Зміст
Введення. 3
1. Конкурентоспроможність товару. 5
1.1 Визначення конкурентоспроможності товару. 5
1.2 Система стандартизації товарів. 6
2. Складові умови конкурентоспроможності. 9
2.1 Комерційні умови. 9
2.2 Умови постачань і платежів. 11
2.3 Економічні умови споживання. 13
3. Етапи розрахунку конкурентоспроможності товару. 15
3.1 Аналіз ринку. 15
3.2 Визначення набору порівнюваних параметрів. 16
3.3 Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару. 18
4. Шляхи підвищення конкурентоспроможності товару. 20
Бібліографічний список літератури .. 24
Додаток 1. 25
Введення
Актуальність розгляду теми «Конкурентоспроможність товару» буде незмінною, поки на ринку товарів і послуг будуть фігурувати різні фірми-виробники, що борються за увагу споживача до свого товару, яке, по суті, є основою їх успішності, зростання і процвітання. Як взаємозалежне явище, що розвиваються, сильні компанії стають постачальниками кращих, більш дешевих товарів і послуг, при різнить їх роботу високому рівні сервісу і уваги до бажань та потреб клієнтів. Проте чи так все просто і чи завжди споживач в змозі грамотно проаналізувати весь спектр виставлених на ринкові торги благ цивілізації, ми спробуємо розібратися в даній роботі, ретельно зваживши і проаналізувавши всі складові конкурентоспроможності товарів.
У ринковій економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником комерційного успіху товару. Це багатоаспектне поняття, що означає і відповідність товару умовам ринку, і вимогам споживачів, і різним умовам його реалізації, і рівня витрат споживача за період експлуатації.
Метою даної роботи і є:
Ä Визначення безпосередньо поняття конкурентоспроможності товару.
Ä Визначення й аналіз тих факторів, за рахунок яких формується конкурентоспроможність товару.
Ä Виявлення можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності товару.
Необхідно відзначити, що розгляду проблем забезпечення конкурентоспроможності присвячено достатньо велику кількість досліджень і літературних публікацій. Ми в даній роботі розглядаються методи аналізу і керування конкурентоспроможністю товару, викладені в джерелах, вказаних в якості бібліографічного списку літератури.
1. Конкурентоспроможність товару
Товар - головний об'єкт на ринку. Він має вартість і споживчу вартість (або цінність), володіє певною якістю, технічним рівнем і надійністю, що задається споживачами корисністю, показниками ефективності у виробництві та споживанні, іншими вельми важливими характеристиками. Товар - точний індикатор економічної сили й активності виробника. Дієвість чинників, визначальних позиції виробника, перевіряються в процесі конкурентного суперництва товарів в умовах розвинутого ринкового механізму, що дозволяє виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і за витратами на її задоволення. Для цього товар повинен мати визначену конкурентоспроможність.
Крім вимог до товару, висунутих споживачами, існують і вимоги, загальні для всіх товарів, обов'язкові до виконання. Це нормативні параметри, які встановлюються: діючими міжнародними і регіональними стандартами; національними зарубіжними і вітчизняними стандартами; діючими законодавствами, нормативними актами, технічними регламентами країни-експортера і країни-імпортера, що встановлюють вимоги до продукції, що ввозиться в країну продукції; стандартами фірм-виробників даної продукції; патентною документацією. Наприклад, електричні прилади повинні працювати при напрузі, яка подається в мережу, і відповідати вимогам пожежної безпеки і вибухобезпеки, а їх конструкція визначається умовами проведеного процесу. Якщо хоча б одна із вимог не буде виконано, то товар не може бути виведений на ринок.
1.1 Визначення конкурентоспроможності товару
Конкурентоспроможність товару - це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, який дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку. Крім того, конкурентоспроможність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку (або його певного сегмента) і щодо властивостей іншого товару. Розглянемо окремо всі складові показники конкурентоспроможності товару.
Технічні показники товару визначаються оцінкою відповідності його технічного рівня, якості і надійності сучасним вимогам, які висуваються споживачами на ринку. Ці вимоги найбільш повно відбивають їхня суспільна й індивідуальна потреби при досягнутому (прогнозованому) рівні соціально-економічного розвитку та науково-технічного прогресу як у нас в країні, так і за кордоном.
Конкурентоспроможність - більш висока в порівнянні з товарами-замінниками співвідношення сукупності якісних характеристик товару і витрат на його придбання і споживання при їх відповідності вимогам ринку або його певного сегмента. Інакше: конкурентоспроможним вважається товар, у якого сукупний корисний ефект на одиницю витрат вище, ніж у інших, і при цьому величина жодного з критеріїв не є неприйнятною для споживача.
Товар з низькою якістю може бути конкурентоспроможний при відповідній ціні, але за відсутності якої-небудь властивості він втратить привабливість взагалі. Наприклад, відсутність клавіатури у ноутбука практично неможливо компенсувати зниженням ціни.
1.2 Система стандартизації товарів
Основні вимоги споживачів до технічних показників знаходять висвітлення в національних і міжнародних стандартах. Під стандартизацією розуміють розробку і встановлення технічних показників (норм) для прийнятої до випуску продукції, способів її маркування, упаковки, транспортування і зберігання. Документ, яким визначається (нормується) предмет, називається стандартом. Він є не тільки технічним, але і державним документом. Стандарти включають повну характеристику товару і містять технічні умови на його виготовлення, правила приймання, сортування, упакування, маркування, транспортування і зберігання. При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність стандартам. Відповідність стандартам - регламентований споживчий параметр, порушення якого зводить конкурентоспроможність товару до нуля.
У кожній країні існує своя система стандартизації товарів, що відповідає рівню розвитку національної економіки, науки, техніки і технології. Разом з тим у міру поглиблення інтеграції національної економіки у світову економіку і розширення зовнішньоекономічного співробітництва товаровиробників усе більшого значення набувають розвиток міжнародної стандартизація товарів і досягнення відповідності національних стандартів міжнародним вимогам якості товарів.
Міжнародні стандарти усувають обмеженість, різнорідність, суперечливість національних норм і правил різних країн. [1] У цих цілях функціонує спеціально створена Міжнародна організація стандартизації (ISO - International Organisation for Standardisation). Міжнародний координаційний центр по стандартизації - постійно діюча Нарада урядових посадових осіб при Європейській Економічній Комісії ООН. Нарада розробляє рекомендації урядам країн-членів щодо стандартизації товарів, найбільш важливих для міжнародної торгівлі.
