Зміст
Введення
1. Принципи класифікації рахунків
2. Класифікація рахунків за призначенням і структурі
3. Класифікація рахунків за економічним змістом
Висновок
Список використаних джерел
Дана тема широко представлена в літературі. Вона є невід'ємною частиною будь-якого підручника чи посібника як для людей, які починають вивчати бухгалтерський облік, так і для тих, хто вже знайомий з основами і бажає поглибити свої пізнання в даній науці.
У процесі господарської діяльності здійснюється безліч операцій по руху коштів та джерел їх формування, що підлягають систематизованому відображенню на рахунках бухгалтерського обліку. Для ефективного управління економічними процесами керівництву підприємств необхідна інформація про окремі види засобів і їх джерелах, тому актуальним є розбиття системи рахунків на окремі рахунки і групи, які призначені для отримання і обліку необхідної інформації про досліджуваний об'єкт.
Актуальність даної теми пов'язана з тим, що без існування рахунків важко собі уявити сучасний бухгалтерський облік, як важко уявити собі бухгалтера, який не був би знайомий з порядком, принципами і правилами ведення обліку на тому чи іншому рахунку. Звідси виникає необхідність розгляду класифікацій рахунків бухгалтерського обліку за різними ознаками.
Мета даної роботи полягає у розгляді класифікації рахунків бухгалтерського обліку, яка представляє собою поділ рахунків на групи і підгрупи за однорідними ознаками.
Для досягнення даної мети необхідно здійснити наступні завдання:
розглянути класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за основними ознаками:
призначення та структура рахунку;
економічний зміст рахунку.
провести змістовний аналіз вивченого матеріалу і зробити належні висновки про результати аналізу;
оформити роботу належним чином відповідно до ставляться.
При роботі були використані наукові праці провідних вітчизняних фахівців у галузі теорії бухгалтерського обліку, в яких опис рахунків дано в найбільш повної і доступній формі. Для аналізу даної теми були обрані наступні методи: аналіз науково-методичної літератури та систематизація матеріалів, використовуваних в роботі.
Для правильного застосування рахунків в обліковій практиці, розуміння їх змісту та особливостей існує класифікація, яка представляє собою поділ рахунків на групи і підгрупи по однорідних істотним ознаками схожості чи відмінності. Вона дозволяє встановити, яка інформація може бути сформована на окремих рахунках по тих чи інших об'єктів обліку. Отже, класифікація є основою побудови плану рахунків бухгалтерського обліку. Головними ознаками, за якими класифікуються всі рахунки бухгалтерського обліку, є:
економічний зміст рахунку;
призначення та структура рахунку.
Економічний зміст рахунку визначається однорідністю господарських операцій, які обліковуються на даному рахунку і групі рахунків. Наприклад, економічним змістом рахунки "Матеріали" є матеріальні цінності, всі господарські операції з їх руху. Отже, економічний зміст рахунку визначається змістом обліковується на ньому об'єкта.
Призначення рахунку свідчить про зміст дебету і кредиту, характері відображаються на них операцій, залишку (сальдо) на рахунку і його відображення в балансі. Призначення рахунків визначає їх структуру, тобто порядок побудови для відображення записів по дебету і кредиту. За структурою рахунки можуть бути активними, пасивними та активно-пасивними [1, c.72].
Активні рахунки призначені для контролю за наявністю і рухом матеріального і грошового майна. До цієї групи належать рахунки: "Основні засоби"; "Матеріали"; "Розрахунковий рахунок"; "Каса"; "Товари" і т.д. Початковий (кінцевий) залишок показує наявність матеріального або грошового майна на початок (кінець) місяця і відображається тільки за дебетовою стороні рахунка. За дебетом рахунка записують всі операції, пов'язані з надходженням майна на підприємство; по кредиту - всі операції по витраті майна. Перевірити достовірність облікової інформації, відображеної на активних рахунках, можна в будь-який момент шляхом інвентаризації майна.
Схема активного рахунку:
Пасивні рахунки призначені для контролю за наявністю і рухом зобов'язань підприємства. До цієї групи належать рахунки: "Статутний фонд"; "Резервний фонд"; "Цільове фінансування" і т.д. Початковий (кінцевий) залишок показує наявність зобов'язань на початок (кінець) місяця і відображається тільки по кредитовій стороні рахунка. За дебетом рахунка записують всі операції, пов'язані зі зменшенням зобов'язань. За кредитом - всі операції, пов'язані зі збільшенням.
Схема пасивного рахунку:
Крім активних і пасивних рахунків, у бухгалтерському обліку є група рахунків, що володіють властивостями активних і пасивних рахунків.
Активно-пасивні рахунки призначені для контролю за проведенням і станом розрахунків: з партнерами, податковими органами, персоналом і т.д. До цієї групи належать рахунки: "Розрахунки по податках і зборах"; "Розрахунки з персоналом з оплати праці"; "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і т.д.
Схема активно-пасивного рахунку:
Сума дебетового залишку по цьому рахунку на початок (кінець) місяця показує, скільки інші юридичні або фізичні особи повинні нашому підприємству на початок (кінець) місяця (тобто величину так званої дебіторської заборгованості). Сума кредитового залишку по активно-пасивному рахунку на початок (кінець) місяця показує, скільки наше підприємство повинно іншим юридичним або фізичним особам на початок (кінець) місяця (тобто величину так званої кредиторської заборгованості).
Для визначення сальдо в активно-пасивних рахунках необхідно використовувати дані аналітичного обліку, які свідчать про стан розрахунків з кожним дебітором і кожним кредитором.
Сальдо виводиться за кожним дебітором і кредитору, а потім визначається підсумковий залишок дебіторської та кредиторської заборгованості.
Таким чином, класифікація рахунків і засобів та джерел їх формування грунтуються на одних і тих же принципах. Тому класифікація засобів та джерел їх формування визначає та класифікацію рахунків. Віднесення рахунків до тієї чи іншої класифікаційної групи залежить від змісту що відображаються на них операцій [3, с.60].
основні рахунки;
регулюючі рахунки;
операційні рахунки;
позабалансові рахунки.
Основні рахунки характеризують майновий стан суб'єкта господарювання та його зміна, тобто його основу, що і визначає їх назву. Основними активами кожного суб'єкта господарювання є матеріальні цінності, грошові кошти, кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість), а джерелами формування - власний капітал і позикові (залучені) джерела (кредиторська заборгованість). У цьому зв'язку для формування показників по названих об'єктах обліку основні рахунки поділяються на підгрупи: інвентарні рахунки; неінвентарні рахунку; грошові рахунки; рахунки власного капіталу; рахунки розрахунків.
Інвентарні рахунки призначені для обліку матеріальних цінностей (матеріальні рахунки). До них відносяться основні рахунки "Основні засоби", "Обладнання до установки", "Матеріали", "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", "Готова продукція", "Товари".
