Зміст
1. Основні групи показників в економічному аналізі. 2
2. Класифікація показників використовуються в оцінці господарської діяльності підприємств. 6
Література. 15

1. Основні групи показників в економічному аналізі

Необхідною передумовою проведення економічного аналізу є розробка якісних характеристик економіки підприємства - системи синтетичних та аналітичних показників.
На основі інформаційної моделі господарської діяльності, тобто моделі формування економічних факторів і показників складається загальна блок-схема комплексного економічного аналізу, класифікуються фактори і показники, формалізуються зв'язку між ними.
Економічні, виробничі відносини, є предметом вивчення економічних наук, знаходяться в тісному взаємозв'язку з продуктивними силами. Зміст останніх характеризує технічні умови виробництва, від яких залежать продуктивна сила праці і економічні показники взагалі. Ось чому в основі усіх економічних показників господарської діяльності підприємств і об'єднань лежить організаційно-технічний рівень виробництва, тобто якість продукції і використовуваної техніки, прогресивність технологічних процесів, технічна і енергетична озброєність праці, ступінь концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування, тривалість виробничого циклу і ритмічність виробництва, рівень організації виробництва і управління. [1]
Предметом економічного аналізу безпосередньо не є технічна сторона виробництва. Але економічні показники вивчаються в тісній взаємодії з технікою і технологією виробництва, його організацією. Технічний прогрес - вирішальний фактор підйому продуктивних сил і розвитку людського суспільства - веде до зростання продуктивності праці та зниження вартості товарів. Він стимулюється потребами економічного розвитку: розвиток техніки прогресивно тоді, коли воно економічно ефективно.
На рівень економічних показників значний вплив надають природні умови. Ця обставина грає важливу роль в ряді галузей народного господарства, особливо в сільському господарстві, у видобувній промисловості. Ступінь використання природних ресурсів багато в чому залежить від стану техніки і організації виробництва і вивчається поряд з показниками організаційно-технічного рівня виробництва.
Економічні показники є функцією не тільки технічних, організаційних та природних умов виробництва, але і соціальних умов життя виробничих колективів. Від усіх цих умов виробництва, тобто від організаційно-технічного рівня, природних умов та умов соціального розвитку виробничого колективу, залежить рівень використання виробничих ресурсів: засобів праці, предметів праці і самої праці. Інтенсивність використання виробничих ресурсів виявляється в таких узагальнюючих показниках, як продуктивність праці, фондовіддача основних виробничих фондів, матеріаломісткість виробництва продукції. [2]
Розглянемо загальну схему формування і аналізу основних показників господарської діяльності.
Загальна схема формування і аналізу основних груп показників у системі комплексного економічного аналізу (КЕА)
Блок 1
Попередній огляд узагальнюючих показників
Блок 2
Аналіз організаційно-технічного рівня та інших умов виробництва
Блок 3
Аналіз використання основних фондів та обладнання
Блок 4
Аналіз використання матеріальних ресурсів
Блок 5 Аналіз використання
праці та заробітної плати
Блок 6 Аналіз обсягу, структури і якості продукції робіт і послуг
Блок 7 Аналіз собівартості продукції
Блок 8 Аналіз величини і структури авансованих фондів
Блок 9
Аналіз оборотності виробничих Фондів
Блок 10
Аналіз прибутку і рентабельності продукції
Блок 11
Аналіз фінансового стану і платежеспоcoбності
Блок 12
Аналіз рентабельності господарської діяльності
Блок 13
Узагальнююча оцінка ефективності робіт та аналіз економічного стимулювання.
Зіставлення показників обсягу продукції і собівартості характеризує величину прибутку і рентабельність продукції, а також витрати на карбованець продукції. Зіставлення показників і обсягу продукції і величини авансованих основних виробничих фондів і оборотних коштів характеризує відтворювання і оборотність виробничих фондів, тобто фондовіддачу основних виробничих фондів і оборотність оборотних коштів. Від виконання плану по прибутку і в цілому фінансового плану, з одного боку, і від оборотності оборотних коштів - з іншого, залежить фінансове становище і платоспроможність госпрозрахункового підприємства, об'єднання. Отримані показники в свою чергу в сукупності визначають рівень рентабельності господарської діяльності. Рівень загальної рентабельності в чисельнику формули відображає не тільки прибуток від реалізації продукції, але і інші фінансові результати.
