Значення наочності у процесі навчання англійської мови

Державна освітня установа

Губернський коледж м. Похвистнево

Сергієвський філія

Дипломна робота

На тему: «Значення наочності у процесі навчання англійської мови».

Суходіл 2010

Зміст

Введення

Глава I. Роль принципу наочності в процесі вивчення іноземної мови

1.1 Про застосування наочності у навчанні іноземної мови

1.2 Наочність, як компонент розвитку уваги на уроках англійської мови

Глава II. Застосування принципу наочності у процесі навчання англійської мови

2.1 Використання наочності навчання при аудіюванні

2.2 Застосування наочності при формуванні лексичних навичок говоріння

Глава III. Наочність і мультимедійний супровід на уроках іноземної мови

3.1 Наочність та ІКТ

3.2 Мультимедійне супровід уроків англійської мови

Висновок

Список використаної літератури

Додаток

Введення

Проблема наочності у навчанні іноземних мов була актуальною в усі часи. В останні роки у зв'язку з прагненням людства до "суспільства без кордонів", залученню до культурної спадщини і духовних цінностей народів світу знання іноземної мови як інструменту міжкультурної комунікації, стало престижно і затребуваний. Тому помітно розширилася область наочності й ускладнився її інвентар: від предметів і картинок, жестів і рухів до відеофільмів і комп'ютерних програм, за допомогою яких викладач моделює фрагменти об'єктивної дійсності. Загальновідомо, що ефективність навчання залежить від ступеня залучення до сприйняття всіх органів почуттів людини. Чим більш різноманітні чуттєві сприйняття навчального матеріалу, тим міцніше він засвоюється. Ця закономірність знайшла своє вираження в дидактичному принципі наочності.

Принцип наочності відіграє особливу роль у навчанні іноземної мови. При освоєнні іноземної мови виникає завдання - створити систему відображення об'єктивного світу в формах другої мови. У шкільних умовах навчання при відсутності іншомовного середовища об'єктивний світ моделюється за допомогою наочності. Використовуючи різні засоби наочності: предмети, макети, картини, жести, рухи, діафільми, кінофільми і т. п., вчитель у навчальних цілях моделює фрагменти об'єктивної дійсності, які асоціюються учнями з відповідними іншомовними формами в процесі здійснення навчальної комунікації. У результаті цього форми іноземної мови стають для учнів відображенням відповідних фрагментів об'єктивного світу і носіями певної інформації, обмін якою здійснюється при спілкуванні в тій чи іншій ситуації.

При навчанні іноземної мови наочність є не тільки важливим засобом семантизації, а й засобом оволодіння ситуативної обумовленістю мови. За допомогою наочності створюються навчальні ситуації, в яких відпрацьовується усна комунікація і освоюється таким чином мовна реакція на об'єктивну дійсність і життєві ситуації.

Таким чином, наочність у навчанні іноземної мови в практичних цілях допомагає розкрити зміст висловлювань і моделює життєві ситуації, в яких відбувається комунікація. Принцип наочності в застосуванні до навчання іноземної мови виступає у формі ситуативної наочності.

Крім того, засоби наочності можуть бути використані в якості орієнтовних опор і при узагальненні мовних явищ, де вони проявляють себе так само, як при навчанні інших навчальних предметів.

Кожен вчитель за свою педагогічну практику неодноразово чув рекомендації на свою адресу більше використовувати засоби наочності на уроці. Багато сил і часу він витрачав на те, щоб наповнити свій кабінет різними наочними посібниками: картинами, таблицями, схемами, макетами. Мабуть, немає кабінету, де не було б технічних засобів навчання: магнітофони, програвачі, телевізори, діапроектори, а останнім часом і комп'ютери.

Застосування наочних методів навчання обумовлено дидактичним принципом наочності, який обгрунтував у "Великій дидактиці" Я. А. Коменський. Він розглядав чуттєвий досвід дитини як основу навчання і вважав, що навчання слід починати "не зі словесного тлумачення про речі, але з реального спостереження над ними". Я. А. Коменський висунув "золоте правило дидактики": "... Все, що тільки можна, представляти для сприйняття почуттями, а саме: видиме - для сприйняття зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, смак - смаком, доступне дотику - шляхом дотику. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома почуттями, нехай вони відразу схоплюються кількома почуттями ". [17]

Мета дослідження: розглянути принцип наочності у дітей молодшого шкільного віку на уроках англійської мови.

Завдання дослідження:

Принцип наочності на уроках англійської мови

Мультимедійна наочність на уроках англійської мови

Об'єкт дослідження: принцип наочності на уроці англійської мови.

Предмет дослідження: принцип наочності на уроці англійської мови на початковому ступені навчання.

Гіпотеза: принцип наочності на уроці англійської мови залежить від таких факторів як:

Педагогічна майстерність вчителя;

Правильна організація виховного та навчального процесів;

Прагнення вчителя знайти свій ефективний метод викладання іноземної мови.

Методи дослідження:

Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження;

Узагальнення досвіду провідних педагогів, психологів та методистів;

Спостереження;

Пробне навчання.

Глава I. Роль принципу наочності в процесі вивчення іноземної мови

1.1 Про застосування наочності у навчанні іноземної мови

Сполучення слова і наочності - це одне з найпоширеніших явищ в сучасній практиці навчання. Завдання навчання вирішуються успішніше в тому випадку, коли використання мови спирається на безпосереднє сприйняття учнями предметів, процесів та їх зображень. При поєднанні словесного поводження з застосуванням наочних засобів розумова діяльність характеризується з'єднанням безпосереднього сприйняття і понятійним апаратом мислення.

Принцип наочності припускає використання засобів наочного навчання в таких формах, які сприяють включенню сприйняття і уявлень, що створюються на основі застосування цих засобів, в розумову діяльність учнів, стимулюють і полегшують її.

Проведені досліди підтверджують той факт, що наочний матеріал, незалежно від вікових особливостей, запам'ятовується набагато краще.

Наочність - це основа, на якій нова мова засвоюється своєрідно, і формуються мовні процеси, що навчаються. Використання засобів наочності забезпечує легкість і швидкість відтворення у свідомості зв'язків від слова іноземної мови, що означає поняття, до образу предмета і явища, і зв'язків від образу предмета, сприйманого в момент говоріння, до іншомовного слова, виражає поняття.

І. О. Зимня відзначає, що цілі застосування наочності обумовлені завданнями, які стоять перед викладачем на певному етапі навчання іноземної мови [4]. Вона вважає, що наочність в плані повідомлення знань при навчанні іноземної мови може використовуватися з метою: семантизації мовного матеріалу та організації запам'ятовування через встановлення зв'язку між вербальним і наочно-чуттєвим чином дійсності.