Якість товару - це ступінь досягнення встановленого технічного рівня при виробництві кожної одиниці товарної продукції. Воно визначається або органолептичним методом (за допомогою органів почуттів), або лабораторними дослідженнями з використанням приладів, апаратів, реактивів і інших технічних засобів.
Технічна конкурентоспроможність товарів - показник дуже гнучкий я динамічний. Він перманентно міняється відповідно до темпів науково-технічного прогресу, що відбувається як усередині країни, так і у провідних світових виробників тієї чи іншої продукції.
2. Складові умови конкурентоспроможності
Розрахунок конкурентоспроможності - це порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку його якісних і економічних властивостей щодо виявлених вимог ринку або іншого товару. У теорії використовують до 400 показників, в реальності дещо в зв'язку з проблемами до доступу інформації. Зазвичай до 20 штук. Узагальнений критерій конкурентоспроможності - це коефіцієнт «відношення суми корисного ефекту до повних витрат на придбання і використання товару». [2]
2.1 Комерційні умови
До основних показників, що визначають комерційні умови конкурентоспроможності товарів, відносяться:
Ä Цінові показники;
Ä Показники, що характеризують умови поставок і платежів за товари;
Ä Показники, що характеризують особливості діючої на ринку виробників і споживачів податкової і митної системи;
Ä Показники, що відображають ступінь відповідальності продавців за виконання зобов'язань і гарантій.
Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову конкурентоспроможність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень, тим за інших рівних умов вище конкурентоспроможність виробленої продукції на ринку і, виходить, переважніше позиції її виготовлювача в суперництві з іншими виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий рівень ціни знижує цінову конкурентоспроможність товарів, зводячи її нерідко до нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в боротьбі за підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів.
Комерційні умови. До основних показників, що визначають комерційні умови конкурентоспроможності товарів, відносяться:
Ä Цінові показники;
Ä Показники, що характеризують умови поставок і платежів за товари;
Ä Показники, що характеризують особливості діючої на ринку виробників і споживачів податкової і митної системи;
Ä Показники, що відображають ступінь відповідальності продавців за виконання зобов'язань і гарантій.
Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову конкурентоспроможність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень, тим за інших рівних умов вище конкурентоспроможність виробленої продукції на ринку і значить краще позиції її виготовлювача в суперництві з іншими виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий рівень ціни знижує цінову конкурентоспроможність товарів, зводячи її нерідко до нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в боротьбі за підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів.
Така ж картина проглядається і з виконанням умов постачань і платежів. Чим ці умови більш гнучкі, чим більш вони відповідають інтересам покупців, тим переважніше товар у конкурентному суперництві з іншими аналогічними товарами на ринку.
2.2 Умови постачань і платежів
Організаційні умови придбання і використання товару споживачами забезпечують реальне виконання комерційних показників його конкурентоспроможності. До них відносяться:
Ä Забезпечення максимально можливого наближення продавців товару до покупців, що впливає на зниження витрат обігу та, значить, на рівень його ціни;
Ä Доставка товару до місць споживання не тільки великим оптом-транзитом, але і дрібними партіями через складські підприємства. В основі економічної доставки товарів лежить уміння грамотно користуватися транспортними статутами, кодексами, правилами перевезень, транспортними тарифами й іншими основними документами в цій галузі;
Ä Розширення післяпродажного сервісу, що надається споживачам з гарантійним і післягарантійним обслуговуванням.
В даний час покупець пред'являє продавцю товару обов'язкова вимога: сервіс повинен забезпечити працездатність товару протягом усього терміну служби. Сервіс підрозділяється на передпродажний і післяпродажний а останній - на гарантійний і післягарантійний. Передпродажний сервіс полягає в усуненні неполадок, викликаних транспортуванням продукції, у приведенні її в робочий стан, випробуванні, демонстрації покупцю виробу в роботі і т.д. У період післягарантійного сервісу фірма-продавець веде планово-попереджувальні ремонти і капітальний ремонт, постачає запасними частинами, дає консультації по ефективному використанню техніки. За бажанням покупця виробляються модернізація проданої продукції і додаткове навчання персоналу. Задача післягарантійного ремонту - скоротити простої устаткування, збільшити міжремонтні терміни, підвищити безпеку експлуатації й у кінцевому рахунку завоювати стійке положення на ринку, домогтися конкурентоспроможності виробленої продукції.
Розвиток реклами й технічної інформації на високому якісному й організаційному рівнях. Необхідно пам'ятати, що головним елементом реклами, визначальним її ефективність для товару виробничого призначення, є насамперед змістовність рекламного тексту, його інформативність і доказовість, безумовна вірогідність на відміну від реклами для товарів індивідуального споживання. У ній рекламний текст, більш емоційний, нескладний для сприйняття, найчастіше прикрашений, а "імідж" товару, його образ нерідко не зв'язаний у загальному з його споживчими властивостями. Головна мета рекламної роботи - залучити до товару максимум ділових людей і підвищити його конкурентоспроможність.
Формування попиту і стимулювання збуту - ФОССТИС є ключовим напрямком у конкурентній боротьбі за міцне місце на ринку збуту товару. Формування попиту (ФОП) полягає в тому, щоб повідомити потенційному покупцю про існування товару, поінформувати його про потреби, які задовольняються цим товаром, максимально знизити недовіру до товару з боку покупців і довести до них гарантії захисту інтересів покупців у разі, якщо вони не будуть задоволені покупкою.
Задача ж стимулювання збуту (СТИС) - спонукання покупця до наступних покупок даного товару, до придбання великих партій, регулярним комерційним зв'язкам. Діяльність по організації стимулювання збуту особливо важлива, коли на ринку є багато конкуруючих між собою товарів, мало відмінних за своїми споживчими властивостями, а СТИС обіцяє покупцю відчутну вигоду за рахунок пропонованих знижок за умови купівлі великих партій товару, регулярності покупок визначеного числа виробів. При стимулюванні збуту часто використовуються післяпродажні, що супроводжують "подарунки", безкоштовне поширення зразків товару, безкоштовна передача товару в тимчасове користування "на пробу" за реалізацію великих партій товару, прийом старого виробу як перший внесок за нову річ. Велике значення має організація презентацій, прес-конференцій та інших організаційних заходів для введення нового товару на ринок і забезпеченню його конкурентоспроможності.
