ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ електротравматизму
Безпечна експлуатація електрообладнання досягається цілим комплексом заходів профілактики електротравматизму, які можна звести до наступних груп: організаційні, технічні, індивідуальні засоби захисту.ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ
Безпечна експлуатація електроустановок включає систему заходів безпеки (план заходів щодо виконання робіт, план профілактики при експлуатації електроустановок).Передбачається: призначення осіб, відповідальних за безпечне ведення робіт; підбір, розстановка і навчання персоналу; підготовка обладнання і документації на робочих місцях, проведення інструктажу персоналу перед початком робіт; видача наряду-допуску; виконання організаційно-технічних заходів; дотримання технологічної дисципліни; нагляд за виконанням робіт; періодичний інструктаж на робочому місці і аналіз стану електробезпеки.
Особи, які приймаються на роботу по обслуговуванню електричного обладнання, підлягають медичному огляду, згідно постанови Міністерства охорони здоров'я України. Черговість медичних оглядів - раз на 24 місяці. До роботи допускаються особи не молодше 18 років, які мають кваліфікаційну групу відповідно виконуваної роботи.
Заняття з технічної підготовки з персоналом проводиться за спеціальною програмою. Завданням технічної підготовки є вивчення персоналом теоретичних основ і процесів, роботи устаткування, освоєння прийомів і методів безпечної роботи на електроустановках. Проводяться тренування з відпрацювання практичних навичок при виникненні аварійних ситуацій.
Електробезпека робіт в основному залежить від якості навчання, правильної організації робочого місця і своєчасного контролю правильності ведення робіт.
Навчання електробезпеки працюючих старше 18 років закінчується присвоєнням їм кваліфікаційної групи.
Встановлено п'ять кваліфікаційних груп з техніки безпеки.
I кваліфікаційна група присвоюється неелектротехнічними персоналу, який не пройшов спеціальну перевірку знань з діючими Правилами: обслуговуючому пересувні машини і механізми з електроприводом, що працює з електроінструментом; водіям автомашин, кранів і прибиральникам приміщень електроустановок. Стаж роботи з електроустановками осіб, які мають I групу, не нормується. Вони зобов'язані мати уявлення про небезпеку електричного струму, про заходи безпеки, вміти практично надати першу допомогу потерпілому.
II кваліфікаційна група присвоюється практикам-електриків (зі стажем роботи не менше 6 міс.), Електромонтерам, електрослюсар, зв'язківцям, мотористам електродвигунів, машиністам кранів, електрозварникам (зі стажем не менше 1 міс.); Практикантам інститутів, технічних та ремісничих училищ. Персонал, якому привласнена II група, повинен мати елементарне уявлення про електроустановках; чітко представляти небезпеку електричного струму при наближенні до струмоведучих частин, знати основні заходи безпеки при роботі з електроустановками, вміти практично застосовувати правила надання першої допомоги.
III кваліфікаційна група присвоюється елетромонтерам, електрослюсар, зв'язківцям, оперативному персоналу підстанцій; оперативно-ремонтному персоналу електроустановок (зі стажем роботи 3-6 міс.), Практикантам інститутів, технікумів, початківцям інженерам і технікам (зі стажем роботи не менше 1 міс. По II групі). Персонал III групи повинен мати пізнання в електротехніці, знати пристрій і питання обслуговування електроустановок, чітко представляти небезпеку при роботі з електроустановками, знати загальні правила техніки безпеки та правила допуску до роботи з електроустановками, знати спеціальні правила техніки безпеки робіт, які входять в обов'язки даної особи , вміти вести нагляд за працюючими з електроустановками, вміти практично надати першу допомогу потерпілому.
IV кваліфікаційна група присвоюється електромонтерам, зв'язківцям, оперативному персоналу підстанцій, оперативно-ремонтному персоналу цехових електроустановок (зі стажем роботи не менше року по III групі), початківцям інженерам і технікам (зі стажем не менше 2 міс. По III групі) інженерам з техніки безпеки (з виробничим стажем не менше 3 років). Персонал IV групи повинен мати пізнання в електротехніку в обсязі спеціалізованого профтехучилища, мати повне уявлення про небезпеку при роботах з електроустановками, знати Правила користування та випробування захисних засобів, що застосовуються в електроустановках, вміти перевіряти виконання заходів безпеки, організувати безпечне проведення робіт і вести нагляд за ними в електроустановках напругою до 1000 В, знати правила надання першої допомоги.
