соціальний характер типу "я тебе помічаю, поважаю, вступаю з тобою в контакт, бажаю тобі добра ..." Недарма вираження мовного етикету за своїм походженням (у своїй етимології) означають доброзичливість: здрастуйте - будьте здорові, то ж і вітаю; дякую - благо дарую (за вашу послугу); вибачте - визнаю свою провину і прошу вибачити; спасибі - спаси бог (за добрі справи) і т.д.
"Чари" мовного етикету і в тому, що він дійсно відкриває двері до наших людським взаємодіям. Спробуйте-но сказати, наприклад, у транспорті: Посуньтеся! Ваш адресат швидше витлумачить це як грубу вимогу і матиме право не виконати дію: з якого дива ви приписуєте собі роль що вимагає "начальника", а йому відводите роль підлеглого?! Адже требуют-то вищі! А додайте чарівне будь ласка - і імперативна форма вже висловлює прохання, і лише прохання, досить поважну, спрямовану до рівного партнера.
Дієва сила мовного етикету в його особливих соціальних і лінгвістичних властивості. Перше з них - вимоги суспільства, невідворотність виконання етикетних норм. Інакше кажучи, якщо хочеш бути членом своєї середовища, спільності, у тому числі й національної, виконуй те, що від тебе чекають (відповідно, звичайно, з соціальними ролями, положенням в офіційної чи неофіційної обстановці, особистими відносинами тощо) . Друга властивість: мовний етикет - соціальні "погладжування", він для нас комфортний, бажаний, приємний, його всі хочуть "отримувати", значить, треба його і "віддавати". Третя властивість - проголошення формули мовного етикету є мовленнєвий дію, тут "слово є діло", і, сказавши Спасибі!, Я тим самим здійснюю справу подяки, справа ця, як ми знаємо, досить важливе. Четверте властивість - у мовній структурі стереотипів мовного етикету закладені "я" говорить обличчя і "ти" адресата, в деяких випадках відкрито (Я вітаю вас!), В інших - завуальовано (Прівет!). Але як би, то, не було, тут завжди взаємодіють "я" і "ти", які зійшлися "тут" і "зараз".
Будемо пам'ятати: "Слово, як сказав поет, полководець людської сили. Могутність його безмежно. Воно і лікує, і завдає смертельні рани, лютих ворогів робить вірними друзями або дружбу перетворює на ненависть і назавжди розлучає людей. І, мабуть, тому з давніх часів мудреці закликають вміло поводитися з цим грізним зброєю "
Арго як штучно створена лексика для спілкування декласованих елементів
Як було сказано вище, юрист зобов'язаний розуміти "блат" (мова злочинного світу).
Російське злодійське арго (таємна мова), відоме під назвою "блатна музика" або "блат", утворилося приблизно на рубежі 17-18 ст. з мови офенею - бродячих торговців. Мова ця, змінюючись і вбираючи в себе елементи іншомовного походження, зберігся до наших днів.
Походження "блату" ясно. Він виник з потреби говорити з товаришами в ув'язненні і на волі такою мовою, який не був би зрозумілий оточуючим.
Ця мова виконував дві функції: комунікативну та індикативну. Він служив засобом передачі важливої для даної групи інформації з тим, щоб ніхто з оточуючих не зрозумів змісту висловлювання. Крім того, "блат" був сигналом приналежності до злочинного світу, до певної соціальної групи: носій цієї мови відразу ж упізнавали як "свій" іншими носіями арго.
Слід враховувати, що носії таємного мови завжди як би двомовні - вони володіють літературною (розмовною) мовою і арготичні. Фонетика і морфологія арго не відрізняються від літературної мови. Втім, фонетика, як правило, є не літературно нормативної, а скоріше завжди діалектної. Однак це питання заслуговує окремого дослідження і опису. Арго, по суті, не є справжнім "мовою", це професійна лексика, яка схожа на професійній лексиці музикантів, моряків, шевців і т.п.
Арго відрізняється від літературної мови специфічною експресивністю і словниковим складом в межах тих чи інших тематичних груп лексики - назв різних видів злочинів, місць, де злочинці відбувають покарання, карткових мастей, грошей і т.п. У лексиці арго відображаються поняття, необхідні для спілкування в злочинному світі.
Будь-який кримінальний жаргон, чи то російська "фєня" або американський "флеш", є продуктом виключного усної творчості, так же само своїм носіям, він не визнає ніяких законів, тому одні і ті ж слова можуть різнитися і за написанням, і за змістом, і за класифікації (кримінальний чи звичайний побутовий сленг).