2.3 Економічні умови споживання
Економічні умови споживання. За економічними умовами споживання конкурентоспроможність то вару включає велике число показників, до основних і; яких слід віднести:
Ä Енергоємність і економічність у споживанні сировини на одиницю продукції, що випускається чи чиненої роботи;
Ä Вартість сировини й експлуатаційних матеріалів;
Ä Рівень безвідходності використовуваних технологій;
Ä Надійність, періодичність і вартість ремонтів, вартість запасних частин;
Ä Чисельність обслуговуючого персоналу і його кваліфікація.
Шляхом сукупного підрахунку витрат на оплату енергії і сировини, оцінки вартості обслуговування і ремонтів, розрахунку витрат на оплату обслуговуючого персоналу й інших статей витрат визначаються сукупні витрати споживання товару.
У результаті впливу всієї сукупності приведених вище показників складається повна ціна споживання товару, вирішальним чином впливає на його конкурентоспроможність. Повна ціна споживання складається з ціни, сплаченої споживачем при придбанні товару, і витрат споживання. При цьому враховуються виплачувані покупцем мита, податки і збори, а також виплати по отриманих кредитах. Введення. 3
1. Конкурентоспроможність товару. 5
1.1 Визначення конкурентоспроможності товару. 5
1.2 Система стандартизації товарів. 6
2. Складові умови конкурентоспроможності. 9
2.1 Комерційні умови. 9
2.2 Умови постачань і платежів. 11
2.3 Економічні умови споживання. 13
3. Етапи розрахунку конкурентоспроможності товару. 15
3.1 Аналіз ринку. 15
3.2 Визначення набору порівнюваних параметрів. 16
3.3 Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару. 18
4. Шляхи підвищення конкурентоспроможності товару. 20
Бібліографічний список літератури .. 24
Додаток 1. 25
Введення
Актуальність розгляду теми «Конкурентоспроможність товару» буде незмінною, поки на ринку товарів і послуг будуть фігурувати різні фірми-виробники, що борються за увагу споживача до свого товару, яке, по суті, є основою їх успішності, зростання і процвітання. Як взаємозалежне явище, що розвиваються, сильні компанії стають постачальниками кращих, більш дешевих товарів і послуг, при різнить їх роботу високому рівні сервісу і уваги до бажань та потреб клієнтів. Проте чи так все просто і чи завжди споживач в змозі грамотно проаналізувати весь спектр виставлених на ринкові торги благ цивілізації, ми спробуємо розібратися в даній роботі, ретельно зваживши і проаналізувавши всі складові конкурентоспроможності товарів.
У ринковій економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником комерційного успіху товару. Це багатоаспектне поняття, що означає і відповідність товару умовам ринку, і вимогам споживачів, і різним умовам його реалізації, і рівня витрат споживача за період експлуатації.
Метою даної роботи і є:
Ä Визначення безпосередньо поняття конкурентоспроможності товару.
Ä Визначення й аналіз тих факторів, за рахунок яких формується конкурентоспроможність товару.
Ä Виявлення можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності товару.
Необхідно відзначити, що розгляду проблем забезпечення конкурентоспроможності присвячено достатньо велику кількість досліджень і літературних публікацій. Ми в даній роботі розглядаються методи аналізу і керування конкурентоспроможністю товару, викладені в джерелах, вказаних в якості бібліографічного списку літератури.
1. Конкурентоспроможність товару
Товар - головний об'єкт на ринку. Він має вартість і споживчу вартість (або цінність), володіє певною якістю, технічним рівнем і надійністю, що задається споживачами корисністю, показниками ефективності у виробництві та споживанні, іншими вельми важливими характеристиками. Товар - точний індикатор економічної сили й активності виробника. Дієвість чинників, визначальних позиції виробника, перевіряються в процесі конкурентного суперництва товарів в умовах розвинутого ринкового механізму, що дозволяє виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і за витратами на її задоволення. Для цього товар повинен мати визначену конкурентоспроможність.
Крім вимог до товару, висунутих споживачами, існують і вимоги, загальні для всіх товарів, обов'язкові до виконання. Це нормативні параметри, які встановлюються: діючими міжнародними і регіональними стандартами; національними зарубіжними і вітчизняними стандартами; діючими законодавствами, нормативними актами, технічними регламентами країни-експортера і країни-імпортера, що встановлюють вимоги до продукції, що ввозиться в країну продукції; стандартами фірм-виробників даної продукції; патентною документацією. Наприклад, електричні прилади повинні працювати при напрузі, яка подається в мережу, і відповідати вимогам пожежної безпеки і вибухобезпеки, а їх конструкція визначається умовами проведеного процесу. Якщо хоча б одна із вимог не буде виконано, то товар не може бути виведений на ринок.
1.1 Визначення конкурентоспроможності товару
Конкурентоспроможність товару - це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, який дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку. Крім того, конкурентоспроможність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку (або його певного сегмента) і щодо властивостей іншого товару. Розглянемо окремо всі складові показники конкурентоспроможності товару.
Технічні показники товару визначаються оцінкою відповідності його технічного рівня, якості і надійності сучасним вимогам, які висуваються споживачами на ринку. Ці вимоги найбільш повно відбивають їхня суспільна й індивідуальна потреби при досягнутому (прогнозованому) рівні соціально-економічного розвитку та науково-технічного прогресу як у нас в країні, так і за кордоном.
Конкурентоспроможність - більш висока в порівнянні з товарами-замінниками співвідношення сукупності якісних характеристик товару і витрат на його придбання і споживання при їх відповідності вимогам ринку або його певного сегмента. Інакше: конкурентоспроможним вважається товар, у якого сукупний корисний ефект на одиницю витрат вище, ніж у інших, і при цьому величина жодного з критеріїв не є неприйнятною для споживача.
Товар з низькою якістю може бути конкурентоспроможний при відповідній ціні, але за відсутності якої-небудь властивості він втратить привабливість взагалі. Наприклад, відсутність клавіатури у ноутбука практично неможливо компенсувати зниженням ціни.
