Актюбинский кооперативний коледж
Звіт
За професійній практиці
Специальность__________________________
Группа_________________________________
Шіфр__________________________________
Навчальний год____________________________
Ф.І.О._________________________________
м.Актобе

№ п.п		Найменування виконаних робіт відповідно до програми професійної практики за кожен день		Терміни виконання окремих тем, робіт професійної практи
1.		Структура бухгалтерії і організації обліку господарюючого суб'єкта		З 30.03.08		За 1.04.08
	Статут ТзОВ "Автопарк" Статут ТзОВ "Автопарк" затверджений відповідно Цивільним кодексом, і законом про акціонерні товариства, рішенням Загальних зборів засновників-учасників Товариства. Товариство є юридичною особою за Казахстанському законодавством: має у власності відособлене майно і відповідає за своїми зобов'язаннями цим майном може: - Від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права. -Нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді. У своїй діяльності керується Статутом, законодавством Республіки Казахстан та обов'язковими для виконання актами виконавчих органів влади. ТзОВ "Автопарк" має круглу печатку із своїм найменуванням, може мати емблему, свій торговий і товарний знаки або іншу символіку. ТзОВ "Автопарк" є самостійною господарською одиницею, діє на основі повного госпрозрахунку, самофінансування і самоокупності. ТзОВ "Автопарк" відповідає за своїми зобов'язаннями тим майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Держава, її органи та інші організації не відповідають за зобов'язаннями ТОО "Автопарк", а останнє не відповідає за зобов'язаннями держави, її органів та інших організації. Учасники товариства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю ТОВ "Автопарк", в межах вартості належних їм часток у статутному капіталі. Предметом діяльності ТОВ "Автопарк" є: 1. виробничо-господарська діяльність, спрямована на задоволення суспільних потреб у транспорті; 2. товарообмінні угоди по продукції, що випускається товариством; 3. виконання інших робіт і надання послуг. У відповідності з предметом діяльності ТОВ "Автопарк" основними завданнями його є: 1. організація виробництва (діяльності) і реалізація (робіт і послуг); 2. здійснення зовнішньоекономічної діяльності; 3. здійснення інших видів господарської та комерційної діяльності, не заборонених чинним законодавством і не суперечать предмету і основним завданням діяльності ТОВ "Автопарк". Правовий статус ТОО "Автопарк": 1. ТзОВ "Автопарк" набуває прав юридичної особи з моменту його реєстрації; 2. ТзОВ "Автопарк", для досягнення цілей своєї діяльності, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді. 3. ТзОВ "Автопарк" є власником належного йому майна, включаючи майно, передане йому Учасниками. ТзОВ "Автопарк" здійснює володіння, користування і розпорядження перебувають у його власності, відповідно до цілей своєї діяльності і призначення майна; 1. ТзОВ "Автопарк" відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. 2. ТзОВ "Автопарк" може створювати самостійно і спільно з іншими товариствами, товариствами, підприємствами, фірмами, установами та організаціями на території Республіки Казахстан, філії та представництва. 3. Філії та представництва наділяються основними та оборотними коштами за рахунок суспільства; 4. Філії та представництва мають власні баланси, які входять в баланс ТзОВ "Автопарк". 5. ТзОВ "Автопарк" несе відповідальність за зобов'язаннями заснованих ним філій і представництв. 6. ТзОВ "Автопарк" самостійно регулює свою виробничо-господарську та іншу діяльність, а також соціальний розвиток колективу. Основу плану складають договори, укладені із споживачами продукції та послуг, та постачальниками матеріально-технічних та інших ресурсів, а також рішення загальних зборів з питань планування роботи ТОВ "Автопарк". 7. Реалізація продукції, виконання робіт і надання послуг здійснюється за цінами і тарифами, що встановлюються ТОО "Автопарк" самостійно або на договірній основі. 8. ТзОВ "Автопарк" може набувати і реалізовувати продукцію (роботи, послуги) підприємств, об'єднань і організацій, а також іноземних фірм в РК і за кордоном. 9. ТзОВ "Автопарк" у праві залучати для роботи казахстанських та іноземних фахівців, самостійно визначати форми, системи, розміри та види оплати праці. Реорганізація і ліквідація товариства Реорганізація товариства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) проводиться за рішенням ТОО "Автопарк" збори учасників товариства відповідно до Цивільного Кодексу Республіки Казахстан. Ліквідація товариства проводиться за рішенням загальних зборів учасників або за рішенням загальних суду або арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством РК. Генеральний директор здійснює керівництво поточною діяльністю ТзОВ "Автопарк", підзвітний зборам учасників. Генеральний директор: · Забезпечує виконання рішень Загальних зборів учасників; · Самостійно розпоряджається фінансовими коштами і майном ТОО "Автопарк" · Без доручення діє від імені ТОВ "Автопарк", представляє його в усіх установах та організаціях як в РК, так і за кордоном; · Призначає посадових осіб ТзОВ "Автопарк", приймає на роботу персонал, звільняє і звільняє працівників відповідно до трудового законодавства; · Здійснює всякого роду угоди та інші юридичні акти; · Видає довіреності, відкриває в банках розрахунковий та інші рахунки ТзОВ "Автопарк"; · Виконує інші функції, що випливають зі статуту. Облікова політика ТОВ "Автопарк" Обрана організацією облікова політика робить істотний вплив на величину показників собівартості продукції, прибутку, податків на прибуток, додану вартість і майно, показників фінансового стану організації. Отже, облікова політика організації є важливим засобом формування величини основних показників діяльності організації, податкового планування. Без ознайомлення з обліковою політикою не можна здійснювати порівняльний аналіз показників діяльності організації за різні періоди і тим більше порівняльний аналіз різних організацій. Бухгалтерський облік ведеться відповідно до Указу Президента Республіки Казахстан, що має силу закону, «Про Бухгалтерський облік» від 26.12.95 № 2732, нормативними правовими актами, що регулюють систему бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Республіці Казахстан, планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності суб'єктів та Інструкції щодо його застосування, затвердженого постановою Національної комісії Республіки Казахстан з бухгалтерського обліку від 18 листопада 1996 року № 6, На вибір і обгрунтування облікової політики впливають такі чинники: 1. організаційно-правова форма організації; 2. галузева приналежність і вид діяльності; 3. масштаби діяльності організації; 4. управлінська структура організації та структура бухгалтерії; 5. фінансова стратегія організації; 6. матеріальна база; 7. ступінь розвитку інформаційної системи в організації, в тому числі й управлінського обліку; 8. рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів. Облікова політика ТОВ "Автопарк" формувалася головним бухгалтером організації та затверджена начальником управління. Інформація, що міститься у прийнятих первинних документах, в регістрах меморіально-ордерній формі обліку накопичується і систематизується із застосуванням комп'ютерної техніки. Звітним роком вважається період з 1 січня по 31 грудня включно. Підприємство надає в обов'язковому річну бухгалтерську звітність у строки, передбачені Положенням про бухгалтерський облік та бухгалтерської звітності в Республіці Казахстан: не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; - Органам державного контролю і нагляду відповідно до їх компетенції; - Органам статистики за місцем реєстрації; Підприємство здійснює оцінку майна, зобов'язань і господарських операцій у національній валюті тенге (KZT). Бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій допускається вести в сумах, округлених до цілих тенге. Виникаючі при цьому сумові різниці відносяться на результати господарської діяльності. В обліковій політиці затверджено порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань організації, яка проводиться для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. Основними цілями інвентаризації є: виявлення фактичної наявності майна, зіставлення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку; перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань. Проведення