МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УО "Білоруський державний ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ "
Кафедра _________________
Допущена до захисту
Завідувач кафедрою
________/___________/
___. ____. 200_ р.
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему: "Зовнішні та внутрішні чинники розвитку роздрібного товарообігу торгової організації, шляхи збільшення обсягу продажів торгової організації"
МІНСЬК 2008
Реферат
Дипломна робота: 93 с., 6 мал., 17 табл., 56 джерел, 11 додатків.
Товарообіг, роздрібна торгівля, аналіз товарообігу, торгова організація, фактори товарообігу, виручка, прогнозування товарообігу, маркетингові заходи, збільшення товарообігу.
Об'єктом дослідження є ТОВ "Маркет" (магазин "Восход")
Предметом дослідження є механізм товарообігу організації роздрібної торгівлі ТОВ "Маркет" (магазин "Восход").
Метою роботи є вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів розвитку роздрібного товарообігу торгової організації і розробка на цій основі шляхів збільшення обсягу продажів.
При проведенні дослідження цієї теми використовувалися методи аналізу і синтезу, логічний, порівняльний, системно-структурний.
У процесі роботи проведено дослідження сутності товарообігу в роздрібній торгівлі на прикладі конкретного підприємства та розроблено механізм збільшення обсягу продажів розглянутого підприємства.
Елементами наукової новизни отриманих результатів є застосування системного підходу до впливу на фактори, що визначають рівень товарообігу роздрібної організації.
Областю можливого практичного застосування є організації роздрібної торгівлі.
Автор роботи підтверджує, що наведений в ній розрахунково-аналітичний матеріал правильно і об'єктивно відображає стан досліджуваного процесу, а всі запозичені з джерел теоретичні, методологічні та методичні положення і концепції супроводжуються посиланнями на їх авторів.
Зміст
Реферат
Введення
1. Роздрібний товарообіг як визначальний чинник ефективності функціонування організації торгівлі
1.1 Економічна сутність роздрібного товарообороту торгової організації
1.2 Зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на розвиток товарообороту торгової організації
1.3 Тенденції розвитку товарообігу регіону (м. Мурманськ)
2. Аналіз роздрібного товарообігу ооо "маркет" (магазин "схід")
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності ТОВ "Маркет" (магазин "Восход")
2.2 Економічний аналіз товарообігу торгової організації
2.3 Оцінка зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розвиток товарообігу ТОВ "Маркет" (магазин "Восход")
3. Шляхи збільшення роздрібного товарообігу ооо "маркет" (магазин "схід")
3.1 Прогнозування товарообігу як один із шляхів збільшення його обсягу
3.2 Вплив окремих видів ресурсів на обсяг товарообігу
3.3 Удосконалення Маркетингової діяльності - основа для підвищення роздрібного товарообігу ТОВ "Маркет" (магазин "Восход")
Висновок
Список використаних джерел
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г
Додаток Д
Додаток Ж
Додаток І
Додаток К
Додаток Л
Додаток М
Додаток Н
Введення
У теперішній час головною метою торговельних підприємств має бути отримання максимального прибутку, при цьому товарообіг виступає як найважливіша і необхідна умова, без якого не може бути досягнута ця мета. Оскільки торговельне підприємство отримує певну суму доходу з кожної гривні реалізованих товарів, то завдання максимізації прибутку викликає необхідність постійного збільшення обсягу товарообігу як основного чинника зростання доходів і прибутку, відносного зниження витрат на реалізацію і витрат на оплату праці. У сфері роздрібної торгівлі показник товарообігу є найважливішою характеристикою діяльності підприємства.
Роздрібний товарообіг виступає як один з показників, що визначають потужність торговельного підприємства, так як за його величиною можна судити про обсяг діяльності підприємства. Роздрібний товарообіг характеризує ефективність використання ресурсів підприємства і загальної суми витрат на реалізацію товарів. Оскільки товарообіг є економічним поняттям, що відбиває найважливіший кінцевий результат господарської діяльності торгового підприємства, то його зіставлення з обсягом витрачених ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових) дає уявлення про ефективність їх використання, так як в узагальненому вигляді показник ефективності є співвідношення результату і витрат.
Розвиток роздрібного товарообігу має бути тісно пов'язане з таким економічним показником, як попит, надходження товарів, товарні запаси, прибуток, чисельність працівників, витрати на оплату праці.
Вищесказаним, на думку автора, і зумовлена актуальність цього дипломного дослідження.
Виходячи з актуальності теми та ступеня її розробленості в цьому дослідженні була поставлена наступна мета: здійснити аналіз факторів, що впливають на роздрібний товарооборот торгової організації, і на цій основі розробити шляхи збільшення обсягу товарообігу торгової організації.
Виходячи з поставленої мети завданнями цієї дипломної роботи є:
розгляд сутності товарообігу;
вивчення ролі товарообігу і його значення в економіці;
розгляд складу і структури товарообігу торгової організації, зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на товарообіг;
вивчення методики аналізу, розрахунку факторів, що впливають на товарообіг;
пошук шляхів збільшення обсягу продажів і розробка на цій основі заходів щодо збільшення обсягу продажів на даному підприємстві.
Структура цієї дипломної роботи визначена поставленими завданнями і включає в себе вступ, три розділи, висновок, список використаних джерел, додатки.
При проведенні дослідження цієї теми використовувалися в якості основних методів порівняльний та історичний методи дослідження, метод аналізу документів. У роботі були використані й інші наукові методи - аналізу та синтезу, логічний, системно-структурний.
У ході роботи вивчені праці вітчизняних і зарубіжних авторів з даного питання, зокрема таких як А.І. Гребньов, Л.А. Брагін, Н.В. Максименко, Т.К. Серьогіна, О.В. Памбухчиянц, Л.І. Кравченко і ряду інших, а також вивчена нормативно-правова база, що регламентує питання, що розглядаються в даній роботі.
Крім цього, при проведенні дослідження використовувалися фактичні матеріали розглянутої організації, що містять необхідну інформацію для висвітлення поставлених питань: статутні документи, бізнес-план, планові завдання за обсягами реалізації, бухгалтерська та управлінська звітність підприємства та ряд інших документів.
Слід зазначити, що питання, пов'язані з організацією діяльності підприємств роздрібної торгівлі розкриті у науковій та періодичній літературі в обсязі, достатньому для написання роботи.
1. Роздрібний товарообіг як визначальний чинник ефективності функціонування організації торгівлі
1.1 Економічна сутність роздрібного товарообороту торгової організації
Перш за все необхідно дати визначення поняттю "Роздрібна торгівля". Роздрібна торгівля за своєю суттю є підприємницькою діяльністю у сфері обміну, пов'язаної з продажем товарів (послуг) кінцевим споживачам для особистого, сімейного, домашнього чи колективного користування. Це - кінцевий етап збуту. Будучи необхідною ланкою системи розподілу, вона забезпечує просування товарів від виробника до кінцевого споживача. В умовах ринкової економіки всі організації повинні купувати і продавати, щоб отримувати кошти для розвитку господарської діяльності.
Роздрібна торгівля являє собою акт обміну грошей на товар і послуги, вигідний для сторін у ньому сторін. Споживач при обміні прагне придбати необхідний йому товар (послуги) хорошої якості, а роздрібний торговець - прибуток. У процесі здійснення акту купівлі-продажу споживач отримує певну психологічне задоволення, зміцнює або підвищує свій соціальний статус.
Організації роздрібної торгівлі можна класифікувати по товарних категоріях і групам, які переважають в асортименті; за методами торгівлі і рівня обслуговування покупців; за ознакою приналежності магазину тим чи іншим власникам; за місцем розташування, структурі і стратегії магазину і не магазинної торгівлі.
Роздрібна торгівля виконує наступні функції: закупівлю товарів, їх транспортування та зберігання; прийняття на себе ризику, фінансову діяльність, інформування ринку і отримання інформації про ринок, подсортировку, підробіток, надання закупленої продукції товарного вигляду, продаж товарів і післяпродажне обслуговування покупців. [49, с.5].
Роздрібна торгівля займає важливе місце в системі товароруху. Вона забезпечує можливість покупцеві з мінімальною затратою сил і часу набувати потрібні йому товари (послуги) шляхом вибору з наявного асортименту, недалеко від місць проживання або роботи, в зручних для споживання кількостях. Інтер'єр магазинів часто сприяє здійснення покупки.
Роздрібна торгівля є складною системою, що функціонує в умовах швидкоплинних соціально-економічного середовища. Вона постійно враховує потреби і бажання покупців, зміни соціально-економічного середовища, кон'юнктуру і забезпечує необхідний асортимент товарів, додаткових послуг, зручностей.
Крім того, роздрібна торгівля є кінцевою ланкою, що замикає ланцюг господарських зв'язків у процесі товароруху від виготовлювачів до споживачів. У роздрібній торговельній мережі матеріальні ресурси переходять із сфери обігу в сферу колективного, індивідуального, особистого споживання, тобто стають власністю споживачів. Це відбувається шляхом купівлі-продажу, оскільки покупці купують потрібні їм товари в обмін на свої грошові доходи. Отже, коли товар перетворюється в гроші, створюються стартові можливості для нового циклу виробництва. Звідси випливає, що роздрібну торгівлю слід розглядати в процесі кругообігу суспільного продукту, де стадії виробництва, розподілу, обміну та споживання тісно пов'язані між собою. [10, с.26]. Таким чином, економічне значення роздрібної торгової мережі полягає у прискоренні руху та реалізації товару, а так само збереження його кількості та якості на шляху від виробництва до споживача. Економічний аспект торгівлі проявляється у величині сукупного суспільного продукту і національного доходу суспільства.