V кваліфікаційна група присвоюється електромонтерам, електрослюсар, майстрам, техніці і інженерам-практикам (із загальним стажем не менше 5 років). У майстрів, техніків, інженерів із закінченою середньою або вищою технічною освітою загальний стаж повинен бути не менше 6 міс. Персонал V групи повинен знати схеми обладнання своєї дільниці, знати Правила користування та випробування захисних засобів, що застосовуються в електроустановках, мати уявлення про те, чим викликана вимога того чи іншого пункту, вміти організувати безпечне проведення робіт і вести нагляд за ними в електроустановках будь-якої напруги, знати правила надання першої допомоги, вміти навчати персонал інших груп правилам техніки безпеки і надання першої допомоги.
Після закінчення навчання, при призначенні на роботу перевірка знань проводиться кваліфікаційною комісією у складі не менше трьох осіб. Відповідно до ГОСТ 12.1 .0 13-78, в будівельно-монтажної організації повинен бути призначений інженерно-технічний працівник, який має кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче IV, відповідальний за безпечну експлуатацію електрогосподарства організації.
Періодична перевірка знань ПТЕ, ПТБ, посадових осіб проводиться:
- 1 раз на рік - для електротехнічного персоналу, який безпосередньо обслуговує діючі електроустановки і яка проводить в них налагоджувальних та ін робіт;
- 1 раз на три роки - для ІТП, що не відноситься до групи персоналу, що піддається перевірці 1 раз на рік, а також інженерів з техніки безпеки, допущених до інспектування електроустановок.
Технічні заходи електробезпеки
До технічних заходів профілактики електротравматизму відносяться:
зняття напруги;
електроізоляція обладнання;
застосування зниженої напруги;
застосування захисного заземлення та занулення електрообладнання;
захисне відключення, захисна блокування;
застосування захисних засобів.
ЗНЯТТЯ НАПРУГИ
Ефективним заходом безпеки при обслуговуванні і ремонтних роботах на електроустановках є зняття напруги (знеструмлення).Всі роботи під напругою за ступенем небезпеки можна розділити на чотири категорії:
роботи при повному знятті напруги, коли на всіх струмоведучих частинах установки знята напруга і вхід на сусідню електроустановку, що знаходиться під напругою, закритий на замок;
робота з частковим зняттям напруги характеризується зняттям напругою тільки з ділянок, де проводиться робота, або повному зняттям при незакритих на замок вході до сусідньої електроустановку, що знаходиться під напругою;
робота, без зняття напруги поблизу і на струмовідних частинах, що знаходяться під напругою (необхідно вживати заходів, що виключають наближення людей до струмоведучих частин);
робота без зняття напруги удалині від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою (виключено випадкове наближення людей, - безперервний нагляд за небезпечною зоною)
У залежності від напруги і категорії робіт і згідно з нарядом-допуском робочим видаються захисні засоби, організовується відповідним чином робоче місце (встановлюється огорожа, вивішуються плакати, перевіряється відсутність напруги, приєднуються переносні заземлення, встановлюється контроль за веденням робіт).
Вид зняття напруги визначається характером і обсягом профілактичних робіт на електроустановках, а також небезпекою електричного травмування працівників, не задіяних у даних роботах.
Там, де дозволяють умови, виробляється повне зняття напруги з технологічної лінії, цеху або ділянки.
Часткове знеструмлення передбачає зняття напруги з обмеженою частини технологічної лінії і ділянки ведення робіт. Рішення про зняття напруги приймає особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства з числа ІТП енергослужби з урахуванням вимог ПТЕ, ПТБ, ПУЕ, за погодженням з адміністрацією підприємства.
Особа, відповідальна за зняття напруги, зобов'язана забезпечити:
- Системний контроль за зняттям напруги;
- Організацію і своєчасне проведення ППР і профілактичних випробувань електрообладнання, апаратури і мереж;
- Навчання, інструктаж та видачу наряд-допуску на ведення робіт;
- Наявність і своєчасну перевірку засобів захисту.
Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги виконують у зазначеній послідовності, такі технічні заходи:
- Проводять необхідні відключення і приймають заходи, що виключають помилкове або довільне включення;
- Встановлюють огородження робочого місця і вивішують попереджувальні знаки на приводах ручного і дистанційного управління "не включай, працюють люди";
- Перевіряють відсутність напруги на струмовідних частинах, на які накладають заземлення для захисту працюючих від ураження електроструму;
- Захищають при необхідності робочі місця і залишилися під напругою струмоведучі частини;
- Перевіряють відсутність напруженості в електроустановках покажчиками напруги, справність яких контролюють перед застосуванням за допомогою приладів ППІ-4.