інвентаризації є обов'язковим: - При зміні матеріально-відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ); - При передачі майна в оренду, викуп, продажу; - Перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року; - При виявленні фактів розкрадання, зловживання чи псування майна; - У разі стихійних лих, пожежі, аварій чи інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами; - При ліквідації (реорганізації) організації або в інших випадках передбачених законодавством Республіки Казахстан. Інвентаризація основних засобів проводиться 1 раз на 3 роки. При кожній інвентаризації формується інвентаризаційна комісія, що відповідає за повноту і достовірність результатів інвентаризації майна і зобов'язань, у кількості п'яти осіб, склад якої затверджується начальником управління. За невраховані основних засобів виписуються нові інвентарні картки: за відсутньою основних засобів, списаних з балансу, картки розміщують у розділ картотеки «Архів» У 2006 році проведена інвентаризація активів перебувають в експлуатації виробництва. За результатами інвентаризації активи, що використовуються понад 12 місяців переведені в основні засоби, а за активами, що використовується у виробництві менше 12 місяців нараховано 50% зносу та списано на витрати виробництва. У бухгалтерському обліку організації передбачається розмежування поточних витрат на виробництво (витрат обігу) та капітальних вкладень, а також інших фінансових вкладень. До основних засобів відносяться будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інструмент, інвентар та інші предмети, строком служби більше року та вартістю більше 5000 тенге. Об'єкти основних засобів, ціна яких не більше 5000 тенге за одиницю, а також книги, брошури та інші види друкованої продукції списуються на витрати. Вартість основних засобів погашається за допомогою нарахування амортизації за нормами, встановлених Указом Президента Республіки Казахстан, що має силу закону «Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету» від 24 квітня 1995р. № 2235 зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента Республіки Казахстан, що має силу закону, від 21 грудня 1995р. № 2703. До нематеріальних активів, які використовуються в господарській діяльності ТзОВ "Автопарк" понад один рік і приносить дохід, належать такі права: 1. права, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки, колекційні досягнення, з свідоцтв на корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування або ліцензійних договорів на їх використання; 2. права на користування земельними ділянками і природними ресурсами; 3. організаційні витрати та ін Нематеріальні активи відображаються в обліку і звітності на рахунках 10-го підрозділу «Нематеріальні активи» в сумі витрат на придбання, виготовлення і витрат за їх доведення до стану, у запланованих целях.Амортізація нематеріальних активів обліковується на рахунках 11-го підрозділу «Амортизація нематеріальних активів », нараховується і відноситься на витрати виробництва щомісяця в наступному порядку: по об'єктах, по яких представляється можливим визначити строк корисного використання, за нормами, затвердженими керівництвом ТОВ "Автопарк", виходячи з встановленого терміну їх корисної дії; по об'єктах, по яких неможливо визначити термін корисної дії, норми встановлюються керівництвом ТзОВ "Автопарк" у розрахунку на 10 років (але не більше терміну дії Товариства). Визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, списаних у виробництво, проводиться до середньої фактичної вартості придбання у постачальників. Загальновиробничі витрати, зібрані протягом звітного періоду на рахунку 930 «накладні витрати», підлягають списанню в кінці звітного періоду в дебет рахунку 904. Розподіл непрямих (накладних) витрат (витрат) при калькулюванні окремих видів продукції (робіт, послуг) провадиться пропорційно заробітній платі основного робочого персонала.Товари, сировина, матеріали, придбані підприємством відображаються в балансі за купівельною вартістю. У покупну вартість включаються витрати на відрядження, транспортні витрати, відсотки по кредитах банку, пов'язані з придбанням сировини та матеріалів. Здані роботи, надані послуги відображаються в балансі за повної фактичної себестоімості.Расходи, вироблені в звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів, відображаються у звітності окремою статтею як витрати майбутніх періодів і підлягають віднесенню на витрати виробництва або обігу (або на відповідні джерела коштів ) протягом терміну, до якого вони відносяться. Прибуток або збиток, виявлені у звітному році пов'язані з операціями минулих років, включаються в результати господарської діяльності звітного года.Доходи, отримані у звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодах відображаються в обліку і звітності окремою статтею, як доходи майбутніх періодів. Ці доходи підлягають включенню в результати господарської діяльності при настанні звітного періоду, до якого вони відносяться. Створені за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства, фонди спеціального призначення в таких розмірах: 1. Фонд нагромадження - 70%. 2. Фонд споживання - 30%. Також за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства, у відповідності і порядку, передбаченому установчими документами створено резервний фонд для покриття непередбачених втрат і збитків відповідно до Статуту Товариства. Залишки невикористаних коштів цього фонду переходять на наступний рік. Не відшкодовані втрати від стихійних лих списуються за особливим розпорядженням керівника підприємства за рахунок коштів резервного фонду, утвореного згідно установчих документів підприємства. При необхідності створюється резерв сумнівних боргів по розрахунках з іншими підприємствами, установами, за продукцію, товари, роботи і послуги на основі результатів проведеної наприкінці звітного року інвентаризації дебіторської за посади підприємства з віднесенням сум резерву на результати господарської діяльності. Оплачені суми в наступному за звітному році відновлюють фінансові результати. Якщо до кінця року, наступного за роком створення резерву сумнівних боргів, цей резерв в якійсь частині не буде використаний, то невитрачені суми приєднуються до прибутку відповідного року. Сумнівним боргом визнається дебіторська за посаду підприємства, яка не погашена в терміни, встановлені договорами, і не забезпечена відповідними гарантіями. Величина резерву визначається окремо по кожному сумнівному боргу залежно від фінансового стану (платоспроможності) боржника і оцінки ймовірності погашення боргу повністю або частково. Дебіторська за посаду, за якою строк позовної давності минув, інші борги, нереальні для стягнення, списуються за особливим розпорядженням керівника підприємства. За отриманими підприємством позик за посаду необхідно показувати з урахуванням належних на кінець звітного періоду до сплати відсотків. Витрати по ремонту основних засобів включають до собівартості продукції в міру проведення ремонту. ТзОВ "Автопарк" має у своєму складі інформаційно-обчислювальний центр, що займається вирішенням питань автоматизації облікових робіт. На підприємстві у всіх відділах бухгалтерії впроваджена комп'ютеризована система обліку. Комп'ютери працюють в локальній мережі під управлінням ОС Microsoft Windows. Використовується бухгалтерське програмне забезпечення (програма "1С: Бухгалтерія") Кожен бухгалтер має свій пароль, що відкриває йому доступ до певної ділянки облікових робіт. Завдяки комп'ютеризованому складання та обробці зведених відомостей бухгалтерського обліку бухгалтер легко може представити дані в будь-якій зручній в конкретному випадку угрупуванню. Тому в обліковій практиці ТОО "Автопарк" практично не існує жорстких або усталених форм тих чи інших зведених відомостей. Проте, не дивлячись на високий рівень комп'ютеризації облікових робіт, в бухгалтерській практиці ТОО "Автопарк" все ще має місце документообіг на паперових носіях. Причиною цього є те що, деякі документи, згідно з чинним Казахстанському законодавством, необхідно використовувати тільки в паперовій формі. Так що паперовий носій ще довго житиме в обліку навіть найбільш технічно розвинених вітчизняних бухгалтеріях. У практиці ТОВ "Автопарк" ті первинні документи, які, в силу певних обставин, необхідно заповнювати вручну на паперовому носії, дублюються бухгалтером в програмі. Таким чином, в електронній формі відбивається весь документообіг.