Слід звернути особливу увагу на те, що основу роздрібної торгівлі складають покупці і фірми-конкуренти, а також середовище, в якій вони існує.
Соціальне значення роздрібної торгової мережі полягає у задоволенні матеріальних, соціальних і побутових потреб членів суспільства, підвищення рівня життя населення, створення сприятливих умов для всебічного розвитку особистості. Соціальний аспект роздрібної торгівлі знаходить свій вияв у величині вільного часу трудящих.
Відповідно роздрібна торгівля - одна з найбільш значних для суспільства галузей господарства. [21, с.15].
Далі розглянемо поняття роздрібного товарообігу. Товарообіг - обсяг продажу товарів і надання послуг у грошовому виразі за певний період часу. Роздрібний товарообіг - обсяг продажу товарів і надання послуг населенню для особистого, сімейного, домашнього використання. [42].
Відповідно роздрібний товарообіг - це кількісний показник, що характеризує обсяг продажів, він виражає економічні відносини, що виникають на заключній стадії руху товарів зі сфери обігу в особисте споживання шляхом їх обміну на грошові доходи. Продукти, вироблені для реалізації, та грошові доходи служать основою роздрібного товарообігу. З точки зору системного підходу, роздрібний товарообіг необхідно розглядати у трьох аспектах:
як систему відносин суспільного виробництва;
як систему відносин обміну грошових доходів населення на товари народного споживання;
як систему зворотного зв'язку з виробництвом.
Обсяг і тенденції зміни роздрібного товарообігу у значній мірі характеризують собою рівень життя народу. Саме через роздрібний товарообіг реалізуються грошові доходи, отримані у відповідності з кількістю і якістю витраченої праці. Це знаходить вираження в динаміці розвитку роздрібного товарообігу і його частки у фонді споживання. Фонд особистого споживання, крім роздрібного товарообігу, включає натуральне споживання та послуги нетоварного характеру, неорганізований оборот. [29, с.6].
Роздрібний товарообіг знаходиться в тісному взаємозв'язку з грошовим обігом. У ньому бере участь значна частина обігових грошей; збільшення або зниження обсягу реалізації товарів народного споживання викликає відповідні зміни в надходженні грошей у банки. Його розвиток відображає народногосподарські пропорції між виробництвом і споживанням, попитом населення та пропозицією товарів, роздрібного продажу і грошовим обігом.
Роздрібний товарообіг - результат діяльності не лише роздрібної торгівлі. У ньому відбиваються стан економіки в цілому, ефективність виробництва, закупівель, обстановка в країні, грамотність управління процесом товароруху, ступінь розвиненості ринку, кон'юнктура його розвитку, правильність вибору цілей.
Як будь-який вартісний показник, роздрібний товарообіг має деякі недоліки. На його розміри безпосередньо впливають ціни, і він може збільшуватися за рахунок реалізації дорогих товарів, а не товарів, що мають доступні для масового споживача ціни. Це необхідно враховувати при оцінці ефективності роботи торгової організації.
Значення роздрібного товарообігу визначається також і тим, що його обсяг характеризує рівень життя населення. Роздрібний продаж товарів складає основу особистого споживання.
Розвиток роздрібного товарообігу надає певний вплив на грошовий обіг. Переважна частина звертаються в країні грошей бере участь у роздрібну купівлю-продаж товарів, обслуговує роздрібний оборот.
Роздрібний товарообіг відбиває стан національної економіки, ефективність виробництва і управління процесом товароруху, ступінь розвитку ринку та його кон'юнктуру.
Склад товарообігу торгової організації (стосовно до роздрібного товарообігу), класифікується за видами продажу.
Товарообіг торгової організації формується за рахунок продажу населенню споживчих та продовольчих товарів для особистого споживання або використання в домашньому господарстві за готівковий розрахунок або сплачених за кредитними картками, за розрахунковими чеками банків, за перерахуванням з рахунків вкладників, за дорученням фізичних осіб без відкриття рахунку, за допомогою платіжних карт, що також враховується як продаж за готівку.
Перелік видів економічної діяльності, в ході яких здійснюються дані продажу та їх види, встановлений законодавством.
До складу товарообігу роздрібної торгівлі включається виручка від продажу:
товарів, проданих за договорами комісії (доручення або агентськими договорами) по моменту продажу в розмірі повної вартості товарів, включаючи винагороду;
товарів, відправлених покупцям поштою, з оплатою за безготівковим розрахунком (за моментом здачі посилки відділенню зв'язку);
товарів, проданих у кредит (за моментом відпуску товарів покупцям);
товарів тривалого користування, проданих за зразками (за часом виписки рахунку-фактури або доставки покупцеві, незалежно від часу фактичної оплати товару покупцем);
лікарських засобів, відпущених окремим категоріям громадян безкоштовно або за пільговими рецептами;
товарів, проданих окремим категоріям населення із знижкою (паливо і т.п.);
за передплатою друкованих видань (по моменту виписки рахунку, без урахування вартості доставки);
упаковки, яка має продажну ціну, що не входить в ціну товару;
порожньої тари;
скляного посуду, проданої разом з товаром (за вирахуванням вартості повернутої населенням порожньої скляного посуду) або прийнятої в обмін на товар;
товарів, відпущених населенню через роздрібну торгову мережу або через торговельні підрозділи неторгових організацій в рахунок заборгованості по заробітній платі, пенсіях, посібниками тощо з наступною оплатою організаціям торгівлі підприємствами, органами соціального забезпечення або ін
Не включаються до складу товарообігу роздрібної торгівлі виручки від продажу:
товарів, що не витримали гарантійних строків служби;
проїзних квитків, талонів на всі види транспорту, лотерейних квитків, телефонних карт, карт експрес-оплати послуг зв'язку;
товарів, відпущених через роздрібну торгову мережу юридичним особам (в тому числі і організаціям соціальної сфери, спецспоживачів тощо) і індивідуальним підприємцям.
Товарообіг громадського харчування в оборот роздрібної торгівлі не включається. Обов'язковою ознакою операції, які відносять до роздрібної торгівлі, є наявність касового чека (рахунку) або іншого замінює чек документа. Оборот роздрібної торгівлі наводиться у фактичних продажних цінах, що включають торговельну націнку, податок на додану вартість та аналогічні обов'язкові платежі [34, с.9].
Необхідно чітко розрізняти такі поняття, як склад і величина товарообігу: склад складається з різних видів продажів, а величина - з сум торгової виручки, зданої в банк або касу, обсягу дрібнооптових продажів (за безготівковим розрахунком), витрат, вироблених за рахунок касової виручки ( за документами). [50, с.141].
Асортиментний склад проданих товарів за групами чи окремими товарними найменуваннями характеризує структуру роздрібного товарообороту і є його якісною характеристикою. Відповідно до визначення, даному постановою Держстандарту Росії від 11 серпня 1999 р. № 242-ст "Товарна структура товарообігу": структурою товарообігу є співвідношення окремих товарних груп у загальному обсязі товарообігу, виражене у відсотках [37, ст.126].
Зі зростанням реальних доходів в умовах насиченого ринку в обсязі роздрібного товарообігу підвищується частка непродовольчих товарів, зближується структура покупок міського та сільського населення, збільшується продаж висококалорійних продуктів харчування, товарів культурно-побутового і господарського призначення, тривалого користування, транспортних засобів, предметів обладнання жител, виробів підвищеної якості.
Коротко структуру продовольчих товарів можна представити наступними групами: м'ясо та м'ясопродукти, риба і рибопродукти, жири, молоко і молочні продукти, яйця, цукор, кондитерські вироби, чай, сіль, хліб і хлібобулочні вироби, борошно, крупа і макаронні вироби, картопля, овочі , плоди, фрукти і ягоди, і інші продовольчі товари.
У структурі непродовольчих товарів розрізняють наступні асортиментні групи: тканини, одяг, білизна, головні убори та хутра, трикотажні і панчішно-шкарпеткові вироби, взуття, господарське мило, синтетичні миючі засоби, туалетне мило і парфумерія, галантерея та нитки, тютюнові вироби, сірники, товари культурно-побутового і господарського призначення, і інші непродовольчі товари [30, с.142-143].
На закінчення питання можна зробити наступні висновки:
роздрібна торгівля за своєю суттю є підприємницькою діяльністю у сфері обміну, пов'язаної з продажем товарів (послуг) кінцевим споживачам для особистого, сімейного, домашнього чи колективного користування, є складною системою, що функціонує в умовах мінливої соціально-економічного середовища;
соціальне значення роздрібної торгової мережі полягає у задоволенні матеріальних, соціальних і побутових потреб членів суспільства, підвищення рівня життя населення, створення сприятливих умов для всебічного розвитку особистості;
роздрібний товарообіг - це кількісний показник, що характеризує обсяг продажів; він виражає економічні відносини, що виникають на заключній стадії руху товарів зі сфери обігу в особисте споживання шляхом їх обміну на грошові доходи;
склад товарообігу торгової організації (стосовно до роздрібного товарообігу), класифікується за видами продажів;
асортиментний склад проданих товарів за групами чи окремими товарними найменуваннями характеризує структуру роздрібного товарообороту і є його якісною характеристикою;
роздрібний товарообіг використовується для визначення потужності торгової організації, так як за його величиною можна судити про обсяг її діяльності, характеристики ефективності використання ресурсів організації і загальної суми витрат на реалізацію товарів, так як в узагальненому вигляді показник ефективності відображає співвідношення результату і витрат.
