Інститут біології тварин НААН Україні
Клітинний і біохімічний профіль крові та інтенсивність росту ремонтних телиць при випоюванні "соєвого молока"
Матюха І. О.,
Долайчук О. П.,
Федорук Р. С.,
Цап Є. Ф.
B проведеному фізіологічному досвіді 20 телиць у віці 2 місяці були розділені на дві групи по 10 голів кожна, які протягом молочного періоду одержували основний раціон (1-я група - незбиране молоко + стандартний ЗНМ) або «соєве молоко», еквівалентну за поживністю цельному молоку. У період від 3 - до 6-місячного віку вміст у плазмі крові жирних кислот 18:2 і 20:4 був підвищеним у 2-й групі (P <0.05) а зміст 18:3 was зниженим (P <0.05) у порівнянні з контролем. Відзначено тенденцію до зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів у крові у телиць в 2-й групі у порівнянні з контролем. За кінцевою живою масою телиці обох груп суттєво не відрізнялися. Уклали, що випоювання «соєвого молока» в молочний період не робить негативного впливу на фізіолого-біохімічні процеси у ремонтних телиць.
Ключові слова: телята, замінники цільного молока, соєве молоко, кров, жирні кислоти, гемоглобін, інтенсивність росту
В останні роки проводяться дослідження зі створення нових видів замінників цільного молока (ЗНМ) з вивченням їх біологічної і кормової цінності. У України є цінне рослинна сировина, яку можна використовувати у складі ЗНМ - це зерно сої і продукти його переробки [1]. Зокрема для тваринництва використовується "соєве молоко", поживна цінність і біологічну дію компонентів якого, вивчені не достатньо.
Соя містить збалансований за амінокислотним складом легкозасвоюваний гіпоалергенний білок (38-42%), який, поряд з виконанням пластичної, каталітичної, гормональної та транспортної функцій, відіграє значну роль у прояві неспецифічної резистентності організму і функціонуванні імунної системи. Властивості цього білка виявляються в корекції порушень ліпідного, вуглеводного, мінерального обміну та антиоксидантного статусу організму [2-6].
Жири сої, будучи джерелом енергії, матеріалом для біосинтезу ліпідних структур, містять 85% ненасичених жирних кислот, які сприяють стимуляції захисних сил організму. Серед них найбільш цінні - поліненасичені жирні кислоти (лінолева - 43-59%, ліноленова - 7,9-12,5%, арахідонова - 0,6-0,8%). Позитивний ефект застосування цих кислот встановлений при деяких запальних і аутоімунних захворюваннях [7]. Зміст поліненасичених жирних кислот в сої значно перевищує таке в продуктах тваринного походження. У сої досить високий вміст лецитину, який відіграє надзвичайно важливу роль у функціонуванні біологічних мембран, є гепатопротектором, а спільно з токоферолами виявляє антиоксидантні властивості, стимулює імунні реакції [8].
Однак соя містить і антипоживні речовини, а саме: інгібітори поживних ферментів (трипсину і хімотрипсину), сапоніни, фітати, гемаглютиніни, діуретичний зобогенний фактор, ферменти уреаза і липооксигеназу, антивітаміни, антигормони та ін - які негативно впливають на фізіологічний стан тварин. Небажане побічна дія цих речовин усувається на 80-90% термоінактіваціей в процесі виготовлення "соєвого молока", а що залишається невелика їх кількість виробляє позитивний ефект. Зокрема, інгібітори протеаз володіють антивірусними, антибактеріальними, фунгіцидними, естрогенними властивостями, мають протизапальну дію, захищають організм від руйнівного впливу іонізуючої радіації і вільних радикалів [9, 10].
Фітати збільшують активність природних кілерів, зміцнюють імунну систему, а Фітинова кислота і залишкова кількість інгібіторів протеаз сприяють зв'язуванню і виведенню з організму радіонуклідів, іонів важких металів, токсинів. Сапоніни, як і фітати, є антиокислювачами, контролюють руйнівний вплив вільних радикалів. Фітостероли, потрапляючи в товсту кишку, захищають її від шкідливого впливу жовчних кислот.
Крім того, соя є джерелом фітохімічних речовин, дія яких активно вивчається в останнє десятиліття. Зокрема соя у великій кількості містить ізофлавони - геністеїн, даідзеін, гліцин, біологічна активність яких зберігається в процесі виготовлення "соєвого молока". Флавоноїди мають капіляроукрепляющімі, протизапальними, антиалергічними, антиоксидантні, гепатопротекторні, естрогенними властивостями, впливають на ферментні системи, імунні й обмінні процеси в організмі. Ряд флавоноїдів проявляє протипухлинну, протимікробну і противірусну активність [11-14].