Всі перераховані основні рахунки з обліку матеріальних ресурсів по відношенню до балансу є активними. Залишки (сальдо) за цими рахунками можуть бути тільки дебетовими і відображаються у статтях активу балансу. Господарські операції на цих рахунках відображаються в грошовому і натуральному вимірі, достовірність залишків (сальдо) підтверджується в результаті проведення інвентаризації (тому рахунки називаються інвентарними).
До неінвентарні рахунками відноситься рахунок "Нематеріальні активи", де враховуються придбані права (ліцензії на певні види діяльності, патенти, авторські права), організаційні витрати при створенні підприємства, торгові марки, торгові знаки, брокерські місця, інші нематеріальні активи.
Грошові рахунки призначені для обліку грошових коштів підприємства. До рахунками для обліку грошових коштів відносяться рахунок "Каса", "Розрахунковий рахунок", "Валютний рахунок", "Спеціальні рахунки в банках", "Переклади в шляху", "Фінансові вкладення". Ці рахунки є активними, облік на них ведеться тільки в грошовому вираженні.
Підгрупа рахунків для обліку власного капіталу включає рахунки "Статутний капітал", "Резервний фонд", "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)". За кредитом перелічених рахунків відображається збільшення джерел, а за дебетом - використання (зменшення). Сальдо за цими рахунками може бути тільки кредитовим (за винятком рахунку "Нерозподілений прибуток", "Непокритий збиток" в частині непокритого збитку), яке відображається в пасиві балансу. Отже, ці рахунки по відношенню до балансу є пасивними, залишки по них відображаються в пасиві балансу.
Рахунки для обліку розрахункових операцій відображають стан дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств. Тому рахунку цієї підгрупи можуть бути за структурою активними, пасивними та активно-пасивними.
Дебіторська заборгованість враховується на таких активних рахунках, як "Розрахунки за авансами виданими", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки за претензіями", "Розрахунки з підзвітними особами", "Розрахунки з персоналом за іншими операціями". Основне призначення перерахованих рахунків - це відображення дебіторської заборгованості і, отже, вони повинні бути активними рахунками. Разом з тим, в окремих випадках ці рахунки розрахунків можуть виступити в якості пасивних чи активно-пасивних. Це залежить від того, які види заборгованості (дебіторська або кредиторська) повинні бути відображені в результаті господарських операцій з зазначеними юридичними і фізичними особами. Наприклад, кредиторська заборгованість підзвітній особі за виробленим їм витрат на службове відрядження без видачі авансу.
На пасивних рахунках розрахунків відображається кредиторська заборгованість, в цьому їх основне призначення. До таких рахунках відносяться рахунок "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки за авансами одержаними", "Розрахунки з бюджетом", "Розрахунки з персоналом з оплати праці". Основним призначенням перерахованих рахунків є відображення кредиторської заборгованості. Це і визначає їх структуру як пасивних рахунків. Однак, окремі господарські операції із зазначеними на рахунках юридичними та фізичними особами можуть призвести до появи дебіторської заборгованості. У цьому випадку перераховані рахунки будуть виконувати роль активних рахунків. Наприклад, дебетовий залишок (сальдо) за рахунком "Розрахунки з персоналом з оплати праці" говорить про виплачені наперед сумах працівникам до виконання ними робіт і виникненні їх заборгованості перед підприємством. Зайво перераховані суми до бюджету або позабюджетні фонди призводять до дебетовим залишкам (сальдо) на відповідних рахунках і свідчать про дебіторську заборгованість з їх боку суб'єктів господарювання.
Окремі рахунки розрахунків призначені для одночасного відображення дебіторської та кредиторської заборгованості, що є їх основним призначенням. За структурою такі рахунки є активно-пасивними і можуть мати розгорнуте сальдо (дебетовий і кредитовий залишок). До таких рахунках відносяться "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню", "Розрахунки з засновниками", "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", "Розрахунки з дочірніми підприємствами", "Внутрішньогосподарські розрахунки". Необхідність застосування таких рахунків зумовлена зміною характеру відносин у взаєморозрахунках між суб'єктами господарювання, що призводить до появи то дебіторської, то кредиторської заборгованості між ними або одночасно до тієї й іншої [1, c.72].
Основні рахунки не в повній мірі дають характеристику майнового стану суб'єктів господарювання. У господарській діяльності з'являється необхідність регулювання (уточнення) оцінки засобів і їх джерел. Така інформація може бути отримана на регулюючих рахунках, які відкриваються і ведуться в якості доповнення до основних рахунках, розкривають їх зміст. Самостійне значення дані рахунки мають для аналізу змінюється оцінки засобів або частини якого-небудь джерела коштів. Регулюючі рахунки підрозділяються на додаткові і контрарні.
Додаткові рахунки призначені для узагальнення сум, що збільшують (доповнюють) вартісну оцінку об'єкта, який обліковується на основному рахунку. Додатковий рахунок повністю повторює структуру основного рахунку, до якого він відкривається (рис.1). Наприклад, сировина і матеріали можуть обліковуватися на підприємстві за ціною постачальника на основному активному рахунку "Матеріали". У цьому випадку транспортно-заготівельні витрати по придбаних матеріалами будуть відображатися на окремому регулюючому додатковому рахунку "Відхилення у вартості матеріальних цінностей". Фактична собівартість матеріалів визначається шляхом підсумовування їх вартості за ціною постачальника, оформленої на дебеті основного активного рахунку "Матеріали" і дебетового сальдо по регулюючому додаткового рахунку "Відхилення у вартості матеріальних цінностей".
Назва основного Назва додаткового рахунку,
активного рахунку відкритого до основного активного рахунку
Рис.1. Схема інформаційної взаємозв'язку основного і додаткового рахунків бухгалтерського обліку Введення
1. Принципи класифікації рахунків
2. Класифікація рахунків за призначенням і структурі
3. Класифікація рахунків за економічним змістом
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Для даної роботи була обрана тема "Класифікація рахунків".Дана тема широко представлена в літературі. Вона є невід'ємною частиною будь-якого підручника чи посібника як для людей, які починають вивчати бухгалтерський облік, так і для тих, хто вже знайомий з основами і бажає поглибити свої пізнання в даній науці.
У процесі господарської діяльності здійснюється безліч операцій по руху коштів та джерел їх формування, що підлягають систематизованому відображенню на рахунках бухгалтерського обліку. Для ефективного управління економічними процесами керівництву підприємств необхідна інформація про окремі види засобів і їх джерелах, тому актуальним є розбиття системи рахунків на окремі рахунки і групи, які призначені для отримання і обліку необхідної інформації про досліджуваний об'єкт.
Актуальність даної теми пов'язана з тим, що без існування рахунків важко собі уявити сучасний бухгалтерський облік, як важко уявити собі бухгалтера, який не був би знайомий з порядком, принципами і правилами ведення обліку на тому чи іншому рахунку. Звідси виникає необхідність розгляду класифікацій рахунків бухгалтерського обліку за різними ознаками.
Мета даної роботи полягає у розгляді класифікації рахунків бухгалтерського обліку, яка представляє собою поділ рахунків на групи і підгрупи за однорідними ознаками.
Для досягнення даної мети необхідно здійснити наступні завдання:
розглянути класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за основними ознаками:
призначення та структура рахунку;
економічний зміст рахунку.
