Концепції розвитку ринку цінних паперів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Кафедра «Фінанси і кредит»
Курсова робота
з дисципліни: Ринок цінних паперів
Тема: Концепції розвитку ринку цінних паперів
Іркутськ 2009 р .

ЗМІСТ
Введення
1 Аналіз розвитку ринку цінних паперів
1.1 Ринок цінних паперів у 90-ті роки
1.2 Аналіз підсумків розвитку ринку цінних паперів в 2006-2008 р.
2 Розвиток ринку цінних паперів
2.1 Існуюча концепція розвитку ринку цінних паперів
2.2 Державна політика на ринку цінних паперів
3 Вдосконалення концепції розвитку ринку цінних паперів
3.1 Основні завдання вдосконалення ринку цінних паперів в перспективі
3.2 Прогнозування результатів реалізації концепції
Висновок
Список використаної літератури

ВСТУП
Ринок цінних паперів сьогодні міцно закріпився у фінансовій системі держави і фактично став його складовою частиною. Рік від року він грає все більш помітну роль у справі залучення інвестицій в економіку країни, тим самим, сприяючи її ефективному розвитку. Порівняно молодий російський ринок цінних паперів вимагає до себе особливої ​​уваги, оскільки практика останніх років показує, що безконтрольне його функціонування призводить до порушення прав і законних інтересів учасників. У зв'язку з цим ринок цінних паперів закономірно піддається прямому і непрямому впливу з боку держави.
Завдання розвитку ринку цінних паперів завжди стояла в центрі уваги як одна з пріоритетних у комплексі заходів державної економічної політики. У 2008 році зазначені тенденції набули особливої ​​гостроти. Це наочно проявляється на тлі погіршення кон'юнктури світового фінансового ринку, загострення кризових процесів, актуалізації питань стратегічного розвитку світових фінансових центрів, їх експансії в країни з економіками, що розвиваються. Ситуація, що склалася на світових фінансових ринках, а також зростання інтересу міжнародних фінансових інститутів і фондових бірж до російського фондового ринку вимагають якнайшвидших заходів щодо вдосконалення регулювання та розвитку ринку цінних паперів в Російській Федерації. В даний час рівень розвитку російського ринку цінних паперів, що склалася нормативно-правова база регулювання цього ринку, а також досягнутий рівень його розвитку дозволяють зробити висновок про наявність можливостей якісного підвищення конкурентоспроможності російського ринку цінних паперів і формування на його основі самостійного світового фінансового центру.
У зв'язку зі сказаним, обрана мною тема актуальна для нашої країни, оскільки досліджувана проблема дозволить визначити основні напрямки розвитку ринку цінних паперів в Росії.
Метою даної роботи є спроба проаналізувати концепції розвитку ринку цінних паперів і визначити напрямки подальшого розвитку.
Для досягнення поставленої мною мети передбачається вирішити такі завдання:
- Проаналізувати розвиток ринку цінних паперів в 90-і роки;
- Оцінити концепцію розвитку ринку цінних паперів, запропоновану державою;
- Визначити перспективи подальшого розвитку в Росії.
У ході роботи вивчалася література вітчизняних та зарубіжних авторів, статті економічних журналів, а так само закони та нормативні акти, що регламентують діяльність лізингу та інші інформаційні джерела.

1 Аналіз розвитку ринку цінних паперів
1.1 Ринок цінних паперів у 90-ті роки
В результаті глибоких інституційних реформ Росія досягла значного прогресу у формуванні економіки ринкового типу і створення основних елементів 3-рівневої системи її фінансування: бюджетне фінансування, банківські кредити і прямі інвестиції через механізми ринку капіталів.
З точки зору мобілізації вільних фінансових ресурсів найбільш високими темпами розвивався ринок державних цінних паперів і ринок цінних паперів комерційних банків, а також (у 1991-1994 роках) ринок цінних паперів і сурогатів цінних паперів, що випускаються новоствореними компаніями, включаючи неліцензовані фінансові компанії, які залучали кошти населення. Таким чином, мобілізація фінансових ресурсів через ринок цінних паперів державою, банками, а до початку 1995 року і венчурними компаніями придбала домінуюче значення.
Крім того, на сучасному етапі розвитку економіки склалися основні передумови для прямого виходу підприємств на ринок капіталів з метою залучення інвестиційних ресурсів через випуск цінних паперів: існує величезний попит на капітал з боку підприємств і в той же час зростає попит на корпоративні папери (зовнішні інвестори в значною мірою відпрацювали схеми вкладення капіталу в акції російських підприємств, а для мобілізації внутрішніх заощаджень визначені принципи і підходи до формування колективних інвестицій).
Результатом економічних реформ стало швидке перерозподіл доходів, раніше надходили в державний бюджет, на користь підприємств, а від підприємств - до населення. Такий перерозподіл доходів стало неминучим наслідком демократизації господарського життя, але відбувалося воно в умовах нерозвиненості адекватної системи стимулів для інвестицій і системи ринкового формування та розподілу інвестиційних ресурсів (фінансового сектора), хоча частка заощаджень у доходах як фізичних, так і юридичних осіб залишилася високою. Однак ці заощадження трансформувалися головним чином у такі типи фінансових активів, які не пов'язані з фінансуванням виробництва: у готівкову валюту (населення), зростання прихованих іноземних активів юридичних осіб (втеча капіталів), а починаючи з 1994 року - зростання вкладень у державні цінні папери, доходи від випуску яких також в основному не пов'язані з фінансуванням виробництва, що відображає, перш за все об'єктивні труднощі переходу до нової економічної системи.
З точки зору формування галузевої структури економіки дію ринку цінних паперів у 1991-1995 роках полягало головним чином у мобілізації коштів на розвиток банківської системи. Емітенти, які представляють інші сфери економіки (приватизовані підприємства), знаходилися на етапі інституційної реформи і тільки ще підступали до масштабного залучення інвестиційних ресурсів через механізми ринку цінних паперів.
До початку 1996 року значних масштабів досягла практика використання державою фінансових інструментів ринку цінних паперів за наступними напрямками:
1) випуск державних цінних паперів з метою фінансування дефіциту державного бюджету - державних короткострокових зобов'язань (ДКО), облігацій федеральної позики (ОФП), облігацій державної ощадної позики (ОГСЗ);
2) реструктуризація внутрішнього валютного боргу - випуск облігацій внутрішньої валютної позики (ОВВЗ);
3) зв'язування частини вільних грошових коштів на основі грошової приватизації (інвестиційні торги і конкурси, заставна приватизація).