Така загальна принципова схема формування економічних показників господарської діяльності. [3]
Узагальнюючі показники кожного блоку називаються синтетичними. Наприклад, обсяг реалізованої продукції - синтетичний показник для блоку 6, повна собівартість цієї продукції - для блоку 7. Синтетичний показник одного блоку, що є виходом для цього блоку підсистеми, для іншого, підпорядкованість з ним, буде грати роль входу. Інакше кажучи, за допомогою цих узагальнюючих показників здійснюється зв'язок між окремими блоками в системі економічного аналізу. Кожен блок як відносно відособлена система формується в систему аналітичних показників, з яких складаються ці узагальнюючі показники.
Розглянемо більш детально блок 6. Вхідними тут будуть синтетичні показники блоків 3, 4 і 5: середня величина промислово-виробничих фондів, вихід продукції з рубля основних фондів (фондовіддача), вартість спожитих предметів праці, вихід продукції з рубля спожитих предметів праці (матеріаловіддача), середня чисельність працюючих і продуктивність їх праці. Синтетичний показник (вихід) блоку 6 - обсяг реалізованої продукції
Обсяг реалізованої продукції залежить від обсягу відвантаженої і оплаченої продукції, від зміни залишків готових виробів на складах, величини незавершеного виробництва а, отже, від обсягу валової продукції. Випуск продукції в більшій мірі визначається виробничими чинниками (ступенем використання промислових фондів, предметів праці, трудових ресурсів). Позавиробничі чинники (пов'язані з постачанням і збутом) впливають на обсяг виробництва опосередковано, через виробничі фактори. На використання виробничих ресурсів впливає організаційно-технічний рівень виробництва через інтенсивні та екстенсивні фактори, що визначають елементарні аналітичні показники споживання ресурсів. Наприклад, таким елементарним показником використання трудових ресурсів є середня норма виробітку. Вона обумовлена ​​технічної та енергетичної озброєністю праці, кваліфікацією, рівнем спеціалізації, кооперування, організацією виробництва і праці. Таким чином, можна визначити нескінченне число факторів, що впливають на даний показник. [4]

2. Класифікація показників використовуються в оцінці господарської діяльності підприємств

Для узагальнюючої оцінки господарської діяльності підприємств використовується система показників. У цій системі важливу роль відіграють планові показники, які затверджуються вищестоящої господарською організацією, а також Фондообразующая показники, тобто показники, взяті за основу при обчисленні розмірів відрахувань від прибутку у фонди економічного стимулювання. Крім того, ефективність виробництва оцінюється за допомогою системи показників ефективності, що відображаються у спеціальному розділі плану розвитку підприємства і розраховуються відповідно з методичними вказівками.
При комплексній оцінці особлива увага приділяється тим показникам, які затверджуються підприємствам, об'єднанням і галузям (міністерствам) вищими органами господарського управління. Планові завдання є законом для господарського об'єкта; оцінка виконання таких завдань характеризує планову дисципліну. [5]
Промисловим підприємствам і об'єднанням затверджуються, як правило, такі показники (в річних планах деякі показники конкретизуються):
1) з виробництва
- Зростання чистого (нормативної) продукції, а в окремих галузях - товарної продукції в порівняних цінах (у річних планах - обсяг чистого (нормативної) продукції чи інший показник обсягу продукції, за яким обчислюється продуктивність праці);
- Виробництво основних видів продукції в натуральному вираженні, у тому числі продукція для експорту (в річних планах за більш розгорнутою номенклатурою);
- Зростання виробництва продукції вищої категорії якості чи інший показник якості, встановлений для даної галузі (то ж у річних планах);
- Обсяг реалізованої продукції затверджується в річних планах для оцінки виконання зобов'язань по поставках продукції за укладеними договорами та замовленнями-нарядами;
2) по праці і соціальному розвитку
- Зростання продуктивності праці, що обчислюється за чистою (нормативної) продукції або іншому показнику, більш точно відбиває в окремих галузях зміни у витратах праці (те ж в річних планах);
- Норматив заробітної плати на 1 руб. продукції, а в окремих галузях - загальний фонд заробітної плати (у річних планах - фонд заробітної плати в галузях, для яких не затверджується норматив заробітної плати на 1 руб. продукції);
- Ліміт чисельності робітників і службовців (те ж в річних планах);
- Завдання щодо скорочення застосування ручної праці;
