Контроль в управлінні проектами

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ПЛАН.
ВСТУП.
1. Сутність контролю в управлінні проектами в Україні. Системи автоматизованого проектування.
2.Види контролю в управлінні проектами.
2.1 . Контроль за збуренням і комбінований контроль.
2.2. Автоматичний контроль, програмне регулювання і слідкуючі системи.
2.2.Статіческій і астатичними контроль.
3.Общіе принципи контролю.
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

ВСТУП.
Для початку введемо поняття проекту та управління проектом.
Проект - це деяка розроблена, впорядкована і систематизована сукупність дій, які призводять до очікуваного (запланованому) результату - реалізації проекту.
Проекти (в незалежності від сфери розробки і реалізації) мають ряд особливостей:
1. Всі проекти спрямовані на досягнення конкретних цілей.
2. Всі проекти включають в себе координування виконуваних взаємопов'язаних дій.
3. Всі проекти мають обмежену напруженість в часі з певним початком і кінцем
4. Всі проекти в певною мірою неповторні й унікальні.
Відмінність проектів від виробничої системи полягає в тому, що проект одноразово не циклічною діяльністю.
Закон Лермана говорить: будь-яку технічну проблему можна подолати маючи достатньо часу і грошей.
Під управлінням проектом увазі діяльність спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмежених у часі грошовими коштами а також якості конкретних результатів проекту.
В основі методу управління об'єктом лежить методика мережевого планування, розроблена в США наприкінці 50-х років.
У даному рефераті розглянуті основні аспекти контролю в управлінні проектами.

1. Сутність контролю в управлінні проектами в Україні. Системи автоматизованого проектування.
Збільшення продуктивності праці розробників нових виробів, скорочення термінів проектування, підвищення якості розробки проектів - найважливіші проблеми, вирішення яких визначає рівень прискорення науково-технічного прогресу суспільства. Розвиток систем автоматизованого проектування (САПР) спирається на міцну науково-технічну базу. Це - сучасні засоби обчислювальної техніки, нові способи подання та обробки інформації, створення нових чисельних методів вирішення інженерних завдань та оптимізації. Системи автоматизованого проектування дають можливість на основі новітніх досягнень фундаментальних наук відпрацьовувати і удосконалювати методологію проектування, стимулювати розвиток математичної теорії проектування складних систем і об'єктів. В даний час створені і застосовуються в основному засоби і методи, що забезпечують автоматизацію рутинних процедур і операцій, таких, як підготовка текстової документації, перетворення технічних креслень, побудова графічних зображень і т.д. На заході такі системи застосовуються вже давно, в Україні - відносно недавно, і тільки в даний час отримують розвиток. Розглянемо докладніше особливість функціонування таких систем.
Наскрізні системи - це всеосяжний набір засобів для автоматизації процесів і технологічної підготовки виробництва, а також різних об'єктів промисловості. Системи містять у собі повний набір промислово адаптованих і довели свою ефективність програмних модулів, функціонально охоплюють аналіз і створення креслень, підготовку виробництва на всіх етапах, а також забезпечують високу функціональну гнучкість усього циклу виробництва.
Дана система дозволяє виконувати розробку самих складних технічних виробів: джгути електропроводки, деталі з пластмаси, різні механічні конструкції. Це досягається за допомогою їдених набору програмних засобів, що задовольняють спеціальним вимогам виробництва.
Системи являють собою не просто об'єднаний набір окремих програмних рішень, а цілісну інтегровану систему взаємозалежних інструментальних модулів здатних функціонувати на різних технічних платформах, взаємодіяти з іншим виробничим устаткуванням, обробляти дані, отримані шляхом досягнення розробок новітньої технології.