1.2 Зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на розвиток товарообороту торгової організації
На розвиток роздрібного товарообігу впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники.
Фактори, що впливають на розвиток роздрібного товарообігу, представлені на ріс.1.2.1
Ріс.1.2.1 Класифікація факторів, що впливають на роздрібний товарообіг.
Примітка. Джерело: [6, с.306].
Аналіз зовнішнього середовища підприємства передбачає дослідження її складових і безпосереднього оточення. Це дозволяє оцінити стратегічні умови, створені зовнішнім середовищем, можливості і загрози.
Як відомо, ступінь впливу окремих компонент макрооточення на різні підприємства залежить від розміру підприємства, його галузевої приналежності, територіального розташування, обраних цілей, історичних та інших особливостей. Вважається, що великі підприємства відчувають велику залежність від макрооточення, ніж дрібні. Роздрібна торгівля представлена в основному великими і середніми за кількістю працівників підприємствами.
За результатами опитувань фахівців роздрібної торгівлі сьогодні на діяльність підприємств роздрібної торгівлі значний вплив мають фактори науково-технічного та економічного характеру (62,7 і 43,3%) відповідно, які можуть бути з одного боку потенційними носіями загроз для них, а з іншого - можуть відкривати нові можливості для підприємства. У свою чергу, соціально-демографічні та політичні чинники надають середню ступінь впливу на комерційну діяльність роздрібних торгових підприємств (38,9 і 47,3%). Основними факторами економічного характеру, які надають на думку опитаних, високий ступінь впливу на комерційну діяльність роздрібних торгових підприємств, є: рівень доходів населення, процентна ставка банківського кредиту, інфляційні процеси, рівень розвитку конкурентних відносин; норми оподаткування, рівень безробіття і т.д. Найбільш значущий фактор політичного характеру - ставлення уряду до галузей економіки і регіонам держави. З соціально-демографічних факторів для підприємств роздрібної торгівлі важливим є динаміка чисельності населення країни, регіону, з науково-технічних високу значимість отримав фактор стану і перспектив розвитку технології.
Вивчаючи різні компоненти макрооточення, важливо мати на увазі, що всі вони сильно впливають один на одного. Зміни в одній із компонент обов'язково приводять до зміни в інших. Тому їх вивчення і аналіз повинні вестися системно, з відображенням не тільки власне змін в окремому компоненті, але і з з'ясуванням того, як ці зміни позначаться на інших компонентах макрооточення. Вивчення безпосереднього оточення підприємства направлено на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими вона перебуває у безпосередньому взаємозв'язку. Підприємство може мати суттєвий вплив на характер та зміст цієї взаємодії і тим самим активно брати участь у формуванні додаткових можливостей і в запобіганні загроз його подальшого існування.
На думку більшості дослідників, ступінь взаємодії підприємства з елементами зовнішнього середовища і з безпосереднім оточенням різна. З безпосереднім оточенням воно взаємодіє через прямі та зворотні зв'язки, а фактори зовнішнього середовища підприємство може лише вивчати і враховувати при плануванні своєї діяльності [20, с.28-29].
Дані фактори, підлягають вивченню та аналізу, але разом з тим, необхідно зазначити, що зробити який-небудь вплив на них, торгова організація фактично не може, відповідно бере їх до відома, підлаштовуючись під існуючі реалії.
При аналізі роздрібного товарообігу досліджуються закономірності його розвитку на душу населення. Порівнюють фактичний обсяг середньодушовий реалізації з фізіологічними нормами споживання по продовольчих товарах і раціональними нормами споживання по непродовольчих товарах, що дозволяє оцінити ступінь задоволення населення в конкретних матеріальних благах. [6, с.292].
Зокрема до чинників, пов'язаних з чисельністю населення, що обслуговується і його купівельними фондами, належать: чисельність населення, що обслуговується організацією, його купівельні фонди і охоплення купівельних фондів товарообігом.
Внутрішні фактори, що впливають на розвиток роздрібного товарообігу, можна підрозділити на чинники, пов'язані:
із забезпеченням товарними ресурсами;
ефективністю використання трудових ресурсів;
ефективністю використання основних засобів.
Перелічені фактори в більшій мірі піддаються впливу торгової організації, в зв'язку з цим заслуговують на окрему увагу та відповідного аналізу.
Фактори, пов'язані із забезпеченням товарними ресурсами, впливають на обсяг роздрібного товарообігу через зміну величин запасів товарів на початок періоду, надходження товарів, іншого вибуття та запасів на кінець звітного періоду.
Позитивний вплив на суму товарообігу надає збільшення обсягу надходження товарів, зменшення іншого вибуття товарів та їх залишку на кінець періоду.
Вплив даних чинників на товарообіг визначають як різницю між фактичними даними і плановими.
До факторів, пов'язаних із забезпеченням та використанням трудових ресурсів, відносяться: чисельність працівників, організація і продуктивність їх праці.
Чисельність торгових працівників багато в чому залежить від кількості торгових організацій. Чисельність торгових працівників, їх якісний склад впливають на рівень обслуговування населення та на виконання плану роздрібного товарообігу. Працівники роздрібних торговельних організацій, безпосередньо спілкуючись з населенням у процесі продажу товарів, визначають обсяг і характер споживчого попиту, впливають на формування асортиментної політики. Підвищення ефективності використання трудових ресурсів залежить від організації праці, її продуктивності [20, с.51].
Продуктивність праці в торгівлі визначається сумою товарообігу на одного торгового працівника.
До факторів, пов'язаних з використанням основних фондів, належать: кількість магазинів, середня торговельна площа одного магазина, товарообіг на 1 кв. м. торгової площі, фондовіддача, середньорічна вартість основних фондів.
Усі чинники, під впливом яких розвивається товарообіг, слід розділити на дві групи - екстенсивні та інтенсивні.
Такі екстенсивні чинники, як купівельні фонди населення, товарні ресурси, чисельність населення, що обслуговується, не залежать від діяльності торгових організацій і складаються під впливом розвитку економіки країни в цілому. Інтенсивні фактори залежать у великій мірі від ефективності діяльності торгових організацій.
Аналіз роздрібного товарообігу здійснюється з метою вивчення можливостей його збільшення і максимізації прибутку.
Основні завдання аналізу роздрібного товарообігу:
перевірка виконання планів (прогнозів) товарообігу, задоволення попиту покупців на окремі товари, визначення тенденцій соціально-економічного розвитку торговельного підприємства;
вивчення, кількісний вимір і узагальнення впливу факторів на виконання плану і динаміку роздрібного товарообігу, комплексна оцінка торгової діяльності підприємства;
виявлення шляхів і можливостей зростання товарообігу, підвищення якості обслуговування покупців, ефективності використання економічного потенціалу (усіх видів ресурсів);
розробка оптимальних управлінських рішень з розвитку роздрібного товарообігу торговельного підприємства [56, с.51].
Оцінка досягнутих результатів є основою планування організації роздрібної реалізації товарів. Вона дозволяє визначити оптимальний план збуту, дає можливість керівникам торговельних підприємств уникнути непередбачених проблем, передбачити основні зміни на ринку продажів і внести необхідні уточнення до плану роздрібного товарообігу. Такий аналіз роздрібного товарообігу дозволяє оцінити ефективність роботи торгового підприємства в цілому і кожного відділу, секції, працівника зокрема з точки зору виконання поставлених завдань і може бути використаний в якості основи для прогнозних розрахунків. [50, с.23].
Вивчення розвитку роздрібного товарообігу ведеться з використанням оперативного обліку даних про товарообіг, порівняння фактичних значень з плановими, вибіркових обстежень, даних бухгалтерського обліку та статистичної звітності. Оперативний облік і накопичувальний аналіз ведуться в довільному вигляді і дозволяють виявити відхилення від завдань і нормативів, визначити ритмічність, рівномірність реалізації, відповідність режиму роботи потоку покупців. [31, с.124].
Економічний аналіз внутрішніх факторів роздрібного товарообігу включає в себе:
аналіз виконання плану і динаміки роздрібного товарообігу;
аналіз забезпеченості та ефективності використання товарних ресурсів;
аналіз надходження товарів;
аналіз товарних запасів і товарооборачиваемости;
аналіз забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів;
аналіз впливу оборотних коштів на рівень товарообігу;
аналіз впливу матеріально-технічної бази на рівень товарообігу;
аналіз впливу основних засобів на рівень товарообігу;
Розглянемо дані напрямки більш докладно.
Аналіз виконання плану і динаміки роздрібного товарообігу. Аналіз виконання плану і динаміки роздрібного товарообігу проводять не тільки за рік, але і по кварталах, місяцях і за більш короткі проміжки часу. Це допомагає встановити, як ритмічно розвивається роздрібна реалізація, рівномірно задовольняється попит покупців на товари.
Для визначення рівномірності розвитку роздрібного товарообігу доцільно також скласти графіки виконання плану по місяцях обчислити і проаналізувати коефіцієнти ритмічності і рівномірності виконання плану реалізації товарів. Коефіцієнт ритмічності визначають відношенням числа періодів, за які виконано план, до загальної їх кількості.
Для визначення коефіцієнта рівномірності необхідно по наступним формулам попередньо розрахувати середнє квадратичне відхилення (d) і коефіцієнт варіації, або нерівномірності (v):
, (1),
, (2),
Джерело: [18, с.17].
де X - відсоток виконання плану або темп зміни в динаміці по досліджуваному показнику за кожен місяць або квартал; - Відсоток виконання плану або темп підвищення (зниження) в динаміці по анализируемому показнику за рік; n - число місяців (кварталів) досліджуваного періоду.
