Реферат
Закриття рахунків та формування звітності сільськогосподарських підприємств
Зміст
1. Порядок закриття бухгалтерських рахунків наприкінці звітного періоду
2. Порядок закриття рахунку 23 «Допоміжні виробництва»
3. Порядок закриття рахунків 97 «Витрати майбутніх періодів», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати»
4. Порядок закриття рахунку 20 «Основне виробництво»
5. Порядок закриття рахунків 90 «Продажі», 91 «Інші доходи і витрати», 99 «Прибутки та збитки»
6. Поняття бухгалтерської звітності та вимоги, що пред'являються до неї
7. Види, форми звітності та її склад
8. Характеристика типових форм річної бухгалтерської звітності
1. Порядок закриття бухгалтерських рахунків наприкінці звітного періоду
Згідно з методикою ведення бухгалтерського обліку в нашій країні, а також відповідно до чинного законодавства єдиним фінансовим звітним роком для всіх підприємств, у тому числі сільськогосподарських, є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня (включно). Таким чином, всі факти фінансово-господарської діяльності підприємств, що мали місце протягом цього періоду, повинні бути зафіксовані в бухгалтерському обліку, оцінені, згруповані належним чином і в кінцевому рахунку відображені в річній фінансовій звітності.
Особливість сільськогосподарських підприємств у даному випадку полягає в тому, що вони мають довгий виробничий цикл за основним видом діяльності, а також яскраво виражений сезонний характер виробництва. У зв'язку з цим облік виробничого процесу і всього, що з ним пов'язано, на підприємствах галузі не може бути закритий в середині сільськогосподарського року. Це означає, що закриття всіх необхідних рахунків повинно здійснюватися в кінці періоду, коли завершені масові польові роботи та сформовано основні фінансові показники.
Протягом фінансового року готову продукцію, виконані роботи та надані послуги списують з кредиту рахунків обліку витрат за плановими цінами, затвердженими в господарстві. У кінці звітного року відповідно до сформованої фактичною сумою витрат собівартість продукції, робіт і послуг доводять до фактичної шляхом складання додаткової проводки або методом «червоне сторно».
Рахунки потрібно закривати в наступному порядку:
1) за результатами проведеної інвентаризації виходячи з прийнятих управлінських рішень закривають рахунок 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей»;
2) закривають всі субрахунки рахунку 23 «Допоміжне виробництво», крім субрахунка 23-3 «Машинно-тракторний парк»;
3) закривають субрахунок 23-3;
4) розподіляють витрати майбутніх періодів, загальновиробничі і загальногосподарські витрати;
5) розподіляють або коригують суми амортизації і відрахувань на ремонт основних засобів за окремими рахунками рослинництва;
6) розраховують фактичну собівартість і списують виявлені відхилення в основних галузях виробництва (рослинництві, тваринництві, промисловому виробництві) і закривають рахунок 28 «Брак у виробництві»;
7) закривають рахунок 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства»;
8) уточнюють витрати за рахунками капітальних вкладень і при необхідності списують;
9) визначають результати від реалізації основних видів продукції та інші види доходів і витрат і закривають рахунки 90 «Продажі» і 91 «Інші доходи і витрати»;
10) списують прибуток (збиток) і закривають рахунок 99 «Прибутки та збитки».
2. Порядок закриття рахунку 23 «Допоміжні виробництва»
При закритті рахунку 23 «Допоміжні виробництва» вартість послуг, які були надані іншим виробництвам, доводять до фактичної (тоді як вартість послуг, виконаних для виробництва і врахованих «всередині» даного рахунку, можна доводити до фактичної собівартості, а з метою спрощення обліку і при несуттєвих відхиленнях фактичних даних від запланованих - за плановою собівартістю). У іншому принцип закриття рахунка 23 аналогічний загальному принципу закриття рахунків: від виробництв з великим виходом послуг даного підприємства до виробництв, у яких обсяг таких послуг менше.
Як правило, закриття рахунка 23 починають з субрахунку з обліку витрат на електропостачання: суму фактичних витрат, акумульованих на дебеті відповідного субрахунка, ділять на фактичну кількість виробленої протягом року електроенергії. Після визначення фактичної собівартості 1 кВт · год роблять коригування на відпущену за плановими цінами протягом року електроенергію.