Є. І. Пассов вважає, що мета застосування образотворчих смислових опор - «викликати необхідні асоціації між зображенням (ідеєю, змістом) і тим, що стане змістовним матеріалом висловлювання», оскільки «до зорового образу легко і міцно прив'язуються навіть абстрактні ідеї» [ 7]. На його думку, в даних опорах «можуть бути гіперболізовано ті властивості і якості предметів, які важливі для того, щоб схопити суть і визначити напрямок руху думки говорить».

Проблема використання наочності в навчанні тісно пов'язана з проблемою моделювання навчального матеріалу. Моделі дозволяють відображати явища і об'єкти реального світу на безліч абстрактних символів і понять, а зв'язки між ними - на зв'язку між відповідними абстракціями. Але почнемо з самого поняття «модель», яке використовується в багатьох галузях науки. Модель - це штучно створений об'єкт у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знакових форм або формул, який, будучи подібний досліджуваного об'єкта (або явища), відображає і відтворює в більш простому і огрубленном вигляді структуру, властивості, взаємозв'язки і відносини між елементами цього об'єкта.

Прийнято умовно поділяти моделі на три види: фізичні (що мають природу з оригіналом); матеріально-математичні (їх фізична природа відрізняється від прототипу, але можливо математичний опис оригіналу); логіко-семіотичні (конструюються із спеціальних знаків, символів і структурних схем). Існують і інші класифікації: моделі речові і уявні (наочно-образні і логіко-символічні).

А. Н. Кочергін в запропонованій ним класифікації розглядає наступні моделі за видовою ознакою: матеріальні, ідеальні, предметні, символічні [5].

С. І. Архангельський ділить існуючі моделі на три основних типи: матеріальні, абстрактні, моделі судження та аналогії [2].

Л. М. Фрідман виділяє два класи моделей: 1) матеріальні (речові, реальні), які, у свою чергу, діляться на статичні (нерухомі) і динамічні (діючі), 2) ідеальні, які діляться на образні або іконічні, знакові ( знаково-символічні) і уявні (розумові, уявні) [11]. На його думку, всі виділяються моделі мають властивість наочності як для їх творців, так і для тих, хто їх розуміє. Матеріальні моделі наочні тому, що вони являють собою об'єктивно існуючі предмети і чуттєво сприймані. Ідеальні моделі також чуттєво сприймані, і це сприйняття викликає образи модельованих об'єктів, на основі яких ці моделі були розроблені.

Метод моделювання сьогодні широко використовується в педагогіці. Л. М. Фрідман вважає, що використання моделювання в навчанні має два аспекти: 1) служить тим змістом, який має бути засвоєно учнями в результаті навчання, 2) є тим навчальним дією і засобом, за допомогою якого досягається мета навчання і без якого неможливо повноцінне навчання.

Переважна більшість форм людської діяльності не може здійснюватися без застосування знаково-символічних засобів. Вважається, що знак являє предмет і відображає за допомогою значення властивості і відносини предметів, тому що нерозривно пов'язаний зі значенням. Таким чином, функції знаково-символічних засобів - представляти предмет, викликати образ предмета, повідомляти знання про предмет.

За допомогою знакових систем можливе ефективне кодування одержуваної інформації, щоб максимально спростити і прискорити процес приведення одержуваної інформації до доступного для її використання увазі.

Психологія розрізняє різні види знаково-символічних засобів (наприклад, мовні та немовні). Специфіка їх використання залежить від виду діяльності та від мети вживання. У реальної діяльності, у тому числі і в навчанні іноземної мови, всі види знаково-символічних засобів використовуються не ізольовано, а в комплексі, що дуже добре проглядається в опорно-семантичної схемою, яка включає різні види графічних символів, що відображають зміст навчального матеріалу.

Необхідність володіння методикою моделювання зумовлена практичною значущістю як загального методу наукового пізнання, так і психолого-педагогічними аспектами. Коли навчаються будують різні моделі досліджуваних явищ, моделювання виступає і в ролі навчального засобу і способу узагальнення навчального матеріалу, а також представлення його у згорнутому вигляді. Крім того, досить широко застосовується моделювання навчального матеріалу для його логічного упорядкування, побудови семантичних схем, подання навчальної інформації у наочній формі і в розрахунку на образні асоціації за допомогою мнемонічних правил.

1.2 Наочність, як компонент розвитку уваги на уроках англійської мови

У своїй практиці вчителя англійської мови прагнуть використовувати наочність як стимулювання процесу засвоєння матеріалу, як додатковий засіб запам'ятовування і збереження інформації, як яскравий опорний сигнал, що сприяє розвитку таких здібностей дитини, як уява, зорова та емоційна пам'ять.

Наочність один з принципів навчання. Наочний образ виникає не сам по собі, а результаті активної пізнавальної діяльності дитини. Образи уявлення значно відрізняються від образів сприйняття. За змістом вони багатші образів сприйняття, але в різних дітей вони різні за виразності, яскравості, стійкості, повноті, тривалості запам'ятовування. Ступінь наочності образів уявлення може бути різною в залежності від індивідуальних здібностей дитини, від його знань, від рівня його уяви, а також від ступеня наочності вихідних образів сприйняття. Мислення переробляє ці уявлення, виділяє істотні властивості і відносини між різними об'єктами і тим самим допомагає створювати більш узагальнені, більш глибокі за змістом психічні образи пізнаваних запам'ятовуються об'єктів (лексем), що дуже важливо при вивченні мов.

Наочність як принцип навчання був вперше сформульований Я.А. Коменським, а в подальшому розвинений І.Т. Песталоцці, К.Д. Ушинського та іншими педагогами. Учитель може використовувати різні засоби наочності: реальні об'єкти, їх зображення, моделі досліджуваних об'єктів і явищ.

Наочність навчання, як дидактичний принцип побудови навчального процесу з опорою на засоби наочності у процесі навчання мовам може бути використаний і при викладенні нового матеріалу, і при перевірці засвоєння навчального матеріалу, і в оформленні навчальних посібників, книжок, карт, схем, таблиць і т. д.

