Значення автомобілебудування для народного господарства

АНОТАЦІЯ
Дана робота є курсовою роботою з дисципліни «Розміщення продуктивних» на тему «Автомобілебудування». Робота складається з трьох розділів, вступу, висновків та списку використання літератури.
Перший розділ містить характеристику теоретичних основ автомобілебудування.
Другий розділ присвячений аналізу світового автомобілебудування: стану галузі, перспективам розвитку, характерісітке компаній-лідерів.
Третій розділ присвячений аналізу галузі в Україні. Особливу увагу в цьому розділі приділено автобусобудування - як основної галузі автомобілебудування в Україні.
Курсова робота складається з 39 сторінок, вміщає 1 таблицю і не має додатків. Для її написання було використано 24 джерела.

ЗМІСТ
  ВСТУП. 3
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ І ЙОГО МІСЦЕ В НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ. 6
1.1. Структура автомобілебудування. 6
1.2. Особливості розміщення автомобілебудування в світі. 8
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ КРАЇН-ЛІДЕРІВ. 13
2.1. Місце країн-лідерів на ринку автомобілебудування в світі. 13
2.2. Характеристика економічного росту країн-лідерів у контексті розвитку автомобілебудування. 14
2.3. Автомобілебудування Росії. 15
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ. 21
3.1. Проблеми Українського автомобілебудування в умовах становлення ринку. 21
3.2. Стан автобусобудування Україні та перспективи розвитку. 27
3.3. Прорив АвтоКрАЗу. 29
3.4. Автомобілебудування та екологія. 32
ВИСНОВОК. 37
Список використаних джерел. 38

ВСТУП
Автомобілебудування сьогодні - одна з найбільш науко-і капіталомістких галузей машинобудування. Практично вся продукція машинобудування використовується в автомобілебудуванні. Всі «новинки» науки і техніки знаходять широке застосування в цій галузі. У курсі предмету «Розміщення продуктивних сил» тема «Автомобілебудування» особливо актуальна. Цей предмет вивчає принципи і фактори розміщення підприємств і ресурсів, в тому числі й природних, міграції населення, актуальні проблеми сучасності, і якщо якась держава в змозі розмістити на своїй території підприємства автомобілебудівного комплексу, то це означає, що країна, в першу чергу , здатна фінансувати настільки капіталомістку галузь або зарекомендувала себе як надійний партнер, якому економічно більш стабільні держави можуть дати кредит.
Автомобілебудування - це та галузь машинобудування, яка постійно розвивається. Зараз людство живе в так званому інформаційному суспільстві; мета інформаційних технологій полягає у прискоренні процесів обробки інформації, а, отже, - у розробці наднових машин, що мають максимальну швидкість і максимум зручностей, і автомобілебудування є тією областю, в якій використовуються тільки найновіші інформаційні технології. Враховуючи ще й те, що останнім часом гонка між світовими лідерами галузі перейшла на якісно новий рівень за рахунок появи наднових технологій, автомобілебудування стає все більш нако-, капітало-та ресурсоємним.
Розвиток максимальних швидкостей, досягнення високого рівня комфорту, забезпечення автотранспорту передовими досягненнями інформаційних технологій, - ось пріоритети сучасного автомобілебудування.
Метою даної роботи є характеристика поточного стану автомобілебудування, принципи розміщення, тенденції розвитку, а також стан галузі в Україні.
Розглянемо основні завдання роботи:
1) першої та одним з основних завдань є характеристика структури автомобілебудування з метою визначення його основних галузей і ресурсів, які потрібні для виготовлення продукції;
2) характеристика особливостей розміщення світового автомобілебудування дозволить з'ясувати, які країни є лідерами у виробництві продукції тієї або іншої галузі автомобілебудівної промисловості, що у свою чергу характеризує економічний потенціал країни;
3) аналіз тенденцій розвитку окремих галузей автомобілебудування - це головне завдання даної роботи, тому що на ній заснована тема;
4) ефективність галузі в Україні - це одне з головних питань роботи;
5) коопераційні зв'язки українських автомобілебудівних компаній є також відображенням політики держав по відношенню до України;
6) експортний потенціал України в галузі автомобілебудування дозволить реально оцінити можливості держави на світовому ринку продукції авіаційної промисловості.
