Комерційна діяльність з оптового продажу та шляхи її вдосконалення

Міністерство освіти Республіки Білорусь

Установа освіти

МОГИЛЕВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРОДОВОЛЬСТВА

Кафедра економіки та організації виробництва

КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ з оптового продажу І ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

(На прикладі ІП "Агріматко-96")

Дипломна робота

Спеціальність

___________

Комерційна діяльність

Спеціалізація

____________

Комерційна діяльність в АПК

Могилів 2008

Зміст

Введення

1 Оптові продажі товарів народного споживання

1.1 Сутність, функції та напрямки комерційної діяльності

в оптовій торгівлі

1.2 Оптові організації та їх роль в оптовій реалізації товарів

1.3 Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу оптового товарообігу

2 Аналіз оптових продажів товарів у діяльності підприємства ІП «Агріматко-96»

2.1 Характеристика діяльності підприємства ІП «Агріматко-96»

2.2 Аналіз складу, структури та виконання плану і динаміки оптового товарообігу

2.3 Вплив факторів на виконання плану і динаміку оптового товарообігу

2.4 Оперативний аналіз оптового товарообігу

2.5 Шляхи оптимізації реалізації продукції підприємства

3 Прогнозування обсягу продажу товарів сільськогосподарського призначення підприємства ІП «Агріматко-96»

4 Удосконалення механізму оптової реалізації товарів

Висновок

Список літератури

Введення

Ефективність оптових продажів з точки зору їх кінцевих результатів (збільшення обсягів продажів, розширення ринків збуту, зростання прибутку, зниження витрат і т.д.) у вирішальній мірі залежить від рівня організації роботи комерційного апарату підприємства, який, у свою чергу багато в чому визначається професійними і особистими якостями працівників з продажу. На нинішньому етапі ефективна організація збуту продукції в умовах ринкових відносин стає запорукою успішного вирішення головної проблеми товарного виробництва - реалізації продукту, а з точки зору господарського механізму - важливою ланкою в системі зв'язків між товаровиробником і споживачем, тобто ринком. Роль оптових продажів полягає в тому, що саме комерційний апарат і працівники відділу збуту. в кінцевому рахунку, звертають гроші загальні зусилля в замовлення для підприємства. І хоча з цього зовсім не випливає, що збутова діяльність є найбільш важливою функцією, слід, проте, визнати, що її недостатня ефективність ставить під загрозу існування організації в цілому. Удосконалення системи збуту продукції в умовах ринкових відносин необхідно розглядати в контексті практичного маркетингу, вбачаючи в ньому найбільш адекватну систему організації виробничо-збутової діяльності підприємства, що прагне до зміцнення своїх позицій на ринку і максимізації прибутку. Для працівників відділу збуту це означає, насамперед, необхідність системного комплексного підходу до вирішення тієї чи іншої проблеми, пов'язаної з реалізацією продукції. Вони повинні зокрема вміти правильно співвідносити всі внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на обсяги та інтенсивність продажів, і виділяти ті з них, які на даному етапі є визначальними для успішного досягнення поставлених цілей.

Комерційна діяльність з оптового продажу продукції на підприємстві починається з дослідження товарного ринку. Вивчення ринку сприяє зниженню комерційного ризику, пов'язаного з прийняттям рішень щодо реалізації продукції та вибору каналів просування товарів на ринок. Розробка збутової програми (плану збуту) в умовах ринку здійснюється після планування асортименту. Найважливішою частиною збутової програми є прогнозування обсягу збуту (продажів). Складовими частинами прогнозу обсягу продажів є прогноз загального стану економіки, галузевої і ринковий прогнози. Існують прогнози довгострокові, середньострокові і короткострокові. Довгострокове прогнозування дозволяє визначити загальні напрямки розвитку підприємства, а середньострокове необхідно для того, щоб перевірити, чи правильно здійснюється розвиток підприємства, передбачене довгостроковим прогнозом. Короткостроковий прогноз обсягу продажів приносить велику користь при складанні графіків виробництва продукції і управління запасами готової продукції. Оперативно-збутова діяльність на кожному з підприємств має свої особливості, які визначаються призначенням продукції, що випускається, структурою управління збутом, галузевою специфікою підприємства. Разом з тим на всіх підприємствах оперативно-збутова робота є завершенням процесу реалізації продукції.

Істотне місце в системі комплексу маркетингу займає політика організації каналів товароруху. Призначення її - організація оптимальної збутової мережі для ефективних продажів реалізованої продукції, включаючи створення мережі роздрібних магазинів, складів проміжного зберігання, пунктів техобслуговування і виставкових залів, визначення маршрутів руху товару, організація системи постачання, транспортування, робіт з відвантаження і навантаженні, питання логістики, забезпечення ефективності товароруху і т.д.

На даний момент в республіці йде радикальна економічна реформа, тому в економічному механізмі різко зростає роль ринку з його незамінними функціями щодо забезпечення зростання ефективності виробництва, життєвого рівня, накопичень, відтворювальної, у тому числі цінової, збалансованості, раціоналізації структурних змін в економіці. Так як ще до недавнього часу в економіці панувала адміністративно-командна система, то багатьом суб'єктам доводиться в цей час переживати її ломку і здійснювати перехід на новий рівень господарювання відповідно до ринкових умов. У рамках цього принципово змінюються зміст і цільові установки діяльності підприємств, їх економічної поведінки. У центр стає орієнтація на прибуткове, рентабельне господарювання при повній самоокупності, широкої економічної самостійності і самоврядності. Неодмінними вимогами стають перехід до планування виробництва товарів і послуг і формування виробничих програм, торговельного асортименту в розрахунку на добре вивчені запити різних груп споживачів, постійне підтримання високого технічного, естетичного рівня та якості вироблюваної продукції. Стратегія і тактика господарської діяльності підприємств і в сфері виробництва, і в сфері товарного обігу повинні бути спрямовані на вироблення і послідовне приведення в життя соціально-активної виробничо-збутової політики, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності виробленої продукції та прискорення реалізації вироблених товарів і оборотності вкладених в них оборотних коштів.

У подібних умовах істотно зростає роль збутової діяльності. Грунтуючись на світовому досвіді, можна стверджувати, що в міру демонополізації виробництва і лібералізації економіки, зрівнювання в правах різних форм і відносин власності, зростання насиченості ринку і посилення конкуренції між товаровиробниками рівень комерційної роботи, її якість об'єктивно будуть висуватися в число найважливіших чинників ефективного господарювання в основному ланці суспільного виробництва. Оновлена ​​економічна система, сучасний господарський механізм рано чи пізно, але неминуче поставлять і виробників товарів і торгівлю перед дилемою: або вигідно торгувати, або опинитися в становищі некредитоспроможною боржника з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками. Адже тепер доводиться вести господарство на «свої кровні», не просто виконувати план, а отримувати прибуток і з власної виручки розплачуватися і з постачальниками, і з бюджетом, покращувати по наростаючій матеріальні та соціальні умови життя трудового колективу, черпати кошти на подальше розширення виробництва та торговельних операцій. І все це на свій страх і ризик, тому що держава вже не буде брати на себе борги.