1.2 Система стандартизації товарів
Основні вимоги споживачів до технічних показників знаходять висвітлення в національних і міжнародних стандартах. Під стандартизацією розуміють розробку і встановлення технічних показників (норм) для прийнятої до випуску продукції, способів її маркування, упаковки, транспортування і зберігання. Документ, яким визначається (нормується) предмет, називається стандартом. Він є не тільки технічним, але і державним документом. Стандарти включають повну характеристику товару і містять технічні умови на його виготовлення, правила приймання, сортування, упакування, маркування, транспортування і зберігання. При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність стандартам. Відповідність стандартам - регламентований споживчий параметр, порушення якого зводить конкурентоспроможність товару до нуля.
У кожній країні існує своя система стандартизації товарів, що відповідає рівню розвитку національної економіки, науки, техніки і технології. Разом з тим у міру поглиблення інтеграції національної економіки у світову економіку і розширення зовнішньоекономічного співробітництва товаровиробників усе більшого значення набувають розвиток міжнародної стандартизація товарів і досягнення відповідності національних стандартів міжнародним вимогам якості товарів.
Міжнародні стандарти усувають обмеженість, різнорідність, суперечливість національних норм і правил різних країн. [1] У цих цілях функціонує спеціально створена Міжнародна організація стандартизації (ISO - International Organisation for Standardisation). Міжнародний координаційний центр по стандартизації - постійно діюча Нарада урядових посадових осіб при Європейській Економічній Комісії ООН. Нарада розробляє рекомендації урядам країн-членів щодо стандартизації товарів, найбільш важливих для міжнародної торгівлі.
Якість товару - це ступінь досягнення встановленого технічного рівня при виробництві кожної одиниці товарної продукції. Воно визначається або органолептичним методом (за допомогою органів почуттів), або лабораторними дослідженнями з використанням приладів, апаратів, реактивів і інших технічних засобів.
Технічна конкурентоспроможність товарів - показник дуже гнучкий я динамічний. Він перманентно міняється відповідно до темпів науково-технічного прогресу, що відбувається як усередині країни, так і у провідних світових виробників тієї чи іншої продукції.
2. Складові умови конкурентоспроможності
Розрахунок конкурентоспроможності - це порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку його якісних і економічних властивостей щодо виявлених вимог ринку або іншого товару. У теорії використовують до 400 показників, в реальності дещо в зв'язку з проблемами до доступу інформації. Зазвичай до 20 штук. Узагальнений критерій конкурентоспроможності - це коефіцієнт «відношення суми корисного ефекту до повних витрат на придбання і використання товару». [2]
2.1 Комерційні умови
До основних показників, що визначають комерційні умови конкурентоспроможності товарів, відносяться:
Ä Цінові показники;
Ä Показники, що характеризують умови поставок і платежів за товари;
Ä Показники, що характеризують особливості діючої на ринку виробників і споживачів податкової і митної системи;
Ä Показники, що відображають ступінь відповідальності продавців за виконання зобов'язань і гарантій.
Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову конкурентоспроможність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень, тим за інших рівних умов вище конкурентоспроможність виробленої продукції на ринку і, виходить, переважніше позиції її виготовлювача в суперництві з іншими виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий рівень ціни знижує цінову конкурентоспроможність товарів, зводячи її нерідко до нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в боротьбі за підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів.
Комерційні умови. До основних показників, що визначають комерційні умови конкурентоспроможності товарів, відносяться:
Ä Цінові показники;
Ä Показники, що характеризують умови поставок і платежів за товари;
Ä Показники, що характеризують особливості діючої на ринку виробників і споживачів податкової і митної системи;
Ä Показники, що відображають ступінь відповідальності продавців за виконання зобов'язань і гарантій.
Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову конкурентоспроможність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень, тим за інших рівних умов вище конкурентоспроможність виробленої продукції на ринку і значить краще позиції її виготовлювача в суперництві з іншими виробниками аналогічної продукції. І навпаки, більш високий рівень ціни знижує цінову конкурентоспроможність товарів, зводячи її нерідко до нуля. З урахуванням даних умов і формується цінова політика в боротьбі за підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів.
Така ж картина проглядається і з виконанням умов постачань і платежів. Чим ці умови більш гнучкі, чим більш вони відповідають інтересам покупців, тим переважніше товар у конкурентному суперництві з іншими аналогічними товарами на ринку.
2.2 Умови постачань і платежів
Організаційні умови придбання і використання товару споживачами забезпечують реальне виконання комерційних показників його конкурентоспроможності. До них відносяться:
Ä Забезпечення максимально можливого наближення продавців товару до покупців, що впливає на зниження витрат обігу та, значить, на рівень його ціни;
Ä Доставка товару до місць споживання не тільки великим оптом-транзитом, але і дрібними партіями через складські підприємства. В основі економічної доставки товарів лежить уміння грамотно користуватися транспортними статутами, кодексами, правилами перевезень, транспортними тарифами й іншими основними документами в цій галузі;
Ä Розширення післяпродажного сервісу, що надається споживачам з гарантійним і післягарантійним обслуговуванням.
В даний час покупець пред'являє продавцю товару обов'язкова вимога: сервіс повинен забезпечити працездатність товару протягом усього терміну служби. Сервіс підрозділяється на передпродажний і післяпродажний а останній - на гарантійний і післягарантійний. Передпродажний сервіс полягає в усуненні неполадок, викликаних транспортуванням продукції, у приведенні її в робочий стан, випробуванні, демонстрації покупцю виробу в роботі і т.д. У період післягарантійного сервісу фірма-продавець веде планово-попереджувальні ремонти і капітальний ремонт, постачає запасними частинами, дає консультації по ефективному використанню техніки. За бажанням покупця виробляються модернізація проданої продукції і додаткове навчання персоналу. Задача післягарантійного ремонту - скоротити простої устаткування, збільшити міжремонтні терміни, підвищити безпеку експлуатації й у кінцевому рахунку завоювати стійке положення на ринку, домогтися конкурентоспроможності виробленої продукції.
Розвиток реклами й технічної інформації на високому якісному й організаційному рівнях. Необхідно пам'ятати, що головним елементом реклами, визначальним її ефективність для товару виробничого призначення, є насамперед змістовність рекламного тексту, його інформативність і доказовість, безумовна вірогідність на відміну від реклами для товарів індивідуального споживання. У ній рекламний текст, більш емоційний, нескладний для сприйняття, найчастіше прикрашений, а "імідж" товару, його образ нерідко не зв'язаний у загальному з його споживчими властивостями. Головна мета рекламної роботи - залучити до товару максимум ділових людей і підвищити його конкурентоспроможність.