Аналізуючи джерела, використані для написання даної роботи, їх можна розділити на кілька умовних груп. Розглянемо ці групи:
1) першу групу становить навчальна література з дисципліни «Розміщення продуктивних сил» - це три підручники ("РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил", "Економіка зарубіжніх країн" і "Економічна і соціальна географія світу (Загальний огляд)»), в яких докладно описано структуру і особливості розміщення автомобілебудування в світі; особлива увага в навчальній літературі приділено принципам розміщення автомобілебудування в Україні;
2) до другої групи належить спеціальна література в області автомобілебудування - тут докладно розказано про провідних світових компаніях, історію їх створення, найближчих планах на майбутнє;
3) довідкова література (словники, енциклопедії і т.д.) використовувалася в роботі для введення визначень, характеристики окремих понять з галузі економіки чи автомобілебудування;
4) наступну групу становить періодична література, за допомогою якої в роботі дана щодо повна характеристика поточного стану світового автомобілебудування.
Що стосується методів написання роботи, то їх також використовувалося декілька.
Першим з них є аналітичний, який дозволяє на основі наявних даних провести якісну порівняльну характеристику і кінцевий аналіз з наступними висновками.
Метод синтезу дозволяє відокремити головне і найважливіше з сукупності даних про автомобілебудуванні і промисловості в цілому.
Табличний метод дозволяє згрупувати і струтуріровать однорідні дані для надання в зручній формі.
Картографічний метод дозволяє наочно проаналізувати особливості розміщення підприємств галузі.
Таким чином, дана робота дозволить зробити відносно повний аналіз поточного стану як окремих галузей автомобілебудування, так і стану всього комплексу в цілому. Головне завдання роботи полягає в тому, щоб якомога наочніше відобразити стан і перспективи розвитку автомобілебудування в найбільш економічно розвинених країнах і порівняти з України.

РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ І ЙОГО МІСЦЕ В НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ
1.1 Структура автомобілебудування
Автомобілебудування, як і будь-яка галузь народного господарства, має свою структуру. Розглянемо її.
За ступенем завантаженості ресурсів автомобілебудування може бути легким і важким. Легке автомобілебудування представлено легковими та вантажними автомобілями. Важке автомобілебудування - це вантажні авто, авто спеціального призначення (робочі, наприклад: підйомники та інше).
По спрямованості промисловості автомобілебудування підрозділяють на пасажирське і вантажне. До пассажірсокму відносять виробництво тих самих легкових автомобілів, автобусів, в тому числі і мікроавтобусів.
Вартість продукції автомобілебудування світу в середині 90-х років ХХ ст. Оцінювалася в 1000 млрд. доларів, тобто приблизно в 4 рази більше, ніж в авіабудівній. Це обумовлено особливостями випуску продукції: виробництво масове.
Висока наукоємність галузі - результат особливої ​​складності продукції галузі. На розробку нових конструкцій техніки йде від 5 до 10 років. Завдання досягнення високої експлуатаційної надійності продукції, забезпечення тривалості використання автомобілів (до 20-30 років) викликає необхідність створення нових видів конструкційних матеріалів, удосконалення всіх агрегатів автомобільної техніки. Це зумовило дуже високі витрати на науково-дослідницьку роботу. Весь рівень витрат на конструювання і створення продукції автомобілебудування настільки великий, що його можуть дозволити собі лише небагато фірми кількох промислових держав світу.
Високий ступінь капіталоємності автомобілебудування визначає і високу монополізацію галузі: у провідних країнах налічується лише по кілька (3 - 4) фірм цієї галузі. Надзвичайно жорстка конкуренція сприяє злиттю навіть великих фірм всередині однієї країни («Макларен» і «Мерседес» в США) і фірм різних країн у Західній Європі. Мета європейського об'єднання - протистояння продуцентів астотехнікі США.
Високий рівень монополізації притаманний виробництва двигунів. До них пред'являють все більше технічних, економічних, екологічних вимог, які стають все жорсткішими (надійність, зниження витрати палива, зменшення шуму і небезпечних вихлопів). Мотори для легких літаків виробляють багато країн, але двигуни для автомобілів - обмежена кількість країн і фірм. Ці двигуни дорогі (до 35% вартості авто), і на їх випуск спеціалізуються найбільші фірми (у США - «Дженерал Електрик», «Пратт енд Уїтні», у Великобританії - «Роллс-Ройс»; у Франції - «СНЕКМА»; одна фірма у Німеччині; у Росії - заводи в Рибінську, Пермі та ін, в України - завод в Запоріжжі). Ці фірми і заводи стали монополістами у виробництві потужних двигунів.