А що значить вигідно торгувати? Продавати, купувати і перепродувати потрібні ринку і споживачеві товари так, щоб виручка щоразу була вище витрат щонайменше на величину, яка забезпечує потрібний рівень прибутку та рентабельності; щоб торговий ризик був зведений до мінімуму, а кожна наступна операція була не просто масштабніше, так сказати у фізичному сенсі, але, і зміцнювала позиції підприємства на ринку, посилювала довіру до нього з боку ділових партнерів.

У даній дипломній роботі буде докладно розглянута комерційна діяльність з оптових продажів сільськогосподарської продукції в умовах ринкових відносин на прикладі іноземного підприємства «Агріматко-96» та шляхи її вдосконалення.

Джерела інформації для аналізу: дані звіту про обсяг відвантаженої і реалізованої продукції, дані поточного бухгалтерського і статистичного обліку.

1 Оптові продажі товарів народного споживання

1. Сутність, функції та напрямки комерційної діяльності в оптовій торгівлі

Комерційна діяльність (від лат. «Commercium» - торгівля) в широкому сенсі трактується як будь-яка підприємницька діяльність, орієнтована на отримання прибутку.

Комерційна діяльність у торгівлі - охоплює всі види операцій, спрямованих на укладення угод купівлі-продажу товарів і послуг, що здійснюються підприємствами торгівлі з метою задоволення попиту оптових покупців і одержання прибутку. Вона є основним видом діяльності, який об'єднує навколо себе і підпорядковує собі всі інші види діяльності в оптовій торгівлі.

Комерційна діяльність підприємств оптової торгівлі реалізується через: маркетингові дослідження ринку; управління асортиментом і якістю товару; управління збутом і координацію маркетингових каналів розподілу; просування товарів і послуг.

Маркетингові дослідження ринку включають:

- Вивчення мікроекономічних характеристик ринку і тенденцій ділової активності на ньому;

- Аналіз розподілу часток ринку між конкурентами та оцінку нових потенційних можливостей;

- Вивчення нових товарів і послуг, порівняльну оцінку їх конкурентоспроможності;

- Вивчення оптових покупців і закономірностей їх поведінки, оцінку нових потенційних можливостей;

- Вивчення цінової політики;

- Аналіз методів збуту та існуючих каналів розподілу;

- Вивчення способів стимулювання збуту.

Дослідницька функція передбачає комплексний і систематичний аналіз ситуації на ринку, дозволяє приймати обгрунтовані управлінські рішення, знижувати фінансові ризики, отримувати конкурентні переваги і підвищувати ефективність комерційної діяльності. Процес стратегічного і оперативного планування діяльності оптової ланки неможливий без попередньої системної оцінки ситуації на ринку.

Управління асортиментом і якістю товарів передбачає:

- Визначення поточних і перспективних потреб оптових покупців і кінцевих споживачів;

- Участь у формуванні асортиментної політики товаровиробників;

- Оцінку конкурентоспроможності запропонованих виробником товарів з урахуванням їх споживчих властивостей, ціни і потенційної тривалості життєвого циклу;

- Закупівлю товарів та формування оптового асортименту.

Досвід розвинених країн показує, що підприємства та організації торгівлі впливають на асортиментну і цінову політику виробників товарів масового попиту. Так, компанія «Маркс енд Спенсер» (Великобританія) самостійно розробляє моделі і технічні вимоги до якості ряду закуповуються у виробників товарів.

Управління збутом і координація маркетингових каналів розподілу включає: пошук оптових покупців і встановлення договірних відносин з ними; формування оптимальних товарних запасів та маневрування ними; приймання, зберігання, підсортування і відправлення товарів покупцям; організацію транспортування товарів; контроль за виконанням договірних зобов'язань.

За кордоном протягом ряду років спостерігається тенденція до створення великих оптових і оптово-роздрібних компаній, що охоплюють мережею своїх складів як окремі області, регіони, так і цілі країни. Розширення масштабів діяльності змушує підприємства оптової торгівлі приділяти більше уваги проблемам оптимізації товарних запасів, впровадження автоматизованих систем управління ними.

Просування товарів і послуг передбачає:

- Планування, організацію та проведення рекламних заходів;

- Організацію торгових виставок та демонстрацій товарів;

- Персональні контакти та продажу оптовим покупцям;

- Стимулювання збуту за допомогою надання оптових знижок, премій і бонусів;

- Надання додаткових послуг покупцям.

Будучи проміжною ланкою для підприємств промисловості і роздрібної торгівлі, оптові посередники не тільки забезпечують фізичне просування товарів, а й надають своїм партнерам широке коло різних послуг, які прямо або побічно пов'язаних з процесом товароруху. Ці послуги можуть охоплювати:

• інформаційне та консультаційне обслуговування;

• допомогу в підтримці оптимальних товарних запасів і управління ними;

• сприяння проведенню переговорів;

• пакування та маркування товарів.

Оптова торгівля надає і фінансову підтримку своїм партнерам: здійснює транспортування товарів; забезпечує утримання оптових складів і складських запасів; надає кредити отримувачем товарів, беручи тим самим на себе фінансові ризики за інвестовані в товари кошти.

Спостережувана тенденція розширення переліку послуг, що надаються пояснюється загостренням конкурентної боротьби на товарних ринках. Проте практично всі додаткові послуги та дії оптового посередника відображаються на вартості просуваються товарів і ведуть до збільшення оптових витрат обігу. У зв'язку з цим важливо забезпечити таке співвідношення корисного ефекту для одержувача та витрат на його створення, яке б вело до загального підвищення рівня конкурентоспроможності реалізованих товарів і оптового підприємства в цілому.

Комерційна діяльність будуватися на принципах повної рівноправності партнерів, господарської самостійності та матеріальної відповідальності за результати. Прибуток і рентабельність є основними економічними показниками діяльності оптового підприємства. Однак це не означає необхідність погоні за короткостроковими результатами на шкоду довгостроковим відносинам з партнерами та стратегічного планування розвитку підприємства, оскільки необхідні розумний баланс коротко-і довгострокових цілей комерційної роботи та ретельна оцінка прийнятих ризиків у співвідношенні з очікуваними результатами. Політика держави спрямована на формування конкурентного середовища, відмова від монополізму у всіх сферах товарного обігу, включаючи і оптову торгівлю. В умовах ринкової економіки оптові посередники повинні постійно підтверджувати економічну доцільність свого існування. Ініціатива, гнучкість у господарських відносинах, постійний пошук нових форм і методів роботи - необхідні складові успіху в конкурентній боротьбі.

Показовою в цьому відношенні є ситуація з розвитком оптової торгівлі в республіці. Колишні державні та кооперативні підприємства оптової торгівлі, раніше практично повністю контролювали розподіл товарів, зазнали ряд серйозних поразок у боротьбі за оптових покупців в нових умовах. Їх потіснили нові структури, хоча і не мали настільки розвиненою матеріально-технічною базою і системою сформованих зв'язків, але діяли більш активно і нетрадиційно.