Арго як явище семантично рухливе виникає і оновлюється, як і звичайну мову. Наприклад: діловий - видобувний засоби до життя злочинним шляхом; вантажник - особа, яка взяла на себе всю провину за скоєний злочин з метою вигородити інших; балерина - свердло, використовуване для розтину сейфа.
Відмітна особливість блатного мови - словесний камуфляж (переінакшення відомих лексичних одиниць): орел - серце, букет - набір статей КК.
Існує три головних джерела формування арготического словника: неологізми, запозичення і переосмислення.
Неологізми створюються за існуючими в мові моделями: передоз - надмірна доза наркотика, водило - шофер; хмелеуборочная - машина, яка доставляє у витверезник.
Запозичення мають різне походження: хилять - йти (циганск.); герла - дівчина (англ.); вассер - обережно (нім.) і т.п.
Переосмислення піддаються багато загальновживані слова, які отримують особливу експресивність: соловей - свисток міліціонера; премія, радість - венерична хвороба; лялька - підробка.
Арготіческіх словник відображає соціально-негативні інтереси і перекручені потреби, сформували злочинну поведінку особистості, свідчить про морально-психологічному образі злочинців та про міжособистісні стосунки у межах даної соціальної групи.
В даний час функції "блату" змінилися. Зростання загальної культури - в тому числі мовної - безсумнівно, позначився і на арго. Деяка частина лексики таємного мови вийшла з ужитку, іншу частину можна розглядати вже не як специфічні терміни злочинного світу, але як явища просторіччя: спільну мову включив ці слова до свого складу, змінивши їх стилістичне забарвлення. Крім того, з плином часу певна частина арготіческой лексики "розсекретили": багато слів, що були раніше таємними, перестали такими бути і втратили головне своє призначення - бути незрозумілими для сторонніх.
Таким чином, змінилася головна - комунікативна - функція арго. "Блат" перестав бути мовою для втаємничених, він вже не локалізується у вузьких соціальних та професійних кордонах.
Також змінилася індикативна функція "блату". Далеко не кожен, хто його вживає, тим самим належить до кримінального світу або навіть, не належачи до нього, хоче, однак, щоб інші в це повірили.
Використання специфічних слів і виразів в мові людей, що не мають до злочинного світу ніякого відношення, можна пояснити інтуїтивним прагненням: а) уникнути мовних штампів, б) звернути на себе увагу оточуючих, виділити себе за допомогою мови.
Найчастіше в наш час арготичні слова і вирази використовуються підлітками, причому аж ніяк не професійними кримінальниками. Особливо друга причина характерна для вживання "блату" підлітками, яким прагнення до самоствердження взагалі властиво більшою мірою, ніж дорослим. Слід також враховувати, що у підлітків менш регламентований вибір норм поведінки.
Там, де дорослий має певні стереотипи поведінки і вирази, підліток їх не має, там, де дорослий з досвіду знає, як себе вести, знає потрібне слово або вираз, підліток лише смутно відчуває, що потрібно вжити якесь інше вираження або повести себе якось по-іншому. Це виражається нерідко в запереченні загальноприйнятих норм, в тому числі і мовних. У таких випадках як би виникає "норма навпаки" - "блат" сприймається як явна "не норма".
Цікаво, що підлітки володіють "блатом" краще, повніше й ширше, ніж дорослі правопорушники. Більш того, закоренілі злочинці нерідко говорять на хорошому літературній мові, не використовують арготичні вираження і всіляко їх уникають, розуміючи, яким буде результат відображення в мові їх приналежності до злочинного світу. Поряд з таким "негативним" вживанням "блату" слід враховувати, що в поданні підлітків відсутній ототожнення арготіческіх виразів з тією діяльністю, яка в них фіксується: арго для них практично беззмістовно або зв'язується з такими особливостями життя злочинного світу, які привабливі для цього віку - "романтикою", силою і спритністю, винахідливістю в небезпечних ситуаціях і т.д. Велику роль відіграє тут те, що взагалі будь-які арготичні слова, вирази мають дуже яскравою експресивною забарвленням і в цьому сенсі дуже агресивні: бажаючи уникнути звичаєвості, стандартності мови і в той же час не володіючи іншими мовними засобами, люди використовують "блатну музику".