Найпотужніший ареал автомобілебудування - Японія і США.
Матеріальна основа розвитку автомобілебудування - промислова база США з її машинобудуванням, що забезпечує всі потреби виробництв. Особливо потрібно виділити найбільшу в світі електронну промисловість, хімічну та кольорову металургію. Країна має найбільшої в світі науковою базою, яка в значній мірі залучалася до виконання дослідних робіт для автомобілебудування. Монополізація всієї галузі виключно велика, провідним фірмам немає сильних конкурентів, проте йде процес їх злиття, збільшення ролі в країні і в світі.
У автомобілебудування США в 80-і роки було зайнято 1,3 млн. чоловік, а в 2002 році чисельність їх зменшилася до 0,8 млн., що в три рази більше, ніж у всій цій галузі в країнах Західної Європи. На США в 2002 році припадало 45% продажу автотехніки в світі (до 1 / 3 її йшло на експорт). Провідні фірми виробляють різну за призначенням автотехніку. Їх роль у світовому автомобілебудуванні дуже велика: у 2001 році «Мерседес» дав 50% автомобілів на світовому ринку).
У західноєвропейському автомобілебудуванні найбільш значна роль Франції та Великобританії.
Структурні зрушення в автомобілебудуванні здійснюються у двох напрямках. По-перше, змінюється основа для зростання традиційних галузей автомобілебудування внаслідок розвитку науки. Змінився характер продукції у давніх галузях автомобілебудування. По-друге, розвиваються нові наукомісткі галузі автомобілебудування.
Отже, протягом довгого часу пріоритетами у структурній політиці автомобілебудування можуть стати:
1) прискорений розвиток наукомістких автобудівельних виробництв;
2) соціальна переорієнтація комплексу, передбачене прискорене нарощування випуску продукції цивільного автомобілебудування;
3) екологізація виробництва, що передбачає випуск ресурсозберігаючих видів техніки, застосування ресурсозберігаючих технологій автомобілебудування, розширення використання прогресивних конструкційних матеріалів.
Прогресивні структурні зміни здатні незабаром істотно знизити навантаження на автомобілебудування і, що дуже важливо, знизити потребу в залученні нових інвестицій для нарощування й оновлення створеного виробничого апарату.
1.2 Особливості розміщення автомобілебудування в світі
Автомобілебудування - одна з провідних галузей машинобудування, яка істотно впливає не тільки на розвиток машинобудування в цілому, але і на темпи і напрями науково-технічного прогресу в інших галузях господарства.
Автомобілебудування є матеріальною основою технічного переозброєння економіки. Науково-технічний прогрес прискорює накопичення капіталу, що в свою чергу сприяє підвищенню попиту на засоби виробництва, передусім на машини й устаткування. Одним із наслідків науково-технічної революції є швидкий моральний знос способів виробництва.
Технічний прогрес спонукає все більше часту зміну типів та моделей виробів. Моделі продукції старіють та змінюються значно раніше, ніж зношуються знаряддя праці, спеціально спроектовані для виготовлення цього виробу. Істотно зростає питома вага серійного, а іноді і дрібносерійного випуску. Наприклад, у США 85-90% найменувань машин запускається у виробництво партіями не більше 25 штук.
Велике значення у сучасній промисловості - і насамперед в автомобілебудуванні - має проблема гнучкості, яку можна зарахувати до перших рядів економічних проблем технічного прогресу.
Основні фактори, які впливають на розміщення підприємств автомобілебудування. Підвищення ефективності автомобілебудування визначається не тільки впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією і технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращому розміщенні її підприємств.
На це істотно впливає традиційний рівень автомобілебудування та використання виробничих потужностей, а також різноманітні регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом, електроенергією, транспортом, наявність полігонів для випробування нової продукції і т.д. Крім того, важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів.
Ускладнення автомобілебудівного виробництва сприяло поділу країн на виробників масової та наукомісткої продукції. Це зберегло висококваліфіковані виробництва у країнах з високим рівнем науково-технічного прогресу, де мають місце великі витрати на наукові дослідження при освоєнні нових видів продукції.