Формування попиту і стимулювання збуту - ФОССТИС є ключовим напрямком у конкурентній боротьбі за міцне місце на ринку збуту товару. Формування попиту (ФОП) полягає в тому, щоб повідомити потенційному покупцю про існування товару, поінформувати його про потреби, які задовольняються цим товаром, максимально знизити недовіру до товару з боку покупців і довести до них гарантії захисту інтересів покупців у разі, якщо вони не будуть задоволені покупкою.
Задача ж стимулювання збуту (СТИС) - спонукання покупця до наступних покупок даного товару, до придбання великих партій, регулярним комерційним зв'язкам. Діяльність по організації стимулювання збуту особливо важлива, коли на ринку є багато конкуруючих між собою товарів, мало відмінних за своїми споживчими властивостями, а СТИС обіцяє покупцю відчутну вигоду за рахунок пропонованих знижок за умови купівлі великих партій товару, регулярності покупок визначеного числа виробів. При стимулюванні збуту часто використовуються післяпродажні, що супроводжують "подарунки", безкоштовне поширення зразків товару, безкоштовна передача товару в тимчасове користування "на пробу" за реалізацію великих партій товару, прийом старого виробу як перший внесок за нову річ. Велике значення має організація презентацій, прес-конференцій та інших організаційних заходів для введення нового товару на ринок і забезпеченню його конкурентоспроможності.
2.3 Економічні умови споживання
Економічні умови споживання. За економічними умовами споживання конкурентоспроможність то вару включає велике число показників, до основних і; яких слід віднести:
Ä Енергоємність і економічність у споживанні сировини на одиницю продукції, що випускається чи чиненої роботи;
Ä Вартість сировини й експлуатаційних матеріалів;
Ä Рівень безвідходності використовуваних технологій;
Ä Надійність, періодичність і вартість ремонтів, вартість запасних частин;
Ä Чисельність обслуговуючого персоналу і його кваліфікація.
Шляхом сукупного підрахунку витрат на оплату енергії і сировини, оцінки вартості обслуговування і ремонтів, розрахунку витрат на оплату обслуговуючого персоналу й інших статей витрат визначаються сукупні витрати споживання товару.
Загальна емпірична формула конкурентоспроможності товару має вигляд: конкурентоспроможність = якість + ціна + обслуговування
Конкурентоспроможність товару - поняття відносне, її можна прогнозувати в процесі розробки зразків, проте реальна конкурентоспроможність оцінюється тільки на ринку при зіставленні як з характеристиками, так і з умовами продажу і сервісу аналогічних товарів-конкурентів. При оцінці конкурентоспроможності експортованих вітчизняних товарів необхідно враховувати наявність таких факторів, як недостатність технічної і економічної інформації, так як виготовлювачами в основному використовуються проспекти і каталоги конкурентів; тривалість термінів і часті збої при виконанні замовлень; відсутність достатньо розвинутих і наближених до іноземних споживачів мереж збуту товару ; відсутність об'єктивної оцінки рівня витрат споживання в конкурентів і т.д. Вплив цих чинників повинно бути по можливості зведено до мінімуму.
У цих умовах для виробника рентабельність - основна умова комерційного успіху. Для забезпечення переваг товару, що поставляється виробник змушений, як правило, витрачати додаткові кошти, що виділяються їм з прибутку. Тому умови конкурентоспроможності його товару - відношення загальної виручки від реалізації до загальних витрат на виготовлення, доставку товару і його сервісне обслуговування. Підхід до оцінки товару з позиції виробника - це, перш за все, стратегія продажів, безумовна рентабельності. Якість товару - це ступінь досягнення встановленого технічного рівня при виробництві кожної одиниці товарної продукції. Воно визначається або органолептичним методом (за допомогою органів почуттів), або лабораторними дослідженнями з використанням приладів, апаратів, реактивів і інших технічних засобів.
3. Етапи розрахунку конкурентоспроможності товару
За своєю сутністю товар (робота, послуги) є єдиним засобом отримання прибутку і тим самим основним знаряддям конкурентної боротьби, її матеріальною основою. Скрізь, де розгортається суперництво за підвищення якості продукції і максимізацію прибутку, зниження витрат виробництва, важливого значення набуває комплексна оцінка конкурентоспроможності товару. [3]
У цілому оцінка конкурентоспроможності товару включає в себе вивчення ринку, конкурентів, потреб покупців і параметрів оцінки товару (см.пріл. № 1). У світовій практиці кількісна оцінка конкурентноздатного товару складається з трьох етапів:
Ä аналізу ринку і вибору найбільш конкурентоспроможного товару-зразка як бази для порівняння і визначення рівня конкурентоспроможності товару;
Ä визначення набору порівнюваних параметрів двох товарів;
Ä розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності товару.
3.1 Аналіз ринку
Для визначення конкурентоспроможності товарів необхідно почати з аналізу ринку: які країни, фірми, виробники представляють свою продукцію.
Ä Визначення переліку груп порівнюваних параметрів їх чисельні значень.
Ä Вибір виробів аналогів в якості бази порівняння.
Ä Вибір аналога. Він може бути конкретним, тобто реальним товаром конкурентом або абстрактним з заданими оптимальними параметрами, які формує споживач і з максимальними параметрами, отриманими на основі вивчення ринку.
Ä Збирається інформація про показники по товару і його конкурентів.
Таким чином, на цьому етапі збирається інформація про конкурентів їх товари, при розрахунках використовується групи показників.
1 група. Технічні параметри це якісні характеристики товару до них відноситься функціональне призначення, упаковка, обслуговування, гарантії, супровідні документи, інструкція з експлуатації, показники якості. Нормативні характеристики показують відповідність стандартам, нормам і правилам які регламентують кордону, за які дані параметри не можуть виходити.
2 група. Економічні параметри. До них відносять: продажна ціна, сукупні витрати на транспортування, установку, обслуговування, експлуатацію, ремонт, податки, страховка, утилізація.