У цілому необхідно мати на увазі, що, хоча вживання "блату" у наш час зовсім не означає приналежності до злочинного світу або зв'язку з ним, в більшості випадків його вживання викликано об'єктивними причинами і може спричинити за собою цілком певні небажані наслідки. "Блат" - сигнал про можливість правопорушення, і його систематичне вживання не може не викликати інтерес юриста, що займається попередженням злочинності.
ВИСНОВКИ
1. Культура людини найбільш яскраво і безпосередньо проявляється в його мові. Культура мови зобов'язує людину дотримуватися деяких найважливіших норм і правил: змістовність, логічність, доказовість, переконливість, ясність, зрозумілість мови. Мова людини цілком розкриває його особистість, інтелект; це індикатор психологічного стану людини.
2. Етикет і мовленнєвий етикет - це прийняті в тому чи іншому суспільстві, колі людей правила, норми поведінки, в тому числі і мовної поведінки (відповідно до розподілу соціальних ролей в офіційній і неофіційній обстановці спілкування), які, з одного боку, регулюють, а з іншого боку, виявляють, показують взаємовідносини членів суспільства.
3. Арго виник як спеціальний мова злочинного світу, що виконував дві функції: комунікативну ("мова для втаємничених", засіб передачі інформації, важливої для даної групи) і індикативну (сигналізує про приналежність до злочинного світу даної особи).
Запитання і завдання для самостійної роботи
1. Поясніть механізм виникнення наступних арготизмів:
акча, шалава, вухо тиснути, капуста, потягти на плаху, передбанник, шептун, шізік, капнути на жало, дуборез, базар.
2. Поясніть сенс наступних з апісок.
а) Ігор, в суботу підкотить колеса - каліки і біленькі. Отстегніте башли. Таня С.
б) Вези насос - нічим накачати колеса.
в) Трьох пацанів сміття взяли з запалом на кобурі. Паряться в тігрятніке.
г) Іду на дальняк в криту К.П.
д) Дівчатка, в камері квочка. Т.
3. Ділова гра. Конференція на тему "Культура мовного по-ведення і мовний етикет працівника ОВС". Виступите перед аудиторією з повідомленням на одну із запропонованих тем, візьміть участь у дискусії.
Теми для повідомлень:
1. Культура мови і її компоненти.
2. Мовний етикет як сукупність правил мовної поведінки.
3. Арго як штучно створена лексика для спілкування декласованих елементів.
4. Лайлива мова і стан свідомості.
Контрольні питання і завдання
1. Назвіть основні вимоги, які пред'являються до промови співробітника органів внутрішніх справ.
2. Розкрийте поняття мовного етикету.
3. Розкажіть про арго як штучно створеної лексиці для спілкування декласованих елементів.
ВИСНОВОК
Діяльність юристів багатогранна: вона має пряме відношення і до складання різних документів, і до участі в дебатах сторін на судовому процесі, і до пропаганди правових знань і т.д. Отже, для юриста професійно важлива:
володіння нормами російської літературної мови: нормами літературної вимови, нормами словотворення і утворення форм слова, нормами побудови словосполучень і пропозицій, нормами вживання слів відповідно до їх лексичним значенням і стильової приналежністю;
збагачення словникового запасу та граматичного ладу мовлення;
розвиток умінь і навичок зв'язного викладу думок в усній та письмовій формі.
Безсумнівно, без перелічених знань, умінь і навичок неможлива якісна професійна діяльність юристів, тому необхідно постійно тренувати свою вроджену мовну здатність.
Література:
1. Словник труднощів російської мови. М., 1983.
2. Словник тюремно-табірної-блатного жаргону (мовної і графічний портрет радянської тюрми). М., 1992.
3. Труднощі слововживання і варіанти норм російської літературної мови. Словник-довідник. Л., 1973.
Бєлгородський юридичний інститут
Кафедра російської та іноземних мов
Дисципліна російську мову
Реферат
На Тему: «Культура мовної поведінки і мовний етикетспівробітника ОВС »
Підготував:
Слухач 342 групи
Коптєв Є.А.
Перевірив:
професор кафедри
РіІЯ
Антонова І.Т.