Розвиток ринку цінних паперів у 1991-1995 роках відбувалося в умовах, коли були відсутні визначають нормативну правову базу ринку цінних паперів федеральні закони: про акціонерні товариства, про ринок цінних паперів, про інвестиційні фонди. У цих умовах формування правової бази ринку цінних паперів здійснювалося на основі указів Президента Російської Федерації, постанов Уряду Російської Федерації та відомчих нормативних актів.
Важливою особливістю цього періоду, що зробила негативний вплив на ліквідність ринку, було оподаткування операцій з цінними паперами.
До початку 1996 року в результаті спільної роботи Президента Російської Федерації, палат Федеральних Зборів Російської Федерації та Уряду Російської Федерації вдалося домогтися якісної зміни ситуації: прийняті і вступили в силу частини перша і друга Цивільного кодексу Російської Федерації, а також Федеральні закони "Про акціонерні товариства" і "Про ринок цінних паперів". Вдалося впритул підійти до прийняття вже в 1996 році федеральних законів про інвестиційні фонди та про недержавне пенсійне забезпечення. Скасований податок на операції з цінними паперами.
Таким чином можна назвати основні фактори, що визначали розвиток ринку цінних паперів в 90-і роки: [1]
а) масштабна приватизація і пов'язані з нею:
випуск приватизаційних чеків як вільно обертаються пред'явничих цінних паперів;
випуск в обіг акцій приватизованих підприємств;
б) розвиток практики фінансування дефіцитів федерального бюджету і бюджетів суб'єктів Російської Федерації за рахунок випуску цінних паперів, а також реструктуризація внутрішнього валютного боргу на основі випуску цінних паперів;
в) криза неплатежів і поява у зв'язку з дефіцитом у зверненні фінансових ресурсів специфічних фінансових інструментів - казначейських зобов'язань, податкових звільнень та векселів;
г) випуск цінних паперів і їх сурогатів новими комерційними структурами, включаючи неліцензовані фінансові компанії;
д) поступове відкриття доступу емітуються в Російській Федерації цінних паперів на міжнародні ринки капіталів.
1.2 Аналіз підсумків реалізації концепції розвитку ринку цінних паперів в 2006 - 2008 р .
За обсягом капіталізації російський фінансовий ринок знаходиться приблизно на 12 місці в світі і в Росії є всі підставі розраховувати на те, щоб у 2012 році увійти до числа 10, а до 2020 року 5 найбільших за капіталізацією фінансових ринків світу. Досягненню цих цілей буде сприяти низка важливих тенденцій, які вже отримали свій розвиток в останні роки.
У 2006-2008 роках помітно зросла роль фінансового ринку в економіці. Одним з найважливіших міжнародних показників, які ілюструють таку роль, є співвідношення капіталізації ринку цінних паперів і обсягів ВВП. Цей показник фактично вимірює пропорцію, в якій рух матеріального багатства держави відбивається у вартості фінансових активів. Також він почасти свідчить про рівень розвитку ринкових принципів функціонування економіки, тому що збільшення масштабів фінансового ринку по відношенню до «реальній економіці» побічно відображає зміцнення механізмів формування справедливих ринкових цін на складові національного багатства.
Протягом тривалого часу (1997 - 2004 роки) співвідношення капіталізації фондового ринку та ВВП не перевищувала 20 відсотків. Згідно зі Стратегією до 2009 року співвідношення капіталізації до ВВП повинно було скласти 70 відсотків, але вже в 2007 році цей цільовий показник був перевищений. Капіталізація ринку акцій на кінець 2008 року склала 32,3 трлн. рублів при обсязі ВВП майже 33 трлн. рублів. Таким чином, вперше в історії російського фінансового ринку співвідношення «капіталізація / ВВП» впритул наблизилася до 100 відсотків.
У 2008 році вартість перебувають в обігу корпоративних облігацій по відношенню до ВВП зросла до 3,7 відсотків (цільовий показник Стратегії на 2008 рік - 3,5 відсотків). [2]
Зміцнення ролі фінансового ринку в економіці супроводжувалося зростанням обсягів біржових торгів, збільшенням ліквідності російського фінансового ринку, а також зростанням звернень російських компаній до фондового ринку як до джерела довгострокових інвестицій.
Обсяг біржової торгівлі акціями на російських біржах в 2008 році склав 31,4 трлн. рублів, тобто так само наблизився до рівня ВВП. Багато в чому таке зростання було обумовлене розширенням російськими компаніями практики залучення інвестицій на фондовому ринку. Це, у свою чергу, в ще більшому ступені позначилося на показниках ринкової капіталізації. Так, протягом 1997 - 2003 років збільшення курсової вартості обертаються на ринку акцій на 90 відсотків, а іноді на всі 100 відсотків забезпечувало приріст сукупної капіталізації ринку. Фактично приплив на ринок нових цінних паперів був відсутній. У 2007 році вже понад 30 відсотків приросту капіталізації ринку цінних паперів було забезпечено новими емісіями, а в 2008 році нові емісії забезпечили понад 50 відсотків зростання ринкової капіталізації.
У результаті за останні роки зросла конкурентоспроможність російського фінансового ринку. Так, з 2004 по 2008 роки питома вага Росії в сукупній капіталізації 48 найбільших фінансових ринків світу зріс з менш ніж 1 відсотка до 2,4 відсотків. При цьому співвідношення обсягів угод з російськими акціями на внутрішньому і зарубіжних ринках практично склало 70 відсотків на 30 відсотків на користь внутрішнього ринку. Згідно зі Стратегією досягнення цієї пропорції очікувалося в 2009 році. Таким чином, масового відтоку цінних паперів з російського ринку на закордонні ринки не спостерігається. Разом з тим ці досягнення поки вкрай нестійкі, і конкуренція світових фінансових центрів за право організовувати торгівлю російськими активами істотно загострилася. У цих умовах необхідні значні зусилля щодо утримання російських цінних паперів на вітчизняних торговельних майданчиках.
У 2008 році обсяг зареєстрованих ФСФР Росії випусків емісійних цінних паперів за номінальною вартістю склав 1889,3 млрд. рублів. З них 626,7 млрд. рублів склали випуски облігацій та 1262,6 млрд. рублів - акції. За відкритою підпискою було розміщено відповідно акцій на суму 74,6 млрд. рублів і облігацій на суму 616,4 млрд. рублів. Усього за відкритою підпискою розміщено емісійних цінних паперів на суму 691 млрд. рублів, що еквівалентно 10 відсоткам до величини інвестицій в основний капітал.