3 група. Організаційні не цінові маркетингові умови. Умови і терміни поставки, платежів, організація ТО, імідж фірми, система знижок, комплектність поставки, масштаби рекламної компанії.
Вимогою до виробу - аналогу необхідно виставити відповідність його класу класу вихідного, аналогічного товару.
3.2 Визначення набору порівнюваних параметрів
При визначенні набору параметрів вибираються параметри, що характеризують споживчі властивості товару, і параметри, що виражають його економічні властивості. [4] Споживчі властивості товару, з яких складається його корисний ефект, визначаються набором "твердих" і "м'яких" споживчих параметрів.
"Жорсткі параметри" описують найважливіші функції товару і пов'язані з ним характеристики, задані конструкторськими принципами виробу. Вони мають певну величину, виражену в тих чи інших одиницях (наприклад, потужність, розмір, температура і т.д.). Найбільш представницькою групою "твердих" параметрів є технічні, а також параметри відповідності національним і міжнародним стандартам, нормативам, законодавчим актам і т.д.
"М'які" параметри характеризують естетичні властивості товару, тобто є вираженням дизайну, упакування, кольору і додають товарам особливу привабливість. "М'які" параметри, як правило, не мають природної фізичної міри і важко піддаються кількісній оцінці.
Визначення набору споживчих параметрів складає основу аналізу конкурентоспроможності товару. При аналізі всіх параметрів на перший план висувають ті, які мають найбільшу значимість для споживачів. Визначення значення кожного параметра здійснюється групою експертів, що розташовують достатнім обсягом надійної ринкової інформації. Цей підхід не виключає ретельного дослідження і другорядних параметрів, які в конкурентному змаганні можуть грати вирішальну роль. Мета такого підходу до дослідження - максимальне задоволення споживачів.
Можлива оцінка на базі органолептичних методів, побудованих на суб'єктивному сприйнятті людиною тієї чи іншої властивості об'єкта і вираження результату сприйняття в цифровий (бальної) формі. Корисною може виявитися також оцінка виробу не стільки по його безпосередньому сприйняттю, скільки на основі досвіду маркетингової діяльності на ринку, на основі інтуїтивного визначення ролі тієї або іншої властивості в задоволенні потреб покупців. Цей метод заснований на порівнянні різних властивостей виробу. З урахуванням сукупності всіх думок будується кількісна оцінка "м'якого" параметра.
3.3 Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару
Цей розрахунок заснований на порівнянні параметрів даного товару з параметрами існуючого чи розроблювального товару, найбільш повно відображає потреби покупців. [5]
Зразок для порівняльного аналізу вибирається на основі інформація, отриманої в результаті ринкових досліджень про характер вимог покупців, як прямої - у результаті цілеспрямованого збору зведень, так і непрямої - з урахуванням даних про розміри збуту і часткою на ринку найбільш конкурентоспроможних товарів. Для оцінки співвідношення параметрів розглянутого виробу і параметрів зразка знаходять процентне відношення ступеня відповідності даного виробу параметрам еталона. Ступінь відповідності визначається у формі процентного відношення фактичної величини параметра до тієї величини, при якій потреба задовольняється на 100%. Наприклад, ресурс випускається заводом-виробником авіадвигуна налічує 80 тис. льотних годин, тоді як аналогічні двигуни, що мають активний попит на ринку, володіють ресурсом в 100 тис. льотних годинників. Звідси випливає, що потреба по даному параметру в нашому прикладі задоволена тільки на 80%, що за інших рівних умовах робить випускається двигун не конкурентоспроможним на ринку. Або інший приклад. Фен для сушки і укладання волосся з автоматичним перемиканням безперервно працює 30 хв, а споживачу потрібно, щоб він працював до відключення 60 хв. У цьому прикладі потреба по даному параметру задоволена лише на 50%. Аналогічний розрахунок проводиться по всіх кількісно оціненим параметрам з тим, щоб отримати для кожного з них параметричний індекс. Узагальнюючи отримані результати, будують загальну кількісну оцінку "м'якого" параметра, яку співвідносять з подібною оцінкою відповідного параметра товару фірми-конкурента.
Привабливість ж реалізованого товару для продавця полягає в чистій виручці, рівній контрактній ціні за мінусом витрат на продаж, доставку, податків, мит, акцизів. Конкурентоспроможність товару підвищують постійно, домагаючись максимальної відповідності його споживчих і вартісних характеристик існуючим і особливо прогнозованим запитам покупців. На основі виявлення ринкових змін проводиться відбір тих груп товарів, які більшою мірою відповідають запитам споживачів. Далі вивчаються прогнози появи нових товарів конкурентів - новинок, вірогідність успішного продажу яких очевидна і які викличуть жорстоке суперництво між конкурентами. Після цього формуються технічні вимоги до параметрів товарів. На закінчення складаються оцінні таблиці відповідності параметрів декількох цікавих новинок і тих технологій, без яких неможливий випуск нового товару.
У кінцевому підсумку вибір варіанта визначають обмеження, існуючі для даної промислової фірми в області технології, матеріального забезпечення і комунікацій. Правильно обраний варіант підвищення конкурентоспроможності товару дозволить у максимальному ступені уникнути безглуздих втрат, а отримані підсумки по аналізу цього широкого спектру параметрів дозволять сформулювати програму цілеспрямованої зміни у виробничій, фінансово-економічній і збутовій роботі промислової фірми для посилення її позицій в конкурентній боротьбі на ринку.
4. Шляхи підвищення конкурентоспроможності товару
Протягом багатьох десятків років у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а - з точністю навпаки - виробництво і адміністративно-командний механізм розподілу регулювали споживання, формували потреби і смаки покупців. У цих умовах проблема конкурентоспроможності товару у виробників практично не вставала. З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно, різко загострилася. [6]
Вище зазначалося, що в конкурентній політиці щодо товару береться до уваги здатність товару задовольняти сукупні потреби покупця краще, ніж товари-конкуренти. Створення такої споживчої цінності товару є найважливішою умовою виживання на ринку. Так, прекрасний дизайн легкового автомобіля при поганому технічному обслуговуванні не врятує нову марку автомобіля від провалу на ринку.