2	Облік грошових коштів		З 2.04.08			За 4.04.08
	У процесі господарської діяльності, ТОО "Автопарк" постійно веде розрахунки з постачальниками за придбані в них основні засоби, сировина, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності та надані послуги; - З замовниками за виконані роботи, та надані послуги; - З населенням за надання комунальних та інших послуг; - Із кредитними установами з позик і інших фінансових операцій; - З бюджетом по різного роду платежів; - З іншими юридичними і фізичними особами за різними господарськими операціями. Грошові розрахунки проводяться готівкою, а також за допомогою безготівкових платежів. Для здійснення розрахунків готівкою ТОО "Автопарк" має касу, і веде касову книгу. Ведення касових операцій покладено на касира, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих цінностей. Для обліку касових операцій застосовуються такі типові форми первинних документів та облікових регістрів: - Прибутковий касовий ордер - Видатковий касовий ордер - Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (в обліковій практиці ТОО "Автопарк" даний документ називається «Відомість руху грошових коштів (по касі)») - Платіжна відомість - Грошовий чек - Оголошення на внесок готівки до банку (- квитанція); - Касова книга. (Машинограм звіту касира). Надходження грошей в касу і видачу їх з каси оформляють прибутковими і видатковими касовими ордерами. Вони заповнюються і роздруковуються з допомогою комп'ютерної програми 1С; потім на них проставляються необхідні підписи і печатку (штамп). Прийом і видача грошей за касовими ордерами можуть проводитися тільки в день їх складання. Видача з каси зарплати, допомог, відпускних і т. д. оформляється платіжними відомостями або видатковими касовими ордерами. Для отримання грошових коштів з розрахункового рахунку, підприємство одержує в банку чекову книжку. Чек є письмовим зазначенням підприємства банку про видачу йому певної суми готівки з розрахункового рахунку. Для внесення готівки на розрахунковий рахунок у банк заповнюється оголошення на внесок готівки. Квитанція даного документа залишається на підприємстві. Облік руху готівки відображається в касовій книзі, яка в ТОВ "Автопарк" ведеться автоматизованим способом. Синтетичний облік готівкових грошових коштів здійснюється на активному рахунку 451 «Каса». Всі операції відображаються в журналі-ордері № 1 у розрізі кореспондуючих рахунків. Коли підприємство створюється або реорганізується, мусить відкрити розрахунковий рахунок у будь-якому банку за своїм вибором і повідомити номер цього рахунку та реквізити банку реєструючим підприємство органам. У своїй діяльності ТОВ "Автопарк" використовує безліч поточних рахунків, на яких зберігаються гроші в різних валютах, зокрема в тенге, доларах США і євро. Розрахунково-касове обслуговування ТОО "Автопарк" здійснює «Народний банк». На розрахункові рахунки ТОВ "Автопарк" надходять виручка за реалізовану продукцію (р / у), позики банку, кошти на погашення дебіторської заборгованості (повернення боргів), аванси всіх видів, готівка з каси і т. п. Це, так би мовити, дохідна частина розрахункового рахунку, тобто дебет розрахункових рахунків. З розрахункового рахунку здійснюються всі види безготівкових платежів, видаються суми на виплату заробітної плати, на оплату відряджень і господарських витрат і т. д. Крім того, у ТОВ "Автопарк" впроваджена система перерахування заробітної плати на кредитні картки працівників. Для перерахування зарплати на картки заповнюється і передається в банк спеціальна відомість. Усі банківські операції оформлюються стандартними первинними документами. ТзОВ "Автопарк" для банківських розрахунків використовує систему «клієнт-банк», яка дозволяє практично миттєво здійснювати електронні платежі, посилаючи в банк електронні «платіжні документи». Таким чином, платіжні доручення (вимоги) як такі не мають сенсу - облік платежів ведеться повністю комп'ютеризованим способом. Однак для внутрішніх цілей є можливість роздрукувати платіжне доручення, на якому присутні всі необхідні реквізити. Одним з небагатьох автентично-паперових документів, пов'язаних з рухом грошових коштів на розрахунковому рахунку, є оголошення на внесок готівки в банк. Для сповіщення ТОО "Автопарк" про зміни, що відбулися за день на розрахунковому рахунку, банк щодня висилає з допомогою системи «клієнт-банк» виписку з розрахункового, де з використанням традиційної системи запису відображаються всі суми, які надійшли на розрахунковий рахунок або списані з нього. Для цілей бухгалтерського обліку складається «бухгалтерська» виписка - так звана «Відомість руху грошових коштів (на розрахунковому рахунку)» представляє собою дзеркально відбиту откантірованную банківську виписку.
3.	Облік дебіторської заборгованості		З 5.04.08			За 8.04.08
	Правильне віднесення тих чи інших кореспонденцій для обліку дебіторської заборгованості і уявленнях цих даних у фінансовій звітності є основною функцією аудиту. Для обліку заборгованості дочірніх (залежних) товариств (Дочірнє підприємство (компанія) - компанія, яка контролюється іншою компанією (відомої як материнська компанія); філія головний акціонерної компанії, що знаходиться під контролем материнської компанії. Контроль забезпечується за допомогою передачі скупки акцій.) У Генеральному плані рахунків передбачено підрозділ 32 «Дебіторська заборгованість дочірніх, залежних товариств», до якого входять такі рахунки: Ø 321 - «Заборгованість дочірніх товариств»; Ø 322 - «Заборгованість залежних товариств»; Ø 323 - «Заборгованість спільно - контрольованих юридичних осіб». На рахунках даного підрозділу узагальнюються поточна дебіторська заборгованість дочірніх, залежних і спільно - контрольованих юридичних осіб. За останні роки з'явилася значна кількість дочірніх підприємств. Поява таких форм підприємств дозволяє материнським підприємствам (Материнське підприємство (компанія) - промислові, будівельні, транспортні та інші об'єднання підприємств, що утворюють компанію, яка має одну або кілька дочірніх компаній. Материнська компанія представляє консолідовану (зведену) звітність, що характеризує діяльність всіх вхідних в неї підприємств.) краще маневрувати капіталом, посилювати госпрозрахункові початку, підвищувати продуктивність праці, забезпечувати свої потреби напівфабрикатами, комплектуючими виробами, постачати колективи підприємств продукцією сільського господарства та ін У роки Радянської влади багатоступенева система взаємин і контролю (материнське-дочірні-внучатою підприємство), що діяла на Заході, розглядалася, як один з найважливіших методів панування фінансової олігархії в економіці. Дочірнє підприємство по відношенню до материнського, а внучатою - по відношенню до дочірнього підприємства зберігають юридичну самостійність і в разі збитків або банкрутства материнського підприємства відповідальності за них не несе, так само як і материнське не несе відповідальності за збитки або банкрутство дочірніх і онучатих підприємств. Материнське підприємство контролює діяльність дочірніх, а останнє онучатих підприємств, які перерозподіляють частину свого доходу на їх користь. ТзОВ "Автопарк" має понад 10 філій по місту Алмати і контролює понад 20 дочірніх і онучатих підприємств. На рахунках 321, 322, 323 узагальнюється інформація про всіх видів поточних розрахунків з дочірніми, залежними і спільно-контрольованими підприємствами (межбалансовие розрахунки). Ці рахунки основні, активні, складні; аналітичний облік по кожному дочірніми, залежному і спільно-контрольованому підприємству ведеться в залежності або машинограмме за цими рахунками. На великих підприємствах з великим обсягом записів аналітичний облік за рахунками 321, 322, 323 може бути організований на картках аналітичного обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами, записи в які виробляють на підставі дебетових повідомлень, форма № 280.
4.	Облік зобов'язань		З 9.04.08			За 12.04.08
	Зобов'язання - оформлені договором відносини, які полягають в тому, що одна з договірних сторін зобов'язана вчинити певні дії на користь іншої сторони або утриматися від небажаних для неї дій. Найчастіше зобов'язання поширюються на повернення боргу, виконання робіт і послуг, передачу майнових цінностей, охорону власності, виплату грошових коштів, постачальнику товару. Зобов'язання бувають різних видів: Зобов'язання договірні - зобов'язання сторін, зафіксовані в договорі між ними. Зобов'язання безстрокове - зобов'язання векселедавця, за яким вимога може бути пред'явлена ​​в будь-який час. Зобов'язання гарантійне - письмове свідоцтво, що видається гарантом тій особі, якій вона гарантує виконання певних зобов'язань. Зобов'язання довгострокове - зобов'язання, що погашаються, задовольняються через рік. Зобов'язання короткострокове - зобов'язання, що підлягає задоволенню, оплаті протягом одного операційного циклу або протягом року. У додатку № 1 представлені таблиці з різними проводками за зобов'язаннями і розрахунки за ними.