У той же час, за існуючими оцінками ринкова вартість публічного розміщення акцій в 2008 році наблизилася до 30 млрд. доларів або 740 млрд. рублів. Таким чином, обсяг капіталу, залученого шляхом публічного випуску акцій і облігацій, може бути оцінений в розмірі близько 1360 млрд. рублів або понад 21 відсотка від обсягу інвестицій в основний капітал (цільовий орієнтир Стратегії - 20 відсотків до 2009 року). З урахуванням розміщення єврооблігацій на зарубіжних ринках (близько 37 млрд. доларів США) співвідношення обсягу капіталу, залученого російськими компаніями за допомогою емісії цінних паперів, та обсягу інвестицій в основний капітал перевищило 35 відсотків (цільовий орієнтир Стратегії - 35-40 відсотків до 2009 року).
Таким чином, вже в 2008 році цільові орієнтири Стратегії були перевищені.
Випуски емісійних цінних паперів у 2008 році
Акції *
Облігації
Всього
Відкрита передплата, млрд. руб.
74,6
616,4
691
Закрита підписка, млрд. руб.
550,6
10,3
560,9
Інші **, млрд. руб.
637,4
-
637,4
Всього, млрд. руб.
1262,6
626,7
1889,3
Інвестиції в основний капітал (оцінка 2007), млрд. руб.
6418,7
* За номінальною вартістю
** В т.ч.: розподіл, конвертація, приватизація.
В останні роки спостерігається стійка тенденція зростання ролі російського фінансового ринку в процесі трансформації індивідуальних заощаджень в інвестиції. Про це свідчить суттєве розширення інститутів колективних інвестицій. За підсумками 2008 року пайовиками пайових інвестиційних фондів були більш 1640 тис. осіб. За рік число пайовиків зросла на 12 відсотків при тому, що кількість пайових фондів збільшилася більш ніж на 50 відсотків. Зазначена пропорція між зростанням чисельності пайовиків та пайових фондів свідчить про підвищення конкуренції з боку керуючих фондами за інвесторів і про випереджальний розширенні видів інструментів колективного інвестування. Це забезпечує потенційно високу місткість ринку таких послуг в Росії. На кінець 2008 року в Росії діяло 1030 пайових інвестиційних фондів порівняно з 642 фондами в 2007 році.
За минулий рік найбільш високими темпами зросла кількість закритих інвестиційних фондів нерухомості та відкритих фондів акцій. Активи закритих фондів нерухомості за рік зросли на 171 відсоток. Кількість відкритих фондів акцій збільшилася більш ніж на 90 відсотків, а обсяг їх чистих активів - на 76 відсотків. Сумарний обсяг чистих активів діючих пайових інвестиційних фондів досяг 766,8 млрд. рублів. Приріст чистих активів за рік склав 346,9 млрд. рублів, що приблизно дорівнює 17 відсоткам від величини заощаджень населення в 2007 році і перевищує приріст величини заощаджень за рік.
Статистика пайових інвестиційних фондів
2007
2008 *
Приріст (%)
Вартість чистих активів пайових інвестиційних фондів, млрд. крб.,
в тому числі:
419,9
766,8
+82,6
закритих фондів нерухомості, млрд. руб.
70,3
190,2
+170,5
відкритих фондів акцій, млрд. руб.
43,7
77,1
+76,4
Число пайовиків (фізичних та юридичних осіб) пайових інвестиційних фондів,
в тому числі:
1465996
1724126
+17,6
закритих фондів нерухомості
2384
4131
+73,28
відкритих фондів акцій
142245
327052
+129,9
Грошові доходи населення,
млрд. руб.
17267,3
21138,9
+3871,6 *
Використано грошових доходів населення на заощадження, млрд. руб.
3539,8
3762,7
+222,9 *
* Приріст у млрд. руб.
У 2008 році співвідношення вартості майна, що становить сукупні чисті активи інвестиційних фондів, а також пенсійних накопичень і пенсійних резервів до ВВП збільшилося до 5 відсотків (цільовий орієнтир Стратегії на 2008 рік - 6 відсотків).
Збільшення внутрішнього попиту на російському фінансовому ринку з одного боку, розширення використання можливостей російського фондового ринку акціонерними товариствами для залучення інвестиційних ресурсів створює більш стійку основу функціонування російського ринку цінних паперів, його велику орієнтованість на потреби національної економіки та зниження відносної залежності від кон'юнктури світових фінансових ринків. Особливо наочно зростання відносної незалежності російського ринку цінних паперів від глобальних ринків проявився в кінці 2007 - на початку 2008 років. Хоча на певному етапі глобального падіння котирувань світових фінансових ринків аналогічна негативна динаміка котирувань спостерігалася і в Росії, тим не менш, вперше за останні 10 років в окремі періоди кризи (грудень 2007 р . Січень 2008 р .) Російські біржові індекси не лише знижувалися в меншій пропорції, ніж закордонні індекси, а й зростали всупереч загальному падінню світових біржових індексів.
У період 2006-2007 років динамічний розвиток ринку цінних паперів супроводжувалося роботою ФСФР Росії щодо подальшого вдосконалення нормативної правової бази регулювання ринку цінних паперів. Відповідно до Стратегій ФСФР Росії були затверджені відомчі нормативні правові акти і спільно з Мінекономрозвитку Росії, Мінфіном Росії, а також Банком Росії розроблені проекти федеральних законів, що зачіпають широкий перелік проблем розвитку фінансових інститутів та інструментів.
У центрі уваги ФСФР Росії були, перш за все, питання підвищення конкурентоспроможності російського фінансового ринку, бірж і торговельних систем, у тому числі за допомогою розширення спектру інвестиційних інструментів на російському фінансовому ринку.
Важливим кроком стало створення регулятивної основи для випуску Російських депозитарних розписок (РДР). Було підготовлено і прийнято Федеральний закон від 30.12.2006 № 282-ФЗ «Про внесення змін до Федерального закону« Про ринок цінних паперів », а також у розвиток положень цього закону затверджені відповідні накази ФСФР Росії. На додаток до цього ФСФР Росії виступила з ініціативою про допуск на Російський фінансовий ринок іноземних цінних паперів.
На думку ФСФР Росії допуск іноземних цінних паперів для розміщення та обігу на російському фінансовому ринку буде сприяти суттєвому розширенню інвестиційних можливостей для російських фінансових інститутів і громадян, наближенню до них таких фінансових інструментів, стримування виведення інвестиційних коштів за кордон. Крім цього, операції з іноземними цінними паперами на російському ринку будуть сприяти гармонізації стандартів діяльності російських фінансових, у тому числі облікових інститутів та всієї інфраструктури фінансового ринку до стандартів діяльності їх зарубіжних конкурентів. Все це створює умови розширення обсягу операцій з фінансовими інструментами на російському ринку, концентрації на ньому ліквідності, а, отже, підвищення загальної конкурентоспроможності та ролі російського ринку цінних паперів в глобальній фінансовій системі.