Поширення конкуренції підштовхує виробників до посиленого пошуку нових конкурентоспроможних товарів і нових ринків їх збуту. Ключовим моментом у завоюванні позицій на ринку є своєчасне відновлення вироблених товарів, підготовка і організація виробництва нових видів продукції. Проте створення нового товару - процес надзвичайно складний, тому що мова йде, в кінцевому рахунку, про створення такої товарної маси, яка повністю відповідає вимогам ринку.
В основі концепції створення нового товару сьогодні лежить не стільки дотримання традиційних прагнень до досягнення нових технічних і техніко-економічних параметрів, скільки прагнення створити "товар ринкової новизни" з високим рівнем конкурентоспроможності щодо інших аналогічних товарів. При виробленні ринкової стратегії дуже важливо навчитися своєчасно вилучати економічно неефективний товар з виробничої програми промислової фірми.
При виборі шляхів підвищення конкурентоспроможності товару нерідко буває дуже своєчасним рішення не про запуск нового, не про зняття з виробництва морально застарілого, а про модифікацію товару. Рішення про модифікацію товару приймається з метою задоволення особливих вимог покупців для отримання більшого прибутку. Безперечним є і розвиток такого напрямку підвищення конкурентоспроможності товару, як своєчасне надання комплексу послуг, пов'язаних зі збутом і використанням машин і устаткування, тобто сервісне обслуговування. При вмілій організації сервіс є вирішальним чинником підвищення конкурентоспроможності товару.
Все більшого значення набуває проблема вибору та освоєння нових ринків збуту. Нові ринки збуту вирішальним чином можуть змінити конкурентоспроможність товару і рентабельність збутової діяльності. Збільшення обсягу продажів на нових ринках дозволить знизити витрати виробництва. У зв'язку з цим дуже важливо для подальшого розвитку конкурентоспроможності товару спробувати вийти з ним на новий ринок збуту, тому що на внутрішньому його конкурентоспроможність різко впала. Але при цьому треба точно знати ступінь забезпеченості нових ринків висококваліфікованими працівниками ремонтних і обслуговуючих організацій, тому що в противному випадку покупці можуть зажадати підвищення надійності і спрощення конструкції реалізованої продукції.
Висновок
Ринок товарів і послуг надає потужний вплив на економіку як окремо взятої країни, так і на світову економіку в цілому, і фігурують на ньому фірми-виробники - як складова ринку, незмінно будуть залишатися в центрі уваги економістів. Продукція, що ними товари (або послуги) також мають важливе значення для формування явних і прихованих течій і тенденцій ринку, а надання кінцевому користувачу достовірної інформації про них - запорука чесної конкурентної боротьби фірм, і, як наслідок, виживання найсильніших з них, що володіють кращою стратегією і тактикою, що поставляють кращі товари по параметрах якість / ціна / сервіс.
Розгляду проблем забезпечення конкурентоспроможності присвячено достатньо велику кількість досліджень і літературних публікацій, які ми в міру сил і доступності матеріалу, проаналізували і систематизували в даній роботі.
У своїй роботі ми досягли поставлених цілей, а саме: розглянули суть конкурентоспроможності товарів, процес і критерії її оцінки, значущість обліку якостей товару щодо аналогів в умовах ринкових відносин, а також представили аналіз можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності конкретного товару. Безумовно, наш аналіз неповний з низки обставин. Однак будь-який аналіз можна піддати критиці, і будь-який факт трактувати багатьма способами, і кожного разу приходити до нових висновків або помилковим теоріям. Ми не стали розглядати всі існуючі теорії, а обмежилися класичними, усталеними, що пройшли перевірку часом і практики. Так само, не будучи в змозі проаналізувати весь спектр виставлених на ринкові торги благ цивілізації, ми зробили спробу розібратися складових чинниках конкурентоспроможності товарів, тому що в ринковій економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником успіху.
У даній роботі ми розглянули методи аналізу, управління конкурентоспроможністю товару і виконали задачі, які перед собою ставили, а тому вважаємо нашу роботу достатньо кваліфікованої і успішній.
Бібліографічний список літератури
1. Багієв Г.Л. та ін Маркетинг: Підручник для вузів / Г.Л. Багієв, В.М. Тарасевич., Х. Анн; За заг. ред. Г.Л. Багієва. - М.: ВАТ "Видавництво" Економіка ", 1999.
2. Баранчєєв В. Стрижов С. Аналіз і оцінка маркетингового потенціалу підприємств / / Маркетинг, № 5, 2000, С. 41-50.
3. Бухалков М.І. Внутрішньофірмове планування: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2000.
4. Виханский О.С. Стратегічне управління: Підручник. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Гардаріки, 2002.
5. Все про маркетинг: Збірник матеріалів для керівників підприємств, економічних і комерційних служб. - М.: "Азимут-центр", 2002.
6. Комерційне товарознавство й експертиза: Уч. посібник для вузів / Г.А. Васильєв, Л.І. Ібрагімов, Н.Г. Нагапетьянц та ін; Під ред. Г.А. Васильєва і Н. А. Нагапетьянца. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2001.
7. Миколаєва М.А. Товарознавство споживчих товарів. Теоретичні основи. Підручник для ВУЗів. - М.: Норма, 2000.
8. Повілейко Р., Галічкін П. Чи виживе нова газета? Досвід системного аналізу й оцінки рекламно-інформаційного видання в Новосибірську / / Маркетинг, № 1, 2001., С. 59 - 64.
9. Портер М. Міжнародна конкуренція. - М.: МО, 2000
10. Соловйов Б.А. Управління маркетингом: 17-ти модульна програма для менеджерів «Управління розвитком організації». Модуль 1913. - М.: ИНФРА-М, 2000.
11. Статті М.П. Методика планування маркетингової діяльності фірми / / Маркетинг, № 1, 2000, С. 23-32, Маркетинг, № 2, 2000, С. 24-30.
12. http://www.dis.ru - про конкурентоспроможність.
Додаток 1
Таблиця «Фактори формування конкурентоспроможності товару»
Додаток 2
Таблиця «Матриця оцінки газети»
Додаток 3
Таблиця «Конкурентний профіль газети« Моя Реклама »
5. Все про маркетинг: Збірник матеріалів для керівників підприємств, економічних і комерційних служб. - М.: "Азимут-центр", 2002.
6. Комерційне товарознавство й експертиза: Уч. посібник для вузів / Г.А. Васильєв, Л.І. Ібрагімов, Н.Г. Нагапетьянц та ін; Під ред. Г.А. Васильєва і Н. А. Нагапетьянца. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2001.