Наочність у навчанні відноситься до різних видів сприйняття (зоровим, слуховим, дотикальним та ін.) Жоден з видів наочних посібників не володіє абсолютною перевагою перед іншими. Наприклад, при вивченні природи (теми «Пори року», «Погода» тощо), найбільше значення мають натуральні об'єкти та зображення, близькі до натури. На уроках граматики зручніше застосування умовних зображень, виражають відносини між словами, частинами речення за допомогою стрілок, дуг, за допомогою виділення частин слова різними кольорами і т. п. У таких випадках зіставне навчання мовам отримує ще одна перевага, так як він видовищним, дає додаткові точки дотику або відмінностей досліджуваних об'єктів. Застосування цього способу здійснити і легко і складно водночас. Необхідно не захаращувати пропонований матеріал зайвим порівнянням, що розсіює увагу, а акцентувати увагу на найголовніших моментах. Наприклад, при вивченні часів у граматиці російської,, англійської мов досить згадати існування трьох часів у російській і більше наявність їх в англійській мовах.

Нерідко виникає необхідність використовувати різні види наочних засобів при ознайомленні з одними і тими ж питаннями. Дуже важливо використовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращуючи уроки великою кількістю наочних посібників, бо це заважає учням зосередитися, і обдумати найбільш суттєві питання. Таке застосування наочних посібників у навчанні не приносить користі, а швидше шкодить і засвоєнню знань, і розвитку учнів. Коли в учнів є необхідні образні уявлення, слід використовувати їх для формування понять, для розвитку абстрактного мислення дитини. Це правило стосується не тільки до середніх і старших класів, а й до початкових класів. У практиці навчання застосування наочних засобів обов'язково поєднується зі словом вчителя. Знання форм поєднання слова і засобів наочності, їх варіантів і порівняльної ефективності дає можливість вчителю творчо застосовувати засоби наочності по поставленої дидактичної задачі, особливостям навчального матеріалу і конкретними умовами навчання.

Проблема використання наочності в навчанні тісно пов'язана з проблемою моделювання навчального матеріалу. Метод моделювання сьогодні широко використовується в педагогіці.

Глава II. Застосування принципу наочності у процесі навчання англійської мови

2.1 Використання наочності навчання при аудіюванні

Необхідність навчити більшу кількість людей говорити іноземною мовою і розуміти іноземну мову зростає з кожним роком у зв'язку з ростом і розвитком міжнародних політичних, економічних і культурних зв'язків.

Основну трудність при оволодінні іноземною мовою представляє вироблення навичок і вмінь аудіювання та говоріння. Причому, говорінню неможливо навчитися без аудіювання. Вони разом утворюють один акт усного спілкування. Аудіювання є похідним, вторинним у процесі комунікації, воно супроводжує говоріння і синхронно йому. Розвиток навичок аудіювання як виду мовленнєвої діяльності є однією з самостійних завдань навчання іноземної мови.

Аудіювання засноване на вмінні, і як будь-вміння воно спирається на певні навички, головними з яких є: • навички підсвідомого розпізнавання граматичних форм мови на морфологічному та синтаксичному рівні;

навички безпосереднього розуміння слів і словосполучень;

навички підсвідомого сприйняття звуків, звукосполучень і інтонацій, тобто звукової сторони мови.

Провідну роль у розвитку цих навичок відіграють технічні засоби слуховий, зорової та зорово-слуховий наочності.

Наочність навчання - це спеціально організований, цілеспрямований показ навчального матеріалу з метою підказати учням закони досліджуваного явища (в конкретному випадку - іноземної мови), що дозволяють побачити загальне через приватне, мовний закон через мовне дію. Наочність використовується для того, щоб "перекрити" канал рідної мови і спонукати учня слухати і говорити іноземною мовою.

Аудіювання, як і кожен інший вид діяльності, можна розглядати як парну протилежність, тобто "слухання - аудіювання". При цьому слухання - це сприйняття мовного матеріалу без вилучення інформації, а аудіювання переслідує цю мету. Вчителю важливо це пам'ятати при підборі матеріалу для аудіювання. Наприклад, фонозапису для тренування вимови або первинного закріплення граматичних структур та лексичних елементів мови вимагають від учнів простого промовляння або відтворення почутого. Для розвитку ж навичок говоріння слід підбирати матеріал, стимулюючий комунікацію, що дає поживу для висловлення власної думки, відносини, поглядів, думок.

Процес аудіювання пов'язаний з механізмом слуховий пам'яті, яку допомагають розвивати тренувальні вправи. Найскладнішим у процесі аудіювання є механізм логічного розуміння. У цьому випадку не потрібно багаторазове сприйняття і відтворення одного і того ж матеріалу. Повне розуміння мови на слух має здійснюватися цілісно при одноразовому сприйнятті. Завдання вчителя полягає в тому, щоб навчити розуміння не окремих слів і фраз, а загального розуміння: про що йде мова, де і коли відбувається дія, хто його головні учасники, і націлити учнів на сприйняття тексту в цілому. Однак, таке розуміння можливе лише за наявності в учнів розвинених до автоматизму в процесі систематичної практики мовних навичок. При підборі матеріалу важливо враховувати, чи мають учні достатній словниковий запас для розуміння, і, можливо, адаптувати обраний текст відповідно до рівня знань учнів. З самого початку слід привчати до сприйняття мовлення в нормальному темпі і обов'язково використовувати можливість слухати усну мову у виконанні носіїв мови.

Магнітофонна навчальна запис в даний час є найпоширенішим засобом слухової наочності. Однак, не слід забувати про певну обмеженість аудіозаписи, а саме - відсутності зовнішнього боку природної мови: міміки, жестів, рухів. Більш широкі можливості надають аудіовізуальні засоби: кіно, навчальне телебачення, відеозапису, які мають великі переваги в порівнянні з фонозапису, де відсутність зорової наочності заважають сприйняттю іноземної мови. Відеофільми, кінофрагменти, кінокольцовкі використовуються з метою інтенсифікації навчального процесу і надання йому максимальної комунікативної спрямованості. Вони створюють додаткову мовне середовище і відтворюють мовну ситуацію звуковими і зоровими засобами. За короткий проміжок часу, відведений на перегляд відеосюжету або відеофрагменту, учень отримує великий обсяг інформації відразу по двох каналах: зорового і слухового. Зоровий ряд допомагає краще запам'ятати мовні структури, розширити вокабуляр і стимулює розвиток мовних навичок і навичок аудіювання.

На початковому етапі навчання кадри відеосюжету повинні бути однозначні, щоб увагу учнів сконцентрувати не на самому сюжеті, а на конкретних предметах і ситуаціях. В міру ускладнення досліджуваного матеріалу ускладнюються і самі завдання. Вони набувають характер комунікативної спрямованості, наприклад, переказ фрагмента або розповідь про своє ставлення до побаченого. З'являється можливість роботи в парах по питально-відповідної системі, що імітує спілкування і розвиває мовленнєві вміння.