Системи CAD / CAM / CAE дозволяють у масштабі цілого підприємства логічно зв'язувати всю інформацію про виріб, забезпечувати швидку обробку і доступ до неї користувачів працюючих у різнорідних системах. Так само вони підтримують технологію паралельного проектування і функціонування різних підрозділів погоджено виконують в рамках єдиної комп'ютерної моделі операції проектування, зборки, тестування виробу, підготовку виробництва і підтримку виробу протягом усього його життєвого циклу.
Створювана системою модель грунтується на інтеграції даних і представляє собою повне електронне опис виробу, де є присутнім, як конструкторська, технологічна, виробнича й інші бази даних по виробі.
Це забезпечує значне поліпшення якості, зниження собівартості і скорочення термінів випуску виробу на ринок.
Кожна система розробляється керуючись задачами об'єднання й оптимізації праці розроблювачів і прийнятих при цьому технологій у масштабах усього підприємства для підтримки даною системою стратегії автоматичного проектування.
Стандарти по САПР вимагають виділення в якості самостійного компонента організаційного забезпечення, яке включає в себе положення, інструкції, накази, штатні розписи, кваліфіковані вимоги та інші документи, що регламентують організаційну структуру підрозділів проектної організації та взаємодію підрозділів з комплексом засобів автоматизованого проектування. Функціонування САПР можливо тільки при наявності і взаємодії перерахованих нижче засобів:
а) математичного забезпечення;
б) програмного забезпечення;
в) інформаційного обепеченія;
г) технічного забезпечення;
д) лінгвістичного забезпечення;
е) методичного забезпечення;
ж) комплектування підрозділів САПР професійними кадрами.
Тепер коротко розберемося з призначенням кожного компонента засобів САПР.
Математичне забезпечення САПР. Основа - це алгоритми, за якими розробляється програмне забезпечення САПР. Серед різноманітних елементів математичного забезпечення є інваріантні елементи-принципи побудови функціональних моделей, методи чисельного рішення алгебраїчних і диференціальних рівнянь, постановки екстремальних завдань, пошуки екстремуму. Розробка математичного забезпечення є найскладнішим етапом створення САПР, від якого найбільшою мірою залежать продуктивність і ефективність функціонування САПР в цілому.
Програмне забезпечення САПР. Програмне забезпечення САПР представляє собою сукупність всіх програм та експлуатаційної документації до них, необхідних для виконання автоматизованого проектування. Програмне забезпечення ділиться на загальносистемне і спеціальне (прикладне) ПЗ. Загальносистемне ПЗ призначено для організації функціонування технічних засобів, тобто для планування та управління обчислювальним процесом, розподілу наявних ресурсів, про представлена ​​різними операційними системами. У спеціальному ПЗ реалізується математичне забезпечення для безпосереднього виконання проектних процедур.
Інформаційне забезпечення САПР. Основу становлять дані, якими користуються проектувальники в процесі проектування безпосередньо для вироблення проектних рішень. Ці дані можуть бути представлені у вигляді тих чи інших документів на різних носіях, які містять відомості довідкового характеру про матеріали, параметрах елементів, відомості про стан поточних розробок у вигляді проміжних і остаточних проектних рішень.
Технічне забезпечення САПР. Це створення і використання ЕОМ, графопостроителей, оргтехніки та різноманітних технічних пристроїв, що полегшують процес автоматизованого проектування.
Лінгвістичне забезпечення САПР. Основу складають спеціальні мовні засоби (мови проектування). призначені для опису процедур автоматизованого проектування та проектних рішень. Основна частина лінгвістичного забезпечення - мови спілкування людини з ЕОМ.
Методичне забезпечення САПР. Під методичним забезпеченням САПР розуміють що входять до її складу документи, що регламентують порядок її експлуатації. Причому документи, що відносяться до процесу створення САПР, не входять до складу методичного забезпечення. Так в основному документи методичного забезпечення носять інструктивний характер і їх розробка є процесом творчим.
Комплектування підрозділів САПР професійними кадрами. Цей пункт наказує комплектування підрозділів САПР професійно грамотними спеціалістами, які мають навички та знання для роботи з перерахованими вище компонентами САПР. Від їх роботи залежатиме ефективність і якість роботи всього комплексу САПР (може навіть усього виробництва).