Комерційна діяльність оптових підприємств не повинна обмежуватися рамками одного району, області або республіки. Слід активно розвивати зовнішньоекономічну діяльність, здійснювати пошук нових джерел товарних ресурсів і потенційних покупців на глобальній основі. Одним з найбільш ефективних способів встановлення зв'язків з закордонними партнерами є відвідування та участь у міжнародних виставках, ярмарках, торгах та аукціонах.

Ефективність комерційної роботи значною мірою визначається ступенем її автоматизації і комп'ютеризації. Оперативний контроль за рухом сотень і тисяч найменувань товарів, швидке реагування на небезпеку порушення зобов'язань з постачання товарів в розгорнутому асортименті неможливі без автоматизованих систем управління комерційними процесами. Оптові підприємства торгівлі повинні володіти сучасними системами збору, накопичення, аналізу і передачі інформації, які б дозволяли їм підтримувати оптимальні товарні запаси, оперативно управляти ними, підвищувати продуктивність праці комерційних працівників і знижувати сукупні витрати обігу.

Успіх комерційної роботи, в кінцевому рахунку, визначається і її кадровим забезпеченням. Працівники опту повинні бути висококваліфікованими фахівцями, що володіють глибокими знаннями в області маркетингу, управління і організації комерційної роботи, товарознавства, економіки та фінансів торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності та політики. Постійне оновлення знань і підвищення кваліфікації персоналу - обов'язкова умова забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

2. Оптові організації та їх роль в оптовій реалізації товарів

Оптовий продаж товарів забезпечує виконання головної функції оптової торгівлі - безперебійне ритмічне постачання роздрібної торгової мережі потрібними товарами відповідно до їх замовлень.

У споживчої кооперації при оптовому продажі товарів у взаємини набувають оптові бази та роздрібні торгові організації і підприємства. Відносини між ними оформляються договорами поставки, які полягають або на ярмарках, що проводяться споживчою кооперацією, або поза ярмарків і носять внутрішньосистемний характер.

Принципи і методи комерційної діяльності визначаються тим, що ця діяльність здійснюється у розрахунку на заздалегідь відомий ринок, базується на замовленнях роздрібних торгових підприємств, обсяг реалізації являє собою суму цих замовлень з виділенням складського та транзитного обороту. Транзитні поставки здійснюються за транзитним рознарядками, прикладеним до договору. Відповідно до цих договорів формується план оптового продажу по кожному покупцеві з розбивкою за узгодженими термінами постачання.

Оперативне виконання договорів з покупцями здійснюється при складській формі продажу наступними методами:

- Шляхом відвантаження або завезення товарів, передбачених договором, в узгоджені терміни;

- Шляхом особистої отборки товарних зразків у залі або на складі;

- Шляхом виконання заявок на завезення товарів, що надійшли по телефону, через роз'їзних товарознавців або через інформаційно-диспетчерську службу;

- Через автосклади.

При транзитній формі оптового продажу товари не завозять на склад оптової бази, що купила товар, а спрямовують від постачальника, як правило - виробника товару, на роздрібні підприємства та їх крамниці.

Транзитна форма оптової продажу, якщо вона застосована обгрунтовано, має переваги в порівнянні зі складської: прискорюється товарообіг, знижуються витрати по доведенню товарів, зменшується обсяг вантажно-розвантажувальних робіт тощо

Доцільність застосування транзиту в споживчій кооперації повинна бути економічно обгрунтована: використовувати його можна тільки в тому випадку, якщо партія відвантажується транзитом товару відповідає за обсягом і структурою потреб роздрібного торговельного підприємства і буде досить швидко продана. Необгрунтоване застосування транзиту може викликати накопичення зайвих товарних запасів, уповільнення оборотності, збільшення витрат на їх зберігання і відсотків за кредити.

При транзитній формі оптового продажу покупець і продавець є юридичними особами, які відповідають за виконання договору. Покупець виступає в ролі організатора транзиту та стягує за це частина надбавки на свою користь. Одержувачі товарів можуть самі розраховуватися за товар (який організовується транзит) або ж оптова база - покупець товару сама розраховується за нього з подальшим проведенням розрахунків з одержувачем товару.

Одним з методів оптового продажу є дрібнооптова посилкової торгівля.

Продаж товарів кооперативним підприємствам посилками також повинен здійснюватися на основі укладених договорів та узгоджених специфікацій, а також по разовим замовленням. В основному таким методом доцільно продавати галантерейні товари, годинник, трикотажні і панчішно-шкарпеткові вироби та ін

При укладанні договорів можуть бути запропоновані стандартні посилкові набори або надана можливість вільного вибору товарів. Відповідно до договорів формуються набори-посилки на адресу конкретних роздрібних підприємств.

При такій формі оптового продажу товарів значно скорочується звенность товароруху і час перебування товару в дорозі, забезпечується регулярне постачання магазинів споживчої кооперації дрібними партіями товарів, роздрібні торгові підприємства отримують можливість використовувати повну надбавку до ціни.

Враховуючи, що споживча кооперація має багато дрібних магазинів, розташованих у сільській глибинці, цей метод оптового продажу може бути використаний більш широко при розумних поштових тарифах. Нею можуть займатися виробники, наприклад Мінський годинниковий завод, і оптові бази.

Враховуючи, що оптовий продаж товарів є головною комерційною метою і фактором, що безпосередньо впливає на кінцевий результат оптового підприємства, необхідно забезпечити її ефективність: нарощувати обсяги продажу, знижуючи витрати по доведенню товарів до споживача, забезпечити збільшення обсягів продажу за рахунок прискорення оборотності товарів. Для цього комерційна служба повинна отримувати широку своєчасну інформацію про ринок, на якому працює оптове підприємство, оперативно приймати обгрунтовані комерційні рішення, проявляти активність та ініціативу, вишукувати резерви для підвищення фінансової стійкості і конкурентоспроможності свого підприємства.

Прогресивною формою оптових продажів є укладання договорів на постачання товарів на оптових ярмарках.

Продаж-закупівля товарів на оптових ярмарках - одна з найстаріших форм оптової торгівлі. Оптові ярмарки проводилися ще в дореволюційний період, коли широкою популярністю користувалися Нижегородська, Київська, Харківська та інші ярмарки. У період централізованої, адміністративної економіки оптові ярмарки набули поширення в середині 60-х років. У цей час вони мали позитивне значення, так як дозволяли покупцям більш вільно купити товари за представленими зразкам, швидше оформити угоди договорами, ніж у звичайній практиці тих років, посилити вплив на промисловість. Крім того, в ту пору ярмарку були прогресивним явищем, оскільки відроджували дух конкуренції між виробниками однакових товарів. Проте надалі оптові ярмарки стали набувати все більш адміністративно-директивний характер - їх організовували державні органи управління, порядок їх проведення суворо регламентувався; переважав продаж і закупівля товарів, що розподіляються централізовано за твердими роздрібними цінами згідно з планом прикріплення покупців до постачальників.