Середнє квадратичне відхилення дозволяє вивчити і оцінити коливання в розвитку аналізованого показника. За коефіцієнтом варіації (нерівномірності) можна проаналізувати нерівномірність розвитку досліджуваного показника. Коефіцієнт рівномірності (Кравн) розраховують за такою формулою:
Кравн = 100 - v, (3)
Джерело: [18, с.17].
Після вивчення загального обсягу роздрібного товарообігу переходять до аналізу його складу. За складом роздрібний товарообіг підрозділяється на продаж товарів населенню, дрібнооптовий відпустку та інші види роздрібної реалізації. Продаж товарів населенню включає їх реалізацію за готівковий і безготівковий розрахунок і в кредит. Аналіз інформації про виконання плану по складу роздрібного складу товарообігу проводиться і абсолютних (вартісних) і відносних показниках. Відносним показником, зокрема, є частка (питома вага) окремих видів реалізації в загальному обсязі роздрібного товарообігу.
Аналіз складу товарообігу проводять як у порівнянні з даними плану, так і в динаміці. Якщо за складом товарообігу відсутні планові дані, то його вивчають у динаміці за ряд років.
Роздрібні торговельні організації повинні забезпечувати населення усіма необхідними продовольчими та непродовольчими товарами. Тому слід вивчити ступінь виконання плану і динаміку роздрібної реалізації по окремих товарах і товарних групах.
Вивчення асортименту та структури роздрібного товарообігу має проводитися не тільки за рік, але і по кварталах і місяцях, що дозволяє глибше проаналізувати сезонні коливання в торгівлі, задоволення попиту покупців на окремі товари в різні періоди року.
З метою виявлення та усунення недоліків у торговельній діяльності перш за все вивчають роботу підрозділів, що не виконали план товарообігу, з низькими темпами розвитку роздрібної реалізації товарів. Таке положення може бути результатом недоліків у постачанні товарами, організації торгівлі, рекламі, завищення планів з роздрібного товарообігу, тривалого закриття магазинів для проведення інвентаризацій і перевірок, поточного та капітального ремонтів і т.п. [18, с.29].
Аналіз забезпеченості та ефективності використання товарних ресурсів. Виконання плану і динаміка роздрібного товарообігу залежать від трьох основних груп факторів:
забезпеченості товарними ресурсами, правильності їх розподілу та використання;
забезпеченості трудовими ресурсами та ефективності праці торгових працівників;
стану, розвитку та ефективності використання матеріально-технічної бази торгівлі.
Головний фактор успішного розвитку товарообігу - забезпеченість і раціональність використання товарних ресурсів. Проводячи аналіз, перш за все перевіряють, як товарні ресурси забезпечували успішне виконання плану і динаміку розвитку роздрібного товарообігу, задоволення попиту покупців на окремі товари. Роздрібний товарообіг залежить від надходження товарів і стану товарних запасів. На його обсяг впливає інше вибуття товарів.
Взаємозв'язок надходження і реалізації товарів можна встановити за балансовою ув'язці показників роздрібного товарообігу за такою формулою:
П = Р + Зк - Зн + Пв. (4),
Джерело: [54, с.247].
де Зн - запаси товарів на початок звітного періоду; П - надходження товарів; Р - роздрібний товарообіг; Пв - інше вибуття товарів; Зк - запаси товарів на кінець звітного періоду.
Аналіз товарних ресурсів торгової організації починають зі складання та вивчення товарного балансу. Причому всі показники позначаються на товарному балансі з роздрібної вартості. У товарний баланс повинні включатися всі запаси товарів (поточні, сезонні і дострокового завозу). За планові товарні запаси на початок року беруть їх нормативи на четвертий квартал минулого року, на кінець року - нормативи четвертного кварталу звітного року.
Далі вивчають вплив показників товарного балансу на динаміку реалізації окремих товарних груп і товарів.
Важливим питанням аналізу є вивчення ефективності використання товарних ресурсів, правильності їх розподілу між магазинами та іншими торговельними підрозділами. Основним показником оцінки ефективності використання товарних ресурсів є обсяг товарообігу на один рубль товарних ресурсів (Етов), який визначають за формулою:
, (5),
Джерело: [18, с.35].
де Етов показує, скільки рублів товарообігу доводиться на кожен рубль товарних ресурсів.
При аналізі можуть визначатися зворотний показник ефективності використання товарних ресурсів, тобто обсяг товарних ресурсів на один рубль роздрібного товарообігу, а також приватні показники ефективності їх використання, до яких відноситься частка іншого вибуття товарів в товарних ресурсах чи в обсязі товарообігу. Далі необхідно встановити причини зміни ефективності використання товарних ресурсів і розробити заходи щодо мінімізації іншого вибуття товарів, оптимізації товарних ресурсів і запасів товарів. [18, с.35].
Аналіз надходження товарів. Після вивчення впливу показників товарного балансу на виконання плану і динаміку роздрібного товарообігу переходять до аналізу надходження товарів. Аналіз надходження товарів проводять по організації торгівлі в цілому, по окремих товарних групах і товарах, джерелами надходження, постачальникам, а також у розрізі торгових організацій (магазинів) - одержувачів товарів. При цьому використовують як вартісні, так і натуральні показники. Застосування натуральних показників і даних про середні роздрібні ціни на товари дозволяє з більшою глибиною проаналізувати виконання плану надходження товарів за асортиментом і якістю, визначити вплив цінового чинника на вартість товарів, що надійшли. Оцінка виконання плану і динаміки надходження товарів повинна проводитися не тільки за рік і по кварталах, але і наростаючим підсумком з початку кожного кварталу і року.
Особливу увагу приділяють вивченню джерел надходження товарів. В умовах формування ринкових відносин торгові організації отримали великі права і можливості залучення в товарообіг додаткових товарних ресурсів шляхом закупівлі товарів безпосередньо у виробників (державних і приватних промислових підприємств, колгоспів, радгоспів, інших виробників товарів) і імпорту.
Велике значення має перевірка дотримання договорів поставки товарів окремими постачальниками. У процесі аналізу вивчають ступінь виконання договорів поставки за загальним обсягом, асортиментом та якістю товарів, термінів надходження, умов транспортування, пакування, виявляють випадки порушення договірних зобов'язань, якщо вони мали місце, і встановлюють їх причини, а головне вживають заходів щодо дотримання договірних зобов'язань у майбутньому, поліпшення товаропостачання.
Завершується аналіз узагальненням виявлених резервів зростання товарних ресурсів, особливо прогнозних, розробкою рекомендацій щодо вдосконалення товаропостачання, додатковому залученню в товарообіг товарних ресурсів і підвищення ефективності їх використання в майбутньому.
Аналіз товарних запасів і товарооборачиваемости. Для забезпечення ритмічної роботи, широкого вибору товарів та найбільш повного задоволення попиту покупців в роздрібній торговельній мережі та на складах повинні бути певні товарні запаси. За призначенням запаси товарів поділяють на поточні, сезонні і цільові. Основними є поточні товарні запаси, призначені для забезпечення повсякденної безперебійної торгівлі.
Поточні товарні запаси повинні бути середніми, тобто не завищеним і не заниженими. Завищені запаси товарів ведуть до уповільнення товарооборачиваемости, зростання товарних втрат та інших витрат на реалізацію, пов'язаних із зберіганням і реалізацією товарів, а головне - до погіршення якості і навіть псування товарів. Занижені товарні запаси можуть призвести до перебоїв у торгівлі, зниження обсягу роздрібного товарообігу.
У діяльності торговельних організацій поточні товарні запаси розглядають, з одного боку, як джерело товарного забезпечення виконання плану і динаміки розвитку роздрібного товарообігу, а з іншого - як складову частину фінансового плану і основу розрахунку потреби в джерелах власних і позикових коштів.
Аналіз поточних товарних запасів починають з зіставлення фактичних їх розмірів з встановленими нормативами. Вивчення товарних запасів проводять не тільки в сумі, але і в днях обороту. Для визначення товарних запасів в днях необхідно їх суму розділити на обсяг роздрібного товарообігу за досліджуваний період і помножити на кількість днів цього періоду. При аналізі прийнято вважати в місяці 30 днів, кварталі - 90, у році - 360 днів. При вивченні фактичних товарних запасів за даними за квартал їх зазвичай визначають в днях виходячи з товарообороту даного кварталу. При їх аналізі за даними за місяць фактичні товарні запаси в днях на кінець місяця визначають до товарообігу минулого місяця.
У процесі аналізу встановлюють, як товарні запаси забезпечують розвиток товарообороту і безперебійне постачання населення необхідними товарами; вивчають причини виявлених відхилень фактичних запасів товарів від встановлених нормативів. Такими причинами можуть бути:
невиконання чи перевиконання плану товарообігу;
невиконання чи перевиконання плану надходження товарів;
завезення товарів, що не користуються попитом, або в розмірах, що перевищують попит;
нерівномірне надходження товарів;
неправильний розподіл товарних ресурсів між окремими торговими організаціями та їх підрозділами;
відсутність достатньої інформації у населення про наявні в торговій мережі товари, способи їх споживання;
недоліки в організації торгівлі та іншої Маркетингової діяльності. [18, с.29].
Аналіз товарних запасів проводять також у динаміці. Рекомендується фактичні запаси товарів на перші числа місяця в кожному кварталі (у сумі та в днях обороту) порівнювати з даними на початок кварталу. У результаті встановлюють, чи не було різких коливань у фактичних товарних запасах протягом кожного кварталу і року.