Можна запропонувати учням наступні завдання:

дати характеристику персонажів;

визначити і описати місце і час подій;

відповісти на питання за змістом;

згрупувати лексичний матеріал за тематичним принципом;

знайти і визначити конкретні мовні та лексичні структури;

передати одну і ту ж думку різними мовними засобами;

назвати запам'яталися фрази, вирази, ідіоми;

пояснити мотиви вчинків дійових осіб;

відтворити діалог між учасниками;

виступити в ролі екскурсовода, коментатора, диктора.

Останнє завдання ідеально для завершального етапу роботи над фільмом або кинофрагментов, коли демонстрацію можна зробити в німому варіанті. Така робота доцільна на просунутому етапі навчання для учнів сильного рівня.

Всі перераховані вище завдання дають можливість перенесення навчального матеріалу в нову мовну ситуацію.

Говорячи про роль технічних засобів у навчанні аудіювання, переваги одних і недоліках інших, можна з упевненістю сказати, що жодне з них, взяте окремо, не може повністю забезпечити успіх навчання, і тільки правильне їх поєднання, що відповідає особливостям досліджуваного питання й пізнавальної діяльності учнів, дає можливість досягти оптимальних результатів.

Починати навчання аудіювання слід з таких вправ, коли учні не тільки чують, але і бачать мовця. На початковому етапі вони націлюють на повторення почутого, а не на перевірку розуміння. Не завжди обов'язково вимагати відповідну реакцію. Це навіть може іноді перешкодити навчання аудіювання - учень буде намагатися обдумати відповідь замість аналізу почутого і більш глибокого його розуміння. Відтворення мови - це вже кінцевий результат, тому що говорення є найскладнішим аспектом мови. Хороший результат дають вправи у слуханні з метою впізнавання, розрізнення, зіставлення.

Наприклад: прослухай скоромовку і скажи, скільки ти почув слів, що починаються зі звуку [t]:

Never trouble trouble till trouble troubles you,

It only doubles trouble and troubles others too.

Або вправи на розрізнення довготи звуків: [i] [i:]

Або: прослухай ряд слів і назви номери тих, в яких є звук [e]:

bad, Ted, mat, sad, bear, red, fat, bed, Fred, cat, bed.

На цьому етапі обов'язково включення вправ, що розвивають слух і вимову, наприклад, такі, в яких потрібно прослухати і вибрати правильну відповідь на запитання чи висловлювання з двох або декількох варіантів.

Аудіювання діалогів необхідно включати з перших етапів навчання. Вони містять всі типи пропозицій: запитання, відповіді, накази, прохання, поради і є зразком живої повсякденної мови. Діалоги мають на меті в розмовній формі дати зразок лексичних та граматичних моделей. Добре складений діалог служить ілюстрацією мовних структур, а також включає матеріал країнознавчого характеру.

Спочатку діалоги невеликі за обсягом з основним акцентом на відтворення, тобто обговорювання за диктором. Поступово вводяться діалоги з записом природних, живих, справжніх розмов з включенням повторів, вигуків, скорочень, можливих у реальній бесіді пауз і затримок і в супроводі природних шумів. Завершальним етапом роботи над діалогом є його інсценування та презентація.

Проте, слід пам'ятати, що навчальні діалоги все-таки відрізняються від природних розмов і бесід, де можуть виникнути непередбачені повороти, де говорять можуть перебивати один одного або раптово змінити тему розмови або ж у розмову можуть вклинитися інші люди.

Отже, завдання для розвитку навичок аудіювання різні на різних етапах навчання. Вони залежать від поставлених вчителем навчальних завдань і ускладнюються в міру ускладнення досліджуваного матеріалу.

Щоб цей вид навчання був цікавий учням або не надокучив їм, вчителю необхідно максимально урізноманітнити завдання як для аудіювання, так і види контролю розуміння.

На початковому етапі контроль за допомогою картинок, карток, у вигляді виконання прохань і команд, сприймається учнями як гра, наприклад, вибрати картинку, відповідну почутому коротким оповіданням або діалогу.

Або:

знайти подібності та відмінності між картинкою і почутим;

виконати певні дії або команди, записані на аудіоплівку;

завдання на впізнавання граматичних структур: прослухай пропозиції і назви номери пропозицій, відповідних изученному граматичному матеріалу.

Такі завдання та види контролю сприймаються учнями як гра, а складну роботу над розвитком навичок аудіювання роблять цікавим, яскравим, що запам'ятовується.

На початковому етапі навчання імітаційні вправи "слухай і повторюй" зберігаються з метою вдосконалення навичок вимови та інтонації. Цікаві завдання вибіркового характеру: вибери правильний варіант відповіді з 2-3 запропонованих, а також завдання на розширює повторення, так зване "збільшення ланцюжка"

Listen and repeat:

a book;

an interesting book;

to read an interesting book;

like to read an interesting book with friends;

sisters like to read an interesting book with friends;

two sisters like to read an interesting book with friends;

two sisters like to read an interesting book with friends in the evening.

Такі вправи тренують пам'ять, допомагають запам'ятовувати все більш довгі речення.

Включаються вправи, що тренують мовні моделі:

символи вправи, де елемент підстановки дається у вигляді підказки і є опора на текст, таблицю, схему або є список слів і словосполучень для підстановки.

трансформаційні вправи, які активізують активність учнів і необхідні для вироблення автоматизму в процесі промовляння.

Наприклад, вивчивши даний завершене час, можна дати таку вправу:

Вислухай прохання і скажи, що ти це вже зробив. Дається зразок:

- Please, do your homework.

- But I have already done it.

Так можна затреніровивать будь граматичний і лексичний матеріал:

Вчитель: She is so beautiful!

Учень: Yes, she is so beautiful!

- Вправи на з'єднання 2-х і більше моделей, наприклад, учень прослуховує два прості пропозиції і виконує завдання з'єднати їх в одне складнопідрядне з допомогою союзного слова.

Запис: because I didn't write a letter. I was short of time

Учень (в паузі): I didn't write a letter because I was short of time.

- Диференційовані вправи, які складаються за принципом протиставлення лексичних та граматичних структур.

Наприклад, протиставлення позитивної та негативної форми в теперішньому тривалому часі.

Вчитель: Olga is reading a book now. And you?

Учень: I am not reading a book now.