провести змістовний аналіз вивченого матеріалу і зробити належні висновки про результати аналізу;
оформити роботу належним чином відповідно до ставляться.
При роботі були використані наукові праці провідних вітчизняних фахівців у галузі теорії бухгалтерського обліку, в яких опис рахунків дано в найбільш повної і доступній формі. Для аналізу даної теми були обрані наступні методи: аналіз науково-методичної літератури та систематизація матеріалів, використовуваних в роботі.
1. Принципи класифікації рахунків
У процесі господарської діяльності здійснюється безліч операцій по руху коштів та джерел їх формування, що підлягають систематизованому відображенню на рахунках бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку використовується досить велика кількість рахунків.Для правильного застосування рахунків в обліковій практиці, розуміння їх змісту та особливостей існує класифікація, яка представляє собою поділ рахунків на групи і підгрупи по однорідних істотним ознаками схожості чи відмінності. Вона дозволяє встановити, яка інформація може бути сформована на окремих рахунках по тих чи інших об'єктів обліку. Отже, класифікація є основою побудови плану рахунків бухгалтерського обліку. Головними ознаками, за якими класифікуються всі рахунки бухгалтерського обліку, є:
економічний зміст рахунку;
призначення та структура рахунку.
Економічний зміст рахунку визначається однорідністю господарських операцій, які обліковуються на даному рахунку і групі рахунків. Наприклад, економічним змістом рахунки "Матеріали" є матеріальні цінності, всі господарські операції з їх руху. Отже, економічний зміст рахунку визначається змістом обліковується на ньому об'єкта.
Призначення рахунку свідчить про зміст дебету і кредиту, характері відображаються на них операцій, залишку (сальдо) на рахунку і його відображення в балансі. Призначення рахунків визначає їх структуру, тобто порядок побудови для відображення записів по дебету і кредиту. За структурою рахунки можуть бути активними, пасивними та активно-пасивними [1, c.72].
Активні рахунки призначені для контролю за наявністю і рухом матеріального і грошового майна. До цієї групи належать рахунки: "Основні засоби"; "Матеріали"; "Розрахунковий рахунок"; "Каса"; "Товари" і т.д. Початковий (кінцевий) залишок показує наявність матеріального або грошового майна на початок (кінець) місяця і відображається тільки за дебетовою стороні рахунка. За дебетом рахунка записують всі операції, пов'язані з надходженням майна на підприємство; по кредиту - всі операції по витраті майна. Перевірити достовірність облікової інформації, відображеної на активних рахунках, можна в будь-який момент шляхом інвентаризації майна.
Схема активного рахунку:
| Активний рахунок | |
| Д-т | К-т |
| Сальдо початкове | |
| Оборот дебетовий = Збільшення коштів | Оборот кредитовий = Зменшення коштів |
| Сальдо кінцеве = Сальдо початкове + + Оборот дебетовий - Оборот кредитовий | |
Схема пасивного рахунку:
| Пасивний рахунок | |
| Д-т | К-т |
| Сальдо початкове | |
| Оборот дебетовий = Зменшення джерел | Оборот кредитовий = Збільшення джерел |
| Сальдо кінцеве = Сальдо початкове + + Оборот кредитовий - Оборот дебетовий | |
Крім активних і пасивних рахунків, у бухгалтерському обліку є група рахунків, що володіють властивостями активних і пасивних рахунків.
Активно-пасивні рахунки призначені для контролю за проведенням і станом розрахунків: з партнерами, податковими органами, персоналом і т.д. До цієї групи належать рахунки: "Розрахунки по податках і зборах"; "Розрахунки з персоналом з оплати праці"; "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і т.д.
Схема активно-пасивного рахунку:
| Активно-пасивний рахунок | |
| Д-т | К-т |
| З-до поч. = Наявність дебіторської заборгованості на початок періоду | З-до поч. = Наявність кредиторської заборгованості на початок періоду |
| Оборот дебетовий = = ¯ Кредиторської заборгованості Дебіторської заборгованості | Оборот кредитовий = Кредиторської заборгованості ¯ Дебіторської заборгованості |
| З-до кін. = Наявність дебіторської заборгованості на кінець періоду | З-до кін. = Наявність кредиторської заборгованості на кінець періоду |
Для визначення сальдо в активно-пасивних рахунках необхідно використовувати дані аналітичного обліку, які свідчать про стан розрахунків з кожним дебітором і кожним кредитором.
Сальдо виводиться за кожним дебітором і кредитору, а потім визначається підсумковий залишок дебіторської та кредиторської заборгованості.
Таким чином, класифікація рахунків і засобів та джерел їх формування грунтуються на одних і тих же принципах. Тому класифікація засобів та джерел їх формування визначає та класифікацію рахунків. Віднесення рахунків до тієї чи іншої класифікаційної групи залежить від змісту що відображаються на них операцій [3, с.60].
2. Класифікація рахунків за призначенням і структурі
Класифікація рахунків за призначенням і структурі свідчить про те, яка інформація по враховуються об'єктів формується на тих чи інших рахунках і по якого типу побудовані ці рахунки, тобто є вони активними або пасивними. Згідно з цією класифікацією всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на такі групи:основні рахунки;
регулюючі рахунки;
операційні рахунки;
позабалансові рахунки.
Основні рахунки характеризують майновий стан суб'єкта господарювання та його зміна, тобто його основу, що і визначає їх назву. Основними активами кожного суб'єкта господарювання є матеріальні цінності, грошові кошти, кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість), а джерелами формування - власний капітал і позикові (залучені) джерела (кредиторська заборгованість). У цьому зв'язку для формування показників по названих об'єктах обліку основні рахунки поділяються на підгрупи: інвентарні рахунки; неінвентарні рахунку; грошові рахунки; рахунки власного капіталу; рахунки розрахунків.
Інвентарні рахунки призначені для обліку матеріальних цінностей (матеріальні рахунки). До них відносяться основні рахунки "Основні засоби", "Обладнання до установки", "Матеріали", "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", "Готова продукція", "Товари".
Всі перераховані основні рахунки з обліку матеріальних ресурсів по відношенню до балансу є активними. Залишки (сальдо) за цими рахунками можуть бути тільки дебетовими і відображаються у статтях активу балансу. Господарські операції на цих рахунках відображаються в грошовому і натуральному вимірі, достовірність залишків (сальдо) підтверджується в результаті проведення інвентаризації (тому рахунки називаються інвентарними).
До неінвентарні рахунками відноситься рахунок "Нематеріальні активи", де враховуються придбані права (ліцензії на певні види діяльності, патенти, авторські права), організаційні витрати при створенні підприємства, торгові марки, торгові знаки, брокерські місця, інші нематеріальні активи.
Грошові рахунки призначені для обліку грошових коштів підприємства. До рахунками для обліку грошових коштів відносяться рахунок "Каса", "Розрахунковий рахунок", "Валютний рахунок", "Спеціальні рахунки в банках", "Переклади в шляху", "Фінансові вкладення". Ці рахунки є активними, облік на них ведеться тільки в грошовому вираженні.