Білгород 2008
Культура мовної поведінки і мовний етикет
співробітника ОВС
Культура людини найбільш яскраво і безпосередньо проявляється в його мові. Перше уявлення про людину, як правило, формується на підставі враження, яке виникає від мовної манери співрозмовника. Тому для працівника органів внутрішніх справ, однією із основних обов'язків якого є виховний вплив на людей, культура мови набуває величезне значення. Висока культура мови - це вміння правильно, точно і виразно передати свої думки засобами мови. Вона полягає також в умінні знайти найбільш дохідливе і найбільш доречне, відповідне для кожного конкретного випадку засіб для вираження своєї думки. Культура мови зобов'язує людину дотримуватися деяких обов'язкових норм і правил, серед яких найважливішими є:
а) змістовність - продуманість і гранична інформативність виразів; істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що потрібно, але не більше того;
б) логічність - обгрунтованість, несуперечливість і послідовність викладу, в якому всі провідні положення взаємопов'язані і підпорядковані єдиній думці; логіка - фундамент переконання і докази;
в) доказовість - достовірність, зрозумілість і обгрунтованість доказів, які повинні наочно показати співрозмовнику, що все, про що йдеться, існує в реальній дійсності і носить об'єктивний характер;
г) переконливість - здатність переконати співрозмовника і добитися того, щоб це переконання міцно вкоренилося в його свідомості; в цих цілях слід враховувати психологічну характеристику співрозмовника, ілюструвати свої положення яскравими прикладами;
д) ясність - кожен вираз має бути чітким і ясним; занадто швидка мова важко сприймається, надто повільна - викликає роздратування; тьмяна і невиразна мова здатна погубити найглибші думки;
е) зрозумілість - користування словами та термінами, зрозумілими співрозмовнику, не слід зловживати іноземними і рідко вживаними словами і виразами; неприпустиме вживання вульгарних слів і жаргонних виразів.
Мовний етикет
Якщо етикет як усталений у суспільстві звід правил регулює нашу поведінку відповідно до соціальних вимогами, то мовленнєвий етикет можна визначити як регулюючі правила мовної поведінки. Це широка зона одиниць мови й мови, яка словесно виражає етикет поведінки, дає нам в руки ті мовні багатства, які накопичилися в кожному суспільстві для вираження неконфліктного, "нормального" ставлення до людей, а це значить - відносини доброзичливого.
З іншого боку, етикет регулює складний вибір найбільш підходящого, найбільш доречного кошти саме даними людиною, для її конкретного адресата, у даному конкретному випадку, в даній ситуації та обстановці спілкування. В одному випадку виходить текст: Тань, а Тань, збігаємо в кіно!, А в іншому: Шановна Тетяна Сергіївна, дозвольте запросити вас на новий фільм. Хтось вибере і пошле когось: Привіт!, А по відношенню до іншого це виявиться неможливим, одна людина може сказати: Дозвольте відкланятися!, а іншому це зовсім не властиво. Ми кожен день і по багато разів вживаємо вираження мовного етикету: звертаємося до людей, вітаємо їх, прощаємося, дякуємо, перепрошуємо, вітаємо з святом, бажаємо успіхів - і т.д. і т.п. Ми співчуваємо і співчуваємо, схвалюємо і робимо комплімент, ми щось радимо, кого-то запрошуємо, про щось просимо - і все це так, що враховуємо і офіційну або неофіційну обстановку спілкування, і свої власні ролі щодо ролей співрозмовника, і конкретну ситуацію спілкування, і національні звички і звичаї.
Таким чином, етикет і мовний етикет - це прийняті в тому чи іншому суспільстві, колі людей правила, норми поведінки, в тому числі і мовної поведінки (відповідно до розподілу соціальних ролей в офіційній і неофіційній обстановці спілкування), які, з одного боку, регулюють, а з іншого боку, виявляють, показують відносини членів суспільства за такими приблизно лініях: свій - чужий, вищий - нижчий, старший - молодший, далекий - близький, знайомий - незнайомий і навіть приємний - неприємний. Ось прийшов у гурток хлопчак, каже своїм приятелям: Чудово, хлопці! У даному випадку він обрав такі знаки мовної поведінки, які ставлять його нарівні з іншими, демонструють грубувато-фамильярную тональність спілкування, так властиву підліткам, ці знаки говорять оточуючим: "Я свій, близький". Керівнику ж гуртка, навіть молодому, він не може сказати: Чудово, хлопець, що у цьому випадку будуть порушені норми рольових відносин - адже старшому по положенню треба віддати знаки уваги, відповідні старшинством.
"Чарівна сила" мовного етикету в тому, що він відображає особливий рівень інформації, якою ми обмінюємося зі спілкуванням.