Учитель повинен пам'ятати, що кожної вправи на аудіювання повинна передувати чітка докладна інструкція - завдання по його виконанню. Завдання повинно бути конкретним, зрозумілим, доступним і дано в усній або письмовій формі.

Тексти для аудіювання підбираються тільки на вивченому матеріалі і можуть включати лише невелика кількість незнайомих слів з метою розвитку мовної здогадки.

Технічні засоби можуть виступати не тільки в ролі навчання аудіювання, але і як засіб контролю. Вони допомагають за мінімальний час проконтролювати великий обсяг мовного матеріалу. Завдання по формі можуть збігатися із завданнями для навчання аудіювання, але мета змінюється; змінюється і форма перевірки. Вона може бути в письмовій формі (наприклад: прослухай і вибери правильну відповідь з ряду даних або прослухай і дослівно розшифруй фонозапісь діалогу, уривка тексту) і в усній формі, коли, наприклад, учням пропонується записати свої висловлювання на касету або начитати на плівку уривок тексту для контролю техніки читання. Письмова мова може контролюватися за допомогою аудіозапису диктантів, викладів, письмових перекладів.

Таким чином, в силах вчителя за допомогою аудіовізуальних засобів і шляхом підбору цікавого, різноманітного матеріалу і вправ зробити трудомісткий процес навчання аудіювання захоплюючим, емоційно-привабливим, здатним підтримувати високий мотиваційний рівень учнів і формувати стійкий інтерес до вивчення іноземної мови.

2.2.Прімененіе наочності при формуванні лексичних навичок говоріння

Сучасне життя вимагає від людей знань та володіння іноземними мовами. І тому проблема вивчення іноземних мов актуальна зараз як ніколи. Але недолік словникового запасу - основна причина того, що учні не володіють іноземною мовою.

Проаналізувавши лексичні вправи, можна зробити висновок, що структура лексичного навички говоріння не завжди усвідомлено враховується при побудові комплексу лексичних вправ, що негативно позначається на рівні володіння учнями лексичної стороною говоріння.

Для підвищення цього рівня необхідно використовувати різні способи навчання. Так як іноземна мова вивчається в штучних умовах, це вимагає широкого застосування наочності в навчанні, особливо на молодшій і середній щаблях.

У 8-14 років у школярів інтенсивно формується їх самосвідомість, інтелект, розширюються кругозір і досвід. У цьому віці вдосконалюються всі психічні процеси: мислення, пам'ять, увагу. Підлітки перестають бути досить уважними, погано слухають на уроці вчителя.

Застосування наочності допомагає організувати діяльність учнів так, щоб їхню увагу було стійким і зосередженим. Цінність чуттєво-наочного піднесення матеріалу полягає в тому, що воно мобілізує психічну активність учнів: викликає інтерес до занять іноземною мовою, знижує втому ...

Характеристика пам'яті також має важливе значення в навчанні іноземної мови. Розвиток усіх видів пам'яті пов'язано з використанням наочності в навчанні. Наочність забезпечує правильне осмислення матеріалу, служить опорою в його розумінні на слух і створює умови для його практичного застосування.

Принцип наочності навчання - це один з найбільш інтуїтивно зрозумілих принципів навчання, який випливає із сутності процесу сприйняття, осмислення та узагальнення матеріалу учнями.

Наочність впливає на емоційну сторону особистості учня. Відомо, що органи зору мають більшу чутливість. "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути" - говорить прислів'я. "Пропускна" здатність органів зору в оволодінні інформацією в п'ять разів більше, ніж органів слуху. Ця інформація відображається в пам'яті людини легко, швидко і надовго. Застосування наочності у поєднанні зі словом викладача приводить в дію I та II сигнальні системи, що сприяє більш міцному засвоєнню матеріалу.

Засоби наочності допомагають створенню образів, уявлень, мислення ж перетворює ці уявлення на поняття. Ілюстрації сприяють розвитку уваги, спостережливості, естетичного смаку, культури мислення, пам'яті і підвищують інтерес до вивчення іноземної мови.

Малюнки, фотографії, схеми, таблиці, картинки є зовнішнім виглядом наочності. Існує і наочність внутрішня, яка випливає з конкретного контексту, безпосереднього мовного оточення. Наочність є прояв психічних образів цих предметів, зображених на фотографіях, малюнках і т.д. Коли говорять про наочності, то мають на увазі образи цих предметів. Яскрава наочність створює уявлення про живих образах, викликає відповідні асоціації, оскільки сприйняття наочності надає емоційний вплив на учня.

Існує слухова, зорова і предметна наочність. Використання предметної наочності сприяє розвитку мислення іноземною мовою.

Наприклад, використовуючи картини на уроках, можна помітити, що діти швидше засвоюють ті чи інші явища, більш активно ведуть себе на уроках. Картина завжди вносить пожвавлення в урок. Діти з цікавістю слухають розповідь по картинці, яка допомагає їм зрозуміти сенс іноземної мови, вони самі загоряються бажанням висловитися або відповісти на питання за змістом картини.

Для введення прийменників місця можна використовувати іграшку. За її розташуванню діти здогадуються про переведення прийменників. Після цього закріплюємо ці прийменники в словосполученнях і реченнях, описуємо картинки. У даному випадку предметна наочність сприяє встановленню зв'язку слова з поданням.

При поясненні матеріалу можна розміщувати на дошці картки з новими словами, а поряд з ними відповідні картинки. Учні читають слова і за картинкою здогадуються про їх значення. Користуючись картинками, ми змушуємо учнів працювати і активізуємо їх моторну пам'ять.

Також бажано використовувати принцип наочності і на початковому етапі уроку (у фонетичній зарядці). Наприклад, при роботі з віршами учні мають можливість наочно уявити, про що йде мова. Крім віршів, можна проводити ігри, мета яких - перевірити на скільки добре учні знають слова і можуть складати з ними речення. Для ігор лунають листки з зображенням маленьких картинок, розміщених так, що нове слово починається з останньої букви попереднього слова. Також можна роздати картинки, під якими написані слова, завдання учнів скласти якомога більше пропозицій з цими словами. (Додаток 1)

Глава III. Наочність і мультимедійний супровід на уроках іноземної мови

3.1 Наочність та ІКТ

З розвитком сучасних технологій комп'ютер стає засобом навчання, здатним наочно представляти саму різну інформацію. Нові інформаційні технології впливають на всі компоненти системи навчання: цілі, зміст, методи і організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки, а саме: розвиток інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності людини. Великі можливості містяться у використанні комп'ютерів під час навчання англійської мови.