Підгрупа рахунків для обліку власного капіталу включає рахунки "Статутний капітал", "Резервний фонд", "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)". За кредитом перелічених рахунків відображається збільшення джерел, а за дебетом - використання (зменшення). Сальдо за цими рахунками може бути тільки кредитовим (за винятком рахунку "Нерозподілений прибуток", "Непокритий збиток" в частині непокритого збитку), яке відображається в пасиві балансу. Отже, ці рахунки по відношенню до балансу є пасивними, залишки по них відображаються в пасиві балансу.
Рахунки для обліку розрахункових операцій відображають стан дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств. Тому рахунку цієї підгрупи можуть бути за структурою активними, пасивними та активно-пасивними.
Дебіторська заборгованість враховується на таких активних рахунках, як "Розрахунки за авансами виданими", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки за претензіями", "Розрахунки з підзвітними особами", "Розрахунки з персоналом за іншими операціями". Основне призначення перерахованих рахунків - це відображення дебіторської заборгованості і, отже, вони повинні бути активними рахунками. Разом з тим, в окремих випадках ці рахунки розрахунків можуть виступити в якості пасивних чи активно-пасивних. Це залежить від того, які види заборгованості (дебіторська або кредиторська) повинні бути відображені в результаті господарських операцій з зазначеними юридичними і фізичними особами. Наприклад, кредиторська заборгованість підзвітній особі за виробленим їм витрат на службове відрядження без видачі авансу.
На пасивних рахунках розрахунків відображається кредиторська заборгованість, в цьому їх основне призначення. До таких рахунках відносяться рахунок "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки за авансами одержаними", "Розрахунки з бюджетом", "Розрахунки з персоналом з оплати праці". Основним призначенням перерахованих рахунків є відображення кредиторської заборгованості. Це і визначає їх структуру як пасивних рахунків. Однак, окремі господарські операції із зазначеними на рахунках юридичними та фізичними особами можуть призвести до появи дебіторської заборгованості. У цьому випадку перераховані рахунки будуть виконувати роль активних рахунків. Наприклад, дебетовий залишок (сальдо) за рахунком "Розрахунки з персоналом з оплати праці" говорить про виплачені наперед сумах працівникам до виконання ними робіт і виникненні їх заборгованості перед підприємством. Зайво перераховані суми до бюджету або позабюджетні фонди призводять до дебетовим залишкам (сальдо) на відповідних рахунках і свідчать про дебіторську заборгованість з їх боку суб'єктів господарювання.
Окремі рахунки розрахунків призначені для одночасного відображення дебіторської та кредиторської заборгованості, що є їх основним призначенням. За структурою такі рахунки є активно-пасивними і можуть мати розгорнуте сальдо (дебетовий і кредитовий залишок). До таких рахунках відносяться "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню", "Розрахунки з засновниками", "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", "Розрахунки з дочірніми підприємствами", "Внутрішньогосподарські розрахунки". Необхідність застосування таких рахунків зумовлена зміною характеру відносин у взаєморозрахунках між суб'єктами господарювання, що призводить до появи то дебіторської, то кредиторської заборгованості між ними або одночасно до тієї й іншої [1, c.72].
Основні рахунки не в повній мірі дають характеристику майнового стану суб'єктів господарювання. У господарській діяльності з'являється необхідність регулювання (уточнення) оцінки засобів і їх джерел. Така інформація може бути отримана на регулюючих рахунках, які відкриваються і ведуться в якості доповнення до основних рахунках, розкривають їх зміст. Самостійне значення дані рахунки мають для аналізу змінюється оцінки засобів або частини якого-небудь джерела коштів. Регулюючі рахунки підрозділяються на додаткові і контрарні.
Додаткові рахунки призначені для узагальнення сум, що збільшують (доповнюють) вартісну оцінку об'єкта, який обліковується на основному рахунку. Додатковий рахунок повністю повторює структуру основного рахунку, до якого він відкривається (рис.1). Наприклад, сировина і матеріали можуть обліковуватися на підприємстві за ціною постачальника на основному активному рахунку "Матеріали". У цьому випадку транспортно-заготівельні витрати по придбаних матеріалами будуть відображатися на окремому регулюючому додатковому рахунку "Відхилення у вартості матеріальних цінностей". Фактична собівартість матеріалів визначається шляхом підсумовування їх вартості за ціною постачальника, оформленої на дебеті основного активного рахунку "Матеріали" і дебетового сальдо по регулюючому додаткового рахунку "Відхилення у вартості матеріальних цінностей".
Назва основного Назва додаткового рахунку,
активного рахунку відкритого до основного активного рахунку
| Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | |||
| Сальдо на початок місяця | Витрата | Сальдо на початок місяця | Зменшення доповнює суми | |||
| Надходження | Збільшення доповнює суми | |||||
| Оборот | Оборот | Оборот | Оборот | |||
| Сальдо на кінець місяця | Сальдо на кінець місяці |
Контрарні рахунки призначені для узагальнення сум, які зменшують вартісну оцінку об'єкта, який обліковується на основному рахунку.
При цьому з первісної оцінки об'єкта, що значиться на основному рахунку, віднімають залишок по регулюючому контрарні рахунки.
Структура контрарного рахунку дзеркально відображає структуру основного рахунку, для уточнення якого він відкритий.
Якщо контрарних рахунок відкритий для уточнення суми за основним активного рахунку, то він називається контрактивні і має будову пасивного рахунку (рис.2).
| Назва основного активного рахунку Назва контрактивний рахунки Дебет | Кредит | Дебет | Кредит |
| Сальдо на початок місяця | Витрата | Зменшення суми, що підлягає вирахуванню з величини коштів на основному активному рахунку | Сальдо на початок місяця |
| Надходження | Збільшення суми, що підлягає вирахуванню з величини коштів на основному активному рахунку | ||
| Оборот | Оборот | Оборот | Оборот |
| Сальдо на кінець місяця |
|
Рис.2.
| ||||
Схема інформаційної взаємозв'язку основного і контрактивний рахунків бухгалтерського обліку. Якщо він використовується для уточнення суми за основним пасивному рахунку, він називається контрпасивні і має структуру активного рахунку (рис.3).
Рис. 3. Схема інформаційної взаємозв'язку основного і контпассівного рахунків бухгалтерського обліку
| Назва основного пасивного рахунку | Назва контрпасивні рахунки | |||||||
| Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | |||||
| Зменшення-ня | Сальдо на початок місяця | Сальдо на початок місяця | Зменшення суми, що підлягає вирахуванню із зобов'язань на основному пасивному рахунку | |||||
| Збільшення суми, що підлягає вирахуванню із зобов'язань на основному пасивному рахунку | ||||||||
| Збільшен- ня | ||||||||
| Оборот | Оборот | Оборот | Оборот | |||||
| Сальдо на кінець місяця | Сальдо на кінець місяці | |||||||
Прикладом контрактивний рахунку може служити рахунок "Власні акції (частки)", який призначений для обліку власних акцій, викуплених в акціонерів (учасників).