2. Види контролю в управлінні проектами.
2.1 Контроль за збуренням і комбінований контроль.
Процес реалізації компенсації обурює впливу називається контролем за збуренням. Контроль за збуренням має достоїнствами і недоліками. У числі переваг слід відзначити високу швидкодію. До недоліків слід віднести те, що ланцюг компенсації забезпечує необхідну якість контролю тільки при дії того обурення, на яке вона розрахована. При дії іншого обурення і необхідності компенсувати його дію потрібно вводити новий ланцюг компенсації, що, звичайно, ускладнює систему. Ланцюг компенсації не є зворотним зв'язком, тому що по цьому ланцюгу передається вхідний сигнал, а не регульована (вихідна) величина об'єкта.
У системах, що використовують принцип зворотного зв'язку або принцип контролю за відхиленням, вирішальне значення має сам факт відхилення регульованої величини від встановленої програми незалежно від характеру величини, що викликала це відхилення. Тому в системах автоматичного контролю за відхиленням не бракує, що має місце в системах контролю за збуренням.
У техніці автоматичного контролю є системи, в яких поєднуються достоїнства контролю за відхиленням і збуренням. Системи, в яких одночасно використовуються обидва принципи контролю, називаються комбінованими, а принципи в цих системах - комбінованим контролем.

2.2. Автоматичний контроль, програмне регулювання і слідкуючі системи.
Системи автоматичного контролю залежно від характеру зміни керуючого впливу поділяються на три каса. Розрізняють системи автоматичної стабілізації, системи програмного регулювання і слідкуючі системи.
Системи автоматичної стабілізації характеризуються тим, що в процесі роботи системи керуючий вплив залишається величиною постійною.
Основним завданням системи автоматичної стабілізації є підтримання на постійному рівні з допустимою помилкою регульованої величини незалежно від діючих збурень. Діючі обурення викликають відхилення регульованої величини від запропонованого їй значення. Відхиленням регульованої величини називається різниця між значенням регульованої величини в даний момент часу і її значенням, прийнятим за початок відліку.
Поняття відхилення регульованої величини є характерним для систем автоматичної стабілізації і дозволяє дати якісну оцінку динамічним властивостями систем цього класу
Системами автоматичної стабілізації є різного роду САР (системи автоматичного регулювання), призначені для регулювання швидкості, напруги, температури, тиску, наприклад, стабілізатор курсу літака і т.д.
Системи програмного регулювання відрізняються тим, що управляє вплив змінюється за заздалегідь встановленим законом у функції часу або координат системи.
Про точність відтворення керуючого впливу на виході системи відтворення судять за величиною помилки, яка визначається різниця між керуючим впливом і регульованою величиною в даний момент часу.
Прикладом систем програмного регулювання можуть служити системи управління копіювально-фрезерним верстатом.
У системах, що стежать керуючий вплив також є величиною змінної, але математичний опис його в часі не може бути встановлено, так як джерелом сигналу служить зовнішнє явище, закон зміни якого заздалегідь невідомий. Як приклад стежить системи можна вказати на радіолокаційну станцію автоматичного супроводу літака.
Так як системи, що стежать призначені для відтворення на виході керуючого впливу з можливо більшою точністю, то помилка, так само як і у випадку систем програмного регулювання, є тією характеристикою, за якою можна судити про динамічні властивості стежить системи. Помилка в системах, що стежать, як і в системах програмного регулювання, є сигналом, в залежності від величини якого здійснюється управління виконавчим двигуном.
2.3 Статичний і астатичними контроль.
Системи автоматичної стабілізації, що стежать і системи програмного регулювання розділяють на дві групи: системи статичні і системи астатические (що не мають статичної помилки).