У розвиток зазначеної ідеї ФСФР Росії, спільно з Мінекономрозвитку Росії, Мінфіном Росії та Банком Росії розробила концепцію відповідних змін і доповнень до Федерального закону «Про ринок цінних паперів», а також спільно з депутатами Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації (далі - Державна Дума) проект зазначеного закону. Після затвердження концепції закону Урядом Російської Федерації проект закону був внесений у Державну Думу.
Для забезпечення здійснення операцій з іноземними цінними паперами відповідно до вимог російського законодавства ФСФР Росії був затверджений Наказ про кваліфікацію іноземних цінних паперів, який створив умови для легалізації операцій російських фінансових інститутів з іноземними цінними паперами. Дана міра забезпечила більший захист прав інвесторів та інших учасників ринку цінних паперів при здійсненні таких операцій.
З метою збільшення кількості фінансових інструментів, що обертаються на фінансовому ринку, а також спрощення процедур залучення інвестиційних коштів на ринку цінних паперів російськими підприємствами ФСФР Росії створила нормативну базу для емісії випусків біржових облігацій. Відповідні поправки до Федерального закону «Про ринок цінних паперів» закріплені Федеральним законом від 27.07.2006 № 138-ФЗ «Про внесення змін до Федерального закону« Про ринок цінних паперів »і деякі інші законодавчі акти Російської Федерації». За останні роки важливою тенденцією на ринку цінних паперів стало розширення операцій з похідними фінансовими інструментами. Реальним імпульсом для якісного зростання обсягів угод із цими інструментами стали поправки до статті 1062 частини другої Цивільного Кодексу Російської Федерації, прийняті Федеральним законом від 26.01.2007 № 5-ФЗ «Про внесення змін до статті 1062 частини другої Цивільного кодексу Російської Федерації" і направлені на надання судового захисту за строковими угодами.
Також відповідно до Стратегії Федеральним законом від 27.07.2006 № 141-ФЗ внесені зміни у Федеральний закон «Про іпотечні цінні папери», спрямовані на вдосконалення регулювання емісії та обігу іпотечних цінних паперів. Одночасно ФСФР Росії були розроблені необхідні нормативні правові акти, що регулюють процедуру емісії та обігу облігацій з іпотечним покриттям.
З метою забезпечення доступності інформації про цінні папери та прозорості операцій із ними були розроблені зміни у Федеральний закон «Про ринок цінних паперів», спрямовані на уточнення переліку істотних фактів діяльності акціонерних товариств, що підлягають публічному розкриттю.
У 2006-2008 роках були розроблені нормативні правові акти, що забезпечили розширення можливостей акціонерних товариств із залучення інвестиційних коштів на ринку акцій шляхом первинного розміщення нових випусків (так зване IPO). У 2007 році за обсягом первинного розміщення акцій Росія вийшла на одне з лідируючих місць у світі.
У зазначений період ФСФР Росії були також розроблені та затверджені нормативні правові акти, що регулюють процес поглинань і витіснення в акціонерних товариствах. У той же час накопичена правозастосовна практика показує, що відповідна законодавча база потребує перегляду, в тому числі в частині функцій і повноважень федерального органу виконавчої влади по ринку цінних паперів. Так, чинні норми законодавства не дозволяють ФСФР Росії в належній мірі забезпечувати захист прав і законних інтересів акціонерів у ході поглинань і витіснення.
З метою зміцнення конкурентоспроможності російських торговельних майданчиків, а також гнучкого реагування російських фінансових інститутів та інвесторів на кон'юнктуру світових фінансових ринків були створені правові основи для збільшення часу торгів на організованому ринку. Норми відповідного наказу ФСФР Росії в довгостроковій перспективі відкривають потенційну можливість переходу російських біржових майданчиків на цілодобову торгівлю цінними паперами.
Відповідно до Стратегії була активізована робота щодо зниження адміністративних бар'єрів на ринку цінних паперів, а також з розвитку саморегулювання учасників ринку. Стратегія, зокрема, передбачала можливість передачі саморегулівним організаціям окремих повноважень з регулювання, які в даний час здійснюються федеральним органом виконавчої влади в галузі фінансового ринку. У розвиток цього положення Стратегії, а також в ході реалізації заходів Адміністративної реформи ФСФР Росії затверджений адміністративний регламент проведення перевірок учасників фінансового ринку. Регламент вперше надає право саморегулівним організаціям професійних учасників ринку цінних паперів (далі - СРО) брати участь у таких перевірках. Крім цього розширено повноваження СРО в процесі ліцензування професійних учасників фінансового ринку. Це знайшло закріплення в прийнятому ФСФР Росії відповідному адміністративному регламенті, в якому СРО було надано право попередньої експертизи документів учасників ринку, а для організацій, чиї документи пройшли таку експертизу, удвічі скорочені терміни розгляду заяв на ліцензування.
Одним з центральних питань у діяльності ФСФР Росії в 2006-2008 роках став розвиток інститутів колективного інвестування. Найважливішим результатом роботи у напрямі є підготовлені ФСФР Росії в тісній взаємодії з Мінекономрозвитку Росії і Мінфіном Росії, а також депутатами Державної Думи, масштабні зміни у Федеральний закон «Про інвестиційні фонди». Відповідний закон був прийнятий Державною Думою в кінці 2007 року. Ці зміни якісним чином перебудовують систему інвестування з використанням механізмів пайових інвестиційних фондів. Завдяки виключенню ряду законодавчих обмежень діяльності керуючих компаній, закріплений у законі механізм може використовуватися для широкого залучення в економіку стратегічних інвестицій, в тому числі шляхом створення венчурних фондів. Прийняті зміни дозволяють також створювати хеджеві фонди, розширити активи, у які може інвестуватися майно пайового інвестиційного фонду.
У рамках зазначених змін на законодавчому рівні введено поняття «кваліфікований інвестор», що дозволило усунути раніше діючі обмеження при управлінні активами пайових фондів, створюваних для цієї категорії інвесторів.
Крім цього, закон доповнено положеннями, спрямованими на захист некваліфікованих інвесторів, підвищення прозорості діяльності керуючих компаній, посилення нагляду за їх діяльністю з боку ФСФР Росії. В даний час ФСФР Росії ведеться робота з підготовки та прийняття нормативних правових актів, спрямованих на реалізацію положень прийнятого закону. Разом з тим, робота над Стратегією не завершена і нові виклики конкуренції, що загострюється на фінансових ринках, їх глобалізація вимагають нового підходу до реалізації раніше сформульованих завдань, а також доповнення їх новими ініціативами.