Наступним по порядку закриття йде субрахунок, на якому враховується водопостачання. Одиницею обчислення собівартості в даному випадку є 1 м 3 води; порядок закриття цього субрахунка аналогічний порядку закриття рахунки обліку електроенергії, як і субрахунків «Теплопостачання» і «Газопостачання».
Субрахунок «Гужовий транспорт» закривається за більш складною схемою. Для цього потрібна система проводок, що відображають не тільки виробництво послуг з перевезення, але і оприбуткування продукції у вигляді молодняку. Воно здійснюється на дебеті рахунку 11, субрахунок «Молодняк на вирощуванні та відгодівлі» протягом року за плановою собівартістю 60 фуражних днів утримання дорослої голови робочої худоби. Побічна продукція у вигляді гною, вовни-линьки, кінського волосу, і молока також оприбутковується. У кінці звітного року здійснюють розрахунок фактичної собівартості приплоду та наданих послуг і розподіляють пропорційно на рахунки, на які вони були списані.
Далі закривають субрахунок обліку витрат на автомобільний транспорт. При обліку вантажного автотранспорту калькуляційною одиницею є 1 т / км. Фактичну собівартість 1 т / км розраховують з урахуванням послуг, які були надані виробництвам, за вже закритим рахунками. Суму відхилень фактичної собівартості від планової розподіляють між рахунками витрат за мінусом зазначених вище сум і сум внутрішнього споживання за рахунком.
Наступними закриваються субрахунка «Ремонтні майстерні» і «Ремонт будівель і споруд». Списання послуг даних допоміжних виробництв на сільськогосподарських підприємствах можливе двома способами. При першому способі це віднесення витрат з ремонту безпосередньо на рахунки витрат: 20 «Основне виробництво», 25 «Загальновиробничі витрати» та ін Другий спосіб передбачає наявність у господарстві ремонтного фонду, що значиться в структурі балансового рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат». Якщо на підприємстві передбачено формування такого фонду, то витрати з ремонту відносять в дебет рахунку 96. У будь-якому випадку витрати на ремонт, виконаний протягом року, списують відразу після його завершення. Нерідко до складу витрат на ремонт вже включені накладні цехові витрати. У такій ситуації в кінці року проводять коректування накладних витрат до фактичного їх рівня, пропорційно розподіляючи по сумах, розподіленим протягом року.
Останнім з субрахунків рахунку 23 «Допоміжні виробництва» закривають субрахунок «Машинно-тракторний парк». Особливість закриття цього субрахунку така, що на ньому обліковуються принципово різні види робіт: транспортні роботи тракторів і сільськогосподарські витрати. У першому випадку протягом року списують на рахунки споживачів (крім рослинництва) обсяг виконаних робіт з планової собівартості умовного еталонного гектара. В кінці року закриття цього субрахунка в даній частині зводиться до розподілу таких статей витрат, як амортизація, відрахування на ремонт, інші виробничі витрати (крім оплати праці та нафтопродуктів) і коригування сум по вже списаним робіт. Розподіл цих сум здійснюється пропорційно виконаним роботам.
3. Порядок закриття рахунків 97 «Витрати майбутніх періодів», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати»
Рахунок 97 «Витрати майбутніх періодів» закривається в тій частині, в якій ці витрати припадають на звітний рік. Встановлюють це виходячи з економічного змісту певних витрат.
Рахунок 25 «Загальновиробничі витрати» закривають за субрахунками відповідно до аналітичного обліку. У рослинництві загальновиробничі витрати розподіляють за культурами (групами культур); в тваринництві - по всіх видах і групах худоби. Закриття рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» відбувається на основі даних відомості розподілу витрат, в яку включені суми, що підлягають розподілу. Такі витрати розподіляють на аналітичні рахунки шляхом віднесення пропорційно основним витрат на виробництво даного виду продукції за звітний рік за мінусом витрат на насіння, корми, сировина, матеріали і напівфабрикати. Розрахувавши частку основних витрат на виробництво кожного виду продукції, знаходять коефіцієнт розподілу. На основі даних відомості розподілу із застосуванням розрахованих коефіцієнтів загальновиробничі витрати по кожному виду рослин або групі худоби списують відповідно на аналітичний рахунок субрахунка «Рослинництво» або «Тваринництво».