- Нормативи утворення фондів матеріального заохочення, соціально-культурних заходів і житлового будівництва;
3) з фінансів
- Загальна сума прибутку, а в окремих галузях - зниження собівартості продукції;
- Платежі до державного бюджету та асигнування з державного бюджету (в окремих галузях встановлюється загальний норматив розподілу прибутку);
4) з капітального будівництва
- Введення в дію основних фондів, виробничих потужностей і об'єктів, в тому числі приріст потужностей за рахунок технічного переозброєння та реконструкції діючих підприємств (те ж в річних планах);
- Ліміти державних капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт, у тому числі витрати на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств; нормативи утворення фонду розвитку виробництва;
5) по впровадженню нової техніки
- Основні завдання з виконання науково-технічних програм, розробки, освоєння і впровадження нових високоефективних технологічних процесів і видів продукції, в тому числі по знову вводиться в дію підприємств і об'єктів (у річних планах - завдання з розробки, освоєння і впровадження нових високоефективних технологічних процесів і видів продукції, виконання науково-технічних програм, а також щодо впровадження передового досвіду в галузі технології, наукової організації праці, виробництва і управління);
- Основні показники технічного рівня виробництва і найважливіших видів продукції, що випускається;
- Економічний ефект від проведення науково-технічних заходів;
- Нормативи утворення єдиного фонду розвитку науки і техніки (для міністерств);
6) за матеріально-технічного постачання
- Обсяг поставок основних видів матеріально-технічних ресурсів (те ж в річних планах за більш розгорнутою номенклатурою);
- Завдання по середньому зниженню норм витрати найважливіших видів матеріальних ресурсів (те ж в річних планах). [6]
Друга група показників, що використовується для комплексної оцінки господарської діяльності, складається з так званих Фондообразующая показників, від виконання плану по яких залежать розміри заохочувальних фондів економічного стимулювання. Госпрозрахункова оцінка результатів господарської діяльності промислових підприємств і об'єднань, а також їх економічне стимулювання в даний час здійснюються виходячи насамперед з виконання планів поставок продукції за номенклатурою (асортиментом) і в терміни відповідно до укладених договорів (замовленнями), підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції і зростання прибутку (в окремих галузях - зниження собівартості). При цьому враховуються особливості роботи окремих галузей промисловості.
Фонди економічного стимулювання розраховуються за нормативами від величини отриманого прибутку, отже, прибуток - перший Фондообразующая показник. Розміри фондів стимулювання коректуються залежно від відсотка виконання плану поставок продукції відповідно до господарськими договорами, отже, цей показник також є Фондообразующая. Нарешті, безпосередній розрахунок розмірів фондів стимулювання ведеться за Фондообразующая показниками, що враховує особливості окремих галузей. Для більшості галузей - це зростання продуктивності праці і питома вага продукції вищої категорії якості; для іншої групи галузей - зростання продуктивності праці і зростання обсягу виробництва продукції; для третьої групи галузей - питома вага продукції вищої категорії якості і зростання обсягу виробництва.
Міністерства і відомства можуть встановлювати для окремих підгалузей, об'єднань і підприємств з урахуванням особливостей їх роботи та інші Фондообразующая якісні показники: економію матеріальних ресурсів, підвищення фондовіддачі і коефіцієнт змінності, рівень рентабельності, зниження собівартості продукції.
Третя група показників, що використовується для комплексної оцінки господарської діяльності, - це показники підвищення економічної ефективності.
Ефективність суспільного виробництва аналізується і оцінюється на основі загальних, для всіх ланок народного господарства принципів; вона вимірюється співставленням результатів виробництва з витратами чи використаними ресурсами. Єдиний народногосподарський критерій економічної ефективності - максимізація зростання національного доходу (чистої продукції) по відношенню до витрат на виробництво або до застосовуваних у виробництві ресурсів при оптимальному співвідношенні фондів споживання і накопичення. На підприємствах, в об'єднаннях і міністерствах поряд з народногосподарським критерієм (визначальним тут з чистої продукції) користуються показниками зростання прибутку та рентабельності або собівартості (при підпорядкуванні цих показників загального народногосподарському критерієм).