2 Розвиток ринку цінних паперів
2.1 Існуюча концепція розвитку ринку цінних паперів
Метою вдосконалення регулювання та розвитку ринку цінних паперів на середньострокову та довгострокову перспективу є його перетворення на найважливіший фактор підвищення конкурентоспроможності російської економіки. Це вимагає налагодження ринкових механізмів залучення інвестицій, що забезпечують розвиток інновацій та інфраструктури, реалізацію проектів з модернізації економіки, а також підвищення ефективності виконання державних функцій по захисту прав і законних інтересів учасників фінансового ринку, щодо попередження та запобігання недобросовісної практики і порушень законодавства на ринку цінних паперів . Все це є основою формування в Росії одного з провідних світових фінансових центрів.
Розвиток інфраструктури російського фінансового ринку є найважливішим завданням, вирішення якої зумовлює посилення конкурентоспроможності російського фінансового ринку і формування в Росії світового фінансового центру. Вирішення цього завдання має середньостроковий і довгостроковий аспекти.
Згідно існуючої концепції [3] в середньостроковому плані необхідно визначитися з концептуальними підходами у підготовці найбільш важливих федеральних законів, що регулюють засади організації та функціонування центрального депозитарію, біржових торгів, а також здійснення клірингових розрахунків.
Найбільш дискусійним є питання щодо створення центрального депозитарію. Проект відповідного федерального закону прийнятий Державною Думою в першому читанні.
Існуюча редакція закону викликає гострі суперечки серед учасників фінансового ринку. Більш того, певна незавершеність моделі створення центрального депозитарію, що знайшла відображення у проекті закону, побічно спровокувала конфліктність відносин між двома основними російськими біржовими групами ММВБ і РТС і, як наслідок цього, між належними їм розрахунковими депозитаріями Національний депозитарний центр (НДЦ) і Депозитарної Клірингової Компанією (ДКК).
Першим кроком на шляху до створення консолідованої біржової інфраструктури є вибір моделі побудови такої інфраструктури фінансового ринку, що дозволить сконцентрувати і направити на подальше підвищення конкурентоспроможності російського фінансового ринку необхідні управлінські, технологічні та фінансові ресурси.
У Росії питання про якусь єдину моделі побудови інфраструктури ринку цінних паперів ніколи системно не піднімалося. Найбільші російські біржові групи будувалися під завдання тих, хто ставав їх ключовими власниками і користувачами. Структура управління групи ММВБ являє собою змішання горизонтальної і вертикальної інтеграції. Група РТС є в набагато більшій мірі вертикально інтегрованою. У 1999 році державою була зроблена спроба створити незалежний від біржових груп центральний депозитарій, що було закріплено постановами Уряду Російської Федерації від 10.07.1998 року № 741 «Про заходи щодо створення національної депозитарної системи» та від 16.03.1999 № 291 «Про порядок надання центральним депозитарієм - центральним фондом зберігання і обробки інформації фондового ринку документів, що підтверджують права на цінні папери, які знаходяться на зберіганні або, права, на які враховуються в національну депозитарну систему ». До теперішнього часу такий центральний депозитарій так і не заробив і залишається створеним лише на папері, хоча зазначені постанови продовжують діяти.
Цілям формування єдиного центру стратегічного розвитку та забезпечення довгострокової конкуренції організованого ринку цінних паперів в Росії швидше відповідає вертикально інтегрована фінансова інфраструктура, що припускає убудованість розрахунково-депозитарних, клірингових інститутів в структуру біржової групи.
Вибір моделі біржової інфраструктури може бути зроблений в рамках Концепції розвитку інфраструктури фінансового ринку, яка була підготовлена ​​ФСФР Росії і представлена ​​в Уряд Російської Федерації у вересні 2008 року. У рамках цієї концепції необхідно буде визначити кращий варіант консолідації біржової інфраструктури, доцільність запровадження на ринку інституту централізованого контрагента, відмови від попереднього депонування грошових коштів, гнучкі строки здійснення розрахунків (наприклад, на третій день з моменту здійснення операції), а також інші питання.
На основі такої концепції в період з 2009 по 2010 рік могли б бути відповідним чином допрацьовані проекти законів про центральному депозитарії, про біржі та організованих торгах, розроблений закон про кліринг. Також відповідно до концепції могли б бути проведені необхідні організаційні процедури, в тому числі з об'єднання існуючих інститутів інфраструктури, вибудовування вертикально-інтегрованої схеми контролю за цими інститутами, їх капіталізації, достатньої для того, щоб конкурувати з основними світовими біржовими майданчиками.
З урахуванням положень концепції до 2011 року могла б бути сформована консолідована біржова інфраструктура російського фінансового ринку, що включає спеціалізовані біржові майданчики, наприклад, по операціях з акціями, облігаціями, з операцій з похідними фінансовими інструментами. Вже зараз спеціалізація фондових бірж РТС і ММВБ досить чітка визначена.
Це дозволить говорити про організаційну готовність інфраструктури фінансового ринку до ролі одного зі світових фінансових центрів, що володіє достатнім ступенем інтеграції, капіталізації і захищеності про можливих недружніх поглинань із боку інших вертикально-інтегрованих біржових структур, що діють на глобальному фінансовому ринку.
2.2 Державна політика на ринку цінних паперів
Особливість ринку цінних паперів полягає в тому, що обертаються на ньому цінності являють собою сукупність прав і не існують у відриві від забезпечувана державою нормативної правової бази та системи правозастосування. Таким чином, держава виконує системоутворюючу функцію, яка буде безперервно видозмінюватись відповідно зі що стоять перед ним завданнями щодо забезпечення національних інтересів.
Держава створює систему регулювання ринку та забезпечує її функціонування. При цьому система регулювання буде розвиватися в бік більшої деталізації та посилення державного контролю діяльності ринку цінних паперів. Розвиток системи правозастосування як одного з ключових елементів системоутворюючої функції держави буде пріоритетним напрямком державної політики. Держава виступає найбільшим позичальником на ринку цінних паперів і надає прямий вплив на його кількісні та якісні характеристики.
Держава є найбільшим утримувачем цінних паперів російських підприємств і виступає найбільшим продавцем на ринку корпоративних цінних паперів. На початковому етапі розвитку інфраструктури ринку цінних паперів держава буде проводити активну політику прямої підтримки інфраструктурних проектів, що включає в себе:
- Участь у фінансуванні розвитку інфраструктури ринку;
- Участь в інших формах підтримки інфраструктурних проектів, у тому числі шляхом залучення інвестицій міжнародних фінансових організацій.
При реалізації інфраструктурних проектів держава буде розширювати співпрацю з організаціями та фахівцями, що підтримують державну політику в галузі розвитку інфраструктури ринку цінних паперів і самого ринку цінних паперів, і не буде взаємодіяти з організаціями та особами, діяльність або публічні заяви яких спрямовані на протидію реформам і дискредитацію державної політики у зазначеній галузі. Функції, пов'язані з прямою участю держави у створенні інфраструктури ринку цінних паперів, є тимчасовими. Вони поступово будуть повністю передані учасникам ринку.