Система автоматичного контролю буде статичної по відношенню до возмущающему впливу, якщо при прагненні обурює впливу до постійної величини відхилення регульованої величини також прагне до постійної величини, відмінною від нуля і залежить від величини прикладеного впливу.
Систему автоматичного контролю можна назвати статичної по відношенню до керуючого впливу, якщо при прагненні останнього до постійної величини помилка також прагне до постійної, відмінною від нуля, величиною і залежить від значення прикладеної впливу.
Система автоматичного контролю буде астатичними по возмущающему впливу, якщо при прагненні обурює впливу до постійної величини відхилення регульованої величини прагне до нуля і не залежить від величини прикладеного впливу.
Система автоматичного контролю буде астатичними по відношенню до керуючого впливу, якщо при прагненні керуючого впливу до постійної величини помилка прагне до нуля і не залежить від величини впливу.

3 Загальні принципи контролю.
Цілеспрямовані процеси, виконувані людиною для задоволення різних потреб, являють собою організовану і впорядковану сукупність дій - операцій, які діляться на два основних види: робочі операції та операції управління. До робочих операцій належать дії, безпосередньо необхідні для виконання процесу у відповідності з тими природними законами , якими визначається хід даного процесу, наприклад, зняття стружки в процесі різання вироби на верстаті, переміщення екіпажа, обертання валу двигуна і т.п. Для полегшення і вдосконалення робочих операцій використовуються різні технічні пристрої, частково або повністю замінюють людини у цій операції. Заміна праці людини в робочих операціях називається механізацією. Мета механізації складається у вивільненні людини у важких операціях, що вимагають великих затрат фізичної енергії (земляні роботи, підйом вантажів), у шкідливих операціях (хімічні, радіоактивні процеси), в «рутинних» (одноманітних, утомливих для нервової системи) операціях (загвинчування однотипних гвинтів при складанні, заповнення типових документів, виконання стандартних обчислень і т.п.).
Для правильного і якісного виконання робочих операцій необхідні супроводжуючі їх дії іншого роду - операції управління, за допомогою яких забезпечуються в потрібні моменти початок, порядок проходження і припинення робочих операцій, виділяються необхідні для їх виконання ресурси, надаються потрібні параметри самого процесу - напрями, швидкості, прискорення робочому інструменту або екіпажу; температура, концентрація хімічному процесу і т.д. Сукупність керуючих операцій утворює процес управління.
Операції управління так само частково або повністю можуть виконуватися технічними пристроями. Заміна праці людини в операціях управління називається автоматизацією, а технічні пристрої, що виконують операції управління, - автоматичними пристроями. Сукупність технічних пристроїв (машин, знарядь праці, засобів механізації), що виконують даний процес, з точки зору управління є об'єктом управління. Сукупність засобів управління і об'єкта утворює системи управління. Система, в якій всі робочі та керуючі операції виконуються автоматичними пристроями без участі людини, називаються автоматичною системою. Система, в якій автоматизована тільки частина операцій управління, а інша частина (звичайно найбільш відповідальна) виконується людьми, називається автоматизованої (або напівавтоматичного) системою.
Коло об'єктів і операцій управління вельми широкий. Він охоплює технологічні процеси і агрегати, групи агрегатів, цеху, підприємства, людські колективи, організації і т.д.
Об'єкти, в яких протікає керований процес, будемо називати об'єктами управління. Це різноманітні технічні пристрої та комплекси, технологічні або виробничі процеси. Стан об'єкта можна характеризувати однією або кількома фізичними величинами, що називаються керованими або регульованими змінними. Для технічного пристрою, наприклад, електричного генератора, регульованої змінної може бути напруга на його вихідних клемах; для виробничої дільниці або цеху - обсяг продукції, що випускається їм промислової продукції.
Як правило, до об'єкта управління докладено два види впливів: керуючі - r (t) і обурює f (t); стан об'єкта характеризується змінної x (t):

f (t)


r (t) об'єкт x (t)
управління
Зміна регульованої величини x (t) обумовлюється як керуючим впливом r (t), так і обурюють, або перешкодою f (t). Дамо визначення цих впливів.
