Ким бути?
Всі роботи гарні
Вибирай на смак.
На сьогоднішній день це далеко не просте запитання. У часи, які зараз прийнято називати радянськими, все було ясно і зрозуміло. Якась частина молодих людей, закінчивши школу, йшла вчитися у професійно-технічні училища або технікуми, після закінчення яких, поповнювала ряди робітників на заводах і будовах країни. Інша частина молоді вибирала для себе професії лікарів, вчителів, інженерів, військових або вчених, вступаючи для цього до вищих навчальних закладів. При цьому держава гарантувала кожному вступнику у доросле життя молодій людині робоче місце. Що ж зараз чекає молодих людей, які збираються в цьому році покинути стіни рідної школи?
Сьогодні економіка країни перебуває в кризі. Підприємства, які раніше процвітали, сьогодні припинили своє існування. Тому частина молоді, яка раніше йшла працювати на заводи, сьогодні, в кращому випадку, поповнить ряди спекулянтів, а в гіршому випадку ряди злочинного світу, який сьогодні сильний як ніколи. Від безвиході багато хто з них стануть п'яницями, наркоманами або повіями. Більшість же з тих, хто збирається піти вчитися до ВНЗ, зіткнуться з фінансовими проблемами. Адже ні для кого не секрет, що школа не дає знань, необхідних для вступу до коледжів та університетів, і для того, щоб поступити, необхідно найняти репетиторів або відвідувати спеціальні курси для вступників, зрозуміло, не безкоштовні. При цьому чим більш престижна спеціальність, тим вищий тариф. От і виходить, що вибирати спеціальність доводиться з урахуванням товщини гаманця своїх батьків. А як же бути тим, хто хоче приїхати вчитися в місто з села? Адже рівень доходів населення сіл істотно нижче рівня доходів населення міст. Невже нашій державі не потрібні Ломоносови?
Після отримання дипломів молоді спеціалісти підуть працювати у школи, лікарні, конструкторські бюро та військові частини де рівень зарплати нижче всіх мислимих мінімальних норм. Про те, щоб накопичити гроші на квартиру, немає навіть і мови. А безкоштовних квартир просто вже немає. Але всі бачать, як по місту роз'їжджають дорогі автомобілі, за кермом яких сидять люди, інтелект яких видрукуваний у них на обличчі, як будуються шикарні котеджі та квартири. Рівень доходів цих людей дозволяє купувати не саму освіту, а відразу диплом або вчений ступінь. Але ж рівень зарплати це є еквівалент суспільно-необхідних витрат праці. Значить в тому, хто більше заробляє, суспільство потребує в більшій мірі. Так як же так вийшло, що нашому суспільству більше потрібні бандити, злодії та рекетири, ніж інженери, вчителі та лікарі? Значить це суспільство потребує докорінної перебудови. І перебудовувати його доведеться нам, молодим людям. А для цього необхідно вчитися. Виходить замкнуте коло. Так може бути стати професійним революціонером щоб розірвати це коло? Щоб зламати хребет цьому аморфному утворення під назвою "ліберальна економіка".
А як Ви думаєте?
Олександр Гуреєв.
Всі роботи гарні
Вибирай на смак.
На сьогоднішній день це далеко не просте запитання. У часи, які зараз прийнято називати радянськими, все було ясно і зрозуміло. Якась частина молодих людей, закінчивши школу, йшла вчитися у професійно-технічні училища або технікуми, після закінчення яких, поповнювала ряди робітників на заводах і будовах країни. Інша частина молоді вибирала для себе професії лікарів, вчителів, інженерів, військових або вчених, вступаючи для цього до вищих навчальних закладів. При цьому держава гарантувала кожному вступнику у доросле життя молодій людині робоче місце. Що ж зараз чекає молодих людей, які збираються в цьому році покинути стіни рідної школи?
Сьогодні економіка країни перебуває в кризі. Підприємства, які раніше процвітали, сьогодні припинили своє існування. Тому частина молоді, яка раніше йшла працювати на заводи, сьогодні, в кращому випадку, поповнить ряди спекулянтів, а в гіршому випадку ряди злочинного світу, який сьогодні сильний як ніколи. Від безвиході багато хто з них стануть п'яницями, наркоманами або повіями. Більшість же з тих, хто збирається піти вчитися до ВНЗ, зіткнуться з фінансовими проблемами. Адже ні для кого не секрет, що школа не дає знань, необхідних для вступу до коледжів та університетів, і для того, щоб поступити, необхідно найняти репетиторів або відвідувати спеціальні курси для вступників, зрозуміло, не безкоштовні. При цьому чим більш престижна спеціальність, тим вищий тариф. От і виходить, що вибирати спеціальність доводиться з урахуванням товщини гаманця своїх батьків. А як же бути тим, хто хоче приїхати вчитися в місто з села? Адже рівень доходів населення сіл істотно нижче рівня доходів населення міст. Невже нашій державі не потрібні Ломоносови?
Після отримання дипломів молоді спеціалісти підуть працювати у школи, лікарні, конструкторські бюро та військові частини де рівень зарплати нижче всіх мислимих мінімальних норм. Про те, щоб накопичити гроші на квартиру, немає навіть і мови. А безкоштовних квартир просто вже немає. Але всі бачать, як по місту роз'їжджають дорогі автомобілі, за кермом яких сидять люди, інтелект яких видрукуваний у них на обличчі, як будуються шикарні котеджі та квартири. Рівень доходів цих людей дозволяє купувати не саму освіту, а відразу диплом або вчений ступінь. Але ж рівень зарплати це є еквівалент суспільно-необхідних витрат праці. Значить в тому, хто більше заробляє, суспільство потребує в більшій мірі. Так як же так вийшло, що нашому суспільству більше потрібні бандити, злодії та рекетири, ніж інженери, вчителі та лікарі? Значить це суспільство потребує докорінної перебудови. І перебудовувати його доведеться нам, молодим людям. А для цього необхідно вчитися. Виходить замкнуте коло. Так може бути стати професійним революціонером щоб розірвати це коло? Щоб зламати хребет цьому аморфному утворення під назвою "ліберальна економіка".
А як Ви думаєте?
Олександр Гуреєв.