Мовний етикет реалізується у ситуації безпосереднього спілкування, коли "тут" (у точці зустрічі) і "зараз" (в момент зустрічі) "я" і "ти" відкрито обмінюються "погладжуваннями". Саме тому висловлювання мовного етикету зачіпають нас особисто (тішить "виконання" і засмучує "невиконання" по відношенню до нас). Дякую вам! - У фразі, в її структурі, граматиці, семантикою відбиті "я" і "ти", фраза дорівнює доброго вчинку "тут" і "зараз". А передана інформація носить соціальний характер типу "я тебе помічаю, поважаю, вступаю з тобою в контакт, бажаю тобі добра ..." Недарма вираження мовного етикету за своїм походженням (у своїй етимології) означають доброзичливість: здрастуйте - будьте здорові, то ж і вітаю; дякую - благо дарую (за вашу послугу); вибачте - визнаю свою провину і прошу вибачити; спасибі - спаси бог (за добрі справи) і т.д.
"Чари" мовного етикету і в тому, що він дійсно відкриває двері до наших людським взаємодіям. Спробуйте-но сказати, наприклад, у транспорті: Посуньтеся! Ваш адресат швидше витлумачить це як грубу вимогу і матиме право не виконати дію: з якого дива ви приписуєте собі роль що вимагає "начальника", а йому відводите роль підлеглого?! Адже требуют-то вищі! А додайте чарівне будь ласка - і імперативна форма вже висловлює прохання, і лише прохання, досить поважну, спрямовану до рівного партнера.
Дієва сила мовного етикету в його особливих соціальних і лінгвістичних властивості. Перше з них - вимоги суспільства, невідворотність виконання етикетних норм. Інакше кажучи, якщо хочеш бути членом своєї середовища, спільності, у тому числі й національної, виконуй те, що від тебе чекають (відповідно, звичайно, з соціальними ролями, положенням в офіційної чи неофіційної обстановці, особистими відносинами тощо) . Друга властивість: мовний етикет - соціальні "погладжування", він для нас комфортний, бажаний, приємний, його всі хочуть "отримувати", значить, треба його і "віддавати". Третя властивість - проголошення формули мовного етикету є мовленнєвий дію, тут "слово є діло", і, сказавши Спасибі!, Я тим самим здійснюю справу подяки, справа ця, як ми знаємо, досить важливе. Четверте властивість - у мовній структурі стереотипів мовного етикету закладені "я" говорить обличчя і "ти" адресата, в деяких випадках відкрито (Я вітаю вас!), В інших - завуальовано (Прівет!). Але як би, то, не було, тут завжди взаємодіють "я" і "ти", які зійшлися "тут" і "зараз".
Будемо пам'ятати: "Слово, як сказав поет, полководець людської сили. Могутність його безмежно. Воно і лікує, і завдає смертельні рани, лютих ворогів робить вірними друзями або дружбу перетворює на ненависть і назавжди розлучає людей. І, мабуть, тому з давніх часів мудреці закликають вміло поводитися з цим грізним зброєю "
Арго як штучно створена лексика для спілкування декласованих елементів
Як було сказано вище, юрист зобов'язаний розуміти "блат" (мова злочинного світу).
Російське злодійське арго (таємна мова), відоме під назвою "блатна музика" або "блат", утворилося приблизно на рубежі 17-18 ст. з мови офенею - бродячих торговців. Мова ця, змінюючись і вбираючи в себе елементи іншомовного походження, зберігся до наших днів.
Походження "блату" ясно. Він виник з потреби говорити з товаришами в ув'язненні і на волі такою мовою, який не був би зрозумілий оточуючим.
Ця мова виконував дві функції: комунікативну та індикативну. Він служив засобом передачі важливої для даної групи інформації з тим, щоб ніхто з оточуючих не зрозумів змісту висловлювання. Крім того, "блат" був сигналом приналежності до злочинного світу, до певної соціальної групи: носій цієї мови відразу ж упізнавали як "свій" іншими носіями арго.
Слід враховувати, що носії таємного мови завжди як би двомовні - вони володіють літературною (розмовною) мовою і арготичні. Фонетика і морфологія арго не відрізняються від літературної мови. Втім, фонетика, як правило, є не літературно нормативної, а скоріше завжди діалектної. Однак це питання заслуговує окремого дослідження і опису. Арго, по суті, не є справжнім "мовою", це професійна лексика, яка схожа на професійній лексиці музикантів, моряків, шевців і т.п.