Возмущающим називається такий вплив, яке порушує необхідну функціональний зв'язок між регульованими або керованими змінними та керуючим впливом. Якщо обурення характеризує дію зовнішнього середовища на об'єкт, то воно називається зовнішнім. Якщо цей вплив виникає всередині об'єкта за рахунок протікання небажаних, але неминучих процесів при його нормальному функціонуванні, то такі збурення називаються внутрішніми.
Впливу, прикладаються до об'єкта управління з метою зміни прикладається величини відповідно до необхідного законом, а також для компенсації впливу збурень на характер зміни керованої величини, називаються управляючими.
Основна мета автоматичного управління будь-яким об'єктом або процесом складаємося в тому, щоб безперервно підтримувати з заданою точністю необхідну функціональну залежність між керованими змінними, що характеризують стан об'єкта і керуючими впливами в умовах взаємодії об'єкта з зовнішнім середовищем, тобто при наявності як внутрішніх, так і зовнішніх збурюючих впливів. Математичне вираження цієї функціональної залежності називається алгоритмом управління.
Поняття про елемент системи. Будь-який об'єкт управління пов'язаний з одним або декількома регуляторами, що формують управляючі дії, що подаються на регулюючий орган. Об'єкт управління спільно з керуючим пристроєм, або регулятором, утворюють систему управління або регулювання. При цьому, якщо людина не бере участі в процесі управління, то така система називається системою автоматичного управління.
Регулятор системи являє собою комплекс пристроїв, з'єднаних між собою у певній послідовності і здійснюють реалізацію найпростіших операцій над сигналами. У зв'язку з цим виявляється можливим зробити декомпозицію (розчленування) регулятора на окремі функціональні елементи - найпростіші конструктивно-цілісні осередки, що виконують одну певну операцію з сигналом.
До таких операцій слід віднести:
1) перетворення контрольованої величини в сигнал;
2) перетворення: а) сигнал одного роду енергії в сигнал іншого роду енергії; б) безперервного сигналу в дискретний і назад; в) сигналу за величиною енергії; г) види функціонального зв'язку між вихідними і вхідними сигналами;
3) зберігання сигналів;
4) формування програмних сигналів;
5) порівняння контрольних та програмних сигналів та формування сигналу неузгодженості;
6) виконання логічних операцій;
7) розподіл сигналу по різних каналах передачі;
8) використання сигналів для впливу на об'єкт управління.
Перераховані операції з сигналами, що виконуються елементами систем автоматичного управління, використовуються надалі як основа систематизації усього розмаїття елементів автоматики, застосовуваного в різних за характером, призначенням і принципом дії системах, тобто породженого різноманіттям автоматичних систем управління і контролю.
Щоб здійснювати автоматичне керування або будувати систему управління, потрібні знання двоякого виду: по-перше, конкретні знання даного процесу, його технології і, по-друге, знання принципів і методів управління, загальних для найрізноманітніших об'єктів і процесів. Конкретні спеціальні знання дають можливість встановити, що і, головне, як слід змінювати в системі, щоб отримати необхідний результат.
При автоматизації управління технічними процесами виникає необхідність у різних групах операцій управління. До однієї з таких груп відноситься операція початку (включення), припинення (відключення) даної операції і переходу від однієї операції до іншої (перемикання).
Для правильного і якісного ведення процесу деякі з його координат - керовані - повинні підтримуватися в певних межах або змінюватися за певним законом.
Інша група операцій управління пов'язана з контролем за координатами з метою встановлення допустимих меж. Ця група операцій полягає у вимірюванні значень координат і представлення результатів вимірювання в зручній для людини-оператора формі.
Третя група операцій управління - операції з підтримання заданого закону зміни координат - вивчається в теорії автоматичного управління.