Аналіз товарних запасів в динаміці за рік повинен проводитися як у діючих, так і в порівнянних цінах. Аналіз товарних запасів на торговельному підприємстві рекомендується проводити і за його окремим структурним підрозділам (у сумі та в днях обороту). Для цього запаси товарів на кінець звітного року порівнюють з даними на початок досліджуваного періоду (року).
Поряд з аналізом товарних запасів на окремі дати проводиться вивчення їх середніх розмірів. Планові середньорічні товарні запаси (Зср) можуть розраховуватися за формулою середньої арифметичної (шляхом підсумовування їх нормативів на чотири квартали звітного року і діленням отриманого результату на чотири) або за формулою середньої хронологічної наступним чином:
, (6),
Джерело: [18, с.39].
де З 1, 3 2 ,..., 3 n - запаси товарів на окремі дати досліджуваного періоду; n - число дат, за які взяті дані.
Якщо є дані тільки на початок і кінець досліджуваного періоду (місяця, кварталу або року), то для розрахунку середніх товарних запасів застосовують формулу середньої арифметичної, тобто їх підсумовують і одержаний підсумок ділять на два.
Товарооборачиваемости є одним з найважливіших якісних показників в торгівлі. Під товарооборачиваемости розуміється час обігу товарів з дня їх надходження до дня реалізації, а також швидкість обороту товарів. Час звернення характеризує середню тривалість перебування товарів у вигляді товарного запасу. Швидкість обороту показує, скільки разів протягом досліджуваного періоду відбулося оновлення товарних запасів. Слід зазначити, що обертаються не самі товари, а вкладені в них кошти.
Прискорення товарооборачиваемости має велике народногосподарське значення: вивільняються оборотні кошти, вкладені в товарні запаси, знижуються втрати товарів та інші торгові витрати, зберігається якість товарів, поліпшується обслуговування покупців і т.п. Уповільнення часу обігу товарів вимагає додаткового залучення кредитів і позик, веде до зростання витрат на реалізацію, зменшення прибутку, погіршення фінансового становища підприємства.
Товарооборачиваемости в днях (час обігу товарів) визначають на основі даних про середні товарні запаси та товарообіг за однією з наступних формул:
, (7),
, (8),
, (9),
Джерело: [18, с.50-51].
де ТДН - товарооборачиваемости в днях; Д - кількість днів періоду, що аналізується (рік - 360 днів, квартал - 90 і місяць - 30 днів); Р - роздрібний товарообіг за досліджуваний період; РДН - середньоденний обсяг роздрібного товарообігу.
Товарооборачиваемости в кількості оборотів (швидкість обігу товарів) можна розрахувати за такими формулами:
, (10),
, (11),
Джерело: [18, с.51].
де To б - товарооборачиваемости в кількості оборотів (швидкість обігу товарів).
Аналіз середніх товарних запасів і товарооборачиваемости проводять не тільки в цілому по організації торгівлі, але і в розрізі окремих товарних груп і товарів.
Зміна товарооборачиваемости в днях в цілому по організації торгівлі складається під впливом двох факторів:
зміни структури роздрібного товарообігу;
зміни часу звернення окремих товарних груп і товарів.
У зв'язку з тим що кожна товарна група має різну товарооборачиваемости, зміна структури товарообігу надає певний вплив на час звернення товарів за торгової організації в цілому. Вплив факторів на динаміку часу обігу товарів можна виміряти прийомом ланцюгових підстановок із застосуванням способу процентних чисел.
Аналіз товарних запасів і товарооборачиваемости в торговельній організації проводять по кожній організації, а усередині них - за структурним підрозділам (відділам і секціям магазину, його філіям).
На практиці нерідкі випадки, коли на. торгових підприємствах велика частина товарів перебуває в підсобних складських приміщеннях, що веде до уповільнення товарооборачиваемости, утворення залежаних і неходових товарів. Знизити товарні запаси до оптимальних розмірів можна за рахунок рівномірного і частого завозу товарів, оптової реалізації зайво завезених товарів іншим торговим підприємствам, вдосконалення організації торгівлі, реклами, проведення купівельних конференцій, виставок-продажів товарів і т.д. [18, с.59].
Аналіз забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів. Одним із чинників успішного розвитку роздрібного товарообігу є забезпеченість трудовими ресурсами, правильність встановлення режиму праці, ефективність використання робочого часу, зростання продуктивності праці. Аналіз впливу трудових ресурсів на торговельну діяльність зазвичай починають з вивчення забезпеченості ними роздрібного торгової організації, укомплектованості штатів продавців, касирів, контролерів, інших працівників та ефективності використання робочого часу. Якщо за окремими категоріями працівників фактична чисельність значно нижче планової, то з'ясовують причини і вживають заходів щодо укомплектування штатів і підвищення ефективності їх праці. Також вивчають якісний склад працівників (забезпеченість фахівцями з вищою та середньою спеціальною освітою, стаж роботи, в тому числі в даній організації, вік тощо).
У роздрібній торгівлі продуктивність праці у вартісному вираженні характеризується виробленням (сумою товарообігу) на одного торгового працівника і виробленням на одного торгівельно-оперативного працівника. Застосувавши прийом абсолютних різниць, можна кількісно виміряти вплив зміни середньооблікової чисельності працівників та їх вироблення на виконання плану товарообігу. Для цього відхилення від плану по чисельності торговельно-оперативних працівників множать на планову їх вироблення, а відхилення від плану по виробленню - на фактичну середньоспискову чисельність торгово-оперативних працівників. Аналогічним прийомом вивчають вплив трудових факторів на динаміку роздрібного товарообігу (відхилення від даних минулого року за чисельністю торговельно-оперативних працівників множать на фактичну їх вироблення за минулий період, а відхилення в динаміці з вироблення торгово-оперативних працівників множать на фактичну середньоспискову їх чисельність звітного року) .
Вироблення працівників торгівлі у вартісному вираженні в чому залежить від зміни роздрібних цін на товари. Для вимірювання впливу цінового чинника на вироблення торгових працівників необхідно її розрахувати до фактичного товарообігу за звітний рік у діючих і порівнянних цінах і порівняти отримані результати.
Прийоми елімінування (ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць) мають один суттєвий недолік: при значних відхиленнях фактичних даних від базисних результати розрахунків багато в чому залежать від послідовності підстановок. У зв'язку з цим при великих відхиленнях від плану або в динаміці по аналізованих показниками доцільно застосовувати інтегральний метод, який забезпечує високу репрезентативність розрахунків. Якщо на результатних показників вплинули два фактори кількісний (X) і якісний (Y), то їх вплив можна виміряти методом інтегрування за наступними формулами:
, (12),
, (13),
Джерело: [18, с.64].
де D XF - зміна результативного показника за рахунок зміни фактора X; D YF - зміна результативного показника за рахунок зміни фактора Y; D Х і D У - відхилення фактичних даних звітного періоду від базисних (планових або фактичних за минулий період) по досліджуваних факторів; Х 0 і Y 0 - базисні значення факторів Х і Y.
Прийомом абсолютних різниць або прийомом ланцюгових підстановок можна виміряти вплив трудових факторів на виконання плану і динаміку товарообігу окремих магазинів, їх філій та інших структурних підрозділів торгової організації (шляхом складання спеціальних аналітичних таблиць і розрахунків).
Середньорічну вироблення на одного торгового працівника можна представити як добуток середньогодинної їх вироблення на середню тривалість робочого дня та на середнє число днів, відпрацьованих одним працівником за рік. Звідси можна визначити вплив на виконання плану і динаміку роздрібного товарообігу чотирьох трудових факторів:
середньооблікової чисельності торгових працівників;
середньої кількості днів, відпрацьованих одним торговим працівником за рік;
середньої тривалості робочого дня;
середньогодинної вироблення на одного торгового працівника.
Аналіз впливу матеріально-технічної бази (основних засобів на рівень товарообігу). Істотний вплив на роздрібний товарообіг надають основні засоби. У торгівлі вони поділяються на власні та орендовані. У процесі аналізу основні засоби повинні аналізуватися комплексно, незалежно від їх приналежності.
Аналіз матеріально-технічної бази торгівлі звичайно починають з вивчення та оцінки складу і структури виробничих основних засобів. У торгівлі, як і в інших галузях відбувається переозброєння підприємств сучасними машинами та обладнанням, тому їх частка у загальному обсязі основних засобів має зростати.
Основним показником, що показує ступінь впливу основних фондів на розвиток товарообігу, є фондовіддача основних фондів, яка розраховується за наступною формулою:
ФО = Т / ОФ Т = ФО * ОФ, (14)
де ФО - фондовіддача основних фондів, р.; ОФ - середньорічна вартість основних фондів, р. Т - роздрібний товарообіг.
З наступним факторний аналіз:
d Т ФО = (ФО 1-ФО 0) * ОФ 0; (15)
d Т ОФ = (ОФ 1-ОФ 0) * ФО 1. (16).