За закриттям рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» слід закриття рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» за тими ж правилами, але перед розподілом загальногосподарських витрат на аналітичні рахунки основного виробництва відбувається списання сум непродуктивних витрат на відповідні рахунки. До таких сумах відносять витрати капітального характеру, які списують на рахунки 08 «Вкладення у необоротні активи», 90 «Продажі» - по виконаних на сторону робіт і послуг допоміжних виробництв та ін Рахунок 26 закривається повністю і на кінець року залишку не має.
4. Порядок закриття рахунку 20 «Основне виробництво»
Порядок закриття рахунків обліку витрат на основне виробництво продиктований його технологічними особливостями. Саме тому першим з даної категорії рахунків закривається субрахунок 1 «Рослинництво» рахунку 20 «Основне виробництво» ». На даному субрахунку виділяють три групи аналітичних рахунків:
1) рахунки витрат, що підлягають розподілу в кінці звітного року.Як правило, до цієї групи аналітичних рахунків відносять нерозподілений амортизацію і відрахування на ремонт основних засобів. Розподіл даних витрат може списуватися протягом року за нормативами з наступним коригуванням у кінці року. Витрати по основних фондах, спеціалізованим для виробництва і зберігання певного виду продукції, списують безпосередньо на цю продукцію. Амортизацію і відрахування на ремонт по універсальних об'єктів розподіляють залежно від призначення цих об'єктів, наприклад за площами, зайнятим під зберігання;
2) рахунки витрат під культури або групи культур поточного року.До кінця року в господарствах за дебетом субрахунка 20-1 «Рослинництво» в розрізі аналітичних рахунків сформовані витрати на виробництво тієї чи іншої культури або групи культур. На основі даних аналітичного обліку формується інформація фактичної собівартості виробництва продукції рослинництва. Цю інформацію зіставляють з плановою собівартістю і коректують записи за кредитом субрахунка 20-1 (для чого складають відомість коригуючих записів). За результатами цих розрахунків коригують собівартість методом допроводкі або методом «червоне сторно», закриваючи тим самим субрахунок 20-1 в частині сум, що підлягають розподілу за результатами року;
3) рахунки витрат під урожай майбутніх років, які представляють собою суми, що не підлягають розподілу, так як вони є витратами під урожай майбутнього року. На цій частині аналітичних рахунків формується залишок, який становить суму НЗВ рослинництва.
Закриття рахунку 20-1 дозволяє сформувати інформацію про фактичну собівартість продукції цієї галузі, в тому числі кормів, які є сировинною базою для виробництва продукції тваринництва. Наступний крок - закриття субрахунку
20-2 «Тваринництво». Закриття цього субрахунка не так складно, як закриття субрахунку рослинництва, оскільки протягом року ведуться аналітичні рахунки по кожній групі і виду тварин, що практично виключає витрати, які необхідно розподіляти. Виняток складають видатки з кормоцеху і кормокухня, які розподіляють пропорційно до обсягів відпущених кормів.
Останнім з субрахунків обліку витрат на основне виробництво закривають субрахунок 20-3 «Промислові виробництва». На першому етапі закривають аналітичні рахунки з переробки продукції рослинництва, потім - з переробки продукції тваринництва.
Останнім з витратних рахунків закривають рахунок 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства». Закриття цього рахунку здійснюється як протягом року, так і в кінці року. Джерелами закриття рахунку 29 можуть служити рахунку 86 «Цільове фінансування» і 90 «Продажі» в частині послуг, реалізованих на сторону.
5. Порядок закриття рахунків 90 «Продажі», 91 «Інші доходи і витрати», 99 «Прибутки та збитки»
Першим закривається рахунок 90 «Продажі». У результаті зіставлення дебетового і кредитового оборотів цього рахунку формується фінансовий результат від основної діяльності підприємства. За дебетом рахунка 90 в кінці року відображається фактична собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції. Оскільки цей рахунок закривається вже після закриття рахунків виробничих витрат, на момент зіставлення сальдо за дебетом рахунка формується фактична собівартість з урахуванням всіх основних і накладних витрат. За кредитом рахунка 90 відображається сума реалізації. Різниця між сальдо за кредитом, сумою, сформованої за дебетом субрахунка 90-3 «Податок на додану вартість», що відображає нарахований ПДВ, і собівартістю реалізованої продукції становить підсумкову суму реалізації. Якщо дебетове сальдо виявилося більше, ніж кредитове, роблять проводку по кредиту рахунку 90 «Продажі» і дебетом рахунка 99 «Прибутки та збитки», яка відображає збиток від основної діяльності. Якщо результат від реалізації сільськогосподарської продукції позитивний, роблять проводку за дебетом рахунка 90 і кредиту рахунку 99.