Електроізоляція ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК І ТОКОВОДОВ І ЇЇ КОНТРОЛЬ
Електрична ізоляція - це шар покриття діелектрика або діелектрик, яким покривається поверхня струмоведучих частин, тоководов, або якими струмоведучі частини відокремлюються один від одного. Ізоляція повинна мати високі діелектричні властивості, міцністю і опірністю до змін температурно-вологості середовища.В електроустановках застосовуються такі види ізоляції: робоча, додаткова, подвійна і посилена.
Робоча ізоляція забезпечує нормальну роботу електроустановок і захист від ураження електричним струмом.
Додаткова - передбачається як додаток до робочої для захисту від ураження електричним струмом, у випадках її пошкодження.
Подвійна ізоляція складається з двох незалежних однієї від іншої робочої сили та додаткової ізоляції. Робочу (функціональну) називають основною ізоляцією так як вона повинна забезпечити електробезпека працюючих (ізоляція обмоток машин, жив тоководов і т.д.). Додатковою ізоляцією може бути пластмасовий корпус машини, ізолюючі втулки, блоки і т.д.
При подвійній ізоляції заземлення або занулення металевих частин забороняється, тому що цим шунтується додаткова ізоляція, і її переваги зводиться нанівець. З'єднання корпуса машини, що має подвійну ізоляцію з заземлюючим пристроєм неприпустимо, оскільки це знижує безпеку працюючого.
Посилена - це поліпшена робоча ізоляція, що забезпечує такий же рівень захисту, як і подвійна.
Як правило, подвійна ізоляція застосовується для вимикачів, розеток, вилок, патронів ламп, переносних світильників, електрифікованого ручного інструменту, електровимірювальних приладів та деяких побутових приладів. Область застосування подвійного електроізоляції - електроустановки невеликої потужності. Вона є дієвим захисним засобом.
Згідно ПУЕ, опір ізоляції електроустановок має бути не менше 1000Ом на 1В робочої напруги. Так для мереж змінного напруги 380/220В опір ізоляції має бути не менше 380 кОм. Для електромереж напругою до 1000В опір ізоляції токопроводних частин повинно бути не нижче 0,5 МОм.
Слід враховувати, що в процесі експлуатації ізоляція зазнає різні зміни: старіння, механічні пошкодження, розтріскування від перепаду температурно-вологості середовища. Тому електроізоляція підлягає систематичного огляду і випробуванням згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) і Правил техніки безпеки (ПТБ).
Опір ізоляції електрообладнання призначається залежно від електричної потужності електроустановки, Ом
де, U - напруга, В; N - потужність, Вт.
Залежно від виду електроізоляції електротехнічні вироби поділяються на такі класи: 0, 01, І, ІІ, ІІІ при цьому:
- До класу 0 належать вироби, в яких є робоча ізоляція, але відсутній елементи для заземлення (якщо вони не відносяться до класу ІІ або ІІІ);
- До класу 01 відносяться вироби, що має робочу ізоляцію і елемент для заземлення, а також дріт без заземлювальної жили для приєднання до джерела живлення;
- До класу І відносяться вироби, що мають робочу ізоляцію і елемент для заземлення, а також дріт для приєднання до джерела живлення з заземляющей житлової і вилку з замикаючим контактом;
- До класу ІІ відносяться вироби, що мають подвійну або посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення;
- До класу ІІІ відносяться вироби, в яких відсутні внутрішня і зовнішня електричні кола з напругою більше 42.
Вироби, які отримують живлення від зовнішнього джерела відносяться до ІІІ класу в тому випадку, якщо вони призначені для приєднання безпосередньо до джерела живлення з напругою не вище 42 В.
Електричне розділення мережі. Розгалужені електричні мережі великої протяжності мають значну електричну ємність. При цьому навіть дотик до однієї фазі є дуже небезпечним. Однак якщо мережа розділити на ряд невеликих мереж такої ж напруги, які володіють невеликою ємністю і високим опором ізоляції, то небезпека ураження різко знижується. Електричне розділення мереж здійснюється шляхом підключення окремих електроустановок через розділові трансформатори. Область застосування захисного поділу мереж - електроустановки напругою до 1000В, експлуатація яких пов'язана з підвищеною небезпекою (у пересувних установках, ручному електрифікованому інструменті тощо)
ЗАХИСНІ ОГОРОЖІ
Важливу роль у забезпеченні електробезпеки працюючих грає винесення, по можливості, електрообладнання з робочої зони: розміщення в місцях, що виключають контакт, і на недосяжній висоті (в першу чергу, струмоведучих частин і приводів). При цьому віддається перевагу дистанційному управлінню технологічними процесами із спеціально обладнаних пунктів управління. Висоту розташування проводів повітряних ліній електропередачі призначають з урахуванням напруги (табл. 3.4.1)Для виключення можливого контакту або небезпечного наближення до неізольованим струмоведучих частин передбачаються стаціонарні огородження: суцільні і сітчасті. Суцільні огорожі застосовуються в електроустановках до 1000В у вигляді кришок, кожухів і т.д. Сітчасті огорожі мають двері, які закривають на замок. Часто застосовують при веденні профілактичних робіт переносні огородження: щити, ізолюючі ковпаки, ізолюючі накладки. Вони також обладнуються дверима або кришками, які закриваються на замок або забезпечені захисної блокуванням. Під блокуванням розуміють автоматичний пристрій, за допомогою якого запобігає попадання людей під напругу в результаті помилкових дій. За принципом дії розрізняють: механічну, електромагнітну та електричну блокування.