Наступна група рахунків включає операційні рахунки, призначені для обліку господарських процесів і виявлення їх результатів. Господарські процеси заготовляння (постачання), виробництва та реалізації складаються з безлічі різних господарських операцій, тому рахунки для їх відображення називаються операційними.
Операційні рахунки поділяються на наступні підгрупи: збірно-розподільчі; звітно-розподільчі; калькуляційні; зіставляють (результатні).
Збірно-розподільні - рахунки, використовувані для узагальнення інформації про непрямі витрати підприємства з метою подальшого їх розподілу між об'єктами обліку. До них належать такі рахунки, як "Загальновиробничі витрати", "Загальногосподарські витрати". Структура збирально-розподільного рахунку наведена на рис.4.
У зв'язку з тим що частина витрат підприємства в момент їх оплати або нарахування не можна відразу віднести на рахунки витрат по конкретному об'єкту (оскільки за своєю економічною сутністю вони ставляться до кількох), їх попередньо збирають по дебету збирально-розподільного рахунку. В кінці місяця підраховують дебетовий оборот, визначають загальну суму і шляхом математичних розрахунків розподіляють її між об'єктами обліку (наприклад, між видами готової продукції). Всі непрямі витрати підприємства за місяць повністю розподіляються між відповідними об'єктами і списуються в кредит. Тому сальдо на збірно-розподільчих рахунках не буває. Назва збирально-розподільного рахунку.
| Дебет | Кредит |
| Сальдо на початок місяця | Сальдо на початок місяця |
| Сума витрат, що підлягають розподілу | Розподіл витрат по інших рахунках |
| Оборот | Оборот |
| Сальдо на кінець місяця | Сальдо на кінець місяця |
Звітно-розподільні рахунки застосовуються для рівномірного розподілу витрат (витрат), які відносяться до різних звітних періодів, а також для включення їх до собівартості продукції того періоду, до якого вони відносяться. Структура звітно-распределітел'них рахунків наведена на рис.5. Ці рахунки можуть бути активними і пасивними. Прикладом активного рахунку може служити рахунок "Витрати майбутніх періодів", на дебеті якого збираються витрати, вироблені в даному періоді, але фактично пов'язані з майбутнім періодам і включаються до собівартості продукції (послуг, реалізованих товарів і т.д.) протягом кількох місяців. Наприклад, сплачена наперед сума передплати на газети та журнали, витрати на оренду приміщень, з освоєння виробництва нових видів продукції, витрати на ремонт, вироблений нерівномірно протягом року. За кредитом цього рахунку вироблені вперед витрати поступово списуються при настанні відповідних періодів у дебет рахунків "Основне виробництво", "Загальногосподарські витрати", та ін Сальдо на цьому рахунку може бути тільки дебетовим, що означає нерозподілений суму зроблених витрат, і відображається в активі балансу в складі незавершеного виробництва.
Прикладом пасивного звітно-розподільного рахунку є рахунок "Резерви майбутніх витрат", за кредитом якого відображається сума нарахованого резерву для здійснення видатків, що відносяться до даного періоду, але які будуть вироблені в наступних періодах. Формування такого резерву здійснюється по кредиту цього рахунку рівномірними частками в кореспонденції з рахунками з обліку витрат основного виробництва та іншими. Прикладами таких резервів є суми майбутньої оплати відпусток працівників, виплат щорічної винагороди за вислугу років, майбутніх витрат з ремонту основних засобів та ін Фактично здійснені витрати та платежі відображаються за дебетом цього рахунку в кореспонденції з рахунками "Розрахунки з персоналом з оплати праці", " Основне виробництво "та ін Цим самим відбувається зменшення зарезервованої суми. Сальдо за цим рахунком може бути тільки кредитовим, що відображає включені до складу витрат витрати (або за рахунок інших джерел), які підприємство виробить в наступних звітних періодах.
Назва звітно-розподільного рахунку Назва звітно-розподільного рахунку
| Дебет | Кредит |
| Сальдо на початок місяця | Списання витрат |
| Витрати, вироблені в поточному періоді за рахунок майбутніх | на витрати того періоду, до якого вони відносяться |
| Оборот | Оборот |
| Сальдо на кінець місяця |
| Дебет | Кредит |
| Витрати, вироблена- | |
| денние в поточному періоді за рахунок раніше зроблених відрахувань | Відрахування, віднесені на витрати поточного періоду |
| Оборот | Оборот |
| Сальдо на кінець місяця |
Витрати, вироблені в попередніх періодах, але які відносяться до майбутніх |
| ||||||
|
|
Рис.5. Структура звітно-розподільчих рахунків.
До операційних рахунках відносяться також калькуляційні рахунку. Прикладами таких рахунків є рахунок "Вкладення у внеобототние активи", "Основне виробництво", "Допоміжні виробництва". Структура калькуляційного рахунку наведена на Рис.6. За дебетом цих рахунків відображаються зроблені витрати на виробництво продукції, робіт, послуг, зведення або придбання основних засобів, на основі яких визначається собівартість одиниці. Обчислення собівартості одиниці виробленої продукції, послуг називається калькуляцією, звідси і рахунки одержали назву калькуляційних.
На калькуляційних рахунках аналітичний облік ведеться за окремими об'єктами калькуляції і встановленими статтями витрат. За структурою дані рахунки є активними, так як за дебетом їх враховуються всі фактичні витрати з виробництва продукції, робіт, послуг, а за кредитом відображається списання цих витрат, що відносяться до готової продукції, виконаним роботам, послуг, тобто відбивається їх фактична собівартість у кореспонденції з дебетом рахунку "Готова продукція" або іншими рахунками.
Залишок (сальдо) по калькуляційних рахунках може бути тільки дебетовим, що свідчить про наявність незавершеного виробництва. Фактична собівартість виробленої готової продукції (робіт, послуг) визначається у такому порядку: до фактичних витрат, які відображені на дебеті цього рахунку за місяць, додається сума (залишок) незавершеного виробництва на початок місяця (звітного періоду) і віднімається залишок незавершеного виробництва на кінець місяця. Залишки (сальдо) по калькуляційних рахунках відображаються в активі балансу.
| Назва калькуляційного рахунку | |||
| Витрати на калькульованих об'єкт з незавершених до початку звітного періоду господарським процесам | Дебет | Кредит | |
| Сальдо на початок місяця | |||
| Витрати, пов'язані зі створенням (придбанням) об'єкта обліку, вироблені в звітному періоді | Собівартість знову створеного (придбаного) об'єкта обліку | ||
| Витрати на калькульованих об'єкт з незавершених до початку звітного періоду господарським процесам | Оборот | Оборот | |
| Сальдо на кінець місяця | |||
Зіставляють (результатні) рахунки використовуються для відображення господарських процесів і виявлення їх результату шляхом зіставлення сум оборотів дебету і кредиту, відображених у різних оцінках.