Наступний крок - закриття рахунку 91 «Інші доходи і витрати». Принцип закриття той же, що і при закритті рахунку 90 «Продажі». Закривається рахунок 91 також шляхом віднесення отриманого результату на рахунок 99 «Прибутки та збитки».
Таким чином, рахунок 99 закривається останнім. Результат, сформований при віднесенні сум результату між дебетовим і кредитовим сальдо рахунків 90 «Продажі» і 91 «Інші доходи і витрати», є прибутком, що залишається в розпорядженні підприємства, або непокритим збитком. Підсумковий результат відносять на кредит або дебет рахунку 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».
Процес рахунків доводять до логічного завершення шляхом поступового згортання затратних та розподільчих рахунків. Це дозволить остаточно сформувати попереднє оборотний баланс та подати його в тому вигляді, в якому і побачать його користувачі бухгалтерської звітності господарств, - відбиває реальний стан підприємства.
6. Поняття бухгалтерської звітності та
вимоги, що пред'являються до неї
Бухгалтерська фінансова звітність організації являє собою систему показників, що характеризують умови та результати її роботи за минулий період; по суті, це особливий вид облікових записів, що представляють собою вилучення з поточного обліку - зведені дані про стан і результати діяльності господарства за певний період.
Згідно з п. 6 ПБО 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організації» «бухгалтерська звітність повинна давати достовірне і повне уявлення про фінансовий стан організації, фінансові результати її діяльності та зміни в її фінансовому становищі».
При складанні звітності необхідно виконувати вимоги законодавчих і нормативних актів з бухгалтерського обліку щодо розкриття у фінансовій звітності інформації про зміни облікової політики, що зробили істотний вплив на фінансове становище, про операції в іноземній валюті, про рух грошових коштів або фінансових результатах діяльності підприємства, про активи , капіталі, про резерви і зобов'язання, прибутки і витрати підприємства.
До інформації, що формується у звітності, пред'являються наступні вимоги:
• дотримання звітного періоду-в Росії звітний період (рік) збігається з календарним;
• достовірність повнота-всі показники, що відображаються у звітності, повинні бути обгрунтовані належним чином оформленими первинними документами і бухгалтерськими записами, і ці показники повинні повно відображати всі господарські операції і факти господарського життя, що мали місце у звітному році;
• послідовність-дотримання постійності в змісті і формах бухгалтерської звітності і пояснень до неї;
• нейтральність-інформація, що включається в формовану бухгалтерську звітність, повинна володіти ознакою нейтральності (відсутність зацікавленості в ній того чи іншого особи або групи осіб);
• порівнянність-інформація, відображена в бухгалтерській звітності, повинна бути порівнянна з точки зору проведення управлінського і фінансового аналізу та використання їх результатів в управлінському процесі;
• правильність оформлення.
Згідно з вимогами ПБО 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організації» в бухгалтерській звітності не допускається залік між статтями активів і пасивів, прибутків і збитків, крім випадків, коли такий залік передбачено відповідними положеннями з бухгалтерського обліку.
При складанні бухгалтерської звітності підприємств, в тому числі сільськогосподарських, необхідно керуватися принципом достатності существенностіінформаціі.
7. Види, форми звітності та її склад
Звітність сільськогосподарських підприємств можна класифікувати за видами, періодичності складання, ступеня узагальнення звітних даних.
За відамразлічают: бухгалтерську, статистичну та оперативну звітність.
Бухгалтерська отчетностьпредставляет собою єдину систему даних про майновому і фінансовому становищі організації і результати її господарської діяльності. Складають її за даними бухгалтерського обліку.
Статистичну отчетностьформіруют за даними статистичного, бухгалтерського та оперативного обліку; вона містить окремі показники господарської діяльності організації, як в натуральному, так і у вартісному вираженні.