Арго відрізняється від літературної мови специфічною експресивністю і словниковим складом в межах тих чи інших тематичних груп лексики - назв різних видів злочинів, місць, де злочинці відбувають покарання, карткових мастей, грошей і т.п. У лексиці арго відображаються поняття, необхідні для спілкування в злочинному світі.
Будь-який кримінальний жаргон, чи то російська "фєня" або американський "флеш", є продуктом виключного усної творчості, так же само своїм носіям, він не визнає ніяких законів, тому одні і ті ж слова можуть різнитися і за написанням, і за змістом, і за класифікації (кримінальний чи звичайний побутовий сленг).
Арго як явище семантично рухливе виникає і оновлюється, як і звичайну мову. Наприклад: діловий - видобувний засоби до життя злочинним шляхом; вантажник - особа, яка взяла на себе всю провину за скоєний злочин з метою вигородити інших; балерина - свердло, використовуване для розтину сейфа.
Відмітна особливість блатного мови - словесний камуфляж (переінакшення відомих лексичних одиниць): орел - серце, букет - набір статей КК.
Існує три головних джерела формування арготического словника: неологізми, запозичення і переосмислення.
Неологізми створюються за існуючими в мові моделями: передоз - надмірна доза наркотика, водило - шофер; хмелеуборочная - машина, яка доставляє у витверезник.
Запозичення мають різне походження: хилять - йти (циганск.); герла - дівчина (англ.); вассер - обережно (нім.) і т.п.
Переосмислення піддаються багато загальновживані слова, які отримують особливу експресивність: соловей - свисток міліціонера; премія, радість - венерична хвороба; лялька - підробка.
Арготіческіх словник відображає соціально-негативні інтереси і перекручені потреби, сформували злочинну поведінку особистості, свідчить про морально-психологічному образі злочинців та про міжособистісні стосунки у межах даної соціальної групи.
В даний час функції "блату" змінилися. Зростання загальної культури - в тому числі мовної - безсумнівно, позначився і на арго. Деяка частина лексики таємного мови вийшла з ужитку, іншу частину можна розглядати вже не як специфічні терміни злочинного світу, але як явища просторіччя: спільну мову включив ці слова до свого складу, змінивши їх стилістичне забарвлення. Крім того, з плином часу певна частина арготіческой лексики "розсекретили": багато слів, що були раніше таємними, перестали такими бути і втратили головне своє призначення - бути незрозумілими для сторонніх.
Таким чином, змінилася головна - комунікативна - функція арго. "Блат" перестав бути мовою для втаємничених, він вже не локалізується у вузьких соціальних та професійних кордонах.
Також змінилася індикативна функція "блату". Далеко не кожен, хто його вживає, тим самим належить до кримінального світу або навіть, не належачи до нього, хоче, однак, щоб інші в це повірили.
Використання специфічних слів і виразів в мові людей, що не мають до злочинного світу ніякого відношення, можна пояснити інтуїтивним прагненням: а) уникнути мовних штампів, б) звернути на себе увагу оточуючих, виділити себе за допомогою мови.
Найчастіше в наш час арготичні слова і вирази використовуються підлітками, причому аж ніяк не професійними кримінальниками. Особливо друга причина характерна для вживання "блату" підлітками, яким прагнення до самоствердження взагалі властиво більшою мірою, ніж дорослим. Слід також враховувати, що у підлітків менш регламентований вибір норм поведінки.
Там, де дорослий має певні стереотипи поведінки і вирази, підліток їх не має, там, де дорослий з досвіду знає, як себе вести, знає потрібне слово або вираз, підліток лише смутно відчуває, що потрібно вжити якесь інше вираження або повести себе якось по-іншому. Це виражається нерідко в запереченні загальноприйнятих норм, в тому числі і мовних. У таких випадках як би виникає "норма навпаки" - "блат" сприймається як явна "не норма".