Можна виділити наступні принципи державної політики: [4]
а) принцип державного регулювання ринку цінних паперів, заснований на тому, що держава, виконуючи універсальну функцію по захисту громадян, їх законних прав та інтересів, здійснює заходи щодо захисту прав учасників ринку цінних паперів на основі ліцензування і регулювання всіх видів професійної діяльності на цьому ринку . Реалізація цього принципу буде будуватися з урахуванням необхідності мінімізувати можливість прояву конфлікту інтересів у зв'язку з суміщенням функцій безпосередньої участі в операціях на ринку і регулювання ринку;
б) принцип єдності нормативної правової бази, режиму і методів регулювання ринку на всій території Російської Федерації;
в) принцип мінімального державного втручання і максимального саморегулювання, який означає, що держава регулює діяльність суб'єктів ринку лише в тих випадках, коли це абсолютно необхідно, і делегує частину своїх нормотворчих та контрольних функцій професійним операторам ринку цінних паперів, організованим в саморегульовані організації.
При реалізації цього принципу держава буде виходити з необхідності:
- Мінімізувати витрати з федерального бюджету при створенні інфраструктури ринку;
- Відмовитися від нав'язування централізованих рішень при створенні інфраструктури ринку;
- Забезпечити гласність нормотворчості і обов'язковість участі професійних учасників ринку в створенні його нормативної правової бази;
г) принцип рівних можливостей, що означає:
- Стимулювання державою конкуренції на ринку цінних паперів через відсутність преференцій для окремих його учасників;
- Рівність всіх учасників ринку перед органами, які здійснюють його регулювання;
- Гласне і конкурсне розподіл державної підтримки різноманітних проектів на ринку;
- Відсутність переваг у державних підприємств, що функціонують на ринку, перед комерційними;
- Заборона державним органам давати публічні оцінки професійним учасникам ринку;
- Відмова від державного регулювання цін на послуги професійних учасників ринку (крім компаній-реєстроутримувачів).
Цей принцип означає також наступне: в разі потреби держава буде контролювати рівень конкуренції на ринку аж до повного її обмеження шляхом оголошення одного з учасників ринку монополістом; якщо держава приймає таке рішення, то монополістом може бути оголошено тільки державне підприємство;
д) принцип спадкоємності державної політики на ринку цінних паперів, що означає послідовність державної політики та її відданість складається російської моделі ринку цінних паперів;
е) принцип орієнтації на світовий досвід та обліку тенденції глобалізації фінансових ринків, що означає слідування рекомендаціям Групи 30 з метою створення цивілізованого і конкурентоспроможного ринку цінних паперів, а також що передбачає розробку зваженої політики по відношенню до іноземних інвесторів та іноземним учасникам російського ринку цінних паперів.

3 Вдосконалення концепції розвитку ринку цінних паперів
3.1 Основні завдання вдосконалення розвитку ринку цінних паперів
У 2008 році необхідно було завершити роботу над проектом змін і доповнень до Федерального закону «Про ринок цінних паперів», спрямованих на розвиток системи нагляду за професійними учасниками ринку цінних паперів. Система нагляду дозволяє оперативно виявляти і припиняти порушення на ринку цінних паперів. Закон передбачає декілька рівнів такого нагляду, включаючи здійснення самими учасниками фінансового ринку внутрішнього контролю за дотриманням встановлених вимог законодавства, контроль саморегулівних організацій, а також контроль з боку державних органів.
Необхідно на законодавчому рівні забезпечити більшу незалежність служб внутрішнього контролю професійних учасників ринку цінних паперів, а також ввести вимоги про управління ризиками, що виникають у фінансових посередників. Зокрема, необхідно закріпити обов'язок учасників фінансового ринку передбачати у своїх штатних розкладах посаду відповідального за організацію управління ризиками або створювати самостійний структурний підрозділ з управління ризиками. Для таких спеціалістів з управління ризиками всередині організації повинні бути встановлені відповідні кваліфікаційні вимоги. При цьому в кожній організації - учасниці фінансового ринку будуть розроблятися відповідні внутрішні документи з управління ризиками, які повинні будуть відповідати встановлюються вимогам.
Також в наглядових цілях необхідно передбачити можливість введення в організаціях - професійних учасників ринку цінних паперів тимчасової адміністрації. В даний час інститут тимчасової адміністрації як наглядова захід уже введений у відношенні керуючих компаній пайових інвестиційних фондів, спеціалізованих депозитаріїв і недержавних пенсійних фондів.
У 2008 - 2010 роках необхідно вжити заходів з гармонізації методів і правил нагляду за російськими професійними учасниками ринку цінних паперів до вимог банківського нагляду. Це відповідає загальносвітовій практиці.
У 2009 році передбачається ввести єдині для всіх учасників ринку вимоги до розрахунку власних коштів, які відповідають міжнародним стандартам, а також встановити вимогу про щоденне розрахунку капіталу учасниками фінансового ринку. Також необхідно переглянути вимоги до мінімального розміру власних коштів, поступово підвищуючи їх і в той же час, враховуючи необхідність збереження учасників фінансового ринку з незначним рівнем мінімального капіталу та обмеженою кількістю скоєних ними операцій.
У довгостроковій перспективі з метою створення системи ризик-орієнтованого нагляду представляється необхідним наблизити вимоги до визначення достатності капіталу до міжнародних стандартів. Передбачається розвивати вимоги до достатності капіталу, відображають ризики, зробивши в цілому підхід до розрахунку достатності власних коштів більш чутливим до ризиків, і сприятиме зближенню регулятивного та економічного капіталу.
Для введення міжнародно прийнятих вимог до здійснення розрахунку достатності власних коштів можливо буде потрібно доопрацювати систему бухгалтерського обліку професійних учасників ринку цінних паперів таким чином, щоб вона дозволяла отримувати всі необхідні наглядові дані.
Передбачається впровадити передові методики оцінки ризиків, використовуючи міжнародно-прийняті моделі, активно включаючи рейтингові оцінки, а також застосування цифрових показників, що відбивають, операційний ризик.
При розвитку наглядових вимог буде застосовуватися принцип пропорційності здійснення нагляду, що полягає в необхідності застосування наглядових вимог до учасників ринку виходячи з їх розміру, сфери діяльності, характеру проведених операцій, властивих їм ризиків.
Також при впровадженні системи ризик - орієнтованого нагляду необхідно передбачити можливість індивідуального підходу до оцінки ризиків окремих учасників ринку або їх активів.