Для оцінки стану основних засобів та їх впливу на торгово-виробничі процеси також розраховуються такі показники:
частка активної частини основних засобів у загальній їх вартості, яка характеризує технічний рівень даного підприємства;
коефіцієнт оновлення, який визначається відношенням суми знову надійшли, за роки (або за більш тривалий період) до їх залишку на кінець року;
коефіцієнт вибуття, який визначається відношенням вибулих основних засобів за рік (або за більш тривалий період) до їх залишку на початок року;
коефіцієнт приросту основних засобів, що обчислюється відношенням суми їх приросту за рік до залишку основних засобів на початок року;
показник фондоозброєності праці, що розраховується відношенням вартості виробничих основних засобів до середньоспискової чисельності працівників;
Методи прогнозування попиту на товари народного споживання. Однією з умов досягнення ринкової рівноваги, забезпечення відповідності між обсягом і структурою попиту і пропозиції на споживчі товари є вивчення попиту. Однак статистичних звітних даних про рух попиту не ведеться. Крім того, непередбачуваність, рухливість і мінливість попиту зумовлюють неможливість його планування не тільки за структурою, але і за обсягом. Передбачити формування та розвиток потреб населення, поведінку попиту, виробити кількісні і якісні його характеристики можливо на основі ймовірнісної оцінки або прогнозування.
Прогнозування попиту являє собою поетапний процес вироблення науково обгрунтованих припущень про перспективи розвитку попиту, заснованих на комплексному використанні методів і системи інформаційного забезпечення (ріс.1.2.2).
Ріс.1.2.2 Модель прогнозування обсягу і структури попиту.
Примітка. Джерело: 54, с.163.
Для цілей прогнозування попиту використовуються: метод експертних оцінок, екстраполяція, нормативний, балансовий методи, економіко-математичне моделювання, маркетингові дослідження.
Методи експертних оцінок засновані на використанні знань і інтуїції фахівців, що мають високий рівень кваліфікації за фахом, професійний та науковий досвід. Думки експертів узагальнюються, будуються логічні висновки про прогнозований попит, вибирається оптимальне рішення. Дані методи є допоміжними як доповнення до інших методів.
Екстраполяція передбачає вивчення тенденцій і закономірностей розвитку величини і структури попиту та побудова на їх основі прогнозу з урахуванням специфіки впливу окремих факторів у майбутньому періоді. До даної групи методів належать розрахунки коефіцієнта еластичності, що показує процентну зміну попиту на певну групу товарів при зміні значення впливає чинника на 1% (ціни, доходу, чисельності і т.д.). Застосування даних методів актуально для цілей короткострокового прогнозування.
Використання нормативного методу при вивченні та прогнозуванні попиту передбачає облік фізіологічних норм споживання, науково обгрунтованих раціональних норм, визначення термінів їх досягнення. Складність застосування методу полягає в розробці норм, їх об'єктивної обгрунтованості.
Для зрівноважування джерел утворення грошових доходів та напрямів їх витрачання, в тому числі і на покупку товарів і оплату послуг, використовується балансовий метод.
Економіко-математичне моделювання грунтується на застосуванні трендових, кореляційно-регресійних, оптимізаційних моделей, що дозволяють встановити залежність розвитку попиту від впливу одного або декількох факторів (середньодушовий дохід, ціна, чисельність населення, розмір сім'ї, середньодушове споживання окремих товарів і послуг). Моделі будуються на основі застосування теорії ймовірності, математичної статистики, ЕОМ.
Для вивчення незадоволеного попиту, структурних змін, сезонності проявів попиту використовуються результати проведення анкетних обстежень сімей, вибіркових опитувань населення, спеціальних спостережень за попитом, тобто проводяться маркетингові дослідження.
Комплексне застосування різних методів дозволяє більш повно врахувати всі особливості прояву попиту і обгрунтовано спрогнозувати його величину та структуру.
Прогнозні розрахунки проводяться в кілька етапів. Спочатку визначають обсяг і структуру задоволеного попиту, який за своєю величиною та складом в основному відповідає сумі і структурі продажу товарів населенню через усі канали реалізації. Кількісно він також визначається сумою купівельних фондів населення.
Потім на основі використання матеріалів бюджетних обстежень сімей, даних про приріст заощаджень, зіставлення темпів зміни доходів і заощаджень, матеріалів вибіркових опитувань населення та експертів визначають обсяг і структуру незадоволеного попиту.
Реалізований і незадоволений попит в сумі показують обсяг дійсного попиту населення, реально пред'явленого і забезпеченого відповідними грошовими засобами.
На четвертому етапі проводиться оцінка достовірності, якості та обгрунтованості прогнозних розрахунків з урахуванням дії різних факторів, оцінюється прогностична цінність розроблених моделей попиту. При цьому застосовуються різні методи, які доповнюють один одного. [54, с.165].
Маючи динамічний ряд по товарообігу, слід виявити основні тенденції товарообігу за досить тривалий період і визначити, як може розвиватися надалі товарообіг, тобто розрахувати прогноз обсягів товарообігу при сформованих темпах зростання. Такий розрахунок називається екстраполяцією і використовується при прогнозуванні товарообігу.
Перш ніж зробити розрахунки по екстраполяції, необхідно найбільш точно визначити загальну тенденцію розвитку товарообігу математично через рівняння (прямий) - якщо товарообіг зростає рівномірно або кривою типу параболи другого порядку, якщо товарообіг зростає з деяким прискоренням.
Рівняння кривої виражається формулою:
, (17),
де а 0, а 1 - параметри рівняння; t - порядкові номери періодів, моментів часу, року; - Вирівняний обсяг товарообігу за період t.
Для знаходження параметрів рівняння прямий (а 0, а 1) розв'язується система рівнянь:
(18),
(19),
де n - кількість років; у - фактичний обсяг товарообігу.
Систему рівнянь можна спростити, якщо починати відлік з середини ряду. Середньому моменту (році) присвоюється нульовий номер, а інші від 1 і до n, причому нумерація до базисного року позначається зі знаком мінус, а після - зі знаком плюс. Якщо S t = 0, то система матиме вигляд:
(20),
(21).
Звідси:
(22);
(23).
Вибір рівняння для вирівнювання товарообігу визначається умовою S (у- ) 2 = min. При цьому може обчислюватися також середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації.
Екстраполяцію можна зробити по параболі 2 порядку:
, (24)
де а 0, - постійне зростання товарообігу, а 1 - прискорення зростання товарообігу.
Параметри а 0, а 1, а 2 визначаються шляхом вирішення наступних рівнянь:
(25)
(26)
(27)
Спрощуючи рівняння параболи для розрахунку його параметрів, отримаємо рівняння:
(28)
(29)
(30).
Джерело: [6, с.293-295].
Складання прогнозів засобами Excel. За типом функціональних залежностей екзогенних змінних моделі тренду можуть бути лінійними і нелінійними. Складність економічних процесів і властивість відкритості економічних систем обумовлюють в більшості випадків нелінійний характер розвитку економічних показників. Однак побудова лінійних моделей є набагато менш трудомісткою і з технічної і з математичної точок зору процедурою. Тому на практиці нерідко допускають часткове перетворення нелінійних процесів (за умови, що попередньо проведений графічний аналіз даних дозволяє це зробити), і моделювання поведінки досліджуваного показника зводиться до складання та оцінці лінійного рівняння його динаміки [57, с.61].
З найбільш доступних програмних засобів, за допомогою яких можливо проводити прогнозування, є Microsoft Excel. За допомогою Microsoft Excel можна робити лінійне прогнозування, експоненціальне і регресійний аналіз розвитку процесу в часі.
Таким чином, на розвиток товарообороту впливає безліч різних чинників, які можна розділити на внутрішні і зовнішні, екстенсивні та інтенсивні. Найбільш суттєвими факторами, що впливають на обсяг товарообігу, є: купівельні фонди населення, чисельність населення, що обслуговується, товарні ресурси, чисельність працівників, товарні запаси, торговельні площі, а також показники використання цих ресурсів. Повнота і якісний рівень проведення економічного аналізу роздрібних торговельних організацій є необхідною базою для прогнозування і планування їх подальшої діяльності.
1.3 Тенденції розвитку товарообігу регіону (м. Мурманськ)
Місто Мурманськ розташований серед сопок на березі незамерзаючої Кольської затоки в 50 кілометрах від виходу в Баренцове море. Протяжність міста уздовж берегової лінії перевищує 10 км. Відстань від Мурманська до Москви становить 1967 км, до Санкт-Петербурга - 1448 км.
Станом на 1 жовтня 2007 року на території міста зареєстровано 15182 суб'єктів господарської діяльності, врахованих у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій (ЄДРПО), що на 9% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. З них 5% - організації муніципальної та державної форми власності, 83% - приватної власності. Розподіл організацій за видами діяльності представлено на ріс.1.3.1
Як видно з ріс.1.3.1., Із загального числа зареєстрованих організацій 12% зайняті в обробних виробництвах, 42% у сфері оптової та роздрібної торгівлі, 11% - ринок нерухомості та ріелторських послуг, 8% - сфера соціальних та житлово-комунальних послуг .
Число діючих великих і середніх організацій складає 234 одиниці, 160 з них (половина підприємств області) у першому півріччі працювали з прибутком.
Кількість індивідуальних підприємців за 9 місяців 2007 року збільшилося на 3,5% в порівнянні з минулим роком, їх чисельність становила - 7770 одиниць, 45% від обласного значення.
Ріс.1.3.1 Розподіл організацій м. Мурманська за видами діяльності.
Джерело: власна розробка.
У місті зберігається багаторічна тенденція зниження чисельності населення, але в 2006 році намітилася деяка позитивна динаміка, пов'язана зі збільшенням числа зареєстрованих шлюбів і скороченням міграційної убутку.
У 2006 р. чисельність населення Мурманська склала 320,9 тис. чол., У тому числі працюючих - більше 120 тис. чол, в 2007 р. - 322,4 тис. чол. Рівень безробіття складає 1,5% до працездатного населення.