У наш час застосування інтерактивних засобів навчання міцно увійшло в школи. Це не тільки сучасні технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Застосування в освіті комп'ютерів і інформаційних технологій робить істотний вплив на зміст, методи і організацію навчального процесу з різних дисциплін. З розвитком сучасних технологій комп'ютер стає засобом навчання, здатним наочно представляти саму різну інформацію. Нові інформаційні технології впливають на всі компоненти системи навчання: цілі, зміст, методи і організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки, а саме: розвиток інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності людини. Швидкий розвиток комп'ютерної техніки та розширення її функціональних можливостей дозволяє широко використовувати комп'ютери на всіх етапах навчального процесу. Великі можливості містяться у використанні комп'ютерів під час навчання англійської мови.

Стосовно до комп'ютерного навчання, принцип наочності, званий також "інтерактивної наочністю" відіграє дуже важливу роль. Якщо в традиційному розумінні наочність це, перш за все ілюстративна компонента, забезпечення потреби учня побачити в будь-якій формі предмет або явище, то в комп'ютерному навчанні наочність дозволяє побачити те, що не завжди можливо в реальному житті навіть за допомогою самих чутливих і точних приладів. Не слід випускати з уваги, що комп'ютер дозволяє учню не тільки читати, але й слухати, дивитися відео, а також активно впливати на те, що відбувається за допомогою натискання різних клавіш або управління мишею.

Комп'ютерні навчальні системи також називають інтерактивними (діалоговими) - це форма спілкування, характерними особливостями якого є змішана людино-машинна ініціатива, передбачення намірів користувача і можливість співпраці з системою. Традиційні уроки по природі своїй є пасивною формою навчання. Оскільки співвідношення між кількістю учнів і кількістю викладачів може бути досить велика, у викладача мало можливостей взаємодіяти з кожним учнем і учень боязкий і сором'язливий найчастіше залишається без уваги. Навчання за допомогою комп'ютерів, навпаки, передбачає обов'язкове взаємодія кожного учня з системою з метою засвоєння уроку: це робиться натисканням клавіш для переходу до іншого вікна, за допомогою відповідей на питання і т. п.

Ефективне подання уроків на екрані є одним з центральних питань комп'ютерного навчання. Тести з альтернативним вибором відповідей по пройдених тем курсу англійської мови з малюнками, графіками і автоматичним вибором балів за правильні відповіді по даному тесту. Слід зазначити, що застосування комп'ютерних програм-тренажерів помітно підвищує інтерес до предмета. Крім цього розвивається навик до самооцінки - з комп'ютером сперечатися за оцінку марно.

Розвитку пам'яті дитини. Не можна не згадати і про те, що заняття на комп'ютері є відмінним стимулом для розвитку пам'яті дитини, оптимізації та прискорення мислення. Адже в комп'ютерних іграх необхідно запам'ятовувати рівні, імена героїв, орієнтуватися по карті і швидко приймати рішення. Дитина не тільки добре запам'ятовує, а й запам'ятовує осмислено і надовго. Комп'ютер розвиває довільну пам'ять і увагу, формують пізнавальну мотивацію.

Обучаемому складніше відволіктися. При отриманні інформації за допомогою і слуху, і зору, кого навчають складніше відволіктися. У самому справі. Якщо людина зосереджено слухає голос або музику, то відвернути його стороннім звуком складніше, а візуальним ефектом (наприклад, різким рухом або перепадом освітленості) легше. І, навпаки, для глядача німого кіно чи читача - звук буде більш сильним відволікаючим чинником. Таким чином, при комплексному сприйнятті відволіктися складніше, значить, процес навчання буде проходити більш ефективно.

В останні роки, з'явилася велика кількість навчальних програм з іноземних мов. Вони не тільки дозволяють читати текст зі всілякими прикладами, але і дозволять інтегрувати в собі такий класичний метод, як аудіювання. Більш того, учень при цьому не скутий темпом класу і вчителі, а може сам в інтерактивному режимі прослухати необхідний фрагмент тексту довільну кількість разів. Деякі з подібних програм дозволяють навіть контролювати вимову учня.

Вивчення англійської мови за допомогою комп'ютерних програм викликає величезний інтерес в учнів школи. Учнів приваблює цей вид роботи. На уроці діти активні. Кожен учень, навіть слабкий, проявляє свої вміння та здібності.

Мультимедійний курс англійської мови - це відеоролики, цікаві, захоплюючі завдання, спрямовані на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, розвиток навичок монологічного та діалогічного мовлення, розвиток граматичних та лексичних навичок. Ігри спрямовані на досягнення тільки позитивного результату! Особливу увагу можна приділити дітям, які відстають у навчанні. Азарт змагання змушує домагатися кращих результатів. Робота на комп'ютері викликає у цих учнів непідробний інтерес, що забезпечує формування позитивної мотивації до навчання іноземної мови.

Після проведення таких уроків, приходимо до висновку, що, завдяки використанню інтерактивного мультимедійного курсу вирішується проблема підвищення якості навчання.

Комп'ютерний курс містить велику кількість мультимедійних лекцій і дозволяє різко полегшити засвоєння великого матеріалу за рахунок комплексного впливу відеоряду, звуку (музика, шуми), а також чисто комп'ютерних можливостей діалогу з учнем, контролю засвоєння пройденого матеріалу.

Існуючі на сьогоднішній день комп'ютерні програми дозволяють виводити на монітор інформацію у вигляді тексту, звуку, відео, ігор. Навчання за допомогою комп'ютера дає можливість організувати як самостійну роботу кожного учня окремо, так і групову роботу разом узятих учнів групи.

Мультимедійні завдання носять різний характер: - натиснути на правильну відповідь; - заповнити пропуски, таблиці, розгадати кросворди; - знайти слово, (правильна відповідь); - розташувати предмети на картинці; - з'єднати точки, відповісти на запитання; - знайти слова, які відповідають картинок ; - прочитати слова і вказати на предмет; - прослухати і заспівати пісеньку; - прослухати текст і вибрати правильну відповідь на запитання; - надрукувати слово, фразу, пропозиція.

Цікаві вправи, спрямовані на розвиток таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання, читання, формування і закріплення навичок монологічного та діалогічного мовлення дозволяють відпрацьовувати вимову, удосконалювати письмову мову, поповнювати словниковий запас.

Використання мультимедійних засобів навчання допомагає реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, забезпечує індивідуалізацію та диференціацію навчання з урахуванням особливостей дітей, їхнього рівня навченості, схильностей. Новітні технології в навчанні англійської мови підвищують самостійність дітей, але в той же час сприяють співпраці вчителя і учня на уроці, допомагає давати учням міцні знання і розвивати комунікативну компетенцію, а так само йти в ногу з часом і не відставати від прогресу.