Оперативна отчетностьсоставляют на основі даних оперативного обліку; вона включає основні показники за короткі проміжки часу: доба, п'ятиденку, тиждень, декаду, півмісяця. Ці дані використовують для оперативного контролю процесів постачання, виробництва і реалізації продукції та управління ними.
За періодичністю составленіявиделяют:
• проміжну бухгалтерську звітність;
• місячну звітність, що складається певного виду підприємствами;
• квартальну. Ця звітність сільськогосподарських підприємств не відрізняється від звітів інших організацій і складається з двох основних форм - форми № 1 «Бухгалтерський баланс» і форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;
• річну бухгалтерську звітність. Така звітність сільськогосподарських підприємств суттєво відрізняється від звітності інших організацій. Крім типових п'яти форм, які заповнюють бухгалтери всіх інших організацій, бухгалтерія підприємств аграрної сфери повинна підготувати і здати в федеральний статистичний орган та органи Мінсільгоспу Росії необхідний набір спеціалізованих форм звітності.
Вимоги до складу бухгалтерської звітності містяться у Федеральному законі «Про бухгалтерський облік» та ПБО 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організації». Мінфін Росії наказом від 22 липня 2003 р. № 67н встановив наступні форми річної бухгалтерської звітності:
1) бухгалтерський баланс (форма № 1);
2) звіт про прибутки і збитки (форма № 2);
3) звіт про зміни капіталу (форма № 3);
4) звіт про рух грошових коштів (форма № 4);
5) додатку до бухгалтерського балансу (форма № 5);
6) звіт про цільове використання коштів (форма № 6);
7) пояснювальну записку;
8) підсумкову частину аудиторського висновку, яка містить думку про достовірність фінансової звітності організації, якщо вона відповідно до федеральних законів підлягає обов'язковому аудиту.
Сільськогосподарські підприємства, крім того, складають звіти за спеціалізованим формам. Наказом Мінсільгоспу Росії затверджені дев'ять спеціалізованих форм:
1) форма № 5-АПК «Чисельність і фонд заробітної плати працівників сільськогосподарських організацій»;
2) форма № 7-АПК «Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції»;
3) форма № 8-АПК «Звіт про витрати на основне виробництво»;
4) форма № 9-АПК «Звіт про виробництво і собівартості продукції рослинництва»;
5) форма № 10-АПК "Звіт про кошти цільового фінансування»;
6) форма № 13-АПК «Виробництво і собівартість продукції тваринництва»;
7) форма № 15-АПК «Наявність тварин»;
8) форма № 16-АПК «Баланс продукції»;
9) форма № 17-АПК "Звіт про сільськогосподарську техніку та енергетиці».
В агропромисловому комплексі спеціалізовані форми служать для отримання більш повної інформації про виробництво, собівартості і реалізації сільськогосподарської продукції, чисельності працюючих, наявність земель та тварин на підприємстві.
За ступенем узагальнення звітних даннихразлічают звіти первинні (складаються організаціями), консолідовані (які складають материнські організації) і зведені (складаються вищестоящими організаціями на основі первинних звітів).
8. Характеристика типових форм річної бухгалтерської звітності
Бухгалтерський баланс (форма № 1) в структурі звітності організацій, у тому числі сільськогосподарських підприємств, - найбільш важлива форма звіту. Баланс складається з двох частин: Активал пасиву, підсумкові значення яких повинні бути рівні між собою. В активі балансу відображається дебетове сальдо, в пасиві - кредитове сальдо синтетичних рахунків. Залишки, сформовані на рахунках на кінець звітного періоду, вносять до форми № 1 з Головної книги.
При журнально-ордерній формі обліку, яка превалює на сільськогосподарських підприємствах, обороти по кредиту кожного рахунку записують у Головну книгу тільки з журналів-ордерів. Обороти за дебетом окремих рахунків збирають у Головній книзі з декількох журналів-ордерів у розрізі кореспондуючих рахунків. Якщо сільськогосподарське підприємство застосовує меморіально-ордерну форму обліку, то записи на рахунках Головної книги здійснюють безпосередньо за даними меморіальних ордерів. При використанні на сільськогосподарських підприємствах комп'ютерних бухгалтерських програм дані до головної книги заносяться з регістрів, які формує комп'ютер залежно від програми.