Екстремальність впливу кліматичних умов Крайньої Півночі на людину висуває особливі вимоги до формування відповідної соціально-економічного середовища, яка зводила б до мінімуму фактори ризику проживання. При цьому найважливішим вимогам, які ставляться до такої середовищі, є її здатність забезпечити мінімальний рівень споживання продуктів харчування та життєво необхідних товарів всього населення регіону. Функцію розподілу і постачання населення життєво необхідною продукцією виконує економічна система споживчого ринку Мурманської області. Необхідно мати на увазі, що, оскільки торгівля сфери споживчого ринку обслуговує домашні господарства, то дана галузь є соціально загостреної. Будь-які скільки-небудь значимі перебої в товарній пропозиції викликають стрімку негативну реакцію з боку покупців. Разом з тим політичні, економічні та соціальні зміни негайно позначаються на діяльності споживчого ринку [52].
Роздрібна торгівля м. Мурманська володіє достатніми позитивними характеристиками:
перевагу сфери торгівлі фінансово-банківським сектором, т.к тут швидше за все звертаються "живі" гроші;
повернення справжньої ролі платоспроможного попиту в обороті товарно-матеріальних цінностей;
легальна можливість придбання приватними підприємствами та фізичними особами будь-якого товару, в тому числі відноситься до засобів виробництва. У результаті знімаються штучні "перегородки", що розділяють обіг продукції виробничого призначення і споживчих товарів;
торгівля стала активним провідником різної закордонної продукції, тим самим поставивши підприємства-виробники товарів аналогічного призначення перед необхідністю домагатися конкурентоспроможності своєї продукції;
розвивається конкуренція і в самій галузі, в першу чергу за рахунок дроблення колишніх великих державних організацій, а також за рахунок утворення великої кількості нових торгових приватних підприємств;
споживчий ринок забезпечує зайнятість і доходи значної частини населення регіону.
Особливості економіко-географічного положення регіону:
рівень виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства в умовах Півночі значно обмежений природно-кліматичними та економічними факторами;
значущість споживчого ринку Мурманської області у виконанні основної функції товароруху зростає у зв'язку з тим, що фізіологічні норми споживання продуктів харчування підвищені для населення районів з екстремальними умовами проживання.
У той же час підприємницька діяльність пов'язана з високими ризиками, що полягають у підвищених витратах ведення господарської діяльності, обмеженою можливістю маневрування поставками, низьким платоспроможним попитом населення.
Для Мурманської області, як регіону Крайньої Півночі з виробничою спеціалізацією, заснованої на видобутку та первинної переробки природних ресурсів, міжрегіональні відносини є обов'язковою умовою стабільного розвитку. За даними Держкомстату РФ під впливом дії ринкових сил зросла ступінь залежності регіону від зовнішніх зв'язків.
Зокрема, з урахуванням природно-географічних умов особливого значення для області має залежність від поставок продовольства. У цілому до цього часу область має стабільне забезпечення, а споживчий ринок високу насиченість продовольчими товарами. Домінуюче становище у постачанні продовольства в область займають регіони Північно-Заходу Росії. Частка імпортного продовольства постійно знижується, і в даний час питома вага імпортної продукції залишається значним тільки за м'ясопродуктах, рослинних жирах, фруктам. [52].
В економіці міста частка зайнятих у сфері торгівлі становить 10%, або більше 12 тисяч працюючих. Частка міського обороту роздрібної торгівлі в обласному обороті стабільно складає понад 55%. На одного жителя Мурманська товарів припадає в 1,5 рази більше, ніж у середньому по області.
У поточному році значно збільшився обсяг споживання товарів і послуг, перевищивши за оцінними даними 50 млрд. руб., У т. ч. оборот роздрібної торгівлі склав більше 31 млрд. руб., Що на 10,6% вище, ніж у 2005 році. Оборот платних послуг збільшився на 8% до 17,7 млрд. руб. Оборот громадського харчування в 2006 році збільшився на 6,5% і склав 1,7 млрд. рублів.
Протягом останніх трьох років щорічні темпи приросту в торгівлі складають 6-8%, інвестиційна активність підприємців у цю сферу діяльності висока, а зростання обсягів послуг обмежується лише платоспроможністю населення. У поточному році введено в дію: у Жовтневому окрузі - 48 об'єктів торгівлі, 8 громадського харчування, 9 побутового обслуговування, в Ленінському - відповідно 56, 4, 7, у Первомайському - 16 торгових, 2 громадського харчування, 2 побутового обслуговування.
Поряд з адміністративними функціями місто займає провідні позиції в економіці регіону, залишаючись його фінансовим і діловим центром. У місті зосереджена основна частина суб'єктів бізнес-інфраструктури. Серед них інститути сприяння розвитку підприємництва, до яких відносяться: Некомерційна організація "Державний фонд розвитку малого підприємництва Мурманської області" (ФОРМАП), НП "Союз промисловців і підприємців (роботодавців) Мурманської області", Інформаційно-консультаційний центр для підприємців-початківців Північної торгово-промислової палати, "Мурманське регіональне агентство підтримки малого і середнього бізнесу", Громадська організація "Кольський центр розвитку підприємництва", Соціально-ділове агентство "Жінки Півночі" та ін
За даними Мурманскстата в 2006 р. середня заробітна плата склала 15,4 тис. руб., Її реальне зростання склало 7,7% до рівня 2005 р. За прогнозами експертів за рахунок розвитку високоприбуткових видів діяльності (кольорова металургія, рибна промисловість, електроенергетика) в найближчі роки очікується подальше зростання реальних доходів населення.
За даними Мурманскстата в січні-червні 2007 р. динамічно розвивався споживчий ринок товарів і послуг. Темпи росту в порівнянних цінах за перше півріччя склали: оборот роздрібної торгівлі - 108,5 відсотка, оборот громадського харчування - 104,5 відсотка, обсяг платних послуг населенню - 107,4 відсотка.
Оборот роздрібної торгівлі за 9 місяців 2007 р. склав близько 31 млрд. руб., На 9,6% вище, ніж за 9 місяців 2006 року. Оборот платних послуг збільшився на 5,8% до 17,3 млрд. руб. Оборот громадського харчування за 9 місяців 2007 року збільшився на 6,5% і склав 1,8 млрд. рублів. Обсяг побутових послуг населенню зріс на 13,5% до 2,7 млрд. руб. і склав 76% в загальнообласному обсязі.
Необхідною умовою сталого економічного зростання є активізація інвестиційної діяльності. Ситуація в інвестиційній діяльності міста складалася з перемінним успіхом, але з 2003 року намітилася тенденція до її стабілізації. У 2005 році обсяг інвестицій в основний капітал порівняно з 2004 роком зріс на 29%. Основний інвестиційний потік направлявся на будівництво мосту через Кольський затоку і придбання транспортних суден.
Питома вага міста Мурманська в обсязі інвестицій Мурманської області у 2006 році склав 39%. За січень - вересень 2007 року обсяг інвестицій в основний капітал великих і середніх організацій збільшився на 25,5%. Питома вага в обсязі області - 45,9%.
Основні напрями інвестування - модернізація та розширення існуючих потужностей у сфері транспорту, зв'язку, рибної промисловості і споживчого ринку.
Ситуація на ринку праці залишається стабільною. У числі офіційно зареєстрованих безробітних жінки становлять 49,6%, інваліди - 38% та молодь 16-29 років - 28%. По всіх категоріях, як і в цілому по безробітним, спостерігається зниження, за винятком інвалідів, кількість яких незначно збільшилася (100,5%). До позитивних результатів розвитку ринку праці ставляться зниження частки безробітних, які одержують допомогу з безробіття в мінімальному розмірі з 70,8% до 63,5% і скорочення кількості вакансій з оплатою праці нижче прожиткового мінімуму (74%). Питома вага таких вакансій в загальному числі заявлених знизився з 32,6% за 9 місяців 2006 року до 26,8% у поточному періоді.
У результаті проведеної соціальної роботи відповідно до постанови адміністрації міста Мурманська від 21.03.2007 № 343 "Про додаткові гарантії зайнятості молоді міста Мурманська в 2007 році" за 9 місяців 2007 року було працевлаштовано 12 підлітків (133% до рівня минулого року). Середня заробітна плата працевлаштованих молоді склала 2974 руб. (103,5% до 2006 року), що в 2 рази менше в порівнянні з величиною прожиткового мінімуму для дитячого населення.
Середня заробітна плата за 9 міс. 2007 р. складає 17 454 рубля.
Розподіл працюючого населення по галузях представлено в табл.1.3.1
Таблиця 1.3.1 Розподіл чисельності працюючих м. Мурманська по галузях економіки
Галузь | Кількість зайнятих,% |
Державне управління, соціальне забезпечення і забезпечення військової безпеки | 12,3 |
Освіта | 12,0 |
Охорона здоров'я та соціальні послуги | 11,0 |
Харчова промисловість | 24,0 |
Торгівля та послуги | 13, |
Рибальство та рибництво | 5,2 |
Обробні виробництва | 5,9 |
Інші галузі | 16,6 |
ВСЬОГО | 100,0 |
Джерело: Дані МурманскСтата.
Всього на великих і середніх підприємствах міста працює понад 115,3 тис. осіб, з них більше 24% у сфері транспорту і зв'язку, в т. ч.27, 8% на сухопутному транспорті, 18,5 на морському, 18,7 у сфері зв'язку, 35% зайняті допоміжної та обслуговуючої транспортною діяльністю, 12,3% зайняті державним управлінням, соцзабезпечення та забезпеченням воєнної безпеки, 12% в освіті, 11 у сфері охорони здоров'я та соціальних послуг, 13% у сфері торгівлі та послуг, 5,2 % у сфері рибальства, рибництва, 5,9% в обробних виробництвах, в т. ч. на судноремонтних підприємствах 39%, в харчовій промисловість 24%.