Таблиця 3.4.1.
Мінімальна відстань (м) по вертикалі проводів повітряної лінії електропередач при нормальному режимі роботи від поверхні землі.
| Місцевість | Лінійне напруга, кВ | ||||||||
| 1 | 6 | 10 | 35 | 110 | 154 | 220 | 330 | 500 | |
| населена | 6 | 7 | 7 | 7 | 7 | 8 | 8 | 8 | 8 |
| Поза | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | 7 | 7 | 7,5 | 8 |
| важкодоступна | 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 6 | 6 | 6,5 | 7 |
У електромагнітної блокуванню (ЕМБ) електромагнітні замки замикання, вимикачів, роз'єднувачів і заземлювальних ножів забезпечують певну послідовність включення і виключення. Це виключає можливість виникнення небезпечних ситуацій - включення і виключення роз'єднувача під напругою і т.д.
Електрична блокування (ЕБ) застосовується в технологічних електроустановках напругою до 1000 В. З допомогою електричних контактів здійснюється відключення напруги при наявності відкритих огорож, дверей або кожухів, кришок.
Пониження (МАЛЕ НАПРУГА)
Одним із заходів електробезпеки є застосування зниженої напруги з урахуванням можливої роботи обладнання, приладів, апаратури. Так при роботі всієї освітлювальної техніки застосовується напруга не вище 127/220 В. А при роботі з переносним електроінструментом, а також з ручними переносними світильниками - напруга 36 або 42 В. У приміщеннях з підвищеною електробезпекою, особливо небезпечних і вибухопожежонебезпечних приміщеннях, напруга не повинна перевищувати 12 В.Джерелами малої напруги (12, 24, 36 і 42В) можуть бути акумуляторні батареї, що знижують трансформатори, перетворювачі частот.
При цьому застосування автотрансформаторів, реостатів для зниження напруги забороняється через зв'язок мереж малого і високої напруги.
Для зниження небезпеки застосування понижувальних трансформаторів вторинну обмотку і корпус трансформатора заземлюють або проводять занулення.
Захисне заземлення, занулення
Безпечна робота з електроустановками забезпечується пристроєм заземлення, занулення (у мережах до 1000В) і захисного відхилення.Область застосування:
Відповідно до ГОСТ 12.1 .0 13-80 і ГОСТ 12.1 .0 30-80 "Електробезпека. Захисне заземлення, занулення", ГОСТ 12.1 .0 19-79 "Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту", заземлення чи занулення належить виконувати:
- При номінальному напрузі 380В і від змінного струму, 440В і від постійного струму в мережах електроустановок в будь-яких приміщеннях (у тому числі, приміщення без підвищеної небезпеки);
- При номінальному напрузі 36В і вище (за ГОСТ 12.1 .0 13-80), 42В і вище (за ГОСТ 12.1 .0 30-81) змінного струму і 110В і від постійного струму електроустановок в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних приміщеннях, в зовнішніх електроустановках;
- При будь-якому номінальній напрузі змінного і постійного струму електроустановок у всіх вибухонебезпечних умовах.
Частини електроустановок, які підлягають заземленню або занулення:
- Металеві корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, пересувні електроустановки, переносні електроустановки;
- Каркаси, РЩ, ЩУ і шафи, а також знімні або частини, що відкриваються, якщо на них встановлено електрообладнання напругою вище 42В змінного струму або напругою вище 110 В постійного струму;
- Приводи електричних апаратів;
- Вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
-Металеві РУ, металеві невеликі конструкції, металеві сполучні муфти, металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів, металеві оболонки проводів, труби електропроводки і т.д.;
- Залізобетонні опори ЛЕП.