Показники ефективності виробництва визначаються зараз переважно на основі показника чистої продукції, що дозволяє більш правильно характеризувати результати їх господарської діяльності, ніж показник товарної (валової) продукції. В якості тимчасової заходів для збереження наступності поряд з раніше використовуваними показниками розрахунки ефективності ведуться і на основі товарної (валової) продукції. [7]
При розрахунку економічної ефективності виробництва в галузях матеріального виробництва, міністерствах, об'єднаннях та підприємствах користуються такою системою показників:
1) узагальнюючі показники підвищення економічної ефективності виробництва
- Зростання виробництва продукції у вартісному вираженні;
- Виробництво продукції на 1 руб. витрат;
- Відносна економія ресурсів:
а) основних виробничих фондів;
б) нормованих оборотних коштів;
в) матеріальних витрат (без амортизації);
г) фонду оплати праці;
- Рентабельність як відношення суми прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних засобів;
- Витрати на 1 крб. товарної продукції (робіт по повної собівартості);
2) показники підвищення ефективності використання праці
- Темпи зростання продуктивності праці;
- Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці;
- Економія живої праці - працівників у розрахунку на рік (у порівнянні з умовами базисного року);
3) показники підвищення ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень
- Фондовіддача - виробництво продукції на 1 руб. середньорічної вартості основних виробничих фондів;
- Виробництво продукції на 1 руб. середньорічної вартості нормованих оборотних коштів:
а) чистої продукції;
б) товарної продукції (роботи);
- Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
- Відношення приросту чистої продукції до викликало цей приріст капітальних вкладеннях;
- Питомі капіталовкладення:
а) на одиницю введеної виробничої потужності (по найважливіших видах продукції);
б) на 1 крб. приросту продукції;
- Термін окупності капітальних вкладень - відношення капітальних вкладень до суми приросту прибутку, отриманої в результаті цих капітальних вкладень;
4) показники підвищення економічної ефективності використання матеріальних ресурсів
- Матеріальні витрати (без амортизації) на 1 руб. товарної продукції (робіт);
- Витрата найважливіших матеріальних ресурсів у натуральному вираженні на 1 руб. товарної продукції (робіт).
Аналіз економічної ефективності нової техніки ведеться за показниками:
- Зростання продуктивності праці;
- Відносне вивільнення чисельності працюючих;
- Відносна економія фонду заробітної плати;
- Приріст прибутку (економія від зниження собівартості продукції);
- Відносна економія матеріальних ресурсів.
Крім того, для окремих об'єднань і підприємств аналізуються показники ефективності зовнішньоекономічних зв'язків.
Поряд з наведеними показниками ефективності слід також аналізувати специфічні показники по галузях промисловості та іншим галузям виробництва. Перелік таких показників визначається в галузевих методиках планування ефективності суспільного виробництва.
У сучасних умовах при оцінці діяльності та економічного стимулювання виробничих об'єднань і підприємств посилюється значення показників кінцевих результатів їх діяльності та підвищення ефективності виробництва.
В якості показника виробництва та забезпечення потреб народного господарства при аналізі використовується обсяг поставок найважливіших видів продукції в натуральному вираженні. Кінцевим показником виробництва продукції у вартісному вираженні вважається обсяг її реалізації, виконання якого визначається з урахуванням поставок споживачам конкретних виробів в номенклатурі відповідно до укладених господарськими договорами.
Найважливішими кінцевими показниками ефективності роботи є зростання продуктивності праці, підвищення питомої ваги виробів вищої категорії якості в загальному обсязі продукції і зростання прибутку (рентабельності).
Виділення системи показників ефективності виробництва та визначення їх субординації - важливі елементи комплексної оцінки господарської діяльності для цілей стимулювання, обчислення розмірів фондів економічного заохочення, підведення підсумків соціалістичного змагання, визначення загального організаційно-технічного та економічного рівня виробництва передових і відстаючих підприємств. Але сама по собі система показників не вирішує завдання порівняльної комплексної оцінки, оскільки відсутній єдиний показник ефективності.
Оцінка результатів діяльності може здійснюватися різними методами як з використанням інтегрального показника так і без використання інтегрального показника (метод динамічного порівняння, метод просторового порівняння, метод угруповань та ін.) [8]

Література

1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. М., - 2005
2. Бартольц С.Є. Економічний аналіз господарської діяльності. М., - 2000
3. Дембінський Н.В. Питання теорії економічного аналізу. М., - 1999
4. Караназ І.І., Самбірський В.І. Теорія економічного аналізу. Київ - 1998
5. Кашаєв О.М. Економічний аналіз. М., - 2004