На першому етапі переходу до ринкових відносин оптові ярмарки в їх адміністративно-директивному вигляді втратили своє значення, оскільки не забезпечували вільних ринкових відносин і комерційної ініціативи виробників товарів і споживачів. У цей період комерційним цілям більшою мірою почали відповідати нові торгово-посередницькі структури - постійно діючі товарні біржі. Проте надалі оптові ярмарки як епізодично проведені оптові торги на вільній ринковій основі відновлюють своє значення і роль їх зростає. Основна мета ярмаркових торгів - оптовий продаж і закупівля товарів, укладення прямих договорів і контрактів між продавцями і покупцями. На оптових ярмарках підсилюється вплив торгових організацій на виробництво товарів стосовно їх асортименту та якості, прискорюється процес укладення договорів, оскільки постачальники і покупці знаходяться в безпосередньому контакті.

У ринковій економіці отримали розвиток оптові ярмарки міжнародного або загальнодержавного масштабу, а також оптові ярмарки регіонального (місцевого) значення. У міжнародних або загальнодержавних оптових ярмарках беруть участь міжнародні компанії (фірми) - постачальники товарів з близького чи далекого зарубіжжя. Їх організують державні органи управління, а також великі комерційні структури.

На оптових ярмарках місцевого масштабу на відміну від постійно діючих товарних бірж з торгівлі однорідними стандартизований товарами відбуваються угоди з купівлі-продажу товарів складного асортименту, що випускаються місцевими виробничими підприємствами. На таких оптових ярмарках покупці здійснюють закупівлі товарів за вільними цінами на основі індивідуального підбору, порівняння та вибору з асортименту продукції різних виробників.

Крім територіальної ознаки оптові ярмарки класифікуються також за товарним і галузевим ознакам.

Товарний ознака означає вид (види) товарів, що реалізуються на ярмарку. За цією ознакою ярмарку можуть бути спеціалізованими (наприклад, ярмарки виробів легкої промисловості, парфюмерно-косметичних товарів, бакалійних товарів, автомобілів тощо) і універсальними (реалізуються різні види товарів як промислового, так і сільськогосподарського виробництва).

За галузевою ознакою ярмарку поділяються на галузеві (проводить одна галузь виробництва товарів) і міжгалузеві, що охоплюють вироби різних галузей виробництва (машинобудівної, легкої, харчової та інших галузей).

У сучасних умовах для проведення ярмарків створюються спеціальні, постійно діючі організаційні структури, наприклад Всеросійське акціонерне товариство «Нижегородська ярмарок», Зовнішньоторговельне об'єднання АТ «Експортер» та ін

Предметом діяльності ярмарку є надання комплексу послуг учасникам за висновком торгових угод, налагодження ділових контактів, впорядкування процесу оптової торгівлі, аналіз і підготовка кон'юнктурної інформації, організація реклами.

Характерними рисами оптової ярмаркової торгівлі є оптова реалізація-закупівля товарів за представленими зразкам, періодичність проведення оптових ярмарків; попереднє встановлення термінів і місця продажу товарів, одноразова і масову участь оптових продавців і покупців товарів.

Основний метод організації оптової реалізації то варів на ярмарках - виставки-продажу товарів за представленими зразкам. Зразки товарів доставляються на ярмарок підприємствами-постачальниками за свій рахунок. Керівництво оптової ярмарком здійснює постійно діючий ярмарковий комітет, до складу якого включаються відповідальні представники органів державної влади та управління торгівлею, промислових підприємств - виробників товарів, комерційних структур - покупців та інших підприємств. Рішення ярмаркового комітету з питань, що входять в його компетенцію, є обов'язковими для учасників ярмарку.

Ярмарковий комітет виконує такі функції:

- Визначає терміни і місце проведення ярмарку;

- Створює робочі органи ярмарку (дирекцію, арбітраж, групу (бюро) з обліку договорів та інші органи, необхідні для виконання перед ярмарком її завдань), затверджує їх керівників і склад;

- Визначає графіки зустрічей постачальників і покупців;

- Затверджує кошторис доходів і витрат ярмарку, розмір коштів на її проведення та джерела їх отримання;

- Порядок, режим роботи ярмарку;

- Вирішує спори, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, у тому числі при узгодженні, зміну та уточнення специфікації до договорів, або доручає розв'язання таких спорів арбітражу ярмаркового комітету і в цих випадках затверджує рішення арбітражу після закінчення строку на оскарження і розглядає скарги на його рішення;

- Вирішує інші питання, пов'язані з організацією
та проведенням ярмарку.

Рішення ярмаркового комітету оформляються протоколами, підписується головою ярмаркового комітету або його заступником.

Дирекція ярмарку:

- Здійснює керівництво групою (бюро) з обліку договорів, веде організаторську, рекламну та комерційну діяльність, пов'язану з підготовкою та проведенням ярмарку (оренда приміщень і торгових площ, їх обладнання та оформлення, підготовка необхідної документації, розміщення учасників, реклама товарів, оснащення оргтехнікою і АСУ, визначення регламенту роботи і т. д.);

- Забезпечує прийом і зберігання представлених на ярмарок зразків і моделей товарів, надає технічну допомогу учасникам ярмарку на закінчення договорів, веде необхідну звітність.

Група (бюро) з обліку договорів:

- Веде необхідну облікову документацію та реєструє договори, укладені па ярмарку;

- Аналізує хід укладання договорів та узгодження специфікацій, готує за дорученням ярмаркового комітету чи дирекції ярмарку відповідні аналітичні довідки, записки, пропозиції.

Арбітраж ярмаркового комітету:

- Забезпечує правове обслуговування ярмарки;

- Контролює учасників ярмарку з правових питань;

- Розглядає виникають на ярмарку переддоговірні питання.

При організації ярмаркової (виставкової) торгівлі прийнято виділяти три основні етапи її проведення попередній, організаційний і заключний

Попередній етап включає ухвалення рішення про проведення оптової ярмарку або виставки-продажу. На цьому етапі створюється ярмарковий комітет і формується робоча група, які розробляють положення про проведення ярмарку і розсилають листи потенційним учасникам з повною інформацією про умови участі у ярмарку. Робоча група також розробляє рекламні матеріали про організацію та проведення ярмарку - оголошення у пресі, запрошення, рекламні буклети і т. д. Видається рекламна брошура з докладною інформацією про умови участі у ярмарку, тобто вартість участі з експонатами і без них, ціна оренди павільйонів, вартість розміщення рекламних матеріалів і т. д.

За певний строк до відкриття учасники ярмарку вносять реєстраційний внесок і оформляють заявку на участь, в якій повідомляють інформацію про себе і своїх реквізитах, вимоги щодо розміщення експозицій та ін Основним джерелом доходів від проведення ярмарку є плата за участь, оренду площі під експозицію транспорту, оренду складських приміщень, здійснення вантажно-розвантажувальних і транспортно-експедиційних робіт, проведення технічних та інформаційно-комерційних консультацій і надання додаткових послуг.