До 2010 року передбачається перехід на надання всіма учасниками рику наглядової інформації і звітності в електронному вигляді. Така вимога буде доповнено вимогами до програмного забезпечення, що використовується професійними учасниками ринку цінних паперів.
У 2009 році необхідно завершити роботу щодо зближення положень про банкрутство фінансових організацій, включаючи введення тимчасової адміністрації в цілях запобігання банкрутству.
У 2010-2012 роках необхідно сконцентрувати в одному державному органі і питання регулювання і нагляду у банківській сфері, при збереженні за Банком Росії необхідних повноважень, безпосередньо випливають із завдань макроекономічного регулювання, грошово-кредитної політики.
Також на мій погляд, важливим чинником підвищення конкурентоспроможності російського фінансового ринку є створення його позитивного іміджу в очах вітчизняних і зарубіжних інвесторів. Необхідно зосередити зусилля на тому, щоб подолати зберігаються забобони щодо нерозвиненості російського фінансового ринку або незахищеності залучаються на російському ринку інвестицій. Необхідна цілісна система розповсюдження інформації та знань про російському фінансовому ринку як серед іноземних інвесторів, так і всередині Росії. Найчастіше спрощені уявлення російських підприємців про фінансовий ринок, прихильність окремих коментаторів і аналітиків штампів зарубіжної преси обертаються накопиченням невиправдано негативних оцінок реальної ситуації в Росії. Низький рівень інформованості населення, а також відсутність довіри до інструментів фінансових ринків призводить до того, що до цих пір значна частина заощаджень громадян здійснюється у готівковій формі, шляхом вкладень в іноземну валюту та збільшення обсягу готівки на руках у населення.
Побудова системи інформації про російському фінансовому ринку дозволить створити об'єктивну картину реальних можливостей, які надає інвесторам та емітентам російський фінансовий ринок.
Ефективним інструментом системи інформування як вітчизняних, так і зарубіжних громадян, приватних та інституціональних інвесторів і залучають капітал на фінансових ринках компаній міг би стати інформаційний позавідомчий Інтернет-портал, присвячений питанням розвитку російського фінансового ринку.
У 2009 році можна завершити роботу зі створення такого порталу.
На такому порталі слід розміщувати статистичні дані, що відображають динаміку агрегованих показників, що характеризують розвиток різних сегментів російського фінансового ринку, місце Росії серед світових фінансових центрів, плановані зміни у режимі регулювання та їх обговорення, приклади гармонізації російського законодавства в області ринку цінних паперів з міжнародними правовими нормами і стандартами. Тут необхідно концентрувати інформацію про успішні угодах на фінансовому ринку, про запобігання недобросовісних дій його учасників, про діяльність інфраструктурних інститутів, бірж.
Окремий розділ порталу повинен бути присвячений інформуванню громадян Росії про можливості інвестування на російському ринку. Там повинні бути представлені освітні матеріали, інформація про ризики, пов'язані з процесом інвестування, попередження про недобросовісних компаніях, що прагнуть залучити кошти громадян, список найбільш поширених питань, що стосуються інвестування коштів на фондовому ринку та інші матеріали.
Розділ для компаній - емітентів цінних паперів повинен містити інформацію про динаміку залучення коштів російськими компаніями на ринках капіталу, інтерв'ю з керівниками таких компаній, методичні матеріали щодо здійснення розміщень, матеріали, які містять аналіз переваг залучення засобів на вітчизняних фондових майданчиках у порівнянні із закордонними, а також електронні шаблони документів, необхідних для реєстрації випусків цінних паперів, розкриття інформації.
Для того щоб такий портал користувався успіхом і справді став засобом підвищення інвестиційної привабливості російського фінансового ринку, необхідно забезпечити інформаційну підтримку такого порталу як з боку виконавчих органів державної влади, так і з боку професійної спільноти.
Також, вкрай актуальною залишається завдання прийняття закону про протидію зловживань на фінансових і товарних ринках. Зазначений законопроект розроблений ФСФР Росії та узгоджено із зацікавленими органами виконавчої влади. Разом з тим, прийняття цього закону вимагає не тільки окремих юридичних уточнень редакції його положень, але і більш широкої та публічної роботи з формування таких правил і етики поведінки учасників ринку цінних паперів, які б виключали можливості маніпулювання цінами, використання інсайдерської інформації. Певні заходи щодо запобігання зазначених зловживань на організованому ринку можуть бути вжиті негайно в рамках чинного законодавства з опорою на ініціативу і свідомість найбільш відповідальних учасників фінансового ринку і працівників регулюючих органів.
У першому півріччі 2009 року ФСФР Росії у розвиток існуючих положень Федерального закону «Про ринок цінних паперів» планує затвердити нормативні правові акти, що передбачають окремі процедури, а також вимоги до внутрішнього контролю в організаціях-учасницях фондового ринку, регламентні норми роботи співробітників ФСФР Росії, зводять до мінімуму можливість вказаних порушень.
До закінчення 2008 року ФСФР Росії спільно з учасниками фінансового ринку, саморегулівними організаціями планує розробити і представити в Уряд Російської Федерації Кодекс поведінки учасників фінансового ринку з попередження та недопущення маніпулювання цінами і виконання угод на основі інсайдерської інформації на організованому фінансовому ринку.
Передбачається, що положення зазначеного Кодексу будуть носити рекомендаційний характер, а контроль за його застосуванням буде здійснюватися ФСФР Росії спільно з учасниками фінансового ринку, а також біржами. З урахуванням цього потрібно завершити роботу над відповідним законопроектом і внести його до Державної Думи.
Одночасно передбачається встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності за недобросовісні операції на ринку цінних паперів на основі інсайдерської інформації та маніпулювання цінами.
У період 2009-2010 років у міру накопичення досвіду по застосуванню Кодексу, планується поступове переведення найбільш очевидних і усталених норм поведінки учасників фінансового ринку щодо запобігання зловживань на організованому ринку на рівень федерального закону, його уточнення і розширення. Таким чином, до 2011 року в Росії може бути сформована не тільки ефективна законодавча база щодо запобігання маніпулювання цінами і виконання угод на основі інсайдерської інформації, але і вироблені загальноприйняті норми поведінки учасників фінансового ринку, а також працівників державних та інших регулюючих органів.
3.2 Прогнозування результатів реалізації концепції розвитку ринку цінних паперів
У цілому, на думку ФСФР Росії рішення викладених вище завдань дозволило б створити надійну базу довгострокового зростання російського фінансового ринку і підвищення його ролі як в рамках національної, так і світової економіки. У результаті могли б бути досягнуті наступні цільові показники: [5]
Показник
2007
2012
2020
Капіталізація публічних компаній, трлн. руб.