Бухгалтерський баланс відбиває склад майна організації (актив балансу) і джерела формування цього майна (пасив балансу) на конкретну дату. Актив балансу складається з двох розділів: I «Необоротні активи» і II «Оборотні активи»; пасив балансу - з трьох розділів: III «Капітал і резерви», IV «Довгострокові зобов'язання» та V «Короткострокові зобов'язання».
Основним елементом бухгалтерського балансу є балансова статья.В першому розділі I «Необоротні активи» представлені такі групи статей.
1. Нематеріальні активи
2. Основні засоби
3. Незавершене будівництво
4. Прибуткові вкладення в матеріальні цінності
5. Довгострокові фінансові вкладення
6. Відкладені податкові активи
7. Інші необоротні активи
Нематеріальні актівиотражаются в балансі за залишковою вартістю (за мінусом амортизації) і є такими відповідно до ПБО 14/2007 «Облік нематеріальних активів».
По групі статей «Основні засоби» наводять залишкову вартість всіх основних засобів, що є такими згідно ПБУ 6 / 01 «Облік основних засобів». Тут проставляють дані про діючі основні засоби, а також перебувають на консервації або в запасі. Розшифровку даних про рух цих коштів протягом звітного року наводять у додатку до бухгалтерського балансу (форма № 5).
Незавершене строітельствослагается з витрат на БМР, здійснювані всіма способами, витрат на капітальні вкладення, пов'язаних з придбанням основних засобів до їх введення в експлуатацію, а також витрат з формування основного стада, вартості обладнання, що вимагає монтажу і призначеного для установки.
Прибуткові вкладення в матеріальні ценностівключают дохідні вкладення в цінності, які надаються організації за плату в тимчасове користування і володіння відповідно до договору оренди.
Довгострокові фінансові вложеніяпредставляют собою інвестиції у вигляді вкладень на термін більше року в акції, облігації та інші цінні папери, а також у капітал інших організацій. Фінансові вкладення приймаються до обліку в сумі фактичних витрат інвестора.
Група статей «Відкладені податкові активи» була введена ПБУ 18/02 «Облік розрахунків з податку на прибуток». Відповідно до цього Положення під відкладеним податковим активом розуміється частина відкладеного податку на прибуток, яка повинна призвести до зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у наступному за звітним або в наступних звітних періодах. Відкладені податкові активи дорівнюють величині, яка визначається як добуток тимчасових різниць, що виникли у звітному періоді, на ставку податку на прибуток, встановлену законодавством Російської Федерації про податки і збори і діє на звітну дату.
Інші необоротні активи-це кошти і вкладення довгострокового характеру, що не знайшли відображення у названих статтях розділу I балансу.
Розділ II «Оборотні активи» включає наступні групи статей.
1. Запаси
2. Податок на додану вартість по придбаних цінностей
3. Дебіторська заборгованість
4. Короткострокові фінансові вкладення
5. Грошові кошти
6. Інші оборотні активи
Запаси.В балансових статтях цієї групи відображається фактична собівартість сировини, основних допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, тари, НЗВ, готової продукції, товарів, тобто активів, визнаних запасами відповідно до ПБУ 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів». Ці запаси, за винятком НЗВ і готової продукції, відображають за фактичними витратами на їх придбання або виготовлення.
Група статей «Податок на додану вартість по придбаним цінностям» включає суму ПДВ з матеріальних ресурсів, придбаних у постачальників відповідно до договорів закупівлі. Ці витрати підлягають віднесенню у взаєморозрахунки з бюджетом по ПДВ по реалізованих матеріальних ресурсів.
Дебіторська задолженностьотражается окремо за двома статтями залежно від термінів її виникнення: короткострокова (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати) і довгострокова (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати). Розшифровка стану і руху дебіторської заборгованості наводиться у додатку до балансу (форма № 5).
По групі статтею «Короткострокові фінансові вкладення" відображаються короткострокові (на термін не більше року) позики, які надаються організаціям, а також інвестиції організації в цінні папери інших емітентів.
Грошові средствавключают статті «Каса», «Розрахункові рахунки», «Валютні рахунки», де повинні бути показані залишки грошових коштів на рахунках бухгалтерського обліку.
Інші оборотні актівихарактерізуют дані, що не знайшли відображення по інших статтях розділу II балансу.