За аналізований період за рахунок будівництва нових торгових організацій і реконструкції існуючих введено 6,03 тис. кв м торгових площ - більше половини обласного обсягу. З них 95,5% за рахунок введених в дію після реконструкції.
Аналіз роздрібного товарообігу, проведене інформаційним агентством "INFOLine" виявив збереження тенденції зниження частки продовольчих товарів в обороті роздрібної торгівлі, яка становила на кінець I кварталу 2007 року 45,8%. За прогнозами фахівців ця тенденція буде зберігатися аж до 2010 року, незважаючи на значно більш низький рівень споживання продовольчих товарів в порівнянні з зарубіжними країнами. На думку аналітиків, таке становище зумовлено зниженням рівня інфляції по групі непродовольчих товарів через високу частку імпорту і продовження зміцнення рубля, а також розвитком споживчого кредитування. Важливо зазначити, що питома вага товарів, придбаних в кредит в 1 кварталі 2007 року, зріс до 14%. [52].
Аналізуючи викладене вище, можна виділити наступні тенденції в розвитку роздрібного товарообігу м. Мурманська:
протягом останніх трьох років щорічні темпи приросту в торгівлі складають 6-8%;
відзначається висока інвестиційна активність підприємців у сферу роздрібної торгівлі;
обсяг товарообігу та послуг обмежується лише платоспроможністю населення;
спостерігається зниження частки продовольчих товарів в обороті роздрібної торгівлі;
споживчий ринок м. Мурманська характеризується високою насиченістю продовольчими товарами, що зумовлює посилення конкуренції між організаціями роздрібної торгівлі;
частка імпортного продовольства постійно знижується, в даний час питома вага імпортної продукції залишається значним тільки за м'ясопродуктах, рослинних жирах, фруктам;
в найближчі роки очікується подальше зростання реальних доходів населення, що, у свою чергу, викличе зростання купівельних фондів населення.
Крім цього, в останні роки в м. Мурманську відзначається зростання числа великих магазинів роздрібної торгівлі (гіпер-та супермаркетів).
На закінчення питання можна зробити наступні висновки:
регіональні особливості Мурманської області пред'являють підвищені вимоги до споживчого ринку в частині виконання основної функції - постачання населення продукцією широкого вжитку;
специфічні умови Півночі створюють підвищену ризикову складову підприємницької діяльності сфери споживчого ринку;
місто Мурманськ можна охарактеризувати як динамічно розвивається регіон з зростаючим роздрібним товарообігом,
діяльність організацій роздрібної торгівлі є затребуваною і цей попит продовжує рости.
2. Аналіз роздрібного товарообігу ооо "маркет" (магазин "схід")
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності ТОВ "Маркет" (магазин "Восход")
ТОВ "Маркет" - товариство з обмеженою відповідальністю, чинне на підставі статуту. Очолює суспільство і є його засновником товариства є директор. Товариство утворений 24 листопада 2005 року рішенням єдиного учасника. ТОВ "Маркет" є новоствореним суспільством, є юридичною особою і будує діяльність на підставі статуту і законодавства Російської Федерації. Товариство засноване однією особою відповідно до положення федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Товариство має штампи і бланки зі своїм найменуванням, власну емблему, а також зареєстрований у встановленому порядку товарний знак та інші засоби візуальної ідентифікації. Статутний фонд ТОВ "Маркет" складає 100 000 крб. РФ.
Метою діяльності Товариства є господарська діяльність, спрямована на одержання прибутку, задоволення соціально-економічних інтересів учасників та членів трудового колективу Товариства.
Товариство має право здійснювати наступні види діяльності:
1. Роздрібна торгівля пивом, алкогольними та іншими напоями;
2. Інша торгово-закупівельна діяльність, а саме:
виробництво готових до вживання харчових продуктів і заготовок для їх приготування;
роздрібна та оптова торгівля через агентів;
поставка продукції громадського харчування;
діяльність ресторанів, кафе, барів та інших організацій громадського харчування;
3. Транспортна обробка вантажів, їх зберігання і складування;
4. Здача в найм власного та орендованого нежитлового майна;
5. Здійснення інших видів діяльності, які суперечать законодавству Російської Федерації.
Предмет діяльності Товариства може бути розширений або змінений за рішенням вищого органу Товариства та відповідно до чинного законодавства.
Майно організації становлять основні фонди, оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.
Товариство може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді
Товариство має розрахунковий, валютний в установах банків, просту круглу печатку із своїм найменуванням та інші печатки, штампи, товарний знак та інші реквізити зі своїм найменуванням.
Товариство має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на праві власності відповідно до його призначення та цілями Товариства.
Майно Товариства враховується на його балансі. Майно Товариства є власністю Товариства. Учасники не користуються будь-якими відокремленими правами на об'єкти, що входять до складу майна Товариства, в тому числі на об'єкти, передані ними в якості внесків до статутного фонду.
Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями будь-яким належним йому майном, на яке відповідно до законодавства Російської Федерації може бути звернено стягнення.
Джерелами формування майна організації є доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності.
Діяльність, що підлягає ліцензуванню, здійснюється тільки після отримання відповідної ліцензії. Так, даною організацією отримані ліцензії на здійснення таких робіт і послуг:
роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами;
роздрібна торгівля (за винятком алкогольних напоїв та тютюнових виробів).
У магазині працюють виробничі цехи з виробництва м'ясних, рибних напівфабрикатів, салатів та хлібобулочних виробів. Цехи працюють на підставі діючих технічних умов з виробництва різної продукції.
Засновник вправі 1 раз на рік приймати рішення про розподіл чистого прибутку.
Керівництво поточною діяльністю Товариства і виконання рішень здійснюється одноосібним виконавчим органом товариства - Директором, який призначається на 5 років.
Фінансовий рік Товариства збігається з календарним роком.
В організації працює персонал різної кваліфікації. Розподіл чисельності працівників за кваліфікаційним складом представлено в табл.2.1.1
Таким чином, в даній організації торгівлі 19,1% працівників мають вищу освіту (25 чол), 5,3% - незакінчену вищу освіту (7 чол), 63,4% - середню професійну освіту (83 чол), середня освіта - 8 , 4% (11 чол), базову вищу - 3,8% (5 осіб).
Велика частина співробітників ТОВ "Маркет" має значний досвід роботи в сфері роздрібної торгівлі.
Таблиця 2.1.1 Аналіз чисельності працівників ТОВ "Маркет" за кваліфікаційним складом
Освіта | 9 місяців 2006 | 9 місяців 2007 | Відхилення | Зміна у% до попереднього періоду |
Вища, чол. | 10 | 25 | 15 | 250,0 |
Незакінчена вища, чол. | 4 | 7 | 3 | 175,0 |
Середня професійна, чол. | 41 | 83 | 42 | 202,4 |
Середнє, чол. | 8 | 11 | 3 | 137,5 |
Базове, чол. | 4 | 5 | 1 | 125,0 |
Разом: | 67 | 131 | 64 | 195,5 |
Джерело: власна розробка на підставі даних ТОВ "Маркет".
Організаційна структура управління магазину "Схід" ТОВ "Маркет" представлена в Додатку А. Як видно з Додатка А, в магазині існує затверджена схема підпорядкованості. Дану оргструктуру можна охарактеризувати як лінійно-функціональну. Очолює магазин директор, якому підпорядковується заступник директора, товарознавець, виробничі цехи охорона магазину старший касир.
Заступнику директора підпорядковуються завідувачі відділами, старший оператор, адміністратор торгового залу, контролер естакади, адміністративно-господарська служба, контролер касового вузла.
Магазин складається з наступних відділів: гастрономічний, бакалійний, винно-горілчаний, МРО (м'ясо, риба, овочі), відділу супутніх товарів, а також виробничих цехів.
Така організаційна структура управління дозволяє раціонально розподілити функції управління між керівниками, забезпечує мінімальність ланок структури управління, що в свою чергу дозволяє прискорити прийняття і виконання прийнятих управлінських рішень відділами і виробничими цехами магазину. .
Вітрини виробничих цехів розташовані в кінці магазину. Самі цеху відокремлені від покупців стеклами. Заробітна плата працівникам виробничих цехів нараховується залежно від товарообігу по продукції власного виробництва, що дозволяє підвищити зацікавленість працівників у результатах праці. Форма оплати праці працівників - почасово-преміальна. У залежності від величини відпрацьованого часу працівникові нараховується оклад, а розмір премії залежить від виконання плану.
Основні показники діяльності магазину "Схід" представлені в табл.2.1.2 Більш докладно показники діяльності аналізованої організації будуть розглянуті далі.
Таблиця 2.1.2 Основні показники діяльності магазину "Восход"
Показник | За 9 міс. 2006 | за 9 міс. 2007 | Відхилення (+,-) | У% до минулого періоду |
Товарообіг у діючих цінах | 82363,48 | 197944,02 | 115 580,54 | 240,3 |
У порівнянних цінах | 82363,48 | 181600,02 | 99 236,54 | 220,4 |
Собівартість проданих товарів і послуг | 65629 | 159431 | 93 802 | 242,9 |
Валовий дохід | 5130 | 10624 | 5 494 | 207,1 |
Рівень валового доходу | 4,27 | 2,06 | -2,21 | 48,3 |