Таким чином, комплекс біологічно активних речовин, що містяться в сої, поєднання їх у майже ідеальних пропорціях обумовлює її унікальні можливості та широке застосування продуктів її переробки в різних галузях сільського господарства.
Метою нашої роботи було дослідити вплив випоювання "соєвого молока" телицям української червоно-рябої молочної породи на фізіолого-біохімічні показники крові та прирости маси тіла в період вирощування.
Матеріали і методи. Дослідження проведені на телиця, української червоно-рябої молочної породи на 2 - 9 місяцях життя, розділених на контрольну і дослідну групи, по 10 тварин у кожній.
Контрольна група одержувала основний раціон (ОР) з випоювання цільного молока за прийнятою в господарстві схемою - 300 кг незбираного молока (в середньому 5кг / тварина / доба) і 600 кг замінника (в середньому 2кг / тварина / доба). Дослідна група одержувала основний раціон по схемі групи I, c випоювання з двомісячного віку "соєвого молока" у кількості, що дорівнює за поживністю заміннику незбираного молока (від 0,5 до 4,0 кг / тварина / доба, 360 кг за період), який виключався з раціону. У наступні періоди утримання і годування телиць відповідали параметрам вирощування ремонтного молодняку. За періодами вирощування від 5 тварин з кожної групи було відібрано зразки крові з яремної вени в 2-х (підготовчий період), 3 -, 4 -, 6 - і 10-ти місячному віці (досвідчений період). У крові визначали гематологічні та біохімічні показники, кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну (Гаврилець Є.С., Демчук М.В., 1966), вміст глутатіону загального, відновленого, окисленого (Дубініна Е.Е. та ін, 1983), жирних кислот (Рівіс Й.Ф., Данілік Б.Б., 1995 газорідинний хроматограф "Chrom-5", Чехія), прирости маси тіла. Отримані числові дані оброблені за допомогою стандартного пакета статистичних програм Microsoft EXCEL.
Обговорення результатів. Результати дослідження гематологічних показників свідчать про наявність тенденції до зниження вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів на 5,4 і 8,3%, на 5,2 і 4,6% - відповідно в 3 місяці і 4 місяці. А також на 1,1 і 3,8% - у 6 місяців у крові телиць дослідної групи в порівнянні з тваринами контрольної групи (табл. 1). Виявлена тенденція може обумовлюватися властивостями "соєвого молока" незначно підвищувати гемоліз еритроцитів.
Таблиця 1. Гематологічні та біохімічні показники крові телиць (М ± m, n = 5)
Показники | Група | Вік тварин, місяць | ||||
2 | 3 | 4 | 6 | 10 | ||
Гемоглобін, г / л | До Про | 116,78 ± 2,96 110,44 ± 2,94 | 117,81 ± 1,61 114,09 ± 1,71 | 122,58 ± 1,05 121,29 ± 1,50 | 118,38 ± 1,26 115,26 ± 2,57 | |
Еритроцити, 1012 / л | До Про | 6,15 ± 0,15 5,64 ± 0,22 | 6,31 ± 0,11 6,02 ± 0,04 | 6,38 ± 0,13 6,14 ± 0,08 | 6,07 ± 0,14 6,22 ± 0,06 | |
Лейкоцити, 109 / л | До Про | 6,81 ± 0,90 7,60 ± 0,77 | 6,64 ± 0,78 6,42 ± 0,18 | 6,26 ± 0,74 6,94 ± 0,18 | 6,79 ± 0,98 7,61 ± 0,19 | 6,40 ± 0,32 7,13 ± 0,20 |
Загальний білок, г / л | До Про | 61,86 ± 1,50 59,98 ± 1,77 | 59,78 ± 2,64 61,30 ± 1,38 | 60,38 ± 1,36 64,03 ± 0,84 | 69,20 ± 2,19 69,48 ± 1,29 | 69,65 ± 1,69 70,70 ± 0,94 |
Глутатіон, мг%: загальний | До Про | 31,29 ± 2,03 31,86 ± 0,90 | 31,27 ± 0,64 33,13 ± 0,27 | 32,39 ± 0,41 33,13 ± 0,44 | 31,76 ± 0,35 33,25 ± 0,36 | 31,70 ± 0,20 32,92 ± 0,21 |
відбудовн-ленний | До Про | 26,26 ± 1,63 26,20 ± 1,19 | 27,61 ± 0,27 28,59 ± 0,31 | 28,22 ± 0,19 28,71 ± 0,59 | 27,85 ± 0,24 28,96 ± 0,36 | 26,99 ± 0,35 28,83 ± 0,35 |
окислений | До Про | 5,03 ± 0,73 4,86 ± 0,70 | 3,67 ± 0,38 4,54 ± 0,15 | 4,17 ± 0,23 4,42 ± 0,23 | 3,91 ± 0,14 4,29 ± 0,19 | 4,70 ± 0,21 |
4,09 ± 0,20