Тому дані рахунки і мають таку назву.
| Назва сопоставляющего рахунки | ||
| Дебет | Кредит | |
| Сальдо на початок місяця | Сальдо на початок місяця | |
| Витрати, пов'язані з реалізацією об'єкта обліку | Виручка (або інші надходження) від реалізації об'єкта | |
| Прибуток | Прибуток | |
| Оборот | Оборот | |
| Сальдо на кінець місяця | Сальдо на кінець місяця | |
Прикладом сопоставляющего (результатних) рахунку є рахунок "Реалізація продукції, робіт, послуг", за дебетом якого відображається реалізована продукція в оцінці за фактичною собівартістю, а за кредитом - надійшла сума виручки за реалізовану продукцію в кореспонденції з рахунком "Розрахунки з покупцями і замовниками" . Отже, по кредиту цього рахунку відображається та ж реалізована продукція, що і за дебетом, тільки виражена в продажних цінах. Порівняння сум, записаних за дебетом і кредитом цього рахунку, показує результат від реалізації, який може бути прибутком або збитком. Перевищення кредитового обороту над дебетовим свідчить про отриманий прибуток в процесі реалізації, а перевищення дебетового обороту над кредитовим відображає отриманий збиток.
В кінці місяця отриманий на рахунку "Реалізація продукції (робіт, послуг)" результат списується на фінансово-результатні рахунки "Прибутки і збитки". Дебетовий залишок (збиток) списується з кредиту рахунку "Реалізація продукції (робіт, послуг)" в дебет рахунку "Прибутки і збитки", а кредитовий залишок (прибуток від реалізації) - відбивається, навпаки, за дебетом рахунка "Реалізація продукції (робіт, послуг ) "і кредитом рахунка" Прибутки та збитки ". У результаті таких записів рахунок "Реалізація продукції (робіт, послуг)" закривається і в балансі сальдо не відбивається.
Рахунок "Прибутки і збитки" також відноситься до цієї групи рахунків, так як на ньому відображається фінансовий результат усієї господарської діяльності суб'єкта господарювання. За кредитом цього рахунка відображається прибуток, отриманий від реалізації продукції, робіт, послуг, в кореспонденції з дебетом рахунку "Реалізація продукції, робіт, послуг" і позареалізаційні доходи від інших господарських операцій, а за дебетом - збитки від реалізації продукції, робіт, послуг і різні позареалізаційні витрати.
За рахунком "Прибутки і збитки" на кінець кожного місяця виводиться залишок (сальдо). Дебетовий залишок по даному рахунку свідчить про отриманий збиток суб'єкта господарювання, а кредитовий - показує балансовий прибуток, яка відображається в пасиві балансу довідково [3, c.63].
Всі розглянуті вище групи рахунків використовуються для відображення господарських засобів, джерел їх формування та господарських процесів. Тому відображені на цих рахунках показники, що характеризують об'єкти обліку прямо чи опосередковано представлені в балансі. Це обумовлює і назва цих рахунків - балансові рахунки.
У бухгалтерському обліку застосовуються також позабалансові рахунки, залишки за якими не включаються до балансу, так як на них відображаються кошти (активи), що тимчасово перебувають у суб'єкта господарювання і не належать йому.
До таких засобів відносяться взяті в короткострокову оренду (або лізинг) основні засоби, матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання; товари, прийняті на комісію; обладнання, прийняте для монтажу; дебіторська заборгованість, списана на збиток внаслідок неплатоспроможності боржників, та ін
Необхідність відокремленого обліку цінностей, котрі належать до цього суб'єкту господарювання, на позабалансових рахунках обгрунтовується тим, що в балансі повинні відображатися тільки належні йому кошти і джерела, які їх формують. Відображення на позабалансових рахунках не власних коштів проводиться для того, щоб не перебільшити розмір коштів, що знаходяться у власності суб'єкта господарювання. В іншому випадку такі кошти були б відображені в балансі двічі: один раз у власника і другий - у суб'єкта господарювання, де вони знаходяться в тимчасовому користуванні і якому вони не належать. Відмінною особливістю забалансових рахунків є одинарний порядок записів на них господарських операцій. Якщо на балансових рахунках господарські операції відображаються за допомогою подвійного запису, тобто в однаковій сумі за дебетом одного і кредитом іншого рахунку, то на позабалансових рахунках операція відображається тільки за дебетом або кредитом одного рахунку. Більшість позабалансових рахунків активні. При використанні в обліковій практиці підприємств позабалансових рахунків на кожен з них відкривається (заводиться) картка для ведення записів операцій по руху, що враховуються.
Розглянута класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням та структурою представлена на рис.8.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рис.8. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурі [1, c.80]
Рахунки бухгалтерського обліку за їх економічним змістом поділяються на три групи:
рахунки господарських засобів;
рахунки господарських процесів;
рахунку джерел формування господарських засобів.
Отже, рахунки за економічним змістом поділяються на активні і пасивні, так як кошти та їх цільове використання в процесах господарської діяльності обліковуються на активних рахунках, а джерела їх формування - на пасивних [1, с.83].
Рахунки для обліку господарських засобів, що формують показники про окремі групи цих коштів, у свою чергу діляться на:
рахунки основних засобів;
рахунку продукції, виробничих і товарних запасів;
рахунку грошових коштів;
рахунки коштів у розрахунках (дебіторської заборгованості);
рахунки абстрактних коштів.
Для отримання інформації про рахунки необоротних активів використовуються рахунки 01 "Основні засоби", 03 "Прибуткові вкладення в матеріальні цінності", 04 "Нематеріальні активи", 07 "Устаткування до установки", на яких відображаються їх стан і рух за балансовою вартістю. За дебетом цих рахунків показується надходження основних засобів, а за кредитом - вибуття. Дебетовий залишок (сальдо) по рахунках свідчить про наявність основних засобів в оцінці за їх первісною (балансовою, викупної) вартості.
Для обліку продукції призначені рахунки 21 "Напівфабрикати власного виробництва", 43 "Готова продукція". За дебетом цих рахунків відображається вироблена продукція або напівфабрикат в оцінці за фактичною собівартістю виготовлення, а за кредитом - їх вибуття. Виробничі запаси відображаються на рахунку 10 "Матеріали". Наявність і рух товарів формуються на рахунках 41 "Товари", 42 "Торгова націнка". Сальдо на рахунках дебетове.
Грошові кошти враховуються на таких рахунках, як 50 "Каса", 51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютні рахунки", 55 "Спеціальні рахунки в банках", 57 "Переклади в шляху", 58 "Фінансові вкладення", 81 "Власні акції ". Залишок па зазначених рахунках - дебетовий, який означає наявність грошових і інших засобів.
Рахунки для обліку коштів у розрахунках дебіторської заборгованості представлені такими, як рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 71 "Розрахунки з підзвітними особами", 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", 75 "Розрахунки з засновниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Рахунки для обліку розрахунків з дебіторами можуть мати тільки дебетовий залишок, який означає суму непогашеної дебіторської заборгованості.
Для обліку абстрактних коштів підприємств застосовується рахунок 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей". На зазначеному рахунку відображаються вилучені з обігу господарської діяльності кошти, які списуються за рахунок прибутку або інших джерел.