Організаційний етап полягає в підготовці рекламного каталогу, що включає характеристику постачальників, їх товарів, послуг та іншу рекламну інформацію. Даний етап включає також оперативну роботу з розміщення учасників, організації їх дозвілля, проведенню аукціонних торгів, презентації та інших заходів.

Заключний етап передбачає підведення підсумків ярмарку з виділенням як позитивних, так і негативних моментів у її роботі. Узагальнені результати аналізу кон'юнктури торгівлі товарами асортименту ярмарку, пропозиції по виробництву товарів і т. д. представляються зацікавленим організаціям та органам управління торгівлею для вжиття заходів до більш повного задоволення споживчого попиту.

Укладання договорів на поставку товарів здійснюється безпосередньо на ярмарку. Крім того, на ярмарку сторони можуть уточнювати умови раніше укладених договорів і асортимент підлягають поставці товарів.

У довгострокових договорах за прямими господарським зв'язкам розгорнутий асортимент товарів у специфікаціях може бути узгоджений на неповний обсяг закуплених товарів з тим, щоб у встановлений у договорі термін додатково узгодити розгорнутий асортимент на весь обсяг поставки, і насамперед за рахунок нових, більш технічно досконалих товарів або модних і сезонних виробів.

Договори на продаж (поставку) товарів на ярмарках укладаються за наданими підприємствами-виробниками зразкам і моделям товарів, а в окремих випадках за каталогами, проспектами, конфекціону картками та іншими матеріалами, що характеризує товари.

Представники учасників ярмарку повинні мати належно оформлені повноваження (довіреності) для укладання договорів та узгодження специфікацій.

Проект договору може бути представлений будь якої сторони. Договір підписується сторонами як мінімум в трьох примірниках, один з яких разом зі специфікацією здається в групу (бюро) з обліку договорів для реєстрації. Сторона, яка одержала проект договору або змін до нього або пропозицію про продовження терміну дії договору, зобов'язана повернути другій стороні на ярмарку підписаний договір або за наявності раніше укладеного договору направити згоду про зміну або продовження строку його дії. А у випадках заперечення - з додатком протоколу розбіжностей в трьох примірниках не пізніше наступного дня після отримання проекту договору або змін до нього або пропозиції про продовження терміну його дії. Постачальник і покупець зобов'язані спільно не пізніше наступного дня після отримання іншою стороною протоколу розбіжностей розглянути його.

При не досягненні угоди постачальник (покупець), в той же термін передає розбіжності на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей, в одноденний термін не передасть залишилися врегульованими розбіжності на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу), пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.

Договірні суперечки ярмарковим комітетом (арбітражем) розглядаються за участю уповноважених представників сторін не пізніше наступного дня після отримання заяви. Протокол засідання арбітражу підписується арбітрами, які брали участь у розгляді спору. Виписки з протоколу видаються зацікавленим сторонам у день прийняття рішення. Рішення арбітражу ярмаркового комітету може бути переглянуте, але заявою зацікавленої сторони, поданим не пізніше наступного дня після отримання виписки з протоколу. Рішення арбітражу переглядається ярмарковим комітетом не пізніше трьох днів з дня прийняття рішення.

Рішення ярмаркового комітету з переддоговірних спорів і затверджені ярмарками рішення арбітражу по таких спорах є остаточними.

Такий порядок укладення договорів прискорює і спрощує їх укладення, усуває тривалий процес заочної листування та пов'язані з ним бюрократичні зволікання.

Розпад державної централізованої оптової торгівлі продовольчими товарами, приватизація оптових і роздрібних підприємств, ліквідація централізованої системи розподілу сільськогосподарської продукції та продовольства, руйнації сформованої системи просування продовольчих товарів споживачам. Багато продовольчих і плодоовочеві бази стали займатися розпродажем промислових товарів, сільськогосподарські виробники зіткнулися з проблемою збуту своєї продукції. При відсутності державного регулювання торгівлі продовольчими товарами посилився локальний монополізм переробної промисловості і роздрібної торгівлі, що призвело до зростання роздрібних цін на споживчі продовольчі товари, різкого скорочення споживання найважливіших продуктів харчування на душу населення.

Відсутність нової, що відповідає умовам ринкової економіки, системи розподілу, сучасного маркетингу продовольства сприяли формуванню нецивілізованої ринкового середовища у вигляді безсистемної діяльності маклерів, брокерів, комісіонерів, вуличних торговців і призвели до негативних наслідків в організації торгівлі і руху товару продовольчих товарів. Проблема продовольчого забезпечення країни зажадала знаходження нових підходів до організації оптової торгівлі і руху товару продовольчих товарів та сільськогосподарської сировини для постачання населення.

Оптимальною формою такої організації було визначено оптовий продовольчий ринок.

Оптові продовольчі ринки - місце купівлі-продажу конкурентоспроможного сільськогосподарської сировини і продовольства оптовими і роздрібними торговельними підприємствами і приватними торговцями.

У багатьох країнах з ринковою економікою (Франція, Японія, Португалія та ін) важливу роль відіграють оптові ринки, які займають серединне положення між оптовою ярмарком і товарно-сировинної біржею. Однак на відміну від двох останніх оптовий продовольчий ринок в своєму розпорядженні власний складським господарством.

Основними функціями оптових продовольчих ринків є:

• забезпечення цілорічного постачання населення якісними продуктами харчування, скорочення втрат сільськогосподарської продукції;

• надання всім постачальникам сільськогосподарської продукції можливості сталого виходу на конкурентний (немонополізованою) ринок;

• забезпечення єдиного облаштованого місця для здійснення угод з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продовольства;

♦ підвищення ефективності постачання і розподілу продовольства у великих містах, промислових та окремих регіонах країни;

♦ створення нових робочих місць, зменшення відтоку розселення з сільської місцевості.

Реалізація зазначених функцій дозволяє створити необхідні умови виробникам, покупцям і посередникам для здійснення оптових операцій на основі конкуренції і скорочення витрат обігу, оптимізувати систему товароруху сільськогосподарської продукції та продовольства, транспортного та інформаційного забезпечення. Це також дозволяє упорядкувати діяльність посередників і виробників сільськогосподарської продукції та продовольства.

Починає створюватися мережа оптових продовольчих, муніципальних та акціонерних ринків у великих містах, промислових центрах, а також ринків споживчої кооперації. Проте в деяких місцях оптові продовольчі ринки іменують оптовими продовольчими ярмарками, базарами, що термінологічно не можна визнати правильним, виходячи з виконуваних ними функцій.

У той же час правилами роботи оптових продовольчих ринків не забороняється в окремих випадках роздрібна реалізація продукції фізичним особам - споживачам за оптово-відпускними цінами. У сільській місцевості можуть створюватися роздрібно-оптові ринки.