5.	Облік кредитів банку		З 13.04.08			За 14.04.08
	Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотка. ТзОВ "Автопарк" користується кредитами банків для забезпечення цілей своєї діяльності - отримання необхідних оборотних засобів, за допомогою яких можна покривати поточні потреби у виробничих запасах і пр. Кредитні взаємовідносини ТОВ "Автопарк" регулюються на підставі кредитних договорів. Для обліку короткострокових кредитів банків в робочому плані рахунків АТ «Норд» передбачено пасивний рахунок 601 «Кредити банків», що має два субрахунки: 601.1 «Кредити в національній валюті» і 601.2 «Кредити в іноземній валюті». За фактом надходження позикових коштів на розрахунковий рахунок (на підставі виписки банку) робиться запис у журналі-ордері № 2, звідки суми в кінці місяця переносяться в Головну книгу. У процесі діяльності в підприємства може виникнути ситуація, коли для здійснення розрахунків недостатньо власних коштів. У цьому випадку вони беруть кредит банку. Кредити бувають короткострокові та довгострокові. Короткострокові кредити надаються на цілі, пов'язані з формуванням і рухом оборотних коштів підприємства. Для обліку короткострокових позичок банку призначений пасивний рахунок 66 "Короткострокові кредити банку", а аналітичний - для обліку за їх видами на окремих субрахунках до зазначеного рахунку в журналі-ордері форми № 4. Справжнім законодавством передбачено спрямування короткострокового кредиту в обхід розрахункового рахунку відразу на розрахунки з постачальниками: Дт рах. 60 Кт рах. 66 Довгострокові кредити підприємства беруть у банках на території країни і за кордоном на термін більше одного року в національній та іноземній валютах. Найбільш часто такими кредитами користуються при капітальних вкладеннях, придбанні дорогого устаткування і т.п. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитними договорами. Також для отримання кредиту фінансовий відділ підприємства оформляє такі документи: заявка на кредит, розрахунок потреби кредиту, розрахунок погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, розрахунок перевірки забезпечення кредиту, баланс підприємства на звітну дату, сертифікат реєстрації договору про заставу майна, договір застави і опис до договору застави. Для узагальнення інформації про стан і рух різних довгострокових кредитів призначений рахунок 67 "Довгострокові кредити банків". Облік довгострокових кредитів також ведеться в регістрі форми № 4.
6.	Облік розрахунків з оплати праці		З 15.04.08			За 18.04.08
	Відповідно до Закону «Про працю та її оплату» заробітна плата - Це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Основними завданнями обліку праці та її оплати в ТОВ "Автопарк" є: - Точний облік особового складу працівників, відпрацьованого ними часу і обсягу виконуваних робіт; - Правильне обчислення сум оплати праці та утримання з неї; - Облік розрахунків з працівниками, з бюджетом та позабюджетними фондами; - Правильний розподіл нарахованих сум оплати праці та відрахувань між різними видами витрат. Фонд заробітної плати на підприємстві включає в себе: · Оплату за відпрацьований час, в тому числі оплату праці осіб, прийнятих на роботу за сумісництвом; · Оплату за невідпрацьований час, тобто оплату щорічних і додаткових відпусток, простоїв не з вини робітників та ін Так як штат працівників ТзОВ "Автопарк" значний і містить різні категорії працівників, знаходять своє застосування практично всі форми оплати праці. У найзагальнішому вигляді можна сказати, що для оплати праці робітників використовуються різновиди відрядної форми оплати праці, а службовців - на почасову. Відрядна форма - заробіток розраховується на основі кількості зробленої продукції і розцінки за од. продукції. Погодинна - заробіток розраховується відповідно до часу відпрацьованого за період. Ведення обліку вироблення цехових робітників покладено на оперативно-технічні бухгалтерії, організовані в РЕЗ та МЕМ. Звідти інформація надходить до бухгалтерії ТзОВ "Автопарк", де проходить відповідну обработку.Прі розрахунку грошової суми до видачі на руки заробітна плата працівників зменшується на суму утримання (за законодавством і за заявою працівника) і збільшується на суму доплат і надбавок, встановлених чинним законодавством. Виплата заробітної плати здійснюється, в основному, шляхом перерахування відповідних сум на кредитні картки працівників. Дана практика значно полегшує роботу каси і дозволяє видавати зарплату без «ажіотажу» протягом декількох днів. Проте мають місце і виплати через касу за видатковими касовими ордерами або платіжними відомостями. Виплати з каси здійснюються разі, коли: - Працівник недавно працює на підприємстві, і не встиг оформити картку; - Працівник потребує у виплаті авансу; та ін Для обліку розрахунків з оплати праця в робочому Плані рахунків ТзОВ "Автопарк" передбачений активно-пасивний рахунок 681 «Розрахунки з персоналом з оплати праці». Розрахунки з оплати праці відображаються наступними бухгалтерськими записами (на підставі головної книги) (див. додаток № 2, таблиця № 1). Прибутковий податок утримується у відповідності з Законом про''податки та ін обов'язкових платежах до бюджету''. На кожен рік затверджується прибутковий податок з фізичних осіб. Застосовується наступна кореспонденція. (Див. додаток № 2, таблиця № 2).
7.	Облік ТМЗ		З 19 04.08			За 23.04.08
	Запаси підприємства являють собою частину оборотних активів підприємства. Це матеріальна основа виробництва (предмети праці) та готова продукція. Облік ТМЗ регламентований СБУ 7 «Облік ТМЗ». Запаси ТОО "Автопарк" включають: 1) Виробничі запаси: - Комплектуючі вироби; - Паливо; - Тару і тарні матеріали; - Запасні частини; - Допоміжні матеріали; та ін 2) Незавершене виробництво. 3) Готову продукцію. Виробничі запаси - елемент матеріального виробництва, предмети праці. Відмінною особливістю виробничого споживання предметів праці є те, що вони відразу, в одному виробничому циклі, входять до складу продукції і змінюють свою натурально-речову форму. Параметри визнання виробничих запасів активами в ТОВ "Автопарк" повністю відповідають принципам, встановленим СБУ 7 «Облік ТМЗ». На дату складання балансу запаси оцінюються за собівартістю заготовляння. Згідно з прийнятим на підприємстві Наказом про облікову політику оцінка матеріалів при їх вибутті здійснюється за методом FIFO. Виробничі запаси в ТОВ "Автопарк" зберігаються на складах, а при передачі в Районні та міжрайонні електромережі (РЕЗ, МЕМ), (філії, представництва) для переробки, використання і т.п. - На складах РЕЗ, МЕМ, (філій, представництв) під їх відповідальність, з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Виробничі запаси приймаються на зберігання по приймальних актів. Прийняті матеріали відображаються в картці складського, що заводяться для кожного окремого номенклатурного номера виробничих запасів. Подальші записи в картках складського обліку здійснюються на підставі первинних документів. Відпуск матеріалів у виробництво оформляється видатковими документами - накладними на відпустку та лімітно-забірними картами. Контроль наявності та стану, виробничих запасів перевіряється за допомогою проведення інвентаризацій, результати яких фіксуються в інвентаризаційних описах (відомостях). В кінці місяця заповнюється оборотна відомість. Їхні дані можуть узагальнюватися у зведеній оборотної відомості по балансових рахунках в розрізі складів. Ці відомості доступні бухгалтерам матеріального відділу з метою ведення контролю. Для відпуску виробничих запасів на сторону виписується рахунок-фактура. Дані про таку реалізації узагальнюються у відомості відпустки ТМЦ на бік. Для розрахунку та відображення сум ТЗВ складається розшифровка транспортно-заготівельних витрат і довідка для обгрунтування запису в журнал-ордер № 10 по ТЗВ. У зв'язку з тим, що облік у ТОВ "Автопарк" має високий ступінь комп'ютеризації, в обліковій практиці підприємства не використовуються багато традиційних документи, і навпаки, мають звернення документи «власного виробництва». У синтетичному обліку рух виробничих запасів відображається наступними проводками: (див. додаток № 3, таблиця № 1).