7. Миколаєва М.А. Товарознавство споживчих товарів. Теоретичні основи. Підручник для ВУЗів. - М.: Норма, 2000.
8. Повілейко Р., Галічкін П. Чи виживе нова газета? Досвід системного аналізу й оцінки рекламно-інформаційного видання в Новосибірську / / Маркетинг, № 1, 2001., С. 59 - 64.
9. Портер М. Міжнародна конкуренція. - М.: МО, 2000
10. Соловйов Б.А. Управління маркетингом: 17-ти модульна програма для менеджерів «Управління розвитком організації». Модуль 1913. - М.: ИНФРА-М, 2000.
11. Статті М.П. Методика планування маркетингової діяльності фірми / / Маркетинг, № 1, 2000, С. 23-32, Маркетинг, № 2, 2000, С. 24-30.
12. http://www.dis.ru - про конкурентоспроможність.
Додаток 1
Таблиця «Фактори формування конкурентоспроможності товару»
| Вивчення ринку | Вивчення конкурентних товарів | Вивчення потреб покупців | Вивчення параметрів оцінки товарів | ||||
| · Спеціалізація ринку та його географічне положення; · Ємність ринку і можлива частка підприємства на ньому; · Товарні і фірмові структури на ринку; · Гострота конкуренції; · Вплив НТР на розвиток виробництва і формування потреб покупців | · Основні конкуренти, що володіють більшою часткою ринку; · Торговельні марки (знаки) товарів конкурентів; · Особливості товарів-конкурентов; · Вигляд, особливості упаковки товарів-конкурентів; · Форми і методи збутової діяльності; · Формування попиту і стимулювання збуту; · Рекламні матеріали конкурентів; · Дані про прибутки та збитки конкурентів; · Кількість працюючих | · Можливі покупці з урахуванням сегментації ринку; · Типові напрямки і способи використання товару покупцями; · Спонукальні мотиви купівлі товару даного товару; · Чинники формування купівельних переваг; · Незадоволені потреби товарами даного виду; · Традиційний спосіб здійснення покупки і сукупний попит на сервісне обслуговування | · Новизна та конкурентоспроможність порівняно з товарами конкурентів · Відповідність вимогам місцевого законодавства · Відповідність внутрішнім і міжнародним стандартам · Здатність товару потреби покупців · Необхідність модифікації товару відповідно до виявлених вимог покупців і новими нормативними актами | ||||
Додаток 2
Таблиця «Матриця оцінки газети»
| Параметри оцінюваного видання | Рівні оцінки видання (0 - 6 балів) | |||||
| 0 «Дуже погано» | 1 «Погано» | 2 «Неудовл.» | 3 «Хорошее-но» | 4 «Добре» | 5 «Відмінно» | |
| 1. Назва і епіграф | Сіре нудне назву та виконання | Назва повторює, копіює щось відоме | Назва не зрозуміло без роз'яснень | Назва не помітне, епіграф «діловий» | Назва і епіграф обрані «в точку» | Образно пропрацювала кожна буквиця |
| 2. Заголовки | Чи не привл. уваги, абсолютно не цікаві. | Стандартні, вузькопрофесійних | Шаблонні, надокучили | До 10 - 20% привертають увагу | Оригінальні, але не скандальні | Всі оригінально, трохи скандальні |
| 3. Зміст | Все можна дізнатися з 2-3 інших видань | Нова, корисна інформація не більше 2-5% | Передрук з інших видань до 30-50% | Цікаві по фактах до 10 - 20% матеріалів | Цікаво до 50-70% матеріалів | Прочитується від першого до останнього рядка |
| 4. «Обличчя» газети | Газета як вкладиш до іншої | Повторює, копіює офіціозу | Привертає увагу не більше 1-2 рядків у газеті | Своїх «індивідуальних» матеріалів не більше 10-20% | Здалеку впізнається серед інших 20 - 30 газет | Навіть ціна, редколегія подані оригінально |
| 5. Графич. оформлення | Графічного оформлення немає | Застосовується лише 3-5 видів шрифтів | Виділяються 1-2 матеріали з 20 - 40 блоків | Виділяються 1-2 сторінки (привертають увагу) | Всі сторінки відмітно оформлені) | Кожен матеріал має графічний акцент |
| 6. Економіка | Ціна призначено без розрахунку | Маркет. аналіз ринку не проводиться | Визначена цін і прибуток (без гарантій) | Існує неструктурований план | Є бізнес-план на 1-3 роки | Проводиться моніторинг по кожному виходу |
| 7. Поліграфічна якість | Газету не хочеться брати в руки навіть для обгортки | Папір погана, «сира», грубозерниста | Фарба погана, мазка, неяскрава | Немає лисин, розмивів, неакуратностей | Оригінальний підхід (наприклад кольоровий папір) | Колір, друк, папір прекрасний |
| 8. Реклама | Реклама не відрізняється від інформації | Вся реклама одноманітна, нудна | Цікаві 1-2 з 20-30 рекламних блоків | Цікаві, привабливі 10-20% рекламних блоків | Цікаві, індивідуальні 50-70% реклами | З інтересом розглядається кожна реклама |
| 9. Дизайн | Дизайну, єдиного зразка та підходу немає | «Доморощений», несучасний дизайн | Змішаний заповнення сторінок | Чіткий поділ сторінок і розділів | Поєднання модулів з образним рішенням | Всі номери яскраві, особливо святкові |
Додаток 3
Таблиця «Конкурентний профіль газети« Моя Реклама »
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
[1] Портер М. Міжнародна конкуренція. - М.: МО, 2001. С.123
[2] Баранчєєв В. Стрижов С. Аналіз і оцінка маркетингового потенціалу підприємств / / Маркетинг, № 5, 2000, С. 41-50.
[3] Все про маркетинг: Збірник матеріалів для керівників підприємств, економічних і комерційних служб. - М.: "Азимут-центр", 2002. С.19
[4] Портер М. Міжнародна конкуренція. - М.: МО, 2000. С.35
[5] Соловйов Б. А. Управління маркетингом: 17-ти модульна програма для менеджерів «Управління розвитком організації». Модуль 13. - М.: ИНФРА-М, 2000. С.68
[6] Бухалков М. І. Внутріфірмове планування: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2000. С.351