Кожен об'єкт, що володіє масою, є динамічним, оскільки під дією зовнішніх сил і моментів (кінцевої величини) з боку об'єкта виникає відповідна реакція його положення (чи стану) не може бути змінено миттєво. Змінні x, u і f (де x - сукупність керованих координат процесу, u - впливу чи управління, прикладаються до об'єкта, і f - збурення діють на вхід об'єкта) в динамічних об'єктах зазвичай пов'язані між собою диференціальними, інтегральними або різницевими рівняннями, що містять в Як незалежної змінної час t.
Зміни координат в нормальному, бажаному процесі визначається сукупністю правил, інструкцій чи математичних залежностей, званих алгоритмом функціонування системи. Алгоритм функціонування показує, як повинна змінюватися величина x (t) за вимогами технології, економіки або з інших міркувань. У теорії автоматичного управління алгоритми функціонування вважаються заданими.
Динамічні властивості і форма статичних характеристик вносять спотворення: дійсний процес буде відрізнятися від бажаного (який, наприклад, при тих же впливах мав би місце в безінерційним лінійному об'єкті). Тому необхідний закон зміни управління u, або алгоритм управління, не є аналогічним алгоритмом функціонування, він буде залежить від алгоритму функціонування, динамічних властивостей і характеристик об'єкта. Алгоритм управління показує, як має змінюватися управління u, щоб забезпечити заданий алгоритм функціонування. Алгоритм функціонування в автоматичній системі реалізується за допомогою керуючих пристроїв.
В основі використовуваних в техніки алгоритмів керування лежать деякі загальні фундаментальні принципи управління, що визначають, як здійснюється ув'язка алгоритму управління із заданим і фактичним функціонуванням, або з причинами, що викликали відхилення. Використовується три фундаментальні принципи: розімкнутого управління, зворотного зв'язку та компенсації.
Принцип розімкнутого управління. Сутність принципу полягає в тому, що алгоритм управління будується тільки на основі заданого алгоритму функціонування і не контролюється за фактичним значенням керованої величини.
Принцип управління за відхиленням (принцип зворотного зв'язку). Цей принцип є одним з найбільш ранніх і широко поширених принципів управління. Відповідно до нього вплив на регулюючий орган об'єкта виробляється як функція відхилення регульованої величини від запропонованого значення.
Зворотний зв'язок можна знайти у багатьох процесах в природі. Прикладами можуть служити вестибулярний апарат, який виявляє відхилення тіла від вертикалі і забезпечує підтримання рівноваги, системи регуляції температури тіла, ритму дихання і т.п. У громадських установах зворотній зв'язок при управлінні встановлюється за допомогою здійснення контролю виконання. Принцип зворотного зв'язку є досить універсальним фундаментальним принципом управління, що діє в техніці, природі і суспільстві.
Принцип регулювання за збуренням (принцип компенсації). Оскільки відхилення регульованої величини залежить не тільки від управління, а й обурює впливу, то в принципі можна сформулювати закон управління так, щоб в усталеному режимі відхилення відсутнє.
Принцип регулювання парової машини по моменту опору на її валу був запропонований у 1930 р. французьким інженером І. Понселе, однак реалізувати цю пропозицію на практиці не вдалося, оскільки динамічні властивості парової машини (наявність астатизма) не допускали безпосереднього використання принципу компенсації. Але в ряді інших технічних пристроїв принцип компенсації використовувався давно. Примітно, що його використання в статиці не викликало сумнівів, спроба ж Г. В. Щипанова в 1940 р. Запропонувати принцип інваріантності за збуренням для ліквідації відхилень в динаміці викликала різку дискусію і звинувачення в нереализуемости пропозиції. В. С. Кулебакин в 1948р. і Б. М. Петров у 1955 р. показали, як слід будувати системи, щоб можна було реалізувати в них принцип інваріантності. У 1966 р. запропонований Г. В. Щипанова принцип інваріантності був зареєстрований як відкриття з пріоритетом - квітень 1939 Тим самим була виправлена ​​помилка його опонентів, що складалася в тому, що заперечувалася реалізація принципу інваріантності взагалі.