32,3
84
170
Співвідношення капіталізації до ВВП, у%
97,8
100
110
Біржова торгівля акціями, трлн. руб.
31,4
78
240
Вартість корпоративних облігацій в обігу, трлн. руб.
1,2
7,7
19
Активи пайових інвестиційних фондів, трлн. руб.
0,8
5,8
17
Річний обсяг публічних розміщень акцій на внутрішньому ринку, за ринковою вартістю, у трлн. руб ..
0,7
1,4
3
Кількість роздрібних інвесторів на ринку цінних паперів, млн. чоловік
0,8
8,3
20
Частка іноземних цінних паперів в обігу російських бірж,%
0
4
12

Неважко бачити, що дані показники дуже добре характеризують запропоновану Концепцію щодо розвитку ринку цінних паперів. І якщо держава й учасники ринку послідовно виконають всі положення цієї концепції, можна буде говорити про сталий розвиток ринку цінних паперів.

ВИСНОВОК
Згідно розгортається в світі тенденціям число країн, де можуть зберегтися і продовжувати функціонувати повноцінні ринки цінних паперів, поступово скорочується. Є підстави вважати, що вже в найближче десятиліття зберігаються нечисленні національні фінансові ринки будуть набувати форму світових фінансових центрів, а їх наявність в тій чи іншій країні буде одним з найважливіших ознак конкурентоспроможності економік таких країн, зростання їх впливу в світі, обов'язковою умовою їх економічного, а значить і політичного суверенітету. Тому забезпечення довгострокової конкурентоспроможності російського фінансового ринку, формування в Росії світового фінансового центру не може розглядатися як суто «галузева» або «відомча» завдання. Вирішення цього завдання має стати найважливішим пріоритетом довгострокової економічної політики Росії.
Опорними елементами конкурентоспроможності фінансового ринку є: капіталізована консолідована фінансова інфраструктура; ємність фінансового ринку, що забезпечує зростаючі попит і пропозиція інвестиційних ресурсів; прозорість ринкових угод і поведінки учасників ринку, що сприяє мінімізації інвестиційних ризиків; висока ступінь керованості ринку, що припускає поєднання добровільно дотримуваних учасниками ринку правил і норм добросовісної практики та ефективне державне регулювання та правозастосування; спланований на довгострокову перспективу і активно підтримуваний позитивний імідж фінансового ринку серед вітчизняних і міжнародних інвесторів та емітентів.
Відповідно до зазначених елементами конкурентоспроможності фінансового ринку ФСФР Росії пропонує пріоритетні завдання, вирішення яких націлене на довгостроковий розвиток російського фінансового ринку і формування в Росії одного зі світових фінансових центрів:
- Консолідація і підвищення капіталізації російської фінансової інфраструктури;
- Формування сприятливого податкового клімату для учасників ринку цінних паперів;
- Зниження адміністративних бар'єрів та спрощення процедур державної реєстрації випусків цінних паперів;
- Створення широких можливостей для сек'юритизації активів і емісії нових фінансових інструментів;
- Розширення спектру похідних фінансових інструментів і розвиток термінового ринку;
- Впровадження механізмів, що забезпечують широку участь роздрібних інвесторів на фінансовому ринку і захист їхніх інвестицій;
- Забезпечення ефективної системи розкриття інформації на ринку цінних паперів;
- Формування і просування позитивного іміджу російського фінансового ринку.
Зазначені завдання можуть бути вирішені в ході реалізації Концепції щодо розвитку ринку цінних паперів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Я.М. Міркін. Ринок цінних паперів в Росії «Вплив фундаментальних факторів, прогноз і політика розвитку». М.: Паблішер, 2007 р .
2. www.ecsocman.edu.ru - Федеральний освітній портал
3. Федеральний закон «Про ринок цінних паперів». (З ізм. І доп. Від 17.05.2007)
4. Концепція розвитку ринку цінних паперів в РФ, затверджена Указом Президента РФ від 01.07.2006 року № 1008.
5. Д. К. Малшевскій «Російський ринок цінних паперів в кінці 1998: наслідки кризи» / / Ринок цінних паперів. - 2006 р . № 2, с 5-8.
6. Російська бізнес-газета. - № 646 від 25.03.2008 року.
7. www.rcb.ru - Ринок цінних паперів.
8. www.fcsm.ru - Федеральна служба з фінансових ринків.
9. П.П. Кравченко. «Проблеми та перспективи розвитку ринку цінних паперів в РФ» / / Менеджмент у Росії і за кордоном. - 2007 р . № 3
10. В.А. Бєлов. «Державне регулювання ринку цінних паперів, М.: Проспект, 2006 р .
11. Д.А. Вавулін «Про ринок цінних паперів» (коментар до ФЗ «Про ринок цінних паперів) М.: Инфра-М, 2007р.
12. С. М. Маслов «Уроки ринку цінних паперів» / / Ринок цінних паперів. - 2007 р . № 11
13. П.К. Росляков «Ринок державних цінних паперів у 2008 році: тенденції та перспективи» / / Біржова огляд. - 2008 р . № 12 (додаток до Ринку цінних паперів. - 2008 р . № 8)
14. Стратегія розвитку фінансового ринку Російської Федерації на 2006-2008 роки, затверджена розпорядженням Уряду Російської Федерації від 1 червня 2006 р . № 793-р.


[1] Д. Малшевскій «Російський ринок цінних паперів в 98г: наслідки кризи» / / РЦБ. - 2006 р . № 2, стор 5-8
[2] Стратегія розвитку фінансового ринку Російської Федерації на 2006-2008 роки, затверджена розпорядженням Уряду Російської Федерації від 1 червня 2006 р . № 793-р.
[3] Концепція розвитку ринку цінних паперів в РФ, затверджена Указом Президента РФ від 01.07.2006 року № 1008.
[4] В.А. Бєлов «Державне регулювання ринку цінних паперів», М.: 2006 р .
[5] www.fcsm.ru - Федеральна служба з фінансових ринків.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Курсова
149.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Учасники ринку цінних паперів Професійна діяльність на ринку цінних паперів
Класифікація видів цінних паперів видаються і обертаються на ринку цінних паперів в Республіці Білорусь
Особливості випуску та обігу цінних паперів банків. Державне регулювання ринку цінних паперів
Перспективи розвитку ринку цінних паперів в Російській Федерації
Особливості формування і розвитку ринку цінних паперів в Росії
Тенденції та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Росії
Особливості розвитку ринку цінних паперів Росії в XX XXI століттях
Особливості розвитку ринку цінних паперів Росії в XX-XXI століттях
Сучасний етап розвитку ринку цінних паперів в Росії та завдання регулювання
© Усі права захищені
написати до нас