8.	Облік власного капіталу		З 24.04.08			За 25.04.08
	Фінансову основу підприємства представляє сформований ним власний капітал. Під власним капіталом розуміється загальна сума коштів, що належать підприємству на правах власності і використовуваних їм для формування активів. Вартість активів, сформованих за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою «чисті активи підприємства». Загальна сума власного капіталу підприємства відбивається підсумком першого розділу «Пасиву» звітного балансу. Структура статей цього розділу дозволяє чітко ідентифікувати спочатку інвестовану його частина (тобто суму коштів, вкладених власниками підприємства в процесі його створення) та накопичену його частина в процесі здійснення ефективної господарської діяльності. Основу першої частини власного капіталу підприємства складає його статутний капітал. Другу частину власного капіталу являють додатково вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток і деякі інші його види. Формування власного капіталу підприємства підпорядковане двом основним цілям: 1. Формуванню за рахунок власного капіталу необхідного обсягу позаоборотних активів. Сума власного капіталу підприємства, авансована в різноманітні види його необоротних активів (основні засоби; нематеріальні активи; незавершені будівництво; довгострокові фінансові інвестиції та ін), характеризується терміном власний основний капітал. Суму власного основного капіталу підприємства розраховують за такою формулою: СК ОС = ВА - ДЗК В, де СК ОС - сума власного основного капіталу, сформованого підприємством; ВА - загальна сума позаоборотних активів підприємства; ДЗК В - сума довгострокового позикового капіталу, використовуваного для фінансування необоротних активів підприємства. 2. Формуванню за рахунок власного капіталу певного обсягу оборотних активів. Сума власного капіталу, авансована в різноманітні види його оборотних активів (запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів; обсяг незавершеного виробництва; запаси готової продукції; поточну дебіторську заборгованість; грошові активи та інше), характеризується терміном власний оборотний капітал. Суму власного оборотного капіталу підприємства розраховують за такою формулою: СК ПРО = ОА - ДЗК 0 - КЗК, де СК про - сума власного оборотного капіталу, сформованого підприємством; ОА - загальна сума оборотних активів підприємства; ДЗК 0 - сума довгострокового позикового капіталу, використовуваного для фінансування оборотних, активів підприємства; КЗК - сума короткострокового позикового капіталу, залученого підприємством. Управління власним капіталом пов'язане не тільки із забезпеченням ефективного використання вже накопиченої його частини, але і з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують подальший розвиток підприємства. У процесі управління формуванням власних фінансових ресурсів вони класифікуються за джерелами цього формування. У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів. Основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, - вона формує переважну частину його власних фінансових ресурсів. Певну роль у складі внутрішніх джерел відіграють також амортизаційні відрахування; хоча суму власного капіталу підприємства вони не збільшують. Інші внутрішні джерела не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства. У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового або акціонерного капіталу. Для окремих підприємств одним із зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів може бути надана їм безплатна фінансова допомога (як правило, така допомога надається лише окремим державним підприємствам різного рівня). У число інших зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів входять безкоштовно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу. Примноження власного капіталу підприємства пов'язано в першу чергу з управлінням формуванням його власних фінансових ресурсів. Основним завданням цього управління є забезпечення необхідного рівня самофінансування розвитку господарської діяльності підприємства в майбутньому періоді. Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу (складеного капіталу, статутного фонду) організації призначений рахунок 80 "Статутний капітал". Сальдо за рахунком 80 "Статутний капітал" повинно відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах організації. Записи по рахунку 80 "Статутний капітал" виробляються при формуванні статутного капіталу, а також у випадках збільшення та зменшення капіталу лише після внесення відповідних змін до установчих документів організації. Після державної реєстрації організації її статутний капітал в сумі внесків засновників (учасників), передбачених установчими документами, відображається по кредиту рахунку 80 "Статутний капітал" в кореспонденції з рахунком 75 "Розрахунки з засновниками". Фактичне надходження внесків засновників проводиться за кредитом рахунка 75 "Розрахунки з засновниками" в кореспонденції з рахунками з обліку грошових коштів та інших цінностей. Аналітичний облік за рахунком 80 "Статутний капітал" організується таким чином, щоб забезпечувати формування інформації по засновникам організації, стадіям формування капіталу і видам акцій. Рахунок 80 також застосовується для узагальнення інформації про стан і рух вкладів у спільне майно за договором простого товариства. У цьому випадку рахунок 80 іменується "Вклади товаришів". Майно, внесене товаришами в просте товариство в рахунок їх вкладів, оприбутковується за дебетом рахунків обліку майна (51 "Розрахункові рахунки", 01 "Основні засоби", 41 "Товари" і ін) і кредиту рахунку 80 "Вклади учасників". При поверненні майна товаришам при припиненні договору простого товариства в бухгалтерському обліку виробляються зворотні запісі.Аналітіческій облік за рахунком 80 "Вклади учасників" ведеться за кожним договором простого товариства і кожному учаснику договора.Под номером 80 укладачі плану рахунків розуміють два абсолютно різних рахунки: власне " Статутний капітал "і" Внески товаришів ". «Капітал являє собою вкладення власників і прибуток, накопичену за весь час діяльності організації" (пункт 7.4 концепції бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії). На рахунку 80 "Статутний капітал" враховується не весь капітал організації, а тільки та його частина, яка вказується в її статуті, звідси виникла й назва цієї частини капіталу. Статутний капітал - це мінімальний розмір майна організації, що гарантує інтереси її кредиторів. За рішенням засновників (учасників) величина статутного капіталу може збільшуватися або зменшуватися, але при цьому повинні вноситися відповідні зміни до статуту з тим, щоб сальдо рахунку 80 "Статутний капітал" відповідало величині статутного капіталу, зафіксованої в статуті. Статутний капітал акціонерних товариств дорівнює номінальної вартості їх акцій незалежно від фактично сплаченої за них ціни. Аналогічно статутний капітал ТОВ дорівнює номінальної вартості часток його учасників. Деякі організації (повне товариство, товариство на вірі (командитне)) за законодавством не мають у складі установчих документів статуту, тому у них сума коштів, внесених засновниками, називається складовим капіталом. Зовні рахунок здається символічним, оскільки по ньому немає руху, але саме він служить першоджерелом, що дає життя підприємству і це життя підтримує. Для багатьох організаційно-правових форм організацій законом передбачається мінімальний розмір статутного капіталу (наприклад, для ВАТ - не менш тисячократним, для ЗАТ і ТОВ - не менш кратної суми мінімального розміру оплати праці, встановленого федеральним законом на дату державної реєстрації товариства). Це зроблено для захисту інтересів кредиторів організації. Збільшення статутного капіталу організації може бути або за рахунок її власних джерел (додаткового капіталу, нерозподіленого прибутку тощо) або за рахунок додаткових внесків учасників.
9.	Облік інвестицій		З 26.04.08			За 26.04.08
	Правила обліку, звітності і розкриття інформації викладені в П (С) БО 12 "Фінансові інвестиції". Згідно з П (С) БО 2 "Баланс", фінансові інвестиції - активи, якими володіє підприємство з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), збільшення вартості капіталу або інших вигод для інвестора Рахунок № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, у Статутний капітал інших підприємств, створених на території країни і за кордоном та ін Схема : Класифікація інвестицій представлена ​​у додатку № 4. Рахунок № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунки: № 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі» № 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам" № 143 «Інвестиції непов'язаним сторонам» На дебеті активного рахунка № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції" відображається вартість довгострокових інвестицій, на кредиті - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі. Аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень і об'єктів інвестування. При цьому побудова аналітичного облік повинне забезпечувати можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти, як на території країни, так і за кордоном. Первісна вартість інвестицій в облігаціях оцінюється за вартістю їх придбання. Якщо інвестиції здійснюються між датами сплати відсотків, то неоплачений відсоток розраховується на дату придбання. Якщо інвестиції в цінні папери мають довгостроковий характер, то різниця між вартістю придбання облігації та вартістю її погашення повинна бути амортизована.