Рахунки, призначені для обліку господарських процесів, поділяються на:
рахунки заготовляння;
рахунки виробництва;
рахунку реалізації.
Для обліку процесу заготівлі матеріальних цінностей призначені рахунки 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" і 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей". За дебетом рахунка 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" відображається покупна вартість виробничих запасів, сальдо на рахунку може бути тільки дебетовим.
Процес виробництва відображається на таких рахунках, як 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 28 "Брак у виробництві", 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства", 40 "Випуск продукції, робіт, послуг ", 97" Витрати майбутніх періодів ". Дані рахунки використовуються для обліку витрат господарської діяльності. За дебетом рахунків збираються витрати відповідних виробництв, а по кредиту - списуються за призначенням. Дебетове сальдо означає вироблені, але ще не списані за призначенням витрати.
Процес реалізації відображається на рахунках 44 "Витрати на реалізацію", 45 "Товари відвантажені", 46 "Виконані етапи по незавершених роботах", 90 "Реалізація", 91 "Операційні доходи і витрати", 92 "Позареалізаційні доходи". За дебетом відображається фактична собівартість реалізованої продукції, товарів, інших цінностей і витрати з їх реалізації; за кредитом - списання витрат і відображення виручки за реалізовані цінності, На рахунках реалізації виявляється результат господарської діяльності.
Рахунки для отримання показників про обсяг, склад та зміни джерел формування господарських засобів поділяються на
рахунки власних джерел
рахунки залучених (позикових) джерел.
У свою чергу рахунки власних джерел діляться на рахунки власних джерел господарських коштів основної діяльності; рахунки власних джерел господарських коштів спеціального та цільового призначення.
До рахунками власних джерел відносяться фондові рахунки 80 "Статутний фонд", 82 "Резервний фонд", 83 "Додатковий фонд", рахунок фінансування 86 "Цільове фінансування", рахунки резервів 63 "Резерви по сумнівним боргах", 96 "Резерви майбутніх витрат".
Для обліку залучених джерел використовуються рахунки - 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", рахунки кредиторів, такі, як 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" , 75 "Розрахунки з засновниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 68 "Розрахунки по податках і зборах", 69 "Витрати по соціальному страхуванню і забезпеченню", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці".
Всі рахунки джерел формування господарських засобів є пасивними, за кредитом відображається освіту тих чи інших джерел, а за дебетом - їх використання [2, с.68].
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом представлена на рис.9.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рис.9. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом [1, с.87]
У розділі 1. вказані головні ознаки, за якими класифікуються всі рахунки бухгалтерського обліку, а саме:
економічний зміст рахунку;
призначення та структура рахунку.
У розділі 2. подано класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за призначенням та структурою.
Класифікація рахунків за призначенням і структурі свідчить про те, яка інформація по враховуються об'єктів формується на тих чи інших рахунках і по якого типу побудовані ці рахунки, тобто є вони активними або пасивними. Згідно з цією класифікацією всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на такі групи:
основні рахунки;
регулюючі рахунки;
операційні рахунки;
позабалансові рахунки.
У розділі 3. подано класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом.
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом передбачає угруповання господарських засобів і процесів виробництва, а також джерел їх формування за їх економічної ролі у виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Угруповання рахунків за економічним змістом дозволяє з'ясувати, що обліковується на окремих рахунках, для отримання яких показників передбачений кожен рахунок.
Рахунки бухгалтерського обліку за їх економічним змістом поділяються на три групи:
рахунки господарських засобів;
рахунки господарських процесів;
рахунку джерел формування господарських засобів.
Отже, рахунки за економічним змістом поділяються на активні і пасивні, так як кошти та їх цільове використання в процесах господарської діяльності обліковуються на активних рахунках, а джерела їх формування - на пасивних.
Роблячи висновок про виконану роботу, необхідно ще раз відзначити, що в процесі господарської діяльності здійснюється безліч операцій по руху коштів та джерел їх формування, що підлягають систематизованому відображенню на рахунках бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку використовується досить велика кількість рахунків. Для правильного застосування рахунків в обліковій практиці, розуміння їх змісту та особливостей існує класифікація, яка представляє собою поділ рахунків на групи і підгрупи по однорідних істотним ознаками схожості чи відмінності. Вона дозволяє встановити, яка інформація може бути сформована на окремих рахунках по тих чи інших об'єктів обліку.
2. Посібник з теорії бухгалтерського обліку / О.В. Азаренко, Т.Ф. Манцерова, Т.А. Морозова. - Мн.: Амалфея, 2004. - 120с.
3. Теорія бухгалтерського обліку: навч. посібник / В.І. Стражев, О.В. Латиповим. - 2-е вид. - Мн.: Вищ. шк., 2005. - 205с.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Основні |
Регулюючі |
Позабалансові |
Інвентарні |
Розрахункові |
Неінвентарні |
Власного капіталу |
Грошові |
Додаткові |
Контрарні |
Збірно-розподільні |
Звітно-розподільні |
Калькуляційні |
Зіставляють (Результатні) |
активні |
активні |
активні |
пасивні |
активні, пасивні, активно-пасивні |
активні |
активні, пасивні |
активні |
активні, пасивні |
активні |
активно-пасивні |
Рахунки бухгалтерського обліку |
Рис.8. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурі [1, c.80]
3. Класифікація рахунків за економічним змістом
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом передбачає угруповання господарських засобів і процесів виробництва, а також джерел їх формування за їх економічної ролі у виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Угруповання рахунків за економічним змістом дозволяє з'ясувати, що обліковується на окремих рахунках, для отримання яких показників передбачений кожен рахунок.Рахунки бухгалтерського обліку за їх економічним змістом поділяються на три групи:
рахунки господарських засобів;
рахунки господарських процесів;
рахунку джерел формування господарських засобів.
Отже, рахунки за економічним змістом поділяються на активні і пасивні, так як кошти та їх цільове використання в процесах господарської діяльності обліковуються на активних рахунках, а джерела їх формування - на пасивних [1, с.83].
Рахунки для обліку господарських засобів, що формують показники про окремі групи цих коштів, у свою чергу діляться на:
рахунки основних засобів;
рахунку продукції, виробничих і товарних запасів;
рахунку грошових коштів;
рахунки коштів у розрахунках (дебіторської заборгованості);
рахунки абстрактних коштів.
Для отримання інформації про рахунки необоротних активів використовуються рахунки 01 "Основні засоби", 03 "Прибуткові вкладення в матеріальні цінності", 04 "Нематеріальні активи", 07 "Устаткування до установки", на яких відображаються їх стан і рух за балансовою вартістю. За дебетом цих рахунків показується надходження основних засобів, а за кредитом - вибуття. Дебетовий залишок (сальдо) по рахунках свідчить про наявність основних засобів в оцінці за їх первісною (балансовою, викупної) вартості.