Розділ III «Капітал і резерви» пасиву балансу об'єднує довгострокові джерела організації:
• статутний капітал-величина статутного або складеного капіталу відповідно до установчих документів;
• власні акції, викуплені в акціонерів (раніше ці дані відбивалися в короткострокових фінансових вкладеннях) - вартість викуплених у акціонерів акцій з метою їх наступного перепродажу або анулювання. Виходячи з принципу обережності ці активи розглядають як регулятив до статутного капіталу, тому відображають у пасиві балансу зі знаком «мінус»;
• додатковий капітал-дані цієї статті формуються в результаті переоцінки основних засобів і освіти емісійного доходу;
• резервний капітал-сума резервів, сформованих відповідно до законодавства та установчих документів;
• нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - прибуток (збиток) за двома статтями: «Прибуток (збиток), що залишилася в розпорядженні організації за результатами роботи за минулі періоди» і «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) звітного року».
Розділ IV «Довгострокові зобов'язання» представлений наступною інформацією:
• позики і кредити, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців після звітної дати;
• відкладені податкові зобов'язання-твір ставки податку на прибуток на оподатковуваний тимчасову різницю. Виникнення цієї статті також обумовлено введенням в дію ПБО 18/02 і пов'язане з обчисленням оподатковуваної бази з податку на прибуток. Відстрочене податкове зобов'язання з'являється в обліку і звітності в ситуації, прямо протилежній ситуації, наведеної при описі групи статей «Відкладені податкові активи»;
• інші довгострокові зобов'язання-суми заборгованості, що підлягає погашенню більш ніж через 12 місяців після звітної дати.
Розділ V «Короткострокові зобов'язання» об'єднує суми наступним чином:
• позики і кредити, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати;
• кредиторська заборгованість-постачальникам і підрядникам, дочірнім і залежним товариствам, персоналу організації з оплати праці, позабюджетних фондів і бюджету, аванси отримані, інші кредитори;
• заборгованість учасникам по виплаті доходів-суми заборгованості організації по належних до виплати дивідендів;
• доходи майбутніх періодів-доходи, отримані у звітному періоді, але які відносяться до наступних (майбутнім) звітних періодів;
• резерви майбутніх витрат-резерви на майбутню оплату відпусток працівників, виплату щорічної винагороди за вислугу років, виплату винагород за підсумками роботи за рік, ремонт основних засобів та інші резерви;
• інші короткострокові зобов'язання.
Звіт про прибутки та збитки (форма № 2) на відміну від балансу, що представляє собою «моментальну фотографію» майна організації та джерел його формування, призначений для характеристики фінансових результатів діяльності. У звіті про прибутки та збитки відображаються доходи і витрати організації з підрозділом на такі групи:
• доходи та витрати від звичайних видів діяльності-представлені показники обсягів продажів (виручку від реалізації), собівартість проданої продукції (робіт, послуг), валовий прибуток, суми комерційних і управлінських витрат, прибуток (збиток) від продажів. Показники цього розділу звіту про прибутки і збитки повинні відповідати показникам форми № 7-АПК «Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції»;
• інші доходи і расходиклассіфіціруются на операційні, позареалізаційні, надзвичайні доходи та расходи.Начіная зі звіту за 2006 р. скасовано формування операційних і позареалізаційних доходів і витрат у даній формі (що важливо для цілей податкового обліку); ці статті об'єднуються в інші доходи і витрати . Разом з тим для цілей управлінського аналізу деталізація цих доходів і витрат зберігається.
Також у звіті про прибутки та збитки відображаються показники прибутку:
• прибуток до оподаткування;
• чистий прибуток організації (за мінусом величини податку на прибуток).
Як і у випадку з балансом, для представлення даних в звіті про прибутки та збитки важлива прийнята Мінфіном Росії установка про допущення "тимчасової визначеності фактів господарської діяльності», згідно з якою дані факти відносяться до того періоду часу, в якому вони виникли, незалежно від реального надходження або вибуття пов'язаних з ними грошових коштів.
Звіт про зміни капіталу (форма № 3) містить дані про стан і рух власного капіталу організації, цільових фінансуванні і надходженнях, резервах майбутніх витрат і платежів та оціночних резервах. Рух кожного виду капіталу або резервів побудовано відповідно до балансовим рівнянням:
ОС н + П о - І о = ОС до,
де ОС н - залишок коштів різних видів капіталу, резервів і фондів на початок звітного періоду;
П о - збільшення капіталу (надійшло у звітному році);
І о - зменшення капіталу (витрачено у звітному році);
ОС до - залишок коштів різних видів капіталу, резервів і фондів на кінець звітного періоду.