10	Облік основних засобів і нематеріальних активів		З 27.04.08			За 29.04.08
	Для виробничої діяльності підприємству необхідні основні засоби (засоби праці); вони багаторазово беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на створюваний продукт, не змінюючи при цьому своєї речовинно-натуральної форми. В умовах переходу до ринкової економіки завданнями бухгалтерського обліку є правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття та переміщення основних засобів, контроль за їх наявністю і збереженням у місцях експлуатації; своєчасне і точне числення зносу основних засобів і правильне його відображення в обліку; визначення витрат по ремонту і контроль за раціональним використанням коштів, виділених для цієї мети; виявлення невикористовуваних, зайвих об'єктів основних засобів; оперативне забезпечення необхідною інформацією керівництва підприємства про стан основних засобів шляхом автоматизації обліково-обчислювальних робіт на базі сучасних засобів обчислювальної техніки. Для забезпечення всього вищевказаного в обліку основні засоби розподілені на однорідні групи. Встановлена ​​єдина класифікація основних засобів, відповідно до якої вони діляться: o за функціональним призначенням. Призначені для створення необхідних умов для здійснення виробництва послуг; o за ступенем використання основні засоби діючі; o за належністю кошти власні. У консалтинговій компанії «Центр підтримки підприємств» прийняття в експлуатацію основних засобів здійснюється комісією, призначеною для цих цілей наказом чи розпорядженням керівника підприємства. Як правило, на підприємстві створюється постійно діюча комісія. До її складу включають керівника, головного бухгалтера, бухгалтера, інженера з техніки безпеки. На прийняті в експлуатацію об'єкти комісія оформляє "Акт приймання-передачі основних засобів" форми № ОЗ-1 в одному примірнику. У цьому документі записується детальна характеристика об'єкта, джерело придбання (зведення), рік випуску або будівництва, дата введення в експлуатацію, результати випробування, його відповідність технічним умовам, висновок комісії. Вказується також, хто прийняв, і хто здав і необхідні відомості для нарахування зносу по ньому. Цей акт складається на кожен окремий об'єкт основних засобів. Складання загального акта на кілька прийнятих об'єктів основних засобів допускається лише для господарського інвентарю, інструменту, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість і приймаються одночасно. До нього додається необхідна технічна документація, що відноситься до принимаемому об'єкту (паспорта, специфікації, комплектувальні відомість тощо), яка потім передається матеріально відповідальним особам за місцем експлуатації основних засобів. Повністю оформлений акт разом з доданою технічною документацією передається на затвердження керівнику підприємства, а потім у бухгалтерію. У бухгалтерії на кожен об'єкт основних засобів заводиться Інвентарна картка обліку основних засобів за формою № ОЗ-7. У ній вказується найменування об'єкта основних засобів, найменування заводу-виготовлювача, коротка індивідуальна характеристика об'єкта, місце експлуатації, первісна вартість об'єкта, норма амортизаційних відрахувань, дата випуску і дата введення в експлуатацію об'єкта, джерело придбання (фінансування). Порядок відображення вибуття основних засобів залежить від причини цього. Найчастіше основні засоби вибувають з наступних причин: часткової або повної ліквідації; недостачі, виявлених інвентаризацією. Якщо об'єкт основних засобів став непридатним і реалізувати його безоплатно іншому підприємству для подальшого використання неможливо, він підлягає списанню. Підприємство має право списувати з балансу будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інше майно, що входить в категорію основних засобів, якщо вони зношені або морально застаріли. Для списання які прийшли в непридатність об'єктів основних засобів, аналогічно, як і для приймання, створюється спеціальна комісія. На пред'явлений до списання об'єкт комісія складає "Акт про ліквідацію основних засобів" форми № ОЗ-4. У ньому зазначаються найменування об'єкта, рік виготовлення або будівництва, дати надходження на підприємство і введення в експлуатацію, інвентарний номер, місце експлуатації, первісна вартість, знос, обгрунтування необхідності списання з балансу. На зворотному боці акта вказуються витрати з ліквідації об'єкта та надходження від ліквідації (якщо такі є). Нематеріальні активи зараховуються до складу нематеріальних активів на підставі акту приймання у міру створення або надходження їх на підприємство або закінчення робіт з доведення їх до стану, придатного до використання у запланованих цілях. При наявності охоронного документа, виданого уповноваженим державним органом і підтверджує права на нематеріальні активи, в якості облікової одиниці може бути вказаний охоронний документ як еквівалент прав, що випливають з цього охоронного документа. У разі придбання нематеріальних активів на підставі ліцензійних, авторських чи інших передбачених законодавством договорів, в якості облікових одиниць приймаються відповідні ліцензії та договори. Існує кілька основних видів надходження нематеріальних активів. 1. Придбання нематеріальних активів за плату. Витрати з придбання нематеріальних активів відносяться до довгострокових інвестицій та відображаються за дебетом рах. 08 "Капітальні вкладення" з кредиту розрахункових, матеріальних та інших рахунків. Після прийняття на облік нематеріальних активів їх відображають за дебетом рах. 04 з кредиту рах. 08   2. Надходження нематеріальних активів у порядку бартеру спочатку відображають за дебетом рах. 08 з кредиту рах. 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" з подальшим оприбуткуванням за дебетом рах. 04 з кредиту рах. 08. Передані в порядку обміну об'єкти списуються з кредиту відповідних рахунків (01,10,12,40 та ін) в дебет рахунків реалізації (46,47,48). 3. На етапі освіти підприємство може отримати нематеріальні активи від засновника (учасника) в якості внеску до статутного капіталу. Розмір цього вкладу вказують в установчому договорі. У межах цієї суми засновник (учасник) може внести свій внесок нематеріальними активами. При передачі нематеріальних активів приводять їх перелік, вказують їх первісну вартість, знос і ціну угоди, за якими їх відносять в рахунок статутного капіталу. У цьому випадку нематеріальні активи оприбутковуються за дебетом рах. 04 з кредиту рах. 75 "Розрахунки з засновниками", субрах. 1 "Розрахунки за внесками до статутного капіталу". 4. Можливо надходження нематеріальних активів від юридичних чи фізичних безоплатно в експертній оцінці. Тут нематеріальні активи відносять на збільшення додаткового капіталу (дебет рах. 04, кредит рах. 87 "Додатковий капітал", субрах. 3 "Безоплатно отримані цінності") 5. Надходження нематеріальних активів для здійснення спільної діяльності. Відповідно зі змінами та доповненнями № 6 від 31.05.95 р. до Інструкції ДПС про ПДВ від 1.05.95. р. облік ПДВ по придбаних нематеріальних активів здійснюється на рах. 19 "ПДВ по придбаних матеріальних цінностей", субрах. 2 "ПДВ по придбаних нематеріальних активів" і 68 "Розрахунки з бюджетом", субрах. "Розрахунки з ПДВ". За придбаним нематеріальних активів суму ПДВ відображають за дебетом рах. 19-2 і кредитом рах. 60,76 та ін Щомісяця після оплати та прийняття на облік нематеріальних активів сума ПДВ списується протягом 6 місяців рівними частками з кредиту рах. 19 в дебет рах. 68. При придбанні нематеріальних активів для невиробничих потреб суму сплаченого податку на розрахунки з бюджетом не відносять і покривають за рахунок відповідних джерел фінансування (списують з кредиту рах. 19 в дебет рахунків 29 "Непромислові виробництва і господарства", 88 "Нерозподілений прибуток (Непокритий збиток)", 96 "Цільові фінансування й надходження"). Якщо ж нематеріальні активи, придбані для виробництва продукції, звільненої від ПДВ, то сплачений при цьому ПДВ включається до первісної вартості нематеріальних активів. Відповідно до Указу Президента РК "Про першочергові заходи щодо вдосконалення податкової системи РК" від 21.07.95г. № 746 у 1996р. суми ПДВ, сплачені при придбанні нематеріальних активів, віднімаються із сум ПДВ, які підлягають внеску у федеральний бюджет, в момент прийняття на облік придбаних нематеріальних активів.