Електронні видання навчального призначення, володіючи усіма особливостями паперових видань, мають ряд позитивних відмінностей і переваг. Зокрема: компактність зберігання в пам'яті комп'ютера, диску чи інших цифрових носіях, мобільність, можливість оперативного внесення змін і доповнень, зручність пересилання по електронній пошті і передачу однокласникам.

Відомо, що вчитель у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати учням певний обсяг інформації, але і прагнути сформувати у своїх підопічних потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність учнів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Комп'ютер дозволяє підвищити самостійність роботи учнів не тільки в аудиторії, але і в домашніх умовах, що необхідно для більш успішного перекладу знань ззовні у внутрішнє надбання школяра

3.2 Мультимедійне супровід уроків англійської мови

Спеціальним чином підібрані й організовані наочні засоби навчання на різного роду носіях: відеоматеріали (фільми, телевізійні програми, фільми), а також статичні тематичні зображення - дидактичні картини - (слайди, транспаранти, картинки, малюнки, плакати, таблиці, схеми) - давно і успішно використовуються в навчальному процесі як невід'ємна його частина, представляючи собою найбільш доступну для сприйняття форму пред'явлення навчального матеріалу. Вони створюють особливу предметно-мотиваційну середу, яка в силу своєї змістовної суті сприяє розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей учнів і, в результаті, формуванню їх освітньої, когнітивної та комунікативної компетенції. З іншого боку, будучи усвідомленим або неусвідомленим "зовнішнім подразником", стимулом, наочні засоби навчання дають учневі додаткову психологічну опору для успішного засвоєння навчального матеріалу за рахунок конкретизації абстрактного, тобто відображенні і фіксації в його свідомості сприймаються зорових образів. Таким чином, образотворча наочність на уроці є тим оточенням, свого роду візуальним контекстом, без якого неможливе ефективне формування та розвиток різного роду компетенцій учнів - як загальнонавчальних, так і конкретно-предметних.

З точки зору когнітивної психології візуальний контекст, по-перше, дає учневі зовнішній посил, що підсилює і підкріплює його очікування - змістовну антиципації, а по-друге, формує істотний стимул для сприйняття нової інформації, тобто допомагає новому способу потрапити в область зберігання схожою інформації, підвищуючи тим самим готовність сприйняття. Це явище - свого роду зв'язок візуального контексту і порога сприйняття інформації, або зв'язок стимулів і очікувань, - ще раз доводить положення, відоме будь-якому вчителеві-практику: різноманітний за формою стимул, який пред'являється з високою частотністю і підкріплюваний візуальним контекстом, дозволяє не тільки швидко класифікувати сприйняту інформацію або впізнавати її, а й ефективно засвоювати на активно діяльнісному рівні, тобто переводити з рецептивної сфери діяльності в продуктивну.

Створення засобів образотворчої наочності вимагає від учителя значних витрат часу і сил, хоча кожен з нас розуміє, що вони з лишком "окупаються" підвищенням ефективності нашої роботи. З метою взаємодопомоги методичними об'єднаннями вчителів-предметників шкіл зазвичай створюються спеціальні ресурсні центри, які об'єднують матеріальні плоди вчительської праці: різні дидактичні матеріали та наочні посібники - банки даних, бібліотеки образів, відео-і фільмотеки і пр.

Нові та, мабуть, безмежні можливості створення засобів образотворчої наочності надаються мультимедійними технологіями. В даний час комп'ютер є найбільш досконалим технічним засобом навчання, оскільки дозволяє поєднати в рамках однієї радіоелектронної системи функції декількох пристроїв - телевізора, аудіо-і відеомагнітофона, універсального зчитує і відтворює пристрою, друкарської машинки, ЕОМ, мольберта, креслярської дошки, приймально-передавального пристрою вербальної та невербальної інформації (якщо мати на увазі доступ в Інтернет і електронну пошту) і т. п. - використовуються звичайно в навчальному процесі.

Така багатофункціональність комп'ютера при роботі з джерелами інформації різного типу (або його мультимедійні властивості) дозволяє створювати і відтворювати програмні продукти, основною характерною рисою яких з точки зору навчальних технологій є інтерактивна наочність - ефект занурення в навчальну програмне середовище і взаємодії з нею. Це особливий і вищий в даний час вид наочності, спочатку створюваний автором-розробником програмного продукту, дає можливість користувачеві "вступати в діалог" з комп'ютером за рахунок наявності певного набору опцій, супроводжуваних ефектами анімації - демонструється в заданому темпі послідовності змінюють один одного кадрів. При цьому учень робить цілеспрямовані інтелектуальні зусилля, пізнаючи логічні зв'язки, характер взаємодії між предметами і явищами, тобто засвоює не окремі статичні образи, а смислові схеми, що те саме придбання досвіду самостійного дослідження.

Крім того, віртуальне присутність користувача в програмній освітньому середовищі мобілізує всі основні канали сприйняття нової інформації - візуальний, слуховий і моторний, початківці працювати паралельно і узгоджено - так, як це зазвичай відбувається у повсякденному реальності. Сприйнята таким чином інформація, що спирається не на розсіяне, а на виборче увагу, ефективніше піддається обробці в результаті мовленнєво операцій, надійніше зберігається в пам'яті і швидше з неї витягується. А адже саме виборче увагу, на думку фахівців з когнітивної психології, є основою цілеспрямованого та ефективного навчання.

Використання Інтернету на уроках іноземної мови

Інтернет має колосальними інформаційними можливостями і не менш вразливими послугами. Не дивно, що і викладачі іноземної мови по достоїнству оцінили потенціал глобальної мережі Інтернет. Але, перш за все, необхідно пам'ятати про дидактичних завданнях, особливості пізнавальної діяльності учнів, обумовленими певними цілями освіти. Інтернет з усіма своїми ресурсами - засіб реалізації цих цілей і завдань. Тому, перш за все, слід визначити, для вирішення яких дидактичних завдань в практиці навчання іноземної мови можуть виявитися корисними ресурси і послуги, яка представляє всесвітня мережа.

Інтернет створює унікальні можливості для вивчення іноземної мови, він створює природне мовне середовище. Спочатку згадаємо особливості предмета "іноземна мова". Основна мета - формування комунікативної компетенції, яка передбачає формування здатності до міжкультурної взаємодії. У наш час саме ця мета є найбільш затребуваною учнями. Слід мати на увазі ще одну особливість предмета "іноземна мова". Навчати мовленнєвої діяльності можна лише в спілкуванні, живому спілкуванні.