Звіт про зміни капіталу включає наступні розділи:
• «Зміна капіталу» - показники наявності і руху елементів капіталу організації;
• «Резерви» - резерви, утворені з нерозподіленого прибутку організації відповідно до облікової політики, законодавчим і нормативним актам;
• «Довідки». Цей розділ містять один із найважливіших аналітичних показників - величину чистих активів організації.
У «Довідка» до звіту вказують дані про чисті активи на початок і кінець звітного року і отримані з бюджету та позабюджетних фондів коштах на витрати по звичайних видах діяльності і капітальним вкладенням у необоротні активи (за напрямами видатків за звітний і попередній роки). Сільськогосподарські підприємстві дають розшифровку щодо отриманого фінансування за галузями.
Звіт про рух грошових коштів (форма № 4) відображає показники руху грошових коштів за трьома видами діяльності організації: поточної (операційної), інвестиційної та фінансової.
У наказі Мінфіну РФ від 22 липня 2003 р. № 67н «Про форми бухгалтерської звітності» роз'яснено, що для цілей складання звіту:
• під поточної деятельностьюпонімается діяльність організації, яка має на одержання прибутку як основної мети або не має одержання прибутку як такої мети у відповідності з предметом і цілями діяльності, тобто виробництвом і реалізацією промислової, сільськогосподарської продукції, виконанням будівельних робіт, наданням послуг тощо;
• під інвестиційною деятельностьюпонімается діяльність організації, пов'язана з придбанням і продажем землі, нерухомості, нематеріальних та інших необоротних активів; здійсненням власного будівництва; здійсненням фінансових вкладень і ін;
• під фінансовою деятельностьюпонімается діяльність організації, в результаті якої змінюються розмір та склад власного капіталу організації, позикових коштів (надходження від випуску акцій, облігацій, надання позик та ін.)
Кожен розділ форми звіту про рух грошових коштів завершується рядками, що представляють сальдо на кінець звітного періоду і включають суми чистих грошових коштів, отриманих в результаті всіх трьох видів діяльності, що залишаються на балансі організації.
Додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5) заповнюють на підставі регістрів бухгалтерського обліку: журналів-ордерів, відомостей, оборотних відомостей і ін При складанні цієї форми потрібні дані не тільки синтетичного, але й аналітичного обліку. Дані цієї форми доповнює дані бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки, розкриває їх сутність і дозволяє провести більш детальний аналіз фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.
Додаток до бухгалтерського балансу складається з наступних розділів:
• «Наявність і рух нематеріальних активів та їх амортизації»;
• «Наявність і рух основних засобів та їх амортизації»;
• «Рух дохідних вкладень в матеріальні цінності»;
• «Зміна фінансових вкладень»;
• «Зміна дебіторської та кредиторської заборгованості»;
• «Витрати по звичайних видах діяльності (за п'ятьма основними елементами витрат)»;
• «Фінансові забезпечення та державна допомога».
Звіт про цільове використання отриманих коштів (форма № 6) складають некомерційні організації, щоб показати витрачання коштів, що надходять у рахунок цільового фінансування, для забезпечення виконання завдань, поставлених перед такими організаціями.
Пояснювальна запискасельскохозяйственного підприємства, як і будь-якого іншого, складається у довільній формі, зазвичай текстової. У ній можуть бути зазначені самі різноманітні дані, які, на думку головного бухгалтера підприємства, впливають на прийняття рішень користувачами звітності. Інформація, представлена в пояснювальній записці до річного звіту, може містити дані про ділову активність, засновників і керівництво підприємства, причини виникнення прибутків чи збитків за поточний період, появи заборгованості; можуть бути приведені розшифровки окремих статей балансу та інших форм звітності. Крім того, ймовірно включення деяких даних невеликого експрес-аналізу фінансово-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства та висновки за результатами аналізу.
Однією з особливостей звітності сільськогосподарських підприємств є наявність в активі балансу великої суми НЗВ, що пов'язано зі специфікою аграрного виробництва.