Слід підкреслити чималу роль спеціалізації та кооперування в автомобілебудуванні. Спеціалізація виробництва передбачає концентрацію випуску конструктивно і технологічно подібних виробів, а також концентрацію окремих операцій в окремих галузях, на підприємствах. Перевага спеціалізації виражається у широкій механізації та автоматизації виробництва, можливості вдосконалення конструкцій та технологічних процесів. Вона сприяє збільшенню продуктивності праці за рахунок використання більш продуктивного обладнання.
Предметна спеціалізація передбачає зосередження використання конструктивно схожих машин та обладнання на спеціалізованих підприємствах.

Ситуация с грузовиками несколько хуже. ЗИЛ вылезает из долговой ямы за счёт бычка, по-прежнему популярна Газель (выпущено 92958 грузовичков, фургонов и микроавтобусов – прирост на 23.1% по сравнению с пошлым годом; вот-вот на рынке появится вариант с дизелем Steyr), неплохо идут дела в Ульяновске, наращивает производство МАЗ. А вот КамАЗ охватила лихорадка: объём выпуска упал почти в четыре раза.
Что касается автобусов, то российскую статистику спасают в основном производители микроавтобусов – УАЗ и ГАЗ; неплохо идут дела у ПАЗа. А хороших и массовых больших автобусов (отвёрточная сборка Икарусов – не в счёт) как не было, так и нет…
В автомобилестроительном производстве занято , по данным за 2001 г. 1114336 чел., что составляет 97,2% занятых в 2000 г., в том числе численность промышленно-производственного персонала равнялась 963386 чел. (97% к 2000 г.), из них рабочих 771241 чел. (96,8% к 2000 г.).
Автомобилестроение остается пока еще одной из высокорентабельных отраслей промышленного производства Российской Федерации.

ГЛАВА 3 АНАЛИЗ АВТОМОБИЛЕСТРОЕНИЯ В УКРАИНЕ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1) Алисов Н.В., Хореев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор) – М.; «Гардарики», 2001.
2) Атлас „Географія України”, 8 – 9 класс – К.; НВП „Картографія”, 2001, стр. 13
3) Атлас „Економічна і соціальна географія світу", 10 класс – К.; НВП „Картографія”, 2001, стр. 17.
4) «Пассажирские авто», Наука и жизнь №3, 2001, стр. 19, В. Наумов.
5) «Пассажирские авто: максимум возможностей», Наука и жизнь №6, 2002, стр. 16 – 20, Н. Гельмиза.
6) БИКИ №10, 2002, стр. 11.
7) БИКИ №11, 2002, стр. 10.
8) БИКИ №25, 2002, стр. 11 – 12.
9) Военная энциклопедия под ред. Гречко А.А. – М.; Военное издательство РФ, 1998.
10) Горьков М.П. Автомобилестроение США – М.; Военное издательство РФ, 2000.
11) Денисов В.Г. Покорители дорог. – К.; «Молодь», 1987.
12) Контурные карты Економічна і соціальна географія світу, 10 класс – К.; НВП „Картографія”, 2001.
13) Назаров В.А. Профессия: тест-драйвер – М.; «Транспорт», 1991.
14) «Покажем миру колеса Украины», Ukrainian Market – Обзор украинского рынка №5 (45), 2002, стр. 65 – 69.
15) „Российский инвестор готов на большее”, Ukrainian Market – Обзор украинского рынка №7 (47), 2002, стр. 9 – 11.
16) Савченко Б.Г. Автомобилестроение – М.; Военное издательство РФ, 1999.
17) Слуцкий О.Е. Будущее «Таврии» - Харьков; «Фолио», 2002.
18) Советский энциклопедический словарь под ред. Прохорова А.М. – М.; «Советская энциклопедия», 1988.
19) Украинский энциклопедический словарь под ред. Анисина А.И. – К.; „Освіта”, 1996.
20) Хейли Р. «Авто мира», пер. з англ. – М.; «Транспорт» 1993.
21) Экономический словарь под редакцией Иванова П.Р. – М.; «Образование», 2000.
22) Економіка зарубіжних країн под ред. Филиппенко А.С., учебное пособие – К.; „Либідь”, 1996.
23) Розміщення продуктивних сил под ред. В.В. Ковалевского и О.Л. Михайлюк, учебное пособие – К.; „Освіта”, 1996.
24) КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 15 вересня 1993 р. N 732 Київ Про Програму розвитку автомобілебудування.