Цікаво, що підлітки володіють "блатом" краще, повніше й ширше, ніж дорослі правопорушники. Більш того, закоренілі злочинці нерідко говорять на хорошому літературній мові, не використовують арготичні вираження і всіляко їх уникають, розуміючи, яким буде результат відображення в мові їх приналежності до злочинного світу. Поряд з таким "негативним" вживанням "блату" слід враховувати, що в поданні підлітків відсутній ототожнення арготіческіх виразів з тією діяльністю, яка в них фіксується: арго для них практично беззмістовно або зв'язується з такими особливостями життя злочинного світу, які привабливі для цього віку - "романтикою", силою і спритністю, винахідливістю в небезпечних ситуаціях і т.д. Велику роль відіграє тут те, що взагалі будь-які арготичні слова, вирази мають дуже яскравою експресивною забарвленням і в цьому сенсі дуже агресивні: бажаючи уникнути звичаєвості, стандартності мови і в той же час не володіючи іншими мовними засобами, люди використовують "блатну музику".
У цілому необхідно мати на увазі, що, хоча вживання "блату" у наш час зовсім не означає приналежності до злочинного світу або зв'язку з ним, в більшості випадків його вживання викликано об'єктивними причинами і може спричинити за собою цілком певні небажані наслідки. "Блат" - сигнал про можливість правопорушення, і його систематичне вживання не може не викликати інтерес юриста, що займається попередженням злочинності.
ВИСНОВКИ
1. Культура людини найбільш яскраво і безпосередньо проявляється в його мові. Культура мови зобов'язує людину дотримуватися деяких найважливіших норм і правил: змістовність, логічність, доказовість, переконливість, ясність, зрозумілість мови. Мова людини цілком розкриває його особистість, інтелект; це індикатор психологічного стану людини.
2. Етикет і мовленнєвий етикет - це прийняті в тому чи іншому суспільстві, колі людей правила, норми поведінки, в тому числі і мовної поведінки (відповідно до розподілу соціальних ролей в офіційній і неофіційній обстановці спілкування), які, з одного боку, регулюють, а з іншого боку, виявляють, показують взаємовідносини членів суспільства.
3. Арго виник як спеціальний мова злочинного світу, що виконував дві функції: комунікативну ("мова для втаємничених", засіб передачі інформації, важливої для даної групи) і індикативну (сигналізує про приналежність до злочинного світу даної особи).
Запитання і завдання для самостійної роботи
1. Поясніть механізм виникнення наступних арготизмів:
акча, шалава, вухо тиснути, капуста, потягти на плаху, передбанник, шептун, шізік, капнути на жало, дуборез, базар.
2. Поясніть сенс наступних з апісок.
а) Ігор, в суботу підкотить колеса - каліки і біленькі. Отстегніте башли. Таня С.
б) Вези насос - нічим накачати колеса.
в) Трьох пацанів сміття взяли з запалом на кобурі. Паряться в тігрятніке.
г) Іду на дальняк в криту К.П.
д) Дівчатка, в камері квочка. Т.
3. Ділова гра. Конференція на тему "Культура мовного по-ведення і мовний етикет працівника ОВС". Виступите перед аудиторією з повідомленням на одну із запропонованих тем, візьміть участь у дискусії.
Теми для повідомлень:
1. Культура мови і її компоненти.
2. Мовний етикет як сукупність правил мовної поведінки.
3. Арго як штучно створена лексика для спілкування декласованих елементів.
4. Лайлива мова і стан свідомості.
Контрольні питання і завдання
1. Назвіть основні вимоги, які пред'являються до промови співробітника органів внутрішніх справ.
2. Розкрийте поняття мовного етикету.
3. Розкажіть про арго як штучно створеної лексиці для спілкування декласованих елементів.
ВИСНОВОК
Діяльність юристів багатогранна: вона має пряме відношення і до складання різних документів, і до участі в дебатах сторін на судовому процесі, і до пропаганди правових знань і т.д. Отже, для юриста професійно важлива:
володіння нормами російської літературної мови: нормами літературної вимови, нормами словотворення і утворення форм слова, нормами побудови словосполучень і пропозицій, нормами вживання слів відповідно до їх лексичним значенням і стильової приналежністю;
збагачення словникового запасу та граматичного ладу мовлення;
розвиток умінь і навичок зв'язного викладу думок в усній та письмовій формі.
Безсумнівно, без перелічених знань, умінь і навичок неможлива якісна професійна діяльність юристів, тому необхідно постійно тренувати свою вроджену мовну здатність.
Література:
1. Словник труднощів російської мови. М., 1983.
2. Словник тюремно-табірної-блатного жаргону (мовної і графічний портрет радянської тюрми). М., 1992.
3. Труднощі слововживання і варіанти норм російської літературної мови. Словник-довідник. Л., 1973.