Структура оптових продовольчих ринків включає ринки, сформовані за територіальною ознакою (міжрегіональні, регіональні, міські, районні, сільські (селищні), спеціалізовані оптові продовольчі ринки (плодоовочеві, м'ясні, рибні, ринки худоби і т. п.); універсальні, реалізують до 10 видів різної продукції (районні дрібнооптові продовольчі ринки та селищні). Для забезпечення функціонування великих територіальних оптових продовольчих ринків при них створюються спеціальні служби: інформаційні, розрахунково-фінансові, юридичні, громадського харчування та готельного господарства, транспортні, а також державна служба сертифікації контролю якості продукції .

На оптовому ринку передбачати павільйони-секційна організація торгового процесу. Місцем проведення оптових торгів є торговий зал оптового ринку. Кількість і розташування товарних секцій у торговельному залі оптового ринку визначаються адміністрацією ринку. Товарні секції розділяються між собою роз'ємними або стаціонарними перегородками. Кожна товарна секція надається, як правило, одному оптовому торговцеві. Крім товарної секції або торгового місця, оптовий ринок повинен надавати приміщення для зберігання товару, обладнані відповідно до вимог зберігання окремих видів товарів.

Загальні принципи взаємовідносин між продавцем і покупцем на оптовому ринку регулюються цивільним законодавством, які базуються на визнанні рівності учасників господарських відносин, недоторканності їхньої власності, свободи договору, неприпустимість втручання адміністрації ринку на їх комерційну діяльність.

До учасників торгів на оптовому ринку відносяться:

♦ власники товарів (виробники, оптові підприємства, посередники) або їх повноважні представники, що мають право проведення торговельних операцій на ринку (продавці);

♦ роздрібні торговельні та інші підприємницькі структури, що мають доступ на оптовий ринок в якості покупців,

♦ персонал оптового ринку, що бере участь в оформленні торговельних угод безпосередньо в товарних секціях.

Адміністрація оптового ринку забезпечує дотримання встановленого порядку ведення оптових торгів і ідентифікацію їх учасників.

Персонал оптового ринку, що обслуговує торговельний процес, не має права здійснювати операції, а також прямо або побічно втручатися в процес ведення торгів.

За формами участі оптовий ринок повинен надати можливість ведення оптових торгів на основі:

• довгострокової оренди продавцем місця в торговому залі;

• короткострокової оренди необхідних торгових площ;

• разового участі в оптових торгах з повсякденною оплатою вартості торгового місця або спеціальної ринкової мита, диференційованої за видами товару і сплачується з обороту.

Орендарями торгових місць на оптовому ринку не обов'язково повинні бути власники (власники) товарів. Передбачається можливість оренди торгових місць агентами власників, комісіонерами, іншими посередниками.

Вибір форми торгів на оптовому ринку визначається власником товару, якщо інше не передбачено законом ..

Оптові торги проводяться, як правило, на основі окремих угод продавця і покупця. В окремих випадках оптові торги можуть бути проведені на основі аукціону чи конкурсу.

Право продажу оптових партій товарів номенклатури оптового ринку надається зареєстрованим на ньому оптовим продавцям за умови пред'явлення ліцензії на ведення торговельної діяльності (у разі її ліцензування) та документів, що підтверджують якість реалізованих товарів і стан здоров'я оптових продавців за встановленими для торгівлі медичними показаннями.

Оптовий продавець має право вимагати від адміністрації оптового ринку:

• забезпечення санітарних правил і техніки пожежної безпеки;

• компенсації вартості товару, втраченого у зв'язку з невиконанням нею своїх обов'язків щодо забезпечення торгового процесу;

• заміни ваг і ваговимірювальних приладів, інвентарю та інструментів, які не відповідають технічним вимогам і санітарним нормам;

• своєчасного вивезення сміття, тари і пакувальних матеріалів з ​​торгового залу.

Оптовий продавець зобов'язаний:

• дотримуватися правил торгівлі і внутрішній розпорядок на оптовому продовольчому ринку,

• дотримуватися санітарних, протипожежні вимоги;

• після закінчення торгів звільнити торгове місце, здати орендоване обладнання, інвентар та інструменти.

Керівник оптового ринку несе відповідальність за його загальний санітарний стан, дотримання в ньому санітарного режиму, а також санітарний стан прилеглої території.

Винні у порушенні вимоги санітарних правил притягаються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Контроль за дотриманням санітарних правил на оптовому ринку здійснюють органи та установи санітарно-епідеміологічної служби.

Обов'язком адміністрації оптового ринку є створення і підтримку в працездатному стані служби ваговимірювальних та інших приладів Використовувані на оптовому ринку гирі, ваги та інші вимірювальні прилади повинні мати ясні клейма і представлятися на перевірку у встановлені терміни відповідно до діючого порядку органам державної метрологічної служби.

Використання заходів і ваговимірювальних приладів здійснюється шляхом оренди (лізингу) між адміністраціями оптового ринку і користувачем. У торговому залі оптового ринку на доступному для покупців місці повинні бути встановлені контрольні ваги. Адміністрація оптового ринку несе відповідальність за технічний та санітарний стан видаваних гир, ваг та інших вимірювальних приладів.

Загальний контроль за дотриманням правил торгівлі на оптовому продовольчому ринку здійснюється адміністрацією оптового ринку.

У межах своєї компетенції контроль за дотриманням оптовими ринками правил торгівлі продовольчими товарами здійснюють Державна інспекція з торгівлі, якості товарів і захисту прав споживачів (Госторгинспекция), Міністерство торгівлі РБ, Комітет Республіки Білорусь по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт), Державний комітет санітарно- епідеміологічного нагляду, їх регіональні структури, а також територіальні органи державного регулювання торгівлі та споживчого ринку.

За порушення правил торгівлі або невиконання своїх обов'язків адміністрація оптового ринку несе відповідальність, передбачену контрактом, договором між адміністрацією оптового ринку і користувачем його послуг. За розголошення адміністрацією оптового ринку інформації, що є комерційною таємницею, вона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.

За відмову від реєстрації обсягів продажів на оптовому ринку винна сторона виплачує адміністрації неустойку в розмірах, обумовлених договором сторін. На оптовому ринку продавцю забороняється поширювати неправдиву інформацію, яка може призвести до штучної зміни кон'юнктури ринку товарів, що реалізуються, в цих випадках продавець може бути позбавлений права участі оптових торгах.

За несплату накладених санкцій в 15-денний строк з дня виникнення права вимоги винна сторона може бути позбавлена ​​права торгівлі на оптовому ринку до пред'явлення документа, що підтверджує перерахування грошей в погашення пред'явлених санкцій.

Всі відносини підприємницьких структур, що працюють на оптовому ринку, з його адміністрацією будуються на договірній основі.

Взаємовідносини оптових продавців з адміністрацією оптового ринку регулюються договором оренди.

Відносини спеціалізованих структур, що обслуговують господарську діяльність оптового ринку (інженерна інфраструктура, прибирання сміття, визначення якості товарів тощо), з адміністрацією регулюються договорами підряду.