11	Облік доходів, витрат, фінансових результатів		З 30.04.08			За 3.05.08
	Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю. Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається такими основними положеннями: 1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Образно грошовий потік можна представити як систему "фінансового кровообігу" господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його "фінансового здоров'я", передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. 2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків грошових коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує суттєве прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства. 3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п. У той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують зростання обсягу виробництва і реалізації його ппродукціі. 4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне і економне використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучених кредитів. Особливої ​​актуальності цей аспект управління грошовими потоками набуває для підприємств, що знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений. 5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого та фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує зростання суми генерується в часі прибутку. 6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, успішно здійснюють господарську діяльність і генеруючих достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат грошових коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності. 7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. До доходів від основної діяльності на ТОВ "Автопарк" відносять доходи від реалізації "готової продукції" (робіт, послуг). Доходи від реалізації готової продукції (робіт, послуг), враховують на рахунку 701''Дохід від реалізації готової продукції''. На цьому рахунку відображаються доходи, отримані від робіт або послуг наданих ТОВ "Автопарк". Протягом звітного періоду на кредиті рахунку 701 накопичуються суми доходу, отриманого від реалізації (Робіт, послуг). Сума доходу, отримана від реалізації готової продукції, в кінці звітного періоду списується на рахунок 571''Підсумковий прибуток (збиток)''. Детальний процес показаний нижче: Накопичуються суми доходу від реалізації Р. / у Дт-301, Кт-701 В кінці року списується сума Дт-701, Кт-571
12	Фінансова звітність		З 4.05.08		За 8.05.08
	Фінансова (бухгалтерська) звітність - сукупність підсумкових даних бухгалтерського обліку, виражена в певній системі показників, використовується для аналізу майнового стану господарських процесів, зобов'язань і фінансових результатів. Організації складають звіти за формою і інструкцій, затвердженим Мінфіном РК. Єдина система показників звітності організації дозволяє складати звітні зведення по окремих галузях, економічним районам, республікам і по всьому народному господарству в цілому. Інші органи, що здійснюють регулювання бухгалтерського обліку, стверджують у межах своєї компетенції форми бухгалтерської звітності банків, страхових та інших організацій і інструкції про порядок їх заповнення, що не суперечать нормативним актам Міністерства фінансів РК. В даний час організації у обов'язковому порядку проміжну та річну фінансову звітність. Проміжна фінансова звітність включає: ü форму № 1 «Бухгалтерський баланс»; ü форму № 2 «Звіт про прибутки і збитки». Крім зазначених форм у складі проміжної бухгалтерської звітності організації можуть представляти інші звітні форми (Звіт про рух грошових коштів тощо), а також пояснювальну записку, що входять до складу річної звітності. Річна бухгалтерська звітність відповідно до наказу Мінфіну РК від 13.01.2000 р. № 4н включає: ü бухгалтерський баланс - форма № 1; ü звіт про прибутки та збитки - форма № 2; ü звіт про зміни капіталу - форма № 3; ü звіт про рух грошових коштів - форма № 4; ü додаток до бухгалтерського балансу - форма № 5; ü спеціалізовані форми, встановлювані міністерствами і відомствами України і Російської Федерації, для організацій системи за погодженням відповідно з міністерствами фінансів Російської Федерації і республік; ü підсумкову частину аудиторського висновку. У пояснювальній записці може бути наведено оцінку ділової активності організації, критеріями якої є, широта ринків збуту продукції, включаючи наявність постачань на експорт, репутація організації, що виражається, зокрема, в популярності у клієнтів, що користуються послугами організації, та ін; ступінь виконання плану , забезпечення заданих темпів зростання; рівень ефективності використання ресурсів організації та ін Доцільно включення в пояснювальну записку даних про динаміку найважливіших економічних і фінансових показників роботи організації за кілька років, описів майбутніх капіталовкладень, здійснюваних економічних заходах та іншої інформації, що цікавить можливих користувачів річної бухгалтерської звітності. Суб'єкти малого підприємництва, які не застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та не зобов'язані проводити аудиторську перевірку достовірності бухгалтерської звітності, можуть не подавати у складі річної бухгалтерської звітності звіти про зміни капіталу та рух грошових коштів, додаток до бухгалтерського балансу (форми № 3, 4 і 5) та пояснювальну записку. Якщо зазначені суб'єкти малого підприємництва зобов'язані проводити аудиторську перевірку достовірності бухгалтерської звітності, то вони також можуть не представляти у складі річної бухгалтерської звітності форми № 3, 4 і 5, якщо відсутні відповідні дані. Некомерційні організації мають право не подавати у складі річної бухгалтерської звітності Звіт про рух грошових коштів (форма № 4), а також за відсутності відповідних даних - Звіт про зміни капіталу (форма № 3) та Додатка до бухгалтерського балансу (форма № 5). Громадські організації (об'єднання), які не здійснюють підприємницьку діяльність і не мають крім вибулого майна оборотів з продажу товарів (робіт, послуг), проміжну бухгалтерську звітність не складають. Зазначені організації у складі річної бухгалтерського звітності не подають звіти про зміни капіталу та про рух грошових коштів (форми № 3 та 4), Додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5) та пояснювальну записку. Бухгалтерський баланс підприємства Баланс підприємства складається з двох частин. У першій частині показуються активи, у другій - пасиви підприємства. Обидві частини завжди збалансовані: підсумкова сума рядків по активу дорівнює підсумковій сумі рядків по пасиву. Називається ця сума валютою балансу. По кожному рядку балансу підприємства заповнюються дві графи. У першу графу заноситься фінансовий стан на початок звітного року (вступний баланс), а в другу графу - на кінець року (заключний баланс). Баланс підприємства складається виключно на основі сальдового балансу або головної книги бухгалтерського обліку. У ПБУ «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4 / 96) вказані числові показники, які має містити бухгалтерський баланс (див додаток № 5)
13	Організація внутрішнього контролю в господарюючого суб'єкта		З 9.05.08		За 10.05.08
	Система внутрішнього контролю організовується керівництвом підприємства. Це перше і основне відміну внутрішнього контролю від інших видів контролю. Незалежний аудит проводиться незалежним аудитором, форми та види контрольних дій також визначаються аудитором. Ревізія проводиться штатним ревізором будь-якого відомства, форми та види контрольних дій також визначаються цим відомством. Внутрішній контроль - це система заходів, організованих керівництвом підприємства і здійснюваних на підприємстві з метою найбільш ефективного виконання всіма працівниками своїх обов'язків при здійсненні господарських операцій. Внутрішній контроль визначає законність цих операцій та їх економічну доцільність для підприємства. Цілями організації системи внутрішнього контролю на підприємстві є: 1) здійснення впорядкованої і ефективної діяльності підприємства; 2) забезпечення дотримання політики керівництва кожним працівником підприємства; 3) забезпечення збереження майна підприємства. Для досягнення перерахованих вище цілей необхідною умовою є узгодженість системи бухгалтерського обліку (більш широко - Обліку) та системи внутрішнього контролю, так як система подвійного запису, що лежить в основі будь-якої системи бухгалтерського обліку (у тому числі автоматизованих систем бухгалтерського обліку), визначає порядок реєстрації господарських операцій і забезпечує належний контроль. Для досягнення цілей організації системи внутрішнього контролю необхідно рішення окремих завдань. Керівництво підприємства зобов'язане забезпечити організацію і підтримання на належному рівні такої системи внутрішнього контролю, яка була б достатньою для того, щоб: * В бухгалтерську (фінансову) звітність було включено все, що повинно бути в неї включено, і не включено нічого з того, що не повинно бути в неї включено, а те, що включено до звітності, було б правильно визначено, класифіковано, оцінено і зареєстроване; * Бухгалтерська (фінансова) звітність давала вірне і об'єктивне уявлення про підприємство в цілому; * Комп'ютерні програми, контролюючі функціонування облікової системи, що включають формування первинних документів, їх аналіз та рознесення по рахунках, не могли бути сфальсифіковані; * Кошти підприємства не могли бути незаконно привласнені або неефективно використані; * Всі відхилення від планів своєчасно виявлялися, аналізувалися, а винні несли відповідальність; * Внутрішня звітність оперативно передавалася особам, уповноваженим