Для обліку продукції призначені рахунки 21 "Напівфабрикати власного виробництва", 43 "Готова продукція". За дебетом цих рахунків відображається вироблена продукція або напівфабрикат в оцінці за фактичною собівартістю виготовлення, а за кредитом - їх вибуття. Виробничі запаси відображаються на рахунку 10 "Матеріали". Наявність і рух товарів формуються на рахунках 41 "Товари", 42 "Торгова націнка". Сальдо на рахунках дебетове.
Грошові кошти враховуються на таких рахунках, як 50 "Каса", 51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютні рахунки", 55 "Спеціальні рахунки в банках", 57 "Переклади в шляху", 58 "Фінансові вкладення", 81 "Власні акції ". Залишок па зазначених рахунках - дебетовий, який означає наявність грошових і інших засобів.
Рахунки для обліку коштів у розрахунках дебіторської заборгованості представлені такими, як рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 71 "Розрахунки з підзвітними особами", 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", 75 "Розрахунки з засновниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Рахунки для обліку розрахунків з дебіторами можуть мати тільки дебетовий залишок, який означає суму непогашеної дебіторської заборгованості.
Для обліку абстрактних коштів підприємств застосовується рахунок 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей". На зазначеному рахунку відображаються вилучені з обігу господарської діяльності кошти, які списуються за рахунок прибутку або інших джерел.
Рахунки, призначені для обліку господарських процесів, поділяються на:
рахунки заготовляння;
рахунки виробництва;
рахунку реалізації.
Для обліку процесу заготівлі матеріальних цінностей призначені рахунки 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" і 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей". За дебетом рахунка 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" відображається покупна вартість виробничих запасів, сальдо на рахунку може бути тільки дебетовим.
Процес виробництва відображається на таких рахунках, як 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 28 "Брак у виробництві", 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства", 40 "Випуск продукції, робіт, послуг ", 97" Витрати майбутніх періодів ". Дані рахунки використовуються для обліку витрат господарської діяльності. За дебетом рахунків збираються витрати відповідних виробництв, а по кредиту - списуються за призначенням. Дебетове сальдо означає вироблені, але ще не списані за призначенням витрати.
Процес реалізації відображається на рахунках 44 "Витрати на реалізацію", 45 "Товари відвантажені", 46 "Виконані етапи по незавершених роботах", 90 "Реалізація", 91 "Операційні доходи і витрати", 92 "Позареалізаційні доходи". За дебетом відображається фактична собівартість реалізованої продукції, товарів, інших цінностей і витрати з їх реалізації; за кредитом - списання витрат і відображення виручки за реалізовані цінності, На рахунках реалізації виявляється результат господарської діяльності.
Рахунки для отримання показників про обсяг, склад та зміни джерел формування господарських засобів поділяються на
рахунки власних джерел
рахунки залучених (позикових) джерел.
У свою чергу рахунки власних джерел діляться на рахунки власних джерел господарських коштів основної діяльності; рахунки власних джерел господарських коштів спеціального та цільового призначення.
До рахунками власних джерел відносяться фондові рахунки 80 "Статутний фонд", 82 "Резервний фонд", 83 "Додатковий фонд", рахунок фінансування 86 "Цільове фінансування", рахунки резервів 63 "Резерви по сумнівним боргах", 96 "Резерви майбутніх витрат".
Для обліку залучених джерел використовуються рахунки - 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками", рахунки кредиторів, такі, як 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" , 75 "Розрахунки з засновниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 68 "Розрахунки по податках і зборах", 69 "Витрати по соціальному страхуванню і забезпеченню", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці".
Всі рахунки джерел формування господарських засобів є пасивними, за кредитом відображається освіту тих чи інших джерел, а за дебетом - їх використання [2, с.68].
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом представлена на рис.9.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рахунки господарських засобів |
Рахунки джерел формування господарських засобів |
Рахунки господарських процесів |
Рахунки основних засобів |
Рахунки продукції, виробничих і товарних запасів |
Рахунки абстрактних коштів |
Рахунки грошових коштів |
Рахунки коштів у розрахунках |
Рахунки процесу заготовляння |
Рахунки процесу виробництва |
Рахунки процесу реалізації |
Рахунки бухгалтерського обліку |
Рахунки власних джерел |
Рахунки джерел основний діяльності |
Рахунки джерел спеціального та цільового призначення |
Рахунки залучених джерел |
Рахунки кредитів і позик |
Рахунки заборгова- ності постачальникам за товари (роботи, послуги) |
Рахунки задолжность-ності іншим кредито- рам |
Рахунки зобов'язань зобов'язань за розра- там |
Рис.9. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом [1, с.87]
Висновок
Дана робота складається з трьох розділів: перша - "Принципи класифікації рахунків", друга - "Класифікація рахунків за призначенням і структурі", третя - "Класифікація рахунків за економічним змістом".У розділі 1. вказані головні ознаки, за якими класифікуються всі рахунки бухгалтерського обліку, а саме:
економічний зміст рахунку;
призначення та структура рахунку.
У розділі 2. подано класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за призначенням та структурою.
Класифікація рахунків за призначенням і структурі свідчить про те, яка інформація по враховуються об'єктів формується на тих чи інших рахунках і по якого типу побудовані ці рахунки, тобто є вони активними або пасивними. Згідно з цією класифікацією всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на такі групи:
основні рахунки;
регулюючі рахунки;
операційні рахунки;
позабалансові рахунки.
У розділі 3. подано класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом.
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом передбачає угруповання господарських засобів і процесів виробництва, а також джерел їх формування за їх економічної ролі у виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Угруповання рахунків за економічним змістом дозволяє з'ясувати, що обліковується на окремих рахунках, для отримання яких показників передбачений кожен рахунок.
Рахунки бухгалтерського обліку за їх економічним змістом поділяються на три групи:
рахунки господарських засобів;
рахунки господарських процесів;
рахунку джерел формування господарських засобів.
Отже, рахунки за економічним змістом поділяються на активні і пасивні, так як кошти та їх цільове використання в процесах господарської діяльності обліковуються на активних рахунках, а джерела їх формування - на пасивних.
Роблячи висновок про виконану роботу, необхідно ще раз відзначити, що в процесі господарської діяльності здійснюється безліч операцій по руху коштів та джерел їх формування, що підлягають систематизованому відображенню на рахунках бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку використовується досить велика кількість рахунків. Для правильного застосування рахунків в обліковій практиці, розуміння їх змісту та особливостей існує класифікація, яка представляє собою поділ рахунків на групи і підгрупи по однорідних істотним ознаками схожості чи відмінності. Вона дозволяє встановити, яка інформація може бути сформована на окремих рахунках по тих чи інших об'єктів обліку.
Список використаних джерел
1. Папковская П.Я. Курс теорії бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. - Мн.: ТОВ "Інформпресс", 2002 - 216с.2. Посібник з теорії бухгалтерського обліку / О.В. Азаренко, Т.Ф. Манцерова, Т.А. Морозова. - Мн.: Амалфея, 2004. - 120с.
3. Теорія бухгалтерського обліку: навч. посібник / В.І. Стражев, О.В. Латиповим. - 2-е вид. - Мн.: Вищ. шк., 2005. - 205с.