Абсолютні розміри стягуваних на оптовому ринку тарифів, зборів та інших платежів визначаються адміністрацією оптового ринку та обумовлюються сторонами в укладених договорах.

Різновидом оптового ринку є дрібнооптові магазини-склади, орієнтовані переважно на дрібних покупців - роздрібних торговців, власників наметів, ларьків, невеликих магазинів, що закуповують товари невеликими партіями. Дрібнооптові магазини-склади отримали за кордоном (Франція, США, Німеччина, Італія) широке поширення і називаються «кеш енд керрі», що означає «плати і відвези». Вони з'явилися вперше в 30-і роки, і їхня мережа розвивається до теперішнього часу.

Технологія роботи цих магазинів-складів проста і дуже ефективна, що зумовило їх появу і розвиток в Республіці Білорусь після переходу до ринкової економіки

За кордоном магазин-склад являє собою приміщення, обладнане рядами стелажів. Магазин-склад діє за методом самообслуговування. Покупець має доступ до всіх запасах товарів.

На нижніх ярусах стелажів товар викладений вільно, відкрито, щоб було зручніше розглянути і відібрати т o що потрібно покупцеві. Все, що покупець вирішив придбати, він складає на візок. А далі - як у магазині самообслуговування, перед виходом встановлено вузли розрахунку, де касир отримує гроші за товар, а оператор виписує рахунок-фактуру. Доставка покупок до місця призначення здійснюється покупцем.

Для великих складів, оснащених високопродуктивною технікою та обладнанням, частково або повністю автоматизованих, така технологія відпустки дрібних замовлень неефективна і пов'язана зі значними витратами. Як відомо, на цих підприємствах після обробки замовлення проходить 3-4 дні, поки товар відправлять у роздріб. І лише через тривалий час (1-2 місяці в умовах нашої країни) надходить на рахунок в банку оплата за нього.

У «кеш енд керрі» товарооборачиваемости дуже висока. А експлуатаційні витрати зведені до мінімуму: немає необхідності в комплектувальних та експедиційних приміщеннях, дорогому підйомно-транспортному й вантажно-розвантажувальному устаткуванні, штаті комірників складських працівників, вантажників. Скорочується обсяг обліково-розрахункових операцій, пов'язаних з реалізацією товару за безготівковим розрахунком та в кредит. Невисокий рівень витрат магазину-складу дозволяє встановлювати для покупців більш низькі ціни. В цьому одна з істотних переваг для торговців у «кеш енд керрі» І ще одна перевага магазину-складу - широкий асортимент товарів, орієнтований на специфіку дрібних роздрібних підприємств. Закупівлі для магазинів-складів ведуться тільки з промислових підприємств по прямих зв'язках, що дозволяє реалізувати товари покупцям за нижчими цінами.

В умовах ринкових відносин у нашій країні, де значна частка роздрібного товарообігу (понад 30%) припадає на дрібних приватних торговців, яким доводиться закуповувати товари у самих різних, часто випадкових, постачальників, розвиток мережі дрібнооптових магазинів-складів є досить перспективним. Організаційно-правові форми цього торговельного підприємства можуть бути самими різними, державні, муніципальні, приватні підприємства, кооперативи у формі господарських товариств, товариств та інших формах, передбачених чинним законодавством. Для магазинів-складів можуть бути пристосовані приміщення оптових складів колишніх оптових баз і контор, які використовуються не за призначенням або здаються в оренду різним організаціям, які не мають до торгівлі відносини. Можливо і нове будівництво магазинів-складів.

3. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу оптового товарообігу

Одним з основних ланок у сфері обігу є оптова торгівля. Вона накопичує на своїх складах певні товарні ресурси і забезпечує товарами підприємства роздрібної торгівлі, громадського харчування, промисловості, інших покупців. На оптових підприємствах сортують, фасують, упаковують і зберігають товари. В умовах формування і розвитку ринкових відносин оптова торгівля повинна активно сприяти збільшенню обсягу виробництва, розширенню асортименту і поліпшенню якості товарів, успішному розвитку роздрібної торгівлі, громадського харчування, більш повному задоволенню потреб населення в товарах народного споживання. Оптові підприємства покликані удосконалювати звенность товароруху, розвивати централізовану доставку та кільцевої завезення товарів. В даний час поряд з позитивним в діяльності оптових підприємств є істотні недоліки. Нерідко не дотримуються терміни постачання товарів, порушуються договірні зобов'язання за обсягом, асортиментом та якістю товарів, що поставляються. Оптова торгівля Республіки Білорусь слабо займається питаннями оптимізації розподілу товарних ресурсів по економічних районах. Торгова діяльність оптових підприємств характеризується обсягом, складом, асортиментом і структурою товарообігу. Оптовий товарообіг являє собою реалізацію товарів великими партіями підприємствам роздрібної торгівлі і громадського харчування для наступного продажу населенню, промисловим та іншим підприємствам і установам - для виробничих цілей і позаринкового споживання. Основна мета аналізу торгової діяльності оптових підприємств - виявлення, вивчення і мобілізація резервів розвитку товарообігу, поліпшення обслуговування покупців, вдосконалення товару. У процесі аналізу необхідно дати оцінку виконання планів оптового товарообігу і постачання товарів покупцям; вивчити їх у динаміці; виявити і визначити вплив факторів на розвиток оптового товарообігу; вивчити причини недоліків у торгово-комерційної діяльності, якщо вони є, і розробити заходи щодо їх усунення та недопущення; визначити стратегію і тактику маркетингової діяльності оптового підприємства. Аналіз повинен показати, як оптове підприємство у своїй господарській діяльності враховує соціально-економічний розвиток регіону, що обслуговується, виробничі можливості промислових підприємств й інших постачальників, наявність у них товарних ресурсів, обсяг і структуру передбачуваного надходження товарів з інших регіонів республіки, ближнього і далекого зарубіжжя.

При аналізі торговельної діяльності оптового підприємства використовують дані планів його економічного та соціального розвитку, бізнес-планів, бухгалтерської та статистичної звітності, поточного обліку, первинних і зведених документів та інших джерел інформації. Багато статистичні звіти в оптовій торгівлі складають з використанням натуральних вимірників, що дозволяє поглибити результати дослідження. Промислові підприємства нерідко представляють оптових базах звіти про виробленої продукції (в асортименті), рух і залишки товарів на їхніх складах, дані яких також використовуються при аналізі оптового товарообігу.

2 Аналіз оптових продажів товарів у діяльності підприємства ІП «Агріматко-96»

2.1 Характеристика діяльності підприємства ІП «Агріматко-96»

Іноземне підприємство «Агріматко-96» створено відповідно до Інвестиційним Кодексом Республіки Білорусь, Цивільним кодексом Республіки Білорусь, Законом Республіки Білорусь «Про підприємства». Підприємство створено на невизначений термін.

Засновником Підприємства є Компанія з обмеженою відповідальністю «Агріматко Лімітед», зареєстрована 26 травня 1990р. і є юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр.