приймати управлінські рішення, для її оптимального використання. З перерахованих вище завдань керівництва підприємства з організації внутрішнього контролю видно нерозривний зв'язок системи внутрішнього контролю з двома видами бухгалтерського обліку; бухгалтерським фінансовим та бухгалтерським управлінським обліком. Перші три завдання забезпечуються зв'язком системи внутрішнього контролю з системою бухгалтерського фінансового обліку, а три останні з системою бухгалтерського управлінського обліку. Саме тому надалі ми будемо розрізняти дві системи: * Систему внутрішнього фінансового контролю; * Систему внутрішнього управлінського контролю. Як видно зі змісту поставлених завдань, створення системи внутрішнього контролю - це досить складний процес, а сама система внутрішнього контролю - це дуже складний і тонкий організм, невід'ємними частинами якого є абсолютно всі підрозділи підприємства, всі сфери його діяльності та діяльність кожного працівника-підприємства. Система внутрішнього контролю - це своєрідна організація всередині організації (підприємства). Ступінь складності внутрішнього контролю повинна відповідати організаційній структурі підприємства, чисельності персоналу, розгалуженості мережі філій і підрозділів, ступеня централізації бухгалтерського обліку та іншим характеристикам підприємства в цілому. Об'єктами внутрішнього контролю є цикли діяльності організації - цикли постачання, виробництва і реалізації. Найважливішою функцією внутрішнього контролю є забезпечення дотримання працівниками підприємства своїх посадових обов'язків, Методи, які використовуються при здійсненні внутрішнього контролю, вельми різноманітні і включають елементи таких методів, як: * Бухгалтерський фінансовий облік (рахунки і подвійний запис, інвентаризація і документація, балансове узагальнення); * Бухгалтерський управлінський облік (виділення центрів відповідальності, нормування витрат); * Ревізія, контроль, аудит (перевірка документів, перевірка арифметичних розрахунків, перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій, інвентаризація, усне опитування персоналу, підтвердження і простежування); * Теорія управління. Всі перераховані вище методи інтегруються в єдину систему і використовуються в цілях управління підприємством. У сучасних умовах в життя підприємств поступово входить нове поняття, зване "еккаунтинг" (accounting). Це надзвичайно ємне економічне поняття, в основі якого лежить рахівництво - ведення бухгалтерського обліку відповідно до загальноприйнятих норм. Однак рахівництво - це лише основоположний елемент еккаунтингу. За допомогою рахівництва створюється інформаційна база, необхідна для управління підприємством. Професійна діяльність, пов'язана з формуванням цієї інформаційної бази, і називається еккаунтинг. У це поняття входить робота: * Планова; * По складанню звітності; * Контрольна; * Аналітична. Таким чином, контроль є невід'ємною частиною еккаунтингу
14	Оформлення аудиторського висновку		З 11.05.08		За 11.05.08
	Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ній мають бать наступні розділи: 1. Заголовок аудиторського висновку. У ньому говориться, що аудиторська перевірка проводилась незалежними аудиторами. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Дається повна назва підприємства, яке перевірялося і час перевірки. 2. Вступ. Аудиторський висновок повинен містити інформацію про склад фінансового звіту та дату підготовки. У цьому розділі говориться також, що відповідальність за правильність підготовки висновку лягає на керівників підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок. 3. Масштаб перевірки. На закінчення потрібно зраджувати масштаб аудиту і зміст проведеної роботи. Цей розділ аудиторського висновку додає впевненості його користувачам у тому, що аудиторська перевірка проведена згідно з вимогами українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського обліку, або згідно з вимогами міжнародних стандартів і практики. У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена ​​з упевненістю про те, що у фінансовому звіті немає істотних помилок. Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансовий облік. При оцінці значущості помилок аудитор повинен звертатися до положень Національних нормативів аудиту № 11 «Сутність та її взаємозв'язок з ризиком перевірки». 4. Висновок аудитора про перевірку фінансової звітності. У цьому розділі робиться висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність в усіх суттєвих аспектах. 5. Дата аудиторського висновку. Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або після підпису аудитора. 6. Підпис аудиторського висновку. Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту. 7. Адреса аудиторської фірми. В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як в кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми. Види аудиторських висновків. 1. Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова в наданні висновку щодо фінансової звітності підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може наводитися короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора дати такий висновок, який відрізняється від позитивного. При необхідності більш детального опису цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання на інформацію, яка наводиться в додатку. 2. Позитивне висновок надається клієнту у випадках, коли, на думку аудитора, виконано наступні умови: аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту; поданої інформації достатньо для відображення реального положення справ на підприємстві; є адекватні і достовірні дані з усіх найважливіших питань; фінансова документація підготовлена ​​відповідно до прийнятої на підприємстві системою бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам українського законодавства; фінансова звітність складена на основі діючих облікових даних і не містить суттєвих протиріч; фінансова звітність складена відповідним чином за формою, затвердженою в установленому порядку. Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства. Якщо під час аудиторської перевірки в аудитора виникли питання або сумніви з приводу правильності тих чи інших рішень, прийнятих керівництвом підприємства, але йому було представлено аргументоване і переконливе їх обгрунтування, то в аудиторському висновку ці дії і рішення приводити необов'язково, оскільки вони не міняють змісту безумовно позитивного висновку. 3. Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при наявності фундаментального невідповідності і розбіжності. Існують основні причини фундаментальної невідповідності: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може отримати всю необхідну інформацію та пояснення (наприклад, через обмеження за часом перевірки); ситуативні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації ( наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства). Причини розбіжностей: неприйняття системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розбіжність у поглядах щодо відповідності фактів або сум у фінансовій звітності з даними обліку; фундаментальні розбіжності з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність чинному законодавству про порядок оформлення або здійснення операцій і встановленим нормам. 4. Будь-яке фундаментальне невідповідність або розбіжність є підставою для відмови у видачі позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невідповідності чи розбіжності. Невідповідність або розбіжність вважаються фундаментальними в тому випадку, коли вплив факторів, які викликали розбіжність, на фінансову інформацію настільки значний, що це може істотно спотворити дійсний стан справ у цілому. Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх невідповідностей і суперечностей на фінансову звітність. Наявність фундаментальної розбіжності може призвести до надання клієнту негативного аудиторського висновку. Наявність фундаментальної невідповідності може стати підставою для відмови від видачі аудиторського висновку. 5. У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, він зобов'язаний дати опис усіх суттєвих причин його невідповідностей і суперечностей. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор призводить негативний висновок або дає відмову у видачі аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В інших розділах укладання аудитор коротко формулює свій висновок щодо достовірності та повноти фінансової звітності. 6. Якщо аудитор має намір представити клієнтові позитивний висновок, в якому присутній фундаментальне невідповідність з окремих питань і наводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної невідповідності, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок щодо достовірності та повноти фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі ж формулювання, що й при безумовно позитивному висновку. 7. Якщо зауваження в аудиторському висновку пов'язані з наявністю фундаментальної невідповідності, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку або в додаток до висновку, який є його невід'ємною частиною, і дає позитивний висновок щодо фінансової звітності підприємства. 8. При підготовці негативного аудиторського висновку застосовні такі вирази: «не задовольняє вимогам», «спотворює дійсний стан речей», «не дає реального уявлення», «не відповідає», «суперечить». 9. Якщо аудитор відмовляє в наданні аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства. 10. Рекомендується зміст розділу аудиторського висновку, де наводиться ставлення аудитора до фінансової звітності залежно від виду аудиторського висновку.