Системи регулювання за збуренням в порівнянні з системами, що діють за відхиленням, відрізняються звичайно великими стійкістю і швидкодією. До їх недоліків відносяться труднощі вимірювання навантаження в більшості систем, неповний облік збурень (компенсуються тільки ті обурення, які вимірюються). Так, при компаундування електричної машина не компенсуються коливання напруги мереж, що живлять гонний двигун і обмотки збудження, коливання опорів обмоток від зміни температури та ін У багатьох випадках дуже ефективним є застосування комбінованого регулювання за збуренням і відхиленню, широко використовується для регулювання напруги потужних синхронних генераторів на великих електростанціях (компаундування з корекцією). Комбіновані регулятори об'єднують достоїнства двох принципів, але, природно, конструкція їх складніше, а вартість вище.

ВИСНОВОК.
Таким чином, ми з'ясували основні принципи контролю в управлінні проектами, а також розглянули, як діють автоматизовані системи управління проектами. Це найбільш важлива частина даного реферату, тому як автоматизація управління проектами, а особливо контролю в управлінні проектами, дозволяє набагато більш точно проаналізувати процес реалізації проекту та прийняття управлінських рішень, а також прискорити процес реалізації проекту.
В основних напрямах економічного і соціального розвитку стає завдання розвивати виробництво електронних пристроїв регулювання і телемеханіки, виконавчих механізмів, приладів і датчиків систем комплексної автоматизації складних технологічних процесів, агрегатів, машин і устаткування.
Досвід, накопичений при створенні автоматизованих і автоматичних систем управління, показує, що управління різними процесами грунтується на низці правил і законів, частина з яких виявляється загальною для технічних пристроїв, живих організмів і суспільних явищ. Вивчення процесів управління, отримання, перетворення інформації в технічних, живих і громадських системах складає предмет кібернетики, важливим розділом який є технічна кібернетика, включаючи аналіз інформаційних процесів управління технічними об'єктами, синтез алгоритмів керування та створення систем керування, що реалізують ці алгоритми.
Економічна кібернетика покликана вирішувати завдання теоретичного аналізу та розвитку методів технічного конструювання та економічного обгрунтування елементної бази систем управління, а також методів контролю в управлінні проектами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1. М. І. Підлісний, В. Г. Рубанов. Елементи систем автоматичного управління та контролю. - Київ.: «Вища школа», 1999.
2. В. А. Лукас. Теорія автоматичного керування. - М.: «Надра», 2000.
3. А. А. Первозванский. Курс автоматичного управління. - М.: «Наука», 2002.
4. Я. З. Ципкін. Основи теорії автоматичних систем. - М.: «Наука», 2002.
5. А. А. Воронов, В. К. Титов, Б. Н. Новоградом. Основи теорії автоматичного регулювання та керування. - М.: «Вища школа», 2000.
6. Підручник; под.ред. В. П. Косарєва, О. Ю. Корольова. Економічна інформатика і обчислювальна техніка. - М.: «Фінанси та статистика», 1996.
7. А. В. Петров Проблеми та принципи створення САПР. Москва "Вища школа", 2000.
8. Д. М. Жук Технічні засоби та операційні системи САПР. Москва "Вища школа", 2002.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Програмування, комп'ютери, інформатика і кібернетика | Реферат
60кб. | скачати


Схожі роботи:
Методика освоєного обсягу в Управлінні Проектами
Інтелектуальна власність при управлінні інноваційними проектами
Контроль в управлінні
Податковий контроль і його роль в управлінні державними фінансами
Управління проектами та системи управління проектами
Управління проектами
Управління проектами 2
Управління проектами на підприємстві
Процеси управління проектами
© Усі права захищені
написати до нас