Підприємство є юридичною особою за законодавством Республіки Білорусь, має самостійний баланс, може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді, відкривати розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, мати друк і штампи зі своїм найменуванням та інші реквізити юридичної особи.

Форма власності Підприємства - приватна.

Місцезнаходження Підприємства: Республіка Білорусь, Мінська область, Мінський район, селище Колодіщі вул. Промислова будинок 4.

Підприємство є комерційною організацією. Основною метою Підприємства є господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку для задоволення соціальних, культурних та економічних інтересів Засновника, членів трудового колективу Підприємства.

Згідно зі статутом, основними видами діяльності підприємства є:

- Вирощування зернових і зернобобових культур (код 01111);

- Вирощування картоплі (код 01112);

- Вирощування цукрових буряків та насіння (код 01113);

- Вирощування олійних культур та їх насіння (код 01114);

- Вирощування кормових культур та їх насіння (код 01115);

- Вирощування рослинних прядильних культур і їх насіння (код 01116),

- Вирощування інших культур, не включені до інших угруповань (код 01119);

- Вирощування овочів, їх насіння і розсади (код 01121);

- Квітникарство (код 01 122);

-Виробництво продукції розсадників (код 01123);

- Рослинництво у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство) (код 01300);

- Інші послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (код 01419);

- Виробництво лікарських препаратів для ветеринарії (код 24422);

- Ремонт, технічне обслуговування машин та устаткування, використовуваних в сільському господарстві і лісівництві (код 29329);

- Діяльність агентів з торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код 51110):

- Діяльність агентів з торгівлі машинами, устаткуванням, судами і літальними апаратами (код 51140);

- Діяльність агентів, що спеціалізуються на торгівлі окремими видами товарів або групами товарів, які не включені до інших угруповань (код 511 80);

- Діяльність агентів з торгівлі товарами широкого асортименту (код 51190);

- Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для сільськогосподарських тварин (код 5 1210);

- Оптова торгівля квітами та іншими рослинами (код 51220);

- Оптова торгівля живими тваринами (код 51230);

- Оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами (код 51320);

- Оптова торгівля молочними продуктами, птахами, харчовими маслами та жирами (код 51330);

- Оптова торгівля цукром, шоколадом і цукристими кондитерськими виробами (код 51360);

- Оптова торгівля хімічними речовинами і хімічними продуктами (код +51551);

- Оптова торгівля добривами, пестицидами та іншими агрохімічними продуктами (код 5 I 552);

- Оптова торгівля іншими проміжними продуктами (код 51560);

- Оптова торгівля іншими машинами та обладнанням (код 51650);

- Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами (код 51660);

- Спеціалізована оптова торгівля товарами, не включеними до інших угруповань (код 51 701),

- Неспеціалізована оптова торгівля непродовольчими товарами (код 51709);

- Діяльність автомобільного вантажного транспорту (код 60240);

- Зберігання та складування (код 63120);

- Організація перевезень вантажів (код 63400);

- Оренда сільськогосподарських машин і устаткування (код 71310);

- Консультування з питань комерційної діяльності та управління (код 74140);

- Рекламна діяльність (код 74400);

- Надання інших послуг споживачам (код 74840);

- Ветеринарна діяльність (85200).

Засновник формує статутний фонд Підприємства у розмірі 1015000 (одного мільйона п'ятнадцяти тисяч) доларів США шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, з них 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) доларів США були внесені Засновником грошовим внеском 01.07.1998 р., що підтверджується Свідоцтвом про фактичне формуванні статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, виданому Міністерством зовнішніх економічних зв'язків Республіки Білорусь 02.10.1998г. за № 1967ІП 33/97, а 900 тисяч (дев'ятсот тисяч) доларів США вносяться грошовими коштами на рахунок Підприємства до моменту державної реєстрації редакції Статуту.

Майно Підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі Підприємства.

Джерелами формування майна Підприємства є:

- Грошові і негрошові внески Засновника;

- Доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг Підприємства і інших видів господарсько-виробничої діяльності;

-Доходи від цінних паперів;

- Кредити банків та інших кредиторів;

- Безоплатні або благодійні внески, пожертвування юридичних і фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавчими актами Республіки Білорусь.

Підприємство сплачує податки до бюджету і користується пільгами у відповідність податковим законодавством Республіки Білорусь.

Отже, Іноземне підприємство "Агріматко-96" - сільськогосподарська компанія, основним завданням якої є сервісне обслуговування сільськогосподарських виробників. Крім необхідних для клієнтів пестицидів, насіння, добрив, мікроелементів, обприскувачів, ветеринарних продуктів і інвентаря підприємство надає висококваліфіковані консультації з отримання високих і якісних врожаїв. ІП "Агріматко-96" переконане в тому, що, незважаючи на тимчасові труднощі, яких зазнає сільське господарство, саме в тісному і чесному співробітництво, організація разом з сільським господарством може досягти кращих результатів.

Історія (рік заснування):

Факти:

- 70 років роботи на ринку;

- 40 автономних офісів;

- Продажу в 40 країнах світу;

- 81 магазин;

- 1735 чоловік персоналу (35 національностей), включаючи 899 агрономів.

Стратегія:

• надати перелік доступних спеціалізованих продуктів від надійних постачальників;

• підтримувати і зміцнювати відносини, і обслуговування між фермерами, дистриб'юторами та державними органами;

• збільшення прибутку за допомогою ознайомлення фермерів з сільськогосподарськими науковими технологіями;

• освоєння нових ринків;

• достатня наявність людей і коштів, для досягнення мети підприємства;

• наявність сучасної ринкової інформації.

Тактика - в недреніе передових наукових технологій у сферу сільського господарства через:

- Імпорт і розповсюдження високоякісної продукції;

- Велика кількість точок збуту;

- Спеціалізовану команду висококваліфікованих агрономів та інженерів;

- Експериментальні ділянки;

- Сучасну ринкову інформацію.

Діяльність - імпорт і продаж: отрутохімікатів; насіння; добрив; ветеринарних продуктів; інструментів та обладнання; сільськогосподарської техніки.

Підприємство представляє інтереси, тобто є дистриб'ютором наступних підприємств: Jacto, Basf, Monosem, Gregoire-Besson, Sulky Burel, Syngenta, Daehnfeldt, Nickerson-Zwaan, Dupont, Crompton, Sumitomo Chemical, Cerex Agri.

Генеральний директор ВП «Агріматко-96» - Сахра Акта, заступник генерального директора - Шахін Садек. Юридична адреса - Білорусь, Мінська область, Мінський район, селище Колодіщі вул. Промислова будинок 4, телефон - (017) 274-96-99.

На балансі підприємства знаходяться 2 приміщення, що використовуються під офіс в м. Мінську, які є власністю підприємства. Решта будівлі і споруди є орендованими.

Амортизується майно станом на 01.01.2006 року відповідно до форми № 11 показано в таблиці 1.

Таблиця 1 - амортизується майно станом на 01.01.2005 р.

У мільйонах рублів