Готуючись до чергового уроку, вчителю важливо мати на увазі дидактичні властивості і функції кожного з відбираються засобів навчання, чітко уявляючи собі, для вирішення якої методичної задачі той чи інший засіб навчання може виявитися найбільш ефективним. Якщо мати на увазі предмет нашого обговорення - Інтернет, то також важливо визначитися, з якою метою ми збираємося використовувати його можливості і ресурси.

Наприклад:

для включення матеріалів мережі в зміст уроку;

для самостійного пошуку інформації учнів в рамках роботи над проектом;

для ліквідації прогалин у знаннях.

Використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна, інтегруючи їх у навчальний процес, більш ефективно вирішувати цілий ряд дидактичних завдань на уроці:

удосконалювати вміння аудіювання на основі автентичних звукових текстів мережі Інтернет;

поповнювати словниковий запас, як активної, так і пасивної лексикою сучасної мови;

формувати стійку мотивацію іншомовної діяльності.

Включення матеріалів мережі в зміст уроку дозволяє учням краще зрозуміти життя на нашій планеті, брати участь у спільних дослідницьких, наукових і творчих проектах, розвивати допитливість і майстерність.

Висновок

Включення нашої країни у світове співтовариство гостро ставить проблему володіння іноземними мовами. У зв'язку з цим зростає необхідність швидкого оволодіння іноземними мовами широкими верствами населення, необхідність навчання основам декількох іноземних мов в системі шкільного навчання.

Рішення даної проблеми вимагає нових підходів до організації процесу навчання, вдосконалення його форм і методів. Одним з резервів інтенсифікації процесу навчання іноземної мови є використання засобів наочності.

Уміння добре викладати свій предмет, педагогічна майстерність вчителя засновані на вмінні будувати процес навчання відповідно до закономірностей цього процесу, з основними дидактичними принципами. Одним з таких принципів є принцип наочності.

Не можна не визнавати гідності наочності, однак, невміле використання наочних засобів може повести учнів від вирішення головних завдань, підмінити мета яскравим засобом, відволікаючим від глибокого пізнання істотних зв'язків і закономірностей.

Проблема використання засобів наочності при навчанні іноземної мови стоїть досить гостро. Багато шкільні підручники, а їх ставати рік від року все більше, перевантажені різними фотоілюстраціями, графічними зображеннями, таблицями і схемами, які, часом, не допомагають учням, а, навпаки, відволікають їх від суті викладеного матеріалу.

Практика навчання мови в школі показує, що, вивчаючи іноземну мову протягом 7 років (з 5 по 11 клас), випускники загальноосвітньої школи часто так і не опановують їм, не можуть самостійно, без попередньої підготовки будувати навіть найпростіші пропозиції, діалоги, відчувають великі труднощі в розумінні сенсу нескладного автентичного тексту мовою при читанні або аудіюванні. Навчальні посібники з іноземної мови, на жаль, не дають можливості вчителю навчити школярів мови так, щоб досягти якісного рівня їх навченості. Існуюча практика навчання мов у школі заснована на запам'ятовуванні великого обсягу мовних, безсистемних знань, "мовних зразків" і "мовних моделей". При їх відтворенні створюється ілюзія вільної мови. При цьому має місце величезна кількість фонетичних, лексичних, граматичних, мовних помилок.

Наочні засоби під час навчання іноземної мови використовуються для ілюстрації країнознавчого матеріалу, для створення наочної опори при презентації будь-якої ситуації, стимулюючої спілкування. Немає сумніву, що "країнознавча" наочність необхідна, вона дозволяє дати учням барвистий образ недостатньо відомого їм шматочка дійсності, як необхідні і ілюстрації, що полегшують розуміння іншомовних виразів. Однак не можна зводити роль наочності тільки до цього.

У наш час застосування інтерактивних засобів навчання міцно увійшло в школи. Це не тільки сучасні технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Застосування в освіті комп'ютерів і інформаційних технологій робить істотний вплив на зміст, методи і організацію навчального процесу з різних дисциплін. Стосовно до комп'ютерного навчання, принцип наочності, званий також "інтерактивної наочністю" відіграє дуже важливу роль. Якщо в традиційному розумінні наочність це, перш за все ілюстративна компонента, забезпечення потреби учня побачити в будь-якій формі предмет або явище, то в комп'ютерному навчанні наочність дозволяє побачити те, що не завжди можливо в реальному житті навіть за допомогою самих чутливих і точних приладів.

Список використаної літератури

А. А. Леонтьєв "Мова і мовленнєва діяльність у загальної та педагогічної психології" Москва - Воронеж, 2004, с.309.
Архангельський А. С. Навчання - головна мінлива шкала оцінок, градації контингенту і функції оцінювання вчителя - М.: Знання, 1985. - 102 с.
Гальскова Н.Д., Гез Н.І. Теорія навчання іноземних мов: лінгводидактики та методика: Учеб. посібник для студ. лінгв. ун-тов і фак. ін. яз. вищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2004.
Зимова І. А. Педагогічна психологія - М.: Логос, 2000. - 384 с.
Кочергін О. М. Моделювання мислення - М.: Політвидав, 1969.
Нові педагогічні та інформаційні технології / За ред. Е.С.Полат-М., 1999.
Пасів Е. С. Основні питання навчання іноземної мови - Воронеж: Воронезький держ. пед. інститут, 1974. - 164 c.
Пасів Є.І. Урок іноземної мови в середній школі. - М., 1988.
Полат Е. С. Інтернет на уроках іноземної мови. / / ИЯШ. 2001, № 2. С. 14 - 19.
Страхов І. В. Виховання уваги у школярів. М.: Валдос, 2002.
Фрідман, А. М. Наочність та моделювання в навчанні - М.: Знание, 1984. -80 C.
Уроки англійської мови. СПб.: Каро, 2000.
Цілі навчання іноземної мови. / Под ред. Є. І. Пассова, Є. С. Кузнєцової. - Воронеж: Інтерлінгва, 2002.
Шахмаєв Н. М. Технічні засоби навчання. - М.: Просвещение, 2001.
Шехтер І. Ю. Комплексне застосування технічних засобів при навчанні іноземної мови. М.: Академія, 1999.
Щерба Л.В. Викладання іноземної мови у школі. М., 1977, с.44.
Я.А. Коменський. Ізбр. пед. соч. М., 1955, с. 302-303.